“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Дружківська громада збирає дані ВПО для надання допомоги — як долучитися

Валентина Твердохліб 14:00, 24 Грудня 2025
продуктові набори, допомога впо
Продуктовий набір / фото Дружківська МВА

Дружківська громада розпочала збір даних про місцевих мешканців, які евакуювались в інші регіони. Збір даних необхідний для подальшого надання допомоги ВПО.

Про це повідомляє Дружківська МВА.

ВПО з Дружківки, як подати заявку на допомогу

Дружківська МВА ініціювала збір даних про ВПО, які евакуювалися з громади. Ця інформація необхідна для створення переліку переселенців і переселенок у кожному регіоні України. В подальшому для ВПО буде передбачена гуманітарна допомога.

Наразі стартував збір даних людей, які евакуювались до міста Кропивницький та громад Кіровоградської області. Передати свої дані про нове місце проживання можна за посиланням. Заповнювати анкети можуть мешканці міста Дружківка і населених пунктів, які входять до складу Дружківської громади.

Видача гуманітарної допомоги планується у Кропивницькому. Нещодавно Дружківська МВА оголошувала плани щодо відкриття хабу в цьому місті.

Раніше редакція розповідала, що з похолоданням збільшилась кількість бажаючих виїхати з Дружківської громади. Основна кількість заявок надходить з міста Дружківка та селища Олексієво-Дружківка. Волонтери гуманітарної місії “Проліска” вивозять звідти маломобільних, немобільних та поранених людей.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Багато людей вивозимо з Дружківки”: волонтер Євген Ткачов про евакуацію на Донеччині

Валентина Твердохліб 12:40, 24 Грудня 2025
дружківка
Евакуація маломобільних людей на Донеччині / фото Facebook-сторінка Євгена Ткачова

У Донецькій області триває евакуація. Однією з організацій, яка щоденно займається вивозом людей, є гуманітарна місія “Проліска”. Наразі фокус волонтерів місії — евакуація маломобільних людей з прифронтових населених пунктів. Збільшилась і евакуація людей з медзакладів.

Як зараз відбувається евакуація на Донеччині, редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов — волонтер гуманітарної місії “Проліска”.

Евакуація на Донеччині

Волонтер Євген Ткачов працює у складі гуманітарної місії “Проліска”. Зараз він вивозить людей з населених пунктів, наближених до лінії фронту. Найбільше — з Олексієво-Дружківки та Дружківки. Звідти евакуюють малобільних і немобільних людей, поранених мешканців. Щодня волонтер робить кілька заїздів, в день вдається евакуювати до десятка мешканців.

Заїзд до Олексієво-Дружківки ще можливий, але через російські обстріли він небезпечний.

За словами Євгена Ткачова, кількість бажаючих виїхати збільшилась. Особливо з міста Дружківка.

“З Олексієво-Дружківки дуже багато заявок, бо там небезпечно, не так просто туди заїхати. І з похолоданням збільшились заявки з Дружківки. Також багато вивозимо людей, яких раніше доставляли до Дружківки з Костянтинівки, Олексієво-Дружківки. Це ті, хто був поранений або контужений, а тепер їх підлікували і “Проліска” везе далі”, — зазначив волонтер.

Наближення свят, за словами Євгена Ткачова, не впливає на динаміку виїзду людей. Перш за все поштовхом до евакуації стають загострення безпекової ситуації, перебої і припинення комунальних послуг.

“На свята люди у прифронтових громадах не зважають. На рішення про виїзд часто впливають тільки обстріли, але найбільше — зникнення комуналки: газу, електрики, води. Це навіть більше впливає, ніж безпекова ситуація”, — зауважив Євген Ткачов.

Контакти для евакуації

Зробити заявку на евакуацію волонтерами “Проліски” можна за телефонами: +380 (93) 202 2232, +380 (96) 404 1034.

Звернення на евакуацію також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

продуктові набори

Дружківська громада збирає дані ВПО для надання допомоги — як долучитися

Дружківська громада розпочала збір даних про місцевих мешканців, які евакуювались в інші регіони. Збір даних необхідний для подальшого надання допомоги ВПО. Про це повідомляє Дружківська МВА. ВПО […]

дружківка

“Багато людей вивозимо з Дружківки”: волонтер Євген Ткачов про евакуацію на Донеччині

У Донецькій області триває евакуація. Однією з організацій, яка щоденно займається вивозом людей, є гуманітарна місія “Проліска”. Наразі фокус волонтерів місії — евакуація маломобільних людей […]

Важливо

Володимир Зеленський розкрив зміст 20 пунктів мирного плану: повний список

Володимир Зеленський уперше опублікував всі пункти мирного плану, який Україна обговорює з представниками США та росії. Детальніше про це — в матеріалі Бахмут IN.UA. 20 […]

житло
Важливо

Де може з’явитися соціальне орендоване житло для бахмутян у межах експериментального проєкту

У грудні 2025 року Бахмутська МВА долучилась до експериментального проєкту зі створення фонду муніципального (соціального) житла для подальшого надання його в оренду. На сьогодні громада […]

Історії

“Різдво — це стан душі”: майстер вертепу Андрій Тимчак із Званівки про підготовку до свята

Різдво — це свято, яке проходить у сімейному колі. Подекуди його традиції осучаснюють, роблячи їх оптимальними для сучасних поколінь та доповнюють особливостями регіону. Редакція Бахмут […]

10:20, 24.12.2025 Скопіч Дмитро