“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фінансова допомога на Донеччині та у двох інших областях: як зареєструватися

Семаковська Тетяна 18:00, 7 Травня 2026
Грошова допомога / фото НБУ

Благодійний фонд “Посмішка ЮА” відкрив реєстрацію на отримання грошової підтримки для людей, які опинилися у складних обставинах через війну. Програма першочергово охоплює визначені громади Донецької області, проте отримати виплати на базові потреби можуть також жителі Запорізького та Харківського регіонів.

Про це повідомили представники “Посмішки ЮА”.

Грошова допомога на Донеччині

Виплати надаються в межах проєкту “Негайна багатогалузева допомога територіям, що постраждали від війни”. Ініціатива розрахована на людей, чиє життя суттєво ускладнилося через бойові дії і які критично потребують грошей на закриття базових потреб.

Подати заявку мають право мешканці визначених громад у трьох областях України.

У Донецькій області програма працює для жителів Краматорського району. До переліку входять:

  • Новодонецька громада;
  • Олександрівська громада;
  • Черкаська громада.

У Запорізькій області участь у проєкті доступна для жителів Запорізької громади однойменного району.

У Харківській області програма охоплює три райони:

  • Чугуївський район — Малинівська, Новопокровська, Печенізька, Чугуївська та Пролісненська громади;
  • Ізюмський район — Ізюмська, Куп’янська та Савинська громади;
  • Харківський район — Пісочинська, Роганська та Харківська громади.

Як подати заявку

Для участі в програмі необхідно заповнити спеціальну онлайн-анкету. Під час реєстрації слід надати детальну інформацію про всіх членів родини. Саме ці дані фонд використає для перевірки на відповідність умовам.

Зазначається, що сам факт заповнення анкети не є гарантією нарахування виплат. Усі заявки перевіряють на відсутність дублювання. Вказувати потрібно виключно правдиву інформацію, адже повторна реєстрація стане причиною для автоматичної відмови.

Фінансова допомога надається один раз на шість місяців. Якщо людина нещодавно вже подавала заявки через інші благодійні організації або отримувала аналогічні виплати, реєструватися знову не потрібно.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Загинув військовий з Бахмута Сергій Сергіянський

Семаковська Тетяна 17:55, 7 Травня 2026
Сергій Сергіянський / фото Олександра Щепленко

3 травня 2026 року в селі Осикове, що неподалік Дружківки, загинув військовослужбовець Сергій Сергіянський з Бахмута. Йому було 42 роки.

Новину про загибель Сергія редакції Бахмут IN.UA підтвердила мати, пані Ольга.

Загинув військовий з Бахмута Сергій Сергіянський

3 травня 2026 року в селі Осикове, що неподалік Дружківки, під час виконання бойового завдання загинув Сергій Сергіянський з Бахмута. Із 19 квітня 2025 року він брав участь у бойових діях на Сумському напрямку у складі 156-ї окремої механізованої бригади, у підрозділі САБ. Із вересня 2025 року тримав оборону на Костянтинівському напрямку. Відомо, що 4 грудня 2025 року Сергія Сергіянського нагородили “Золотим хрестом” за успішне виконання бойових завдань та героїзм, повідомив друг Сергія, Олександр Шепеленко.

Останні три місяці військовий провів на Донеччині разом з побратимами, не маючи змоги піти на ротацію.

“Це величезна втрата для рідних і близьких. Ця людина була прикладом для наслідування, опорою для своїх батьків, а для друзів — взірцем мужності, мудрості та самовідданості. Війна, на жаль, забирає найкращих із нас, а він був найкращим серед людей”, — написав друг загиблого.

Прощання з Сергієм відбудеться в Кременчуці, про деталі поховання повідомлять згодом.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фінансова допомога на Донеччині та у двох інших областях: як зареєструватися

Благодійний фонд “Посмішка ЮА” відкрив реєстрацію на отримання грошової підтримки для людей, які опинилися у складних обставинах через війну. Програма першочергово охоплює визначені громади Донецької […]

Загинув військовий з Бахмута Сергій Сергіянський

3 травня 2026 року в селі Осикове, що неподалік Дружківки, загинув військовослужбовець Сергій Сергіянський з Бахмута. Йому було 42 роки. Новину про загибель Сергія редакції […]

Житлові ваучери для ВПО: як самостійно перевірити місце у черзі на фінансування

Нещодавно в Україні розпочалося бронювання державних коштів за програмою житлових ваучерів для ВПО з ТОТ. Водночас цей аспект можна контролювати онлайн, як і місце у […]

часовоярська

1,4 мільйона гривень на РЕБи, зарядні станції і ремонти авто: що купували для Часовоярської громади у квітні

У квітні 2026 року Часовоярська міськрада та її структурні підрозділи провели 16 державних закупівель. Загалом у квітні для потреб Часовоярської громади придбали товарів та послуг […]

Важливо

“Іпотека стане недоступною для тих, для кого вона була створена”: які ризики несе об’єднання Держмолодьжитла та Укрфінжитла

Уряд України має намір передати фонд “Держмолодьжитло” під управління Міністерства економіки для подальшого злиття з компанією “Укрфінжитло”, яка є оператором програми “єОселя”. Відповідний проєкт рішення […]