В Україні працює житлова програма для ВПО з тимчасово окупованих територій. Переселенці і переселенки зі статусом УБД або отриманою інвалідністю внаслідок війни можуть отримати житлові ваучери. На сьогодні, за даними Міністерства розвитку громад та територій України, отримано позитивні рішення та сформовані понад 31 тисяча житлових ваучерів. Тоді як родин, які змогли придбати житло, в рази менше — понад 1 200.

Скільки коштів виділено на житлові сертифікати, чи передбачені додаткове фінансування та розширення програми — у відповідь на звернення редакції повідомила Наталія Козловська, заступниця міністра розвитку громад та територій України.

Скільки житлових ваучерів погодили для ВПО

У Міністерстві розвитку громад та територій повідомляють, що 19 березня 2026 року Уряд виділив майже 6,6 мільярдів гривень на перший етап фінансування програми для забезпечення житлом ВПО з тимчасово окупованих територій. 1 травня з’явилась можливість бронювання коштів, і 3 296 родин отримали погоджене фінансування на суму майже 6,6 мільярдів гривень для придбання нового житла.

Понад 1 200 родин вже придбали житло за сертифікатами.

Загалом станом на момент публікації подано 40 523 заяви на участь у програмі. Позитивне рішення комісій отримали 31 556 заяв, для них сформовані ваучери.

Чи можна повторно отримати житловий сертифікат в разі невикористання

Житловий ваучер формується автоматично після отримання позитивного рішення комісії. Його строк дії складає 5 років.

Після погодження ваучера людина може в будь-який час подати звернення на бронювання коштів через “Дію”. Тобто, людина самостійно вирішує, коли саме готова скористатися сертифікатом. Після бронювання коштів у неї є 60 днів, щоб укласти договір купівлі житла в нотаріуса. Якщо заброньовані кошти за цей час не використали, вони повертаються на рахунок оператора програми та переходять наступним заявникам у черзі.

У такому випадку людина може повторно подати звернення на бронювання коштів. Кількість таких звернень необмежена.

Чи можуть розширити програму житлових сертифікатів на інші категорії ВПО

У міністерстві наголошують, що поки немає реальних планів щодо розширення програми.

“Масштаби потреб сьогодні значно більші за можливості будь-якої окремої програми. Саме тому Уряд рухається поетапно — через поступове розширення чинних програм. Водночас Міністерство вже працює над формуванням комплексної житлової політики, яка передбачатиме поєднання різних інструментів — компенсаційних механізмів, доступної іпотеки, соціального та муніципального житла, а також підтримки оренди”, — зауважила Наталія Козловська.

Зараз Мінрозвитку працює над залученням додаткового фінансування, зокрема траншу від Банку розвитку Ради Європи в розмірі 80 мільйонів євро на два роки двома траншами по 40 мільйонів євро.

Зазначимо, що сьогодні, за підрахунками Міністерства юстиції, Державної служби статистики та ГО “Поверни своє”, налічують 878 тисяч людей, які залишили майно на тимчасово окупованих територіях. Щоб покрити їхню потребу в житлі, потрібні два річних бюджети країни. При цьому зазначена кількість у 878 тисяч осіб не є остаточною. Реальна цифра значно більша, оскільки Державний реєстр речових прав містить інформацію не про всі об’єкти нерухомості.

Читайте також:

• Соціальні квартири та нові підходи до оренди: як Мінрозвитку планує вирішувати житлові проблеми ВПО
• Житлові ваучери для ВПО: що заважає переселенцям придбати житло
• Скільки донеччани платять за оренду житла: редакція дізнавалась у героїв

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Для покриття фінансових втрат громадянам, які втратили житло на тимчасово непідконтрольних територіях, Україні знадобиться сума, співставна з двома річними державними бюджетами. Наразі офіційна статистика фіксує 878 тисяч таких осіб, а виплата 2 мільйонів гривень кожній родині є надзвичайно великим навантаженням для економіки. Ситуацію ускладнює той факт, що значна частина переселенців досі не має оформлених правовстановлюючих документів на своє майно.

Про це повідомляє кореспондентка Бахмут IN.UA з посиланням на слова Наталії Козловської, заступниці Міністра розвитку громад та територій України, під час форуму “Розбудова систем задля досягнення довгострокової підтримки ВПО”.

Компенсація житла переселенцям з ТОТ

Спираючись на дані Міністерства юстиції, Державної служби статистики та громадської організації “Поверни своє”, які озвучили спікери на форумі, урядовці розрахували орієнтовну кількість громадян, які залишили майно на ТОТ. Цифра становить 878 тисяч осіб.

Заступниця міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська наголошує на складності фінансування таких виплат, адже для повної компенскції необхідна сума в два річних бюджети України:

“Для того, щоб нам компенсувати всім, хто залишив майно на окупованій території, нам необхідно в два річних бюджета. Є цифра з кількістю людей, не в квадратних метрах. Я її не буду називати. Просто цифра страшна“.

Зазначимо, що державний бюджет України на 2025 рік мав загальний обсяг видатків у майже 3,6 трильйони гривень, а у 2026 році — 4 трильйони 824,1 мільярдів гривень.

Наталя Козловська додає, що виділення 2 мільйонів гривень на особу є значним фінансовим викликом, тому держава відмовляється від ситуативних рішень на користь планових та прозорих проєктів. Це дозволяє залучати кошти міжнародних партнерів. За її словами, програми відновлення вже підтримуються Світовим банком та Банком розвитку Ради Європи. Наступний транш від Світового банку буде підкріплений гарантіями Євросоюзу, що є підтвердженням дієвості створеного в Україні продукту компенсацій.

Проблеми з документами та державними реєстрами

Зазначена кількість у 878 тисяч осіб не є остаточною. Реальна цифра тих, хто користувався і мав житло на ТОТ, значно більша, оскільки Державний реєстр речових прав містить інформацію не про всі об’єкти нерухомості.

Під час спроб отримати компенсацію переселенці стикаються з конкретними перепонами:

• частина житлових об’єктів залишається неприватизованою;
• інформація про право власності не внесена до Державного реєстру речових прав.

Як каже Наталя Козловська, наявність оформлених прав є базовою вимогою для отримання будь-якої допомоги. Наприклад, органи місцевого самоврядування у містах, таких як Київ чи Тернопіль, вимагають підтвердження прав власності навіть для надання допомоги на оренду житла.

Через виявлені прогалини у документах переселенців Міністерство розвитку громад та територій планує ініціювати масштабний проєкт з інформування населення.

Читайте також:

Житлові ваучери для ВПО: що заважає переселенцям придбати житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

11 травня Сіверськодонецька міська військова адміністрація відкрила прийом заявок на участь у програмі пільгового іпотечного кредитування для ВПО віком 60+. Документи прийматимуть до 1 червня. За умовами програми переселенці із Сіверськодонецької громади можуть отримати житло у кредит під 3% річних, який майже повністю, на 99,99%, погасить сама громада коштом місцевого бюджету. Максимальна сума кредиту — 3 мільйони гривень.Податися можуть ВПО, яким виповнилося 60 років, які не мають житла на підконтрольній Україні території та раніше не отримували державної житлової підтримки.  Попередньо, оберуть 17 “щасливчиків” серед тих, хто подавав заявку. На це виділили 51 млн грн.

Редакція “Бахмут IN.UA” поспілкувалася з начальницею Сіверськодонецької міської військової адміністрації Євгенією Бойко про те, чому програму створили саме для людей старшого віку, звідки громада взяла гроші на 17 квартир, як обиратимуть людей, та чи можна масштабувати такий досвід на інші громади.

Житло для ВПО 60+

За словами Євгенії Бойко, саме люди старшого віку сьогодні фактично залишаються поза державними житловими програмами.

“Чому саме 60+, тому що це єдина категорія населення на сьогоднішній день, яка не забезпечена жодною державною програмою підтримки і яким відмовляють приватні фінансові установи. Тобто, питаннями цієї категорії населення на сьогоднішній день, на жаль, ніхто не опікується”, — пояснює пані Євгенія.

Вона додала, що, звісно, така програма не здатна закрити потребу всіх переселенців старшого віку, однак її вирішили запускати, виходячи з реальних фінансових можливостей громади.

“Нам би хотілося безперечно задовольнити запит всіх наших мешканців віком 60+, але ми виходимо з фінансових можливостей, які є наразі. Спробуємо їх розширити в подальшому”.

Понад 900 заявок і лише 17 квартир

Попри те, що частина працівників адміністрації сумнівалася у великому інтересі до програми, вже зараз попит значно перевищує бюджетні можливості.

“На даний момент подано понад 900 заявок. Це я орієнтуюсь по тій цифрі, яку я приблизно розумію. Щодня звертаються люди, а щопонеділка маємо в районі 100 заявок, бо люди подаються протягом вихідних”, — ділиться Євгенія Бойко.

За словами начальниці МВА, всередині адміністрації були різні прогнози щодо реакції людей.

“У нас частина адміністрації вважала, що програма не користуватиметься попитом, а частина вважала, що буде шалений ажіотаж. І, в принципі, ми спостерігаємо, що друга половина колективу була права”.

На програму громада заклала 51 мільйон гривень. Якщо всі учасники братимуть максимальну суму кредиту, а 3 мільйони гривень, то коштів вистачить приблизно на 17 квартир. Водночас у МВА допускають, що частина людей обиратиме дешевше житло, тому фінансування може вистачити ще на кількох учасників.

“18-та заява, вона вже була понад той ліміт, який ми визначили можливим. Ми говоримо про можливість виділення з бюджету 51 мільйон і можливість кредитування одного заявника на суму 3 мільйони включно”, — каже начальниця МВА.

Звідки взяли гроші на програму?

51 мільйон гривень на програму житла для ВПО 60+ Сіверськодонецька громада зібрала коштом власного бюджету. Зокрема, за словами начальниці МВА, адміністрація суттєво скоротила власні витрати.

“На щастя, ми отримуємо ще доходи на сьогоднішній день. Це доходи від наших підприємців, які не зрадили громаді, які продовжують сплачувати податки до нашої громади. Крім того, кошти акумулювали, за рахунок жорсткої економії ресурсів адміністрації і всіх структурних підрозділів. Ми максимально урізали всі видатки на наше існування. І нам вдалося закумулювати на сьогоднішній день таку суму”, — пояснює у коментарі Євгенія Бойко.

Гроші вдалося накопичити фактично за кілька місяців бюджетного року. Починали їх заощаджувати з 1 січня, з початком бюджетного року.

Як обиратимуть переможців

Відбір учасників проводитиме не сама адміністрація, а Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву, більш відомий як Держмолодьжитло. Переможців визначатимуть випадковим чином під час відкритої трансляції.

“Держмолодьжитло, будучи нашим партнером, більш організаційним, ніж фінансовим, в цій історії, проведе незалежний від нас і від будь-кого розіграш. Випадково вибере 17 прізвищ, саме вони отримають можливість отримати квартиру з погашенням кредиту на 99%”, — каже пані Євгенія.

За її словами, якщо після першого етапу частина коштів залишиться невикористаною, фонд проведе додатковий рандомний відбір.

Примітка. Розіграш у програмі “Держмолодьжитло” відбувається автоматично та без ручного втручання. Після подачі заяв усіх кандидатів вносять до єдиного реєстру, де кожен отримує індивідуальний номер. У визначений день система випадковим чином обирає переможців за допомогою сервісу випадкового відбору. Процес транслюють наживо на YouTube-каналі Держмолодьжитла, щоб забезпечити відкритість і прозорість відбору. Люди, які не виграли, автоматично можуть брати участь у наступних розіграшах.

Чи може така програма працювати в інших громадах

У Сіверськодонецькій МВА визнають, що нинішня модель не є опцією, адже вона дуже дорога для місцевих бюджетів, бо громада фактично повністю оплачує квартиру людям.

“99 % погашення кредиту — це фактично людина отримає цю квартиру в подарунок. Адже максимальний власний внесок людини при кредиті у 3 мільйони гривень складає лише 300 гривень”, — пояснює начальниця МВА.

Та додає, що Україні потрібно шукати інші, масштабованіші механізми підтримки  ВПО старшого віку.

“Треба розробляти нові моделі з залученням коштів всіх можливих інституцій, які можуть допомогти в вирішенні проблеми ВПО старшого віку”.

Попри те, в адміністрації вже планують продовжувати програму й після завершення нинішнього етапу.

“Ми плануємо дійсно зробити мінімум ще один сет, а бажано два сети протягом цього поточного бюджетного року”.

Для цього громада хоче залучати партнерські та інвестиційні кошти, а також продовжувати режим жорсткої економії бюджету. Втім, спрогнозувати наразі, скільки вдасться зекономити коштів, поки сказати не можуть. 

Ця програма показує одразу кілька важливих речей про ситуацію з ВПО старшого віку в Україні. По-перше, попит на житло серед переселенців 60+ є значно більшим, ніж очікували навіть у самій адміністрації, понад 900 заявок на 17 потенційних квартир демонструють масштаб проблеми. По-друге, переселенці 60+ фактично залишаються поза більшістю державних механізмів підтримки: банки не готові кредитувати цю категорію людей, а окремих житлових програм для них майже не існує.

Водночас кейс Сіверськодонецької громади показує, що навіть релокована громада може запускати дорогі соціальні ініціативи, якщо має стабільні податкові надходження та готова йти на жорстку економію бюджету. Але сама адміністрація визнає: така модель навряд чи стане масовою без участі держави, міжнародних партнерів чи донорських коштів.

Примітка. Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.

До теми:

Житлові ваучери для ВПО з ТОТ: як забронювати кошти з 1 травня і купити житло (повна інструкція 2026)

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!