Серед видатних імен діячів культури й науки, пов’язаних з нашим містом важливо згадати Сергія Кримського (1930 – 2010) – видатного українського філософа, культуролога. З 1957 року він працював в Інституті філософії ім. Г. Сковороди НАН України. Сергій Кримський – лауреат Шевченківської премії (2005), заслужений діяч науки і техніки України (1996), член Нью-Йоркської академії наук (1995). Завдяки його спогадам ми дізнаємося про Артемвськ-Бахмут 30-х, 40-х років ХХ століття. Детальніше розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. 

У 2012 році вийшла друком книга інтерв’ю Сергія Кримського з Тетяною Чайкою «Наш разговор длиною в жизнь». Ця «розмова тривалістю в життя» була своєрідним підсумком життєвого і творчого шляху філософа. Чимало сторінок його спогадів присвячено дитячим та юнацьким рокам.

Бахмут – Артемівськ на плані 1928 року.

Сергій Борисович Кримський народився 2 червня 1930 року в Бахмуті, перейменованому з 1924 року на Артемівськ. Його батько, Борис Кримський, був учасником громадянської війни, згодом отримав освіту інженера-металурга. У передвоєнні роки він займав досить високу посаду начальника управління постачання важкої промисловості Донбасу. Мав до своїх послуг два автомобілі й майже весь час перебував у відрядженнях. Був підпорядкований безпосередньо Москві й міг не зважати на дрібніше місцеве начальство – міськкоми й райкоми партії. Мати, Софія Михайлівна, за дівочим прізвищем Динарська, отримала музичну освіту, була гарною піаністкою й працювала в музичному училищі, заснованому в 1926 році.

Бахмут. Будинок чоловічої гімназії (до 1917 року)

Бахмут. Будинок 1-ї жіночої гімназії (до 1917 року)

Яким же постає образ малої батьківщини, краю дитинства, в спогадах, записаних на схилі віку? У згадках, пронесених через усе життя, Бахмут – Артемівськ – найдавніше місто Донбасу, місто соляних шахт і культурний центр краю (лише після Другої світової війни, на думку С.Б. Кримського, цю роль перейняв Донецьк, адміністративний центр області). Місто, що виросло на стародавньому «чумацькому шляху», зі збудованою на ньому оборонною фортецею. Місто інтернаціональне за складом населення, серед якого, крім українців, згадуються німці, болгари, греки, євреї. Мовою дитинства була українська, адже коло ровесників було переважно україномовне.

Половецький степ недарма посідає значне місце у спогадах дитинства Сергія Кримського. Батько був аматором полювання, і часто брав із собою малого Сергійка, якому подобалось ночувати в степу. Споглядання зоряного неба справляло надзвичайний вплив на відчуття 7–8-річного хлопчика, й формувало перші інтуїтивні уявлення про безкінечність. Саме з образом зоряного неба Сергій Кримський пов’язував перший у житті філософський досвід.

Яскраво відобразився у спогадах дитинства батьківський дім за тогочасною адресою: вул. Профінтерна, 118 (нині вулиця носить ім’я О. Сибірцева, й нумерація будинків зазнала змін). Це був одноповерховий будинок, поділений на дві половини, в ньому мешкали дві сім’ї. Родині Кримських у будинку належали три кімнати. Одна з них була їдальнею і разом кухнею. В іншій, вікнами у двір, стояло старе фортепіано з підсвічниками й різьбленим барельєфом Бетховена. Під вікнами росли три велетенські липи. Це було улюблене місце хлоп’ячих ігор і розваг.

Будинок міського театру в 1930 – 1963 роках (сучасний вигляд).

Артемівськ в ті часи активно розбудовувався, але центр міста був забудований одноповерховими будиночками зі садками. Від дореволюційних часів залишилися потужні кам’яні будівлі чоловічої й жіночої гімназій – в одній з них містилась середня школа, в якій Сергій Кримський закінчив чотири класи перед війною. Недалеко від цих навчальних закладів був розташований драматичний театр, де ставили музичні спектаклі, в яких брала участь мати Сергія. Театр залишив у юного глядача захоплюючі враження. Артемівський український музично-драматичний театр діяв з 1930 до 1963 року, з перервою на роки війни, і містився у центрі міста, на майдані Свободи. Тепер там розташований Міський центр культури і дозвілля імені Євгена Мартинова.

Мати часто акомпанувала відомим співакам, які приїздили до Артемівська на гастролі, гостювали вони й удома в Кримських.Завдяки приятельству батька з директором найбільшого кінотеатру в Артемівську, хлопець мав безборонний доступ без білетів до кінотеатру на всі фільми. З передвоєнного кінорепертуару найбільше запам’яталися йому історичні картини («Степан Разін»», «Пугачов», «Петро І»), а також воєнні, на зразок відомої «Якщо завтра війна».

Збереглися в його пам’яті з віку 3–4 років страшні картини Голодомору початку 1930-х років, коли просто під вікнами батьківського будинку на асфальті лежали й помирали голодні люди. Батьки виносили їм їжу, але ті вже не могли їсти, а якщо намагалися їсти, то одразу помирали. Після війни, вже майже дорослим, приїхавши на Донбас до батька, С. Кримський бачив на власні очі подібні картини голоду 1947 року, який теж був штучним, організованим владою, голодомором. Не пройшли повз дитячу увагу й репресії кінця 1930-х років, коли у школі раптом зникав хтось із однокласників: уночі заарештували батьків, а потім і дітей кудись заслали.

Останні дитячі спогади Сергія Кримського, пов’язані з Бахмутом – Артемівськом, охоплюють події початку радянсько-німецької війни та евакуації. Запам’ятався перший день війни, 22 червня 1941 року, коли в центрі міста почули з батьком по радіо тривожне оголошення голосом диктора Левітана. Наступного дня батько пішов до військкомату, а потім і вирушив на фронт. А малий Сергійко з родиною відправився в евакуацію, спочатку вантажівкою до Ясинуватої, а там сіли на товарний потяг, одразу потрапили під бомбардування з німецьких літаків. На щастя, всі з родини залишилися живі. Евакуація врятувала Кримських від знищення, якого зазнала більшість єврейського населення міста під час нацистської окупації.

Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України, в якому працював С. Кримський. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4

Наступна зустріч С.Б. Кримського з Бахмутом відбулася вже в 2000-х роках, коли він був запрошений на ювілей Артемівського музичного училища. Відвідав знайомі місця, зауваживши, що попри руйнування часів війни, в місті збереглася вся географія його довоєнного дитинства. Відвідав він тоді й міський краєзнавчий музей, якому залишив у подарунок свої книжки. У 2015 році на мапі міста з’явився провулок Сергія Кримського. Але справжнє відкриття цієї непересічної постаті земляка для бахмутян, мабуть, ще попереду.

Книга «Сергей Крымский: наш разговор длиною в жизнь» (2012)

Книга С. Кримського «Під сигнатурою» Софії (2008)

Читайте також:  
Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

 Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Плануючи поїздку за межі України, громадяни часто стикаються з питанням щодо необхідності оформлення страхового поліса.

Редакція видання Бахмут IN.UA”пояснює, у яких випадках медичний поліс та “Зелена картка” є обов’язковими, що вони покривають та як швидко оформити необхідні документи у 2026 році.

Кому потрібна туристична страховка, а кому — ні

Чи обов’язково купувати страховий поліс, напряму залежить від мети вашої поїздки. Українці, які виїжджають за кордон для отримання тимчасового захисту, звільняються від цієї вимоги. Наприклад, у Польщі статус PESEL автоматично надає біженцям доступ до безкоштовної медицини.

Натомість для туристів та людей, які їдуть у приватних справах, медичне страхування та захист від нещасних випадків є обов’язковими за законом. Якщо ви купуєте готовий тур, про документи дбає туроператор. Якщо подорожуєте самостійно — це повністю ваша відповідальність.

Прикордонники залишають за собою право перевірити наявність поліса, і його відсутність може стати реальною причиною для відмови у в’їзді. До того ж лікування за кордоном коштує надзвичайно дорого. Страховка — це гарантія того, що звичайна травма чи раптова хвороба не обернуться для вас колосальними боргами.

“Зелена картка”: обов’язковий документ для водіїв

Якщо ви вирушаєте за кордон на власному автомобілі, без “Зеленої картки” не обійтися. Це міжнародний аналог української “автоцивілки”, який діє на території країн-учасниць системи.

Без цього сертифіката митники просто не пропустять авто через кордон. Головне завдання “Зеленої картки” — гарантувати відшкодування збитків (пошкодженого майна або шкоди здоров’ю та життю), завданих третім особам, якщо ви станете винуватцем ДТП.

Варто пам’ятати, що наявність і дійсність страховки може перевірити й місцева поліція вже всередині іншої країни. За їзду без документа водію загрожують величезні штрафи та навіть заборона на подальший в’їзд.

Як оформити поліс та від чого залежить його ціна

У 2026 році процес отримання страховки максимально автоматизований. Самостійні мандрівники можуть легко купити електронний поліс онлайн на сайті обраної компанії. Такий цифровий документ має однакову юридичну силу з паперовим оригіналом. Для оформлення знадобляться лише дані чинного закордонного паспорта та деталі поїздки (країна, мета, точні дати).

Базовий страховий пакет можна розширити під власні потреби. Він може включати не лише медицину, а й компенсацію за втрачений багаж, відновлення документів чи оплату послуг юриста.

Вартість страхування формується індивідуально та залежить від низки факторів:

• вік мандрівника (стандартні тарифи розраховані на людей працездатного віку, тоді як поліси для дітей та літніх людей коштують дорожче);
• наявність франшизи (договір без франшизи завжди обійдеться дорожче);
• обсяг послуг (що ширше покриття передбачає контракт, то вищою є його ціна);
• країна призначення (подорожі до екзотичних країн вимагають специфічного і дорожчого покриття ризиків);
• термін дії (вартість зростає пропорційно до кількості днів перебування за кордоном).

Читайте також:

Вступ до магістратури та аспірантури 2026: календар іспитів та структура тестів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

20 березня українські водії отримали можливість повертати частину коштів, витрачених на заправку автомобілів.

Редакція видання Бахмут IN.UA розповідає, як працює механізм компенсації та що потрібно зробити для економії.

Скільки можна заощадити: розміри компенсації та ліміти

Розмір фінансового повернення напряму залежить від типу пального, що дозволяє водіям заощадити від 2 до 11 гривень на кожному придбаному літрі. Держава встановила такі ставки кешбеку:

• 15% повертається за дизельне пальне;
• 10% — за бензин;
• 5% — за автомобільний газ.

Максимальна сума “паливного” кешбеку на одну людину становить 1000 гривень на місяць. Варто враховувати, що ця сума входить до загального ліміту програми “Національний кешбек”, який дорівнює 3000 гривень на місяць.

Зазначимо, що нова урядова ініціатива має тимчасовий характер і діятиме до 1 травня 2026 року.

Як підключити послугу та правильно оплачувати

Якщо ви вже є активним користувачем “Національного кешбеку”, додаткових дій не потрібно. Достатньо просто розраховуватися на заправці тією банківською карткою, яка прив’язана до програми.

Тим, хто ще не користувався послугою, потрібно виконати кілька простих кроків:

• відкрити спеціальну картку для виплат в одному з банків-партнерів;
• надати банку офіційний дозвіл на передачу інформації про ваші транзакції;
• зайти у мобільний застосунок “Дія”, обрати розділ “Сервіси”, знайти “Національний кешбек” і вказати новостворену картку для зарахування коштів.

Важливий нюанс: кешбек нараховується виключно за умови безготівкової оплати банківською карткою безпосередньо на касі АЗС. Якщо ви купуєте пальне онлайн, поповнюючи так званий “паливний гаманець” у мобільних додатках заправок, державна компенсація не нарахується.

Коли надійдуть гроші та на що їх можна витратити

Усі накопичені суми відображатимуться в застосунку “Дія”. Гроші не надходять миттєво — держава зараховує їх на картку до кінця наступного місяця після здійснення покупки. Наприклад, кешбек за всі березневі заправки надійде на ваш рахунок до кінця квітня.

Кошти можна витрачати на:

• оплату житлово-комунальних послуг;
• придбання медикаментів;
• купівлю товарів виключно українського виробництва;
• придбання книг;
• оплату поштових послуг;
• фінансову підтримку Збройних сил України (донати).

Які автозаправні комплекси беруть участь у програмі

До державної ініціативи вже долучилися найбільші паливні мережі країни. Наразі кешбек можна отримати, заправляючись на таких АЗС:

• Ukrnafta;
• WOG;
• Okko;
• UPG;
• БРСМ;
• Socar;
• KLO;
• Amic;
• Parallel.

Із повним та актуальним переліком усіх АЗС-партнерів можна ознайомитися на офіційному сайті програми “Національний кешбек”.

Читайте також:

Як додати картку національний кешбек: гід

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!