Як розміновують деокупований Святогірськ та де брати ресурси на розмінування України?

Семаковська Тетяна 18:00, 27 Серпня 2023

Станом на січень 2023 року, 30% території України потенційно вважають замінованою, але цей показник може збільшуватися, бо бойові дії ще тривають. Водночас у деокупованих громадах України сапери вже починають перші етапи розмінування. Оператор-документаліст “Бахмут. IN.UA” Роман Потапенко зафільмував колись туристичний Святогірськ вже вільним від росіян, але не від їх наслідків перебування. Міни, “пелюстки”, залишки нерозірваних снарядів — все це залишилося в лісах, полях та інших територіях України. Над розмінуванням працюють не тільки державні структури, долучаються й приватні особи. Хто вони, як працюють, звідки беруть фінансування?


Редакція поспілкувалася із представниками Святогірської ВЦА, службами ДСНС, приватними фондами, які займаються розмінуваннями, експертами   представниками громадського сектору, щоб дослідити процес очищення деокупованої землі й зрозуміти, які перспективи має в цій сфері Бахмутський район.

Деокупація Святогірська: як це було?

До повномасштабної війни Святогірськ був місцем для паломників, сюди щороку приїжджали віряни, туристичні бази були одним із заробітків для місцевих, але з приходом у 2022 році росіян все змінилося. Місто було в окупації близько чотирьох місяців, зазнало значних руйнувань.

У нас є три деокуповані громади — це Святогірськ, Богородичне й Мазанівка, решта населених пунктів Святогірської громади знаходяться на лінії зіткнення. 12 вересня Святогірськ було деокуповано, відтоді у нас щодня працюють служби ДСНС, вони працюють на відкритих площах (ред. поля, ліси, простори), а всередині приміщень — розмінувальники з Нацполіції.

Володимир Рибалкін // голова Святогірської міської військової адміністрації

Володимир Рибалкін. Фото: Роман Потапенко

Пріоритет мають об’єкти критичної інфраструктури. У Святогірську вони або вже розміновані, або в процесі. Розмінування є безкоштовним, громадяни за це нічого не платять, уточнює керівник військової адміністрації.

Хто розміновує Святогірськ та як це відбувається?

У громаді постійно працюють сапери. За словами В’ячеслава Воронько, заступника начальника частини піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування ГУ ДСНС України у Полтавській області, який зараз перебуває у Святогірську, росіяни на незалюдненій території найчастіше мінують підходи, посадки та поля, якщо ж говорити про міську площу, то тут окупанти мінують що завгодно.

В’ячеслав Воронько пояснює, що часом люди самі викликають фахівців, якщо знаходять вибухонебезпечний предмет. Одними із найнебезпечніших “сюрпризів” після окупантів стали протипіхотні міни, а найбезпечнішим місцем (у деокупованих селах та містах небезпечними є майже всі ділянки, проте якісь території є менш загрозливими) у громаді для цивільних залишаються асфальтовані дороги.

До нас часто звертаються місцеві із повідомленнями про міни, але ми не можемо просто взяти та поїхати. Всі процеси треба фіксувати документально через поліцію та всі провідні інстанції. Взимку може бути 1-2 заявки в день, а влітку 10-15 заявок, багато залежить від погодних умов.

В’ячеслав Воронько // заступник начальника частини піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування ГУ ДСНС України у Полтавській області

В’ячеслав Воронько. Фото: Роман Потапенко

Висока трава — виклик для саперів

Найважче розміновувати території із високою травою, каже фахівець, бо вона зменшує видимість. Складність полягає ще в тому, що сапери працюють із металодетекторами, вони не розрізняють де міна, а де звичайний метал, й реагують на все. Через такі випадкові знахідки розмінування вимагає більше часу.

Місцеві роботою саперів задоволені, очільник рятувальної станції Святогірська Віктор Петрович каже, що від моменту подачі заявки до власне приїзду минуло близько 2 тижнів.

Стало набагато безпечніше в місті після початку розмінування, але ліс поки що заборонена зона для нас. (Ред. раніше Святогірськ був туристичним містом, журналіст Роман Потапенко запитав місцевого, що потрібно, щоб місцевість знову стала популярною серед туристів). Мости в першу чергу треба робити, й розмінування в міру отримання заявок.

В’ячеслав // чоловік живе та працює у Святогірську матросом-рятівником

Розмінування для бізнесу

До великої війни у Святогірській громаді працювали десятки баз і готелів різного рівня комфорту і вартості. Переважно бази складаються з будинків на 3-4 поверхи, на кожному з яких кілька кімнат. Журналісти спробували знайти помешкання у Святогірську на 25 серпня: сайт Booking.com запропонував нам три варіанти, найдорожче житло тут коштує 700 гривень. Оскільки його вже здають у використання, господарі, ймовірно, подбали про безпеку гостей та впевнилися, що об’єкти не заміновані.

Стосовно об’єктів туристичної інфраструктури — там є власники, вони звертаються до служб на гарячу лінію або в письмовій формі.

Володимир Рибалкін // голова Святогірської ВЦА

Виставка з мінної безпеки ДСНС. Фото: ПРООН в Україні

Наш оператор-документаліст Роман Потапенко, перебуваючи у Святогірську, звʼязався з власником одного з готелів, що працюють, але керівництво в цілях безпеки відмовилось давати коментарі. Кажуть, що відремонтували приміщення за свої кошти, іноді приймають гостей, про відновлення роботи тільки мріють, бо поки ця територія знаходиться близько до лінії розмежування, а про наплив туристів поки що не йдеться. 

Зараз у Святогірську, попри складну ситуацію, вже працює відділення Нової Пошти та Укрпошти, є соціальна пральня. 85% населених пунктів громади вже мають електропостачання, є проблеми з водою, але це питання вже вирішують. А поки місцеві миються у соціальній лазні, вона працює з 09:00 ранку до 17:00 вечора. Люди записуються в чергу та приходять на визначену годину покупатися. 

У нас повертаються підприємці: вже працюють 15 об’єктів торгівлі, зокрема будівельний магазин. Працює амбулаторія, є інтернет, готується відкриття Ощадбанку, заправки. Ми потроху повертаємося до життя.

Володимир Рибалкін // керівник військової адміністрації

Місцеві у Святогірську продають консервацію, щоб заробити гроші. Фото: скріншот з відео

Жителі Святогірська виходять на вулиці, щоб продавати закрутки. Оператор-документаліст Роман Потапенко придбав у місцевої продавчині лісові горіхи, їх продають за 50 гривень за стаканчик, домашні гриби у банці за 100 гривень. Продавчиня за прилавком — літня бабуся — не охоче знімається, каже, що в ліс по гриби ходити небезпечно, її знайома так втратила ногу.

“Від замінування навіть корови постраждали, наступила коровка там в селі, їй оторвало ногу. Застрелили там”, — каже співрозмовниця.

Яка ситуація з розмінуванням лісів?

Місцевий житель показує наслідки перебування росіян у Святогірську. Фото: скріншот із відео

“Розбили все, все покурожили. Я — військовий на пенсії, думав пожити спокійно хоч, дожилися…”, — каже місцевий мешканець Павло.

Чоловік не зміг виїхати з окупації, залишився тут разом із братом, хворою мамою та дружиною. Зі свого обійстя родина повиносила сама так звані “пелюстки”. Зараз Павло думає, як обігріти дім зимою — в ліс йти за дровами небезпечно, а видана державою соцвиплата не покриє потреби.

З лісами окрема проблема. Річ у тім, що частина лісового фонду Донеччини зазнавала пошкоджень ще з 2014 року, пояснює у коментарі редакції “Східний лісовий офіс”, ця організація об’єднує ліси Дніпропетровщини, Запоріжжя, Донеччини та Луганщини.

Сьогодні деокуповано понад 60 тисяч га, проте ці ліси досі становлять небезпеку, бо потребують розмінування. Тільки за попередніми даними, 27 тис. га мають вибухонебезпечні предмети.  

Крім того, не потрібно забувати, що й саме розмінування — це довготривалий процес, який може тривати десятиліттями. Бувають дні, коли групи розмінування ДСНС можуть за пів дня пройти близько 400 квадратних метрів території, а буває 2-3 метри за день. Навіть зараз сапери знаходять боєприпаси часів Другої Світової війни, бо очистити землю за один етап від мін неможливо. Сапери не дають 100% гарантії, що після розмінування ліси Донеччини будуть безпечними, адже ворог застосовував різні види мін. 

До прикладу, є такі міни, конструкція яких складається з пластику та вибухового елементу. Це робить їх непомітними для металошукачів. 

Як утилізуються боєприпаси?

Сапери ДСНС, які працюють у Святогірську, пояснюють, що небезпечні боєприпаси утилізовують кількома способами:

  1. Снаряд привозять до спеціально відведеного місця, поруч з якими немає людей. Там боєприпас поміщають в урвище й підривають його. 
  2. Якщо вибухонебезпечний предмет не можуть транспортувати, його знешкоджують на місці, попередньо евакуювавши населення поблизу.

Хто займається розмінуванням в Україні?

Aналітик ПРООН з питань протимінної діяльності Олександр Лобов (UNDP — Програма розвитку ООН) пояснює, що Програма розвитку ООН спрямована насамперед на допомогу уряду, щоб створити всеосяжні та скоординовані заходи із протимінної діяльності. 

Ця ж програма буде допомагати державі сформувати стратегію, як зменшити вплив вибухонебезпечних предметів на життя людей. Простіше кажучи, забезпечити базову потребу — безпеку. Якщо буде безпека, пояснює експерт, люди повертатимуться до своїх домівок, а це сприятиме й економічному відновленню деокупованих регіонів.

Тренінг з мінної безпеки. Фото: ПРООН в Україні

За словами Олександра Лобова, зараз в Україні заходами із розмінування займаються три структури: державна — це ДСНС та Державна служба транспорту від Міноборони (вони розміновують дорожню інфраструктуру), міжнародні оператори, та приватні – це формування із саперів, які не підпорядковуються держструктурі, або неурядові організації.

Дійсно, щоб бути оператором, вони повинні пройти відповідну сертифікацію від національного органу. Але протимінна діяльність не обмежується тільки розмінуванням. Це також інформаційна компанія, щоб люди були обізнані в цій темі. Щодо самого розмінування, то в сертифікованих організаціях є критерії якості. Кінцевий продукт — це очищена територія на певну глибину.

Олександр Лобов // аналітик ПРООН з питань протимінної діяльності

За словами Лобова, зараз ПРООН організовує відповідні тренінги, які допомагають в результаті отримувати гарантію, що територія буде на 100% чистою. Станом на сьогодні в Україні вже є акредитованими декілька національних операторів, вони вже зараз проводять розмінування на деокупованих територіях.

У нас є потужний потенціал від військових, які звільнилися. Вони знають, як працювати та розміновувати територію, але ця процедура не дає 100% гарантії, що територія буде очищена від мін та вибухонебезпечних предметів.

Олександр Лобов // пояснює  у коментарі “Бахмут. IN.UA” аналітик ПРООН з питань протимінної діяльності

Тренінг з мінної безпеки. Фото: ПРООН в Україні

В українському бюджеті не вистачить коштів на розмінування

Українець Роман Пальчиков заснував Благодійний Фонд “Перший фонд відновлення України”, раніше чоловік працював у ДСНС, тож має відповідний досвід. Коли відбувалася деокупація Київщини, звідки родом співрозмовник, до Романа почали звертатися колишні знайомі, просили оглянути будинок та перевірити на наявність мін. 

Так і виникла ідея створити фонд, який би пришвидшував процес гуманітарного розмінування. Щоб залучити кошти на спеціалізоване обладнання, Роман Пальчиков веде перемовини із закордонними партнерами. Відтак нещодавно на Пальчикова вийшов фонд онука Жак Іва Кусто, який допомагає із розмінуванням. 

Роман Пальчиков. Фото: Фото Бахмут IN.UA

Роман каже, що буде працювати й на Донеччині в перспективі. Він вже співпрацює з ОВА Київської, Харківської, Дніпропетровської та Миколаївської областей. 

Всі розраховують на те, що буде достатнє фінансування від держави на проведення заходів розмінування. Але, на мою думку, масштаби такі великі, що жодний бюджет в країні не здатний забезпечити той великий попит, який у нас є.

Роман Пальчиков // колишній рятувальник, наразі благодійник

Вже зараз українець підписав Меморандуми про співпрацю з обласними військовими адміністраціями та пунктами розмінування ДСНС. Своєю основною роботою чоловік вважає налагодження комунікації із закордонними партнерами, допомогу з обладнанням приватним операторам, які також займаються розмінуванням. Саме розвиток ринку приватних операторів може пришвидшити процес обслідування і розмінування території України. Одними із таких операторів є команда українців Андрія Сербіна.

Як працюють приватні формування саперів?

Організація Андрія Сербіна займається розмінуванням, ця приватна компанія має назву ТОВ “Науково-виробнича компанія Патрон Демайнінг”. Сам Андрій Сербін раніше працював на керівних посадах в органах внутрішніх справ, а зараз є адвокатом. Чоловік пояснює, що підприємство працює за контрактом на комерційній основі, фінансування дають донори з ООН. Зараз сапери працюють у селі Копилів, Макарівської громади, Бучанського району Київської області. Ця громада якийсь час перебувала під російським контролем.

У команді Андрія працюють досвідчені фахівці, наприклад, заступником Сербіна став сапер Дмитро Юрчук із 19-річним досвідом, який працював у ДСНС. Сапери, які розміновують території у Копилові, мають гідну зарплату, все необхідне сучасне обладнання, засоби захисту та обладнанні автомобілі.

Команда Андрія Сербіна. Фото: надане Андрієм Сербіним

Скільки по часу проводять розмінування?

Кожна ділянка має свою специфіку розмінування, тож сказати точний час, який знадобиться на очищення території, неможливо без попереднього нетехнічного обстеження землі, пояснює Андрій Сербін.

Забруднення — це ж не завжди міни або мінні поля. Це можуть бути різні уламки снарядів, ракет та інші вибухонебезпечні предмети. Ми повинні очистити повністю цю ділянку від того, на що реагує металодетектор. Умовно все витягнути й почистити землю. На сільгосп полях, наприклад, часто зустрічаються запчастини від тракторів, комбайнів та їх навісного обладнання (ред. плуги, сіялки тощо), але їх теж витягаємо.

Андрій Сербін // адвокат

Водночас сапер зі Святогірська пояснює, що розмінування може тривати як 10 хвилин, так й 10 діб. Все залежить від місцевості, бо буває так, що сапери виявили одну міну, а на підході до неї виявилася ще е-нна кількість боєприпасів.

Аналітик ПРООН з питань протимінної діяльності Олександр Лобов також пояснює, що однозначної відповіді на те, скільки по часу триває процес розмінування, немає. У приклад експерт наводить сьогоднішню цифру замінування території України: загалом 180 тис. кв. км – це зона, де були чи є бойові дії. Але не кожен кілометр землі насправді містить вибухонебезпечні предмети.

Наприклад, у нас є поле. Ми знаємо, що там велися бойові дії, потрібно відділити заміновану землю від не замінованої. Ми не можемо говорити, що ця територія замінована на 100%. Це може бути цифра 5, 10%, але їх треба ще знайти. Коли ми вже визначили, де саме мінне поле, перед нами дуже довготривале завдання. Якщо говорити приблизно, то один сапер в день може зробити 10-15 кв.м.

Олександр Лобов // аналітик ПРООН

Розмінування території. Фото: Роман Потапенко

Як проводять нетехнічне обстеження перед розмінуванням?

Обстеження проводять групи досвідчених саперів шляхом опитування членів громади, які живуть чи жили на території, що замінована. Потім інформацію вносять у спеціальні документи та звіти, дані передають до Центру розмінування. Після цього можна робити попередній прогноз, скільки часу займе саме розмінування.

Громада може звернутися до міжнародних донорів для надання коштів на розмінування. Річ у тому, що під час війни коштів у бюджеті на розмінування дуже бракує. Сам процес досить дорогий, він потребує багато вкладень, тому потрібно залучати донорські кошти з-за кордону, також розмінування роблять й за приватні кошти сільгоспвиробників. Але вони рідко мають бюджет на такі потреби.

Андрій Сербін // адвокат

Чому розмінування дорого коштує?

Наш співрозмовник пояснює, що розмінування не може коштувати копійки, бо сапери ризикують найціннішим — життям. Кожному із саперів потрібно мати сучасне та якісне саперне обладнання (металодетектори, щупи, навігаційне обладнання тощо) та костюми (шоломи, бронежилет, налокітники, наколінники, візори, тактичні берці тощо), які є дуже дорогим. 

Також йдеться про проживання саперів, а також страхування життя та здоров’я: кожен сапер застраховується майже на 2 млн грн. Крім того, сапери час від часу їдуть на навчання, щоб підвищити кваліфікацію. Фахівці із команди нашого співрозмовника зараз вдосконалюють навички у Харківській області.

Які ще є виклики у процесі розмінування?

За словами Андрія Сербіна, крім того, що розмінування є дорогим та довготривалим процесом, яке потребує досвідчених саперів, в Україні існує й інша проблема. Наприклад, тільки зараз формується державна програма з розмінування.

Робота є, і її дуже багато: 167 тисяч гектарів в Україні треба розмінувати. Головне питання зараз — фінансування й фахівці. Працювати саперам дуже складно, особливо в таку спеку на сонці (ред. 40 °C) у повному екіпіруванні. Хлопці, яким по 30 років, інколи не витримували такого навантаження. Зараз у команді нас 10 людей, ще набрали на навчання, тож загалом буде 20 осіб.

Андрій Сербін // керівник приватної компанії ТОВ “Науково-виробнича компанія Патрон Демайнінг”

У висновку Андрій Сербін каже, що в державному бюджеті потрібно закласти фінансування на розмінування України, а також налагодити співпрацю із національними операторами, міжнародними інститутами й сформувати чітку державну політику щодо цього питання.

“Є бажання, щоб цей процес розмінування пройшов якомога швидше та якісніше”, — резюмує Андрій Сербін.
Команда розмінування. Фото: Роман Потапенко

Які задачі має ставити перед собою держава?

Aналітик ПРООН з питань протимінної діяльності каже, що держава має вибудувати короткострокову та довгострокову Стратегію для безпечного середовища.

Важливо створити систему управління усіма операторами ринку операторами. 

У пріоритеті повинно бути й нарощування потенціалу інституцій, які залучені безпосередньо до розмінування — це навчання та підвищення кваліфікації, забезпечення саперів обладнанням.

Рівень забруднення (ред. вибухонебезпечними предметами) в Україні більший, ніж в інших країнах. Тому, я думаю, що Україна створить свою філософію, щоб зменшити ризик впливу вибухонебезпечних предметів. Ми не можемо розраховувати на 20-30 років, ці питання нам потрібно вирішувати якомога швидше. Зараз виходять нові технології, зокрема застосування дронів. Це додатковий інструмент для нетехнічного обстеження.

Олександр Лобов // аналітик ПРООН

Розблокування земель: вплив на економічну та психологічна складова

Олександр Лобов пояснює, що нетехнічне обстеження допомагає виявити об’єми та загальну площу забрудненої території, також таке обстеження вивчає, як впливає забруднення на економічну складову того чи іншого регіону. Цей етап фахівець називає розблокування земель. 

Далі йде вже технічне обстеження, тут долучають вже засоби для розмінування, визначається чіткий периметр забрудненої території й починається розмінування. Все це комплексний процес.

«Зараз на рівні Кабміну створюється Державна Стратегія й головна її задача — повернути економічний розвиток України протягом 5 років до 80%», — розповідає Олександр Лобов.

Він додає, що пріоритетом у розмінуванні є об’єкти інфраструктури, їх розміновують в першу чергу, щоб люди могли отримати водозабезпечення, світло, газ тощо. Господарські угіддя також будуть включати в пріоритет, але після очищення критичних об’єктів.

Сапери перевіряють територію. Фото: Роман Потапенко

Також аналітик зачепив й фінансову частину питання, Олександр Лобов каже, що в багатьох ЗМІ повідомляють про те, що Україні потрібно 40 млрд доларів лише на розмінування. Однак ця цифра може бути меншою, говорить експерт, за умови, якщо Україна вибудує правильну Стратегію.

Вже зараз люди повертаються до своїх домівок з-за кордону, а у нас невисокий рівень обізнаності. Головне — зараз проводити інформаційну підтримку, щоб люди різної вікової категорії знали, як себе поводити із вибухонебезпечними предметами, й не чіпали їх. Звісно, що враховувати треба й психологічну складову, але я скажу, що Україна не одна країна, яка має забруднені території. Так, є така загроза, але люди повинні її усвідомлювати.

Олександр Лобов // аналітик ПРООН

У підсумку розмови він наголошує, що при формуванні будь-якої стратегії потреби людини мають бути в центрі. Розмінування має проводитися для людей, бо там де житимуть люди, буде працювати й економіка, а отже відновлюватиметься регіон. 

Діти в Україні повинні знати, що таке міна та граната

Олена Левандовська, голова ГО «UMIND», одним із проєктів якого є навчальна ініціатива, а саме протимінна безпека для підлітків.

Ще у 2022 році восени ми за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні розпочали проєкт «НеЛекції». У межах ініціативи спілкувалися з молоддю, школярами у близько 20 містах України від Заходу до Сходу. Тоді ми охопили 5 тисяч осіб. Наш формат — це легкий матеріал на тему культури безпеки, в центрі звісно ж мінна безпека. Ми хочемо убезпечити нашу молодь, насамперед знаннями. На жаль, в наших умовах діти мають знати, що таке міна, що таке граната тощо. Спікером став Олександр Педан.

Олена Левандовська // голова ГО «UMIND»

Навчальна ініціатива з протимінної безпеки для підлітків. Фото: ГО «UMIND»

Голова ГО «UMIND» каже, що дітей навчають трьох основних правил мінної безпеки:

  • не підходь;
  • не чіпай;
  • телефонуй 101.

Один із заходів провели в Ірпені: тоді «НеЛекції» відвідав актор Орландо Блум, який активно підтримує Україну. Цьогоріч, каже пані Олена, плани у них амбітніші — хочуть залучити 15 тисяч дітей, щоб якомога більша частина покоління, що підростає, знало, як себе поводити при зустрічі із вибухонебезпечними предметами.

Всі 100 заходів будуть проводитися виключно на території із підвищеною небезпекою, йдеться про Південь та Схід. Цьогоріч нашим “нелектором” буде Василь Байдак, він працюватиме разом з Олександром Педаном.

Олена Левандовська // голова ГО «UMIND»

Наприкінці «НеЛекції» діти складають легкий цікавий тест, отримують подарунки та приємні емоції. Попри легку подачу матеріалу мета у ГО «UMIND» дуже важлива — якісні та доступні знання, які вбережуть дітей та закладуть основи культури безпеки для майбутніх поколінь.

Заняття з протимінної безпеки для підлітків. Фото: ГО «UMIND»

Де Україні брати гроші на розмінування?

На платформі можна донатити різні суми. Фото: з відкритих джерел

У гуманітарному розмінуванні України допомагають й міжнародні партнери, щоб залучати допомогу від меценатів створили платформу United24  — це глобальна ініціатива з підтримки України, яку запустили з 5 травня 2022 року. Її амбасадорами стають зірки та впливові діячі. У травні 2023 року Володимир Зеленський повідомив, що United24 відтер займатиметься й гуманітарним розмінуванням. Точніше, збиратиме кошти на ці потреби.

Зібрані гроші можуть використовувати для:

  • фінансування заходів гуманітарного розмінування територій, забруднених вибухонебезпечними предметами;
  • організацію робіт з розмінування та подальшого транспортування ВНП різного калібру до місця знищення тощо;
  • доукомплектування техзасобами піротехнічних підрозділів; 
  • закупівлю машин механізованого розмінування (роботизованих комплексів важкого класу), піротехнічних машин важкого типу, оперативно-піротехнічних машин і т.д.

Зараз американський актор Міша Коллінз, батько якого походить з України, став амбасадором фандрейзингової платформи UNITED24. Коллінз відвідав Чернігівську область, де ознайомився з роботою українських груп розмінування та запропонував свою підтримку. Тепер на платформі юзери знайдуть проєкт, де триває збір на броньовані автомобілі для Міші. Їх використовуватимуть для транспортування нерозірваних мін та саморобних вибухових пристроїв для подальшого знешкодження.

У ДСНС редакції “Бахмут. IN.UA” повідомили, що після повномасштабного вторгнення Україні активно допомагають міжнародні партнери. На сьогодні це приблизно 30 компаній. Найбільші обсяги технічної та гуманітарної допомоги надходять від:

  • Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (UNDP);
  • Датської Ради у справах біженців (DRC);
  • Міжнародної благодійної організації «Фонд Східна Європа»;
  • Благодійної організації «Датська церковна допомога» (DCA);
  • Організації «Норвезька народна допомога» (NPA);
  • Неурядової благодійної некомерційної організації «The HALO Trust»;
  • Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA);
  • Корейського агентства з міжнародного співробітництва (КOICA);
  • Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ);
  • Фонду Говарда Баффета;
  • Естонської асоціації рятувальників;
  • Національної поліції Республіки Польща;
  • Компанії «Chemonics» та інших.

Дружні до України держави систематично надають підтримку, це уряди Великої Британії, Данії, Естонії, Канади, Норвегії, Німеччини, Польщі, Республіки Корея, США, Японії, а також Європейський Союз.

Завдяки донорам українські служби ДСНС отримали:

  • машини механізованого розмінування;
  • піротехнічні машини типу «пікап»;
  • піротехнічні машини легкого та важкого типу;
  • засоби для пошуку вибухонебезпечних предметів;
  • вибухозахисні костюми;
  • та квадрокоптери.

А крім цього ще роботизовані системи для знешкодження боєприпасів, радіостанції, підривні машинки, плавзасоби тощо. Також за підтримки донорів ДСНС проводили тренінги, це навчання й підвищення кваліфікації самих саперів та освітні лекції для цивільних.

Обладнання для розмінування та захисту. Фото: ПРООН в Україні

Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) у коментарі редакції наголосило, що Федеральне міністерство закордонних справ Німеччини та Європейський Союз підтримують цивільні державні структури в Україні коштами, виділеними у рамках Інструменту зовнішньої політики. 

Якраз у межах цієї підтримки (ДСНС) буде оснащена різноманітним обладнанням для розмінування, таким як засоби індивідуального захисту, детектори, транспортні засоби та інше обладнання.

Обладнання для розмінування та захисту. Фото: ПРООН в Україні

Попри це, процес розмінування в Україні триватиме ще роки, відтак міністр оборони Олексій Резніков в інтерв’ю виданню The Guardian зазначав, що сьогодні Україна – найбільш замінована країна у світі. Йдеться про сотні кілометрів мінних полів та мільйони вибухових пристроїв.

За словами Рєзнікова, на деяких ділянках фронту сапери знаходять до п’яти мін на квадратний метр. Міністр Оборони додає, що в України є кваліфіковані сапери та сучасне обладнання, але їх бракує для сотні кілометрів фронту, який простягнувся територією України.

На цьому етапі кампанії з деокупації нам вкрай необхідна більша кількість техніки для розмінування – від тралів для тралення мін до торпед «Бангалор». Обладнання для розмінування вже давно розблоковано, і ми вдячні нашим міжнародним партнерам за вже надану підтримку.

Олексій Резніков // міністр оборони України

Додамо, що на останній зустрічі «Рамштайн» створили коаліцію з розмінування з ініціативи міністра оборони Литви. На думку Рєзнікова, саме вона наблизить й пришвидшить процес розмінування України.

Примітка: матеріал створений за підтримки Media Lifeline Ukraine

Фото: “Бахмут. IN. UA”

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

На 15 будинків передбачили понад 1,7 млрд гривень: Бахмутська МВА затвердила бюджет і показники житлового проєкту в Гощі

Валентина Твердохліб 11:45, 22 Вересня 2026
будівництво в гощі
Гоща з висоти / фото Юрій Ойцюсь

Бахмутська МВА затвердила Програму забезпечення житлом мешканців Бахмутської громади (зі статусом ВПО) в інших регіонах України на 2026-2028 роки. У ній затверджені деталі щодо реалізації житлового проєкту в селищі Гоща на Рівненщині.

Яке фінансування та показники затвердили у Програмі, розповідає Бахмут IN.UA.

Бахмут затвердив Програму зебезпечення житлом мешканців

18 вересня Бахмутська МВА затвердила Програму забезпечення житлом мешканців Бахмутської громади (зі статусом ВПО) в інших регіонах України на 2026-2028 роки. Ініціатором і головним розробником програми є Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міськради.

Учасниками програми вказані три державні і одна комунальна структури. Це:

  • Бахмутська міська військова адміністрація;
  • Гощанська селищна рада;
  • Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради;
  • КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”.

У програмі вказано, що станом на сьогодні Бахмутська громада не має власного житлового фонду на підконтрольній Україні території. З метою вирішення житлового питання передбачено нове будівництво багатоквартирних житлових будинків на земельних ділянках приймаючих громад та відновлення базової інфраструктури для надання соціального орендного житла для проживання мешканців Бахмутської громади.

Реалізація заходів програми запланована на 2026-2028 роки. У межах програми запланований один проєкт — будівництво житлового кварталу для бахмутян у селищі Гоща Рівненської області.

Бахмут-Гоща: скільки коштів потрібно для реалізації проєкту

Загалом на реалізацію житлового проєкту “Бахмут-Гоща” закладено 1 794 244 288 гривень. Із них:

  • на 2026 рік — 703 750 398 гривень (220 000 000 гривень — кошти міського бюджету, 483 750 398 гривень — кошти з інших джерел);
  • на 2027 рік — 800 000 000 гривень (300 000 000 гривень — кошти міського бюджету, 500 000 000 гривень — кошти з інших джерел);
  • на 2028 рік — 290 493 890 гривень (кошти з інших джерел).
Фінансування проєкту / скриншот

Чи почнуть будувати будинки для бахмутян у Гощі у 2026 році

В одному з додатків до Програми є перелік запланованих заходів у межах житлового проєкту в Гощі.

У 2026 році передбачено виготовлення проєктно-кошторисної документації, підготовчі роботи та інші будівельні роботи. На ці потреби витратили 62 119 356 гривень.

Саме будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків заплановане на 2027-2028 роки.

Будівництво заплановане на 2027-2028 роки / скриншот

Нагадаємо, що зараз ділянки, на яких будуватимуть житло, підключають до газу та електрики. У вересні КП “Бахмутська житлова управляюча компанія” провела закупівлю з приєднання до електричних мереж системи розподілу на 7 445 948,40 гривень та ще чотири закупівлі щодо приєднання до газорозподільної системи на 17 524 гривні.

Скільки квартир збудують для бахмутян у Гощі

У показниках результативності Програми йдеться, що всього в межах проєкту збудують 15 багатоквартирних будинків на 660 квартир. Із них 10 будинків планують збудувати у 2027 році, а решту 5 — у 2028 році.

Показники результативності Програми / скриншот

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Що відбувається з житловими проєктами для бахмутян у Гощі, Кропивницькому та Гостомелі у 2026 році

Валентина Твердохліб 16:50, 15 Вересня 2026
житло

Для бахмутян, які через війну втратили свої домівки, намагаються реалізувати житлові проєкти. Житло для ВПО планують облаштувати в різних регіонах України: Гощі (Рівненщина), Гостомелі (Київщина), Кропивницькому і Софіївці (Дніпропетровщина). У деяких із них роботи тривають активніше, а десь ще тільки шукають можливості для реалізації проєктів.

Бахмут IN.UA розповідає, на якому етапі перебувають житлові ініціативи для бахмутян у 2026 році.

“Бахмут-Гоща”

2024 рік

Вперше про проєкт “Бахмут-Гоща” офіційно заявили в листопаді 2024 року. Його анонсували у Варшаві під час заходу Rebuild Ukraine, присвяченому відбудові України.

2025 рік

Перші кроки до реалізації проєкту стартували у 2025 році. 20 червня депутати Гощанської селищної ради ухвалили рішення про передачу земельної ділянки площею близько 6 гектарів під будівництво в межах проєкту “Бахмут-Гоща”. Право постійного користування цією ділянкою передали комунальному підприємству “Бахмутська житлова управляюча компанія”.

Після виділення земельної ділянки КП “Бахмутська житлова управляюча компанія” провела першу закупівлю на роботи в Гощі. 2 липня 2025 року КП замовило за 33 000 гривень архітектурні, інженерні та геодезичні послуги. Роботи виконувало ТОВ “Науково-виробниче підприємство “ЗЕМЛЕМІР”. Йшлося про виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в Гощі в постійне користування бахмутській КП.

У жовтні 2025 року ще одну закупівлю провело Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міськради. За 99 999 гривень замовили розроблення техніко-економічного розрахунку (ТЕР) для вибору технології будівництва житла. Переможцем стало ТОВ “Архітектурно-проєктне бюро”, яке зобов’язалось завершити роботи до 31 грудня 2025 року.

2026 рік

16 лютого 2026 року начальник Бахмутської МВА підписав розпорядження про визначення замовника робіт із будівництва житла для бахмутян у Гощі. Замовником робіт визначили комунальне підприємство “Бахмутська житлова управляюча компанія”. Саме воно відповідатиме за організацію та виконання будівельних робіт. Директор підприємства — Олександр Бондарєв — має забезпечити реалізацію проєкту. Координувати виконання розпорядження має заступник начальника Бахмутської МВА Олександр Марченко.

У березні Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міськради передало документацію щодо будівництва житла в Гощі до КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”. Загальна вартість документації складає 199 997 гривень. Загалом передано 5 одиниць документів.

У квітні 2026 року в Гощі відбулась робоча зустріч щодо реалізації житлового проєкту “Бахмут-Гоща”. Представники Бахмутської та Гощанської громад перейшли до практичного обговорення і сформували робочу групу, яка координуватиме реалізацію проєкту. До неї увійшли 15 осіб. Завершити проєктування першої черги будівництва планують до кінця вересня 2026 року.

Представники Бахмутської та Гощанської громад почали практичне обговорення реалізації проєкту / фото Бахмутська міськрада

Станом на момент публікації протягом 2026 року провели сім закупівель, пов’язаних із проєктом “Бахмут-Гоща”. Їхнім джерелом фінансування став місцевий бюджет Бахмутської громади. Загалом на державні закупівлі витратили 98 534 243,90 гривень.

У квітні Бахмутська житлова управляюча компанія провела закупівлю робіт з розроблення проєктної документації щодо будівництва в Гощі. Вартість договору склала 61 798 212,70 гривень. У серпні Бахмутська житлова управляюча компанія уклала договір на 36 597 467,20 гривень на виконання підготовчих робіт з будівництва. У вересні КП “Бахмутська житлова управляюча компанія” провела закупівлю зі здійснення технічного нагляду під час будівництва. Її вартість становила 121 040 гривень.

2 вересня КП “Бахмутська житлова управляюча компанія” провела одразу чотири закупівлі, пов’язані з житловим проєктом для бахмутян у Гощі. Тендери передбачали приєднання до газорозподільної системи. Вартість робіт склала 17 524 гривні (по 4 381 гривню кожна закупівля). Переможцем торгів стало ТОВ “Газорозподільні мережі України”. У договорах прописано, що оператор ГРМ має приєднати земельні ділянки до газорозподільних мереж: збудувати і ввести в експлуатацію газові мережі зовнішнього газопостачання. Після цього ділянки підключать до мереж і пустять газ. Роботи мають виконати до 31 грудня 2026 року.

гощі
Земельна ділянка в Гощі / фото Бахмутська міськрада

Загалом тривалість проєкту складає 36 місяців, тобто 3 роки, а бюджет — 1 763 460 197 гривень. Кошти розподілять наступним чином:

  • на підготовку до проєкту — 67 308 000 гривень;
  • на реалізацію — 1 690 368 000 гривень;
  • на експлуатацію — 4 084 197 гривень;
  • на закриття — 1 700 000 гривень.

На сьогодні розглядають два технічних рішення, за якими можуть зводити житло. Це будівництво багатоквартирних житлових будинків із залізобетонних конструкцій або зі сталевого каркаса.

Бахмут та Гостомель: на якій стадії житловий проєкт

2025 рік

Вперше про проєкт будівництва житла для бахмутян у Гостомелі публічно оголосили у березні 2025 року. Про це заявив мер Бахмута Олексій Рева в інтерв’ю журналісту з Покровська. 

26 серпня Бахмутська МВА та Гостомельська СВА підписали Меморандум про співпрацю. Тоді ж розпочались перемовини та узгоджувальні процедури з приватними власниками щодо передачі земельних ділянок Бахмутській громаді в тимчасове користування.

Наприкінці жовтня 2025 року стало відомо, що Бахмутська громада не змогла отримати в користування приватну земельну ділянку, де планували реалізувати проєкт. Раніше власник цієї ділянки сам запропонував її Бахмутській громаді на умовах суперфіцію. Але укласти договір на користування землею не вдалось. Як повідомляв тоді Олександр Марченко, заступник начальника Бахмутської МВА, причиною цьому стали невигідні умови від приватного землевласника для майбутнього будівництва.

Однак тоді ж представник Бахмутської МВА запевнив — житло для бахмутян у Гостомельській громаді все одно буде. Одразу після зриву попередніх напрацювань щодо приватної ділянки розпочали пошук комунальної земельної ділянки для майбутнього будівництва. Тоді селищна влада Гостомеля запропонувала на розгляд три ділянки, дві з яких у самому селищі, а одна в межах громади.

У листопаді 2025 року нам стало відомо, що відмовитись від приватної ділянки для будівництва вирішили через невигідні умови. Приватний власник пропонував передбачити у договорі частку житлових приміщень під свої потреби (за повідомленням — близько 12%), при цьому землю планувалося передати в користування на умовах суперфіцію (ред. тимчасове право користування). Наприклад, якщо умовно вартість усього проєкту становила б $300 млн, то 12% житлових приміщень дорівнювали б приблизно $36 млн вартості готового об’єкта, які власник отримав би у вигляді відповідної площі.

2026 рік

У квітні 2026 року Бахмутська МВА у відповідь на запит редакції повідомила, що пошук земельної ділянки ще триває. Її шукають на території Гостомельської громади. Основними труднощами та викликами під час пошуку земельних ділянок стали:

  • місцерозташування;
  • площа;
  • відповідність містобудівній документації на місцевому рівні;
  • транспортне сполучення;
  • наявність інженерних мереж.

Станом на вересень 2026 року земельну ділянку для будівництва житла остаточно не визначили.

Кропивницький і Бахмут реалізують житловий проєкт: що відомо станом на 2026 рік

У січні 2026 року редакції стало відомо про плани Бахмутської МВА створити у Кропивницькому тимчасове житло для ВПО. Йшлося про реконструкцію будівлі за адресою: вулиця Металургів, 15. Проєкт планують реалізувати в межах співпраці Бахмутської МВА, Кропивницької міської ради та Північної екологічної фінансової корпорації (НЕФКО). 28 січня 2026 року Кропивницька міська рада та Північна екологічна фінансова корпорація (NEFCO) уклали грантовий договір щодо реалізації проєкту.

У межах реконструкції в будівлі планують облаштувати 105 квартир. Водночас будівельні роботи поки не розпочалися.

У Бахмутській МВА пояснили, що порядок надання такого житла визначає постанова Кабінету Міністрів №495 від 29 квітня 2022 року. Оскільки власником майбутнього житлового об’єкта буде Кропивницька міська рада, а балансоутримувачем — комунальне підприємство “Житлово-експлуатаційна організація №4”, то прелік потенційних отримувачів житла формуватиме Кропивницька міськрада з урахуванням вимог NEFCO та рекомендацій Бахмутської МВА.

Житловий проєкт для бахмутян у Софіївці

2025 рік

У липні 2025 року начальник Бахмутської МВА Олексій Рева повідомив, що Бахмутська громада підписала Меморандум про співпрацю з Софіївською громадою Дніпропетровщини. Він має на меті низку проектів, один з яких — реконструкція будівлі місцевої амбулаторії в соціальне житло.

Проєкт реконструкції передбачає облаштування 28 однокімнатних квартир. Поруч із будівлею планують облаштувати дитячі та спортивні майданчики, зони для зберігання велосипедів, автостоянку та майданчик для збору сміття. Також заплановане комплексне озеленення території.

12 серпня 2025 року начальник Бахмутської МВА підписав розпорядження про виділення 600 тисяч гривень із місцевого бюджету. Ці кошти передали у вигляді міжбюджетного трансферту до бюджету Софіївської громади на розробку проєкту реконструкції амбулаторії. 30 вересня 2025 року виконавчий комітет Софіївської селищної ради оголосив відповідний тендер на суму 1 198 217,40 грн. Фінансування було паритетним: половину коштів надала Бахмутська громада, іншу половину — місцевий бюджет Софіївки.

2026 рік

Станом на 2026 рік проєкт успішно внесено до інтеграційної ІТ-системи управління публічними інвестиційними проєктами DREAM. Наразі триває активний пошук інвесторів для його реалізації.

Через те, що джерела фінансування будівельних робіт ще не визначені, точних строків завершення реконструкції та здачі об’єкта в експлуатацію наразі немає.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Дмитро Перов, Григорій Соколовський

“Ми кажемо, що Бахмуту 460 років, а чим це довести? Нема будівель, немає нічого”: чому потрібно відбудувати історичне обличчя міста

Нещодавно ЮНЕСКО випустила звіт, в якому зафіксували руйнацію або знищення 274 культурних об’єктів в Україні протягом повномасштабного вторгнення. Найбільше таких об’єктів було в Донецькій області, […]

Інклюзивне місто або як зробити Бахмут доступним для всіх після відбудови

Повномасштабна війна привнесла в наше життя величезну кількість фізичних та моральних травм. Після перемоги на нас очікує багаторічний процес відновлення. Відбудова Бахмута буде проводитися ледве […]

БАХМУТ 24 23471

На відновлення землі підуть сотні років: як війна вплинула на ґрунти Бахмута

Через повномасштабне вторгнення рф в Україні піддалися бомбардуванню тисячі кілометрів заповідної землі. Термобарична зброя на кшталт російського “Сонцепека” вщент випалювала ґрунти. Деякі природні процеси, які […]