“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни скинули авіабомби на Слов’янськ: є загиблі

Семаковська Тетяна 16:00, 24 Липня 2026
Наслідки атаки / фото Вадим Філашкін

Зранку російські війська завдали авіаційного удару по Слов’янську. Внаслідок скидання двох авіабомб є загиблі та поранені серед цивільного населення, а також масштабні руйнування приватної власності та інфраструктури.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Авіаудар по Слов’янську

За даними Вадима Філашкіна, начальника Донецької обласної військової адміністрації, росіяни завдали авіаційного удару по Слов’янську. Внаслідок атаки загинуло 5 людей та 9 поранених.

Серед п’яти загиблих наразі ідентифікована одна особа. Це мешканка Билбасівки 1950 року народження. Процес встановлення осіб ще чотирьох людей триває. Дев’ятьом пораненим надається необхідна медична допомога.

Сама атака, за даними Вадима Ляха, сталася о 10:40. На місто скинули дві авіабомби.

Пошкоджено щонайменше 10 приватних будинків, оптова база, приватне підприємство, приміщення іноземного консульства, 8 автівок, при цьому три з них знищено“, — деталізує начальник Слов’янської міської військової адміністрації Вадим Лях.

Зокрема, пошкоджень зазнало приміщення почесного консульства Латвійської Республіки.

Евакуація

Російські війська щодня атакують міста регіону. Другий день поспіль ці атаки призводять до численних жертв безпосередньо у Слов’янську. Перебувати поблизу лінії фронту небезпечно, тому мешканців закликають виїжджати.

Процес евакуації є безоплатним. Громадянам надають допомогу з дорогою, розміщенням та підтримкою на нових місцях.

Для запису на евакуацію працюють телефонні номери: 0 800 500 121 та +380 (73) 050 0121. Для евакуації тяжко хворих людей та осіб з інвалідністю діє окрема лінія: 0 800 332 614.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Воєнний стан і мобілізацію офіційно продовжили: Зеленський підписав закони

Валентина Твердохліб 15:30, 24 Липня 2026
Володимир Зеленський Крим, мобілізація вибори в Україні, воєнний стан
Президент України Володимир Зеленський / фото ОП

Сьогодні, 24 липня, Президент України Володимир Зеленський підписав закони про продовження воєнного стану і мобілізації в Україні. Вони триватимуть до 31 жовтня 2026 року.

Про це йдеться на сайті Верховної Ради України.

Президент підписав закони про продовження воєнного стану та мобілізації

Сьогодні, 24 липня, Президент України Володимир Зеленський підписав укази про продовження строку дії воєнного стану та мобілізації України. Про це йдеться у картках законів №15401 та №15402.

Воєнний стан та загальна мобілізація в Україні продовжені ще на 90 днів. Вони діятимуть до 31 жовтня 2026 року.

Зазначимо, що це вже 20-те продовження воєнного стану та мобілізації. Воєнний стан оголосили в Україні 24 лютого 2022 року після повномасштабного вторгнення росії.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни скинули авіабомби на Слов’янськ: є загиблі

Зранку російські війська завдали авіаційного удару по Слов’янську. Внаслідок скидання двох авіабомб є загиблі та поранені серед цивільного населення, а також масштабні руйнування приватної власності […]

Володимир Зеленський Крим, мобілізація вибори в Україні

Воєнний стан і мобілізацію офіційно продовжили: Зеленський підписав закони

Сьогодні, 24 липня, Президент України Володимир Зеленський підписав закони про продовження воєнного стану і мобілізації в Україні. Вони триватимуть до 31 жовтня 2026 року. Про […]

Житловий ваучер для ВПО у “Дії”: як відстежувати статус та забронювати кошти

Для внутрішньо переміщених осіб із тимчасово окупованих територій запустили другий етап послуги з отримання житлового ваучера. Процес від подання заяви до бронювання 2 мільйонів гривень […]

Перехід на зимовий час в Україні 2026: коли переводити годинник

В Україні продовжує діяти порядок сезонного переведення годинників. Восени 2026 року відбудеться черговий перехід на зимовий час, оскільки закон про фіксацію єдиного часу не набув […]

14:00, 24.07.2026 Скопіч Дмитро

Удар по логістиці та позиціях російської армії на Донеччині: що уразили ЗСУ

ЗСУ вдарили по складах забезпечення росіян у Донецькій області, зокрема, понтонну переправу. Дані про результати проведення операції 23 липня оприлюднила пресслужба Генерального штабу ЗСУ. Ураження […]