До гуртка української шкільної молоді Бахмута належав молодий Володимир Сосюра, в майбутньому класик української радянської літератури. І саме в Бахмуті він робив свої перші поетичні спроби, перейнятий тими ж ідеями національного відродження, що й його товариші по українському молодіжному руху, а невдовзі – й по збройній боротьбі за незалежну Україну. Фейки радянської пропаганди про цей періож життя видатного українського поета описує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. Дізнавайтесь історію і перевіряйте себе у тесті.
Розповідаючи про бахмутян – учасників Української революції 1917 – 1921 років, які після поразки визвольних змагань продовжили свою діяльність в еміграції, ми вже згадували невідомі в радянський час імена Валентина Костенка й Миколи Малашка – учнів Бахмутського реального училища та Бахмутської чоловічої гімназії, які в 1917 – 1918 роках стояли на чолі новоствореної організації українців, учнів-середньошкільників міста. Яскравим представником цього руху був і Володимир Сосюра.
Першим своїм літературним твором Сосюра вважав вірш «Чи вже не пора…», опублікований у журналі гуртка Бахмутської української шкільної молоді, що видавався в 1918 році під назвою «Вільні думки». Про це сам поет свідчив, відповідаючи на анкету «Універсального журналу» в числі від 2 грудня 1928 року:
«1918 року, коли німці захопили Україну, я вчився в сільсько-господарській школі при ст. Яма, Північно-Донецьких залізниць (нині мсто Сівесрьк).
В Бахмуті почав виходити журнал учневої молоді «Вільна Думка», де й надрукували мого першого вірша: «Чи вже не пора».
Перший надрукований «вірш»… Та ще й в журналі. Я носив цього журнала, як зірку, і показував знайомим. Я не сміюся з тих хвилин радості, і з вірша – мого першого наївного вірша, – моєї дитинки, що потонула в громі громадянської війни. Повстанцем возив і носив я з собою цей журнал і коли думав, що умру від тифу, подарував його сестрі-жалібниці, щоб передала його моїй матері.
Чудно. Тепер у мене жодної збірки моїх поезій (пороздавав), жодної книжки, де пишеться про мене. Такий я став розгублений. А тоді… Чудно, чудно… Затуманився образ смуглявого наївного селюка, одлітають спомини про грози минулого й перший вірш, як мій перший постріл».
Спогад, датований 1928 роком і опублікований у радянській пресі, дещо змінює хронологію подій й адресує гнівну поетичну інвективу нібито німецьким окупантам. Але ж німецькі війська розпочали активні дії на території Української Народної Республіки в другій половині лютого 1918 року згідно умов Берестейського миру, підписаного УНР із Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією. А перший і єдиний номер бахмутського учнівського журналу «Вільні думки», знайдений нами у Національній історичній бібліотеці України, датується січнем 1918 року.
Видатний український письменник Володимир Сосюра в в молоді роки.
Кам’янське сільськогосподарське училище при станції Яма Бахмутського повіту
22 січня 1918 року Центральна Рада своїм Четвертим Універсалом проголосила державну самостійність УНР. Хто ж той ворог, що кував кайдани вільній Україні, і з яким закликав битись молодий поет своїм віршем? Зрозуміло, що це була більшовицька Росія, яка вже в грудні 1917 року розпочала неоголошену війну проти України. До середини лютого більшовики захопили Донецький басейн, Слобожанщину і всю Лівобережну Україну, зайняли Київ і значно просунулися на Правобережжі. Лише вступ до війни союзників – німців та австро-угорців, які за Берестейським договором зобов’язалися надати Україні військову допомогу проти радянської Росії, призвів до очікуваного перелому в ході бойових дій.
На початку березня українські та німецькі війська вступили до Києва, а вже в перших числах травня вся територія України, включно з Донеччиною і Луганщиною, була звільнена від більшовиків. Союзні війська зайняли також і Крим, і командування Чорноморського флоту визнало владу УНР. Перша війна за Україну була програна більшовиками. Близько 70 днів знадобилося військам союзників для відвоювання всієї території України.
Титульний аркуш журналу «Вільні думки». м. Бахмут, січень 1918 р
Володимир Сосюра на початку 1918 року ще був учнем Кам’янського сільськогосподарського училища при станції Яма (нині – місто Сіверськ). А вже в травні – червні того ж року, за часів Української держави гетьмана П. Скоропадського, бачимо його в складі українського війська, добровольцем Бахмутської повітової охоронної сотні. У листопаді 1918 року під час протигетьманського повстання розташований у Донбасі 3-й Гайдамацький полк перейшов на бік Директорії УНР. Серед інших до 3-го Гайдамацького полку вступив і В. Сосюра і воював на боці «петлюрівців» аж до кінця 1919 року. Згодом він докладно описав свою службу в гайдамаках на сторінках автобіографічного роману «Третя Рота», що був повністю опублікований лише через багато років після його смерті, в 1988 році. А в радянські часи багато сторінок своєї революційної біографії нашому видатному землякові доводилось ретельно приховувати й багаторазово складати перед партійними наглядачами покаяння за націоналістичні «ухили» в творчості.
Володимир Сосюра. 1950-і роки. Фотопортрет, подарований музею міста Бахмута (тоді – Артемівська).
Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Чому в молоді з ТОТ виникають проблеми зі вступом до українських вишів: історія юнака з Хрестівки та пояснення юристки
Абітурієнти в одному з освітніх центрів “Донбас-Україна” / фото Facebook
Раніше Бахмут IN.UA розповідав історію Дмитра Крука — хлопця з окупованого міста Хрестівка на Донеччині. Його рідне місто захопила рф, коли хлопцю було 9 років. Далі його чекало життя в умовах окупації — обстріли, насадження російської пропаганди, ризики мобілізації в російську армію. Та всі роки Дмитро плекав у собі любов до України і у 2023 році зважився на виїзд з окупації. Спершу він виїхав до Німеччини, а у грудні 2025 року повернувся до України. Цьогоріч Дмитро Крук вирішив вступити на навчання до КНУ імені Тараса Шевченка за спрощеною процедурою для абітурієнтів з окупованих територій. Хлопець стверджує, що надав усі необхідні документи, однак приймальна комісія відмовила йому в допуску до конкурсу.
Чому виникла така ситуація і що про правила вступу кажуть фахівці — в матеріалі Бахмут IN.UA.
Юнаку з окупованої Донеччини відмовили у вступі до КНУ імені Тараса Шевченка
Вперше історію Дмитра Крука ми розповідали у грудні 2025 року. Тоді юнак розповідав про свій досвід життя в окупації і виїзд. Окуповану території він покинув наприкінці 2023 року. З листопада мешкав у Німеччині, де заснував власну громадську організацію на підтримку України, проводив мітинги на підтримку військовополонених та збирав гроші для ЗСУ.
Проживши в Німеччині два роки, Дмитро вирішив переїхати до України. Це він зробив у грудні 2025 року. По поверненню на Батьківщину, хлопець зайнявся питанням освіти. Спочатку отримав документи про повну загальну середню освіту. Для цього пройшов навчання екстерном у Маріупольській школі №54 і у травні 2026 року отримав атестат. Далі планував отримати вищу освіту. У серпні він звернувся до Києво-Могилянської академії, але вступити не зміг, бо приймальна комісія припинила набір абітурієнтів. Тоді ж вирішив подавати документи до Київського національного університету імені Тараса Шевченка на спеціальність “Філософія”.
Оскільки Дмитро отримав атестат вже після того, як завершилася реєстрація на НМТ, він не міг його скласти і вступати на загальних умовах. Тому, як абітурієнт з тимчасово окупованої території, він вирішив скористатися правом спрощеної процедури вступу за співбесідою. Після надання приймальній комісії всіх необхідних документів він пройшов чотири співбесіди за різними предметами.
“Коли я подав документи, у мене просили довідку про перетин білорусько-українського кордону. Я сказав, що в’їжджав не через Білорусь, і в мене немає цього документа. Натомість розповів, що в’їхав з Польщі, і надав довідку від Омбудсмана, в якій вказано, 4 грудня 2025 року я був повернутий в Україну, як депортований або примусово-переміщений внаслідок збройної агресії. Вони прийняли цю довідку і призначили співбесіду з чотирьох предметів: українська мова, українська література, історія України і математика. Всі співбесіди я успішно пройшов”, — розповідає Дмитро Крук.
Дмитро Крук / фото Facebook
Вже після проходження співбесід у приймальної комісії виникли додаткові питання. Юнака попросили надати додаткові документи. Серед них — підтвердження про перебування в окупації.
“Мені знову подзвонили з приймальної комісії і попросили надати фото мого закордонного паспорта зі всіма сторінками. Я надіслав їм фотографії, але мені довго не відповідали. Потім знову подзвонили і попросили документи, які підтверджують, що я перебував в окупації. Я подзвонив мамі, запитав чи є в нас якісь документи. Як мені сказали в університеті, медичні довідки також підходять. Мама надіслала мені медичні довідки зі штампами “днр”, і я переслав їх приймальній комісії. Після цього, вже під кінець серпня, мені подзвонили і сказали, що, на жаль, я не можу вступити, бо у мене немає довідок про перебування в окупації до 2025 року. І що я приїхав не з окупації, а з Німеччини. Я не розумію, з чого вони взяли цю вимогу, бо ніде не прописано, що я повинен перетинати кордон лише через Білорусь, і не прописано, що треба їм довідки про те, що я перебував в окупації”, — каже Дмитро Крук.
Намагаючись реалізувати своє право на освіту, юнак звернувся до Офісу Уповноваженого з прав людини. Там йому пояснили, що приймальна комісія КНУ імені Тараса Шевченка діяла в межах закону, оскільки Дмитро переселився після 1 жовтня 2025 року.
Примітка. Для вступників з ТОТ діє спрощена процедура вступу, яка передбачає вступ без результатів НМТ та можливість вступу за окремою бюджетною квотою (Квота-2). За наказом Міністерства освіти і науки України, скористатися цією процедурою можуть ті, хто наразі перебуває на тимчасово окупованій території або виїхав з неї після 1 жовтня 2025 року. Ті, хто виїхав раніше, мають вступати за результатами НМТ, але також мають право на Квоту-2.
Натомість Дмитро Крук не згодний з відповіддю Омбудсмана. Він стверджує, що йому не надали вичерпних роз’яснень. Причиною відмови у вступі вказують факт переселення до 1 жовтня 2025 року, хоча офіційно Дмитро переїхав до України у грудні 2025 року. Що мається на увазі під словом “переселення” хлопцю так і не пояснили.
“Буквально сьогодні (ред. розмова була записана 22 жовтня) я відвідав подію, де був представник Омбудсмана. Я звернувся до нього, і він мені сказав, що мене не могли зарахувати, і по закону вони зробили все правильно, бо я переселився до 1 жовтня 2025 року. І я у нього запитав: “Який момент вважається “переселився”? Коли я перший день виїхав з окупованої території і в Ростові ночував, чи коли я в Варшаві ночував перед тим, як поїхати далі?”. На що він мені не дав відповіді. Вони самі не знають, що таке “переселився”, але трактують його, як “виїхав”. По суті, за документами ВПО і документами, які мені видав Омбусман, коли я приїхав в Україну, написано, що я 4 грудня 2025 року був повернутий як депортований або примусово переміщений”, — стверджує Дмитро Крук.
Тепер хлопець хоче отримати роз’яснення від МОН, оскільки, за його словами, йому не роз’яснили причину відмови у вступі.
“Поки я хочу, щоб мені пояснило МОН, чому вони трактують свій наказ інакше. Щоб було зрозуміло, за що саме мені відмовили вступити. Бо, як вони мені писали, мене не можуть допустити до співбесіди, хоча в університеті мене до них допустили, я їх пройшов. Відмовили, по суті, без причини”, — каже Дмитро Крук.
У чому полягає проблема зі вступом абітурієнтів з ТОТ: роз’яснення юристки
За роз’ясненням про умови вступу для дітей і молоді з ТОТ ми звернулися до Валерії Куберської — юристки Центру громадянської просвіти “Альменда”. Вона працює у сфері забезпечення доступу до української освіти на різних рівнях для дітей і молоді з тимчасово окупованих територій.
У коментарі редакції фахівчиня розповіла, що у вступній кампанії 2026 року для абітурієнтів з ТОТ було два механізми.
Перший — для дітей і молоді, які виїхали з ТОТ до 1 жовтня 2025 року. Вони мали вступати на загальних підставах: за результатами НМТ і за наявності документа, що посвідчує особу. При цьому для таких вступників була можливість вступити за Квотою-2, яка передбачає навчання за кошти державного бюджету.
Другий механізм — це вступ за спрощеною процедурою. Вона була доступна дітям і молоді, які виїхали з ТОТ до 1 жовтня 2025 року. Для таких абітурієнтів була можливість вступити без результатів НМТ (замість нього — вступні іспити у формі співбесіди) та також вступити за бюджетною Квотою-2..
Ті, хто одразу евакуювався з ТОТ до України, зазвичай не мають проблем зі вступом. Натомість для тих, хто застряг у третіх країнах або перебував за кордоном довгий час, вступ може бути проблематичним. Оскільки ці вимоги чітко не регулюються.
“Ми розуміємо, що людина, в будь-якому випадку, повинна якийсь час перебувати за кордоном. Вона точно переміщується через якусь третю країну, і, зазвичай, не одну, це декілька країн. Тут питання в тому коли цей шлях почався і коли завершився. У нас, на жаль, регулювання в цьому плані не досить чітке, але інформація, роз’яснення, які надає Міністерство освіти, випливають з того, що людина має почати свій шлях переміщення після 1 жовтня 2025 року. Не тільки завершити, а й почати. Тому деяким з них вдається вступати за спрощеними умовами, якщо вони не тривалий час перебувають у третій країні. Але якщо ми говоримо про тривале перебування, то тут вже, на жаль, такої можливості немає. І тут окремо я хотіла би звернути увагу на те, що в нас не врахована така категорія вступників, яка, скажімо так, застрягла в третіх країнах, тому що в них немає документів і вони не можуть отримати посвідчення на повернення. Є такі випадки, коли ці молоді люди можуть на декілька років застрягнути. Такі люди в порядку прийому, який регулює вступ, не прописані, і вони, скажімо так, випадають”, — пояснює юристка.
Валерія Куберська / фото ЦГП “Альменда”
Ще однією проблемою є перелік документів, необхідний для вступу. Він був доповнений вже під час вступної кампанії, і абітурієнти стикнулися з тим, що від них вимагали додаткові довідки.
“Раніше потрібно було просто подати документ, який підтверджує реєстрацію в окупації. В деяких випадках це міг бути паспорт громадянина України, але ми розуміємо, що чим триваліша окупація, тим менше шансів, що в молоді він є. Тому бралася копія паспорта одного з батьків, де зазначена реєстрація місця проживання. І таким чином молода людина, яка перебуває в окупації, мала право вступати за спрощеною процедурою. Якщо ми говоримо про вступників, які перемістилися з окупації, так само подавалася копія паспорта і довідка ВПО, щоб підтвердити, що людина нещодавно перемістилася. Що сталося в цьому році? У червні, прямо під час вступної кампанії, Міністерство освіти внесло зміни до спеціального наказу, який регулює вступ молоді з тимчасово окупованих територій. Там з’явився новий перелік документів. Від молоді вимагали документи, які мають підтвердити перебування в окупації та і дату переміщення з тимчасово окупованої території”, — зазначає Валерія Куберська.
Юристка Центру громадянської просвіти “Альменда” зазначає, що Міністерство освіти і науки не провело якісну комунікацію щодо змін, через що молодь мала перепони у вступі. Зокрема, від абітурієнтів почали вимагати документи, які підтверджують перебування в окупації та факт виїзду. Також від них вимагали довідку з пункту пропуску “Мокрани — Доманове” — єдиний діючий піший пункт пропуску на кордоні між Білоруссю та Україною. Якщо ж переміщення було через інші пункти пропуску, від вступників вимагали додаткові документи.
“МОН у своїх роз’ясненнях, що стосуються підтвердження спеціальних умов вступу, прямо пишуть, що довідка внутрішньопереміщеної особи не може враховуватися як документ, який може підтвердити факт переміщення з окупованої території. Щодо підтвердження дати переміщення, у своєму листі, яке Міністерство освіти надіслало до всіх освітніх центрів, закладів освіти, приймальних комісій, пропонується документом, що засвідчує дату переміщення, вважати довідку з пункту пропуску “Мокрани — Доманове”. Ми розуміємо, що не всі молоді люди переміщуються саме через цей пункт пропуску, адже для когось переміщення через Білорусь небезпечне, і він обирає кардинальні інші шляхи. Тому це є перепоною. Може бути і переміщення через інші пункти пропуску, але потрібно надати матеріали, які засвідчують дату вибуття з ТОТ. Наприклад, Міністерство освіти пропонує надавати інформацію про звернення до консульських установ щодо отримання посвідчення особи на повернення. Для підтвердження перебування в окупації є дуже великий перелік документів. Це і фото, відео, і медичні документи, видані в окупації”, — пояснює фахівчиня.
На сьогодні у вільному доступі немає чіткого переліку всіх необхідних документів для вступу. Нові вимоги були надані лише приймальним комісіям, а в роз’яснювальних матеріалах цього немає. І це лише ускладнює вступ для дітей і молоді з ТОТ.
“Проблема в тому, що, по-перше, це не було жодним чином донесено до молоді з окупованих територій. По-друге, зміни внеслися прямо під час вступної кампанії. Має бути такий підхід, що молоді люди, які планують вступ, могли заздалегідь знати і розуміти, що саме потрібно подавати, які документи від них вимагатимуть. Якщо ви подивитесь на будь-які роз’яснювальні матеріали, зокрема Міністерства освіти, там не буде жодних документів, про які я щойно згадала, вони є лише в листі Міністерства освіти, яке воно надсилало на університети. І також це частково описано в наказах МОН. Але в жодних роз’яснювальних матеріалах цього немає. Тобто, коли молода людина готується до одного, має певний перелік документів, виїжджає з цим переліком, і в результаті від неї вимагають ще додаткові документи, то це дуже дивно, як мінімум, і жодним чином не налаштовує молодь на те, щоб продовжувати навчання в закладах освіти України”, — зауважила Валерія Куберська.
Куди звертатися, якщо порушили ваше право на освіту
Якщо ваше право на освіту порушили, ви можете звернутися до голови приймальної комісії зі скаргою або зі зверненням. Також можна консультуватися в громадських організаціях, якщо вони опікуються питаннями освіти.
Звернення можна надсилати до Міністерства освіти і науки України. Для вступників з ТОТ працює окрема гаряча лінія: 0800 504 425.
Також можна звертатися до освітнього омбудсмена або Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Юристка Центру громадянської просвіти “Альменда” радить звертатися одразу, коли ви помітили порушення. Оскільки звернення від громадян можуть розглядатися 30 днів.
Наслідки обстрілу міста / фото Краматорська міська рада
Із 1 листопада 2026 року у Краматорську та Слов’янську зміниться графік роботи відділень ПриватБанку. Через подовжену комендантську годину банківські установи прийматимуть клієнтів із 11:00 до 16:00. У Краматорську працюватиме лише одне відділення банку в центральній частині міста.
Як працюватиме ПриватБанк у Краматорську та Слов’янську з 1 листопада
Із 1 листопада 2026 року у Краматорську та Слов’янську змінюється режим роботи ПриватБанку. Новий графік запроваджують у зв’язку з подовженою комендантською годиною. У Краматорську клієнтів обслуговуватиме одне відділення ПриватБанку, розташоване в центральній частині міста, поблизу ЦУМу та БК “НКМЗ”.
Адреси відділень:
Краматорськ — вулиця Богдана Хмельницького, 13–11Н;
Слов’янськ — вулиця Центральна, 38.
Обидва відділення працюватимуть за однаковим графіком:
понеділок — п’ятниця: з 11:00 до 16:00;
субота та неділя: вихідні.
Обслуговування клієнтів здійснюватиметься без обідньої перерви.
Графік роботи ПриватБанку з 26 до 30 жовтня
До запровадження нового режиму роботи відділення ПриватБанку у Краматорську та Слов’янську тимчасово працюватимуть за іншим графіком. Із 26 до 30 жовтня 2026 року прийом клієнтів триватиме з 8:00 до 16:00.
Починаючи з листопада, відвідувачам варто враховувати нові години роботи та заздалегідь планувати візит до банківської установи.
Раніше Бахмут IN.UA розповідав історію Дмитра Крука — хлопця з окупованого міста Хрестівка на Донеччині. Його рідне місто захопила рф, коли хлопцю було 9 років. […]
Із 1 листопада 2026 року у Краматорську та Слов’янську зміниться графік роботи відділень ПриватБанку. Через подовжену комендантську годину банківські установи прийматимуть клієнтів із 11:00 до […]
У Сумській області стартує програма грошової допомоги на придбання твердого палива для опалення житла. Домогосподарства, які відповідають критеріям вразливості, можуть отримати 19 400 гривень. Допомога […]
На Донеччині тривають бойові дії. Найбільший спад наступальної активності російських військ фіксується на Покровському напрямку, де кількість штурмів зменшилася. Водночас на Костянтинівському та Слов’янському напрямках […]
Сили оборони України успішно атакували місце запуску та зберігання безпілотників російської армії, що розташоване в районі тимчасово окупованого Донецька. Внаслідок повторного удару ворог зазнав втрат […]
