9 вересня Бахмут відзначатиме своє 452 День Народження. Місто — зруйноване росіянами продовжує жити в евакуації, бахмутяни тепер є по всюди, від Дніпра й до Канади.
До дня міста редакція Бахмут.IN.UA поспілкувалася із бахмутянами, які поділилася з нами спогадами з Дня святкування Бахмута.
Історії бахмутян
Щороку Бахмут відзначає день міста, цього разу йому виповнюється 452 роки й вперше місто святкуватиме цей день без бахмутян. Після російських обстрілів обличчя Бахмута практично повністю зруйноване, вулиці вже важко впізнати навіть тим, хто все життя жив на них. 70 тисячне населення евакуювалося й зараз живе у різних областях України й поза її межами.
Педіатриня з Бахмута у День міста вчила надавати домедичну допомогу
На день міста бахмутян вчили робити масаж серця. Фото: надане героїнею
Бахмутянка Наталя Каркачева у Бахмуті працювала педіатром в амбулаторії Центру первинної медичної допомоги. Навчатися пані Наталя поїхала у Луганську область, в 2014 повернулась з окупованої території в рідне місто.
У цей день на локації нашої амбулаторії ми навчали мешканців міста надавати первинну допомогу при зупинці серця, робити масаж серця та штучне дихання. Було багато зацікавлених, вони активно брали участь в навчанні. А потім ми гуляли святковим парком з моєю маленькою онукою. Це дуже дорогі спогади. Я з радістю ділюсь ними. Я дуже хотіла б повернутись в мирний Бахмут, працювати в амбулаторії, гуляти парком та вулицями міста налагоджувати свій бит у будинку, який вдруге втратила “завдяки” російській агресії.
Наталя Каркачева // бахмутянка
Бахмутянка Анна пригадує оглядове Колесо в місті
Оглядове коло у Бахмуті. Фото: з відкритих джерел
Бахмутянка Анна каже, що спогади про День міста їй запам’яталися на все життя. Дівчина поділилася з нами щасливими моментами.
Мені пощастило відсвяткувати це свято в Бахмуті лише один раз, але я його запам’ятала на все життя. Святкувала його зі своїм чоловіком, він на той момент був у складі батальйону спецпризначення МВД “Артемівськ”. Це був 2015 рік, сонячний теплий день, стільки людей, що в парку біля стадіону можна було загубитися!! Батьки з дітками, молодь, навіть домашні улюбленці і ті були у вирі свята. Колесо в парку, з якого було видно все місто. І до сих пір пам’ятаю, як пахли смаколики. Ми завжди згадували цей день з теплими спогадами та і місто зіграло велику роль у життях моєї сім’ї і в моєму теж.
Анна // бахмутянка
У бахмутянки Людмили – День міста асоціюється з виступом донечок
Бахмутська Набережна була улюбленим місцем для дітей та дорослих. Фото: надані героїнею
Бахмутянка Людмила також з теплотою згадує свій рідний День міста, її доньки, каже жінка, часто виступали на святкуванні. Свій Бахмут, пані Людмила, називає затишним, чистим та квітучим містом.
Для кожного мешканця нашого міста це свято було завжди святом. Мої доньки, коли були ще в молодших класах, виступали на святах, танцювали. Я, так чомусь завжди було, працювала. Лише ввечері могла трохи вийти в парк подивитись на людей, салют, концерти українських співаків. Дуже сподобався концерт Олега Вінника і Олі Полякової.
Людмила // бахмутянка
Бахмутянин Олексій згадує, що свято для нього закінчилося несподівано
Бахмутські фонтани. Фото: з відкритих джерел
Мешканець Бахмута — пан Олексій був студентом, коли святкували День міста. Тож, й спогади у чоловіка цікаві, як й в більшості юнаків та дівчат зі студентських років
У той час я навчався у ДОНУЄП (ред. це Донецький Університет економіки та права) свято дня міста починати потрібно було з повʼязаних з закладом заходів, але я близько 11 годин вже злиняв. Днем походили подивились що коїться у місті, домовився зустрітися з друзями, десь о пʼятій годині вже почалась веселуха. Дуже здивувало як багато було людей у місті, ніколи такого не бачив. Завершення свята міста, як і завжди закінчується на «фонтані» напроти міської ради, там ще зустрів багато знайомих, випивка, нічне святкове місто, музика.
Прокинувся я наступного дня на червоній горі. Звичайно війна колись закінчиться, хтось повернеться, все відбудеться, але людей не повернеш, дуже багато наших земляків загинуло як і у своїх домівках, так і захищаючи країну. У 2021 році було останнє справжнє свято міста, коли можна було радіти.
Олексій // бахмутянин
Цьогоріч Бахмут святкуватиме свій День Народження наодинці, проте кожен бахмутянин тримає в серці теплі спогади про місто та хоче повернутися сюди після Перемоги.
Парк “Ювілейний” у Краматорську / фото Vlada Guzova
Парк “Ювілейний” у Краматорську — яскравий приклад урбаністичного простору, де природа гармонійно поєднується з архітектурними рішеннями міського середовища. До повномасштабного вторгнення це місце було одним із головних центрів дозвілля містян, а зараз — це можливість відпочити навіть у буремний час для країни.
Детальніше про те, як виглядав парк “Ювілейний” у Краматорську у 2024 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.
Парк “Ювілейний” у Краматорську у 2024 році
Парк “Ювілейний” у Краматорську — це приклад сучасного урбаністичного простору, створеного для відпочинку, прогулянок і спільного дозвілля містян. Зараз ця локація стала справжнім символом нескореності української Донеччини, яка продовжує жити навіть попри виклики війни.
Пропонована добірка складається з п’яти фотографій, які опублікувала користувачка Vlada Guzova у Facebook. Усі світлини датовані серпнем 2024 року.
Флагшток в центрі паркової зони / фото Vlada Guzova
Локація й в час війни залишається популярною серед містян / фото Vlada Guzova
Ставок в парку / фото Vlada Guzova
Урбаністичні пейзажі в Краматорську / фото Vlada Guzova
Один з житлових будинків у місті / фото Олександр Сотников
До початку повномасштабної війни Світлодарськ був невеликим, але значущим промисловим містом Донеччини з розвиненою енергетичною інфраструктурою. Його серцем залишалася Вуглегірська ТЕС, яка не лише забезпечувала робочі місця, а й визначала ритм життя місцевої громади.
Редакція Бахмут IN.UA згадує, як виглядало місто у липні 2021 року. Публікуємо фото бахмутянина Олександра Сотникова.
Світлодарськ у липні 2021 року
Світлодарськ — це невелике місто в Бахмутському районі, яке мало ключове значення для промисловості всього регіону. Саме тут працювала Вуглегірська ТЕС, яка забезпечувала потреби в електроенергії для всієї Донецької області.
Пропонована добірка складається з семи фотографій, які бахмутянин Олександр Сотников опублікував на своїй сторінці у Facebook. Усі світлини датовані липнем 2021 року.
Вуглегірська ТЕС / фото Олександр Сотников
Водойма біля ТЕС / фото Олександр Сотников
Архітектурна пам’ятка в місті / фото Олександр Сотников
Алея поблизу житлового будинку / фото Олександр Сотников
Паркова зона / фото Олександр Сотников
Житловий масив у Світлодарську, де до війни проживали місцеві мешканці / фото Олександр Сотников
Сенсаційну знахідку зробили краєзнавці, знайшовши в соцмережах хроніку часів Другої світової війни, фрагмент якої був знятий в Бахмуті. Завдяки цим кадрам можна дізнатись як виглядав […]
Нещодавно в бахмутському пабліку з’явилася світлина пішохідної зона біля будівлі міської ради, датована 70-ми роками минулого століття. Цей невеликий відрізок вулиці Миру місцеві жителі називали […]
Бахмут залишається сірою зоною, за територію тривають бої. Окупанти, які зруйнували практично всю інфраструктуру, на свої пропагандистських пабліках опублікували нові фото з міста. Редакція зібрала […]
У січні цього року своє сторіччя мав би відзначати Бахмутський міський Центр дітей та юнацтва. На честь ювілею ми поспілкувались з викладачем Володимиром Єпіком, щоб […]