“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутський міськрайонний суд після обстрілів: який вигляд має будівля у 2026 році

Валентина Твердохліб 10:40, 31 Березня 2026
суд
Бахмутський міськрайонний суд у 2026 році / фото росджерела

На одному з російських пропагандистських каналів опублікували нові кадри з Бахмута. На них потрапила будівля Бахмутського міськрайонного суду. Кадри зроблені у 2026 році.

Редакція публікує відео.

Який вигляд має Бахмутський міськрайонний суд у 2026 році

Російські окупанти показали, який вигляд має будівля Бахмутського міськрайонного суду, що на вулиці Миру. Кадри актуальні, зроблені у 2026 році. Зйомку окупанти вели, ймовірно, зі свого транспорту, кадри зняті в русі.

На відео видно, що будівля значно пошкоджена. Фасад посічений уламками, а приміщення на верхніх поверхах зруйновані прямими потрапляннями снарядів. Подекуди видно обвали конструкцій. Руйнування також мають будівлі, розташовані поруч.

Який вигляд мав Бахмутський міськрайонний суд до війни

Станом на початок повномасштабної війни в Бахмутському міськрайонному суді працювали 96 людей. За час свого існування суд змінював свої назви: до 2004 року існували Артемівський міський суд та Артемівський районний суд. Указом Президента України від 15 березня 2004 року Артемівський міський суд та Артемівський районний суд були ліквідовані та утворений один Артемівський міськрайонний суд.

26 лютого 2025 року Верховна Рада України схвалила закон № 4273-IX, який передбачив перейменування низки судів, в тому числі й Артемівського. Відтоді міськрайонний суд став Бахмутським.

Бахмутський міськрайонний суд до війни / фото сайт суду

У жовтні 2022 року Бахмутський міськрайонний суд припинив свою роботу. З 21 жовтня 2022 року територіальну підсудність судових справ Бахмутського суду змінили на Дружківський міський суд Донецької області, до якого були відряджені бахмутські судді. Зараз підсудність змінено на Покровський районний суд Кривого Рогу.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни окупували два села в Бахмутському районі: оновлені дані з фронту

Валентина Твердохліб 09:38, 31 Березня 2026
бахмутському районі
Лінія фронту в Бахмутському районі / скриншот мапи DeepState

Російські окупанти розвивають наступ на Донеччині. Протягом минулої доби, 30 березня, вони окупували два села в Бахмутському районі. Також росіяни мають просування на Слов’янському і Краматорському напрямках фронту.

Про це повідомляють аналітики DeepState.

Росіяни окупували нові села в Бахмутському районі, карта

За даними аналітиків DeepState, протягом минулої доби, 30 березня, російська армія мала просування на Слов’янському і Краматорському напрямках фронту. Противник окупував два села в Бахмутському районі — Свято-Покровське Сіверської громади та Васюківку Соледарської громади.

Окуповані села / скриншот мапи DeepState

Окрім цього, росіяни мали просування поблизу сіл Різниківка Сіверської громади та Бондарне Соледарської громади.

За твердженням Генштабу, минулої доби на Слов’янському напрямку ЗСУ зупинили чотири спроби окупантів просунутися вперед у районах Рай-Олександрівки та Закітного. На Краматорському напрямку противник наступальних дій не проводив.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

суд

Бахмутський міськрайонний суд після обстрілів: який вигляд має будівля у 2026 році

На одному з російських пропагандистських каналів опублікували нові кадри з Бахмута. На них потрапила будівля Бахмутського міськрайонного суду. Кадри зроблені у 2026 році. Редакція публікує відео. Який […]

бахмутському районі

Росіяни окупували два села в Бахмутському районі: оновлені дані з фронту

Російські окупанти розвивають наступ на Донеччині. Протягом минулої доби, 30 березня, вони окупували два села в Бахмутському районі. Також росіяни мають просування на Слов’янському і Краматорському напрямках […]

Росіяни втратили кілька позицій в Гришиному: 7 ДШВ

Росіяни продовжують вести лобові штурми села Гришине, використовуючи рельєф місцевості. Попри це, підрозділи у смузі оборони 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ утримують визначені рубежі та […]

Скільки ФОПів з Донеччини потрапили під санкції РНБО

Станом на березень 2026 року в Україні під економічними та юридичними обмеженнями Ради національної безпеки і оборони (РНБО) перебувають 12 474 фізичні особи, які є […]

УВКБ ООН міняє правила виплат з 1 квітня: що відомо

З 1 квітня 2026 року Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) повністю оновлює підхід до надання фінансової підтримки в Україні. Головна новація стосується розміру […]

15:00, 30.03.2026 Скопіч Дмитро