Можливо ви не знали, чи трохи підзабули уроки історії про минуле Бахмута. Насправді місто вже не вперше потерпає від бажання московитів встановити тут свої порядки. Як це було у ХVІІІ столітті та чому у Булавінському повстанні існує запорізькій слід у розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Після того, як у 2015 році в ході декомунізації в Бахмуті (тоді ще Артемівську) покинули свої постаменти комуністичні вожді Ленін, Артем (Сергєєв) та Квірінг, єдиною історичною постаттю, яка вшанована пам’ятником на одній із площ у центрі міста, залишився Кіндрат Булавін (1667 – 1708) – ватажок козацького повстання на Дону й Слобожанщині. Цей пам’ятник був встановлений у 1971 році, коли масштабно відзначалося офіційне 400-річчя заснування міста (про те, наскільки вірогідною є ця дата, йшлося в попередній нашій публікації).

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті. 1971 р.

Погруддя суворого козацького отамана стоїть у історичному центрі Бахмута, де колись була розташована дерев’яна Бахмутська фортеця. Фортеця представляла собою укріплення козаків-солеварів, збудоване в 1703 році й наступного року передане царською грамотою в підпорядкування Ізюмського слобідського козацького полку. Незважаючи на це між слобідськими й донськими козаками продовжувалися суперечки за володіння соляними джерелами.  Тож не дивно, що вже в 1705 році бачимо отаманом Бахмутських солеварів донського козака Кіндрата Опанасовича Булавіна.

Хто такий Булавін?

Тривалий час місцем його народження вважалася слобода Трьохізбенська (нині селище Трьохізбенка на території Луганської області). Але архівні дослідження довели, що Булавін походив не від донських козаків, а з військово-служилої верстви «дітей боярських», і народився в слободі Старий Салтів на Харківщині, тобто на Слобідській Україні.

Бунт бахмутських солеварів

Перші звістки про Кіндрата Булавіна датуються 1705 – 1706 роками, коли він очолив бунт бахмутських солеварів проти царського уряду. Бахмутяни відмовилися підкорятися ізюмському полковнику Шидловському, вчинили опір перепису солеварень, заарештували, а потім вигнали з містечка  царського дяка Горчакова, який прибув із військовою командою для вирішення суперечки між ізюмцями й донцями. Цей бунт вважається передвістям булавінського повстання, яке розгорнулося в наступні два роки.

Для пошуку й повернення втікачів на Дон у 1707 році був споряджений загін князя Ю. Долгорукова. Серед інших завдань він мав здійснити розшук у справі про бахмутський бунт. Військо Донське мало заарештувати Булавіна й видати його князю. Але повстанці випередили цей намір, у ніч на 9 жовтня 1707 року напали на каральний загін і знищили його. Донська старшина, щоб довести свою непричетність до цієї події, нашвидку зібрала похідне військо і спрямувала його проти булавінців. 18 жовтня повстанців було розбито, але самому Булавіну з групою козаків вдалося втекти на Бахмут, а звідти на Запорозьку Січ.

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Трьохізбенці. 1998 р

Булавін уклав із запорожцями таємний союз

Хоча січова старшина й намагалася відмовити товариство від масового виступу на боці Булавіна, але січовики дозволили Кіндрату та його сподвижникам отаборитися навколо фортеці Кодак і вербувати добровольців. Навесні 1708 року уряд вислав на придушення повстання регулярні війська під командою брата вбитого князя – В. Долгорукова. Булавін полишив Кодак і вирушив на Міус, а звідти на Дон, разом із загонами отаманів Безпалого, Голого, Драного, Некрасова.

9 травня К. Булавін у Черкаську був обраний військовим отаманом Війська Донського. У тому ж місяці жителі Бахмута урочисто зустрічали булавінського отамана Сергія Безпалого, який прийшов із загоном у тисячу чоловік і очікував приходу ще 300 запорожців. А сам Булавін наприкінці травня надіслав із Бахмута універсал на Запорозьку Січ, в якому закликав запорожців вирушати до слободи Ямпіль, щоб дати відсіч царським військам. Запорожці, отримавши цей універсал, стали переходити на бік повстанців партіями по кількасот чоловік. Дізнавшись про це, цар наказував В. Долгорукому особливо пильнувати, щоб не допустити з’єднання запорожців із донцями.

Пам’ятний хрест біля села Крива Лука. 1990-і роки

Царський уряд задушив повстання і спалив Бахмут

2 липня 1708 року повстанський загін під проводом отамана Семена Драного зазнав поразки від урядових військ у битві біля Кривої Луки. Тривалий час місцем битви вважалося село Крива Лука на Лиманщині. Саме там був встановлений пам’ятний хрест про цю подію Але останнім часом ствердилася думка, що під цією назвою слід розуміти урочище Крива Лука на Дінці, біля сучасного села Закітного.

Булавінське повстання 1707 – 1708 рр

Наступного дня урядові війська під Бахмутом перемогли запорожців, які прийшли на допомогу булавінцям, після чого зруйнували дощенту і спалили місто. Була вчинена жорстока розправа над місцевими мешканцями, які брали участь  у повстанні. Лише через рік уряд вирішив відновити солеварні на Бахмуті й вібудувати хоча б невелику фортецю для захисту від татарських нападів.

Читайте також: Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

7 липня в Черкаську Кіндрат Булавін був оточений у своєму будинку заколотниками, які вирішили видати його урядові, і загинув у сутичці. Після його загибелі деякий час діяли повстанські загони М. Голого й С. Безпалого, а І. Некрасов зі своїми прибічниками відступив на Кубань, у межі володінь кримського хана.

Таким чином Бахмут у 1707 – 1708 роках став місцем спільної боротьби запорозьких і донських козаків проти царських карателів, за стародавні козацькі вольності.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Прессекретар президента рф дмитро пєсков висловився щодо переговорів з Україною. Він зазначив, що детальні умови попередніх домовленостей мають залишатися в таємниці. При цьому він зауважив, що “дуже важливою” умовою для переговорів є вихід України з Донецької області.

Про це повідомляє російське агентство “Интерфакс”.

Пєсков заявив про важливість виходу України з Донбасу

Прессекретар президента рф дмитро пєсков висловився щодо майбутніх переговорів з Україною. Він зазначив, що росія вважає недоцільним говорити публічно про формули, які обговорюються на переговорах щодо України, в тому числі територіальних.

Разом з цим він зауважив про важливість виходу Збройних сил України з Донецької області. Саме цей пункт кремль вважає “дуже важливим” для подальших переговорів. Деталі щодо інших питань пєсков не озвучив.

“Добре відома позиція росії про те, що Україна, українські збройні сили мають залишити територію Донбасу, вони мають бути виведені звідти. Це є дуже важливою умовою. Є також інші нюанси, які залишаються на порядку денному переговорів”, — заявив дмитро пєсков.

Нагадаємо, що раніше одним із можливих компромісних варіантів врегулювання ситуації на Донбасі президент Володимир Зеленський називав ідею створення на цій території вільної економічної зони. Такий підхід розглядався як інструмент для відновлення економіки регіону, залучення інвестицій та повернення ділової активності в умовах затяжного конфлікту. Що таке вільна економічна зона та чи є подібні приклади у світі, читайте в нашому матеріалі.

Читайте також:

• Чи вірять українці в перемогу та чи допускають передачу окупованих територій росії: опитування
• США оприлюднили 28 пунктів мирного плану: серед них — визнання Донеччини й Луганщини російськими
• Пушилін “відновлює” Донбас: що запланували окупанти на 2026 рік

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Організація Fight For Right у партнерстві з фондом Local Development та міжнародною гуманітарною організацією “Première Urgence Internationale” відкрила онлайн-форму для попереднього відбору заявок на отримання грошової допомоги для внутрішньо переміщених осіб з інвалідністю. Програма спрямована на підтримку евакуйованих людей, які через війну втратили житло або зазнали пошкодження майна.

Про це йдеться в публікації представників Fight For Right.

Грошова допомога ВПО з інвалідністю

Грошова допомога для ВПО передбачає компенсацію витрат на оренду житла та/або оплату комунальних послуг. Ініціатива реалізується в межах проєкту підтримки людей з інвалідністю, які були змушені залишити свої домівки через бойові дії та наразі проживають в інших регіонах України.

За даними організаторів, програма має на меті сприяти більш стабільним умовам проживання та зменшенню фінансового навантаження на найбільш вразливі категорії внутрішньо переміщених осіб.

Подати заявку можуть виключно внутрішньо переміщені особи з інвалідністю. Для участі у програмі заявник або заявниця мають відповідати визначеним критеріям та надати підтверджувальні документи.

Серед обов’язкових умов:

• наявність офіційно підтвердженого статусу “ВПО”;
• наявність документів, що підтверджують пошкодження або знищення житла, яке належить заявнику чи заявниці.

Без виконання цих умов заявка не розглядатиметься в межах проєкту.

Як зареєструватися на отримання допомоги

Для участі необхідно заповнити онлайн-форму попереднього відбору за посиланням.

Під час реєстрації заявникам рекомендують уважно вносити всі дані та завантажувати коректні документи, оскільки інформація проходитиме перевірку командою проєкту.

Читайте також:

Уряд планує повернути допомогу дітям ВПО: хто отримає 3 тис грн

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!