Кращі представники бахмутської молоді у 1917 – 1918 роках зв’язали свою долю з українським визвольним рухом, пройшли буремними шляхами Української революції, і в складних умовах еміграції залишилися вірними своєму народу, ідеям національного визволення й поступу. Їхні імена залишилися в літописі Української Господарської Академії, заснованої нашим видатним земляком – Микитою Шаповалом. Хто ці люди і чим вони займалися, розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Розповідаючи про видатного діяча Української революції 1917 – 1921 років, нашого земляка родом із села Серебрянки Микиту Шаповала, члена Центральної Ради, міністра урядів УНР, видатного поета й публіциста, вченого-соціолога, ми згадували його подвижницьку діяльність з розбудови українського життя на еміграції в 1920-30-х роках. За його ініціативи у Чехо-Словаччині, при підтримці президента республіки Томаша Масарика, була створена низка українських громадських та освітніх інституцій, серед них і Українська Господарська Академія в Подєбрадах.

В курортному місті Подєбрадах за 50 кілометрів від Праги, на правому березі річки Лаба, височіє замок чеського короля Юрія Подєбрадського. Саме в ньому 1922 року розмістилася Українська господарська академія, заснована Українським громадським комітетом у Празі при фінансовій допомозі міністерства закордонних справ Чехо-Словаччини. Через це впродовж 1922 – 1935 років у місті склалася численна українська громада.

Академія складалася з трьох відділів: агрономічно-лісового, гідротехнічно-технологічного та економічно-кооперативного, мала для своїх навчальних потреб кабінети, лабораторії, господарчу ферму, лісовий розсадник, метеорологічну станцію, ґрунтовну бібліотеку, що налічувала 25600 томів фахової наукової літератури різними мовами.

Подєбрадський замок – осідок Української Господарської Академії

Метою чехословацького уряду, який фінансував її діяльність, було надати допомогу українцям, які опинилися в скрутній ситуації на чужині, без засобів для існування. Керівництво ж УГА ставило іншу мету – підготовку керівних кадрів для майбутньої Української самостійної держави. Багато студентів запам’ятали заклик голови Українського громадського комітету Микити Шаповала спішити вчитися, «а то скоро нас покличе Батьківщина».

У професорсько-викладацькому складі переважали відомі українські політики і вчені, урядовці, дипломати й військовики часів Української Народної Республіки. Серед професорів були два колишні прем’єр-міністри  УНР – Борис Мартос та Ісак Мазепа.

Студентами також ставали активні учасники українських визвольних змагань, а після їх поразки – вимушені емігранти в країнах Центральної Європи. Це були насамперед козаки і старшини Армії УНР, учасники козацько-селянського руху, повстанські отамани. Були серед студентів і генерали, як-от Олекса Алмазов та Іван Омелянович-Павленко. Тож не дивно, що в господарській академії поруч зі зверненням «пане колего» можна було почути «пане хорунжий», «пане сотнику», «пане полковнику».

Серед офіційних автобіографій студентів та вступників до академії, що збереглися в архіві УГА, збереглися життєписи наших земляків-бахмутян, активних учасників українських визвольних змагань 1917 – 1921 років.

Учень Бахмутського реального училища Валентин Костенко

Так, у цьому «Подєбрадському полку» УНР, як його згодом стали називати, знаходимо Валентина Костенка, одного з очільників українського молодіжного руху в Бахмуті в 1917 – 1918 роках. Він народився 11 лютого 1898 року на хуторі Весела Гора Бахмутського повіту (тепер належить до Самарської сільради Олександрівського району Донецької області).

Валентин Костенко навчався в Бахмутському реальному училищі, де під час навчання у 1917 році виступив організатором Вільного козацтва в Бахмуті. На початку 1918 року він стояв на чолі організації середньошкільників-українців міста. У квітні 1918 року втік від більшовицьких репресій та вступив до української армії.

В серпні 1918 року демобілізувався як учень. У 1919 році поступив до Катеринославського гірничого інституту. Брав участь у повстанні проти денікінщини в складі різних повстанських загонів. Потім перебував на еміграції в Чехословаччині, де в 1927 році скінчив Українську Господарську Академію. Був відомий як інженер-економіст, кооператор і журналіст.

Учень Бахмутської чоловічої гімназії Микола Малашко

Іще один визначний діяч українського національного руху на Донеччині – Микола Малашко, який народився 5 грудня 1898 року в селі Мар’їнка Маріупольського повіту (тепер місто Мар’їнка Донецької області). У 1917 – 1918 роках він навчався в Бахмутській чоловічій гімназії, був ініціатором створення організації учнів-середньошкільників міста й повіту.

Микола Малашко брав активну участь у створенні Вільного козацтва Торецької Січі, а пізніше – Вільного козацтва Донецького басейну. У березні 1918 року молодий хлопець втік від більшовицького арешту до Запорозької дивізії, де прослужив до проголошення влади гетьмана П. Скоропадського. Потім відновив навчання у Бахмутській гімназії й закінчив її 1919 року.

Того ж літа Малашко долучився до повстання проти денікінщини, яке очолював його старший брат Михайло Малашко. До жовтня 1920 року брав активну участь в українському повстанському русі, та врешті був змушений із Катеринославським повстанським кошем емігрувати до Румунії. У 1922 – 1927 роках навчався в Українській Господарській Академії в Подєбрадах за фахом інженера-економіста й був залишений у ній професорським стипендіатом.

В одній із анкет на питання «В яких країнах маєте бажання працювати?» Микола Малашко відповів: «На Україні, на землях з українським населенням, де прийдеться». А на інше питання «Які фізичні вади маєте?» відповів: «Кулю в грудях».

Учениця Бахмутської жіночої гімназії Ганна Марченко

Незвичайною була також доля Ганни Марченко (дівоче прізвище – Лифар), яка народилася 10 червня 1899 року в селі Вірівка Бахмутського повіту. Закінчивши Бахмутську жіночу гімназію, вона в 1918 – січні 1919 року була слухачкою першого курсу історико-філологічного факультету Київських вищих жіночих курсів. Потім працювала в Міністерствах преси, внутрішніх справ, народного господарства уряду УНР, евакуювалася разом з урядовими установами в січні 1919 року. В еміграції закінчила Українську Господарську Академію в 1927 році, отримавши фах інженера-економіста. Загинула вона в 1944 році під час польського повстання у Варшаві, її чоловік в той час перебував у складі дивізії «Галичина».

Микола Малашко, Ганна Марченко, Валентин Костенко залишаться в пам’яті бахмутян як свідчення про наш довгий історичний шлях в набутті незалежності України. Як свідчення про глибоке прагнення до державності.

Фото з архіву Бахмутського краєзнавчого музею та з вільного доступу.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Завтра, 16 червня, Норвезька рада у справах біженців (NRC) відкриє збір заявок на отримання грошової допомоги. Подати її можуть ВПО, мешканці звільнених територій та територій бойових дій. Для успішного подання заявки фахівці NRC радять заздалегідь підготувати документи. Загалом можуть знадобитися шість видів документів.

Про це повідомляє NRC.

Які документи потрібні для реєстрації на допомогу від NRC

16 червня Норвезька рада у справах біженців (NRC) відкриє збір заявок на отримання грошової допомоги. Якщо ви плануєте подавати заявку, зверніть увагу, що процес верифікації оновили.

Для реєстрації рекомендують заздалегідь підготувати необхідні документи. Фотографії документів мають бути чіткими, кольоровими та горизонтальними. Також підходять скриншоти із застосунку “Дія”. Вони мають включати всю необхідну інформацію.

Загалом для подачі заявки на грошову допомогу від NRC потрібні шість видів документів. Серед них:

• паспорт громадянина України або ID-картка. Рекомендується використовувати документи, видані після 2016 року, для кращого зчитування комп’ютером. Паспорти книжкового формату, ЄДокумент та водійські посвідчення можуть потребувати додаткової перевірки;
• довідка ВПО (якщо ви або члени вашої родини є ВПО);
• свідоцтва про народження дітей (якщо у вашій родині є діти до 15 років);
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (для кожного члена віком від 15 років);
• номер банківського рахунку у форматі IBAN (UA + 27 символів). Соціальні, пенсійні або рахунки “ЄПідтримки” не приймаються або можуть ускладнити процес подачі заявки;
• документи які підтверджують вразливість: посвідчення особи з інвалідністю або довідка медико-соціальної експертної комісії, пенсійне посвідчення, посвідчення багатодітної сім’ї, довідка про вагітність, свідоцтво про статус одинокої матері або одинокого батька, медична довідка, яка підтверджує тяжку хворобу або хронічне захворювання.

За додатковою інформацією можна звернутися на гарячу лінію: 0 800 302 007.

Читайте також:

• Уряд схвалив Стратегію підтримки ВПО до 2030 року: основні положення
• Кредити на відбудову бізнесу після обстрілів: з 1 липня стартує нова програма
• Ветерани з Бахмутської громади можуть отримати до 200 тисяч гривень на перший внесок за іпотекою: деталі програми

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У травні 2026 року багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування міста Бахмут провела серію закупівель через систему Prozorro. Загальна сума укладених договорів склала понад один мільйон гривень. Основні витрати медичний заклад спрямував на медичні матеріали, фармацевтичну продукцію, програмне забезпечення та будівельні роботи.

Детальний огляд витрат лікарні публікує редакція Бахмут IN.UA.

Закупівлі багатопрофільної лікарні Бахмута

Для забезпечення безперебійного лікувального процесу заклад придбав профільні товари та техніку:

• медичні матеріали нехімічні та гематологічні одноразового застосування — 156 000 гривень;
• загальні протиінфекційні засоби для системного застосування, вакцини та імуномодулятори — 138 000 гривень;
• системи реєстрації медичної інформації та дослідне обладнання — 120 000 гривень;
• приладдя для венепункції та забору крові — 85 000 гривень;
• устаткування для операційних блоків, зокрема набір стерильних трубок для помпи — 42 000 гривень;
• опромінювач ультрафіолетовий екранований бактерицидний — 41 986,80 гривні;
• контейнери та пакети для забору матеріалу для аналізів, дренажі — 34 400 гривень;
• контейнери та пакети для забору матеріалу для аналізів, дренажі (окрема закупівля) — 32 000 гривень;
• лікарські засоби для лікування захворювань сечостатевої системи та гормони — 27 000 гривень;
• стрічка для систем реєстрації ЕКГ — 22 000 гривень;
• медичні матеріали нехімічні та гематологічні одноразового застосування (окрема закупівля) — 13 600 гривень;
• тестові смужки для аналізу сечі — 10 500 гривень;
• приладдя для венепункції та забору крові (окрема закупівля) — 9 700 гривень;
• електричні лампи розжарення, бактерицидна лампа та гоніометр — 5 360 гривень;
• скляний посуд лабораторного та санітарно-гігієнічного призначення — 1 000 гривень.

Програмне забезпечення, послуги та навчання

Окрему частину витрат лікарні склали оплата праці спеціалістів, доступ до інформаційних систем та профільне навчання:

• послуги, пов’язані із системами та підтримкою — 60 000 гривень;
• послуги, пов’язані з програмним забезпеченням — 54 572 гривні;
• доступ до електронних баз наукової інформації та ресурсу “Платформа Медзаклад” — 27 200 гривень;
• послуги з професійної підготовки у сфері безпеки та охорони праці — 24 500 гривень;
• різні послуги у сфері охорони здоров’я — 21 548 гривень;
• різні послуги у сфері охорони здоров’я (окрема закупівля) — 15 777 гривень;
• прокат вантажних транспортних засобів із водієм — 1 080 гривень;
• послуги з обробки даних — 270 гривень.

Будівельні роботи, канцелярія та господарські товари

У травні також було профінансовано забезпечення адміністративної роботи закладу та ремонтні потреби:

• папір для друку формату А4 — 135 000 гривень;
• інші завершальні будівельні роботи — 79 927,63 гривні;
• друкована продукція з елементами захисту, медичні бланки та книжки — 29 000 гривень;
• конструкційні матеріали, зокрема гіпсокартон, мінераловатні плити та металеві профілі — 18 417,22 гривні;
• офісне устаткування та касова стрічка — 14 000 гривень;
• спеціалізована хімічна продукція, змивка для піни та омивач скла — 6 294,22 гривні;
• натуральні тканини, фланель — 6 250 гривень;
• вироби для ванної кімнати та кухні, змішувачі — 4 715 гривень;
• паперові та картонні реєстраційні журнали — 2 652 гривні;
• мастики, розчинники та ґрунт-емаль — 2 383,33 гривні;
• замки та ручки для дверей — 949 гривень;
• конструкційні матеріали, цемент — 660,96 гривні;
• клей для плитки — 322,15 гривні.

Загальна сума витрат медичного закладу за місяць склала 1 244 065 гривень. Найдорожчою закупівлею стала закупка медичних матеріалів одноразового застосування — 156 000 гривень, а найдешевшою — послуги з обробки даних за 270 гривень.

Читайте також:

Закупівлі Сіверської громади у травні: куди витратили понад 46 тисяч гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!