Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Семаковська Тетяна 20:52, 26 Червня 2022

3 6ac31Кращі представники бахмутської молоді у 1917 – 1918 роках зв’язали свою долю з українським визвольним рухом, пройшли буремними шляхами Української революції, і в складних умовах еміграції залишилися вірними своєму народу, ідеям національного визволення й поступу. Їхні імена залишилися в літописі Української Господарської Академії, заснованої нашим видатним земляком – Микитою Шаповалом. Хто ці люди і чим вони займалися, розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Розповідаючи про видатного діяча Української революції 1917 – 1921 років, нашого земляка родом із села Серебрянки Микиту Шаповала, члена Центральної Ради, міністра урядів УНР, видатного поета й публіциста, вченого-соціолога, ми згадували його подвижницьку діяльність з розбудови українського життя на еміграції в 1920-30-х роках. За його ініціативи у Чехо-Словаччині, при підтримці президента республіки Томаша Масарика, була створена низка українських громадських та освітніх інституцій, серед них і Українська Господарська Академія в Подєбрадах.

В курортному місті Подєбрадах за 50 кілометрів від Праги, на правому березі річки Лаба, височіє замок чеського короля Юрія Подєбрадського. Саме в ньому 1922 року розмістилася Українська господарська академія, заснована Українським громадським комітетом у Празі при фінансовій допомозі міністерства закордонних справ Чехо-Словаччини. Через це впродовж 1922 – 1935 років у місті склалася численна українська громада.

Академія складалася з трьох відділів: агрономічно-лісового, гідротехнічно-технологічного та економічно-кооперативного, мала для своїх навчальних потреб кабінети, лабораторії, господарчу ферму, лісовий розсадник, метеорологічну станцію, ґрунтовну бібліотеку, що налічувала 25600 томів фахової наукової літератури різними мовами.

288163308 3163487003862766 1624707984532946349 n 7ab15

Подєбрадський замок – осідок Української Господарської Академії

Метою чехословацького уряду, який фінансував її діяльність, було надати допомогу українцям, які опинилися в скрутній ситуації на чужині, без засобів для існування. Керівництво ж УГА ставило іншу мету – підготовку керівних кадрів для майбутньої Української самостійної держави. Багато студентів запам’ятали заклик голови Українського громадського комітету Микити Шаповала спішити вчитися, «а то скоро нас покличе Батьківщина».

У професорсько-викладацькому складі переважали відомі українські політики і вчені, урядовці, дипломати й військовики часів Української Народної Республіки. Серед професорів були два колишні прем’єр-міністри  УНР – Борис Мартос та Ісак Мазепа.

Студентами також ставали активні учасники українських визвольних змагань, а після їх поразки – вимушені емігранти в країнах Центральної Європи. Це були насамперед козаки і старшини Армії УНР, учасники козацько-селянського руху, повстанські отамани. Були серед студентів і генерали, як-от Олекса Алмазов та Іван Омелянович-Павленко. Тож не дивно, що в господарській академії поруч зі зверненням «пане колего» можна було почути «пане хорунжий», «пане сотнику», «пане полковнику».

Серед офіційних автобіографій студентів та вступників до академії, що збереглися в архіві УГА, збереглися життєписи наших земляків-бахмутян, активних учасників українських визвольних змагань 1917 – 1921 років.

288621059 5707288799295575 4548251192024619188 n 0b729

Учень Бахмутського реального училища Валентин Костенко

Так, у цьому «Подєбрадському полку» УНР, як його згодом стали називати, знаходимо Валентина Костенка, одного з очільників українського молодіжного руху в Бахмуті в 1917 – 1918 роках. Він народився 11 лютого 1898 року на хуторі Весела Гора Бахмутського повіту (тепер належить до Самарської сільради Олександрівського району Донецької області).

Валентин Костенко навчався в Бахмутському реальному училищі, де під час навчання у 1917 році виступив організатором Вільного козацтва в Бахмуті. На початку 1918 року він стояв на чолі організації середньошкільників-українців міста. У квітні 1918 року втік від більшовицьких репресій та вступив до української армії.

В серпні 1918 року демобілізувався як учень. У 1919 році поступив до Катеринославського гірничого інституту. Брав участь у повстанні проти денікінщини в складі різних повстанських загонів. Потім перебував на еміграції в Чехословаччині, де в 1927 році скінчив Українську Господарську Академію. Був відомий як інженер-економіст, кооператор і журналіст.

 


289616617 593419825457124 2841513612370519532 n 84ed4

Учень Бахмутської чоловічої гімназії Микола Малашко

Іще один визначний діяч українського національного руху на Донеччині – Микола Малашко, який народився 5 грудня 1898 року в селі Мар’їнка Маріупольського повіту (тепер місто Мар’їнка Донецької області). У 1917 – 1918 роках він навчався в Бахмутській чоловічій гімназії, був ініціатором створення організації учнів-середньошкільників міста й повіту.

Микола Малашко брав активну участь у створенні Вільного козацтва Торецької Січі, а пізніше – Вільного козацтва Донецького басейну. У березні 1918 року молодий хлопець втік від більшовицького арешту до Запорозької дивізії, де прослужив до проголошення влади гетьмана П. Скоропадського. Потім відновив навчання у Бахмутській гімназії й закінчив її 1919 року.

Того ж літа Малашко долучився до повстання проти денікінщини, яке очолював його старший брат Михайло Малашко. До жовтня 1920 року брав активну участь в українському повстанському русі, та врешті був змушений із Катеринославським повстанським кошем емігрувати до Румунії. У 1922 – 1927 роках навчався в Українській Господарській Академії в Подєбрадах за фахом інженера-економіста й був залишений у ній професорським стипендіатом.

В одній із анкет на питання «В яких країнах маєте бажання працювати?» Микола Малашко відповів: «На Україні, на землях з українським населенням, де прийдеться». А на інше питання «Які фізичні вади маєте?» відповів: «Кулю в грудях».

286946146 756285055519956 1985901539827893669 n b8b1f

Учениця Бахмутської жіночої гімназії Ганна Марченко

Незвичайною була також доля Ганни Марченко (дівоче прізвище – Лифар), яка народилася 10 червня 1899 року в селі Вірівка Бахмутського повіту. Закінчивши Бахмутську жіночу гімназію, вона в 1918 – січні 1919 року була слухачкою першого курсу історико-філологічного факультету Київських вищих жіночих курсів. Потім працювала в Міністерствах преси, внутрішніх справ, народного господарства уряду УНР, евакуювалася разом з урядовими установами в січні 1919 року. В еміграції закінчила Українську Господарську Академію в 1927 році, отримавши фах інженера-економіста. Загинула вона в 1944 році під час польського повстання у Варшаві, її чоловік в той час перебував у складі дивізії «Галичина».

Микола Малашко, Ганна Марченко, Валентин Костенко залишаться в пам’яті бахмутян як свідчення про наш довгий історичний шлях в набутті незалежності України. Як свідчення про глибоке прагнення до державності.

Фото з архіву Бахмутського краєзнавчого музею та з вільного доступу.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Бахмут виділив 200 тисяч гривень на програму з утвердження української ідентичності, яка раніше не потребувала фінансування

Валентина Твердохліб 13:30, 16 Листопада 2026
бахмут

У травні 2026 року Бахмутська МВА затвердила цільову соціальну програму з утвердження української національної та громадянської ідентичності Бахмутської громади на 2026-2028 роки. Вона розрахована на підтримку зв’язку переселенців з рідним краєм. Спочатку передбачалося, що програма не потребуватиме фінансування. Однак у листопаді 2026 року МВА ухвалила рішення про виділення 200 тисяч гривень на заходи, які заплановані у 2027-2028 роках.

Про це повідомляє Бахмут IN.UA.

Бахмутська МВА виділила кошти на програму з утвердження української національної та громадянської ідентичності

4 травня 2026 року Бахмутська МВА затвердила цільову соціальну програму з утвердження української національної та громадянської ідентичності Бахмутської громади на 2026-2028 роки. Її головна мета — збереження історичної пам’яті Бахмута та підтримка зв’язку переселенців з рідним краєм. У межах програми передбачені різні заходи, створення віртуальних музеїв, створення локального українокомовного контенту тощо.

У першій редакції програми йшлося, що вона не потребує фінансування. Та 13 листопада 2026 року МВА своїм розпорядженням внесла зміни у програму. На її реалізацію виділили 200 тисяч гривень з бюджету громади.

Ці кошти підуть на заходи, що заплановані на 2027-2028 роки. А саме на організацію та проведення ігор, спортивно-патріотичних змагань “Майбутні захисники”, конкурсів, засідань за круглим столом, акцій, флешмобів, дебатів, наметових таборів, зборів-івентів і семінарів, присвячених пам’ятним датам та державним святам. Ці заходи планують проводити в бахмутських осередках підтримки та у приймаючих громадах.

Кошти мають покрити придбання та розповсюдження різноформатних продуктів, а також відшкодування вартості проїзду молоді та учнів до місць проведення офлайн заходів. На ці потреби заклали по 100 тисяч гривень у 2027 і 2028 роках.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як ВПО в Сумах отримати гуманітарну допомогу від Червоного Хреста

Валентина Твердохліб 12:00, 16 Листопада 2026
гуманітарна допомога
Отримання допомоги від Червоного Хреста / фото Сумська обласна організація Українського Червоного Хреста

Червоний Хрест надає гуманітарну допомогу переселенцям і переселенкам, які виїхали до міста Суми. Отримати допомогу можуть ВПО, які переїхали у 2025-2026 роках.

Про це повідомляє Сумська обласна організація Українського Червоного Хреста.

Гуманітарна допомога в Сумах: як отримати

Сумська обласна організація Українського Червоного Хреста надає гуманітарну допомогу переселенцям і переселенкам. Отримати її можуть ВПО, які переїхали до Сумської громади у 2025-2026 роках і раніше не отримували допомогу від місцевої організації Червоного Хреста.

Щоб подати заявку на допомогу, потрібно заповнити реєстраційну форму за посиланням. Далі волонтери перевірять вашу заявку і зателефонують за номером, який у ній вказаний.

Дату і адресу видачі допомоги повідомляють особисто отримувачам.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

бахмут

Бахмут виділив 200 тисяч гривень на програму з утвердження української ідентичності, яка раніше не потребувала фінансування

У травні 2026 року Бахмутська МВА затвердила цільову соціальну програму з утвердження української національної та громадянської ідентичності Бахмутської громади на 2026-2028 роки. Вона розрахована на […]

гуманітарна допомога

Як ВПО в Сумах отримати гуманітарну допомогу від Червоного Хреста

Червоний Хрест надає гуманітарну допомогу переселенцям і переселенкам, які виїхали до міста Суми. Отримати допомогу можуть ВПО, які переїхали у 2025-2026 роках. Про це повідомляє […]

бахмут

Росіяни оприлюднили нові кадри з Бахмута

На російських пропагандистських каналах публікують кадри з Бахмута. На них видно, який вигляд мають вулиці в одному з житлових кварталів. У кадр потрапили багатоповерхові будинки. Редакція публікує […]

DeepState

У DeepState повідомили про просування росіян біля Вільного в Покровському районі

Російська армія має нові просування на Донеччині. Окупанти пройшли вперед на Покровському напрямку фронту. Про ситуацію на фронті повідомляє Бахмут IN.UA. Просування рф на Донеччині, […]

Дитячий театр та невідомий рукопис: як письменниця Дніпрова Чайка жила в Бахмуті

Українська письменниця другої половини XIX — початку XX століття Людмила Василевська-Березіна, відома під літературним псевдонімом Дніпрова Чайка, залишила помітний слід не лише в класичній літературі, […]

12:00, 15.11.2026 Скопіч Дмитро