Серед видатних імен діячів культури й науки, пов’язаних з нашим містом важливо згадати Сергія Кримського (1930 – 2010) – видатного українського філософа, культуролога. З 1957 року він працював в Інституті філософії ім. Г. Сковороди НАН України. Сергій Кримський – лауреат Шевченківської премії (2005), заслужений діяч науки і техніки України (1996), член Нью-Йоркської академії наук (1995). Завдяки його спогадам ми дізнаємося про Артемвськ-Бахмут 30-х, 40-х років ХХ століття. Детальніше розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. 

У 2012 році вийшла друком книга інтерв’ю Сергія Кримського з Тетяною Чайкою «Наш разговор длиною в жизнь». Ця «розмова тривалістю в життя» була своєрідним підсумком життєвого і творчого шляху філософа. Чимало сторінок його спогадів присвячено дитячим та юнацьким рокам.

Бахмут – Артемівськ на плані 1928 року.

Сергій Борисович Кримський народився 2 червня 1930 року в Бахмуті, перейменованому з 1924 року на Артемівськ. Його батько, Борис Кримський, був учасником громадянської війни, згодом отримав освіту інженера-металурга. У передвоєнні роки він займав досить високу посаду начальника управління постачання важкої промисловості Донбасу. Мав до своїх послуг два автомобілі й майже весь час перебував у відрядженнях. Був підпорядкований безпосередньо Москві й міг не зважати на дрібніше місцеве начальство – міськкоми й райкоми партії. Мати, Софія Михайлівна, за дівочим прізвищем Динарська, отримала музичну освіту, була гарною піаністкою й працювала в музичному училищі, заснованому в 1926 році.

Бахмут. Будинок чоловічої гімназії (до 1917 року)

Бахмут. Будинок 1-ї жіночої гімназії (до 1917 року)

Яким же постає образ малої батьківщини, краю дитинства, в спогадах, записаних на схилі віку? У згадках, пронесених через усе життя, Бахмут – Артемівськ – найдавніше місто Донбасу, місто соляних шахт і культурний центр краю (лише після Другої світової війни, на думку С.Б. Кримського, цю роль перейняв Донецьк, адміністративний центр області). Місто, що виросло на стародавньому «чумацькому шляху», зі збудованою на ньому оборонною фортецею. Місто інтернаціональне за складом населення, серед якого, крім українців, згадуються німці, болгари, греки, євреї. Мовою дитинства була українська, адже коло ровесників було переважно україномовне.

Половецький степ недарма посідає значне місце у спогадах дитинства Сергія Кримського. Батько був аматором полювання, і часто брав із собою малого Сергійка, якому подобалось ночувати в степу. Споглядання зоряного неба справляло надзвичайний вплив на відчуття 7–8-річного хлопчика, й формувало перші інтуїтивні уявлення про безкінечність. Саме з образом зоряного неба Сергій Кримський пов’язував перший у житті філософський досвід.

Яскраво відобразився у спогадах дитинства батьківський дім за тогочасною адресою: вул. Профінтерна, 118 (нині вулиця носить ім’я О. Сибірцева, й нумерація будинків зазнала змін). Це був одноповерховий будинок, поділений на дві половини, в ньому мешкали дві сім’ї. Родині Кримських у будинку належали три кімнати. Одна з них була їдальнею і разом кухнею. В іншій, вікнами у двір, стояло старе фортепіано з підсвічниками й різьбленим барельєфом Бетховена. Під вікнами росли три велетенські липи. Це було улюблене місце хлоп’ячих ігор і розваг.

Будинок міського театру в 1930 – 1963 роках (сучасний вигляд).

Артемівськ в ті часи активно розбудовувався, але центр міста був забудований одноповерховими будиночками зі садками. Від дореволюційних часів залишилися потужні кам’яні будівлі чоловічої й жіночої гімназій – в одній з них містилась середня школа, в якій Сергій Кримський закінчив чотири класи перед війною. Недалеко від цих навчальних закладів був розташований драматичний театр, де ставили музичні спектаклі, в яких брала участь мати Сергія. Театр залишив у юного глядача захоплюючі враження. Артемівський український музично-драматичний театр діяв з 1930 до 1963 року, з перервою на роки війни, і містився у центрі міста, на майдані Свободи. Тепер там розташований Міський центр культури і дозвілля імені Євгена Мартинова.

Мати часто акомпанувала відомим співакам, які приїздили до Артемівська на гастролі, гостювали вони й удома в Кримських.Завдяки приятельству батька з директором найбільшого кінотеатру в Артемівську, хлопець мав безборонний доступ без білетів до кінотеатру на всі фільми. З передвоєнного кінорепертуару найбільше запам’яталися йому історичні картини («Степан Разін»», «Пугачов», «Петро І»), а також воєнні, на зразок відомої «Якщо завтра війна».

Збереглися в його пам’яті з віку 3–4 років страшні картини Голодомору початку 1930-х років, коли просто під вікнами батьківського будинку на асфальті лежали й помирали голодні люди. Батьки виносили їм їжу, але ті вже не могли їсти, а якщо намагалися їсти, то одразу помирали. Після війни, вже майже дорослим, приїхавши на Донбас до батька, С. Кримський бачив на власні очі подібні картини голоду 1947 року, який теж був штучним, організованим владою, голодомором. Не пройшли повз дитячу увагу й репресії кінця 1930-х років, коли у школі раптом зникав хтось із однокласників: уночі заарештували батьків, а потім і дітей кудись заслали.

Останні дитячі спогади Сергія Кримського, пов’язані з Бахмутом – Артемівськом, охоплюють події початку радянсько-німецької війни та евакуації. Запам’ятався перший день війни, 22 червня 1941 року, коли в центрі міста почули з батьком по радіо тривожне оголошення голосом диктора Левітана. Наступного дня батько пішов до військкомату, а потім і вирушив на фронт. А малий Сергійко з родиною відправився в евакуацію, спочатку вантажівкою до Ясинуватої, а там сіли на товарний потяг, одразу потрапили під бомбардування з німецьких літаків. На щастя, всі з родини залишилися живі. Евакуація врятувала Кримських від знищення, якого зазнала більшість єврейського населення міста під час нацистської окупації.

Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України, в якому працював С. Кримський. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4

Наступна зустріч С.Б. Кримського з Бахмутом відбулася вже в 2000-х роках, коли він був запрошений на ювілей Артемівського музичного училища. Відвідав знайомі місця, зауваживши, що попри руйнування часів війни, в місті збереглася вся географія його довоєнного дитинства. Відвідав він тоді й міський краєзнавчий музей, якому залишив у подарунок свої книжки. У 2015 році на мапі міста з’явився провулок Сергія Кримського. Але справжнє відкриття цієї непересічної постаті земляка для бахмутян, мабуть, ще попереду.

Книга «Сергей Крымский: наш разговор длиною в жизнь» (2012)

Книга С. Кримського «Під сигнатурою» Софії (2008)

Читайте також:  
Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

 Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

В Україні триває реформа шкільної освіти в межах програми “Нова українська школа” (НУШ). Вона передбачає перехід на 12-річну систему навчання і трансформацію навчальних закладів. З 2027 року не буде класичних загальноосвітніх шкіл. Їх перепрофілюють на початкові школи, гімназії та ліцеї. Не залишаться без змін і бахмутські школи. В них уже почали впроваджувати реформу, але повноцінно вона запрацює з 1 вересня 2027 року.

Які зміни будуть у бахмутських закладах освіти в межах реформи НУШ, розповіла Анна Артюхіна — заступниця начальниці Управління освіти Бахмутської міської ради.

Які зміни відбудуться в бахмутських школах через реформу НУШ

З 1 вересня 2027 року в Україні стартує новий етап реформи “Нова українська школа”. Він передбачає створення гімназій і ліцеїв на базі колишніх загальноосвітніх шкіл.

Впроваджуватимуть реформу і в навчальних закладах Бахмута, дистанційний формат роботи цьому не завадить. Повноцінний перехід закладів освіти на нову систему має відбутися до 1 вересня 2027 року, але перші зміни вже відбулися цьогоріч. Зокрема, Бахмутська школа №18 імені Дмитра Чернявського перепрофільована в ліцей. Цьогоріч до нього вступили 144 учні і учениці в 10-ті класи. На сьогодні це єдиний із шести бахмутських закладів загальної середньої освіти, який приймає учнів на навчання в 10-11 класи.

Поступово зміни впроваджуватимуть і в інших школах Бахмута.

“На наступний рік у нас старша школа повністю переходить на новий стандарт НУШ. Будемо над цим працювати. Там дуже багато вимог до ліцею, до оснащення, до програм, тому що змінюється і державний стандарт, і навчальні програми, і навчальні плани. Тому дуже серйозна робота у нас буде в цьому напрямку. Також будемо змінювати статус закладів. На 1 вересня 2027 року не повинно залишитися загальноосвітніх школ, мають бути або початкові школи, або гімназії, або ліцеї. Ця робота буде проводитись у нашій громаді, як і по всій Україні. Зараз ми тільки з ліцеєм вирішили ці питання, а на наступний рік з усіма закладами будемо працювати”, — зазначила заступниця начальниці Управління освіти.

Коли бахмутські школи перейдуть на 12 класів

Реформа шкільної освіти передбачає, що з 1 вересня 2027 року навчання відбуватиметься за 12-річною системою. Діти, які стали учнями 10-х класів у 2026 році, навчатимуться 11 класів. Ті ж, хто зараз вступив до 9 класу і планує продовжити навчання у школі, наступного року має вступати до ліцею і навчатиметься до 12 класу.

Навчання до 12 класу буде доступне в Бахмутському ліцеї імені Дмитра Чернявського. Майбутній статус інших діючих шкіл Бахмутської громади ще не визначений. Робота в цьому напрямку триватиме протягом 2026-2027 років.

Читайте також:

• Україна визнаватиме навчання, здобуте в окупації на ТОТ: як працюватиме процедура
• У Бахмуті перейменували три дитсадки: пояснюємо причину
• Нова шкільна програма “Захист України”: чи працює вона в бахмутських школах

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Краматорську з 11 вересня 2026 року призупинять роботу ліфтів у багатоквартирних будинках. Причиною називають посилення російських атак по житлових кварталах, перебої з електропостачанням та ризики для мешканців і аварійних бригад.

Про це повідомили в Краматорській міській раді.

Чому у Краматорську зупинять ліфти

Рішення пов’язане з безпековою ситуацією в місті. За повідомленням, Краматорськ дедалі частіше зазнає атак ударних безпілотників та керованих авіаційних бомб. Під удари потрапляють, зокрема, житлові квартали та багатоповерхові будинки.

У таких умовах користування ліфтом створює додаткові ризики. У разі пошкодження будинку, електромереж або іншої інфраструктури ліфт може раптово зупинитися, а пасажири — опинитися заблокованими всередині.

Проблема полягає не лише у можливості застрягнути в ліфті. Через загрозу повторних ударів аварійні бригади, комунальні працівники та рятувальники можуть не мати можливості швидко прибути на місце та провести евакуацію людей. Таким чином, під час спроби визволити пасажирів небезпеці можуть піддаватися також працівники аварійних служб.

Окремим фактором є нестабільне електропостачання. Через перебої з електроенергією ліфти можуть зупинятися без попередження. У звичайних умовах після такої ситуації пасажирів можуть оперативно визволити аварійні служби. Однак під час обстрілів прибуття бригади може бути небезпечним або відкладатися через загрозу повторного удару.

Як рішення вплине на мешканців верхніх поверхів

Призупинення роботи ліфтів створить додаткові труднощі для мешканців багатоповерхівок. Особливо це стосується літніх людей, людей з інвалідністю та інших маломобільних мешканців, для яких пересування сходами може бути складним. У повідомленні зазначають, що рішення є вимушеним і непопулярним, однак його ухвалили з огляду на необхідність зменшити ризики для цивільних та працівників аварійних служб.

Мешканців Краматорська просять поставитися до призупинення роботи ліфтів із розумінням та враховувати безпекову ситуацію в місті. Нагадаємо, що з Донеччини триває евакуація.

До теми:

У Краматорську припинили виплачувати компенсації за пошкоджене житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!