“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Дружківці не запускатимуть опалювальний сезон: у МВА назвали причину

Валентина Твердохліб 14:55, 6 Серпня 2026
буржуйки, опалювальний сезон
Видача буржуйок у Дружківці / фото Донецька ОВА

У місті Дружківка неможливо розпочати опалювальний сезон. На це вплинуло наближення лінії фронту і руйнування інфраструктури.

Про це повідомляє Дружківська МВА.

У Дружківці не буде опалювального сезону: що відомо

У Дружківці не відбудеться опалювальний сезон 2026-2027. На це вплинуло кілька причин:

  • наближення лінії фронту;
  • віднесення Дружківської громади до зони активних бойових дій;
  • критичні руйнування об’єктів тепло-, водо- та електропостачання.

Центр обслуговування клієнтів “Дружківкатепломережа” припинив прийом споживачів.

При цьому припинення теплопостачання не звільняє людей від оплати фактично наданих послуг з постачання теплової енергії. Всім, хто має заборгованість і хоче її погасити, потрібно звернутися за телефоном: +380 (50) 347 0994.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Вступна кампанія до аспірантури: оновлений графік та етапи відбору

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 13:30, 6 Серпня 2026
Київський університет імені Тараса Шевченка / фото Смарт Освіта

Міністерство освіти і науки України змінило строки проведення вступної кампанії до аспірантури. Рішення ухвалили для того, щоб надати вступникам більше часу на подання заяв та проходження необхідних вступних випробувань.

Про це повідомили в МОН.

Нові дати основної вступної кампанії до аспірантури

Згідно з оновленим графіком, процес вступу на бюджетні та контрактні місця передбачає такі часові межі:

  • подання заяв для участі у конкурсному доборі та реєстрація на іспит зі спеціальності триватиме до 18:00 7 вересня;
  • вступні іспити зі спеціальності та інші передбачені закладами освіти оцінювання пройдуть у період з 8 до 21 вересня;
  • надання рекомендацій до зарахування розпочнеться з 22 вересня;
  • оновлення списків рекомендованих на бюджетні місця відбудеться до 26 вересня, це передбачено для випадків, коли окремі вступники не виконають вимог до зарахування;
  • зарахування вступників, які отримали рекомендації та виконали всі вимоги, завершиться до 28 вересня.

Умови додаткового набору

Заклади вищої освіти мають право проводити додатковий набір студентів до аспірантури. Це стосується виключно контрактних місць за заочною або вечірньою формами здобуття освіти. Такий набір може розпочатися не раніше 29 вересня, а точні строки кожен заклад освіти визначає самостійно у своїх правилах прийому. Процес зарахування на ці місця має відбутися не пізніше ніж через 15 днів після завершення реєстрації заяв, але кінцевий термін встановлено до 15 жовтня.

Результати загальнодержавних випробувань Основна сесія іспитів “ЄВІ” та “ЄВВ” для вступників в аспірантуру відбулася в липні. Результати цих випробувань за шкалою від 100 до 200 балів будуть доступні до 7 серпня у персональних кабінетах учасників. Додаткова сесія випробувань пройде з 24 до 28 серпня, а оголошення її результатів заплановане до 4 вересня.

Іспит зі спеціальності та додаткові оцінювання

Другим етапом відбору є вступний іспит зі спеціальності або спеціальностей для міждисциплінарної освітньо-наукової програми. Цей іспит є обов’язковим для всіх вступників, включно з особами, які мають право на спеціальні умови вступу. Результат іспиту зі спеціальності становить 60 відсотків конкурсного бала.

Заклади вищої освіти також можуть встановлювати додаткові критерії оцінювання, серед яких співбесіди, інші іспити, а також презентації дослідницьких пропозицій або наукових досягнень. Перелік та порядок проведення таких оцінювань фіксується у правилах прийому конкретного закладу освіти.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

буржуйки

У Дружківці не запускатимуть опалювальний сезон: у МВА назвали причину

У місті Дружківка неможливо розпочати опалювальний сезон. На це вплинуло наближення лінії фронту і руйнування інфраструктури. Про це повідомляє Дружківська МВА. У Дружківці не буде […]

Вступна кампанія до аспірантури: оновлений графік та етапи відбору

Міністерство освіти і науки України змінило строки проведення вступної кампанії до аспірантури. Рішення ухвалили для того, щоб надати вступникам більше часу на подання заяв та […]

13:30, 06.08.2026 Скопіч Дмитро
Важливо

Зруйнували і забули: як у “днр” викреслили Бахмут зі свого порядку денного

У серпні 2022 року почалася битва за Бахмут, вона тривала фактично по травень 2023 року. За цей час російські війська послідовно знищували місто, так армія […]

Важливо

Евакуація з Донеччини: скільки дітей залишається у небезпечних громадах та звідки стартує новий етап

У Донецькій області триває обов’язкова евакуація населення з небезпечних зон. У 16 населених пунктах чотирьох територіальних громад досі залишається 118 дітей. Водночас Рада оборони області […]

Росіяни збільшили кількість атак на Костянтинівському та Покровському напрямках — Генштаб ЗСУ

За минулу добу російська армія посилила тиск на східному фронті. Загальна кількість штурмових дій на п’яти основних напрямках зросла з 85 до 88. Найбільше збільшення […]