Як краєзнавці відшукали журнал бахмутської української молоді початку ХХ століття

Семаковська Тетяна 14:25, 27 Серпня 2022

289684181 554066389589469 1564719349760378288 n 877d4Яскравим явищем у культурному житті повітового міста Бахмута під час Української революції 1917 – 1921 років став вихід журналу «Вільні думки», що був друкованим органом гуртка Бахмутської української шкільної молоді. Саме до нього наш земляк, молодий Володимир Сосюра, подав свій патріотичний вірш «Чи вже не пора…», який вважав своїм літературним дебютом. Про це видання, яке тривалий час вважалося втраченим, розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Спогад про першопублікацію сосюриного вірша в Бахмуті спричинив зацікавлення дослідників до її джерела, бахмутського учнівського журналу 1918 рок, у зазначеного в спогаді під назвою «Вільна Думка». Відомий краєзнавець Донеччини Валерій Романько, досліджуючи ранній період творчості Сосюри, відзначав: «На жаль, ні в архівах Артемівська (колишнього Бахмута), ні в інших архівах України чи за кордоном поки що не віднайдено журналу «Вільна думка».

Про те, що в Бахмуті в 1918 році розпочав виходити журнал «Вільна думка», в першому і єдиному номері якого надрукований вірш В. Сосюри «Чи вже не пора…», згадував у середині 1990-х років відомий місцевий краєзнавець Валентин Замковий (1911 – 2003). На той час він вже мав точніші відомості про цей часопис та вірогідне місцезнаходження його збережених примірників, але, ймовірно, не встиг скористатися цими відомостями в своїй пошуковій роботі.

289684181 554066389589469 1564719349760378288 n 877d4

Сад Чепурковського в Бахмуті. Десь тут у 1917 році містився будинок Українського клубу. Листівка з фондів Бахмутського краєзнавчого музею.

290646972 715324522862866 1453328125769200615 n 3185c

Обкладинка першого й єдиного номера бахмутського журналу «Вільні думки» (1918). Національна історична бібліотека України.

У фондах Бахмутського краєзнавчого музею зберігаються листи, адресовані Валентину Замковому видатним українським бібліографом й книгознавцем Федором Максименком (1897 – 1983). У перші пореволюційні роки Максименко працював інспектором бібліотечної справи при Бахмутському відділі народної освіти, у 1919 – 1920 роках керував Бахмутською міською бібліотекою й першим у Донбасі педагогічним музеєм, а наступні два роки завідував Костянтинівською районною бібліотекою. Протягом багатьох років збирав матеріали до краєзнавчої бібліографії України, і, зокрема, Донеччини. В повоєнні роки Максименко працював у науковій бібліотеці Львівського університету, яка нині носить його ім’я.

Листування Ф. Максименка з В. Замковим тривало з червня 1980 до лютого 1981 року, й стало для артемівського краєзнавця, за його словами, «криницею знань з історії Бахмута». В шести листах патріарха українського книгознавства містяться відомості про багато місцевих імен і подій. Серед бахмутських періодичних видань, які він колись мав у своїй особистій бібліотеці, згадуються «Вільні думки» – літературно-просвітній журнал, який видавав гурток Бахмутської української молоді за редакцією Гната Побігайла. Перший номер журналу вийшов у Бахмуті в січні 1918 р., більше не виходило. «Між іншими матеріалами були вірші В. Сусюри, як він тоді підписувався. Переданий також до Москви, а м.б. до Київської іст. б-ки». В одному з наступних листів – уточнення: «Вільні думки (єдиний №) в 1950-х рр. я передав, здається, в історичну б-ку, або до Москви, або до Києва».

290266094 3171536816428911 1938723793566923179 n da354

Бахмутянин Федір Максименко, видатний український бібліограф, якому завдячуємо збереженням раритетного номера «Вільні думки».

Пошук за електронним каталогом Національної історичної бібліотеки України виявив, що в її фондах зберігається примірник бахмутського журналу «Вільні думки», ймовірно, переданий туди Максименком. Журнал на 16 сторінках у сірій паперовій обкладинці містить на титульному аркуші автограф, напевне, колишнього власника «В. Данилевич».


Вихідні дані свідчать, що журнал був надрукований у бахмутській друкарні Г.В. Піпко. На останній сторінці – прізвища редактора (Гнат Побігайло) та його помічника (І. Мороз) і подяка Українському Клубу за сприяння коштами у справі видання журналу. Перший і останній номер «Вільних думок» розпочинається вступною статтею «Од редактора». В ній сформульована мета, яку ставили перед собою ініціатори видання: «пробуджувати українську молодь зі сна, давати їй моральних сил в ідейній праці свому народові, організовувати її в єдину міцну спілку».

Поетична творчість В. Сосюри, крім згадуваного вірша «Чи вже не пора…», представлена на сторінках «Вільних думок» невідомою досі ліричною мініатюрою «Вечір». Надрукований також вірш Гриця Скорохода «Не ріс я, а мучивсь. Усе переносив…» з присвятою В. Скороходу. Розділ художньої прози в журналі складають етюди Гната Побігайла «Вечірня мелодія» та І. М. (здогадно, Івана Мороза) «Од і до».

290270094 780611983295388 2937124592837536363 n 5c63c

Сторінка журналу з віршем В. Сосюри «Вечір»

Статті, надруковані в журналі, присвячені злободенним тоді питанням шкільної реформи та самоорганізації учнів-українців. Це відозва Ол. Вержбицького «До українців-учнів» та О. В. (можливо, того ж Ол. Вержбицького) «Шкільні організації українців міста Києва»», Ів. Мороза «Реформа середніх шкіл» і підписана криптонімом М. «Наш «Закон Божий». Псевдонімом «Батіг» підписаний фейлетон «Дедеркальська учительська семінарія і духовна школа». Завершується номер публікацією «Статуту Гуртка української шкільної молоді Бахмута». У розділі «Хроніка» подано звістки про утворення вищих українських шкіл та розвиток учнівського й студентського руху в різних регіонах України.

Принаймні двох авторів «Вільних думок» зустрічаємо вже в радянські часи на сторінках бахмутського журналу «Голос печатника», де в березневому «шевченківському» номері за 1924 рік надруковані поруч стаття Г. Скорохода «До 63-х роковин смерті Тараса Григоровича Шевченка» і його ж вірш «Т.Г. Шевченкові» та статті Ол. Вержбицького «Соціальні моменти в творах Шевченка» й «Шевченко й жіноцтво». Вірші Гриця Скорохода знаходяться і в інших номерах цього журналу.

Попри наївність змісту більшості творів, друкованих у часописі Бахмутського гуртка української учнівської молоді, та невправність літературного пера юних авторів, журнал «Вільні думки» заслуговує уваги читача як пам’ятка культури та історії національно-визвольних змагань 1917 – 1921 років у нашому краї. У 2015 році Бахмутський краєзнавчий музей та місцевий осередок Національної спілки краєзнавців України здійснили перевидання першого й єдиного номера цього журналу за примірником, який зберігається в Національній історичній бібліотеці України, зі збереженням мовних особливостей оригіналу.

290610411 1248088249354413 1625654235137454230 n 5c05b«Журнал Вільні думки» – обкладинка перевидання 2015 року

Читайте також:

Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Бахмут Сергія Кримського: спогади філософа складють уяву про місто у 30-ті роки ХХ століття

Гнат Побігайло – шлях від редактора україномовного журналу в Бахмуті до еміграції

Вже близько ворожая сила, вона вже підходить до нас: перший вірш Володимира Сосюри в Бахмуті

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Пільговий проїзд для ветеранів по-новому: як працюватиме система та коли запрацює

Семаковська Тетяна 12:00, 21 Листопада 2026
Пільговий проїзд / фото Міністерства у справах ветеранів

Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №5651-2, який запускає реформу пільгових пасажирських перевезень. Документ змінює механізм оплати поїздок для ветеранів війни та інших пільгових категорій громадян, переводячи систему на електронний облік.

Про суть ухвалених змін повідомили в Міністерстві у справах ветеранів.

Як зміниться механізм оплати проїзду

Головне нововведення реформи — перехід до адресної грошової форми реалізації пільг. Для цього в країні запровадять єдину автоматизовану систему обліку оплати проїзду.

Поїздки пільговиків фіксуватимуть за допомогою електронних квитків та спеціальних платіжних інструментів. Для пасажирів передбачили використання банківських карток, прив’язаних до рахунків зі спеціальним режимом використання. Завдяки цьому кожна поїздка матиме електронне підтвердження, а перевізники отримуватимуть компенсацію з бюджету саме за фактично надані послуги. Правила та розміри грошового забезпечення на пільговий проїзд визначатиме Кабінет Міністрів України.

Які пільги збережуться для ветеранів

У Міністерстві з відновлення, інфраструктури та транспорту наголошують, що реформа не скасовує і не скорочує чинні державні гарантії — змінюється лише спосіб їхнього фінансування та обліку.

Для учасників бойових дій (УБД) зберігається право на безоплатний проїзд міським, приміським та внутрішньообласним транспортом. Також залишається право на безоплатний проїзд міжміським транспортом один раз на два роки (туди й назад) або зі знижкою 50% один раз на рік.

Для осіб з інвалідністю внаслідок війни безоплатним залишається проїзд міським, приміським та внутрішньообласним транспортом незалежно від групи інвалідності. Щодо міжміських перевезень, то для людей з I та II групами інвалідності зберігається безоплатний проїзд один раз на рік, а для III групи — знижка 50% один раз на два роки. Крім того, чинними залишаються пільги для осіб, які супроводжують людей з інвалідністю I групи.

Коли запрацюють нові правила

Нову систему пільгового проїзду планують запустити з 1 липня 2028 року. До цього часу триватиме перехідний період, протягом якого мають підготувати технічну інфраструктуру, доопрацювати автоматизовану систему обліку та врегулювати фінансування.

До повноцінного запуску реформи ветерани та інші пільгові категорії користуватимуться транспортом за чинними правилами. Відповідно, наразі змінювати посвідчення чи оформлювати спеціальні банківські картки не потрібно.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фронт на Донеччині: росіяни зменшили кількість атак на Костянтинівському та Лиманському напрямках

Семаковська Тетяна 11:00, 21 Листопада 2026
Донеччина / фото Генштаб ЗСУ

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському та Костянтинівському напрямках, де протягом доби українські військові зупинили 26 та 9 штурмів відповідно. Загалом у Донецькій області протягом минулої доби зафіксували 46 наступальних дій російських військових, що на 14 менше, ніж напередодні. Інтенсивність штурмів помітно знизилася на Костянтинівському та Лиманському напрямках — на 9 та 7 атак відповідно, тоді як на Покровському тиск дещо зріс.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше атак протягом минулої доби, 20 листопада, зафіксовано на Покровському напрямку. За даними Генштабу, тут українські військові зупинили 26 штурмів противника — на 2 більше, ніж добою раніше. Російські військові атакували у районах Софіївки, Новогришиного, Новопавлівки, Торецького, Кучерового Яру, Білицького, Вільного, Добропілля, Чернігівки та Сергіївки.

На Костянтинівському напрямку зафіксовано 9 атак — це удвічі менше (на 9 атак), ніж напередодні. Противник вів штурмові дії в районах Костянтинівки, Новоселівки та Новопавлівки.

На Лиманському напрямку минулої доби росіяни провели 6 атак — на 7 менше, ніж днем раніше. Українські військові зупинили спроби противника просунутися вперед у районах Колодязів та Лимана.

На Слов’янському напрямку противник здійснив 5 атак (стільки ж, як і за попередню добу) — у районах Кривої Луки та Ямполя.

На Краматорському напрямку минулої доби російські військові активних дій не проводили, як і напередодні.

Втрати росіян за 20 листопада

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 20 листопада російські військові втратили:

  • близько 1 730 осіб особового складу (пораненими та вбитими);
  • 24 бойові броньовані машини;
  • 21 артилерійську систему;
  • 1 РСЗВ;
  • 2 засоби ППО;
  • 7 наземних робототехнічних комплексів;
  • 1 065 БПЛА оперативно-тактичного рівня;
  • 82 крилаті ракети;
  • 283 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн;
  • 2 одиниці спецтехніки.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Пільговий проїзд для ветеранів по-новому: як працюватиме система та коли запрацює

Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №5651-2, який запускає реформу пільгових пасажирських перевезень. Документ змінює механізм оплати поїздок для ветеранів війни […]

Фронт на Донеччині: росіяни зменшили кількість атак на Костянтинівському та Лиманському напрямках

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському та Костянтинівському напрямках, де протягом доби українські військові зупинили 26 та 9 штурмів відповідно. […]

До Дня Гідності та Свободи: бахмутянин Андрій Лоза про два Майдани та події 2014 року

Напередодні 21 листопада, коли Україна відзначає День Гідності та Свободи, ми згадуємо події, що змінили хід нашої історії та загартували покоління борців за незалежність. Серед […]

часів яру
Важливо

Росіяни активізували малі піхотні групи біля Часів Яру та посилили удари по логістиці

Російські війська намагаються просуватися поблизу Часів Яру, використовуючи малі піхотні групи та погіршення погодних умов. Одночасно окупанти посилили удари дронами по логістичних маршрутах українських військових. […]

Як авторизуватися в Армія+ та отримати доступ до застосунку: покрокова інструкція від Міноборони

Військовослужбовці, які стикаються з помилками під час входу в застосунок “Армія+”, можуть розв’язати проблему за допомогою оновленої інструкції від Міністерства оборони. За даними відомства, запропонований […]