Можливо ви не знали, чи трохи підзабули уроки історії про минуле Бахмута. Насправді місто вже не вперше потерпає від бажання московитів встановити тут свої порядки. Як це було у ХVІІІ столітті та чому у Булавінському повстанні існує запорізькій слід у розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Після того, як у 2015 році в ході декомунізації в Бахмуті (тоді ще Артемівську) покинули свої постаменти комуністичні вожді Ленін, Артем (Сергєєв) та Квірінг, єдиною історичною постаттю, яка вшанована пам’ятником на одній із площ у центрі міста, залишився Кіндрат Булавін (1667 – 1708) – ватажок козацького повстання на Дону й Слобожанщині. Цей пам’ятник був встановлений у 1971 році, коли масштабно відзначалося офіційне 400-річчя заснування міста (про те, наскільки вірогідною є ця дата, йшлося в попередній нашій публікації).

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті. 1971 р.

Погруддя суворого козацького отамана стоїть у історичному центрі Бахмута, де колись була розташована дерев’яна Бахмутська фортеця. Фортеця представляла собою укріплення козаків-солеварів, збудоване в 1703 році й наступного року передане царською грамотою в підпорядкування Ізюмського слобідського козацького полку. Незважаючи на це між слобідськими й донськими козаками продовжувалися суперечки за володіння соляними джерелами.  Тож не дивно, що вже в 1705 році бачимо отаманом Бахмутських солеварів донського козака Кіндрата Опанасовича Булавіна.

Хто такий Булавін?

Тривалий час місцем його народження вважалася слобода Трьохізбенська (нині селище Трьохізбенка на території Луганської області). Але архівні дослідження довели, що Булавін походив не від донських козаків, а з військово-служилої верстви «дітей боярських», і народився в слободі Старий Салтів на Харківщині, тобто на Слобідській Україні.

Бунт бахмутських солеварів

Перші звістки про Кіндрата Булавіна датуються 1705 – 1706 роками, коли він очолив бунт бахмутських солеварів проти царського уряду. Бахмутяни відмовилися підкорятися ізюмському полковнику Шидловському, вчинили опір перепису солеварень, заарештували, а потім вигнали з містечка  царського дяка Горчакова, який прибув із військовою командою для вирішення суперечки між ізюмцями й донцями. Цей бунт вважається передвістям булавінського повстання, яке розгорнулося в наступні два роки.

Для пошуку й повернення втікачів на Дон у 1707 році був споряджений загін князя Ю. Долгорукова. Серед інших завдань він мав здійснити розшук у справі про бахмутський бунт. Військо Донське мало заарештувати Булавіна й видати його князю. Але повстанці випередили цей намір, у ніч на 9 жовтня 1707 року напали на каральний загін і знищили його. Донська старшина, щоб довести свою непричетність до цієї події, нашвидку зібрала похідне військо і спрямувала його проти булавінців. 18 жовтня повстанців було розбито, але самому Булавіну з групою козаків вдалося втекти на Бахмут, а звідти на Запорозьку Січ.

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Трьохізбенці. 1998 р

Булавін уклав із запорожцями таємний союз

Хоча січова старшина й намагалася відмовити товариство від масового виступу на боці Булавіна, але січовики дозволили Кіндрату та його сподвижникам отаборитися навколо фортеці Кодак і вербувати добровольців. Навесні 1708 року уряд вислав на придушення повстання регулярні війська під командою брата вбитого князя – В. Долгорукова. Булавін полишив Кодак і вирушив на Міус, а звідти на Дон, разом із загонами отаманів Безпалого, Голого, Драного, Некрасова.

9 травня К. Булавін у Черкаську був обраний військовим отаманом Війська Донського. У тому ж місяці жителі Бахмута урочисто зустрічали булавінського отамана Сергія Безпалого, який прийшов із загоном у тисячу чоловік і очікував приходу ще 300 запорожців. А сам Булавін наприкінці травня надіслав із Бахмута універсал на Запорозьку Січ, в якому закликав запорожців вирушати до слободи Ямпіль, щоб дати відсіч царським військам. Запорожці, отримавши цей універсал, стали переходити на бік повстанців партіями по кількасот чоловік. Дізнавшись про це, цар наказував В. Долгорукому особливо пильнувати, щоб не допустити з’єднання запорожців із донцями.

Пам’ятний хрест біля села Крива Лука. 1990-і роки

Царський уряд задушив повстання і спалив Бахмут

2 липня 1708 року повстанський загін під проводом отамана Семена Драного зазнав поразки від урядових військ у битві біля Кривої Луки. Тривалий час місцем битви вважалося село Крива Лука на Лиманщині. Саме там був встановлений пам’ятний хрест про цю подію Але останнім часом ствердилася думка, що під цією назвою слід розуміти урочище Крива Лука на Дінці, біля сучасного села Закітного.

Булавінське повстання 1707 – 1708 рр

Наступного дня урядові війська під Бахмутом перемогли запорожців, які прийшли на допомогу булавінцям, після чого зруйнували дощенту і спалили місто. Була вчинена жорстока розправа над місцевими мешканцями, які брали участь  у повстанні. Лише через рік уряд вирішив відновити солеварні на Бахмуті й вібудувати хоча б невелику фортецю для захисту від татарських нападів.

Читайте також: Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

7 липня в Черкаську Кіндрат Булавін був оточений у своєму будинку заколотниками, які вирішили видати його урядові, і загинув у сутичці. Після його загибелі деякий час діяли повстанські загони М. Голого й С. Безпалого, а І. Некрасов зі своїми прибічниками відступив на Кубань, у межі володінь кримського хана.

Таким чином Бахмут у 1707 – 1708 роках став місцем спільної боротьби запорозьких і донських козаків проти царських карателів, за стародавні козацькі вольності.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) є найбільш поширеними хворобами у осінньо-зимовий сезон. З настанням холодів лікарі щорічно фіксують збільшення захворюваності. Цьогоріч бахмутські медики спостерігають стабільну, але високу захворюваність на грип та ГРВІ.

Які симптоми найчастіше зустрічаються цього сезону, за яких симптомів треба негайно звертатися до медиків та як знизити ризики захворіти, редакції Бахмут IN.UA розповіла Ганна Чеботенко — лікарка-терапевтка Багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування міста Бахмут.

Які віруси зараз циркулюють в Україні, симптоми

Цього року в Україні домінують віруси грипу А та респіраторні віруси. Загалом їх налічують близько 200 видів. Залежно від того, яким вірусом захворіла людина, відрізняються і протікання хвороби.

“У цьому сезоні домінують віруси грипу, зокрема грип А, та респіраторні віруси. Це і риновірус, і аденовірус, і коронавірус нікуди не зник. Залежно від того, яким вірусом заразилася людина, буде залежати форма протікання захворювання. Але, як правило, ці віруси вражають слизові оболонки верхніх дихальних шляхів: носа, горла. Саме тому, передусім, з’являються такі симптоми, як нежить, закладеність носа, біль у горлі, кашель. Може бути підвищення температури, але зазвичай це 37-37,5 градусів”, — розповіла лікарка-терапевтка Ганна Чеботенко.

Оскільки цього сезону активно циркулює вірус грипу, люди можуть відчувати різкий початок хвороби, переважно починається це з високої температури.

“У зв’язку з тим, що в цьому сезоні циркулює вірус грипу А, то для нього характерний більш гострий, раптовий початок хвороби. Починається, як правило, з більш високої температури, це більше 38 і до 40 градусів. Супроводжується головним болем, ломотою в тілі, болем у м’язах, сильною втомою. А вже характерні катаральні явища (ред. ураження верхніх дихальних шляхів) і кашель, як правило, з’являються на другу-третю добу від початку захворювання”, — розповіла лікарка.

За словами терапевтки, зараз спостерігається стабільна, але висока захворювальність на грип та ГРВІ. За статистикою, протягом минулого тижня на Київщині, де зараз працює бахмутська лікарня, захворіли понад 11 тисяч людей. При цьому захворюваність не досягає епідеміологічного порогу.

У порівнянні з другим тижнем січня захворюваність знизилась на на 1,8%.

ГРВІ і грип: коли звертатися до лікаря

Серед симптомів, за яких треба найближчим часом звернутися до лікаря: висока температура, ускладнене дихання, сильні біль у горлі і виділення з носа. Також лікуватися під наглядом лікаря рекомендують людям з хронічними або важкими супутніми хворобами і вагітним жінкам.

“Негайно або найближчим часом потрібно звернутися до лікаря, якщо температура 39 та більше градусів і не збивається жарознижувальними препаратами. Або коли після кількох днів нормальної температури вона знову підвищується. Коли з’являється задишка або кашель з гнійним мокротинням, коли турбує сильний біль у горлі або в ділянці обличчя і при цьому з’являються гнійні виділення з носа, коли наростає слабкість, сонливість. Також хочу наголосити, що пацієнти, які мають хронічні хвороби легень, серця, ендокринну чи онкопатологію, вагітні пацієнтки навіть при легких формах респіраторної хвороби вимагають уваги лікаря”, — зауважила Ганна Чеботенко.

Лікарка також називає перелік симптомів, за яких людині потрібна екстрена допомога. Викликати швидку допомогу вона радить за таких симптомів:

• виразна задишка;
• висипи на шкірі;
• синюшний відтінок шкіри;
• блювота;
• пронос;
• біль у грудях;
• зниження артеріального тиску, поява аритмії або сповільнення пульсу;
• судоми; 
• втрата свідомості.

Найбільший ризик ускладнень мають діти віком до 5 років, вагітні, люди з хронічними хворобами легень і серця, люди з ослабленим імунітетом та люди віком понад 65 років.

Кроки для профілактики грипу і ГРВІ

Убезпечити себе від грипу та ГРВІ можна, дотримуючись таких заходів:

• регулярне миття рук;
• провітрювання приміщення;
• уникнення скупчення людей;
• вакцинація. 

Серед цих заходів лікарка вважає саме вакцинацію найефективнішим методом профілактики. У разі захворювання вона зменшує ризик серцевих ускладнень, госпіталізації та смерті.

Читайте також:

• Які аптеки працюватимуть у Києві під час відключень світла: перелік
• Ожеледиця і падіння: що робити у разі травмування взимку та хто несе за це відповідальність
• Гуманітарна допомога онкопацієнтам: як отримати нову підтримку від ГО “Афіна. Жінки проти раку”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Евакуація цивільного населення з Донецької області в останні дні триває у штатному режимі, попри складну безпекову та погодну ситуацію. Волонтерські та гуманітарні організації фіксують стабільний попит на виїзд із прифронтових громад і забезпечують повний супровід людей — від подання заявки до розселення у безпечних регіонах.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ірина Панченко, регіональна координаторка проєкту з евакуації та соціального перевезення в Харківській та Донецькій областях.

Евакуація на Донеччині

За словами Ірини Панченко, наразі евакуація охоплює місто Дружківка, Миколаївку, Краматорськ, Слов’янськ та інші населені пункти Донецької області. Щоб виїхати, люди звертаються на гарячу лінію гуманітарної місії та залишають заявку.

Вона додає що у більшості випадків між поданням заявки та фактичним виїздом минає не більше однієї доби. Якщо людина звертається сьогодні, то вже наступного дня її можуть евакуювати. В такому темпі лише за останній тиждень вдалося евакуювати близько 100 людей.

До волонтерів звертаються різні категорії населення — люди старшого віку, родини з дітьми, а також мешканці громад, де оголошена примусова евакуація сімей з дітьми. Йдеться, зокрема, про Святогірську та Миколаївську громади.

Евакуація здійснюється з урахуванням потреб людей: дозволено брати особисті речі та домашніх тварин. Водночас за словами координаторки, запитів на залучення вантажівок для перевезення великої кількості майна останніми місяцями не надходило.

Динаміка заявок і вплив зовнішніх факторів

Кількість заявок на евакуацію змінюється залежно від кількох факторів. Основними серед них залишаються інтенсивність обстрілів, погодні умови та святкові періоди. Під час свят багато людей намагалися залишитися вдома, однак після їх завершення кількість звернень зросла.

Проте, на думку Ірини Панченко, нестабільність ситуації навколо погодних умов часто може стримувати частину людей від евакуації, адже вони вагаються через невизначеність щодо подальшого проживання.

Куди доставляють евакуйованих

За словами Ірини Панченко, людей забирають безпосередньо з місць проживання та доставляють на транзитний пункт у місті Лозова. Там працює окрема команда, яка займається логістикою та подальшим розселенням. Вже звідти організовується подальше перевезення до різних регіонів України: або потягом (квитки оплачує Донецька ОВА), або евакуаційними автобусами до Одеси, Полтави, Кривого Рогу при наявності достатньої кількості охочих переїхати в певний населений пункт.

“Наприклад, у нас був 2 тижні тому один приклад. 14 людей були поселені в Одеську область, де був знайдений притулок, куди люди можуть переїхати та жити. Ми змогли допомогти в евакуації цих людей, надавши евакуаційний автобус“, — каже регіональна координаторка місії.

Основні виклики для волонтерів

Евакуація має певні проблемні питання, які можуть викликати складнощі. Одним з таких Ірина Панченко виділяє вивезення маломобільних та лежачих осіб. Формально місія може вивозити їх за допомогою наявного медичного транспорту в супроводі лікаря. Проте, складність полягає в пошуку місць для подальшого проживання таких людей, особливо якщо вони не мають родичів в Україні.

Читайте також:

Центр підтримки бахмутян у Вінниці збирає інформацію від родин, щоб надати допомогу: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!