Пасивна будова та економія тепла: як Чехія допомагатиме відновлювати Україну

Семаковська Тетяна 18:24, 23 Жовтня 2023
Ілюстрація/ Бахмут IN. UA

Вже зараз чимало міжнародних організацій починають укладати партнерства з Україною, аби допомогти їй у відбудові. Чехія не виняток — дружня до України, вона прийняла десятки тисяч біженців. У майбутньому чеські партнери будуть локально допомагати активним громадам відновлювати та покращувати свої міста та села.

Редакція поспілкувалася з проєктним менеджером програми Адамом Голубом, пані Люцією, яка була нашою перекладачкою у розмові, та українкою Анастасією Гойса, що залучена до співпраці з Фондом. Чим це може бути корисно для бахмутян – читайте у матеріалі.

Як все починалося?

Локація, яку відвідали стажисти/ фото надані Фондом

Адам Голуб – проєктний менеджер чеської програми партнерства для сталого відновлення України “Nadace Partnerství”. Співпраця між країнами має допомогти підготувати місцеві українські громади до того, щоб вони могли ефективно використовувати іноземні інвестиції для сталого відновлення та модернізації країни.

До закінчення війни Україна має можливість інвестувати в найбільш здібних людей, які можуть впливати на сталий розвиток своїх громад та регіонів, пояснюють у Фонді.

Ми у фонді думали, яким чином найефективніше допомогти Україні. Зрозуміли, що найкращим способом стане наш досвід. Зараз завдяки програмі партнерства ми можемо допомагати будувати мережу по цілій Україні. Вона буде сповіщати людей про потреби на місцевому рівні, щоб вони мали уявлення про те, як могли б виглядати найефективніші способи оновлення у їхніх громадах.

Адам Голуб // про програму партнерства

Він додає, що Чехія прагне показувати найкращі приклади роботи не лише того, що стосується будівництва споруд, але й енергетичної незалежності та децентралізації.

Стажисти з України. Які умови проходження стажування й хто може поїхати?

Відвідини Екологічної громади Гостєтін/фото надані Фондом

Програму стажування вже пройшла 31 людина з України. Учасників з Донеччини та Луганщини у програмі ще не було, але заявок з цих областей дуже чекають, кажуть у Фонді.

Перевагу в отриманні стажування мають представники місцевих самоврядувань, але є також представники з неприбуткового сектору, які мають досвід із реалізації подібних проєктів у свої громади.

Наразі проєкт партнерства перебуває у пілотній стадії, результати поїздок будуть незабаром. Для цього потрібно зачекати й дати учасникам стажування час, аби вони мали змогу втілити ідеї у своїх громадах. Але поштовх до цих втілень у них однозначно вже є, наголошує Адам Голуб.

Свою форму співпраці з українцями у фонді називають такою, що надихає, адже люди стажуються за кордоном, відвідують різні локації по всій Чехії, де представлені об’єкти архітектури, як цивільної, так й громадської.

Волькерсдорф (Австрія), вітрова станція/фото надані Фондом

Наприклад, у вересні 2023 року учасники відвідали деревообробну компанію Клобоуцка Лесні в Брумлов – Бильніце, екологічну громаду у Гостєтіні та багато інших локацій. 

Загалом у межах партнерства Фонд уклав співпрацю із різними підприємствами та компаніями по всій країні, аби дати учасникам можливість побачити найкращі приклади енергоефективних мереж.

Цей проєкт створює умови партнерства для сталого відновлення України, наголошує Адам Голуб. У Фонді нам повідомили, що не мають жодних чітких вимог щодо віку чи статі учасників, які б хотіли взяти участь у програмі.

Важливо лише те, щоб ця особа мала вплив та значення у своєму селі або місті. Однак, зараз дві третини стажистів складають саме жінки, оскільки військовозобов’язані чоловіки не можуть виїхати з України, пояснює Адам.

Ось хто може стати стажистом:

  • місцевих лідерів та осіб, які ухвалюють рішення у громаді;
  • членів органів місцевого самоврядування;
  • представників неприбуткового сектору;
  • представників малих та середніх підприємств;
  • журналістів, які зацікавлені та мають досвід у поширенні інформації про рішення для сталого відновлення в Україні.

Адам назвав кілька факторів, які допоможуть кандидатам швидше отримати схвальне рішення у стажуванні:

  • ви вже мали раніше досвід у подібних програмах;
  • ви вже берете участь у програмі відновлення України.

Як відбувається відбір учасників?

Відібрані учасники можуть стажуватися у Чехії/Pexels

Щоб взяти участь у програмі, потрібно заповнити анкету та подати заявку на електронну пошту partnership4ua@nadacepartnerstvi.cz. Після цього з вами зв’яжуться організатори програми й учасника чекає низка співбесід. У фонді пояснюють: вони мають запевнитися, що відібраний кандидат зможе принести користь своїй громаді, тож цьому питанню приділяють чи не найбільше часу.

Якщо організатори ухвалять позитивне рішення, то учасник їде на стажування до Чехії, а всі витрати на проживання та проїзд покриває програма. 

У кожній групі є 15 осіб, по приїзду у країну всі стажисти мають ретельно спланований графік. Вони відвідують різні куточки міст та сіл, дивляться, як працюють енергоефективні підприємства тощо. Потрібно зауважити, що кожна нова група має свою тему:

  • енергетична незалежність та відновлювана енергетика;
  • сталий розвиток будівель та інфраструктури;
  • адаптація до зміни клімату;
  • питна вода та очищення стічних вод
  • управління відходами;
  • політична участь, ухвалення рішень та підготовка проєктів.
Люція Ржегоржикова/фото надане Фондом

Спілкування між учасниками проходить у живому форматі, але для комунікації з організаторами є чати в соцмережах.

Учасникам не обов’язково володіти чеською мовою, аби взяти участь у програмі, адже на місці працюють перекладачки, одна з них чешка Люція Ржегоржикова та бахмутянка Анастасія Гойса.

Чому українцям потрібно брати участь у подібних заходах?

Адам Голуб/ фото надані Фондом

За словами Адама Голуба, відновлення України не обійдеться без вагомої фінансової підтримки від країн Заходу. Кошти, які отримуватиме Україна на відбудову, будуть ретельно моніторити. Крім того, партнери, які їх надаватимуть очікуватимуть на виконання вимог. 

Це означає, що відбудова повинна відбуватися за сталими принципами. Країни-партнери вимагатимуть, аби Україна наближалася до тенденцій, які зараз поширені в Європі, а саме:

  • енергоефективність;
  • сортування відходів.

Серед тих з ким ми співпрацюємо, чи то стажисти, чи то партнери, ми жодного разу ще не стикалася з тим, щоб ці умови стали шляхом до конфлікту. Навпаки, зустрічаємо підтримку, бо українці розглядають це, як нову можливість.

Адам Голуб // про умови стажування

Яка користь програми для Бахмута?

Попри те, що відбудова Бахмута вочевидь не починатиметься з сортування сміття, є інші проєкти у межах програми, які будуть корисні для Бахмута. Наш співрозмовник не приховує, що повністю зруйновані міста, такі як Бахмут, Соледар чи Волноваха — є найбільшим викликом для фонду. 

Ми не стверджуємо, що можемо показати план відбудови повністю знищеного міста. Однак проєкти, які ми демонструємо досить важливі для таких міст, як Бахмут. Наприклад, це ознайомлення з принципами того, як можна будувати пасивні будови в таких нових енергетичних стандартах. Тобто, як побудувати з нуля пасивну будову. Або демонстрація досвіду з побудови енергетичних громад і громадської енергетики, для якої й має будуватися адекватна інфраструктура.

кажуть у Фонді // про приклад Бахмута

Довідка. Енергетично пасивна будова — це та, яка є ефективною, незалежною й залишає мінімальний вуглецевий слід. Вигода таких будівель в тому, що власники економлять гроші на її утримання та на електроенергію. Наприклад, в Європі “пасивними” називають будови, які споживають менше ніж 15 кВт*год/м2 на рік.

Розвиток енергоефективних будинків та інфраструктури є одним із прикладів відповідних рішень для Бахмута та України в цілому.

Анастасія Гойса/фото надане Фондом

Анастасія Гойса — бахмутянка, яка через повномасштабне вторгнення виїхала з України до Чехії. Зараз дівчину запрошують до програми партнерства як перекладачку. Анастасія каже, що зараз Україні важливо здобувати знання й переймати досвід європейських країн.

Це величезний масив знань, після якого учасники повертаються додому натхненні щось робити та змінювати. Мені дуже приємно дивитися на українців, які після відвідування локацій в Чехії загораються ідеями, діляться своїми думками. Це вражаючий проєкт й потрібно, щоб якомога більше активних українців з сіл та міст брали у ньому участь, бо планувати відбудову потрібно вже зараз.

Анастасія Гойса // про стажування у програмі

Читайте також

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутян, які не брали участь в презентаціях “Сталева Мрія”, запрошують на зустріч

Семаковська Тетяна 11:10, 9 Липня 2024
Будинок у Бахмуті
Пошкоджений будинок у Бахмуті / фото Бахмут IN.UA

12 липня бахмутян, які не брали участь у обговоренні проєкту відновлення Бахмута “Сталева Мрія” запрошують на онлайн-зустріч. Нагадаємо, що план післявоєнної відбудови охоплює мікрорайон Бахмута в межах вулиць Вартових неба (колишня вулиця Чайковського), Захисників України, Іллі Ахметгарєєва (колишня вулиця Декабристів) та Ювілейна (до межі селища Хромове).

Про зустріч повідомляє Бахмутська міська рада.

Сталева Мрія, Бахмут

Презентація онлайн планується 12 липня (п’ятниця) о 12:00. Посилання зареєстрованим учасникам буде надіслане на електронну пошту, зазначену в заповненій вами анкеті.

На зустріч запрошують мешканців Бахмутської громади, які цікавляться концепцією відновлення міста або готові долучитися до робочої групи з вдосконалення проєкту “Сталева Мрія”. Реєстрація на участь за посиланням.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Скільки бахмутян мають побоювання, що не отримають компенсацію: результати опитування

Семаковська Тетяна 13:15, 3 Липня 2024
Бахмут
Пошкоджений будинок у Бахмуті, осінь 2023 /фото Бахмут IN.UA

14 червня редакція опублікувала опитування для бахмутян в евакуації. Участь в ньому взяли понад 700 людей. Бахмутяни відповіли на питання пов’язані з відновленням та компенсацією. Більшість опитаних, навіть попри те, що місто в окупації, хочуть повернутися додому. Водночас бахмутяни мають переживання щодо компенсації за зруйноване житло, зараз людям найбільше не вистачає житла. Публікуємо детальні результати опитування.

Опитування було опубліковане на ресурсах медіа.

Евакуація з Бахмута

Серед опитаних респондентів, 83% евакуювалися з Бахмута 2 роки тому й більше, ще близько 12% виїхали з міста 1/2 роки тому.

Результати опитування / скриншот

63% опитаних не адаптувалася у новому місті/селі, 36% навпаки.

Результати опитування / скриншот
Результати опитування / скриншот

Серед опитаних респондентів 71% людей хочуть повернутися до Бахмута, коли це стане можливо. 16% думали про це раніше, ще 9% не хочуть повертатися до міста навіть, якщо це буде можливо.

Результати опитування / скриншот

За результатами опитування, серед респондентів найбільша частка людей старшого віку 65+, їх частка складає понад 30%, ще 23% налічують люди віком від 55 до 65 років, 21% налічують люди віком від 45 до 55 років, участь в опитуванні людей від 35 до 45 років склала 15%, 5% налічують люди від 25 до 35 років, та 1, 5% — респонденти від 18 до 25 років.

Результати опитування / скриншот

Серед опитаних бахмутян, 37% мають роботу як наймані працівники, 41% не працюють, адже є пенсіонерами/пенсіонерками, також 1% не працюють, оскільки є студентами.

Результати опитування /скриншот

3,6% бахмутян мають свій бізнес та працюють як підприємці, 96% не мають власної справи.

Результати опитування / скриншот

Серед ризиків, які бачать бахмутяни для тих, хто повернеться у Бахмут, перше місце займає фактор того, що у місті не буде де жити, адже все зруйновано/заміновано, таку думку висловили 48% опитаних. 16% відзначили, що держава не дасть компенсацію на відновлення житла, 15% респондентів вважать, що земля та вода будуть забруднені настільки, що жити у Бахмуті буде неможливо. 8% висловили побоювання, що гроші, які виділяться на відбудову після деокупації, можуть розкрасти.

5% бахмутян вважать, що росія може напасти повторно й місто знову буде у зоні ризику, а 3% вважають, що грошей на відбудову міста не буде, ще майже 3% висловили думку, що в місті не буде роботи, адже всі підприємства зруйновані.

Результати опитування / скриншот

57% опитаних бахмутян вважають, що міжнародна підтримка допоможе повернути Бахмут, 42% не думають так.

Результати опитування / скриншот

58% опитаних вірять у деокупацію Бахмута, 41% не вірять у те, що місто буде звільнене від росіян.

Результати опитування / скриншот

75% респондентів розглядали варіант, що вони можуть не повернутися у Бахмут, 24% таку можливість відкидає.

Результати опитування / скриншот

На думку 47% опитаних бахмутян їм допомогло б повернутися у місто після деокупації надане житло та робота, 29% відзначили безпековий фактор, а саме розмінування, укріплення міста, достатня кількість зброї, 18% надали б перевагу фінансовій підтримці, 4% висловили думку про зміну місцевої влади або її реформування.

Результати опитування / скриншот

Серед потреб, яких зараз не вистачає бахмутянам, найбільша кількість респондентів проголосувала за житло, це майже 70% людей. Ще 21% відзначили брак грошей, а 8% не мають належного спілкування.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

відбудова Бахмута

У Бахмутській міськраді відповіли, скільки триватиме відбудова міста?

Відбудова Бахмута активно обговорюється містянами, вже відомо, скільки часу займе процес розмінування та якими етапами відбудовуватимуть Бахмут. Втім містян цікавлять терміни відбудови Бахмута. Міська рада […]

Бахмутська міськрада анонсувала першочерговий план відновлення міста

Бахмутська міська військова адміністрація вже працює над питаннями щодо відновлення м. Бахмут та території громади після завершення активних бойових дій. Експерти з урбаністики вже почали […]

Марія Грищенко

Діалоги з владою: соціологиня Марія Грищенко про залучення громади до відбудови Бахмута

Дискусія про відбудову Бахмута вже активно ведеться на різних рівнях, в тому числі й на міжнародному. Утім, зараз бахмутяни хочуть бачити активні кроки від міської […]

Screenshot 266 ae905

Масштаби руйнувань в Бахмуті: що довелось пережити місту за 2022 рік?

2022 рік для Бахмуту став роком потрясінь та викликів через повномасштабне вторгнення росії. Місто не дивлячись на постійні обстріли та руйнування, продовжувало життя й працювало […]