“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українські Су-27 завдали удару по росіянах у Родинському: відео

Семаковська Тетяна 14:30, 28 Квітня 2026
Удар по росіянах / скриншот з відео

Українські бойові літаки Су-27 здійснили атаку по місцю зосередження російської піхоти в населеному пункті Родинське, що на Донеччині. Для ураження живої сили противника пілоти Повітряних сил ЗСУ використали дві керовані плануючі авіабомби GBU-62.

Про це повідомили у блозі бійців Повітряних сил ЗСУ “Соняшник”.

Атака ЗСУ по позиціях росіян у Родинському

Бійці ЗСУ знищили місце скупчення окупантів. Ворог знаходився в одній з будівель.

У дописі зазначається, що ситуація на цій ділянці фронту вкрай напружена — російські підрозділи змогли суттєво зайти в будівлі.

Інколи дистанція між козаками і окупантами тут визначається стіною квартири, тож такі скиди це ювелірна робота“, — зазначається в дописі.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутські сім’ї з дітьми можуть отримати 5000 гривень допомоги: як правильно подати заявку

Семаковська Тетяна 12:45, 28 Квітня 2026
Грошова допомога / фото НБУ

Для переселенців з Бахмутської громади запрацювали оновлені правила отримання грошової підтримки. В межах затвердженої “Програми підтримки та інтеграції внутрішньо переміщених осіб на 2026–2027 роки” місцеві родини з дітьми мають право на разову фінансову виплату в розмірі 5 000 гривень.

Про це повідомили в Центрі підтримки бахмутян в Одесі та Одеській області.

Хто має право на грошову допомогу

Фінансова підтримка розрахована на родини, які опинилися у складних життєвих обставинах та виховують дітей віком до 18 років. Програма має чіткі винятки: ця виплата не передбачена для багатодітних родин, а також для сімей, які виховують дітей з інвалідністю.

Головна вимога до заявників — наявність офіційної реєстрації у дитини. Станом на 24 лютого 2022 року місце проживання або перебування дитини мало бути задеклароване саме на території Бахмутської міської територіальної громади.

Розмір виплати та терміни подання документів

Розмір фінансової допомоги становить 5000 гривень на одну сім’ю. Гроші виплачують один раз на рік.

Подати документи на оформлення допомоги можна протягом усього 2026 року. Фахівці просять людей не поспішати та максимально уважно готувати документи згідно з вимогами. Правильно зібраний пакет паперів допоможе уникнути затримок у розгляді. Усі надіслані заявки розглядають оперативно та суворо в порядку черги.

Перелік необхідних документів

Приклад заяви / фото Центру підтримки бахмутян в Одесі та Одеській області

Для отримання коштів необхідно підготувати заяву та зробити чіткі скан-копії або фотографії наступних документів:

  • паспорта заявника;
  • паспорта дитини (якщо їй виповнилося 14 років) або іншого документа, який підтверджує особу та містить дані про місце реєстрації;
  • ідентифікаційних кодів заявника та дитини;
  • довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (ВПО) на всіх членів сім’ї;
  • свідоцтва про народження дитини разом з документом про її зареєстроване місце проживання;
  • банківських реквізитів рахунку для зарахування коштів.

Куди надсилати заявку та звертатися за консультаціями

Зяву таусі зібрані документи необхідно надіслати на офіційну електронну адресу: [email protected]. Уважне ознайомлення з процедурою та правильне оформлення електронного листа може значно пришвидшити процес нарахування грошей.

Для отримання додаткових консультацій щодо процедури подання документів працює спеціальна гаряча лінія. Дзвонити можна з понеділка по п’ятницю з 09:00 до 17:00 за номерами:

  • +380 (95) 498 7615;
  • +380 (99) 713 3980.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українські Су-27 завдали удару по росіянах у Родинському: відео

Українські бойові літаки Су-27 здійснили атаку по місцю зосередження російської піхоти в населеному пункті Родинське, що на Донеччині. Для ураження живої сили противника пілоти Повітряних […]

Бахмутські сім’ї з дітьми можуть отримати 5000 гривень допомоги: як правильно подати заявку

Для переселенців з Бахмутської громади запрацювали оновлені правила отримання грошової підтримки. В межах затвердженої “Програми підтримки та інтеграції внутрішньо переміщених осіб на 2026–2027 роки” місцеві […]

Важливо

Скільки грошей та допомоги отримали бахмутяни у I кварталі

Бахмутська міська військова адміністрація відзвітувала за перший квартал 2026 року. Зокрема, в ньому йдется про те, що МВА надала грошову допомогу бахмутянам на суму близько […]

Росіяни просунулися поблизу Костянтинівки — Генштаб

Росіяни йдуть у наступ на всіх напрямках Донеччини, зокрема поблизу міста Костянтинівка. Саме на цій ділянці їм вдалося досягти оперативного просування. Більше деталей про те, […]

Росіяни показали, як виглядає зруйнована Авдіївка у квітні 2026 року

Росіяни опублікували нові кадри з тимчасово окупованої Авдіївки, показавши наслідки бойових дій у місті. В об’єктив потрапили зруйновані цивільні об’єкти, а також безхатні тварини. Редакція […]