Як розміновують деокупований Святогірськ та де брати ресурси на розмінування України?

Семаковська Тетяна 18:00, 27 Серпня 2023

Станом на січень 2023 року, 30% території України потенційно вважають замінованою, але цей показник може збільшуватися, бо бойові дії ще тривають. Водночас у деокупованих громадах України сапери вже починають перші етапи розмінування. Оператор-документаліст “Бахмут. IN.UA” Роман Потапенко зафільмував колись туристичний Святогірськ вже вільним від росіян, але не від їх наслідків перебування. Міни, “пелюстки”, залишки нерозірваних снарядів — все це залишилося в лісах, полях та інших територіях України. Над розмінуванням працюють не тільки державні структури, долучаються й приватні особи. Хто вони, як працюють, звідки беруть фінансування?


Редакція поспілкувалася із представниками Святогірської ВЦА, службами ДСНС, приватними фондами, які займаються розмінуваннями, експертами   представниками громадського сектору, щоб дослідити процес очищення деокупованої землі й зрозуміти, які перспективи має в цій сфері Бахмутський район.

Деокупація Святогірська: як це було?

До повномасштабної війни Святогірськ був місцем для паломників, сюди щороку приїжджали віряни, туристичні бази були одним із заробітків для місцевих, але з приходом у 2022 році росіян все змінилося. Місто було в окупації близько чотирьох місяців, зазнало значних руйнувань.

У нас є три деокуповані громади — це Святогірськ, Богородичне й Мазанівка, решта населених пунктів Святогірської громади знаходяться на лінії зіткнення. 12 вересня Святогірськ було деокуповано, відтоді у нас щодня працюють служби ДСНС, вони працюють на відкритих площах (ред. поля, ліси, простори), а всередині приміщень — розмінувальники з Нацполіції.

Володимир Рибалкін // голова Святогірської міської військової адміністрації

Володимир Рибалкін. Фото: Роман Потапенко

Пріоритет мають об’єкти критичної інфраструктури. У Святогірську вони або вже розміновані, або в процесі. Розмінування є безкоштовним, громадяни за це нічого не платять, уточнює керівник військової адміністрації.

Хто розміновує Святогірськ та як це відбувається?

У громаді постійно працюють сапери. За словами В’ячеслава Воронько, заступника начальника частини піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування ГУ ДСНС України у Полтавській області, який зараз перебуває у Святогірську, росіяни на незалюдненій території найчастіше мінують підходи, посадки та поля, якщо ж говорити про міську площу, то тут окупанти мінують що завгодно.

В’ячеслав Воронько пояснює, що часом люди самі викликають фахівців, якщо знаходять вибухонебезпечний предмет. Одними із найнебезпечніших “сюрпризів” після окупантів стали протипіхотні міни, а найбезпечнішим місцем (у деокупованих селах та містах небезпечними є майже всі ділянки, проте якісь території є менш загрозливими) у громаді для цивільних залишаються асфальтовані дороги.

До нас часто звертаються місцеві із повідомленнями про міни, але ми не можемо просто взяти та поїхати. Всі процеси треба фіксувати документально через поліцію та всі провідні інстанції. Взимку може бути 1-2 заявки в день, а влітку 10-15 заявок, багато залежить від погодних умов.

В’ячеслав Воронько // заступник начальника частини піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування ГУ ДСНС України у Полтавській області

В’ячеслав Воронько. Фото: Роман Потапенко

Висока трава — виклик для саперів

Найважче розміновувати території із високою травою, каже фахівець, бо вона зменшує видимість. Складність полягає ще в тому, що сапери працюють із металодетекторами, вони не розрізняють де міна, а де звичайний метал, й реагують на все. Через такі випадкові знахідки розмінування вимагає більше часу.

Місцеві роботою саперів задоволені, очільник рятувальної станції Святогірська Віктор Петрович каже, що від моменту подачі заявки до власне приїзду минуло близько 2 тижнів.

Стало набагато безпечніше в місті після початку розмінування, але ліс поки що заборонена зона для нас. (Ред. раніше Святогірськ був туристичним містом, журналіст Роман Потапенко запитав місцевого, що потрібно, щоб місцевість знову стала популярною серед туристів). Мости в першу чергу треба робити, й розмінування в міру отримання заявок.

В’ячеслав // чоловік живе та працює у Святогірську матросом-рятівником

Розмінування для бізнесу

До великої війни у Святогірській громаді працювали десятки баз і готелів різного рівня комфорту і вартості. Переважно бази складаються з будинків на 3-4 поверхи, на кожному з яких кілька кімнат. Журналісти спробували знайти помешкання у Святогірську на 25 серпня: сайт Booking.com запропонував нам три варіанти, найдорожче житло тут коштує 700 гривень. Оскільки його вже здають у використання, господарі, ймовірно, подбали про безпеку гостей та впевнилися, що об’єкти не заміновані.

Стосовно об’єктів туристичної інфраструктури — там є власники, вони звертаються до служб на гарячу лінію або в письмовій формі.

Володимир Рибалкін // голова Святогірської ВЦА

Виставка з мінної безпеки ДСНС. Фото: ПРООН в Україні

Наш оператор-документаліст Роман Потапенко, перебуваючи у Святогірську, звʼязався з власником одного з готелів, що працюють, але керівництво в цілях безпеки відмовилось давати коментарі. Кажуть, що відремонтували приміщення за свої кошти, іноді приймають гостей, про відновлення роботи тільки мріють, бо поки ця територія знаходиться близько до лінії розмежування, а про наплив туристів поки що не йдеться. 

Зараз у Святогірську, попри складну ситуацію, вже працює відділення Нової Пошти та Укрпошти, є соціальна пральня. 85% населених пунктів громади вже мають електропостачання, є проблеми з водою, але це питання вже вирішують. А поки місцеві миються у соціальній лазні, вона працює з 09:00 ранку до 17:00 вечора. Люди записуються в чергу та приходять на визначену годину покупатися. 

У нас повертаються підприємці: вже працюють 15 об’єктів торгівлі, зокрема будівельний магазин. Працює амбулаторія, є інтернет, готується відкриття Ощадбанку, заправки. Ми потроху повертаємося до життя.

Володимир Рибалкін // керівник військової адміністрації

Місцеві у Святогірську продають консервацію, щоб заробити гроші. Фото: скріншот з відео

Жителі Святогірська виходять на вулиці, щоб продавати закрутки. Оператор-документаліст Роман Потапенко придбав у місцевої продавчині лісові горіхи, їх продають за 50 гривень за стаканчик, домашні гриби у банці за 100 гривень. Продавчиня за прилавком — літня бабуся — не охоче знімається, каже, що в ліс по гриби ходити небезпечно, її знайома так втратила ногу.

“Від замінування навіть корови постраждали, наступила коровка там в селі, їй оторвало ногу. Застрелили там”, — каже співрозмовниця.

Яка ситуація з розмінуванням лісів?

Місцевий житель показує наслідки перебування росіян у Святогірську. Фото: скріншот із відео

“Розбили все, все покурожили. Я — військовий на пенсії, думав пожити спокійно хоч, дожилися…”, — каже місцевий мешканець Павло.

Чоловік не зміг виїхати з окупації, залишився тут разом із братом, хворою мамою та дружиною. Зі свого обійстя родина повиносила сама так звані “пелюстки”. Зараз Павло думає, як обігріти дім зимою — в ліс йти за дровами небезпечно, а видана державою соцвиплата не покриє потреби.

З лісами окрема проблема. Річ у тім, що частина лісового фонду Донеччини зазнавала пошкоджень ще з 2014 року, пояснює у коментарі редакції “Східний лісовий офіс”, ця організація об’єднує ліси Дніпропетровщини, Запоріжжя, Донеччини та Луганщини.

Сьогодні деокуповано понад 60 тисяч га, проте ці ліси досі становлять небезпеку, бо потребують розмінування. Тільки за попередніми даними, 27 тис. га мають вибухонебезпечні предмети.  

Крім того, не потрібно забувати, що й саме розмінування — це довготривалий процес, який може тривати десятиліттями. Бувають дні, коли групи розмінування ДСНС можуть за пів дня пройти близько 400 квадратних метрів території, а буває 2-3 метри за день. Навіть зараз сапери знаходять боєприпаси часів Другої Світової війни, бо очистити землю за один етап від мін неможливо. Сапери не дають 100% гарантії, що після розмінування ліси Донеччини будуть безпечними, адже ворог застосовував різні види мін. 

До прикладу, є такі міни, конструкція яких складається з пластику та вибухового елементу. Це робить їх непомітними для металошукачів. 

Як утилізуються боєприпаси?

Сапери ДСНС, які працюють у Святогірську, пояснюють, що небезпечні боєприпаси утилізовують кількома способами:

  1. Снаряд привозять до спеціально відведеного місця, поруч з якими немає людей. Там боєприпас поміщають в урвище й підривають його. 
  2. Якщо вибухонебезпечний предмет не можуть транспортувати, його знешкоджують на місці, попередньо евакуювавши населення поблизу.

Хто займається розмінуванням в Україні?

Aналітик ПРООН з питань протимінної діяльності Олександр Лобов (UNDP — Програма розвитку ООН) пояснює, що Програма розвитку ООН спрямована насамперед на допомогу уряду, щоб створити всеосяжні та скоординовані заходи із протимінної діяльності. 

Ця ж програма буде допомагати державі сформувати стратегію, як зменшити вплив вибухонебезпечних предметів на життя людей. Простіше кажучи, забезпечити базову потребу — безпеку. Якщо буде безпека, пояснює експерт, люди повертатимуться до своїх домівок, а це сприятиме й економічному відновленню деокупованих регіонів.

Тренінг з мінної безпеки. Фото: ПРООН в Україні

За словами Олександра Лобова, зараз в Україні заходами із розмінування займаються три структури: державна — це ДСНС та Державна служба транспорту від Міноборони (вони розміновують дорожню інфраструктуру), міжнародні оператори, та приватні – це формування із саперів, які не підпорядковуються держструктурі, або неурядові організації.

Дійсно, щоб бути оператором, вони повинні пройти відповідну сертифікацію від національного органу. Але протимінна діяльність не обмежується тільки розмінуванням. Це також інформаційна компанія, щоб люди були обізнані в цій темі. Щодо самого розмінування, то в сертифікованих організаціях є критерії якості. Кінцевий продукт — це очищена територія на певну глибину.

Олександр Лобов // аналітик ПРООН з питань протимінної діяльності

За словами Лобова, зараз ПРООН організовує відповідні тренінги, які допомагають в результаті отримувати гарантію, що територія буде на 100% чистою. Станом на сьогодні в Україні вже є акредитованими декілька національних операторів, вони вже зараз проводять розмінування на деокупованих територіях.

У нас є потужний потенціал від військових, які звільнилися. Вони знають, як працювати та розміновувати територію, але ця процедура не дає 100% гарантії, що територія буде очищена від мін та вибухонебезпечних предметів.

Олександр Лобов // пояснює  у коментарі “Бахмут. IN.UA” аналітик ПРООН з питань протимінної діяльності

Тренінг з мінної безпеки. Фото: ПРООН в Україні

В українському бюджеті не вистачить коштів на розмінування

Українець Роман Пальчиков заснував Благодійний Фонд “Перший фонд відновлення України”, раніше чоловік працював у ДСНС, тож має відповідний досвід. Коли відбувалася деокупація Київщини, звідки родом співрозмовник, до Романа почали звертатися колишні знайомі, просили оглянути будинок та перевірити на наявність мін. 

Так і виникла ідея створити фонд, який би пришвидшував процес гуманітарного розмінування. Щоб залучити кошти на спеціалізоване обладнання, Роман Пальчиков веде перемовини із закордонними партнерами. Відтак нещодавно на Пальчикова вийшов фонд онука Жак Іва Кусто, який допомагає із розмінуванням. 

Роман Пальчиков. Фото: Фото Бахмут IN.UA

Роман каже, що буде працювати й на Донеччині в перспективі. Він вже співпрацює з ОВА Київської, Харківської, Дніпропетровської та Миколаївської областей. 

Всі розраховують на те, що буде достатнє фінансування від держави на проведення заходів розмінування. Але, на мою думку, масштаби такі великі, що жодний бюджет в країні не здатний забезпечити той великий попит, який у нас є.

Роман Пальчиков // колишній рятувальник, наразі благодійник

Вже зараз українець підписав Меморандуми про співпрацю з обласними військовими адміністраціями та пунктами розмінування ДСНС. Своєю основною роботою чоловік вважає налагодження комунікації із закордонними партнерами, допомогу з обладнанням приватним операторам, які також займаються розмінуванням. Саме розвиток ринку приватних операторів може пришвидшити процес обслідування і розмінування території України. Одними із таких операторів є команда українців Андрія Сербіна.

Як працюють приватні формування саперів?

Організація Андрія Сербіна займається розмінуванням, ця приватна компанія має назву ТОВ “Науково-виробнича компанія Патрон Демайнінг”. Сам Андрій Сербін раніше працював на керівних посадах в органах внутрішніх справ, а зараз є адвокатом. Чоловік пояснює, що підприємство працює за контрактом на комерційній основі, фінансування дають донори з ООН. Зараз сапери працюють у селі Копилів, Макарівської громади, Бучанського району Київської області. Ця громада якийсь час перебувала під російським контролем.

У команді Андрія працюють досвідчені фахівці, наприклад, заступником Сербіна став сапер Дмитро Юрчук із 19-річним досвідом, який працював у ДСНС. Сапери, які розміновують території у Копилові, мають гідну зарплату, все необхідне сучасне обладнання, засоби захисту та обладнанні автомобілі.

Команда Андрія Сербіна. Фото: надане Андрієм Сербіним

Скільки по часу проводять розмінування?

Кожна ділянка має свою специфіку розмінування, тож сказати точний час, який знадобиться на очищення території, неможливо без попереднього нетехнічного обстеження землі, пояснює Андрій Сербін.

Забруднення — це ж не завжди міни або мінні поля. Це можуть бути різні уламки снарядів, ракет та інші вибухонебезпечні предмети. Ми повинні очистити повністю цю ділянку від того, на що реагує металодетектор. Умовно все витягнути й почистити землю. На сільгосп полях, наприклад, часто зустрічаються запчастини від тракторів, комбайнів та їх навісного обладнання (ред. плуги, сіялки тощо), але їх теж витягаємо.

Андрій Сербін // адвокат

Водночас сапер зі Святогірська пояснює, що розмінування може тривати як 10 хвилин, так й 10 діб. Все залежить від місцевості, бо буває так, що сапери виявили одну міну, а на підході до неї виявилася ще е-нна кількість боєприпасів.

Аналітик ПРООН з питань протимінної діяльності Олександр Лобов також пояснює, що однозначної відповіді на те, скільки по часу триває процес розмінування, немає. У приклад експерт наводить сьогоднішню цифру замінування території України: загалом 180 тис. кв. км – це зона, де були чи є бойові дії. Але не кожен кілометр землі насправді містить вибухонебезпечні предмети.

Наприклад, у нас є поле. Ми знаємо, що там велися бойові дії, потрібно відділити заміновану землю від не замінованої. Ми не можемо говорити, що ця територія замінована на 100%. Це може бути цифра 5, 10%, але їх треба ще знайти. Коли ми вже визначили, де саме мінне поле, перед нами дуже довготривале завдання. Якщо говорити приблизно, то один сапер в день може зробити 10-15 кв.м.

Олександр Лобов // аналітик ПРООН

Розмінування території. Фото: Роман Потапенко

Як проводять нетехнічне обстеження перед розмінуванням?

Обстеження проводять групи досвідчених саперів шляхом опитування членів громади, які живуть чи жили на території, що замінована. Потім інформацію вносять у спеціальні документи та звіти, дані передають до Центру розмінування. Після цього можна робити попередній прогноз, скільки часу займе саме розмінування.

Громада може звернутися до міжнародних донорів для надання коштів на розмінування. Річ у тому, що під час війни коштів у бюджеті на розмінування дуже бракує. Сам процес досить дорогий, він потребує багато вкладень, тому потрібно залучати донорські кошти з-за кордону, також розмінування роблять й за приватні кошти сільгоспвиробників. Але вони рідко мають бюджет на такі потреби.

Андрій Сербін // адвокат

Чому розмінування дорого коштує?

Наш співрозмовник пояснює, що розмінування не може коштувати копійки, бо сапери ризикують найціннішим — життям. Кожному із саперів потрібно мати сучасне та якісне саперне обладнання (металодетектори, щупи, навігаційне обладнання тощо) та костюми (шоломи, бронежилет, налокітники, наколінники, візори, тактичні берці тощо), які є дуже дорогим. 

Також йдеться про проживання саперів, а також страхування життя та здоров’я: кожен сапер застраховується майже на 2 млн грн. Крім того, сапери час від часу їдуть на навчання, щоб підвищити кваліфікацію. Фахівці із команди нашого співрозмовника зараз вдосконалюють навички у Харківській області.

Які ще є виклики у процесі розмінування?

За словами Андрія Сербіна, крім того, що розмінування є дорогим та довготривалим процесом, яке потребує досвідчених саперів, в Україні існує й інша проблема. Наприклад, тільки зараз формується державна програма з розмінування.

Робота є, і її дуже багато: 167 тисяч гектарів в Україні треба розмінувати. Головне питання зараз — фінансування й фахівці. Працювати саперам дуже складно, особливо в таку спеку на сонці (ред. 40 °C) у повному екіпіруванні. Хлопці, яким по 30 років, інколи не витримували такого навантаження. Зараз у команді нас 10 людей, ще набрали на навчання, тож загалом буде 20 осіб.

Андрій Сербін // керівник приватної компанії ТОВ “Науково-виробнича компанія Патрон Демайнінг”

У висновку Андрій Сербін каже, що в державному бюджеті потрібно закласти фінансування на розмінування України, а також налагодити співпрацю із національними операторами, міжнародними інститутами й сформувати чітку державну політику щодо цього питання.

“Є бажання, щоб цей процес розмінування пройшов якомога швидше та якісніше”, — резюмує Андрій Сербін.
Команда розмінування. Фото: Роман Потапенко

Які задачі має ставити перед собою держава?

Aналітик ПРООН з питань протимінної діяльності каже, що держава має вибудувати короткострокову та довгострокову Стратегію для безпечного середовища.

Важливо створити систему управління усіма операторами ринку операторами. 

У пріоритеті повинно бути й нарощування потенціалу інституцій, які залучені безпосередньо до розмінування — це навчання та підвищення кваліфікації, забезпечення саперів обладнанням.

Рівень забруднення (ред. вибухонебезпечними предметами) в Україні більший, ніж в інших країнах. Тому, я думаю, що Україна створить свою філософію, щоб зменшити ризик впливу вибухонебезпечних предметів. Ми не можемо розраховувати на 20-30 років, ці питання нам потрібно вирішувати якомога швидше. Зараз виходять нові технології, зокрема застосування дронів. Це додатковий інструмент для нетехнічного обстеження.

Олександр Лобов // аналітик ПРООН

Розблокування земель: вплив на економічну та психологічна складова

Олександр Лобов пояснює, що нетехнічне обстеження допомагає виявити об’єми та загальну площу забрудненої території, також таке обстеження вивчає, як впливає забруднення на економічну складову того чи іншого регіону. Цей етап фахівець називає розблокування земель. 

Далі йде вже технічне обстеження, тут долучають вже засоби для розмінування, визначається чіткий периметр забрудненої території й починається розмінування. Все це комплексний процес.

«Зараз на рівні Кабміну створюється Державна Стратегія й головна її задача — повернути економічний розвиток України протягом 5 років до 80%», — розповідає Олександр Лобов.

Він додає, що пріоритетом у розмінуванні є об’єкти інфраструктури, їх розміновують в першу чергу, щоб люди могли отримати водозабезпечення, світло, газ тощо. Господарські угіддя також будуть включати в пріоритет, але після очищення критичних об’єктів.

Сапери перевіряють територію. Фото: Роман Потапенко

Також аналітик зачепив й фінансову частину питання, Олександр Лобов каже, що в багатьох ЗМІ повідомляють про те, що Україні потрібно 40 млрд доларів лише на розмінування. Однак ця цифра може бути меншою, говорить експерт, за умови, якщо Україна вибудує правильну Стратегію.

Вже зараз люди повертаються до своїх домівок з-за кордону, а у нас невисокий рівень обізнаності. Головне — зараз проводити інформаційну підтримку, щоб люди різної вікової категорії знали, як себе поводити із вибухонебезпечними предметами, й не чіпали їх. Звісно, що враховувати треба й психологічну складову, але я скажу, що Україна не одна країна, яка має забруднені території. Так, є така загроза, але люди повинні її усвідомлювати.

Олександр Лобов // аналітик ПРООН

У підсумку розмови він наголошує, що при формуванні будь-якої стратегії потреби людини мають бути в центрі. Розмінування має проводитися для людей, бо там де житимуть люди, буде працювати й економіка, а отже відновлюватиметься регіон. 

Діти в Україні повинні знати, що таке міна та граната

Олена Левандовська, голова ГО «UMIND», одним із проєктів якого є навчальна ініціатива, а саме протимінна безпека для підлітків.

Ще у 2022 році восени ми за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні розпочали проєкт «НеЛекції». У межах ініціативи спілкувалися з молоддю, школярами у близько 20 містах України від Заходу до Сходу. Тоді ми охопили 5 тисяч осіб. Наш формат — це легкий матеріал на тему культури безпеки, в центрі звісно ж мінна безпека. Ми хочемо убезпечити нашу молодь, насамперед знаннями. На жаль, в наших умовах діти мають знати, що таке міна, що таке граната тощо. Спікером став Олександр Педан.

Олена Левандовська // голова ГО «UMIND»

Навчальна ініціатива з протимінної безпеки для підлітків. Фото: ГО «UMIND»

Голова ГО «UMIND» каже, що дітей навчають трьох основних правил мінної безпеки:

  • не підходь;
  • не чіпай;
  • телефонуй 101.

Один із заходів провели в Ірпені: тоді «НеЛекції» відвідав актор Орландо Блум, який активно підтримує Україну. Цьогоріч, каже пані Олена, плани у них амбітніші — хочуть залучити 15 тисяч дітей, щоб якомога більша частина покоління, що підростає, знало, як себе поводити при зустрічі із вибухонебезпечними предметами.

Всі 100 заходів будуть проводитися виключно на території із підвищеною небезпекою, йдеться про Південь та Схід. Цьогоріч нашим “нелектором” буде Василь Байдак, він працюватиме разом з Олександром Педаном.

Олена Левандовська // голова ГО «UMIND»

Наприкінці «НеЛекції» діти складають легкий цікавий тест, отримують подарунки та приємні емоції. Попри легку подачу матеріалу мета у ГО «UMIND» дуже важлива — якісні та доступні знання, які вбережуть дітей та закладуть основи культури безпеки для майбутніх поколінь.

Заняття з протимінної безпеки для підлітків. Фото: ГО «UMIND»

Де Україні брати гроші на розмінування?

На платформі можна донатити різні суми. Фото: з відкритих джерел

У гуманітарному розмінуванні України допомагають й міжнародні партнери, щоб залучати допомогу від меценатів створили платформу United24  — це глобальна ініціатива з підтримки України, яку запустили з 5 травня 2022 року. Її амбасадорами стають зірки та впливові діячі. У травні 2023 року Володимир Зеленський повідомив, що United24 відтер займатиметься й гуманітарним розмінуванням. Точніше, збиратиме кошти на ці потреби.

Зібрані гроші можуть використовувати для:

  • фінансування заходів гуманітарного розмінування територій, забруднених вибухонебезпечними предметами;
  • організацію робіт з розмінування та подальшого транспортування ВНП різного калібру до місця знищення тощо;
  • доукомплектування техзасобами піротехнічних підрозділів; 
  • закупівлю машин механізованого розмінування (роботизованих комплексів важкого класу), піротехнічних машин важкого типу, оперативно-піротехнічних машин і т.д.

Зараз американський актор Міша Коллінз, батько якого походить з України, став амбасадором фандрейзингової платформи UNITED24. Коллінз відвідав Чернігівську область, де ознайомився з роботою українських груп розмінування та запропонував свою підтримку. Тепер на платформі юзери знайдуть проєкт, де триває збір на броньовані автомобілі для Міші. Їх використовуватимуть для транспортування нерозірваних мін та саморобних вибухових пристроїв для подальшого знешкодження.

У ДСНС редакції “Бахмут. IN.UA” повідомили, що після повномасштабного вторгнення Україні активно допомагають міжнародні партнери. На сьогодні це приблизно 30 компаній. Найбільші обсяги технічної та гуманітарної допомоги надходять від:

  • Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (UNDP);
  • Датської Ради у справах біженців (DRC);
  • Міжнародної благодійної організації «Фонд Східна Європа»;
  • Благодійної організації «Датська церковна допомога» (DCA);
  • Організації «Норвезька народна допомога» (NPA);
  • Неурядової благодійної некомерційної організації «The HALO Trust»;
  • Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA);
  • Корейського агентства з міжнародного співробітництва (КOICA);
  • Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ);
  • Фонду Говарда Баффета;
  • Естонської асоціації рятувальників;
  • Національної поліції Республіки Польща;
  • Компанії «Chemonics» та інших.

Дружні до України держави систематично надають підтримку, це уряди Великої Британії, Данії, Естонії, Канади, Норвегії, Німеччини, Польщі, Республіки Корея, США, Японії, а також Європейський Союз.

Завдяки донорам українські служби ДСНС отримали:

  • машини механізованого розмінування;
  • піротехнічні машини типу «пікап»;
  • піротехнічні машини легкого та важкого типу;
  • засоби для пошуку вибухонебезпечних предметів;
  • вибухозахисні костюми;
  • та квадрокоптери.

А крім цього ще роботизовані системи для знешкодження боєприпасів, радіостанції, підривні машинки, плавзасоби тощо. Також за підтримки донорів ДСНС проводили тренінги, це навчання й підвищення кваліфікації самих саперів та освітні лекції для цивільних.

Обладнання для розмінування та захисту. Фото: ПРООН в Україні

Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) у коментарі редакції наголосило, що Федеральне міністерство закордонних справ Німеччини та Європейський Союз підтримують цивільні державні структури в Україні коштами, виділеними у рамках Інструменту зовнішньої політики. 

Якраз у межах цієї підтримки (ДСНС) буде оснащена різноманітним обладнанням для розмінування, таким як засоби індивідуального захисту, детектори, транспортні засоби та інше обладнання.

Обладнання для розмінування та захисту. Фото: ПРООН в Україні

Попри це, процес розмінування в Україні триватиме ще роки, відтак міністр оборони Олексій Резніков в інтерв’ю виданню The Guardian зазначав, що сьогодні Україна – найбільш замінована країна у світі. Йдеться про сотні кілометрів мінних полів та мільйони вибухових пристроїв.

За словами Рєзнікова, на деяких ділянках фронту сапери знаходять до п’яти мін на квадратний метр. Міністр Оборони додає, що в України є кваліфіковані сапери та сучасне обладнання, але їх бракує для сотні кілометрів фронту, який простягнувся територією України.

На цьому етапі кампанії з деокупації нам вкрай необхідна більша кількість техніки для розмінування – від тралів для тралення мін до торпед «Бангалор». Обладнання для розмінування вже давно розблоковано, і ми вдячні нашим міжнародним партнерам за вже надану підтримку.

Олексій Резніков // міністр оборони України

Додамо, що на останній зустрічі «Рамштайн» створили коаліцію з розмінування з ініціативи міністра оборони Литви. На думку Рєзнікова, саме вона наблизить й пришвидшить процес розмінування України.

Примітка: матеріал створений за підтримки Media Lifeline Ukraine

Фото: “Бахмут. IN. UA”

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Бахмутян, які не брали участь в презентаціях “Сталева Мрія”, запрошують на зустріч

Семаковська Тетяна 11:10, 9 Липня 2024
Будинок у Бахмуті
Пошкоджений будинок у Бахмуті / фото Бахмут IN.UA

12 липня бахмутян, які не брали участь у обговоренні проєкту відновлення Бахмута “Сталева Мрія” запрошують на онлайн-зустріч. Нагадаємо, що план післявоєнної відбудови охоплює мікрорайон Бахмута в межах вулиць Вартових неба (колишня вулиця Чайковського), Захисників України, Іллі Ахметгарєєва (колишня вулиця Декабристів) та Ювілейна (до межі селища Хромове).

Про зустріч повідомляє Бахмутська міська рада.

Сталева Мрія, Бахмут

Презентація онлайн планується 12 липня (п’ятниця) о 12:00. Посилання зареєстрованим учасникам буде надіслане на електронну пошту, зазначену в заповненій вами анкеті.

На зустріч запрошують мешканців Бахмутської громади, які цікавляться концепцією відновлення міста або готові долучитися до робочої групи з вдосконалення проєкту “Сталева Мрія”. Реєстрація на участь за посиланням.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Скільки бахмутян мають побоювання, що не отримають компенсацію: результати опитування

Семаковська Тетяна 13:15, 3 Липня 2024
Бахмут
Пошкоджений будинок у Бахмуті, осінь 2023 /фото Бахмут IN.UA

14 червня редакція опублікувала опитування для бахмутян в евакуації. Участь в ньому взяли понад 700 людей. Бахмутяни відповіли на питання пов’язані з відновленням та компенсацією. Більшість опитаних, навіть попри те, що місто в окупації, хочуть повернутися додому. Водночас бахмутяни мають переживання щодо компенсації за зруйноване житло, зараз людям найбільше не вистачає житла. Публікуємо детальні результати опитування.

Опитування було опубліковане на ресурсах медіа.

Евакуація з Бахмута

Серед опитаних респондентів, 83% евакуювалися з Бахмута 2 роки тому й більше, ще близько 12% виїхали з міста 1/2 роки тому.

Результати опитування / скриншот

63% опитаних не адаптувалася у новому місті/селі, 36% навпаки.

Результати опитування / скриншот
Результати опитування / скриншот

Серед опитаних респондентів 71% людей хочуть повернутися до Бахмута, коли це стане можливо. 16% думали про це раніше, ще 9% не хочуть повертатися до міста навіть, якщо це буде можливо.

Результати опитування / скриншот

За результатами опитування, серед респондентів найбільша частка людей старшого віку 65+, їх частка складає понад 30%, ще 23% налічують люди віком від 55 до 65 років, 21% налічують люди віком від 45 до 55 років, участь в опитуванні людей від 35 до 45 років склала 15%, 5% налічують люди від 25 до 35 років, та 1, 5% — респонденти від 18 до 25 років.

Результати опитування / скриншот

Серед опитаних бахмутян, 37% мають роботу як наймані працівники, 41% не працюють, адже є пенсіонерами/пенсіонерками, також 1% не працюють, оскільки є студентами.

Результати опитування /скриншот

3,6% бахмутян мають свій бізнес та працюють як підприємці, 96% не мають власної справи.

Результати опитування / скриншот

Серед ризиків, які бачать бахмутяни для тих, хто повернеться у Бахмут, перше місце займає фактор того, що у місті не буде де жити, адже все зруйновано/заміновано, таку думку висловили 48% опитаних. 16% відзначили, що держава не дасть компенсацію на відновлення житла, 15% респондентів вважать, що земля та вода будуть забруднені настільки, що жити у Бахмуті буде неможливо. 8% висловили побоювання, що гроші, які виділяться на відбудову після деокупації, можуть розкрасти.

5% бахмутян вважать, що росія може напасти повторно й місто знову буде у зоні ризику, а 3% вважають, що грошей на відбудову міста не буде, ще майже 3% висловили думку, що в місті не буде роботи, адже всі підприємства зруйновані.

Результати опитування / скриншот

57% опитаних бахмутян вважають, що міжнародна підтримка допоможе повернути Бахмут, 42% не думають так.

Результати опитування / скриншот

58% опитаних вірять у деокупацію Бахмута, 41% не вірять у те, що місто буде звільнене від росіян.

Результати опитування / скриншот

75% респондентів розглядали варіант, що вони можуть не повернутися у Бахмут, 24% таку можливість відкидає.

Результати опитування / скриншот

На думку 47% опитаних бахмутян їм допомогло б повернутися у місто після деокупації надане житло та робота, 29% відзначили безпековий фактор, а саме розмінування, укріплення міста, достатня кількість зброї, 18% надали б перевагу фінансовій підтримці, 4% висловили думку про зміну місцевої влади або її реформування.

Результати опитування / скриншот

Серед потреб, яких зараз не вистачає бахмутянам, найбільша кількість респондентів проголосувала за житло, це майже 70% людей. Ще 21% відзначили брак грошей, а 8% не мають належного спілкування.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Дмитро Перов, Григорій Соколовський

“Ми кажемо, що Бахмуту 460 років, а чим це довести? Нема будівель, немає нічого”: чому потрібно відбудувати історичне обличчя міста

Нещодавно ЮНЕСКО випустила звіт, в якому зафіксували руйнацію або знищення 274 культурних об’єктів в Україні протягом повномасштабного вторгнення. Найбільше таких об’єктів було в Донецькій області, […]

Інклюзивне місто або як зробити Бахмут доступним для всіх після відбудови

Повномасштабна війна привнесла в наше життя величезну кількість фізичних та моральних травм. Після перемоги на нас очікує багаторічний процес відновлення. Відбудова Бахмута буде проводитися ледве […]

БАХМУТ 24 23471

На відновлення землі підуть сотні років: як війна вплинула на ґрунти Бахмута

Через повномасштабне вторгнення рф в Україні піддалися бомбардуванню тисячі кілометрів заповідної землі. Термобарична зброя на кшталт російського “Сонцепека” вщент випалювала ґрунти. Деякі природні процеси, які […]