Можливо ви не знали, чи трохи підзабули уроки історії про минуле Бахмута. Насправді місто вже не вперше потерпає від бажання московитів встановити тут свої порядки. Як це було у ХVІІІ столітті та чому у Булавінському повстанні існує запорізькій слід у розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Після того, як у 2015 році в ході декомунізації в Бахмуті (тоді ще Артемівську) покинули свої постаменти комуністичні вожді Ленін, Артем (Сергєєв) та Квірінг, єдиною історичною постаттю, яка вшанована пам’ятником на одній із площ у центрі міста, залишився Кіндрат Булавін (1667 – 1708) – ватажок козацького повстання на Дону й Слобожанщині. Цей пам’ятник був встановлений у 1971 році, коли масштабно відзначалося офіційне 400-річчя заснування міста (про те, наскільки вірогідною є ця дата, йшлося в попередній нашій публікації).

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті. 1971 р.

Погруддя суворого козацького отамана стоїть у історичному центрі Бахмута, де колись була розташована дерев’яна Бахмутська фортеця. Фортеця представляла собою укріплення козаків-солеварів, збудоване в 1703 році й наступного року передане царською грамотою в підпорядкування Ізюмського слобідського козацького полку. Незважаючи на це між слобідськими й донськими козаками продовжувалися суперечки за володіння соляними джерелами.  Тож не дивно, що вже в 1705 році бачимо отаманом Бахмутських солеварів донського козака Кіндрата Опанасовича Булавіна.

Хто такий Булавін?

Тривалий час місцем його народження вважалася слобода Трьохізбенська (нині селище Трьохізбенка на території Луганської області). Але архівні дослідження довели, що Булавін походив не від донських козаків, а з військово-служилої верстви «дітей боярських», і народився в слободі Старий Салтів на Харківщині, тобто на Слобідській Україні.

Бунт бахмутських солеварів

Перші звістки про Кіндрата Булавіна датуються 1705 – 1706 роками, коли він очолив бунт бахмутських солеварів проти царського уряду. Бахмутяни відмовилися підкорятися ізюмському полковнику Шидловському, вчинили опір перепису солеварень, заарештували, а потім вигнали з містечка  царського дяка Горчакова, який прибув із військовою командою для вирішення суперечки між ізюмцями й донцями. Цей бунт вважається передвістям булавінського повстання, яке розгорнулося в наступні два роки.

Для пошуку й повернення втікачів на Дон у 1707 році був споряджений загін князя Ю. Долгорукова. Серед інших завдань він мав здійснити розшук у справі про бахмутський бунт. Військо Донське мало заарештувати Булавіна й видати його князю. Але повстанці випередили цей намір, у ніч на 9 жовтня 1707 року напали на каральний загін і знищили його. Донська старшина, щоб довести свою непричетність до цієї події, нашвидку зібрала похідне військо і спрямувала його проти булавінців. 18 жовтня повстанців було розбито, але самому Булавіну з групою козаків вдалося втекти на Бахмут, а звідти на Запорозьку Січ.

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Трьохізбенці. 1998 р

Булавін уклав із запорожцями таємний союз

Хоча січова старшина й намагалася відмовити товариство від масового виступу на боці Булавіна, але січовики дозволили Кіндрату та його сподвижникам отаборитися навколо фортеці Кодак і вербувати добровольців. Навесні 1708 року уряд вислав на придушення повстання регулярні війська під командою брата вбитого князя – В. Долгорукова. Булавін полишив Кодак і вирушив на Міус, а звідти на Дон, разом із загонами отаманів Безпалого, Голого, Драного, Некрасова.

9 травня К. Булавін у Черкаську був обраний військовим отаманом Війська Донського. У тому ж місяці жителі Бахмута урочисто зустрічали булавінського отамана Сергія Безпалого, який прийшов із загоном у тисячу чоловік і очікував приходу ще 300 запорожців. А сам Булавін наприкінці травня надіслав із Бахмута універсал на Запорозьку Січ, в якому закликав запорожців вирушати до слободи Ямпіль, щоб дати відсіч царським військам. Запорожці, отримавши цей універсал, стали переходити на бік повстанців партіями по кількасот чоловік. Дізнавшись про це, цар наказував В. Долгорукому особливо пильнувати, щоб не допустити з’єднання запорожців із донцями.

Пам’ятний хрест біля села Крива Лука. 1990-і роки

Царський уряд задушив повстання і спалив Бахмут

2 липня 1708 року повстанський загін під проводом отамана Семена Драного зазнав поразки від урядових військ у битві біля Кривої Луки. Тривалий час місцем битви вважалося село Крива Лука на Лиманщині. Саме там був встановлений пам’ятний хрест про цю подію Але останнім часом ствердилася думка, що під цією назвою слід розуміти урочище Крива Лука на Дінці, біля сучасного села Закітного.

Булавінське повстання 1707 – 1708 рр

Наступного дня урядові війська під Бахмутом перемогли запорожців, які прийшли на допомогу булавінцям, після чого зруйнували дощенту і спалили місто. Була вчинена жорстока розправа над місцевими мешканцями, які брали участь  у повстанні. Лише через рік уряд вирішив відновити солеварні на Бахмуті й вібудувати хоча б невелику фортецю для захисту від татарських нападів.

Читайте також: Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

7 липня в Черкаську Кіндрат Булавін був оточений у своєму будинку заколотниками, які вирішили видати його урядові, і загинув у сутичці. Після його загибелі деякий час діяли повстанські загони М. Голого й С. Безпалого, а І. Некрасов зі своїми прибічниками відступив на Кубань, у межі володінь кримського хана.

Таким чином Бахмут у 1707 – 1708 роках став місцем спільної боротьби запорозьких і донських козаків проти царських карателів, за стародавні козацькі вольності.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

В Україні розпочався процесс обговорення можливого перегляду розміру виплат для ВПО через інфляцію та збільшення кількості переселенців.

Про це повідомив Максим Ткаченко, народний депутат та член профільного парламентського комітету.

Оновлення виплат ВПО: що відомо

За словами Максима Ткаченко, головна ідея реформи полягає у запровадженні диференційованого підходу до нарахування виплат. Розмір фінансової допомоги залежатиме від місця проживання переселенців. Ініціатори пропонують збільшити суми виплат для тих ВПО, які залишаються у прифронтових регіонах або мешкають поблизу зон активних бойових дій.

Для переселенців у більш безпечних областях країни суми залишаться на нинішньому рівні або зазнають незначних змін. Такий підхід дозволить більш справедливо розподіляти державні кошти з урахуванням реальних умов життя людей.

Окремо ведуться консультації з Міністерством соціальної політики про призначення грошових виплат усім дітям-переселенцям, незалежно від будь-яких інших факторів.

Житло для переселенців

Максим Ткаченко, крім питання оновлення виплат для переселенців, розповів й про реалізацію державних программ із забезпечення ВПО житловою площею. У бюджеті на відповідні програми передбачено 14 мільярдів гривень. Наразі фінансову допомогу планують спрямувати на найбільш вразливі категорії громадян:

• сім’ї з учасниками бойових дій;
• люди з інвалідністю I та II групи, яку вони отримали внаслідок війни.

Очікується, що близько 7 тисяч родин зможуть отримати кошти на придбання власного житла. У парламенті наголошують на недостатності цього фінансування. Держава активно шукає додаткові ресурси від міжнародних партнерів, донорів та з внутрішніх резервів бюджету для максимального розширення програми.

Читайте також:

Як отримати та роздрукувати довідку ВПО через портал “Дія”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

До повномасштабного вторгнення у Бахмутській громаді проживали сотні людей, які постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Сьогодні ці люди перебувають в евакуації, проте продовжують отримувати соціальну та медичну підтримку від рідного міста.

Скільки бахмутян були ліквідаторами та яку допомогу вони отримують, читайте в матеріалі редакції Бахмут IN.UA

Скільки бахмутян мають статус постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС

Станом на 1 січня 2022 року на обліку в Управлінні соціального захисту населення Бахмутської міської ради перебувала 421 особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. З цієї кількості 146 осіб мали статус ліквідаторів першої категорії.

З травня 2023 року ці громадяни більше не обліковуються в управлінні соцзахисту Бахмута. За правилами законодавства, у разі зміни місця проживання постраждала особа повинна звертатися для отримання державних виплат за новим фактичним місцем перебування.

Яку матеріальну та медичну допомогу надають переселенцям

Призначенням державних компенсацій та пільг займаються органи Пенсійного фонду України. Водночас бахмутяни все одно можуть отримати допомогу й від МВА.

Бахмутяни-чорнобильці мають право на:

• матеріальну допомогу за рахунок обласного бюджету для тих, хто зареєстрований на Донеччині, але евакуювався за її межі;
• виплати з бюджету Бахмутської громади з нагоди Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;
• цільову матеріальну допомогу з міського бюджету, яка розрахована на поранених, онкохворих, тяжкохворих та постраждалих від Чорнобильської катастрофи.

Медичну підтримку продовжує надавати Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування міста Бахмут. Станом на 1 квітня 2026 року п’ять постраждалих від аварії на ЧАЕС бахмутян мають підписані декларації з лікарями-терапевтами цього закладу. Щорічне комплексне медичне обстеження успішно пройшли 5 осіб. За державною програмою “Доступні ліки” лікарі виписали рецепти двом пацієнтам. Ще дві особи отримали медичне направлення на стаціонарне лікування.

Процедура оформлення виплат та документи

Заяви та необхідні документи приймаються дистанційно на електронну адресу управління соціального захисту: [email protected]. Допомогу з оформленням також надають фахівці в осередках підтримки бахмутян.

Базовий перелік документів включає копії:

• паспорта;
• ідентифікаційного коду;
• довідки внутрішньо переміщеної особи;
• банківські реквізити за стандартом IBAN.

Ліквідатори першої категорії обов’язково додають копію свого чорнобильського посвідчення.

Для отримання допомоги на лікування необхідні додаткові папери:

• медична виписка форми №027/о;
• квитанції, чеки або акти про оплату вартісного медичного обстеження;
• документи, що підтверджують перебування у складних життєвих обставинах.

Отримати консультацію можна за телефонами гарячих ліній: +380 (95) 498 7615 та +380 (99) 713 3980. Дзвінки приймають у робочі дні з 9:00 до 17:00.

Терміни подачі заяв у 2026 році

Документи на отримання виплат до Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС приймаються впродовж одного місяця — з 1 по 30 листопада поточного року. Заяви для отримання допомоги на лікування тяжкохворих та постраждалих чорнобильців можна подати до 1 грудня включно. Документи, надіслані поза межами цих термінів, до розгляду не приймаються.

Читайте також:

“Серце розривається, коли хтось кличе на допомогу”: історія волонтера з Донеччини Богдана Зуякова

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!