Яскравим явищем у культурному житті повітового міста Бахмута під час Української революції 1917 – 1921 років став вихід журналу «Вільні думки», що був друкованим органом гуртка Бахмутської української шкільної молоді. Саме до нього наш земляк, молодий Володимир Сосюра, подав свій патріотичний вірш «Чи вже не пора…», який вважав своїм літературним дебютом. Про це видання, яке тривалий час вважалося втраченим, розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Спогад про першопублікацію сосюриного вірша в Бахмуті спричинив зацікавлення дослідників до її джерела, бахмутського учнівського журналу 1918 рок, у зазначеного в спогаді під назвою «Вільна Думка». Відомий краєзнавець Донеччини Валерій Романько, досліджуючи ранній період творчості Сосюри, відзначав: «На жаль, ні в архівах Артемівська (колишнього Бахмута), ні в інших архівах України чи за кордоном поки що не віднайдено журналу «Вільна думка».

Про те, що в Бахмуті в 1918 році розпочав виходити журнал «Вільна думка», в першому і єдиному номері якого надрукований вірш В. Сосюри «Чи вже не пора…», згадував у середині 1990-х років відомий місцевий краєзнавець Валентин Замковий (1911 – 2003). На той час він вже мав точніші відомості про цей часопис та вірогідне місцезнаходження його збережених примірників, але, ймовірно, не встиг скористатися цими відомостями в своїй пошуковій роботі.

Сад Чепурковського в Бахмуті. Десь тут у 1917 році містився будинок Українського клубу. Листівка з фондів Бахмутського краєзнавчого музею.

Обкладинка першого й єдиного номера бахмутського журналу «Вільні думки» (1918). Національна історична бібліотека України.

У фондах Бахмутського краєзнавчого музею зберігаються листи, адресовані Валентину Замковому видатним українським бібліографом й книгознавцем Федором Максименком (1897 – 1983). У перші пореволюційні роки Максименко працював інспектором бібліотечної справи при Бахмутському відділі народної освіти, у 1919 – 1920 роках керував Бахмутською міською бібліотекою й першим у Донбасі педагогічним музеєм, а наступні два роки завідував Костянтинівською районною бібліотекою. Протягом багатьох років збирав матеріали до краєзнавчої бібліографії України, і, зокрема, Донеччини. В повоєнні роки Максименко працював у науковій бібліотеці Львівського університету, яка нині носить його ім’я.

Листування Ф. Максименка з В. Замковим тривало з червня 1980 до лютого 1981 року, й стало для артемівського краєзнавця, за його словами, «криницею знань з історії Бахмута». В шести листах патріарха українського книгознавства містяться відомості про багато місцевих імен і подій. Серед бахмутських періодичних видань, які він колись мав у своїй особистій бібліотеці, згадуються «Вільні думки» – літературно-просвітній журнал, який видавав гурток Бахмутської української молоді за редакцією Гната Побігайла. Перший номер журналу вийшов у Бахмуті в січні 1918 р., більше не виходило. «Між іншими матеріалами були вірші В. Сусюри, як він тоді підписувався. Переданий також до Москви, а м.б. до Київської іст. б-ки». В одному з наступних листів – уточнення: «Вільні думки (єдиний №) в 1950-х рр. я передав, здається, в історичну б-ку, або до Москви, або до Києва».

Бахмутянин Федір Максименко, видатний український бібліограф, якому завдячуємо збереженням раритетного номера «Вільні думки».

Пошук за електронним каталогом Національної історичної бібліотеки України виявив, що в її фондах зберігається примірник бахмутського журналу «Вільні думки», ймовірно, переданий туди Максименком. Журнал на 16 сторінках у сірій паперовій обкладинці містить на титульному аркуші автограф, напевне, колишнього власника «В. Данилевич».

Вихідні дані свідчать, що журнал був надрукований у бахмутській друкарні Г.В. Піпко. На останній сторінці – прізвища редактора (Гнат Побігайло) та його помічника (І. Мороз) і подяка Українському Клубу за сприяння коштами у справі видання журналу. Перший і останній номер «Вільних думок» розпочинається вступною статтею «Од редактора». В ній сформульована мета, яку ставили перед собою ініціатори видання: «пробуджувати українську молодь зі сна, давати їй моральних сил в ідейній праці свому народові, організовувати її в єдину міцну спілку».

Поетична творчість В. Сосюри, крім згадуваного вірша «Чи вже не пора…», представлена на сторінках «Вільних думок» невідомою досі ліричною мініатюрою «Вечір». Надрукований також вірш Гриця Скорохода «Не ріс я, а мучивсь. Усе переносив…» з присвятою В. Скороходу. Розділ художньої прози в журналі складають етюди Гната Побігайла «Вечірня мелодія» та І. М. (здогадно, Івана Мороза) «Од і до».

Сторінка журналу з віршем В. Сосюри «Вечір»

Статті, надруковані в журналі, присвячені злободенним тоді питанням шкільної реформи та самоорганізації учнів-українців. Це відозва Ол. Вержбицького «До українців-учнів» та О. В. (можливо, того ж Ол. Вержбицького) «Шкільні організації українців міста Києва»», Ів. Мороза «Реформа середніх шкіл» і підписана криптонімом М. «Наш «Закон Божий». Псевдонімом «Батіг» підписаний фейлетон «Дедеркальська учительська семінарія і духовна школа». Завершується номер публікацією «Статуту Гуртка української шкільної молоді Бахмута». У розділі «Хроніка» подано звістки про утворення вищих українських шкіл та розвиток учнівського й студентського руху в різних регіонах України.

Принаймні двох авторів «Вільних думок» зустрічаємо вже в радянські часи на сторінках бахмутського журналу «Голос печатника», де в березневому «шевченківському» номері за 1924 рік надруковані поруч стаття Г. Скорохода «До 63-х роковин смерті Тараса Григоровича Шевченка» і його ж вірш «Т.Г. Шевченкові» та статті Ол. Вержбицького «Соціальні моменти в творах Шевченка» й «Шевченко й жіноцтво». Вірші Гриця Скорохода знаходяться і в інших номерах цього журналу.

Попри наївність змісту більшості творів, друкованих у часописі Бахмутського гуртка української учнівської молоді, та невправність літературного пера юних авторів, журнал «Вільні думки» заслуговує уваги читача як пам’ятка культури та історії національно-визвольних змагань 1917 – 1921 років у нашому краї. У 2015 році Бахмутський краєзнавчий музей та місцевий осередок Національної спілки краєзнавців України здійснили перевидання першого й єдиного номера цього журналу за примірником, який зберігається в Національній історичній бібліотеці України, зі збереженням мовних особливостей оригіналу.

«Журнал Вільні думки» – обкладинка перевидання 2015 року

Читайте також:

Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Бахмут Сергія Кримського: спогади філософа складють уяву про місто у 30-ті роки ХХ століття

Гнат Побігайло – шлях від редактора україномовного журналу в Бахмуті до еміграції

Вже близько ворожая сила, вона вже підходить до нас: перший вірш Володимира Сосюри в Бахмуті

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

БФ “Право на захист” запустив кампанію “Довір свій досвід” про психологічну підтримку ветеранів і ветеранок. Мета — допомогти ветеранам побороти страх звернення за психологічною допомогою.

Про можливості отримати безоплатну психологічну допомогу ветеранам повідомляє Бахмут IN.UA.

БФ “Право на захист” запустив кампанію “Довір свій досвід”

БФ “Право на захист” запустив кампанію “Довір свій досвід” про психологічну підтримку ветеранів і ветеранок. У межах проєкту фонд створив два відеоролики за участі ветеранів Катерини Приймак та Олександра Швачки. В їхніх історіях говорять про досвід, довіру й можливість звернутися за психологічною підтримкою.

Мета кампанії — допомогти ветеранам не боятися звертатися за психологічною допомогою та показати, що така підтримка є нормальною частиною адаптації після повернення з війни.

Психологічна допомога від БФ “Право на захист”

Фонд надає психологічну підтримку ветеранам, ветеранкам та членам їхніх родин.

Серед доступних форматів допомоги:

• індивідуальні консультації з психологом;
• групові консультації.

Доступні від 1 до 5 консультацій на одну людину, відповідно до потреби. Тривалість зустрічей — до 50 хвилин.

Допомога доступна у Чернігівській, Сумській, Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській та Херсонській областях.

Для отримання консультації потрібно попередньо записатися за покликанням.

Психологічна допомога від Українського ветеранського фонду

Український ветеранський фонд надає ветеранам та їхнім родинам кризову та юридичну підтримку.

Зокрема, доступні:

• юридичні консультації;
• групи підтримки.

Звернутися можна на безкоштовну гарячу лінію: 0 800 332 029

“Вільний вибір”: довгострокова психологічна підтримка

ГО “Психологічна підтримка та реабілітація “Вільний вибір” допомагає захисникам, захисницям та їхнім родинам. Робота відбувається у форматі довгострокової психологічної підтримки із застосуванням доказових методів психотерапії.

Частоту консультацій визначає фахівець. При цьому за потреби можна один раз змінити фахівця.

Звернутися можна за номером: +380 (63) 646 4991. Дзвінки приймають у будні з 09:00 до 19:00.

VETERANKA: підтримка військовослужбовиць і ветеранок

Рух VETERANKA або ГО “Жіночий ветеранський рух”, надає підтримку військовослужбовицям і ветеранкам під час служби та після повернення до цивільного життя.

Серед напрямів допомоги:

• психологічна підтримка;
• освітні можливості;
• кар’єрні консультації;
• професійний розвиток;
• реабілітація;
• можливості для якісного відпочинку.

Звернутися можна за телефоном: +380 (67) 576 7207.

“Ла Страда — Україна»: психологічна підтримка для чоловіків

ГО “Ла Страда — Україна” створила безпечний та конфіденційний простір для чоловіків, які переживають стрес, кризовий стан, емоційне вигорання або інші труднощі, пов’язані з життям в умовах війни.

Для психологічної підтримки чоловіків працює гаряча лінія: 2345. Звернутися можна щодня з 14:00 до 06:00. Телефонна консультація може тривати до 50 хвилин.

Звернутися можна з будь-якою ситуацією, яка викликає сильні переживання чи заважає справлятися з повсякденним життям. Допомога анонімна та конфіденційна — сервіс не зберігає ім’я, номер телефону та причину звернення.

При цьому гаряча лінія психологічної допомоги буде помічною не лише у кризовому стані. Можна зателефонувати, якщо хочеться виговоритися, розібратися у своїх думках або обговорити іншу проблему з фахівцем.

“Лісова поляна”: спеціалізована допомога ветеранам

Центр психічного здоров’я та реабілітації ветеранів “Лісова поляна” спеціалізується на роботі з наслідками травматичного досвіду війни.

Зокрема, тут працюють із:

• наслідками посткомоційного синдрому (контузії);
• досвідом полону;
• наслідками катувань.

Центр має клініку в Києві та філію в Одесі.

Для запису можна звернутися за телефоном: +380 (73) 450 6000.

Примітка: над текстом працювала практикантка Софія Чорнобай

Читайте також:

• Підйомна допомога військовослужбовцям: умови, розміри та порядок виплат
• Виплати військовим після демобілізації у 2026 році: види допомоги та умови отримання
• Ветерани можуть отримати до 1 мільйона гривень на бізнес: хто має право на гранти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство економіки України розробляє механізм створення спеціального страхового фонду для підприємств, які зазнали руйнувань внаслідок російських атак. Для фінансування ініціативи розглядається підвищення податку на додану вартість з 20% до 21%.

Про це повідомив Олександр Кравченко, міністр економіки та довкілля України.

Фінансування страхового фонду

Загальний капітал ініціативи має становити 2-3 мільярди доларів. Через відсутність вільних коштів у державному бюджеті додатковий відсоток від ПДВ направлятимуть безпосередньо у фонд. Це рішення дозволяє швидко зібрати мінімально необхідні гроші для підтримки економіки в умовах інтенсивних обстрілів.

Щонайменше половину коштів розраховують залучити від міжнародних партнерів. Готовність держави співфінансувати проєкт демонструє серйозність намірів та збільшує шанси на отримання зовнішньої допомоги. Згодом до процесу зможуть долучитися приватні компанії, що допоможе знизити загальну вартість страхування для підприємців.

Умови компенсації для підприємців

Цьогорічні збитки українських компаній оцінюються у 10 мільярдів доларів. Держава не зможе повністю компенсувати втрати кожному підприємству, проте система дасть гарантований стартовий капітал для швидкого відновлення критичного обладнання, збереження працівників та контрактів:

Вартість страховки для підприємців складатиме 2% від суми покриття в межах встановленого ліміту. Цей механізм має забезпечити бізнес гарантованим стартовим капіталом для швидкого відновлення критичного обладнання, збереження працівників та чинних контрактів. Планується, що механізм виплат запрацює з 1 січня 2027 року за умови знаходження повного фінансування.

Джерела фінансування та залучення партнерів

Підвищення ПДВ розглядається як найбільш реалістичне рішення для швидкого збору грошей, оскільки вільних коштів у державному бюджеті немає. Водночас Україна не зможе наповнити фонд виключно власними силами. Щонайменше половину необхідної суми уряд розраховує залучити від міжнародних партнерів. Готовність держави співфінансувати проєкт є ключовим аргументом для отримання серйозної зовнішньої допомоги. Взяття державою на себе частини ризиків також дозволить у майбутньому залучити до процесу відбудови приватні компанії, що допоможе знизити загальну вартість страхування для підприємців.

Читайте також:

Пільги для дітей та студентів ВПО у 2026 році: яку допомогу можна отримати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!