Можливо ви не знали, чи трохи підзабули уроки історії про минуле Бахмута. Насправді місто вже не вперше потерпає від бажання московитів встановити тут свої порядки. Як це було у ХVІІІ столітті та чому у Булавінському повстанні існує запорізькій слід у розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Після того, як у 2015 році в ході декомунізації в Бахмуті (тоді ще Артемівську) покинули свої постаменти комуністичні вожді Ленін, Артем (Сергєєв) та Квірінг, єдиною історичною постаттю, яка вшанована пам’ятником на одній із площ у центрі міста, залишився Кіндрат Булавін (1667 – 1708) – ватажок козацького повстання на Дону й Слобожанщині. Цей пам’ятник був встановлений у 1971 році, коли масштабно відзначалося офіційне 400-річчя заснування міста (про те, наскільки вірогідною є ця дата, йшлося в попередній нашій публікації).

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті. 1971 р.

Погруддя суворого козацького отамана стоїть у історичному центрі Бахмута, де колись була розташована дерев’яна Бахмутська фортеця. Фортеця представляла собою укріплення козаків-солеварів, збудоване в 1703 році й наступного року передане царською грамотою в підпорядкування Ізюмського слобідського козацького полку. Незважаючи на це між слобідськими й донськими козаками продовжувалися суперечки за володіння соляними джерелами.  Тож не дивно, що вже в 1705 році бачимо отаманом Бахмутських солеварів донського козака Кіндрата Опанасовича Булавіна.

Хто такий Булавін?

Тривалий час місцем його народження вважалася слобода Трьохізбенська (нині селище Трьохізбенка на території Луганської області). Але архівні дослідження довели, що Булавін походив не від донських козаків, а з військово-служилої верстви «дітей боярських», і народився в слободі Старий Салтів на Харківщині, тобто на Слобідській Україні.

Бунт бахмутських солеварів

Перші звістки про Кіндрата Булавіна датуються 1705 – 1706 роками, коли він очолив бунт бахмутських солеварів проти царського уряду. Бахмутяни відмовилися підкорятися ізюмському полковнику Шидловському, вчинили опір перепису солеварень, заарештували, а потім вигнали з містечка  царського дяка Горчакова, який прибув із військовою командою для вирішення суперечки між ізюмцями й донцями. Цей бунт вважається передвістям булавінського повстання, яке розгорнулося в наступні два роки.

Для пошуку й повернення втікачів на Дон у 1707 році був споряджений загін князя Ю. Долгорукова. Серед інших завдань він мав здійснити розшук у справі про бахмутський бунт. Військо Донське мало заарештувати Булавіна й видати його князю. Але повстанці випередили цей намір, у ніч на 9 жовтня 1707 року напали на каральний загін і знищили його. Донська старшина, щоб довести свою непричетність до цієї події, нашвидку зібрала похідне військо і спрямувала його проти булавінців. 18 жовтня повстанців було розбито, але самому Булавіну з групою козаків вдалося втекти на Бахмут, а звідти на Запорозьку Січ.

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Трьохізбенці. 1998 р

Булавін уклав із запорожцями таємний союз

Хоча січова старшина й намагалася відмовити товариство від масового виступу на боці Булавіна, але січовики дозволили Кіндрату та його сподвижникам отаборитися навколо фортеці Кодак і вербувати добровольців. Навесні 1708 року уряд вислав на придушення повстання регулярні війська під командою брата вбитого князя – В. Долгорукова. Булавін полишив Кодак і вирушив на Міус, а звідти на Дон, разом із загонами отаманів Безпалого, Голого, Драного, Некрасова.

9 травня К. Булавін у Черкаську був обраний військовим отаманом Війська Донського. У тому ж місяці жителі Бахмута урочисто зустрічали булавінського отамана Сергія Безпалого, який прийшов із загоном у тисячу чоловік і очікував приходу ще 300 запорожців. А сам Булавін наприкінці травня надіслав із Бахмута універсал на Запорозьку Січ, в якому закликав запорожців вирушати до слободи Ямпіль, щоб дати відсіч царським військам. Запорожці, отримавши цей універсал, стали переходити на бік повстанців партіями по кількасот чоловік. Дізнавшись про це, цар наказував В. Долгорукому особливо пильнувати, щоб не допустити з’єднання запорожців із донцями.

Пам’ятний хрест біля села Крива Лука. 1990-і роки

Царський уряд задушив повстання і спалив Бахмут

2 липня 1708 року повстанський загін під проводом отамана Семена Драного зазнав поразки від урядових військ у битві біля Кривої Луки. Тривалий час місцем битви вважалося село Крива Лука на Лиманщині. Саме там був встановлений пам’ятний хрест про цю подію Але останнім часом ствердилася думка, що під цією назвою слід розуміти урочище Крива Лука на Дінці, біля сучасного села Закітного.

Булавінське повстання 1707 – 1708 рр

Наступного дня урядові війська під Бахмутом перемогли запорожців, які прийшли на допомогу булавінцям, після чого зруйнували дощенту і спалили місто. Була вчинена жорстока розправа над місцевими мешканцями, які брали участь  у повстанні. Лише через рік уряд вирішив відновити солеварні на Бахмуті й вібудувати хоча б невелику фортецю для захисту від татарських нападів.

Читайте також: Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

7 липня в Черкаську Кіндрат Булавін був оточений у своєму будинку заколотниками, які вирішили видати його урядові, і загинув у сутичці. Після його загибелі деякий час діяли повстанські загони М. Голого й С. Безпалого, а І. Некрасов зі своїми прибічниками відступив на Кубань, у межі володінь кримського хана.

Таким чином Бахмут у 1707 – 1708 роках став місцем спільної боротьби запорозьких і донських козаків проти царських карателів, за стародавні козацькі вольності.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

До повномасштабного вторгнення Бердянськ, Кирилівка та інші приморські міста асоціювалися з морем і літнім відпочинком. Сьогодні ці території перетворилися на прифронтову зону з порожніми пляжами, військовими блокпостами та розбитою інфраструктурою.

У новому відео ми поговорили Наталею Криворучко з СЕО медіа “Локатор” та Павлом Лакійчуком військовим експертом про те, що насправді відбувається на окупованих курортах. Вони розповідають, як окупанти фальсифікують статистику туристів, перетворюють заводи на ремонтні бази для танків і використовують дитячі табори для мілітаризації молоді.

Дивіться повний відеосюжет про реалії життя на окупованому узбережжі на каналі “Донеччина в евакуації” за посиланням: https://youtu.be/7TXdc1-SuI0.

Читайте також:

“Траса Новоросія”: чи вдалось доїхати до моря або що відбувається з курортами на ТОТ?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

21 серпня місто Слов’янськ оголосили зоною активних бойових дій. Попри це в місті продовжують залишатися близько 25 тисяч жителів. Росіяни регулярно обстрілюють Слов’янськ, через що в місті є перебої з електрикою та інтернетом. Зважаючи на наближення фронту, бізнеси вирішують виїжджати, тому більшість магазинів або зачинені, або працюють за зміненим графіком.

Як зараз живе Слов’янськ, редакції Бахмут IN.UA розповіли місцеві жителі.

Яка ситуація у Слов’янську, інформація від місцевих жителів

З 21 серпня місто Слов’янськ офіційно вважається зоною активних бойових дій. Місто потерпає від регулярних обстрілів, росіяни б’ють по місту КАБами та ствольною артилерією. За даними начальника Слов’янської міської військової адміністрації Вадима Ляха, на сьогодні у Слов’янську залишаються близько 25 тисяч мешканців, є серед них і родини з дітьми.

Один із місцевих жителів, який залишається у Слов’янську, але планує виїжджати найближчим часом, розповів Бахмут IN.UA, що ситуація в місті погіршується. У людей є перебої з електрикою та інтернетом, світла немає вже другу добу.

Магазини в місті поступово зачиняються, а ті, що працюють, скорочують графік роботи. Якщо раніше магазин однієї з великих продуктових мереж працював з 07:00 до 20:00, то відсьогодні — з 08:00 до 19:00. Ті магазини, які ще приймають клієнтів, працюють на генераторах.

На сьогодні зачинилися більшість магазинів і закладів у районі вокзалу. Подекуди ще працюють локальні продуктові магазини та аптеки. Магазини відомих мереж або вже зачинені, або готуються до припинення роботи.

При цьому в місті продовжують працювати ринки, вони користуються попитом у місцевих жителів.

На вулицях стало значно менше людей і транспорту. Хоч у Слов’янську залишаються багато жителів, більшість часу вони проводять вдома, уникаючи місць скупчень.

Раніше ми писали про те, що російська армія готує підґрунтя для розвитку наступальних дій на Слов’янськ і Краматорськ. Головні цілі окупантів на Слов’янському напрямку — Райогородок, Миколаївка, Оріхуватка та Рай-Олександрівка.

Евакуація зі Слов’янська, контакти

Місцева влада закликає жителів евакуюватися. Людям пропонують безоплатну евакуацію, розміщення і всю необхідну підтримку.

Для звернень на евакуацію зі Слов’янська працюють контакти: 0800 500 121, +380 (73) 050 0121. Для евакуації тяжкохворих і людей з інвалідністю працює окрема лінія: 0800 332 614.

Читайте також:

• У 12 громадах Донеччини не планують опалювальний сезон: де готуються до зими
• Російський дрон атакував фахівців комісії “єВідновлення” у Слов’янську
• Cкільки немовлят народилося в пологовому Слов’янська перед його закриттям: статистика

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!