Серед видатних імен діячів культури й науки, пов’язаних з нашим містом важливо згадати Сергія Кримського (1930 – 2010) – видатного українського філософа, культуролога. З 1957 року він працював в Інституті філософії ім. Г. Сковороди НАН України. Сергій Кримський – лауреат Шевченківської премії (2005), заслужений діяч науки і техніки України (1996), член Нью-Йоркської академії наук (1995). Завдяки його спогадам ми дізнаємося про Артемвськ-Бахмут 30-х, 40-х років ХХ століття. Детальніше розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. 

У 2012 році вийшла друком книга інтерв’ю Сергія Кримського з Тетяною Чайкою «Наш разговор длиною в жизнь». Ця «розмова тривалістю в життя» була своєрідним підсумком життєвого і творчого шляху філософа. Чимало сторінок його спогадів присвячено дитячим та юнацьким рокам.

Бахмут – Артемівськ на плані 1928 року.

Сергій Борисович Кримський народився 2 червня 1930 року в Бахмуті, перейменованому з 1924 року на Артемівськ. Його батько, Борис Кримський, був учасником громадянської війни, згодом отримав освіту інженера-металурга. У передвоєнні роки він займав досить високу посаду начальника управління постачання важкої промисловості Донбасу. Мав до своїх послуг два автомобілі й майже весь час перебував у відрядженнях. Був підпорядкований безпосередньо Москві й міг не зважати на дрібніше місцеве начальство – міськкоми й райкоми партії. Мати, Софія Михайлівна, за дівочим прізвищем Динарська, отримала музичну освіту, була гарною піаністкою й працювала в музичному училищі, заснованому в 1926 році.

Бахмут. Будинок чоловічої гімназії (до 1917 року)

Бахмут. Будинок 1-ї жіночої гімназії (до 1917 року)

Яким же постає образ малої батьківщини, краю дитинства, в спогадах, записаних на схилі віку? У згадках, пронесених через усе життя, Бахмут – Артемівськ – найдавніше місто Донбасу, місто соляних шахт і культурний центр краю (лише після Другої світової війни, на думку С.Б. Кримського, цю роль перейняв Донецьк, адміністративний центр області). Місто, що виросло на стародавньому «чумацькому шляху», зі збудованою на ньому оборонною фортецею. Місто інтернаціональне за складом населення, серед якого, крім українців, згадуються німці, болгари, греки, євреї. Мовою дитинства була українська, адже коло ровесників було переважно україномовне.

Половецький степ недарма посідає значне місце у спогадах дитинства Сергія Кримського. Батько був аматором полювання, і часто брав із собою малого Сергійка, якому подобалось ночувати в степу. Споглядання зоряного неба справляло надзвичайний вплив на відчуття 7–8-річного хлопчика, й формувало перші інтуїтивні уявлення про безкінечність. Саме з образом зоряного неба Сергій Кримський пов’язував перший у житті філософський досвід.

Яскраво відобразився у спогадах дитинства батьківський дім за тогочасною адресою: вул. Профінтерна, 118 (нині вулиця носить ім’я О. Сибірцева, й нумерація будинків зазнала змін). Це був одноповерховий будинок, поділений на дві половини, в ньому мешкали дві сім’ї. Родині Кримських у будинку належали три кімнати. Одна з них була їдальнею і разом кухнею. В іншій, вікнами у двір, стояло старе фортепіано з підсвічниками й різьбленим барельєфом Бетховена. Під вікнами росли три велетенські липи. Це було улюблене місце хлоп’ячих ігор і розваг.

Будинок міського театру в 1930 – 1963 роках (сучасний вигляд).

Артемівськ в ті часи активно розбудовувався, але центр міста був забудований одноповерховими будиночками зі садками. Від дореволюційних часів залишилися потужні кам’яні будівлі чоловічої й жіночої гімназій – в одній з них містилась середня школа, в якій Сергій Кримський закінчив чотири класи перед війною. Недалеко від цих навчальних закладів був розташований драматичний театр, де ставили музичні спектаклі, в яких брала участь мати Сергія. Театр залишив у юного глядача захоплюючі враження. Артемівський український музично-драматичний театр діяв з 1930 до 1963 року, з перервою на роки війни, і містився у центрі міста, на майдані Свободи. Тепер там розташований Міський центр культури і дозвілля імені Євгена Мартинова.

Мати часто акомпанувала відомим співакам, які приїздили до Артемівська на гастролі, гостювали вони й удома в Кримських.Завдяки приятельству батька з директором найбільшого кінотеатру в Артемівську, хлопець мав безборонний доступ без білетів до кінотеатру на всі фільми. З передвоєнного кінорепертуару найбільше запам’яталися йому історичні картини («Степан Разін»», «Пугачов», «Петро І»), а також воєнні, на зразок відомої «Якщо завтра війна».

Збереглися в його пам’яті з віку 3–4 років страшні картини Голодомору початку 1930-х років, коли просто під вікнами батьківського будинку на асфальті лежали й помирали голодні люди. Батьки виносили їм їжу, але ті вже не могли їсти, а якщо намагалися їсти, то одразу помирали. Після війни, вже майже дорослим, приїхавши на Донбас до батька, С. Кримський бачив на власні очі подібні картини голоду 1947 року, який теж був штучним, організованим владою, голодомором. Не пройшли повз дитячу увагу й репресії кінця 1930-х років, коли у школі раптом зникав хтось із однокласників: уночі заарештували батьків, а потім і дітей кудись заслали.

Останні дитячі спогади Сергія Кримського, пов’язані з Бахмутом – Артемівськом, охоплюють події початку радянсько-німецької війни та евакуації. Запам’ятався перший день війни, 22 червня 1941 року, коли в центрі міста почули з батьком по радіо тривожне оголошення голосом диктора Левітана. Наступного дня батько пішов до військкомату, а потім і вирушив на фронт. А малий Сергійко з родиною відправився в евакуацію, спочатку вантажівкою до Ясинуватої, а там сіли на товарний потяг, одразу потрапили під бомбардування з німецьких літаків. На щастя, всі з родини залишилися живі. Евакуація врятувала Кримських від знищення, якого зазнала більшість єврейського населення міста під час нацистської окупації.

Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України, в якому працював С. Кримський. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4

Наступна зустріч С.Б. Кримського з Бахмутом відбулася вже в 2000-х роках, коли він був запрошений на ювілей Артемівського музичного училища. Відвідав знайомі місця, зауваживши, що попри руйнування часів війни, в місті збереглася вся географія його довоєнного дитинства. Відвідав він тоді й міський краєзнавчий музей, якому залишив у подарунок свої книжки. У 2015 році на мапі міста з’явився провулок Сергія Кримського. Але справжнє відкриття цієї непересічної постаті земляка для бахмутян, мабуть, ще попереду.

Книга «Сергей Крымский: наш разговор длиною в жизнь» (2012)

Книга С. Кримського «Під сигнатурою» Софії (2008)

Читайте також:  
Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

 Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Окупаційна влада так званої “днр” заявила про початок виплат компенсацій за житло влітку 2025 року. Однак це питання так і залишилось на папері. На практиці подати заяви на компенсації проблематично, а про реальні виплати бахмутяни чули лише у пропагандистських медіа. Незадоволені люди і розміром обіцяних компенсацій, оскільки виплати передбачені за фіксовану норму квадратних метрів на людину, а не реальну площу втраченого житла.

Відгук про компенсації від жінки, яка називає себе бахмутянкою, оприлюднив ексдепутат госдуми рф В’ячеслав Лисаков.

Відгуки людей про компенсації від рф

Ексдепутат госдуми рф В’ячеслав Лисаков на своєму Telegram-каналі оприлюднив звернення мешканки Бахмута. Жінка називає себе Світланою Тамбовою і стверджує, що вона жила в одному зі зруйнованих будинків на вулиці Ювілейній. Її квартиру, нібито, зруйновано внаслідок прямого влучання снаряда, а згодом обвалився і весь під’їзд.

У своєму зверненні жінка відверто розповідає про свої проросійські погляди. Вона, нібито, була за походженням росіянка і мала чоловіка росіянина. У 2014 році під час окупації Бахмута вона голосувала на російському референдумі і підтримувала дії рф на Донеччині.

“2014 року я, голосуючи на референдумі, щиро вірила, що, приєднавшись до росії, вона своїх не покине”, — пише жінка.

Але після повномасштабного вторгення Світлана зіштовхнулась з несправедливістю від окупантів. Жінка розраховувала, що отримає компенсацію від рф за свою трикімнатну квартиру площею 62 м². Та насправді отримати виплати вона зможе за фіксовану норму квадратних метрів на людину, яку раніше визначили в “днр”. На одну людину передбачена компенсація за 33 м², на двох — 42 м². При цьому площа знищеної нерухомості не береться до уваги. За 1 м² рф виплачує 51 500 рублів (ред. близько 29 200 гривень).

“Якщо порахувати, що мені “належить”, то стане ясно: за 1,5 млн рублів я зможу купити барак без світла і води в глухому регіоні, де немає нормальної медицини, немає шкіл, немає ВНЗ, і, найголовніше, немає роботи. Моїх неповнолітніх дітей, які члени сім’ї та живуть зі мною, але не зареєстровані там, автоматично прибирають при розрахунку норми житла. А як так? Хіба це справедливо? Ні, це не несправедливо, а антилюдяно… За 1,5 млн навіть самобуд без води, світла та унітазу в днр не купити – такі споруди з підручних матеріалів продають по 2,5-3 млн рублів”, — обурюється жінка.

Також мешканка Бахмута критикує ватажка “днр” пушиліна. Вона каже, що він не працює для мешканців “республіки” і не вирішує житлове питання. У порівняння вона бере мешканців Курської області рф, які не лише отримали повні компенсації від рф, а й відшкодування за оренду. Цього мешканцям “днр” навіть і не обіцяють.

“Коли трапилось вторгнення в Курському регіоні, голова регіону Хінштейн злагоджено, максимально швидко обговорив житлове питання та вирішення проблеми. Жителі Курського регіону отримали рівноцінні втраченому житлу компенсаційні виплати та житлові сертифікати на підставі інформації про руйнування, отримані за допомогою аерофотозйомки! Компенсаційних виплат вистачило, щоб люди купили собі житло та продовжили жити. Крім того, що видали компенсації та житлові сертифікати, мешканцям Курського регіону компенсували оренду житла, чого й близько немає для мешканців днр. І отак виходить, що мешканцям днр нічого. Взагалі”, — пише жінка.

Зі своєю проблемою мешканка Бахмута звернулась до ексдепутата В’ячеслава Лисакова. У відповідь вона отримала лише публікацію свого звернення. Ексдепутат каже, що вирішити це питання не може.

Читайте також:

• “Узаконили викрадення дітей”: російська пропаганда залякує жителів Краматорська, Дружківки та Слов’янська
• Невиконані обіцянки про відбудову і мародерство: як насправді живе окупована Авдіївка
• “Заїдуть будівельники і знесуть місто повністю”: росіяни вирішили долю Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Напередодні весняного свята багато хто шукає ідеї подарунка на 8 березня, які будуть не банальними, приємними та водночас корисними. Сьогодні подарунки мають бути не лише оригінальними, а й корисними, які залишать у вас емоцію. Один із найпопулярніших варіантів останніх років — подарункові бокси з екзотичними фруктами з доставкою додому або у відділення пошти.

Ідеї подарунку на 8 березня

Сучасні покупці дедалі частіше обирають нестандартні квіти чи солодощі, а корисні подарунки, які дарують нові враження. Саме тому подарункові бокси з фруктами стали популярною альтернативою традиційним презентам.

Чому це гарна ідея:

• це оригінальні подарунки, які дивують, а не будуть залежуватися в шафі;
• є можливість обрати екзотичні рідкісні фрукти;
• поєднання користі та естетики;
• зручно замовити подарунок з доставкою на конкретну дату.

Фруктовий бокс виглядає святково, такий подарунок підходить для мами, дружини, коханої, сестри або колеги та створює вау-ефект при отриманні. Крім того, екзотичні фрукти — це можливість спробувати нові смаки, відчути атмосферу тропіків і отримати справжні емоції. А от де замовити онлайн подарункові бокси — розповідаємо далі.

Подарункові бокси до 8 березня

Зверніть увагу на CrazyBox — бренд подарункових боксів з екзотичними та сезонними фруктами з усього світу. В асортименті десятки позицій на будь-який смак: від корейського винограду Shine Muscat до екзотичного дуріану. В CrazyBox можна обрати готовий фруктовий бокс або зібрати свій індивідуальний набір під смак отримувача. 

До кожного свята бренд випускає окремі лімітовані колекції з тематичним оформленням, тож усім охочим до оригінальної ідеї подарунка на 8 березня точно сюди. 

Бренд гарантує швидку відправку, доставку crazy кур’єром у Києві та доставку по Україні у відділення НП. Також тут можна обрати безкоштовну листівку “на всі випадки життя” і варіанти з вашим текстом.

Замовляйте на:

• сайті; 
• у соцмережах Інстаграм, Фейсбук, Тік-Ток;
• або за номерами:  +380 (98) 222 3750, +380 (50) 501 7119.

Як замовити подарунок з доставкою на 8 березня у Києві

Подарункові бокси можна оформити заздалегідь із вибором дати вручення, що особливо актуально у святковий період. Такий формат особливо зручний, якщо ви перебуваєте в іншому місті або хочете організувати несподіване привітання.

Примітка. Рекламний текст

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!