Економічне відновлення громад є важливою передумовою відновлення нормального життя людей та їх подальшого розвитку соціально-економічного розвитку. Під час подальшого    відновлення міста Бахмут, на міську раду та мешканців очікує задача перезапустити бізнес-активність у місті. Від цього залежить наявність робочих місць, виробництво та податкові надходження. Ці кроки мають бути закладені у візію відбудови. Адже вже зараз громада втрачає свої прибутки, які так необхідні під час воєнного стану. Згідно із відповіддю міської ради Бахмута, у 2022 році громада отримала 31,5 млн грн єдиного податку, сплаченого підприємцями до бюджету. У 2021 році ця сума складала майже 57,5 млн грн. Тобто, громада втратила тільки на одному податку близько 54% надходжень до бюджету. 

Редакція Бахмут.IN.UA поспілкувалася з експертом, щоб дізнатися, які є можливості відновлення економіки міста та регіону у майбутньому та що для цього треба робити вже зараз. 

Процес майбутнього відновлення буде довгим та складним етапом життя України. Адже він містить в собі багато складових, ще необхідні для повноцінного перезапуску життя громад. Першочергово це відновлення безпекової ситуації, потім відбудова критичної інфраструктури населених пунктів, створення базових умов для життя людей тощо. 

Втім, для функціонування громади важливо звертати увагу  також на економічне відновлення, від якого залежить те, чи громада зможе забезпечити людей робочими місцями, а себе податковими надходженнями. Ці плани та бачення мають бути розробленні на місцевому рівні з урахуванням рівня руйнувань, потенціалу та ресурсів кожної окремої громади. 

За півтора року повномасштабної війни, Бахмутська міська рада втратила 54% надходжень до бюджету тільки від єдиного податку

Джерело: витяг із відповіді Бахмутської міської ради на запит на отримання публічної інформації

Наразі Бахмутська міська рада спільно із мешканцями працює над розробкою спільної візії майбутньої відбудови. Зважаючи на те, що громада отримала та продовжує отримувати колосальні збитки, спричинені повномасштабною війною росії проти України, планування таких заходів стає задачею із зірочкою.

Ігор Бураковський, Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій розповів нам, з яких етапів буде складатися процес саме економічного відновлення та про те, за яких умов можливо буде повернути бізнес-активність до громади. 

Що таке економічне відновлення та який пріоритет воно повинно мати

Від ефективності та швидкості економічного відновлення громади залежить її майбутня фінансова спроможність та повернення населення. Результатами такого процесу є повернення бізнесу та інвестицій.

Від цього залежить наявність робочих місць, відповідно, повернення працездатного населення до населеного пункту й фінансові надходження до бюджету громади у вигляді податків. У лютому 2023 року дослідження свідчили,  що серед українських переселенців за кордоном більш схильними повернутися  є люди похилого віку.

Це значить, що повернеться переважно населення, яке потребує фінансової допомоги з боку держави і є менш економічно активним. Відповідно, для того, щоб громада змогла повернути й працездатне населення, яке буде вкладатися у її розвиток, та інвестиції, вона має розробити план дій, який дозволить принаймні приблизно зрозуміти, як буде відбуватися цей процес. 

Ігор Бураковський, Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

Джерело: відкриті джерела

Читайте також: Діалоги з владою: соціологиня Марія Грищенко про варіанти залучення громади до відбудови Бахмута

Падіння ВВП та брак робочої сили

Попри те, що плани росіян окупувати східну значну частину України провалилась, але станом на зараз ця територія зазнала значних втрат.

Запеклі бої та постійні обстріли спустошують східні області, підприємства, які мали суттєвий вплив на ВВП країни та на фінансовий стан громад вщент зруйновані або зазнали пошкоджень, аграрії не можуть повноцінно працювати через постійні обстріли та мінування полів. 

Кнауф був одним із найуспішніших прикладів іноземних інвестицій в Донецькій області, росіяни зруйнували його ще в травні 2022 року

Джерело: медіа Заборона

Це все спустошує цю частину країни та змушує бізнес або припиняти свою активність, або переносити свої потужності у більш безпечні регіони. Таким чином, власні доходи громад зменшуються, бізнес перереєстровується в інших громадах, а східна частина України ризикує залишитися дотаційним, депресивним регіоном без приватних інвестицій на довгі роки. Відповідно, кількість робочих місць теж буде зменшуватися.

Це потягне за собою такий наслідок, як неповернення до громад навіть тих, хто наразі готовий це зробити при сприятливій безпековій ситуації. Людям для життя потрібна не тільки критична та житлова інфраструктура, хоча це безперечно важливий елемент.

Відсутність роботи, перспектив заробітку може негативно вплинути на готовність людей повернутися додому, навіть у випадку відбудови цього самого дому. Саме тому плани економічного відновлення мають таку вагу при плануванні загальної відбудови.

Ігор Бураковський, Голова Правління Інституту економічних досліджень, пропонує розділити всі громади України на три великі групи:

• Перша група – це громади, які зазнали порівняно невеликих збитків від війни. Це, умовно кажучи, Київська громада, Львівська громада і багато інших. Ці території не мають якихось суттєвих руйнувань, тут є свої проблеми, але ці громади готові до досить швидкого відновлення.
• Друга група це громади, які перебувають на прифронтових територіях. Звичайно, ці громади зазнали більше руйнувань. В таких населених пунктах багато об’єктів знищено або зруйновано, дещо  можна відновити. І тут кожна громада матиме свою власну стратегію відновлення.
• Третя група – це ті громади, які безпосередньо перебувають на звільнених територіях. Це, зокрема, Бахмут, Маріуполь, Волноваха та інші, які були дуже сильно зруйновані. Тут процес відновлення буде мати іншу логіку та вимір, можливо, навіть інші пріоритети й абсолютно інші інструменти й джерела фінансування, ніж громади першої та другої груп.

Читайте також: Відбудова Бахмута не в Бахмуті: чи можливо це?

Що має бути у планах економічного відновлення

21 липня наша редакція організувала відкриту онлайн зустріч з приводу обговорення майбутньої візії відбудови Бахмута. На зустрічі були присутні представники громади, міської ради та експертного середовища.

Зокрема, була презентована вже сформована візія відбудови Маріуполі у якості позитивного прикладу того, як може виглядати план відбудови та як він може формуватися. Втім, план відбудови це окремий документ для кожної громади. Він має формуватися з урахуванням ступеня пошкодження, минулих та потенційних промислових потужностей, кон’юнктури ринку кожної окремої громади тощо. 

Бахмутська міська рада разом з громадськістю та експертами обговорює візію майбутньої відбудови міста

Наразі міська рада Бахмута працює над цим баченням. Ігор Бураковський пояснює, що в сучасних реаліях навряд чи вийде сформувати остаточний та детальний план дій на майбутнє. Адже умови можуть змінитися, і цей план може і повинен змінюватися з урахуванням відповідних реалій. 

Пан Ігор пояснив, що відновлення – це відкритий процес “навчання в процесі практичної роботи”. Тобто в процесі самого відновлення ми навчаємося відновлювати громаду й економіку України. При цьому ми весь час моніторимо, що ми робимо, та приймаємо якісь рішення, які пов’язані, можливо, із корекцією певних наших кроків, тому що середовище навколо нас весь час змінюється. 

Тому важливо ще на етапі планування закласти в план механізми, за якими буде здійснюватися корегування заявлених раніше кроків: за яких умов вони будуть відбуватися, хто буде здійснювати процес оновлення планів, яким чином ці оновлення будуть затверджуватися, як відбуватиметься моніторинг їх виконання. У такому випадку, громада не тільки буде готова до внесення змін, але й міська рада зможе дотримуватися прозорого механізму відбудови під час постійних змін.

Крім того, співрозмовник також наголошує, що розробка подібних планів має відбуватися не тільки силами органів місцевої влади та громадськості, але й з залученням профільного експертного середовища. 

Читайте також: Відбудова Бахмута: як не допустити розкрадання грошей?

Чи повернеться бізнес на схід: опитування Бахмутських підприємців

Наша редакція нещодавно провела опитування власників місцевого бізнесу, щоб дізнатися, якими потужностями вони володіли, як на їх діяльність вплинула повномасштабна війна та чи планують вони відновлювати свою справу у майбутньому саме у Бахмуті. 

В опитуванні взяли участь власники понад 100 переважно мікро та малих бізнесів Бахмута. З них менше ніж 5% встигли вивезти своє обладнання до руйнування міста та тільки 2.8% бізнесів змогли з цим обладнанням відновити роботу на новому місці. 

Більша частина респондентів, а саме 62%, зазначили, що готові відновити свій бізнес у Бахмуті. Втім, власники зазначили, що найбільшими їх потребами для майбутнього відновлення є грошова компенсація за втрачений бізнес (84%) та державні програми підтримки бізнесу (72%).

Водночас 53% зазначили, що для відновлення підприємницької діяльності їм потрібне припинення бойових дій на території України. 

Тобто, хоча фізична безпека залишається очевидним пріоритетом для бізнесу, потреба у фінансовій підтримці від держави переважає серед тих, хто втратив всі свої потужності. 

За словами експерта, наразі країна більше просунулася у питаннях компенсації людям за зруйноване чи пошкоджене житло, адже ця проблема має вищий пріоритет. Людям буквально немає де жити. Втім, ведуться активні розмови й щодо компенсації збитків власників українського бізнесу, які втратили свої активи та виробничі потужності.

З урахуванням стану української економіки та обсягу витрат на оборону, таке фінансування потенційно може здійснюватися зокрема коштом програм підтримки України, які реалізують міжнародні партнери України. 

Повернення людей до громади залежить від наявності робочих місць, водночас бізнесу потрібна впевненість, що він зможе знайти працівників для свого функціонування та роботи

Джерело: Depositphotos

Ігор також зазначає, що для повернення бізнесу важливо врахувати багато інших факторів, таких як джерела надходження коштів для відбудови, кількість та структура робочої сили, яка реально наявна зараз та буде наявною в майбутньому громадах тощо.

Що стосується фінансування процесу відбудови, то громади отримуватимуть кошти з бюджету (але ці можливості виглядають обмеженими) через програми міжнародної допомоги, яка регулюватиметься на рівні Уряду. Крім того, громади мають можливість укладати угоди про пряме партнерство із міжнародними організаціями та іноземними містами для розв’язання певних точкових проблем. 

Наразі важко спрогнозувати стан економіки та фактичний обсяг фінансової підтримки від міжнародних партнерів станом на кінець війни, так само як і терміни перемоги. Проте, процес планування відбудови вже розпочався як на рівні держави, так і на рівні деяких громад.

За допомогою експертного середовища, громадськості та аналізу всіх змінних важливо спрогнозувати подальші дії на підтримку бізнесу та на спонукання його повернутися у майбутньому. Без цього невіддільного елементу візії відбудови громада не зможе якісно відновитися та функціонувати. 

Читайте також: Інклюзивне місто або як зробити Бахмут доступним для всіх після відбудови

Фото: «Бахмут.IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Бахмутська міська територіальна громада долучилася до впровадження реформи управління публічними інвестиціями та подала до цифрової системи DREAM проєкт забезпечення житлом бахмутян. Йдеться про житло для бахмутян в Гощі.

Детальніше про це читайте в матеріалі.

Житло для бахмутян в Гощі

Бахмутська громада подала до цифрової системи DREAM проєкт забезпечення житлом мешканців громади, які через війну стали внутрішньо переміщеними особами. Ініціатива передбачає створення житла для бахмутян у безпечних регіонах України, зокрема в Гощі, що на Рівненщині.

Дата ініціації проєкту на DREAM вказана на 17 грудня 2025 року. Виконавцем вказано управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради, а керівником проєкту вказана Надія Трофимова.

Скільки грошей коштує житло для ВПО

Реалізувати проєкт планують в Гощі. Тут збудують житло на 570 квартир. Тривалість проєкту складає 36 місяців, тобто 3 роки, а бюджет понад 1 мільярд гривень (1 763 460 197 гривень).

Кошти розподілять наступним чином:

• на підготовку до проєкту — 67 308 000 гривень;
• на реалізацію — 1 690 368 000 гривень;
• на експлуатацію — 4 084 197 гривень;
• на закриття — 1 700 000 гривень.

Є два технічних рішення, за якими можуть, зводити житло.

1. Будівництво багатоквартирних житлових будинків з залізобетонних конструкцій

Воно передбачає будівництво багатоквартирних житлових будинків в селищі Гоща з залізобетонних конструкцій, а саме: залізобетонних колон, плит перекриття, огороджувальних стінових конструкцій. Також передбачається встановлення енергоефективного обладнання опалення, водопостачання, електропостачання, енергоефективних вікон, дверей, освітлення, виконання утеплення зовнішніх стін, горища будівель. Це рішення дозволить побудувати житлові будинки зі строком експлуатації приблизно 100 років за 3 роки.

Недоліки цього методу: 1. Потреба у важкій техніці: великі розміри та маса елементів ускладнюють доставку. 2. Вразливість швів: погана ізоляція може призвести до тепловтрат, що вимагає додаткової ізоляції. 3. Має обмеження в дизайні та потребує тривалого часу на затвердження. 4. Має значно вищі вартісні показники матеріальних ресурсів.

2. Будівництво багатоквартирних житлових будинків зі сталевого каркаса.

Воно передбачає будівництво багатоквартирних житлових будинків зі сталевого каркаса, залізобетонних плит перекриття, огороджувальних стінових конструкцій. Так само буде встановлення енергоефективного обладнання опалення, водопостачання, електропостачання, енергоефективних вікон, дверей, освітлення, виконання утеплення зовнішніх стін, горища будівель. Так само будинок може експлуатуватися 100 років. Будівництво триватиме 3 роки.

Недоліки цього методу: сталевий каркас має бути оброблений противопожежними засобами через незадовільну вогнестійкість.

“Проєкт спрямований на інтеграцію мешканців Бахмутської міської територіальної громади у нові місця проживання шляхом забезпечення житлом та супровідними соціальними послугами. Концепція проєкту передбачає поділ кварталу частини території селища Гоща площею ~6 га на райони у невиликих масштабах, будівництва житла зі сталевих конструкцій, створення об’єктів та визначних місць, які існували в Бахмуті (Алея Троянд, Набережна – образ річки Бахмутка з люмінофорів). Даний проєкт отримав символічну назву “Відродження” — йдеться в описі проєкту.

Як проєкт вплине на Гощу

Проєкт матиме позитивні наслідки і для Гощі, зокрема очікують:

• приросту населення громади;
• зростання споживчого попиту;
• розвитку інфраструктури селища та збереження наявної;
• зростанню попиту на соціальні послуги;
• збільшення надходжень до селищного бюджету;
• створення нових робочих місць;
• розширення спектру надання освітніх, медичних, соціальних, культурних послуг;
• відкриття нових об’єктів малого/середнього бізнесу;
• залучення міжнародних та українських інвестицій для подальшого розвитку громади;
• створення соціального житлового фонду.

До теми:

Проєкт “Бахмут-Гоща” у фактах і датах: що відомо про будівництво житла для бахмутян на Рівненщині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Навесні 2025 року було ініційовано проєкт “Спільне бачення нового дому”, щоб знайти довгострокові рішення для забезпечення житлом мешканців Бахмутської громади. У межах проєкту провели масштабне опитування громади, щоб дізнатися потреби самих бахмутян. Адже метою проєкту є не просто будівництво житла, а об’єднання людей.

Результатом проєкту стало дослідження та спільне бачення мешканців, яким має бути житловий квартал для бахмутян. Результати дослідження публікує міжнародний фонд “Відродження”.

“Спільне бачення нового дому”: результати дослідження

Опубліковано комплексне дослідження “Спільне бачення нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу для ВПО з Бахмута”. У ньому зібране дослідження потреб бахмутян в евакуації та зібрані підходи до створення нового житла для ВПО Бахмутської громади. Передпроєктне дослідження реалізували в широкому партнерстві: Бахмутська міська військова адміністрація, ГО “Бахмутська фортеця”, “Антикризовий медіа-центр. Донеччина” та урбаністична коаліція Ro3kvit.

Дослідження базується на внутрішньому опитуванні ВПО Бахмутської громади, інтерв’ю, онлайн-воркшопі зі спільного формування бачення майбутнього житла, а також аналізі житлової політики та українських практик.

Розробником дослідження виступила урбаністична коаліція Ro3kvit. Фахівці розробили концепцію, методологію, провели дослідження, аналізували дані і підготували фінальний документ.

У висновках дослідження йдеться про необхідність використання кількох моделей заселення людей з урахуванням різних життєвих ситуацій. Основний фокус рекомендацій спрямований на розвиток муніципального орендного та тимчасового житла, а також формування просторових рішень, що враховують повсякденні практики бахмутян, принципи безбар’єрності та умови для збереження й розвитку спільноти.

Що виявило дослідження

Ключова суть:

1. Житлова проблема є довгостроковою, а не тимчасовою. Більшість ВПО з Бахмута не розглядають швидке повернення як реалістичний сценарій.
2. Люди потребують постійного, а не тимчасового житла.
3. Важливе не лише саме помешкання, а й якість середовища: інфраструктура, школи, медицина, транспорт, робочі місця.
4. Переселенці хочуть бути залученими до планування майбутнього житла та розвитку спільнот.

Основні висновки проєкту “Спільне бачення нового дому”

1. ВПО не задовольняє модель короткострокового розселення (модульні містечка, гуртожитки).
2. Люди прагнуть повноцінного житла з правом власності або довгострокового користування.
3. Для багатьох важливо зберегти соціальні зв’язки з Бахмутською громадою.
4. Є високий рівень психологічної вразливості через втрату дому.
5. Вибір місця проживання залежить від: доступності роботи, освіти для дітей, медичних послуг, безпеки регіону.

Рекомендації дослідження

1. Розробляти системні програми постійного житла, а не тимчасові рішення.
2. Передбачати механізми співфінансування або доступної іпотеки.
3. Залучати ВПО до планування житлових проєктів.
4. Створювати житлові рішення разом із розвитком інфраструктури.
5. Підтримувати формування локальних спільнот переселенців.
6. Враховувати різні типи домогосподарств (сім’ї з дітьми, літні люди, люди з інвалідністю).
7. Інтегрувати психологічну та соціальну підтримку.

Головний меседж дослідження

Йдеться не просто про дах над головою. Мова про створення повноцінного, безпечного, сталого середовища для життя бахмутян, які втратили свої домівки, з урахуванням їхніх потреб, досвіду та бачення майбутнього.

Це дослідження є основою для формування реальної житлової політики щодо ВПО з Бахмута, орієнтованої на довгострокове відновлення життя, а не тимчасове вирішення проблеми.

Ознайомитись з повним текстом передпроєктного дослідження “Спільне бачення нового дому” можна за покликанням.

Читайте також:

• Проєкт “Бахмут-Гоща” у фактах і датах: що відомо про будівництво житла для бахмутян на Рівненщині
• Без громадського транспорту й роботи:чому переселенцям у селах не так легко адаптуватися до нових умов
• Які програми забезпечують житлом ВПО в Україні та на що можна податися, аби отримати оселю: розпитали у Мінрозвитку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!