Можливо ви не знали, чи трохи підзабули уроки історії про минуле Бахмута. Насправді місто вже не вперше потерпає від бажання московитів встановити тут свої порядки. Як це було у ХVІІІ столітті та чому у Булавінському повстанні існує запорізькій слід у розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Після того, як у 2015 році в ході декомунізації в Бахмуті (тоді ще Артемівську) покинули свої постаменти комуністичні вожді Ленін, Артем (Сергєєв) та Квірінг, єдиною історичною постаттю, яка вшанована пам’ятником на одній із площ у центрі міста, залишився Кіндрат Булавін (1667 – 1708) – ватажок козацького повстання на Дону й Слобожанщині. Цей пам’ятник був встановлений у 1971 році, коли масштабно відзначалося офіційне 400-річчя заснування міста (про те, наскільки вірогідною є ця дата, йшлося в попередній нашій публікації).

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті. 1971 р.

Погруддя суворого козацького отамана стоїть у історичному центрі Бахмута, де колись була розташована дерев’яна Бахмутська фортеця. Фортеця представляла собою укріплення козаків-солеварів, збудоване в 1703 році й наступного року передане царською грамотою в підпорядкування Ізюмського слобідського козацького полку. Незважаючи на це між слобідськими й донськими козаками продовжувалися суперечки за володіння соляними джерелами.  Тож не дивно, що вже в 1705 році бачимо отаманом Бахмутських солеварів донського козака Кіндрата Опанасовича Булавіна.

Хто такий Булавін?

Тривалий час місцем його народження вважалася слобода Трьохізбенська (нині селище Трьохізбенка на території Луганської області). Але архівні дослідження довели, що Булавін походив не від донських козаків, а з військово-служилої верстви «дітей боярських», і народився в слободі Старий Салтів на Харківщині, тобто на Слобідській Україні.

Бунт бахмутських солеварів

Перші звістки про Кіндрата Булавіна датуються 1705 – 1706 роками, коли він очолив бунт бахмутських солеварів проти царського уряду. Бахмутяни відмовилися підкорятися ізюмському полковнику Шидловському, вчинили опір перепису солеварень, заарештували, а потім вигнали з містечка  царського дяка Горчакова, який прибув із військовою командою для вирішення суперечки між ізюмцями й донцями. Цей бунт вважається передвістям булавінського повстання, яке розгорнулося в наступні два роки.

Для пошуку й повернення втікачів на Дон у 1707 році був споряджений загін князя Ю. Долгорукова. Серед інших завдань він мав здійснити розшук у справі про бахмутський бунт. Військо Донське мало заарештувати Булавіна й видати його князю. Але повстанці випередили цей намір, у ніч на 9 жовтня 1707 року напали на каральний загін і знищили його. Донська старшина, щоб довести свою непричетність до цієї події, нашвидку зібрала похідне військо і спрямувала його проти булавінців. 18 жовтня повстанців було розбито, але самому Булавіну з групою козаків вдалося втекти на Бахмут, а звідти на Запорозьку Січ.

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Трьохізбенці. 1998 р

Булавін уклав із запорожцями таємний союз

Хоча січова старшина й намагалася відмовити товариство від масового виступу на боці Булавіна, але січовики дозволили Кіндрату та його сподвижникам отаборитися навколо фортеці Кодак і вербувати добровольців. Навесні 1708 року уряд вислав на придушення повстання регулярні війська під командою брата вбитого князя – В. Долгорукова. Булавін полишив Кодак і вирушив на Міус, а звідти на Дон, разом із загонами отаманів Безпалого, Голого, Драного, Некрасова.

9 травня К. Булавін у Черкаську був обраний військовим отаманом Війська Донського. У тому ж місяці жителі Бахмута урочисто зустрічали булавінського отамана Сергія Безпалого, який прийшов із загоном у тисячу чоловік і очікував приходу ще 300 запорожців. А сам Булавін наприкінці травня надіслав із Бахмута універсал на Запорозьку Січ, в якому закликав запорожців вирушати до слободи Ямпіль, щоб дати відсіч царським військам. Запорожці, отримавши цей універсал, стали переходити на бік повстанців партіями по кількасот чоловік. Дізнавшись про це, цар наказував В. Долгорукому особливо пильнувати, щоб не допустити з’єднання запорожців із донцями.

Пам’ятний хрест біля села Крива Лука. 1990-і роки

Царський уряд задушив повстання і спалив Бахмут

2 липня 1708 року повстанський загін під проводом отамана Семена Драного зазнав поразки від урядових військ у битві біля Кривої Луки. Тривалий час місцем битви вважалося село Крива Лука на Лиманщині. Саме там був встановлений пам’ятний хрест про цю подію Але останнім часом ствердилася думка, що під цією назвою слід розуміти урочище Крива Лука на Дінці, біля сучасного села Закітного.

Булавінське повстання 1707 – 1708 рр

Наступного дня урядові війська під Бахмутом перемогли запорожців, які прийшли на допомогу булавінцям, після чого зруйнували дощенту і спалили місто. Була вчинена жорстока розправа над місцевими мешканцями, які брали участь  у повстанні. Лише через рік уряд вирішив відновити солеварні на Бахмуті й вібудувати хоча б невелику фортецю для захисту від татарських нападів.

Читайте також: Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

7 липня в Черкаську Кіндрат Булавін був оточений у своєму будинку заколотниками, які вирішили видати його урядові, і загинув у сутичці. Після його загибелі деякий час діяли повстанські загони М. Голого й С. Безпалого, а І. Некрасов зі своїми прибічниками відступив на Кубань, у межі володінь кримського хана.

Таким чином Бахмут у 1707 – 1708 роках став місцем спільної боротьби запорозьких і донських козаків проти царських карателів, за стародавні козацькі вольності.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

У грудні 2025 року Торецька міська військова адміністрація та її структурні підрозділи здійснили низку закупівель через систему Prozorro. Загальна сума укладених договорів становить понад 370 тисяч гривень.

Детальніше про витрати Торецької МВА у грудні 2025 року — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Торецька МВА: що закупили у грудні 2025 року

Однією з найбільших закупівель місяця стала купівля дизельного пального — 950 літрів на суму 58 890,50 гривні.

Окрему увагу приділили питанням безпеки. У грудні Торецька МВА закупила ручну систему протидії БпЛА — сіткомет із комплектуючими на суму 98 000 гривень.

Також серед витрат — це оплата послуг з розміщення інформації на сторінках газети “Вперед” (9 264 гривні) та страхування цивільно-правової відповідальності власників трьох наземних транспортних засобів (9 607 гривні).

Що закуповували управління та установи Торецької МВА

Окремі витрати здійснювали структурні підрозділи МВА. Відомо, що Служба у справах дітей Торецької МВА придбала подарункові набори цукерок у картонних коробках на загальну суму 32 004,45 гривні.

Управління соціального захисту населення закупило:

• маршрутизатор за 6 900 гривень;
• літієвий акумулятор — 82 812 гривень.

Територіальний центр соціального обслуговування також витратив кошти на канцелярські товари — 27 564 гривні, а також товари для господарського забезпечення та прибирання приміщень — 3 597 гривень.

Активність у грудні проявило й Управління житлово-комунального господарства Торецької МВА, яке здійснило кілька закупівель, зокрема:

• утеплений спеціальний робочий одяг — 13 140 гривень;
• захисне зимове взуття зі світловідбивачами — 4 848,00 та 4 040,01 гривень загалом;
• мастильні матеріали — 1 203,75 та 1 444,50 гривень;
• ручні моторизовані інструменти (мотобур та бензопили) — 9 750,79 та 8 125,66 гривні;
• будівельні знаряддя (ломи, лопати, сокири) — 3 305,70 та 2 754,74 гривні;
• захисні рукавички — 390,31 та 325,26 гривні.

Крім того, в кінці грудня 2025 те ж управління розпочало тендерний аукціон на закупівлю нафти та дистилятів на 600 000 гривень. Проте, станом на 6 січня, поки йде очікування пропозицій.

Загальна сума бюджетних витрат на закупівлі у грудні становить 387 574, 67 гривень.

Читайте також:

Понад 1 млн на закупівлі: що купляв Бахмут у грудні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Покровський районний суд Кривого Рогу виніс вирок у кримінальній справі, в якій фігурував мешканець Бахмута. Чоловіка визнали винним у поширенні інформації про місцезнаходження та переміщення підрозділів Збройних сил України. За цей злочин він отримав 5 років ув’язнення.

Про це йдеться у вироку, опублікованому в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Вирок бахмутянину за передачу даних про ЗСУ

Покровський районний суд Кривого Рогу розглянув справу щодо несанкціонованого поширення інформації про переміщення зброї, боєприпасів та розміщення ЗСУ. Обвинуваченим був уродженець Бахмута. Ім’я чоловіка не вказується, відомо що він був безробітним і раніше не судимий.

Суд встановив три факти передачі даних про пересування ЗСУ, всі вони зроблені в один день — 15 липня 2022 року. Спочатку чоловік написав в одну з Telegram-спільнот про рух військової техніки ЗСУ. Він розповів, що близько 15 бойових машин піхоти їхали біля автовокзалу в напрямку селища Опитне.

Два інші факти бахмутянин поширював в особистих листування. Зокрема, розповів про розташування підрозділів ЗСУ в районі 8-го ставка селища Хромове та про рух військової техніки в районі Нового ринку в напрямку Часів Яру.

Підозрюваний заявив у суді, що він не винний і що справу проти нього, нібито, сфальшували співробітники СБУ. На його думку, співробітники СБУ самі написали повідомлення з його профілю в Telegram поки телефон був у них. Натомість опитані співробітники СБУ дали протилежні свідчення. Вони пояснили, що в липні 2022 року проводили фільтраційні заходи в Бахмуті, під час яких зустріли обвинуваченого на вулиці та попросили показати телефон. Там вони виявили проросійські повідомлення і дані про переміщення української військової техніки зі скриншотами карт і намальованими стрілками напрямку руху. Після цього чоловіка затримали.

У суді версія бахмутянина не підтвердилась. Проти нього свідчили докази: листування в Telegram, експертиза телефону, покази свідків і слідчий експеримент. Тому суд визнав чоловіка винним у злочині. Йому призначили покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі.

Читайте також:

• Владислав Лук’янов вніс заставу у справі про вбивство, де фігурує ексміністр МЗС Леонід Кожара
• Ексдепутата Бахмутської міськради Володимира Іванкова звинувачують у державній зраді
• На Донеччині затримали “крота”, який наводив російські ракети на позиції ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!