Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

• Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного
• Вулиця Героїв Небесної Сотні у Бахмуті: на честь кого вона названа
• Там, де народжуються янголи в білих халатах: ювілей Бахмутського медичного коледжу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні діють оновлені програми соціальної підтримки родин із дітьми. Розміри державної допомоги розраховуються з урахуванням показників бюджету на 2026 рік, де прожитковий мінімум на одну особу становить 3 209 гривень, для дітей до 6 років — 2 817 гривень, а для вікової категорії від 6 до 18 років — 3 512 гривень.

Детальніше про те, скільки можуть отримувати діти — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Допомога при народженні та догляду за дитиною

Після народження дитини родина має право на одноразову державну виплату в розмірі 50 тисяч гривень. Також передбачена щомісячна допомога для догляду за дитиною до одного року, яка становить 7 тисяч гривень. Якщо сім’я виховує дитину з інвалідністю, ця сума зростає до 10 500 гривень на місяць.

Для вагітних жінок, які не мають страхування, передбачена допомога у зв’язку з вагітністю та пологами. Вона охоплює період 70 днів до пологів та 56 днів після них. У разі ускладнень або народження кількох дітей післяпологовий період збільшується до 70 днів. Для жінок, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, виплата розрахована на 180 календарних днів.

Залишається актуальною програма “Пакунок малюка”. Батьки можуть отримати натуральну допомогу або обрати грошову компенсацію, розмір якої становить 8 451 гривню. Оформити її необхідно не пізніше ніж через рік після народження дитини.

Програми для працюючих батьків

Для підтримки батьків, які повертаються на роботу після досягнення дитиною однорічного віку, діє програма “єЯсла”. Вона передбачає щомісячну фінансову допомогу^

• 8 тисяч гривень для звичайних родин;
• 12 тисяч гривень для сімей, які виховують дитину з інвалідністю.

Виплати призначаються з місяця, наступного після досягнення дитиною одного року, і можуть надаватися до досягнення нею трирічного віку.

Окрім цього, діє програма “Муніципальна няня”, яка частково компенсує витрати на послуги догляду за дітьми для визначених категорій сімей. Розмір відшкодування розраховується на основі погодинної мінімальної заробітної плати.

Виплати окремим категоріям родин

Фінансова підтримка одиноких матерів залежить від сумарного доходу сім’ї. Її максимальний розмір відповідає прожитковому мінімуму: 2 817 гривень для дітей до 6 років та 3 512 гривень для дітей віком від 6 до 18 років.

Гарантовані розміри аліментів у 2026 році становлять^

• мінімум 1 408,50 гривні для дітей до 6 років;
• мінімум 1 756 гривень для дітей від 6 до 18 років.

Максимальні розміри аліментів можуть сягати 28 170 та 35 120 гривень відповідно.

Для опікунів та піклувальників сума допомоги дорівнює 2,5 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а для дітей з інвалідністю — 3,5 прожиткового мінімуму. Якщо дитина вже отримує інші виплати, держава покриває різницю.

Багатодітні родини отримують щомісячну виплату в розмірі 2 100 гривень на третю та кожну наступну дитину віком до шести років. Соціальна допомога дітям з інвалідністю розпочинається від 1 816,50 гривні та може збільшуватися залежно від групи і потреб у догляді.

Допомога дітям-ВПО та тим, хто повернувся з окупації

Діти зі статусом внутрішньо переміщених осіб мають право на щомісячну допомогу в розмірі 3 тисяч гривень. У 2026 році правила нарахування оновили: виплати дітям можуть призначатися незалежно від доходу батьків за умови відповідності іншим критеріям програми.

Також держава виплачує окрему одноразову допомогу в розмірі 50 тисяч гривень на кожну дитину, яка повернулася з тимчасово окупованих територій або після примусової депортації.

Читайте також:

Безоплатне харчування для дітей-ВПО у закладах освіти: хто має право та як його оформити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Студенти, які вступили на контрактну форму навчання у 2026 році, мають можливість перевестися на вільні бюджетні місця. Ця процедура доступна для певних категорій вступників за умови виконання встановлених вимог. Процес переведення залежить від наявності пільг, конкурсного бала та дотримання строків подання документів.

Детальніше про те, як перевестися на бюджет у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Переведення на бюджет у 2026 році

Закон України “Про вищу освіту” визначає умови, за яких студент може претендувати на місця державного замовлення. Для цього вступник має відповідати таким базовим критеріям:

• бути вже зарахованим на контрактну форму на відповідну спеціальність;
• не мати у заяві обмеження щодо участі виключно в конкурсі на контракт;
• не отримувати раніше рекомендації на зарахування на бюджет.

Обов’язкове переведення незалежно від наявності місць

Держава гарантує обов’язкове переведення на бюджет для окремих категорій громадян. Зарахування відбувається незалежно від конкурсного бала, а за відсутності вільних місць заклад освіти може отримати додаткові. До цієї групи належать:

• діти загиблих військових, поліцейських, учасників Революції Гідності або воєнних дій за кордоном;
• особи, позбавлені волі внаслідок збройної агресії;
• діти учасників бойових дій або осіб з інвалідністю внаслідок війни;
• особи, батьки яких загинули під час військової служби або виконання службових обов’язків.

Переведення за наявності вільних місць

Інші пільгові категорії розглядаються для переведення виключно за наявності вакантних бюджетних місць. До них належать:

• особи з інвалідністю I, II груп та діти з інвалідністю;
• чорнобильці та їхні неповнолітні діти першої і другої категорій;
• шахтарі або їхні діти за наявності необхідного стажу роботи;
• діти-сироти та особи, позбавлені батьківського піклування;
• внутрішньо переміщені особи та жителі територій активних або можливих бойових дій;
• діти з багатодітних сімей, де виховується від п’яти дітей;
• вступники з підтвердженою інвалідністю, які брали участь в основній або додатковій сесії НМТ.

Вимоги до конкурсного бала

Для пільговиків, які не підлягають обов’язковому переведенню, діють обмеження щодо конкурсного бала. Перехід на бюджет можливий, якщо бал вступника нижчий за прохідний не більше ніж на 15 балів. Для спеціальностей із особливою державною підтримкою розрив може становити до 25 балів. До таких напрямків належать педагогічні, природничі, математичні, аграрні та інженерні спеціальності, які фіксуються в наказах про порядок прийому.

Якщо на вакантне місце претендують кілька осіб із пільгами, пріоритет надається студенту з вищим конкурсним балом.

Алгоритм дій для студента

Для ініціювання процесу переведення студент має виконати кілька кроків:

• подати документи на контракт та бути зарахованим;
• надати приймальній комісії копії документів, що підтверджують наявність пільг;
• очікувати повідомлення щодо рішення до 18 серпня.

У разі нестачі місць заклад вищої освіти має право звернутися до державного замовника з проханням виділити додаткове фінансування. Документи, подані студентами після 18 серпня, розглядатимуться виключно в межах залишку вільних місць.

Читайте також:

Підвищення стипендій у 2026 році: які виплати отримуватимуть студенти у новому навчальному році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!