“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни атакували Ясногірку чотирма авіабомбами: є загибла та поранені

Валентина Твердохліб 16:30, 3 Листопада 2026
удар по ясногірці
Наслідки атаки / фото Донецька обласна прокуратура

Рф продовжує завдавати ударів по населених пунктах Краматорської громади. 3 листопада росіяни вдарили по селищу Ясногірка. Влучання зафіксували у приватному секторі. Внаслідок атаки постраждали п’ятеро людей, одна людина загинула.

Про це повідомляє Донецька обласна прокуратура.

Удар по Ясногірці 3 листопада

3 листопада війська рф атакували селище Ясногірка. Противник вдарив чотирма авіабомбами “ФАБ-250” по приватному сектору.

Внаслідок обстрілу загинула жінка, її вік не повідомляється. Також постраждали п’ятеро людей. Четверо серед них — це члени однієї родини: 64-річні чоловік і дружина та їхні сини віком 29 і 40 років. Також травмувалася їхня сусідка. У постраждалих діагностували уламкові поранення, мінно-вибухові травми та контузії.

Удар по приватному сектору Ясногірки / фото Донецька обласна прокуратура

Внаслідок обстрілу є руйнування інфраструктури. Пошкоджень зазнали 16 будинків.

Пошкоджені будинки / фото Донецька обласна прокуратура

Краматорська окружна прокуратура розпочала досудове розслідування за фактом воєнного злочину.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутяни, які постраждали від аварії на ЧАЕС, можуть отримати 10 000 гривень: як подати заяву

Валентина Твердохліб 15:15, 3 Листопада 2026
чаес
Чорнобильська АЕС / фото Вікіпедія

Бахмутяни, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть отримати матеріальну допомогу від міської ради. Розмір виплати становить 10 000 гривень. Заяви на отримання допомоги прийматимуть протягом листопада.

Про це повідомляє Бахмутська міськрада.

Допомога бахмутянам, постраждалим від аварії на ЧАЕС: як отримати

Бахмутська міська рада оголосила про можливість отримання матеріальної допомоги до Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що відзначається 14 грудня. Її можуть отримати бахмутяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесені до І категорії. Розмір виплат становить 10 000 гривень.

Щоб отримати допомогу, потрібно надати пакет документів до Управління соцзахисту населення. Документи прийматимуть з 1 до 30 листопада.

Для оформлення допомоги потрібні заява та скани або фотокопії таких документів:

  • паспорт;
  • ідентифікаційний код;
  • довідка про взяття на облік ВПО;
  • посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи (І категорія);
  • реквізити рахунку в банківській установі.

Всі ці документи разом із заявою потрібно надіслати на електронну пошту Управління соціального захисту населення Бахмутської міськради: [email protected]

За додатковою інформацією можна звернутися на гарячу лінію за номерами: +380 (95) 498 7615, +380 (99) 713 3980.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

удар по ясногірці

Росіяни атакували Ясногірку чотирма авіабомбами: є загибла та поранені

Рф продовжує завдавати ударів по населених пунктах Краматорської громади. 3 листопада росіяни вдарили по селищу Ясногірка. Влучання зафіксували у приватному секторі. Внаслідок атаки постраждали п’ятеро людей, одна […]

чаес
Важливо

Бахмутяни, які постраждали від аварії на ЧАЕС, можуть отримати 10 000 гривень: як подати заяву

Бахмутяни, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть отримати матеріальну допомогу від міської ради. Розмір виплати становить 10 000 гривень. Заяви на отримання допомоги […]

Курахівська громада оголосила про виплати переселенцям без житла: які суми передбачені

Курахівська громада надає одноразову допомогу на проживання своїм мешканцям. Сума допомоги складає від 6 до 10 тисяч гривень на родину. Її пропонують сім’ям вразливих категорій, […]

На що Бахмутська лікарня витратила понад 1 млн грн у жовтні

У жовтні 2026 року багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування міста Бахмут провела майже два десятки закупівель через електронну систему Prozorro. Загальна вартість успішних та активних тендерів […]

13:30, 03.11.2026 Скопіч Дмитро
бахмутська мва

Скільки Бахмутська МВА витратила на закупівлі у жовтні

У жовтні 2026 року Бахмутська МВА провела сім державних закупівель. Загалом у жовтні для потреб Бахмутської громади придбали товарів та послуг на понад 119 тисяч […]