Яскравим явищем у культурному житті повітового міста Бахмута під час Української революції 1917 – 1921 років став вихід журналу «Вільні думки», що був друкованим органом гуртка Бахмутської української шкільної молоді. Саме до нього наш земляк, молодий Володимир Сосюра, подав свій патріотичний вірш «Чи вже не пора…», який вважав своїм літературним дебютом. Про це видання, яке тривалий час вважалося втраченим, розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Спогад про першопублікацію сосюриного вірша в Бахмуті спричинив зацікавлення дослідників до її джерела, бахмутського учнівського журналу 1918 рок, у зазначеного в спогаді під назвою «Вільна Думка». Відомий краєзнавець Донеччини Валерій Романько, досліджуючи ранній період творчості Сосюри, відзначав: «На жаль, ні в архівах Артемівська (колишнього Бахмута), ні в інших архівах України чи за кордоном поки що не віднайдено журналу «Вільна думка».

Про те, що в Бахмуті в 1918 році розпочав виходити журнал «Вільна думка», в першому і єдиному номері якого надрукований вірш В. Сосюри «Чи вже не пора…», згадував у середині 1990-х років відомий місцевий краєзнавець Валентин Замковий (1911 – 2003). На той час він вже мав точніші відомості про цей часопис та вірогідне місцезнаходження його збережених примірників, але, ймовірно, не встиг скористатися цими відомостями в своїй пошуковій роботі.

Сад Чепурковського в Бахмуті. Десь тут у 1917 році містився будинок Українського клубу. Листівка з фондів Бахмутського краєзнавчого музею.

Обкладинка першого й єдиного номера бахмутського журналу «Вільні думки» (1918). Національна історична бібліотека України.

У фондах Бахмутського краєзнавчого музею зберігаються листи, адресовані Валентину Замковому видатним українським бібліографом й книгознавцем Федором Максименком (1897 – 1983). У перші пореволюційні роки Максименко працював інспектором бібліотечної справи при Бахмутському відділі народної освіти, у 1919 – 1920 роках керував Бахмутською міською бібліотекою й першим у Донбасі педагогічним музеєм, а наступні два роки завідував Костянтинівською районною бібліотекою. Протягом багатьох років збирав матеріали до краєзнавчої бібліографії України, і, зокрема, Донеччини. В повоєнні роки Максименко працював у науковій бібліотеці Львівського університету, яка нині носить його ім’я.

Листування Ф. Максименка з В. Замковим тривало з червня 1980 до лютого 1981 року, й стало для артемівського краєзнавця, за його словами, «криницею знань з історії Бахмута». В шести листах патріарха українського книгознавства містяться відомості про багато місцевих імен і подій. Серед бахмутських періодичних видань, які він колись мав у своїй особистій бібліотеці, згадуються «Вільні думки» – літературно-просвітній журнал, який видавав гурток Бахмутської української молоді за редакцією Гната Побігайла. Перший номер журналу вийшов у Бахмуті в січні 1918 р., більше не виходило. «Між іншими матеріалами були вірші В. Сусюри, як він тоді підписувався. Переданий також до Москви, а м.б. до Київської іст. б-ки». В одному з наступних листів – уточнення: «Вільні думки (єдиний №) в 1950-х рр. я передав, здається, в історичну б-ку, або до Москви, або до Києва».

Бахмутянин Федір Максименко, видатний український бібліограф, якому завдячуємо збереженням раритетного номера «Вільні думки».

Пошук за електронним каталогом Національної історичної бібліотеки України виявив, що в її фондах зберігається примірник бахмутського журналу «Вільні думки», ймовірно, переданий туди Максименком. Журнал на 16 сторінках у сірій паперовій обкладинці містить на титульному аркуші автограф, напевне, колишнього власника «В. Данилевич».

Вихідні дані свідчать, що журнал був надрукований у бахмутській друкарні Г.В. Піпко. На останній сторінці – прізвища редактора (Гнат Побігайло) та його помічника (І. Мороз) і подяка Українському Клубу за сприяння коштами у справі видання журналу. Перший і останній номер «Вільних думок» розпочинається вступною статтею «Од редактора». В ній сформульована мета, яку ставили перед собою ініціатори видання: «пробуджувати українську молодь зі сна, давати їй моральних сил в ідейній праці свому народові, організовувати її в єдину міцну спілку».

Поетична творчість В. Сосюри, крім згадуваного вірша «Чи вже не пора…», представлена на сторінках «Вільних думок» невідомою досі ліричною мініатюрою «Вечір». Надрукований також вірш Гриця Скорохода «Не ріс я, а мучивсь. Усе переносив…» з присвятою В. Скороходу. Розділ художньої прози в журналі складають етюди Гната Побігайла «Вечірня мелодія» та І. М. (здогадно, Івана Мороза) «Од і до».

Сторінка журналу з віршем В. Сосюри «Вечір»

Статті, надруковані в журналі, присвячені злободенним тоді питанням шкільної реформи та самоорганізації учнів-українців. Це відозва Ол. Вержбицького «До українців-учнів» та О. В. (можливо, того ж Ол. Вержбицького) «Шкільні організації українців міста Києва»», Ів. Мороза «Реформа середніх шкіл» і підписана криптонімом М. «Наш «Закон Божий». Псевдонімом «Батіг» підписаний фейлетон «Дедеркальська учительська семінарія і духовна школа». Завершується номер публікацією «Статуту Гуртка української шкільної молоді Бахмута». У розділі «Хроніка» подано звістки про утворення вищих українських шкіл та розвиток учнівського й студентського руху в різних регіонах України.

Принаймні двох авторів «Вільних думок» зустрічаємо вже в радянські часи на сторінках бахмутського журналу «Голос печатника», де в березневому «шевченківському» номері за 1924 рік надруковані поруч стаття Г. Скорохода «До 63-х роковин смерті Тараса Григоровича Шевченка» і його ж вірш «Т.Г. Шевченкові» та статті Ол. Вержбицького «Соціальні моменти в творах Шевченка» й «Шевченко й жіноцтво». Вірші Гриця Скорохода знаходяться і в інших номерах цього журналу.

Попри наївність змісту більшості творів, друкованих у часописі Бахмутського гуртка української учнівської молоді, та невправність літературного пера юних авторів, журнал «Вільні думки» заслуговує уваги читача як пам’ятка культури та історії національно-визвольних змагань 1917 – 1921 років у нашому краї. У 2015 році Бахмутський краєзнавчий музей та місцевий осередок Національної спілки краєзнавців України здійснили перевидання першого й єдиного номера цього журналу за примірником, який зберігається в Національній історичній бібліотеці України, зі збереженням мовних особливостей оригіналу.

«Журнал Вільні думки» – обкладинка перевидання 2015 року

Читайте також:

Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Бахмут Сергія Кримського: спогади філософа складють уяву про місто у 30-ті роки ХХ століття

Гнат Побігайло – шлях від редактора україномовного журналу в Бахмуті до еміграції

Вже близько ворожая сила, вона вже підходить до нас: перший вірш Володимира Сосюри в Бахмуті

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Держава надає учасникам бойових дій знижку в розмірі 75% на оплату житлово-комунальних послуг. Програма охоплює квартплату, газ, електроенергію, опалення, вивезення сміття та придбання палива для будинків без центрального опалення.

Детальніше про про соціальні норми споживання та покроковий алгоритм оформлення виплат через електронні сервіси — в матеріалі Бахмут IN.UA

Хто має право на знижку та як враховуються доходи

Знижка поширюється на самого пільговика та членів його родини, які проживають разом із ним. До цієї категорії належать:

• дружина або чоловік;
• неповнолітні діти;
• неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства першої чи другої групи або особами з інвалідністю першої групи;
• непрацездатні батьки;
• особи, які перебувають під опікою або піклуванням.

З 2025 року правила призначення житлових пільг змінилися і тепер залежать від середньомісячного сукупного доходу родини. Проте для учасників бойових дій це обмеження не застосовується. Знижка надається незалежно від рівня фінансового забезпечення.

Соціальні ліміти на водопостачання та водовідведення

Пільга діє виключно в межах встановлених соціальних норм. За обсяги, спожиті понад ліміт, потрібно платити за повним тарифом. Для водопостачання норми на одну особу становлять:

• холодна вода за наявності централізованого гарячого постачання — 2 кубометри;
• холодна вода за відсутності гарячої води або перерви в постачанні понад 14 днів — 3,6 кубометра;
• гаряча вода при централізованому постачанні — 1,6 кубометра;
• водовідведення — 3,6 кубометра.

Норми споживання електроенергії та газу

Ліміти на електроенергію залежать від наявності електроплит та гарячої води. Норми розраховуються на одну особу з додаванням 30 кіловат-годин на кожного наступного члена сім’ї:

• за наявності газу та централізованої гарячої води базовий ліміт становить 70 кіловат-годин, загалом до 190 на родину;
• з електроплитою та гарячою водою — 110 кіловат-годин, але не більше 230 на родину;
• з електроплитою без гарячої води — 130 кіловат-годин, максимум 250 на родину;
• без електроплити та гарячої води — 100 кіловат-годин, граничний обсяг 220 на родину.

Для газопостачання норми на одну особу визначаються наступним чином . газова плита з централізованою гарячою водою — 3,3 кубометра; . лише газова плита — 5,4 кубометра; . газова плита та газова колонка — 10,5 кубометра.

Квартплата, вивезення сміття та опалення

Пільга на вивезення сміття становить 0,4167 кубометра на місяць для кожної людини. Утримання будинків та опалення розраховуються за площею. Соціальна норма становить 21 квадратний метр на пільговика та додатково 10,5 квадратного метра на родину. Для точного розрахунку компенсації за квартплату необхідно звертатися до надавача послуг або Пенсійного фонду, оскільки держава застосовує спеціальну формулу граничної вартості.

Обсяг ресурсів для опалення за знижкою залежить від його тип:

• централізоване — 0,0383 гігакалорії на квадратний метр;
• газове — 4 кубометри газу на квадратний метр;
• електричне — 30 кіловат-годин на квадратний метр.

Процедура онлайн-оформлення та оренда житла

Подати документи можна через портал Пенсійного фонду України за спрощеною процедурою, яка об’єднує заяви на взяття на облік та призначення пільги. Для оформлення необхідно:

• авторизуватися на порталі та перейти в розділ “Комунікації з ПФУ”;
• обрати пункт “Заява на житлову субсидію чи пільгу”, а потім “Заява про взяття на облік ветерана війни і надання йому пільг за експериментальним проєктом”;
• заповнити електронну форму та прикріпити скановані копії документів;
• надати згоду на обробку даних, підписати заяву електронним підписом та надіслати.

Відстежувати статус звернення можна в особистому кабінеті. Альтернативний варіант — особистий візит до управління Пенсійного фонду. Знижку дозволяється оформити й на орендоване житло. Для цього потрібен офіційний договір оренди, скан-копію якого слід додати під час подачі заяви.

Читайте також:

Виплати військовим у 2026 році: різниця між бойовими та грошовим забезпеченням

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Є такі місця, про які важко розповісти словами — їх треба відчути. TYSHA у Татарові якраз із таких. Чотири приватні будинки на власному півострові між горами і річкою Прут. Навколо — карпатський ліс, гори Ягідна, Маґура і Хом’як. І жодного чужого вікна в полі зору.

Це не готель і не глемпінг у звичному розумінні. Це простір, де ви нікому нічого не винні — нікуди поспішати, ні перед ким не вдягатися, ні з ким не ділити лаунж. Тільки ваша компанія, ліс і вода.

Чотири будинки — на будь-яку компанію

Grey та Olive — двоповерхові, з мансардою та двома окремими спальнями, розраховані до 6 гостей. Lavanda та Prut — одноповерхові, камерні, ідеальні для пари. У кожному є піч-камін, повністю обладнана кухня, підігрів підлоги, халати, рушники, кава Lavazza і карпатський трав’яний чай. Тобто — приїхати й одразу видихнути.

Чан, лазня, Прут — і більше нічого не треба

На території два відкриті чани і окрема лазня на дровах з панорамним вікном прямо на річку. Все це бронюється приватно — тільки під вашу компанію. Ніяких розкладів, ніяких черг. Гаряча вода в чані тримається до 6 годин — є час насолодитись.

Без знеструмлень

Сонячні панелі з накопичувачами та генератор — світло, тепло і Wi-Fi працюють незалежно від ситуації в мережі.

Зручне розташування

• До Буковелю — 16 кілометрів, близько 15 хвилин автівкою. До нас можна дістатись звичайною автівкою. Неподалік вся необхідна інфраструктура.

Знижка для захисників

• Військовослужбовці зі статусом УБД отримують знижку 10% при прямому бронюванні. Без зайвих умов.

Забронювати онлайн — без дзвінків та очікувань: tyshahotel.com.ua:

• 073 777 20 08 Instagram: @tysha_tatariv_ Telegram: @TyshaTatariv
• смт Татарів, вул. Пігівська, 1, Івано-Франківська область

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!