Українці можуть запропонувати свій варіант відбудови міста та отримати 10 тис. євро

Семаковська Тетяна 11:20, 18 Грудня 2023
Проєкт відбудови / фото ілюстративне

10 тисяч євро (близько 407 тисяч гривень) можуть отримати українці, які створять та продемонструють культурні, мистецькі та креативні проєкти, що сприяють, просувають або стимулюють публічний дискурс про “відбудову”. Участь можуть взяти представники (ці) культурного сектору, а також державні чи приватні особи, що працюють з культурними інституціями.

Про це повідомляє платформа IZOLYATSIA. Platform for cultural initiatives.

Конкурс на 10 тисяч євро

В Україні стартували друга хвиля національних субгрантів ZMINA: Rebuilding, яка передбачає прийом заявок на проєкти, які будуть реалізовані в Україні українськими митцями, мисткинями або культурними організаціями. Сума гранту щонайбільше становитиме 10 тисяч євро, а це понад 400 тисяч гривень.

Примітка. ZMINA: Rebuilding — це проєкт, який співфінансується програмою ЄС “Креативна Європа” в рамках спеціального конкурсу заявок на підтримку українських переселенців та українського культурного і креативного секторів. Проєкт є результатом співпраці між фондом ІЗОЛЯЦІЯ (Україна), мережею Trans Europe Halles (Швеція) та організацією Malý Berlín (Словаччина).

Мета — створити проєкти, які сприяють, просувають або стимулюють публічний дискурс про “відбудову”: ідентичності, соціальних норм, спільнот, відносин, інфраструктури тощо.

Заявки на участь братимуть від:

  • індивідуальних заявників та заявниць, які представляють український культурний та креативний сектори;
  • юридичних осіб (державних або приватних), що представляють організації українського культурного та креативного сектору, включаючи управління культури, освітні, муніципальні та державні заклади культури та освіти, що працюють на національному та місцевому рівнях.

Зверніть увагу, що усі культурні та креативні сектори (візуальне мистецтво, перформативні мистецтва, кінематограф, література, міське культурне планування тощо) мають право подати заявку.

Важливий момент: індивідуальні заявники та заявниці повинні мати мінімум два роки професійного досвіду в мистецькому, культурному або креативному секторах. Учасники, які подаються на конкурс, мають перебувати на території України або за її межами. Заявники повинні бути не молодше 18 років на день закінчення терміну подачі заявок та мати громадянство України, статус фізичної особи-підприємця (ФОП) або діяти як індивідуальні творчі працівники без такого статусу.

Однак особи, які перебувають на територіях республіки білорусь, російської федерації, окупованих російською федерацією територіях України або інших країн, грузинських територіях Абхазії та Південної Осетії, які не контролюються грузинським урядом, не мають права подавати заявку.

Як взяти участь у конкурсі?

Подати заявку за посиланням. Кінцевий термін подання: 7 лютого, 2024 року до 23:59 (за київським часом). Оцінювання конкурсних заявок відбуватиметься до лютого 2024 року, а про результати оголосять у квітні.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Садочки та школи: Рева розповів про компенсації та відбудову

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 15:30, 16 Лютого 2024
Мер Бахмута Олексій Рева / фото з відкритих джерел

На цьому тижні Олексій Рева, мер Бахмута, зустрівся з бахмутянами у місті у Кам’янському, що на Дніпропетровщині. Він розповів про перспективи видачі бахмутянам компенсацій за зруйноване житло та проєкти відбудови міста.

Редакція Бахмут IN.UA отримала ексклюзивне відео від бахмутянки, яка була на цій зустріч, та публікує повідомлення, які Олексій Рева доносив людям.

Компенсації бахмутянам за зруйноване житло

За словами мера, зараз говорити про компенсації бахмутянам дуже складно, оскільки Бахмут знаходиться на окупованій території, через що визначити ступінь руйнування неможливо. Є досвід Мелітополя, де цей процес проводили за допомогою супутників, але їх результати ще не відомі.

З космосу визначити ступінь руйнування. Ми готуємо такий пакет у Верховну Раду та Кабінет міністрів, щоб його поширили й на Бахмут, але це бажання ще не співпадає з нашими можливостями,

Олексій Рева // мер Бахмута

Перспективи відновлення Бахмута

Як зазначає Олексій Рева, наразі влада міста бачить, що закінчення війни та деокупації не відбудеться найближчим часом, а тому не чекає на них. Вона намагається “працювати на перспективу”. Наприклад, нещодавно Бахмутська міська військова адміністрація (МВА) закупила для комунальних підприємств п’ять автомобілів для вантажопасажирських перевезень. Їх будуть використовувати для того, щоб возити в населені пункти гуманітарну допомогу та спеціалістів для надання допомоги на місцях.

Бахмут / фото Генштаб ЗСУ

Незважаючи на це, МВА активно звертається до міжнародних та українських організацій гуманітарної та інших сфер, реалізуючи з ними різноманітні проєкти. Наприклад, наразі йде активна співпраця з Метінвестом, який безкоштовно створює проєкт мікрорайону “Ювілейний” на 17 600 чоловік. Його будуть виносити на громадське слухання в квітні.

І тут виникає питання: а що робити, якщо в мене там дім, там в мене гараж, там в мене ключі, там документи. Ці всі питання ми розглядаємо. Принаймні, обговоримо концепцію розбудови мікрорайону з повною інфраструктурою: три дитячих садочка, дві школи, університет, 25-метровий басейн, зона відпочинку за типом набережної,

Олексій Рева // мер Бахмута

Мер Бахмута також анонсував підписання меморандума з неназваною американскою компанією, яка безплатно розробить проєкт іншого мікрорайону та вулиці Маріупольська, розмінує територію та реалізує його. Все це також буде винесено на громадське слухання.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Всі зранку до ночі дерли ті стіни”: що таке проєкт КО-ХАТИ та чому він важливий для переселенців

Семаковська Тетяна 13:00, 16 Лютого 2024
Люди ремонтують житло для ВПО / фото Анастасія Куберт

Чому модульне житло для переселенців ризикує стати гетто та як можна цьому завадити? Редакція поспілкувалася з Анною Пашинською, співзасновницею ініціативи КО-ХАТИ, цей проєкт допомагає переселенцям власними руками створювати комфортний дім. Анна на чолі ГО разом з однодумцями змінює уявлення про житло для ВПО, яке не повинно нагадувати контейнерні коробки. Нещодавно КО-ХАТИ представили свій проєкт у Цюріху.

Житло — одна з базових умов існування для людини. Не даремно є вислів: “Мій дім — моя фортеця”, адже саме гідні умови проживання гарантують відчуття безпеки та впевненості у завтрішньому дні. Це те відчуття, яке часто не можуть отримати зараз переселенці. Люди, житло яких забрали росіяни, є одними з найвразливіших категорій населення.

Саме для того, щоб ВПО не втрачали почуття власної гідності та мали комфортні умови для життя, й працює проєкт КО-ХАТИ. Він не тільки надає житло для ВПО, але й залучає переселенців до роботи над обʼєктами, що допомагає людям адаптуватись та інтегруватися у нове середовище”

Модульне житло для переселенців: плюси та мінуси

Модульне житло для переселенців в Україні / фото ілюстративне

Вперше проблема житла для переселенців з’явилися ще в 2014 році. Тоді ще не була настільки розвинена допомога ВПО та й саме поняття “ВПО” було чимось новим навіть для тих людей, які отримали такий статус. Аби якось забезпечити житлом велику кількість населення — вирішили зводити модульне житло. Це невеликі контейнери з вікнами та дверима, зазвичай у такій кімнаті є 4 або 6 ліжок й стіл та стільці, а туалет та душ — спільні.

На думку Анни загалом модульне, навіть контейнерне житло має право на існування, адже тоді, коли людей потрібно швидко розселити та дати прихисток — це ідеальний варіант. Проте на довгострокову перспективу таке житло матиме негативні наслідки — бо райони із модульними контейнерами можуть поступово ставити своєрідним гетто. Особливо, коли в такому житлі люди проживають не місяць та не два, а роки. 

“Я вважаю, що доречно на сьогодні, наприклад, ставити такі модульні контейнери, які можуть пересуватися біля зруйнованого житла. Чому? Тому що людина може жити на своїй ділянці, біля своєї хати, її відновлювати. Крім того, по законодавству така оселя не забирає можливості отримати компенсацію на відновлення свого житла”, — пояснює співрозмовниця.

В Україні зараз немає відповідного законодавства, щоб елементарно сплачувати за електрику, якою люди користуються у модульному житлі. 

Частіше за все немає відповіді і стратегії, куди ці люди мають переселитися далі, тобто, як ми бачили ще після 2014 року, що люди так і прожили 8 років у цьому контейнері. З архітектурного погляду ці містечка досить швидко зношуються, тобто за цих 8 років — ці будинки виглядають дуже погано,

каже Анна // у коментарі

Тимчасове житло для ВПО перешкоджає їх інтеграції 

Де ви зазвичай бачите модульні поселення? Їх часто розміщують на окраїнах, а з погляду містопланування — таке житло не виконує всіх функцій. Воно віддалене від міста, від базової інфраструктури. Це впливає на інтеграцію переселенців, на пошук роботи, на дітей, які не мають доступу до навчання, дозвілля. Таким чином це житло потроху перетворюється в гетто: віддалений район, люди з вразливим минулим, нерідко бідність.

“Вразлива група людей не може постійно бути у такому ж колі, їй потрібен приклад іншого життя, щоб людина бачила, як можна влаштуватися на роботу, дитину в садочок віддати, піти до лікаря та елементарно допомогти іншому. Зараз ситуація з житлом для переселенців в Україні така, що потрібно наперед продумати всі нюанси. У нас не йде гра на швидкість, як розселити людей, а на довгострокове поселення, інтегроване, з доступом до роботи. Потрібно розуміти, що багато цих людей вже не мають куди повернутися й селити їх в контейнер — не вихід”, — каже Анна Доброва, архітекторка, співорганізаторка проєкту КО-ХАТИ.

Дім для переселенців у Франківську

Процес роботи у першій будівлі / фото Анастасія Куберт

Активістка згадує, що у перші дні повномасштабної війни Івано-Франківськ став не тільки транзитним пунктом, але й прихистком для тисячі жінок та дітей, які тікали від війни.

“У Франківську дійсно сотнями тисяч люди приїжджали на вокзал, тобто це був такий транзитний важливий пункт. Дуже багато українців тут залишились. Ми часто спілкуємося з ВПО, чуємо, що місто сподобалося, людей прийняли добре, а Івано-Франківськ дозволив їм досить швидко інтегрувалися. Хоча це не анулює факту, що люди сумують за домом. Будь-яка розмова в основному закінчується словами:  “Дякуємо, у вас тут добре, але дуже хочеться назад”, — згадує у розмові героїня.

З перших днів вторгнення команда MetaLab почала працювати над пошуком житла для переселенців. Дуже швидко запас квартир у місті вичерпався, багато людей безплатно віддавали своє житло, але бойові дії тривали й попит все ще був.

Команді MetaLab вдалось оперативно налагодити співпрацю з місцевою владою – шукали приміщення в гуртожитках або квартири в муніципальному житлі. Після того, як потрібне приміщення знаходили — його приводили до ладу, з роботами допомагали волонтери та інколи і самі ВПО, які тут мали оселитися.

Кімната у першій будівлі / фото Анастасія Куберт

Першою будівлею, у якій створили гідні умови для життя була 4-поверхівка на 175 людей.

“Ми пішли в магазин, купили шпателя, якісь базові інструменти й одразу почали ремонтувати, запостили про це пост, а потім до нас долучилась якась нереальна кількість волонтерів, багато з них самі були вимушені переселенці. Ці ремонтні робити мали  терапевтичну дію. Це ми вже потім зрозуміли. Ніхто не говорив, не бавився, всі зранку до ночі дерли ті стіни. Вивільняли свій стрес і травму. Поступово через тижні, ми вже починали потроху розповідати якісь історії один у одному. У нас були спільні обіди, які нас об’єднували між тими ремонтами”, — пригадує Анна.

За 6 тижнів спільної роботи 200 людей відремонтували цілу багатоповерхівку, оснастили її новою сантехнікою, провели електрику, закупили меблі, матраци, іграшки, вазони.

“Тобто зробили так, щоб щось живе та домашнє уже чекало людей, коли вони будуть заселятися. Так почався проєкт КО-ХАТИ, з цієї ідеї, що житло має бути інтегроване і гідне. І зроблене з любов’ю”, — пояснює співрозмовниця.

Зазначимо, що до повномасштабного вторгнення Анна та команда MetaLab займалися дослідженнями міст, організовували лекції, події, фестивалі, аби зробити міські простори доступнішими, зручнішими, залучити до процесів більше активних громадян, тощо. ГО MetaLab – частина інноваційного центру Промприлад у Франківську.

Це проєкт ревіталізованого старого заводу, зараз – одне із найпрогресивніших середовищ країни. Саме тут після повномасштабного вторгнення були засновані такі ініціативи як Save Ukraine Now, – фонд спрямовує підтримку військовим Прикарпаття та Центр підтримки бізнесу, робота якого спрямована на підтримку, консалтинг та нетворкінг для релокованого бізнесу.

Яким має бути житло для ВПО: здоровий мікс людей

Воркшоп з проєктування просторів з майбутніми мешканцями житла КО-ХАТИ, фото - Анастасія Куберт
Воркшоп з проєктування просторів з майбутніми мешканцями житла КО-ХАТИ / фото Анастасія Куберт

Допомога переселенцям в Україні діє в обидва боки, адже людина, яка буде мати комфортні умови для життя швидше зможе адаптуватися, піти на роботу та допомагати іншим. Анна вважає, що зараз настав час думати про довгострокові рішення при плануванні шелтерів.

“Дуже важливо розвивати орендний ринок житла, саме муніципального або від громадського сектора. Чому у нас виникла така житлова криза? Бо практично все житло в Україні — це приватна власність, яку неможливо адекватно регулювати.Нам потрібно формувати фонд соціального житла, кризового житла, доступного житла”, — пояснює героїня.

Говорячи про доступне житло Анна має на увазі — здоровий суспільний мікс, де є і вразливі категорії, молоді професіонали, інженери, медики, вчені, пенсіонери, самотні мами, багатодітні родини. Така різношерстість допомагає людям формуватися у соціумі, брати приклад з інших, взаємодіяти та виручати один одного. 

“Мені би дуже хотілося, щоб житло для переселенців було гідним, красивим. Треба робити все найкраще. Насправді це задачка із зірочкою. Тому що люди вже пережили багато і просто, щоб прийти в себе, пережити це все і відновитися, їх щось має лікувати від цього, вони не повинні по 9 разів переїжджати по коморах”, — коментує Анна.

Цю собачку звати Кукурудза, її команда знайшла на Херсонщині й дала дім / фото Катерина Муц

Зараз у проєкту “КО-ХАТИ” є реалізоване житло для ВПО в Івано-Франківській області, містах Тлумачі та Франківську, у Кам’янець-Подільському, що на Хмельниччині, а також навіть житло на Херсонщині для постраждалих від підриву ГЕС, над яким команда MetaLab працювала поза проєктом КО-ХАТИ. Загалом команда створила близько 1300 житлових місць для переселенців.

У найближчих планах пошук та ремонт житла для ВПО у Кам’янці-Подільському та Калуші. У цих громадах будуть орендувати ще кілька житлових будівель, ремонтувати їх, наповнювати, а потім адмініструвати: слідкувати за порядком та інтеграцією, сприяти їй. Якщо ви перебуваєте в цих громадах, як ВПО, радимо слідкувати за повідомленнями міських рад для відслідковування актуальної інформації щодо можливостей поселення

Анна каже, що у них був такий досвід, коли переселенців повністю забезпечували житлом та 3-разовим харчуванням, це роблять тоді, коли людина справді потребує цього. Та подібна підтримка надається третіми організаціями. Межі проєкту КО-ХАТИ – створення гідного житла для переселенців на тривалий період, розумні підходи до проєктування особистих та спільних просторів в таких будівлях, ремонтні роботи, забезпечення меблями та технікою, наповнення просторів базовими побутовими речима.

Анна Пашинська / фото Олександр Дем’янів

Все це – з думкою про те, що людям потрібне не просто ліжкомісце, а житло, інші люди довкола, робота, нові соціальні звʼязки. Поселенням, адмініструванням будівель надалі займаються люди на місцях, підрядники, або міська влада. 

Щодо роботи, то якщо особа може працювати, її стараються змотивувати, бо важливо, щоб допомога ВПО не перетворилася на ведмежу послугу.

24 січня в Цюриху відбулося відкриття виставки ETH with Ukraine — Exchanging Knowledge for a Sustainable and Resilient Future, у межах якої говорили про відбудову України. Тут представили й КО-ХАТИ, який має стати одним із ключів до гідного життя вимушених переселенців в Україні.

Ми працюємо над моделлю доступного та довгострокового житла для різних категорій населення, і, знову ж таки, як локальних, так і ВПО. Також ми йдемо до того, щоб розробити адекватну менеджерську і фінансову модель, тому що, на цей час, це житло є, фактично повністю збитковим,

пояснює // архітекторка

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

відбудова Бахмута

У Бахмутській міськраді відповіли, скільки триватиме відбудова міста?

Відбудова Бахмута активно обговорюється містянами, вже відомо, скільки часу займе процес розмінування та якими етапами відбудовуватимуть Бахмут. Втім містян цікавлять терміни відбудови Бахмута. Міська рада […]

Бахмут. Минуле й сьогодення: як бахмутян вчать любити та розрізняти урбаністику 

Зараз Бахмут відомий багатьом у світі. На жаль, передумови такої відомості трагічні не тільки для містян, а й для всієї України. Багато людей бачили страшні […]

Бахмутська міськрада анонсувала першочерговий план відновлення міста

Бахмутська міська військова адміністрація вже працює над питаннями щодо відновлення м. Бахмут та території громади після завершення активних бойових дій. Експерти з урбаністики вже почали […]