Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

• Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного
• Вулиця Героїв Небесної Сотні у Бахмуті: на честь кого вона названа
• Там, де народжуються янголи в білих халатах: ювілей Бахмутського медичного коледжу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українські військовослужбовці вже понад чотири роки захищають країну від повномасштабного вторгнення. Більшість захисників мають родини, які потребують стабільної фінансової підтримки, проте чинний рівень грошового забезпечення не завжди відповідає навантаженню, ризикам та сучасним економічним реаліям.

Чи варто очікувати підвищення зарплат військовим у 2027 році та від чого залежатиме розмір виплат — читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що передбачили в держбюджеті на 2027 рік

28 жовтня Верховна Рада підтримала в першому читанні проєкт державного бюджету на 2027 рік. Під час розгляду документа парламентарі також проголосували за низку бюджетних пропозицій, серед яких була поправка №1279 народного депутата Ярослава Железняка. Вона стосується перегляду та підвищення грошового забезпечення військовослужбовців.

Початкова ініціатива передбачала збільшення мінімального розміру виплат щонайменше на 20%. Однак під час обговорення цієї пропозиції виникли розбіжності з Міністерством фінансів, що призвело до пошуку нового компромісного рішення.

Кому планують підвищити зарплати

За підсумками переговорів уряд має розробити оновлений механізм підвищення виплат. Головна умова компромісу з Мінфіном полягає в тому, що розмір збільшення не обов’язково буде однаковим для всіх військовослужбовців.

За словами автора поправки Ярослава Железняка, військові мають різний рівень фінансового забезпечення. Ті захисники, які підписали спеціальні контракти або перебувають на передовій і отримують бойові виплати, вже мають значно вищі суми. Тому логічним кроком стало рішення спрямувати підвищення насамперед тим, хто отримує найменше (наприклад, військовим у тилу).

За такого диференційованого підходу для одних категорій військовослужбовців збільшення може перевищити 20%, а для інших — бути меншим. Орієнтовно, після застосування підвищення на 20% мінімальна виплата для військових у тилу може зрости з нинішніх 30 000 до 36 000 гривень.

Вплив інфляції на доходи військових

Необхідність перегляду виплат зумовлена суттєвим падінням купівельної спроможності. Нардеп навів порівняльну статистику щодо мінімального грошового забезпечення військових у тилу:

• у вересні 2022 року виплата становила близько 43 000 грн (що втричі перевищувало тогочасну середню зарплату по країні);
• у вересні 2026 року мінімальна виплата становить 30 000 грн (що вже менше за середню зарплату).

За розрахунками, якщо перерахувати нинішні 30 тисяч гривень у ціни 2022 року, їхня реальна купівельна спроможність дорівнюватиме лише 21 400 гривень.

Для порівняння Железняк звернув увагу на базове грошове забезпечення командира взводу, яке наразі становить 26 259 грн. Водночас працівники цивільних виробництв (наприклад, меблевих фабрик), які мають бронь від мобілізації, можуть заробляти від 60 000 до 100 000 гривень на місяць.

Читайте також:

Аліменти з військовослужбовців: з яких виплат стягуються та як розраховуються

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Діти з Краматорської громади можуть долучитися до всеукраїнського експериментального проєкту “Карпатська зміна”, який передбачає відпочинок, оздоровлення та психологічну підтримку дітей, які постраждали внаслідок війни. Програма розрахована на дітей віком від 7 до 18 років із десяти прифронтових областей України.

Хто може взяти участь у програмі “Карпатська зміна”, де відпочиватимуть діти та як батькам подати заявку — розповідаємо в матеріалі.

Що передбачає програма “Карпатська зміна”

Як повідомила Краматорська міська рада, Кабінет Міністрів України започаткував експериментальний проєкт “Карпатська зміна”, спрямований на організацію відпочинку, оздоровлення та психосоціального відновлення дітей, які постраждали від війни. Відпочинок організовуватимуть у закладах західних регіонів України. Під час перебування з дітьми працюватимуть психологи, медичні та педагогічні працівники.

Програма має допомогти дітям відновитися, отримати необхідну підтримку та провести час у безпечнішому середовищі. Батькам або законним представникам не потрібно самостійно шукати заклад для відпочинку, оплачувати путівки чи організовувати дорогу. Організацію поїздок і виїзд груп забезпечуватиме держава.

Хто може поїхати на оздоровлення в межах програми

До участі в проєкті запрошують дітей віком від 7 до 18 років із десяти областей:

• Донецької;
• Дніпропетровської;
• Запорізької;
• Луганської;
• Миколаївської;
• Одеської;
• Сумської;
• Харківської;
• Херсонської;
• Чернігівської.

Зокрема, участь у програмі можуть взяти:

• діти, які проживають або перебувають у населених пунктах, віднесених до територій можливих бойових дій;
• діти, евакуйовані із зон активних або можливих бойових дій;
• діти, які повернулися з тимчасово окупованих територій;
• діти військовослужбовців, які загинули, зникли безвісти або були звільнені з полону;
• діти загиблих або померлих Захисників і Захисниць України;
• діти-сироти;
• діти з інвалідністю;
• діти, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Як записати дитину з Краматорська на оздоровлення

Щоб подати заявку на участь у програмі “Карпатська зміна”, батькам або законним представникам дітей із Краматорської громади необхідно звернутися до управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради.

Для участі потрібно подати заяву та пакет документів.

Телефон гарячої лінії: +380 (75) 934 8900.

Графік роботи управління:

• понеділок — четвер: з 08:00 до 17:00;
• п’ятниця: з 08:00 до 16:00.

Також мешканці громади можуть звернутися особисто за адресою місто Кременчук, проспект Свободи, 80, Полтавська область. Перелік необхідних документів та деталі оформлення заявки можна уточнити за телефоном гарячої лінії. Організацію відпочинку та перевезення дитячих груп у межах проєкту забезпечуватиме держава.

До теми:

“Мрію писати Радіодиктант у мирному Краматорську”: історія заслуженої вчительки з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!