Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

• Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного
• Вулиця Героїв Небесної Сотні у Бахмуті: на честь кого вона названа
• Там, де народжуються янголи в білих халатах: ювілей Бахмутського медичного коледжу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

20 вересня на тимчасово окупованих територіях України завершились незаконні вибори до російської Госдуми. Окупанти відзвітували про рекордну явку виборців, тоді як у самій росії явка склала трохи більше 56%. Таким чином рф хоче показати, що мешканці ТОТ, нібито, зацікавлені в участі в російських політичних процесах.

Про це повідомляє Центр протидії дезінформації.

Вибори на ТОТ

Російські адміністрації на тимчасово окупованих територіях України відзвітували про завершення виборів до російської Госдуми. Окупанти заявили про високу явку, яка суттєво перевищила середні показники по росії.

Так, представники виборчих комісій заявили, що явка становила:

• на ТОТ Донеччини — понад 81%;
• на ТОТ Луганщини — майже 80%;
• на ТОТ Запорізької області — понад 79%;
• на ТОТ Херсонщини — 74,6%.

Для порівняння, підсумкова явка в самій росії зупинилася на позначці близько 56,6%.

У Центрі протидії дезінформації зазначають, що подібні рекордні цифри — це заздалегідь спланований пропагандистський трюк. У такий спосіб рф прагне створити враження, що, нібито, населення захоплених українських регіонів має значний інтерес до російських політичних процесів, а самі території інтегруються до рф.

Насправді ж вибори проходили в умовах окупації, тотального примусу та за повної відсутності незалежного спостереження. Показники явки створювали, зокрема, за допомогою подворових обходів, під час яких представників виборчих комісій супроводжували озброєні російські військові.

Читайте також:

• Що стоїть за російськими заявами про “відновлення” окупованих територій
• В росії готується нова хвиля мобілізації на 600 тисяч людей — ГУР і СЗР
• Як Донецька філармонія перетворилася на інструмент російської пропаганди

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Благодійний фонд “СОС Дитячі Містечка Україна” проводить програму одноразової грошової допомоги для визначених категорій сімей. Сума виплати становить 10 800 гривень на дитину, а в окремих випадках — 14 400 гривень. Виплата здійснюється одним платежем. Деталі програми, критерії для отримання коштів та перелік необхідних документів розписані нижче.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Грошова допомога від “СОС Дитячі Містечка Україна”

Грошова допомога передбачена для сімей, які усиновили дитину або дітей у період з 1 жовтня 2025 року до 31 грудня 2026 року. До цієї категорії належать родини, які відповідають хоча б одному з таких критеріїв:

• усиновлення дитини з інвалідністю або особливими освітніми потребами;
• усиновлення двох і більше дітей; усиновителі мають статус внутрішньо переміщених осіб;
• усиновлення дитини віком старше семи років.

Для цієї категорії заявників розмір виплати складає 10 800 гривень на одну дитину. Якщо дитина має інвалідність або особливі освітні потреби, сума збільшується до 14 400 гривень.

Вимоги для прийомних сімей та опікунів

Програма поширюється на прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу та опікунів чи піклувальників. Умовою для отримання коштів є влаштування до сім’ї двох та більше дітей віком до 18 років у період з 1 грудня 2025 року до 31 грудня 2026 року.

Опікуни та піклувальники можуть брати участь у програмі у разі влаштування однієї дитини віком до 18 років, за умови підтвердження сімейної опіки родинними зв’язками між заявником та дитиною. Розмір допомоги для всіх цих категорій складає 10 800 гривень на одну дитину.

Територія дії програми та процес реєстрації

Благодійна допомога надається на всій території України, за винятком територій активних бойових дій, які внесені до переліку, затвердженого уповноваженим органом. Виплата можлива на таких територіях виключно у разі наявності офіційних відомостей про дату завершення бойових дій.

Заявники подають заявку через спеціальну онлайн-форму.

Перелік документів для оформлення

Для реєстрації усі заявники повинні надати згоду на обробку персональних даних, заяву законного представника дитини, копії паспорта, документа про місце проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків та свідоцтва про народження дитини. Обов’язково додається інформація про банківські реквізити заявника. За потреби можуть вимагатися інші документи.

Залежно від категорії застосовуються додаткові вимоги до документації:

• усиновлювачі надають згоду на обробку інформації, яка є таємницею усиновлення, та копію рішення суду про усиновлення;
• прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу та опікуни додають копії документів про своє створення або встановлення опіки.

Читайте також:

Які виплати при народженні дитини може отримати військовий у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!