Серед видатних імен діячів культури й науки, пов’язаних з нашим містом важливо згадати Сергія Кримського (1930 – 2010) – видатного українського філософа, культуролога. З 1957 року він працював в Інституті філософії ім. Г. Сковороди НАН України. Сергій Кримський – лауреат Шевченківської премії (2005), заслужений діяч науки і техніки України (1996), член Нью-Йоркської академії наук (1995). Завдяки його спогадам ми дізнаємося про Артемвськ-Бахмут 30-х, 40-х років ХХ століття. Детальніше розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. 

У 2012 році вийшла друком книга інтерв’ю Сергія Кримського з Тетяною Чайкою «Наш разговор длиною в жизнь». Ця «розмова тривалістю в життя» була своєрідним підсумком життєвого і творчого шляху філософа. Чимало сторінок його спогадів присвячено дитячим та юнацьким рокам.

Бахмут – Артемівськ на плані 1928 року.

Сергій Борисович Кримський народився 2 червня 1930 року в Бахмуті, перейменованому з 1924 року на Артемівськ. Його батько, Борис Кримський, був учасником громадянської війни, згодом отримав освіту інженера-металурга. У передвоєнні роки він займав досить високу посаду начальника управління постачання важкої промисловості Донбасу. Мав до своїх послуг два автомобілі й майже весь час перебував у відрядженнях. Був підпорядкований безпосередньо Москві й міг не зважати на дрібніше місцеве начальство – міськкоми й райкоми партії. Мати, Софія Михайлівна, за дівочим прізвищем Динарська, отримала музичну освіту, була гарною піаністкою й працювала в музичному училищі, заснованому в 1926 році.

Бахмут. Будинок чоловічої гімназії (до 1917 року)

Бахмут. Будинок 1-ї жіночої гімназії (до 1917 року)

Яким же постає образ малої батьківщини, краю дитинства, в спогадах, записаних на схилі віку? У згадках, пронесених через усе життя, Бахмут – Артемівськ – найдавніше місто Донбасу, місто соляних шахт і культурний центр краю (лише після Другої світової війни, на думку С.Б. Кримського, цю роль перейняв Донецьк, адміністративний центр області). Місто, що виросло на стародавньому «чумацькому шляху», зі збудованою на ньому оборонною фортецею. Місто інтернаціональне за складом населення, серед якого, крім українців, згадуються німці, болгари, греки, євреї. Мовою дитинства була українська, адже коло ровесників було переважно україномовне.

Половецький степ недарма посідає значне місце у спогадах дитинства Сергія Кримського. Батько був аматором полювання, і часто брав із собою малого Сергійка, якому подобалось ночувати в степу. Споглядання зоряного неба справляло надзвичайний вплив на відчуття 7–8-річного хлопчика, й формувало перші інтуїтивні уявлення про безкінечність. Саме з образом зоряного неба Сергій Кримський пов’язував перший у житті філософський досвід.

Яскраво відобразився у спогадах дитинства батьківський дім за тогочасною адресою: вул. Профінтерна, 118 (нині вулиця носить ім’я О. Сибірцева, й нумерація будинків зазнала змін). Це був одноповерховий будинок, поділений на дві половини, в ньому мешкали дві сім’ї. Родині Кримських у будинку належали три кімнати. Одна з них була їдальнею і разом кухнею. В іншій, вікнами у двір, стояло старе фортепіано з підсвічниками й різьбленим барельєфом Бетховена. Під вікнами росли три велетенські липи. Це було улюблене місце хлоп’ячих ігор і розваг.

Будинок міського театру в 1930 – 1963 роках (сучасний вигляд).

Артемівськ в ті часи активно розбудовувався, але центр міста був забудований одноповерховими будиночками зі садками. Від дореволюційних часів залишилися потужні кам’яні будівлі чоловічої й жіночої гімназій – в одній з них містилась середня школа, в якій Сергій Кримський закінчив чотири класи перед війною. Недалеко від цих навчальних закладів був розташований драматичний театр, де ставили музичні спектаклі, в яких брала участь мати Сергія. Театр залишив у юного глядача захоплюючі враження. Артемівський український музично-драматичний театр діяв з 1930 до 1963 року, з перервою на роки війни, і містився у центрі міста, на майдані Свободи. Тепер там розташований Міський центр культури і дозвілля імені Євгена Мартинова.

Мати часто акомпанувала відомим співакам, які приїздили до Артемівська на гастролі, гостювали вони й удома в Кримських.Завдяки приятельству батька з директором найбільшого кінотеатру в Артемівську, хлопець мав безборонний доступ без білетів до кінотеатру на всі фільми. З передвоєнного кінорепертуару найбільше запам’яталися йому історичні картини («Степан Разін»», «Пугачов», «Петро І»), а також воєнні, на зразок відомої «Якщо завтра війна».

Збереглися в його пам’яті з віку 3–4 років страшні картини Голодомору початку 1930-х років, коли просто під вікнами батьківського будинку на асфальті лежали й помирали голодні люди. Батьки виносили їм їжу, але ті вже не могли їсти, а якщо намагалися їсти, то одразу помирали. Після війни, вже майже дорослим, приїхавши на Донбас до батька, С. Кримський бачив на власні очі подібні картини голоду 1947 року, який теж був штучним, організованим владою, голодомором. Не пройшли повз дитячу увагу й репресії кінця 1930-х років, коли у школі раптом зникав хтось із однокласників: уночі заарештували батьків, а потім і дітей кудись заслали.

Останні дитячі спогади Сергія Кримського, пов’язані з Бахмутом – Артемівськом, охоплюють події початку радянсько-німецької війни та евакуації. Запам’ятався перший день війни, 22 червня 1941 року, коли в центрі міста почули з батьком по радіо тривожне оголошення голосом диктора Левітана. Наступного дня батько пішов до військкомату, а потім і вирушив на фронт. А малий Сергійко з родиною відправився в евакуацію, спочатку вантажівкою до Ясинуватої, а там сіли на товарний потяг, одразу потрапили під бомбардування з німецьких літаків. На щастя, всі з родини залишилися живі. Евакуація врятувала Кримських від знищення, якого зазнала більшість єврейського населення міста під час нацистської окупації.

Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України, в якому працював С. Кримський. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4

Наступна зустріч С.Б. Кримського з Бахмутом відбулася вже в 2000-х роках, коли він був запрошений на ювілей Артемівського музичного училища. Відвідав знайомі місця, зауваживши, що попри руйнування часів війни, в місті збереглася вся географія його довоєнного дитинства. Відвідав він тоді й міський краєзнавчий музей, якому залишив у подарунок свої книжки. У 2015 році на мапі міста з’явився провулок Сергія Кримського. Але справжнє відкриття цієї непересічної постаті земляка для бахмутян, мабуть, ще попереду.

Книга «Сергей Крымский: наш разговор длиною в жизнь» (2012)

Книга С. Кримського «Під сигнатурою» Софії (2008)

Читайте також:  
Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

 Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Станом на липень 2026 року в штаті Соледарської міської військової адміністрації працювали п’ятеро людей. А в Соледарській міській раді — 51 працівник. Редакція Бахмут IN.UA подала запит, аби дізнатися, яку зарплату отримували посадовці Соледарської МВА та міськради у першому півріччі 2026 року.

Детальний аналіз заробітних плат у матеріалі Бахмут IN.UA.

Соледарська МВА: зарплати в першому півріччі 2026 року

У відповідь на запит редакції Соледарська МВА повідомляє, що штатна чисельність працівників складає 13 штатних одиниць. Фактично у складі МВА працюють п’ятеро людей.

У даних, наданих від Соледарської МВА, немає даних щодо зарплат щомісяця. Нам надали лише загальні суми, отримані кожним працівником, за шість місяців. Тому вказати найвищу і найнижчу оплати праці неможливо. Далі вказуємо середній рівень місячної зарплати кожного посадовця.

• Сергій Гошко, начальник Соледарської МВА, за перше півріччя 2026 року отримав 958 783,38 гривень. На місць у середньому 159 792 гривні;
• Світлана Лощакова, заступниця начальника Соледарської МВА, за перше півріччя 2026 року отримала 726 601,45 гривень. На місяць у середньому 121 100 гривень; 
• Оксана Бабіч, начальниця відділу бухгалтерського обліку та звітності – головна бухгалтерка Соледарської МВА, за перше півріччя 2026 року отримала 455 679,44 гривень. На місяць у середньому 75 946 гривень;
• Олександра Ляднова, начальниця юридичного відділу Соледарської МВА, за перше півріччя 2026 року отримала 417 393,52 гривень. На місяць у середньому 69 565 гривень; 
• Юлія Фоміченко, головна спеціалістка Соледарської МВА, за перше півріччя 2026 року отримала 245 879,13 гривень. На місяць у середньому 40 979 гривень.

Також в МВА прозвітували про зарплату Андрія Рябухи, який був звільнений з посади першого заступника начальника Соледарської МВА. Він отримав 261 494,12 гривень, але за скільки місяців роботи ці виплати, не уточнюється.

Соледарська міська рада: яку зарплату отримували працівники у першому півріччі 2026 року

У відповідь на запит Соледарська МВА повідомила, що штатна чисельність працівників Соледарської міськради складає 43 одиниці, а штатна чисельність виконавчих органів Соледарської міськради — 63 штатні одиниці. Фактично у міській раді працюють 51 людина.

Найвищу зарплату за півріччя — 566 374,27 гривень — отримала заступниця міського голови з гуманітарних питань та соціальної політики Світлана Редченко. Найнижчу зарплату — 45 246,46 гривень — отримав Сергій Борщ, слюсар-сантехнік Управління освіти.

З січня по червень (включно) 2026 року посадовці Соледарської міськради отримали такі зарплати:

• Світлана Редченко, заступниця міського голови з гуманітарних питань та соціальної політики — 566 374,27 гривень. На місяць у середньому 94 395 гривень;
• Гелена Гребеник, секретарка Соледарської міськради — 100 971,04 гривень. На місяць у середньому 16 828 гривень;
• Наталія Якушко, заступниця міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради — 383 368,79 гривень. На місяць у середньому 63 894 гривні;
• Ганна Галактіонова, керуюча справами виконкому — 99 833,65 гривень. На місяць у середньому 16 638 гривень;
• Юрій Мороз, староста Васюківського старостинського округу — 417 619,80 гривень. На місяць у середньому 69 603 гривні;
• Тетяна Черноусова, начальниця загального відділу — 335 794,16 гривень. На місяць у середньому 55 965 гривень;
• Наталя Пулова, спеціалістка І категорії з загальних питань загального відділу — 207 972,68 гривень. На місяць у середньому 34 662 гривні;
• Наталя Ряпосова, спеціалістка І категорії з загальних питань загального відділу — 219 035,37 гривень. На місяць у середньому 36 505 гривень; 
• Марина Сташкевич, спеціалістка І категорії з загальних питань загального відділу — 209 939,75 гривень. На місяць у середньому 34 989 гривень; 
• Ганна Пилипенко, спеціалістка І категорії з кадрової роботи — 242 146,02 гривень. На місяць у середньому 40 357 гривень;
• Ольга Єрмакова, начальниця відділу бухгалтерського обліку та звітності — 327 231,38 гривень. На місяць у середньому 54 538 гривень; 
• Світлана Стеценко, спеціалістка-бухгалтерка І категорії відділу бухгалтерського обліку та звітності — 179 636,58 гривень. На місяць у середньому 29 939 гривень; 
• Олена Гульбасова, начальниця відділу економічного розвитку, торгівлі та інвестицій — 386 957,66 гривень. На місяць у середньому 64 492 гривні; 
• Леся Хоружевська, провідна спеціалістка відділу економічного розвитку, торгівлі та інвестицій — 243 573,96 гривень. На місяць у середньому 40 595 гривень; 
• Марина Нікітіна, начальниця відділу з питань правового забезпечення діяльності виконавчих органів — 349 917,45 гривень. На місяць у середньому 58 319 гривень; 
• Людмила Толстих, спеціалістка І категорії відділу з питань правового забезпечення діяльності виконавчих органів — 225 718,71 гривень. На місяць у середньому 37 619 гривень; 
• Оксана Чуйко, начальниця відділу з управління комунальною власністю — 312 381,80 гривень. На місяць у середньому 52 063 гривні; 
• Маргарита Кучерявенко, спеціалістка І категорії відділу з реєстрації місця проживання фізичних осіб — 189 276,66 гривень. На місяць у середньому 31 546 гривень; 
• Любов Кучеренко, адміністраторка відділу надання адміністративних послуг — 227 743,26 гривень. На місяць у середньому 37 957 гривень; 
• Олена Рубан, адміністраторка відділу надання адміністративних послуг — 188 140,48 гривень. На місяць у середньому 31 356 гривень; 
• Олена Полякова, начальниця відділу з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи — 284 256,07 гривень. На місяць у середньому 47 376 гривень; 
• Олексій Іванов, начальник відділу з питань інформаційного та комп’ютерного забезпечення — 288 707,08 гривень. На місяць у середньому 48 117 гривень; 
• Людмила Борисенко, спеціалістка І категорії з питань внутрішньої політики відділу з питань інформаційного та комп’ютерного забезпечення — 144 817,35 гривень. На місяць у середньому 24 136 гривень; 
• Людмила Борщ, начальниця служби у справах дітей — 299 107,44 гривень. На місяць у середньому 49 851 гривня;
• Андрій Замазій, головний спеціаліст архівної справи — 249 081,24 гривень. На місяць у середньому 41 513 гривень;
• Тетяна Теплюк, начальниця відділу культури — 275 393,83 гривень. На місяць у середньому 45 898 гривень; 
• Ірина Важинська, спеціалістка-бухгалтерка І категорії відділу культури — 187 514,39 гривень. На місяць у середньому 31 252 гривні; 
• Сергій Гончаров, начальник Управління житлово-комунального господарства — 292 777,60 гривень. На місяць у середньому 48 796 гривень; 
• Олександр Томачинський, головний спеціаліст Управління житлово-комунального господарства — 88 815,69 гривень. На місяць у середньому 14 802 гривні; 
• Юлія Павленко, бухгалтерка I категорії Управління житлово-комунального господарства — 207 471,15 гривень. На місяць у середньому 34 578 гривень; 
• Алла Вишедська, начальниця Фінансового управління — 401 839,56 гривень. На місяць у середньому 66 973 гривні;
• Катерина Огуєва, начальниця відділу обліку і звітності – головна бухгалтерка Фінансового управління — 311 597,24 гривень. На місяць у середньому 51 932 гривні;
• Світлана Савенко, спеціалістка І категорії відділу обліку і звітності Фінансового управління — 182 587,68 гривень. На місяць у середньому 30 431 гривня;
• Антон Ляднов, начальник Управління освіти — 508 306,94 гривень. На місяць у середньому 84 717 гривень;
• Наталя Гузенко, заступниця начальника Управління освіти — 311 992,25 гривень. На місяць у середньому 51 998 гривень;
• Любов Поливода, головна спеціалістка Управління освіти — 188 283,77 гривень. На місяць у середньому 31 380 гривень;
• Катерина Шокола, головна спеціалістка Управління освіти — 176 996,10 гривень. На місяць у середньому 29 499 гривень;
• Марина Самойленко, спеціалістка І категорії Управління освіти — 269 740,50 гривень. На місяць у середньому 44 956 гривень; 
• Любов Нех, головна бухгалтерка Управління освіти — 196 511,57 гривень. На місяць у середньому 32 751 гривня;
• Ольга Костюк, бухгалтерка-рахівниця Управління освіти — 203 209,14 гривень. На місяць у середньому 33 868 гривень;
• Ганна Кононенко, бухгалтерка-матеріалістка Управління освіти — 134 006,68 гривень. На місяць у середньому 22 334 гривні;
• Наталя Пилипенко, бухгалтерка Управління освіти — 79 174,79 гривень. На місяць у середньому 13 195 гривень;
• Василь Масюженко, інженер Управління освіти — 103 598,69 гривень. На місяць у середньому 17 266 гривень;
• Дмитро Снігаренко, інженер-будівельник Управління освіти — 259 956,93 гривень. На місяць у середньому 43 326 гривень;
• Сергій Борщ, слюсар-сантехнік Управління освіти — 45 246,46 гривень. На місяць у середньому 7 541 гривня;
• Анастасія Катасонова, начальниця Управління соціального захисту — 376 987,28 гривень. На місяць у середньому 62 831 гривня;
• Тетяна Мухіна, начальниця відділу з прийому та обробки документів Управління соціального захисту — 346 603,08 гривень. На місяць у середньому 57 767 гривень;
• Наталя Курінна, спеціалістка Управління соціального захисту — 185 121,41 гривень. На місяць у середньому 30 853 гривні;
• Ганна Буджина, спеціалістка-бухгалтерка І категорії Управління соціального захисту — 241 446,77 гривень. На місяць у середньому 40 241 гривня;
• Людміла Невідомська, спеціалістка-бухгалтерка І категорії Управління соціального захисту — 175 957,47 гривень. На місяць у середньому 29 326 гривень;
• Наталія Профатілова, головна спеціалістка Управління соціального захисту — 211 588,66 гривень. На місяць у середньому 35 264 гривні.

Також МВА звітує про зарплати колишніх працівників, які працювали у міськраді. Це:

• Олександр Первенко, який був головним спеціалістом Управління житлово-комунального господарства. Він отримав 57 931,55 гривень; 
• Альона Гризоглазова, яка працювала адміністраторкою групи з ЦГО Управління освіти. Вона отримала 77 924,27 гривень.

За даними Соледарської МВА, всі розміри зарплат вказані включно з преміями, надбавкою за вислугу років, доплатами, матеріальною допомогою на оздоровлення та матеріальною допомогою на вирішення соціально-побутових питань, відпускних та виплат при звільненні.

Нагадаємо, що редакція Бахмут IN.UA з метою висвітлення зарплат посадовців надіслала інформаційні запити до міськрад Бахмутського району. Ми просили надати для публікації дані про зарплати працівників МВА, міськрад та комунальних підприємств за перше півріччя 2026 року. Бахмутська МВА вже надала відповідь, аналіз зарплат працівників Бахмутської міськради ми публікували раніше. Також ми публікували дані щодо зарплат працівників Сіверської МВА та міськради і посадовців Бахмутської РДА. Натомість Часовоярська МВА відмовилася надавати інформацію про зарплати своїх працівників.

Читайте також:

• Скільки заробили за І півріччя 2026 працівники Бахмутських КП: детальний огляд
• Які зарплати отримували працівники Бахмутської МВА в першому півріччі 2026 року
• Як працює бюджет окупованої громади: пояснюємо на прикладі Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ініціативна група бахмутян передала міській владі заяву із закликом активніше відстоювати право переселенців на компенсацію за знищене майно. Документ містить пропозиції щодо звернень до державних органів, а також вимогу регулярно інформувати громаду про роботу над цим питанням.

Про це в коментарі редакції Бахмут IN.UA повідомила Інеса Мішенина, бахмутянка та за сумісництвом авторка звернення.

Бахмутяни провели зустріч з міською радою щодо виплат за знищене майно

Інеса Мішеніна, яка входить в ініціативну групу, звернулася до Олексія Реви, начальника Бахмутської МВА, із офіційною заявою, підписаною 29 липня 2026 року. У заяві жителі Бахмута просять відкрито інформувати громаду про можливості захисту майнових прав, законодавчі зміни, державні програми та кроки адміністрації для підтримки мешканців.

Згідно з наданим редакції документом, бахмутяни просять місцеву владу звернутися до державних органів:

• Міністерства розвитку громад та територій України;
• Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України;
• Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту майнових і немайнових прав ВПО;
• Державного космічного агентства України щодо використання аерокосмічних матеріалів для підтвердження факту руйнування житла, коли інші докази отримати неможливо.

За словами Інеси Мішеніної, зустріч відбулася 29 липня з Олександром Марченко, в.о. начальника Бахмутської
міської військової адміністрації. Загалом бахмутянка оцінила її, як результативну.

“Зустріч була дуже плодовита. Ми прийшли з заявою, а нам відповіли на все: куди звернутися, що стосується виплат за знищене майно, сертифікати.” — розповіла Інеса Мішеніна.

Подальший розгляд пропозицій наразі призупинився через законодавчі обмеження на державному рівні та реорганізацію Кабінету Міністрів: профільне Міністерство розвитку громад та територій України наразі розділяють, тому поки невідомо, хто саме опікуватиметься цим напрямком. Ініціативна група планує відновити подання заяв та рекомендацій одразу після призначення нових міністрів і розподілу урядового функціоналу.

“Зараз ми опираємося в закони, які не може вирішувати наша Бахмутська міська рада. Це закони на рівні президента та Кабміну. Тому чекаємо. І далі будемо подавати заявки на нові міністерства” — додає бахмутянка.

Учасниця зустрічі також наголосила на необхідності ретельної підготовки документів. Інеса Мішеніна зазначила, що помилки у заявах можуть стати причиною відхилення законопроєктів або звернень, як це відбувалося з ініціативами інших переселенців.

Редакція опублікує відповідь на звернення бахмутян, після її оприлюдненням Бахмутською МВА.

Що передувало

Нагадаємо, що 9 липня 2026 року Інеса Мішеніна опублікувала звернення до бахмутян із закликом об’єднатися для нагадування владі про проблеми з житлом.

Ініціативна група вирішила розпочати процес із консультацій з місцевою адміністрацією, щоб не нашкодити мешканцям та отримати фахові поради щодо складання звернень до президента. Основною метою ініціативи є отримання компенсацій та розблокування державних житлових програм. Для випадків, якщо місцева влада відмовилася б від зустрічі, ініціативна група розробила альтернативний план дій — шукати контакти та звертатися безпосередньо до приймалень депутатів Верховної Ради.

Читайте також:

Скільки компенсацій за зруйноване майно погодили мешканцям Бахмутської громади: офіційні цифри

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!