“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська МВА відкриє новий осередок підтримки і збільшила їх фінансування

Валентина Твердохліб 18:00, 12 Жовтня 2026
інвалідністю
Консультація бахмутян в київському осередку підтримки / фото Бахмутська міськрада

Бахмутська МВА ухвалила зміни до паспорта бюджетної програми місцевого бюджету на 2026 рік. Зміни полягають у видатках на роботу осередків підтримки бахмутян. Також у документі йдеться про збільшення кількості осередків, їх буде 12.

Про це йдеться в розпорядженні № 293рр.

Збільшення видатків на осередки підтримки бахмутян

8 жовтня Бахмутська МВА ухвалила розпорядження “Про внесення змін до розпорядження начальника Бахмутської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області від 15.01.2026 № 11 рр”. Воно передбачає зміни у паспорті бюджетної програми місцевого бюджету на 2026 рік.

У новій редакції вказано, що загальний видатків на роботу осередків підтримки тепер становить 1 463 316 гривень. Це на 26 600 більше минулої суми. В редакції від 29 вересня 2026 року було закладено 1 436 716 гривень.

З документу також відомо, що збільшилася і кількість осередків підтримки. Тепер їх 12 замість 11.

Нагадаємо, що сьогодні в Україні працюють 11 осередків підтримки бахмутян у таких містах:

  • Київ;
  • Дніпро;
  • Жовті Води;
  • Кривий Ріг;
  • Харків;
  • Полтава;
  • Одеса;
  • Львів;
  • Чернігів;
  • Кропивницький;
  • Камʼянець-Подільський.

Їхні контакти можна знайти за покликанням.

Де відкриється новий осередок, поки невідомо.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Радіодиктант національної єдності проведуть 27 жовтня: вже відомі автор і читці

Валентина Твердохліб 16:00, 12 Жовтня 2026
радіодиктант
Бахмутські учні пишуть радіодиктант / фото Facebook-сторінка Бахмутської школи №18

Автором тексту Радіодиктанту національної єдності у 2026 році став український письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. Читатимуть диктант вчитель української мови та літератури Артур Пройдаков і співачка та волонтерка Даша Астаф’єва. Радіодиктант національної єдності проведуть 27 жовтня.

Про це повідомляє “Суспільне. Культура”.

Хто напише та читатиме Радіодиктант національної єдності — 2026

Автором тексту для Радіодиктанту національної єдності у 2026 році став письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. Текст наживо читатимуть вчитель української мови та літератури Артур Пройдаков і співачка, громадська діячка та волонтерка Даша Астаф’єва. Імена учасників оголосила в ефірі Українського Радіо координаторка проєкту Юлія Шелудько.

Артур Дронь — автор поетичної збірки “Тут були ми”, яка вийшла у 2023 році, та книги прози “Гемінґвей нічого не знає” (2025).

У березні 2022 року письменник долучився до Збройних сил України. Він служив у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони та брав участь у бойових діях в Донецькій, Харківській і Запорізькій областях. У жовтні 2024 року Артур Дронь отримав тяжке поранення та демобілізувався.

У своїх творах автор звертається до тем військової служби, пам’яті полеглих захисників і власного досвіду життя під час війни.

Хто читатиме текст Радіодиктанту-2026

Одним із читців стане Артур Пройдаков — вчитель української мови та літератури, який популяризує українську мову. У 2023 році він увійшов до десятки найкращих вчителів світової премії Global Teacher Prize.

Також текст читатиме Даша Астаф’єва — співачка, громадська діячка та волонтерка, яка підтримує ЗСУ. Вона є засновницею книжкового застосунку UnderBooks, що популяризує українську літературу.

Координаторка Радіодиктанту Юлія Шелудько пояснила, що цього року організатори вирішили спробувати новий формат — дуетне читання. За її словами, такий підхід має об’єднати аудиторії, які хотіли б почути як відому медійну особистість, так і професійного педагога.

Коли відбудеться Радіодиктант національної єдності — 2026

Всеукраїнський радіодиктант національної єдності відбудеться у вівторок, 27 жовтня, в День української писемності та мови. Під час диктанту збиратимуть кошти на підтримку проєкту “Дронопад” благодійного фонду “Повернись живим”.

Трансляцію можна буде слухати й дивитися:

  • на Українському Радіо та Радіо Культура;
  • на YouTube-каналі Українського Радіо;
  • на телеканалі, сайті та YouTube-каналі “Суспільне Культура”;
  • у застосунках suspilne.radio та “Дія”.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

інвалідністю
Важливо

Бахмутська МВА відкриє новий осередок підтримки і збільшила їх фінансування

Бахмутська МВА ухвалила зміни до паспорта бюджетної програми місцевого бюджету на 2026 рік. Зміни полягають у видатках на роботу осередків підтримки бахмутян. Також у документі […]

радіодиктант

Радіодиктант національної єдності проведуть 27 жовтня: вже відомі автор і читці

Автором тексту Радіодиктанту національної єдності у 2026 році став український письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. Читатимуть диктант вчитель української мови та літератури Артур […]

На Донеччині ліквідували російського кілера, який пішов на війну з тюрми

На Донеччині ліквідували російського кримінального авторитета і кілера Олександра Шарапова. Він підписав контракт з російською армією, перебуваючи в тюрмі. Окупант зник після виходу на бойове […]

Історії

“Мої рідні — найголовніше, що ми змогли забрати з дому”: бахмутянка про евакуацію, життя в Києві та роботу в судовій психології

Бахмутянка Альона пам’ятає рідне місто різним: із затишними вулицями, людними парками, культурними заходами та місцями, куди хотілося повертатися. Вона зростала тут, навчалася музики, працювала з […]

краматорськ

У Краматорську оновили список адрес для евакуації дітей: перелік

На Донеччині оновили перелік вулиць, де діє обов’язкова евакуація дітей у примусовий спосіб. Загалом її оголосили на 130 вулицях. Про це повідомляє Вадим Філашкін. Примусова евакуація дітей […]