Можливо ви не знали, чи трохи підзабули уроки історії про минуле Бахмута. Насправді місто вже не вперше потерпає від бажання московитів встановити тут свої порядки. Як це було у ХVІІІ столітті та чому у Булавінському повстанні існує запорізькій слід у розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Після того, як у 2015 році в ході декомунізації в Бахмуті (тоді ще Артемівську) покинули свої постаменти комуністичні вожді Ленін, Артем (Сергєєв) та Квірінг, єдиною історичною постаттю, яка вшанована пам’ятником на одній із площ у центрі міста, залишився Кіндрат Булавін (1667 – 1708) – ватажок козацького повстання на Дону й Слобожанщині. Цей пам’ятник був встановлений у 1971 році, коли масштабно відзначалося офіційне 400-річчя заснування міста (про те, наскільки вірогідною є ця дата, йшлося в попередній нашій публікації).

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті. 1971 р.

Погруддя суворого козацького отамана стоїть у історичному центрі Бахмута, де колись була розташована дерев’яна Бахмутська фортеця. Фортеця представляла собою укріплення козаків-солеварів, збудоване в 1703 році й наступного року передане царською грамотою в підпорядкування Ізюмського слобідського козацького полку. Незважаючи на це між слобідськими й донськими козаками продовжувалися суперечки за володіння соляними джерелами.  Тож не дивно, що вже в 1705 році бачимо отаманом Бахмутських солеварів донського козака Кіндрата Опанасовича Булавіна.

Хто такий Булавін?

Тривалий час місцем його народження вважалася слобода Трьохізбенська (нині селище Трьохізбенка на території Луганської області). Але архівні дослідження довели, що Булавін походив не від донських козаків, а з військово-служилої верстви «дітей боярських», і народився в слободі Старий Салтів на Харківщині, тобто на Слобідській Україні.

Бунт бахмутських солеварів

Перші звістки про Кіндрата Булавіна датуються 1705 – 1706 роками, коли він очолив бунт бахмутських солеварів проти царського уряду. Бахмутяни відмовилися підкорятися ізюмському полковнику Шидловському, вчинили опір перепису солеварень, заарештували, а потім вигнали з містечка  царського дяка Горчакова, який прибув із військовою командою для вирішення суперечки між ізюмцями й донцями. Цей бунт вважається передвістям булавінського повстання, яке розгорнулося в наступні два роки.

Для пошуку й повернення втікачів на Дон у 1707 році був споряджений загін князя Ю. Долгорукова. Серед інших завдань він мав здійснити розшук у справі про бахмутський бунт. Військо Донське мало заарештувати Булавіна й видати його князю. Але повстанці випередили цей намір, у ніч на 9 жовтня 1707 року напали на каральний загін і знищили його. Донська старшина, щоб довести свою непричетність до цієї події, нашвидку зібрала похідне військо і спрямувала його проти булавінців. 18 жовтня повстанців було розбито, але самому Булавіну з групою козаків вдалося втекти на Бахмут, а звідти на Запорозьку Січ.

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Трьохізбенці. 1998 р

Булавін уклав із запорожцями таємний союз

Хоча січова старшина й намагалася відмовити товариство від масового виступу на боці Булавіна, але січовики дозволили Кіндрату та його сподвижникам отаборитися навколо фортеці Кодак і вербувати добровольців. Навесні 1708 року уряд вислав на придушення повстання регулярні війська під командою брата вбитого князя – В. Долгорукова. Булавін полишив Кодак і вирушив на Міус, а звідти на Дон, разом із загонами отаманів Безпалого, Голого, Драного, Некрасова.

9 травня К. Булавін у Черкаську був обраний військовим отаманом Війська Донського. У тому ж місяці жителі Бахмута урочисто зустрічали булавінського отамана Сергія Безпалого, який прийшов із загоном у тисячу чоловік і очікував приходу ще 300 запорожців. А сам Булавін наприкінці травня надіслав із Бахмута універсал на Запорозьку Січ, в якому закликав запорожців вирушати до слободи Ямпіль, щоб дати відсіч царським військам. Запорожці, отримавши цей універсал, стали переходити на бік повстанців партіями по кількасот чоловік. Дізнавшись про це, цар наказував В. Долгорукому особливо пильнувати, щоб не допустити з’єднання запорожців із донцями.

Пам’ятний хрест біля села Крива Лука. 1990-і роки

Царський уряд задушив повстання і спалив Бахмут

2 липня 1708 року повстанський загін під проводом отамана Семена Драного зазнав поразки від урядових військ у битві біля Кривої Луки. Тривалий час місцем битви вважалося село Крива Лука на Лиманщині. Саме там був встановлений пам’ятний хрест про цю подію Але останнім часом ствердилася думка, що під цією назвою слід розуміти урочище Крива Лука на Дінці, біля сучасного села Закітного.

Булавінське повстання 1707 – 1708 рр

Наступного дня урядові війська під Бахмутом перемогли запорожців, які прийшли на допомогу булавінцям, після чого зруйнували дощенту і спалили місто. Була вчинена жорстока розправа над місцевими мешканцями, які брали участь  у повстанні. Лише через рік уряд вирішив відновити солеварні на Бахмуті й вібудувати хоча б невелику фортецю для захисту від татарських нападів.

Читайте також: Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

7 липня в Черкаську Кіндрат Булавін був оточений у своєму будинку заколотниками, які вирішили видати його урядові, і загинув у сутичці. Після його загибелі деякий час діяли повстанські загони М. Голого й С. Безпалого, а І. Некрасов зі своїми прибічниками відступив на Кубань, у межі володінь кримського хана.

Таким чином Бахмут у 1707 – 1708 роках став місцем спільної боротьби запорозьких і донських козаків проти царських карателів, за стародавні козацькі вольності.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Голова Донецької облдержадміністрації Вадим Філашкін за перші сім місяців 2026 року заробив понад 1 мільйон гривень. Щомісяця “чистими” він отримував на руки від 156 до 174 тисяч гривень. Зарплату очільнику області нараховують паралельно з двох джерел — загального та спеціального бюджетних фондів.

Детальна статистика у матеріалі Бахмут IN.UA.

Помісячний звіт: скільки та за що платили керівнику області

Редакція отримала у розпорядження дані про заробітну плату голови Донецької ОДА. Вадиму Філашкіну заробітну плату нараховують за стандартною процедурою: посадовий оклад, 15% надбавки за роботу з державною таємницею та оплата відряджень. Ось скільки він отримував щомісяця від початку року:

Січень

За січень Вадив Філашкін заробив сукупно 203 175,04 гривень (після податків отримав 156 444,78 гривні). З цієї суми загальний фонд покрив 121 876,55 гривень (у тому числі 91 382,73 гривні окладу, 13 707,41 гривень за таємницю та 16 786,41 гривні за відрядження). Спеціальний фонд дав ще 60 938,27 гривні. Також у лютому за січень йому додатково донарахували 20 360,22 гривні перерахунку з обох фондів.

Лютий

За лютий Вадиму Філашкіну нарахували 204 504,52 гривні (виплатили чистими 157 468,48 гривні). З них загальний фонд профінансував 136 335,96 гривні (оклад 88 914,75 гривні, таємниця 13 337,21 гривні та відрядження 34 084,00 гривень). Спеціальний фонд виплатив 68 168,56 гривні.

Березень

У березні голова ОДА заробив 206 098,06 гривень (отримав на руки 158 695,51 гривні).Загальний фонд сплатив 137 398,32 гривні (оклад склав 96 997,91 гривень, таємниця — 14 549,69 гривні, а відрядження — 25 850,72 гривні). Спеціальний фонд нарахував 68 699,74 гривні.

Квітень

За квітень Вадим Філашкін заробив 219 967,42 гривні (на руки — 169 374,91 гривні). Загальний фонд дав 146 644,55 гривні (оклад 92 739,64 гривні, таємниця 13 910,95 гривні, відрядження 39 993,96 гривні). Зі спецфонду нарахували 73 322,87 гривні.

Травень

У травні нарахування склали 219 967,36 гривні (чистими вийшло 169 374,87 гривні). Загальний фонд покрив 146 644,53 гривні (оклад 79 491,12 гривні, таємниця 11 923,67 гривні та відрядження — 55 229,74 гривні). Спецфонд додав 73 322,83 гривні.

Червень

У червні керівник ОДА заробив 219 702,10 гривні (чистими отримав 169 170,62 гривні). Загальний фонд сплатив 147 629,63 гривні (оклад 92 739,64 гривні, таємниця 13 910,95 гривні та відрядження 40 979,04 гривні). Спеціальний фонд нарахував 72 072,47 гривні.

Липень

У липні виплати склали 227 102,16 гривні (виплачено на руки 174 868,66 гривні). Загальний фонд виділив 151 401,05 гривні (оклад 96 074,39 гривні, таємниця 14 411,16 гривні та відрядження 40 915,50 гривні). Спеціальний фонд виплатив ще 75 701,11 гривні.

Загалом за сім місяців 2026 року Вадиму Філашкіну нарахували 1 500 516,66 гривні заробітної плати, а чистими на руки після сплати всіх податків він отримав 1 155 397,83 гривні.

Примітка. Оплату Вадиму Філашкіну здійснюють з двох джерел. Це загальний фонд бюджету і спеціальний фонд бюджету. Загальний фонд бюджету, це основний “казан” країни або області, куди надходять загальнодержавні податки та збори (наприклад, податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток підприємств, ПДВ тощо). Звідси фінансуються базові, щоденні потреби держави та регіону, які не мають конкретного цільового обмеження: утримання державних органів, виплата базових зарплат бюджетникам, освіта, медицина та оборона. У зарплаті Філашкіна загальний фонд є основним джерелом його фінансового забезпечення. Щомісяця він покриває рівно дві третини (66,7%) його базового посадового окладу та надбавки за роботу з державною таємницею.

Спеціальний фонд бюджету, це цільовий фонд, кошти якого мають чітко визначене призначення. Сюди надходять гроші зі спеціальних джерел: наприклад, власні надходження бюджетних установ (плата за послуги), міжнародні гранти, цільові субвенції з держбюджету чи кошти від спеціальних мит і зборів. Держава не має права витрачати гроші спецфонду на будь-які інші цілі, окрім тих, що прописані законом для цього конкретного джерела. У зарплаті Філашкіна спеціальний фонд покриває рівно одну третину (33,3%) його посадового окладу та таємної надбавки. Фінансування частини зарплати посадовця такого рівня зі спеціального фонду зазвичай пов’язане з виконанням специфічних цільових програм, міжнародною фінансовою допомогою регіону або особливими субвенціями на функціонування військових адміністрацій під час воєнного стану.

Які обовязки у голови Донецької ОДА?

Основні обов’язки Вадима Філашкіна як голови Донецької ОДА та начальника обласної військової адміністрації (ОВА) охоплюють кілька ключових напрямків:

• Оборона та безпека регіону: Спільно з військовим керівництвом (Генеральним штабом, ЗСУ та Нацгвардією) забезпечує виконання заходів воєнного стану, громадську безпеку, цивільний захист, мобілізаційну підготовку та призов громадян.
• Бюджет і фінанси: Організовує створення проєкту обласного бюджету, контролює його наповнення, розподіляє кошти та відповідає за їхнє раціональне використання.
• Управління та кадрова політика: Формує склад і структуру ОДА, призначає та звільняє своїх заступників і керівників підрозділів. Також він погоджує призначення кадрів у районних адміністраціях та керівників підприємств і установ, підпорядкованих міністерствам. На час дії воєнного стану він додатково керує апаратом обласної ради та управляє комунальним майном громад області.
• Відновлення та реінтеграція: Очолює розробку програм соціально-економічного розвитку області, координує відбудову деокупованих територій і реалізацію державної політики щодо жителів тимчасово окупованих територій з метою їхньої подальшої реінтеграції.
• Представництво: Координує роботу місцевих філій міністерств та офіційно представляє область у відносинах з державними органами, бізнесом і закордонними партнерами.

До теми:

Яке майбутнє у МВА з окупованих територій: редакція поспілкувалася з експертами

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уранці 20 серпня російські війська атакували безпілотником працюючий магазин “Аврора” у Слов’янську Донецької області. У момент удару всередині перебували покупці та працівники. Після атаки в приміщенні спалахнула пожежа. Інформацію про можливих постраждалих наразі уточнюють.

Про атаку повідомив Вадим Лях, начальник Слов’янської міської військової адміністрації.

Росіяни вдарили по працюючому магазину у Слов’янську

За його словами, у четвер, 20 серпня, на початку дев’ятої години ранку російські війська завдали удару БПЛА по магазину , який на той момент працював. На кадрах начальника Слов’янської міської військової адміністрації є магазин “Аврора”.

У приміщенні перебували покупці та персонал. Унаслідок удару в магазині спалахнула пожежа.

Станом на момент повідомлення Вадим Лях зазначив, що інформацію щодо можливих постраждалих з’ясовують.

Оновлюється…

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!