Можливо ви не знали, чи трохи підзабули уроки історії про минуле Бахмута. Насправді місто вже не вперше потерпає від бажання московитів встановити тут свої порядки. Як це було у ХVІІІ столітті та чому у Булавінському повстанні існує запорізькій слід у розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Після того, як у 2015 році в ході декомунізації в Бахмуті (тоді ще Артемівську) покинули свої постаменти комуністичні вожді Ленін, Артем (Сергєєв) та Квірінг, єдиною історичною постаттю, яка вшанована пам’ятником на одній із площ у центрі міста, залишився Кіндрат Булавін (1667 – 1708) – ватажок козацького повстання на Дону й Слобожанщині. Цей пам’ятник був встановлений у 1971 році, коли масштабно відзначалося офіційне 400-річчя заснування міста (про те, наскільки вірогідною є ця дата, йшлося в попередній нашій публікації).

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті. 1971 р.

Погруддя суворого козацького отамана стоїть у історичному центрі Бахмута, де колись була розташована дерев’яна Бахмутська фортеця. Фортеця представляла собою укріплення козаків-солеварів, збудоване в 1703 році й наступного року передане царською грамотою в підпорядкування Ізюмського слобідського козацького полку. Незважаючи на це між слобідськими й донськими козаками продовжувалися суперечки за володіння соляними джерелами.  Тож не дивно, що вже в 1705 році бачимо отаманом Бахмутських солеварів донського козака Кіндрата Опанасовича Булавіна.

Хто такий Булавін?

Тривалий час місцем його народження вважалася слобода Трьохізбенська (нині селище Трьохізбенка на території Луганської області). Але архівні дослідження довели, що Булавін походив не від донських козаків, а з військово-служилої верстви «дітей боярських», і народився в слободі Старий Салтів на Харківщині, тобто на Слобідській Україні.

Бунт бахмутських солеварів

Перші звістки про Кіндрата Булавіна датуються 1705 – 1706 роками, коли він очолив бунт бахмутських солеварів проти царського уряду. Бахмутяни відмовилися підкорятися ізюмському полковнику Шидловському, вчинили опір перепису солеварень, заарештували, а потім вигнали з містечка  царського дяка Горчакова, який прибув із військовою командою для вирішення суперечки між ізюмцями й донцями. Цей бунт вважається передвістям булавінського повстання, яке розгорнулося в наступні два роки.

Для пошуку й повернення втікачів на Дон у 1707 році був споряджений загін князя Ю. Долгорукова. Серед інших завдань він мав здійснити розшук у справі про бахмутський бунт. Військо Донське мало заарештувати Булавіна й видати його князю. Але повстанці випередили цей намір, у ніч на 9 жовтня 1707 року напали на каральний загін і знищили його. Донська старшина, щоб довести свою непричетність до цієї події, нашвидку зібрала похідне військо і спрямувала його проти булавінців. 18 жовтня повстанців було розбито, але самому Булавіну з групою козаків вдалося втекти на Бахмут, а звідти на Запорозьку Січ.

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Трьохізбенці. 1998 р

Булавін уклав із запорожцями таємний союз

Хоча січова старшина й намагалася відмовити товариство від масового виступу на боці Булавіна, але січовики дозволили Кіндрату та його сподвижникам отаборитися навколо фортеці Кодак і вербувати добровольців. Навесні 1708 року уряд вислав на придушення повстання регулярні війська під командою брата вбитого князя – В. Долгорукова. Булавін полишив Кодак і вирушив на Міус, а звідти на Дон, разом із загонами отаманів Безпалого, Голого, Драного, Некрасова.

9 травня К. Булавін у Черкаську був обраний військовим отаманом Війська Донського. У тому ж місяці жителі Бахмута урочисто зустрічали булавінського отамана Сергія Безпалого, який прийшов із загоном у тисячу чоловік і очікував приходу ще 300 запорожців. А сам Булавін наприкінці травня надіслав із Бахмута універсал на Запорозьку Січ, в якому закликав запорожців вирушати до слободи Ямпіль, щоб дати відсіч царським військам. Запорожці, отримавши цей універсал, стали переходити на бік повстанців партіями по кількасот чоловік. Дізнавшись про це, цар наказував В. Долгорукому особливо пильнувати, щоб не допустити з’єднання запорожців із донцями.

Пам’ятний хрест біля села Крива Лука. 1990-і роки

Царський уряд задушив повстання і спалив Бахмут

2 липня 1708 року повстанський загін під проводом отамана Семена Драного зазнав поразки від урядових військ у битві біля Кривої Луки. Тривалий час місцем битви вважалося село Крива Лука на Лиманщині. Саме там був встановлений пам’ятний хрест про цю подію Але останнім часом ствердилася думка, що під цією назвою слід розуміти урочище Крива Лука на Дінці, біля сучасного села Закітного.

Булавінське повстання 1707 – 1708 рр

Наступного дня урядові війська під Бахмутом перемогли запорожців, які прийшли на допомогу булавінцям, після чого зруйнували дощенту і спалили місто. Була вчинена жорстока розправа над місцевими мешканцями, які брали участь  у повстанні. Лише через рік уряд вирішив відновити солеварні на Бахмуті й вібудувати хоча б невелику фортецю для захисту від татарських нападів.

Читайте також: Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

7 липня в Черкаську Кіндрат Булавін був оточений у своєму будинку заколотниками, які вирішили видати його урядові, і загинув у сутичці. Після його загибелі деякий час діяли повстанські загони М. Голого й С. Безпалого, а І. Некрасов зі своїми прибічниками відступив на Кубань, у межі володінь кримського хана.

Таким чином Бахмут у 1707 – 1708 роках став місцем спільної боротьби запорозьких і донських козаків проти царських карателів, за стародавні козацькі вольності.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Бахмутська міська військова адміністрація відзвітувала за перший квартал 2026 року. Зокрема, в ньому йдется про те, що МВА надала грошову допомогу бахмутянам на суму близько 10 мільйонів гривень,а також понад 9 900 продуктових наборів.

Редакція Бахмут IN.UA провела детальний аналіз звіту.

Робота Бахмутської МВА за перший квартал 2026 року

В І кварталі представники Бахмутської МВА зареєстрували 112 звернень громадян (з них 67% — усні через “Пряму лінію”) та опрацювали 27 запитів на публічну інформацію. Також у березні 2026 року провели загальнодержавний скринінг щодо 494 публічних та адміністративних послуг.

Для забезпечення зв’язку з мешканцями також організували низку прийомів:

• 12 прийомів адміністраторами ЦНАП на робочих місцях в осередках у Києві та Дніпрі;
• 3 прийоми у відеоформаті за участю керівників ЦНАП, відділу реєстрації та КП “Бахмутське БТІ”;
• 27 виїзних прийомів у різних містах України (Жовті Води, Київ, Дніпро, Львів, Вінниця) та щоденні прийоми в Харкові з питань соціальних послуг та ветеранської політики.

Підтримка ВПО

Станом на 1 квітня 2026 року офіційно зареєстровано понад 29,9 тисяч бахмутян-ВПО (це 13,5 тисяч родин, де виховуються 5,7 тисяч дітей). Для них працюють 11 осередків “З Бахмутом у серці” по всій Україні.

Завдяки залученню 41 партнера переселенцям видали значний обсяг гуманітарної допомоги:

• понад 9 900 продуктових наборів;
• 5 240 одиниць одягу, ковдр та грошових сертифікатів;
• 466 одиниць засобів гігієни.

В осередках переселенці отримують не лише речі, а й послуги: консультації юристів, працівників ЦНАП, соцзахисту, Пенсійного фонду та центру зайнятості. У 10 містах працюють “Соціальні шафи”, а в окремих локаціях (Жовті Води, Харків) доступні безкоштовні послуги перукаря, швачки та масажиста.

Окрім гуманітарної допомоги, в осередках надаються:

• консультації ЦНАПу, УПСЗН, Пенсійного фонду, центру зайнятості та БТІ;
• послуги “Соціальної шафи” у 10 містах;
• послуги перукаря, швачки та масажиста в окремих локаціях (Жовті Води, Харків);
• функціонують бібліотеки та проводяться майстер-класи для дітей.

Грошові виплати

Управління соцзахисту отримало та опрацювало 2 513 заяв на матеріальну допомогу.

• Комісія затвердила фінансові виплати для 1 744 осіб.
• Загальна сума виділеної допомоги склала понад 10,8 мільноа гривень (10,6 млн грн з місцевого бюджету громади та 187 тисяч гривень — з обласного).

Окрема увага приділяється ветеранам та їхнім родинам. На обліку перебуває 116 осіб із сімей загиблих Захисників України (серед них 19 дітей). Для них діє комплексна цільова програма підтримки, адаптації та психологічного відновлення.

Читайте також:

У Бахмуті затвердили план трансформації освіти: що змінилося

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни йдуть у наступ на всіх напрямках Донеччини, зокрема поблизу міста Костянтинівка. Саме на цій ділянці їм вдалося досягти оперативного просування.

Більше деталей про те, що відбувається на фронті Донеччини — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Росіяни просунулися на Костянтинівському напрямку

За даними аналітичного проєкту DeepState, російські війська просунулися поблизу Костянтинівки. Інформація від Генерального штабу ЗСУ підтверджує високу інтенсивність боїв на цій ділянці: протягом звітного періоду противник здійснив 15 атак. Штурмові дії окупантів були зосереджені в районах населених пунктів Плещіївка та Іванопілля. Також росіяни здійснювали атаки безпосередньо в бік самої Костянтинівки, а також населених пунктів Іллінівка, Русин Яр, Софіївка, Вільне та Новопавлівка.

Відбиття атак на Покровському напрямку

Найбільший тиск з боку противника фіксується на Покровському напрямку. На цій ділянці фронту українські військові зупинили 52 штурмові дії агресора. Росіяни намагалися прорвати оборону та просунутися у бік низки населених пунктів. Атаки були спрямовані на Білицьке, Затишок, Нове Шахове, Дорожнє, Родинське, Мирноград, Новоолександрівку, Шевченко, Гришине, Василівку, Муравку та Моло.

Лиманський та Слов’янський напрямки

На Лиманському напрямку противник 13 разів намагався вклинитися в лінію оборони українських військ. Основні атакувальні зусилля росіян були спрямовані в бік населених пунктів Дробишеве, Лиман та Шийківка.

На Слов’янському напрямку російські підрозділи також проводили наступальні операції. Штурмові дії противника зафіксовані в районі населеного пункту Закітне. Крім того, окупанти здійснювали спроби просування в бік Рай-Олександрівки, Кривої Луки та Озерного.

Краматорський напрямок

Порівняно з іншими ділянками, на Краматорському напрямку спостерігалася дещо нижча інтенсивність бойових зіткнень. За звітний період російські окупанти здійснили одну спробу атакувати позиції Сил оборони у бік населеного пункту Никифорівка.

Втрати противника

За даними Генштабу ЗСУ, за минулу добу росіяни втратили:

• особового складу — 1 180;
• бойових броньованих машин — 16;
• артилерійських систем — 34;
• РСЗВ — 2;
• БПЛА оперативно-тактичного рівня — 1 039;
• автомобільна техніка та автоцистерни — 276;
• спеціальна техніка — 5.

Читайте також:

Росіяни просунулися у Родинському — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!