Можливо ви не знали, чи трохи підзабули уроки історії про минуле Бахмута. Насправді місто вже не вперше потерпає від бажання московитів встановити тут свої порядки. Як це було у ХVІІІ столітті та чому у Булавінському повстанні існує запорізькій слід у розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Після того, як у 2015 році в ході декомунізації в Бахмуті (тоді ще Артемівську) покинули свої постаменти комуністичні вожді Ленін, Артем (Сергєєв) та Квірінг, єдиною історичною постаттю, яка вшанована пам’ятником на одній із площ у центрі міста, залишився Кіндрат Булавін (1667 – 1708) – ватажок козацького повстання на Дону й Слобожанщині. Цей пам’ятник був встановлений у 1971 році, коли масштабно відзначалося офіційне 400-річчя заснування міста (про те, наскільки вірогідною є ця дата, йшлося в попередній нашій публікації).

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті. 1971 р.

Погруддя суворого козацького отамана стоїть у історичному центрі Бахмута, де колись була розташована дерев’яна Бахмутська фортеця. Фортеця представляла собою укріплення козаків-солеварів, збудоване в 1703 році й наступного року передане царською грамотою в підпорядкування Ізюмського слобідського козацького полку. Незважаючи на це між слобідськими й донськими козаками продовжувалися суперечки за володіння соляними джерелами.  Тож не дивно, що вже в 1705 році бачимо отаманом Бахмутських солеварів донського козака Кіндрата Опанасовича Булавіна.

Хто такий Булавін?

Тривалий час місцем його народження вважалася слобода Трьохізбенська (нині селище Трьохізбенка на території Луганської області). Але архівні дослідження довели, що Булавін походив не від донських козаків, а з військово-служилої верстви «дітей боярських», і народився в слободі Старий Салтів на Харківщині, тобто на Слобідській Україні.

Бунт бахмутських солеварів

Перші звістки про Кіндрата Булавіна датуються 1705 – 1706 роками, коли він очолив бунт бахмутських солеварів проти царського уряду. Бахмутяни відмовилися підкорятися ізюмському полковнику Шидловському, вчинили опір перепису солеварень, заарештували, а потім вигнали з містечка  царського дяка Горчакова, який прибув із військовою командою для вирішення суперечки між ізюмцями й донцями. Цей бунт вважається передвістям булавінського повстання, яке розгорнулося в наступні два роки.

Для пошуку й повернення втікачів на Дон у 1707 році був споряджений загін князя Ю. Долгорукова. Серед інших завдань він мав здійснити розшук у справі про бахмутський бунт. Військо Донське мало заарештувати Булавіна й видати його князю. Але повстанці випередили цей намір, у ніч на 9 жовтня 1707 року напали на каральний загін і знищили його. Донська старшина, щоб довести свою непричетність до цієї події, нашвидку зібрала похідне військо і спрямувала його проти булавінців. 18 жовтня повстанців було розбито, але самому Булавіну з групою козаків вдалося втекти на Бахмут, а звідти на Запорозьку Січ.

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Трьохізбенці. 1998 р

Булавін уклав із запорожцями таємний союз

Хоча січова старшина й намагалася відмовити товариство від масового виступу на боці Булавіна, але січовики дозволили Кіндрату та його сподвижникам отаборитися навколо фортеці Кодак і вербувати добровольців. Навесні 1708 року уряд вислав на придушення повстання регулярні війська під командою брата вбитого князя – В. Долгорукова. Булавін полишив Кодак і вирушив на Міус, а звідти на Дон, разом із загонами отаманів Безпалого, Голого, Драного, Некрасова.

9 травня К. Булавін у Черкаську був обраний військовим отаманом Війська Донського. У тому ж місяці жителі Бахмута урочисто зустрічали булавінського отамана Сергія Безпалого, який прийшов із загоном у тисячу чоловік і очікував приходу ще 300 запорожців. А сам Булавін наприкінці травня надіслав із Бахмута універсал на Запорозьку Січ, в якому закликав запорожців вирушати до слободи Ямпіль, щоб дати відсіч царським військам. Запорожці, отримавши цей універсал, стали переходити на бік повстанців партіями по кількасот чоловік. Дізнавшись про це, цар наказував В. Долгорукому особливо пильнувати, щоб не допустити з’єднання запорожців із донцями.

Пам’ятний хрест біля села Крива Лука. 1990-і роки

Царський уряд задушив повстання і спалив Бахмут

2 липня 1708 року повстанський загін під проводом отамана Семена Драного зазнав поразки від урядових військ у битві біля Кривої Луки. Тривалий час місцем битви вважалося село Крива Лука на Лиманщині. Саме там був встановлений пам’ятний хрест про цю подію Але останнім часом ствердилася думка, що під цією назвою слід розуміти урочище Крива Лука на Дінці, біля сучасного села Закітного.

Булавінське повстання 1707 – 1708 рр

Наступного дня урядові війська під Бахмутом перемогли запорожців, які прийшли на допомогу булавінцям, після чого зруйнували дощенту і спалили місто. Була вчинена жорстока розправа над місцевими мешканцями, які брали участь  у повстанні. Лише через рік уряд вирішив відновити солеварні на Бахмуті й вібудувати хоча б невелику фортецю для захисту від татарських нападів.

Читайте також: Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

7 липня в Черкаську Кіндрат Булавін був оточений у своєму будинку заколотниками, які вирішили видати його урядові, і загинув у сутичці. Після його загибелі деякий час діяли повстанські загони М. Голого й С. Безпалого, а І. Некрасов зі своїми прибічниками відступив на Кубань, у межі володінь кримського хана.

Таким чином Бахмут у 1707 – 1708 роках став місцем спільної боротьби запорозьких і донських козаків проти царських карателів, за стародавні козацькі вольності.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Контррозвідка Служби безпеки України викрила та затримала агента російської воєнної розвідки. Чоловік збирав інформацію про розташування українських військових на території Донецької області, а також допомагав готувати повторні повітряні удари по столиці.

Про це повідомили в СБУ.

Затримання агента розвідки рф

Основний акцент у розвідувальній діяльності затриманого був зосереджений на сході України. Він збирав дані про дислокацію запасних командних пунктів та бойових позицій Сил оборони на території Донецької області. Для отримання потрібної інформації агент використовував своїх знайомих. Він приховано випитував у них дані про перебування українських захисників на різних напрямках східного фронту, після чого передавав ці відомості російській стороні.

Ворожим агентом виявився охоронець одного з київських університетів. У Києві він відстежував наслідки російських атак для підготовки повторних обстрілів.

У столиці затриманий виконував низку завдань російської розвідки збирав дані біля теплоелектроцентралей та інших об’єктів енергетичної інфраструктури; об’їжджав місто та фіксував наслідки влучань; позначав точну геолокацію пошкоджень на електронній гугл-карті; фотографував зруйновані будівлі та споруди.

Представники російської розвідки завербували чоловіка через його сестру, яка проживає на території Росії. Жінка виконувала роль “зв’язкової”. Саме через неї агент передавав зібрані координати та розвідувальну інформацію з Донеччини та Києва.

Затримання та загроза довічного ув’язнення

Співробітники СБУ затримали агента за місцем його проживання у Київській області. Під час обшуку слідчі вилучили смартфон із доказами передачі даних.

Затриманому повідомили про підозру у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. Наразі він перебуває під вартою без права внесення застави. За цей злочин передбачене покарання у вигляді довічного позбавлення волі з повною конфіскацією майна.

Читайте також:

15 років ув’язнення за державну зраду: у Краматорську засудили жінку за передачу розвідданих

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупанти заявили про плани запуску круїзів по Азовському морю. Маршрут пролягатиме окупованим узбережжям Донецької, Запорізької і Херсонської областей. Таким чином росіяни хочуть привабити туристів.

Про це повідомляє Бахмут IN.UA.

Окупанти хочуть запустити круїзи по Азовському морю

Окупаційна влада заявляє про створення круїзного маршруту Азовським морем. Він пролягатиме Донецькою, Запорізькою і Херсонською областями. Розробкою маршруту займатиметься російська установа — Єдиний інститут просторового планування (ЄІПП).

До складу маршруту, нібито, увійдуть:

• Новоазовськ, Маріуполь і Мангуш (Донецька область);
• Бердянськ і так званий Приазовський округ (Запорізька область);
• Генічеськ (Херсонська область).

Метою круїзів є розвиток туризму на тимчасово окупованих територіях та розвиток водного транспорту. У майбутньому окупанти планують продовжити маршрут до Криму.

“Концептуальне об’єднання цих прибережних територій у межах єдиного круїзного маршруту дозволить у перспективі продовжити його до Кримського півострова з наступним виходом до акваторії Чорноморського басейну. Створення сучасної причальної мережі стане фундаментом для запуску регулярного водного сполучення між регіонами”, — зазначають у ЄІПП.

Нагадаємо, що раніше окупанти заявляли про плани відновлення аеропортів у Донецьку і Маріуполі. При цьому строків відновлення летовищ вони не називають. Кажуть, що безпосередні роботи з відновлення розпочнуться “тільки-но дозволить безпекова ситуація”.

Тому поки заяви окупантів можна розцінювати як обіцянки, а не реальні заходи.

Читайте також:

• Відбудова по-російськи: Бахмут, Авдіївка, Мар’їнка. Що сьогодні відбувається зі зруйновами містами
• Росіяни дистанційно “оцінюватимуть” зруйноване житло на ТОТ: що відомо
• Окупанти заявили про створення 15 тисяч робочих місць у Бахмуті для залучення нових мешканців

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!