Серед видатних імен діячів культури й науки, пов’язаних з нашим містом важливо згадати Сергія Кримського (1930 – 2010) – видатного українського філософа, культуролога. З 1957 року він працював в Інституті філософії ім. Г. Сковороди НАН України. Сергій Кримський – лауреат Шевченківської премії (2005), заслужений діяч науки і техніки України (1996), член Нью-Йоркської академії наук (1995). Завдяки його спогадам ми дізнаємося про Артемвськ-Бахмут 30-х, 40-х років ХХ століття. Детальніше розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. 

У 2012 році вийшла друком книга інтерв’ю Сергія Кримського з Тетяною Чайкою «Наш разговор длиною в жизнь». Ця «розмова тривалістю в життя» була своєрідним підсумком життєвого і творчого шляху філософа. Чимало сторінок його спогадів присвячено дитячим та юнацьким рокам.

Бахмут – Артемівськ на плані 1928 року.

Сергій Борисович Кримський народився 2 червня 1930 року в Бахмуті, перейменованому з 1924 року на Артемівськ. Його батько, Борис Кримський, був учасником громадянської війни, згодом отримав освіту інженера-металурга. У передвоєнні роки він займав досить високу посаду начальника управління постачання важкої промисловості Донбасу. Мав до своїх послуг два автомобілі й майже весь час перебував у відрядженнях. Був підпорядкований безпосередньо Москві й міг не зважати на дрібніше місцеве начальство – міськкоми й райкоми партії. Мати, Софія Михайлівна, за дівочим прізвищем Динарська, отримала музичну освіту, була гарною піаністкою й працювала в музичному училищі, заснованому в 1926 році.

Бахмут. Будинок чоловічої гімназії (до 1917 року)

Бахмут. Будинок 1-ї жіночої гімназії (до 1917 року)

Яким же постає образ малої батьківщини, краю дитинства, в спогадах, записаних на схилі віку? У згадках, пронесених через усе життя, Бахмут – Артемівськ – найдавніше місто Донбасу, місто соляних шахт і культурний центр краю (лише після Другої світової війни, на думку С.Б. Кримського, цю роль перейняв Донецьк, адміністративний центр області). Місто, що виросло на стародавньому «чумацькому шляху», зі збудованою на ньому оборонною фортецею. Місто інтернаціональне за складом населення, серед якого, крім українців, згадуються німці, болгари, греки, євреї. Мовою дитинства була українська, адже коло ровесників було переважно україномовне.

Половецький степ недарма посідає значне місце у спогадах дитинства Сергія Кримського. Батько був аматором полювання, і часто брав із собою малого Сергійка, якому подобалось ночувати в степу. Споглядання зоряного неба справляло надзвичайний вплив на відчуття 7–8-річного хлопчика, й формувало перші інтуїтивні уявлення про безкінечність. Саме з образом зоряного неба Сергій Кримський пов’язував перший у житті філософський досвід.

Яскраво відобразився у спогадах дитинства батьківський дім за тогочасною адресою: вул. Профінтерна, 118 (нині вулиця носить ім’я О. Сибірцева, й нумерація будинків зазнала змін). Це був одноповерховий будинок, поділений на дві половини, в ньому мешкали дві сім’ї. Родині Кримських у будинку належали три кімнати. Одна з них була їдальнею і разом кухнею. В іншій, вікнами у двір, стояло старе фортепіано з підсвічниками й різьбленим барельєфом Бетховена. Під вікнами росли три велетенські липи. Це було улюблене місце хлоп’ячих ігор і розваг.

Будинок міського театру в 1930 – 1963 роках (сучасний вигляд).

Артемівськ в ті часи активно розбудовувався, але центр міста був забудований одноповерховими будиночками зі садками. Від дореволюційних часів залишилися потужні кам’яні будівлі чоловічої й жіночої гімназій – в одній з них містилась середня школа, в якій Сергій Кримський закінчив чотири класи перед війною. Недалеко від цих навчальних закладів був розташований драматичний театр, де ставили музичні спектаклі, в яких брала участь мати Сергія. Театр залишив у юного глядача захоплюючі враження. Артемівський український музично-драматичний театр діяв з 1930 до 1963 року, з перервою на роки війни, і містився у центрі міста, на майдані Свободи. Тепер там розташований Міський центр культури і дозвілля імені Євгена Мартинова.

Мати часто акомпанувала відомим співакам, які приїздили до Артемівська на гастролі, гостювали вони й удома в Кримських.Завдяки приятельству батька з директором найбільшого кінотеатру в Артемівську, хлопець мав безборонний доступ без білетів до кінотеатру на всі фільми. З передвоєнного кінорепертуару найбільше запам’яталися йому історичні картини («Степан Разін»», «Пугачов», «Петро І»), а також воєнні, на зразок відомої «Якщо завтра війна».

Збереглися в його пам’яті з віку 3–4 років страшні картини Голодомору початку 1930-х років, коли просто під вікнами батьківського будинку на асфальті лежали й помирали голодні люди. Батьки виносили їм їжу, але ті вже не могли їсти, а якщо намагалися їсти, то одразу помирали. Після війни, вже майже дорослим, приїхавши на Донбас до батька, С. Кримський бачив на власні очі подібні картини голоду 1947 року, який теж був штучним, організованим владою, голодомором. Не пройшли повз дитячу увагу й репресії кінця 1930-х років, коли у школі раптом зникав хтось із однокласників: уночі заарештували батьків, а потім і дітей кудись заслали.

Останні дитячі спогади Сергія Кримського, пов’язані з Бахмутом – Артемівськом, охоплюють події початку радянсько-німецької війни та евакуації. Запам’ятався перший день війни, 22 червня 1941 року, коли в центрі міста почули з батьком по радіо тривожне оголошення голосом диктора Левітана. Наступного дня батько пішов до військкомату, а потім і вирушив на фронт. А малий Сергійко з родиною відправився в евакуацію, спочатку вантажівкою до Ясинуватої, а там сіли на товарний потяг, одразу потрапили під бомбардування з німецьких літаків. На щастя, всі з родини залишилися живі. Евакуація врятувала Кримських від знищення, якого зазнала більшість єврейського населення міста під час нацистської окупації.

Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України, в якому працював С. Кримський. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4

Наступна зустріч С.Б. Кримського з Бахмутом відбулася вже в 2000-х роках, коли він був запрошений на ювілей Артемівського музичного училища. Відвідав знайомі місця, зауваживши, що попри руйнування часів війни, в місті збереглася вся географія його довоєнного дитинства. Відвідав він тоді й міський краєзнавчий музей, якому залишив у подарунок свої книжки. У 2015 році на мапі міста з’явився провулок Сергія Кримського. Але справжнє відкриття цієї непересічної постаті земляка для бахмутян, мабуть, ще попереду.

Книга «Сергей Крымский: наш разговор длиною в жизнь» (2012)

Книга С. Кримського «Під сигнатурою» Софії (2008)

Читайте також:  
Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

 Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Завтра, 8 жовтня, Бахмутська міська рада проведе “Пряму лінію” з мешканцями громади. Бахмутяни зможуть зателефонувати заступнику міського голови Сергію Родіну та поставити питання, які їх турбують.

Про це повідомляє Бахмутська міська рада.

“Пряма лінія” для бахмутян

“Пряма лінія” для бахмутян відбудеться 8 жовтня з 12:00 до 13:00. На питання містян відповідатиме заступник міського голови Сергій Родін.

Аби поставити питання представнику міської влади, а також отримати відповідь на нього, потрібно зателефонувати за номером: +38 (095) 082 2680. Зверніть увагу, що лінія може бути перевантажена через велику кількість дзвінків.

Для термінових запитів жителі можуть звертатися до центрів підтримки або надсилати запити електронною поштою.

Читайте також:

Матеріальна допомога бахмутянам у 2026 році: МВА оновила умови та додала нову виплату 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Бахмутській громаді оновили правила надання матеріальної допомоги. Серед головних змін — нова щорічна виплата у 10 тисяч гривень на кожного члена сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці, можливість отримати окремі види допомоги родичам загиблих, які зареєстровані в інших громадах Донеччини, а також зміни в умовах компенсації проїзду дітей на оздоровлення. Розповідаємо, що саме змінилося та кого це стосується.

Примітка. Зміни затверджені в розпорядженні начальника Бахмутської міської військової адміністрації №289рр від 6 жовтня 2026 року. Документ виклали в новій редакції Положення про надання матеріальної допомоги окремим категоріям громадян Бахмутської громади. Попереднє розпорядження №216рр від 30 липня 2026 року втратило чинність. Редакція проаналізувала, що ще змінилося у Розпорядженні.

Матеріальна допомога родинам загиблих Захисників: що змінилося

Одна з основних змін — у Положенні з’явився новий вид допомоги для членів сімей загиблих. Йдеться про членів сімей загиблих або померлих ветеранів війни, а також загиблих або померлих Захисників і Захисниць України. Допомогу виплачуватимуть один раз на рік незалежно від середньомісячного сукупного доходу сім’ї. Її розмір становить 10 тисяч гривень на кожного члена сім’ї. Отримати гроші може кожен член сім’ї окремо. Також виплату може отримати один уповноважений представник сім’ї, якщо інші повнолітні члени нададуть на це письмову згоду.

Якщо такої згоди немає, допомогу виплачуватимуть тим членам сім’ї загиблого, які самостійно звернулися за нею. Якщо отримувачем є малолітня чи неповнолітня дитина, недієздатна людина або особа з обмеженою дієздатністю, кошти перерахують на рахунок її законного представника.

Допомогу зможуть отримати і члени сімей з інших громад Донеччини

Ще одна важлива зміна стосується членів сімей загиблих Захисників і Захисниць, які самі не є мешканцями Бахмутської громади. У новій редакції Положення передбачили, що право на окремі види матеріальної допомоги мають також мешканці інших територіальних громад Донецької області, якщо вони є членами сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці з числа мешканців Бахмутської громади. Це стосується допомог, передбачених пунктами 4.3.7–4.3.10 Положення.

У такому разі потрібно додатково підтвердити, що загиблий або померлий Захисник чи Захисниця станом на 24 лютого 2022 року були зареєстровані на території Бахмутської громади. Також заявнику потрібно надати інформацію про те, що він не отримував відповідну допомогу з місцевого бюджету громади за місцем своєї фактичної реєстрації.

Хто вважається мешканцем Бахмутської громади для отримання допомоги

Зміни торкнулися і самого визначення мешканця Бахмутської громади. У новій редакції Положення мешканцем громади визначена особа, яка станом на 24 лютого 2022 року мала зареєстроване місце проживання на території Бахмутської міської територіальної громади. Водночас Положення залишає можливість отримання окремих видів допомоги для людей, які станом на 24 лютого 2022 року не мали зареєстрованого місця проживання в Бахмутській громаді, але фактично там проживали.

Для цього людина повинна, зокрема, підтвердити, що станом на 24 лютого 2022 року мала у громаді майно. Також необхідно підтвердити фактичне проживання. Серед можливих документів у новій редакції названі довідка з місця роботи, дитячого садка, школи або іншого закладу освіти про навчання людини чи її дітей, копія трудової книжки тощо.

Оплата проїзду дітей на оздоровлення: змінили умови

Зміни є і в допомозі батькам або особам, які їх замінюють, на оплату проїзду дітей до закладів оздоровлення та відпочинку і назад. Така допомога становить 2 500 гривень на одну дитину один раз на рік.

У новій редакції зазначено, що вона передбачена для дітей, яких направляли на оздоровлення та відпочинок за кошти державного, обласного або місцевого бюджету протягом шести місяців до дати звернення. Раніше цей період становив 12 місяців.

Також з’явилася окрема підстава для відмови у виплаті. Допомогу можуть не надати, якщо заклад оздоровлення вже організував і оплатив групове перевезення дітей залізничним або автомобільним транспортом за визначеним маршрутом і дитина могла скористатися ним без додаткових витрат.

Які ще зміни внесли до порядку матеріальної допомоги

У новій редакції змінили й окремі вимоги до документів. Наприклад, для законного представника дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, довідку про взяття на облік ВПО тепер вказано з уточненням “за наявності”. Сама допомога для таких дітей, як і раніше, становить 5 тисяч гривень на дитину один раз на рік.

Для допомоги на поховання, навпаки, до переліку документів включена копія довідки про взяття заявника на облік як ВПО. Розмір цієї допомоги становить 10 тисяч гривень, а звернутися за нею необхідно протягом шести місяців з дати смерті. Нова редакція Положення діє відповідно до розпорядження Бахмутської МВА №289рр від 6 жовтня 2026 року.

До теми:

Бахмутяни можуть отримати гуманітарну допомогу з доставкою поштою: куди звертатися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!