Можливо ви не знали, чи трохи підзабули уроки історії про минуле Бахмута. Насправді місто вже не вперше потерпає від бажання московитів встановити тут свої порядки. Як це було у ХVІІІ столітті та чому у Булавінському повстанні існує запорізькій слід у розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Після того, як у 2015 році в ході декомунізації в Бахмуті (тоді ще Артемівську) покинули свої постаменти комуністичні вожді Ленін, Артем (Сергєєв) та Квірінг, єдиною історичною постаттю, яка вшанована пам’ятником на одній із площ у центрі міста, залишився Кіндрат Булавін (1667 – 1708) – ватажок козацького повстання на Дону й Слобожанщині. Цей пам’ятник був встановлений у 1971 році, коли масштабно відзначалося офіційне 400-річчя заснування міста (про те, наскільки вірогідною є ця дата, йшлося в попередній нашій публікації).

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті. 1971 р.

Погруддя суворого козацького отамана стоїть у історичному центрі Бахмута, де колись була розташована дерев’яна Бахмутська фортеця. Фортеця представляла собою укріплення козаків-солеварів, збудоване в 1703 році й наступного року передане царською грамотою в підпорядкування Ізюмського слобідського козацького полку. Незважаючи на це між слобідськими й донськими козаками продовжувалися суперечки за володіння соляними джерелами.  Тож не дивно, що вже в 1705 році бачимо отаманом Бахмутських солеварів донського козака Кіндрата Опанасовича Булавіна.

Хто такий Булавін?

Тривалий час місцем його народження вважалася слобода Трьохізбенська (нині селище Трьохізбенка на території Луганської області). Але архівні дослідження довели, що Булавін походив не від донських козаків, а з військово-служилої верстви «дітей боярських», і народився в слободі Старий Салтів на Харківщині, тобто на Слобідській Україні.

Бунт бахмутських солеварів

Перші звістки про Кіндрата Булавіна датуються 1705 – 1706 роками, коли він очолив бунт бахмутських солеварів проти царського уряду. Бахмутяни відмовилися підкорятися ізюмському полковнику Шидловському, вчинили опір перепису солеварень, заарештували, а потім вигнали з містечка  царського дяка Горчакова, який прибув із військовою командою для вирішення суперечки між ізюмцями й донцями. Цей бунт вважається передвістям булавінського повстання, яке розгорнулося в наступні два роки.

Для пошуку й повернення втікачів на Дон у 1707 році був споряджений загін князя Ю. Долгорукова. Серед інших завдань він мав здійснити розшук у справі про бахмутський бунт. Військо Донське мало заарештувати Булавіна й видати його князю. Але повстанці випередили цей намір, у ніч на 9 жовтня 1707 року напали на каральний загін і знищили його. Донська старшина, щоб довести свою непричетність до цієї події, нашвидку зібрала похідне військо і спрямувала його проти булавінців. 18 жовтня повстанців було розбито, але самому Булавіну з групою козаків вдалося втекти на Бахмут, а звідти на Запорозьку Січ.

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Трьохізбенці. 1998 р

Булавін уклав із запорожцями таємний союз

Хоча січова старшина й намагалася відмовити товариство від масового виступу на боці Булавіна, але січовики дозволили Кіндрату та його сподвижникам отаборитися навколо фортеці Кодак і вербувати добровольців. Навесні 1708 року уряд вислав на придушення повстання регулярні війська під командою брата вбитого князя – В. Долгорукова. Булавін полишив Кодак і вирушив на Міус, а звідти на Дон, разом із загонами отаманів Безпалого, Голого, Драного, Некрасова.

9 травня К. Булавін у Черкаську був обраний військовим отаманом Війська Донського. У тому ж місяці жителі Бахмута урочисто зустрічали булавінського отамана Сергія Безпалого, який прийшов із загоном у тисячу чоловік і очікував приходу ще 300 запорожців. А сам Булавін наприкінці травня надіслав із Бахмута універсал на Запорозьку Січ, в якому закликав запорожців вирушати до слободи Ямпіль, щоб дати відсіч царським військам. Запорожці, отримавши цей універсал, стали переходити на бік повстанців партіями по кількасот чоловік. Дізнавшись про це, цар наказував В. Долгорукому особливо пильнувати, щоб не допустити з’єднання запорожців із донцями.

Пам’ятний хрест біля села Крива Лука. 1990-і роки

Царський уряд задушив повстання і спалив Бахмут

2 липня 1708 року повстанський загін під проводом отамана Семена Драного зазнав поразки від урядових військ у битві біля Кривої Луки. Тривалий час місцем битви вважалося село Крива Лука на Лиманщині. Саме там був встановлений пам’ятний хрест про цю подію Але останнім часом ствердилася думка, що під цією назвою слід розуміти урочище Крива Лука на Дінці, біля сучасного села Закітного.

Булавінське повстання 1707 – 1708 рр

Наступного дня урядові війська під Бахмутом перемогли запорожців, які прийшли на допомогу булавінцям, після чого зруйнували дощенту і спалили місто. Була вчинена жорстока розправа над місцевими мешканцями, які брали участь  у повстанні. Лише через рік уряд вирішив відновити солеварні на Бахмуті й вібудувати хоча б невелику фортецю для захисту від татарських нападів.

Читайте також: Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

7 липня в Черкаську Кіндрат Булавін був оточений у своєму будинку заколотниками, які вирішили видати його урядові, і загинув у сутичці. Після його загибелі деякий час діяли повстанські загони М. Голого й С. Безпалого, а І. Некрасов зі своїми прибічниками відступив на Кубань, у межі володінь кримського хана.

Таким чином Бахмут у 1707 – 1708 роках став місцем спільної боротьби запорозьких і донських козаків проти царських карателів, за стародавні козацькі вольності.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Осінь, це гарний час для сімейної фотосесії. Жовте листя, затишні светри, прогулянки парком і тепле світло створюють атмосферу, яку хочеться зберегти на фотографіях. При цьому для красивих кадрів необов’язково орендувати студію чи замовляти професійного фотографа. Зробити цікаві осінні фото з дитиною можна навіть на звичайній прогулянці.

Редакція зібрала ідеї, як зробити гарні фото з дітьми. У матеріалі 20 ідей для осінньої фотосесії з дітьми, які легко повторити самостійно.

Осіння фотосесія з дитиною на природі: 10 ідей

Осінній парк, ліс або сад можуть стати чудовими місцями для сімейних фотографій. Найкраще обирати локації, де дитина почуватиметься комфортно та зможе вільно рухатися. Необов’язково просити її постійно дивитися в камеру, природні емоції часто роблять світлини цікавішими.

Запропонуйте дитині зібрати кілька яскравих листочків і підкинути їх угору або ж сховати обличчя за листком. Фотографуйте серією кадрів, щоб упіймати момент.

Також, один із найпростіших варіантів сімейного фото, батьки й дитина йдуть алеєю парку, тримаючись за руки. Можна зробити кадр зі спини або збоку, щоб передати атмосферу прогулянки.

Влаштуйте осінній пікнік. Для такої фотосесії знадобляться плед, кошик із фруктами та термос із теплим напоєм. Розташуйтеся в парку або саду й фотографуйте звичайні моменти спілкування.

Фото на лавці серед дерев також одне з тих, які виглядають атмосферно. Посадіть дитину на лавку, оточену осіннім листям. Попросіть її розповісти щось цікаве або розглянути листочок у руках, так ви отримаєте природні емоції.

Ще п’ять ідей для фотосесії на природі

Обійми під деревом, для цього кадру батьки можуть обійняти чи припідняти дитину під деревом із жовтим листям. Особливо затишними виходять кадри, зроблені зблизька.

Фото з гарбузами також мають осінню атмосферу. Невеликі гарбузи, кошик та осінні квіти допоможуть створити тематичну композицію в саду або на подвір’ї.

Стрибки через калюжі створять одні з наатмосферніших спогадів. Якщо після дощу на вулиці залишилися калюжі, можна зробити веселі фотографії дитини в гумових чоботах. Обирайте безпечне місце без руху автомобілів.

Якщо ваша дитина дуже активна, спробуйте замість звичайного позування запропонувати їй знайти найкрасивіший каштан або жолудь. Сам процес можна фотографувати.

Варто згадати і про сімейне фото на заході сонця. М’яке вечірнє світло створює теплу атмосферу. Спробуйте зробити кадр, коли йдете стежкою чи сидите за столом на вулиці або просто граєтеся з дитиною.

Осіння фотосесія з дітьми вдома: 5 простих ідей

Не завжди погода дозволяє провести фотосесію на вулиці, тож у дощовий або холодний день цікаві кадри можна зробити вдома, використовуючи звичайні речі. Одне з таких, це питання книжки під пледом

Влаштуйтеся з дитиною на дивані або біля вікна або ж зберіть будиночок із ковдр. Додайте м’який плед і улюблену книжку. Фотографуйте моменти, коли дитина слухає історію чи перегортає сторінки.

Приготування осіннього пирога також можна зробити моментом для спогадів. Знімайте, як дитина замішує тісто, прикрашає випічку або допомагає розкладати інгредієнти.

Осіння творчість теж буде добре виглядати у кадрі. Для цього фотографуйте, як дитина малює осінній пейзаж, робить аплікацію з листя або створює поробки з природних матеріалів.

І наостанок зробіть собі спільне фото у піжамах. Сімейні фотографії за сніданком, із чашками теплого какао або під час спільного перегляду книжок передадуть домашню атмосферу без складних декорацій.

Ідеї для осінньої фотосесії з малюком

Для дітей раннього віку краще обирати прості сюжети, які не потребують тривалого позування. Важливо враховувати погоду, самопочуття малюка та робити перерви за потреби. Одна з найпростіших ідей для фото, це коли малюк на руках у батьків. Зробіть кілька портретів, коли мама або тато тримають дитину на руках на тлі осінніх дерев.

Перша зустріч з осіннім листям теж стане ідеальним кадром. Зафіксуйте, як малюк розглядає великий яскравий листочок. Стежте, щоб дитина не брала листя чи інші дрібні предмети до рота.

Фото в колясці добре підійде для нля найменших дітей, для цього можна організувати коротку фотосесію під час прогулянки, додавши до образу затишний одяг відповідно до погоди.

Зверніть увагу ща на одну ідею, це фото з улюбленою іграшкою. М’яка іграшка допоможе дитині почуватися спокійніше під час зйомки, а фотографії збережуть приємні спогади про цей період.

Що одягнути на осінню фотосесію з дитиною

Одяг для осінньої фотосесії має бути насамперед зручним і відповідати погоді. Для сімейних кадрів можна обрати речі у схожій кольоровій гамі, але необов’язково вдягати всіх однаково. Для фотосесії можна використати светри, кардигани, куртки, шарфи та зручне взуття. Якщо плануєте зйомку в парку або лісі, краще обрати взуття, в якому дитині буде комфортно ходити. Не варто перевантажувати образ великою кількістю аксесуарів. Часто достатньо одного яскравого елемента, шарфа, шапки або пледа. Придбати акцентні речі можна й на секондхенді, аби не витрачати зайві кошти.

Як фотографувати дітей восени: поради для красивих кадрів

Щоб осіння фотосесія вдалася, необов’язково мати професійну камеру. Більшість ідей можна реалізувати за допомогою вашого телефона, але варто дотримуватися таких правил:

• фотографуйте при природному освітленні. Для зйомки надворі добре підходять ранкові години або час перед заходом сонця;
• не змушуйте дитину позувати, краще запропонуйте гру або прогулянку й фотографуйте природні моменти;
• знімайте з рівня очей дитини, бо так ваші фотографії виглядатимуть більш живими;
• використовуйте серійну зйомку, це допоможе зафіксувати рух, сміх або гру з листям.
• змінюйте плани, тобто робіть не лише загальні сімейні фотографії, а й портрети, кадри рук, обіймів та інших деталей.

Головне, що варто знати, це не перетворювати фотосесію на обов’язок. Коли дитина захоплена грою та почувається комфортно, зробити вдалі фотографії значно простіше.

До теми:

10 місць у Києві, де відчути смак осені — гарбузове лате та сінабони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бойовий стрес і постійні навантаження неминуче впливають на самопочуття, сон та стосунки військовослужбовців із близькими. Якщо захисник відчуває виснаження, тривогу або інші негативні зміни у своєму стані, йому варто звернутися по психологічну допомогу.

У Міноборони роз’яснили, як саме військовослужбовцям отримати таку підтримку та з чого слід починати

Що таке психологічне відновлення

Психологічне відновлення спрямоване на подолання наслідків бойового та службового стресу. Воно допомагає зняти напругу, відновити сили, покращити самоконтроль та налагодити спілкування. Цей процес може включати індивідуальні чи групові консультації, а також заходи фізичного відновлення. Важливо розуміти, що звернутися за підтримкою можна і без встановленого діагнозу. Тривога чи важкі спогади після боїв не обов’язково свідчать про наявність ПТСР — точний стан має оцінити спеціаліст.

Якщо фахівець виявляє психічний розлад, військовому призначається лікування, яке може включати психотерапію та медикаменти.

До кого звертатися у своєму підрозділі

Перший крок для військовослужбовця — звернутися до офіцера-психолога або фахівця з психологічної підтримки у своїй частині. Потрібно чесно розповісти про свої проблеми: наприклад, труднощі зі сном, постійну напругу, проблеми з концентрацією чи неконтрольовані приступи гніву.

Психолог оцінить ситуацію та визначить подальші дії: це може бути робота в підрозділі, направлення до спеціально облаштованого пункту психологічної допомоги, програма відновлення або звернення до медиків. Якщо ви не знаєте, до кого саме звернутися, запитайте свого безпосереднього командира або зверніться до медичної служби частини.

Також допомогу надають на пунктах психологічної підтримки поблизу підрозділів. Там працюють військові психологи, які допомагають впоратися з гострим стресом. А після виконання завдань бійці проходять обов’язкову психологічну декомпресію — поступовий перехід від бойової напруги до спокійніших умов.

Як працюють програми відновлення

Якщо роботи з психологом у частині недостатньо, бійця можуть направити на програму відновлення. Тривалість таких програм залежить від формату:

• відновлення у тиловій смузі — від 7 до 14 діб (для тих, хто тимчасово не може виконувати завдання через наслідки стресу);
• відновлення у віддалених закладах (на безпечній відстані від фронту) — від 14 до 21 доби.

Направлення організовує військова частина. Психолог визначає потребу, медслужба погоджує, а остаточне рішення ухвалює командир. Для виїзду бійцю оформлюють необхідні супровідні документи.

Сама програма включає індивідуальні та групові заняття з психологом, фізичне відновлення (лікувальну фізкультуру, масажі) та дозвілля (спортивні заходи або навіть зустрічі з рідними). Після завершення програми фахівці проводять повторне оцінювання стану бійця.

Цивільні психологи та гарячі лінії

Військовослужбовці також мають право звернутися до цивільних психологів. Безоплатна допомога доступна через систему Мінветеранів (перелік закладів є на сайті міністерства). Послуги надаються амбулаторно, стаціонарно або дистанційно. Головне — перед виїздом узгодити відсутність із командуванням.

Для тих, хто потребує термінової консультації чи поради телефоном, працюють гарячі лінії:

• 0 800 500 410 — контактний центр психологічної допомоги військовослужбовцям ЗСУ (з 09:00 до 18:00 у робочі дні).
• 0 800 33 20 29 — лінія кризової підтримки Українського ветеранського фонду (працює цілодобово).

Усі звернення по психологічну допомогу є абсолютно добровільними, а законодавство гарантує конфіденційність та захист особистих даних кожного бійця.

Читайте також:

Статус зниклого безвісти військового: як набувається та що гарантує родині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!