Мрія чи близька реальність: експерт розказав про економічне відродження Бахмута

Семаковська Тетяна 05:10, 20 Вересня 2023

Економічне відновлення громад є важливою передумовою відновлення нормального життя людей та їх подальшого розвитку соціально-економічного розвитку. Під час подальшого    відновлення міста Бахмут, на міську раду та мешканців очікує задача перезапустити бізнес-активність у місті. Від цього залежить наявність робочих місць, виробництво та податкові надходження. Ці кроки мають бути закладені у візію відбудови. Адже вже зараз громада втрачає свої прибутки, які так необхідні під час воєнного стану. Згідно із відповіддю міської ради Бахмута, у 2022 році громада отримала 31,5 млн грн єдиного податку, сплаченого підприємцями до бюджету. У 2021 році ця сума складала майже 57,5 млн грн. Тобто, громада втратила тільки на одному податку близько 54% надходжень до бюджету. 

Редакція Бахмут.IN.UA поспілкувалася з експертом, щоб дізнатися, які є можливості відновлення економіки міста та регіону у майбутньому та що для цього треба робити вже зараз. 

Процес майбутнього відновлення буде довгим та складним етапом життя України. Адже він містить в собі багато складових, ще необхідні для повноцінного перезапуску життя громад. Першочергово це відновлення безпекової ситуації, потім відбудова критичної інфраструктури населених пунктів, створення базових умов для життя людей тощо. 

Втім, для функціонування громади важливо звертати увагу  також на економічне відновлення, від якого залежить те, чи громада зможе забезпечити людей робочими місцями, а себе податковими надходженнями. Ці плани та бачення мають бути розробленні на місцевому рівні з урахуванням рівня руйнувань, потенціалу та ресурсів кожної окремої громади. 

За півтора року повномасштабної війни, Бахмутська міська рада втратила 54% надходжень до бюджету тільки від єдиного податку

Джерело: витяг із відповіді Бахмутської міської ради на запит на отримання публічної інформації

Наразі Бахмутська міська рада спільно із мешканцями працює над розробкою спільної візії майбутньої відбудови. Зважаючи на те, що громада отримала та продовжує отримувати колосальні збитки, спричинені повномасштабною війною росії проти України, планування таких заходів стає задачею із зірочкою.

Ігор Бураковський, Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій розповів нам, з яких етапів буде складатися процес саме економічного відновлення та про те, за яких умов можливо буде повернути бізнес-активність до громади. 

Що таке економічне відновлення та який пріоритет воно повинно мати

Від ефективності та швидкості економічного відновлення громади залежить її майбутня фінансова спроможність та повернення населення. Результатами такого процесу є повернення бізнесу та інвестицій.

Від цього залежить наявність робочих місць, відповідно, повернення працездатного населення до населеного пункту й фінансові надходження до бюджету громади у вигляді податків. У лютому 2023 року дослідження свідчили,  що серед українських переселенців за кордоном більш схильними повернутися  є люди похилого віку.

Це значить, що повернеться переважно населення, яке потребує фінансової допомоги з боку держави і є менш економічно активним. Відповідно, для того, щоб громада змогла повернути й працездатне населення, яке буде вкладатися у її розвиток, та інвестиції, вона має розробити план дій, який дозволить принаймні приблизно зрозуміти, як буде відбуватися цей процес. 

Ігор Бураковський, Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

Джерело: відкриті джерела

По-перше, треба відновити нормальне життя – це забезпечення громади відповідними послугами. Мова йде, перш за все, про послуги, пов’язані з життєдіяльністю громади. Тобто це інфраструктура, це житло, це все, що пов’язано з обслуговуванням безпосередньо мешканців. Друге – це відновлення життя громади в частині освіти, школи, дитячі садки, тобто відновлення соціальних послуг в широкому розумінні цього слова, все що входить в цей соціальний комплекс. І третє – це відновлення економічної активності. В якихось межах тут все між собою взаємопов’язане. Три такі цілі відновлення досягаються різного роду кроками з різних джерел фінансування і різними способами.

Ігор Бураковський // Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

Читайте також: Діалоги з владою: соціологиня Марія Грищенко про варіанти залучення громади до відбудови Бахмута

Падіння ВВП та брак робочої сили

Попри те, що плани росіян окупувати східну значну частину України провалилась, але станом на зараз ця територія зазнала значних втрат.

Запеклі бої та постійні обстріли спустошують східні області, підприємства, які мали суттєвий вплив на ВВП країни та на фінансовий стан громад вщент зруйновані або зазнали пошкоджень, аграрії не можуть повноцінно працювати через постійні обстріли та мінування полів. 

Кнауф був одним із найуспішніших прикладів іноземних інвестицій в Донецькій області, росіяни зруйнували його ще в травні 2022 року

Джерело: медіа Заборона

Це все спустошує цю частину країни та змушує бізнес або припиняти свою активність, або переносити свої потужності у більш безпечні регіони. Таким чином, власні доходи громад зменшуються, бізнес перереєстровується в інших громадах, а східна частина України ризикує залишитися дотаційним, депресивним регіоном без приватних інвестицій на довгі роки. Відповідно, кількість робочих місць теж буде зменшуватися.

Це потягне за собою такий наслідок, як неповернення до громад навіть тих, хто наразі готовий це зробити при сприятливій безпековій ситуації. Людям для життя потрібна не тільки критична та житлова інфраструктура, хоча це безперечно важливий елемент.

Відсутність роботи, перспектив заробітку може негативно вплинути на готовність людей повернутися додому, навіть у випадку відбудови цього самого дому. Саме тому плани економічного відновлення мають таку вагу при плануванні загальної відбудови.

Ігор Бураковський, Голова Правління Інституту економічних досліджень, пропонує розділити всі громади України на три великі групи:

  • Перша група – це громади, які зазнали порівняно невеликих збитків від війни. Це, умовно кажучи, Київська громада, Львівська громада і багато інших. Ці території не мають якихось суттєвих руйнувань, тут є свої проблеми, але ці громади готові до досить швидкого відновлення.
  • Друга група це громади, які перебувають на прифронтових територіях. Звичайно, ці громади зазнали більше руйнувань. В таких населених пунктах багато об’єктів знищено або зруйновано, дещо  можна відновити. І тут кожна громада матиме свою власну стратегію відновлення.
  • Третя група – це ті громади, які безпосередньо перебувають на звільнених територіях. Це, зокрема, Бахмут, Маріуполь, Волноваха та інші, які були дуже сильно зруйновані. Тут процес відновлення буде мати іншу логіку та вимір, можливо, навіть інші пріоритети й абсолютно інші інструменти й джерела фінансування, ніж громади першої та другої груп.

Я не бачу на сьогодні можливості побудувати абсолютно зрозумілі дорожні карти, що має робити кожна така громада. Я думаю, що в процесі відновлення ми всі самі будемо навчатися тому, як це (стратегії та плани) безпосередньо робити. Якщо мова йде про терміни, то тут все залежить від збитків, які понесла та чи інша громада: фізичних збитків (інфраструктура, соціальні об’єкти тощо), збитків, пов’язаних із людським капіталом, тобто скільки людей поїхало, скільки повернеться, або не повернеться тощо. Якщо ми забудемо про громади й будемо говорити про українську економіку в цілому, то, не запитуйте мені чому так, але я думаю, що таке відновлення затягнеться в Україні щонайменше на 20, а може на 25 і більше років. На 25 і більше років, зважаючи на масштаби збитків.

Ігор Бураковський // Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

Читайте також: Відбудова Бахмута не в Бахмуті: чи можливо це?

Що має бути у планах економічного відновлення

21 липня наша редакція організувала відкриту онлайн зустріч з приводу обговорення майбутньої візії відбудови Бахмута. На зустрічі були присутні представники громади, міської ради та експертного середовища.

Зокрема, була презентована вже сформована візія відбудови Маріуполі у якості позитивного прикладу того, як може виглядати план відбудови та як він може формуватися. Втім, план відбудови це окремий документ для кожної громади. Він має формуватися з урахуванням ступеня пошкодження, минулих та потенційних промислових потужностей, кон’юнктури ринку кожної окремої громади тощо. 

Бахмутська міська рада разом з громадськістю та експертами обговорює візію майбутньої відбудови міста

Наразі міська рада Бахмута працює над цим баченням. Ігор Бураковський пояснює, що в сучасних реаліях навряд чи вийде сформувати остаточний та детальний план дій на майбутнє. Адже умови можуть змінитися, і цей план може і повинен змінюватися з урахуванням відповідних реалій. 

Одразу хочу сказати, що я не впевнений в тому, що можна буде написати дуже чіткий план. Цей документ має містити конкретні цілі, пріоритети й пояснювати, чому саме ці речі у нас є пріоритетними й коли ми це будемо безпосередньо робити, щоб не було такого враження, що ми хочемо, щоб було все та одразу. Так не буває, це мають бути якісь зрозумілі пріоритети. Ну і, звичайно, в цьому плані мають бути чітко вказані відповідні ресурси. Тобто, хто що і за які кошти безпосередньо це все буде робити. Ясно, що така стратегія має містити елементи контролю та розуміння того, хто їх реалізує. І, звичайно, має містити якісь механізми або бачення того, як ця стратегія буде переглядатись.

 

Ігор Бураковський // Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

Пан Ігор пояснив, що відновлення – це відкритий процес “навчання в процесі практичної роботи”. Тобто в процесі самого відновлення ми навчаємося відновлювати громаду й економіку України. При цьому ми весь час моніторимо, що ми робимо, та приймаємо якісь рішення, які пов’язані, можливо, із корекцією певних наших кроків, тому що середовище навколо нас весь час змінюється. 

Тому важливо ще на етапі планування закласти в план механізми, за якими буде здійснюватися корегування заявлених раніше кроків: за яких умов вони будуть відбуватися, хто буде здійснювати процес оновлення планів, яким чином ці оновлення будуть затверджуватися, як відбуватиметься моніторинг їх виконання. У такому випадку, громада не тільки буде готова до внесення змін, але й міська рада зможе дотримуватися прозорого механізму відбудови під час постійних змін.

Крім того, співрозмовник також наголошує, що розробка подібних планів має відбуватися не тільки силами органів місцевої влади та громадськості, але й з залученням профільного експертного середовища. 

Ясно, що вона (ред.- місцева рада) повинна, хоче вона цього чи не хоче, залучати відповідних фахівців, консультуватися у відповідних експертів. Хто ці експерти і як залучати, це тема окремої розмови. Як на мене, вирішення цього питання багато в чому залежить від потужності місцевої громади. Мається на увазі спроможність громади залучати експертів зі сторони, скористатись місцевим експертним потенціалом. Якщо говорити про спеціалізацію потрібних експертів, це можуть бути експерти-економісти, фінансисти, юристи й, звичайно, фахівці з територіального розвитку, територіального планування, архітектори.

Ігор Бураковський // Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

Читайте також: Відбудова Бахмута: як не допустити розкрадання грошей?

Чи повернеться бізнес на схід: опитування Бахмутських підприємців

Наша редакція нещодавно провела опитування власників місцевого бізнесу, щоб дізнатися, якими потужностями вони володіли, як на їх діяльність вплинула повномасштабна війна та чи планують вони відновлювати свою справу у майбутньому саме у Бахмуті. 

В опитуванні взяли участь власники понад 100 переважно мікро та малих бізнесів Бахмута. З них менше ніж 5% встигли вивезти своє обладнання до руйнування міста та тільки 2.8% бізнесів змогли з цим обладнанням відновити роботу на новому місці. 

Більша частина респондентів, а саме 62%, зазначили, що готові відновити свій бізнес у Бахмуті. Втім, власники зазначили, що найбільшими їх потребами для майбутнього відновлення є грошова компенсація за втрачений бізнес (84%) та державні програми підтримки бізнесу (72%).

Водночас 53% зазначили, що для відновлення підприємницької діяльності їм потрібне припинення бойових дій на території України. 

Тобто, хоча фізична безпека залишається очевидним пріоритетом для бізнесу, потреба у фінансовій підтримці від держави переважає серед тих, хто втратив всі свої потужності. 

Певні програми, які спрямовані на допомогу бізнесу зараз вже існують. Але ясно, що їх ресурсів абсолютно не досить. Відновлення на місцевому рівні залежатиме від того, що відбуватиметься в масштабах країни, якою буде політика відновлення, які будуть для цього застосовані стимули та інструменти тощо. Звичайно, кожна громада буде також приймати рішення на своєму рівні.Наприклад, якщо громада має сьогодні якісь – бодай, навіть, і невеликі доходи -, вона має для себе визначитися, скільки коштів та на яких умовах вона може вкладати безпосередньо у відновлення, у підтримку місцевого  бізнесу, а скільки грошей треба залишати на те, щоб виконувати соціальні й інші функції, за які відповідає саме громада.

 

 

Ігор Бураковський // Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

За словами експерта, наразі країна більше просунулася у питаннях компенсації людям за зруйноване чи пошкоджене житло, адже ця проблема має вищий пріоритет. Людям буквально немає де жити. Втім, ведуться активні розмови й щодо компенсації збитків власників українського бізнесу, які втратили свої активи та виробничі потужності.

З урахуванням стану української економіки та обсягу витрат на оборону, таке фінансування потенційно може здійснюватися зокрема коштом програм підтримки України, які реалізують міжнародні партнери України. 

Повернення людей до громади залежить від наявності робочих місць, водночас бізнесу потрібна впевненість, що він зможе знайти працівників для свого функціонування та роботи

Джерело: Depositphotos

Ігор також зазначає, що для повернення бізнесу важливо врахувати багато інших факторів, таких як джерела надходження коштів для відбудови, кількість та структура робочої сили, яка реально наявна зараз та буде наявною в майбутньому громадах тощо.

Що стосується фінансування процесу відбудови, то громади отримуватимуть кошти з бюджету (але ці можливості виглядають обмеженими) через програми міжнародної допомоги, яка регулюватиметься на рівні Уряду. Крім того, громади мають можливість укладати угоди про пряме партнерство із міжнародними організаціями та іноземними містами для розв’язання певних точкових проблем. 

Якщо мова йде про повернення інвесторів та приватних підприємців, які працювали в регіоні до повномасштабного вторгнення, то для них одним із принципово важливих питань є інфраструктура, наявність та якість транспортних шляхів, електропостачання тощо. Бізнес не може сам собі це все побудувати. Питання номер два: а як щодо  робочої сили. Війна дуже сильно вплинула на український ринок праці в тому числі внаслідок масштабного переміщення людей між регіонами та за кордон.. Якщо я приходжу як бізнес на якусь територію, у мене одразу виникає питання, а хто буде у мене працювати на підприємстві, які я планую створити,  яку зарплату слід платити, щоб ці люди працювали саме на моєму підприємстві, а не на іншому. Це дуже велика проблема. Взагалі, пошук працівників є традиційною проблемою для українського і великого, і середнього, і малого бізнесу, але зараз, на мою думку, ця проблема набуває якихось ну дуже великих масштабів.

 

Ігор Бураковський // Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

Наразі важко спрогнозувати стан економіки та фактичний обсяг фінансової підтримки від міжнародних партнерів станом на кінець війни, так само як і терміни перемоги. Проте, процес планування відбудови вже розпочався як на рівні держави, так і на рівні деяких громад.

За допомогою експертного середовища, громадськості та аналізу всіх змінних важливо спрогнозувати подальші дії на підтримку бізнесу та на спонукання його повернутися у майбутньому. Без цього невіддільного елементу візії відбудови громада не зможе якісно відновитися та функціонувати. 

Читайте також: Інклюзивне місто або як зробити Бахмут доступним для всіх після відбудови

Фото: «Бахмут.IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

“Бахмут-Гоща”: Олександр Марченко відповів на питання бахмутян по проєкту

Валентина Твердохліб 14:02, 25 Липня 2025
Олександр Марченко
Заммера Бахмута Олександр Марченко / фото decentralization.gov.ua

24 липня редакція Бахмут IN.UA провела прямий ефір із заступником начальника Бахмутської МВА Олександром Марченко. Посадовець відповів на питання бахмутян щодо проєкту “Бахмут-Гоща”, який передбачає будівництво житла на Рівненщині.

Головні тези і відповіді — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Примітка. Редакція підготувала добірку ключових питань з ефіру. Спікером виступив заступник начальника Бахмутської міської військової адміністрації Олександр Марченко. Питання, які заздалегідь були зібрані редакцією через соціальні мережі, озвучувала головна редакторка видання Ганна Бокова. Далі — пряма мова Олександра Марченка. Питання подані жирним шрифтом, відповіді — звичайним.

Про початок роботи над проєктом в Гощі (Вступ).

***

Початок роботи над цим проєктом відбувається з листопада 2024 року. До цього була, на жаль, невдала спроба в Баришівці. Ми витратили пів року, але не отримали там земельні ділянки.

Тому наприкінці минулого року розпочали працювати над проєктом у селищі Гоща. Була домовленість з місцевою владою на надання земельної ділянки під будівництво, презентація візії, візуалізації цього кварталу. Далі тривала робота по проведенню презентації в селищі Гоща, обговорення з депутатами і велика робота була проведена з місцевими мешканцями.

І нещодавно на черговій сесії Гощі було ухвалене рішення про надання права постійного користування земельною ділянкою під будівництво першої черги. На близько 6 гектарів землі отримало право користування наше комунальне підприємство “Бахмутська житлова управляюча компанія”.

Ми замахнулися на будівництво кварталу на 3 500 осіб. Попередня вартість проєктних робіт, будівництва, введення в експлуатацію — це 111 мільйонів доларів. Ми розуміємо, що це величезні кошти і що так швидко знайти донора під весь проєкт ми не зможемо. Тому було ухвалено рішення розділити великий проєкт на черги.

Під першу чергу ми отримали земельну ділянку 6 гектарів. Вона передбачає виконання проєктних робіт, побудову 20 багатоквартирних будинків для 700 мешканців (це приблизно 700 квартир) і мати на території 25 укриттів.

На сьогодні триває реєстрація права постійного користування, також ведеться підготовка і отримання містобудівної документації, виготовлення технічного завдання на проєкт, погодження цих технічних умов і технічного завдання з надавачами послуг енергопостачання, газопостачання, водопостачання, водовідведення, благоустріою, містобудівні умови.

Дуже багато роботи зроблено з листопада 2024 року. Тепер попереду ще дуже багато роботи з підготовки самого проєкту і проєктно-кошторисної документації. Паралельно йдуть процеси, пов’язані з пошуком інвесторів.

Візію проєкта розміщено на платформі Dream, а також на мапі інвестиційних проєктів України від Міністерства економіки. Цей проєкт внесений до Стратегії розвитку Донецької області до 2027 року. Проєкт подав на заявку на розміщення на платформі, яка займається пошуком інвестицій UkraineInvest, і незабаром наш проєкт з’явиться там у відповідному розділі.

Триває підготовка для підписання меморандуму з міжнародним фондом MoveUkraine, ми зараз вже знаходимося на стадії підписання меморандуму. Візію проєкта було представлено на міжнародних конференціях у Варшаві на ReBuildUkraine, і нещодавно на UFC 2025 у Римі. Тобто на сьогоднішній день робота по проєкту ведеться в декількох напрямках. Працюють представники не тільки наших відділів управління, а також долучаються фахівці і представники Гощанської селищної ради, які проводять постійні консультації.

Що передбачає будівництво першої черги?

***

Проєкт “Бахмут-Гоща” розроблений Метінвест / скриншот

Відповідь: Це 20 багатоквартирних будинків на 700 квартир, 700 сімей. Загальна площа квартир буде визначатися технічними умовами.

При складанні проєктно-кошторисної документації, звісно, будемо користуватися нормами. Це можливі використання під смарт-квартири від 30 квадратних метрів житлової площі і повноцінні квартири від 60 квадратних метрів житлової площі. 25 укриттів на 1200 осіб попередньо.

Загальна вартість проєкту — 111 мільйонів доларів. Загальна вартість проєктування, будівництва, підведення комунікації першої черги — 31 мільйон доларів.

Хто буде матиме право на першочергове заселення в житло у Гощі?

***

Відповідь: Я думаю, що це передчасне питання на зараз, тому що триває підготовка до будівництва, пошуку інвесторів. Далі вже будемо дивитися по кодексу, який діє, по постановах, які діють. Зараз у нас в Україні існує декілька варіантів отримання житла, тому в який фонд буде внесено житло, такою постановою й такими правилами будемо користуватися. Є загальна черга, є першочергова черга, є позачергові отримання. Тут ще переплітаються те, що не тільки учасниками цього процесу є наша громада, а й громада приймаюча.

Інвестори, донори також можуть висувати свої вимоги щодо категорій мешканців, які зможуть заселятися. Будемо дивитися. Це, звісно, буде розроблено, коли розпочнемо будівництво, коли будемо знати фінансову модель і розуміти терміни.

Звісно, буде розроблено порядок, включено до місцевих програм по отриманню житлу. Ми його будемо оприлюднювати, будемо інформувати мешканців громади про стан подій з приводу розподілу житла на території Гощі.

Чи можна буде приватизувати житло? 

***

Відповідь: У нас земельна ділянка надана в постійне користування комунальному підприємству, яке в Бахмуті займалося обслуговуванням багатоквартирних будинків. Воно буде замовником робіт по проєкту і будівництву до стадії вводу будівель в експлуатацію. Далі є декілька варіантів розвитку подій. Або комунальне підприємство, яке перереєструється на території Гощі, може бути балансоутримувачем цих будинків і залишатися, якщо у спонсорів або донорів не буде інших вимог до побудови і введення в експлуатацію.

Далі в нас вже є практика. Це може бути соціальним житлом, наданим безкоштовно і переданим мешканцям. Це може бути договір аренди такого житла на якийсь період: два, п’ять, десять років до вирішення питань на рівні законодавства, які ми чекаємо, що скоро вирішаться.

Це може бути створено ОСМД, ми розглядали таке питання. Якщо власник або спонсор, який надав кошти, не проти, то чому б і ні.

Також ми можемо після введення в експлуатацію передавати житлові будинки на баланс Гощі, і вони будуть займатися обслуговуванням цих будинків. Але тут є такі ризики, що це вже буде власністю іншої громади, і там буде діяти постанова про розподіл житла, за якою балансоутримувач громади, яка має такі будинки, самі будуть розподіляти житло. У нас же умови такі, що ми шукаємо кошти на проєкт, ми будуємо будинки і надаємо тільки для бахмутянам.

Одне скажу, що комерційного житла на території цього мікрорайону не буде. Тобто продаватися воно не буде.

Чи можуть комерційні організації, які, можливо, працювали в Бахмуті, вкласти на стадії будівництва кошти і потім повернути ці кошти у вигляді квартир

***

Проєкт 4-поверхових будівель для бахмутян в Гощі / скриншот

Відповідь: Державне приватне підприємство ніхто не відміняв. Ми, до речі, розповсюджуємо матеріали по проєкту і серед бізнесу, і не тільки ті, хто працював у Бахмуті, а ті, хто готові долучитися зараз. Є така форма договору, ну чому б і ні — вкладайте кошти. Комерційна нерухомість, яка там на території кварталу, це можуть бути перші поверхи, якщо вони будуть передбачені проєктом під забудову закладів харчування, обслуговування. Таким чином і бізнес може долучатися.

У нас була презентація для бізнесу, ми збиралися в Гощі. Гоща також включила в перспективу розвитку своєї громади проєкт по відбудові такого кварталу. Ми його презентували, запрошували долучитися до реалізації цього проєкту, розказували про плюси, які зможуть отримувати навіть місцеві бізнесмени, які працюють там.

Це робочі місця, які можна створювати при забудові кварталу, можна використовувати місцеві матеріали, а не везти з Рівного або з інших регіонів України. І така інформація у бізнесменів місцевих є, і ми її далі продовжуємо пропрацьовувати.

Як представляють проєкт для інвесторів, на яких умовах? Ви шукаєте тільки гуманітарні ініціативи, які би передали на благодійних умовах кошти, або існують, можливо, державні програми або програми Європейського Союзу, які б могли дозволити запозичити кошти?

***

Європейський інвестиційний банк / фото Вікіпедія

Відповідь: Ви зараз нагадали про проєкти, які були реалізовані з Європейським інвестиційним банком до повномасштабного вторгнення в Бахмуті. Це було 8 проєктів. Звісно, ми згадали і про цей банк. Дослівно можу розказати, як відбувалася презентація для ЄІБ в межах конференції за участю президента України (конференція з відновлення у Римі). Ми побачили, що на платформі цього заходу буде присутній відповідальний секретар Європейського інвестиційного банку і потрапили все ж таки в склад делегації.

Ми підготували всю історію праці з ЄІБ, надрукували англійською й українською мовами, підготували брошури з прикладом, як ми плануємо реалізовувати наш проєкт. І майже зі сцени попросили про зустріч в кулуарах представника банка ЄІБ. І там вже кулуарно віддали матеріали, нагадали про себе.

Тобто це можуть бути кошти кредитні, саме в цьому випадку зі софінансуванням двох громад. Не тільки Бахмутська, а й Гоща має згодитись на софінансування проєкту. Тільки тоді кредитна лінія може бути відкрита. Зараз розглядається можливість реалізації даного проєкту.

Наскільки мені відомо, зараз ЄІБ опікується більше соціальними проєктами: це дитячі садочки, школи, заклади охорони здоров’я. Тут по проєкту також передбачений соціальний проєкт. Зараз Гоща визначається з видом, який соціальний об’єкт потрібен саме на її території. Якщо погодиться, то чому б і ні.

Чи передбачається якась інфраструктура в цьому проєкті? Буде щось крім будинків?

***

У проєкті передбачено будівництва укриття / скриншот

Відповідь: Ми в самому проєкті пропонували об’єкти соціальної інфраструктури ще з першої презентації. Пропонували дитячий садочок і школу, амбулаторію. Коли презентували в Гощі, то місцеві фахівці запропонували нам поки що відкласти вибір соціального об’єкта для того, щоб провести розрахунок дитячих садочків, шкіл на те, чи вони зможуть додатково взяти ще об’єм людей по навчальному процесу, по розміщенню.

І ми домовились наступним чином: що ми земельну ділянку, яка є на території цього кварталу, залишаємо під соціальний об’єкт, а сторона від Гощі запропонує нам який саме це буде соціальний об’єкт.

Чи можна стати в чергу конкретно на житло в цьому кварталі?

***

Відповідь: На зараз ніякої черги на цей квартал не існує і існувати не може. Тому що, по-перше, не розроблена проєктно-кошторисна документація, не визначені спонсори, донори і фінансова модель реалізації цієї програми. А від цього буде залежати, яка категорія і хто зможе стати на чергу і отримати житло. Але я рекомендую всім нашим мешканцям: вставайте у черги в містах і селищах, де зараз мешкаєте. Це допоможе в подальшому. Хто має змогу в Гощі стати, хто мешкає там, то там житло не передбачається поки що. Я маю на увазі за рахунок місцевого бюджету в Гощі.

Це потрібно зробити, і ніхто не знає, як зміниться законодавство, як далі будуть рухатись ті черги і статуси, які мають наші мешканці, маючи на це пільги чи ні. Але це потрібно зробити. Зараз саме на цей квартал ніякої черги.

Як тільки у нас з’явиться інформація і буде розроблений порядок, ми обов’язково проінформуємо.

Проєкт “Сталева мрія” існував на стадії бачення. Тобто в нас немає на сьогодні конкретної кошторисної документації на кожен будинок і ми маємо це зробити? Це буде коштом місцевого бюджету чи теж маємо залучити на це кошти?

Відповідь: На першу чергу ми зараз будемо проводити закупівлі послуги на виконання проєктних робіт через “Прозорро”. Подивимося, хто з проєктантів вийде, хто запропонує найкращі умови і найкращу ціну. Фінансування часткового на виконання робіт по технічному завданню буде виконуватися коштом місцевого бюджету Бахмутської громади.

8 мільйонів гривень ми заклали в програму соцекономрозвитку. Це кошти, які ми зможемо зараз надати комунальному підприємству. Комунальне підприємство виготовляє технічні завдання, розміщує послугу закупівлі через “Прозорро”, звітує і проводить виконання проєктних робіт. 

Чи будуть публічні торги?

***

Відповідь: Це будуть публічні торги через “Прозорро”. Там можна буде подивитися, як використовуються кошти, хто є замовником, а хто виконавцем робіт, які терміни, які роботи прописані.

Ну і ніхто ж не відміняв запити стосовно цього проєкту. Будемо намагатися це робити як можна відкритіше, як можна частіше. Тому я пропоную, як тільки ми розпочнемо перші підготовчі роботи по земельній ділянці, відвідати селище Гоща усім разом.

Це живе селище, знаходиться понад трасою Київ-Чоп, від траси до земельної ділянки, яку нам запропонували, 5 хвилин. Ця земельна ділянка — це центральна частина Гощі, там є заклади освіти, охорони здоров’я. Районна лікарня, до речі, від цієї ділянки за 200-300 метрів знаходиться. Магазини, дитячі садочки, школи, заклади охорони здоров’я, заклади культури — це все в доступності в тому селищі, в якому планується побудувати квартал.

Чи були звернення від бахмутського бізнесу щодо релокації в Гощу

***

Відповідь: Поки таких пропозицій не було від самих бахмутян, але я був здивований, коли на мене вийшли з “Енергоатому”. Запропонували зустрітися, і ми зустрілися з директором по персоналу, який був зацікавлений саме цим проєктом і саме в селищі Гоща, тому що там за 20 кілометрів знаходиться потужне підприємство цієї галузі. Вони зацікавились реалізацією проєкту і запропонували нам підтримувати зв’язок. Вони зацікавлені в тому, щоб люди, які там будуть проживати, працювали на їхньому підприємстві, і таких пропозицій вже від місцевих було досить багато. Зараз, як і по всій країні, бізнес потерпає від браку кадрів.

Тому такі пропозиції надходять. Поки що не від нашого бізнесу, який готовий там релокуватися, а від бізнесу, який є на місці. Я думаю, що з роботою тим, хто захоче її знайти саме в Гощі, ніяких питань не виникне.

Про квартири, які вони будуть?

***

Відповідь: Для родини це від 60 квадратних метрів і вище, 2-3 кімнати. Для однієї або двох осіб — це смарт-планування, смарт-будинки, смарт-кімнати або смарт-квартири від 30 квадратних метрів. Тобто смарт-планування від 30 до 60 квадратних метрів, планування звичайної квартири — від 60 і вище.

Скільки поверхів матимуть ці будинки? 

***

Відповідь: Чотири-п’ять поверхів. Всі будинки будуть безбар’єрні. Територія, яка там буде плануватися по містобудам, з благоустрійом, звісно, буде плануватися з доступністю. Ми коли розглядали можливість там забудови двохповерхових і чотирьохповерхових будинків, потім ми відмовились від двохповерхових, щоб не витрачати кошти на планування і будівництво невеличких будинків, то ми навіть в двохповерхових будинках закладали в технічне завдання ліфт.

Тут чотирьохповерхові і п’ятиповерхові будівлі, які там можуть мати різну вітажність, всі однозначно будуть з інклюзією, з доступністю із ліфтами. Це буде технічна умова, яку ми будемо вкладати в технічне завдання. Саме інклюзія і доступність. 

Тут будуть якісь гаражі, парковки? Що передбачається для транспорту?

***

Відповідь: Територія, на якій ми отримали земельну ділянку, вона дозволяє розробити або по містобудам там можлива парковка, наземна парковка, я не знаю, захоче використовувати кошти місцевого влади на розробку підземної парковки або паркінгу.

Будемо розмовляти. Але я думаю, що зараз кошти потрібно шукати, використовувати. По-перше, це на будівництво самих будинків і укриттів. А далі, де вже поставити автівку, гараж, це буде парковка. Територія дозволяє розмістити там дуже такий привабливий район і привабливий сам земельна ділянка. Це друга земельна ділянка, яку нам запропонували.

По-перше, в нас був варіант використання іншої земельної ділянки. Але ми там були обмежені в гектарах, тому що зона не дозволяла. Дали вже там, де є забудова. Ми з місцевими мешканцями сказали, що там ця земельна ділянка можлива під надання військової, які повертаються. Ми погодились, сказали нам, без різниці, де буде знаходитися. Тут ще отримали ще більшу.

Зараз вирішили питання по першій черзі, де зможуть розташуватися 20 будинків, 25 укриттів, невеличка паркова зона. А далі вже концепція буде передбачати забудову і розбудову всієї земельної ділянки. Я думаю, що не захочуть вони будувати так, як у нас було, гараж, що кожен побудував, як хоче і де хоче.

Тобто, генеральним планом, якщо буде визначена земельна ділянка під паркинг або парковку, тоді вона може бути і має існувати саме там. Додаємо з генерального плану і розуміємо, що ми маємо використовувати всі норми, які діють законодавстві, тому що право постійного користування несе за собою також ще і відповідальність.

Чи плануються такі проєкти в інших громадах?

***

Відповідь: Плануються такі проєкти в інших громадах. Пошук земельних ділянок, які можуть бути надані, для нашої громади триває. Зараз ведуться перемовини в Гостомелі по земельній ділянці під будівництво. Там трошки інша історія, там приватна власність. Якщо будуть, повинно ми її передати.

Звісно, такий проєкт будемо реалізовувати і там. Шукаємо, як розв’язувати питання по передачі земельної ділянки. Це перше. Друге, по реконструкції гуртожитків або будівель також займаємось. Я вже озвучував, це місто Кропивницький.

Зараз з’явилася у нас громада, яка, можливо, з нами буде в проєкті, це Софіївка поруч з Дніпром. Триває пошук земельних ділянок і я прошу не зловживати там, хто пише в коментарях або звертається до нас, що займаємось піаром, що ніхто не прийде в кабінет в офіс, не надасть вільну ділянку під забудову іншій громаді. Немає тут черги для того, щоб ми вибирали ще, а в якої громаді будувати або не будувати.

І такий досвід відмов ми маємо вже. Це була Одеська область, не буду називати громаду. Це була Київська область, де ми зверталися і вже працювали над проєктом і над візуалізацією проєкта.

І не так просто знайти землю, оформити її належним чином і затягнути донорів, знайти фінансування і реалізувати проєкт. Роботи дуже багато зроблено, але ще дуже багато є наперед. Ми бачимо об’єми, ми бачимо проблеми, з якими ми. Я думаю, ми все вирішимо не так швидко, як хотілося, на жаль. Але робота триває. І по іншим громадам також.

Примітка. “Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів”.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупанти почали розбір зруйнованих будинків у Бахмуті: що відомо

Валентина Твердохліб 10:59, 14 Липня 2025
Бахмуті
Знищені будинки в Бахмуті / фото росджерела

Російські окупанти розбирають на цеглу зруйновані будинки в Бахмуті. За попередньою інформацією, будівельні матеріали вивозять до Маріуполя.

Про це повідомляють активісти руху “Жовта стрічка”.

Росіяни розбирають будинки у Бахмуті

Росіяни розбирають зруйновані будинки в Бахмуті та навколишніх селах. Колишні оселі місцевих жителів використовують як сировину, витягаючи звідти цеглу, а отримані будівельні матеріали вантажать на фури й вивозять углиб окупованих територій.

Цеглу з бахмутських будинків окупанти, нібито, використовують для “потреб відбудови”, а саме “для відбудови об’єктів соціальної інфраструктури”. Один із пунктів призначення — Маріуполь. Судячи з айдентики на машинах, які вивозять цеглу, оператором цієї схеми є бєлгородський “Трансюжстрой”.

Примітка. “Трансюжстрой” — велика будівельна компанія з бєлгорода. На цю компанію, зокрема на незаконні будівництва скаржилися росіяни. “Трансюжстрой фігурував” у кількох судових позовах.

Що передувало?

Російський військовий / фото з росджерел

Попри те, що окупанти почали роботи з розбору будинків у Бахмуті, цивільних мешканців досі не пускають до міста. Про ці факти стало відомо у травні 2025 року. До Бахмута намагались заїжджати цивільні з боку ТОТ, щоб зробити ремонт своїх осель. Однак в’їзд у місто блокували окупанти.

“Туди намагаються приїжджати люди, які виїжджали з ще не окупованого Бахмута на ТОТ до родичів. Життя там як такого немає, але місто не повністю перекрито для цивільних. Туди можливо потрапити якщо їхати з боку ТОТ. Чесно кажучи, офіційного наказу на заборону проїзду в місто ми не бачили. Військові просто підходять до людей і кажуть, що проїзд заборонено, посилаючись на окупаційну адміністрацію”, — розповіли активісти “Жовтої стрічки” у коментарі Бахмут IN.UA.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Дмитро Перов, Григорій Соколовський

“Ми кажемо, що Бахмуту 460 років, а чим це довести? Нема будівель, немає нічого”: чому потрібно відбудувати історичне обличчя міста

Нещодавно ЮНЕСКО випустила звіт, в якому зафіксували руйнацію або знищення 274 культурних об’єктів в Україні протягом повномасштабного вторгнення. Найбільше таких об’єктів було в Донецькій області, […]

“Без води, проте зі сміттям”: як живуть українці в Донецьку

Війна росії проти України почалася задовго до 24 лютого 2022 року. Перша фаза фізичної окупації територій нашої держави у сучасній історії відбулася ще 2014 року. […]

Бахмут до війни

“У 2021 був останній День міста, коли можна було радіти”: бахмутяни про 9 вересня

9 вересня Бахмут відзначатиме своє 452 День Народження. Місто — зруйноване росіянами продовжує жити в евакуації, бахмутяни тепер є по всюди, від Дніпра й до […]

Бахмут. Минуле й сьогодення: як бахмутян вчать любити та розрізняти урбаністику 

Зараз Бахмут відомий багатьом у світі. На жаль, передумови такої відомості трагічні не тільки для містян, а й для всієї України. Багато людей бачили страшні […]

Вино Артвайнері

Бахмутський Artwinery відкриє власні потужності на Черкащині

Найбільше у Східній Європі та єдине в Україні підприємство Artwinery, де ігристі вина створюються за класичними методами Шампенуа, відкриє власні виробничі потужності на Черкащині, а […]