Можливо ви не знали, чи трохи підзабули уроки історії про минуле Бахмута. Насправді місто вже не вперше потерпає від бажання московитів встановити тут свої порядки. Як це було у ХVІІІ столітті та чому у Булавінському повстанні існує запорізькій слід у розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Після того, як у 2015 році в ході декомунізації в Бахмуті (тоді ще Артемівську) покинули свої постаменти комуністичні вожді Ленін, Артем (Сергєєв) та Квірінг, єдиною історичною постаттю, яка вшанована пам’ятником на одній із площ у центрі міста, залишився Кіндрат Булавін (1667 – 1708) – ватажок козацького повстання на Дону й Слобожанщині. Цей пам’ятник був встановлений у 1971 році, коли масштабно відзначалося офіційне 400-річчя заснування міста (про те, наскільки вірогідною є ця дата, йшлося в попередній нашій публікації).

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті. 1971 р.

Погруддя суворого козацького отамана стоїть у історичному центрі Бахмута, де колись була розташована дерев’яна Бахмутська фортеця. Фортеця представляла собою укріплення козаків-солеварів, збудоване в 1703 році й наступного року передане царською грамотою в підпорядкування Ізюмського слобідського козацького полку. Незважаючи на це між слобідськими й донськими козаками продовжувалися суперечки за володіння соляними джерелами.  Тож не дивно, що вже в 1705 році бачимо отаманом Бахмутських солеварів донського козака Кіндрата Опанасовича Булавіна.

Хто такий Булавін?

Тривалий час місцем його народження вважалася слобода Трьохізбенська (нині селище Трьохізбенка на території Луганської області). Але архівні дослідження довели, що Булавін походив не від донських козаків, а з військово-служилої верстви «дітей боярських», і народився в слободі Старий Салтів на Харківщині, тобто на Слобідській Україні.

Бунт бахмутських солеварів

Перші звістки про Кіндрата Булавіна датуються 1705 – 1706 роками, коли він очолив бунт бахмутських солеварів проти царського уряду. Бахмутяни відмовилися підкорятися ізюмському полковнику Шидловському, вчинили опір перепису солеварень, заарештували, а потім вигнали з містечка  царського дяка Горчакова, який прибув із військовою командою для вирішення суперечки між ізюмцями й донцями. Цей бунт вважається передвістям булавінського повстання, яке розгорнулося в наступні два роки.

Для пошуку й повернення втікачів на Дон у 1707 році був споряджений загін князя Ю. Долгорукова. Серед інших завдань він мав здійснити розшук у справі про бахмутський бунт. Військо Донське мало заарештувати Булавіна й видати його князю. Але повстанці випередили цей намір, у ніч на 9 жовтня 1707 року напали на каральний загін і знищили його. Донська старшина, щоб довести свою непричетність до цієї події, нашвидку зібрала похідне військо і спрямувала його проти булавінців. 18 жовтня повстанців було розбито, але самому Булавіну з групою козаків вдалося втекти на Бахмут, а звідти на Запорозьку Січ.

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Трьохізбенці. 1998 р

Булавін уклав із запорожцями таємний союз

Хоча січова старшина й намагалася відмовити товариство від масового виступу на боці Булавіна, але січовики дозволили Кіндрату та його сподвижникам отаборитися навколо фортеці Кодак і вербувати добровольців. Навесні 1708 року уряд вислав на придушення повстання регулярні війська під командою брата вбитого князя – В. Долгорукова. Булавін полишив Кодак і вирушив на Міус, а звідти на Дон, разом із загонами отаманів Безпалого, Голого, Драного, Некрасова.

9 травня К. Булавін у Черкаську був обраний військовим отаманом Війська Донського. У тому ж місяці жителі Бахмута урочисто зустрічали булавінського отамана Сергія Безпалого, який прийшов із загоном у тисячу чоловік і очікував приходу ще 300 запорожців. А сам Булавін наприкінці травня надіслав із Бахмута універсал на Запорозьку Січ, в якому закликав запорожців вирушати до слободи Ямпіль, щоб дати відсіч царським військам. Запорожці, отримавши цей універсал, стали переходити на бік повстанців партіями по кількасот чоловік. Дізнавшись про це, цар наказував В. Долгорукому особливо пильнувати, щоб не допустити з’єднання запорожців із донцями.

Пам’ятний хрест біля села Крива Лука. 1990-і роки

Царський уряд задушив повстання і спалив Бахмут

2 липня 1708 року повстанський загін під проводом отамана Семена Драного зазнав поразки від урядових військ у битві біля Кривої Луки. Тривалий час місцем битви вважалося село Крива Лука на Лиманщині. Саме там був встановлений пам’ятний хрест про цю подію Але останнім часом ствердилася думка, що під цією назвою слід розуміти урочище Крива Лука на Дінці, біля сучасного села Закітного.

Булавінське повстання 1707 – 1708 рр

Наступного дня урядові війська під Бахмутом перемогли запорожців, які прийшли на допомогу булавінцям, після чого зруйнували дощенту і спалили місто. Була вчинена жорстока розправа над місцевими мешканцями, які брали участь  у повстанні. Лише через рік уряд вирішив відновити солеварні на Бахмуті й вібудувати хоча б невелику фортецю для захисту від татарських нападів.

Читайте також: Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

7 липня в Черкаську Кіндрат Булавін був оточений у своєму будинку заколотниками, які вирішили видати його урядові, і загинув у сутичці. Після його загибелі деякий час діяли повстанські загони М. Голого й С. Безпалого, а І. Некрасов зі своїми прибічниками відступив на Кубань, у межі володінь кримського хана.

Таким чином Бахмут у 1707 – 1708 роках став місцем спільної боротьби запорозьких і донських козаків проти царських карателів, за стародавні козацькі вольності.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Комунальне підприємство “Бахмутська житлова управляюча компанія” не стало відхиляти пропозицію єдиного учасника тендеру на виконання підготовчих будівельних робіт у селищі Гоща. Водночас воно знайшло невідповідності у поданій документації ПП “БУДІНЖИНІРИНГ-ТМ” і зобов’язав підприємство їх усунути.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Тендер на будівництво житла у Гощі

Комунальне підприємство “Бахмутська житлова управляюча компанія” перевірило тендерну документацію єдиного учасника торгів на виконання підготовчих будівельних робіт у селищі Гоща. Замовник не відхилив пропозицію приватного підприємства “БУДІНЖИНІРИНГ-ТМ”, а виявив невідповідності у документах та надав час на їхнє усунення до вечора 18 серпня 2026 року.

Під час перевірки документів комунальне підприємство знайшло дві невідповідності у поданій пропозиції учасника:

• довідка про наявність необхідного обладнання та матеріально-технічної бази подана без підпису керівника та печатки підприємства, тому замовник просить надати правильно оформлений документ;
• копія ліцензії на програмний комплекс, за допомогою якого учасник розраховував ціну своєї пропозиції, взагалі відсутня, тому замовник вимагає додати цей документ.

Подальші дії

Учасник має час на усунення виявлених невідповідностей до 19:31, 18 серпня 2026 року. Від того, чи усуне невідповідності учасник торгів, залежатиме подальший перебіг закупівлі та фінальне рішення замовника щодо підписання договору.

Нагадаємо, що комунальне підприємство проводить тендер на підготовчі роботи для будівництва житла бахмутянам у Гощі з очікуваною вартістю понад 37 мільйонів гривень. Єдиним учасником торгів стало ПП “БУДІНЖИНІРИНГ-ТМ”, яке запропонувало виконати роботи за 36,5 мільйона гривень. Це підприємство зареєстроване у Дніпрі та має досвід виконання десятків державних замовлень. Водночас компанія фігурує у судовому провадженні щодо ймовірного привласнення бюджетних коштів та суттєвого завищення цін на будівельні матеріали під час зведення укриття на Херсонщині. Наприкінці липня 2026 року суд зобов’язав поліцію розпочати офіційну перевірку цих фактів.

Читайте також:

Підприємство, яке подалося на виконання робіт з будівництва житла для бахмутян у Гощі, фігурує у справі про ймовірне завищення цін на матеріали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Підрозділи Сил спеціальних операцій відновили контроль над населеним пунктом Андріївка-Клевцове у Донецькій області, взявши у полон 30 російських військовослужбовців.

Про це повідомляє пресслужба ССО.

Звільнення Андріївки-Клевцового

На Олександрівському напрямку Сили спеціальних операцій звільнили населений пункт Андріївка-Клевцове (радянська назва — Іскра). Російські війська тривалий час намагалися захопити це село у Донецькій області. Противник використовував тактику малих піхотних груп, які поступово просочувалися в населений пункт та займали позиції.

Оператори підрозділу TRIARIUM 3-го полку ССО у взаємодії з одним із центрів психологічних операцій провели комплексну операцію зі звільнення території. Під час наземної фази спецпризначенці просунулися вперед та витіснили противника з позицій. У результаті 30 військовослужбовців Російської Федерації здалися в полон. Тих росіян, які продовжили чинити опір, було знищено. Наразі Андріївка-Клевцове знову перебуває під контролем України.

Ситуація за напрямками: порівняння кількості штурмів

Російська армія продовжує наступальні дії, проте інтенсивність атак на більшості ділянок зазнала змін порівняно з попередньою добою.

На Покровському напрямку зафіксовано найбільшу кількість штурмових дій — 34 атаки (на одну більше, ніж напередодні). Росіяни намагалися просунутися у районах населених пунктів Котлине, Удачне, Молодецьке, Новомиколаївка, а також у бік Нового Донбасу, Ганнівки, Шевченка, Білицького, Новогришиного, Мирного, Василівки, Сергіївки, Світлого та Філії.

На Костянтинівському напрямку кількість атак зросла до 27 (проти 26 минулої доби). Росіяни вели штурмові дії у районах Костянтинівки, Іванопілля, Іллінівки, Новоселівки, Софіївки, Русиного Яру та у бік Вільного, Кучерового Яру, Новопавлівки.

На Слов’янському напрямку інтенсивність знизилася: противник здійснив 17 штурмових дій (проти 20 напередодні) у районах Різниківки, Кривої Луки, Закітного та в бік Рай-Олександрівки й Миколаївки.

На Краматорському напрямку російські війська здійснили п’ять наступальних дій (на дві більше порівняно з минулою добою) в районі Міньківки та в бік Юрківки.

На Лиманському напрямку кількість атак суттєво зменшилася — з восьми до двох. Спроби противника вклинитися в оборону відбито в районах населених пунктів Зарічне та Новоселівка.

Втрати російської армії

Загальні втрати російської армії в особовому складі становлять близько 1 469 970 осіб. За останню добу ліквідовано 1 210 російських військовослужбовців.

Також за минулу добу знищено:

• 1 962 безпілотники оперативно-тактичного рівня;
• 443 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн;
• 55 артилерійських систем;
• 19 наземних робототехнічних комплексів;
• 7 бойових броньованих машин;
• 7 одиниць спеціальної техніки;
• 5 засобів протиповітряної оборони;
• 3 реактивні системи залпового вогню;
• 2 танки.

Читайте також:

Росіяни просунулися поблизу Кривої Луки — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!