Можливо ви не знали, чи трохи підзабули уроки історії про минуле Бахмута. Насправді місто вже не вперше потерпає від бажання московитів встановити тут свої порядки. Як це було у ХVІІІ столітті та чому у Булавінському повстанні існує запорізькій слід у розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Після того, як у 2015 році в ході декомунізації в Бахмуті (тоді ще Артемівську) покинули свої постаменти комуністичні вожді Ленін, Артем (Сергєєв) та Квірінг, єдиною історичною постаттю, яка вшанована пам’ятником на одній із площ у центрі міста, залишився Кіндрат Булавін (1667 – 1708) – ватажок козацького повстання на Дону й Слобожанщині. Цей пам’ятник був встановлений у 1971 році, коли масштабно відзначалося офіційне 400-річчя заснування міста (про те, наскільки вірогідною є ця дата, йшлося в попередній нашій публікації).

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті. 1971 р.

Погруддя суворого козацького отамана стоїть у історичному центрі Бахмута, де колись була розташована дерев’яна Бахмутська фортеця. Фортеця представляла собою укріплення козаків-солеварів, збудоване в 1703 році й наступного року передане царською грамотою в підпорядкування Ізюмського слобідського козацького полку. Незважаючи на це між слобідськими й донськими козаками продовжувалися суперечки за володіння соляними джерелами.  Тож не дивно, що вже в 1705 році бачимо отаманом Бахмутських солеварів донського козака Кіндрата Опанасовича Булавіна.

Хто такий Булавін?

Тривалий час місцем його народження вважалася слобода Трьохізбенська (нині селище Трьохізбенка на території Луганської області). Але архівні дослідження довели, що Булавін походив не від донських козаків, а з військово-служилої верстви «дітей боярських», і народився в слободі Старий Салтів на Харківщині, тобто на Слобідській Україні.

Бунт бахмутських солеварів

Перші звістки про Кіндрата Булавіна датуються 1705 – 1706 роками, коли він очолив бунт бахмутських солеварів проти царського уряду. Бахмутяни відмовилися підкорятися ізюмському полковнику Шидловському, вчинили опір перепису солеварень, заарештували, а потім вигнали з містечка  царського дяка Горчакова, який прибув із військовою командою для вирішення суперечки між ізюмцями й донцями. Цей бунт вважається передвістям булавінського повстання, яке розгорнулося в наступні два роки.

Для пошуку й повернення втікачів на Дон у 1707 році був споряджений загін князя Ю. Долгорукова. Серед інших завдань він мав здійснити розшук у справі про бахмутський бунт. Військо Донське мало заарештувати Булавіна й видати його князю. Але повстанці випередили цей намір, у ніч на 9 жовтня 1707 року напали на каральний загін і знищили його. Донська старшина, щоб довести свою непричетність до цієї події, нашвидку зібрала похідне військо і спрямувала його проти булавінців. 18 жовтня повстанців було розбито, але самому Булавіну з групою козаків вдалося втекти на Бахмут, а звідти на Запорозьку Січ.

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Трьохізбенці. 1998 р

Булавін уклав із запорожцями таємний союз

Хоча січова старшина й намагалася відмовити товариство від масового виступу на боці Булавіна, але січовики дозволили Кіндрату та його сподвижникам отаборитися навколо фортеці Кодак і вербувати добровольців. Навесні 1708 року уряд вислав на придушення повстання регулярні війська під командою брата вбитого князя – В. Долгорукова. Булавін полишив Кодак і вирушив на Міус, а звідти на Дон, разом із загонами отаманів Безпалого, Голого, Драного, Некрасова.

9 травня К. Булавін у Черкаську був обраний військовим отаманом Війська Донського. У тому ж місяці жителі Бахмута урочисто зустрічали булавінського отамана Сергія Безпалого, який прийшов із загоном у тисячу чоловік і очікував приходу ще 300 запорожців. А сам Булавін наприкінці травня надіслав із Бахмута універсал на Запорозьку Січ, в якому закликав запорожців вирушати до слободи Ямпіль, щоб дати відсіч царським військам. Запорожці, отримавши цей універсал, стали переходити на бік повстанців партіями по кількасот чоловік. Дізнавшись про це, цар наказував В. Долгорукому особливо пильнувати, щоб не допустити з’єднання запорожців із донцями.

Пам’ятний хрест біля села Крива Лука. 1990-і роки

Царський уряд задушив повстання і спалив Бахмут

2 липня 1708 року повстанський загін під проводом отамана Семена Драного зазнав поразки від урядових військ у битві біля Кривої Луки. Тривалий час місцем битви вважалося село Крива Лука на Лиманщині. Саме там був встановлений пам’ятний хрест про цю подію Але останнім часом ствердилася думка, що під цією назвою слід розуміти урочище Крива Лука на Дінці, біля сучасного села Закітного.

Булавінське повстання 1707 – 1708 рр

Наступного дня урядові війська під Бахмутом перемогли запорожців, які прийшли на допомогу булавінцям, після чого зруйнували дощенту і спалили місто. Була вчинена жорстока розправа над місцевими мешканцями, які брали участь  у повстанні. Лише через рік уряд вирішив відновити солеварні на Бахмуті й вібудувати хоча б невелику фортецю для захисту від татарських нападів.

Читайте також: Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

7 липня в Черкаську Кіндрат Булавін був оточений у своєму будинку заколотниками, які вирішили видати його урядові, і загинув у сутичці. Після його загибелі деякий час діяли повстанські загони М. Голого й С. Безпалого, а І. Некрасов зі своїми прибічниками відступив на Кубань, у межі володінь кримського хана.

Таким чином Бахмут у 1707 – 1708 роках став місцем спільної боротьби запорозьких і донських козаків проти царських карателів, за стародавні козацькі вольності.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

В Україні першого червня завершується термін подання заяв на призначення допомоги на проживання для окремих категорій внутрішньо переміщених осіб. Діти-переселенці та непрацездатні особи мають змогу отримати виплати за попередні місяці, якщо встигнуть оформити документи до вказаної дати.

Детальніше про це розповіли в Мінсоцполітики.

Допомога для дітей та непрацездатних осіб зі статусом ВПО

Діти з числа внутрішньо переміщених осіб мають право отримувати державні виплати незалежно від рівня доходів їхньої родини. У разі подання відповідної заяви до першого червня фінансова допомога буде нарахована ретроспективно, починаючи з першого березня.

Непрацездатні переселенці, яким раніше припинили нарахування допомоги через перевищення граничного розміру доходу, мають законне право на повторне подання заяви. За умови звернення до першого червня виплати для цієї категорії громадян також будуть нараховані починаючи з першого березня.

Наслідки несвоєчасного подання документів

Оформлення документів до встановленого терміну дозволяє не втратити можливість отримати гроші за попередні місяці. Якщо людина звернеться за перерахунком після першого червня, державна допомога нараховуватиметься виключно з місяця безпосереднього подання заяви.

Способи оформлення допомоги

Подати заяву на призначення допомоги на проживання можна кількома способами:

• онлайн через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України;
• особисто у найближчому сервісному центрі Пенсійного фонду України;
• через уповноважену особу виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради відповідної територіальної громади; . через Центр надання адміністративних послуг;
• поштовим відправленням на адресу територіального органу Пенсійного фонду України.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині продовжують фіксувати нарощування російських сил в окупованих містах та посилення тиску на Родинське й Костянтинівку, а також взяти під контроль небо над Покровськом. Водночас Генеральний штаб ЗСУ повідомляє про зростання кількості штурмових дій на Покровському відтинку фронту до 66 атак.

Детальніше про ситуацію на лінії зіткнення та зміни в інтенсивності боїв порівняно з минулою добою — у матеріалі.

Аналітика DeepState: Покровськ, Мирноград та Родинське

За даними DeepState, після окупації Покровська та Мирнограда російська армія продовжує нарощувати там свої сили. У містах облаштовуються екіпажі операторів безпілотників, які взяли під контроль небо над агломераціями. Це значно ускладнює роботу українських військових. Актуальним завданням для російської армії залишається подальше просування в глибину української оборони.

Зберігається активний тиск на Родинське, де частина території переходить у “червону зону”. Українські військові стримують наступальні дії, регулярно залучаючи авіацію, адже Родинське є важливою опорною точкою для подальшого просування в район населених пунктів на південь від Добропілля, яке відіграє значну роль у логістиці.

Ситуація в Костянтинівці

За даними аналітиків, у Костянтинівці теж фіксується погіршення ситуації через застосування “тактики просочування”. Російські військові збільшують контроль над територією навколо міста та накопичують сили в навколишніх селах. Звідти відбуваються спроби зайти в межі міста та закріпитися в різних його точках. Одночасно з цим Костянтинівку перетворюють на руїну, яку в результаті буде неможливо утримувати.

Дані Генштабу: Покровський та Костянтинівський напрямки

Найбільша кількість штурмових дій зафіксована на Покровському напрямку. Українські військові зупинили 66 атак у районах населених пунктів Новоолександрівка, Родинське, Гришине, Затишок, Муравка, Котлине, Удачне, Молодецьке, а також у бік Кучерового Яру, Вільного, Сергіївки, Білицького, Шевченка, Мирного та Новопавлівки. Порівняно з минулою добою інтенсивність боїв на цій ділянці зросла — напередодні тут зафіксували 53 штурми.

На Костянтинівському напрямку російські військові здійснили 15 атак поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Степанівки, Іллінівки та Русиного Яру. Кількість боєзіткнень на цій ділянці зменшилася порівняно з показниками минулої доби, коли відбулося 26 атак.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російська армія 11 разів намагалася просунутися у бік Лиману, Дробишевого, Торського, Ямполя та в районах Колодязів, Ставків і Шандриголового. Кількість атак тут залишилася майже на рівні попередньої доби, коли фіксувалося 12 спроб штурму.

На Слов’янському напрямку українські військові зупинили вісім спроб здійснити просування у бік населених пунктів Закітне, Каленики та Рай-Олександрівка. Інтенсивність боїв на цій ділянці не змінилася порівняно з учорашнім днем.

На Краматорському напрямку російські військові провели три наступальні дії в районах Федорівки Другої та Міньківки. Це на дві атаки більше, ніж фіксувалося минулої доби.

Втрати російських військових

Упродовж минулої доби російська армія зазнала таких втрат:

• особового складу — 1 160 осіб;
• танків — 1 одиниця;
• бойових броньованих машин — 7 одиниць;
• артилерійських систем — 42 одиниці;
• РСЗВ — 1 одиниця;
• наземних робототехнічних комплексів — 7 одиниць;
• БПЛА оперативно-тактичного рівня — 1 560 одиниць;
• автомобільної техніки та автоцистерн — 261 одиниця;
• спеціальної техніки — 3 одиниці.

Читайте також:

Більше 50 атак на Покровському напрямку: Генштаб відзвітував про штурми

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!