“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У районі Донецька уразили місце запуску російських ударних дронів

Валентина Твердохліб 17:30, 8 Вересня 2026
донецька, дрони
Донецьк на мапі DeepState / скриншот

Бійці Сил оборони атакували російських окупантів на Донеччині. 7 вересня і в ніч на 8 вересня під ударом українських захисників були місце пуску БПЛА і пункт управління. Ураження були в районі Донецька та Великої Новосілки.

Про це повідомляє Генштаб ЗСУ.

Ураження росіян на Донеччині

Бійці Сил оборони завдали удару по російських окупантах на Донеччині. 7 вересня і в ніч на 8 вересня захисники атакували кілька локацій окупантів.

У районі Донецька уразили місце зберігання, підготовки та пуску ударних БПЛА. А в районі Великої Новосілки вдарили по пункту управління окупантів.

Втрати противника та ступінь завданих збитків уточнюється.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Кількість заявок сягає десяти і більше”: на Донеччині зросли темпи евакуації з Краматорська і Слов’янська

Семаковська Тетяна 16:30, 8 Вересня 2026
Богдан Зуяков / фото з Facebook

На території Донецької області триває активна фаза евакуації цивільного населення. Через інтенсивні та постійні обстріли з боку російської армії жителі прифронтових міст масово звертаються по допомогу до волонтерів.

Волонтер Богдан Зуяков розповів редакції Бахмут IN.UA про стан логістики, ціни на пальне та темпи виїзду цивільного населення з прифронтових міст.

Евакуація на Донеччині

За словами Богдана Зуякова, кількість охочих виїхати з Краматорська та Слов’янська стрімко зросла. Якщо раніше такі звернення надходили рідко, то зараз заявки приймають щодня, а їхня кількість сягає десяти і більше.

Охочих дуже багато зараз. Краматорськ, Слов’янськ евакуюється, дзвонять“, — каже волонтер.

Основною причиною активного вивезення є масовані удари. Російська армія застосовує проти міст весь спектр озброєння, включно з керованими авіабомбами, ракетодронами та звичайними безпілотниками.

Ускладнена евакуація з Дружківки

Ситуація у Дружківці є критичною, оскільки місто фактично перебуває в зоні умовно неможливої евакуації. Через відсутність стабільного зв’язку зв’язатися з місцевими жителями напряму неможливо — комунікація підтримується через їхніх родичів або після самостійного виходу людей на точки зі зв’язком.

Зв’язатися з людьми неможливо, це тільки через родичів, або якось там мати надію, що люди зможуть знайти точку, де є зв’язок, щоб вони сказали, де вони і коли вони готові“, — розповідає волонтер

Самі місії вимагають максимального контролю повітряного простору та координації з військовими і поліцією. Жителям доводиться самостійно добиратися пішки до безпечніших локацій на відстані від двох до п’яти кілометрів, де евакуаційні екіпажі мають змогу їх забрати.

Проблеми з поверненням та специфіка евакуйованих

Основну частину тих, хто виїжджає, становлять люди старшого віку та особи з інвалідністю. Водночас спостерігається тенденція виїзду сімей із дітьми, проте існують випадки, коли люди повертаються назад у небезпечні громади.

Бувають такі випадки, що люди нехтують не тільки собою, але й безпекою дітей… Для мене це нонсенс взагалі, особливо коли це родини з дітьми“, — каже Богдан Зуяков.

Попри роз’яснювальні бесіди та допомогу з пошуком житла, такі випадки все ж фіксуються.

Логістичні труднощі

Процес евакуації супроводжується численними організаційними та технічними перешкодами. Головними проблемами залишаються нестача пального та складність ремонту автомобілів.

Дрони, паливо — це проблема, яка не вирішується. Завжди є проблема з паливом. І з ремонтом автомобілів також постійна проблема, тому що ремонтувати їх ніде і дуже дорого“, — пояснює Богдан Зуяков.

Додаткову кризу створюють удари по логістиці:

Росіяни б’ють машини пошти, і ти можеш чекати і тиждень, адже необхідна деталь може не доїхати фізично до сервісу“, — зауважив Богдан Зуяков.

Підсумовуючи складність роботи, волонтер наголошує: “Сам процес, забрати людину з дому і відвезти до більш безпечного місця — це легко, а підготовка до цього — це дуже складний процес”.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

донецька, дрони

У районі Донецька уразили місце запуску російських ударних дронів

Бійці Сил оборони атакували російських окупантів на Донеччині. 7 вересня і в ніч на 8 вересня під ударом українських захисників були місце пуску БПЛА і […]

“Кількість заявок сягає десяти і більше”: на Донеччині зросли темпи евакуації з Краматорська і Слов’янська

На території Донецької області триває активна фаза евакуації цивільного населення. Через інтенсивні та постійні обстріли з боку російської армії жителі прифронтових міст масово звертаються по […]

Виплати військовим після демобілізації у 2026 році: види допомоги та умови отримання

Українські військовослужбовці після звільнення зі служби мають право на фінансове забезпечення від держави. У 2026 році процедура передбачає отримання грошей за невикористану відпустку, неотримане майно […]

Студент a8ab5

Виплати ВПО для студентів: чи мають право на допомогу після 18 років у 2026 році

Правила призначення допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб змінилися у 2026 році. Зокрема, сам факт навчання на денній формі після досягнення 18 років більше […]

діна саттарова
Важливо

Хто така Діна Саттарова, яка планує “відбудову” окупованого Бахмута: досьє

На окупованій частині Донеччини працюють фахівці Єдиного інституту просторового планування (ЄІПП). Вони займаються так званою “відбудовою” — розробляють генплани зруйнованих міст, за якими їх, нібито, […]