Серед видатних імен діячів культури й науки, пов’язаних з нашим містом важливо згадати Сергія Кримського (1930 – 2010) – видатного українського філософа, культуролога. З 1957 року він працював в Інституті філософії ім. Г. Сковороди НАН України. Сергій Кримський – лауреат Шевченківської премії (2005), заслужений діяч науки і техніки України (1996), член Нью-Йоркської академії наук (1995). Завдяки його спогадам ми дізнаємося про Артемвськ-Бахмут 30-х, 40-х років ХХ століття. Детальніше розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. 

У 2012 році вийшла друком книга інтерв’ю Сергія Кримського з Тетяною Чайкою «Наш разговор длиною в жизнь». Ця «розмова тривалістю в життя» була своєрідним підсумком життєвого і творчого шляху філософа. Чимало сторінок його спогадів присвячено дитячим та юнацьким рокам.

Бахмут – Артемівськ на плані 1928 року.

Сергій Борисович Кримський народився 2 червня 1930 року в Бахмуті, перейменованому з 1924 року на Артемівськ. Його батько, Борис Кримський, був учасником громадянської війни, згодом отримав освіту інженера-металурга. У передвоєнні роки він займав досить високу посаду начальника управління постачання важкої промисловості Донбасу. Мав до своїх послуг два автомобілі й майже весь час перебував у відрядженнях. Був підпорядкований безпосередньо Москві й міг не зважати на дрібніше місцеве начальство – міськкоми й райкоми партії. Мати, Софія Михайлівна, за дівочим прізвищем Динарська, отримала музичну освіту, була гарною піаністкою й працювала в музичному училищі, заснованому в 1926 році.

Бахмут. Будинок чоловічої гімназії (до 1917 року)

Бахмут. Будинок 1-ї жіночої гімназії (до 1917 року)

Яким же постає образ малої батьківщини, краю дитинства, в спогадах, записаних на схилі віку? У згадках, пронесених через усе життя, Бахмут – Артемівськ – найдавніше місто Донбасу, місто соляних шахт і культурний центр краю (лише після Другої світової війни, на думку С.Б. Кримського, цю роль перейняв Донецьк, адміністративний центр області). Місто, що виросло на стародавньому «чумацькому шляху», зі збудованою на ньому оборонною фортецею. Місто інтернаціональне за складом населення, серед якого, крім українців, згадуються німці, болгари, греки, євреї. Мовою дитинства була українська, адже коло ровесників було переважно україномовне.

Половецький степ недарма посідає значне місце у спогадах дитинства Сергія Кримського. Батько був аматором полювання, і часто брав із собою малого Сергійка, якому подобалось ночувати в степу. Споглядання зоряного неба справляло надзвичайний вплив на відчуття 7–8-річного хлопчика, й формувало перші інтуїтивні уявлення про безкінечність. Саме з образом зоряного неба Сергій Кримський пов’язував перший у житті філософський досвід.

Яскраво відобразився у спогадах дитинства батьківський дім за тогочасною адресою: вул. Профінтерна, 118 (нині вулиця носить ім’я О. Сибірцева, й нумерація будинків зазнала змін). Це був одноповерховий будинок, поділений на дві половини, в ньому мешкали дві сім’ї. Родині Кримських у будинку належали три кімнати. Одна з них була їдальнею і разом кухнею. В іншій, вікнами у двір, стояло старе фортепіано з підсвічниками й різьбленим барельєфом Бетховена. Під вікнами росли три велетенські липи. Це було улюблене місце хлоп’ячих ігор і розваг.

Будинок міського театру в 1930 – 1963 роках (сучасний вигляд).

Артемівськ в ті часи активно розбудовувався, але центр міста був забудований одноповерховими будиночками зі садками. Від дореволюційних часів залишилися потужні кам’яні будівлі чоловічої й жіночої гімназій – в одній з них містилась середня школа, в якій Сергій Кримський закінчив чотири класи перед війною. Недалеко від цих навчальних закладів був розташований драматичний театр, де ставили музичні спектаклі, в яких брала участь мати Сергія. Театр залишив у юного глядача захоплюючі враження. Артемівський український музично-драматичний театр діяв з 1930 до 1963 року, з перервою на роки війни, і містився у центрі міста, на майдані Свободи. Тепер там розташований Міський центр культури і дозвілля імені Євгена Мартинова.

Мати часто акомпанувала відомим співакам, які приїздили до Артемівська на гастролі, гостювали вони й удома в Кримських.Завдяки приятельству батька з директором найбільшого кінотеатру в Артемівську, хлопець мав безборонний доступ без білетів до кінотеатру на всі фільми. З передвоєнного кінорепертуару найбільше запам’яталися йому історичні картини («Степан Разін»», «Пугачов», «Петро І»), а також воєнні, на зразок відомої «Якщо завтра війна».

Збереглися в його пам’яті з віку 3–4 років страшні картини Голодомору початку 1930-х років, коли просто під вікнами батьківського будинку на асфальті лежали й помирали голодні люди. Батьки виносили їм їжу, але ті вже не могли їсти, а якщо намагалися їсти, то одразу помирали. Після війни, вже майже дорослим, приїхавши на Донбас до батька, С. Кримський бачив на власні очі подібні картини голоду 1947 року, який теж був штучним, організованим владою, голодомором. Не пройшли повз дитячу увагу й репресії кінця 1930-х років, коли у школі раптом зникав хтось із однокласників: уночі заарештували батьків, а потім і дітей кудись заслали.

Останні дитячі спогади Сергія Кримського, пов’язані з Бахмутом – Артемівськом, охоплюють події початку радянсько-німецької війни та евакуації. Запам’ятався перший день війни, 22 червня 1941 року, коли в центрі міста почули з батьком по радіо тривожне оголошення голосом диктора Левітана. Наступного дня батько пішов до військкомату, а потім і вирушив на фронт. А малий Сергійко з родиною відправився в евакуацію, спочатку вантажівкою до Ясинуватої, а там сіли на товарний потяг, одразу потрапили під бомбардування з німецьких літаків. На щастя, всі з родини залишилися живі. Евакуація врятувала Кримських від знищення, якого зазнала більшість єврейського населення міста під час нацистської окупації.

Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України, в якому працював С. Кримський. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4

Наступна зустріч С.Б. Кримського з Бахмутом відбулася вже в 2000-х роках, коли він був запрошений на ювілей Артемівського музичного училища. Відвідав знайомі місця, зауваживши, що попри руйнування часів війни, в місті збереглася вся географія його довоєнного дитинства. Відвідав він тоді й міський краєзнавчий музей, якому залишив у подарунок свої книжки. У 2015 році на мапі міста з’явився провулок Сергія Кримського. Але справжнє відкриття цієї непересічної постаті земляка для бахмутян, мабуть, ще попереду.

Книга «Сергей Крымский: наш разговор длиною в жизнь» (2012)

Книга С. Кримського «Під сигнатурою» Софії (2008)

Читайте також:  
Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

 Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Держава гарантує дітям військовослужбовців та учасників бойових дій спеціальні освітні пільги. Вони охоплюють весь навчальний процес: від влаштування у дитячий садок без черги до фінансової підтримки під час навчання в університеті та забезпечення путівками на відпочинок.

Про це повідомили в Міноборони.

Освітні пільги для дітей УБД: від садочка до університету

Закон передбачає два механізми швидкого влаштування дитини до закладів освіти за місцем проживання. Право на позачергове зарахування, яке дозволяє отримати місце негайно в обхід списків очікування, мають діти чинних військовослужбовців, а також діти захисників і резервістів, які загинули чи зникли безвісти.

Першочергове зарахування просуває дитину на початок загальної черги і стосується конкретно дітей військовослужбовців зі статусом учасника бойових дій. Якщо батьки є чинними військовими зі статусом УБД, достатньо послатися саме на право позачергового зарахування, яке зобов’язує заклад прийняти дитину одразу.

Безкоштовне харчування учнів

З 1 вересня 2026 року безоплатне одноразове гаряче харчування запроваджено для всіх учнів 1-11 класів державних і комунальних шкіл, які навчаються очно або у змішаному форматі. Фінансування здійснюється за рахунок державної субвенції. Довідка про статус УБД для отримання цієї послуги більше не потрібна, оскільки пільга стала загальною гарантією для всіх школярів.

Підтримка здобувачів вищої та фахової освіти

Діти учасників бойових дій, які навчаються на денній формі, мають право на державну цільову підтримку до закінчення закладу, але не довше ніж до досягнення 23 років. Допомога передбачає:

• повну оплату навчання за держзамовленням;
• пільгові кредити для студентів-контрактників;
• першочергове переведення на бюджетні місця;
• соціальні стипендії та безоплатне або пільгове проживання у гуртожитках.

Для дітей УБД, осіб з інвалідністю внаслідок війни та звільнених з полону також діє урядова ініціатива безповоротної фінансової допомоги для оплати контрактного навчання у закладах будь-якої форми власності.

Переведення на бюджет та вступ поза конкурсом

Закон визначає чіткий механізм переведення студентів-контрактників на вакантні бюджетні місця. Дітей загиблих або зниклих безвісти захисників переводять першочергово незалежно від конкурсного бала. Дітей учасників бойових дій можуть перевести, якщо їхній конкурсний бал відстає від прохідного не більше ніж на 15 балів (для військових, педагогічних, аграрних, інженерних та природничих спеціальностей — не більше ніж на 25 балів).

Крім того, діти загиблих або зниклих безвісти військових мають право на вступ до вишів чи закладів професійно-технічної освіти поза конкурсом на бюджетні місця. Цим правом можна скористатися протягом трьох років після закінчення школи.

Оздоровлення та відпочинок дітей

Діти військовослужбовців віком від 7 до 18 років зі статусом УБД забезпечуються місцями в дитячих оздоровчих таборах у першочерговому порядку. Держава оплачує путівки до санаторно-курортних закладів один раз на рік. Тимчасові обмеження в державному бюджеті на 2026 рік щодо зупинення безоплатного лікування стосуються виключно дорослих пільговиків і жодним чином не скасовують право дітей на оздоровлення.

Процедура оформлення пільг

Базовий пакет документів для отримання пільг складається зі свідоцтва про народження дитини та посвідчення військовослужбовця або УБД одного з батьків. Для дітей загиблих військових потрібне посвідчення члена сім’ї загиблого.

Для зарахування до закладу освіти чи отримання фінансової підтримки на навчання заява разом із копіями документів подається на ім’я керівника закладу освіти. Для отримання путівок на оздоровлення необхідно звертатися до управління соціального захисту населення за місцем реєстрації дитини. Заклади не мають права вимагати документи, які не передбачені чинним законодавством.

Читайте також:

Підйомна допомога військовослужбовцям: умови, розміри та порядок виплат

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт №15335. Документ дозволяє внутрішньо переміщеним особам з тимчасово окупованих територій поєднувати державний житловий ваучер з іпотечним кредитом для придбання нерухомості або будівництва нового житла.

Про це повідомив Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Механізм дії житлових ваучерів та іпотеки

Номінал державного житлового ваучера для ВПО становить 2 мільйони гривень. Ці кошти призначені для оплати житла. У випадках, коли вартості ваучера недостатньо для повного покриття ціни об’єкта нерухомості, залишок суми покупець має право оплатити за рахунок іпотечного кредиту. Зокрема, передбачена можливість фінансування через державну програму “єОселя”.

Ухвалений документ усуває юридичні бар’єри, які раніше забороняли банкам брати в заставу нерухоме майно, придбане за участю державних ваучерів. Тепер житло, куплене за допомогою ваучера та кредитних коштів, офіційно передається в заставу банку.

Законопроєкт встановлює чіткі обмеження щодо розпорядження придбаним майном. Власник не має права продавати таке житло або передавати його в повторну іпотеку протягом п’яти років із моменту оформлення. Єдиним винятком із цього правила є процедура звернення стягнення кредитором у разі невиконання позичальником кредитних зобов’язань.

Ключовим викликом для реалізації ініціативи залишається обмежений фінансовий ресурс. За наявними даними, з понад 37 тисяч офіційно погоджених заяв наразі профінансовано лише близько 3,3 тисячі житлових ваучерів. Для подальшого забезпечення ВПО житлом уряд має зосередитися на залученні додаткових коштів від партнерів.

Читайте також:

Держбюджет-2027: як і на що розподілять державний кошторис

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!