Відбудова Бахмута — це питання, яке викликає багато дискусій. Хоча поки невідомо, коли почнеться цей процес, важливо вже зараз працювати над планами, об’єднувати зусилля місцевої влади, експертів та громадськості задля формування спільного бачення. З планування починаються будь-які дії, тим паче такі масштабні. «Бахмут.IN.UA» висвітлює питання майбутньої відбудови вже певний час. Наша редакція вирішила продовжити роботу над цією темою та створити платформу для того, щоб дати можливість мешканцям міста та місцевій владі обговорити те, що на нас чекає після перемоги. 

Спільна дискусія щодо відбудови Бахмута із залученням представників місцевої влади, експертів та громадськості — це важливий елемент майбутнього відновлення міста.

21 липня наша редакція організувала онлайн зустріч, до якої долучилися близько 150 людей, серед яких були заступник Бахмутського міського голови Олександр Марченко та ексначальник інвестиційного відділу Маріупольської міськради, нині міжнародний радник з питань субвенцій і фондів міста Утрехт (Нідерланди) Микола Трифонов, а також багато інших зацікавлених у темі осіб.

Виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень, співзасновник проєкту Українська миротворча школа Ігор Семиволос був модератором дискусії «Відновлення Бахмута». Фото: скріншот

Першочергово учасники обговорили результати опитування бахмутян, яке провела наша редакція. За кілька днів ми отримали понад 4000 відповідей від містян, які зазначали чи планують вони повертатися та яким чином готові долучитися до відбудови.

Результати опитування

«Бахмут.IN.UA» не вперше проводить опитування мешканців аби зрозуміти настрій людей щодо питання відбудови. Попереднє опитування було проведено у січні цього року. За такий невеликий проміжок часу тривалістю у пів року, ставлення людей до ідеї повернення до міста або участі у відбудові не змінилися, або продемонструвало позитивну динаміку.

Гендерна ознака

Кількість підприємців серед опитаних бахмутян

Вікова класифікація

Соціальний статус опитаних

Наприклад, за цей час трохи збільшився відсоток людей, які бажають повернутися до Бахмута у майбутньому з 81,9% до 83,3%. Хоча розрив невеликий, але навіть це зростання охочих є позитивним результатом.

Кількість охочих повернутися в місто

Також варто зауважити, що понад 63% з опитаних людей планують повернутися в місто одразу після закінчення етапу розмінування і всього 20% перед поверненням будуть зважати на наявність робочих місць.

В опитуванні ми також запропонували учасникам обрати один або декілька варіантів того, як має визначатися план розбудови міста. Найбільша кількість людей вважає, що такі процеси мають відбуватися через створення робочих груп та залучення експертів. В цілому багато респондентів обрали варіанти, які передбачають залучення громадськості до планування через громадські слухання, онлайн голосування за проєкти тощо. Втім, понад 34% людей позначили, що це задача виключно місцевих рад та експертів. Понад 40% респондентів готові подавати пропозиції до стратегії відбудови міста, і лише трохи менш як 9% зазначили, що не хочуть брати участь у цьому процесі.

План розбудови

Роль у відбудові

Бачення післявоєнного Бахмута

Стратегія відбудови. Вся інфографіка «Бахмут.IN.UA»

Варто зазначити, що більшість людей, які взяли участь в опитуванні наразі відчувають потребу саме у житлі, майже 76% респондентів. Це в понад два рази більше людей, ніж тих, які зазначили потребу у безпеці. Ймовірно, причиною такого результату є те, що більшість людей з Бахмута наразі перебувають в тилових, відносно безпечних місцевостях.

Основна потреба людей зараз як показало опитування і дискусія під трансляцією — негайне вирішення питання з житлом. Внесення змін в законодавство, щоб люди не чекали деокупації, а могли отримати гроші на купівлю чи будівництво. Фото: скріншот

В цілому результати опитування демонструють, що частина бахмутян не тільки хоче повертатися до міста за можливості, а й готові активно брати участь у відбудові. Понад половина людей зазначили, що хочуть відбудовувати власне житло. Але багато також готові долучатися до інших активностей задля відновлення міста.

Вам буде корисно:

• Як отримати компенсацію за зруйноване житло?
• Де бахмутяни можуть купити квартири і чому досі не дають компенсацію?

Що обговорювалося на дискусії?

Першою виступила Інеса Мішеніна, підприємниця з Бахмута, яка була дотична до організації офлайн зустрічі бахмутян у Києві. На цьому заході містяни порушувати питання майбутньої відбудови та  обговорювали процес подачі документів задля отримання компенсації. Пані Інеса наголосила, що дуже важливо налагодити комунікацію та взаємодію між міською радою та громадськістю. Також вона зауважила, що мешканцям не вистачає інформації, зустрічей та роз’яснень з боку органів місцевого самоврядування щодо питань, що пов’язані з життям громади зараз та з майбутнім Бахмута.

Заступник Бахмутського міського голови Олександр Марченко розповів про те, що комунікація міської ради та громади постійно відбувається в відкритих осередках, через наради та через обговорення теми подальшої відбудови. 

«Стратегія відбудови, стратегія розвитку це кроки, які повинні бути виконанні після того, як завершаться бойові дії. Як буде відбудовуватися місто, що хочуть бачити мешканці громади, які плани у міської ради та які плани та прогнози місцевого бізнесу. Ці всі кроки має об’єднати стратегія розвитку», — розповів Олександр Марченко.

За прикладом подібних документів з інших громад, термін виконання планів відбудови може розтягнутися на десятки років. Але важко порівнювати досвіди різних населених пунктів з Бахмутом. Адже, за приблизними даними в громаді зруйновано близько 90% всієї інфраструктури.

«Ми маємо інформацію та вносимо до реєстру те, що 90% багатоквартирних будинків мають пошкодження або зруйновані. 36% приватних будинків та 638 об’єктів інфраструктури мають пошкодження або зруйновані. Дані про пошкодження вони дуже приблизні, ці дані вносилися до того часу, коли ми перебували на території міста і громади. Ці дані вносяться за інформаційними повідомленнями. Але повної картини, що пошкоджено, а що зруйновано на території громади ми, на жаль, не маємо», — розповів чиновник.

Заступник Бахмутського міського голови Олександр Марченко. Фото: скріншот

Для початку відбудови міста важливо зробити перший крок, який можна схарактеризувати як «Невідкладні дії». Це деокупація, розмінування, тобто налагодження безпекової ситуації тощо.

Другий етап — це оцінка потреб для відновлення критичної інфраструктури. Всі комунальні підприємства міста вже прораховують суми, які потрібні на відновлення інфраструктури, за яку вони відповідають. У місті ухвалили порядок з відновлення критичної інфраструктури та працюють над підрахунком всіх цих процесів. Першочергово інфраструктура, яка буде відновлюватися, має забезпечити шляхи та умови для розмінування.

Наступний крок — це планування. Після вивчення візії відновлення Маріуполя та плану відновлення Ірпеня, міська рада працює над розробкою планів відбудови Бахмута. Крім того, представники міської ради відвідують форуми та інші заходи з теми відбудови, зустрічаються зі спеціалістами, зокрема з архітекторами та урбаністами, щоб отримати консультації або залучити експертів до процесу планування. Місто також шукає міжнародних партнерів та потенційні співпраці, які у майбутньому допоможуть з відбудовою міста, зокрема у фінансовому плані. 

Для початку відбудови міста важливо зробити перший крок, який можна схарактеризувати як «Невідкладні дії». Фото: скріншот

«Другий крок, який зараз ми вже робимо, це оцінка потреб для відновлення критичної інфраструктури. За дорученням голови військової адміністрації, всім комунальним підприємствам була поставлена задача прорахувати на сьогоднішній день та ціни, скільки повинно бути використано коштів на відновлення. У місті розроблено порядок першочергового відновлення критичної інфраструктури. Щоб під час проведення робіт з розмінування та розчищування було все, що потрібно в першу чергу. 

 

Ми визначилися також, які мости першочергово мають бути відновленими на території міста і громади та скільки це буде коштувати. Мобільний зв’язок та інтернет, і далі вже йде соціальна інфраструктура та екологія», — повідомив Олександр Марченко.

Розмінування — важливий крок перед відбудовою Бахмута. Фото: скріншот

Ексначальник інвестиційного відділу Маріупольської міськради, міжнародний радник з питань субвенцій і фондів міста Утрехт (Нідерланди) Микола Трифонов презентував розроблену стратегію відбудови міста Маріуполь.

В Маріуполі після активних боїв теж було зруйновано близько 90% інфраструктури міста. Місцева рада підрахувала кількість руйнувань та розробила візію того, як це можна відбудувати. Наприклад, в часи радянського союзу багато міст будувалися без врахування бажань та потреб людей, тому у візії відбудови міста маріупольчани вирішили це змінити.

Цей документ містить швидкі кроки, які потрібні для запуску життя у місті у короткі терміни після деокупації. Тобто, це створення принаймні мінімальних умов для життя тих, хто досі живе в Маріуполі та тих, хто забажає повернутися одразу після деокупації. Після цього вже буде потреба у розробці та реалізації довгострокової стратегії відновлення міста, яка займає багато років та залежить від різних факторів таких, як міжнародна підтримка, активність бойових дій, кількість мешканців, що повернуться.

В Маріуполі залучили профільних експертів до планування процесу відновлення базових потреб населення: комунальні послуги, безпека, робочі місця тощо. Міська рада також залучає мешканців до розробки візії відбудови через опитування. А вже після таких консультацій з громадськістю за планування беруться експерти. 

Стратегія відбудови Маріуполя може стати прикладом для Бахмута. Фото: скріншот

«Ми порахували кількість руйнувань, і те, що нам потрібно зробити. За результатами цього ми створили проєкт, який називається Mariupol Reborn. Він складається з декількох етапів. Перший етап це написання візії майбутнього Маріуполя, те як саме має виглядати місто Маріуполь. Наступний крок, який ми передбачаємо це «Швидкі кроки». Кроки для того, коли місто буде деокуповано. Це те, як запустити роботу інфраструктури міста: і транспорту, і дитячих садочків, і шкіл, запустити перші робочі місця, почати відновлювати більш вцілілі будівлі.

 

Наступний етап, який ми вже почали робити, це оцінка пошкоджень. на сьогоднішній день ми вже розуміємо всі пошкодження у місті, які є на теперішній час. Ми всі ці пошкодження нанесли на мапи, електронні мапи міста і ми розуміємо, в якому стані знаходяться зараз будівлі в місті», — повідомив Микола Трифонов.

Ексначальник інвестиційного відділу Маріупольської міськради, міжнародний радник з питань субвенцій і фондів міста Утрехт (Нідерланди) Микола Трифонов. Фото: скріншот

Висновки

Важливо, що до дискусії та до опитування долучилося багато людей. Бахмутяни активно ставили питання, які ми передамо в Бахмутську міську раду і опублікуємо відповіді. Це демонструє не тільки актуальність теми, але й готовність бахмутян працювати над відбудовою свого міста на різних ролях. Ця зустріч не буде останньою, а є тільки початковим етапом роботи над стратегіями та планами, які допоможуть у майбутньому відновити інфраструктуру та життя у місті. Наразі Бахмут вивчає досвід інших громад та активно комунікує з експертами, які можуть допомогти з плануванням конкретних кроків з відбудови інфраструктури.

За результатами зустрічі можна сказати, що міській раді треба активніше комунікувати з мешканцями, вивчати їх думку та візію щодо відбудови. Заступник міського голови Олександр Марченко зазначив, що поки міська рада не має ресурсів створювати додаткові чати в Телеграмі, та вони будуть продовжувати свою роботу з інформування в осередках, можуть відповісти на отриманні питання і брати участь в таких дискусіях.

За приклад можна взяти як досвід Маріуполя у цьому питанні, так і розробити власні методи співпраці з громадськістю. Тим паче, що за результатами опитування, громада має бажання бути залученою до цього процесу. Основним моментом, який ми маємо пам’ятати, є те, що без дій та активної участі, ефективної відбудови не станеться. Наша редакція продовжить висвітлювати цю тему й працювати над організацію подальших дискусії та заходів і надалі.

Читайте також: Чи можливо відбудувати Бахмут після перемоги?

Фото: скріншот

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Після деокупації територій відбувається не тільки розмінування та в’їзд у місто української влади та правоохоронних органів, але й починається важливий етап — пошук та ексгумація тіл цивільних та військових. На прикладі Харківщини ми дізналися, як це відбувалося у селі Мала Рогань, про ці процеси розповів Сергій Прокопенко, харківський журналіст та головний редактор локального видання Gwara Media, а про пошуки тіл військових безпосередньо на Донеччині, зокрема й в Бахмутському районі, розповів Олексій Юков, член пошукового загону “Плацдарм”.

Чи можуть бути цивільні корисними при пошуку тіл, куди передають тіла, та до чого потрібно готуватися вже зараз — читайте у матеріалі.

Яка ситуація в Бахмуті

Зараз Бахмут окупований, а до міста немає доступу. На момент окупації, а це весна 2023 року, тут ще залишилися цивільні, люди з різних причин ухвалили рішення не евакуюватися попри всі заклики від влади та волонтерів. Вже згодом російські окупанти почали публікувати повідомлення про знаходження тіл цивільних за різними адресами. Першого лютого 2024 року окупанти надіслали фото приватного будинку на вулиці Сибірцева та повідомили, що знайшли там тіло жінки.

Пропагандисти ще у 2023 році обіцяли розпочати в Бахмуті розмінування, а відтак й пошук тіл, втім жодних пошуків тіл, звісно, не було. Крім руїн, зруйнованих життів та смертей, росія не принесла нічого. 

У кінці березня 2024 року загарбники знову показали кадри з приватного будинку в Бахмуті, де знайшли тіла вбитих своїми ж військами цивільних. Росіяни показали наслідки свого вторгнення — рештки тіл бахмутян у підвалі. Останки, ймовірно, пролежали там близько року.

Вже зараз можна говорити, що після деокупації Бахмута останки людей будуть знаходити у різних місцях, й вже зараз потрібно готуватися до цього процесу.

Пошукова група “Плацдарм”: пошуки тіл на Донеччині

Керівник пошукової групи “Плацдарм” Олексій Юков вже не перший рік разом з іншими волонтерами займається пошуком та ексгумацією тіл військових, як український, так й російських. Група “Плацдарм” працювала безпосередньо у районі Кліщіївки, Курдюмівки та Андріївки. Звідси вивозили рештки тіл та передавали у морг. Олексій пояснює, що це дуже не легка робота не тільки морально, але й фізично, адже російські FPV-дрони не дозволяють працювати, волонтери ризикують життям, щоб повернути додому загублені душі.

Однак, за час своєї роботи він зустрічав й тих осіб, які намагалися нажитися на родичах зниклих безвісти військових, виманюючи у людей кошти. Тому слід обережно ставитися до всіх дзвінків та повідомлень, які ви отримуєте від незнайомих людей. 

На думку Олексія цивільні можуть бути корисні у пошуку тіл інформаційно, тобто повідомляти, де бачили тіло, давати точну локацію тощо. 

“Багато хто хоче допомогти. Втім якщо ми будемо долучати просто людей, які в цьому нічого не розуміються, то можемо накоїти лиха”, — пояснює співрозмовник. 

Крім того, далеко не кожен цивільний зможе брати участь у пошуку чи ексгумації тіл, адже є багато факторів, до яких не можливо звикнути й вони можуть шокувати: трупний запах, останки людей, які вже почали розкладатися тощо, тому потрібна ще й психологічна витримка. Співрозмовник додає, що допомагає відволіктися від важкої праці — робота з діткамию. Олексій Юков також тренер з таїландського боксу й навчає маленьких українців:

“Ми проводимо фізичні та медичні тренування для дітей. Тобто, накладання турнікетів, щоб діти могли, якщо, не дай Боже, станеться лихо десь поруч або з ними, надати собі чи своїм близьким допомогу. Я вважаю, що психологічний стан вирівнюється завдяки спілкуванню з дітьми. Це мертве і живе, минуле і майбутнє. Оці ці моменти, вони дуже допомагають. Це усвідомлення, що ти десь там загубився на війні, а що ти ще живий”.

Як організовують процес пошуку тіл на деокупованих територіях

Насамперед — це зона відповідальності поліції та прокуратури, які безпосередньо займаються пошуками та ексгумацією тіл, а також фіксують воєнні злочини, що були вчинені на деокупованих територіях. Олексій Юков пояснює, що їх група співпрацює з іншими організаціями, які також шукають тіла, волонтери допомагають один одному.

“Розкопками допомагаємо, тому що в нас є спеціалісти, це археологи. Фактично, люди, які можуть правильно розчистити рештки, не втратити якісь елементи, які можуть бути дуже важливі, наприклад, це актуально для фіксації воєнних злочинів: відстріляні гільзи, кулі, які могли бути в тілах. Тобто всі ці дрібнички важливо не втратити у ході роботи”, — каже Олексій Юков.

Та додає, що “Плацдарм” співпрацює з поліцією, а також з Генеральним штабом.

“Якщо потрібна допомога, то цивільна військова адміністрація може звернутися до поліції, Генерального штабу або напряму до нас. Ми завжди відкриті для діалогу і для співпраці. Вже неодноразово співпрацювали із Донецькою обласною адміністрацією стосовно пошуку загиблих, жодних проблем у цьому немає. Важливо розуміти, що ми займаємося пошуком тіл військових, а поліція, наприклад — цивільними особами, які загинули внаслідок бойових дій. Але завжди пересікається, бо ми ж розуміємо, що це війна. І на війні можуть бути в одній ямі, як цивільні, так і військові. Тобто тут треба чітко розуміти, як правильно відпрацювати дану локацію”, — поясню Олексій Юков.

Ексгумація тіл на Харківщині

Сергій Прокопенко — головний редактор харківського видання Gwara Media, йому довелося побачити процес ексгумації тіл на власні очі, адже він висвітлював новини з деокупованих територій.

“Перший раз я побував на ексгумації десь весною 2022 року (ред. село звільнили 25 березня), коли докупували селище Мала Рогань. Я до цього ніколи не був на ексгумації. У селищі ми були присутні при виявленні тіл цивільних в приватному будинку. Там була пара, дружина чоловіка мала поранення в око, і їй не могли надати медичну допомогу. Вона полежала деякий час та загинула, чоловік закопав її у дворі. Це було найстрашніше, що я міг уявити. А потім я побачив ще страшніші речі”, — пригадує у розмові Сергій Прокопенко.

Він додає, що при ексгумації була слідча група прокурорів і криміналістів. Вони прийшли на город, де закопали загиблу та почали її відкопувати. Тіло жінки дістали з могили, вона була загорнута у ковдру.

“Тіло було білого кольору. Це було дуже страшно, був сильний запах. Її забрали в мішок і відвезли. Все фотографувала поліція, знімали на фото й те місце, де в неї було око. Тому я це все запам’ятав, цей запах переслідував мене кілька днів. Але я знаю, що це не так ще страшно. Бо люди були в страшніших місцях”, — каже Сергій.

Під час ексгумації на Харківщині команда Сергія зняла документальний фільм “Атака на цивільних”. Gwara Media досліджувала тему воєнних злочинів 

“Документування цього процесу підвищує довіру до всього, що відбувається. Це є стимулом для діалогу і створення контексту для правосуддя і правозахисного процесу. Також, це питання національної ідентичності і історичної пам’яті”, — розмірковує Сергій у розмові. 

Він пояснює, аби потрапити на деокуповані території потрібно пройти кілька етапів, зокрема – це слідування за представниками правоохоронних органів, поліції, СБУ, прокуратури. Вони першими потрапляють у такі міста та села, роль військової адміністрації тут не настільки важлива.

Чим можуть бути корисні цивільні при ексгумації?

Сергій погоджується з думкою Олексія Юкова про те, що цивільні можуть бути інформаторами, але також бути задіяними, як свідки воєнних злочинів. Мова йде про тих людей, які перебували в окупації та могли бачити те, що відбувається.

Якщо територія вже безпечна для цивільних, то вони також можуть допомагати копати, аби витягувати людей з братських могил.

“Ця чорна робота найважча, значна її частина робиться руками невідомих для суспільства людей, зморених сонцем”, — Сергій Прокопенко, редактор Gwara Media.

Редакція не володіє достовірною інформацією, чи залишилися зараз у Бахмуті цивільні, на момент окупації вони ще були у місті. Потім окупанти регулярно подавали списки тих, кого вивезли до непідконтрольних Україні територій, доля цих людей здебільшого лишається невідомою.

У вересні 2023 року ми зафіксували один з останніх списків вивезених з Бахмута, а в березні 2024 року росіяни повідомили, що вивезли людей з Іванівського, це село неподалік від Бахмута. Ймовірно, що саме ці люди могли бути свідками російських воєнних злочинів, зокрема й вбивства цивільних, останки яких й показують росіяни.

Примітка. Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.

Читайте також:

• Освітній скринінг та протидія російським наративам: чи готові Бахмутські школи до навчання дітей з деокупованих територій
• Як росіяни зомбують дітей на ТОТ та популяризують війну серед молоді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Минулий місяць представники Бахмутської МВА представляли концепцію відбудови району Ювілейний по різних містах України. Бахмутяни мали змогу не тільки побачити візуалізацію, але й запитати те, що їх хвилює, а зараз це — житло.

Редакція дізнавалась у Олександра Марченка, заступника начальника Бахмутської МВА про те, які кроки роблять для того, щоб відновити Бахмут після деокупації та надати бахмутянам житло зараз в евакуації.

Масштаби руйнування Бахмута та пошук донорів

Олександр Марченко наголошує, що наразі територія Бахмутської громади знаходиться частково в окупації, а частково тут тривають бої. А відтак, масштаби руйнування настільки великі, що жоден з міжнародних донорів не візьме такий великий об’єм роботи в цілому, тому відбувається поетапна візуалізація. Відомо, що історичний центр Бахмута планують реконструювати, для цього шукають архітекторів, які зможуть якісно виконати це завдання.

“Наше місто віднесено до історичних міст України, а його центр формує історичний ареал, де знаходиться багато будівель, які мають архітектурну цінність. Їх відбудова буде виключно шляхом реконструкції, і з максимальним збереженням. Остаточну картину стану об’єктів ми зможемо побачити тільки після деокупації. Наразі ми шукаємо будь-яку можливість, щоб залучити ресурс до відбудови громади. Зараз я маю на увазі не кошти, а компанії, які зможуть за це взятися”, — пояснює Марченко.

Та додає, комплексна стратегія відновлення Бахмута будується з окремих блоків, зокрема, з мікрорайонів таких як Ювілейний (на його розробку пішло пів року), а цілісну картинку ми зможемо побачити тоді, коли долучаться компанії, які візьмуться за проєкти. За словами заступника начальника Бахмутської МВА, за таким прикладом створювали стратегію відновлення Маріуполя.

Олександр Марченко також називає кілька великих компаній та донорів, до яких зверталися з цим питання від Бахмутської МВА, але наразі відповіді від них не отримано.

“Мабуть, через те, що територія знаходиться у фазі активних бойових дій, партнери неохоче йдуть на виконання таких важких проєктів по відбудові нашої громади”, — говорить співрозмовник.

Раніше міська влада вже повідомляла про першочерговий план дій після деокупації, він містить:

• розмінювання;
• ліквідацію наслідків;
• розчистку територій;
• відновлення.

Паралельно працюють над тим, аби візуалізувати повний план відновлення Бахмута.

“Зараз вже понад 700 бахмутян взяли участь у презентації. Ми запрошуємо долучатися до обговорення, до пропозицій, які тривають. Багато читаємо в інтернеті, що зараз не на часі витрачати кошти якісь на створення планів. Але ось це і є стратегія відбудови. Отак по шматочку, по мікрорайону. Складаємо все до купи та створюємо стратегію”, — каже Олександр Марченко.

Розмінування Бахмута

Як повідомили у коментарі редакції, Бахмутська МВА має домовленість з організацією, яка займається розмінуванням в країнах Африки, ці землі також постраждали від війн.

“Зараз ми знаходимося на стадії підписання Меморандуму. Я думаю, ми влітку закінчимо роботу підготовчу і почнемо робочою групою працювати над наступним проєктом”, — каже Марченко.

Відомо, що йдеться про реконструкцію району “Цветмет”.

Житло для бахмутян

Одне з нагальних питань для бахмутян, це — житло, люди зіштовхнулися з високими цінами на оренду, а компенсація для мешканців окупованих територій лише в планах. Олександр Марченко каже, що такі питання мають вирішуватися на рівні законодавства.

“Це на рівень міської ради, міської військової адміністрації. Ми чекаємо, коли закінчать експеримент з Мелітополем (ред. виплати компенсацій стане можливою завдяки супутниковим знімкам), а потім буде Бахмут, маємо такі попередні домовленості”, — говорить Олександр Марченко.

Також додає, що оскільки в Бахмуті немає свого народного депутата у Верховній Раді, тому інтереси мешканців у ВР не настільки представлені. Додамо, що нардепом від Бахмутської громади, зокрема був скандальний депутат Федір Христенко.

“Він з самого початку не займався і ніяк не представляв інтереси бахмутян в мирний час. І його роботи, яку він повинен виконувати, її зовсім немає. Тобто, представляти інтереси цього округу, який знаходиться в окупації, на жаль, зараз нікому. Ми звертаємось до Кабміну, постійно листуємося, написали 4 листи щодо перегляду коефіцієнта 0,5 для Донеччини”, — пояснює співрозмовник.

Примітка. Регіональний коефіцієнт буде визначити суму компенсації для людей, які втратили житло. Найнижчий показник — це 0,5, наразі встановлений одразу для п’яти областей України, серед яких Донецька та Луганська.

За словами Марченка, Бахмутська влада пропонувала змінити цей коефіцієнт, нещодавно вони отримали відповідь, де було вказано про збільшення саме оціночної вартості квадратного метра, вона збільшилась +- на 500 гривень. Втім, це не той результат, на який очікували, кажуть у міськраді. Марченко додає, що ОМС продовжують лобіювати питання компенсацій та перегляду коефіцієнта для Бахмута.

Житло в евакуації

Ми також запитали Олександра Марченка, чи має Бахмутська МВА можливість забезпечити бахмутян житлом в евакуації або збудувати його. За його словами, ведуться перемовини з представниками обласних міських органів влади, у тих містах, де є бахмутяни. Остання така зустріч була у Вінниці, тож вже є попередня домовленість про організацію місць для тимчасового проживання бахмутян, а також про соціальне житло, де люди можуть перебувати більш тривалий період:

“Домовленість є, зустрічі проводимо, але донори, які є на території України, для реалізації таких проєктів потребують вже готовий проєкт, будівництво або реконструкцію існуючого гуртожитку. Чекаємо, як ми можемо подолати цей рубіж, або взяти за приклад вже готові проєкти, коштують вони немалих грошей”.

Щодо ремонту Бахмутською владою вже наявних будівель, як от гуртожитків, які можуть слугувати житлом для бахмутян, то цей досвід теж вивчають на прикладі інших міст.

“Ми в тому році знаходили гуртожитки, які можливо взяти під реконструкцію, але потрібен проєкт. Домовленості були такі, що ми беремо об’єкт і поки працюємо над ним, ми повинні сплачувати оренду за приміщення, і оренду за земельну ділянку. Тобто це затрати там майже рік будуть йти, щоб просто отримати цей об’єкт, аби він був у нашому розпорядженні. Поки що ми таких коштів не маємо, щоб можна було дати тільки на оренду і нічого там не робити”, — каже Олександр Марченко.

Додамо, що влада планує презентувати концепцію відбудови ще в кількох містах, це Одеса, Львів, ймовірно Харків, якщо будуть дозволяти безпекові умови, Полтава та Кам’янець-Подільськ.

Заступник начальника Бахмутської МВА, закликає бахмутян приходити, ставити питання, які цікавлять, й не тільки щодо відбудови, але й про компенсації, медицину, допомогу тощо.

Читайте також:

• Мрія чи близька реальність: експерт розказав про економічне відродження Бахмута
• Бахмутська міськрада анонсувала першочерговий план відновлення міста

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!