Можливо ви не знали, чи трохи підзабули уроки історії про минуле Бахмута. Насправді місто вже не вперше потерпає від бажання московитів встановити тут свої порядки. Як це було у ХVІІІ столітті та чому у Булавінському повстанні існує запорізькій слід у розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Після того, як у 2015 році в ході декомунізації в Бахмуті (тоді ще Артемівську) покинули свої постаменти комуністичні вожді Ленін, Артем (Сергєєв) та Квірінг, єдиною історичною постаттю, яка вшанована пам’ятником на одній із площ у центрі міста, залишився Кіндрат Булавін (1667 – 1708) – ватажок козацького повстання на Дону й Слобожанщині. Цей пам’ятник був встановлений у 1971 році, коли масштабно відзначалося офіційне 400-річчя заснування міста (про те, наскільки вірогідною є ця дата, йшлося в попередній нашій публікації).

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті. 1971 р.

Погруддя суворого козацького отамана стоїть у історичному центрі Бахмута, де колись була розташована дерев’яна Бахмутська фортеця. Фортеця представляла собою укріплення козаків-солеварів, збудоване в 1703 році й наступного року передане царською грамотою в підпорядкування Ізюмського слобідського козацького полку. Незважаючи на це між слобідськими й донськими козаками продовжувалися суперечки за володіння соляними джерелами.  Тож не дивно, що вже в 1705 році бачимо отаманом Бахмутських солеварів донського козака Кіндрата Опанасовича Булавіна.

Хто такий Булавін?

Тривалий час місцем його народження вважалася слобода Трьохізбенська (нині селище Трьохізбенка на території Луганської області). Але архівні дослідження довели, що Булавін походив не від донських козаків, а з військово-служилої верстви «дітей боярських», і народився в слободі Старий Салтів на Харківщині, тобто на Слобідській Україні.

Бунт бахмутських солеварів

Перші звістки про Кіндрата Булавіна датуються 1705 – 1706 роками, коли він очолив бунт бахмутських солеварів проти царського уряду. Бахмутяни відмовилися підкорятися ізюмському полковнику Шидловському, вчинили опір перепису солеварень, заарештували, а потім вигнали з містечка  царського дяка Горчакова, який прибув із військовою командою для вирішення суперечки між ізюмцями й донцями. Цей бунт вважається передвістям булавінського повстання, яке розгорнулося в наступні два роки.

Для пошуку й повернення втікачів на Дон у 1707 році був споряджений загін князя Ю. Долгорукова. Серед інших завдань він мав здійснити розшук у справі про бахмутський бунт. Військо Донське мало заарештувати Булавіна й видати його князю. Але повстанці випередили цей намір, у ніч на 9 жовтня 1707 року напали на каральний загін і знищили його. Донська старшина, щоб довести свою непричетність до цієї події, нашвидку зібрала похідне військо і спрямувала його проти булавінців. 18 жовтня повстанців було розбито, але самому Булавіну з групою козаків вдалося втекти на Бахмут, а звідти на Запорозьку Січ.

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Трьохізбенці. 1998 р

Булавін уклав із запорожцями таємний союз

Хоча січова старшина й намагалася відмовити товариство від масового виступу на боці Булавіна, але січовики дозволили Кіндрату та його сподвижникам отаборитися навколо фортеці Кодак і вербувати добровольців. Навесні 1708 року уряд вислав на придушення повстання регулярні війська під командою брата вбитого князя – В. Долгорукова. Булавін полишив Кодак і вирушив на Міус, а звідти на Дон, разом із загонами отаманів Безпалого, Голого, Драного, Некрасова.

9 травня К. Булавін у Черкаську був обраний військовим отаманом Війська Донського. У тому ж місяці жителі Бахмута урочисто зустрічали булавінського отамана Сергія Безпалого, який прийшов із загоном у тисячу чоловік і очікував приходу ще 300 запорожців. А сам Булавін наприкінці травня надіслав із Бахмута універсал на Запорозьку Січ, в якому закликав запорожців вирушати до слободи Ямпіль, щоб дати відсіч царським військам. Запорожці, отримавши цей універсал, стали переходити на бік повстанців партіями по кількасот чоловік. Дізнавшись про це, цар наказував В. Долгорукому особливо пильнувати, щоб не допустити з’єднання запорожців із донцями.

Пам’ятний хрест біля села Крива Лука. 1990-і роки

Царський уряд задушив повстання і спалив Бахмут

2 липня 1708 року повстанський загін під проводом отамана Семена Драного зазнав поразки від урядових військ у битві біля Кривої Луки. Тривалий час місцем битви вважалося село Крива Лука на Лиманщині. Саме там був встановлений пам’ятний хрест про цю подію Але останнім часом ствердилася думка, що під цією назвою слід розуміти урочище Крива Лука на Дінці, біля сучасного села Закітного.

Булавінське повстання 1707 – 1708 рр

Наступного дня урядові війська під Бахмутом перемогли запорожців, які прийшли на допомогу булавінцям, після чого зруйнували дощенту і спалили місто. Була вчинена жорстока розправа над місцевими мешканцями, які брали участь  у повстанні. Лише через рік уряд вирішив відновити солеварні на Бахмуті й вібудувати хоча б невелику фортецю для захисту від татарських нападів.

Читайте також: Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

7 липня в Черкаську Кіндрат Булавін був оточений у своєму будинку заколотниками, які вирішили видати його урядові, і загинув у сутичці. Після його загибелі деякий час діяли повстанські загони М. Голого й С. Безпалого, а І. Некрасов зі своїми прибічниками відступив на Кубань, у межі володінь кримського хана.

Таким чином Бахмут у 1707 – 1708 роках став місцем спільної боротьби запорозьких і донських козаків проти царських карателів, за стародавні козацькі вольності.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Рівень безробіття серед внутрішньо переміщених осіб в Україні досягає 17%, що майже вдвічі більше, ніж серед тих, хто повернувся з-за кордону або не покидав домівки.

Про це свідчать дані Міжнародної організації з міграції (МОМ), які навів Національний банк у макроекономічному та монетарному огляді за 2025 рік

Рівень безробіття серед ВПО

За результатами опитування Міжнародної організації з міграції (МОМ), рівень безробіття серед внутрішньо переміщених осіб становить 17%. Це майже удвічі більше, ніж серед українців, які повернулися з-за кордону (9%), та серед тих, хто не виїжджав під час війни (10%).

За оцінкою МОМ, станом на вересень 2025 року в Україні налічується 3,7 млн внутрішньо переміщених осіб. У структурі загального рівня безробіття їх частка має значний вплив, враховуючи масштаб переміщень.

У попередньому звіті МОМ зазначалося, що у 2024 році рівень безробіття серед ВПО працездатного віку сягав 15%.

Читайте також:

Як отримати довідку ВПО без прописки: детальна інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Святвечір — це унікальна християнська традиція, яка передує Різдву, яке в Україні святкуватимуть 25 грудня. Цієї дати вірянини готуються до святкування, збираючись всією родиною за святковим столом. Ця традиція супроводжується іншою — тим, що до свята традиційно готують 12 пісних страв.

Редакція Бахмут IN.UA ділиться власною добіркою страв, які варто приготувати на Святвечір у 2025 році

12 пісних страв на Святвечір

Святвечір є одним із найважливіших родинних обрядів різдвяного циклу. Центральне місце цього вечора займає святковий стіл, на якому традиційно подають 12 пісних страв. Ця традиція формувалася століттями та поєднує дохристиянські уявлення з християнською символікою.

Історики та етнологи пояснюють, що спочатку кількість страв не була чітко визначена, проте поступово в українській культурі усталилося число 12. Воно символізує:

• 12 апостолів — ближніх учнів Христа;
• 12 місяців року — завершення та початок нового циклу;
• повноту та достаток, що має увійти в дім у новому році.

Традиція остаточно зміцнилася з розвитком християнства, коли Святвечір став підготовкою до Різдва й мав відзначатися постом і стриманістю.

Сам святковий стіл має свої особливості. Усі святвечірні страви є пісними, оскільки до появи першої зірки триває строгий піст. Основою меню є зерно, овочі, гриби, мед, горіхи, сушені фрукти — продукти, що мають давні символічні значення. 

Головною стравою столу стає кутя, яка символізує життя, відродження, єдність родини та поминання предків.

Як приготувати кутю до Святвечора

Кутя — це головна страва на Святвечір. Вона має глибокий символічний зміст, адже пшениця, як зерно, щороку оживає, тому є символом вічності. Її традиційно готують з пшениці та додають до неї мед, горіхи та родзинки. Редакція Бахмут IN.UA пропонує приготувати варіацію українського шеф-кухаря Євгена Клопотенко. Для її приготування знадобляться:

• 250-300 грам пшениці;
• 4 склянки води;
• 100 грамів кураги;
• 50 грамів волоських горіхів;
• 50 грамів родзинок;
• 50 грамів соняшникової олії;
• 2-3 столових ложки меду;
• 2 столові ложки маку;
• 1 штука лимону з цедрою й соку;
• 1 сантиметр кореня імбиру.

Для приготування куті помийте 250–300 грам пшениці та залийте 4 склянками води. Варіть на невеликому вогні 30–40 хвилин до готовності. Ще в теплу кашу додайте 50 грамів вершкового масла, якщо готуєте щедру кутю, або 2 столові ложки соняшникової олії, якщо страву пісну. Так смак буде більш насиченим і збалансованим.

Підготуйте наповнювачі: наріжте 100 грамів помитої чи розпареної кураги невеликими кубиками, після чого додайте її разом із 50 грамів родзинок у теплу пшеницю з олією чи маслом. Далі всипте 2 столові ложки маку та приблизно 1 сантиметр кореня імбиру, натертого на дрібній тертці.

Коли основні інгредієнти з’єднані, додайте жменю крупно подрібнених волоських горіхів і перемішайте кутю так, щоб усі компоненти рівномірно розподілилися. Добре помийте лимон, обсушіть і натріть його цедру на дрібній тертці, а потім додайте до страви 2–3 столові ложки меду та підготовлену цедру.

Після цього видавіть 1–2 столові ложки лимонного соку, влийте його у кутю та знову перемішайте. Страву слід залишити мінімум на дві години, щоб вона настоялася. Після цього кутю можна подавати у красивій мисці, ставлячи її в центр святкового столу.

Узвар

Узвар, або компот із сухофруктів — традиційний напів святкового стола кожної української сім’ї на Різдво. Він символізує очищення тіла та душі.

Для його приготування знадобиться:

• 3 літри води;
• 200 грамів сушених яблук;
• 200 грамів меду або цукру;
• 100 грамів сушених груш;
• 100 грамів чорнослив;
• 100 грамів сушених ягід шипшини або родзинки (за бажанням);
• цедра лимона чи апельсина.

Для приготування узвару сушені фрукти та ягоди або готовий набір необхідно викласти у друшляк та ретельно промити під проточною водою. Після цього інгредієнти варто перекласти у велику каструлю та залити трьома літрами води. Напій треба варити на маленькому вогні протягом 30 хвилин під кришкою. Далі необхідно зняти узвар з вогню, додати три бутони гвоздики та одну столову ложку маку, добре перемішати і залишити вистигати.

Коли узвар охолоне до теплого стану, в нього можна додати мед, після чого слід розмішати до повного розчинення. Кількість меду можна регулювати за смаком. Далі узвар слід охолодити і подати до столу.

Вареники з капустою та вареники з картоплею

Пісні вареники з картоплею чи капустою обов’язково мають бути на різдвяному стіл, адже вони символізують достаток та ситість усієї сім’ї. 

Для приготування знадобиться:

• 500 грамів борошна;
• 500 грамів картоплі;
• 1 невелика капустина
• 250 мілілітрів води;
• 2 цибулі;
• 2 столові ложки картоплі;
• сіль, перець.

Для приготування вареників із пісною начинкою насамперед потрібно приготувати тісто. Борошно слід просіяти, додати воду, сіль та олію, після чого вимісити круте тісто. Його накривають і залишають приблизно на годину, щоб воно стало більш еластичним та зручним у роботі.

Поки тісто відпочиває, слід приготувати начинку. Для цього треба почистити картоплю, відварити її та зробити пюре, приправивши сіллю та перцем за смаком, після чого дати йому вистигнути. Окремо дрібно слід нарізати капусту та тушкувати її.

Далі тісто необхідно розкачати і вирізати кружальця. У центр кожного необхідно покласти приблизно чайну ложку картопляної начинки та сформувати невеликі вареники. Далі у великій каструлі дововести воду до кипіння й опускати у неї вареники, варять близько п’яти хвилин, періодично помішуючи, доки вони не піднімуться на поверхню.

Готові вареники можна подавати до столу прикрасивши їх підсмаженою цибулею та змастивши олією.

Запечена скумбрія

Риба — це знак християн. Три рибини з однією головою або переплетені символізують Святу Трійцю. Так, як риба вільно плаває у воді, так і християни живуть повноцінним життям через купання у свяченій воді. Рекомендуємо приготувати запечену скумбрію, ніжність якої стане візитівкою будь-якого святкового столу.

Для її приготування знадобиться:

• 2 скумбрії;
• 1 цибулина;
• половина лимона;
• 2 столові ложки майонезу;
• сіль, приправа для риби — за смаком.

Для приготування страви рибу необхідно добре вимити та випатрати. Далі її слід натерти спеціями для риби зовні, а всередині й залишити маринуватися на 30 хвилин. Після цього на черевці варто зробити глибокі надрізи, у які вставити кружальця цибулі та півкільця лимона. Зверху скумбрію необхідно змастити майонезом і запікати у духовці 20–30 хвилин при температурі 200 градусів, до готовності та рум’яної скоринки.

Різдвяний калач

Калач або колач — традиційний обрядовий хліб із білого борошна, випечений у формі кола із крученого й переплетеного тіста, з отвором посередині.

Для його приготування за традиційним рецептом знадобляться:

• 450 грамів борошна;
• 200 мілілітрів молока;
• 50 грамів олії;
• 2 столові ложки цукру;
• 1 чайна ложка дріжджів;
• дрібка солі;
• ванільний цукор;
• жовток для змащування та мак для посипання.

Підігрійте молоко до теплого стану, додайте цукор і сухі дріжджі, перемішайте й залиште на 10 хвилин, щоб опара активувалася. Перелийте її у велику миску, додайте олію та борошно, замісіть м’яке тісто. Накрийте рушником і залиште у теплому місці приблизно на годину — воно має збільшитися удвічі.

Готове тісто розділіть на дві частини, сформуйте з них довгі валики, з’єднайте один край та заплетіть косичку. Надалі сформуйте калач у вигляді кільця з отвором посередині. Викладіть заготовку на деко з пергаментом і залиште ще на 20 хвилин для підростання. Перед випіканням змастіть виріб яйцем і посипте маком.

Розігрійте духовку до 180 градусів та випікайте калач 30–40 хвилин до повної готовності та рум’яної скоринки. Такий калач вийде ароматним і стане чудовою окрасою святкового столу.

Мариновані гриби

Гриби — це ще одна зі святкових страв до різдвяного столу, яка символізує подвійну природу Ісуса Христа: божественну (шляпка) та земну (ніжку).

Для приготування ніжних маринованих грибів потрібні:

• 1 кілограм печериць;
• 1 цибуля;
• 70 мілілітрів оцту;
• 2 столові ложки цукру;
• 1 столова ложка солі;
• 3 лаврових листки;
• духмяний перець горошком.

Ретельно промийте гриби та очистьте їх від усього бруду. У каструлі нагрійте 1 літр води й додайте кілька горошин запашного перцю, лаврове листя, сіль та дрібку цукру. Коли маринад закипить, покладіть у нього гриби та варіть 15 хвилин.

Після цього влийте оцет і продовжуйте варити ще близько 5 хвилин. Підготуйте стерилізовану банку, виклавши на її дно тонко порізану цибулю півкільцями. Поверх цибулі покладіть гриби та залийте їх гарячим маринадом. Залиште на добу, щоб смак повністю розкрився.

Через 24 години гриби будуть готові до подачі — пряні, хрусткі та з насиченим ароматом.

Пісний борщ

Пісний борщ — унікальний рецепт, який поєднує в собі велику кількість різноманітних овочів. Він стане гарною прикрасою різдвяного столу.

Для його приготування знадобляться:

• 3 літри води;
• 700 грамів капусти;
• 5 картопель;
• 2 буряки;
• 1 морква;
• 1 цибуля;
• половина болгарського перцю;
• 3 столові ложки рослинної олії;
• 2 столові ложки томатної пасти;
• 1 столова ложка лимонного соку;
• 2 чайні ложки цукру;
• 2 зубчики часнику.

Спершу підготуйте основу: натріть буряк і моркву на крупній тертці або наріжте соломкою, а картоплю — кубиками. Поставте каструлю з водою на вогонь і одразу додайте картоплю.

Поки вона вариться, дрібно поріжте цибулю та перець, а капусту — тонкими смужками.

Окремо приготуйте заправку: на розігрітій рослинній олії обсмажте цибулю та моркву, додайте буряк, а за кілька хвилин — перець, томатну пасту та трохи води з каструлі. Тушкуйте овочі близько 15 хвилин, щоб буряк став м’яким і насиченим.

У каструлю викладіть нарізану капусту, доведіть до кипіння та проваріть 5–7 хвилин. Потім додайте в зажарку сіль, лимонний сік, цукор і часник — це підкреслить кисло-солодкий баланс. Перекладіть заправку до каструлі, перемішайте й залиште борщ тушкуватися під кришкою на дуже слабкому вогні ще 15 хвилин.

Далі рекомендуємо залишити борщ на кілька хвилин, щоб він став ще ароматнішим та глибшим на смак.

Пампушки

Пампушки — символ свята та солодкого життя.

Для їх приготування знадобляться:

• 1 літр олії (для обсмаження);
• 400 грамів борошна;
• 200 грамів цукрової пудри;
• 150 мілілітрів молока;
• 80 грамів соняшникової олії;
• 50 грамів цукру;
• 30 грамів дріжджів;
• цедра одного лимона;
• варення чи мак для начинки.

Зробіть опару, розвівши дріжджі в теплій воді, додайте 2 столові ложки борошна та 1 столову ложку цукру і поставте суміш у тепле місце для бродіння на 15 хвилин. Просійте борошно та решту цукру в глибоку миску, влийте опару, додайте олію та цедру лимона і замісіть тісто. 

Залиште тісто в теплому місці на годину для підйому. Після цього розкачайте тісто і видавіть склянкою круги, у центр кожного покладіть начинку та накрийте іншою частиною тіста, защипавши краї. 

Готові пампухи викладіть на посипану борошном дощечку швом донизу і залиште на 10–15 хвилин для підйому. У глибокій каструлі або сковороді з товстим дном розігрійте 1 літр олії, коли на дні з’являться невеликі пухирці, опускайте по 3–4 пампухи і обсмажуйте з обох сторін до золотистого кольору.

Гарячі пампухи посипайте цукровою пудрою, при бажанні з додаванням ванільного цукру для аромату.

Тушена капуста з грибами

На різдвяному столі капуста символізує єднання навколо однієї основи. Тому страв з капусти, як і з грибів, так багато на столі у Святвечір.

Для її приготування знадобляться:

• 400 грамів свіжих грибів;
• 2-3 моркви;
• 1 капуста;
• 1 штука цибулі;
• 2 зубчики часнику;
• сіль, перець;
• олія.

Нашаткуйте капусту, наріжте гриби слайсами, натріть моркву на тертці та дрібно наріжте цибулю. Викладіть капусту у каструлю або глибоку сковороду, додайте 100 мілілітрів води та трохи олії і поставте на повільний вогонь. Додайте до капусти гриби, моркву, цибулю та лавровий лист і тушкуйте до готовності.

Голубці

Сама назва “голубці” вказує на символ — “голуба”, який вважається уособленням Святого Духа та миру.

Для їх приготування потрібні:

• 1 капуста;
• 150 грамів рису;
• 10 штук шампіньйонів;
• 1 цибуля;
• 1 морква;
• 2 столові ложки пасти;
• сіль та перець.

З капусти зніміть верхній шар листя та виріжте качан. Занурте качан у окріп і поступово відділяйте листки один за одним, після чого зі зрізаних листків зніміть товсті прожилки. 

Відваріть рис, натріть моркву, а цибулю та гриби нашаткуйте дрібно, обсмажте овочі в олії, додайте рис, сіль, перець та томатну пасту і тримайте на легкому вогні ще 7–10 хвилин, потім остудіть начинку. Покладіть начинку в центр капустяного листка, заверніть листок рулетиком, підібгаючи кінці до середини, складіть голубці в каструлю, залийте водою до половини і тушкуйте під кришкою 40 хвилин.

Читайте також:

Де провести новорічні свята в Україні: найкращі напрямки для відпочинку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!