Серед видатних імен діячів культури й науки, пов’язаних з нашим містом важливо згадати Сергія Кримського (1930 – 2010) – видатного українського філософа, культуролога. З 1957 року він працював в Інституті філософії ім. Г. Сковороди НАН України. Сергій Кримський – лауреат Шевченківської премії (2005), заслужений діяч науки і техніки України (1996), член Нью-Йоркської академії наук (1995). Завдяки його спогадам ми дізнаємося про Артемвськ-Бахмут 30-х, 40-х років ХХ століття. Детальніше розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. 

У 2012 році вийшла друком книга інтерв’ю Сергія Кримського з Тетяною Чайкою «Наш разговор длиною в жизнь». Ця «розмова тривалістю в життя» була своєрідним підсумком життєвого і творчого шляху філософа. Чимало сторінок його спогадів присвячено дитячим та юнацьким рокам.

Бахмут – Артемівськ на плані 1928 року.

Сергій Борисович Кримський народився 2 червня 1930 року в Бахмуті, перейменованому з 1924 року на Артемівськ. Його батько, Борис Кримський, був учасником громадянської війни, згодом отримав освіту інженера-металурга. У передвоєнні роки він займав досить високу посаду начальника управління постачання важкої промисловості Донбасу. Мав до своїх послуг два автомобілі й майже весь час перебував у відрядженнях. Був підпорядкований безпосередньо Москві й міг не зважати на дрібніше місцеве начальство – міськкоми й райкоми партії. Мати, Софія Михайлівна, за дівочим прізвищем Динарська, отримала музичну освіту, була гарною піаністкою й працювала в музичному училищі, заснованому в 1926 році.

Бахмут. Будинок чоловічої гімназії (до 1917 року)

Бахмут. Будинок 1-ї жіночої гімназії (до 1917 року)

Яким же постає образ малої батьківщини, краю дитинства, в спогадах, записаних на схилі віку? У згадках, пронесених через усе життя, Бахмут – Артемівськ – найдавніше місто Донбасу, місто соляних шахт і культурний центр краю (лише після Другої світової війни, на думку С.Б. Кримського, цю роль перейняв Донецьк, адміністративний центр області). Місто, що виросло на стародавньому «чумацькому шляху», зі збудованою на ньому оборонною фортецею. Місто інтернаціональне за складом населення, серед якого, крім українців, згадуються німці, болгари, греки, євреї. Мовою дитинства була українська, адже коло ровесників було переважно україномовне.

Половецький степ недарма посідає значне місце у спогадах дитинства Сергія Кримського. Батько був аматором полювання, і часто брав із собою малого Сергійка, якому подобалось ночувати в степу. Споглядання зоряного неба справляло надзвичайний вплив на відчуття 7–8-річного хлопчика, й формувало перші інтуїтивні уявлення про безкінечність. Саме з образом зоряного неба Сергій Кримський пов’язував перший у житті філософський досвід.

Яскраво відобразився у спогадах дитинства батьківський дім за тогочасною адресою: вул. Профінтерна, 118 (нині вулиця носить ім’я О. Сибірцева, й нумерація будинків зазнала змін). Це був одноповерховий будинок, поділений на дві половини, в ньому мешкали дві сім’ї. Родині Кримських у будинку належали три кімнати. Одна з них була їдальнею і разом кухнею. В іншій, вікнами у двір, стояло старе фортепіано з підсвічниками й різьбленим барельєфом Бетховена. Під вікнами росли три велетенські липи. Це було улюблене місце хлоп’ячих ігор і розваг.

Будинок міського театру в 1930 – 1963 роках (сучасний вигляд).

Артемівськ в ті часи активно розбудовувався, але центр міста був забудований одноповерховими будиночками зі садками. Від дореволюційних часів залишилися потужні кам’яні будівлі чоловічої й жіночої гімназій – в одній з них містилась середня школа, в якій Сергій Кримський закінчив чотири класи перед війною. Недалеко від цих навчальних закладів був розташований драматичний театр, де ставили музичні спектаклі, в яких брала участь мати Сергія. Театр залишив у юного глядача захоплюючі враження. Артемівський український музично-драматичний театр діяв з 1930 до 1963 року, з перервою на роки війни, і містився у центрі міста, на майдані Свободи. Тепер там розташований Міський центр культури і дозвілля імені Євгена Мартинова.

Мати часто акомпанувала відомим співакам, які приїздили до Артемівська на гастролі, гостювали вони й удома в Кримських.Завдяки приятельству батька з директором найбільшого кінотеатру в Артемівську, хлопець мав безборонний доступ без білетів до кінотеатру на всі фільми. З передвоєнного кінорепертуару найбільше запам’яталися йому історичні картини («Степан Разін»», «Пугачов», «Петро І»), а також воєнні, на зразок відомої «Якщо завтра війна».

Збереглися в його пам’яті з віку 3–4 років страшні картини Голодомору початку 1930-х років, коли просто під вікнами батьківського будинку на асфальті лежали й помирали голодні люди. Батьки виносили їм їжу, але ті вже не могли їсти, а якщо намагалися їсти, то одразу помирали. Після війни, вже майже дорослим, приїхавши на Донбас до батька, С. Кримський бачив на власні очі подібні картини голоду 1947 року, який теж був штучним, організованим владою, голодомором. Не пройшли повз дитячу увагу й репресії кінця 1930-х років, коли у школі раптом зникав хтось із однокласників: уночі заарештували батьків, а потім і дітей кудись заслали.

Останні дитячі спогади Сергія Кримського, пов’язані з Бахмутом – Артемівськом, охоплюють події початку радянсько-німецької війни та евакуації. Запам’ятався перший день війни, 22 червня 1941 року, коли в центрі міста почули з батьком по радіо тривожне оголошення голосом диктора Левітана. Наступного дня батько пішов до військкомату, а потім і вирушив на фронт. А малий Сергійко з родиною відправився в евакуацію, спочатку вантажівкою до Ясинуватої, а там сіли на товарний потяг, одразу потрапили під бомбардування з німецьких літаків. На щастя, всі з родини залишилися живі. Евакуація врятувала Кримських від знищення, якого зазнала більшість єврейського населення міста під час нацистської окупації.

Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України, в якому працював С. Кримський. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4

Наступна зустріч С.Б. Кримського з Бахмутом відбулася вже в 2000-х роках, коли він був запрошений на ювілей Артемівського музичного училища. Відвідав знайомі місця, зауваживши, що попри руйнування часів війни, в місті збереглася вся географія його довоєнного дитинства. Відвідав він тоді й міський краєзнавчий музей, якому залишив у подарунок свої книжки. У 2015 році на мапі міста з’явився провулок Сергія Кримського. Але справжнє відкриття цієї непересічної постаті земляка для бахмутян, мабуть, ще попереду.

Книга «Сергей Крымский: наш разговор длиною в жизнь» (2012)

Книга С. Кримського «Під сигнатурою» Софії (2008)

Читайте також:  
Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

 Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Представники окупаційної влади на території Донецької області, ймовірно, збирають заяви на компенсації за втрачене чи пошкоджене майно та житло. Відомо, що росіяни, нібито, вже прийняли понад 18 тисяч таких звернень від місцевих жителів.

Про це повідомив представник окупаційної влади, олексій муратов.

Статистика поданих заяв на компенсації

За словами представника окупаційної влади, спеціалісти організацій соціального захисту, ймовірно, опрацьовують звернення від жителів так званих Артемівського, Курахівського, Красноармійського, Великоновосілківського та Костянтинівського муніципальних округів. Загальна кількість прийнятих документів розподіляється на дві категорії:

• понад 7 тисяч заяв — подані громадянами для отримання компенсації за втрачене або пошкоджене житло;
• понад 10 тисяч заяв — стосуються відшкодування за втрачене майно першої потреби.

Ситуація із закритими територіями

Окремим напрямком роботи так званої міжвідомчої комісії є розгляд заяв від жителів територій, які наразі мають статус закритих. З цих населених пунктів спеціалісти вже розглянули 3 359 заяв.

До переліку закритих територій увійшли населені пункти кількох напрямків:

• Артемівський муніципальний округ — до цієї групи віднесли Бахмут, Часів Яр, Сіверськ, Соледар, Званівку, Новохатське, Парасковіївку та інші прилеглі населені пункти, котрі знаходяться під окупацією;
• інші населені пункти — у цьому списку фігурують Покровськ, Димитров, Родинське, Новогродівка, селище Новоекономічне та Білицьке.

Муратов зазначає, що процес прийому та обробки документів триває. Наступне засідання “міжвідомчої комісії”, яка, ймовірно, займається розглядом цих заяв, призначене на 21 серпня.

Нагадаємо, що влітку 2026 року окупаційна влада так званої “днр” оголосила про перші виплати компенсацій мешканцям Бахмута і інших “закритих міст”. Люди отримують кошти на банківські рахунки. Серед умов отримання компенсацій — відчуження майна у власність “днр”. Це потрібно зробити протягом шести місяців. Тим, хто цю умову не виконає, погрожують судами.

Люди, які отримали виплати, хоч і радіють отриманим коштам, але бідкаються, що не можуть купити за неї бажану нерухомість. Дехто пише, що за ці кошти не можна купити навіть гараж

Читайте також:

Росіяни відкривають 10 кадетських класів слідчого комітету рф на окупованій Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська армія продовжує наступальні дії на Донеччині. Інтенсивність штурмів противника на ключових напрямках зазнала змін порівняно з попередньою добою, що особливо відчутно на Покровському напрямку.

Про це свідчать оновлені дані Генерального штабу Збройних Сил України.

Ситуація за напрямками на Донеччині

Противник перерозподілив наступальний тиск на різних ділянках фронту, збільшивши кількість атак на Покровському та Костянтинівському напрямках.

• на Покровському напрямку зафіксовано найбільшу кількість бойових зіткнень — 32 атаки (на шість більше, ніж напередодні). Російська армія намагалася просунутися у районах населених пунктів Дорожнє, Новоолександрівка, Удачне, Котлине та в бік Нового Донбасу, Біляківки, Білицького, Ганнівки, Світлого, Шевченка, Мирного, Василівки, Сергіївки, Новопавлівки;
• на Костянтинівському напрямку інтенсивність штурмів зросла. Тут зафіксовано 26 атак (проти 24 минулої доби). Противник вів штурмові дії у районах Костянтинівки, Іванопілля, Іллінівки, Новоселівки та у бік Степанівки, Довгої Балки, Вільного;
• на Слов’янському напрямку кількість атак зменшилася. Росіяни здійснили 15 штурмових дій (проти 19 напередодні) в бік населених пунктів Озерне, Оріхуватка, Рай-Олександрівка та в районі Кривої Луки й Різниківки;
• на Лиманському напрямку інтенсивність штурмів знизилася майже вдвічі — з 11 до 6. Спроби противника вклинитися в оборону відбито. Російська армія атакувала у бік Лимана, Новосергіївки, Дробишевого та в районі Новоселівки;
• на Краматорському напрямку росіяни здійснили дві наступальні дії (на дві менше порівняно з минулою добою) в районі Никифорівки та Міньківки.

Втрати російської армії

Загальні втрати російської армії в особовому складі становлять близько 1 474 030 осіб. За останню добу ліквідовано 1 390 російських військовослужбовців.

Також за минулу добу знищено:

• 1 980 безпілотників оперативно-тактичного рівня;
• 551 одиницю автомобільної техніки та автоцистерн;
• 57 артилерійських систем;
• 39 крилатих ракет;
• 12 наземних робототехнічних комплексів;
• 8 одиниць спеціальної техніки;
• 5 бойових броньованих машин;
• 4 засоби протиповітряної оборони;
• 3 танки;
• 2 реактивні системи залпового вогню.

Читайте також:

Росіяни просунулися біля Калеників — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!