Як краєзнавці відшукали журнал бахмутської української молоді початку ХХ століття

Семаковська Тетяна 14:25, 27 Серпня 2022

289684181 554066389589469 1564719349760378288 n 877d4Яскравим явищем у культурному житті повітового міста Бахмута під час Української революції 1917 – 1921 років став вихід журналу «Вільні думки», що був друкованим органом гуртка Бахмутської української шкільної молоді. Саме до нього наш земляк, молодий Володимир Сосюра, подав свій патріотичний вірш «Чи вже не пора…», який вважав своїм літературним дебютом. Про це видання, яке тривалий час вважалося втраченим, розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Спогад про першопублікацію сосюриного вірша в Бахмуті спричинив зацікавлення дослідників до її джерела, бахмутського учнівського журналу 1918 рок, у зазначеного в спогаді під назвою «Вільна Думка». Відомий краєзнавець Донеччини Валерій Романько, досліджуючи ранній період творчості Сосюри, відзначав: «На жаль, ні в архівах Артемівська (колишнього Бахмута), ні в інших архівах України чи за кордоном поки що не віднайдено журналу «Вільна думка».

Про те, що в Бахмуті в 1918 році розпочав виходити журнал «Вільна думка», в першому і єдиному номері якого надрукований вірш В. Сосюри «Чи вже не пора…», згадував у середині 1990-х років відомий місцевий краєзнавець Валентин Замковий (1911 – 2003). На той час він вже мав точніші відомості про цей часопис та вірогідне місцезнаходження його збережених примірників, але, ймовірно, не встиг скористатися цими відомостями в своїй пошуковій роботі.

289684181 554066389589469 1564719349760378288 n 877d4

Сад Чепурковського в Бахмуті. Десь тут у 1917 році містився будинок Українського клубу. Листівка з фондів Бахмутського краєзнавчого музею.

290646972 715324522862866 1453328125769200615 n 3185c

Обкладинка першого й єдиного номера бахмутського журналу «Вільні думки» (1918). Національна історична бібліотека України.

У фондах Бахмутського краєзнавчого музею зберігаються листи, адресовані Валентину Замковому видатним українським бібліографом й книгознавцем Федором Максименком (1897 – 1983). У перші пореволюційні роки Максименко працював інспектором бібліотечної справи при Бахмутському відділі народної освіти, у 1919 – 1920 роках керував Бахмутською міською бібліотекою й першим у Донбасі педагогічним музеєм, а наступні два роки завідував Костянтинівською районною бібліотекою. Протягом багатьох років збирав матеріали до краєзнавчої бібліографії України, і, зокрема, Донеччини. В повоєнні роки Максименко працював у науковій бібліотеці Львівського університету, яка нині носить його ім’я.

Листування Ф. Максименка з В. Замковим тривало з червня 1980 до лютого 1981 року, й стало для артемівського краєзнавця, за його словами, «криницею знань з історії Бахмута». В шести листах патріарха українського книгознавства містяться відомості про багато місцевих імен і подій. Серед бахмутських періодичних видань, які він колись мав у своїй особистій бібліотеці, згадуються «Вільні думки» – літературно-просвітній журнал, який видавав гурток Бахмутської української молоді за редакцією Гната Побігайла. Перший номер журналу вийшов у Бахмуті в січні 1918 р., більше не виходило. «Між іншими матеріалами були вірші В. Сусюри, як він тоді підписувався. Переданий також до Москви, а м.б. до Київської іст. б-ки». В одному з наступних листів – уточнення: «Вільні думки (єдиний №) в 1950-х рр. я передав, здається, в історичну б-ку, або до Москви, або до Києва».

290266094 3171536816428911 1938723793566923179 n da354

Бахмутянин Федір Максименко, видатний український бібліограф, якому завдячуємо збереженням раритетного номера «Вільні думки».

Пошук за електронним каталогом Національної історичної бібліотеки України виявив, що в її фондах зберігається примірник бахмутського журналу «Вільні думки», ймовірно, переданий туди Максименком. Журнал на 16 сторінках у сірій паперовій обкладинці містить на титульному аркуші автограф, напевне, колишнього власника «В. Данилевич».


Вихідні дані свідчать, що журнал був надрукований у бахмутській друкарні Г.В. Піпко. На останній сторінці – прізвища редактора (Гнат Побігайло) та його помічника (І. Мороз) і подяка Українському Клубу за сприяння коштами у справі видання журналу. Перший і останній номер «Вільних думок» розпочинається вступною статтею «Од редактора». В ній сформульована мета, яку ставили перед собою ініціатори видання: «пробуджувати українську молодь зі сна, давати їй моральних сил в ідейній праці свому народові, організовувати її в єдину міцну спілку».

Поетична творчість В. Сосюри, крім згадуваного вірша «Чи вже не пора…», представлена на сторінках «Вільних думок» невідомою досі ліричною мініатюрою «Вечір». Надрукований також вірш Гриця Скорохода «Не ріс я, а мучивсь. Усе переносив…» з присвятою В. Скороходу. Розділ художньої прози в журналі складають етюди Гната Побігайла «Вечірня мелодія» та І. М. (здогадно, Івана Мороза) «Од і до».

290270094 780611983295388 2937124592837536363 n 5c63c

Сторінка журналу з віршем В. Сосюри «Вечір»

Статті, надруковані в журналі, присвячені злободенним тоді питанням шкільної реформи та самоорганізації учнів-українців. Це відозва Ол. Вержбицького «До українців-учнів» та О. В. (можливо, того ж Ол. Вержбицького) «Шкільні організації українців міста Києва»», Ів. Мороза «Реформа середніх шкіл» і підписана криптонімом М. «Наш «Закон Божий». Псевдонімом «Батіг» підписаний фейлетон «Дедеркальська учительська семінарія і духовна школа». Завершується номер публікацією «Статуту Гуртка української шкільної молоді Бахмута». У розділі «Хроніка» подано звістки про утворення вищих українських шкіл та розвиток учнівського й студентського руху в різних регіонах України.

Принаймні двох авторів «Вільних думок» зустрічаємо вже в радянські часи на сторінках бахмутського журналу «Голос печатника», де в березневому «шевченківському» номері за 1924 рік надруковані поруч стаття Г. Скорохода «До 63-х роковин смерті Тараса Григоровича Шевченка» і його ж вірш «Т.Г. Шевченкові» та статті Ол. Вержбицького «Соціальні моменти в творах Шевченка» й «Шевченко й жіноцтво». Вірші Гриця Скорохода знаходяться і в інших номерах цього журналу.

Попри наївність змісту більшості творів, друкованих у часописі Бахмутського гуртка української учнівської молоді, та невправність літературного пера юних авторів, журнал «Вільні думки» заслуговує уваги читача як пам’ятка культури та історії національно-визвольних змагань 1917 – 1921 років у нашому краї. У 2015 році Бахмутський краєзнавчий музей та місцевий осередок Національної спілки краєзнавців України здійснили перевидання першого й єдиного номера цього журналу за примірником, який зберігається в Національній історичній бібліотеці України, зі збереженням мовних особливостей оригіналу.

290610411 1248088249354413 1625654235137454230 n 5c05b«Журнал Вільні думки» – обкладинка перевидання 2015 року

Читайте також:

Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Бахмут Сергія Кримського: спогади філософа складють уяву про місто у 30-ті роки ХХ століття

Гнат Побігайло – шлях від редактора україномовного журналу в Бахмуті до еміграції

Вже близько ворожая сила, вона вже підходить до нас: перший вірш Володимира Сосюри в Бахмуті

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Чи буде враховуватися попередня служба під час переходу на новий контракт: пояснення Міноборони

Семаковська Тетяна 12:00, 2 Серпня 2026
Чи буде враховуватися попередня служба під час переходу на новий контракт / фото Міноборони

Нова система контрактів у Силах оборони України визначає чіткі терміни служби, після завершення яких надається гарантоване право на звільнення та відстрочку. Правила поширюються на військовослужбовців, які приєдналися до війська з початку повномасштабного вторгнення та раніше.

Детальніше про це розповіли в Міноборони.

Чи зараховуватиметься попередня служба до нового контракту

Строк служби за попереднім контрактом не додається і не зараховується до терміну нового мотиваційного контракту. У разі підписання документа на 10 або 24 місяці, військовослужбовець зобов’язаний відслужити саме цей період, навіть якщо до завершення старого контракту залишався один рік.

Виняток передбачений для випускників військових навчальних закладів. Якщо вони не завершили обов’язковий термін за першим контрактом, новий мотиваційний контракт укладається на строк, що дорівнює або перевищує час, який залишилося відслужити.

Попередня служба безпосередньо впливає на загальну тривалість відстрочки, яка надається після звільнення на підставі завершення нового піхотно-штурмового, бойового або базового контракту. Термін формується з базової відстрочки на шість місяців та додаткового часу. Кількість додаткових місяців залежить від виду укладеного контракту, тривалості виконання бойових завдань та загального часу служби до або з 2022 року. Форма попередньої служби — за призовом під час мобілізації чи за контрактом — на нарахування відстрочки не впливає. Принцип розрахунку однаково працює для солдатів, сержантів та офіцерів.

Розрахунок для військовослужбовців, які служать із 2022 року

Військові, які стали до лав Сил оборони з початку повномасштабної війни, мають право на підписання піхотно-штурмового контракту на 10 місяців. За кожен рік служби з 2022 року до базової відстрочки додається ще шість місяців. Виконання бойових завдань також збільшує цей період: за кожен місяць таких завдань нараховується три додаткові місяці відстрочки.

Для прикладу, якщо військовослужбовець мобілізувався у 2024 році та укладає піхотно-штурмовий контракт на 10 місяців у 2026 році, після його завершення він отримає мінімум 18 місяців відстрочки (шість базових та 12 місяців за два роки служби з 2022 року). За наявності двох місяців виконання бойових завдань до цього терміну додасться ще шість місяців.

Умови для військових із досвідом служби до 2022 року

Військовослужбовці, які проходять службу за контрактом з 2020 року або раніше, отримують гарантовану відстрочку після того, як відслужать 10 місяців за піхотно-штурмовим або 24 місяці за бойовим чи базовим контрактом. За кожен рік служби до 2022 року їм нараховується один додатковий місяць відстрочки. Також за кожні 30 днів виконання бойових завдань (зокрема й тих, які виконувалися до підписання нового контракту) додається один місяць.

Наприклад, офіцер, який несе службу з 2016 року та укладає новий бойовий або базовий контракт на 24 місяці, після звільнення отримає щонайменше 12 місяців відстрочки. Вона складатиметься з шести місяців базової та шести місяців додаткової відстрочки за роки служби до 2022 року.

Дії у разі поранення та переведення

Якщо військовослужбовець на піхотно-штурмовому контракті отримав поранення під час виконання бойових завдань і за висновком військово-лікарської комісії визнаний придатним до служби в частинах забезпечення, він має право на переведення на інші посади у своїй або до іншої військової частини. За таких обставин новий контракт укладати не потрібно. Військовому достатньо дослужити термін, що залишився, для подальшого звільнення та розрахунку відстрочки за загальними правилами.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Житловий сертифікат та ваучер: різниця між двома програмами державної підтримки

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 10:00, 2 Серпня 2026
Оплата житлових ваучерів / фото НБУ

Держава запровадила два механізми забезпечення житлом громадян, які втратили нерухомість або виїхали з тимчасово окупованих територій. Житловий сертифікат у межах програми “єВідновлення” та житловий ваучер мають різні правила оформлення і призначені для різних категорій осіб.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Житловий сертифікат та ваучер: різниця

Держава запровадила два механізми забезпечення житлом громадян, які втратили нерухомість або виїхали з тимчасово окупованих територій. Житловий сертифікат у межах програми “єВідновлення” та житловий ваучер мають різні правила оформлення і призначені для різних категорій осіб.

Умови отримання житлового сертифіката

Житловий сертифікат компенсує втрату знищеного нерухомого майна. Правила цієї програми передбачають такі умови:

  • документ видають власникам квартир, приватних будинків та інших приміщень, які повністю знищені внаслідок бойових дій;
  • заява подається через застосунок або портал “Дія”;
  • спеціальна комісія підтверджує факт знищення та визначає суму компенсації;
  • співвласники зобов’язані припинити право власності на зруйнований об’єкт через нотаріуса або державного реєстратора перед купівлею нового житла;
  • термін дії документа становить п’ять років із дня видачі.

Сертифікат використовується для придбання квартири, будинку або як перший внесок за програмою доступної іпотеки “єОселя”.

Особливості надання житлового ваучера

Житловий ваучер допомагає придбати нерухомість громадянам, які через окупацію не можуть повернутися додому. Цей механізм має такі особливості:

  • програма розрахована на ветеранів та осіб з інвалідністю внаслідок війни зі статусом ВПО, які виїхали з тимчасово окупованих територій;
  • допомога доступна людям, які отримали статус переселенця під час проведення АТО або ООС;
  • огляд житла та оцінка пошкоджень не проводяться, факт знищення нерухомості доводити не потрібно;
  • право власності на майно на окупованій території повністю зберігається без необхідності підтверджувати його втрату;
  • максимальна сума державної підтримки становить 2 мільйони гривень;
  • кошти перераховуються виключно у безготівковій формі продавцю житла або банку;
  • члени однієї родини можуть об’єднати кілька ваучерів для придбання одного об’єкта нерухомості.

Гроші з ваучера можна витратити на купівлю квартири чи будинку, інвестування у новобудову, погашення іпотечного кредиту або використання як першого внеску за іпотекою.

Взаємовиключність державних програм

Житловий сертифікат та ваучер неможливо оформити одночасно. Якщо особа бере участь у програмі “єВідновлення” або має активну заяву на отримання компенсації, вона не зможе отримати ваучер. Для переходу до програми житлових ваучерів необхідно офіційно припинити участь у програмі “єВідновлення”.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Чи буде враховуватися попередня служба під час переходу на новий контракт: пояснення Міноборони

Нова система контрактів у Силах оборони України визначає чіткі терміни служби, після завершення яких надається гарантоване право на звільнення та відстрочку. Правила поширюються на військовослужбовців, […]

Житловий сертифікат та ваучер: різниця між двома програмами державної підтримки

Держава запровадила два механізми забезпечення житлом громадян, які втратили нерухомість або виїхали з тимчасово окупованих територій. Житловий сертифікат у межах програми “єВідновлення” та житловий ваучер […]

10:00, 02.08.2026 Скопіч Дмитро

Новий залізничний маршрут до Німеччини: розклад поїзда

З 1 серпня 2026 року іспанська залізнична компанія “Renfe” запускає міжнародний нічний поїзд, який курсуватиме між Перемишлем та Франкфуртом-на-Майні. Для пасажирів з України передбачені стикувальні […]

12:00, 01.08.2026 Скопіч Дмитро

Що потрібно для виїзду військовослужбовців за кордон: перелік необхідних документів

В Україні військовослужбовці мають право на перетин державного кордону під час відпустки, лікування або службового відрядження. Процедура виїзду чітко регламентована, вимагає дотримання встановленого алгоритму дій […]

Важливо

Військовий з Бахмута збирає 47 тисяч гривень на генератор для свого батальйону: як допомогти

Бахмутянин Кирило Загурський, колишній вчитель англійської та німецької мов у школі №18, а нині військовий у складі батальйону 21 окремої механізованої бригади. Днями він відкрив […]