Яскравим явищем у культурному житті повітового міста Бахмута під час Української революції 1917 – 1921 років став вихід журналу «Вільні думки», що був друкованим органом гуртка Бахмутської української шкільної молоді. Саме до нього наш земляк, молодий Володимир Сосюра, подав свій патріотичний вірш «Чи вже не пора…», який вважав своїм літературним дебютом. Про це видання, яке тривалий час вважалося втраченим, розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Спогад про першопублікацію сосюриного вірша в Бахмуті спричинив зацікавлення дослідників до її джерела, бахмутського учнівського журналу 1918 рок, у зазначеного в спогаді під назвою «Вільна Думка». Відомий краєзнавець Донеччини Валерій Романько, досліджуючи ранній період творчості Сосюри, відзначав: «На жаль, ні в архівах Артемівська (колишнього Бахмута), ні в інших архівах України чи за кордоном поки що не віднайдено журналу «Вільна думка».

Про те, що в Бахмуті в 1918 році розпочав виходити журнал «Вільна думка», в першому і єдиному номері якого надрукований вірш В. Сосюри «Чи вже не пора…», згадував у середині 1990-х років відомий місцевий краєзнавець Валентин Замковий (1911 – 2003). На той час він вже мав точніші відомості про цей часопис та вірогідне місцезнаходження його збережених примірників, але, ймовірно, не встиг скористатися цими відомостями в своїй пошуковій роботі.

Сад Чепурковського в Бахмуті. Десь тут у 1917 році містився будинок Українського клубу. Листівка з фондів Бахмутського краєзнавчого музею.

Обкладинка першого й єдиного номера бахмутського журналу «Вільні думки» (1918). Національна історична бібліотека України.

У фондах Бахмутського краєзнавчого музею зберігаються листи, адресовані Валентину Замковому видатним українським бібліографом й книгознавцем Федором Максименком (1897 – 1983). У перші пореволюційні роки Максименко працював інспектором бібліотечної справи при Бахмутському відділі народної освіти, у 1919 – 1920 роках керував Бахмутською міською бібліотекою й першим у Донбасі педагогічним музеєм, а наступні два роки завідував Костянтинівською районною бібліотекою. Протягом багатьох років збирав матеріали до краєзнавчої бібліографії України, і, зокрема, Донеччини. В повоєнні роки Максименко працював у науковій бібліотеці Львівського університету, яка нині носить його ім’я.

Листування Ф. Максименка з В. Замковим тривало з червня 1980 до лютого 1981 року, й стало для артемівського краєзнавця, за його словами, «криницею знань з історії Бахмута». В шести листах патріарха українського книгознавства містяться відомості про багато місцевих імен і подій. Серед бахмутських періодичних видань, які він колись мав у своїй особистій бібліотеці, згадуються «Вільні думки» – літературно-просвітній журнал, який видавав гурток Бахмутської української молоді за редакцією Гната Побігайла. Перший номер журналу вийшов у Бахмуті в січні 1918 р., більше не виходило. «Між іншими матеріалами були вірші В. Сусюри, як він тоді підписувався. Переданий також до Москви, а м.б. до Київської іст. б-ки». В одному з наступних листів – уточнення: «Вільні думки (єдиний №) в 1950-х рр. я передав, здається, в історичну б-ку, або до Москви, або до Києва».

Бахмутянин Федір Максименко, видатний український бібліограф, якому завдячуємо збереженням раритетного номера «Вільні думки».

Пошук за електронним каталогом Національної історичної бібліотеки України виявив, що в її фондах зберігається примірник бахмутського журналу «Вільні думки», ймовірно, переданий туди Максименком. Журнал на 16 сторінках у сірій паперовій обкладинці містить на титульному аркуші автограф, напевне, колишнього власника «В. Данилевич».

Вихідні дані свідчать, що журнал був надрукований у бахмутській друкарні Г.В. Піпко. На останній сторінці – прізвища редактора (Гнат Побігайло) та його помічника (І. Мороз) і подяка Українському Клубу за сприяння коштами у справі видання журналу. Перший і останній номер «Вільних думок» розпочинається вступною статтею «Од редактора». В ній сформульована мета, яку ставили перед собою ініціатори видання: «пробуджувати українську молодь зі сна, давати їй моральних сил в ідейній праці свому народові, організовувати її в єдину міцну спілку».

Поетична творчість В. Сосюри, крім згадуваного вірша «Чи вже не пора…», представлена на сторінках «Вільних думок» невідомою досі ліричною мініатюрою «Вечір». Надрукований також вірш Гриця Скорохода «Не ріс я, а мучивсь. Усе переносив…» з присвятою В. Скороходу. Розділ художньої прози в журналі складають етюди Гната Побігайла «Вечірня мелодія» та І. М. (здогадно, Івана Мороза) «Од і до».

Сторінка журналу з віршем В. Сосюри «Вечір»

Статті, надруковані в журналі, присвячені злободенним тоді питанням шкільної реформи та самоорганізації учнів-українців. Це відозва Ол. Вержбицького «До українців-учнів» та О. В. (можливо, того ж Ол. Вержбицького) «Шкільні організації українців міста Києва»», Ів. Мороза «Реформа середніх шкіл» і підписана криптонімом М. «Наш «Закон Божий». Псевдонімом «Батіг» підписаний фейлетон «Дедеркальська учительська семінарія і духовна школа». Завершується номер публікацією «Статуту Гуртка української шкільної молоді Бахмута». У розділі «Хроніка» подано звістки про утворення вищих українських шкіл та розвиток учнівського й студентського руху в різних регіонах України.

Принаймні двох авторів «Вільних думок» зустрічаємо вже в радянські часи на сторінках бахмутського журналу «Голос печатника», де в березневому «шевченківському» номері за 1924 рік надруковані поруч стаття Г. Скорохода «До 63-х роковин смерті Тараса Григоровича Шевченка» і його ж вірш «Т.Г. Шевченкові» та статті Ол. Вержбицького «Соціальні моменти в творах Шевченка» й «Шевченко й жіноцтво». Вірші Гриця Скорохода знаходяться і в інших номерах цього журналу.

Попри наївність змісту більшості творів, друкованих у часописі Бахмутського гуртка української учнівської молоді, та невправність літературного пера юних авторів, журнал «Вільні думки» заслуговує уваги читача як пам’ятка культури та історії національно-визвольних змагань 1917 – 1921 років у нашому краї. У 2015 році Бахмутський краєзнавчий музей та місцевий осередок Національної спілки краєзнавців України здійснили перевидання першого й єдиного номера цього журналу за примірником, який зберігається в Національній історичній бібліотеці України, зі збереженням мовних особливостей оригіналу.

«Журнал Вільні думки» – обкладинка перевидання 2015 року

Читайте також:

Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Бахмут Сергія Кримського: спогади філософа складють уяву про місто у 30-ті роки ХХ століття

Гнат Побігайло – шлях від редактора україномовного журналу в Бахмуті до еміграції

Вже близько ворожая сила, вона вже підходить до нас: перший вірш Володимира Сосюри в Бахмуті

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Бахмутська МВА ухвалила розпорядження Про надання матеріальної допомоги на забезпечення іпотечного кредитування на придбання житлових приміщень. Воно передбачає виділення бахмутянам до 200 тисяч гривень гривень на покриття першого внеску за іпотекою. Скористатися програмою можуть ветерани війни та члени сімей загиблих захисників і захисниць.

Хто може подати заявку на кошти та як це зробити, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутська МВА схвалила надання грошової допомоги на іпотеку

10 червня Бахмутська МВА ухвалила розпорядження Про організацію надання матеріальної допомоги на забезпечення іпотечного кредитування на придбання житлових приміщень ветеранам війни. Воно передбачає можливість виділення грошової допомоги з бюджету на покриття першого внеску за іпотекою.

У межах дії програми створили комісію з надання матеріальної допомоги, до якої увійшли 11 людей. Це представники міськради, комунальних підприємств і ГО. Головою комісії, яка ухвалюватиме рішення про надання допомоги, призначили Сергія Родіна, заступника міського голови.

Хто має право на допомогу за іпотекою

Матеріальну допомогу на покриття першого внеску за іпотекою можуть отримати люди, які станом на 24 лютого проживали в Бахмутській громаді і на дату звернення мають зареєстроване/задеклароване місце проживання на території Бахмутської громади. Допомогу надаватимуть тих, хто має один із статусів:

• учасники бойових дій, визначені пунктами 19-24 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
• особи з інвалідністю внаслідок війни, визначені пунктами 11-16 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
• члени сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України: батьки, один з подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не мають і не мали власних сімей, діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття, діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти, утриманці загиблого (померлого) захисника або захисниці України, яким у зв’язку з цим виплачується пенсія.

Для отримання матеріальної допомоги ці категорії людей мають бути учасниками програми “єОселя” або ж мати зобов’язання по інших іпотечних кредитах на придбання житла на території України (за винятком іпотечних кредитів на придбання житла на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях).

Потрібно мати іпотечний договір на придбання житла за програмою “єОселя” або інших іпотечних кредитах на придбання житла після 24 лютого 2022 року. Серед умов також вказано, що людина має зробити перший внесок за іпотечним договором.

Матеріальну допомогу надаватимуть за умов, якщо:

• заявник та члени його сім’ї не мають у власності житлової нерухомості, окрім об’єктів на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях;
• заявник та члени його сім’ї протягом 36 місяців до дати подання заяви про надання матеріальної допомоги не здійснювали відчуження об’єктів житлової нерухомості на підконтрольній Україні території.

Компенсація першого внеску бахмутам: який розмір виплат

Розмір матеріальної допомоги складає до 200 000 гривень, але не більше розміру першого внеску за іпотекою. Вона надається одноразово.

Кошти перераховуватимуть на рахунок в одному з перелічених банків:

• Ощадбанк;
• ПриватБанк;
• ПУМБ;
• Сенс Банк;
• Райффайзен Банк.

Заява на компенсацію першого внеску за іпотеку

Для отримання матеріальної допомоги потрібно подати заяву до Управління соціального захисту населення Бахмутської міськради.

До заяви також потрібно додати документи:

• копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;
• витяг з реєстру Бахмутської громади про зареєстроване/задеклароване місце проживання (перебування) на території громади до 24 лютого 2022 року і на дату звернення;
• копію реєстраційного номера облікової картки платника податків, для громадян, які через свої релігійні переконання його не мають — копію сторінки паспорта з відповідною відміткою;
• копію довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
• копію довідки про взяття на облік ВПО;
• копію документа, що посвідчує наявність визначеної категорії: посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни або члена сім’ї загиблого (померлого) захисника чи захисниці України;
• копії документів, що підтверджують сімейні правовідносини та родинні зв’язки (для членів сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць);
• нотаріально завірену копію договору іпотечного кредитування, укладеного з банківською установою;
• копію документа про сплату першого внеску за програмою “єОселя” або інших іпотечних кредитів;
• нотаріально завірену копію договору купівлі-продажу житла;
• довідку з банківської установи про відкриття особового рахунку для перерахування коштів;
• відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо заявника та членів його сім’ї.

Всі копії документів мають бути завірені словами “Згідно з оригіналом”, підписом, прізвищем та ініціалами і датою. Заяву та пакет документів потрібно відправити поштою за власний рахунок.

Документи, які надійшли на розгляд комісії, розглядатимуть у порядку черги протягом місяця з моменту їх отримання.

Коли можуть відмовити в компенсації першого внеску

Підставами для відмови в наданні матеріальної допомоги визначені:

• подання неповного пакета документів;
• невідповідність заявника категоріям, визначеним для отримання допомоги;
• подання заявником документів з недостовірною інформацією або з порушенням вимог.

У разі відмови з підстави подання неповного пакета документів заявник має право звернутися вдруге.

Читайте також:

• Державні житлові програми: різниця між сертифікатом та ваучером і чи можна отримати їх одночасно
• У Вінниці проведуть виїзний прийом для бахмутян: допоможуть оформити виплати та допомогу
• Соціальна стипендія для студентів-переселенців: критерії отримання та розмір виплат у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За минулу добу на території Донецької області загальна інтенсивність бойових дій дещо знизилася. Зафіксовано 86 бойових зіткнень, що на 14 штурмів менше порівняно з попереднім днем, коли відбулося 100 атак. Найбільша кількість зіткнень продовжує фіксуватися на Покровському напрямку. Водночас аналітики DeepState повідомляють про просування російської армії, внаслідок якого околиці Костянтинівки поступово переходять під контроль російських військ.

Детальніше про ситуацію на фронті — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ситуація на Покровському та Костянтинівському напрямках

За даними Генштабу ЗСУ, на Покровському відтинку кількість штурмових дій зменшилася з 55 до 47. Наступальні дії російської армії зупинили поблизу Затишку, Новоолександрівки, Муравки, Гришиного, Котлиного та Удачного. Також атаки відбито у напрямку Нового Донбасу, Білицького, Шевченка, Дорожнього, Вільного та Новопавлівки.

На Костянтинівському напрямку інтенсивність боїв також знизилася. Зафіксовано 11 атак порівняно з 14 напередодні. Зіткнення відбулися біля Плещіївки, Костянтинівки та Іллінівки. Аналітичний проєкт DeepState зазначає, що російські війська просунулися поблизу Іллінівки та Костянтинівки. За їх оновленням, через ці наступальні дії південі околиці Костянтинівки поступово переходять під контроль противника.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російські війська 17 разів намагалися прорвати лінію оборони, що на одну атаку більше порівняно з попереднім днем. Бої точилися біля Новоселівки, а також у напрямку Дробишевого, Озерного, Лимана, Шийківки та Степового.

На Слов’янському напрямку кількість штурмів зменшилася з 14 до 11. Атаки фіксували поблизу Закітного, а також у бік Кривої Луки й Рай-Олександрівки.

На Краматорському напрямку російська армія наступальних дій не проводила. Напередодні на цій ділянці фіксували одну спробу штурму.

Втрати російської армії

За добу кількість ліквідованого особового складу російських військ склала 1300 осіб. Цей показник трохи зменшився порівняно з попереднім днем, коли втрати становили 1310 військових. Українські захисники також знищили наступну військову техніку противника:

• 2 218 безпілотників оперативно-тактичного рівня;
• 352 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн;
• 78 артилерійських систем;
• 8 наземних робототехнічних комплексів;
• 4 танки;
• 3 одиниці спеціальної техніки;
• 2 реактивні системи залпового вогню;
• 1 бойову броньовану машину;
• 1 засіб протиповітряної оборони.

Читайте також:

ЗСУ зупинили просування росіян на Покровському напрямку: Генштаб

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!