Серед видатних імен діячів культури й науки, пов’язаних з нашим містом важливо згадати Сергія Кримського (1930 – 2010) – видатного українського філософа, культуролога. З 1957 року він працював в Інституті філософії ім. Г. Сковороди НАН України. Сергій Кримський – лауреат Шевченківської премії (2005), заслужений діяч науки і техніки України (1996), член Нью-Йоркської академії наук (1995). Завдяки його спогадам ми дізнаємося про Артемвськ-Бахмут 30-х, 40-х років ХХ століття. Детальніше розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. 

У 2012 році вийшла друком книга інтерв’ю Сергія Кримського з Тетяною Чайкою «Наш разговор длиною в жизнь». Ця «розмова тривалістю в життя» була своєрідним підсумком життєвого і творчого шляху філософа. Чимало сторінок його спогадів присвячено дитячим та юнацьким рокам.

Бахмут – Артемівськ на плані 1928 року.

Сергій Борисович Кримський народився 2 червня 1930 року в Бахмуті, перейменованому з 1924 року на Артемівськ. Його батько, Борис Кримський, був учасником громадянської війни, згодом отримав освіту інженера-металурга. У передвоєнні роки він займав досить високу посаду начальника управління постачання важкої промисловості Донбасу. Мав до своїх послуг два автомобілі й майже весь час перебував у відрядженнях. Був підпорядкований безпосередньо Москві й міг не зважати на дрібніше місцеве начальство – міськкоми й райкоми партії. Мати, Софія Михайлівна, за дівочим прізвищем Динарська, отримала музичну освіту, була гарною піаністкою й працювала в музичному училищі, заснованому в 1926 році.

Бахмут. Будинок чоловічої гімназії (до 1917 року)

Бахмут. Будинок 1-ї жіночої гімназії (до 1917 року)

Яким же постає образ малої батьківщини, краю дитинства, в спогадах, записаних на схилі віку? У згадках, пронесених через усе життя, Бахмут – Артемівськ – найдавніше місто Донбасу, місто соляних шахт і культурний центр краю (лише після Другої світової війни, на думку С.Б. Кримського, цю роль перейняв Донецьк, адміністративний центр області). Місто, що виросло на стародавньому «чумацькому шляху», зі збудованою на ньому оборонною фортецею. Місто інтернаціональне за складом населення, серед якого, крім українців, згадуються німці, болгари, греки, євреї. Мовою дитинства була українська, адже коло ровесників було переважно україномовне.

Половецький степ недарма посідає значне місце у спогадах дитинства Сергія Кримського. Батько був аматором полювання, і часто брав із собою малого Сергійка, якому подобалось ночувати в степу. Споглядання зоряного неба справляло надзвичайний вплив на відчуття 7–8-річного хлопчика, й формувало перші інтуїтивні уявлення про безкінечність. Саме з образом зоряного неба Сергій Кримський пов’язував перший у житті філософський досвід.

Яскраво відобразився у спогадах дитинства батьківський дім за тогочасною адресою: вул. Профінтерна, 118 (нині вулиця носить ім’я О. Сибірцева, й нумерація будинків зазнала змін). Це був одноповерховий будинок, поділений на дві половини, в ньому мешкали дві сім’ї. Родині Кримських у будинку належали три кімнати. Одна з них була їдальнею і разом кухнею. В іншій, вікнами у двір, стояло старе фортепіано з підсвічниками й різьбленим барельєфом Бетховена. Під вікнами росли три велетенські липи. Це було улюблене місце хлоп’ячих ігор і розваг.

Будинок міського театру в 1930 – 1963 роках (сучасний вигляд).

Артемівськ в ті часи активно розбудовувався, але центр міста був забудований одноповерховими будиночками зі садками. Від дореволюційних часів залишилися потужні кам’яні будівлі чоловічої й жіночої гімназій – в одній з них містилась середня школа, в якій Сергій Кримський закінчив чотири класи перед війною. Недалеко від цих навчальних закладів був розташований драматичний театр, де ставили музичні спектаклі, в яких брала участь мати Сергія. Театр залишив у юного глядача захоплюючі враження. Артемівський український музично-драматичний театр діяв з 1930 до 1963 року, з перервою на роки війни, і містився у центрі міста, на майдані Свободи. Тепер там розташований Міський центр культури і дозвілля імені Євгена Мартинова.

Мати часто акомпанувала відомим співакам, які приїздили до Артемівська на гастролі, гостювали вони й удома в Кримських.Завдяки приятельству батька з директором найбільшого кінотеатру в Артемівську, хлопець мав безборонний доступ без білетів до кінотеатру на всі фільми. З передвоєнного кінорепертуару найбільше запам’яталися йому історичні картини («Степан Разін»», «Пугачов», «Петро І»), а також воєнні, на зразок відомої «Якщо завтра війна».

Збереглися в його пам’яті з віку 3–4 років страшні картини Голодомору початку 1930-х років, коли просто під вікнами батьківського будинку на асфальті лежали й помирали голодні люди. Батьки виносили їм їжу, але ті вже не могли їсти, а якщо намагалися їсти, то одразу помирали. Після війни, вже майже дорослим, приїхавши на Донбас до батька, С. Кримський бачив на власні очі подібні картини голоду 1947 року, який теж був штучним, організованим владою, голодомором. Не пройшли повз дитячу увагу й репресії кінця 1930-х років, коли у школі раптом зникав хтось із однокласників: уночі заарештували батьків, а потім і дітей кудись заслали.

Останні дитячі спогади Сергія Кримського, пов’язані з Бахмутом – Артемівськом, охоплюють події початку радянсько-німецької війни та евакуації. Запам’ятався перший день війни, 22 червня 1941 року, коли в центрі міста почули з батьком по радіо тривожне оголошення голосом диктора Левітана. Наступного дня батько пішов до військкомату, а потім і вирушив на фронт. А малий Сергійко з родиною відправився в евакуацію, спочатку вантажівкою до Ясинуватої, а там сіли на товарний потяг, одразу потрапили під бомбардування з німецьких літаків. На щастя, всі з родини залишилися живі. Евакуація врятувала Кримських від знищення, якого зазнала більшість єврейського населення міста під час нацистської окупації.

Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України, в якому працював С. Кримський. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4

Наступна зустріч С.Б. Кримського з Бахмутом відбулася вже в 2000-х роках, коли він був запрошений на ювілей Артемівського музичного училища. Відвідав знайомі місця, зауваживши, що попри руйнування часів війни, в місті збереглася вся географія його довоєнного дитинства. Відвідав він тоді й міський краєзнавчий музей, якому залишив у подарунок свої книжки. У 2015 році на мапі міста з’явився провулок Сергія Кримського. Але справжнє відкриття цієї непересічної постаті земляка для бахмутян, мабуть, ще попереду.

Книга «Сергей Крымский: наш разговор длиною в жизнь» (2012)

Книга С. Кримського «Під сигнатурою» Софії (2008)

Читайте також:  
Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

 Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Для переселенців з Бахмутської громади запрацювали оновлені правила отримання грошової підтримки. В межах затвердженої “Програми підтримки та інтеграції внутрішньо переміщених осіб на 2026–2027 роки” місцеві родини з дітьми мають право на разову фінансову виплату в розмірі 5 000 гривень.

Про це повідомили в Центрі підтримки бахмутян в Одесі та Одеській області.

Хто має право на грошову допомогу

Фінансова підтримка розрахована на родини, які опинилися у складних життєвих обставинах та виховують дітей віком до 18 років. Програма має чіткі винятки: ця виплата не передбачена для багатодітних родин, а також для сімей, які виховують дітей з інвалідністю.

Головна вимога до заявників — наявність офіційної реєстрації у дитини. Станом на 24 лютого 2022 року місце проживання або перебування дитини мало бути задеклароване саме на території Бахмутської міської територіальної громади.

Розмір виплати та терміни подання документів

Розмір фінансової допомоги становить 5000 гривень на одну сім’ю. Гроші виплачують один раз на рік.

Подати документи на оформлення допомоги можна протягом усього 2026 року. Фахівці просять людей не поспішати та максимально уважно готувати документи згідно з вимогами. Правильно зібраний пакет паперів допоможе уникнути затримок у розгляді. Усі надіслані заявки розглядають оперативно та суворо в порядку черги.

Перелік необхідних документів

Для отримання коштів необхідно підготувати заяву та зробити чіткі скан-копії або фотографії наступних документів:

• паспорта заявника;
• паспорта дитини (якщо їй виповнилося 14 років) або іншого документа, який підтверджує особу та містить дані про місце реєстрації;
• ідентифікаційних кодів заявника та дитини;
• довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (ВПО) на всіх членів сім’ї;
• свідоцтва про народження дитини разом з документом про її зареєстроване місце проживання;
• банківських реквізитів рахунку для зарахування коштів.

Куди надсилати заявку та звертатися за консультаціями

Зяву таусі зібрані документи необхідно надіслати на офіційну електронну адресу: [email protected]. Уважне ознайомлення з процедурою та правильне оформлення електронного листа може значно пришвидшити процес нарахування грошей.

Для отримання додаткових консультацій щодо процедури подання документів працює спеціальна гаряча лінія. Дзвонити можна з понеділка по п’ятницю з 09:00 до 17:00 за номерами:

• +380 (95) 498 7615;
• +380 (99) 713 3980.

Читайте також:

Скільки грошей та допомоги отримали бахмутяни у I кварталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська міська військова адміністрація відзвітувала за перший квартал 2026 року. Зокрема, в ньому йдется про те, що МВА надала грошову допомогу бахмутянам на суму близько 10 мільйонів гривень,а також понад 9 900 продуктових наборів.

Редакція Бахмут IN.UA провела детальний аналіз звіту.

Робота Бахмутської МВА за перший квартал 2026 року

В І кварталі представники Бахмутської МВА зареєстрували 112 звернень громадян (з них 67% — усні через “Пряму лінію”) та опрацювали 27 запитів на публічну інформацію. Також у березні 2026 року провели загальнодержавний скринінг щодо 494 публічних та адміністративних послуг.

Для забезпечення зв’язку з мешканцями також організували низку прийомів:

• 12 прийомів адміністраторами ЦНАП на робочих місцях в осередках у Києві та Дніпрі;
• 3 прийоми у відеоформаті за участю керівників ЦНАП, відділу реєстрації та КП “Бахмутське БТІ”;
• 27 виїзних прийомів у різних містах України (Жовті Води, Київ, Дніпро, Львів, Вінниця) та щоденні прийоми в Харкові з питань соціальних послуг та ветеранської політики.

Підтримка ВПО

Станом на 1 квітня 2026 року офіційно зареєстровано понад 29,9 тисяч бахмутян-ВПО (це 13,5 тисяч родин, де виховуються 5,7 тисяч дітей). Для них працюють 11 осередків “З Бахмутом у серці” по всій Україні.

Завдяки залученню 41 партнера переселенцям видали значний обсяг гуманітарної допомоги:

• понад 9 900 продуктових наборів;
• 5 240 одиниць одягу, ковдр та грошових сертифікатів;
• 466 одиниць засобів гігієни.

В осередках переселенці отримують не лише речі, а й послуги: консультації юристів, працівників ЦНАП, соцзахисту, Пенсійного фонду та центру зайнятості. У 10 містах працюють “Соціальні шафи”, а в окремих локаціях (Жовті Води, Харків) доступні безкоштовні послуги перукаря, швачки та масажиста.

Окрім гуманітарної допомоги, в осередках надаються:

• консультації ЦНАПу, УПСЗН, Пенсійного фонду, центру зайнятості та БТІ;
• послуги “Соціальної шафи” у 10 містах;
• послуги перукаря, швачки та масажиста в окремих локаціях (Жовті Води, Харків);
• функціонують бібліотеки та проводяться майстер-класи для дітей.

Грошові виплати

Управління соцзахисту отримало та опрацювало 2 513 заяв на матеріальну допомогу.

• Комісія затвердила фінансові виплати для 1 744 осіб.
• Загальна сума виділеної допомоги склала понад 10,8 мільноа гривень (10,6 млн грн з місцевого бюджету громади та 187 тисяч гривень — з обласного).

Окрема увага приділяється ветеранам та їхнім родинам. На обліку перебуває 116 осіб із сімей загиблих Захисників України (серед них 19 дітей). Для них діє комплексна цільова програма підтримки, адаптації та психологічного відновлення.

Читайте також:

У Бахмуті затвердили план трансформації освіти: що змінилося

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!