Сьогодні будівля Палацу культури імені Євгена Мартинова у центрі Бахмута сильно постраждала від прильоту ворожого снаряду. Журналісти «Бахмут.IN.UA» зібрали всю інформацію про подію, поцікавилися, як приміщення виглядає зараз, і дізналися маловідомі факти про історію знакової для городян будівлі. Що вдалося врятувати, яке відношення обстріл має до Дня міста, і як палац пережив останню війну – у нашому матеріалі.
Вранці 8 вересня окупанти завдали авіаудару по бахмутському Палацу культури імені Євгена Мартинова. Займання виникло на верхніх поверхах будівлі, проте постраждала і зала на першому поверсі. На щастя, працівники театру, що розміщувався у палаці, встигли врятувати деякі особисті речі.
Зокрема, дитячі костюми, каремати, кубки та нагороди за виступи, музичні інструменти, техніку, меблі. Про постраждалих поки що невідомо На щастя, будівля зруйнована лише частково і вірогідно її буде можливо відновити в майбутньому. У місцевих чатах з’являються повідомлення про те, що інтер’єр історичної будівлі зовсім не вцілів.
За даними ДСНС, найбільшого удару зазнала покрівля та верхній поверх палацу. Повідомлення надійшло, коли на годиннику не було й десятої години ранку, але загоряння відбулось ще раніше. Коли пожежники приїхали на місце, у будівлі вже палало понад 2,5 тисячі квадратних метрів історичної спадщини. На щастя, повідомлень про постраждалих не надходило досі. Для гасіння пожежі довелось залучити майже три десятки людей та шість пожежних машин.
Фото: ДСНС у Донецькій області
«У Бахмуті рятувальники ліквідують пожежу будівлі Міського центру дозвілля та культури, що виникла внаслідок ворожих обстрілів міста. Сьогодні вночі особовий склад 8 ДПРЗ прибув на виклик, де було встановлено, що внаслідок обстрілу відбувається горіння покрівлі та верхнього поверху 3-поверхової будівлі Міського центру дозвілля та культури», – зазначено в повідомленні.
Фото з соцмереж
Своєю чергою голова військової адміністрації міста Олексій Рева висловив співчуття у зв’язку зі значною втратою городян. За його словами, палац культури прикрашав центральну площу Бахмута, а за 96 років його історії у цих стінах було зібрано найкраще, талановите та яскраве. Звідти, за його словами, розпочиналася сучасна культура міста.
«Театр та камерний музичний зал, лекторій та міська бібліотека, музей та танцювальний майданчик – все народилося тут. Сьогодні ворог цинічно та підло обстріляв будівлю Палацу культури. На місці виникла пожежа, працюють рятувальники. Довгий час у будівлі працював Гуманітарний штаб, куди жителі міста приходили отримати продукти харчування, хліб та товари першої необхідності», – сказав Рева.
У коментарях до публікації жителі Бахмута висловлюють свої почуття у зв’язку із руйнуванням такої значущої історичної пам’ятки міста. Директор Бахмутського краєзнавчого музею Олена Смірнова, про яку ми писали раніше, вважає, що потрапляння снаряда в палац є невипадковим. Окупанти діють символічно, знаючи, що День народження міста розпочинався саме тут.
«Впевнена, що коригувальники не лише позначки повісили, а й донесли ворогам, що День народження міста розпочинався тут. Це цинічний подарунок на День міста. Нехай горить їхня земля теж – і на день народження, і щодня», – написала вона.
Своїми почуттями поділилися також відомі волонтерки Бахмута: членкиня громадської організації «Бахмут особливий» Наталія Зубар та Лілія Дудник, про діяльність якої ми писали у попередньому матеріалі.
За словами начальника поліції Донецької області, Палац культури імені Євгена Мартинова став жертвою чергового артилерійського обстрілу Бахмута. Один зі снарядів потрапив у сам палац, ще декілька залишили по собі вирви навколо. Правоохоронці показали, як будинок виглядає зараз.
Варто зазначити, що з початку повномасштабного вторгнення росії у будівлі палацу культури працював гуманітарний штаб: городяни могли отримати продуктові набори, хліб, засоби гігієни та навіть одяг за попереднім записом. Так, 4 серпня Олексій Рева роздавав хліб саме у будівлі палацу культури, а голова Управління культури Бахмутської міської ради Ірина Булгакова розповідала журналістам, що, окрім продуктових наборів, бахмутян постачають підгузками для дорослих та дітей. Спочатку цей гуманітарний штаб було створено для надання продуктів та предметів першої необхідності місцевій територіальній обороні, а вже потім ця ініціатива переросла на допомогу населенню.
Ірина Булгакова у гуманітарному центрі
До активних бойових дій у Палаці культури за адресою площа Свободи, 1 можна було відвідати виставу, а після початку пандемії коронавірусу у будівлі обладнали один із центрів вакцинації від COVID-19. На все місто були відомі й куранти на годиннику головної вежі палацу. З’явилися вони недарма: сама назва культурного центру Бахмута присвячена відомому виконавцю та композитору Євгену Мартинову, який пішов із життя ще у 90-х роках минулого століття.
Тепер вежа з годинником виглядає так
Цікаво, що Мартинов народився у Камишині на Волзі, проте, коли композитору було п’ять, його родина переїхала до Бахмута – на історичну батьківщину батька. Саме тут майбутня знаменитість закінчить музичне училище, а вищу освіту здобуде у Донецькому музично-педагогічному університеті.
Докладніше про історію палацу журналістам «Бахмут.IN.UA» розповів завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Аркадійович Корнацький. За його словами, офіційно роком спорудження будівлі вважається 1926, проте палац не виник на рівному місці.
Ігор Корнацький
«В основі будівлі лежить народний будинок, який відкрився у Бахмуті на початку минулого століття. Ще до революції 17-го року це теж була культурно-освітня установа широкого профілю: там знаходилася і театральна зала та бібліотека та різні клуби. У середині двадцятих років відбулася реконструкція та було створено Палац культури імені Леніна», – розповів він.
Після перебудови у будівлі залишився театр, робітничі клуби, але додали музей. У такому вигляді будинок функціонував до Другої світової війни та значно постраждав під час окупації. Є дані, що у проміжку між захопленням міста та пожежею у палаці там розташовувався штаб нацистів, проте підтверджень цьому немає. До того ж між цими двома подіями минуло лише два місяці – з 1 листопада 1941 року до Нового 1942 року. Відомо лише, що окупанти справді використали палац, проте свідчень про цей період мало.
Фото з архіву Бахмутського краєзнавчого музею
Згідно з найпоширенішою версією, яка підтверджується спогадами очевидців, палац згорів напередодні Нового року. Його могли підпалити як самі німці під час святкування, так і радянські підпільні організації. Тоді колекцію довоєнного міського музею було втрачено назавжди.
Будівлю почали відбудовувати після війни так званим способом «народного будівництва». Тобто, кожне підприємство та громадянин міста тією чи іншою мірою брали участь у постачанні необхідних матеріалів чи самому будівництві. З 1948 року та аж до закриття театру у 1963-му палац був центром культурного життя Бахмута. У різні роки там розташовувався народний музей, міський будинок піонерів та інші установи. Після 1963 року тодішній Палац культури імені Леніна належав швейній фабриці імені 8 березня. Саме в такому вигляді будинок запам’ятався старшому поколінню бахмутян.
Фото: Олексій Рева
В наш час з ініціативи громадськості та працівників сфери культури палац був названий ім’ям видатного земляка бахмутян Євгена Мартинова. У середині 2000-х років відбулася капітальна реконструкція будівлі: відремонтували фасад та внутрішнє оздоблення.
«Ця будівля справді відповідала своїй назві як центр культури та дозвілля міста. У ньому працювало багато самодіяльних колективів, музичних, хореографічних, які з честю представляли наше місто на різних конкурсах, змаганнях тощо. Вони ж завжди брали участь в оформленні та супроводі всіх міських свят», – додав Корнацький.
