На початку листопада 2023 року у Дніпрі відкрили Офіс Відновлення та розвитку Донеччини. Його створили за підтримки уряду ЄС, Швеції та програми розвитку ООН. У офіційній заяві повідомили, що офіс стане платформою для співпраці, яка обʼєднуватиме владу, міжнародні організації, медіа, організації громадського суспільства та бізнес. Однак, чи так це насправді? Чим займається Офіс Відновлення зараз та чи долучає до роботи громадськість?
Редакція отримала офіційну відповідь від Донецького офісу Відновлення, а також поговорила з Юлією Володченко — це членкиня громадської ради та одна із засновниць Коаліції “Інклюзивне відновлення України”, яка промотує відновлення регіону.
Офіс Відновлення та розвитку Донеччини
Управління із забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування повідомило редакції, що організацією роботи офісу Відновлення виконують згідно з загальним планом роботи Донецької облдержадміністрації.
В офіційній відповіді роботу офісу нам охарактеризували так:
“Офіс є комунікаційним простором, майданчиком, який створений з метою об’єднання обласної влади, районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів області, органів місцевого самоврядування, міжнародних та громадських організацій для пошуку ефективних рішень щодо відновлення і розвитку Донецької області”, — уривок з відповіді на запит від Бахмут IN.UA.
Також, нам повідомили, що виділення коштів на утримання Офісу не передбачені, крім оплати комунальних послуг та власне самої оренди. Про свою роботу офіс Відновлення звітує у соцмережі Facebook, втім часто це перепост новин з інших державних установ або з Донецької ОВА.
У відповіді також додали, що робота Донецької облдержадміністрації в партнерстві з ОМС та громадськістю має налагодити механізм координації між ними задля повоєнного відновлення та розвитку Донеччини. Редакція намагалася зв’язатися з представницею офісу Відновлення Оксаною Головко, аби розпитати про роботу простору, втім безрезультатно.
Що каже про роботу офісу громадськість?
Ми звернулися до представниці громадськості Юлії Володченко — це членкиня громадської ради при Донецькій ОДА та одна із засновниць Коаліції “Інклюзивне відновлення України”. До повномасштабної війни вона представляла громадську організацію “Дивосвіт”, яка займалася дозвіллям дітей з інвалідністю.
Також пані Юлія активно промотувала розвиток паліативної допомоги на Донеччині, в Краматорську. На думку спікерки, вже зараз важливо порушувати питання регіону, адже якщо молодь не буде бачити там перспектив, то доля Донеччини буде невтішною.
За словами пані Юлії про існування офісу вона знає, тобто перша робота з громадою проведена була. Інформування про створення майданчика було дуже широке. Якщо наразі погуглити Офіс відновлення Донеччини, ви знайдете десятки новин про те, що його створили, але жодної про результати діяльності.
“Ми зустрічалися з представниками цього офісу, це були представниці Донецької облдержадміністрації. Зокрема, Оксана Головко та Наталія Чукова. Зустріч ініціювала Коаліція “На лінії зіткнення”, яка власне й хотіла домовитись з Донецькою ОВА про утворення майданчика для спілкування громадськості та ОВА з питань відновлення. Коаліція розробила концепцію цього майданчика та відправили її в офіс Відновлення, Оксані Головко”, — каже пані Юлія.
Після цього, коаліція “На лінії зіткнення” відповідей вже не отримувала, хоча неодноразово намагалася зв’язатися телефоном та месенджерами. Фактично від березня 2024 року офіс Відновлення ніяк не комунікував з ними, говорить Юлія Володченко.
“Тобто ця ідея після першої зустрічі в Zoom, вона вичерпала можливість на реалізацію. Як казала, Оксана Головко, що офіс — це поки ще віртуальний проєкт, який не має можливостей для функціонування на цей час”, — згадує спікерка у розмові.
Нагадаємо, що станом на квітень 2023 року українські війська контролювали 45% Донецької області, решту територій — окуповані армією рф. Прямо зараз тривають бої за Часів Яр, місто неподалік Бахмута, важка ситуація й на Торецькому та Покровському напрямках. Втім, пояснює спікерка, відновлення — це не тільки фізичний процес відбудови міста, а й його планування.
Постанова №486: як імітують роботу з громадою
На початку травня 2023 року Кабмін видав постанову № 486 “Про підготовку до дій із стабілізації ситуації на деокупованих територіях Донецької і Луганської областей та їх реінтеграції”. Йдеться про раннє відновлення.
По цій постанові вже є проєкт плану дій зі стабілізації ситуації, за різними напрямками, зокрема:
- соцзахист;
- медичне реагування;
- відновлення інфраструктури;
- розробка програми комплексного відновлення.
Якраз у межах цієї постанови була створена Координаційна рада та Координаційні групи за напрямами діяльності, зокрема й медичної.
“Багато молоді зараз в ЗСУ, вони не повинні хвилюватися, чи подбає хтось про їх батьків, рідних. Держава має взяти на себе функцію допомоги та догляду за паліативними хворими”, — пояснює Юлія Володченко.
Вона додає, коли постанова №486 набула чинності, на громадську раду при Донецькій облдержадміністрації, до складу якої входить Юлія, прийшло запрошення громадським організаціям — подавати свої кандидатури до різних Координаційних груп.
“Я дала кандидатуру саме в напрямок соціальний захист, щоб надавати пропозиції з розвитку паліативної допомоги. Бо на сході нашої країни, паліативна допомога погано розвинена, на відміну від західної частини. Багато моїх колег також подали свої кандидатури в інші координаційні групи. Згодом прийшли запрошення від Департаменту соцзахисту, зокрема й мені. Ми надали пропозиції, деякі представники громадськості навіть взяли участь у засіданнях координаційних груп. Потім нам всім прийшов лист одного змісту від Ігоря Мороза, тоді ще заступника Кириленка, у листі нам подякували за активність й сказали, коли ви знадобитесь, ми вас покличемо. Тобто всіх нас разом із цих робочих груп виключили”, — каже донеччанка.
Лишили у робочих групах тих людей та організації, які лояльні до ОВА, вважає активістка.
“Вони розуміють, що треба все ж таки лишати громадськість, бо це імітація процесу демократичності прийняття рішень”, — каже пані Юлія та додає, що після цього вона почала розбиратись, як же загалом на Донеччині відбувається процес планування відновлення і наскільки прозоро та зрозуміло до нього влада долучає громадськість
Робочі групи: скільки є учасників громадськості?
Редакція звернулась із запитом до Донецької обласної державної адміністрації та отримала склад Робочих груп. Загалом, за інформацією Донецької обласної адміністрації, яку редакція отримала у відповідь на запит, налічується більше 30 Робочих груп, Координаційних рад та Комісій при Департаментах та Управліннях обласної адміністрації.
У більшості з них включені представники/представниці громадькості, втім інколи ними вважаються, наприклад, представники ДТЕК. Водночас є групи де взагалі не представлено осіб, які б представляли інтереси громадькості. Посилання на повний перелік тут.
З Міністерством зв’язатися було легше, ніж з Донецькою ОВА
Після створення Коаліції активістці та її однодумцям вдалося достукатися до Міністерства, поспілкуватися з Олександрою Азархіною, це ексзаступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України
Як виявилося, отримати діалог з представниками/представницями Міністерства простіше, ніж з Донецькою облдержадміністрацією, каже активістка. У спробі впливати на рішення з відновлення регіону активістка називає один з результатів — це створення Коаліції “Інклюзивне відновлення України”, яка складається з понад 45 організацій.
Коаліція провела адвокаційну кампанію зі сприяння залученню громадськості до процесів планування відновлення України на прозорій та зрозумілій основі.
Що стосується результатів цієї адвокаційної кампанії, то одним з найважливіших можна вважати ключове нововведення в концептуальній записці нової Архітектури планувальних документів, яку розробляло Мінвідновлення, а саме, забезпечення механізму обов’язкового включення представників/ниць громадськості та бізнесу до складу робочих груп з розробки стратегії розвитку з відновлення на регіональному та місцевому рівні. Вже зараз, каже пані Юлія, є такий проєкт стратегії розвитку та відновлення громад регіонів, але він ще не затверджений.
Зараз адвокаційна кампанія Коаліції “Інклюзивне відновлення України тимчасово припинилися, після зміни керівництва Мідвідновлення. І подальша співпраця Коаліції з структурою залежатиме від того, яка команда прийде до влади.
“На обласному рівні, така комунікація і такий вплив адвокації, на жаль, не відбувається. Тому що влада доволі закрита. Я намагалася з’ясувати, чому нас взагалі включили у групи, а потім виключили. У 486 постанові відсутній як такий механізм залучення громадськості на прозорій та зрозумілій основі”, — пояснює співрозмовниця.
Чому участь громадськості в робочих групах так важлива?
Юлія Володченко ініціювала звернення на Кабмін від Громадської ради при Донецькій облдержадміністрації щодо питання регламентування процесу відновлення в Україні із залученням громадськості. Вже є відповідна постанова №1159 – “Про затвердження Порядку розроблення, проведення громадського обговорення, погодження програм комплексного відновлення області, території територіальної громади (її частини) та внесення змін до них”.
Однак програма комплексного відновлення для Донецької області не розробляється і поки що до повної деокупації розроблятися не буде, бо відповідної ініціативи від Донецької ОВА — немає. Тому тут могла б допомогти громадськість, як й вказано у постанові Кабміну №1159.
“Інструменти демократичної участі в процесах прийняття рішень є, процес залучення громадськості до планування відновлення теж законодавчо врегульований. Але, як завжди я казала, з самого початку і зараз продовжую стверджувати, що замало громадських обговорень. На них виноситься вже готовий проєкт рішення, й людина бере участь не зі старту розробки проєкту документа. У людей, місцевих жителів, перед початком розробки не спитали, яким вони бачать своє село, місто, область після відновлення. Й ще один нюанс — під час громадських обговорень, навіть, якщо громадськість подала якісь пропозиції — влада не зобов’язана їх впроваджувати в життя чи враховувати. Закон це дозволяє”.
Що дасть участь у Робочих групах?
Тому найкращим рішенням є те, коли людина бере участь в складі робочої або координаційній групі, тоді вона на рівних умовах з владою голосує за прийняття того чи іншого рішення, та робить це з самого початку розробки документа. Це більш дієва участь громадськості в процесі прийняття рішень при плануванні відновлення.
Втім при такому підході людина відповідає не лише за рішення, а й несе відповідальність за них разом із владою.
“Приклади громадського бюджету показали, що якщо людина активна, вона зацікавлена створити у своєму дворі, наприклад дитячий майданчик, то вона потім захищає цей майданчик, і буде дуже дбайливо з ним себе поводити. Так у людей формується цінність їх держави. Щоб не було потім цих розмов: “А що нам ця Україна дала?”, — пояснює активістка.
На її думку, головними завданнями Офісу Відновлення та розвитку Донеччини має бути:
- залучення представників/представниць громадського сектору до планування відновлення Донеччини на прозорій та зрозумілій основі
- пошук та залучення інвесторів, адже потрібно робити Донецький регіон привабливим для них, вміти писати проєктні заявки, щоб вони відповідали вимогам міжнародних партнерів України;
- демонстрація прозорості використання коштів, аби збільшити довіру партнерів та бізнесу, бо саме бізнес буде важливим елементом відновлення.
Очікування людей
Мешканці і бізнес очікують від влади прозорості та співпраці. Адже від цих складових буде залежати чи повернуться люди і, чи повернуться підприємці, готові розвивати регіон. Адже саме люди і бізнес – це основний ресурс відновлення нашої країни.
“Основний меседж Коаліції “Інклюзивне відновлення України”: “Нічого для нас без нас!”. Міста, які побудовані без урахування думки жителів цього міста — це в майбутньому створення міст-привидів. Прикладів яких в усьому світі багато. Коли побудували, не спитавши, як воно має бути, і потім ці будинки стоять пустими, бо люди туди не поїдуть”, — пояснює громадська діячка.
Наразі Офіс Відновлення є на папері, є чимось, що може бути реалізовано колись, втім таке відкладення може мати негативні наслідки — люди не бачитимуть перспективи повертатися додому.
Читайте також:
- Як розміновують деокупований Святогірськ та де брати ресурси на розмінування України?
- “Це завжди про людей” – шлях бахмутського комітету доступності до створення інклюзивного міста
- Досвід відбудови Токіо: як може бути корисний для Бахмута
Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!
