Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Семаковська Тетяна 20:52, 26 Червня 2022

3 6ac31Кращі представники бахмутської молоді у 1917 – 1918 роках зв’язали свою долю з українським визвольним рухом, пройшли буремними шляхами Української революції, і в складних умовах еміграції залишилися вірними своєму народу, ідеям національного визволення й поступу. Їхні імена залишилися в літописі Української Господарської Академії, заснованої нашим видатним земляком – Микитою Шаповалом. Хто ці люди і чим вони займалися, розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Розповідаючи про видатного діяча Української революції 1917 – 1921 років, нашого земляка родом із села Серебрянки Микиту Шаповала, члена Центральної Ради, міністра урядів УНР, видатного поета й публіциста, вченого-соціолога, ми згадували його подвижницьку діяльність з розбудови українського життя на еміграції в 1920-30-х роках. За його ініціативи у Чехо-Словаччині, при підтримці президента республіки Томаша Масарика, була створена низка українських громадських та освітніх інституцій, серед них і Українська Господарська Академія в Подєбрадах.

В курортному місті Подєбрадах за 50 кілометрів від Праги, на правому березі річки Лаба, височіє замок чеського короля Юрія Подєбрадського. Саме в ньому 1922 року розмістилася Українська господарська академія, заснована Українським громадським комітетом у Празі при фінансовій допомозі міністерства закордонних справ Чехо-Словаччини. Через це впродовж 1922 – 1935 років у місті склалася численна українська громада.

Академія складалася з трьох відділів: агрономічно-лісового, гідротехнічно-технологічного та економічно-кооперативного, мала для своїх навчальних потреб кабінети, лабораторії, господарчу ферму, лісовий розсадник, метеорологічну станцію, ґрунтовну бібліотеку, що налічувала 25600 томів фахової наукової літератури різними мовами.

288163308 3163487003862766 1624707984532946349 n 7ab15

Подєбрадський замок – осідок Української Господарської Академії

Метою чехословацького уряду, який фінансував її діяльність, було надати допомогу українцям, які опинилися в скрутній ситуації на чужині, без засобів для існування. Керівництво ж УГА ставило іншу мету – підготовку керівних кадрів для майбутньої Української самостійної держави. Багато студентів запам’ятали заклик голови Українського громадського комітету Микити Шаповала спішити вчитися, «а то скоро нас покличе Батьківщина».

У професорсько-викладацькому складі переважали відомі українські політики і вчені, урядовці, дипломати й військовики часів Української Народної Республіки. Серед професорів були два колишні прем’єр-міністри  УНР – Борис Мартос та Ісак Мазепа.

Студентами також ставали активні учасники українських визвольних змагань, а після їх поразки – вимушені емігранти в країнах Центральної Європи. Це були насамперед козаки і старшини Армії УНР, учасники козацько-селянського руху, повстанські отамани. Були серед студентів і генерали, як-от Олекса Алмазов та Іван Омелянович-Павленко. Тож не дивно, що в господарській академії поруч зі зверненням «пане колего» можна було почути «пане хорунжий», «пане сотнику», «пане полковнику».

Серед офіційних автобіографій студентів та вступників до академії, що збереглися в архіві УГА, збереглися життєписи наших земляків-бахмутян, активних учасників українських визвольних змагань 1917 – 1921 років.

288621059 5707288799295575 4548251192024619188 n 0b729

Учень Бахмутського реального училища Валентин Костенко

Так, у цьому «Подєбрадському полку» УНР, як його згодом стали називати, знаходимо Валентина Костенка, одного з очільників українського молодіжного руху в Бахмуті в 1917 – 1918 роках. Він народився 11 лютого 1898 року на хуторі Весела Гора Бахмутського повіту (тепер належить до Самарської сільради Олександрівського району Донецької області).

Валентин Костенко навчався в Бахмутському реальному училищі, де під час навчання у 1917 році виступив організатором Вільного козацтва в Бахмуті. На початку 1918 року він стояв на чолі організації середньошкільників-українців міста. У квітні 1918 року втік від більшовицьких репресій та вступив до української армії.

В серпні 1918 року демобілізувався як учень. У 1919 році поступив до Катеринославського гірничого інституту. Брав участь у повстанні проти денікінщини в складі різних повстанських загонів. Потім перебував на еміграції в Чехословаччині, де в 1927 році скінчив Українську Господарську Академію. Був відомий як інженер-економіст, кооператор і журналіст.

 


289616617 593419825457124 2841513612370519532 n 84ed4

Учень Бахмутської чоловічої гімназії Микола Малашко

Іще один визначний діяч українського національного руху на Донеччині – Микола Малашко, який народився 5 грудня 1898 року в селі Мар’їнка Маріупольського повіту (тепер місто Мар’їнка Донецької області). У 1917 – 1918 роках він навчався в Бахмутській чоловічій гімназії, був ініціатором створення організації учнів-середньошкільників міста й повіту.

Микола Малашко брав активну участь у створенні Вільного козацтва Торецької Січі, а пізніше – Вільного козацтва Донецького басейну. У березні 1918 року молодий хлопець втік від більшовицького арешту до Запорозької дивізії, де прослужив до проголошення влади гетьмана П. Скоропадського. Потім відновив навчання у Бахмутській гімназії й закінчив її 1919 року.

Того ж літа Малашко долучився до повстання проти денікінщини, яке очолював його старший брат Михайло Малашко. До жовтня 1920 року брав активну участь в українському повстанському русі, та врешті був змушений із Катеринославським повстанським кошем емігрувати до Румунії. У 1922 – 1927 роках навчався в Українській Господарській Академії в Подєбрадах за фахом інженера-економіста й був залишений у ній професорським стипендіатом.

В одній із анкет на питання «В яких країнах маєте бажання працювати?» Микола Малашко відповів: «На Україні, на землях з українським населенням, де прийдеться». А на інше питання «Які фізичні вади маєте?» відповів: «Кулю в грудях».

286946146 756285055519956 1985901539827893669 n b8b1f

Учениця Бахмутської жіночої гімназії Ганна Марченко

Незвичайною була також доля Ганни Марченко (дівоче прізвище – Лифар), яка народилася 10 червня 1899 року в селі Вірівка Бахмутського повіту. Закінчивши Бахмутську жіночу гімназію, вона в 1918 – січні 1919 року була слухачкою першого курсу історико-філологічного факультету Київських вищих жіночих курсів. Потім працювала в Міністерствах преси, внутрішніх справ, народного господарства уряду УНР, евакуювалася разом з урядовими установами в січні 1919 року. В еміграції закінчила Українську Господарську Академію в 1927 році, отримавши фах інженера-економіста. Загинула вона в 1944 році під час польського повстання у Варшаві, її чоловік в той час перебував у складі дивізії «Галичина».

Микола Малашко, Ганна Марченко, Валентин Костенко залишаться в пам’яті бахмутян як свідчення про наш довгий історичний шлях в набутті незалежності України. Як свідчення про глибоке прагнення до державності.

Фото з архіву Бахмутського краєзнавчого музею та з вільного доступу.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Бахмутяни можуть поспілкуватися з Ревою: дата та контакти

Семаковська Тетяна 16:25, 18 Листопада 2026
Олексій Рева / Facebook

19 листопада з 12:00 до 13:00 відбудеться “Пряма лінія” з начальником Бахмутської міської військової адміністрації (МВА) Олексія Реви для бахмутян. Громадяни зможуть отримати відповіді на питання, які їх турбують.

Про пряму лінію з очільником Бахмута повідомляє міськрада.

Пряма лінія для бахмутян

“Пряма лінія” з начальником Бахмутської міської військової адміністрації Олексієм Ревою відбудеться у четвер, 19 листопада 2026 року, з 12:00 до 13:00. 

Щоб отримати відповіді на свої нагальні питання від бахмутської влади, мешканцям громади необхідно зателефонувати за номером: +38 (095) 024 5075.

Нагадаємо, що прямі лінії з владою Бахмута вже не вперше влаштовують для бахмутської громади. Саме так люди мають можливість напряму поспілкуватися з представниками міськради. Раніше такі лінії вже проводили із заступниками міського голови Олександром Марченком та Сергієм Родіним.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Львові відкриється виставка присвячена Бахмуту: що відомо

Семаковська Тетяна 15:33, 18 Листопада 2026
Музей “Територія Терору” / фото “Територія Терору”

Сьогодні, 18 листопада, о 16:00 у музеї “Територія Терору”, який розташований у місті Львові, відбудеться відкриття нової виставки “Бахмут. 9 кроків пам’яті”. Експозиція присвячена історії єврейської громади Бахмута, трагедії Голокосту та важливості збереження історичної пам’яті.

Про подію повідомили на сторінці музею.

Про що виставка “Бахмут. 9 кроків пам’яті”

Проєкт створила мисткиня та дослідниця історії українського сходу Наталя Михальченко. Поштовхом до роботи стало знайомство з родинним архівом харківського професора Лазара Глускіна та розповідями його нащадків. Окрім приватних колекцій, в основу виставки лягли матеріали Бахмутського краєзнавчого музею та Меморіального комплексу “Яд Вашем”.

Як зазначають організатори, через репресії, міграції, війни та системні замовчування чимало історій тривалий час залишалися незафіксованими або були втрачені, тому сьогодні приватні архіви набувають особливого значення.

Експозиція об’єднує дев’ять витинанок рейзеле, інформаційні постери та цифровий архів. Число дев’ять обране невипадково: у єврейській культурі та містиці воно є символічним і пов’язане водночас із жалобою та пам’яттю, а також зі світлом і надією.

Де та коли відбудеться відкриття

Як повідомили нам у коментарі організатори, відкриття виставки “Бахмут. 9 кроків пам’яті” відбудеться сьогодні, 18 листопада, о 16:00 у приміщенні музею “Територія Терору” за адресою: просп. В’ячеслава Чорновола, 45Г.

Експозиція триватиме до 30 листопада з можливістю продовження. У день відкриття вхід для всіх відвідувачів безкоштовний. В інші дні вартість повного квитка становитиме 100 гривень, а для ветеранів, учасників АТО та членів сімей загиблих військових діятиме пільгова ціна — 50 гривень (пів ціни).

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Олексій Рева

Бахмутяни можуть поспілкуватися з Ревою: дата та контакти

19 листопада з 12:00 до 13:00 відбудеться “Пряма лінія” з начальником Бахмутської міської військової адміністрації (МВА) Олексія Реви для бахмутян. Громадяни зможуть отримати відповіді на […]

У Львові відкриється виставка присвячена Бахмуту: що відомо

Сьогодні, 18 листопада, о 16:00 у музеї “Територія Терору”, який розташований у місті Львові, відбудеться відкриття нової виставки “Бахмут. 9 кроків пам’яті”. Експозиція присвячена історії […]

хресну ходу
Важливо

Росія використала храми Донеччини для пропаганди: що відомо

Російські пропагандисти презентували в Донецьку фільм “Тут звучить молитва”. У цій стрічці росіяни маніпулюють темою православної віри. Фільм розповідає про окуповані святині на території Донеччини, […]

Важливо

Пенсії, зарплати та прожитковий мінімум у 2027 році: які зміни чекати українцям

У 2027 році на українців очікує підвищення базових соціальних стандартів — прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати. Відповідні показники закладені у проєкті Державного бюджету на […]

12:40, 18.11.2026 Скопіч Дмитро
позиції

На Донеччині викрили агента рф, який наводив вогонь на позиції ЗСУ заради російського громадянства

СБУ затримала коригувальника у сірій зоні на Донеччині. Ним виявився чоловік з Миколаївки. Його завербували росіяни, обіцяючи “евакуацію” на бік рф і оформлення російського громадянства. […]