Можливо ви не знали, чи трохи підзабули уроки історії про минуле Бахмута. Насправді місто вже не вперше потерпає від бажання московитів встановити тут свої порядки. Як це було у ХVІІІ столітті та чому у Булавінському повстанні існує запорізькій слід у розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Після того, як у 2015 році в ході декомунізації в Бахмуті (тоді ще Артемівську) покинули свої постаменти комуністичні вожді Ленін, Артем (Сергєєв) та Квірінг, єдиною історичною постаттю, яка вшанована пам’ятником на одній із площ у центрі міста, залишився Кіндрат Булавін (1667 – 1708) – ватажок козацького повстання на Дону й Слобожанщині. Цей пам’ятник був встановлений у 1971 році, коли масштабно відзначалося офіційне 400-річчя заснування міста (про те, наскільки вірогідною є ця дата, йшлося в попередній нашій публікації).

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті. 1971 р.

Погруддя суворого козацького отамана стоїть у історичному центрі Бахмута, де колись була розташована дерев’яна Бахмутська фортеця. Фортеця представляла собою укріплення козаків-солеварів, збудоване в 1703 році й наступного року передане царською грамотою в підпорядкування Ізюмського слобідського козацького полку. Незважаючи на це між слобідськими й донськими козаками продовжувалися суперечки за володіння соляними джерелами.  Тож не дивно, що вже в 1705 році бачимо отаманом Бахмутських солеварів донського козака Кіндрата Опанасовича Булавіна.

Хто такий Булавін?

Тривалий час місцем його народження вважалася слобода Трьохізбенська (нині селище Трьохізбенка на території Луганської області). Але архівні дослідження довели, що Булавін походив не від донських козаків, а з військово-служилої верстви «дітей боярських», і народився в слободі Старий Салтів на Харківщині, тобто на Слобідській Україні.

Бунт бахмутських солеварів

Перші звістки про Кіндрата Булавіна датуються 1705 – 1706 роками, коли він очолив бунт бахмутських солеварів проти царського уряду. Бахмутяни відмовилися підкорятися ізюмському полковнику Шидловському, вчинили опір перепису солеварень, заарештували, а потім вигнали з містечка  царського дяка Горчакова, який прибув із військовою командою для вирішення суперечки між ізюмцями й донцями. Цей бунт вважається передвістям булавінського повстання, яке розгорнулося в наступні два роки.

Для пошуку й повернення втікачів на Дон у 1707 році був споряджений загін князя Ю. Долгорукова. Серед інших завдань він мав здійснити розшук у справі про бахмутський бунт. Військо Донське мало заарештувати Булавіна й видати його князю. Але повстанці випередили цей намір, у ніч на 9 жовтня 1707 року напали на каральний загін і знищили його. Донська старшина, щоб довести свою непричетність до цієї події, нашвидку зібрала похідне військо і спрямувала його проти булавінців. 18 жовтня повстанців було розбито, але самому Булавіну з групою козаків вдалося втекти на Бахмут, а звідти на Запорозьку Січ.

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Трьохізбенці. 1998 р

Булавін уклав із запорожцями таємний союз

Хоча січова старшина й намагалася відмовити товариство від масового виступу на боці Булавіна, але січовики дозволили Кіндрату та його сподвижникам отаборитися навколо фортеці Кодак і вербувати добровольців. Навесні 1708 року уряд вислав на придушення повстання регулярні війська під командою брата вбитого князя – В. Долгорукова. Булавін полишив Кодак і вирушив на Міус, а звідти на Дон, разом із загонами отаманів Безпалого, Голого, Драного, Некрасова.

9 травня К. Булавін у Черкаську був обраний військовим отаманом Війська Донського. У тому ж місяці жителі Бахмута урочисто зустрічали булавінського отамана Сергія Безпалого, який прийшов із загоном у тисячу чоловік і очікував приходу ще 300 запорожців. А сам Булавін наприкінці травня надіслав із Бахмута універсал на Запорозьку Січ, в якому закликав запорожців вирушати до слободи Ямпіль, щоб дати відсіч царським військам. Запорожці, отримавши цей універсал, стали переходити на бік повстанців партіями по кількасот чоловік. Дізнавшись про це, цар наказував В. Долгорукому особливо пильнувати, щоб не допустити з’єднання запорожців із донцями.

Пам’ятний хрест біля села Крива Лука. 1990-і роки

Царський уряд задушив повстання і спалив Бахмут

2 липня 1708 року повстанський загін під проводом отамана Семена Драного зазнав поразки від урядових військ у битві біля Кривої Луки. Тривалий час місцем битви вважалося село Крива Лука на Лиманщині. Саме там був встановлений пам’ятний хрест про цю подію Але останнім часом ствердилася думка, що під цією назвою слід розуміти урочище Крива Лука на Дінці, біля сучасного села Закітного.

Булавінське повстання 1707 – 1708 рр

Наступного дня урядові війська під Бахмутом перемогли запорожців, які прийшли на допомогу булавінцям, після чого зруйнували дощенту і спалили місто. Була вчинена жорстока розправа над місцевими мешканцями, які брали участь  у повстанні. Лише через рік уряд вирішив відновити солеварні на Бахмуті й вібудувати хоча б невелику фортецю для захисту від татарських нападів.

Читайте також: Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

7 липня в Черкаську Кіндрат Булавін був оточений у своєму будинку заколотниками, які вирішили видати його урядові, і загинув у сутичці. Після його загибелі деякий час діяли повстанські загони М. Голого й С. Безпалого, а І. Некрасов зі своїми прибічниками відступив на Кубань, у межі володінь кримського хана.

Таким чином Бахмут у 1707 – 1708 роках став місцем спільної боротьби запорозьких і донських козаків проти царських карателів, за стародавні козацькі вольності.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

За минулу добу росіяни просунулися поблизу населеного пункту Шахове. Також, за даними Генштабу ЗСУ, на східному фронті загальна кількість штурмів з боку росіян дещо знизилася: порівняно зі статистикою за 3 серпня кількість наступальних дій на п’яти основних напрямках зменшилася з 90 до 85. Найбільший тиск противника наразі змістився на Покровський напрямок.

Детальніше про ситуацію на фронті — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ситуація на Покровському та Костянтинівському напрямках

Покровський напрямок став ділянкою з найбільшою кількістю штурмових дій. Українські підрозділи зупинили 27 атак, що на п’ять більше порівняно з даними за 3 серпня (22 атаки). Противник виявляв активність у районах Родинського та Котлиного, а також здійснював штурми у напрямках Новоолександрівки, Торецького, Шахового, Софіївки, Чернігівки, Ганнівки, Нового Донбасу, Добропілля, Шевченка, Василівки, Удачного та Новопідгородного. Водночас, аналітики DeepState зафіксували просування противника саме біля Шахового.

На Костянтинівському напрямку зафіксовано зниження інтенсивності бойових дій. Кількість атак російської армії зменшилася з 35 до 22. Росіяни вели штурмові дії в районах Костянтинівки, Іллінівки та Іванопілля, а також у напрямках Новоселівки та Новопавлівки.

Ситуація на Слов’янському, Лиманському та Краматорському напрямках

На Слов’янському напрямку кількість штурмів зменшилася з 22 до 19. Противник діяв у районах Закітного, Кривої Луки та Різниківки, а також у напрямках Рай-Олександрівки та Пискунівки.

На Лиманському напрямку зафіксовано зростання кількості атак: з 9 до 14. Спроби вклинитися в оборону відбито в районах Лимана, Діброви, Озерного та Ставків, а також у напрямках Чернещини, Ольгівки, Шийківки та Дробишевого.

На Краматорському напрямку противник здійснив три атаки замість двох напередодні. Російська армія наступала у напрямках населених пунктів Федорівка Друга, Никифорівка та Маркове.

Втрати противника

Загальні бойові втрати російської армії в особовому складі становлять близько 1 452 880 осіб. За останню добу ліквідовано 1 130 осіб. Також за добу українські підрозділи знищили:

• 1 715 безпілотників оперативно-тактичного рівня;
• 449 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
• 65 артилерійських систем;
• 10 наземних робототехнічних комплексів;
• 5 танків;
• 5 бойових броньованих машин;
• 3 одиниці спеціальної техніки;
• 2 реактивні системи залпового вогню;
• 2 засоби протиповітряної оборони.

Читайте також:

Росіяни посилили тиск на Слов’янському напрямку: кількість атак зрівнялася з Покровським відтинком

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міжнародна гуманітарна організація Mercy Corps спільно з партнером ГО “Центр Зайнятості Вільних Людей” продовжує реалізацію Програми економічної стійкості України. Ініціатива фінансується Швейцарією через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва і спрямована на посилення самозайнятості населення.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Грошова допомога для мікробізнесу ВПО

Програма охоплює Київ, Київську, Чернігівську, Дніпропетровську та Одеську області. Отримати підтримку можуть внутрішньо переміщені особи та місцеві жителі. Головна умова — реєстрація та проживання в районах, де велися або ведуться бойові дії на підконтрольній уряду території (згідно з наказом № 376 Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року).

Програма не працює у районах з активними бойовими діями, на територіях з обмеженим доступом або з високим ризиком для життя та ведення бізнесу.

Середній обсяг фінансової підтримки становить 2600 доларів США або 116 220 у гривневому еквіваленті за актуальним курсом. Кошти виділяються для придбання інструментарію, приладів, обладнання та інших засобів, необхідних для ведення власної справи. Фінансування має на меті створення джерела прибутку, подолання складних життєвих обставин та зменшення залежності громадян від зовнішньої підтримки.

Учасники отримують підтримку експертів на кожному етапі та проходять відбір за прозорими правилами. Кандидатів оцінюють за такими показниками:

• чітка аргументація необхідності отримання коштів;
• відповідність бізнес-ідеї загальним цілям програми;
• життєздатність та реалістичність проєкту;
• спроможність учасника реалізувати ідею на практиці;
• розуміння потоку клієнтів та ринку збуту;
• наявність попереднього досвіду ведення бізнесу;
• наявність фінансової або соціальної вразливості.

Реєстрація та контактна інформація

Подання заявки можливе виключно після обов’язкової реєстрації на головній сторінці сайту програми. Для отримання консультацій працює телефонна лінія ГО “Центр Зайнятості Вільних Людей” за номером +380 (97) 460 10 48, також запитання можна залишити за електронним посиланням організаторів.

Організатори наголошують, що надання гуманітарної допомоги є безкоштовним. У разі вимагання винагороди працівниками необхідно звертатися на електронну пошту [email protected] або через портал.

Для відгуків, скарг та пропозицій працюють окремі канали зв’язку:

• електронна пошта [email protected];
• телеграм-бот t.me/mercycorpscarmbot;
• спеціальна онлайн-форма;
• гаряча лінія 0 800 332 590 (безкоштовно в межах України).

Вказані канали зворотного зв’язку не здійснюють реєстрацію на отримання допомоги.

Читайте також:

Оплата комуналки для ВПО: як не платити за послуги в покинутому житлі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!