Можливо ви не знали, чи трохи підзабули уроки історії про минуле Бахмута. Насправді місто вже не вперше потерпає від бажання московитів встановити тут свої порядки. Як це було у ХVІІІ столітті та чому у Булавінському повстанні існує запорізькій слід у розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Після того, як у 2015 році в ході декомунізації в Бахмуті (тоді ще Артемівську) покинули свої постаменти комуністичні вожді Ленін, Артем (Сергєєв) та Квірінг, єдиною історичною постаттю, яка вшанована пам’ятником на одній із площ у центрі міста, залишився Кіндрат Булавін (1667 – 1708) – ватажок козацького повстання на Дону й Слобожанщині. Цей пам’ятник був встановлений у 1971 році, коли масштабно відзначалося офіційне 400-річчя заснування міста (про те, наскільки вірогідною є ця дата, йшлося в попередній нашій публікації).

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті. 1971 р.

Погруддя суворого козацького отамана стоїть у історичному центрі Бахмута, де колись була розташована дерев’яна Бахмутська фортеця. Фортеця представляла собою укріплення козаків-солеварів, збудоване в 1703 році й наступного року передане царською грамотою в підпорядкування Ізюмського слобідського козацького полку. Незважаючи на це між слобідськими й донськими козаками продовжувалися суперечки за володіння соляними джерелами.  Тож не дивно, що вже в 1705 році бачимо отаманом Бахмутських солеварів донського козака Кіндрата Опанасовича Булавіна.

Хто такий Булавін?

Тривалий час місцем його народження вважалася слобода Трьохізбенська (нині селище Трьохізбенка на території Луганської області). Але архівні дослідження довели, що Булавін походив не від донських козаків, а з військово-служилої верстви «дітей боярських», і народився в слободі Старий Салтів на Харківщині, тобто на Слобідській Україні.

Бунт бахмутських солеварів

Перші звістки про Кіндрата Булавіна датуються 1705 – 1706 роками, коли він очолив бунт бахмутських солеварів проти царського уряду. Бахмутяни відмовилися підкорятися ізюмському полковнику Шидловському, вчинили опір перепису солеварень, заарештували, а потім вигнали з містечка  царського дяка Горчакова, який прибув із військовою командою для вирішення суперечки між ізюмцями й донцями. Цей бунт вважається передвістям булавінського повстання, яке розгорнулося в наступні два роки.

Для пошуку й повернення втікачів на Дон у 1707 році був споряджений загін князя Ю. Долгорукова. Серед інших завдань він мав здійснити розшук у справі про бахмутський бунт. Військо Донське мало заарештувати Булавіна й видати його князю. Але повстанці випередили цей намір, у ніч на 9 жовтня 1707 року напали на каральний загін і знищили його. Донська старшина, щоб довести свою непричетність до цієї події, нашвидку зібрала похідне військо і спрямувала його проти булавінців. 18 жовтня повстанців було розбито, але самому Булавіну з групою козаків вдалося втекти на Бахмут, а звідти на Запорозьку Січ.

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Трьохізбенці. 1998 р

Булавін уклав із запорожцями таємний союз

Хоча січова старшина й намагалася відмовити товариство від масового виступу на боці Булавіна, але січовики дозволили Кіндрату та його сподвижникам отаборитися навколо фортеці Кодак і вербувати добровольців. Навесні 1708 року уряд вислав на придушення повстання регулярні війська під командою брата вбитого князя – В. Долгорукова. Булавін полишив Кодак і вирушив на Міус, а звідти на Дон, разом із загонами отаманів Безпалого, Голого, Драного, Некрасова.

9 травня К. Булавін у Черкаську був обраний військовим отаманом Війська Донського. У тому ж місяці жителі Бахмута урочисто зустрічали булавінського отамана Сергія Безпалого, який прийшов із загоном у тисячу чоловік і очікував приходу ще 300 запорожців. А сам Булавін наприкінці травня надіслав із Бахмута універсал на Запорозьку Січ, в якому закликав запорожців вирушати до слободи Ямпіль, щоб дати відсіч царським військам. Запорожці, отримавши цей універсал, стали переходити на бік повстанців партіями по кількасот чоловік. Дізнавшись про це, цар наказував В. Долгорукому особливо пильнувати, щоб не допустити з’єднання запорожців із донцями.

Пам’ятний хрест біля села Крива Лука. 1990-і роки

Царський уряд задушив повстання і спалив Бахмут

2 липня 1708 року повстанський загін під проводом отамана Семена Драного зазнав поразки від урядових військ у битві біля Кривої Луки. Тривалий час місцем битви вважалося село Крива Лука на Лиманщині. Саме там був встановлений пам’ятний хрест про цю подію Але останнім часом ствердилася думка, що під цією назвою слід розуміти урочище Крива Лука на Дінці, біля сучасного села Закітного.

Булавінське повстання 1707 – 1708 рр

Наступного дня урядові війська під Бахмутом перемогли запорожців, які прийшли на допомогу булавінцям, після чого зруйнували дощенту і спалили місто. Була вчинена жорстока розправа над місцевими мешканцями, які брали участь  у повстанні. Лише через рік уряд вирішив відновити солеварні на Бахмуті й вібудувати хоча б невелику фортецю для захисту від татарських нападів.

Читайте також: Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

7 липня в Черкаську Кіндрат Булавін був оточений у своєму будинку заколотниками, які вирішили видати його урядові, і загинув у сутичці. Після його загибелі деякий час діяли повстанські загони М. Голого й С. Безпалого, а І. Некрасов зі своїми прибічниками відступив на Кубань, у межі володінь кримського хана.

Таким чином Бахмут у 1707 – 1708 роках став місцем спільної боротьби запорозьких і донських козаків проти царських карателів, за стародавні козацькі вольності.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

З бюджету Бахмутської громади продовжують фінансувати службові відрядження посадовців. На ці потреби за пів року витратили понад 110 тисяч гривень. Розповідаємо, які структурні підрозділи міськради та скільки коштів витратили в першому півріччі 2026 року.

Детальніше в матеріалі Бахмут IN.UA.

Витрати на відрядження посадовців Бахмута у першому півріччі 2026 року

У першому півріччі 2026 року, за даними веб-порталу Open Budget, з бюджету Бахмутської громади витратили 110 103,84 гривень на службові відрядження.

Бахмутська МВА у другому кварталі 2026 року витратила на службові відрядження 35 831,16 гривень. За ці кошти організували шість відряджень, одне з яких закордонне. Минулого кварталу на ці потреби спрямували 22 730,09 гривень. Загалом за пів року МВА витратила на відрядження 58 561,25 гривень.

А ось так витрачали кошти структурні підрозділи Бахмутської міськради:

• Управління освіти на одне відрядження спрямувало 1 894,78 гривень у другому кварталі, і 3 550 гривень — на одне відрядження у першому кварталі. Загальна сума — 5 444,78 гривень;
• Управління соціального захисту населення на одне відрядження спрямувало 3 867,29 гривень у другому кварталі, у першому кварталі відряджень не було;
• Управління з питань фізичної культури та спорту на сім відряджень спрямувало 36 565 гривень у другому кварталі, і 4 170 гривень — на одне відрядження у першому кварталі. Загальна сума — 40 735 гривень;
• Управління муніципального розвитку на одне відрядження спрямувало 1 495,52 гривень у першому кварталі.

Найбільше коштів — 40 735 гривень — витратило Управління з питань фізичної культури та спорту, яке мало вісім службових відряджень. Найменшу суму витратило Управління муніципального розвитку, яке мало одне відрядження за 1 495,52 гривень.

Всі відрядження, організовані управліннями, були по Україні, закордонних поїздок не було.

Читайте також:

• 37 млн гривень на новий етап будівництва житла для бахмутян у Гощі: бахмутське КП оголосило тендер
• Бахмутська міськрада опрацювала понад 5 тисяч документів за пів року: чим найбільше займалася влада
• Закупівлі Бахмута у липні 2026: на що міськрада та управління витратили понад 700 000 грн

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бальнеологічні курорти та водні локації України наразі пропонують можливості для поєднання відпочинку з оздоровчими процедурами, що стало ідеальною заміною морю. Основним фактором на таких курортах є мінеральні або термальні води, які завдяки хімічному складу впливають на організм.

Редакція Бахмут IN.UA публікує власну добірку локацій для водного відпочинку, засновану на складеному переліку вітчизняних курортів.

Сатанів

Курорт розташований на території національного природного парку “Подільські Товтри” біля річки Збруч у Хмельницькій області. Поруч знаходиться Збручанське родовище мінеральних вод типу “Нафтуся”. Вода використовується для лікування урологічних захворювань, хвороб органів травлення, ендокринної системи, порушень обміну речовин, системи кровообігу та опорно-рухового апарату.

На території працює кілька санаторіїв. Зокрема, готельно-оздоровчий комплекс “Сонячний Прованс” має Центр здоров’я і SPA. Послуги включають бальнеотерапію, масаж, косметологічні процедури, фізіотерапію та консультації. Доступні фітнес- і релакс-тури. Вартість двомісного стандартного номера стартує від 620 гривень.

Сатанівський водоспад на Збручі — ще одне місце, яке варто відвідати на Хмельниччині. Це штучний водоспад, розташований біля Сатанова. Він має вигляд природного аквапарку з чіткими геометричними формами, та є улюбленим місцем для багатьох відпочивальників.

Східниця

Гірське селище у Львівській області на території Бориславської міської ради. Тут зосереджені кілька типів лікувальних вод: слабомінералізована типу “Нафтуся”, вода з підвищеним вмістом заліза, хлоридно-натрієва з бромом та типу “Боржомі”. Вони застосовуються для лікування нирок, печінки, органів травлення, цукрового діабету та обміну речовин.

Для проживання функціонують готелі, санаторії та садиби. Наприклад, у готелі “Київська Русь” діє медичний центр, ресторан, салон краси, закритий басейн, сауни та власний бювет. Проживання у двомісному стандартному номері коштує 2 163 гривні.

Моршин

Місто у Львівській області з трьома джерелами мінеральних вод. Джерела № 1 та № 6 містять високомінералізовані розсоли для приготування лікувальних розчинів. Джерело № 4, відоме як “Джерело Божої матері”, має воду низької мінералізації з високим вмістом вуглецю та азоту. Вода використовується при захворюваннях органів травлення, сечовивідних шляхів, гінекологічної сфери та нервових розладах. Головний бювет “Грибок” розташований у центральному парку. Готель “Віват” пропонує проживання, харчування, фізіопроцедури та лабораторні обстеження у медичному центрі. Вартість путівки з проживанням у стандартному двомісному номері становить 1 490 гривень за двох осіб.

Шаян

Курорт у Хустському районі Закарпатської області на лівому березі річки Тиса. Місцеві мінеральні води “Шаянська-242” і “Шаянська-4” за складом подібні до “Боржомі” та “Віші-Селестон”. Їх застосовують при гастроентерологічних захворюваннях, хворобах сечовидільної системи та опорно-рухового апарату. Інфраструктура дозволяє займатися рафтингом на Тисі та велопрогулянками. Готель “Гніздо голубки” має джерела мінеральних вод на своїй території та ресторан. Вартість двомісного стандарту становить 690 гривень.

Бакота

Колишнє село у Хмельницькій області, яке затопили у 1981 році для будівництва Новодністровської ГЕС. Нині це Бакотська затока у складі національного природного парку “Подільські Товтри”. Локація має мікроклімат, подібний до ялтинського. На території зберігся скельний монастир у “Білій горі”, а також джерела води — Південне, Найпівденніше та Північне. Туристам пропонують екскурсії від колишніх місцевих мешканців, прогулянки на теплоході та маршрути для огляду природи.

Озеро Молодості (Буковель)

Штучне гірське озеро з розмірами 750 метрів у довжину, 140 метрів у ширину та 8 метрів у глибину. Температура води влітку становить 20-23°C. У 2026 році пляж отримав нагороду “Блакитний прапор”. Вхід на територію безкоштовний. Озеро обладнане пляжем протяжністю 2 кілометри з лежаками, роздягальнями, душами, водними гірками. Доступні оренда катамаранів, САП-бордів та волейбольний корт. За безпеку відповідають рятувальники та медпункт. Природними фільтрами водойми є риби: білі амури, форелі та щуки.

Термальні води “Косино”

Комплекс у Закарпатській області, який працює цілий рік. Інфраструктура включає кілька басейнів. “Смарагдовий” басейн обладнаний сидіннями з гідро- та аеромасажем. “Великий” басейн має вихід до саун і масажного кабінету. Прісний басейн “H2O” з температурою +25°C працює влітку і містить 27-метровий аквабар. “Золотий кран здоров’я” оснащений фонтанами у вигляді традиційних напоїв та зонами гідромасажу. Також функціонує плавальний басейн на п’ять доріжок та дитячий басейн з температурою +31°C. Для лікування захворювань діють ванни Кнайпа “Інь-Ян” та “17 кроків здоров’я”, які базуються на перемінній дії гарячої термальної та холодної прісної води.

Черепашинецький кар’єр

Локація у Вінницькій області, утворена на місці колишнього гранітного кар’єру радянських часів. Після припинення видобутку граніту резервуар наповнився водою блакитного кольору. Об’єкт оточений гранітними скелями. Водойма використовується для плавання. Навколо кар’єру розміщені альтанки, зони для кемпінгу з наметами та кафе. У селі працюють продуктові магазини, а поруч із центральним парком є ставок для риболовлі.

Читайте також:

Туристичні Бровари: ТОП цікавих локацій, які варто відвідати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!