Кращі представники бахмутської молоді у 1917 – 1918 роках зв’язали свою долю з українським визвольним рухом, пройшли буремними шляхами Української революції, і в складних умовах еміграції залишилися вірними своєму народу, ідеям національного визволення й поступу. Їхні імена залишилися в літописі Української Господарської Академії, заснованої нашим видатним земляком – Микитою Шаповалом. Хто ці люди і чим вони займалися, розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Розповідаючи про видатного діяча Української революції 1917 – 1921 років, нашого земляка родом із села Серебрянки Микиту Шаповала, члена Центральної Ради, міністра урядів УНР, видатного поета й публіциста, вченого-соціолога, ми згадували його подвижницьку діяльність з розбудови українського життя на еміграції в 1920-30-х роках. За його ініціативи у Чехо-Словаччині, при підтримці президента республіки Томаша Масарика, була створена низка українських громадських та освітніх інституцій, серед них і Українська Господарська Академія в Подєбрадах.

В курортному місті Подєбрадах за 50 кілометрів від Праги, на правому березі річки Лаба, височіє замок чеського короля Юрія Подєбрадського. Саме в ньому 1922 року розмістилася Українська господарська академія, заснована Українським громадським комітетом у Празі при фінансовій допомозі міністерства закордонних справ Чехо-Словаччини. Через це впродовж 1922 – 1935 років у місті склалася численна українська громада.

Академія складалася з трьох відділів: агрономічно-лісового, гідротехнічно-технологічного та економічно-кооперативного, мала для своїх навчальних потреб кабінети, лабораторії, господарчу ферму, лісовий розсадник, метеорологічну станцію, ґрунтовну бібліотеку, що налічувала 25600 томів фахової наукової літератури різними мовами.

Подєбрадський замок – осідок Української Господарської Академії

Метою чехословацького уряду, який фінансував її діяльність, було надати допомогу українцям, які опинилися в скрутній ситуації на чужині, без засобів для існування. Керівництво ж УГА ставило іншу мету – підготовку керівних кадрів для майбутньої Української самостійної держави. Багато студентів запам’ятали заклик голови Українського громадського комітету Микити Шаповала спішити вчитися, «а то скоро нас покличе Батьківщина».

У професорсько-викладацькому складі переважали відомі українські політики і вчені, урядовці, дипломати й військовики часів Української Народної Республіки. Серед професорів були два колишні прем’єр-міністри  УНР – Борис Мартос та Ісак Мазепа.

Студентами також ставали активні учасники українських визвольних змагань, а після їх поразки – вимушені емігранти в країнах Центральної Європи. Це були насамперед козаки і старшини Армії УНР, учасники козацько-селянського руху, повстанські отамани. Були серед студентів і генерали, як-от Олекса Алмазов та Іван Омелянович-Павленко. Тож не дивно, що в господарській академії поруч зі зверненням «пане колего» можна було почути «пане хорунжий», «пане сотнику», «пане полковнику».

Серед офіційних автобіографій студентів та вступників до академії, що збереглися в архіві УГА, збереглися життєписи наших земляків-бахмутян, активних учасників українських визвольних змагань 1917 – 1921 років.

Учень Бахмутського реального училища Валентин Костенко

Так, у цьому «Подєбрадському полку» УНР, як його згодом стали називати, знаходимо Валентина Костенка, одного з очільників українського молодіжного руху в Бахмуті в 1917 – 1918 роках. Він народився 11 лютого 1898 року на хуторі Весела Гора Бахмутського повіту (тепер належить до Самарської сільради Олександрівського району Донецької області).

Валентин Костенко навчався в Бахмутському реальному училищі, де під час навчання у 1917 році виступив організатором Вільного козацтва в Бахмуті. На початку 1918 року він стояв на чолі організації середньошкільників-українців міста. У квітні 1918 року втік від більшовицьких репресій та вступив до української армії.

В серпні 1918 року демобілізувався як учень. У 1919 році поступив до Катеринославського гірничого інституту. Брав участь у повстанні проти денікінщини в складі різних повстанських загонів. Потім перебував на еміграції в Чехословаччині, де в 1927 році скінчив Українську Господарську Академію. Був відомий як інженер-економіст, кооператор і журналіст.

Учень Бахмутської чоловічої гімназії Микола Малашко

Іще один визначний діяч українського національного руху на Донеччині – Микола Малашко, який народився 5 грудня 1898 року в селі Мар’їнка Маріупольського повіту (тепер місто Мар’їнка Донецької області). У 1917 – 1918 роках він навчався в Бахмутській чоловічій гімназії, був ініціатором створення організації учнів-середньошкільників міста й повіту.

Микола Малашко брав активну участь у створенні Вільного козацтва Торецької Січі, а пізніше – Вільного козацтва Донецького басейну. У березні 1918 року молодий хлопець втік від більшовицького арешту до Запорозької дивізії, де прослужив до проголошення влади гетьмана П. Скоропадського. Потім відновив навчання у Бахмутській гімназії й закінчив її 1919 року.

Того ж літа Малашко долучився до повстання проти денікінщини, яке очолював його старший брат Михайло Малашко. До жовтня 1920 року брав активну участь в українському повстанському русі, та врешті був змушений із Катеринославським повстанським кошем емігрувати до Румунії. У 1922 – 1927 роках навчався в Українській Господарській Академії в Подєбрадах за фахом інженера-економіста й був залишений у ній професорським стипендіатом.

В одній із анкет на питання «В яких країнах маєте бажання працювати?» Микола Малашко відповів: «На Україні, на землях з українським населенням, де прийдеться». А на інше питання «Які фізичні вади маєте?» відповів: «Кулю в грудях».

Учениця Бахмутської жіночої гімназії Ганна Марченко

Незвичайною була також доля Ганни Марченко (дівоче прізвище – Лифар), яка народилася 10 червня 1899 року в селі Вірівка Бахмутського повіту. Закінчивши Бахмутську жіночу гімназію, вона в 1918 – січні 1919 року була слухачкою першого курсу історико-філологічного факультету Київських вищих жіночих курсів. Потім працювала в Міністерствах преси, внутрішніх справ, народного господарства уряду УНР, евакуювалася разом з урядовими установами в січні 1919 року. В еміграції закінчила Українську Господарську Академію в 1927 році, отримавши фах інженера-економіста. Загинула вона в 1944 році під час польського повстання у Варшаві, її чоловік в той час перебував у складі дивізії «Галичина».

Микола Малашко, Ганна Марченко, Валентин Костенко залишаться в пам’яті бахмутян як свідчення про наш довгий історичний шлях в набутті незалежності України. Як свідчення про глибоке прагнення до державності.

Фото з архіву Бахмутського краєзнавчого музею та з вільного доступу.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

У 2027 році в Україні планують запустити загальнодержавний реєстр житла для внутрішньо переміщених осіб. Система міститиме актуальну інформацію про наявний житловий фонд та буде інтегрована з базою даних ВПО. Очікується, що це допоможе державі та громадам визначати, де переселенці найбільше потребують житла та які об’єкти можна використовувати для їхнього розміщення.

Про це повідомили в Мінрегіон.

Як працюватиме реєстр житла для ВПО

Майбутній реєстр має стати загальнодержавною інформаційно-аналітичною системою. У ньому зберігатимуть інформацію про житлові об’єкти та їх використання. Систему планують наповнити актуальними даними про житловий фонд та інтегрувати з базою даних внутрішньо переміщених осіб. Це має дати можливість зіставляти потреби ВПО з житлом, яке фактично є в громадах.

За словами Віталія Безгіна, наявність релевантних даних необхідна для ефективного використання обмежених ресурсів.

“Питання житла для внутрішньо переміщених людей напряму повʼязане з питанням реєстру інвентаризації житлових фондів під потреби ВПО. Ми хочемо цей етап завершити, адже без релевантних даних ми розпорошуємо дефіцитні ресурси. Тож у 2027 році плануємо запустити реєстр житла для ВПО, вже наповненого даними і інтегрованого з базою даних ВПО”, — зазначив Віталій Безгін.

Чи вирішуватиме держава, кому надавати житло

Створення загальнодержавного реєстру не передбачає централізації управління житлом. Громади й надалі управлятимуть своїм житловим фондом та ухвалюватимуть рішення щодо надання житла. Реєстр натомість має стати цифровим інструментом, який дозволить громадам і державі бачити актуальну ситуацію з житловими ресурсами та потребами переселенців.

Наявність верифікованих даних має допомогти точніше визначати потребу в соціальному житлі та оцінювати наявні житлові об’єкти. Зокрема, на основі цих даних можна буде планувати відновлення, переобладнання або будівництво житла. Інформація також має допомогти державі та громадам у переговорах із міжнародними партнерами щодо залучення фінансування для житлових проєктів.

Запустити загальнодержавний реєстр житла для ВПО планують у 2027 році. Передбачається, що на момент запуску система вже буде наповнена даними та інтегрована з базою даних внутрішньо переміщених осіб.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році ЮНІСЕФ реалізує в Україні чотири види грошової допомоги для сімей із дітьми, які постраждали від війни. Залежно від обставин можна отримати 4 100 гривень на людину, 12 300 гривень на кожного члена домогосподарства, одноразову допомогу 16 700 гривень або зимову виплату 19 400 гривень на домогосподарство.

Хто може претендувати на виплати від ЮНІСЕФ та куди потрібно звертатися — розповідає Бахмут IN.UA.

Грошова допомога від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто та скільки може отримати

ЮНІСЕФ продовжує надавати гуманітарну грошову допомогу вразливим сім’ям із дітьми, які постраждали внаслідок війни в Україні. У 2026 році організація реалізує чотири види такої підтримки. Це багатоцільова допомога після атак та обов’язкової евакуації, екстрена допомога у сфері захисту дітей, виплати у разі порушення роботи базових послуг та зимова допомога.

Важливо, що єдиного способу реєстрації на всі чотири програми немає. Залежно від виду підтримки сім’ї можуть визначати ЮНІСЕФ та його партнери, соціальні працівники або державні та місцеві органи соціального захисту.

12 300 гривень після атак або обов’язкової евакуації

Перший вид підтримки — багатоцільова грошова допомога сім’ям, які постраждали через надзвичайні ситуації, пов’язані з війною. Зокрема, йдеться про наслідки ракетних атак та обов’язкову евакуацію із прифронтових територій.

Сім’ї можуть визначати у співпраці з місцевими органами влади. Після цього ЮНІСЕФ та партнерські організації перевіряють, чи відповідає конкретна родина встановленим критеріям.

Якщо родина відповідає умовам програми, допомога становить 12 300 гривень на кожного члена домогосподарства, який відповідає критеріям. Ця сума має допомогти покрити основні потреби приблизно протягом трьох місяців. Водночас сам факт евакуації або того, що родина постраждала від атаки, не гарантує отримання грошей. ЮНІСЕФ наголошує, що фінансування програми обмежене, допомогу можуть паралельно надавати інші гуманітарні організації, а сім’я повинна відповідати встановленим критеріям.

16 700 гривень сім’ям із дітьми, які безпосередньо постраждали від атак

Окремий вид підтримки передбачений для сімей із дітьми, які безпосередньо постраждали внаслідок атак із застосуванням вибухової зброї. Допомогу можуть надати, якщо внаслідок такої атаки щонайменше один член домогосподарства був поранений або загинув.

Родини, які відповідають критеріям, отримують одноразову виплату в розмірі 16 700 гривень. Ця фінансова підтримка є частиною ширшої допомоги у сфері захисту дітей. Тому разом із нею родина може отримувати, зокрема, психологічну та психосоціальну підтримку.

Самостійно подавати заявку через загальну онлайн-форму не потрібно. Потенційних отримувачів зазвичай визначають фахівці із захисту дітей або соціальні працівники, які супроводжують відповідний випадок. Якщо сім’я потенційно відповідає умовам, із нею має зв’язатися фахівець для оцінки потреб та права на допомогу.

4 100 гривень через перебої зі світлом, теплом або водою

Ще один напрям допомоги стосується ситуацій, коли російські атаки на критичну інфраструктуру спричиняють тривалі перебої з базовими послугами.

Йдеться, зокрема, про відсутність:

• електропостачання;
• опалення;
• водопостачання.

У межах поточної програми виплата становить 4 100 гривень на кожну особу, яка відповідає встановленим критеріям. Допомога орієнтована насамперед на вразливі сім’ї, які особливо потерпають від тривалих перебоїв із базовими послугами.

Залежно від населеного пункту та умов конкретної програми підтримка зазвичай надається через місцеві органи соціального захисту. Відкритої онлайн-реєстрації на цю виплату ЮНІСЕФ не проводить. Населені пункти, в яких запускають відповідну підтримку, визначають залежно від масштабів кризової ситуації. Інформацію про це мають повідомляти місцеві органи влади.

19 400 гривень на зиму: хто може отримати

Найбільша з чотирьох сум передбачена в межах зимової грошової допомоги. У сезоні 2026–2027 років родини, які відповідають встановленим критеріям, можуть отримати 19 400 гривень на одне домогосподарство.

Гроші мають допомогти покрити додаткові зимові витрати, зокрема на опалення, паливо, комунальні послуги та теплий одяг. Ця програма має окремий механізм. Її фінансує ЮНІСЕФ, однак реєстрацію, визначення отримувачів та виплати забезпечує держава через Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України та Пенсійний фонд України.

Для отримання допомоги родина повинна одночасно відповідати двом основним умовам. Перша — проживати у громаді, розташованій у межах 0–20 кілометрів від лінії фронту, в одній із восьми областей:

• Донецькій;
• Дніпропетровській;
• Запорізькій;
• Сумській;
• Харківській;
• Херсонській;
• Миколаївській;
• Чернігівській.

Друга умова — родина повинна належати щонайменше до однієї з 11 визначених категорій вразливості. Серед них ЮНІСЕФ називає, зокрема, сім’ї, які отримують допомогу у зв’язку з інвалідністю дітей або інших членів родини, багатодітні та неповні сім’ї, сім’ї з дітьми в альтернативних формах догляду, ВПО, які отримують державну підтримку, а також домогосподарства, яким призначені житлові субсидії чи пільги на оплату комунальних послуг.

Як подати заявку на 19 400 гривень

На відміну від деяких інших програм ЮНІСЕФ, для отримання зимової допомоги недостатньо лише відповідати критеріям — потрібно подати заявку.

Звернутися можна через:

• відділення Пенсійного фонду України;
• Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП);
• відповідний орган місцевої влади.

При цьому безпосередньо ЮНІСЕФ заявки на зимову виплату не приймає та не визначає, кому призначати кошти.

Тому питання щодо документів, реєстрації, відповідності критеріям або статусу вже призначеної виплати потрібно адресувати Пенсійному фонду чи місцевим органам влади.

Також ЮНІСЕФ рекомендує стежити за офіційними повідомленнями державних та місцевих органів щодо строків реєстрації й процедури подання заяв.

Чи надаватиме ЮНІСЕФ дрова та інше тверде паливо у 2026 році

У 2026 році підхід до зимової допомоги змінився. ЮНІСЕФ повідомляє, що більше не надає зимову допомогу в натуральній формі, зокрема тверде паливо. Натомість підтримка надається грошима, щоб родини могли самостійно спрямувати кошти на необхідні зимові потреби. Зимова програма ЮНІСЕФ на сезон 2026–2027 років загалом значно ширша за грошові виплати. Організація планує охопити різними видами зимової підтримки близько 3 мільйонів людей, серед яких 540 тисяч дітей.

Окрім грошової допомоги, програма передбачає ремонт систем централізованого опалення, підтримку шкіл та посилення енергетичної стійкості медичних закладів.

До теми:

Грошова допомога від ЮНІСЕФ у 2026 році: чи можна зареєструватися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!