
Військовий Руслан Петренко із Часів Яру має великий досвід служби. У 2014-2016 році воював у зоні АТО, а з 2022 року боронив рідний край у складі Бахмутської ТрО. Зараз продовжує військову службу на Полтавщині. Руслан Петренко звернувся до редакції Бахмут IN.UA з проханням допомогти у зборі на підтримку бійців. Загалом планується зібрати 15 тисяч гривень на придбання набоїв для боротьби з FPV-дронами.
Про це пише Бахмут IN.UA.
Військовий з Часів Яру збирає гроші для побратимів
Руслан Петренко — військовий з Часів Яру. У 2014 році, коли почалася війна на сході України, він почав допомагати війську — був одним із перших волонтерів громадської організації “Бахмут Український”. Через деякий час сам долучився до захисту країни, воював у зоні АТО протягом 2014-2016 років.
У 2022 році Руслан Петренко вступив до лав Бахмутської ТрО попри те, що був обмежено придатним до служби. Чоловік добровільно став на захист Батьківщини. У грудні 2022 року ми публікували велике інтерв’ю з військовим, в якому він розповідав про зворотну сторону армії та труднощі, з якими стикаються військові.

У 2023 році Руслан Петренко звільнився зі служби. Через бойові дії та окупацію був змушений переїхати на Полтавщину. Тут чоловік вирішив продовжити службу.
Сьогодні Руслан Петренко служить в інженерному полку на посаді для бійців з обмеженою придатністю. Основний час служби проходить у Полтавській області, але є виїзди в зону бойових дій.
Зараз військовий і його побратими мають потребу в набоях до мисливської зброї. Її використовують для боротьби з FPV-дронами.
“В умовах сучасної війни ми застосовуємо мисливську зброю для боротьби з FPV-дронами. Є підрозділи, які виконують свої задання на 2-3 лінії, і в їхньому використанні бажано, щоб була мисливська зброя, карабіни і тому подібне”, — розповідає Руслан Петренко.

Набої для зброї не так легко знайти, оскільки заводи, які раніше їх виготовляли не працюють.
“Зброя у нас є, але немає набоїв. Набої спеціфічні, тому що заводи, де їх виготовляли, були в Херсонській і Луганській областях. У цьому і проблема, їх дуже важко знайти. Нам допомагає громадська організація мого побратима, з яким ми знайомі ще з часів АТО. Тому ми б хотіли організувати невеличкий збір у районі 15 тисяч. Бо ми самі, окрім цих потреб, маємо витрати на автомобілі, ремонти і так далі”, — зауважив військовий.
Хто допомагає військовим з набоями
Із забезпеченням набоїв для мисливської зброї, якою збивають ворожі FPV-дрони, військовим допомагає ГО “Спортивний стрілецький клуб “4.5.0”. Її заснував у Тернополі офіцер і ветеран російсько-української війни Валерій Репіленко. Разом з Русланом Петренком вони познайомилися ще з часів АТО. Колись пан Руслан допомагав підрозділу Валерія Репіленка, а тепер тернопільський ветеран допомагає йому.
“Руслана Петренка я знаю особисто з 2014 року, коли ми стояли з 24-ю бригадою в селищі Кримське. Я був командиром мінометної батареї, а він, як волонтер з Бахмута, допомагав нашому підрозділу. Таким чином ми з Русланом здружилися і ця наша дружба тягнеться по нинішній день”, — розповів Валерій Репіленко.

Громадська організація Валерія Репіленка активно допомагає військовим, які несуть службу в кіл-зоні. Основна мета — це захист бійців від FPV-дронів.
“Наша громадська організація постійно займається допомогою Збройним силам України. Особливо в забезпеченні мисливською зброєю для збиття дронів. Ми вже закупили та офіційно передали у військо більше 70 одиниць зброї та десятки тисяч набоїв до мисливської зброї в 12-му калібрі”, — каже Валерій Репіленко.
Допомогу переважно надають штурмовим підрозділам, які виконують бойові завдання на лінії зіткнення. Оскільки в умовах навали дронів штурмовики вимушені діставатися до бойових позицій пішки. Щоб дістатися неушкодженим, бійцям необхідні помпова рушниця і набої до неї, які зараз є найдієвішим захистом від ворожих дронів.
Як допомогти військовим
Редакція Бахмут IN.UA відкрила банку для допомоги військовим. Мета збору — 15 тисяч гривень. Зібрані кошти планують витратити на набої до мисливської зброї.
Долучитися до збору можете і ви. Донати приймаються на банку за посиланням.

Читайте також:
- “Поки не поверну свій Сіверськ, війська не покину”: історія військової Лілії Ярошевської
- “На першому чергуванні боялася, що впаду від вигляду крові”: історія нашої журналістки, яка стала інструкторкою з тактичної медицини
- “Допомагаю війську, бо без нього не буде нічого”: історія волонтерки Жанни з Бахмута, яка закриває збори для ЗСУ
Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

