“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сили оборони уразили Сніжнянський машинобудівний завод на окупованій Донеччині

Семаковська Тетяна 16:22, 7 Жовтня 2026
Момент ураження / скриншот з відео

Сили оборони України уразили Сніжнянський машинобудівний завод на тимчасово окупованій Донеччині. За даними військових, підприємство працює на російський військово-промисловий комплекс та виготовляє деталі для двигунів бойової авіації.

Про це повідомив 413-й полк Сил безпілотних систем “Рейд”.

Сніжнянський машинобудівний завод на Донеччині: що відомо про ураження

У вересні 2026 року оператори 4-го батальйону 413-го полку Сил безпілотних систем “Рейд” у взаємодії з іншими складовими Сил оборони України завдали удару по Сніжнянському машинобудівному заводу. Підприємство розташоване на тимчасово окупованій території Донецької області. Про це 6 жовтня повідомив 413-й полк СБС “Рейд”, опублікувавши кадри ураження підприємства.

За інформацією військових, Сніжнянський машинобудівний завод є важливим об’єктом російського військово-промислового комплексу.

Підприємство спеціалізується на виготовленні деталей для газотурбінних двигунів. Зокрема, йдеться про диски та лопатки компресорів і турбін.

Як зазначили у 413-му полку “Рейд”, продукцію підприємства використовує російська військова промисловість для виробництва елементів двигунів літаків-штурмовиків та бойових вертольотів.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська міська рада організовує “Пряму лінію”: як долучитися

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 15:00, 7 Жовтня 2026
Сергій Родін фото Бахмутська МВА

Завтра, 8 жовтня, Бахмутська міська рада проведе “Пряму лінію” з мешканцями громади. Бахмутяни зможуть зателефонувати заступнику міського голови Сергію Родіну та поставити питання, які їх турбують.

Про це повідомляє Бахмутська міська рада.

“Пряма лінія” для бахмутян

“Пряма лінія” для бахмутян відбудеться 8 жовтня з 12:00 до 13:00. На питання містян відповідатиме заступник міського голови Сергій Родін.

Аби поставити питання представнику міської влади, а також отримати відповідь на нього, потрібно зателефонувати за номером: +38 (095) 082 2680. Зверніть увагу, що лінія може бути перевантажена через велику кількість дзвінків.

Для термінових запитів жителі можуть звертатися до центрів підтримки або надсилати запити електронною поштою.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сили оборони уразили Сніжнянський машинобудівний завод на окупованій Донеччині

Сили оборони України уразили Сніжнянський машинобудівний завод на тимчасово окупованій Донеччині. За даними військових, підприємство працює на російський військово-промисловий комплекс та виготовляє деталі для двигунів […]

Бахмутська міська рада організовує “Пряму лінію”: як долучитися

Завтра, 8 жовтня, Бахмутська міська рада проведе “Пряму лінію” з мешканцями громади. Бахмутяни зможуть зателефонувати заступнику міського голови Сергію Родіну та поставити питання, які їх […]

15:00, 07.10.2026 Скопіч Дмитро
Важливо

Матеріальна допомога бахмутянам у 2026 році: МВА оновила умови та додала нову виплату 

У Бахмутській громаді оновили правила надання матеріальної допомоги. Серед головних змін — нова щорічна виплата у 10 тисяч гривень на кожного члена сім’ї загиблого Захисника […]

Як жителям Донеччини та ще 5 областей отримати 10 тисяч гривень від Fight For Right

Громадська організація Fight For Right запустила програму підтримки для людей з інвалідністю та людей старшого віку, які проживають у прифронтових регіонах України. Благодійники надають ваучери […]

13:20, 07.10.2026 Скопіч Дмитро
Важливо

Хто керує захопленим Донецьким інститутом залізничного транспорту: досьє на Михайла Чепцова

На окупованій Донеччині працює захоплений Донецький інститут залізничного транспорту (ДонІЗТ). Він готує молодь до роботи на залізничних обʼєктах у рф та на окупованих територіях. Керує […]