Можливо ви не знали, чи трохи підзабули уроки історії про минуле Бахмута. Насправді місто вже не вперше потерпає від бажання московитів встановити тут свої порядки. Як це було у ХVІІІ столітті та чому у Булавінському повстанні існує запорізькій слід у розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Після того, як у 2015 році в ході декомунізації в Бахмуті (тоді ще Артемівську) покинули свої постаменти комуністичні вожді Ленін, Артем (Сергєєв) та Квірінг, єдиною історичною постаттю, яка вшанована пам’ятником на одній із площ у центрі міста, залишився Кіндрат Булавін (1667 – 1708) – ватажок козацького повстання на Дону й Слобожанщині. Цей пам’ятник був встановлений у 1971 році, коли масштабно відзначалося офіційне 400-річчя заснування міста (про те, наскільки вірогідною є ця дата, йшлося в попередній нашій публікації).

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті. 1971 р.

Погруддя суворого козацького отамана стоїть у історичному центрі Бахмута, де колись була розташована дерев’яна Бахмутська фортеця. Фортеця представляла собою укріплення козаків-солеварів, збудоване в 1703 році й наступного року передане царською грамотою в підпорядкування Ізюмського слобідського козацького полку. Незважаючи на це між слобідськими й донськими козаками продовжувалися суперечки за володіння соляними джерелами.  Тож не дивно, що вже в 1705 році бачимо отаманом Бахмутських солеварів донського козака Кіндрата Опанасовича Булавіна.

Хто такий Булавін?

Тривалий час місцем його народження вважалася слобода Трьохізбенська (нині селище Трьохізбенка на території Луганської області). Але архівні дослідження довели, що Булавін походив не від донських козаків, а з військово-служилої верстви «дітей боярських», і народився в слободі Старий Салтів на Харківщині, тобто на Слобідській Україні.

Бунт бахмутських солеварів

Перші звістки про Кіндрата Булавіна датуються 1705 – 1706 роками, коли він очолив бунт бахмутських солеварів проти царського уряду. Бахмутяни відмовилися підкорятися ізюмському полковнику Шидловському, вчинили опір перепису солеварень, заарештували, а потім вигнали з містечка  царського дяка Горчакова, який прибув із військовою командою для вирішення суперечки між ізюмцями й донцями. Цей бунт вважається передвістям булавінського повстання, яке розгорнулося в наступні два роки.

Для пошуку й повернення втікачів на Дон у 1707 році був споряджений загін князя Ю. Долгорукова. Серед інших завдань він мав здійснити розшук у справі про бахмутський бунт. Військо Донське мало заарештувати Булавіна й видати його князю. Але повстанці випередили цей намір, у ніч на 9 жовтня 1707 року напали на каральний загін і знищили його. Донська старшина, щоб довести свою непричетність до цієї події, нашвидку зібрала похідне військо і спрямувала його проти булавінців. 18 жовтня повстанців було розбито, але самому Булавіну з групою козаків вдалося втекти на Бахмут, а звідти на Запорозьку Січ.

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Трьохізбенці. 1998 р

Булавін уклав із запорожцями таємний союз

Хоча січова старшина й намагалася відмовити товариство від масового виступу на боці Булавіна, але січовики дозволили Кіндрату та його сподвижникам отаборитися навколо фортеці Кодак і вербувати добровольців. Навесні 1708 року уряд вислав на придушення повстання регулярні війська під командою брата вбитого князя – В. Долгорукова. Булавін полишив Кодак і вирушив на Міус, а звідти на Дон, разом із загонами отаманів Безпалого, Голого, Драного, Некрасова.

9 травня К. Булавін у Черкаську був обраний військовим отаманом Війська Донського. У тому ж місяці жителі Бахмута урочисто зустрічали булавінського отамана Сергія Безпалого, який прийшов із загоном у тисячу чоловік і очікував приходу ще 300 запорожців. А сам Булавін наприкінці травня надіслав із Бахмута універсал на Запорозьку Січ, в якому закликав запорожців вирушати до слободи Ямпіль, щоб дати відсіч царським військам. Запорожці, отримавши цей універсал, стали переходити на бік повстанців партіями по кількасот чоловік. Дізнавшись про це, цар наказував В. Долгорукому особливо пильнувати, щоб не допустити з’єднання запорожців із донцями.

Пам’ятний хрест біля села Крива Лука. 1990-і роки

Царський уряд задушив повстання і спалив Бахмут

2 липня 1708 року повстанський загін під проводом отамана Семена Драного зазнав поразки від урядових військ у битві біля Кривої Луки. Тривалий час місцем битви вважалося село Крива Лука на Лиманщині. Саме там був встановлений пам’ятний хрест про цю подію Але останнім часом ствердилася думка, що під цією назвою слід розуміти урочище Крива Лука на Дінці, біля сучасного села Закітного.

Булавінське повстання 1707 – 1708 рр

Наступного дня урядові війська під Бахмутом перемогли запорожців, які прийшли на допомогу булавінцям, після чого зруйнували дощенту і спалили місто. Була вчинена жорстока розправа над місцевими мешканцями, які брали участь  у повстанні. Лише через рік уряд вирішив відновити солеварні на Бахмуті й вібудувати хоча б невелику фортецю для захисту від татарських нападів.

Читайте також: Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

7 липня в Черкаську Кіндрат Булавін був оточений у своєму будинку заколотниками, які вирішили видати його урядові, і загинув у сутичці. Після його загибелі деякий час діяли повстанські загони М. Голого й С. Безпалого, а І. Некрасов зі своїми прибічниками відступив на Кубань, у межі володінь кримського хана.

Таким чином Бахмут у 1707 – 1708 роках став місцем спільної боротьби запорозьких і донських козаків проти царських карателів, за стародавні козацькі вольності.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Станом на липень 2026 року в штаті Бахмутської райдержадміністрації працюють 23 людей, з яких одна людина у відпустці по догляду за дитиною, і ще двоє — у відпустці без збереження заробітної плати. Редакція Бахмут IN.UA подала запит, аби дізнатися, яку зарплату отримували посадовці Бахмутської РДА у першому півріччі 2026 року.

Детальний аналіз заробітних плат у матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутська РДА: яку зарплату отримували працівники у першому півріччі 2026 року

У відповідь на запит редакції Бахмутська РДА повідомляє, що штатна чисельність працівників складала 45 осіб. Фактично у складі РДА працюють 23 людей. Одна людина перебуває у відпустці по догляду за дитиною, і ще двоє — у відпустці без збереження заробітної плати.

Найвищу зарплату за півріччя — 991 665,30 гривень — отримав голова Бахмутської РДА Сергій Кальян. Найнижчу зарплату — 3 866,13 гривень — отримала Анна Чаплик, начальниця відділу з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації та організації діяльності центрів надання адміністративних послуг, яка отримала зарплату лише в березні.

З січня по червень (включно) 2026 року посадовці Бахмутської РДА отримали такі зарплати:

• Сергій Кальян, голова Бахмутської РДА, начальник Бахмутської РВА — 991 665,30 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 284 031,63 гривень, а найменша у березні — 108 634,60 гривень;
• Роман Большаков, перший заступник голови Бахмутської РДА — 747 030,63 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 193 489,31 гривень, а найменша у січні — 64 493,59 гривень;
• Дмитро Таран, заступник голови Бахмутської РДА — 233 315,95 гривень. Працює на цій посаді з квітня. Найвища оплата праці була у травні — 82 913,60 гривень, а найменша у квітні — 70 040,97 гривень. З січня до квітня включно Дмитро Таран обіймав посаду начальника відділу правового забезпечення діяльності Бахмутської РДА. За цю роботу він отримав 165 590,80 гривень;
• Надія Тутова, керівниця апарату Бахмутської РДА — 306 382,18 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 68 000 гривень, а найменша у січні — 35 157,60 гривень;
• Вікторія Щепанська, начальниця відділу документообігу, контролю, по роботі зі зверненнями громадян та інформаційно-комп’ютерного забезпечення — 173 146,92 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 36 039,77 гривень, а найменша у січні — 18 779,20 гривень;
• Світлана Разжималіна, головна спеціалістка управління персоналом та з питань організаційної діяльності — 158 726,15 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 34 648,38 гривень, а найменша у січні — 16 308 гривень;
• Катерина Кривцова, начальниця відділу фінансово-господарського забезпечення – головна бухгалтерка — 186 933,29 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 41 250,52 гривень, а найменша у січні — 20 721,64 гривень;
• Вікторія Кривошеєва, головна спеціалістка фінансово-господарського забезпечення — 126 463,30 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 27 023,53 гривень, а найменша у січні — 14 060,15 гривень;
• Максим Гірмаш, водій автотранспортних засобів — 121 364,38 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 26 938,80 гривень, а найменша у січні — 13 469,40 гривень;
• Анна Лігоцька, головна спеціалістка-юрисконсультка відділу правового забезпечення діяльності — 150 269,29 гривень. Найвища оплата праці була у травні — 37 215,31 гривень, а найменша у червні — 13 307,79 гривень;
• Юрій Оверчик, начальник відділу ведення Державного реєстру виборців — 184 525,23 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 39 351,65 гривень, а найменша у січні — 22 750,40 гривень;
• Олег Селюк, головний спеціаліст ведення Державного реєстру виборців — 174 412,69 гривень. Найвища оплата праці була у травні — 54 842,95 гривень, а найменша у червні — 18 396,82 гривень;
• Ірина Тишакова, начальниця відділу забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування, з питань освіти, охорони здоров’я, культури та спорту — 212 038,62 гривень. Найвища оплата праці була у травні — 71 373,15 гривень, а найменша у червні — 16 751,24 гривень;
• Ольга Мосендз, головна спеціалістка забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування, з питань освіти, охорони здоров’я, культури та спорту — 135 644,70 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 27 658,65 гривень, а найменша у січні — 17 897,48 гривень;
• Ірина Косолапова, головна спеціалістка соціально-економічного розвитку територій та агропромислового розвитку — 184 136,48 гривень. Найвища оплата праці була у травні — 50 265,60 гривень, а найменша у січні — 18 451,96 гривень;
• Олена Семиволос, головна спеціалістка соціально-економічного розвитку територій та агропромислового розвитку — 18 989,25 гривень. Отримала лише одну зарплату в березні;
• Ольга Недорізова, начальниця відділу з питань інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології — 270 165,78 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 97 623,38 гривень, а найменша у січні — 23 848 гривень;
• Анна Чаплик, начальниця відділу з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації та організації діяльності центрів надання адміністративних послуг — 3 866,13 гривень. Отримала лише одну зарплату в березні;
• Олександр Хорсун, головний спеціаліст з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації та організації діяльності центрів надання адміністративних послуг — 144 840,54 гривень. Найвища оплата праці була у травні — 38 664,36 гривень, а найменша у січні — 14 627,20 гривень;
• Ярослав Фірсов, начальник відділу з питань оборонної та мобілізаційної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами — 106 298,03 гривень. Працює на цій посаді з квітня. Найвища оплата праці була у червні — 53 624,39 гривень, а найменша у квітні — 12 714,32 гривень. З січня до квітня включно Ярослав Фірсов обіймав посаду головного спеціаліста з питань оборонної та мобілізаційної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами. За цю роботу він отримав 155 493,44 гривень;
• Вадим Коваль, головний спеціаліст з питань оборонної та мобілізаційної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами — 160 976,59 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 39 495,33 гривень, а найменша у січні — 12 599,22 гривень;
• Катерина Ткаченко, головна спеціалістка з питань запобігання та виявлення корупції — 132 041,78 гривень. Найвища оплата праці була у травні — 44 256,86 гривень, а найменша у червні — 10 647,52 гривень.

За даними Бахмутської РДА, всі розміри зарплат вказані включно з преміями.

Нагадаємо, що редакція Бахмут IN.UA з метою висвітлення зарплат посадовців надіслала інформаційні запити до міськрад Бахмутського району. Ми просили надати для публікації дані про зарплати працівників МВА, міськрад та комунальних підприємств за перше півріччя 2026 року. Бахмутська МВА вже надала відповідь, аналіз зарплат працівників Бахмутської міськради ми публікували раніше. Також ми публікували дані щодо зарплат працівників Сіверської МВА та міськради. Натомість Часовоярська МВА відмовилася надавати інформацію про зарплати своїх працівників.

Читайте також:

• Скільки заробили за І півріччя 2026 працівники Бахмутських КП: детальний огляд
• Які зарплати отримували працівники Бахмутської МВА в першому півріччі 2026 року
• Як працює бюджет окупованої громади: пояснюємо на прикладі Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Краматорську затримали водія комунального підприємства, якого підозрюють у передачі представнику ФСБ РФ інформації про розташування особового складу, артилерійської установки та укріплень Сил оборони України. Суд обрав чоловіку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Про це повідомляє Донецька обласна прокуратура.

Працівник комунального підприємства у Краматорську передавав ФСБ дані про позиції ЗСУ

У Краматорську правоохоронці затримали водія одного з комунальних підприємств, якого підозрюють у несанкціонованому поширенні інформації про розташування Сил оборони України. Про це повідомляє Донецька обласна прокуратура.

За даними слідства, у січні 2026 року чоловікові через Telegram написав представник ФСБ РФ. Після цього, за версією слідства, житель Краматорська погодився передавати йому інформацію про українських військових. Як стверджують правоохоронці, чоловік повідомив представнику російської спецслужби дані про розташування особового складу, артилерійської установки та укріплень Сил оборони України.

За передачу інформації співробітник ФСБ РФ, за даними слідства, обіцяв чоловікові допомогти з отриманням документів та пройти “фільтрацію” у разі окупації Краматорська.

У липні 2026 року чоловіка затримали правоохоронці. Йому повідомили про підозру за частиною 3 статті 114-2 Кримінального кодексу України — несанкціоноване поширення інформації про розміщення Збройних сил України.

Суд розглянув клопотання сторони обвинувачення та обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Досудове розслідування здійснює ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!