“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Панська купальня” біля Бахмута: у Бахмутському краєзнавчому музеї розповіли його історію

Семаковська Тетяна 13:00, 6 Вересня 2026
“Панська купальня”, до повномасштабного вторгненння, наші часи / фото Михайло Кулішов

“Панську купальню” в Іванівському, яку зображено навіть на гербі села, роками називали спорудою царських часів. Однак знайдене в газеті “Кочегарка” за 1927 рік свідчення ставить цю версію під сумнів. У публікації описана новозбудована гідротехнічна споруда біля Красного, її конструкція та історія появи водозабору.

Що вдалося з’ясувати про походження пам’ятки та чому сучасна будівля все ж залишає питання для дослідників — розповіли у Бахмутському краєзнавчому музеї.

“Панська купальня” в Іванівському: що це за споруда

Гідрологічна споруда на території Іванівського водозабору давно стала однією з впізнаваних особливостей села. Саме її називають “Панською купальнею”, а зображення споруди присутнє на гербі Іванівського. Через відсутність доступних тривалий час письмових джерел навколо її походження з’явилися різні версії. Одні пов’язували споруду з дореволюційним періодом і називали її “царською”, інші припускали, що вона значно молодша.

“Башта” зразка 1927 року / фото Сергій Нагорний

Нові відомості дозволяють точніше говорити принаймні про історію водозабору та споруди, яка існувала тут у 1920-х роках. Ключовим джерелом стала публікація в газеті “Кочегарка” №198 за 1927 рік. У ній журналіст описував новий водопровід та споруду, яку можна було побачити на Костянтинівській дорозі неподалік спортивного стадіону.

Автор називає її “баштою” та описує як невелику високу грановану кімнату. Усередину можна було потрапити сходами. З приміщення через вікна відкривався вид на велику поверхню води. Особливу увагу в описі привертають “венеціанські вікна”. По обидва боки споруди їх було по сім. Також у тексті згадуються залізобетонні конструкції, вентиляційні та світлові труби. Тобто йдеться не про стару панську садибу чи декоративну споруду, а про об’єкт, безпосередньо пов’язаний із роботою водопроводу.

Як у Красному з’явився новий водопровід

Газета 1927 року також описує історію місцевого джерела. Насосна станція, за описом журналіста, розташовувалася біля села Красного, яке в тексті також пов’язується з Голубівськими Ступками, біля підніжжя крейдяних гір.

До появи нового водопроводу місцеві жителі користувалися водою з криниці. У матеріалі зазначається, що після прибуття техніків та спеціалістів було ухвалено рішення облаштувати тут водопровід. Над криницею спочатку звели дерев’яну будівлю, укріпили зруб, проклали труби та встановили фільтр. Паралельно спорудили насосну станцію та водонапірний бак.

Згодом систему мали вдосконалити відповідно до санітарних вимог. Для цього пробили дві глибокі свердловини, а до 10 жовтня 1927 року планували завершити будівництво збірного колодязя, який мали з’єднати із ними. Таким чином, джерела свідчать: водозабір у цій місцевості активно облаштовували саме у 1920-х роках.

Чи була “Панська купальня” збудована за царських часів

Знайдена публікація є важливим аргументом проти версії про “царське” походження споруди, пишуть у музеї, принаймні якщо під нею мається на увазі будівля водозабору, описана у 1927 році. Газета прямо розповідає про нове будівництво водопроводу та споруду, яка з’явилася в процесі його облаштування. Тобто наявні письмові свідчення вказують на появу відповідного об’єкта вже після встановлення радянської влади. Водночас називати це остаточним доказом того, що сучасна “Панська купальня” є саме тією спорудою 1927 року, було б неправильно, вважають в музеї.

“Панська куппльня” до повномасштабного вторгненння, наші часи / фото Михайло Кулішов

Є ще одна важлива деталь. Опис та фотографії споруди 1920-х років не повністю відповідають тому вигляду, який об’єкт мав перед повномасштабним вторгненням. На фотографіях різних років можна побачити, що споруда змінювалася. Саме тому виникає питання: чи збереглася будівля 1927 року, чи після руйнувань її перебудували або звели заново.

Це питання поки залишається відкритим. Окремим аргументом на користь пізнішої перебудови можуть бути будівельні матеріали сучасної споруди — зокрема цегла та бетон, які, за оцінкою дослідника, можуть відповідати другій половині ХХ століття. Однак без додаткового документального підтвердження це залишається версією, а не встановленим фактом. Можливо, споруда була пошкоджена під час Другої світової війни та згодом відновлена. Водночас для підтвердження цього потрібні архівні документи або інші джерела.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Серіали вересня 2026: 5 головних прем’єр, які варто подивитися

Семаковська Тетяна 13:00, 5 Вересня 2026
Кадр з серіалу “Джентельмени” / скриншот зі стрічки, Netflix.

Вересень 2026 року принесе кілька гучних серіальних прем’єр і повернення популярних шоу. Серед них — другий сезон кримінальної комедії “Джентльмени”, спіноф серіалу “Річера “Ніглі”, шостий сезон шпигунського трилера “Кульгаві коні”, нова частина антології “Монстр” та комедія “Брати” з Меттью Макконахі й Вуді Гаррельсоном. Трейлери частини цих проєктів уже доступні, тому можна заздалегідь визначитися, що дивитися восени.

“Джентльмени” — 2 сезон

Дата прем’єри: 3 вересня 2026 року, Netflix.

Другий сезон серіалу Гая Річі продовжить історію Едді Горніманна, який після смерті батька несподівано успадкував аристократичний маєток разом із кримінальним бізнесом, що працював на його території. У новому сезоні Едді вже не намагається просто втриматися на плаву. Він розширює свою кримінальну імперію, а його союз із Сьюзі Гласс опиняється під тиском. Разом із новими проблемами з’являються й нові гравці, які претендують на частину прибуткового бізнесу.

Netflix підтвердив, що другий сезон стартує 3 вересня. Платформа також уже продовжила серіал на третій сезон.

“Ніглі” — новий серіал зі світу “Річера”

Дата прем’єри: 16 вересня 2026 року, Prime Video.

Франческа Ніглі, яку Марія Стен грала у “Річері”, отримує власний серіал. Героїня залишає роль другорядної союзниці Джека Річера та стає центральною персонажкою кримінальної історії. Після завершення служби у військовій спеціальній слідчій частині Ніглі працює приватною детективкою в Чикаго. Її нове розслідування починається після смерті знайомого, обставини якої здаються підозрілими. Пошуки правди поступово приводять героїню до небезпечної змови.

Усі вісім епізодів першого сезону Prime Video планує випустити одночасно 16 вересня. У серіалі також з’явиться Алан Рітчсон у ролі Джека Річера.

“Кульгаві коні” — 6 сезон

Дата прем’єри: 16 вересня 2026 року, Apple TV.

Шостий сезон британського шпигунського серіалу з Ґері Олдманом знову поверне глядачів до Слау-Гаус — підрозділу британської розвідки, куди потрапляють агенти, які припустилися серйозних професійних помилок. Джексон Лемб та його команда знову опиняться в центрі небезпечної операції. Цього разу агенти самі стають мішенню та змушені діяти в умовах, коли безпека всієї команди опиняється під загрозою.

Шостий сезон складатиметься з шести епізодів. Перший вийде 16 вересня, після чого серіал виходитиме щотижня до 21 жовтня.

“Монстр: Історія Ліззі Борден”

Дата прем’єри: 17 вересня 2026 року, Netflix.

Четвертий сезон антології “Монстр” Райана Мерфі та Ієна Бреннана цього разу звернеться до однієї з найвідоміших кримінальних справ США кінця XIX століття. У центрі сюжету — Ліззі Борден, яку звинуватили у вбивстві батька та мачухи сокирою у 1892 році. Роль Борден виконує Елла Бітті. Серіал досліджуватиме не лише сам злочин, а й життя героїні, її стосунки з родиною та обставини, які передували трагедії.

Netflix випустить новий сезон 17 вересня.

“Брати” — Меттью Макконахі та Вуді Гаррельсон

Дата прем’єри: 23 вересня 2026 року, Apple TV.

Меттью Макконахі та Вуді Гаррельсон зіграють вигадані версії самих себе у новій комедії “Брати”. Серіал обігрує реальні чутки про те, що актори можуть мати спільного батька. За сюжетом після невдалого весілля доньки Вуді приїжджає разом із родиною до ранчо Меттью в Остіні. Там мати Макконахі випадково розкриває давню сімейну таємницю: чоловіки можуть виявитися братами.

Вуді вирішує з’ясувати правду, тоді як Меттью паралельно намагається розібратися з іншою проблемою — можливим балотуванням на посаду губернатора Техасу. Перші два епізоди восьмисерійного серіалу вийдуть 23 вересня, після чого нові серії публікуватимуть щосереди до 4 листопада.

Який серіал вересня обрати

Вереснева добірка охоплює різні жанри: від кримінальної комедії та бойовика до шпигунського трилера, true crime-драми та ситкому. Якщо хочеться продовження знайомих історій, варто звернути увагу на “Джентльменів” або “Кульгавих коней”. Для шанувальників бойовиків головною новинкою стане “Ніглі”, а прихильникам кримінальних історій можуть підійти “Монстр” і “Брати”.

“Панська купальня” біля Бахмута: у Бахмутському краєзнавчому музеї розповіли його історію

“Панську купальню” в Іванівському, яку зображено навіть на гербі села, роками називали спорудою царських часів. Однак знайдене в газеті “Кочегарка” за 1927 рік свідчення ставить […]

Серіали вересня 2026: 5 головних прем’єр, які варто подивитися

Вересень 2026 року принесе кілька гучних серіальних прем’єр і повернення популярних шоу. Серед них — другий сезон кримінальної комедії “Джентльмени”, спіноф серіалу “Річера “Ніглі”, шостий […]

Як розрахувати майбутню пенсію самостійно: покрокова інструкція

Розмір пенсії за віком залежить насамперед від страхового стажу та заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Пенсійний фонд України дозволяє заздалегідь зробити орієнтовний розрахунок […]

Важливо

Стус, якого ми не знали: до роковин загибелі розповідаємо про поета, якого сформувала Донеччина

У холодному карцері 4 вересня 1985 року загинув Василь Стус — далеко від рідного дому, у таборі “Перм-36” на території росії, де він відбував своє […]

В Україні ввели в обіг нову банкноту із зображенням Василя Стуса

Сьогодні, 4 вересня, Нацбанк України ввів в обіг нову банкноту номіналом 2 000 гривень. На ній зображений український поет, правозахисник і дисидент Василь Стус. Дата […]