Можливо ви не знали, чи трохи підзабули уроки історії про минуле Бахмута. Насправді місто вже не вперше потерпає від бажання московитів встановити тут свої порядки. Як це було у ХVІІІ столітті та чому у Булавінському повстанні існує запорізькій слід у розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Після того, як у 2015 році в ході декомунізації в Бахмуті (тоді ще Артемівську) покинули свої постаменти комуністичні вожді Ленін, Артем (Сергєєв) та Квірінг, єдиною історичною постаттю, яка вшанована пам’ятником на одній із площ у центрі міста, залишився Кіндрат Булавін (1667 – 1708) – ватажок козацького повстання на Дону й Слобожанщині. Цей пам’ятник був встановлений у 1971 році, коли масштабно відзначалося офіційне 400-річчя заснування міста (про те, наскільки вірогідною є ця дата, йшлося в попередній нашій публікації).

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті. 1971 р.

Погруддя суворого козацького отамана стоїть у історичному центрі Бахмута, де колись була розташована дерев’яна Бахмутська фортеця. Фортеця представляла собою укріплення козаків-солеварів, збудоване в 1703 році й наступного року передане царською грамотою в підпорядкування Ізюмського слобідського козацького полку. Незважаючи на це між слобідськими й донськими козаками продовжувалися суперечки за володіння соляними джерелами.  Тож не дивно, що вже в 1705 році бачимо отаманом Бахмутських солеварів донського козака Кіндрата Опанасовича Булавіна.

Хто такий Булавін?

Тривалий час місцем його народження вважалася слобода Трьохізбенська (нині селище Трьохізбенка на території Луганської області). Але архівні дослідження довели, що Булавін походив не від донських козаків, а з військово-служилої верстви «дітей боярських», і народився в слободі Старий Салтів на Харківщині, тобто на Слобідській Україні.

Бунт бахмутських солеварів

Перші звістки про Кіндрата Булавіна датуються 1705 – 1706 роками, коли він очолив бунт бахмутських солеварів проти царського уряду. Бахмутяни відмовилися підкорятися ізюмському полковнику Шидловському, вчинили опір перепису солеварень, заарештували, а потім вигнали з містечка  царського дяка Горчакова, який прибув із військовою командою для вирішення суперечки між ізюмцями й донцями. Цей бунт вважається передвістям булавінського повстання, яке розгорнулося в наступні два роки.

Для пошуку й повернення втікачів на Дон у 1707 році був споряджений загін князя Ю. Долгорукова. Серед інших завдань він мав здійснити розшук у справі про бахмутський бунт. Військо Донське мало заарештувати Булавіна й видати його князю. Але повстанці випередили цей намір, у ніч на 9 жовтня 1707 року напали на каральний загін і знищили його. Донська старшина, щоб довести свою непричетність до цієї події, нашвидку зібрала похідне військо і спрямувала його проти булавінців. 18 жовтня повстанців було розбито, але самому Булавіну з групою козаків вдалося втекти на Бахмут, а звідти на Запорозьку Січ.

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Трьохізбенці. 1998 р

Булавін уклав із запорожцями таємний союз

Хоча січова старшина й намагалася відмовити товариство від масового виступу на боці Булавіна, але січовики дозволили Кіндрату та його сподвижникам отаборитися навколо фортеці Кодак і вербувати добровольців. Навесні 1708 року уряд вислав на придушення повстання регулярні війська під командою брата вбитого князя – В. Долгорукова. Булавін полишив Кодак і вирушив на Міус, а звідти на Дон, разом із загонами отаманів Безпалого, Голого, Драного, Некрасова.

9 травня К. Булавін у Черкаську був обраний військовим отаманом Війська Донського. У тому ж місяці жителі Бахмута урочисто зустрічали булавінського отамана Сергія Безпалого, який прийшов із загоном у тисячу чоловік і очікував приходу ще 300 запорожців. А сам Булавін наприкінці травня надіслав із Бахмута універсал на Запорозьку Січ, в якому закликав запорожців вирушати до слободи Ямпіль, щоб дати відсіч царським військам. Запорожці, отримавши цей універсал, стали переходити на бік повстанців партіями по кількасот чоловік. Дізнавшись про це, цар наказував В. Долгорукому особливо пильнувати, щоб не допустити з’єднання запорожців із донцями.

Пам’ятний хрест біля села Крива Лука. 1990-і роки

Царський уряд задушив повстання і спалив Бахмут

2 липня 1708 року повстанський загін під проводом отамана Семена Драного зазнав поразки від урядових військ у битві біля Кривої Луки. Тривалий час місцем битви вважалося село Крива Лука на Лиманщині. Саме там був встановлений пам’ятний хрест про цю подію Але останнім часом ствердилася думка, що під цією назвою слід розуміти урочище Крива Лука на Дінці, біля сучасного села Закітного.

Булавінське повстання 1707 – 1708 рр

Наступного дня урядові війська під Бахмутом перемогли запорожців, які прийшли на допомогу булавінцям, після чого зруйнували дощенту і спалили місто. Була вчинена жорстока розправа над місцевими мешканцями, які брали участь  у повстанні. Лише через рік уряд вирішив відновити солеварні на Бахмуті й вібудувати хоча б невелику фортецю для захисту від татарських нападів.

Читайте також: Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

7 липня в Черкаську Кіндрат Булавін був оточений у своєму будинку заколотниками, які вирішили видати його урядові, і загинув у сутичці. Після його загибелі деякий час діяли повстанські загони М. Голого й С. Безпалого, а І. Некрасов зі своїми прибічниками відступив на Кубань, у межі володінь кримського хана.

Таким чином Бахмут у 1707 – 1708 роках став місцем спільної боротьби запорозьких і донських козаків проти царських карателів, за стародавні козацькі вольності.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Рф продовжує завдавати ударів по населених пунктах Слов’янської громади. Сьогодні, 27 липня, російський дрон атакував цивільних у Слов’янську. Удар прийшовся по автомобілю комісії “єВідновлення”.

Про це повідомив Вадим Лях — голова Слов’янської міської військової адміністрації.

Удар по Слов’янську 27 липня

Сьогодні, 27 липня, близько 10:30 війська рф атакували Слов’янськ. FPV-дрон вдарив по автомобілю комісії з “єВідновлення”. Фахівці їхали на огляд постраждалого будинку в мікрорайоні Черевківка.

Постраждих внаслідок удару немає. Руйнувань чи пошкоджень інфраструктури теж не зафіксовано. Пошкоджень зазнав автомобіль комісії.

За словами Вадима Ляха, пересування містом автівкою чи громадським транспортом стає вкрай небезпечним.

Контакти для евакуації

Нагадаємо, що у Слов’янську триває евакуація населення. Вона безоплатна.

Звернення приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• Росіяни скинули авіабомби на Слов’янськ: є загиблі
• “Дружківка — це вже друга Костянтинівка”: волонтер Богдан Зуяков розповів про поточний стан евакуації на Донеччині
• Російські війська наблизилися до Рай-Олександрівки: оновлення з фронту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Понад два мільйони гривень заробили за перше півріччя 2026 року працівники Бахмутських комунальних підприємств. Хто і скільки отримав читайте в матеріалі Бахмут IN.UA. 

ОСКП “ПРОГРЕС”

Роман Гапєєв, директор підприємства, отримував однакову заробітну плату протягом усього півріччя — по 21 514 гривень щомісяця. Загальна сума його доходу за шість місяців склала 129 084 гривні.

КП “БАХМУТСЬКИЙ КОМБІНАТ КОМУНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ”

Іван Войтенко, директор, у січні отримав 64 115,60 гривні, а з лютого по червень йому нараховували по 31 300 гривень щомісяця. Загальний дохід склав 220 615,60 гривні.

Людмила Ткаченко, головна бухгалтерка, працювала у цьому півріччі три місяці. У січні та лютому їй нарахували по 25 040 гривень, у березні — 36 753,40 гривні. Загальна сума становить 86 833,40 гривні.

Ольга Андрійченко, інспекторка з кадрів, отримувала по 6 260 гривень щомісяця. Її дохід за перше півріччя склав 37 560 гривень.

Олена Семиряд, яка також обіймала посаду головної бухгалтерки, почала отримувати зарплату з березня — 7 967,27 гривні. З квітня по червень її дохід складав 25 040 гривень щомісяця. Загалом їй нарахували 83 087,27 гривні.

КП “Бахмутське БТІ”

Андрій Атаманченко, директор, отримав у січні 65 665,67 гривні, у лютому — 23 692,90 гривні, у березні та квітні — по 43 078 гривень, у травні — 104 341,91 гривні, у червні — 27 502,22 гривні. Загальна сума склала 307 358,70 гривні.

Вікторія Філіна, головна бухгалтерка, із січня по квітень отримувала по 34 462 гривні щомісяця. У травні їй нарахували 83 332,55 гривні, у червні — 20 446,51 гривні. Загальний дохід дорівнює 241 627,06 гривні.

Юлія Устич, інженерка-програмістка, заробляла по 22 154 гривні кожного місяця. Її сукупна заробітна плата становить 132 924 гривні.

Наталя Шпичка, інженерка з інвентаризації нерухомого майна, у січні отримала 10 942,91 гривні, з лютого по травень — по 20 062 гривні, у червні — 52 793,15 гривні. Загалом їй виплатили 143 984,06 гривні.

КП “БАХМУТ-ВОДА”

Роман Спічкін, директор, отримував по 31 900 гривень щомісяця. Загалом за півріччя він заробив 191 400 гривень.

Тетяна Козакова, головна бухгалтерка, із січня по травень отримувала по 26 000 гривень, у червні — 27 151,17 гривні. Загальний дохід склав 157 151,17 гривні.

Юрій Коваленко, начальник гаража, отримав у січні, лютому, квітні та червні по 13 955 гривень, у березні — 14 675,65 гривні, у травні — 15 970,58 гривні. Загалом йому нарахували 86 466,23 гривні.

Світлана Селезньова, начальниця відділу кадрів, заробляла по 10 120 гривень щомісяця. Її дохід за вказаний період становить 60 720 гривень.

Вікторія Сташевська, начальниця служби реалізації, у січні отримала 25 125 гривень, а з лютого по червень — по 25 120 гривень щомісяця. Загальна сума склала 150 725 гривень.

Ольга Веденюкова, начальниця планово-економічного відділу, заробила у січні 12 057,50 гривні, а в наступні п’ять місяців — по 12 560 гривень. Загалом їй виплатили 74 857,50 гривні.

Тетяна Левус, бухгалтерка, отримувала виплати з квітня по червень — по 25 600 гривень щомісяця. Сукупний дохід склав 76 800 гривень.

КП “БАХМУТЕЛЕКТРОТРАНС”

Анатолій Дерюга, директор, отримував заробітну плату три місяці. У січні та лютому йому нарахували по 32 000 гривень, у березні — 65 079,43 гривні. Загальна сума склала 129 079,43 гривні.

Тетяна Левус, головна бухгалтерка, у січні та лютому отримала по 25 600 гривень, у березні — 63 801,15 гривні. Загалом їй нарахували 115 001,15 гривні.

Іван Золотухін, інженер з комп’ютерних систем, у січні заробив 11 200 гривень, у лютому — 12 000 гривень, у березні — 23 786,53 гривні. Його загальний дохід дорівнює 46 986,53 гривні.

КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”

Олександр Бондарєв, директор, у січні отримав 32 000 гривень, а з лютого по червень йому виплачували по 39 800 гривень. Загальна сума склала 231 000 гривень.

Інесса Янкул, інженерка технічного відділу першої категорії, заробила у січні 4 592,50 гривні, з лютого по червень — по 9 185 гривень щомісяця. Загалом їй нарахували 50 517,50 гривні.

Тетяна Козакова, головна бухгалтерка, із січня по травень отримувала по 19 414,65 гривні, у червні — 19 620,56 гривні. Її дохід за півріччя склав 116 693,81 гривні.

Вікторія Бондарєва, бухгалтерка, стабільно заробляла по 6 964 гривні кожного місяця. Загальна сума становить 41 784 гривні.

Тетяна Чернікова, секретарка-діловод, отримувала по 7 314,03 гривні щомісяця. Її сукупний дохід дорівнює 43 884,18 гривні.

Загальна сума заробітної плати становить 2 956 140,59 гривні.

Читайте також:

Часовоярська МВА у червні витратила найменше коштів від початку року: скільки саме

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!