“Ми кажемо, що Бахмуту 460 років, а чим це довести? Нема будівель, немає нічого”: чому потрібно відбудувати історичне обличчя міста

Семаковська Тетяна 13:21, 21 Серпня 2023

Нещодавно ЮНЕСКО випустила звіт, в якому зафіксували руйнацію або знищення 274 культурних об’єктів в Україні протягом повномасштабного вторгнення. Найбільше таких об’єктів було в Донецькій області, там їх кількість склала 78. Але слід звернути увагу, що ці цифри не є кінцевими, адже доступу до тимчасово окупованих територій немає. Кожна з цих будівель має довгу історію та несе культурну цінність для громад та для країни в цілому. Наша редакція поспілкувалася з істориками та урбаністами щодо того, як може виглядати процес відновлення історичної та культурної спадщини у Бахмуті. 

Бахмут.IN.UA вже неодноразово писав про те, як росіяни знищують у місті історичні пам’ятки. Нещодавно у мережі з’явилися кадри знищеної Свято-Миколаївської церкви, яка була одним з найдавніших храмів на Донеччині.

Ще минулого року окупанти знищили майже 100-річний Палац Культури у центрі міста, Бахмутський коледж транспортної інфраструктури, над яким у листопаді 1917 року вперше у Донецькій області підняли український прапор з нагоди утворення УНР та багато інших будівель. Наразі візія відбудови Бахмута після деокупації та перемоги тільки розробляється.

Ми вирішили розпитати історика, дослідника історії розвитку промисловості Бахмутського району Григорія Соколовського та пам’яткоохоронця, експерта ГО «Центр розвитку міст» Дмитра Перова про те, чи має бути місце у цій візії для історичних пам’яток та їх відбудови. 

Росіяни зруйнували один із найстаріших храмів Донеччини. Фото: з відкритих джерел
Палає від обстрілів окупантів Палац Культури, архівне фото. Фото: з відкритих джерел
У вогні Бахмутський коледж транспортної інфраструктури. Фото: з відкритих джерел

Чому важливо відновити історичні пам’ятки

Григорій Соколовський –  історик, дослідник історії розвитку промисловості Бахмутського району
Джерело: Сайт saltway.in.ua

З урахуванням ступеня руйнації інфраструктури міста, може здатися, що питання навіть потенційної відбудови історичних пам’яток є в пріоритеті. В цьому питанні є дві складові. По-перше, згідно з Гаазькою конвенцією 1954 року, руйнування об’єктів культурної спадщини є воєнним злочином. По-друге, знищення історичних об’єктів є частиною тактики війни окупантів.

Таким чином, росія намагається знищити не тільки наше теперішнє та майбутнє, але й минуле. За століття фізичної та ментальної окупації, росіяни постійно намагалися переписати нашу історію, вкрасти її та привласнити собі. Знищення історичних пам’яток це чергова спроба продовжити таку тактику. 

«Як людина, я розумію, що це не може бути першою задачею (ред.- відбудова історичних пам’яток). Це дуже дорого фінансово. Людям треба ж кудись вертатися. Треба робити комунікації, воду проводити в місто, газ тощо. Люди дорожчі, ніж ці будинки. Як історик, я можу сказати, що відбудовувати все це обов’язково треба. В ідеалі, я уявляю, що все це буде в комплексі. Тобто будуть відновлюватися і будинки, і житло, і інфраструктура. Одночасно будуть проходити реставрацію історичні пам’ятки.  Бо якщо ми втратимо цю історію, то вже немає сенсу і місто відбудовувати. Краще відбудувати його на новому місці, ніж втрачати історичну спадщину. Що ми скажемо своїм онукам чи правнукам? Ми кажемо, що Бахмуту 460 років, а чим це довести? Нема будівель, немає нічого»

Григорій Соколовський // історик, дослідник Бахмутського району

Росіяни знищують історичні будинки не просто так

Дмитро Перов, який працює у сфері охорони пам’яток, каже, що одна з цілей росіян – знищення історичного контексту в Україні. Ігнорування історичних пам’яток під час відбудови буде свідчити про те, що окупанти досягнули її.

Вони це вже робили неодноразово. Одним з показових прикладів є Калінінград, до 1946 року – Кенігсберг. Коли росіяни прийшли туди, вони намагалися максимально знищити історичний зв’язок цих земель з іншими державами та побудувати на тому місці середньостатистичне російське поселення, яке б нічим не відрізнялося від інших населених пунктів росії. 

Дмитро Перов – пам’яткоохоронець, експерт ГО «Центр розвитку міст»
Джерело: Facebook сторінка Дмитра Перова

«Важливо зберігати те, що можна зберігати й важливо відновлювати те, що зруйновано. Якщо ми не будемо відновлювати, а просто будувати щось нове, то ми частково реалізуємо той план, який був у загарбників, який був у окупантів. В них саме така стратегія: Ми весь світ зруйнуємо, ми весь світ побудуємо. Ми не маємо рухатись в такій парадигмі».

Дмитро Перов // пам’яткоохоронець, експерт ГО «Центр розвитку міст»

Важливість збереження культурної спадщини й пам’яток – це якраз збереження цих опорних точок, оцієї спадковості поколінь, коли ти можеш простежити по забудові, чи по якимось пам’яткам, будівлям, яким було твоє місто раніше в ту чи іншу епоху, пояснює Дмитро. 

«Без минулого немає майбутнього. І для того ми вивчаємо історію, щоб не повторювати помилки попередніх поколінь».

Дмитро Перов // пам’яткоохоронець, експерт ГО «Центр розвитку міст»

В 1951 році в окремих регіонах Польщі був голод, в цей час стартувала відбудова

Якщо говорити про збереження та відбудову історичних пам’яток загалом, то в Україні громади вигадали багато способів це зробити. Наприклад, у Львові та Києві такі об’єкти обкладалися мішками та іншими матеріалами, які допоможуть зберегти пам’ятники, скульптури, мозаїки тощо від можливих обстрілів. Організація Aliph Foundation допомагає містам України зробити 3D моделі пам’яток архітектури, що допоможе їх відновити у випадку знищення.

Проте, в ситуації з Бахмутом ми говоримо про повне знищення міста, тому такі методи не допомогли б місту зберегти історичний спадок. У цьому випадку варто говорити про планування відбудови ледве не з нуля. 

Центр Варшави після Другої Світової війни, 1946 рік. Фото: архівні світлини

Гарним прикладом є досвід Польщі після Другої світової війни. Цю країну руйнували німецька та радянська армії з самого початку війни у 1939 році. У результаті ступінь руйнації був величезним. За різними підрахунками тільки головне місто Варшава було зруйноване на 80%.

Проте, поляки вирішили відбудувати міста. Цікавий факт, відновлення історичних будинків у Польщі відбувалося з автентичних матеріалів. Тобто, такі об’єкти не тільки зберігали свій історичний зовнішній вигляд, але й були перебудовані з тих самих матеріалів, в яких вони існували до війни. 

«Післявоєнна відбудова Польщі була дуже важкою. Тому що навіть у 51-му році в Польщі в окремих регіонах був голод. Тобто людям не було що їсти й при цьому в 51-му році стартує масштабний проєкт відбудови Варшави за старими кресленнями, за старими фотознімками, малюнками. Це відбудовувалося буквально з руїн старого міста Варшави. Історичні будівлі сучасної Варшави фактично побудовані в 50-х роках, але об’ємно-просторове рішення збережене. І сьогодні оце історичне місто, воно є якимось таким зразком, якимось пам’ятником незламності польського народу і польського духу».

Дмитро Перов // пам’яткоохоронець, експерт ГО «Центр розвитку міст»

Під час Другої світової війни, коли вже вся Польща була під окупацією, Варшава тримала оборону та не здавалася. Тому Гітлер наказав знищити це місто повністю, як помсту за спротив, пояснює Дмитро Перов. Рішення поляків відбудувати міста демонструвало те, що польська історія досі живе на цій території. 

За старими та новими фотографіями можливо відтворити історичний зовнішній вигляд будівель у майбутньому. Фото: з відкритих джерел

Бахмутський дослідник Григорій Соколовський вважає, що буде складно в сучасних умовах перейняти досвід Польщі із використання автентичних матеріалів при відбудові. Бо цегла, з якої історичні об’єкти були зроблені вже не виробляється та відрізняється розміром від сучасної. Та її в такій кількості складно буде знайти. Адже мова йде не тільки про Бахмут, а про багато інших міст, де росіяни зруйнували пам’ятки архітектури. 

«Це технічно можна зробити, тобто зробити цегляний матеріал, зробити таку саму цеглу, вона буде схожа на автентичну. У кожному випадку треба окремо вирішити. Я за те, щоб якнайбільше можна було відтворити первісний стан будинку. Тобто, школа мистецтва зруйнована. Якщо вдасться її відтворити максимально схожою до первісного вигляду, то я буду за, попри матеріали. Але якась модернізація має бути».

Григорій Соколовський // історик

При відбудові важливо зберегти автентичний вигляд історичних будівель. Фото: з відкритих джерел

Креслення цих будинків буде складно знайти, навряд чи багато з них збереглося. Проте із сучасною якістю фотографій та відео можна буде відтворити первісний вигляд будівлі й без них, вважає Григорій.

«Перш за все, це мають бути матеріали, які відповідають матеріалам, з яких була зроблена ця будівля. Тобто не треба прямо так заморочуватися та звозити автентичні матеріали з усієї України. Якщо у будинку був, наприклад, перший поверх мурований цегляний, то після відбудови це має бути мурований цегляний перший поверх. Другий поверх, якщо він був дерев’яний, він має бути дерев’яний. Важливо зберегти зміст, а зміст він може бути збережений тільки коли є візуальне, концептуальне сприйняття того, що це, наприклад, пам’ятка історії, в цьому будинку жив, чи бував який діяч абощо».

Дмитро Перов // пам’яткоохоронець, експерт ГО «Центр розвитку міст»

Отже, наші експерти вважають, що концепція відбудови має обов’язково містити в собі відбудову історичних пам’яток.  Важливо не забувати свою історію та підтримувати наш зв’язок з нею.  В якому форматі це буде відбуватися наразі складно уявити, адже кінцевий стан цих будівель невідомий.

Проте, у світі є успішні приклади післявоєнної відбудови історичних об’єктів. Відбудова житла та інфраструктури має бути беззаперечним пріоритетом для держави. Втім, не варто забувати й про пам’ятки історії та культури, які є частиною нашої ідентичності. 

«Без відбудови історичних пам’яток ми просто ризикуємо створенням якогось такого соціовакууму, коли є люди, які живуть безвідносно до чогось. І так, люди стають якимись космополітами, яким, в принципі, не важливо чи будуть жити в Бахмуті, чи будуть, наприклад, жити в Куп’янську чи в будь-якому іншому місті. Коли місто не відрізняється від міста, люди не усвідомлюють те, що вони кияни чи харків’яни. Для них не буде різниці. Вони стають такими громадянам світу, і тоді дуже важко переконувати людей у важливості національної ідентичності, національного суверенітету держави. Тому така різноманітність та унікальність міст дуже важлива. Вона прищеплює любов, додає емпатій до міста, в якому ти живеш».

Дмитро Перов // пам’яткоохоронець, експерт ГО «Центр розвитку міст»

Фото: Бахмут.IN.UA

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм– підписуйтесь!

Інклюзивне місто або як зробити Бахмут доступним для всіх після відбудови

Повномасштабна війна привнесла в наше життя величезну кількість фізичних та моральних травм. Після перемоги на нас очікує багаторічний процес відновлення. Відбудова Бахмута буде проводитися ледве […]

яяяяголовна bb544

Архітектурні пам’ятники та житло: хто відбудує Бахмут і чим може допомогти кожен

Точна кількість зруйнованих будівель у Бахмуті як і в Україні в цілому залишається невідомою через постійне оновлення цієї цифри і неможливість зібрати повні дані. Редакція […]

Інклюзія 1abd2

Бахмутянка розповіла, як зробити «фортецю» інклюзивним містом

Відбудова Бахмута буде проводитися ледве не з нуля. В цьому процесі треба передбачити відновлення інфраструктури таким чином, щоб всі громадяни мали безбар’єрний та безперешкодний доступ […]

Відбудова Бахмута: як не допустити розкрадання грошей?

Після гучного скандалу із розкраданням коштів на відбудову у Гостомелі, ми вирішили дослідити, чи можна запобігти таким історіям, наприклад в Бахмуті? Адже він теж чекатиме […]

Screenshot 266 ae905

Масштаби руйнувань в Бахмуті: що довелось пережити місту за 2022 рік?

2022 рік для Бахмуту став роком потрясінь та викликів через повномасштабне вторгнення росії. Місто не дивлячись на постійні обстріли та руйнування, продовжувало життя й працювало […]

БАХМУТ 33 202e1

Модульні будинки для працівників та голосування в громаді: бахмутянин Олексій Кононенко розповів про бачення відбудови Бахмута

Останні дні Збройні Сили України почали йти в контратаку на Бахмутському напрямку, але навіть найменша відбита територія, вулиця чи будинок мають дуже високу ціну — […]

AFP DIMITAR DILKOFF 268f2 1 13444

Реєстр майна та відновлення міста: чим зараз займається КП «Бахмутська житлова управляюча компанія»?

Комунальне підприємство «Бахмутська житлова управляюча компанія» на початок повномасштабної війни нараховувало 120 робітників. Через безпекову ситуацію людям довелося покинути домівку, з понад 100 людей на […]

311436369 1228134737747418 3158501468264061985 n 75678

Окупанти знищують історичну спадщину Бахмута

Знищення будівлі залізничного вокзалу в Бахмуті – це не лише руйнування інфраструктури, це знищення нашого історичного надбання. Будівля залізничного вокзалу є історичною будівлею другої половини ХХ […]

357537185 594233479521920 3350604879577515630 n 90259

Стало відомо, якими етапами та за яким прикладом відбудовуватимуть Бахмут

28-30 червня у Львові вперше відбувся міжнародний захід Lviv Urban Forum, участь у ньому також прийняв заступник міського голови Бахмута – Олександр Марченко. На заході […]