2 березня редакція “Бахмут. IN. UA” опублікувала опитування, яке допомогло визначити очікування мешканців від громадського простору нового Бахмута, збудованого чи відновленого після перемоги. Опитування було анонімним, участь в ньому взяло понад 6 тисяч бахмутян, понад 80% опитуваних виявили бажання повернутися в Бахмут після війни.
Результати опитування. Фото: “Бахмут. IN. UA”
Участь в опитуванні взяли 6 404 осіб, з них понад п’ять тисяч жінок та понад тисячу чоловіків.
Результати опитування. Фото: “Бахмут. IN. UA”
92% опитаних респондентів не є підприємцями, понад 7% мають власну справу.
Результати опитування. Фото: “Бахмут. IN. UA”
Серед опитаних осіб є різні вікової категорії, близько 11% відсотків є молоддю до 25 років, 19% віком від 25 до 35 років, 20% від 45 до 55 років, 23% від 35 до 45, і 24% люди від 55 до 65 років і більше.
Результати опитування. Фото: “Бахмут. IN. UA”
34% відсотків опитаних бахмутян мають роботу, 22% тимчасово не працюють, 21% складають пенсіонери, 8, 5% в пошуках роботи, 6% матері в декреті, близько 5% студенти, 2, 5% люди, що працюють та навчаються.
Результати опитування. Фото: “Бахмут. IN. UA”
В Бахмут планують повертатися понад 80% осіб, 17% важко відповісти на це питання, 1, 1% зазначили, що не планують повертатися в місто.
Результати опитування. Фото: “Бахмут. IN. UA”
На думку 63% бахмутян, план розбудови Бахмута має відбуватися із залученням національних та міжнародних експертів, 39% опитаних вважають, що це має відбуватися шляхом створення робочих груп серед мешканців та включенням представників різних сфер. 31% опитаних висловили думку, що мешканці мають голосувати в онлайн-режимі за архітектурні проєкти. 22% опитаних вважають, що це робота виключно управлінь міської ради, депутатів та архітекторів. 17% проголосували за громадські слухання.
Результати опитування. Фото: “Бахмут. IN. UA”
68% опитаних респондентів заявили, що розглядають можливість долучитися до відбудови Бахмута. Зокрема, мова йде про планування, роботу в будівництві, створення громадських просторів та пожертви. 27% опитуваних заявили, що їм важко відповісти на це питання. Понад 3% респондентів не готові долучитися до відбудови Бахмута.
Результати опитування. Фото: “Бахмут. IN. UA”
Думки бахмутян, стосовно вигляду міста після війни значно розділилися. 54% опитаних хочуть, щоб місту повернули довоєнний вигляд, в той час, як 42% хочуть, щоб місто відбудували наново.
Результати опитування. Фото: “Бахмут. IN. UA”
Бахмутяни активно голосували за покращення міського простору. Відтак, 58% опитаних вважають, що Бахмуту не вистачало сучасного тепломодернізованого житла. 53% хотіли б, щоб у місті було більше укриттів. 52, 9 %заявили про нестачу зон відпочинку на природі, 52, 8% хотіли б, щоб місто попіклувалося про збільшення місць для купання влітку та взимку.
48% опитаних хотіли б бачити зручний й сучасний транспорт в місті. 47,4 % хотіли б додати зелені зони для Бахмута. 47, 3% хочуть бачити зони для розваг і розвитку дітей. 42% хотіли б бачити відкриті простори для підлітків й молоді. 41% виступає за спортивні зони в місті. 40, 4% опитаних пропонують додати сучасні засоби організації міського трафіку, це світлофори, розмітка, парковки.
40, 3% бачать в Бахмуті більше шкіл та ВНЗ, 39, 5% пропонують встановити в Бахмуті майданчики для роздільного збору сміття. 39, 3 % бачать в місті більше доріжок та парковок для велотранспорту. 37% бачать в місті більше зон для промислових підприємств та бізнесу. 36% пішохідні маршрути, які зв’язують всі райони міста. 34% наголошують, що місто повинно бути зручним та пристосованим для людей з особливими потребами. 31% бахмутян в Бахмуті хочуть бачити більше громадських просторів, на кшталт тих, де можна проводити кінопокази, зустрічі і т.д. 26% проголосували за планування районів для приватної забудови, 17% пропонують додати більше меморіальних комплексів.
Правильно оформлені документи дозволяють військовослужбовцям вирушити у щорічну відпустку без зайвих ускладнень та проблем на блокпостах чи кордоні. Міністерство оборони України надало чіткі роз’яснення щодо переліку обов’язкових паперів, процедури взяття на облік за місцем відпочинку та алгоритму дій у разі хвороби чи затримки в дорозі.
Детальніше про те, які документи потрібні для відпустки та як стати на облік, повідомили в Міноборони.
Які документи потрібні військовослужбовцю
Для законного перебування у відпустці за межами гарнізону військовослужбовцю недостатньо усної домовленості чи рапорту. При собі обов’язково потрібно мати:
документ, що посвідчує особу: паперовий військовий квиток, посвідчення офіцера або електронний військово-обліковий документ (е-ВОД) у застосунку “Армія+” (має назву “Військовий документ”);
відпускний квиток: офіційний документ, який підтверджує законність перебування поза межами частини (дійсний лише за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу).
Із липня 2026 року в застосунку “Армія+” доступний е-ВОД, який має таку саму юридичну силу, як і паперовий документ (перевіряється через QR-код). Проте для його відображення потрібен інтернет. Міноборони радить завжди мати при собі паперовий військовий квиток на випадок відсутності зв’язку. Важливо: якщо у застосунку відображається лише “Посвідчення захисника”, воно не замінює військово-обліковий документ.
Як перевірити відпускний квиток перед виїздом
Ще перебуваючи у військовій частині, військовослужбовець має особисто перевірити правильність заповнення відпускного квитка. Звірити потрібно п’ять ключових пунктів:
вид, тривалість і дати відпустки;
дата і місце повернення;
місце відпустки;
підпис і печатка;
особисті дані.
Взяття на облік за місцем відпустки
Після прибуття до місця проведення відпустки військовослужбовець зобов’язаний не пізніше наступного дня стати на облік. Це потрібно зробити в органі управління Військової служби правопорядку (ВСП) або в найближчому ТЦК та СП.
Якщо місце відпочинку віддалене від ВСП або ТЦК на понад 30 кілометрів, стати на облік можна в органі місцевого самоврядування. За день до повернення на службу необхідно знятися з обліку, перевіривши, щоб у відпускному квитку проставили відповідні відмітки.
Правила виїзду у відпустку за кордон
Виїзд за кордон можливий виключно з індивідуального дозволу командира військової частини. Рапорт на таку відпустку (в якому вказуються дати, місце перебування, транспорт та пункт пропуску) подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до її початку.
Для перетину державного кордону необхідно мати:
закордонний паспорт;
військовий квиток або посвідчення офіцера;
відпускний квиток встановленого зразка;
витяг з наказу командира про дозвіл на виїзд за кордон.
Що робити в разі хвороби або затримки в дорозі
Якщо військовий захворів або затримується в дорозі, він повинен негайно повідомити про це свого безпосереднього командира або чергового по частині (зберігши докази повідомлення, наприклад, скриншоти переписки).
у разі хвороби відпустку можуть продовжити на кількість діб хвороби або перенести. Підставою для цього є довідка з медзакладу, обов’язково завірена керівником місцевого ТЦК та СП;
у разі затримки в дорозі необхідно отримати довідку про причини затримки або відповідну позначку у відпускному квитку. Цей документ видає військовий комендант на транспорті, начальник ВСП або керівник ТЦК та СП (якщо вони недоступні — адміністрація вокзалу чи місцева влада).
Відсутність на службі без поважних причин понад три доби в умовах воєнного стану розцінюється як самовільне залишення частини (СЗЧ) і карається за частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України. Тому документальне підтвердження будь-яких затримок є критично важливим.
27 жовтня українці традиційно долучатимуться до Радіодиктанту національної єдності. Для когось це можливість перевірити знання української мови, а для інших — нагода відчути єдність з українцями в різних куточках світу. Однак навіть ті, хто добре знає правопис, можуть припуститися помилок через хвилювання або неуважність. Особливо складними під час написання диктанту залишаються розділові знаки та правопис окремих слів.
Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася із заслуженою вчителькою України Іриною Савчук із Краматорська, яка тричі ставала переможницею Радіодиктанту національної єдності — у 2013, 2017 та 2018 роках. Педагогиня розповіла, як підготуватися до написання тексту, на які правила звернути увагу та що робити, якщо під час диктанту виникають сумніви.
Як підготуватися до Радіодиктанту: три головні складові
Ірина Савчук переконана, що універсального секрету написання диктанту без помилок не існує. Натомість результат залежить від знань, уважності та практики. Навіть досвідченим учителям української мови доводиться постійно повторювати правила й стежити за змінами в правописі. Тому підготовка до диктанту, це не лише повторення окремих тем напередодні події, а й постійна робота з мовою. Водночас педагогиня наголошує, що під час самого написання важливо зосередитися на тексті.
“Я думаю, що такого аж особливого секрету немає. Насамперед це знання, уважність і практика. Я вчителька української мови, постійно повторюю правила, стежу за змінами в правописі. Але навіть досвідчений учитель не може знати абсолютно все, він теж постійно навчається”, — розповідає Ірина Савчук.
Одна з головних порад пані Ірини — не поспішати та уважно слухати людину, яка диктує текст. За словами педагогині, важливо не просто встигати записувати слова, а розуміти зміст кожного речення. Це допомагає краще орієнтуватися в його будові та правильно розставляти розділові знаки. Якщо людина надто хвилюється, вона може втратити увагу навіть там, де добре знає правила. Тому вчителька радить насамперед зосередитися на тому, що саме звучить у диктанті.
“Найважливіше, це не хвилюватися й уважно слухати диктора. Треба зрозуміти текст, речення, його будову. Коли ми починаємо хвилюватися, ми забуваємо про це. Тому важливо не поспішати, уважно слухати і вдумуватися в зміст тексту”, — радить Ірина Савчук.
Що може бути найскладніше у Радіодиктанті
На думку педагогині, найбільше труднощів під час написання радіодиктанту можуть спричинити саме розділові знаки. Навіть якщо учасник правильно записав усі слова, він може помилитися з комами чи іншими знаками пунктуації. Особливої уваги потребують складні речення та відокремлені конструкції. Додаткові труднощі можуть виникати через авторську пунктуацію, яка залежить від задуму автора тексту. Тому Ірина Савчук радить не лише слухати слова, а й аналізувати будову речень.
“Найважче, на мою думку, — це пунктуація, тобто розділові знаки. Слова можна написати правильно, але помилитися в розділових знаках, особливо коли вони авторські. Це стосується складних речень, різних відокремлених конструкцій. Тому потрібно уважно слухати і вдумуватися в зміст тексту”, — пояснює Ірина Савчук.
На які правила української мови звернути увагу перед Радіодиктантом
Окрім пунктуації, вчителька радить повторити правила написання складних слів. Зокрема, варто звернути увагу на випадки, коли слова потрібно писати разом, окремо або через дефіс. Не менш важливо орієнтуватися у чинній редакції українського правопису. Серед інших тем, які можуть викликати труднощі, педагогиня називає:
написання власних назв;
уживання апострофа та м’якого знака.
Саме ці правила вона радить пригадати тим, хто хоче краще підготуватися до диктанту.
“Якщо говорити про орфографію, то це, звичайно, правопис складних слів: разом, окремо, через дефіс. Це певні зміни, які стосуються нової редакції правопису. Можна ще взяти апостроф, м’який знак. Але написання складних слів і власних назв — це найскладніші теми”, — зазначає Ірина Савчук.
Як читання допомагає писати без помилок
Пані Ірина з учнями / фото надане героїнею
Ірина Савчук наголошує, що знання української мови формуються не лише під час вивчення правил. Важливу роль відіграє регулярне читання, яке допомагає запам’ятовувати правильне написання слів. Завдяки цьому людина поступово розвиває мовне чуття. Така практика корисна не лише для Радіодиктанту, а й для повсякденного письма. Водночас педагогиня зауважує, що навіть хороша підготовка не гарантує відсутності помилок, якщо під час написання людина надто хвилюється.
“Я раджу багато читати, бо це справді допомагає. Коли ти розвиваєш своє мовне чуття, то запам’ятовуєш написання багатьох слів. Але найголовніше, це не панікувати. Бо саме через хвилювання ми можемо помилитися навіть у тому слові, яке добре знали”, — ділиться у розмові Ірина Савчук.
Проте, навіть досвідчені учасники Радіодиктанту можуть засумніватися у написанні слова або правильності розділового знака. За словами Ірини Савчук, у такій ситуації важливо не піддаватися паніці. Надмірне хвилювання заважає зосередитися й може призвести до нових помилок. Тому педагогиня радить зберігати спокій, слухати текст і не поспішати. Саме уважність, на її думку, допомагає краще застосувати знання на практиці.
“Найголовніше все ж не панікувати. Якщо буває так, що в чомусь засумнівався, не потрібно хвилюватися. Саме через хвилювання ми можемо помилитися вже в тому слові, яке чітко знали. Або в тих розділових знаках, у правильності яких були впевнені”, — пояснює Ірина Савчук.
Примітка. Пані Ірина уперше взяла участь у Радіодиктанті національної єдності у 2013 році. Уже перша участь принесла їй перемогу, а згодом вона повторила успіх у 2017 та 2018 роках. Найбільше, за словами вчительки, їй запам’ятався саме перший диктант, адже тоді хвилювання було особливо сильним.
“У 2013 році ми взяли участь у цьому радіодиктанті. Це була моя перша участь, і вона була результативною. Переможців було 14, але з Донеччини я одна була. Мені це було настільки приємно й несподівано, я пишалася собою, пишалися мною учні”, — пригадує Ірина Савчук.
Педагогиня переконана, що Радіодиктант, це не лише перевірка грамотності, а й можливість зацікавити дітей українською мовою. У Краматорській українській гімназії його написання свого часу стало спільною традицією для вчителів та учнів. Вони збиралися разом, хвилювалися та чекали на результати.
Де пишуть Радіодиктант?
27 жовтня, у вівторок, об 11:00 відбудеться всеукраїнський Радіодиктант. Писати його можна вдома, на роботі, у бібліотеках та в будь-якому іншому місці, де вам зручно. Радіодиктант транслюватимуть на всіх платформах Суспільного:
на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура;
наживо в ефірі телеканалу Суспільне Культура;
на YouTube-каналі Українського Радіо;
у застосунках suspilne.radio та “Дія”.
Хто читатиме Радіодиктант?
Пройдаков Артур – український учитель, популяризатор української мови та літератури / фото Вікіпедія
Одним із читців стане Артур Пройдаков — вчитель української мови та літератури, який популяризує українську мову. У 2023 році він увійшов до десятки найкращих вчителів світової премії Global Teacher Prize.
Даша Астаф’єва — співачка, громадська діячка та волонтерка, яка підтримує ЗСУ / фото Facebook
Також текст читатиме Даша Астаф’єва — співачка, громадська діячка та волонтерка, яка підтримує ЗСУ. Вона є засновницею книжкового застосунку UnderBooks, що популяризує українську літературу.
Ветеран Артур Дронь / фото Вікіпедія
Автором тексту для Радіодиктанту національної єдності у 2026 році став письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. У березні 2022 року письменник долучився до Збройних сил України. Він служив у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони та брав участь у бойових діях в Донецькій, Харківській і Запорізькій областях. У жовтні 2024 року Артур Дронь отримав тяжке поранення та демобілізувався. У своїх творах автор звертається до тем військової служби, пам’яті полеглих захисників і власного досвіду життя під час війни.
Координаторка Радіодиктанту Юлія Шелудько пояснила, що цього року організатори вирішили спробувати новий формат — дуетне читання. За її словами, такий підхід має об’єднати аудиторії, які хотіли б почути як відому медійну особистість, так і професійного педагога.
Правильно оформлені документи дозволяють військовослужбовцям вирушити у щорічну відпустку без зайвих ускладнень та проблем на блокпостах чи кордоні. Міністерство оборони України надало чіткі роз’яснення щодо […]
27 жовтня українці традиційно долучатимуться до Радіодиктанту національної єдності. Для когось це можливість перевірити знання української мови, а для інших — нагода відчути єдність з […]
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке дозволить громадянам підтверджувати страховий стаж навіть за відсутності трудової книжки або необхідних записів у ній. Особливо актуальні зміни для […]
Державна програма “Муніципальна няня” дозволяє батькам або опікунам частково відшкодувати витрати на догляд за дитиною. Батьки самостійно обирають фахівця, укладають письмовий договір та оплачують послуги, […]
В Україні спростили процедуру отримання соціальних виплат для матерів. Відтепер через застосунок та портал “Дія” можна оформити допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, а […]
