Як краєзнавці відшукали журнал бахмутської української молоді початку ХХ століття

Семаковська Тетяна 14:25, 27 Серпня 2022

289684181 554066389589469 1564719349760378288 n 877d4Яскравим явищем у культурному житті повітового міста Бахмута під час Української революції 1917 – 1921 років став вихід журналу «Вільні думки», що був друкованим органом гуртка Бахмутської української шкільної молоді. Саме до нього наш земляк, молодий Володимир Сосюра, подав свій патріотичний вірш «Чи вже не пора…», який вважав своїм літературним дебютом. Про це видання, яке тривалий час вважалося втраченим, розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Спогад про першопублікацію сосюриного вірша в Бахмуті спричинив зацікавлення дослідників до її джерела, бахмутського учнівського журналу 1918 рок, у зазначеного в спогаді під назвою «Вільна Думка». Відомий краєзнавець Донеччини Валерій Романько, досліджуючи ранній період творчості Сосюри, відзначав: «На жаль, ні в архівах Артемівська (колишнього Бахмута), ні в інших архівах України чи за кордоном поки що не віднайдено журналу «Вільна думка».

Про те, що в Бахмуті в 1918 році розпочав виходити журнал «Вільна думка», в першому і єдиному номері якого надрукований вірш В. Сосюри «Чи вже не пора…», згадував у середині 1990-х років відомий місцевий краєзнавець Валентин Замковий (1911 – 2003). На той час він вже мав точніші відомості про цей часопис та вірогідне місцезнаходження його збережених примірників, але, ймовірно, не встиг скористатися цими відомостями в своїй пошуковій роботі.

289684181 554066389589469 1564719349760378288 n 877d4

Сад Чепурковського в Бахмуті. Десь тут у 1917 році містився будинок Українського клубу. Листівка з фондів Бахмутського краєзнавчого музею.

290646972 715324522862866 1453328125769200615 n 3185c

Обкладинка першого й єдиного номера бахмутського журналу «Вільні думки» (1918). Національна історична бібліотека України.

У фондах Бахмутського краєзнавчого музею зберігаються листи, адресовані Валентину Замковому видатним українським бібліографом й книгознавцем Федором Максименком (1897 – 1983). У перші пореволюційні роки Максименко працював інспектором бібліотечної справи при Бахмутському відділі народної освіти, у 1919 – 1920 роках керував Бахмутською міською бібліотекою й першим у Донбасі педагогічним музеєм, а наступні два роки завідував Костянтинівською районною бібліотекою. Протягом багатьох років збирав матеріали до краєзнавчої бібліографії України, і, зокрема, Донеччини. В повоєнні роки Максименко працював у науковій бібліотеці Львівського університету, яка нині носить його ім’я.

Листування Ф. Максименка з В. Замковим тривало з червня 1980 до лютого 1981 року, й стало для артемівського краєзнавця, за його словами, «криницею знань з історії Бахмута». В шести листах патріарха українського книгознавства містяться відомості про багато місцевих імен і подій. Серед бахмутських періодичних видань, які він колись мав у своїй особистій бібліотеці, згадуються «Вільні думки» – літературно-просвітній журнал, який видавав гурток Бахмутської української молоді за редакцією Гната Побігайла. Перший номер журналу вийшов у Бахмуті в січні 1918 р., більше не виходило. «Між іншими матеріалами були вірші В. Сусюри, як він тоді підписувався. Переданий також до Москви, а м.б. до Київської іст. б-ки». В одному з наступних листів – уточнення: «Вільні думки (єдиний №) в 1950-х рр. я передав, здається, в історичну б-ку, або до Москви, або до Києва».

290266094 3171536816428911 1938723793566923179 n da354

Бахмутянин Федір Максименко, видатний український бібліограф, якому завдячуємо збереженням раритетного номера «Вільні думки».

Пошук за електронним каталогом Національної історичної бібліотеки України виявив, що в її фондах зберігається примірник бахмутського журналу «Вільні думки», ймовірно, переданий туди Максименком. Журнал на 16 сторінках у сірій паперовій обкладинці містить на титульному аркуші автограф, напевне, колишнього власника «В. Данилевич».


Вихідні дані свідчать, що журнал був надрукований у бахмутській друкарні Г.В. Піпко. На останній сторінці – прізвища редактора (Гнат Побігайло) та його помічника (І. Мороз) і подяка Українському Клубу за сприяння коштами у справі видання журналу. Перший і останній номер «Вільних думок» розпочинається вступною статтею «Од редактора». В ній сформульована мета, яку ставили перед собою ініціатори видання: «пробуджувати українську молодь зі сна, давати їй моральних сил в ідейній праці свому народові, організовувати її в єдину міцну спілку».

Поетична творчість В. Сосюри, крім згадуваного вірша «Чи вже не пора…», представлена на сторінках «Вільних думок» невідомою досі ліричною мініатюрою «Вечір». Надрукований також вірш Гриця Скорохода «Не ріс я, а мучивсь. Усе переносив…» з присвятою В. Скороходу. Розділ художньої прози в журналі складають етюди Гната Побігайла «Вечірня мелодія» та І. М. (здогадно, Івана Мороза) «Од і до».

290270094 780611983295388 2937124592837536363 n 5c63c

Сторінка журналу з віршем В. Сосюри «Вечір»

Статті, надруковані в журналі, присвячені злободенним тоді питанням шкільної реформи та самоорганізації учнів-українців. Це відозва Ол. Вержбицького «До українців-учнів» та О. В. (можливо, того ж Ол. Вержбицького) «Шкільні організації українців міста Києва»», Ів. Мороза «Реформа середніх шкіл» і підписана криптонімом М. «Наш «Закон Божий». Псевдонімом «Батіг» підписаний фейлетон «Дедеркальська учительська семінарія і духовна школа». Завершується номер публікацією «Статуту Гуртка української шкільної молоді Бахмута». У розділі «Хроніка» подано звістки про утворення вищих українських шкіл та розвиток учнівського й студентського руху в різних регіонах України.

Принаймні двох авторів «Вільних думок» зустрічаємо вже в радянські часи на сторінках бахмутського журналу «Голос печатника», де в березневому «шевченківському» номері за 1924 рік надруковані поруч стаття Г. Скорохода «До 63-х роковин смерті Тараса Григоровича Шевченка» і його ж вірш «Т.Г. Шевченкові» та статті Ол. Вержбицького «Соціальні моменти в творах Шевченка» й «Шевченко й жіноцтво». Вірші Гриця Скорохода знаходяться і в інших номерах цього журналу.

Попри наївність змісту більшості творів, друкованих у часописі Бахмутського гуртка української учнівської молоді, та невправність літературного пера юних авторів, журнал «Вільні думки» заслуговує уваги читача як пам’ятка культури та історії національно-визвольних змагань 1917 – 1921 років у нашому краї. У 2015 році Бахмутський краєзнавчий музей та місцевий осередок Національної спілки краєзнавців України здійснили перевидання першого й єдиного номера цього журналу за примірником, який зберігається в Національній історичній бібліотеці України, зі збереженням мовних особливостей оригіналу.

290610411 1248088249354413 1625654235137454230 n 5c05b«Журнал Вільні думки» – обкладинка перевидання 2015 року

Читайте також:

Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Бахмут Сергія Кримського: спогади філософа складють уяву про місто у 30-ті роки ХХ століття

Гнат Побігайло – шлях від редактора україномовного журналу в Бахмуті до еміграції

Вже близько ворожая сила, вона вже підходить до нас: перший вірш Володимира Сосюри в Бахмуті

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Окупанти намагалися скористатися негодою для наступу на Покровському напрямку

Валентина Твердохліб 16:35, 19 Листопада 2026
штурм
Покровський напрямок / скриншот мапи DeepState

У ніч на 19 листопада російські військові спробували штурмувати позиції Сил оборони на Покровському напрямку під час зливи, розраховуючи, що негода ускладнить роботу української аеророзвідки. Однак безпілотники продовжували відстежувати пересування піхоти рф, і українські захисники зупинили атаку ще до наближення окупантів.

Про це в ефірі “Суспільне Студія” розповіла Катерина Мирончук, начальниця відділення комунікацій 152 окремої єгерської бригади імені Симона Петлюри.

Російська піхота йде на штурми під час зливи

У ніч на 19 листопада на Покровському напрямку погіршилися погодні умови. Цим вирішили скористатися російські військові, які намагалися штурмувати українські позиції під час зливи. Піхота противника, ймовірно, розраховувала на погіршення можливостей української аеророзвідки через негоду.

“Росіяни повірили знову в себе. Цієї ночі в смузі відповідальності бригади був рясний дощ. Відповідно, росіяни розраховували на те, що аеророзвідка трішки погіршилася, і почали запускати свої “каруселі” із російських піхотинців”, — розповіла Катерина Мирончук.

Попри несприятливі погодні умови, українська аеророзвідка не припинила роботу. Військові спостерігали за пересуванням російських піхотинців протягом всієї ночі. В українських військових також склалося враження, що російське командування відправило на штурм виснажених бійців. Про це, зокрема, свідчила їхня поведінка під час пересування мокрою місцевістю.

У результаті російським військовим не вдалося дістатися українських позицій. Сили оборони відбили спробу наступу ще до того, як окупанти наблизилися до них.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Гощі стартували підготовчі роботи до будівництва житла для бахмутян. Редакція поспілкувалася з виконавцем

Валентина Твердохліб 15:10, 19 Листопада 2026

У серпні 2026 року КП “Бахмутська житлова управляюча компанія” провела тендер на виконання підготовчих робіт з будівництва житла для ВПО в селищі Гоща (перша черга). Переможцем торгів стало приватне підприємство “Будінжиніринг-ТМ”, яке має провести ці роботи за понад 36 мільйонів гривень. На підготовку до будівництва з бюджету Бахмутської громади вже виділили перші 10 мільйонів гривень. Підготовчі роботи на земельній ділянці вже почалися.

Що відомо про підприємство “Будінжиніринг” і чи розпочало воно роботи в Гощі, розповідає Бахмут IN.UA.

Хто виграв тендер на підготовчі роботи з будівництва в Гощі

У серпні 2026 року КП “Бахмутська житлова управляюча компанія” провела тендер на виконання підготовчих робіт з будівництва житла для ВПО в селищі Гоща (перша черга). Переможцем торгів стало приватне підприємство “Будінжиніринг-ТМ”.

31 серпня Бахмутська житлова управляюча компанія і “Будінжиніринг-ТМ” уклали договір на 36 597 467,20 гривень. 17 вересня провели перший переказ коштів на виконання робіт — на рахунок ПП “Будінжиніринг-ТМ” перевели 10 979 240,16 гривень. Джерелом фінансування є місцевий бюджет Бахмутської громади.

Чи стартували роботи в Гощі

Щоб дізнатися чи стартували роботи на земельній ділянці та що саме передбачають підготовчі роботи, редакція звернулася за коментарем до ПП “Будінжиніринг-ТМ”. Там нам розповіли, що на сьогодні вже проведені всі земляні роботи.

“Роботи почалися. Пройшли торги, договір уклали, але ми не могли починати, поки в нас не було дозволу на початок робіт. Він трохи затримався через те, що паралельно йшов тендер з технічного нагляду. Дозвіл на роботи ми отримали на початку жовтня і одразу ж розпочали роботи. Потім ми дали рахунок на передоплату. Для чого вона потрібна? Тому що треба був основний матеріал, який має закупитись — це дорожня плита, яка викладається дорогою через майданчик і робиться демонстраційна зона. Поки ми чекали передоплату, то перебазували техніку і виконали весь обсяг земляних робіт. По позначках зняли родючий шар ґрунту, який ми повинні передати Гощанській раді, і глину окремо. Зараз майданчик вирівняний у ті позначки, які встановлені проєктом”, — розповів у коментарі редакції комерційний директор ПП “Будінжиніринг-ТМ” Юрій Требік.

Зараз фахівці готуються до укладання дорожньої плити, але поки не можуть приступити до робіт через дощову погоду. Сам матеріал вже доставляють з Київської області, його зберігають на складі.

“Вже привезли 112 або 115 плит, вони вже готові до укладання. Але зараз ми встановлюємо паркан: стояки всі поставили, зараз монтуємо профлист. Вже як два дні погода нормальна стоїть, тому думаю, що у вихідні почнемо викладати плити”, — розповів Юрій Требік.

До 31 грудня 2026 року ПП “Будінжиніринг-ТМ” має зробити паркан, демонстраційну зону, прокласти дорогу до однієї з чотирьох ділянок (перша черга) і встановити відеоспостереження. Також договором передбачені демонтажні роботи, щоб на готовий майданчик зайшли будівельники. Ймовірно, ці роботи будуть зроблені вже після того, як пройдуть тендери на будівництво.

ПП “Будінжиніринг-ТМ”: інформація про компанію

За даними Опендатаботу, приватне підприємство “Будінжиніринг-ТМ” засноване 26 лютого 2019 року.  Адресою вказане місто Дніпро, вулиця Калинова, 74, квартира 94. Директор — Колісник Євген Сергійович. Власник — Селезньов Костянтин Семенович.

Основний вид діяльності підприємства — будівництво житлових і нежитлових будівель. Як інші види діяльності вказані різні види будівельних робіт: знесення, монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, штукатурні роботи, покриття підлоги й облицювання стін тощо.

Інформація про ПП “Будінжиніринг-ТМ” / скриншот

З 2023 по 2026 роки ПП “Будінжиніринг-ТМ” взяло участь у 41 тендері. Щороку підприємство збільшувало суми доходу від тендерів. Обсяг продажів за роками становить:

  • 2023 рік — 1 278 252 гривні;
  • 2024 рік — 69 998 544 гривні;
  • 2025 рік — 290 881 615 гривень;
  • 2026 рік — 438 755 984 гривні.

Серед головних замовників послуг ПП “Будінжиніринг-ТМ” — навчальні заклади і органи місцевої влади Донецької, Херсонської і Закарпатської областей. У топі за продажами також КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”, яке замовило підготовчі роботи для будівництва житла бахмутянам у Гощі. 

Найдорожчі тендери / скриншот

Суди, в яких фігурувало ПП “Будінжиніринг-ТМ”

ПП “Будінжиніринг-ТМ” фігурувало у двох судових справах. 

Адміністративна справа

У 2025 році підприємство фігурувало в адміністративній справі, яку розглядав Дніпропетровський окружний адміністративний суд. ТОВ “АТРІУМ СОЛЮШН” звернулося до суду з позовом проти Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України. 

ПП “Будінжиніринг-ТМ” не було стороною судового спору. Згідно з матеріалів справи, ТОВ “АТРІУМ СОЛЮШН” та ПП “Будінжиніринг-ТМ” уклали договір постачання товару. Йшлося про придбання сендвіч-панелей для стін із наповнювачем PIR. Загальна вартість товару за виставленим рахунком становила 4 253 056,50 гривень. ПП “Будінжиніринг-ТМ” мало його придбати та оплатити.

Покупець здійснив часткову передоплату за товар двома платежами на 1,3 мільйона гривень. Після отримання цих коштів ТОВ “АТРІУМ СОЛЮШН” склало дві податкові накладні на відповідні суми. Коли їх подали на реєстрацію, податкова зупинила цей процес, бо система визначила операції як такі, що відповідають критеріям ризиковості. Далі ТОВ “АТРІУМ СОЛЮШН” звернулося до суду.

Кримінальна справа

Влітку 2026 року ПП “Будінжиніринг-ТМ” стало фігурантом кримінальної справи, яку розглядає Херсонський міський суд. Громадська організація “Платформа Громадський контроль” подала в суд скаргу на бездіяльність Слідчого управління ГУ Національної поліції в Херсонській області. ГО заявила, що поліція не внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою про можливе привласнення бюджетних коштів під час будівництва протирадіаційного укриття Киселівської гімназії.

Керівництво ГО повідомило орган досудового розслідування про те, що представники Чорнобаївської сільської ради та ПП “Будінжиніринг-ТМ”, маючи спільний злочинний умисел, розробили та здійснили готування до реалізації схеми щодо недоцільного використання і подальшого привласнення бюджетних коштів під час будівництва протирадіаційного укриття. З цією метою було скасовано конкурентну процедуру закупівлі, переможцем якої мало стати ТОВ “ПОЛГРУП” з вигіднішою пропозицією, та проведено повторну закупівлю за участю лише одного “потрібного” учасника ПП “Будінжиніринг-ТМ”, що створило умови для збільшення вартості тендерної пропозиції на 3 мільйони гривень, порівняно з ціною, сформованою за результатами конкурентних торгів.

Крім того, в тендерну пропозицію ПП “Будінжиніринг-ТМ” була внесена ціна на матеріальні ресурси значно вище ринкових, завищення складає понад 1,3 млн. гривень.

Поліція відмовилася вносити відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), пояснюючи це тим, що заява містить припущення і недостатньо даних про злочин. Однак слідчий суддя вирішив, що наведені обставини мають бути перевірені в межах досудового розслідування. 30 липня 2026 року суд задовольнив скаргу громадської організації та зобов’язав поліцію внести відповідні відомості до ЄРДР.

Далі ця справа не пішла. Офіційно підозри про привласнення бюджетних коштів не повідомляли.

Завищення цін на закупівлях

Завищення цін на закупівлях ПП “Будінжиніринг-ТМ” також фіксував моніторинговий портал DoZorro. Фахівці виявили завищення цін на деякі матеріали в кошторисі з будівництва бомбосховища на території Високопільського ліцею в Херсонській області. Загалом на будматеріали заклали 17,1 млн грн. Завищення зафіксували в закупівлях деяких матеріалів.

ПП “Будінжиніринг-ТМ” вписало в кошторис бетонну суміш В25 [М350] по 4 740 грн/куб.м. Для порівняння, “Кривбастрансбуд” продавав її по 3 660 грн/куб.м, Миколаївський завод залізобетонних виробів — по 3 619 грн/куб.м, а “Момот бетон” — по 3 640 грн/куб.м. 

Арматуру класу А-ІІІ діаметром 12 мм постачали по 48 394,24 грн/т. Компанія “Метінвест-СМЦ” продавав її по 34 000 грн/т, “КТ Сталь” — по 36 990 грн/т, а “Паритет” — по 31 995 грн/т. 

Завищили ціни й на керамічну цеглу марки М100. Підрядник постачав її по 14 400 грн за 1000 шт., у той час як “Тривіта” продавав її по 7 350 грн, а “Крайт” — 9 420 грн.

Імовірна переплата через завищення цін на ці позиції будматеріалів може сягати 1,99 мільйона гривень.

Також підрядник вписав у кошторис 60 сонячних панелей N-type Jinko Solar по 9 150 грн, тоді як Altek продає їх по 4 837 грн, а ERGY — по 5 550 грн. Тобто потенційна переплата на сонячних панелях може скласти 231 тисяч гривень.

Цей матеріал створено за підтримки ГО “Детектор медіа” в межах проєкту “Зміцнення незалежних медіа та інформаційної стійкості в Україні”, що фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Зміст матеріалу є виключною відповідальністю його авторів і не обов’язково відображає позицію ГО “Детектор медіа” та Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

штурм

Окупанти намагалися скористатися негодою для наступу на Покровському напрямку

У ніч на 19 листопада російські військові спробували штурмувати позиції Сил оборони на Покровському напрямку під час зливи, розраховуючи, що негода ускладнить роботу української аеророзвідки. […]

Будівництво в Гощі

У Гощі стартували підготовчі роботи до будівництва житла для бахмутян. Редакція поспілкувалася з виконавцем

У серпні 2026 року КП “Бахмутська житлова управляюча компанія” провела тендер на виконання підготовчих робіт з будівництва житла для ВПО в селищі Гоща (перша черга). […]

Росіяни розглядають трасу через Маріуполь як альтернативу Кримському мосту: деталі

Після пошкодження Кримського мосту російська влада почала активніше обговорювати альтернативні маршрути сполучення з тимчасово окупованим Кримом. Одним із ключових варіантів для загарбників стала траса Р-280 […]

Житло для ВПО у селах: уряд виділив додаткові кошти на придбання ще 21 будинку

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про збільшення обсягу субвенції місцевим бюджетам на придбання житла для внутрішньо переміщених та евакуйованих осіб у сільській місцевості. Додаткове фінансування […]

12:30, 19.11.2026 Скопіч Дмитро
Наша історія

“Створювати з нічого скло — це диво”: бахмутянка Галина Щекодіна про роботу Артемівського склозаводу

Щороку 19 листопада в Україні відзначають День скловиробника. Колись скляна промисловість була важливою частиною життя і міста Бахмута. Тут працював Артемівський скляний завод, де виготовляли […]