Можливо ви не знали, чи трохи підзабули уроки історії про минуле Бахмута. Насправді місто вже не вперше потерпає від бажання московитів встановити тут свої порядки. Як це було у ХVІІІ столітті та чому у Булавінському повстанні існує запорізькій слід у розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Після того, як у 2015 році в ході декомунізації в Бахмуті (тоді ще Артемівську) покинули свої постаменти комуністичні вожді Ленін, Артем (Сергєєв) та Квірінг, єдиною історичною постаттю, яка вшанована пам’ятником на одній із площ у центрі міста, залишився Кіндрат Булавін (1667 – 1708) – ватажок козацького повстання на Дону й Слобожанщині. Цей пам’ятник був встановлений у 1971 році, коли масштабно відзначалося офіційне 400-річчя заснування міста (про те, наскільки вірогідною є ця дата, йшлося в попередній нашій публікації).

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті. 1971 р.

Погруддя суворого козацького отамана стоїть у історичному центрі Бахмута, де колись була розташована дерев’яна Бахмутська фортеця. Фортеця представляла собою укріплення козаків-солеварів, збудоване в 1703 році й наступного року передане царською грамотою в підпорядкування Ізюмського слобідського козацького полку. Незважаючи на це між слобідськими й донськими козаками продовжувалися суперечки за володіння соляними джерелами.  Тож не дивно, що вже в 1705 році бачимо отаманом Бахмутських солеварів донського козака Кіндрата Опанасовича Булавіна.

Хто такий Булавін?

Тривалий час місцем його народження вважалася слобода Трьохізбенська (нині селище Трьохізбенка на території Луганської області). Але архівні дослідження довели, що Булавін походив не від донських козаків, а з військово-служилої верстви «дітей боярських», і народився в слободі Старий Салтів на Харківщині, тобто на Слобідській Україні.

Бунт бахмутських солеварів

Перші звістки про Кіндрата Булавіна датуються 1705 – 1706 роками, коли він очолив бунт бахмутських солеварів проти царського уряду. Бахмутяни відмовилися підкорятися ізюмському полковнику Шидловському, вчинили опір перепису солеварень, заарештували, а потім вигнали з містечка  царського дяка Горчакова, який прибув із військовою командою для вирішення суперечки між ізюмцями й донцями. Цей бунт вважається передвістям булавінського повстання, яке розгорнулося в наступні два роки.

Для пошуку й повернення втікачів на Дон у 1707 році був споряджений загін князя Ю. Долгорукова. Серед інших завдань він мав здійснити розшук у справі про бахмутський бунт. Військо Донське мало заарештувати Булавіна й видати його князю. Але повстанці випередили цей намір, у ніч на 9 жовтня 1707 року напали на каральний загін і знищили його. Донська старшина, щоб довести свою непричетність до цієї події, нашвидку зібрала похідне військо і спрямувала його проти булавінців. 18 жовтня повстанців було розбито, але самому Булавіну з групою козаків вдалося втекти на Бахмут, а звідти на Запорозьку Січ.

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Трьохізбенці. 1998 р

Булавін уклав із запорожцями таємний союз

Хоча січова старшина й намагалася відмовити товариство від масового виступу на боці Булавіна, але січовики дозволили Кіндрату та його сподвижникам отаборитися навколо фортеці Кодак і вербувати добровольців. Навесні 1708 року уряд вислав на придушення повстання регулярні війська під командою брата вбитого князя – В. Долгорукова. Булавін полишив Кодак і вирушив на Міус, а звідти на Дон, разом із загонами отаманів Безпалого, Голого, Драного, Некрасова.

9 травня К. Булавін у Черкаську був обраний військовим отаманом Війська Донського. У тому ж місяці жителі Бахмута урочисто зустрічали булавінського отамана Сергія Безпалого, який прийшов із загоном у тисячу чоловік і очікував приходу ще 300 запорожців. А сам Булавін наприкінці травня надіслав із Бахмута універсал на Запорозьку Січ, в якому закликав запорожців вирушати до слободи Ямпіль, щоб дати відсіч царським військам. Запорожці, отримавши цей універсал, стали переходити на бік повстанців партіями по кількасот чоловік. Дізнавшись про це, цар наказував В. Долгорукому особливо пильнувати, щоб не допустити з’єднання запорожців із донцями.

Пам’ятний хрест біля села Крива Лука. 1990-і роки

Царський уряд задушив повстання і спалив Бахмут

2 липня 1708 року повстанський загін під проводом отамана Семена Драного зазнав поразки від урядових військ у битві біля Кривої Луки. Тривалий час місцем битви вважалося село Крива Лука на Лиманщині. Саме там був встановлений пам’ятний хрест про цю подію Але останнім часом ствердилася думка, що під цією назвою слід розуміти урочище Крива Лука на Дінці, біля сучасного села Закітного.

Булавінське повстання 1707 – 1708 рр

Наступного дня урядові війська під Бахмутом перемогли запорожців, які прийшли на допомогу булавінцям, після чого зруйнували дощенту і спалили місто. Була вчинена жорстока розправа над місцевими мешканцями, які брали участь  у повстанні. Лише через рік уряд вирішив відновити солеварні на Бахмуті й вібудувати хоча б невелику фортецю для захисту від татарських нападів.

Читайте також: Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

7 липня в Черкаську Кіндрат Булавін був оточений у своєму будинку заколотниками, які вирішили видати його урядові, і загинув у сутичці. Після його загибелі деякий час діяли повстанські загони М. Голого й С. Безпалого, а І. Некрасов зі своїми прибічниками відступив на Кубань, у межі володінь кримського хана.

Таким чином Бахмут у 1707 – 1708 роках став місцем спільної боротьби запорозьких і донських козаків проти царських карателів, за стародавні козацькі вольності.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Російські окупанти заявили про можливість видачі компенсації за безхазяйне житло на ТОТ. Таким терміном росіяни називають покинуті домівки українців, які не оформлені за російським законодавством. Так звані “колишні” власники житла можуть отримати грошову виплату або ж компенсаційне житло. Головною умовою отримання є оформлення російського громадянства.

Про це йдеться у роз’ясненні “закону днр” №269-РЗ, яке цитують росджерела.

Росія пропонує компенсації за покинуте житло українців: умови

Окупаційна влада так званої “днр” заявила про можливість виплати компенсацій власникам безхазяйного житла на ТОТ. Безхазяйним окупанти називають житло, яке покинули українці, виїхавши з окупації. Критерії безхазяйності визначають окупаційні адміністрації. Відсутність даних про власника або неможливість його встановлення за наявними документами не є перешкодою для вилучення житла. У подальшому безхазяйне житло переходитиме у власність “регіонів або їх муніципалітетів”, а потім — у користування громадянам рф.

У “днр” ухвалили закон, який передбачає, що так звані “колишні” власники може повернути собі покинуте житло, якщо його ще не передали іншим людям. Якщо житлом вже користуються інші, то “колишній” власник може отримати рівнозначне житлове приміщення в тому ж населеному пункті або грошову компенсацію. Компенсація за безхазяйне житло визначена в розмірі 51 500 рублів за 1 м² (ред. за сьогоднішнім курсом — близько 32 000 гривень).

Що отримати за майно — інше житло чи гроші — має обирати сам власник безхазяйного житла. Втім окупанти прописують декілька умов для їх отримання.

Зокрема, отримати компенсаційні житло чи виплати зможуть лише громадяни рф. Таким чином українців змушують отримувати російські паспорти. Подати заяву на компенсацію можна протягом трьох років з моменту переходу житла в муніципальну власність.

Якщо людина хоче отримати компенсаційне житло, але рівнозначного варіанту немає, то формується черга. Надати житло мають за рік. Якщо за цей період житло не знайдуть, то людині виплатять гроші.

Відмовлятися від запропонованого окупантами житла можна, але лише один раз. На другий раз людина має прийняти запропонований варіант майна без права відмовитись від нього.

Нагадаємо, що минулого тижня окупанти анонсували дистанційне обстеження житла в Бахмуті, Соледарі, Торецьку і Покровську. Завдяки цьому мешканці ТОТ, нібито, зможуть отримати компенсації від рф без виїзду комісій на місця. Подати заяви на компенсації зараз можуть лише ті, хто мешкають на окупованій Донеччині. Для тих, хто виїхав до рф або за кордон, нібито, з’явиться можливість подавати заяви дистанційно. Однак зробити це зможуть лише власники російських паспортів.

Читайте також:

• “За ці гроші можна купити лише барак без світла і води”: що кажуть бахмутяни про компенсації від рф
• Відбудова чи просто обіцянки: що відбувається в окупованих Бахмуті, Авдіївці та Мар’їнці
• У “днр” заговорили про відбудову Бахмута: у 2026 році обіцяють розробити генплан

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Збройні сили України продовжують стримувати просування російських військових у Донецькій області. Згідно зі зведенням Генерального штабу ЗСУ, найбільша інтенсивність боєзіткнень наразі фіксується на Покровському відтинку фронту, де українські захисники відбили майже чотири десятки атак.

Детальніше про ситуацію на лінії зіткнення — у матеріалі Бахмут IN.UA.

Ситуація на Покровському та Костянтинівському напрямках

Найбільша кількість штурмових дій зафіксована на Покровському напрямку. Українські військові зупинили 38 атак російської армії у районах Торецького, Новоолександрівки, Родинського, Гришиного, Удачного, Молодецького, Новопавлівки, Муравки, а також у бік Кучерів Яру, Шевченка та Білицького.

На Костянтинівському напрямку російські військові здійснили 15 атак. Наступальні дії відбувалися поблизу Плещіївки, Іванопілля, Костянтинівки, Іллінівки та Русин Яр.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російська армія 11 разів намагалася вклинитися в українську оборону. Атаки фіксувалися у районах Дробишевого, Діброви, Ямпіля, Лимана та Ставки.

На Слов’янському напрямку російські військові штурмували позиції українських захисників вісім разів. Боєзіткнення відбулися у районах населених пунктів Закітного, Рай-Олександрівки, Кривої Луки та Різниківки.

На Краматорському напрямку інтенсивність боїв була найнижчою. Тут був 1 штурм в районі Никифорівки.

Втрати російських військових

Упродовж минулої доби російська армія зазнала таких втрат:

• особового складу — 1 020 осіб;
• танків — 3 одиниці;
• бойових броньованих машин — 5 одиниць;
• артилерійських систем — 47 одиниць;
• РСЗВ — 2 одиниці;
• наземних робототехнічних комплексів — 14 одиниць;
• БПЛА оперативно-тактичного рівня — 1 924 одиниці;
• крилатих ракет — 55 одиниць;
• автомобільної техніки та автоцистерн — 302 одиниці;
• спеціальної техніки — 2 одиниці.

Читайте також:

52 штурми за добу: російська армія посилилиа тиск на Покровському напрямку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!