Можливо ви не знали, чи трохи підзабули уроки історії про минуле Бахмута. Насправді місто вже не вперше потерпає від бажання московитів встановити тут свої порядки. Як це було у ХVІІІ столітті та чому у Булавінському повстанні існує запорізькій слід у розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Після того, як у 2015 році в ході декомунізації в Бахмуті (тоді ще Артемівську) покинули свої постаменти комуністичні вожді Ленін, Артем (Сергєєв) та Квірінг, єдиною історичною постаттю, яка вшанована пам’ятником на одній із площ у центрі міста, залишився Кіндрат Булавін (1667 – 1708) – ватажок козацького повстання на Дону й Слобожанщині. Цей пам’ятник був встановлений у 1971 році, коли масштабно відзначалося офіційне 400-річчя заснування міста (про те, наскільки вірогідною є ця дата, йшлося в попередній нашій публікації).

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті. 1971 р.

Погруддя суворого козацького отамана стоїть у історичному центрі Бахмута, де колись була розташована дерев’яна Бахмутська фортеця. Фортеця представляла собою укріплення козаків-солеварів, збудоване в 1703 році й наступного року передане царською грамотою в підпорядкування Ізюмського слобідського козацького полку. Незважаючи на це між слобідськими й донськими козаками продовжувалися суперечки за володіння соляними джерелами.  Тож не дивно, що вже в 1705 році бачимо отаманом Бахмутських солеварів донського козака Кіндрата Опанасовича Булавіна.

Хто такий Булавін?

Тривалий час місцем його народження вважалася слобода Трьохізбенська (нині селище Трьохізбенка на території Луганської області). Але архівні дослідження довели, що Булавін походив не від донських козаків, а з військово-служилої верстви «дітей боярських», і народився в слободі Старий Салтів на Харківщині, тобто на Слобідській Україні.

Бунт бахмутських солеварів

Перші звістки про Кіндрата Булавіна датуються 1705 – 1706 роками, коли він очолив бунт бахмутських солеварів проти царського уряду. Бахмутяни відмовилися підкорятися ізюмському полковнику Шидловському, вчинили опір перепису солеварень, заарештували, а потім вигнали з містечка  царського дяка Горчакова, який прибув із військовою командою для вирішення суперечки між ізюмцями й донцями. Цей бунт вважається передвістям булавінського повстання, яке розгорнулося в наступні два роки.

Для пошуку й повернення втікачів на Дон у 1707 році був споряджений загін князя Ю. Долгорукова. Серед інших завдань він мав здійснити розшук у справі про бахмутський бунт. Військо Донське мало заарештувати Булавіна й видати його князю. Але повстанці випередили цей намір, у ніч на 9 жовтня 1707 року напали на каральний загін і знищили його. Донська старшина, щоб довести свою непричетність до цієї події, нашвидку зібрала похідне військо і спрямувала його проти булавінців. 18 жовтня повстанців було розбито, але самому Булавіну з групою козаків вдалося втекти на Бахмут, а звідти на Запорозьку Січ.

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Трьохізбенці. 1998 р

Булавін уклав із запорожцями таємний союз

Хоча січова старшина й намагалася відмовити товариство від масового виступу на боці Булавіна, але січовики дозволили Кіндрату та його сподвижникам отаборитися навколо фортеці Кодак і вербувати добровольців. Навесні 1708 року уряд вислав на придушення повстання регулярні війська під командою брата вбитого князя – В. Долгорукова. Булавін полишив Кодак і вирушив на Міус, а звідти на Дон, разом із загонами отаманів Безпалого, Голого, Драного, Некрасова.

9 травня К. Булавін у Черкаську був обраний військовим отаманом Війська Донського. У тому ж місяці жителі Бахмута урочисто зустрічали булавінського отамана Сергія Безпалого, який прийшов із загоном у тисячу чоловік і очікував приходу ще 300 запорожців. А сам Булавін наприкінці травня надіслав із Бахмута універсал на Запорозьку Січ, в якому закликав запорожців вирушати до слободи Ямпіль, щоб дати відсіч царським військам. Запорожці, отримавши цей універсал, стали переходити на бік повстанців партіями по кількасот чоловік. Дізнавшись про це, цар наказував В. Долгорукому особливо пильнувати, щоб не допустити з’єднання запорожців із донцями.

Пам’ятний хрест біля села Крива Лука. 1990-і роки

Царський уряд задушив повстання і спалив Бахмут

2 липня 1708 року повстанський загін під проводом отамана Семена Драного зазнав поразки від урядових військ у битві біля Кривої Луки. Тривалий час місцем битви вважалося село Крива Лука на Лиманщині. Саме там був встановлений пам’ятний хрест про цю подію Але останнім часом ствердилася думка, що під цією назвою слід розуміти урочище Крива Лука на Дінці, біля сучасного села Закітного.

Булавінське повстання 1707 – 1708 рр

Наступного дня урядові війська під Бахмутом перемогли запорожців, які прийшли на допомогу булавінцям, після чого зруйнували дощенту і спалили місто. Була вчинена жорстока розправа над місцевими мешканцями, які брали участь  у повстанні. Лише через рік уряд вирішив відновити солеварні на Бахмуті й вібудувати хоча б невелику фортецю для захисту від татарських нападів.

Читайте також: Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

7 липня в Черкаську Кіндрат Булавін був оточений у своєму будинку заколотниками, які вирішили видати його урядові, і загинув у сутичці. Після його загибелі деякий час діяли повстанські загони М. Голого й С. Безпалого, а І. Некрасов зі своїми прибічниками відступив на Кубань, у межі володінь кримського хана.

Таким чином Бахмут у 1707 – 1708 роках став місцем спільної боротьби запорозьких і донських козаків проти царських карателів, за стародавні козацькі вольності.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Бахмутська МВА затвердила новий порядок організації доставки гуманітарної допомоги поштою. Отримати її можуть родини, які мають категорію вразливості. Доставку оплачують за кошти бюджету.

Хто з бахмутян може отримати гуманітарну допомогу та куди за нею звертатися, розповідає Бахмут IN.UA.

Як бахмутянам отримати гуманітарну допомогу поштою

10 липня Бахмутська МВА ухвалила новий Порядок організації доставки гуманітарної допомоги у натуральній формі мешканцям Бахмутської громади, які були вимушені переміститися до більш безпечних регіонів України. Він передбачає можливість отримати гуманітарну допомогу поштою, при цьому доставку оплачуватимуть з бюджету громади.

На доставку гуманітарної допомоги мають право родини, які станом на 24 лютого 2022 року мали задеклароване/зареєстроване місце проживання на території Бахмутської громади та зараз мешкають у населених пунктах, де відсутні бахмутські осередки підтримки. При цьому людина повинна мати одну з категорій вразливості:

• люди з інвалідністю; 
• люди віком старше 60 років;
• діти віком до 18 років, які проживають спільно з батьками;
• члени сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни, захисника чи захисниці України.

Щоб отримати допомогу, потрібно подати заявку одним із способів:

• через гарячу лінію Бахмутської МВА — +380 (95) 498 7615;
• через гарячу лінію Управління соціального захисту населення — +380 (99) 713 3980.

У заявці потрібно вказати:

• прізвище, ім’я та по батькові уповноваженого члена родини, який буде отримувати посилку;
• категорію вразливості;
• адресу зареєстрованого місця проживання на території Бахмутської громади;
• адресу фактичного місця проживання, згідно з довідкою про взяття на облік ВПО;
• адресу оператора поштового зв’язку;
• контактний номер телефону.

Після отримання заявки Управління соцзахисту проводить співбесіду з отримувачем і роз’яснює умови доставки. Доставку оформлюють за адресою місця проживання, зазначеною у довідці про взяття на облік ВПО.

Кому з бахмутян можуть відмовити у доставці гуманітарної допомоги

Відмовити у доставці гуманітарної допомоги за рахунок бюджетних коштів можуть за таких умов:

• невідповідність родини критеріям надання гуманітарної допомоги;
• надання недостовірної або неповної інформації;
• звернення різних членів родини, які проживають за однією адресою, зазначеною в довідках про взяття на облік ВПО.

Читайте також:

• Кабмін створює Координаційну раду з питань ВПО: які завдання вона виконуватиме
• Як працює бюджет окупованої громади: пояснюємо на прикладі Бахмута
• “Людям треба хороші історії”: як одна зустріч у львівському секонд-хенді переросла у масштабний проєкт допомоги дітям-ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні створять Координаційну раду з питань ВПО та добровільного повернення громадян з-за кордону. Відповідне рішення ухвалив Кабінет Міністрів України. Ця рада створюватиме окремі робочі групи для вирішення питань ВПО.

Про це повідомляє Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України.

В Україні створять Координаційну раду з питань ВПО

За даними Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України, внаслідок війни за кордон виїхали щонайменше 5,8 мільйонів україців. У межах країни перемістилися 4,6 мільйонів українців. 

З метою реагування на виклики та синхронізації дій влади, міжнародних партнерів і благодійних організацій Кабмін ухвалив постанову про створення Координаційної ради з питань внутрішньо переміщених осіб, сприяння збереженню зв’язків з громадянами України за кордоном та їх добровільного повернення в Україну. Робота цього органу має узгодити розгляд питань українців, які вимушено залишили свої домівки, починаючи з 2014 року.

“Утворення Координаційної ради сприятиме оперативному напрацюванню пропозицій щодо формування і реалізації державної політики у цій сфері, а також удосконаленню нормативно-правової бази та підвищенню ефективності співпраці органів влади”, — зазначає міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін.

Одним із ключових інструментів роботи Координаційної ради буде створення робочих груп за окремими напрямами. Вони опрацьовуватимуть питання, готуватимуть пропозиції та матеріали для розгляду на засіданнях Ради.

Читайте також:

• Як посилити роль ВПО з Донеччини та Луганщини у відновленні: реєстрація на подію в Києві 22 липня
• Як працює бюджет окупованої громади: пояснюємо на прикладі Бахмута
• “Людям треба хороші історії”: як одна зустріч у львівському секонд-хенді переросла у масштабний проєкт допомоги дітям-ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!