Серед видатних імен діячів культури й науки, пов’язаних з нашим містом важливо згадати Сергія Кримського (1930 – 2010) – видатного українського філософа, культуролога. З 1957 року він працював в Інституті філософії ім. Г. Сковороди НАН України. Сергій Кримський – лауреат Шевченківської премії (2005), заслужений діяч науки і техніки України (1996), член Нью-Йоркської академії наук (1995). Завдяки його спогадам ми дізнаємося про Артемвськ-Бахмут 30-х, 40-х років ХХ століття. Детальніше розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. 

У 2012 році вийшла друком книга інтерв’ю Сергія Кримського з Тетяною Чайкою «Наш разговор длиною в жизнь». Ця «розмова тривалістю в життя» була своєрідним підсумком життєвого і творчого шляху філософа. Чимало сторінок його спогадів присвячено дитячим та юнацьким рокам.

Бахмут – Артемівськ на плані 1928 року.

Сергій Борисович Кримський народився 2 червня 1930 року в Бахмуті, перейменованому з 1924 року на Артемівськ. Його батько, Борис Кримський, був учасником громадянської війни, згодом отримав освіту інженера-металурга. У передвоєнні роки він займав досить високу посаду начальника управління постачання важкої промисловості Донбасу. Мав до своїх послуг два автомобілі й майже весь час перебував у відрядженнях. Був підпорядкований безпосередньо Москві й міг не зважати на дрібніше місцеве начальство – міськкоми й райкоми партії. Мати, Софія Михайлівна, за дівочим прізвищем Динарська, отримала музичну освіту, була гарною піаністкою й працювала в музичному училищі, заснованому в 1926 році.

Бахмут. Будинок чоловічої гімназії (до 1917 року)

Бахмут. Будинок 1-ї жіночої гімназії (до 1917 року)

Яким же постає образ малої батьківщини, краю дитинства, в спогадах, записаних на схилі віку? У згадках, пронесених через усе життя, Бахмут – Артемівськ – найдавніше місто Донбасу, місто соляних шахт і культурний центр краю (лише після Другої світової війни, на думку С.Б. Кримського, цю роль перейняв Донецьк, адміністративний центр області). Місто, що виросло на стародавньому «чумацькому шляху», зі збудованою на ньому оборонною фортецею. Місто інтернаціональне за складом населення, серед якого, крім українців, згадуються німці, болгари, греки, євреї. Мовою дитинства була українська, адже коло ровесників було переважно україномовне.

Половецький степ недарма посідає значне місце у спогадах дитинства Сергія Кримського. Батько був аматором полювання, і часто брав із собою малого Сергійка, якому подобалось ночувати в степу. Споглядання зоряного неба справляло надзвичайний вплив на відчуття 7–8-річного хлопчика, й формувало перші інтуїтивні уявлення про безкінечність. Саме з образом зоряного неба Сергій Кримський пов’язував перший у житті філософський досвід.

Яскраво відобразився у спогадах дитинства батьківський дім за тогочасною адресою: вул. Профінтерна, 118 (нині вулиця носить ім’я О. Сибірцева, й нумерація будинків зазнала змін). Це був одноповерховий будинок, поділений на дві половини, в ньому мешкали дві сім’ї. Родині Кримських у будинку належали три кімнати. Одна з них була їдальнею і разом кухнею. В іншій, вікнами у двір, стояло старе фортепіано з підсвічниками й різьбленим барельєфом Бетховена. Під вікнами росли три велетенські липи. Це було улюблене місце хлоп’ячих ігор і розваг.

Будинок міського театру в 1930 – 1963 роках (сучасний вигляд).

Артемівськ в ті часи активно розбудовувався, але центр міста був забудований одноповерховими будиночками зі садками. Від дореволюційних часів залишилися потужні кам’яні будівлі чоловічої й жіночої гімназій – в одній з них містилась середня школа, в якій Сергій Кримський закінчив чотири класи перед війною. Недалеко від цих навчальних закладів був розташований драматичний театр, де ставили музичні спектаклі, в яких брала участь мати Сергія. Театр залишив у юного глядача захоплюючі враження. Артемівський український музично-драматичний театр діяв з 1930 до 1963 року, з перервою на роки війни, і містився у центрі міста, на майдані Свободи. Тепер там розташований Міський центр культури і дозвілля імені Євгена Мартинова.

Мати часто акомпанувала відомим співакам, які приїздили до Артемівська на гастролі, гостювали вони й удома в Кримських.Завдяки приятельству батька з директором найбільшого кінотеатру в Артемівську, хлопець мав безборонний доступ без білетів до кінотеатру на всі фільми. З передвоєнного кінорепертуару найбільше запам’яталися йому історичні картини («Степан Разін»», «Пугачов», «Петро І»), а також воєнні, на зразок відомої «Якщо завтра війна».

Збереглися в його пам’яті з віку 3–4 років страшні картини Голодомору початку 1930-х років, коли просто під вікнами батьківського будинку на асфальті лежали й помирали голодні люди. Батьки виносили їм їжу, але ті вже не могли їсти, а якщо намагалися їсти, то одразу помирали. Після війни, вже майже дорослим, приїхавши на Донбас до батька, С. Кримський бачив на власні очі подібні картини голоду 1947 року, який теж був штучним, організованим владою, голодомором. Не пройшли повз дитячу увагу й репресії кінця 1930-х років, коли у школі раптом зникав хтось із однокласників: уночі заарештували батьків, а потім і дітей кудись заслали.

Останні дитячі спогади Сергія Кримського, пов’язані з Бахмутом – Артемівськом, охоплюють події початку радянсько-німецької війни та евакуації. Запам’ятався перший день війни, 22 червня 1941 року, коли в центрі міста почули з батьком по радіо тривожне оголошення голосом диктора Левітана. Наступного дня батько пішов до військкомату, а потім і вирушив на фронт. А малий Сергійко з родиною відправився в евакуацію, спочатку вантажівкою до Ясинуватої, а там сіли на товарний потяг, одразу потрапили під бомбардування з німецьких літаків. На щастя, всі з родини залишилися живі. Евакуація врятувала Кримських від знищення, якого зазнала більшість єврейського населення міста під час нацистської окупації.

Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України, в якому працював С. Кримський. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4

Наступна зустріч С.Б. Кримського з Бахмутом відбулася вже в 2000-х роках, коли він був запрошений на ювілей Артемівського музичного училища. Відвідав знайомі місця, зауваживши, що попри руйнування часів війни, в місті збереглася вся географія його довоєнного дитинства. Відвідав він тоді й міський краєзнавчий музей, якому залишив у подарунок свої книжки. У 2015 році на мапі міста з’явився провулок Сергія Кримського. Але справжнє відкриття цієї непересічної постаті земляка для бахмутян, мабуть, ще попереду.

Книга «Сергей Крымский: наш разговор длиною в жизнь» (2012)

Книга С. Кримського «Під сигнатурою» Софії (2008)

Читайте також:  
Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

 Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

З початку повномасштабного вторгнення тисячі жителів Бахмутської громади були змушені залишити рідне місто. Частина з них змінила не лише фактичне місце проживання, а й офіційну реєстрацію.

Скільки людей знялися із зареєстрованого місця проживання в Бахмутській громаді за період повномасштабної війни, розповідає Бахмут IN.UA.

Як змінилася чисельність населення Бахмутської громади під час війни

Редакція Бахмут IN.UA подала інформаційний запит до Бахмутської МВА з метою дізнатися актуальну кількість населення, зареєстрованого у громаді. Також ми просили надати інформацію щодо кількості людей, які знялися із зареєстрованого місця проживання.

За даними Реєстру територіальної громади, станом на 4 листопада 2026 року в Бахмутській громаді зареєстровано 68 904 людей. Протягом 2023-2026 років з реєстру зняли 3 504 людини. З них:

• у 2023 році — 660 людей;
• у 2024 році — 823 людей;
• у 2025 році — 1 217 людей;
• у 2026 році (станом на 4 листопада) — 804 людей.

З 24 лютого по 31 грудня 2022 року зняття не проводили через тимчасове призупинення функціонування реєстру.

При цьому МВА не веде статистику щодо зняття людей із зареєстрованого місця проживання за підставами, наприклад у зв’язку зі смертю чи з інших причин.

Читайте також:

• Бахмутський музей збирає спогади жителів про евакуацію та життя під обстрілами
• Бахмутяни, які постраждали від аварії на ЧАЕС, можуть отримати 10 000 гривень: як подати заяву
• У Бахмутській громаді почали обговорення нового Статуту: що передбачає документ та як долучитися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні відкрито прийом заявок на багатоцільову сільськогосподарську підтримку. Програма допомагає вразливим домогосподарствам, які постраждали від війни, забезпечити себе харчами через власне виробництво.

Детальніше про розмір виплати, умови участі та необхідні документи розповідає Бахмут IN.UA.

Розмір допомоги та на що її можна витратити

Розмір грошової допомоги становить 32 495 гривень. Це одноразовий платіж, який призначений для комплексного покриття витрат одразу на декілька напрямків (наприклад, поєднання посадки та збирання овочів із утриманням птиці чи худоби).

У рамках програми підтримується тваринництво, птахівництво та рослинництво. Кошти дозволяється витратити на:

• насіння, розсаду та системи крапельного поливу;
• придбання птиці або худоби (зокрема двох видів одночасно), кормів, поїлок і годівниць;
• закупівлю та встановлення теплиць;
• ветеринарні набори для тварин.

Грошова підтримка не може бути використана на придбання засобів із підвищеним ризиком (хімікати, паливні матеріали), для сплати боргів, оренди, ремонту житла, а також на сплату податків.

Хто та в яких регіонах може отримати кошти

Подати заявку можуть внутрішньо переміщені особи або місцеві жителі з низьким доходом. Пріоритет під час розгляду надаватиметься тим домогосподарствам, які проживають у сільській місцевості та застосовують вимушені рішення, щоб впоратися з нестачею грошей та їжі.

Прийом заявок відкрито для жителів таких територій:

• Запорізький район Запорізької області;
• Ізюмський, Куп’янський, Харківський та Чугуївський райони Харківської області;
• Криворізький, Нікопольський та Синельниківський райони Дніпропетровської області;
• Бериславський та Херсонський райони Херсонської області.

Для участі заявники повинні мати хоча б один документ, що підтверджує вплив війни: довідку ВПО (переміщені понад 6 місяців тому), медичну довідку про поранення чи психологічні травми, довідку про інвалідність внаслідок війни, акт про пошкоджене майно, підтвердження втрати члена родини або проживання в населеному пункті, де ведуться бойові дії.

Критерії вразливості

Домогосподарство має відповідати принаймні одній із категорій вразливості (всі вони мають бути документально підтверджені):

• родини з 3 і більше дітьми до 18 років;
• сім’ї з вагітними жінками та дітьми до 2 років;
• родини з дітьми до 18 років, які очолює лише один дорослий;
• домогосподарства з членами родини з особливими потребами (інвалідність 1 або 2 групи, тяжкі захворювання);
• домогосподарства, що складаються лише з людей похилого віку (60+), включно з одинокими;
• родини, у яких усі члени віком 18-49 років є безробітними, або принаймні один член родини віком 50-59 років є безробітним;
• родини ветеранів війни, які завершили службу;
• молоді домогосподарства (до 24 років включно).

Які документи потрібні для заявки

Перед заповненням анкети необхідно підготувати такі документи:

• паспорти та ІПН усіх членів домогосподарства;
• довідку з банку або інший документ із реквізитами рахунку (IBAN);
• документи, що підтверджують вразливість;
• фото/відео наявності земельної ділянки або приміщення для здійснення діяльності;
• одне фото для підтвердження поточного місцезнаходження (паспорт + чек із місцевого магазину, паспорт + квитанція за комуналку, або паспорт на фоні таблички з назвою населеного пункту).

Зазначається, що цей вид допомоги можна отримати не частіше ніж один раз на 6 місяців. Тобто, якщо родина вже отримувала аналогічну виплату від Естонської ради у справах біженців або інших організацій, з моменту її отримання має пройти мінімум пів року.

Читайте також:

Виплата 10 000 гривень для багатодітних родин: як мешканцям Дружківської громади отримати допомогу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!