Можливо ви не знали, чи трохи підзабули уроки історії про минуле Бахмута. Насправді місто вже не вперше потерпає від бажання московитів встановити тут свої порядки. Як це було у ХVІІІ столітті та чому у Булавінському повстанні існує запорізькій слід у розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Після того, як у 2015 році в ході декомунізації в Бахмуті (тоді ще Артемівську) покинули свої постаменти комуністичні вожді Ленін, Артем (Сергєєв) та Квірінг, єдиною історичною постаттю, яка вшанована пам’ятником на одній із площ у центрі міста, залишився Кіндрат Булавін (1667 – 1708) – ватажок козацького повстання на Дону й Слобожанщині. Цей пам’ятник був встановлений у 1971 році, коли масштабно відзначалося офіційне 400-річчя заснування міста (про те, наскільки вірогідною є ця дата, йшлося в попередній нашій публікації).

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті. 1971 р.

Погруддя суворого козацького отамана стоїть у історичному центрі Бахмута, де колись була розташована дерев’яна Бахмутська фортеця. Фортеця представляла собою укріплення козаків-солеварів, збудоване в 1703 році й наступного року передане царською грамотою в підпорядкування Ізюмського слобідського козацького полку. Незважаючи на це між слобідськими й донськими козаками продовжувалися суперечки за володіння соляними джерелами.  Тож не дивно, що вже в 1705 році бачимо отаманом Бахмутських солеварів донського козака Кіндрата Опанасовича Булавіна.

Хто такий Булавін?

Тривалий час місцем його народження вважалася слобода Трьохізбенська (нині селище Трьохізбенка на території Луганської області). Але архівні дослідження довели, що Булавін походив не від донських козаків, а з військово-служилої верстви «дітей боярських», і народився в слободі Старий Салтів на Харківщині, тобто на Слобідській Україні.

Бунт бахмутських солеварів

Перші звістки про Кіндрата Булавіна датуються 1705 – 1706 роками, коли він очолив бунт бахмутських солеварів проти царського уряду. Бахмутяни відмовилися підкорятися ізюмському полковнику Шидловському, вчинили опір перепису солеварень, заарештували, а потім вигнали з містечка  царського дяка Горчакова, який прибув із військовою командою для вирішення суперечки між ізюмцями й донцями. Цей бунт вважається передвістям булавінського повстання, яке розгорнулося в наступні два роки.

Для пошуку й повернення втікачів на Дон у 1707 році був споряджений загін князя Ю. Долгорукова. Серед інших завдань він мав здійснити розшук у справі про бахмутський бунт. Військо Донське мало заарештувати Булавіна й видати його князю. Але повстанці випередили цей намір, у ніч на 9 жовтня 1707 року напали на каральний загін і знищили його. Донська старшина, щоб довести свою непричетність до цієї події, нашвидку зібрала похідне військо і спрямувала його проти булавінців. 18 жовтня повстанців було розбито, але самому Булавіну з групою козаків вдалося втекти на Бахмут, а звідти на Запорозьку Січ.

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Трьохізбенці. 1998 р

Булавін уклав із запорожцями таємний союз

Хоча січова старшина й намагалася відмовити товариство від масового виступу на боці Булавіна, але січовики дозволили Кіндрату та його сподвижникам отаборитися навколо фортеці Кодак і вербувати добровольців. Навесні 1708 року уряд вислав на придушення повстання регулярні війська під командою брата вбитого князя – В. Долгорукова. Булавін полишив Кодак і вирушив на Міус, а звідти на Дон, разом із загонами отаманів Безпалого, Голого, Драного, Некрасова.

9 травня К. Булавін у Черкаську був обраний військовим отаманом Війська Донського. У тому ж місяці жителі Бахмута урочисто зустрічали булавінського отамана Сергія Безпалого, який прийшов із загоном у тисячу чоловік і очікував приходу ще 300 запорожців. А сам Булавін наприкінці травня надіслав із Бахмута універсал на Запорозьку Січ, в якому закликав запорожців вирушати до слободи Ямпіль, щоб дати відсіч царським військам. Запорожці, отримавши цей універсал, стали переходити на бік повстанців партіями по кількасот чоловік. Дізнавшись про це, цар наказував В. Долгорукому особливо пильнувати, щоб не допустити з’єднання запорожців із донцями.

Пам’ятний хрест біля села Крива Лука. 1990-і роки

Царський уряд задушив повстання і спалив Бахмут

2 липня 1708 року повстанський загін під проводом отамана Семена Драного зазнав поразки від урядових військ у битві біля Кривої Луки. Тривалий час місцем битви вважалося село Крива Лука на Лиманщині. Саме там був встановлений пам’ятний хрест про цю подію Але останнім часом ствердилася думка, що під цією назвою слід розуміти урочище Крива Лука на Дінці, біля сучасного села Закітного.

Булавінське повстання 1707 – 1708 рр

Наступного дня урядові війська під Бахмутом перемогли запорожців, які прийшли на допомогу булавінцям, після чого зруйнували дощенту і спалили місто. Була вчинена жорстока розправа над місцевими мешканцями, які брали участь  у повстанні. Лише через рік уряд вирішив відновити солеварні на Бахмуті й вібудувати хоча б невелику фортецю для захисту від татарських нападів.

Читайте також: Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

7 липня в Черкаську Кіндрат Булавін був оточений у своєму будинку заколотниками, які вирішили видати його урядові, і загинув у сутичці. Після його загибелі деякий час діяли повстанські загони М. Голого й С. Безпалого, а І. Некрасов зі своїми прибічниками відступив на Кубань, у межі володінь кримського хана.

Таким чином Бахмут у 1707 – 1708 роках став місцем спільної боротьби запорозьких і донських козаків проти царських карателів, за стародавні козацькі вольності.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

У Донецькій області триває кампанія з обов’язкової евакуації родин із дітьми. Загальна кількість населення, яке досі перебуває на території регіону, складає близько 166 000 осіб. З них 9 300 — це діти. При цьому близько 8 дітей наразі знаходяться в зонах активних бойових дій.

Про це під час брифінгу Донецької ОВА з питань евакуації населення, який пройшов 29 квітня 2026 року, повідомив Сергій Гончар, начальника відділу планування заходів цивільного захисту, реагування на НС та підготовки у сфері цивільного захисту управління організації цивільного захисту населення і території департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи облдержадміністрації.

Евакуація дітей у Донецькій області

За словами Юлії Рижакової, начальниці служби у справах дітей при Донецькій ОВА, загалом в області перебуває 9 361 дитина, з яких 36 з 30 сімей — в зонах, де проводиться примусова евакуація:

• Дружківській територіальній громаді — 2 дитини, 2 сім’ї;
• Андріївській сільській територіальній громаді — 6 дітей, 4 сім’ї;
• Миколаївській територіальній громаді — 6 дітей, 5 сімей;
• в окремих района Слов’янська — 22 дитини, 19 сімей.

Водночас Юлія Рижакова зазначає, що за останній тиждень вдалося евакуювати 22 дитини та 16 їх сімей:

• Дружківка — 9 дітей, 7 сімей;
• Андріївська територіальна громада — 3 дитини, 2 сім’ї;
• Миколаївська територіальна громада — 2 дитини, 2 сім’ї;
• з окремих районів Слов’янська — 8 дітей, 5 сімей.

Загалом за квітень евакуйовано з Донецької області 100 дітей, 76 сімей.

Як додає Сергій Гончар, начальника відділу планування заходів цивільного захисту, реагування на НС та підготовки у сфері цивільного захисту управління організації цивільного захисту населення і території департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОВА, з початку проведення заходів з обов’язкової евакуації, а саме з 7 квітня 2023 року, вдалося евакуювати 20 378 дітей з 373 визначених населених пунктів.

Читайте також:

Нова грошова допомога від Acted: хто з жителів Донеччини та інших регіонів може отримати виплати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни не припиняють атакувати на Донеччині, основні штурми зафіксували на Костянтинівському напрямку. Відомо, що їм вдалося просунутися поблизу Берестка.

Детальніше про ситуацію на фронті — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ситуація на Донеччині

За даними аналітиків DeepState, за минулу добу противнику вдалося просунутися поблизу населеного пункту Бересток, що знаходиться безпосередньо біля Костянтинівки. Водночас, як вказують в Генштабі ЗСУ, інтенсивність боїв на цій ділянці залишається надзвичайно високою. Російська армія здійснила 22 атаки поблизу самої Костянтинівки, а також населених пунктів Плещіївка, Іванопілля, Іллінівка, Русин Яр, Олександро-Шультине та Степанівка.

Відбиття атак на Покровському напрямку

Найбільший тиск з боку агресора зберігається на Покровському напрямку. Українські військові успішно зупинили 41 штурмову дію противника. Спроби прориву були спрямовані у бік населених пунктів Новопавлівка, Білицьке, Дорожнє, Вільне, Сергіївка та Кучерів Яр. Також росіяни атакували позиції українських військових в районах Родинського, Новоолександрівки, Никанорівки, Рівного, Молодецького, Покровська, Гришиного, Котлиного, Удачного, Муравки та Новопідгородного.

Лиманський та Слов’янський напрямки

На Лиманському напрямку противник сім разів намагався вклинитися в лінію оборони українських військ. Атакувальні дії росіян фіксувалися у бік населених пунктів Дробишеве, Ставки та Лиман.

Аналогічна кількість бойових зіткнень відбулася на Слов’янському напрямку. Агресор сім разів проводив штурмові дії, намагаючись просунутися в бік Рай-Олександрівки, а також у районах населених пунктів Ямпіль, Закітне та Різниківка.

Краматорський напрямок

На цій ділянці фронту спостерігалася найменша активність противника порівняно з іншими відтинками. За звітний період російські війська здійснили лише одну спробу атакувати позиції Сил оборони у бік населеного пункту Никифорівка.

Втрати росіян

За минулу добу росіяни втратили:

• особового складу —1 470 осіб;
• танків — 7 одиниці;
• бойових броньованих машин — 7 одиниці;
• артилерійських систем — 119 одиниці;
• РСЗВ — 1 одиниці;
• засоби ППО — 2 одиниці;
• гелікоптерів — 2 одиниці;
• БПЛА оперативно–тактичного рівня — 1 327 одиниці;
• автомобільна техніка та автоцистерни — 375 одиниці;
• спеціальна техніка — 2 одиниці.

Читайте також:

Росіяни просунулися поблизу Покровська та Мирнограда: дані DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!