Можливо ви не знали, чи трохи підзабули уроки історії про минуле Бахмута. Насправді місто вже не вперше потерпає від бажання московитів встановити тут свої порядки. Як це було у ХVІІІ столітті та чому у Булавінському повстанні існує запорізькій слід у розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Після того, як у 2015 році в ході декомунізації в Бахмуті (тоді ще Артемівську) покинули свої постаменти комуністичні вожді Ленін, Артем (Сергєєв) та Квірінг, єдиною історичною постаттю, яка вшанована пам’ятником на одній із площ у центрі міста, залишився Кіндрат Булавін (1667 – 1708) – ватажок козацького повстання на Дону й Слобожанщині. Цей пам’ятник був встановлений у 1971 році, коли масштабно відзначалося офіційне 400-річчя заснування міста (про те, наскільки вірогідною є ця дата, йшлося в попередній нашій публікації).

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті. 1971 р.

Погруддя суворого козацького отамана стоїть у історичному центрі Бахмута, де колись була розташована дерев’яна Бахмутська фортеця. Фортеця представляла собою укріплення козаків-солеварів, збудоване в 1703 році й наступного року передане царською грамотою в підпорядкування Ізюмського слобідського козацького полку. Незважаючи на це між слобідськими й донськими козаками продовжувалися суперечки за володіння соляними джерелами.  Тож не дивно, що вже в 1705 році бачимо отаманом Бахмутських солеварів донського козака Кіндрата Опанасовича Булавіна.

Хто такий Булавін?

Тривалий час місцем його народження вважалася слобода Трьохізбенська (нині селище Трьохізбенка на території Луганської області). Але архівні дослідження довели, що Булавін походив не від донських козаків, а з військово-служилої верстви «дітей боярських», і народився в слободі Старий Салтів на Харківщині, тобто на Слобідській Україні.

Бунт бахмутських солеварів

Перші звістки про Кіндрата Булавіна датуються 1705 – 1706 роками, коли він очолив бунт бахмутських солеварів проти царського уряду. Бахмутяни відмовилися підкорятися ізюмському полковнику Шидловському, вчинили опір перепису солеварень, заарештували, а потім вигнали з містечка  царського дяка Горчакова, який прибув із військовою командою для вирішення суперечки між ізюмцями й донцями. Цей бунт вважається передвістям булавінського повстання, яке розгорнулося в наступні два роки.

Для пошуку й повернення втікачів на Дон у 1707 році був споряджений загін князя Ю. Долгорукова. Серед інших завдань він мав здійснити розшук у справі про бахмутський бунт. Військо Донське мало заарештувати Булавіна й видати його князю. Але повстанці випередили цей намір, у ніч на 9 жовтня 1707 року напали на каральний загін і знищили його. Донська старшина, щоб довести свою непричетність до цієї події, нашвидку зібрала похідне військо і спрямувала його проти булавінців. 18 жовтня повстанців було розбито, але самому Булавіну з групою козаків вдалося втекти на Бахмут, а звідти на Запорозьку Січ.

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Трьохізбенці. 1998 р

Булавін уклав із запорожцями таємний союз

Хоча січова старшина й намагалася відмовити товариство від масового виступу на боці Булавіна, але січовики дозволили Кіндрату та його сподвижникам отаборитися навколо фортеці Кодак і вербувати добровольців. Навесні 1708 року уряд вислав на придушення повстання регулярні війська під командою брата вбитого князя – В. Долгорукова. Булавін полишив Кодак і вирушив на Міус, а звідти на Дон, разом із загонами отаманів Безпалого, Голого, Драного, Некрасова.

9 травня К. Булавін у Черкаську був обраний військовим отаманом Війська Донського. У тому ж місяці жителі Бахмута урочисто зустрічали булавінського отамана Сергія Безпалого, який прийшов із загоном у тисячу чоловік і очікував приходу ще 300 запорожців. А сам Булавін наприкінці травня надіслав із Бахмута універсал на Запорозьку Січ, в якому закликав запорожців вирушати до слободи Ямпіль, щоб дати відсіч царським військам. Запорожці, отримавши цей універсал, стали переходити на бік повстанців партіями по кількасот чоловік. Дізнавшись про це, цар наказував В. Долгорукому особливо пильнувати, щоб не допустити з’єднання запорожців із донцями.

Пам’ятний хрест біля села Крива Лука. 1990-і роки

Царський уряд задушив повстання і спалив Бахмут

2 липня 1708 року повстанський загін під проводом отамана Семена Драного зазнав поразки від урядових військ у битві біля Кривої Луки. Тривалий час місцем битви вважалося село Крива Лука на Лиманщині. Саме там був встановлений пам’ятний хрест про цю подію Але останнім часом ствердилася думка, що під цією назвою слід розуміти урочище Крива Лука на Дінці, біля сучасного села Закітного.

Булавінське повстання 1707 – 1708 рр

Наступного дня урядові війська під Бахмутом перемогли запорожців, які прийшли на допомогу булавінцям, після чого зруйнували дощенту і спалили місто. Була вчинена жорстока розправа над місцевими мешканцями, які брали участь  у повстанні. Лише через рік уряд вирішив відновити солеварні на Бахмуті й вібудувати хоча б невелику фортецю для захисту від татарських нападів.

Читайте також: Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

7 липня в Черкаську Кіндрат Булавін був оточений у своєму будинку заколотниками, які вирішили видати його урядові, і загинув у сутичці. Після його загибелі деякий час діяли повстанські загони М. Голого й С. Безпалого, а І. Некрасов зі своїми прибічниками відступив на Кубань, у межі володінь кримського хана.

Таким чином Бахмут у 1707 – 1708 роках став місцем спільної боротьби запорозьких і донських козаків проти царських карателів, за стародавні козацькі вольності.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Бахмутська МВА встановила нові ціни на навчання у місцевій Школі мистецтв на 2026-2027 навчальний рік, які починатимуться від 200 та сягатимуть 300 гривень на місяць. Відповідне розпорядження підписали 25 вересня.

Детальніше про вартість навчання та пільгові категорії — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Скільки коштуватиме навчання за напрямками

Згідно з офіційним документом, щомісячна вартість навчання залежатиме від обраного інструменту чи спеціальності:

• вокальний спів — 300 гривень на місяць;
• гітара, музичний фольклор — 280 гривень на місяць;
• духовний спів, хоровий спів — 250 гривень на місяць;
• фортепіано, художнє відділення, відділення декоративно-ужиткового мистецтва — 250 гривень на місяць;
• баян, акордеон, духові та ударні інструменти, скрипка, віолончель — 220 гривень на місяць;
• домра — 200 гривень на місяць.

Попереднє розпорядження, яке встановлювало вартість навчання на 2025-2026 навчальний рік, визнано таким, що втратило чинність.

Хто зможе навчатися безкоштовно

Документом також затверджено широкий перелік категорій учнів, яких повністю звільнили від плати за навчання. Право на безкоштовне здобуття мистецької освіти мають:

• діти з багатодітних сімей;
• діти з малозабезпечених сімей;
• діти з інвалідністю;
• діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування;
• діти батьків ветеранів війни, що загинули при виконанні службових обов’язків;
• діти загиблих (померлих) Захисників чи Захисниць України;
• діти осіб з інвалідністю внаслідок війни 1 групи (осіб, які отримали інвалідність через поранення, контузію, каліцтво або захворювання під час захисту Батьківщини).

Зазначається, що всі ці пільги для отримувачів послуг надаються на підставі Закону України “Про позашкільну освіту”. Організаційне виконання цього рішення покладено на Управління культури Бахмутської міськради.

Читайте також:

Зарядні станції, бензин та ноутбук: на що витрачала кошти Бахмутська міськрада у вересні 2026 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають бойові дії. За даними аналітичного проєкту DeepState, російські війська просунулися поблизу населених пунктів Білицьке та Шевченко. Також, за даними Генштабу ЗСУ, на фронті фіксується зростання наступальної активності противника на Костянтинівському та Слов’янському напрямках, тоді як на Покровському та Лиманському кількість штурмів дещо зменшилася.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій загалом зафіксовано на Покровському напрямку, хоча інтенсивність боїв тут дещо пішла на спад. Українські військові зупинили 30 атак, що на 3 штурмові дії менше порівняно з попередньою добою. Противник намагався просунутися в районах населених пунктів Красноподілля, Новий Донбас, Білицьке, Світле, Водянське, Молодецьке, а також у бік Ганнівки, Добропілля, Новогришиного та Сергіївки.

На Костянтинівському напрямку активність армії рф різко зросла. Тут зафіксовано 27 атак, що на 11 штурмових дій більше порівняно з минулим днем. Російські війська вели наступальні дії в районах Костянтинівки, Новоселівки, Іллінівки, Миколайпілля, Софіївки, Вільного та в напрямку Осикового і Грузького.

На Слов’янському напрямку також фіксується збільшення кількості штурмів. Противник здійснив 7 наступальних дій поблизу населених пунктів Озерне, Ямпіль, Крива Лука та в бік Пискунівки, що на 5 атак більше порівняно з попереднім днем.

Зниження активності російських військ відбулося на Лиманському напрямку. Українські військові відбили 3 спроби противника вклинитися в оборону, що на 3 атаки менше, ніж минулої доби. Армія рф атакувала в районах Надії, Новоселівки та Діброви.

На Краматорському напрямку минулої доби російські війська штурмових дій не проводили, тоді як вчора на цій ділянці фіксувалася одна атака.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад противника зазнав втрат на 1 520 осіб (загиблі та поранені). Російські війська також втратили 1 470 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня, 422 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн, а також 37 артилерійських систем.

Окрім цього, знищено:

• 7 бойових броньованих машин;
• 7 наземних робототехнічних комплексів;
• 6 одиниць спеціальної техніки;
• 1 реактивну систему залпового вогню.

Читайте також:

Росіяни збільшили кількість атак на Покровському напрямку — Генштаб ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!