Main menu

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Mikita Shapoval Shema zhittepisu. Avtobiografichnij shkits 9214dУ цей день 140 років тому в селі Серебрянка Бахмутського повіту (нині Бахмутського району) народився видатний український літератор, вчений-соціолог та державний діяч Микита Шаповал. Чим відома ця історична постать дізнайтесь з розповіді завідувача відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігора Корнацького і обов’язково перевірте себе у тесті.

Цього року Бахмут і Донеччина разом з усією Україною відзначають ювілей свого видатного земляка. Він народився 26 травня (8 червня за новим стилем) 1882 року. Його батьками були селяни – відставний унтер-офіцер Юхим Олексійович та Наталя Яківна Шаповали. В історії України залишили свій слід іще два брати Микити Шаповала – Микола (1886 – 1948), генерал-хорунжий армії УНР, та Артем (1890 – 1919), полковник армії УНР, який загинув у боях з більшовиками поблизу Вінниці.

Також читайте: «Ти не загинеш, Україно…», - бахмутський письменник Микола Чернявський

284898153 1437498326663097 7645413824872846551 n e3221

Микита Шаповал. 1919 рік

Початкову освіту хлопець дістав у народній та двокласній школах. У 1900 році закінчив державну лісничу школу в містечку Новоглухівка Куп'янського повіту Харківської губернії. Пізніше доля привела його до юнкерського піхотного училища в Чугуєві.

Шаповал був слухачем і дійсним студентом Харківського університету та Київського комерційного інституту, але жоден з них не закінчив, спочатку через брак коштів, потім – через участь у бурхливих подіях війни та революції.

Також читайте: Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

Закінчивши лісову школу, Шаповал працював лісоводом в Прилуках до 1901 року, після чого був переведений на службу до Маяцького лісництва, а згодом – до Харківського і Мохначанського. Саме в цей час він долучається до боротьби українського народу за соціальне й національне визволення, ставши членом Революційної української партії (РУП). Його бурхливій політичній діяльності не завадила навіть військова служба, що розпочалася 1 жовтня 1903 року. Під час революції 1905 – 1907 років він провадив серед військовиків антиурядову агітацію, закликаючи до збройного виступу проти царату, за що був заарештований на вісім місяців у Варшавській цитаделі.

 

 

Саме під час арешту розпочалася активна літературна праця Микити Шаповала. Перші його вірші побачили світ 1907 року в «Літературно-науковому віснику», редагованому Михайлом Грушевським.

Шаповал разом з Павлом Богацьким починає видавати журнал «Українська хата», у якому регулярно виступав із літературною критикою під псевдонімом М. Сріблянський. Цей журнал молодої української інтелігенції був одним з найцікавіших явищ літературного життя початку XX століття. Його поява у 1909 році мобілізувала молоді таланти (серед них – Максим Рильський, Павло Тичина, Михайль Семенко), розбудила мистецьку критику, загалом активізувала духовне життя тогочасного українства.

220px Українська хата 4b19a

Обкладинка журналу "Українська хата".

Також читайте: Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Видання журналу було припинене з початком Першої світової війни й запровадженням воєнного стану в Російській імперії. В ці ж роки виходять друком і збірки поезій М. Шаповала «Сни віри» (1908), «Самотність» (1910), «Лісові ритми» (1917). Ознайомитись з книгами Шаповала можна тут.

З початком Української революції 1917 – 1921 років року Микита Шаповал увійшов до керівництва Української партії соціалістів-революціонерів (УПСР), став членом Української Центральної Ради та Малої Ради. Займав він і посади в урядах УНР, був міністром пошт і телеграфу в уряді Володимира Винниченка, а за часів Директорії – міністром земельних справ в уряді Володимира Чехівського.

285733124 339125295002067 7256718459983245422 n c3076

Закон Директорії УНР за підписом міністра М. Шаповала. 1919 р.

Брав участь у підготовці Четвертого універсалу, яким 22 січня 1918 року проголошено державну самостійність Української Народної Республіки. А за часів Української Держави гетьмана Скоропадського М. Шаповал очолив Український Національний Союз і став активним учасником протигетьманського повстання наприкінці 1918 року. Згодом, у 1919 – 1920 роках, працював секретарем дипломатичної місії УНР у Будапешті.

Після поразки Української революції 1917 – 1921 років більшість її чільних діячів опинилася в еміграції. В Чехословаччині, за сприяння президента республіки Томаша Масарика, розгорнулася жвава громадсько-політична й культурно-освітня робота української еміграції, видатним організатором якої став Микита Шаповал.

У переліку інституцій, які він організував і очолював – Український Громадський Комітет (1921 – 1925) і Всеукраїнський Робітничий Союз у Чехословаччині, такі вищі школи, як Українська Господарська Академія в Подєбрадах і Український Високий Педагогічний Інститут імені М. Драгоманова. Був він головою Українського Інституту Громадознавства (Українського Соціологічного Інституту в Празі), видавцем і редактором місячника «Нова Україна» (1922 – 1928).

285822722 397710352403395 4115873399848552652 n ad23b

Із збірника поезій М. Шаповала «Лісові ритми». ЦДАВО України.

Микита Шаповал залишив помітний слід в українській науці як один із фундаторів нової наукової галузі – соціології. Серед його дослідницьких та публіцистичних праць 1920-х – початку 1930-х років відомі «Революційний соціалізм на Україні» (1921), «Соціологія українського відродження» (1922), «Шлях визволення» (1923), «Масарик як соціолог», «Стара і нова Україна» (1925), «Місто й село» (1926), «Велика революція й українська визвольна програма» (1928), «Ляхоманія» (1931), «Міжнаціональне становище українського народу» (1934), «Загальна соціологія» (1934), «Суспільна будова» (1936). В наступні десятиліття вийшли друком мемуарні твори: «Схема життєпису» (1956), «Щоденник» у двох частинах (1958), «Гетьманщина і Директорія» (1958). Лише деякі з цих праць згодом були перевидані в незалежній Україні, а значна частина творчого архіву досі залишається в рукописах.

Також читайте: Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Помер Микита Шаповал 25 лютого 1932 року у Ржевницях біля Праги і там похований. Його творча спадщина в радянські часи була суворо заборонена, як і сама пам'ять про нього на його малій батьківщині. Лише у 1990-і роках у селі Серебрянка був встановлений пам’ятник земляку, створена музейна кімната у сільській школі, щороку проводилися посвячені йому читання.

286082125 702473494293166 1892673217682463862 n f4838

Пам’ятник Микиті Шаповалу в с. Серебрянка.

З позицій нашого часу можна по-різному оцінювати політичні погляди Шаповала та його стосунки з іншими визначними сучасниками – Грушевським, Винниченком, Петлюрою, щодо яких він не раз виступав гострим критиком і опонентом. Але годі сумніватися в тому, що сам він був видатним українським патріотом і державником. Його великий і багатогранний спадок поета, політика, вченого має бути осмислений і поцінований нащадками.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.