Можливо ви не знали, чи трохи підзабули уроки історії про минуле Бахмута. Насправді місто вже не вперше потерпає від бажання московитів встановити тут свої порядки. Як це було у ХVІІІ столітті та чому у Булавінському повстанні існує запорізькій слід у розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Після того, як у 2015 році в ході декомунізації в Бахмуті (тоді ще Артемівську) покинули свої постаменти комуністичні вожді Ленін, Артем (Сергєєв) та Квірінг, єдиною історичною постаттю, яка вшанована пам’ятником на одній із площ у центрі міста, залишився Кіндрат Булавін (1667 – 1708) – ватажок козацького повстання на Дону й Слобожанщині. Цей пам’ятник був встановлений у 1971 році, коли масштабно відзначалося офіційне 400-річчя заснування міста (про те, наскільки вірогідною є ця дата, йшлося в попередній нашій публікації).

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті. 1971 р.

Погруддя суворого козацького отамана стоїть у історичному центрі Бахмута, де колись була розташована дерев’яна Бахмутська фортеця. Фортеця представляла собою укріплення козаків-солеварів, збудоване в 1703 році й наступного року передане царською грамотою в підпорядкування Ізюмського слобідського козацького полку. Незважаючи на це між слобідськими й донськими козаками продовжувалися суперечки за володіння соляними джерелами.  Тож не дивно, що вже в 1705 році бачимо отаманом Бахмутських солеварів донського козака Кіндрата Опанасовича Булавіна.

Хто такий Булавін?

Тривалий час місцем його народження вважалася слобода Трьохізбенська (нині селище Трьохізбенка на території Луганської області). Але архівні дослідження довели, що Булавін походив не від донських козаків, а з військово-служилої верстви «дітей боярських», і народився в слободі Старий Салтів на Харківщині, тобто на Слобідській Україні.

Бунт бахмутських солеварів

Перші звістки про Кіндрата Булавіна датуються 1705 – 1706 роками, коли він очолив бунт бахмутських солеварів проти царського уряду. Бахмутяни відмовилися підкорятися ізюмському полковнику Шидловському, вчинили опір перепису солеварень, заарештували, а потім вигнали з містечка  царського дяка Горчакова, який прибув із військовою командою для вирішення суперечки між ізюмцями й донцями. Цей бунт вважається передвістям булавінського повстання, яке розгорнулося в наступні два роки.

Для пошуку й повернення втікачів на Дон у 1707 році був споряджений загін князя Ю. Долгорукова. Серед інших завдань він мав здійснити розшук у справі про бахмутський бунт. Військо Донське мало заарештувати Булавіна й видати його князю. Але повстанці випередили цей намір, у ніч на 9 жовтня 1707 року напали на каральний загін і знищили його. Донська старшина, щоб довести свою непричетність до цієї події, нашвидку зібрала похідне військо і спрямувала його проти булавінців. 18 жовтня повстанців було розбито, але самому Булавіну з групою козаків вдалося втекти на Бахмут, а звідти на Запорозьку Січ.

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Трьохізбенці. 1998 р

Булавін уклав із запорожцями таємний союз

Хоча січова старшина й намагалася відмовити товариство від масового виступу на боці Булавіна, але січовики дозволили Кіндрату та його сподвижникам отаборитися навколо фортеці Кодак і вербувати добровольців. Навесні 1708 року уряд вислав на придушення повстання регулярні війська під командою брата вбитого князя – В. Долгорукова. Булавін полишив Кодак і вирушив на Міус, а звідти на Дон, разом із загонами отаманів Безпалого, Голого, Драного, Некрасова.

9 травня К. Булавін у Черкаську був обраний військовим отаманом Війська Донського. У тому ж місяці жителі Бахмута урочисто зустрічали булавінського отамана Сергія Безпалого, який прийшов із загоном у тисячу чоловік і очікував приходу ще 300 запорожців. А сам Булавін наприкінці травня надіслав із Бахмута універсал на Запорозьку Січ, в якому закликав запорожців вирушати до слободи Ямпіль, щоб дати відсіч царським військам. Запорожці, отримавши цей універсал, стали переходити на бік повстанців партіями по кількасот чоловік. Дізнавшись про це, цар наказував В. Долгорукому особливо пильнувати, щоб не допустити з’єднання запорожців із донцями.

Пам’ятний хрест біля села Крива Лука. 1990-і роки

Царський уряд задушив повстання і спалив Бахмут

2 липня 1708 року повстанський загін під проводом отамана Семена Драного зазнав поразки від урядових військ у битві біля Кривої Луки. Тривалий час місцем битви вважалося село Крива Лука на Лиманщині. Саме там був встановлений пам’ятний хрест про цю подію Але останнім часом ствердилася думка, що під цією назвою слід розуміти урочище Крива Лука на Дінці, біля сучасного села Закітного.

Булавінське повстання 1707 – 1708 рр

Наступного дня урядові війська під Бахмутом перемогли запорожців, які прийшли на допомогу булавінцям, після чого зруйнували дощенту і спалили місто. Була вчинена жорстока розправа над місцевими мешканцями, які брали участь  у повстанні. Лише через рік уряд вирішив відновити солеварні на Бахмуті й вібудувати хоча б невелику фортецю для захисту від татарських нападів.

Читайте також: Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

7 липня в Черкаську Кіндрат Булавін був оточений у своєму будинку заколотниками, які вирішили видати його урядові, і загинув у сутичці. Після його загибелі деякий час діяли повстанські загони М. Голого й С. Безпалого, а І. Некрасов зі своїми прибічниками відступив на Кубань, у межі володінь кримського хана.

Таким чином Бахмут у 1707 – 1708 роках став місцем спільної боротьби запорозьких і донських козаків проти царських карателів, за стародавні козацькі вольності.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Внутрішньо переміщені особи (ВПО) в Україні мають право оформити житлову субсидію на оплату комунальних послуг за місцем свого фактичного проживання, незалежно від офіційної реєстрації (прописки). При цьому наявність укладеного договору оренди житла не є обов’язковою умовою для переселенців.

Детальніше про механізм оформлення та строки — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Хто може отримати субсидію

Згідно з чинними базовими розрахунками, родина має право претендувати на призначення житлової субсидії у тому разі, якщо її загальні витрати на оплату житлово-комунальних послуг перевищують 15% від сукупного доходу всіх членів сім’ї.

Необхідні документи та способи подання

Для оформлення субсидії заявнику необхідно підготувати такий пакет документів:

• заяву встановленого зразка;
• декларацію про доходи всіх членів родини;
• паспорт громадянина України;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП);
• дійсну довідку про наявність статусу ВПО.

Подати підготовлені документи переселенці можуть кількома зручними способами:

• офлайн або поштою — до найближчого сервісного центру Пенсійного фонду України (ПФУ);
• дистанційно — через вебпортал електронних послуг ПФУ або офіційний мобільний застосунок ПФУ;
• онлайн — через державний портал “Дія”;
• особисто — через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) або уповноважену особу відповідної територіальної громади.

Строки опалювального сезону та особливості розрахунку

Опалювальний період для розрахунку субсидії офіційно триває з 16 жовтня до 15 квітня. Витрати на опалення за жовтень враховуються саме з 16 числа, навіть якщо фактичне подання тепла в будинки розпочалося пізніше. Субсидію за поточний жовтень українці отримають уже в листопаді.

Важливо: якщо родина подасть усі необхідні документи до 30 листопада поточного року, субсидія буде призначена заднім числом — від початку опалювального сезону (тобто з жовтня). Якщо ж заяву буде подано після 1 грудня, допомога призначатиметься лише з місяця фактичного звернення.

Родинам переселенців, яким житлова субсидія вже була успішно призначена ще з травня (на літній період), повторно звертатися з пакетом документів не потрібно — на новий опалювальний сезон її розрахують і подовжать автоматично. Єдиний виняток із цього правила становлять ті домогосподарства, які отримують цільову субсидію на придбання твердого або рідкого пічного побутового палива.

Читайте також:

На житлові ваучери для ветеранів ВПО у 2027 році планують залучити 10,1 млрд грн

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У жовтні 2026 року Званівська сільська рада провела п’ять державних закупівель. Загалом за цей місяць для потреб громади придбали товарів та послуг на понад 169 тисяч гривень. Що саме купували за ці гроші?

Редакція вивчала на сайті Прозорро.

Званівська сільрада: закупівлі у жовтні 2026 року

Протягом жовтня 2026 року Званівська сільська рада здійснила закупівлі на загальну суму 169 147 гривень. Основні витрати спрямували на обслуговування автопарку спецтехніки та придбання солодких подарунків:

• 68 500 гривень витратили на послуги страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
• 56 672 гривні загалом коштували подарункові набори цукерок “Годинник” вагою 700 грамів (закупівлю провели двома окремими тендерами на суми 29 601 гривня та 27 071 гривня);
• 26 175 гривень спрямували на послуги з технічного обслуговування спеціальної техніки (колісного екскаватора-навантажувача BOBCAT B780) на виконання заходів із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;
• 17 800 гривень склали витрати на мастильні засоби для проведення ремонту спеціальної техніки.

Загалом закупівлі Званівської громади за жовтень 2026 року склали 169 147 гривень. Зазначимо, що сума витрат суттєво зросла порівняно з попереднім місяцем. До прикладу, у вересні Званівська громада витратила найменше коштів за цей рік — трохи більше ніж 12 тисяч гривень. Найбільшу суму у жовтні виділили на страхування транспорту, а найдешевшою стала закупівля мастильних матеріалів.

Читайте також:

На що Бахмутська лікарня витратила понад 1 млн грн у жовтні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!