“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Маріупольці не можуть отримати компенсації за знищене житло: у чому причина

Валентина Твердохліб 17:00, 8 Жовтня 2026
житло, компенсації
Багатоквартирний будинок в окупованому Маріуполі / фото Маріупольська міськрада

У Маріупольській громаді неможливо провести обстеження знищеного та пошкодженого житла, оскільки територія перебуває під тимчасовою окупацією. Станом на 4 вересня 2026 року 53 заяви на компенсацію за знищене майно мають статус “зупинено розгляд”. Частина заяв отримали відмову.

Скільки знищених будинків налічується в Маріуполі і чому мешканці міста не можуть отримати компенсації, повідомляє Маріупольська МВА у відповідь на запит редакції.

Скільки будинків знищено та пошкоджено в Маріуполі

Маріупольська громада офіційно визнана тимчасово окупованою територією. Через відсутність законодавчо врегульованого механізму обстеження нерухомості на окупованих територіях провести фіксацію пошкоджень та руйнувань у Маріуполі наразі неможливо.

Статистику ведуть за даними аналізу відкритих джерел. Офіційно Маріупольська МВА заявляє про:

  • 929 знищених багатоквартирних будинків знищено;
  • 1 207 пошкоджених багатоквартирних будинків;
  • 4 190 знищених приватних будинків;
  • 2 219 приватних будинків з критичними пошкодженнями;
  • 23 283 приватних будинків з легкими або середніми пошкодженнями.

Скільки заяв на компенсацію подали маріупольці

У червні 2023 року через застосунок “Дія” надійшло 28 заяв на отримання компенсації для відновлення пошкодженого майна на території Маріупольської громади.

Позитивних рішень щодо виплати компенсацій за пошкоджене або знищене майно комісії не ухвалювали.

У червні 2025 року через “Дію” надійшло ще 59 заяв щодо отримання компенсації за знищене майно.

Чому маріупольцям не видають компенсації

Щодо 28 заяв, поданих на компенсацію для відновлення пошкодженого майна, у вересні 2023 року комісія ухвалила рішення про відмову. Підставою стало те, що нерухомість розташована на тимчасово окупованій території.

Ще за шістьма заявами на компенсацію за знищене майно у грудні 2025 року комісія також ухвалила рішення про відмову. У документі зазначено, що підставою стали особисті заяви відповідних заявників.

Таким чином, жоден заявник із Маріупольської громади не отримав компенсацію ні для відновлення пошкодженого майна, ні за знищене нерухоме майно.

Станом на 4 вересня 2026 року 53 заяви щодо надання компенсації за знищене майно мають статус “зупинено розгляд”. На сьогодні відсутній механізм, який дозволяв би проводити обстеження нерухомості на тимчасово окупованій території.

Фактично це означає, що заяви не можуть бути повноцінно розглянуті без механізму підтвердження стану майна.

Які рішення пропонує Маріупольська МВА

У Маріупольській МВА зазначають, що з 2022 року зверталися до народних депутатів, представників уряду, Офісу Президента України та міжнародного Реєстру збитків щодо забезпечення компенсаційних виплат мешканцям громади. Серед запропонованих рішень — поширення на Маріуполь досвіду Мелітополя, де запровадили експериментальний механізм обстеження знищених об’єктів із використанням даних дистанційного зондування Землі.

Також МВА підтримує законопроєкт №11161, який передбачає механізм отримання компенсації за знищене або пошкоджене майно на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих територіях без проведення обстеження.

Окремо Маріупольська МВА виступає за поширення на всіх ВПО з тимчасово окупованих територій механізму житлових ваучерів у розмірі 2 мільйона гривень.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сім’ї на Харківщині можуть отримати 43 200 гривень: хто має право на допомогу

Валентина Твердохліб 16:00, 8 Жовтня 2026
карітас-спес
Грошова допомога / фото Нацбанк України

“Карітас-Спес Харків” запустив нову програму, межах якої родини можуть отримати 43 200 гривень на розвиток господарства, започаткування власної справи або професійне навчання.

Про це повідомляє “Карітас-Спес Харків”.

Хто може отримати допомогу від “Карітас-Спес Харків”

У Харківській області стартував проєкт “Родина родині: індивідуальна підтримка” від “Карітас-Спес Харків”. Програма передбачає грошову допомогу в 43 200 гривень на родину.

Подати заявку на участь можуть:

  • багатодітні родини;
  • родини, у складі яких є люди з інвалідністю першої або другої групи.

Отримані кошти можна витратити на:

  • придбання насіння та інших сільськогосподарських матеріалів;
  • купівлю обладнання для господарства;
  • придбання тварин;
  • започаткування або розвиток власної справи;
  • професійне навчання та перекваліфікацію.

Додаткову інформацію про умови участі у програмі можна отримати за телефоном: +380 (50) 333 4176. Також за цим номером доступні консультації у Viber.

Оскільки кількість грантів обмежена, потенційним учасникам рекомендують заздалегідь звернутися для уточнення актуальних умов та можливості подання заявки.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

житло

Маріупольці не можуть отримати компенсації за знищене житло: у чому причина

У Маріупольській громаді неможливо провести обстеження знищеного та пошкодженого житла, оскільки територія перебуває під тимчасовою окупацією. Станом на 4 вересня 2026 року 53 заяви на […]

Сім’ї на Харківщині можуть отримати 43 200 гривень: хто має право на допомогу

“Карітас-Спес Харків” запустив нову програму, межах якої родини можуть отримати 43 200 гривень на розвиток господарства, започаткування власної справи або професійне навчання. Про це повідомляє […]

Лабораторні дослідження, пальне та автозапчастини: на що витрачала кошти Соледарська міськрада у вересні

У вересні 2026 року Соледарська міська рада та її структурні підрозділи провели сім державних закупівель. Загалом у вересні для потреб громади придбали товарів та послуг […]

15:00, 08.10.2026 Скопіч Дмитро
Історії

“Я така ж сама, як і ви”: як бахмутянка Вікторія Канаєва після евакуації почала допомагати ВПО в Ірпені

Вікторія Канаєва — переселенка з Бахмута. У 2022 році вона виїхала з рідного міста і оселилася на Київщині в місті Ірпінь. Втративши домівку, жінка почала […]

У Словʼянську зупиняють громадський транспорт

У Слов’янській громаді з 9 жовтня припиняється рух громадського транспорту. Рішення ухвалили через загострення безпекової ситуації. Про це повідомляє Словʼянська МВА. У Слов’янську припинять рух […]