“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Куди звертатися рідним військових з 77 ОАЕМБр, якщо військовий не виходить на зв’язок

Семаковська Тетяна 11:00, 4 Грудня 2025
Військовий під час виконання бойового завдання / фото Генштаб ЗСУ

77 окрема аеромобільна Наддніпрянська бригада (ОАЕМБр) пояснила, як родичам військових отримати інформацію про бійців, які виконують бойові завдання на передовій та не мають доступу до зв’язку

Детальніше про це розповіли бійці 77 ОАЕМБр.

Куди звертатися рідним військових 77-ї окремої аеромобільної бригади, якщо боєць не виходить на зв’язок

77 окрема аеромобільна Наддніпрянська бригада повідомила, що під час виконання бойових завдань її військовослужбовці часто перебувають у районах із відсутнім або навмисно придушеним мобільним зв’язком. Через це бійці не завжди можуть оперативно відповідати на дзвінки чи повідомлення.

У бригаді наголошують: тривала відсутність зв’язку не є ознакою небезпеки, а є наслідком бойової ситуації. Родичів закликають з розумінням ставитися до таких обставин і не робити передчасних висновків.

Якщо військових довгий час не виходить на контакт з рідними, то вони можуть зв’язатися з представниками бригади через гарячу лінію. Вона працює щоденно з 08:00 до 18:00 за наступними номерами телефону:

  • +380 (50) 706 4591;
  • +380 (96) 240 4998.

Зазначимо, що 77 ОАЕМБр наразі працює на Куп’янському напрямку, а раніше брала участь у боях за Бахмут.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Громадське обговорення Програми економічного та соціального розвитку-2026: як доєднатися бахмутянам

Семаковська Тетяна 10:00, 4 Грудня 2025
Гроші / фото ілюстративне, Вікіпедія

До 19 грудня 2025 року триватиме громадське обговорення проєкту Програми економічного і соціального розвитку Бахмутської міської територіальної громади на 2026 рік.

Як бахмутянам подати пропозицію та доєднатися до обговорення, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Програма економічного та соціального розвитку для Бахмута

19 листопада Олексій Рева начальник Бахмутської міської військової адміністрації підписав розпорядження №291-рр, яким оголосив проведення громадського обговорення проєкту Програми економічного і соціального розвитку Бахмутської міської територіальної громади на 2026 рік.

Воно триває до 19 грудня 2025 року. Бахмутян, які проживають в Україні та закордоном хочуть долучити до формування Програми на наступний рік.

Хто може брати участь

До обговорення можуть долучитися:

  • фізичні особи;
  • юридичні особи;
  • громадські об’єднання, навіть якщо вони не мають статусу юридичної особи.

Як подавати пропозиції

Пропозиції та зауваження приймаються тільки електронною поштою на адресу Управління економічного розвитку: [email protected]

Для розгляду пропозиція має містити:

  • ваше прізвище та ім’я по батькові;
  • контактний телефон;
  • адресу подавача.

Анонімні звернення розглядати не будуть. Юридичні особи мають подавати пропозиції із зазначенням найменування, адреси та даних керівника.

Строк подання пропозицій — не менше 30 днів з моменту публікації оголошення.

Як відбуватиметься опрацювання

Відділ економічного аналізу Управління економічного розвитку спочатку збирає пропозиції, а потім узагальнює надіслані матеріали.

Протягом 14 днів після завершення прийому пропозицій готують звіт про результати громадського обговорення та подають його начальнику МВА для затвердження. Після цього звіт буде оприлюднений на сайті Бахмутської міської ради.

Примітка. У Програму економічного та соціального розвитку тогоріч заклали фінансування у понад 700 мільйонів гривень. За кошт цієї програми виплачують зокрема, допомогу родинам з дітьми, малозабезпечним, допомогу непрацюючим тощо.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Куди звертатися рідним військових з 77 ОАЕМБр, якщо військовий не виходить на зв’язок

77 окрема аеромобільна Наддніпрянська бригада (ОАЕМБр) пояснила, як родичам військових отримати інформацію про бійців, які виконують бойові завдання на передовій та не мають доступу до […]

Важливо

Громадське обговорення Програми економічного та соціального розвитку-2026: як доєднатися бахмутянам

До 19 грудня 2025 року триватиме громадське обговорення проєкту Програми економічного і соціального розвитку Бахмутської міської територіальної громади на 2026 рік. Як бахмутянам подати пропозицію […]

Тверде паливо для постраждалих від війни у Краматорську: “Карітас” запускає нову програму

“Карітас” у місті Краматорськ оголосив про початок нового зимового проєкту підтримки населення, постраждалого від війни. У межах програми домогосподарствам, які потребують додаткової допомоги, надаватимуть тверде […]

Важливо

Справа Христенка: Печерський суд може затвердити угоду, яку ЦПК називає атакою на антикорупційні органи

Печерський суд у Києві намагається затвердити угоду про визнання винуватості нардепа з Бахмутського округу Федора Христенка, обраного від забороненої партії ОПЗЖ. У Центрі протидії корупції […]

Евакуація на Донеччині: скільки дітей залишилося в області

На Донеччині продовжується обов’язкова евакуація з дітьми. На території Донецької області залишається перебувати 12 690 дітей, з яких жодна не знаходиться на території активних бойових […]