Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Семаковська Тетяна 12:02, 20 Травня 2022

245072968 1224922287985252 2091925369309348843 n 3b09eБахмут (у 1924 – 2016 роках – Артемівськ) – одне з найдавніших міст Донеччини. Але досі між істориками, краєзнавцями точаться суперечки щодо справжнього часу й обставин заснування міста. Коли ж насправді виникло постійне поселення на місці сучасного Бахмута і хто були його перші жителі – докладно розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. Відкривайте справжню історію Бахмута і перевіряйте себе у тесті. Дізнайтесь, чому Бахмут був і є Українською територією!

Які гіпотези розглядають і чому виникла суперечка?

У більшості довідників та енциклопедій першої половини ХІХ ст. заснування Бахмута датується початком XVIII століття і пов’язується з відкриттям і початком розробки соляних джерел на території сучасного міста. Натомість у ХХ ст. поширилася й стала панівною думка, що місто Бахмут походить від Бахмутської сторожі XVI ст. На цьому ґрунтується й офіційна дата заснування міста – 1571 рік.

Дике Поле на межі двох держав – територія Бахмута у XVI столітті

У XVI столітті по річці Сіверський Донець пролягав умовний кордон між Московською державою і Кримським ханством. Його правий берег, де наразі розташоване наше місто, так і називався в тогочасних документах – кримською стороною. Втім, по обидва боки кордону розлягалося Дике Поле – безмежний незаселений простір, де з одного боку кочували кримські й ногайські татари, а з іншого проникали загони козаків із Запоріжжя, Дону й Сіверщини у пошуках «козацького хліба» – військової здобичі.

Кримські татари майже щороку чинили грабіжницькі походи до населених земель Великого князівства Литовського (потім Речі Посполитої) та Московської держави – країн, між якими на той час були розділені українські землі. Обидві держави намагалися давати опір татарським набігам, утворюючи прикордонну службу, і залучали до охорони кордонів українських козаків. Так у 1572 році в Речі Посполитій з’явилося українське реєстрове козацтво. А в Московській державі приблизно в цей час бачимо козаків із Сіверщини (севрюків) у складі прикордонної сторожової служби.

 


 

Яку сторожу заснував Іван Грозний?

У 1846 році вийшла друком книга російського історика Івана Бєляєва «О сторожевой, станичной и полевой службе на Польской Украине Московского государства…», у якій докладно описана організація прикордонної служби Московської держави у XVI столітті. Саме тут вперше серед істориків була згадана загадкова Бахмутська сторожа.

За часів царювання в Москві Івана Грозного (1533 – 1584) на степовому кордоні було утворено декілька сторожових ліній для охорони від татарських нападів. У січні – лютому 1571 року в Москві був зібраний з’їзд прикордонників, який мав переглянути організацію прикордонної служби, щоб зробити її більш ефективною. З’їзд виробив «приговор» – своєрідний устав прикордонної  служби, в якому були детально розписані місця розташування прикордонних застав (сторож), маршрути розвідувальних загонів (станиць), обов’язки сторожів і станичників.

Крайньою на степовому кордоні була лінія з шести донецьких сторож (Коломацька, Обишкінська, Балаклійська, Ізюмська, Святогірська й Бахмутська, а також Айдарська – пізніше облишена, оскільки лежала осторонь від звичайних шляхів татарських набігів). Шоста, Бахмутська сторожа знаходилась «усть Черного Жеребца», тобто в місці впадіння в Донець його лівої притоки – Чорного Жеребця. Навпроти, з правого боку в Донець впадає річка Бахмут, яка й дала назву сторожі.

280091096 330847465668814 9148181221452195925 n 624e4

Донецькі сторожі за розписом 1571 року (з книги І. Бєляєва, 1846 р.)

Постійного поселення у XVI столітті не могло бути

Сторожа являла собою невеликий (з шести чоловік) кінний спостережний загін, який мав об’їздити дозором визначену ділянку кордону довжиною в кілька десятків верст на лівому (московському) березі Дінця. Сторожі мали спостерігати за кордоном і сповіщати царських воєвод у прикордонних містах про прихід татарських загонів. Отримавши тривожну звістку, царський уряд збирав військо для відсічі ворогу. Суворі правила прикордонної служби вимагали від сторожів розташовуватися на місцевості приховано, навіть не розводити вогонь на одному місці двічі, щоб не привернути  увагу ворога. Звісно, ні про які укріплення або постійні поселення сторожів на степовому кордоні не йшла й мова.

Але й ця тонка мережа спостережних загонів на пограниччі проіснувала недовго. Вже в 1587 році через напади «черкас» (свавільних українських козаків) Донецькі сторожі вирішено було скасувати, замінивши їх станицями – кінними загонами по 12 чоловік, які здійснювали розвідувальні рейди на «урочні місця», де раніше стояли сторожі. А в часи російської Смути початку XVII століття прикордонна служба Московської держави занепала, так що від прикордонних міст Путивля й Рильська, виїздили тільки «ближні» сторожі, не далі як за 15 – 20 верст.

Заселення козаками і розробка соляних джерел – територія Бахмута у XVII столітті

А в Придінців’ї в цей час поширився вплив українського козацтва. У середині XVII століття тут діяли свавільні козацькі загони Васька Рябухи, Семена Забузького, Григорія Торського. У складі одного з таких загонів вперше згадується Іван Богун – пізніше відомий козацький полковник, соратник Богдана Хмельницького.

280351302 498011705444868 3573089131496848539 n ee9e9

Слобідські козацькі полки. XVII – XVIII ст.

У другій половині XVII століття розпочалося масове переселення з Правобережної та Лівобережної України на землі колишнього Дикого Поля, де утворилися козацькі полки Сумський, Охтирський, Харківський, Острогозький, а в 1685 році – найпівденніший з них Ізюмський. Разом вони склали новий історичний регіон – Слобідську Україну. З часом заселення перейшло на правий берег Дінця, й до складу Ізюмського полку ввійшли нові укріплені поселення: Маяки, Тор (теперішній Слов’янськ), Райгородок.

Наприкінці XVII століття торський козак Омелян Бирюков відкрив соляні джерела на річці Бахмут, довкола яких невдовзі з’явилося поселення козаків-солеварів. Про це через тридцять років писали місцеві жителі до Сенату, пригадуючи час і обставини заснування міста. Близько 1703 року збудована невеличка дерев’яна фортеця, приписана потім разом із її мешканцями до Ізюмського слобідського козацького полку. Саме це й було початком історії постійного поселення на місці сучасного Бахмута.

Отже, наше місто було започатковане внаслідок  української народної колонізації, а не за велінням згори. А 1571 рік в історії краю позначився лише реформою сторожової служби Московської держави  за часів царя Івана Грозного.

280096945 326779922931004 4969614919770374156 n 8f055

План міста-фортеці Бахмут. 1730-і роки. Шведський національний архів.

280261986 3163268503898077 3955915281066378301 n 932c2

Бахмутські козаки XVIII ст. Реконструкція художника С. Шаменкова

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Алебастрове лиття можуть визнати першим елементом нематеріальної спадщини з Бахмута

Семаковська Тетяна 16:11, 2 Липня 2025
Алебстрове лиття на будівлі бахмутського музею / фото Управління культури Бахмутської міської ради

Алебастровий декор, який бахмутяни могли бачити на будівлях міста може стати першим з Бахмута об’єктом нематеріальної культурної спадщини Донеччини. Управління культури Бахмутської міської ради ініціювало включення цього елементу до обласного переліку. Зазначимо, що офіційно в Бахмуті не має жодного елементу, який був б включений до нематеріальної культурної спадщини.

Про деталі ініціативи редакції Бахмут IN.UA розповіла Ірина Булгакова, начальниця управління культури.

Алебастрове лиття

Йдеться про унікальне місцеве ремесло, це виготовлення прикрас для інтер’єру з алебастру, що побутувало серед мешканців Бахмута в минулому столітті. Колись подібні вироби прикрашали стелі, дзеркала, дверні арки, зокрема й у громадських будівлях.

Ірина Булгакова пояснює, що ідея внести алебастрове лиття до нематеріальної культурної спадщини області з’явилося під час обговорень з іншими громадами, які активно збирають та зберігають історію своїх громад таким чином.

Вирішили, що нам так само треба цим зацікавиться і зайнятися цим питанням, бо в нас жодного елементу не було внесено. Але наша культура дуже багата. Ми знайшли носійку цієї культури, в якої ще прабабуся займалася ліпленням. Ми хочемо зберегти  ідентичність бахмутської культури, й передати цю традицію далі. Це може стати першим елементом нематеріальної культурної спадщини з Бахмута, якщо громада підтримає цю ініціативу,

розповідає начальниця управління культури // Ірина Булгакова

Наразі фахівці збирають спогади, свідчення та думки громади через онлайн-анкету.

“Зараз працюємо з нашим краєзнавчим музеєм, щодо історичної довідки всього напрямку, працюємо по заповненню документів. Це робота така дуже кропітка, бо багато документів треба заповнити. Це й інвентарна картка, і облікова картка”, — пояснює Ірина Булгакова.

В серпні планується обласна нарада, на якій й представлятимуть алебастрове лиття та ухвалюватимуть рішення, чи включати його до нематеріальної спадщини регіону. У планах є відродження алебастрового ремесла, бахмутян хочуть залучати до майстер-класів та уроків при Центрах або осередках підтримки бахмутян, аби зберегти історію.

Крім того, у планах є й виставки елементів алебастрового лиття. Очільниця управління культури пояснює, що експозиція може включати як нові роботи бахмутян, які будуть створені під час майстер-класів, так й зацифровані елементи з Бахмута.

Заповнити анкету можна за посиланням: https://forms.gle/xowqBgCQcrTrcX8C6. Форма буде відкрита до 31 липня 2025 року. За словами пані Ірини, у анкеті вже є понад 20 відповідей, і в багатьох з них люди згадують, що алебастрові вироби вони часто зустрічали в Бахмуті.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Грошова підтримка для ВПО від “Карітас Полтава”: хто і як може отримати

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 14:50, 2 Липня 2025
Грошові виплати на оренду житла для переселенців / фото НБУ

Благодійна організація “Карітас Полтава” продовжує реалізацію програми фінансової допомоги для постраждалих внаслідок війни, зокрема для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які потребують підтримки з оплатою житла.

Про це йдеться в офіційному повідомленні організації.

Грошова допомога від Карітас у Полтаві

Грошова допомога призначена для новоприбулих ВПО, які переїхали до Полтавської області менше ніж 30 днів тому та отримали довідку ВПО. Підтримка орієнтована на найбільш вразливі категорії населення:

  • люди з інвалідністю або тяжкими хворобами;
  • самотні літні люди або домогосподарства, що складаються з однієї чи двох осіб пенсійного віку без підтримки родичів;
  • одинокі матері або батьки з дітьми до 18 років;
  • багатодітні родини (троє і більше дітей);
  • вагітні жінки та матері з дітьми до трьох років.

Додаткові умови

Обов’язковою умовою участі є середньомісячний дохід на одного члена сім’ї, що не перевищує 6 318 гривень. Крім того, підтримка не надається тим, хто вже отримував аналогічну грошову допомогу від інших організацій.

Необхідні документи та як отримати допомогу

Для подання заявки на отримання коштів необхідно мати при собі:

  • паспорт;
  • ідентифікаційний код;
  • довідку ВПО;
  • рахунок IBAN;
  • документи, що підтверджують належність до однієї з вразливих категорій;
  • довідки ОК-5 та ОК-7.

Як подати заявку

Звернутися можна до офісу “Карітас Полтава” за адресою: м. Полтава, вул. Пилипа Орлика, 20/1. Для отримання консультації телефонуйте: +380 (50) 346 4693. Всі звернення розглядаються індивідуально.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Важливо

Алебастрове лиття можуть визнати першим елементом нематеріальної спадщини з Бахмута

Алебастровий декор, який бахмутяни могли бачити на будівлях міста може стати першим з Бахмута об’єктом нематеріальної культурної спадщини Донеччини. Управління культури Бахмутської міської ради ініціювало […]

Грошова підтримка для ВПО від “Карітас Полтава”: хто і як може отримати

Благодійна організація “Карітас Полтава” продовжує реалізацію програми фінансової допомоги для постраждалих внаслідок війни, зокрема для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які потребують підтримки з оплатою житла. […]

14:50, 02.07.2025 Скопіч Дмитро

Бахмутська житлова управляюча компанія провела першу закупівлю на роботи в Гощі

Бахмутська житлова компанія проводить першу закупівлю на роботи в Гощі. Розповідаємо, що саме планують зробити. Житло для бахмутян в Гощі За даними платформи Прозорро комунальне […]

Закупівлі

Що придбала Торецька МВА у червні: аналіз закупівель на Прозорро

Близько 150 тисяч гривень у червні витратила Торецька міська військова адміністрація на закупівлі. Що саме придбали за ці кошти, читайте на Бахмут IN.UA. Торецьк, закупівлі […]

У Костянтинівці внаслідок удару FPV-дроном постраждали четверо людей

Близько 5-ї ранку російські війська атакували цивільну інфраструктуру Костянтинівки за допомогою FPV-дрона. Є 4 постраждалих. Про це повідомили в Костянтинівській МВА. Обстріл Костянтинівки 2 липня […]