Серед видатних імен діячів культури й науки, пов’язаних з нашим містом важливо згадати Сергія Кримського (1930 – 2010) – видатного українського філософа, культуролога. З 1957 року він працював в Інституті філософії ім. Г. Сковороди НАН України. Сергій Кримський – лауреат Шевченківської премії (2005), заслужений діяч науки і техніки України (1996), член Нью-Йоркської академії наук (1995). Завдяки його спогадам ми дізнаємося про Артемвськ-Бахмут 30-х, 40-х років ХХ століття. Детальніше розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. 

У 2012 році вийшла друком книга інтерв’ю Сергія Кримського з Тетяною Чайкою «Наш разговор длиною в жизнь». Ця «розмова тривалістю в життя» була своєрідним підсумком життєвого і творчого шляху філософа. Чимало сторінок його спогадів присвячено дитячим та юнацьким рокам.

Бахмут – Артемівськ на плані 1928 року.

Сергій Борисович Кримський народився 2 червня 1930 року в Бахмуті, перейменованому з 1924 року на Артемівськ. Його батько, Борис Кримський, був учасником громадянської війни, згодом отримав освіту інженера-металурга. У передвоєнні роки він займав досить високу посаду начальника управління постачання важкої промисловості Донбасу. Мав до своїх послуг два автомобілі й майже весь час перебував у відрядженнях. Був підпорядкований безпосередньо Москві й міг не зважати на дрібніше місцеве начальство – міськкоми й райкоми партії. Мати, Софія Михайлівна, за дівочим прізвищем Динарська, отримала музичну освіту, була гарною піаністкою й працювала в музичному училищі, заснованому в 1926 році.

Бахмут. Будинок чоловічої гімназії (до 1917 року)

Бахмут. Будинок 1-ї жіночої гімназії (до 1917 року)

Яким же постає образ малої батьківщини, краю дитинства, в спогадах, записаних на схилі віку? У згадках, пронесених через усе життя, Бахмут – Артемівськ – найдавніше місто Донбасу, місто соляних шахт і культурний центр краю (лише після Другої світової війни, на думку С.Б. Кримського, цю роль перейняв Донецьк, адміністративний центр області). Місто, що виросло на стародавньому «чумацькому шляху», зі збудованою на ньому оборонною фортецею. Місто інтернаціональне за складом населення, серед якого, крім українців, згадуються німці, болгари, греки, євреї. Мовою дитинства була українська, адже коло ровесників було переважно україномовне.

Половецький степ недарма посідає значне місце у спогадах дитинства Сергія Кримського. Батько був аматором полювання, і часто брав із собою малого Сергійка, якому подобалось ночувати в степу. Споглядання зоряного неба справляло надзвичайний вплив на відчуття 7–8-річного хлопчика, й формувало перші інтуїтивні уявлення про безкінечність. Саме з образом зоряного неба Сергій Кримський пов’язував перший у житті філософський досвід.

Яскраво відобразився у спогадах дитинства батьківський дім за тогочасною адресою: вул. Профінтерна, 118 (нині вулиця носить ім’я О. Сибірцева, й нумерація будинків зазнала змін). Це був одноповерховий будинок, поділений на дві половини, в ньому мешкали дві сім’ї. Родині Кримських у будинку належали три кімнати. Одна з них була їдальнею і разом кухнею. В іншій, вікнами у двір, стояло старе фортепіано з підсвічниками й різьбленим барельєфом Бетховена. Під вікнами росли три велетенські липи. Це було улюблене місце хлоп’ячих ігор і розваг.

Будинок міського театру в 1930 – 1963 роках (сучасний вигляд).

Артемівськ в ті часи активно розбудовувався, але центр міста був забудований одноповерховими будиночками зі садками. Від дореволюційних часів залишилися потужні кам’яні будівлі чоловічої й жіночої гімназій – в одній з них містилась середня школа, в якій Сергій Кримський закінчив чотири класи перед війною. Недалеко від цих навчальних закладів був розташований драматичний театр, де ставили музичні спектаклі, в яких брала участь мати Сергія. Театр залишив у юного глядача захоплюючі враження. Артемівський український музично-драматичний театр діяв з 1930 до 1963 року, з перервою на роки війни, і містився у центрі міста, на майдані Свободи. Тепер там розташований Міський центр культури і дозвілля імені Євгена Мартинова.

Мати часто акомпанувала відомим співакам, які приїздили до Артемівська на гастролі, гостювали вони й удома в Кримських.Завдяки приятельству батька з директором найбільшого кінотеатру в Артемівську, хлопець мав безборонний доступ без білетів до кінотеатру на всі фільми. З передвоєнного кінорепертуару найбільше запам’яталися йому історичні картини («Степан Разін»», «Пугачов», «Петро І»), а також воєнні, на зразок відомої «Якщо завтра війна».

Збереглися в його пам’яті з віку 3–4 років страшні картини Голодомору початку 1930-х років, коли просто під вікнами батьківського будинку на асфальті лежали й помирали голодні люди. Батьки виносили їм їжу, але ті вже не могли їсти, а якщо намагалися їсти, то одразу помирали. Після війни, вже майже дорослим, приїхавши на Донбас до батька, С. Кримський бачив на власні очі подібні картини голоду 1947 року, який теж був штучним, організованим владою, голодомором. Не пройшли повз дитячу увагу й репресії кінця 1930-х років, коли у школі раптом зникав хтось із однокласників: уночі заарештували батьків, а потім і дітей кудись заслали.

Останні дитячі спогади Сергія Кримського, пов’язані з Бахмутом – Артемівськом, охоплюють події початку радянсько-німецької війни та евакуації. Запам’ятався перший день війни, 22 червня 1941 року, коли в центрі міста почули з батьком по радіо тривожне оголошення голосом диктора Левітана. Наступного дня батько пішов до військкомату, а потім і вирушив на фронт. А малий Сергійко з родиною відправився в евакуацію, спочатку вантажівкою до Ясинуватої, а там сіли на товарний потяг, одразу потрапили під бомбардування з німецьких літаків. На щастя, всі з родини залишилися живі. Евакуація врятувала Кримських від знищення, якого зазнала більшість єврейського населення міста під час нацистської окупації.

Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України, в якому працював С. Кримський. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4

Наступна зустріч С.Б. Кримського з Бахмутом відбулася вже в 2000-х роках, коли він був запрошений на ювілей Артемівського музичного училища. Відвідав знайомі місця, зауваживши, що попри руйнування часів війни, в місті збереглася вся географія його довоєнного дитинства. Відвідав він тоді й міський краєзнавчий музей, якому залишив у подарунок свої книжки. У 2015 році на мапі міста з’явився провулок Сергія Кримського. Але справжнє відкриття цієї непересічної постаті земляка для бахмутян, мабуть, ще попереду.

Книга «Сергей Крымский: наш разговор длиною в жизнь» (2012)

Книга С. Кримського «Під сигнатурою» Софії (2008)

Читайте також:  
Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

 Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Станом на липень 2026 року в штаті Сіверської міської військової адміністрації працювали двоє людей. А в Сіверській міській раді — 22 посадових осіб та двоє працівників. Редакція Бахмут IN.UA подала запит, аби дізнатися, яку зарплату отримували посадовці Сіверської МВА та міськради у першому півріччі 2026 року.

Детальний аналіз заробітних плат у матеріалі Бахмут IN.UA.

Сіверська МВА: яку зарплату отримували у першому півріччі 2026 року

У відповідь на запит редакції Сіверська МВА повідомляє, що станом на липень 2026 року в складі МВА працюють двоє людей.

• Олексій Воробйов, начальник Сіверської МВА, за перше півріччя 2026 року отримав 863 842,27 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 294 488,94 гривень, а найменша у березні — 77 010,93 гривень.
• Ганна Кіхтєва, заступниця начальника Сіверської МВА, за перше півріччя 2026 року отримала 516 703,58 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 155 440,08 гривень. Всі інші місяці рівень зарплати був сталий і складав 72 252,70 гривень.

Сіверська міська рада: яку зарплату отримували у першому півріччі 2026 року

У відповідь на запит Сіверська МВА повідомила, що штатна чисельність працівників Сіверської міськради станом на липень 2026 році складала 22 посадових осіб і двоє працівників.

Найвищу зарплату за півріччя — 471 824,77 гривень — отримав перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Віталій Гатченко. Найнижчу зарплату — 25 516,95 гривень — отримав прибиральник службових приміщень, який працює на 0,25 ставки, його ім’я не вказується.

З січня по червень (включно) 2026 року посадовці Сіверської міськради отримали такі зарплати:

• Андрій Черняєв, міський голова — 75 067,98 гривень. Щомісячна зарплата була сталою і складала 12 511,33 гривень;
• Тетяна Волошина, секретарка міської ради — 68 812,02 гривень. Щомісячна зарплата була сталою і складала 11 468,67 гривень;
• Наталія Прусаченко, керуюча справами виконкому — 340 519,26 гривень. Найвища оплата праці була у січні — 91 069,38 гривень, а найменша у лютому — 44 917,65 гривень;
• Віталій Гатченко, перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради — 471 824,77 гривень. Найвища оплата праці була у травні — 204 496,11 гривень, а найменша у березні — 36 939,24 гривень;
• Віктор Буслов, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради — 383 535,78 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 66 186,18 гривень, а найменша у травні — 59 165,20 гривень;
• Марина Хорсун, заступниця міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради — 74 828,82 гривень. Працює з травня. Оплата праці у травні склала 35 382,29 гривень, у червні — 39 446,53 гривень;
• Інна Стешенко, староста Серебрянського округу — 171 375,69 гривень. Найвища оплата праці була у квітні — 31 496,03 гривень, а найменша у січні — 19 930,36 гривень;
• Людмила Іващенко, начальниця – головна бухгалтерка — 313 932,30 гривень. Найвища оплата праці була у квітні — 90 521,20 гривень, всі інші місяці рівень зарплати коливався від 43 до 45 тисяч гривень;
• Алла Бочерова, заступниця начальника – заступниця головного бухгалтера — 281 994,57 гривень. Найвища оплата праці була у квітні — 107 649,09 гривень, а найменша у січні — 23 273,56 гривень;
• Дмитро Романенко, головний спеціаліст з правового забезпечення — 293 997,35 гривень. Найвища оплата праці була у січні і лютому — по 52 700 гривень, а найменша у березні і травні — по 45 200 гривень;
• Оксана Юрченко, начальниця відділу надання адміністративних послуг — 165 589,69 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 29 156,16 гривень, а найменша у лютому, березні і травні — по 26 858,18 гривень;
• Вікторія Баран, начальниця відділу з питань економічного розвитку — 268 815,14 гривень. Більшість місяців зарплата була сталою — 36 060,30 гривень. Лише два місяці зарплата відрізнялася: у червні — 88 377,28 гривень, у квітні — 36 196,76 гривень;
• Рустам Агаєв, спеціаліст І категорії відділу з питань економічного розвитку — 83 368,02 гривень. Працює з квітня. Найвища оплата праці була у червні — 44 576,20 гривень, а найменша у квітні — 18 281,82 гривень;
• Вадим Фомішин, начальник відділу з питань цивільного захисту, мобілізаційної, обороннної роботи — 292 262,67 гривень. Найвища оплата праці була у квітні — 92 458,67 гривень, а найменша у червні — 22 737,60 гривень;
• Наталія Маркова, спеціалістка І категорії відділу з питань цивільного захисту, мобілізаційної, оборннної роботи — 157 895,02 гривень. Найвища оплата праці була у квітні — 33 265,26 гривень, а найменша у травні — 18 724,98 гривень;
• Олена Оводова, начальниця відділу житлово-комунального господарства — 245 344,50 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 48 859 гривень, решта місяців зарплата була сталою — 39 297,10 гривень;
• Аліна Шерстюкова, головна спеціалістка відділу житлово-комунального господарства — 165 439,78 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 32 689,78 гривень, решта місяців зарплата була сталою — 26 550 гривень;
• Таіна Володіна, провідна спеціалістка відділу житлово-комунального господарства — 186 200,01 гривень. Більшість місяців зарплата була сталою — 26 200 гривень. Лише два місяці зарплата відрізнялася: у березні — 49 140,23 гривень, у червні — 32 259,78 гривень;
• Юлія Кібець, провідна спеціалістка відділу житлово-комунального господарства — 141 239,78 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 30 439,78 гривень, а найменша у січні і лютому — по 19 940 гривень;
• Юлія Даниленко, спеціалістка І категорії з діловодства, обліку та реєстрації кореспонденції — 188 312,45 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 57 906,70 гривень, а найменша у січні — 25 545,75 гривень;
• Наталія Токарева, головна спеціалістка з організації діловодства та архівного зберігання документів — 144 779,56 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 39 639,78 гривень, а найменша у січні, березні і травні — по 19 800 гривень;
• Наталія Вайцеховська, головна спеціалістка відділу з питань ветеранської політики — 278 467,48 гривень. Більшість місяців зарплата була сталою — 46 282,50 гривень. Лише два місяці зарплата відрізнялася: у березні — 46 915,20 гривень, у червні — 46 422,28 гривень;
• Світлана Різникова, спеціалістка І категорії відділу з питань ветеранської політики — 151 624,78 гривень. Більшість місяців зарплата була сталою — 24 490 гривень. Лише два місяці зарплата відрізнялася: у травні — 24 390 гривень, у червні — 29 274,78 гривень;
• водій службового автомобіля (ім’я працівника не зазначається) — 356 935,58 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 65 422,28 гривень, а найменша у лютому — 30 990,70 гривень;
• прибиральник службових приміщень (0,25 ставки, ім’я працівника не зазначається) — 25 516,95 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 4 281,95 гривень, решта місяців зарплата була сталою — 4 247 гривень.

Також МВА звітує про зарплати колишніх працівників, які працювали у міськраді. Це:

• Світлана Гатченко, яка працювала заступницею міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради. Вона працювала до червня. За п’ять місяців роботи отримала 347 716,44 гривень;
• Василь Хлистов, який працював головним спеціалістом з інформаційних технологій, аналізу та цифрової трансформації. Він працював до червня. За п’ять місяців роботи отримав 91 125,98 гривень;
• Анастасія Старостенко, яка працювала головною спеціалісткою з питань сім’ї та молоді. Вона працювала до травня. За чотири місяці роботи отримала 85 887,15 гривень.

За даними Сіверської МВА, всі розміри зарплат вказані включно з преміями.

Нагадаємо, що редакція Бахмут IN.UA з метою висвітлення зарплат посадовців надіслала інформаційні запити до міськрад Бахмутського району. Ми просили надати для публікації дані про зарплати працівників МВА, міськрад та комунальних підприємств за перше півріччя 2026 року. Бахмутська МВА вже надала відповідь, аналіз зарплат працівників Бахмутської міськради ми публікували раніше. Натомість Часовоярська МВА відмовилася надавати дані про зарплати.

Читайте також:

• Скільки заробили за І півріччя 2026 працівники Бахмутських КП: детальний огляд
• Які зарплати отримували працівники Бахмутської МВА в першому півріччі 2026 року
• Як працює бюджет окупованої громади: пояснюємо на прикладі Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Цьогоріч Бахмут відзначатиме 455-річницю. З нагоди Дня міста шукають подружні пари бахмутян, які відзначили 25 або 50 років шлюбу.

Про це повідомляє осередок підтримки “З Бахмутом у серці. Жовті Води”.

День Бахмута-2026, підготовка до свята

Цьогоріч у вересні Бахмут відзначить 455-у річницю. Вже розпочалася організаційна робота з підготовки до відзначення свята.

До Дня міста розшукують родини, які відзначають круглу дату весілля. Оголошення про це дав осередок підтримки “З Бахмутом у серці. Жовті Води”.

До привітань запрошують подружні пари, які відзначають або відзначили 25 та 50 років спільного життя в період з вересня 2025 року по вересень 2026 року. Якщо у вашій родині є такі пари-ювіляри, повідомте про це за телефоном: +380 (95) 010 33 09. Для підтвердження факту потрібно надати підтверджуючі документи.

Зазначимо, що Бахмутська міськрада відновила традицію вітати молодят до Дня міста з 2024 року. Вітання отримують і новостворені родини, і подружжя, які відсвяткували золоту річницю весілля.

Нагадаємо, що раніше Бахмутська громада оголосила збір інформації про бахмутян, які планують одружитися у вересні 2026 року. Його теж проводять для підготовки святкових заходів до Дня міста. Основною вимогою для участі є приналежність до Бахмутської громади. Також майбутнє подружжя має проживати на території України. Деталі — в нашому матеріалі.

Читайте також:

• “У нас було не просто місто, а культурний куточок на сході”: бахмутянка про життя в Києві та пам’ять про рідне місто
• “Ми одні з перших втратили житло”: ВПО з Бахмута збираються звертатися до влади щодо компенсацій
• Бахмутяни можуть отримати гуманітарну допомогу з доставкою поштою: куди звертатися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!