“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Компенсація за невикористану відпустку військовим: за які дні платять та як розраховують суму

Семаковська Тетяна 18:00, 19 Листопада 2026
Компенсація за невикористану відпустку / фото Міноборони

Під час звільнення зі служби військовослужбовці мають право на грошову компенсацію за всі невикористані дні відпусток — як за рік звільнення, так і за попередні роки служби. Водночас отримати ці кошти без звільнення, продовжуючи службу, неможливо: закон передбачає виплату виключно при звільненні або в разі загибелі чи смерті захисника.

Правила нарахування виплат, формулу розрахунку та перелік документів, які варто перевірити заздалегідь, пояснили в Міністерстві оборони України. Головне з роз’яснення публікує Бахмут IN.UA.

За які відпустки виплачують компенсацію

У Збройних Силах України грошова компенсація передбачена за невикористані дні чотирьох видів відпусток:

  • щорічної основної відпустки — її тривалість залежить від вислуги років у календарному обчисленні: до 10 років вислуги — 30 календарних днів, від 10 до 15 років — 35 днів, від 15 до 20 років — 40 днів, понад 20 років — 45 днів;
  • щорічної додаткової відпустки за особливі умови служби — становить до 15 календарних днів залежно від часу проходження служби у відповідних умовах;
  • додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (відповідно до ст. 19 Закону України “Про відпустки”);
  • додаткової відпустки для учасників бойових дій (УБД) та осіб з інвалідністю внаслідок війни — становить 14 календарних днів на рік (згідно зі ст. 16-2 Закону України “Про відпустки”). Якщо під час воєнного стану військовий не використав ці дні, їх компенсують під час звільнення.

Як визначають кількість днів та суму виплати

За загальним правилом кількість днів щорічної основної відпустки за рік звільнення обчислюють пропорційно до відпрацьованого часу: за кожен повний місяць служби нараховують 1/12 річної тривалості відпустки, після чого віднімають уже використані в поточному році дні. Отримане число округлюють у бік збільшення до повного дня.

Повну річну тривалість основної відпустки без пропорційного зменшення враховують лише у разі звільнення за віком, станом здоров’я, у зв’язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, скороченням штатів або проведенням організаційних заходів. Невикористані дні за попередні роки служби додають окремо — обмеження у 90 календарних днів, яке діє для об’єднаної основної відпустки, на компенсацію не поширюється.

Розмір виплати розраховують виходячи з місячного грошового забезпечення за останньою займаною штатною посадою. До суми включають посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород). Місячну суму ділять на 30 і множать на кількість днів відпустки, які підлягають компенсації.

Що потрібно перевірити під час оформлення звільнення

Щоб уникнути помилок у нарахуваннях, військовослужбовцю варто заздалегідь виконати кілька кроків:

  • звірити кількість днів;
  • перевірити документи на додаткові відпустки;
  • проконтролювати фінальний розрахунок.

Хто і як отримує виплату в разі загибелі військового

Якщо військовослужбовець загинув або помер, компенсацію за невикористані дні відпусток виплачують людям, зазначеним у його особистому розпорядженні на випадок полону (відповідно до визначених часток). Якщо такого розпорядження немає, кошти отримують члени сім’ї згідно з черговістю, встановленою законом та Порядком № 37, а за їхньої відсутності сума входить до складу спадщини.

Щоб отримати виплату, заявник має подати заяву в довільній формі (у паперовому або електронному вигляді) на ім’я командира військової частини, де служив захисник. Зробити це можна з дати складання актового запису про смерть.

До заяви додаються:

  • копія документа, що посвідчує особу заявника;
  • копія документа з податковим номером (РНОКПП);
  • копія свідоцтва про смерть військовослужбовця;
  • витяг з інформаційно-аналітичної системи “Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості”;
  • документи, що підтверджують родинні зв’язки або повноваження законного представника;
  • реквізити банківського рахунку у форматі IBAN.

Командир військової частини має ухвалити рішення про виплату або відмову протягом 15 днів із моменту подання заяви та письмово повідомити про це заявника. У разі відмови через нестачу документів їх можна донести й звернутися повторно, а неправомірну відмову — оскаржити в суді.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупанти намагалися скористатися негодою для наступу на Покровському напрямку

Валентина Твердохліб 16:35, 19 Листопада 2026
штурм
Покровський напрямок / скриншот мапи DeepState

У ніч на 19 листопада російські військові спробували штурмувати позиції Сил оборони на Покровському напрямку під час зливи, розраховуючи, що негода ускладнить роботу української аеророзвідки. Однак безпілотники продовжували відстежувати пересування піхоти рф, і українські захисники зупинили атаку ще до наближення окупантів.

Про це в ефірі “Суспільне Студія” розповіла Катерина Мирончук, начальниця відділення комунікацій 152 окремої єгерської бригади імені Симона Петлюри.

Російська піхота йде на штурми під час зливи

У ніч на 19 листопада на Покровському напрямку погіршилися погодні умови. Цим вирішили скористатися російські військові, які намагалися штурмувати українські позиції під час зливи. Піхота противника, ймовірно, розраховувала на погіршення можливостей української аеророзвідки через негоду.

“Росіяни повірили знову в себе. Цієї ночі в смузі відповідальності бригади був рясний дощ. Відповідно, росіяни розраховували на те, що аеророзвідка трішки погіршилася, і почали запускати свої “каруселі” із російських піхотинців”, — розповіла Катерина Мирончук.

Попри несприятливі погодні умови, українська аеророзвідка не припинила роботу. Військові спостерігали за пересуванням російських піхотинців протягом всієї ночі. В українських військових також склалося враження, що російське командування відправило на штурм виснажених бійців. Про це, зокрема, свідчила їхня поведінка під час пересування мокрою місцевістю.

У результаті російським військовим не вдалося дістатися українських позицій. Сили оборони відбили спробу наступу ще до того, як окупанти наблизилися до них.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Компенсація за невикористану відпустку військовим: за які дні платять та як розраховують суму

Під час звільнення зі служби військовослужбовці мають право на грошову компенсацію за всі невикористані дні відпусток — як за рік звільнення, так і за попередні […]

штурм

Окупанти намагалися скористатися негодою для наступу на Покровському напрямку

У ніч на 19 листопада російські військові спробували штурмувати позиції Сил оборони на Покровському напрямку під час зливи, розраховуючи, що негода ускладнить роботу української аеророзвідки. […]

Будівництво в Гощі

У Гощі стартували підготовчі роботи до будівництва житла для бахмутян. Редакція поспілкувалася з виконавцем

У серпні 2026 року КП “Бахмутська житлова управляюча компанія” провела тендер на виконання підготовчих робіт з будівництва житла для ВПО в селищі Гоща (перша черга). […]

Росіяни розглядають трасу через Маріуполь як альтернативу Кримському мосту: деталі

Після пошкодження Кримського мосту російська влада почала активніше обговорювати альтернативні маршрути сполучення з тимчасово окупованим Кримом. Одним із ключових варіантів для загарбників стала траса Р-280 […]

Житло для ВПО у селах: уряд виділив додаткові кошти на придбання ще 21 будинку

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про збільшення обсягу субвенції місцевим бюджетам на придбання житла для внутрішньо переміщених та евакуйованих осіб у сільській місцевості. Додаткове фінансування […]

12:30, 19.11.2026 Скопіч Дмитро