Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

• Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного
• Вулиця Героїв Небесної Сотні у Бахмуті: на честь кого вона названа
• Там, де народжуються янголи в білих халатах: ювілей Бахмутського медичного коледжу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Верховна Рада підтримала законопроєкт №15111-д, який змінює правила оподаткування доходів від здачі нерухомості в оренду. Документ передбачає зниження податкової ставки понад удвічі та запроваджує автоматичну передачу даних про доходи орендодавців із цифрових сервісів безпосередньо до податкової служби.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Податок на доходи від оренди житла: нові положення

Зараз власники нерухомості, які здають житло легально, сплачують 23% податку від свого прибутку. Ця сума складається з 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору. Нові правила почнуть діяти з 1 січня 2027 року. Загальне податкове навантаження знизиться до 10%. Ставка податку на доходи фізичних осіб становитиме 5%, а військовий збір залишиться на рівні 5%.

Під час переходу на офіційну здачу житла власники втратять пільги на нерухомість. Наразі вони діють на площу до 60 квадратних метрів для квартир та до 120 квадратних метрів для приватних будинків.

Окремим кроком реформи є зміна підходу до контролю за фінансовими операціями. Цифрові платформи та сервіси, через які користувачі здають житло, будуть зобов’язані автоматично передавати інформацію про доходи орендодавців до податкової. Механізм запроваджують для унеможливлення приховування прибутків та виведення ринку з тіні.

Легалізація ринку нерухомості

Офіційна статистика за 2024 рік показує, що доходи від оренди задекларували лише близько 900 осіб. Більшість власників не оформлюють договори та уникають сплати податків через високе фінансове навантаження. Зниження ставки має стимулювати громадян переходити в легальне поле самостійно.

Голова профільного парламентського комітету Олена Шуляк вказує, що ключова мета реформи — легалізувати ринок оренди і зробити його зрозумілим для людей. Також ці зміни є частиною переходу держави до європейської системи житлової політики, де ринок оренди та соціального житла функціонує прозоро.

Читайте також:

Довідка про доходи онлайн: інструкція з оформлення через Електронний кабінет платника

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Діти з бахмутських родин, які перебувають за кордоном, мають повний доступ до української освіти. Це забезпечують бахмутські школи, які продовжують навчати дітей та приймати нових учнів. Щоб кожен бахмутянин мав доступ до української освіти, педагоги створюють гнучкі графіки навчання і реалізують нові освітні ініціативи. Це дозволяє дітям не втрачати зв’язок з Україною та отримувати якісну освіту в евакуації. На сьогодні майже половина учнів бахмутських шкіл — це діти, які перебувають за кордоном. Право на вступ до бахмутських шкіл мають і діти з інших громад.

Які можливості пропонують бахмутські школи українським учням з-за кордону, редакції Бахмут IN.UA розповіла Анна Артюхіна — заступниця начальниці Управління освіти.

Які бахмутські школи приймають дітей, що перебувають за кордоном

Бахмутські школи продовжують роботу в евакуації та дистанційне навчання. Станом на кінець навчального року в школах Бахмута навчались понад 2 000 учнів. Майже половина з них — це діти, які перебувають за кордоном.

“Коли починався воєнний стан, у нас приблизно 25, до 30% дітей були за кордоном. А зараз ця цифра збільшується. Сьогодні у нас за кордоном перебувають 1 014 школярів, тоді як в Україні — 1 123 дітей. Тобто майже в кожному класі є діти, які перебувають за кордоном”, — зазначила Анна Артюхіна.

За словами Анни Артюхіної, попит на навчання в бахмутських закладах освіти пояснюється кількома причинами. По-перше, діти хочуть отримати документи про освіту українського зразка, що дозволяє вступати в українські ВНЗ. По-друге, діти мають проблеми із засвоєнням програми в закордонних школах та документами, через що вони мають труднощі під час повернення в українські школи.

“Якщо діти залишаються з нами і працюють не перший рік, я думаю, що вони зацікавлені в отриманні документа державного зразка. Також ми маємо приклади, коли діти повертаються з-за кордону, а там вони різні документи отримують, і не завжди співпадає рівень освіти за кордоном з рівнем української освіти. Через це дітям дуже складно надолужувати програму. Бо, по-перше, оскільки вони не знають мови за кордоном, можуть або навчатися на рік назад, або по кілька років в одному класі бути. Тому, коли повертаються в Україну, вони не відповідають за рівнем знань своїм одноліткам, і їм знову доводиться повертатися назад і надолужувати матеріал. А коли відбувається синхронне навчання, то таких проблем не виникає”, — зауважила Анна Артюхіна.

Сьогодні всі шість шкіл Бахмута, які працюють онлайн, приймають учнів з-за кордону. Для того, щоб віддати дитину на навчання, батьки мають звертатися до адміністрацій шкіл. Там їх проконсультують щодо вступу і запропонують зручну схему навчання для дитини.

Приймають на навчання і дітей з інших громад. Місце реєстрації чи проживання не є перепоною для вступу.

Як навчаються діти, які перебувають за кордоном

За словами Анни Артюхіної, у бахмутських школах немає чіткої схеми навчання для дітей, які перебувають за кордоном. Кожна ситуація розглядається окремо, і пропонують комфортні умови для кожного учня. Завдяки онлайн-навчанню є можливість створити гнучкий графік для школярів.

На сьогодні школи пропонують кілька схем для навчання. По-перше, це класи з українознавчим компонентом. Це нова ініціатива Управління освіти, запроваджена у 2025-2026 навчальному році у двох навчальних закладах — Бахмутському НВК №11 та Бахмутській школі №18. Ці класи передбачають скорочений навчальний план. З більшості предметів передбачене перезарахування оцінок із закордонних шкіл, в яких навчаються діти. А в класах з українознавчим компонентом вивчають предмети, яких немає за кордоном, наприклад українська мова, українська література, історія України. Перелік предметів залежить від класу. Також передбачені кілька годин предметів на вибір, які можуть обрати діти разом з батьками.

Цьогоріч у п’яти класах з українознавчим компонентом навчалися 93 дітей. Якщо буде більший попит на ці класи, то наступного навчального року їх кількість збільшать.

Для тих, у кого немає можливості навчатися в класах з українознавчим компонентом, передбачений гнучкий графік навчання. Він обговорюється і затверджується разом із вчителями. Також у бахмутських школах є практика поділу класів на групи. Коли діти, які перебувають в Україні, та ті, хто може долучатися з-за кордону, навчаються за звичайним графіком вранці, а всі інші — у вечірній час.

“У різних країнах різні умови. Є діти, які за кордоном і там не навчаються, то вони виходять на звичайні уроки. Є діти, які частково залучені до закордонного навчання, або в недільних школах. Є діти, які навчаються у школах повного дня. Тому якоїсь сталої схеми навчання для дітей за кордоном у нас немає. З кожною дитиною, з родиною ми спілкуємося і розробляємо індивідуальний освітній маршрут. У нас часто практикується, коли великі класи ми ділимо на групи на вивчення окремих предметів, що дозволяється законодавством. І ми ці групи розводимо по часу навчання. Тобто, одна група вранці навчається, а інша група у вечірній час, коли в дітей є можливість”, — розповідає Анна Артюхіна.

Немає обмежень і щодо участі дітей в українських освітніх конкурсах чи олімпіадах. Діти, які навчаються з-за кордону, можуть вільно брати участь у всіх заходах. Є приклади, коли такі учні здобували перемоги і показували гарні результати.

За словами посадовиці, вчителі мають додаткове навантаження, але готові приймати на навчання всіх дітей.

“На вчителів колосальне додаткове безкоштовне навантаження, у вечірній час вони працюють на волонтерських засадах. Тому що законодавством, на жаль, не визначено якихось додаткових годин саме для дітей, які перебувають за кордоном. Але ми зацікавлені, щоб діти у нас навчалися, тому вчителі йдуть на поступки на школярам”, — зауважила Анна Артюхіна.

Нагадаємо, що цьогоріч бахмутські заклади освіти випустили майже 500 учнів. 263 учнів закінчили 9 клас і 224 учнів — 11 клас.

Читайте також:

• Вступна кампанія 2026: як створити кабінет та які документи необхідні для вступу
• 180 тисяч на стипендії дітям: Бахмутська міськрада відзначила вихованців Школи мистецтв
• Безоплатне харчування для дітей-ВПО у закладах освіти: хто має право та як його оформити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!