Можливо ви не знали, чи трохи підзабули уроки історії про минуле Бахмута. Насправді місто вже не вперше потерпає від бажання московитів встановити тут свої порядки. Як це було у ХVІІІ столітті та чому у Булавінському повстанні існує запорізькій слід у розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Після того, як у 2015 році в ході декомунізації в Бахмуті (тоді ще Артемівську) покинули свої постаменти комуністичні вожді Ленін, Артем (Сергєєв) та Квірінг, єдиною історичною постаттю, яка вшанована пам’ятником на одній із площ у центрі міста, залишився Кіндрат Булавін (1667 – 1708) – ватажок козацького повстання на Дону й Слобожанщині. Цей пам’ятник був встановлений у 1971 році, коли масштабно відзначалося офіційне 400-річчя заснування міста (про те, наскільки вірогідною є ця дата, йшлося в попередній нашій публікації).

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті. 1971 р.

Погруддя суворого козацького отамана стоїть у історичному центрі Бахмута, де колись була розташована дерев’яна Бахмутська фортеця. Фортеця представляла собою укріплення козаків-солеварів, збудоване в 1703 році й наступного року передане царською грамотою в підпорядкування Ізюмського слобідського козацького полку. Незважаючи на це між слобідськими й донськими козаками продовжувалися суперечки за володіння соляними джерелами.  Тож не дивно, що вже в 1705 році бачимо отаманом Бахмутських солеварів донського козака Кіндрата Опанасовича Булавіна.

Хто такий Булавін?

Тривалий час місцем його народження вважалася слобода Трьохізбенська (нині селище Трьохізбенка на території Луганської області). Але архівні дослідження довели, що Булавін походив не від донських козаків, а з військово-служилої верстви «дітей боярських», і народився в слободі Старий Салтів на Харківщині, тобто на Слобідській Україні.

Бунт бахмутських солеварів

Перші звістки про Кіндрата Булавіна датуються 1705 – 1706 роками, коли він очолив бунт бахмутських солеварів проти царського уряду. Бахмутяни відмовилися підкорятися ізюмському полковнику Шидловському, вчинили опір перепису солеварень, заарештували, а потім вигнали з містечка  царського дяка Горчакова, який прибув із військовою командою для вирішення суперечки між ізюмцями й донцями. Цей бунт вважається передвістям булавінського повстання, яке розгорнулося в наступні два роки.

Для пошуку й повернення втікачів на Дон у 1707 році був споряджений загін князя Ю. Долгорукова. Серед інших завдань він мав здійснити розшук у справі про бахмутський бунт. Військо Донське мало заарештувати Булавіна й видати його князю. Але повстанці випередили цей намір, у ніч на 9 жовтня 1707 року напали на каральний загін і знищили його. Донська старшина, щоб довести свою непричетність до цієї події, нашвидку зібрала похідне військо і спрямувала його проти булавінців. 18 жовтня повстанців було розбито, але самому Булавіну з групою козаків вдалося втекти на Бахмут, а звідти на Запорозьку Січ.

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Трьохізбенці. 1998 р

Булавін уклав із запорожцями таємний союз

Хоча січова старшина й намагалася відмовити товариство від масового виступу на боці Булавіна, але січовики дозволили Кіндрату та його сподвижникам отаборитися навколо фортеці Кодак і вербувати добровольців. Навесні 1708 року уряд вислав на придушення повстання регулярні війська під командою брата вбитого князя – В. Долгорукова. Булавін полишив Кодак і вирушив на Міус, а звідти на Дон, разом із загонами отаманів Безпалого, Голого, Драного, Некрасова.

9 травня К. Булавін у Черкаську був обраний військовим отаманом Війська Донського. У тому ж місяці жителі Бахмута урочисто зустрічали булавінського отамана Сергія Безпалого, який прийшов із загоном у тисячу чоловік і очікував приходу ще 300 запорожців. А сам Булавін наприкінці травня надіслав із Бахмута універсал на Запорозьку Січ, в якому закликав запорожців вирушати до слободи Ямпіль, щоб дати відсіч царським військам. Запорожці, отримавши цей універсал, стали переходити на бік повстанців партіями по кількасот чоловік. Дізнавшись про це, цар наказував В. Долгорукому особливо пильнувати, щоб не допустити з’єднання запорожців із донцями.

Пам’ятний хрест біля села Крива Лука. 1990-і роки

Царський уряд задушив повстання і спалив Бахмут

2 липня 1708 року повстанський загін під проводом отамана Семена Драного зазнав поразки від урядових військ у битві біля Кривої Луки. Тривалий час місцем битви вважалося село Крива Лука на Лиманщині. Саме там був встановлений пам’ятний хрест про цю подію Але останнім часом ствердилася думка, що під цією назвою слід розуміти урочище Крива Лука на Дінці, біля сучасного села Закітного.

Булавінське повстання 1707 – 1708 рр

Наступного дня урядові війська під Бахмутом перемогли запорожців, які прийшли на допомогу булавінцям, після чого зруйнували дощенту і спалили місто. Була вчинена жорстока розправа над місцевими мешканцями, які брали участь  у повстанні. Лише через рік уряд вирішив відновити солеварні на Бахмуті й вібудувати хоча б невелику фортецю для захисту від татарських нападів.

Читайте також: Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

7 липня в Черкаську Кіндрат Булавін був оточений у своєму будинку заколотниками, які вирішили видати його урядові, і загинув у сутичці. Після його загибелі деякий час діяли повстанські загони М. Голого й С. Безпалого, а І. Некрасов зі своїми прибічниками відступив на Кубань, у межі володінь кримського хана.

Таким чином Бахмут у 1707 – 1708 роках став місцем спільної боротьби запорозьких і донських козаків проти царських карателів, за стародавні козацькі вольності.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

У Краматорську розширили перелік будинків, де не буде опалення взимку. Раніше він містив 122 адреси, а зараз — 270. Будинки, які не підключатимуть до опалення, визначають за чотирма критеріями.

Про це повідомляє Краматорська міськрада.

У Краматорську 270 будинків не будуть опалювати взимку

У Краматорську розширили перелік будинків, які не будуть опалювати взимку. Раніше він налічував 122 адреси, а тепер збільшився на ще 148. Загалом взимку не будуть опалювати 270 будинків.

Рішення про відсутність опалення в будинках приймають за чотирма критеріями.

Будинки зі значними пошкодженнями, які унеможливлюють подачу теплоносія

43 багатоквартирні житлові будинки мають значні пошкодження систем опалення, покрівель і віконних конструкцій. Без проведення капітальних відновлювальних робіт подача теплоносія до них неможлива.

Серед них будинки, розташовані за такими адресами:

• вулиця Василя Стуса № 14, 63;
• вулиця Паркова № 10, 14, 16, 19, 63, 73, 79, 87;
• вулиця Ярослава Мудрого № 53, 54, 61, 67;
• вулиця Південна № 11, 15;
• вулиця Дружби № 33, 50, 52;
• вулиця Академічна № 5, 7, 8;
• вулиця Дмитра Мазура № 70, 74;
• вулиця Прилуцька № 12;
• бульвар Краматорський № 16;
• вулиця Металургів № 10;
• вулиця Ювілейна № 20, 52, 54;
• вулиця Хортицька № 32;
• вулиця Богдана Хмельницького № 4;
• вулиця Княгині Ольги № 4;
• вулиця Героїв Небесної Сотні № 20;
• вулиця Кирилкіна № 20, 22, 26;
• вулиця Січових Стрільців № 13, 15, 17;
• вулиця 81-ої окремої аеромобільної Слобожанської бригади № 1, 3;
• вулиця Проїзна № 82А.

Будинки, розташовані в зонах підвищеної небезпеки

Ще 88 багатоквартирних будинків розташовані на територіях, де є підвищена небезпека для цивільного населення та працівників комунальних підприємств і управляючих компаній. Це житлова забудова в межах мікрорайону Лазурний, по вулиці Софіївській, а також житловий квартал вище вулиці Марії Приймаченко (у межах вулиці Дружби та вулиці Остапа Вишні).

Через безпекову ситуацію там неможливо обслуговувати внутрішньоквартальні та внутрішньобудинкові теплові мережі, а також своєчасно реагувати на аварійні ситуації.

Серед будинків у зоні підвищеної небезпеки:

• бульвар Краматорський № 12, 18, 28, 30, 36, 38, 42, 44;
• проспект Незалежності № 44, 46, 47, 48;
• вулиця Паркова № 20, 22, 24, 26, 28, 30, 32, 36, 38, 40, 44, 46, 50, 85, 95;
• вулиця Ювілейна № 11, 19, 21, 23, 25, 27, 29, 33, 35;
• вулиця Марії Заньковецької № 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 13, 14, 15, 16, 18, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 29;
• вулиця Остапа Вишні № 3, 11, 13, 17, 19, 21, 25, 27, 29, 31, 33;
• вулиця Марії Приймаченко № 17, 19, 25, 27, 29;
• вулиця Леоніда Бикова № 2, 4, 6;
• вулиця Біленьківська № 109, 111, 115, 117, 119, 121, 123;
• вулиця Хортицька № 34, 36, 38, 40.

Будинки, визнані непридатними для використання за цільовим призначенням

За результатами технічних обстежень, 17 багатоквартирних житлових будинків, пошкоджених унаслідок обстрілів, визнали непридатними для використання за цільовим призначенням і такими, що втратили свою економічну цінність.

Це будинки за адресами:

• вулиця Анатолія Солов’яненка № 10, 12;
• вулиця Богдана Хмельницького № 26;
• вулиця В’ячеслава Чорновола № 19;
• вулиця Лікарська № 35;
• вулиця Миколи Леонтовича № 13;
• вулиця Свободи № 4;
• вулиця Стрийська № 6;
• вулиця Ярослава Мудрого № 40;
• проспект Миру № 3;
• вулиця Остапа Вишні № 1;
• вулиця Ювілейна № 17;
• вулиця Академічна № 13, 15;
• вулиця Рум’янцева № 27;
• вулиця Паркова № 77;
• вулиця Транспортна № 26.

Окремі під’їзди, у яких не здійснюватиметься опалення

Внаслідок часткових пошкоджень, спричинених обстрілами, з технічних причин не опалюватимуться окремі під’їзди в 11 багатоквартирних будинках. Це:

• вулиця Шкільна № 3 (1- під’їзд);
• вулиця Василя Стуса № 35 (6-й під’їзд);
• вулиця Василя Стуса № 69 (1-4 під’їзди);
• вулиця Академічна № 10 (1-й під’їзд);
• вулиця Академічна № 52 (1-й під’їзд);
• вулиця Академічна № 63 (4-5 під’їзди);
• проспект Незалежності № 12 (1-й під’їзд);
• проспект Незалежності № 20 (1-2 під’їзди);
• проспект Незалежності № 46 (5-й під’їзд);
• вулиця Дніпровська № 10 (3-4 під’їзди);
• вулиця Комерційна № 3 (1-й під’їзд).

При цьому у Краматорській міськраді не виключають, що перелік будинків без опалення може розширюватись. На це впливатимуть безпекова складова, наслідки ворожих ударів та технічні обстеження.

Читайте також:

• На Донеччині залишаються понад 2 300 дітей, більшість із них — у зоні бойових дій
• “Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині
• Скільки людей залишається на Донеччині: дані від ОВА

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Україна та Банк розвитку Ради Європи (БРРЄ) підпишуть нову угоду про надання 80 мільйонів євро (близько 4 мільярдів гривень) на фінансування програми “Житло для ВПО з ТОТ”. Кошти спрямують на житлові ваучери для внутрішньо переміщених осіб, які залишили тимчасово окуповані території.

Про це повідомив Міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб Віталій Безгін за результатами зустрічі з керуючим БРРЄ Карло Монтічеллі.

Житлові ваучери для переселенців: терміни та фінансування

Нову угоду на 80 мільйонів євро планують підписати до кінця листопада. За словами очільника міністерства, надходження коштів відбуватиметься траншами: перші 40 мільйонів євро мають надійти в Україну вже до кінця 2026 року, що дозволить розпочати видачу ваучерів покупцям житла.

Ця програма є продовженням системної підтримки переселенців. Раніше в межах ініціативи HOME було залучено перші 200 мільйонів євро від БРРЄ, які дозволили понад 15 700 українцям придбати власні домівки. Загалом Банк розвитку Ради Європи вже спрямував в Україну понад 800 мільйонів євро соціальних інвестицій.

Соціальне житло та розширення співпраці

Окрім фінансування житлових ваучерів, Банк розвитку Ради Європи долучиться до Коаліції партнерів з розвитку соціального житла. Офіційний запуск цієї ініціативи заплановано під час майбутньої міжнародної конференції у Варшаві.

У Міністерстві у справах громад, територій та ВПО наголошують, що потреба в забезпеченні дахом над головою людей, які виїхали з небезпечних та окупованих регіонів, постійно зростає через руйнування їхніх домівок. Саме тому Україна планує й надалі розширювати портфель співпраці з фінансовими інституціями для розбудови нових житлових програм.

Читайте також:

Компенсація за зруйноване житло на ТОТ: чому бахмутяни досі чекають на рішення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!