Серед видатних імен діячів культури й науки, пов’язаних з нашим містом важливо згадати Сергія Кримського (1930 – 2010) – видатного українського філософа, культуролога. З 1957 року він працював в Інституті філософії ім. Г. Сковороди НАН України. Сергій Кримський – лауреат Шевченківської премії (2005), заслужений діяч науки і техніки України (1996), член Нью-Йоркської академії наук (1995). Завдяки його спогадам ми дізнаємося про Артемвськ-Бахмут 30-х, 40-х років ХХ століття. Детальніше розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. 

У 2012 році вийшла друком книга інтерв’ю Сергія Кримського з Тетяною Чайкою «Наш разговор длиною в жизнь». Ця «розмова тривалістю в життя» була своєрідним підсумком життєвого і творчого шляху філософа. Чимало сторінок його спогадів присвячено дитячим та юнацьким рокам.

Бахмут – Артемівськ на плані 1928 року.

Сергій Борисович Кримський народився 2 червня 1930 року в Бахмуті, перейменованому з 1924 року на Артемівськ. Його батько, Борис Кримський, був учасником громадянської війни, згодом отримав освіту інженера-металурга. У передвоєнні роки він займав досить високу посаду начальника управління постачання важкої промисловості Донбасу. Мав до своїх послуг два автомобілі й майже весь час перебував у відрядженнях. Був підпорядкований безпосередньо Москві й міг не зважати на дрібніше місцеве начальство – міськкоми й райкоми партії. Мати, Софія Михайлівна, за дівочим прізвищем Динарська, отримала музичну освіту, була гарною піаністкою й працювала в музичному училищі, заснованому в 1926 році.

Бахмут. Будинок чоловічої гімназії (до 1917 року)

Бахмут. Будинок 1-ї жіночої гімназії (до 1917 року)

Яким же постає образ малої батьківщини, краю дитинства, в спогадах, записаних на схилі віку? У згадках, пронесених через усе життя, Бахмут – Артемівськ – найдавніше місто Донбасу, місто соляних шахт і культурний центр краю (лише після Другої світової війни, на думку С.Б. Кримського, цю роль перейняв Донецьк, адміністративний центр області). Місто, що виросло на стародавньому «чумацькому шляху», зі збудованою на ньому оборонною фортецею. Місто інтернаціональне за складом населення, серед якого, крім українців, згадуються німці, болгари, греки, євреї. Мовою дитинства була українська, адже коло ровесників було переважно україномовне.

Половецький степ недарма посідає значне місце у спогадах дитинства Сергія Кримського. Батько був аматором полювання, і часто брав із собою малого Сергійка, якому подобалось ночувати в степу. Споглядання зоряного неба справляло надзвичайний вплив на відчуття 7–8-річного хлопчика, й формувало перші інтуїтивні уявлення про безкінечність. Саме з образом зоряного неба Сергій Кримський пов’язував перший у житті філософський досвід.

Яскраво відобразився у спогадах дитинства батьківський дім за тогочасною адресою: вул. Профінтерна, 118 (нині вулиця носить ім’я О. Сибірцева, й нумерація будинків зазнала змін). Це був одноповерховий будинок, поділений на дві половини, в ньому мешкали дві сім’ї. Родині Кримських у будинку належали три кімнати. Одна з них була їдальнею і разом кухнею. В іншій, вікнами у двір, стояло старе фортепіано з підсвічниками й різьбленим барельєфом Бетховена. Під вікнами росли три велетенські липи. Це було улюблене місце хлоп’ячих ігор і розваг.

Будинок міського театру в 1930 – 1963 роках (сучасний вигляд).

Артемівськ в ті часи активно розбудовувався, але центр міста був забудований одноповерховими будиночками зі садками. Від дореволюційних часів залишилися потужні кам’яні будівлі чоловічої й жіночої гімназій – в одній з них містилась середня школа, в якій Сергій Кримський закінчив чотири класи перед війною. Недалеко від цих навчальних закладів був розташований драматичний театр, де ставили музичні спектаклі, в яких брала участь мати Сергія. Театр залишив у юного глядача захоплюючі враження. Артемівський український музично-драматичний театр діяв з 1930 до 1963 року, з перервою на роки війни, і містився у центрі міста, на майдані Свободи. Тепер там розташований Міський центр культури і дозвілля імені Євгена Мартинова.

Мати часто акомпанувала відомим співакам, які приїздили до Артемівська на гастролі, гостювали вони й удома в Кримських.Завдяки приятельству батька з директором найбільшого кінотеатру в Артемівську, хлопець мав безборонний доступ без білетів до кінотеатру на всі фільми. З передвоєнного кінорепертуару найбільше запам’яталися йому історичні картини («Степан Разін»», «Пугачов», «Петро І»), а також воєнні, на зразок відомої «Якщо завтра війна».

Збереглися в його пам’яті з віку 3–4 років страшні картини Голодомору початку 1930-х років, коли просто під вікнами батьківського будинку на асфальті лежали й помирали голодні люди. Батьки виносили їм їжу, але ті вже не могли їсти, а якщо намагалися їсти, то одразу помирали. Після війни, вже майже дорослим, приїхавши на Донбас до батька, С. Кримський бачив на власні очі подібні картини голоду 1947 року, який теж був штучним, організованим владою, голодомором. Не пройшли повз дитячу увагу й репресії кінця 1930-х років, коли у школі раптом зникав хтось із однокласників: уночі заарештували батьків, а потім і дітей кудись заслали.

Останні дитячі спогади Сергія Кримського, пов’язані з Бахмутом – Артемівськом, охоплюють події початку радянсько-німецької війни та евакуації. Запам’ятався перший день війни, 22 червня 1941 року, коли в центрі міста почули з батьком по радіо тривожне оголошення голосом диктора Левітана. Наступного дня батько пішов до військкомату, а потім і вирушив на фронт. А малий Сергійко з родиною відправився в евакуацію, спочатку вантажівкою до Ясинуватої, а там сіли на товарний потяг, одразу потрапили під бомбардування з німецьких літаків. На щастя, всі з родини залишилися живі. Евакуація врятувала Кримських від знищення, якого зазнала більшість єврейського населення міста під час нацистської окупації.

Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України, в якому працював С. Кримський. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4

Наступна зустріч С.Б. Кримського з Бахмутом відбулася вже в 2000-х роках, коли він був запрошений на ювілей Артемівського музичного училища. Відвідав знайомі місця, зауваживши, що попри руйнування часів війни, в місті збереглася вся географія його довоєнного дитинства. Відвідав він тоді й міський краєзнавчий музей, якому залишив у подарунок свої книжки. У 2015 році на мапі міста з’явився провулок Сергія Кримського. Але справжнє відкриття цієї непересічної постаті земляка для бахмутян, мабуть, ще попереду.

Книга «Сергей Крымский: наш разговор длиною в жизнь» (2012)

Книга С. Кримського «Під сигнатурою» Софії (2008)

Читайте також:  
Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

 Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Діти з бахмутських родин, які перебувають за кордоном, мають повний доступ до української освіти. Це забезпечують бахмутські школи, які продовжують навчати дітей та приймати нових учнів. Щоб кожен бахмутянин мав доступ до української освіти, педагоги створюють гнучкі графіки навчання і реалізують нові освітні ініціативи. Це дозволяє дітям не втрачати зв’язок з Україною та отримувати якісну освіту в евакуації. На сьогодні майже половина учнів бахмутських шкіл — це діти, які перебувають за кордоном. Право на вступ до бахмутських шкіл мають і діти з інших громад.

Які можливості пропонують бахмутські школи українським учням з-за кордону, редакції Бахмут IN.UA розповіла Анна Артюхіна — заступниця начальниці Управління освіти.

Які бахмутські школи приймають дітей, що перебувають за кордоном

Бахмутські школи продовжують роботу в евакуації та дистанційне навчання. Станом на кінець навчального року в школах Бахмута навчались понад 2 000 учнів. Майже половина з них — це діти, які перебувають за кордоном.

“Коли починався воєнний стан, у нас приблизно 25, до 30% дітей були за кордоном. А зараз ця цифра збільшується. Сьогодні у нас за кордоном перебувають 1 014 школярів, тоді як в Україні — 1 123 дітей. Тобто майже в кожному класі є діти, які перебувають за кордоном”, — зазначила Анна Артюхіна.

За словами Анни Артюхіної, попит на навчання в бахмутських закладах освіти пояснюється кількома причинами. По-перше, діти хочуть отримати документи про освіту українського зразка, що дозволяє вступати в українські ВНЗ. По-друге, діти мають проблеми із засвоєнням програми в закордонних школах та документами, через що вони мають труднощі під час повернення в українські школи.

“Якщо діти залишаються з нами і працюють не перший рік, я думаю, що вони зацікавлені в отриманні документа державного зразка. Також ми маємо приклади, коли діти повертаються з-за кордону, а там вони різні документи отримують, і не завжди співпадає рівень освіти за кордоном з рівнем української освіти. Через це дітям дуже складно надолужувати програму. Бо, по-перше, оскільки вони не знають мови за кордоном, можуть або навчатися на рік назад, або по кілька років в одному класі бути. Тому, коли повертаються в Україну, вони не відповідають за рівнем знань своїм одноліткам, і їм знову доводиться повертатися назад і надолужувати матеріал. А коли відбувається синхронне навчання, то таких проблем не виникає”, — зауважила Анна Артюхіна.

Сьогодні всі шість шкіл Бахмута, які працюють онлайн, приймають учнів з-за кордону. Для того, щоб віддати дитину на навчання, батьки мають звертатися до адміністрацій шкіл. Там їх проконсультують щодо вступу і запропонують зручну схему навчання для дитини.

Приймають на навчання і дітей з інших громад. Місце реєстрації чи проживання не є перепоною для вступу.

Як навчаються діти, які перебувають за кордоном

За словами Анни Артюхіної, у бахмутських школах немає чіткої схеми навчання для дітей, які перебувають за кордоном. Кожна ситуація розглядається окремо, і пропонують комфортні умови для кожного учня. Завдяки онлайн-навчанню є можливість створити гнучкий графік для школярів.

На сьогодні школи пропонують кілька схем для навчання. По-перше, це класи з українознавчим компонентом. Це нова ініціатива Управління освіти, запроваджена у 2025-2026 навчальному році у двох навчальних закладах — Бахмутському НВК №11 та Бахмутській школі №18. Ці класи передбачають скорочений навчальний план. З більшості предметів передбачене перезарахування оцінок із закордонних шкіл, в яких навчаються діти. А в класах з українознавчим компонентом вивчають предмети, яких немає за кордоном, наприклад українська мова, українська література, історія України. Перелік предметів залежить від класу. Також передбачені кілька годин предметів на вибір, які можуть обрати діти разом з батьками.

Цьогоріч у п’яти класах з українознавчим компонентом навчалися 93 дітей. Якщо буде більший попит на ці класи, то наступного навчального року їх кількість збільшать.

Для тих, у кого немає можливості навчатися в класах з українознавчим компонентом, передбачений гнучкий графік навчання. Він обговорюється і затверджується разом із вчителями. Також у бахмутських школах є практика поділу класів на групи. Коли діти, які перебувають в Україні, та ті, хто може долучатися з-за кордону, навчаються за звичайним графіком вранці, а всі інші — у вечірній час.

“У різних країнах різні умови. Є діти, які за кордоном і там не навчаються, то вони виходять на звичайні уроки. Є діти, які частково залучені до закордонного навчання, або в недільних школах. Є діти, які навчаються у школах повного дня. Тому якоїсь сталої схеми навчання для дітей за кордоном у нас немає. З кожною дитиною, з родиною ми спілкуємося і розробляємо індивідуальний освітній маршрут. У нас часто практикується, коли великі класи ми ділимо на групи на вивчення окремих предметів, що дозволяється законодавством. І ми ці групи розводимо по часу навчання. Тобто, одна група вранці навчається, а інша група у вечірній час, коли в дітей є можливість”, — розповідає Анна Артюхіна.

Немає обмежень і щодо участі дітей в українських освітніх конкурсах чи олімпіадах. Діти, які навчаються з-за кордону, можуть вільно брати участь у всіх заходах. Є приклади, коли такі учні здобували перемоги і показували гарні результати.

За словами посадовиці, вчителі мають додаткове навантаження, але готові приймати на навчання всіх дітей.

“На вчителів колосальне додаткове безкоштовне навантаження, у вечірній час вони працюють на волонтерських засадах. Тому що законодавством, на жаль, не визначено якихось додаткових годин саме для дітей, які перебувають за кордоном. Але ми зацікавлені, щоб діти у нас навчалися, тому вчителі йдуть на поступки на школярам”, — зауважила Анна Артюхіна.

Нагадаємо, що цьогоріч бахмутські заклади освіти випустили майже 500 учнів. 263 учнів закінчили 9 клас і 224 учнів — 11 клас.

Читайте також:

• Вступна кампанія 2026: як створити кабінет та які документи необхідні для вступу
• 180 тисяч на стипендії дітям: Бахмутська міськрада відзначила вихованців Школи мистецтв
• Безоплатне харчування для дітей-ВПО у закладах освіти: хто має право та як його оформити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

Щороку тисячі абітурієнтів обирають львівські університети через їхню сильну академічну базу і широкий вибір спеціальностей. Якщо ви плануєте вступ до Львова у 2026 році, варто заздалегідь ознайомитися з умовами вступу та обрати найкращий заклад.

Редакція Бахмут IN.UA публікує добірку п’яти найкращих університетів Львова.

Інформація про вступ 2026

У вступній кампанії 2026 року зберігатимуться основні принципи попередніх років. Основою для вступу залишається національний мультипредметний тест (НМТ), результати якого використовують для конкурсного відбору до більшості університетів, зокрема і для тих, хто планує вступ до Львова.

Заяви на вступ до університету абітурієнти мають подавати онлайн через електронний кабінет вступника. У 2026 році очікується можливість подати до 20 заяв.

У 2026 році передбачені пільгові умови для окремих категорій вступників:

• ВПО;
• абітурієнти з тимчасово окупованих територій;
• діти учасників бойових дій та їхні діти;
• діти загиблих військовослужбовців;
• діти-сироти;
• діти з інвалідністю.

Для них можуть діятимуть спрощені умови вступу та передбачені квоти.

Огляд 5 університетів Львова для вступу у 2026 році

Львівський торговельно-економічний університет

Львівський торговельно-економічний університет — це один із лідерів у сфері економічної освіти. Університет пропонує 13 спеціальностей для бакалаврів, і 12 — для магістрів. Тут готують фахівців із фінансів, маркетингу, менеджменту та підприємництва. 

Університет робить ставку на сучасні навички: студенти працюють із реальними кейсами, беруть участь у бізнес-процесах та проходять стажування у компаніях-партнерах.

Переваги навчання у Львівському торговельно-економічному університеті:

• стажування та співпраця з бізнесом;
• затребувані на ринку праці спеціальності;
• участь у студентів у міжнародних програмах;
• сучасні підходи до навчання з використанням цифрових інструментів і бізнес-симуляцій.

Університет забезпечує студентів гуртожитком і сприяє працевлаштуванню випускників.

Це хороший вибір для тих, хто планує кар’єру у бізнесі чи торгівлі.

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького

Навчання у Львові у 2026 році обирають чимало абітурієнтів. Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького — це один із профільних закладів вищої освіти України.

Університет у Львові готує фахівців на різних рівнях – від бакалавра до доктора філософії та доктора наук. Освітній процес забезпечують 10 факультетів, які охоплюють як класичні для університету спеціальності, так і сучасні міждисциплінарні напрями, актуальні для відновлення економіки та розвитку країни. Інфраструктура університету сформована як повноцінне студентське середовище. Навчання відбувається на базі двох кампусів – у місті Львові (вул. Пекарська, 50) та в місті Дубляни. Для студентів з інших регіонів передбачено гуртожитки.

Сьогодні тут навчається молодь з різних куточків України, зокрема внутрішньо переміщені особи, які через війну були змушені змінити місце проживання.  підтримка ветеранів, військовослужбовців та членів їхніх родин. Також в університеті діє Центр ветеранського розвитку, який займається навчанням, перепідготовкою та інтеграцією у цивільне життя. 

Крім того, якщо ви не знаєте, що робити, якщо не вступили в університет, то заклад є учасником державного експериментального проєкту “Відкритий шлях до вищої освіти”, у межах якого реалізується підготовча програма – “нульовий курс”.

Цей курс триває 4 місяці та допомагає системно підготуватися до НМТ, оновити знання з базових предметів і поступово адаптуватися до навчання у вищій школі. Програма включає українську мову, математику, історію України та один предмет на вибір. Особливо актуальною ця можливість є для жителів територій бойових дій або тимчасово окупованих територій, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів, військовослужбовців, а також тих, хто не мав можливості скласти або успішно скласти НМТ.

Після завершення навчання учасники можуть отримати додаткові бали до конкурсного бала при вступі до університету (за визначених умов), що суттєво підвищує їхні шанси на зарахування. Детальніше про умови участі та реєстрацію можна дізнатися за посиланням: https://pk.lvet.edu.ua/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Львівський національний університет — це один із найпрестижніших закладів вищої освіти України, який стабільно входить у рейтинги найкращих.

Серед переваги вступу до Львівського національного університету можна виокремити широкий вибір спеціальностей та можливість взяти участь у міжнародних програмах обміну. Діяльність університету побудована на засадах збереження української культури і традицій, розвитку національної свідомості та ідентичності.

Український католицький університет

Український католицький університет — це приватний заклад вищої освіти, який не отримує державного фінансування і працює завдяки донатам  жертводавців і меценатів, а також коштом навчальних внесків студентів. Університет став одним із перших, хто почав розвивати культуру благодійництва в Україні та залучив до співпраці понад 20 тисяч жертводавців з усього світу. 

Університет спирається на християнські цінності, інновації та підприємливий підхід. Серед його переваг можна виокремити інноваційні програми навчання, впровадження європейських стандартів навчання, якісну ІТ- та гуманітарну освіту.

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького — це один із найкращих закладів освіти для тих, хто планує кар’єру в медицині. 

Підготовка студентів ЛНМУ проводиться на клінічних кафедрах, які розташовані в 50 лікувально-профілактичних закладах Львова, Луцька, Рівного, Трускавця. Університет також має власну клінічну базу — Стоматологічний медичний центр.

Серед переваг навчання у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького можна виокремити сильну клінічну базу для практичного навчання, сучасні умови навчання, можливість практики у найкращих лікувальних закладах України.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!