Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

• Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного
• Вулиця Героїв Небесної Сотні у Бахмуті: на честь кого вона названа
• Там, де народжуються янголи в білих халатах: ювілей Бахмутського медичного коледжу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Власники нерухомості, чиї права були оформлені до 2013 року в Бюро технічної інвентаризації (БТІ) та зберігаються лише на паперових носіях, можуть безоплатно зареєструвати їх у Державному реєстрі прав. Це особливо актуально в умовах воєнного стану через ризик втрати документів.

Детальніше про те, як подати заяву на реєстрацію прав на нерухоме майно розповіли в Міністерстві юстиції України.

Державна реєстрація прав на нерухоме майно: як її пройти

У частини громадян право власності на нерухомість було зареєстроване до 1 січня 2013 року в БТІ. Відповідні дані відсутні в базах Державного реєстру права, хоча самі документи залишаються актуальними та продовжують визнаватися державою.

Право власності таких власників підтверджується паперовими документами, зокрема свідоцтвом про право власності чи договором купівлі-продаж. Реєстрація в Держреєстрі не є обов’язковою нормою для громадян, проте в умовах воєнного стану вона набуває особливої актуальності через ризики втрати документів чи недоступності архівів на тимчасово окупованих територіях.

Також реєстрація необхідна для подальшого отримання компенсацій за програмою “єВідновлення”. Для власників, чиї права оформлені до 2013 року, процедура є безоплатною.

Що потрібно для проходження реєстрації

Наразі подати заяву можна:

• у паперовій формі через ЦНАП до державного реєстратора або нотаріуса за місцем розташування нерухомості. Якщо майно знаходиться в АР Крим, Донецькій, Сумській, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях або місті Севастополі — звернутися можна до будь-якого державного реєстратора чи нотаріуса в Україні;
• в електронній формі через портал Дія (крім Донеччини, Луганщини та АР Крим).

Якщо право було набуте до 2013 року, державний реєстратор має самостійно запитати необхідну інформацію від БТІ, якщо заявник не надав відповідні документи.

У разі знищення архіву БТІ або його перебування на тимчасово окупованій території власник може звернутися до суду для підтвердження права власності.

Зазначається, що для власників, у кого права власності виникли та оформлені до 2013 року, ця послуга є безоплатною.

БТІ для бахмутян: куди звертатися

Комунальне підприємство “Бахмутське БТІ” наразі працює у Києві щосереди за адресою: Солом’янський район, провулок Машинобудівний, 28 (поруч із метро “Шулявська”). Попередній запис обов’язковий — за телефоном +380 (95) 678 0014.

Підприємство надає такі послуги:

• консультації з питань нерухомості у Бахмутській громаді;
• отримання даних із архівів БТІ;
• допомога в оформленні документів на об’єкти нерухомості.

Громадян консультують онлайн з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 17:00.

Читайте також:

Чи потрібно їхати перереєстровувати майно, якщо воно опинилося на ТОТ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

Часовоярська міська військова адміністрація має кілька програм, які передбачають грошову підтримку військовозобов’язаних, чинних військових, ветеранів та родин загиблих захисників.

Про це на запит редакції Бахмут IN.UA повідомили в Часовоярській МВА.

Часів Яр: виплати військовим

Для мешканців Часовоярської громади, які долучилися до війська під час мобілізації або підписали контракт на строк не менше трьох років, передбачена низка програм грошової допомоги. Зокрема, розпорядження начальника міської військової адміністрації №227рр від 9 грудня 2024 року дозволяє вказаним категоріям отримати одноразову виплату в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, або 30 280 гривень.

Окремо в МВА розробили програму соціального захисту та підтримки військовослужбовців ЗСУ, ветеранів війни, їхніх сімей, родин загиблих та осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Згідно з її положеннями, чинним військовим, учасникам бойових дій та ветеранам, зареєстрованим у громаді, передбачена щорічна одноразова матеріальна допомога в розмірі 20 000 гривень.

Програмою також передбачена підтримка родин загиблих захисників, осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та військовослужбовців, звільнених з полону:

• виплата одноразової матеріальної допомоги на поховання Захисників і Захисниць України;
• виплата щорічної одноразової матеріальної допомоги членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;
• забезпечення санаторно-курортним лікуванням ветеранів війни та членів їхніх сімей, а також членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;
• надання одноразової матеріальної допомоги сім’ям осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з-поміж військовослужбовців;
• надання одноразової матеріальної допомоги військовослужбовцям, звільненим з полону.

Які документи потрібні для оформлення допомоги

Для отримання допомоги потрібно надати завірені копії таких документів:

• паспорта;
• реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта з відміткою про відмову від прийняття такого номера;
• документа, який підтверджує статус військовослужбовця ЗСУ або ветерана війни згідно із законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про військовий обов’язок і військову службу”;
• документа, що підтверджує реєстрацію місця проживання на території Часовоярської міської територіальної громади — наприклад, витягу з реєстру територіальної громади, у тому числі сформованого через портал “Дія”;
• банківських реквізитів у форматі IBAN;
• заяви та згоди на обробку персональних даних відповідно до Закону України “Про захист персональних даних”.

Куди звертатися за допомогою

Звертатися для отримання допомоги потрібно до відповідальних осіб:

• військовозобов’язаним під час мобілізації та контрактникам — Перепелятник Артем Сергійович (+380 (95) 362 8926, з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 18:00);
• чинним військовослужбовцям ЗСУ, ветеранам та їхнім родинам — Хроменко Олеся Олександрівна (+380 (50) 598 4522, з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 18:00).

Чому можуть відмовити в наданні допомоги

У наданні матеріальної допомоги може бути відмовлено у разі:

• якщо наданий неповний пакет документів;
• якщо надані документи не підтверджують статуси військовослужбовців ЗСУ, учасників бойових дій, ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, членів сімей осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або військовослужбовців, звільнених з полону;
• якщо виявлено факт надання недостовірних даних чи документів;
• у разі повторного звернення протягом поточного календарного року в межах бюджетного періоду;
• в інших випадках.

Як зазначено у відповіді на запит редакції Бахмут IN.UA, громадяни, яким відмовили у допомозі, можуть оскаржити рішення в адміністративному або судовому порядку.

Читайте також:

Бахмутські військові можуть отримати 58 000 грн: що потрібно знати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!