“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З Добропілля повторно евакуювали двох дітей, чиї батьки загинули внаслідок удару дрона

Валентина Твердохліб 15:40, 18 Травня 2026
добропілля
Евакуація дітей з Добропілля / скриншот

Бійці бригади “Рубіж” разом з підрозділом поліції “Білий янгол” провели евакуацію дітей з Дружківки. З міста вивезли 9-річного хлопчика і 6-річну дівчинку. Раніше вони вже були евакуйовані, але повернулись до міста з батьками. Заявку на евакуацію залишила бабуся після того, коли мати і батько дітей загинули внаслідок обстрілу.

Про це повідомили у відділі комунікації поліції Донецької області.

З Добропілля евакуювали дітей, чиї батьки загинули

Бійці бригади “Рубіж” разом з екіпажем “Білий янгол” евакуювали двох дітей з прифронтового Добропілля. 9-річний хлопчик і 6-річна дівчинка залишились без батьків. Мати і батько загинули внаслідок удару російського дрона.

До поліції звернулась бабуся дітей. Дізнавшись про загибель доньки та зятя, вона просила евакуювати її та внуків. Військові знайшли дітей, вивезли їх у безпечне місце, нагодували та передали евакуаційній групі “Білий янгол”.

Евакуацію ускладнуювало те, що всі в’їзди до міста контролюються ворожими безпілотниками — все, що рухається, одразу стає мішенню. Попри небезпеку, евакуація пройшла успішно.

У розмові з військовими бабуся дітей розповіла, що родина раніше евакуювалась з міста, але згодом повернулась. Ймовірно, дітей переховували.

Нагадаємо, що примусова евакуація дітей з Добропілля розпочалась у липні 2025 року. На сьогодні, за офіційними даними, дітей у Добропіллі не залишилось.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ВПО на Волині можуть отримати компенсацію за оренду житла

Валентина Твердохліб 14:00, 18 Травня 2026
оренду
Ключі від житла / ілюстративне фото Pexels

Переселенці та переселенки, які евакуювались у Волинську область, можуть отримати гроші на оренду житла. Кошти передбачені для родин, які виїхали на Волинь не пізніше, ніж пів року тому.

Про це повідомляє благодійний фонд “Рокада”.

Гроші на оренду житла ВПО: як отримати

Благодійний фонд “Рокада” реалізує програму, яка передбачає забезпечення доступу до належного житла переселенцям у Волинській області. У межах програми родинам переселенців надаватимуть фінансову допомогу на оренду житла і покриття комунальних послуг. Учасникам програми кошти надходитимуть упродовж шести місяців.

На фінансову підтримку для оренди житла родини можуть розраховувати за таких умов:

  • новоприбулі ВПО, які переїхали протягом останніх 3-6 місяців;
  • працеспроможні ВПО;
  • наявність договору про оренду житла з власником;
  • готовність працевлаштування протягом участі у програмі для покращення свого фінансового становища.

Щодо консультації та реєстрації для отримання допомоги телефонуйте за номером: +380 (67) 447 0884. Дзвінки приймають з понеділка по п’ятницю о 09:00-18:00. Під час розмови фахівці оцінюватимуть вашу можливість участі у програмі.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

добропілля

З Добропілля повторно евакуювали двох дітей, чиї батьки загинули внаслідок удару дрона

Бійці бригади “Рубіж” разом з підрозділом поліції “Білий янгол” провели евакуацію дітей з Дружківки. З міста вивезли 9-річного хлопчика і 6-річну дівчинку. Раніше вони вже […]

оренду

ВПО на Волині можуть отримати компенсацію за оренду житла

Переселенці та переселенки, які евакуювались у Волинську область, можуть отримати гроші на оренду житла. Кошти передбачені для родин, які виїхали на Волинь не пізніше, ніж […]

15 років ув’язнення за державну зраду: у Краматорську засудили жінку за передачу розвідданих

36-річна мешканка Краматорська отримала 15 років позбавлення волі за передачу представникам російської армії інформації про розташування та переміщення Сил оборони України. Про це повідомили в […]

Нові кадри з Бахмута: росіяни показали зруйнований центр міста

У мережі з’явилися нові фотографії Бахмута, зроблені російськими військовими у травні 2026 року. На знімках зафіксовано поточний стан одразу декількох центральних вулиць міста, які нині […]

Зміна місця проживання онлайн: як зареєструвати нову адресу через портал “Дія”

Громадяни отримали можливість дистанційно реєструвати нову адресу проживання для себе або своєї дитини. Відповідна послуга оформлення займає кілька хвилин та доступна на вебверсії порталу “Дія”. […]