Можливо ви не знали, чи трохи підзабули уроки історії про минуле Бахмута. Насправді місто вже не вперше потерпає від бажання московитів встановити тут свої порядки. Як це було у ХVІІІ столітті та чому у Булавінському повстанні існує запорізькій слід у розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Після того, як у 2015 році в ході декомунізації в Бахмуті (тоді ще Артемівську) покинули свої постаменти комуністичні вожді Ленін, Артем (Сергєєв) та Квірінг, єдиною історичною постаттю, яка вшанована пам’ятником на одній із площ у центрі міста, залишився Кіндрат Булавін (1667 – 1708) – ватажок козацького повстання на Дону й Слобожанщині. Цей пам’ятник був встановлений у 1971 році, коли масштабно відзначалося офіційне 400-річчя заснування міста (про те, наскільки вірогідною є ця дата, йшлося в попередній нашій публікації).

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті. 1971 р.

Погруддя суворого козацького отамана стоїть у історичному центрі Бахмута, де колись була розташована дерев’яна Бахмутська фортеця. Фортеця представляла собою укріплення козаків-солеварів, збудоване в 1703 році й наступного року передане царською грамотою в підпорядкування Ізюмського слобідського козацького полку. Незважаючи на це між слобідськими й донськими козаками продовжувалися суперечки за володіння соляними джерелами.  Тож не дивно, що вже в 1705 році бачимо отаманом Бахмутських солеварів донського козака Кіндрата Опанасовича Булавіна.

Хто такий Булавін?

Тривалий час місцем його народження вважалася слобода Трьохізбенська (нині селище Трьохізбенка на території Луганської області). Але архівні дослідження довели, що Булавін походив не від донських козаків, а з військово-служилої верстви «дітей боярських», і народився в слободі Старий Салтів на Харківщині, тобто на Слобідській Україні.

Бунт бахмутських солеварів

Перші звістки про Кіндрата Булавіна датуються 1705 – 1706 роками, коли він очолив бунт бахмутських солеварів проти царського уряду. Бахмутяни відмовилися підкорятися ізюмському полковнику Шидловському, вчинили опір перепису солеварень, заарештували, а потім вигнали з містечка  царського дяка Горчакова, який прибув із військовою командою для вирішення суперечки між ізюмцями й донцями. Цей бунт вважається передвістям булавінського повстання, яке розгорнулося в наступні два роки.

Для пошуку й повернення втікачів на Дон у 1707 році був споряджений загін князя Ю. Долгорукова. Серед інших завдань він мав здійснити розшук у справі про бахмутський бунт. Військо Донське мало заарештувати Булавіна й видати його князю. Але повстанці випередили цей намір, у ніч на 9 жовтня 1707 року напали на каральний загін і знищили його. Донська старшина, щоб довести свою непричетність до цієї події, нашвидку зібрала похідне військо і спрямувала його проти булавінців. 18 жовтня повстанців було розбито, але самому Булавіну з групою козаків вдалося втекти на Бахмут, а звідти на Запорозьку Січ.

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Трьохізбенці. 1998 р

Булавін уклав із запорожцями таємний союз

Хоча січова старшина й намагалася відмовити товариство від масового виступу на боці Булавіна, але січовики дозволили Кіндрату та його сподвижникам отаборитися навколо фортеці Кодак і вербувати добровольців. Навесні 1708 року уряд вислав на придушення повстання регулярні війська під командою брата вбитого князя – В. Долгорукова. Булавін полишив Кодак і вирушив на Міус, а звідти на Дон, разом із загонами отаманів Безпалого, Голого, Драного, Некрасова.

9 травня К. Булавін у Черкаську був обраний військовим отаманом Війська Донського. У тому ж місяці жителі Бахмута урочисто зустрічали булавінського отамана Сергія Безпалого, який прийшов із загоном у тисячу чоловік і очікував приходу ще 300 запорожців. А сам Булавін наприкінці травня надіслав із Бахмута універсал на Запорозьку Січ, в якому закликав запорожців вирушати до слободи Ямпіль, щоб дати відсіч царським військам. Запорожці, отримавши цей універсал, стали переходити на бік повстанців партіями по кількасот чоловік. Дізнавшись про це, цар наказував В. Долгорукому особливо пильнувати, щоб не допустити з’єднання запорожців із донцями.

Пам’ятний хрест біля села Крива Лука. 1990-і роки

Царський уряд задушив повстання і спалив Бахмут

2 липня 1708 року повстанський загін під проводом отамана Семена Драного зазнав поразки від урядових військ у битві біля Кривої Луки. Тривалий час місцем битви вважалося село Крива Лука на Лиманщині. Саме там був встановлений пам’ятний хрест про цю подію Але останнім часом ствердилася думка, що під цією назвою слід розуміти урочище Крива Лука на Дінці, біля сучасного села Закітного.

Булавінське повстання 1707 – 1708 рр

Наступного дня урядові війська під Бахмутом перемогли запорожців, які прийшли на допомогу булавінцям, після чого зруйнували дощенту і спалили місто. Була вчинена жорстока розправа над місцевими мешканцями, які брали участь  у повстанні. Лише через рік уряд вирішив відновити солеварні на Бахмуті й вібудувати хоча б невелику фортецю для захисту від татарських нападів.

Читайте також: Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

7 липня в Черкаську Кіндрат Булавін був оточений у своєму будинку заколотниками, які вирішили видати його урядові, і загинув у сутичці. Після його загибелі деякий час діяли повстанські загони М. Голого й С. Безпалого, а І. Некрасов зі своїми прибічниками відступив на Кубань, у межі володінь кримського хана.

Таким чином Бахмут у 1707 – 1708 роках став місцем спільної боротьби запорозьких і донських козаків проти царських карателів, за стародавні козацькі вольності.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Бійці 18-ї Слов’янської бригади публікують кадри з Часів Яру. Військові показали, який вигляд має місто з висоти. У кадр потрапили різні райони.

Редакція публікує відео.

Часів Яр, 2026 рік

Військові 18-ї Слов’янської бригади показали кадри, зняті над Часів Яром. Вони зроблені у жовтні. У кадр потрапили різні райони міста.

За словами військових, сьогодні в Часів Ярі кількість цивільного населення не перевищує кількох десятків людей. Росіяни нищать місто з усіх видів озброєння. Вцілілих будівель у місті не залишилося.

Нагадаємо, що в Часів Ярі тривають бої. Під контролем України сьогодні залишаються західні околиці міста у мікрорайоні Шевченко та території на півночі міста.

Читайте також:

• Нові фото з Бахмута: росіяни показали вигляд зруйнованого Свято-Благовіщенського храму
• Перші фото зі звільненого Шандриголового: що залишилося від села
• У Часів Ярі взяли в полон українців, які воювали на боці рф: один із них брав участь у боях за Бахмут

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Співробітники Служби безпеки України затримали на прифронтовій території Донеччини двох військовослужбовців російської армії. Росіяни самовільно залишили позиції та намагалися непомітно дістатися до Києва, щоб там переховуватися.

Детальніше про затримання — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Втеча з Краматорського напрямку

За даними контррозвідки СБУ, затриманими виявилися двоє контрактників 291-го мотострілецького полку рф. Нещодавно російське командування відправило їх на штурм українських позицій на Краматорському напрямку, однак окупанти вирішили втекти з лінії боєзіткнення.

Фігуранти змогли проникнути до одного із селищ у “сірій” зоні, де знайшли покинутий будинок. Там вони закопали свою табельну зброю та військову форму, переодягнулися у знайдений цивільний одяг і пішки вирушили в бік райцентру.

Дорогою втікачі зупинили попутний автомобіль, водій якого погодився підвезти їх до Дніпра. Кінцевою метою їхнього маршруту був Київ, де в одного з чоловіків проживають родичі. Проте план провалився — обох фігурантів затримали на блокпосту при в’їзді у Дніпропетровську область. Під час перевірки в одного з них на шиї виявили армійський жетон зс рф.

Що відомо про затриманих

Як з’ясували слідчі, обидва затримані мають кримінальне минуле та відбували покарання за тяжкі злочини:

• перший фігурант — житель тимчасово окупованого Довжанська на Луганщині, який був двічі засуджений за вбивство. Він воює проти Сил оборони ще з 2016 року, а під час повномасштабного вторгнення брав участь у боях під Бахмутом як помічник навідника протитанкового ракетного комплексу;
• другий фігурант — громадянин росії. Він також відбував тюремний термін за вбивство, але уклав контракт із міноборони рф, щоб вийти на волю.

Наразі мешканцю Луганщини слідчі СБУ вже повідомили про підозру за фактом державної зради, вчиненої в умовах воєнного стану, та колабораційної діяльності (чч. 1, 2 ст. 111 та ч. 7 ст. 111-1 ККУ). Підозрюваний перебуває під вартою без права внесення застави. За вчинені злочини йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна. Розслідування триває.

Читайте також:

На Волині затримали ветеранку армії рф з Донецька: намагалася втекти до ЄС

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!