Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

• Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного
• Вулиця Героїв Небесної Сотні у Бахмуті: на честь кого вона названа
• Там, де народжуються янголи в білих халатах: ювілей Бахмутського медичного коледжу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Так званий “уряд днр” опублікував постанову, що стосується соціальної підтримки людей, які втратили майно внаслідок бойових дій. Це не компенсації, які обіцяли раніше, а так звана соціальна підтримка, яка має покрити вартість втраченого житла. При цьому фінансування виплат, нібито, не передбачено до 2028 року.

Про це йдеться в росджерелах.

Як окупанти обіцяють платити компенсації

“Уряд днр” ухвалив постанову №127-3 “Про внесення змін до постанови “Про реалізацію заходів соціальної підтримки громадян, житлові приміщення яких втрачені або пошкоджені внаслідок бойових дій на території днр”. Вона передбачає порядок і суми виплат для людей, які втратили житло.

У постанові йдеться не про компенсації за втрачене житло. Окупанти встановили термін “соціальна підтримка”. Тобто, людям виплачуватимуть невеликі суми, які не покриють повну вартість втраченого чи пошкодженого житла.

Соцпідтримку, нібито, можуть отримати власники квартир, приватних будинків і будинків блокованої забудови. При цьому у власника та членів його родина має бути відсутнє інше придатне для проживання житло площею понад 33 м². При отриманні виплати на придбання житла потрібне зобов’язання про безоплатну передачу втраченого майна у власність “днр”.

Для нарахування і ухвалення рішень щодо виплат окупанти створюють нову структуру — тимчасову міжвідомчу комісію зі встановлення заходів підтримки.

Які суми обіцяють платити окупанти

Постанова визначає чіткі суми виплат для власників житла різного типу. А саме:

• за знищений приватний/блокований будинок — 51 500 рублів (ред. близько 27 700 гривень) за квадратний метр загальної площі. Ці кошти передбачені на купівлю нового житла за умови відчуження старого або будівництво на 10 років;
• за знищену квартиру — 51 500 рублів (ред. близько 27 700 гривень) за квадратний метр загальної площі, але не вище норми в 33/42/18 м². Ці кошти передбачені на купівлю нового житла за умови відчуження старого;
• за пошкоджений приватний/блокований будинок або квартиру — 9 000 рублів (ред. близько 4 800 гривень) за квадратний метр пошкодженої площі. Ці кошти передбачені на капітальний ремонт;
• за знищене майно першої необхідності — 100 000 рублів (ред. близько 53 800 гривень);
• за пошкоджене майно першої необхідності — 50 000 рублів (ред. близько 26 900 гривень).

Чи можуть розраховувати на виплати бахмутяни

У постанові йдеться, що рішення про виплати ухвалюють за рішенням комісії. При цьому використання аерозйомки для визначення ступеня руйнування чи пошкодження житла не передбачено. Комісії, нібито, заходитимуть в населені пункти особисто після припинення бойових дій та його повного розмінування.

Тому поки в Бахмуті вона не працюватиме. Через це бахмутяни, які залишились на ТОТ, не зможуть отримати соцпідтримку.

Також у бюджеті “днр” не передбачено коштів на виплати. Фінансування на ці потреби, нібито, не закладають до 2028 року.

Читайте також:

• Театр у Маріуполі відкрили після руйнування 2022 року — рф поклала провину на ЗСУ
• Окупаційна влада заявляє про забезпечення житлом мешканців Попасної: людей перевозять між гуртожитками
• Хто і яку гуманітарну допомогу завозить на новоокуповані території Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Президент України Володимир Зеленський наголосив, що Київ не розглядає варіантів відмови від територій Донбасу, водночас допускаючи пошук компромісних рішень для врегулювання війни.

Про це глава держави заявив в інтерв’ю американському телеканалу Fox News.

Вільна економічна зона на Донбасі

За словами Зеленського, питання Донбасу не може зводитися лише до політичних або юридичних механізмів. Він підкреслив, що йдеться про українські території, відхід з яких суперечив би чинному законодавству. Президент наголосив, що Україна не може просто залишити ці землі.

Окремо Зеленський звернув увагу на гуманітарний вимір проблеми. За його словами, на тимчасово окупованих територіях Донбасу проживають близько 300 тисяч людей, і держава не може відмовитися від них. Також він нагадав про великі людські втрати за роки війни та про присутність у регіоні українських військових.

Говорячи про можливі шляхи врегулювання конфлікту, президент повідомив, що Україна запропонувала компромісний варіант — створення вільної економічної зони. Така ініціатива, за його словами, передбачає взаємні кроки сторін щодо зниження напруженості, зокрема дзеркальне відведення сил на кілька кілометрів.

У межах потенційної вільної економічної зони можуть діяти спеціальні економічні та адміністративні правила. Остаточне рішення щодо її створення, як зазначив Зеленський, може бути винесене на всеукраїнський референдум, який або затвердить, або відхилить таку ініціативу.

Крім того, президент торкнувся теми власного майбутнього після завершення війни. Він зізнався, що наразі не має чіткого бачення своїх подальших планів, однак підтвердив намір залишити посаду президента після закінчення конфлікту.

Читайте також:

Зеленський і Трамп обговорили Донбас та можливу вільну економічну зону: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!