Економічне відновлення громад є важливою передумовою відновлення нормального життя людей та їх подальшого розвитку соціально-економічного розвитку. Під час подальшого    відновлення міста Бахмут, на міську раду та мешканців очікує задача перезапустити бізнес-активність у місті. Від цього залежить наявність робочих місць, виробництво та податкові надходження. Ці кроки мають бути закладені у візію відбудови. Адже вже зараз громада втрачає свої прибутки, які так необхідні під час воєнного стану. Згідно із відповіддю міської ради Бахмута, у 2022 році громада отримала 31,5 млн грн єдиного податку, сплаченого підприємцями до бюджету. У 2021 році ця сума складала майже 57,5 млн грн. Тобто, громада втратила тільки на одному податку близько 54% надходжень до бюджету. 

Редакція Бахмут.IN.UA поспілкувалася з експертом, щоб дізнатися, які є можливості відновлення економіки міста та регіону у майбутньому та що для цього треба робити вже зараз. 

Процес майбутнього відновлення буде довгим та складним етапом життя України. Адже він містить в собі багато складових, ще необхідні для повноцінного перезапуску життя громад. Першочергово це відновлення безпекової ситуації, потім відбудова критичної інфраструктури населених пунктів, створення базових умов для життя людей тощо. 

Втім, для функціонування громади важливо звертати увагу  також на економічне відновлення, від якого залежить те, чи громада зможе забезпечити людей робочими місцями, а себе податковими надходженнями. Ці плани та бачення мають бути розробленні на місцевому рівні з урахуванням рівня руйнувань, потенціалу та ресурсів кожної окремої громади. 

За півтора року повномасштабної війни, Бахмутська міська рада втратила 54% надходжень до бюджету тільки від єдиного податку

Джерело: витяг із відповіді Бахмутської міської ради на запит на отримання публічної інформації

Наразі Бахмутська міська рада спільно із мешканцями працює над розробкою спільної візії майбутньої відбудови. Зважаючи на те, що громада отримала та продовжує отримувати колосальні збитки, спричинені повномасштабною війною росії проти України, планування таких заходів стає задачею із зірочкою.

Ігор Бураковський, Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій розповів нам, з яких етапів буде складатися процес саме економічного відновлення та про те, за яких умов можливо буде повернути бізнес-активність до громади. 

Що таке економічне відновлення та який пріоритет воно повинно мати

Від ефективності та швидкості економічного відновлення громади залежить її майбутня фінансова спроможність та повернення населення. Результатами такого процесу є повернення бізнесу та інвестицій.

Від цього залежить наявність робочих місць, відповідно, повернення працездатного населення до населеного пункту й фінансові надходження до бюджету громади у вигляді податків. У лютому 2023 року дослідження свідчили,  що серед українських переселенців за кордоном більш схильними повернутися  є люди похилого віку.

Це значить, що повернеться переважно населення, яке потребує фінансової допомоги з боку держави і є менш економічно активним. Відповідно, для того, щоб громада змогла повернути й працездатне населення, яке буде вкладатися у її розвиток, та інвестиції, вона має розробити план дій, який дозволить принаймні приблизно зрозуміти, як буде відбуватися цей процес. 

Ігор Бураковський, Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

Джерело: відкриті джерела

Читайте також: Діалоги з владою: соціологиня Марія Грищенко про варіанти залучення громади до відбудови Бахмута

Падіння ВВП та брак робочої сили

Попри те, що плани росіян окупувати східну значну частину України провалилась, але станом на зараз ця територія зазнала значних втрат.

Запеклі бої та постійні обстріли спустошують східні області, підприємства, які мали суттєвий вплив на ВВП країни та на фінансовий стан громад вщент зруйновані або зазнали пошкоджень, аграрії не можуть повноцінно працювати через постійні обстріли та мінування полів. 

Кнауф був одним із найуспішніших прикладів іноземних інвестицій в Донецькій області, росіяни зруйнували його ще в травні 2022 року

Джерело: медіа Заборона

Це все спустошує цю частину країни та змушує бізнес або припиняти свою активність, або переносити свої потужності у більш безпечні регіони. Таким чином, власні доходи громад зменшуються, бізнес перереєстровується в інших громадах, а східна частина України ризикує залишитися дотаційним, депресивним регіоном без приватних інвестицій на довгі роки. Відповідно, кількість робочих місць теж буде зменшуватися.

Це потягне за собою такий наслідок, як неповернення до громад навіть тих, хто наразі готовий це зробити при сприятливій безпековій ситуації. Людям для життя потрібна не тільки критична та житлова інфраструктура, хоча це безперечно важливий елемент.

Відсутність роботи, перспектив заробітку може негативно вплинути на готовність людей повернутися додому, навіть у випадку відбудови цього самого дому. Саме тому плани економічного відновлення мають таку вагу при плануванні загальної відбудови.

Ігор Бураковський, Голова Правління Інституту економічних досліджень, пропонує розділити всі громади України на три великі групи:

• Перша група – це громади, які зазнали порівняно невеликих збитків від війни. Це, умовно кажучи, Київська громада, Львівська громада і багато інших. Ці території не мають якихось суттєвих руйнувань, тут є свої проблеми, але ці громади готові до досить швидкого відновлення.
• Друга група це громади, які перебувають на прифронтових територіях. Звичайно, ці громади зазнали більше руйнувань. В таких населених пунктах багато об’єктів знищено або зруйновано, дещо  можна відновити. І тут кожна громада матиме свою власну стратегію відновлення.
• Третя група – це ті громади, які безпосередньо перебувають на звільнених територіях. Це, зокрема, Бахмут, Маріуполь, Волноваха та інші, які були дуже сильно зруйновані. Тут процес відновлення буде мати іншу логіку та вимір, можливо, навіть інші пріоритети й абсолютно інші інструменти й джерела фінансування, ніж громади першої та другої груп.

Читайте також: Відбудова Бахмута не в Бахмуті: чи можливо це?

Що має бути у планах економічного відновлення

21 липня наша редакція організувала відкриту онлайн зустріч з приводу обговорення майбутньої візії відбудови Бахмута. На зустрічі були присутні представники громади, міської ради та експертного середовища.

Зокрема, була презентована вже сформована візія відбудови Маріуполі у якості позитивного прикладу того, як може виглядати план відбудови та як він може формуватися. Втім, план відбудови це окремий документ для кожної громади. Він має формуватися з урахуванням ступеня пошкодження, минулих та потенційних промислових потужностей, кон’юнктури ринку кожної окремої громади тощо. 

Бахмутська міська рада разом з громадськістю та експертами обговорює візію майбутньої відбудови міста

Наразі міська рада Бахмута працює над цим баченням. Ігор Бураковський пояснює, що в сучасних реаліях навряд чи вийде сформувати остаточний та детальний план дій на майбутнє. Адже умови можуть змінитися, і цей план може і повинен змінюватися з урахуванням відповідних реалій. 

Пан Ігор пояснив, що відновлення – це відкритий процес “навчання в процесі практичної роботи”. Тобто в процесі самого відновлення ми навчаємося відновлювати громаду й економіку України. При цьому ми весь час моніторимо, що ми робимо, та приймаємо якісь рішення, які пов’язані, можливо, із корекцією певних наших кроків, тому що середовище навколо нас весь час змінюється. 

Тому важливо ще на етапі планування закласти в план механізми, за якими буде здійснюватися корегування заявлених раніше кроків: за яких умов вони будуть відбуватися, хто буде здійснювати процес оновлення планів, яким чином ці оновлення будуть затверджуватися, як відбуватиметься моніторинг їх виконання. У такому випадку, громада не тільки буде готова до внесення змін, але й міська рада зможе дотримуватися прозорого механізму відбудови під час постійних змін.

Крім того, співрозмовник також наголошує, що розробка подібних планів має відбуватися не тільки силами органів місцевої влади та громадськості, але й з залученням профільного експертного середовища. 

Читайте також: Відбудова Бахмута: як не допустити розкрадання грошей?

Чи повернеться бізнес на схід: опитування Бахмутських підприємців

Наша редакція нещодавно провела опитування власників місцевого бізнесу, щоб дізнатися, якими потужностями вони володіли, як на їх діяльність вплинула повномасштабна війна та чи планують вони відновлювати свою справу у майбутньому саме у Бахмуті. 

В опитуванні взяли участь власники понад 100 переважно мікро та малих бізнесів Бахмута. З них менше ніж 5% встигли вивезти своє обладнання до руйнування міста та тільки 2.8% бізнесів змогли з цим обладнанням відновити роботу на новому місці. 

Більша частина респондентів, а саме 62%, зазначили, що готові відновити свій бізнес у Бахмуті. Втім, власники зазначили, що найбільшими їх потребами для майбутнього відновлення є грошова компенсація за втрачений бізнес (84%) та державні програми підтримки бізнесу (72%).

Водночас 53% зазначили, що для відновлення підприємницької діяльності їм потрібне припинення бойових дій на території України. 

Тобто, хоча фізична безпека залишається очевидним пріоритетом для бізнесу, потреба у фінансовій підтримці від держави переважає серед тих, хто втратив всі свої потужності. 

За словами експерта, наразі країна більше просунулася у питаннях компенсації людям за зруйноване чи пошкоджене житло, адже ця проблема має вищий пріоритет. Людям буквально немає де жити. Втім, ведуться активні розмови й щодо компенсації збитків власників українського бізнесу, які втратили свої активи та виробничі потужності.

З урахуванням стану української економіки та обсягу витрат на оборону, таке фінансування потенційно може здійснюватися зокрема коштом програм підтримки України, які реалізують міжнародні партнери України. 

Повернення людей до громади залежить від наявності робочих місць, водночас бізнесу потрібна впевненість, що він зможе знайти працівників для свого функціонування та роботи

Джерело: Depositphotos

Ігор також зазначає, що для повернення бізнесу важливо врахувати багато інших факторів, таких як джерела надходження коштів для відбудови, кількість та структура робочої сили, яка реально наявна зараз та буде наявною в майбутньому громадах тощо.

Що стосується фінансування процесу відбудови, то громади отримуватимуть кошти з бюджету (але ці можливості виглядають обмеженими) через програми міжнародної допомоги, яка регулюватиметься на рівні Уряду. Крім того, громади мають можливість укладати угоди про пряме партнерство із міжнародними організаціями та іноземними містами для розв’язання певних точкових проблем. 

Наразі важко спрогнозувати стан економіки та фактичний обсяг фінансової підтримки від міжнародних партнерів станом на кінець війни, так само як і терміни перемоги. Проте, процес планування відбудови вже розпочався як на рівні держави, так і на рівні деяких громад.

За допомогою експертного середовища, громадськості та аналізу всіх змінних важливо спрогнозувати подальші дії на підтримку бізнесу та на спонукання його повернутися у майбутньому. Без цього невіддільного елементу візії відбудови громада не зможе якісно відновитися та функціонувати. 

Читайте також: Інклюзивне місто або як зробити Бахмут доступним для всіх після відбудови

Фото: «Бахмут.IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

В Україні працює чотири основні моделі заселення, які або вже функціонують, або врегульовані законодавчо, або ж розглядаються у майбутніх проєктах.

Про це розповіла фахівчиня “Розквіту” Ангеліна Татарікова.

Основні моделі заселення в Україні

Соціальне житло
Це найбільш відома модель, яка передбачає надання житла державою або місцевою владою за зниженою платою або безплатно. Воно призначене для малозабезпечених та соціально вразливих категорій населення, щоб забезпечити їм базові умови проживання.

Тимчасове житло
Надається людям, які опинилися у складних обставинах, зокрема внутрішньо переміщеним особам. Основна характеристика — обмежений термін проживання. Відбір здійснюється за бальною системою: враховується статус ВПО, наявність ветеранського статусу та інші соціальні показники.

Муніципальне орендне житло
Це житло, що належить місцевій громаді та здається в оренду за доступною ціною, але не безкоштовно. Воно орієнтоване на людей із середнім доходом, які не можуть дозволити собі ринкову оренду, але й не підпадають під категорію соціального житла. Під час відбору враховують дохід родини, наявність або відсутність власного житла та інші соціальні критерії.

Житло з правом викупу
Модель передбачає, що людина спершу орендує житло, а частина орендних платежів може зараховуватися як внесок у майбутній викуп. Згодом орендар отримує право придбати житло, в якому проживав.

Кому можуть надати різні види житла

Ангеліна Татарікова пояснює, що критерії відбору залежать від моделі.

• Соціальне житло надається людям із найнижчими доходами та високим рівнем соціальної вразливості. Важливою умовою є перебування на житловому обліку.
• Тимчасове житло здебільшого призначене для ВПО. Існує бальна система, де враховується низка факторів: соціальний статус, наявність дітей, статус ветерана тощо.
• Муніципальне орендне житло передбачає врахування доходів родини, пріоритетності та житлових умов. Також може застосовуватися бальна система.

Окремо експертка наголошує, що на критерії можуть впливати донори, якщо вони беруть участь у фінансуванні житлового проєкту. Тоді вони мають право визначати додаткові умови або пріоритети.

До теми:

У Гостомельській громаді шукають ділянку для будівництва житла для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутяни зібралися онлайн, щоб поговорити про те, що для них сьогодні означає дім. Під час зустрічі “Образ дому” учасники ділилися своїми переживаннями, мріями про новий дім та обговорили результати опитування про настрої громади.

Розповідаємо про головне із зустрічі.

Образ дому: проблеми, з якими стикнулися бахмутяни

Бахмутська адміністрація шукає способи побудувати житло для бахмутян у інших регіонах України. Зараз, зокрема, триває робота з Гостомелем у межах проєкту “Спільне бачення нового дому”. Між двома громадами підписали меморандум про співпрацю, намагаються знайти ділянку і почати, власне, реалізовувати житло для бахмутян. Нагадаємо, що спочатку проєкт хотіли будувати на приватній земельній ділянці, яку Бахмутській громаді запропонував власник землі. Однак договір на користування так і не уклали, умови для цього були не вигідними. Тож зараз шукають землю у комунальній власності.

Паралельно команда урбаністів працює над передпроєктним дослідженням. У межах цього дослідження провели опитування для бахмутян, аби визначити їх потреби та запити. Житло – його пошук та непостійність, одне з ключових питань.

“Коли ти опиняєшся на новому місті,  перше, що ти стикаєшся, що треба десь жити. І пошук житла – це дуже стресово, це емоційно виснажує. І оце відчуття, що я тут чужий, воно тільки посилює це виснаження…”, — цитата респондента з Бахмута з опитування.

Софія Боднар, урбаністка “Розквіту” коротко представила результати опитування, участь у якому взяли понад 700 людей. Так виявили, що більшість бахмутян проживала у власному житлі в Бахмуті. Також люди відзначили погіршення якості життя у різних сферах, особливо це стосується роботи та соціальних зв’язків. Але найскладніша ситуація все з житлом. І якщо у переселенців, чиї території зараз неокуповані, можливість отримати компенсацію за зруйноване майно — є, то у бахмутян її немає.

І це питання на державному рівні, команда проєкту на це прямо повпливати не може. Однак ми можемо працювати на місцевому: хочемо допомогти та покращити умови в яких перебувають наразі бахмутяни, поки вони очікують розв’язання питання.

Зауважимо, що є перші кроки до отримання компенсації за Постановою 1176 для людей з ТОТ. Але наразі вона доступна лише двом категоріям: людям з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій. Подати заявку можна буде з 1 грудня. А зараз більшість людей змушені винаймати житло, часто ця оселя має не найкращі умови, про це зазначало багато респондентів.

“Це просто непридатні, незручні умови для життя: застарілий житловий фонд, старі квартири без ремонту — старі меблі, комунікації, через це проблеми з опаленням і з електрикою. Водночас є висока орендна вартість за таких умов, а змінити їх складно, тому що або орендодавець цього не хоче, або немає гарантій, що можна буде жити в цьому орендованому житлі далі. Були випадки, коли квартиру просто продавали, і людей виселяли буквально за день. Але більшість людей усе одно йде на ці умови, тому що на інші немає бюджету. Це психологічний дискомфорт, відчуття чужого, невизначеності, якоїсь тимчасовості, що дає сильну тривогу. Усе це впливає на комфорт життя людей“, — каже Софія Боднар, посилаючись на відповіді з опитувальника.

Водночас будівництво нового житла, це не простий процес особливо для громади, територія якої в окупації.

“Люди паралізовані з усіма оцими прогалинами в законодавстві і обмеженнями окупованих адміністрацій. Це дуже непростий шлях. І, знаєте, якби можна було графічно візуалізувати: від ідеї побудувати житло для бахмутян до реалізації цього житла, це була б саме ось така крива, звивиста лінія. Але це зовсім не означає, що не треба пробувати, не дивлячись на всі ці складнощі процесів”, — говорить урбаністка.

Ідея бахмутської адміністрації збудувати житло для бахмутян потребує часу.  Зараз адміністрація шукає крім ділянки — партнерів та фінансування, бо будівництво – це дороговартісний процес, і покрити все з бюджету громад — вкрай важко. Тому це буде співпраця з донорами, які будуть співфінансувати проєкт.

Яким має бути житло для бахмутян?

Саме на це питання ми шукаємо відповідь нашим дослідженням.

“Ми вже розуміємо з проведеного дослідження, що це житло для бахмутян має бути з різними моделями заселення і різного типу. В Україні є декілька моделей заселення, кожна з них має свої характеристики, різні особливості. Ми хочемо певний мікс цих моделей, щоб дати більшу можливість більшій кількості категорій бахмутян мати право і можливість заселитися”, — пояснює урбаністка.

Які моделі заселення є в Україні?

На це питання відповідає Ангеліна Татарікова, фахівчиня “Розквіту”. За її словами, є 4 ключові моделі, які зараз працюють в Україні або існують законодавчо, або ж плануються в аналогічних проєктах. 

1. Перша модель – це соціальне житло, найвідоміша всім. Воно надається від держави або муніципалітету за знижену оренду плату або безплатно. Мета – забезпечити базові умови для малозабезпечених, вразливих категорій населення. 
2. Друга модель – це тимчасове житло, яке надають на обмежений термін людям, які опинилось у складних життєвих обставинах, зокрема для внутрішньопереміщених осіб. Ключовою тут є характеристика тимчасовості.
3. Третя модель — це муніципальне орендне житло, яке належить місцевій громаді, воно надається в оренду за доступною (нижче ринкової) ціною, не нульовою. Таке житло орієнтовано на людей з середнім доходом, які не підпадають під категорії соціального житла, проте все ще не можуть дозволити собі житло за комерційними ринковими умовами.
4. Четверта модель — це житло з правом викупу, коли спочатку є можливість оренди, а потім частина коштів враховується в майбутній викуп, і орендар отримує право викупити житло, в якому він живе не один рік. 

За якими критеріями відбувається відбір на заселення?

Критерії визначені законодавством для кожної з моделей, однак окрім цього муніципалітет може також впливати на це, та мати свої критерії для заселення.

Соціальне житло передбачено для найбільш вразливих категорій, які перебувають на житловому обліку, важливими є категорії людей з низьким доходом і соціальною вразливістю.

Тимчасове житло створено у більшості для ВПО, і також там є бальна система соціальних показників, наприклад, статус ветерана, які в сукупності дають тобі певний вищий або нижчий рівень в переліку на заселення. 

Примітка. Ознайомитися з бальною системою надання тимчасового житла можна за покликанням.

Також є муніципальне орендне житло, тут звертають увагу на дохід родини, також тут є пріоритетна, також часто бальна система і враховується наявність або відсутність житла і його площі. 

“Але окрім цих критеріїв, є ще такий аспект, як побажання донора, якщо в проєкті бере участь донор, то він має право впливати на певні критерії, які існують”, — пояснює Ангеліна Татарікова.

Цінності громади та донора: як це працює при заселенні

Урбаністи наголошують, що муніципалітети також можуть впливати на умови заселення, насамперед ухвалюючи ті критерії заселення, які є в системі цінностей громади. Наприклад, благодійна організація “КО-ХАТИ” зараз реалізує пілотний проєкт у місті Калуш, що на Франківщині. 

“Ми хотіли показати, як вони впроваджують свої цінності на прикладі цього проєкту. Для них пріоритетні категорії заселення — це сім’ї військових та ветеранів. Водночас це й жінки, що самостійно опікуються сім’єю. Це є як побажанням донора, так і інтересом самого благодійного фонду, тому цей критерій зазначений окремо в положенні про заселення. Крім того, пріоритет там мають і старші люди, бо вони вважають за необхідне підтримувати саме цю категорію населення під час війни”, — кажуть фахівці “Розквіт”

Й додають, що “КО-ХАТИ”  впроваджують свої цінності не тільки з погляду того, кого вони заселяють, а також це й врахування формування спільних сусідських просторів в житлі, щоб переселенці не тільки мали можливість бути заселеними в житло, а також мати свою власну житлову площу. Продумані тут й спільні сусідські простори  на кожному поверсі, щоб люди могли комунікувати на щодень з різними людьми, які проживають в цьому житлі, власне, щоб формувати певне сусідство, спільноту, якій надалі разом буде легше.

Не менш важливо, що “КО-ХАТИ” забезпечують і простори, і інтеграції з навколишніми мікрорайонами в тому місті, в якому вони створюють своє житло. Наприклад в Калуші житло створюють на території минулого дитячого садочка. Це якраз є ключовим в тому аспекті, щоб це житло не було відділене від громади, в якій воно знаходиться, не стало своєрідним “гетто”, а повністю інтегрувалось в нього, разом з тим зберігаючи свою самобутність з населенням, яке в ньому проживає. Усе сприятиме тому, щоб люди могли обмінюватись і ділитись власними традиціями, практиками з тими мешканцями, які також проживають в цій громаді.

Що цікавить бахмутян? 

З опитування та спілкування з бахмутянами, ми виокремили топ 5 питань щодо майбутнього житла для бахмутян, які цікавлять більшість. 

Чи буде житло для бахмутян безплатним?

Бахмутяни насамперед цікавились, чи буде житло дня них надаватися безплатно. Наразі відомо, що надавати безплатно зможуть оселі в моделі соціального житла та тимчасового житла, бо це передбачено законодавством. Яка буде вартість житла в інших моделях, це залежить від самої моделі. Наприклад, якщо ми кажемо про муніципальне орендне житло, то оренда там значно нижча, ніж ринкова.

Які гарантії матимуть люди, що їх не виселять?

Головним моментом тут є гарантований термін проживання, який буде прописуватися в договорі, і в межах його тривалості неможливим є така функція, як виселення того, хто в ньому проживає. Цей юридичний документ закріплює, що ви маєте право проживати на цій житловій площі. 

Чи буде право викупу житла? 

Така формула передбачена, але тільки в одній з моделей житла, це житло з правом викупу, тобто таким не буде все житло, яке будується, але буде якийсь відсоток від будівництва.

Чи немає ризику у будівництві житла саме на території Гостомельської громади, а якщо її окупують знову?

Ризики є в будь-якій частині України. В громадах, які знаходяться в безпосередній близькості до неєвропейських держав, це більший ризик. Але з іншої сторони, в Бахмутській адміністрації не так багато можливостей вибирати.

“Однозначно питання безпеки будемо закладати в технічні завдання на проєктування: що повинні бути, укриття простори для відновлення, для комунікації, підтримки. Але від такого ніхто не застрахований. Сподіваємось на наші Сили Оборони”, — каже Софія Боднар.

Чим Гостомельський проєкт відрізняється від проєкту в Гощі?

Бахмутська адміністрація вже мала декілька спроб реалізувати ідею побудови житла для бахмутян. Одна з цих спроб – це проєкт в Гощі, на Рівненщині. Тут проєкт стикнувся з тим, що мешканці приймаючої громади, де планувалося будувати, не підтримували цю ідею, і виник соціальний конфлікт. Зараз адміністрація все одно намагається просувати цю ідею і все-таки збудувати житло. Тривають перемовини з Гостомельською адміністрацією щодо ділянки в Гостомельській громаді.

Це інший проєкт, з іншим підходом. 

“Ми зараз працюємо над передпроєктним дослідженням, яке включає питання житла та дослідження ідентичності бахмутської громади, щоб це житло відповідало запитам бахмутян і щоб було реальне відчуття дому навіть у новому місті. У фіналі цього дослідження ми надамо рекомендації бахмутській адміністрації щодо власне інтеграції та щодо проєктування. Ми вважаємо, що однією з причин, чому не вдалося реалізувати минулий проєкт, стало те, що була опущена ця важлива частина — питання інтеграції”, — каже Софія Боднар.

Що таке інтеграція у контексті житла для бахмутян?

“Ми повинні розуміти, що будівництво житла для бахмутян — це фізичне втручання і зміна простору іншої (приймаючої) громади, де вже є свої мешканці, які там, живуть, працюють та проводять свій час. Коли ми заселяємо одну громаду в іншу, ми повинні продумати як вони будуть взаємодіяти між собою, створити умови, в яких би відбувся обмін двох різних ідентичностей, культур, побуту тощо. В кожної громади можуть бути свої травми, свої звички, свої потреби. Важливо дослідити сторону кожної громади, щоби максимально плавно зробити інтеграцію”, — каже Софія Боднар.

Вона наводить простий приклад на основі опитувальника для бахмутян. Виявилося, що багато людей вимушено покинуло своє житло з тваринами, а зараз їм складно знайти оселю, де можна з ними проживати. І це вже конкретний пункт, який можна  взяти в рекомендації для проєктування. Або ж в опитуванні бахмутяни багато згадували про набережну і зв’язок з водою. Це теж може бути важливою частиною, яку треба враховувати, бо це про ідентичність громади.

Окремо самі бахмутяни зазначили, що спираючись на досвід в інших громадах, варто більше промотувати Бахмут та його людей, адже це вигода для двох сторін, якщо громада надає ділянку, то отримує не лише нових мешканців, але й нові робочі місця, покращення інфраструктури й звісно це обмін культурами, а ще активізмом. Через близькість до фронту з 2014 року багато мешканців долучалися до громадського життя й зараз можуть вчити цього інших.

“Мені дуже сильно запам’яталося, що коли ми питали, за чим найбільше сумуєте або які звички, ритуали втратили з переїздом, то дуже багато людей писали, що вони сумують за своїми людьми, що бахмутські люди — особливі й що їх дуже важко замінити. Згадували бахмутяни й про сіль”, — каже урбаністка.

Наступні кроки 

Зустріч завершується обговоренням майбутнього проєкту із розробки рекомендацій для будівництва житла в Бахмуті. Урбаністи пропонують не один формат заселення, а кілька можливих моделей: муніципальне орендне, тимчасове, орендне з правом викупу. Ці моделі будуть в рекомендації для Бахмутської МВА, щодо будівництва та управління житлом.

Окремо наголосили: якщо житло буде муніципальним орендним або тимчасовим  (тобто без права власності), людям про це треба казати чесно й одразу. Це важливо, бо більшість наших ВПО до війни мали свої домівки — 97% бахмутян (дані з опитування). Зараз житло залишилось тільки у 2%, і понад 80% змушені орендувати квартири в інших містах (дані з опитування).

Також пояснили, що місцева влада не впливає на програми компенсації за зруйновані будинки — це повноваження держави. Але громада може допомагати з тимчасовими рішеннями та тримати процес максимально прозорим. 

Примітка. Матеріал підготовлений у межах Проєкту “Імпульс”, що реалізується Міжнародним фондом “Відродження” та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції. Його мета — посилення організацій громадянського суспільства у постраждалих регіонах, підтримка відновлення, інклюзивності та місцевої демократії. У межах цієї програми було передбачено малі гранти для локальних організацій, які можуть ініціювати зміни у своїх громадах.

До теми:

Скільки бахмутян проживає в Гостомельській громаді та які осередки для ВПО тут є

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!