“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутський нижній парк навесні 2022: архівний фоторепортаж із Бахмута

Семаковська Тетяна 12:00, 9 Травня 2026
Бахмутський центральний нижній парк / фото Ганна Стрельникова

В центральному парку Бахмута – і в верхньому, і в нижньому завжди було багато людей, тут любила гуляти молодь. Та у травні 2022 року цей парк був майже порожній.

Редакція публікує архівні знімки парку, авторство належить фотографці з Бахмуту Ганні Стрельниковій.

Бахмут, нижній парк

У парку цвіте бузок / фото Ганна Стрельникова
Монумент в Бахмутському парку / фото Ганна Стрельникова
Містянки в Бахмуті / фото Ганна Стрельникова
Весняні проміння поміж дерев у парку / фото Ганна Стрельникова
На алеях парку безлюдно / фото Ганна Стрельникова
У травні з Бахмута вже почали евакуюватися, тож у людних раніше місцях, тепер пустка / фото Ганна Стрельникова
Пусті лавочки у парку / фото Ганна Стрельникова
Весняний парк / фото Ганна Стрельникова
Родина в Бахмуті / фото Ганна Стрельникова
Небо над Бахмутом / фото Ганна Стрельникова
Бахмут, весна 2022 / фото Ганна Стрельникова

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Євробачення-2026: коли та під яким номером виступить Україна

Семаковська Тетяна 10:00, 9 Травня 2026
Представниця України LELÉKA вийде на сцену другого півфіналу 14 травня під 12 номером / фото LELÉKA

Організатори міжнародного пісенного конкурсу Євробачення-2026 офіційно оприлюднили порядок виступів учасників у півфіналах. Представниця України LELÉKA вийде на сцену другого півфіналу 14 травня під 12 номером.

Все що відомо про виступ України на Євробаченні 2026, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Під яким номером виступить Україна на Євробаченні-2026

Українська співачка LELÉKA, яка представить Україну на Євробаченні-2026 з піснею Ridnym, виступить у другому півфіналі (14 травня) конкурсу під 12 номером. Порядок виступів учасників оголосили організатори конкурсу після офіційного жеребкування. Другий півфінал Євробачення-2026 відбудеться 14 травня у Відні.

У ньому також виступлять:

  • Болгарія
  • Азербайджан
  • Румунія
  • Люксембург
  • Чехія
  • Вірменія
  • Швейцарія
  • Кіпр
  • Латвія
  • Данія
  • Австралія
  • Україна
  • Албанія
  • Мальта
  • Норвегія

Коли відбудеться Євробачення-2026

Ювілейний 70-й конкурс Євробачення у 2026 році прийматиме столиця Австрії — Відень.

Дати проведення шоу:

  • перший півфінал — 12 травня;
  • другий півфінал — 14 травня;
  • гранд-фінал — 16 травня.

Участь у конкурсі цьогоріч беруть 35 країн

Що відомо про представницю України LELÉKA

Виступ українки / фото LELÉKA

Україну на Євробаченні-2026 представить співачка LELÉKA з композицією Ridnym. LELÉKA — українська співачка, композиторка та засновниця фолькджазового гурту Leléka. Справжнє ім’я артистки — Вікторія Лелека. Вона народилася у місті Першотравенськ (нині Шахтарське) на Дніпропетровщині, а нині мешкає у Берліні.

Музичну кар’єру LELÉKA поєднує з академічною освітою. Вона навчалася у Київському університеті театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого, а згодом здобула освіту з джазового вокалу та композиції у Німеччині.

У 2016 році співачка заснувала гурт Leléka, який працює у жанрах фолькджазу та world music. Колектив здобув низку міжнародних нагород, зокрема European Young Jazz Talent Award та перемогу у конкурсі Creole Global Music Contest.

Окрім джазового проєкту, артистка також розвиває електронний та артпоп напрямок DONBA₴GRL. У 2025 році проєкт виступав на міжнародному фестивалі Eurosonic Noorderslag та британському Glastonbury Festival. На Євробаченні-2026 LELÉKA представить Україну з піснею “Ridnym”.

Лелека “Рідним”, текст

***

Green into rust, trust in the change
Everything fades be that as it may
Red into dust, cut from the branch
Leaves in the flames, nothing is safe

Виш’ю, виш’ю
Виш’ю нову долю
Виш’ю, виш’ю рідним
Найріднішим

When we oppose our fears
And turn all our woes to cheers
I know the roots still carry water
When all the seeds we’ve sown
Blossom and lead us home
We’ll see the trees grow even taller

Нову долю виш’ю (Виш’ю, виш’ю)
Рідним, найріднішим (Виш’ю, виш’ю)
When we oppose our fears
And turn all our woes to cheers
We’ll see the trees grow even taller
Ooh…

When we oppose our fears
And turn all our woes to cheers
I know the roots still carry water
When all the seeds we’ve sown
Blossom and lead us home
We’ll see the trees grow even taller
.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

DSC 9956 5a41c
Фоторепортаж

Бахмутський нижній парк навесні 2022: архівний фоторепортаж із Бахмута

В центральному парку Бахмута – і в верхньому, і в нижньому завжди було багато людей, тут любила гуляти молодь. Та у травні 2022 року цей […]

Євробачення-2026: коли та під яким номером виступить Україна

Організатори міжнародного пісенного конкурсу Євробачення-2026 офіційно оприлюднили порядок виступів учасників у півфіналах. Представниця України LELÉKA вийде на сцену другого півфіналу 14 травня під 12 номером. […]

кров

Потреба в донорській крові зросла після ударів по Краматорську: як стати донором

Краматорська станція переливання крові потребує донорів. На цій станції медики заготовляють компоненти крові, які рятують життя краматорців та евакуйованих людей із прифронтових громад у лікарнях Донеччини. […]

Запрошення на НМТ-2026: де та коли дізнатися дату і місце іспиту

До 10 травня 2026 року всі учасники цьогорічного національного мультипредметного тесту (НМТ) зможуть дізнатися дату, час і місце складання іспиту, а також отримати запрошення. Про […]

14:15, 08.05.2026 Скопіч Дмитро
дрони

Дрони ЗСУ знищили ракетні комплекси росіян на Донеччині

На тимчасово окупованій Донеччині бійці Сил беспілотних систем (СБС) знищили ракетні компекси з російської системи ППО. Удари здійснили на двох локаціях окупантів. Про це повідомив Роберт Бровді (“Мадяр”) […]