Різні державні установи Бахмута були змушені релокуватися в інші міста країни через початок повномасштабного вторгнення та повного знищення Бахмута. Зараз вони працюють в евакуації.
Редакція Бахмут IN.UA зібрала перелік закладів з Бахмута, які продовжують роботу.
Де в Україні працюють установи Бахмута
Працювати в умовах знищеного міста під окупацією неможливо, а тому всі державні установи перемістилися на контрольовану територію країни. Наразі вони продовжують надавати послуги бахмутянам як в офлайн, так і в онлайн-форматі.
Бахмутська лікарня в Броварах
Бахмутська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування вважалася одним з найкращих медичних закладів на Донеччині за кількістю і якістю послуг. Проте, після повномасштабного вторгнення заклад був змушений покинути Бахмут та релокуватися в Бровари, що під Києвом. В це місто переїхав колектив досвідчених лікарів з сучасною технікою для діагностики та лікування. Наразі вони надають медичні послуги як бахмутянам, так і місцевим жителям.
Адреса розташування: місто Бровари, вулиця Київська, 177.. Лікувально-діагностичний центр працює кожного дня, без вихідних, з 8:00 до 20:00 за гнучким графіком роботи.
Контакти:
+38 (067) 114 4108;
+38 (050) 060 3990;
+38 (067) 117 0181.
Бахмутська багатопрофільна лікарня у Дніпрі
Інший підрозділ Бахмутської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування був евакуйований у Дніпро. В ньому працюють 46 медиків з Бахмута, які регулярно кваліфіковану медичну допомогу всім, кому вона потрібна.
Адреса розташування: місто Дніпро, проспект Мануйлівський, 5. Пацієнтів приймають щодня з 8:00 до 22:00, без вихідних. У медичному закладі працюють 46 медиків, які евакуювались з Бахмута.
Контакти:
+38 (067) 237 1386;
+38 (099) 000 9230.
Бахмутський РАЦС
Після початку повномасштабного вторгнення Бахмутський РАЦС перестав працювати. Утім, його архівний відділ був евакуйований та наразі працює в Дніпрі.
Адреса розташування: місто Дніпро. Відділ архіву з Бахмутського РАЦСу вивезли у Дніпро, там він працює у дистанційному форматі.
Контакти: Якщо бахмутянам потрібно отримати послугу в РАЦСі вони можуть звернутися до будь-якого РАЦСу за місцем проживання та зробити запит на звернення до Бахмутського РАЦСу, щоб отримати необхідну довідку.
Бахмутське БТІ
КП “Бахмутське бюро технічної інвентаризації” (БТІ) також переїхав до іншого міста, а конкретніше до столиці. Установа продовжує надавати бахмутянам послуги, основна з яких — надання довідок про правову належність нерухомого майна, яка виникла до 01.01.2013 року.
Громадяни мають можливість особисто звернутись на прийом за отриманням послуги. Він здійснюється щосереди з 10:00 до 15:00 години. Надання послуг проводиться виключно за попереднім записом. В останній понеділок місяця відкривається запис на наступний календарний місяць
Контакти:+38 (095) 678 0014. Також можна звертатися на електронну пошту: [email protected] (з понеділка по п’ятницю з 09:00 до 17:00 години).
Архівний відділ Бахмутської міської ради
Архівний відділ Бахмутської міської ради наразі працює у місті Волочиськ, Хмельницької області. Усі послуги бахмутяни можуть отримати у дистанційному форматі. Детальніше про послуги, які він надає, можете дізнатися в матеріалі редакції Бахмут IN.UA.
Адреса розташування: місто Волочиськ, Хмельницька область. Усі послуги бахмутяни можуть отримати дистанційно.
Контакти:
+38 (098) 427 3403;
+38 (099) 653 5825.
Номери працюють з понеділка по п’ятницю з 10:00 до 14:00 години. Отримати послуги можна також за допомогою звернення на електронну пошту: [email protected].
У Національному заповіднику “Софія Київська” відбулося урочисте відкриття виставки “Скорботний шлях Бахмуту”. На ній представлена унікальна колекція “Різьбленки” майстра традиційних народних ремесел із Бахмута Дмитра Денисенка. Цієї суботи бахмутян запрошують безоплатно відвідати виставку.
Про це повідомляє Управління культури Бахмутської міської ради.
“Скорботний шлях Бахмуту”
На виставці представлена експозиція з циклу художніх та графічних робіт Via Dolorosa. Роботи відображають біблійні мотиви Скорботного шляху Ісуса Христа. Це унікальна колекція “Різьбленки” — барельєфи, створені алмазним інструментом на страусиній шкаралупі. Виконав роботи майстер Народного музею писанкарства та розвитку народних ремесел Бахмутського міського народного Дому Дмитро Денисенко.
Примітка. Via Dolorosa — вулиця в Єрусалимі, якою Ісус Христос пройшов до місця розп’яття.
Зазначимо, що частина експозиції була знищена під час боїв за Бахмут, деякі роботи вдалося врятувати. Шлях представлених експонатів до столиці був дуже непростим, як скорботний шлях маленького, але водночас героїчного міста.
Під час відкриття експозиції автор колекції Дмитро Денисенко провів огляд робіт, зануривши гостей в атмосферу нескореної скорботи Спасителя з надією на відродження міста Бахмут.
Екскурсія для бахмутян у “Софії Київській”
Центр підтримки бахмутян у Києві запрошує мешканців міста-фортеці безкоштовно відвідати виставку “Скорботний шлях Бахмуту”. Екскурсія відбудеться 10 лютого, початок о 14:00. Національний заповідник “Софія Київська” розташований за адресою: Київ, вулиця Володимирська, 24.
Запис на захід доступний за номером: +38 (066) 537 0173. Поспішайте, адже кількість місць обмежена.
Графік роботи експозиції у виставковій залі “Хлібня”:
з 10:00 до 17:00;
щодня, окрім понеділка, з 9 лютого по 11 травня.
Зазначимо, що організували виставку Управління культури Бахмутської міської ради за підтримки Бахмутської міської військової адміністрації, Національного заповідника “Софія Київська”, ГО “Київської фундації культури”, ГО “Студентська Молодь Бахмуту”, благодійного фонду “Бахмут. Допомога. Відродження” та Фонду Едуарда Мкртчана.
Читайте також:
“Вікно у спогади” для кожного: співачка Valentayna випустила пісню про Бахмут
Економічне відновлення громад є важливою передумовою відновлення нормального життя людей та їх подальшого розвитку соціально-економічного розвитку. Під час подальшого відновлення міста Бахмут, на міську раду та мешканців очікує задача перезапустити бізнес-активність у місті. Від цього залежить наявність робочих місць, виробництво та податкові надходження. Ці кроки мають бути закладені у візію відбудови. Адже вже зараз громада втрачає свої прибутки, які так необхідні під час воєнного стану. Згідно із відповіддю міської ради Бахмута, у 2022 році громада отримала 31,5 млн грн єдиного податку, сплаченого підприємцями до бюджету. У 2021 році ця сума складала майже 57,5 млн грн. Тобто, громада втратила тільки на одному податку близько 54% надходжень до бюджету.
Редакція Бахмут.IN.UA поспілкувалася з експертом, щоб дізнатися, які є можливості відновлення економіки міста та регіону у майбутньому та що для цього треба робити вже зараз.
Процес майбутнього відновлення буде довгим та складним етапом життя України. Адже він містить в собі багато складових, ще необхідні для повноцінного перезапуску життя громад. Першочергово це відновлення безпекової ситуації, потім відбудова критичної інфраструктури населених пунктів, створення базових умов для життя людей тощо.
Втім, для функціонування громади важливо звертати увагу також на економічне відновлення, від якого залежить те, чи громада зможе забезпечити людей робочими місцями, а себе податковими надходженнями. Ці плани та бачення мають бути розробленні на місцевому рівні з урахуванням рівня руйнувань, потенціалу та ресурсів кожної окремої громади.
За півтора року повномасштабної війни, Бахмутська міська рада втратила 54% надходжень до бюджету тільки від єдиного податку
Джерело: витяг із відповіді Бахмутської міської ради на запит на отримання публічної інформації
Наразі Бахмутська міська рада спільно із мешканцями працює над розробкою спільної візії майбутньої відбудови. Зважаючи на те, що громада отримала та продовжує отримувати колосальні збитки, спричинені повномасштабною війною росії проти України, планування таких заходів стає задачею із зірочкою.
Ігор Бураковський, Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій розповів нам, з яких етапів буде складатися процес саме економічного відновлення та про те, за яких умов можливо буде повернути бізнес-активність до громади.
Що таке економічне відновлення та який пріоритет воно повинно мати
Від ефективності та швидкості економічного відновлення громади залежить її майбутня фінансова спроможність та повернення населення. Результатами такого процесу є повернення бізнесу та інвестицій.
Від цього залежить наявність робочих місць, відповідно, повернення працездатного населення до населеного пункту й фінансові надходження до бюджету громади у вигляді податків. У лютому 2023 року дослідження свідчили, що серед українських переселенців за кордоном більш схильними повернутися є люди похилого віку.
Це значить, що повернеться переважно населення, яке потребує фінансової допомоги з боку держави і є менш економічно активним. Відповідно, для того, щоб громада змогла повернути й працездатне населення, яке буде вкладатися у її розвиток, та інвестиції, вона має розробити план дій, який дозволить принаймні приблизно зрозуміти, як буде відбуватися цей процес.
Ігор Бураковський, Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій
Джерело: відкриті джерела
По-перше, треба відновити нормальне життя – це забезпечення громади відповідними послугами. Мова йде, перш за все, про послуги, пов’язані з життєдіяльністю громади. Тобто це інфраструктура, це житло, це все, що пов’язано з обслуговуванням безпосередньо мешканців. Друге – це відновлення життя громади в частині освіти, школи, дитячі садки, тобто відновлення соціальних послуг в широкому розумінні цього слова, все що входить в цей соціальний комплекс. І третє – це відновлення економічної активності. В якихось межах тут все між собою взаємопов’язане. Три такі цілі відновлення досягаються різного роду кроками з різних джерел фінансування і різними способами.
Ігор Бураковський // Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій
Попри те, що плани росіян окупувати східну значну частину України провалилась, але станом на зараз ця територія зазнала значних втрат.
Запеклі бої та постійні обстріли спустошують східні області, підприємства, які мали суттєвий вплив на ВВП країни та на фінансовий стан громад вщент зруйновані або зазнали пошкоджень, аграрії не можуть повноцінно працювати через постійні обстріли та мінування полів.
Кнауф був одним із найуспішніших прикладів іноземних інвестицій в Донецькій області, росіяни зруйнували його ще в травні 2022 року
Джерело: медіа Заборона
Це все спустошує цю частину країни та змушує бізнес або припиняти свою активність, або переносити свої потужності у більш безпечні регіони. Таким чином, власні доходи громад зменшуються, бізнес перереєстровується в інших громадах, а східна частина України ризикує залишитися дотаційним, депресивним регіоном без приватних інвестицій на довгі роки. Відповідно, кількість робочих місць теж буде зменшуватися.
Це потягне за собою такий наслідок, як неповернення до громад навіть тих, хто наразі готовий це зробити при сприятливій безпековій ситуації. Людям для життя потрібна не тільки критична та житлова інфраструктура, хоча це безперечно важливий елемент.
Відсутність роботи, перспектив заробітку може негативно вплинути на готовність людей повернутися додому, навіть у випадку відбудови цього самого дому. Саме тому плани економічного відновлення мають таку вагу при плануванні загальної відбудови.
Ігор Бураковський, Голова Правління Інституту економічних досліджень, пропонує розділити всі громади України на три великі групи:
Перша група – це громади, які зазнали порівняно невеликих збитків від війни. Це, умовно кажучи, Київська громада, Львівська громада і багато інших. Ці території не мають якихось суттєвих руйнувань, тут є свої проблеми, але ці громади готові до досить швидкого відновлення.
Друга група це громади, які перебувають на прифронтових територіях. Звичайно, ці громади зазнали більше руйнувань. В таких населених пунктах багато об’єктів знищено або зруйновано, дещо можна відновити. І тут кожна громада матиме свою власну стратегію відновлення.
Третя група – це ті громади, які безпосередньо перебувають на звільнених територіях. Це, зокрема, Бахмут, Маріуполь, Волноваха та інші, які були дуже сильно зруйновані. Тут процес відновлення буде мати іншу логіку та вимір, можливо, навіть інші пріоритети й абсолютно інші інструменти й джерела фінансування, ніж громади першої та другої груп.
Я не бачу на сьогодні можливості побудувати абсолютно зрозумілі дорожні карти, що має робити кожна така громада. Я думаю, що в процесі відновлення ми всі самі будемо навчатися тому, як це (стратегії та плани) безпосередньо робити. Якщо мова йде про терміни, то тут все залежить від збитків, які понесла та чи інша громада: фізичних збитків (інфраструктура, соціальні об’єкти тощо), збитків, пов’язаних із людським капіталом, тобто скільки людей поїхало, скільки повернеться, або не повернеться тощо. Якщо ми забудемо про громади й будемо говорити про українську економіку в цілому, то, не запитуйте мені чому так, але я думаю, що таке відновлення затягнеться в Україні щонайменше на 20, а може на 25 і більше років. На 25 і більше років, зважаючи на масштаби збитків.
Ігор Бураковський // Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій
21 липня наша редакція організувала відкриту онлайн зустріч з приводу обговорення майбутньої візії відбудови Бахмута. На зустрічі були присутні представники громади, міської ради та експертного середовища.
Зокрема, була презентована вже сформована візія відбудови Маріуполі у якості позитивного прикладу того, як може виглядати план відбудови та як він може формуватися. Втім, план відбудови це окремий документ для кожної громади. Він має формуватися з урахуванням ступеня пошкодження, минулих та потенційних промислових потужностей, кон’юнктури ринку кожної окремої громади тощо.
Бахмутська міська рада разом з громадськістю та експертами обговорює візію майбутньої відбудови міста
Наразі міська рада Бахмута працює над цим баченням. Ігор Бураковський пояснює, що в сучасних реаліях навряд чи вийде сформувати остаточний та детальний план дій на майбутнє. Адже умови можуть змінитися, і цей план може і повинен змінюватися з урахуванням відповідних реалій.
Одразу хочу сказати, що я не впевнений в тому, що можна буде написати дуже чіткий план. Цей документ має містити конкретні цілі, пріоритети й пояснювати, чому саме ці речі у нас є пріоритетними й коли ми це будемо безпосередньо робити, щоб не було такого враження, що ми хочемо, щоб було все та одразу. Так не буває, це мають бути якісь зрозумілі пріоритети. Ну і, звичайно, в цьому плані мають бути чітко вказані відповідні ресурси. Тобто, хто що і за які кошти безпосередньо це все буде робити. Ясно, що така стратегія має містити елементи контролю та розуміння того, хто їх реалізує. І, звичайно, має містити якісь механізми або бачення того, як ця стратегія буде переглядатись.
Ігор Бураковський // Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій
Пан Ігор пояснив, що відновлення – це відкритий процес “навчання в процесі практичної роботи”. Тобто в процесі самого відновлення ми навчаємося відновлювати громаду й економіку України. При цьому ми весь час моніторимо, що ми робимо, та приймаємо якісь рішення, які пов’язані, можливо, із корекцією певних наших кроків, тому що середовище навколо нас весь час змінюється.
Тому важливо ще на етапі планування закласти в план механізми, за якими буде здійснюватися корегування заявлених раніше кроків: за яких умов вони будуть відбуватися, хто буде здійснювати процес оновлення планів, яким чином ці оновлення будуть затверджуватися, як відбуватиметься моніторинг їх виконання. У такому випадку, громада не тільки буде готова до внесення змін, але й міська рада зможе дотримуватися прозорого механізму відбудови під час постійних змін.
Крім того, співрозмовник також наголошує, що розробка подібних планів має відбуватися не тільки силами органів місцевої влади та громадськості, але й з залученням профільного експертного середовища.
Ясно, що вона (ред.- місцева рада) повинна, хоче вона цього чи не хоче, залучати відповідних фахівців, консультуватися у відповідних експертів. Хто ці експерти і як залучати, це тема окремої розмови. Як на мене, вирішення цього питання багато в чому залежить від потужності місцевої громади. Мається на увазі спроможність громади залучати експертів зі сторони, скористатись місцевим експертним потенціалом. Якщо говорити про спеціалізацію потрібних експертів, це можуть бути експерти-економісти, фінансисти, юристи й, звичайно, фахівці з територіального розвитку, територіального планування, архітектори.
Ігор Бураковський // Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій
Чи повернеться бізнес на схід: опитування Бахмутських підприємців
Наша редакція нещодавно провела опитування власників місцевого бізнесу, щоб дізнатися, якими потужностями вони володіли, як на їх діяльність вплинула повномасштабна війна та чи планують вони відновлювати свою справу у майбутньому саме у Бахмуті.
В опитуванні взяли участь власники понад 100 переважно мікро та малих бізнесів Бахмута. З них менше ніж 5% встигли вивезти своє обладнання до руйнування міста та тільки 2.8% бізнесів змогли з цим обладнанням відновити роботу на новому місці.
Більша частина респондентів, а саме 62%, зазначили, що готові відновити свій бізнес у Бахмуті. Втім, власники зазначили, що найбільшими їх потребами для майбутнього відновлення є грошова компенсація за втрачений бізнес (84%) та державні програми підтримки бізнесу (72%).
Водночас 53% зазначили, що для відновлення підприємницької діяльності їм потрібне припинення бойових дій на території України.
Тобто, хоча фізична безпека залишається очевидним пріоритетом для бізнесу, потреба у фінансовій підтримці від держави переважає серед тих, хто втратив всі свої потужності.
Певні програми, які спрямовані на допомогу бізнесу зараз вже існують. Але ясно, що їх ресурсів абсолютно не досить. Відновлення на місцевому рівні залежатиме від того, що відбуватиметься в масштабах країни, якою буде політика відновлення, які будуть для цього застосовані стимули та інструменти тощо. Звичайно, кожна громада буде також приймати рішення на своєму рівні.Наприклад, якщо громада має сьогодні якісь – бодай, навіть, і невеликі доходи -, вона має для себе визначитися, скільки коштів та на яких умовах вона може вкладати безпосередньо у відновлення, у підтримку місцевого бізнесу, а скільки грошей треба залишати на те, щоб виконувати соціальні й інші функції, за які відповідає саме громада.
Ігор Бураковський // Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій
За словами експерта, наразі країна більше просунулася у питаннях компенсації людям за зруйноване чи пошкоджене житло, адже ця проблема має вищий пріоритет. Людям буквально немає де жити. Втім, ведуться активні розмови й щодо компенсації збитків власників українського бізнесу, які втратили свої активи та виробничі потужності.
З урахуванням стану української економіки та обсягу витрат на оборону, таке фінансування потенційно може здійснюватися зокрема коштом програм підтримки України, які реалізують міжнародні партнери України.
Повернення людей до громади залежить від наявності робочих місць, водночас бізнесу потрібна впевненість, що він зможе знайти працівників для свого функціонування та роботи
Джерело: Depositphotos
Ігор також зазначає, що для повернення бізнесу важливо врахувати багато інших факторів, таких як джерела надходження коштів для відбудови, кількість та структура робочої сили, яка реально наявна зараз та буде наявною в майбутньому громадах тощо.
Що стосується фінансування процесу відбудови, то громади отримуватимуть кошти з бюджету (але ці можливості виглядають обмеженими) через програми міжнародної допомоги, яка регулюватиметься на рівні Уряду. Крім того, громади мають можливість укладати угоди про пряме партнерство із міжнародними організаціями та іноземними містами для розв’язання певних точкових проблем.
Якщо мова йде про повернення інвесторів та приватних підприємців, які працювали в регіоні до повномасштабного вторгнення, то для них одним із принципово важливих питань є інфраструктура, наявність та якість транспортних шляхів, електропостачання тощо. Бізнес не може сам собі це все побудувати. Питання номер два: а як щодо робочої сили. Війна дуже сильно вплинула на український ринок праці в тому числі внаслідок масштабного переміщення людей між регіонами та за кордон.. Якщо я приходжу як бізнес на якусь територію, у мене одразу виникає питання, а хто буде у мене працювати на підприємстві, які я планую створити, яку зарплату слід платити, щоб ці люди працювали саме на моєму підприємстві, а не на іншому. Це дуже велика проблема. Взагалі, пошук працівників є традиційною проблемою для українського і великого, і середнього, і малого бізнесу, але зараз, на мою думку, ця проблема набуває якихось ну дуже великих масштабів.
Ігор Бураковський // Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій
Наразі важко спрогнозувати стан економіки та фактичний обсяг фінансової підтримки від міжнародних партнерів станом на кінець війни, так само як і терміни перемоги. Проте, процес планування відбудови вже розпочався як на рівні держави, так і на рівні деяких громад.
За допомогою експертного середовища, громадськості та аналізу всіх змінних важливо спрогнозувати подальші дії на підтримку бізнесу та на спонукання його повернутися у майбутньому. Без цього невіддільного елементу візії відбудови громада не зможе якісно відновитися та функціонувати.
2025 рік обіцяє стати чарівним і незабутнім для всіх, хто цінує атмосферу свят. Цього року Новий рік і Різдво принесуть не лише традиційні сімейні вечері […]
Громадяни, які все ще не отримують субсидію, але бажають її оформити, можуть це зробити через інтернет — на порталі “Дія”. В такому випадку, не потрібно […]
В Україні кожна сім’я має право на отримання певних соціальних виплат, які не залежать від прожиткових мінімумів. У листопаді-грудні розмір соціальних виплат на дітей не […]
Кожна сім’я в Україні, в якій народилась дитина, може отримати соціальні виплати від держави. Мова йде про 41 280 гривень. Детальніше про те, що це […]
Студенти, які вступили у вищі навчальні заклади у 2024 році, зможуть отримати державний грант для оплати контракту. Вони можуть отримати понад 15 000 гривень. Детальніше […]