“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ВПО на Дніпропетровщині можуть отримати набори з ковдрами, ліхтарями та повербанками

Валентина Твердохліб 17:45, 10 Серпня 2026
непродовольчі набори
Видача допомоги / фото ГО “Аваліст”

У Дніпропетровській області триває реєстрація на непродовольчі набори. У їхньому складі: повербанки, матраци, спальні мішки, термоковдри, ліхтарі та інше. Отримати такі набори можуть ВПО, які евакуювалися на Дніпропетровщину в 2026 році.

Про це повідомляє ГО “Аваліст”.

Допомога від ГО “Аваліст” на Дніпропетровщині

У Дніпропетровській області триває попередня реєстрація родин ВПО на непродовольчі сімейні набори. Їх видаватимуть для родин з трьох людей.

У складі набору:

  • 3 тонкі матраци;
  • повербанк;
  • 3 спальні мішки;
  • 3 термоси;
  • 3 термоковдри високої якості;
  • портативний пальник;
  • 3 рятувальні фольговані ковдри;
  • ручний акумуляторний ліхтар;
  • гофрокартонний ящик.

Хто може отримати непродовольчі набори у Дніпропетровській області

Допмогу можуть отримати родини з трьох людей, які перемістилися в такі райони Дніпропетровської області:

  • Нікопольський;
  • Синельниківський;
  • Дніпровський;
  • Криворізький.

Серед критеріїв участі:

  • родина складається з трьох людей;
  • усі члени родини мають довідки ВПО 2026 року за однією адресою.

Пріоритет надаватимуть родинам, які перемістилися протягом останніх трьох місяців.

Як зареєструватися

Заповнити форму для реєстрації можна за покликанням. Для реєстрації треба мати такі документи:

  • паспорт або ID-картка з витягом про місце реєстрації голови домогосподарства;
  • довідки ВПО 2026 року з актуальним місцем проживання кожного члена родини;
  • ідентифікаційні коди кожного члена родини;
  • документи, що підтверджують інвалідність (за наявності).

Подання заявки не гарантує отримання допомоги. У разі відповідності критеріям з вами зв’яжеться спеціаліст.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

СБУ врахує в роботі матеріали Бахмут IN.UA про жінок, які займаються молодіжною політикою на окупованій Донеччині

Валентина Твердохліб 16:35, 10 Серпня 2026
сбу
СБУ / фото Facebook-сторінка СБУ

Служба безпеки України врахує для подальшої роботи інформацію з матеріалів редакції Бахмут IN.UA про жінок, які займаються молодіжною політикою на окупованій Донеччині. Йдеться про Марію Дубову, яка очолює відділ з питань молодіжної політики у “днр”, та Олександру Кульгіну, яка очолює так зване “Донецьке регіональне відділення “Движения первых” — структуру, створену росією для ідеологічної роботи з дітьми та молоддю.

Про це повідомляє Бахмут IN.UA.

СБУ врахує для роботи досьє Бахмут IN.UA

Редакція Бахмут IN.UA регулярно готує досьє на колаборантів та представників окупаційної влади Донеччини. Готуючи досьє на Марію Дубову та Олександру Кульгіну, ми дізналися, що за свою діяльність на ТОТ вони не мають підозр від українських правоохоронних органів. Тому ми відправили дані про них до ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.

Нам відповіли, що врахують наші матеріали в подальшій роботі.

“За результатами розгляду Вашого листа було встановлено, що викладені Вами відомості не є достатньою підставою для початку досудового розслідування слідчим підрозділом ГУ СБУ. Водночас, надані Вами відомості були враховані в діяльності підрозділів ГУ СБУ”, — йдеться у відповіді.

Марія Дубова — уродженка Макіївки. На момент окупації Макіївки їй було 18 років. До початку роботи в окупаційній адміністрації працювала вчителькою початкових класів у ліцеї №1 “Лідер”. Згодом отримала посаду начальниці відділу з питань молодіжної політики “днр”. Паралельно очолила місцевий штаб організацій “Молода Республіка”, а також стала членкинею партії “единая россия”.

Олександра Кульгіна народилася та виросла в Донецьку. У 2014 році, коли росія вторглася на Донеччину, їй було 13 років. Під час навчання в університеті Кульгіна почала будувати кар’єру в підконтрольних росії молодіжних організаціях. Зокрема, очолила студентські будівничі загони “днр”. Вони брали участь у відбудові Маріуполя, зруйнованого росіянами. Зараз дівчина очолює “Донецьке регіональне відділення “Движения первых”.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

непродовольчі набори

ВПО на Дніпропетровщині можуть отримати набори з ковдрами, ліхтарями та повербанками

У Дніпропетровській області триває реєстрація на непродовольчі набори. У їхньому складі: повербанки, матраци, спальні мішки, термоковдри, ліхтарі та інше. Отримати такі набори можуть ВПО, які […]

сбу
Важливо

СБУ врахує в роботі матеріали Бахмут IN.UA про жінок, які займаються молодіжною політикою на окупованій Донеччині

Служба безпеки України врахує для подальшої роботи інформацію з матеріалів редакції Бахмут IN.UA про жінок, які займаються молодіжною політикою на окупованій Донеччині. Йдеться про Марію […]

Воїни ЗСУ

У Бахмутській громаді створять окрему програму підтримки ветеранів та родин загиблих

Бахмутська МВА ухвалила розпорядження про проведення громадського обговорення серед бахмутян. На розгляд поставили питання щодо проєкту Програми соціального захисту та підтримки ветеранів війни, членів їх […]

Важливо

Бахмутська МВА розпочинає громадське обговорення житлової програми для ВПО на 2026-2028 роки

30 липня 2026 року Бахмутська міська військова адміністрація ухвалила розпорядження про початок процесу громадського обговорення нової програми забезпечення житлом мешканців громади зі статусом ВПО в […]

хореографка
Історії

Працювала в бахмутському дитсадку, а тепер навчає дітей танцям у Краматорську: історія хореографки Альони Стрющенко

Бахмутянка Альона Стрющенко понад 10 років життя присвятила роботі з дітьми. У рідному Бахмуті вона працювала в дитсадку “Зірочка”, де була вихователькою з фізичної культури […]