Серед видатних імен діячів культури й науки, пов’язаних з нашим містом важливо згадати Сергія Кримського (1930 – 2010) – видатного українського філософа, культуролога. З 1957 року він працював в Інституті філософії ім. Г. Сковороди НАН України. Сергій Кримський – лауреат Шевченківської премії (2005), заслужений діяч науки і техніки України (1996), член Нью-Йоркської академії наук (1995). Завдяки його спогадам ми дізнаємося про Артемвськ-Бахмут 30-х, 40-х років ХХ століття. Детальніше розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. 

У 2012 році вийшла друком книга інтерв’ю Сергія Кримського з Тетяною Чайкою «Наш разговор длиною в жизнь». Ця «розмова тривалістю в життя» була своєрідним підсумком життєвого і творчого шляху філософа. Чимало сторінок його спогадів присвячено дитячим та юнацьким рокам.

Бахмут – Артемівськ на плані 1928 року.

Сергій Борисович Кримський народився 2 червня 1930 року в Бахмуті, перейменованому з 1924 року на Артемівськ. Його батько, Борис Кримський, був учасником громадянської війни, згодом отримав освіту інженера-металурга. У передвоєнні роки він займав досить високу посаду начальника управління постачання важкої промисловості Донбасу. Мав до своїх послуг два автомобілі й майже весь час перебував у відрядженнях. Був підпорядкований безпосередньо Москві й міг не зважати на дрібніше місцеве начальство – міськкоми й райкоми партії. Мати, Софія Михайлівна, за дівочим прізвищем Динарська, отримала музичну освіту, була гарною піаністкою й працювала в музичному училищі, заснованому в 1926 році.

Бахмут. Будинок чоловічої гімназії (до 1917 року)

Бахмут. Будинок 1-ї жіночої гімназії (до 1917 року)

Яким же постає образ малої батьківщини, краю дитинства, в спогадах, записаних на схилі віку? У згадках, пронесених через усе життя, Бахмут – Артемівськ – найдавніше місто Донбасу, місто соляних шахт і культурний центр краю (лише після Другої світової війни, на думку С.Б. Кримського, цю роль перейняв Донецьк, адміністративний центр області). Місто, що виросло на стародавньому «чумацькому шляху», зі збудованою на ньому оборонною фортецею. Місто інтернаціональне за складом населення, серед якого, крім українців, згадуються німці, болгари, греки, євреї. Мовою дитинства була українська, адже коло ровесників було переважно україномовне.

Половецький степ недарма посідає значне місце у спогадах дитинства Сергія Кримського. Батько був аматором полювання, і часто брав із собою малого Сергійка, якому подобалось ночувати в степу. Споглядання зоряного неба справляло надзвичайний вплив на відчуття 7–8-річного хлопчика, й формувало перші інтуїтивні уявлення про безкінечність. Саме з образом зоряного неба Сергій Кримський пов’язував перший у житті філософський досвід.

Яскраво відобразився у спогадах дитинства батьківський дім за тогочасною адресою: вул. Профінтерна, 118 (нині вулиця носить ім’я О. Сибірцева, й нумерація будинків зазнала змін). Це був одноповерховий будинок, поділений на дві половини, в ньому мешкали дві сім’ї. Родині Кримських у будинку належали три кімнати. Одна з них була їдальнею і разом кухнею. В іншій, вікнами у двір, стояло старе фортепіано з підсвічниками й різьбленим барельєфом Бетховена. Під вікнами росли три велетенські липи. Це було улюблене місце хлоп’ячих ігор і розваг.

Будинок міського театру в 1930 – 1963 роках (сучасний вигляд).

Артемівськ в ті часи активно розбудовувався, але центр міста був забудований одноповерховими будиночками зі садками. Від дореволюційних часів залишилися потужні кам’яні будівлі чоловічої й жіночої гімназій – в одній з них містилась середня школа, в якій Сергій Кримський закінчив чотири класи перед війною. Недалеко від цих навчальних закладів був розташований драматичний театр, де ставили музичні спектаклі, в яких брала участь мати Сергія. Театр залишив у юного глядача захоплюючі враження. Артемівський український музично-драматичний театр діяв з 1930 до 1963 року, з перервою на роки війни, і містився у центрі міста, на майдані Свободи. Тепер там розташований Міський центр культури і дозвілля імені Євгена Мартинова.

Мати часто акомпанувала відомим співакам, які приїздили до Артемівська на гастролі, гостювали вони й удома в Кримських.Завдяки приятельству батька з директором найбільшого кінотеатру в Артемівську, хлопець мав безборонний доступ без білетів до кінотеатру на всі фільми. З передвоєнного кінорепертуару найбільше запам’яталися йому історичні картини («Степан Разін»», «Пугачов», «Петро І»), а також воєнні, на зразок відомої «Якщо завтра війна».

Збереглися в його пам’яті з віку 3–4 років страшні картини Голодомору початку 1930-х років, коли просто під вікнами батьківського будинку на асфальті лежали й помирали голодні люди. Батьки виносили їм їжу, але ті вже не могли їсти, а якщо намагалися їсти, то одразу помирали. Після війни, вже майже дорослим, приїхавши на Донбас до батька, С. Кримський бачив на власні очі подібні картини голоду 1947 року, який теж був штучним, організованим владою, голодомором. Не пройшли повз дитячу увагу й репресії кінця 1930-х років, коли у школі раптом зникав хтось із однокласників: уночі заарештували батьків, а потім і дітей кудись заслали.

Останні дитячі спогади Сергія Кримського, пов’язані з Бахмутом – Артемівськом, охоплюють події початку радянсько-німецької війни та евакуації. Запам’ятався перший день війни, 22 червня 1941 року, коли в центрі міста почули з батьком по радіо тривожне оголошення голосом диктора Левітана. Наступного дня батько пішов до військкомату, а потім і вирушив на фронт. А малий Сергійко з родиною відправився в евакуацію, спочатку вантажівкою до Ясинуватої, а там сіли на товарний потяг, одразу потрапили під бомбардування з німецьких літаків. На щастя, всі з родини залишилися живі. Евакуація врятувала Кримських від знищення, якого зазнала більшість єврейського населення міста під час нацистської окупації.

Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України, в якому працював С. Кримський. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4

Наступна зустріч С.Б. Кримського з Бахмутом відбулася вже в 2000-х роках, коли він був запрошений на ювілей Артемівського музичного училища. Відвідав знайомі місця, зауваживши, що попри руйнування часів війни, в місті збереглася вся географія його довоєнного дитинства. Відвідав він тоді й міський краєзнавчий музей, якому залишив у подарунок свої книжки. У 2015 році на мапі міста з’явився провулок Сергія Кримського. Але справжнє відкриття цієї непересічної постаті земляка для бахмутян, мабуть, ще попереду.

Книга «Сергей Крымский: наш разговор длиною в жизнь» (2012)

Книга С. Кримського «Під сигнатурою» Софії (2008)

Читайте також:  
Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

 Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Бахмутська МВА встановила нові ціни на навчання у місцевій Школі мистецтв на 2026-2027 навчальний рік, які починатимуться від 200 та сягатимуть 300 гривень на місяць. Відповідне розпорядження підписали 25 вересня.

Детальніше про вартість навчання та пільгові категорії — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Скільки коштуватиме навчання за напрямками

Згідно з офіційним документом, щомісячна вартість навчання залежатиме від обраного інструменту чи спеціальності:

• вокальний спів — 300 гривень на місяць;
• гітара, музичний фольклор — 280 гривень на місяць;
• духовний спів, хоровий спів — 250 гривень на місяць;
• фортепіано, художнє відділення, відділення декоративно-ужиткового мистецтва — 250 гривень на місяць;
• баян, акордеон, духові та ударні інструменти, скрипка, віолончель — 220 гривень на місяць;
• домра — 200 гривень на місяць.

Попереднє розпорядження, яке встановлювало вартість навчання на 2025-2026 навчальний рік, визнано таким, що втратило чинність.

Хто зможе навчатися безкоштовно

Документом також затверджено широкий перелік категорій учнів, яких повністю звільнили від плати за навчання. Право на безкоштовне здобуття мистецької освіти мають:

• діти з багатодітних сімей;
• діти з малозабезпечених сімей;
• діти з інвалідністю;
• діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування;
• діти батьків ветеранів війни, що загинули при виконанні службових обов’язків;
• діти загиблих (померлих) Захисників чи Захисниць України;
• діти осіб з інвалідністю внаслідок війни 1 групи (осіб, які отримали інвалідність через поранення, контузію, каліцтво або захворювання під час захисту Батьківщини).

Зазначається, що всі ці пільги для отримувачів послуг надаються на підставі Закону України “Про позашкільну освіту”. Організаційне виконання цього рішення покладено на Управління культури Бахмутської міськради.

Читайте також:

Зарядні станції, бензин та ноутбук: на що витрачала кошти Бахмутська міськрада у вересні 2026 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають бойові дії. За даними аналітичного проєкту DeepState, російські війська просунулися поблизу населених пунктів Білицьке та Шевченко. Також, за даними Генштабу ЗСУ, на фронті фіксується зростання наступальної активності противника на Костянтинівському та Слов’янському напрямках, тоді як на Покровському та Лиманському кількість штурмів дещо зменшилася.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій загалом зафіксовано на Покровському напрямку, хоча інтенсивність боїв тут дещо пішла на спад. Українські військові зупинили 30 атак, що на 3 штурмові дії менше порівняно з попередньою добою. Противник намагався просунутися в районах населених пунктів Красноподілля, Новий Донбас, Білицьке, Світле, Водянське, Молодецьке, а також у бік Ганнівки, Добропілля, Новогришиного та Сергіївки.

На Костянтинівському напрямку активність армії рф різко зросла. Тут зафіксовано 27 атак, що на 11 штурмових дій більше порівняно з минулим днем. Російські війська вели наступальні дії в районах Костянтинівки, Новоселівки, Іллінівки, Миколайпілля, Софіївки, Вільного та в напрямку Осикового і Грузького.

На Слов’янському напрямку також фіксується збільшення кількості штурмів. Противник здійснив 7 наступальних дій поблизу населених пунктів Озерне, Ямпіль, Крива Лука та в бік Пискунівки, що на 5 атак більше порівняно з попереднім днем.

Зниження активності російських військ відбулося на Лиманському напрямку. Українські військові відбили 3 спроби противника вклинитися в оборону, що на 3 атаки менше, ніж минулої доби. Армія рф атакувала в районах Надії, Новоселівки та Діброви.

На Краматорському напрямку минулої доби російські війська штурмових дій не проводили, тоді як вчора на цій ділянці фіксувалася одна атака.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад противника зазнав втрат на 1 520 осіб (загиблі та поранені). Російські війська також втратили 1 470 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня, 422 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн, а також 37 артилерійських систем.

Окрім цього, знищено:

• 7 бойових броньованих машин;
• 7 наземних робототехнічних комплексів;
• 6 одиниць спеціальної техніки;
• 1 реактивну систему залпового вогню.

Читайте також:

Росіяни збільшили кількість атак на Покровському напрямку — Генштаб ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!