Дискусія про відбудову Бахмута вже активно ведеться на різних рівнях, в тому числі й на міжнародному. Утім, зараз бахмутяни хочуть бачити активні кроки від міської влади. Водночас з цим громада не повинна забувати, що вона є рушійним важелем, який може керувати рішеннями влади та впливати на них. Чому бахмутянам важливо підтримувати комунікацію з міською радою та як ефективно говорити про відбудову? Як об’єднати громаду, зробити її сильнішою, впливовою та знайти спільну точки опори?

Редакція Бахмут IN.UA поговорила з соціологинею Марією Грищенко про важливість участі громади у відновленні Бахмуту вже сьогодні.

Післявоєнна відбудова Бахмута

Бахмут обов’язково відбудують. Вже зараз проходить процес обговорення та формування планів, залучаються організації та цілі країни. Як тільки з’явиться можливість, вони всі почнуть працювати. Утім, важливо, щоб до цього процесу долучалася й громада — мешканці Бахмута.

Крок 1. Роль територіальної громади в житті міст

За словами Марії Грищенко до процесу відбудови важливо залучити якомога більше мешканців, які представляють різні групи, серед яких:

• люди, які евакуювалися й живуть закордоном;
• люди, які евакуювалися та проживають в межах країни;
• військові, які звільняли Бахмут від росіян;
• місцеві волонтери;
• локальні громадські організації;
• підприємці;
• вихідці з Бахмута, якщо бажають підтримати відновлення.

Вона пояснює, що дасть можливість створити основу до відновлення, порозуміння та посприяє залученню людського та фінансового ресурсу. З іншого боку такі діалоги дадуть надію на майбутнє тим, хто бажає повернутись або переїхати в Бахмут для відновлення та життя.

Крок 2: Про руйнування Бахмута потрібно говорити

Одна із російських тактик у війні — знищення міст. На превеликий жаль, Бахмут став одним із жертв, як Маріуполь, Соледар чи Волноваха.

За даними Національного Інституту стратегічних досліджень, руйнування міст має деструктивний вплив на атаковану спільноту, яка вважає місто своїм. Як наслідок, це унеможливлює або істотно ускладнює відтворення спільноти, підважує сталість її існування. До того ж знищення цілого міста вважають видом масового насильства. 

А об’єктом насильства при урбіциді є, власне, не так місто (і тим більше не певні будівлі), як урбаністичний уклад життя спільнот загалом, їх історія, пам’ять, культура та традиції. Соціологиня Марія Грищенко вважає, що руйнування Бахмута варто назвати урбіцидом, вчиненим руками росіян.

Крок 3: Для побудови довіри важливо забезпечити прозорість та підзвітність

Редакція “Бахмут.IN.UA” раніше вже досліджувала тему прозорості виділення та витрат коштів на відбудову. Більше про це можна почитати в матеріалі: “Відбудова Бахмута: як не допустити розкрадання грошей?“. Ми поспілкувалися з аналітикинею Руху “Чесно”, головою комунікацій у Прозорро та бахмутськими підприємцями, й дізналися, що основним фактором впливу на чесну відбудову має бути саме громада та її вплив на владу.

Соціологиня також зауважує, що саме прозорість всіх процесів, в тому числі і про джерела та витрати коштів повинно стати основою для  відновлення Бахмута. 

Крок 4: Першим кроком для побудови якісної взаємодії є широке інформування, як тих, хто в Україні, так і тих, хто закордоном

Основою для побудови довіри та діалогу є якісне інформування про рішення, що приймаються, та процес їх реалізації. Для цього потрібно:

• дослідити та зрозуміти ключові групи інтересів;
• використовувати саме ті канали комунікації, якими користуються представники громади, при чому важливо розуміти, що в спільноті є різні групи з різними практиками медіаспоживання. Комунікувати важливо з використанням цих каналів, а не лише офіційних, наприклад, якщо люди користуються вайбером, то інформувати потрібно через вайбер;
• інформація повинна бути розміщена на різних платформах, недостатньо буде розмістити оголошення лише на сайті;
• розглянути варіант офлайн зустрічей із громадою в осередках.

Вона додає, що потрібно звертати увагу й на залучення до обговорення відбудови людей з територыальної громади, які евакуювалися за кордон та зараз проживають там. Важливо, щоб ці люди не відчували себе відірваними від життя громади й могли брати участь у взаємодії.

Крок 5: Безбар’єрність має бути одним із ключових принципів відновлення для громади

Бахмут після відбудови має бути зручним інклюзивним містом. Журналістка редакції Марія Макарович вже досліджувала інклюзивність міста та опитала експертів. Також ми робили матеріал про річку Бахмутку, й разом із соціологинею та урбаністкою Аллою-Петренко-Дисак розглядали безбар’єрність набережної.

Соціологиня Марія Грищенко каже, що при плануванні процесу відбудови Бахмута слід розуміти, що кожна людина пережила свій власний досвід евакуації, у когось він був більш травматичним, у когось менш.

На думку пані Марії, до процесу відбудови повинні бути залучені психологи, які допомагатимуть людям емоційно впоратися зі своїм досвідом. Вона додає, що якщо громада запускає процес “говоріння”, — то не обійдеться без подолання емоційної травми.

Крок 6: Громаді треба слідкувати за спадщиною міста

Під час розбудови бачення майбутнього важливо також проговорити і минуле громади, її цінності та спадщину, навіть якщо сьогодні вона зруйнована. Це можна реалізувати через залучення громади до дослідження історії, культури, спадщини громади.

Підключити до такого дослідження можна наступні категорії громадян:

• студентів;
• активістів;
• істориків;
• архітекторів;
• краєзнавців.

Фахівчиня каже, що спільно з такою експертною спільнотою, важливо підіймати архіви й починати з оцифрування та діджиталізації спадщину, яка є цінною. Так, можна розглядати варіант початку розмови про те, що є цінним й що важливо зберегти для пам’яті міста та спільноти.

Марія Грищенко розмірковує, що такі дослідження дадуть можливість діалогу про те, що ми відновлюємо та в який спосіб, як та що ми хочемо пам’ятати минуле міста, його історію. Багато досвіду відновлення можна перейняти у сусідніх країн.

Зазначимо, що є приклад сусідньої Варшави, яка навпаки вирішила відтворити історичну частину міста. Нагадаємо, що пам’яткоохоронець, експерт ГО “Центр розвитку міст” Дмитро Перов розповідав про приклад польської столиці:

“Післявоєнна відбудова Польщі була дуже важкою. Тому що навіть у 51-му році в Польщі в окремих регіонах був голод. Тобто людям не було що їсти й при цьому в 51-му році стартує масштабний проєкт відбудови Варшави за старими кресленнями, за старими фотознімками, малюнками. Це відбудовувалося буквально з руїн старого міста Варшави. Історичні будівлі сучасної Варшави фактично побудовані в 50-х роках, але об’ємно-просторове рішення збережене. І сьогодні оце історичне місто, воно є якимось таким зразком, якимось пам’ятником незламності польського народу і польського духу”.

Крок 7: Саме мешканці та мешканки громади мають вирішувати, як виглядатиме їхнє місто

Марія Грищенко наголошує, при плануванні відбудови Бахмута — основною рушійною силою мають бути саме мешканці цієї громади, а не зовнішні  особи та інституції. Водночас зацікавлені особи можуть надавати рекомендації та долучатись до відбудови.

Крок 8: Школи та інші соціальні інститути можуть бути майданчиком для обговорень

Попри те, що більшість населення виїхало з міста соціальні зв’язки продовжують розвиватись вже на основі онлайн спільнот, що збереглись. Наприклад спільнота батьків і дітей школи, або спільноти в соціальних мережах, або чати сусідів тощо.

Відтак, школи, де навчаються онлайн діти бахмутян можуть виконувати роль важливих авторів для відновлення, вважає соціологиня. Вони здатні підтримувати соціальні зв’язки й можуть стати майданчиками для розмови про майбутнє.

Органи місцевої влади або громадські активісти також можуть створювати нові фізичні та онлайн майданчики для зустрічі спільнот бахмутян. Такі майданчики теж мають стати платформою для обговорення майбутнього.

Крок 9: Говорити про відбудову на часі, важливо мати візію та план

Окремі країни вже раніше висловлювали готовність допомагати із відбудовою зруйнованих міста, втім каже соціологиня, але саме прихід фінансування необхідних для повного відновлення буде згодом.

Сьогодні ми маємо готуватись — обговорювати візію, домовлятись про етапність та реалізовувати нагальні рішення. Це запорука успіху й для донорів та меценатів, які виділятимуть фінансування.

Крок 10. Органам влади Бахмуту важливо підтримувати зв’язки з бізнесом, що евакуювався з міста

Фахівчиня наголошує, що для Бахмутської влади важливо підтримувати зв’язок із місцевим бізнесом: цікавитися, куди люди переїхали, як у них йдуть справи, інформувати про грантові підтримки, можливості тощо. Бо, власне, повернення підприємців у Бахмут стимулюватиме економічний розвиток цього регіону, тому важливо зберігати зв’язки та підтримувати

У деокупованому місті слід створювати економічно привабливу зону для підприємців, як українських, так й міжнародних.

Вона додає, що Стратегія відновлення міста повинна бути чітка й реалістична, важливо, щоб влада не зруйнувала надію у громадськості. Навпаки, вона повинна бути послідовною, й залучати експертів у процес обговорення.

Водночас каже соціологиня, органи влади мають постійно комунікувати про те, що відбуваються, які рішення приймаються. Для побудови довіри важливо не лише розказувати про свої успіхи, а й визнавати свої слабкості, прямо говорити про проблеми та виклики, та яким чином сьогодні шукають вихід з них. Громада своєю чергою може давати не лише пропозиції та зауваги, а й долучитись до реалізації проєктів з відновлення, підставити плече в важкі часи. Важливо говорити, як про процес відбудови, так й про результат, резюмує Марія Грищенко.

Читайте також:

• У Кропивницькому з бахмутянами обговорять відбудову міста-фортеці: як долучитися
• Відбудова району Ювілейний: бахмутянам представлять концепцію
• Нові чи новітні замість повалених: якими мають бути пам’ятники сучасним українським героям

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Нещодавно ЮНЕСКО випустила звіт, в якому зафіксували руйнацію або знищення 274 культурних об’єктів в Україні протягом повномасштабного вторгнення. Найбільше таких об’єктів було в Донецькій області, там їх кількість склала 78. Але слід звернути увагу, що ці цифри не є кінцевими, адже доступу до тимчасово окупованих територій немає. Кожна з цих будівель має довгу історію та несе культурну цінність для громад та для країни в цілому. Наша редакція поспілкувалася з істориками та урбаністами щодо того, як може виглядати процес відновлення історичної та культурної спадщини у Бахмуті. 

Бахмут.IN.UA вже неодноразово писав про те, як росіяни знищують у місті історичні пам’ятки. Нещодавно у мережі з’явилися кадри знищеної Свято-Миколаївської церкви, яка була одним з найдавніших храмів на Донеччині.

Ще минулого року окупанти знищили майже 100-річний Палац Культури у центрі міста, Бахмутський коледж транспортної інфраструктури, над яким у листопаді 1917 року вперше у Донецькій області підняли український прапор з нагоди утворення УНР та багато інших будівель. Наразі візія відбудови Бахмута після деокупації та перемоги тільки розробляється.

Ми вирішили розпитати історика, дослідника історії розвитку промисловості Бахмутського району Григорія Соколовського та пам’яткоохоронця, експерта ГО «Центр розвитку міст» Дмитра Перова про те, чи має бути місце у цій візії для історичних пам’яток та їх відбудови. 

Чому важливо відновити історичні пам’ятки

З урахуванням ступеня руйнації інфраструктури міста, може здатися, що питання навіть потенційної відбудови історичних пам’яток є в пріоритеті. В цьому питанні є дві складові. По-перше, згідно з Гаазькою конвенцією 1954 року, руйнування об’єктів культурної спадщини є воєнним злочином. По-друге, знищення історичних об’єктів є частиною тактики війни окупантів.

Таким чином, росія намагається знищити не тільки наше теперішнє та майбутнє, але й минуле. За століття фізичної та ментальної окупації, росіяни постійно намагалися переписати нашу історію, вкрасти її та привласнити собі. Знищення історичних пам’яток це чергова спроба продовжити таку тактику. 

Росіяни знищують історичні будинки не просто так

Дмитро Перов, який працює у сфері охорони пам’яток, каже, що одна з цілей росіян – знищення історичного контексту в Україні. Ігнорування історичних пам’яток під час відбудови буде свідчити про те, що окупанти досягнули її.

Вони це вже робили неодноразово. Одним з показових прикладів є Калінінград, до 1946 року – Кенігсберг. Коли росіяни прийшли туди, вони намагалися максимально знищити історичний зв’язок цих земель з іншими державами та побудувати на тому місці середньостатистичне російське поселення, яке б нічим не відрізнялося від інших населених пунктів росії. 

Важливість збереження культурної спадщини й пам’яток – це якраз збереження цих опорних точок, оцієї спадковості поколінь, коли ти можеш простежити по забудові, чи по якимось пам’яткам, будівлям, яким було твоє місто раніше в ту чи іншу епоху, пояснює Дмитро. 

В 1951 році в окремих регіонах Польщі був голод, в цей час стартувала відбудова

Якщо говорити про збереження та відбудову історичних пам’яток загалом, то в Україні громади вигадали багато способів це зробити. Наприклад, у Львові та Києві такі об’єкти обкладалися мішками та іншими матеріалами, які допоможуть зберегти пам’ятники, скульптури, мозаїки тощо від можливих обстрілів. Організація Aliph Foundation допомагає містам України зробити 3D моделі пам’яток архітектури, що допоможе їх відновити у випадку знищення.

Проте, в ситуації з Бахмутом ми говоримо про повне знищення міста, тому такі методи не допомогли б місту зберегти історичний спадок. У цьому випадку варто говорити про планування відбудови ледве не з нуля. 

Гарним прикладом є досвід Польщі після Другої світової війни. Цю країну руйнували німецька та радянська армії з самого початку війни у 1939 році. У результаті ступінь руйнації був величезним. За різними підрахунками тільки головне місто Варшава було зруйноване на 80%.

Проте, поляки вирішили відбудувати міста. Цікавий факт, відновлення історичних будинків у Польщі відбувалося з автентичних матеріалів. Тобто, такі об’єкти не тільки зберігали свій історичний зовнішній вигляд, але й були перебудовані з тих самих матеріалів, в яких вони існували до війни. 

Під час Другої світової війни, коли вже вся Польща була під окупацією, Варшава тримала оборону та не здавалася. Тому Гітлер наказав знищити це місто повністю, як помсту за спротив, пояснює Дмитро Перов. Рішення поляків відбудувати міста демонструвало те, що польська історія досі живе на цій території. 

Бахмутський дослідник Григорій Соколовський вважає, що буде складно в сучасних умовах перейняти досвід Польщі із використання автентичних матеріалів при відбудові. Бо цегла, з якої історичні об’єкти були зроблені вже не виробляється та відрізняється розміром від сучасної. Та її в такій кількості складно буде знайти. Адже мова йде не тільки про Бахмут, а про багато інших міст, де росіяни зруйнували пам’ятки архітектури. 

Креслення цих будинків буде складно знайти, навряд чи багато з них збереглося. Проте із сучасною якістю фотографій та відео можна буде відтворити первісний вигляд будівлі й без них, вважає Григорій.

Отже, наші експерти вважають, що концепція відбудови має обов’язково містити в собі відбудову історичних пам’яток.  Важливо не забувати свою історію та підтримувати наш зв’язок з нею.  В якому форматі це буде відбуватися наразі складно уявити, адже кінцевий стан цих будівель невідомий.

Проте, у світі є успішні приклади післявоєнної відбудови історичних об’єктів. Відбудова житла та інфраструктури має бути беззаперечним пріоритетом для держави. Втім, не варто забувати й про пам’ятки історії та культури, які є частиною нашої ідентичності. 

Фото: Бахмут.IN.UA

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм– підписуйтесь!

Останні дні Збройні Сили України почали йти в контратаку на Бахмутському напрямку, але навіть найменша відбита територія, вулиця чи будинок мають дуже високу ціну — життя українських воїнів. Після деокупації Бахмута відкритим залишаться питання – що ж буде з містом? Зараз це на 90% руїни, скільки часу займе відбудова та чи готові люди повертатися в місто ми вже писали за посиланням. 

Редакція «Бахмут. IN.UA» поговорила з жителем Бахмута Олексієм Кононенко, чоловік має інженерну освіту й бажання повернутися до міста після війни. Ми дізналися як звичайні мешканці бачать Бахмут, та чому громадськість на думку героя має обирати вже готові варіанти, а не створювати власні.

Примітка: Розмову ведемо, за умови того, що місто вже розміноване. Скільки часу на це знадобиться наразі, поки тут йдуть бойові дії — невідомо.

Останні 5 років Олексій Кононенко жив в Бахмуті

Олексій Кононенко. Фото: надане героєм

Олексій Кононенко — інженер за освітою, він двічі переселенець, вперше в 2014 році він переїхав в Бахмут, згодом в 2022 довелося їхати вдруге. В Бахмуті наш співрозмовник прожив п’ять років, це місто йому за такий короткий час стало домом. Особливо вражала історична частина Бахмута, згадує чоловік.

«Бахмут мені подобався візуально, він дуже відрізнявся від інших міст Донецької області. Це було досить затишне та комфортне містечко для життя. Воно було красивим, в ньому відчувався якийсь історичний наратив. Загалом місто за ці роки розвивалося, росло. Мені подобалося. Зараз чого б мені хотілося? Докласти зусиль, щоб частка їх втілилися у відбудову Бахмута. Я впевнений, що місто буде існувати, бо люди жили тут понад 300 років тому. Рано чи пізно війна закінчиться й люди знову будуть тут жити, інше покоління, але буде», — каже чоловік.

Донеччанин підкреслює в Бахмуті плавно розвивалася сфера послуг, це було помітно, адже збільшилася кількість крамниць, розважальних закладів, кафе та ресторанів. Також не відставали в розвитку й великі промислові об’єкти, як от сміттєсортувальна станція.  Крім того, каже пан Олексій, місцева влада подавала багато проєктів задля покращення міста — це, зокрема облагородження території Північного Ставка. 

Звісно, що в Бахмуті були проблеми, над якими варто попрацювати, каже мешканець міста, але в цілому останні роки позитивно вплинули на розвиток громади.

Фінансування у відбудову не головний критерій успіху відновлення Бахмута

Таким Бахмут був до війни. Фото: з відкритих джерел

Вчасне та достатнє фінансування вже називали успішним рішенням у відбудові Бахмута, однак на думку нашого співрозмовника — гроші тут не головне.

«Архітектори кажуть, що відбудувати місто можна буде швидко, це можливо. Але питання, що там робитимуть люди? Звісно зараз люди максимально говорять, що вони всі хочуть повернутися. Після того, як вони повернуться, куди вони підуть на роботу? Куди віддадуть дітей до школи, садочку, на гурток? Де будуть купляти продукти — все це складна інфраструктура міста, яку повинні напрацювати комплексно. Відбудова одного дому — це не складна задача, але відбудова цілої конгломерації, це вже інше», — розмірковує інженер.

Олексій Кононенко каже: Місто — це не просто будівлі, а про сенс, тому просто гроші тут не все вирішать, натомість потрібно грамотне завдання для архітекторів від робочої групи, яка буде відбудовувати це місто спочатку на папері, а потім вже руками будівельників

Чи на часі думати про відбудову Бахмута?

Готуючи матеріал про відбудову Бахмута редакція «Бахмут. IN.UA» отримала багато підтримки від наших читачів, але водночас були й думки, про те, що думати про це не на часі. Ми запитали в донеччанина, що він про це думає: 

«Чи на часі думати про відбудову Бахмута? Так на часі. Чому? Уявіть собі диво — завтра Бахмут деокупований й безпечний. Ми починаємо відбудовувати Бахмут, а що робити ніхто не знає, бо немає напрацювань. Окремі архітектори кажуть, що план — це не складно, але як його робити не розуміють. Тому, вже зараз потрібно над цим замислюватися. Потрібно робити проєкти, генплани й розробляти це місто, щоб на час деокупації ми були готові. Маємо знати, як виглядатиме місто, що будуємо та де», — каже Олексій Кононенко.

Він додає, крім рішення, як відбудовувати місто потрібно буде ще ухвалити рішення про ті об’єкти, які вже не будуть у новому Бахмуті. Наприклад, сенсу відбудовувати умовно стару хрущовку не буде, пояснює інженер.

Загалом, весь цей процес потребує комплексного та грамотного підходу, тому роботу над ним потрібно починати раніше, адже перед фахівцями постане багато викликів, які потрібно буде оперативно вирішувати.

Три матеріали, які вам сподобаються

• Молодь, яка змінює Донеччину: історія волонтерки Катерини Босяченко з Дебальцевого
• Освіта в Україні та закордоном: де краще?
• Щодня йшла через підірваний міст Забахмутки: як лікарка Олена Воронова рятувала людей в Бахмуті

Громада має вибирати, як буде виглядати Бахмут із напрацьованих візуалізацій

Бахмут, вулицями міста.Фото: з відкритих джерел

В соцмережах бахмутяни активно обговорюють те, як буде виглядати Бахмут після відбудови, для цього навіть створили групу в Фейсбуці. Олексій Кононенко вважає, що оптимальним варіантом для громади буде саме вибір із напрацьованих експертами візуалізацій Бахмута.

«Кожен повинен займатися своєю справою, потрібно створити ініціативну групу, люди в ній мають мати компетентний досвід. Це представники комунальних служб, працівники музею, урбаністи, місцева влада, представники громади. З містянами потрібно обговорювати вже самі напрацьовки. Людям не потрібно задавати питання: “А яким ви б хотіли бачити місто, бо вони скажуть красивим, або таким, як було. Так робити не треба, необхідно зробити проєкти й вже тоді пропонувати на обговорення громадськості», — каже Олексій Кононенко.

Після цього можна провести онлайн-голосування пропонує донеччанин, до якого можуть доєднатися всі охочі мешканці. Важливо, щоб ключові питання вирішували професіонали, пояснює чоловік.

Якими етапами можна проводити відбудову міста?

Алея Троянд в Бахмуті. Фото: з відкритих джерел

На це питання, каже пан Олексій, немає точної відповіді. Втім, ймовірний варіант, коли відбудова відбуватиметься етапами: в місті можуть розмістити тимчасові модульні будинки, в яких проживатимуть працівники, вахтовим методом люди змінюватимуть один одного й працюватимуть над відновленням Бахмута.

До професійних будівельників та архітекторів можуть доєднатися просто небайдужі люди, які сприятимуть швидшому відновленню міста. Всі ці процеси слід узгоджувати з місцевою владою, а не робити одинично, адже це все потрібно координувати й брати відповідальність за життя людей.

Примітка: Співрозмовник наголошує, що під час етапу відбудови дітей в місті взагалі не повинно бути, а всі працівники та активна громада, яка долучиться до відновлення мають дотримуватися максимальних вимог безпеки.

«Ці люди будуть розуміти, що вони їдуть у зруйноване місто. Важливим аспектом у відновленні стане проведення електрики, без цього не працюватиме, ні той же перфоратор, чи інші інструменти», — пояснює співрозмовник. 

Також, каже Олексій Кононенко, в Бахмуті можна розглянути практику розумного використання матеріалів. Це механізм, за якого зі зруйнованих будівель відбирають придатні для будівництва матеріали, їх переробляють й використовують їх для зведення нових осель. Такий метод будівництва вже планують використовувати в Гостомелі завдяки тісній співпраці з французькою компанією Neo-Eco, яка демонтувала чотири будинки в Гостомелі, й переробила 15 тис. тонн будівельного сміття.

Безпека в урбаністиці

Після початку повномасштабного вторгнення виявилося, що в Україні є дуже мало справді придатних укриттів чи бомбосховищ. Люди ховаються в підвалах, які мають один вихід, або ж у власних квартирах в коридорі. Ми запитали у пана Олексія про заходи безпеки, які варто було б реалізувати в місті.

За його словами увагу потрібно приділяти належним укриттям, бомбосховищем та загалом безпечній урбаністиці, цим також повинні опікуватися професіонали. Простих рішень для Бахмута не буде, впевнений чоловік. Звісно, ми можемо частково брати досвід в таких країн, як Ізраїль, Швейцарія, але це тільки частинка, того, що потрібно нам:

Олексій Кононенко. Фото: надане героєм

«Людям завжди хочеться почути просте рішення, й вони розчаровуються, коли його немає. Знаєте, як в школі з рефератом — ти йдеш в Інтернет, знаходиш текст й копіюєш й маєш готовий твір. Так от, Бахмут — це той реферат, якого не має Інтернеті, нам треба самим складати рішення. Це буде метод проб та помилок».

Туристичний потенціал Бахмута

Герой впевнений, що в майбутньому Бахмут може стати туристичним містом, крім того, воно багате на корисні копалини, що робить його привабливим для інвестицій. Є й друга сторона медалі, яка дозволить привернути увагу туристів.

На думку пана Олексія, в Бахмуті, архітектори можуть запропонувати створити окрему інсталяцію, яка зберігатиме первісний вигляд після російської окупації. Ймовірно, це може бути якась частина у районі Забахмутки, вважає бахмутянин.

«В принципі, ми вже зараз бачимо, що місто Бахмут увійшло до історії. Будуть, безумовно пам’ятки й меморіали. Я думаю, сюди будуть через якийсь час приїздити й військові, які тут були раніше, щоб поглянути на це місто…», — розмірковує донеччанин.

Довідка: Олексій Кононенко – директор ТОВ «Енерго Індастрі», інженер за освітою, раніше займався інноваційними проєктами.

Фото: «Бахмут. IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!