“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Підрозділи ГУР взяли під контроль оборонні рубежі в Покровську: що відбувається на фронті

Валентина Твердохліб 09:47, 4 Листопада 2025
гур
Спецпризначенці ГУР долучились до оборони Покровська / фото Головне управління розвідки

На Донеччині тривають активні бойові дії. Російська армія штурмує одразу на кількох напрямках фронту, намагаючись розвинути наступ. Найважча ситуація зараз на Покровському напрямку, де протягом доби зафіксували понад 50 ворожих атак. При цьому ЗСУ тримають оборону Покровська, на оборонні рубежі вже зайшли спецпризначенці Головного управління розвідки (ГУР).

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Оборона Покровська

Оборона міста Покровськ триває, до неї долучились бійці “Спецпідрозділу Тимура” Головного управління розвідки. Спецпризначенці вже зайняли визначені рубежі. В ході успішної десантної операції до них пробили наземний коридор та приєднались додаткові сили спецпідрозділу.

“Триває бойова робота, спрямована на ліквідацію спроб ворога розширити вогневий вплив на логістику в зоні відповідальності ГУР. Бойові завдання у секторі виконують також інші спецпідрозділи ГУР МО України. З метою безпеки особового складу залучених підрозділів деталі операцій наразі не розкриваються”, — зазначають у розвідці.

гур
Спецоперацією керує очільник ГУР Кирило Буданов / фото Головне управління розвідки

На сьогодні Покровський напрямок фронту є найгарячішим. Протягом минулої доби тут зупинили 55 ворожих штурмів. Окупанти атакували в районах Шахового, Володимирівки, Іванівки, Никанорівки, Новоекономічного, Федорівки, Нового Шахового, Мирнограда, Родинського, Разіного, Червоного Лимана, Новопавлівки, Сухого Яру, Покровська, Гришиного, Котлиного, Удачного, Молодецького і Дачного.

Ситуація на фронті Донеччини, зведення за 3 листопада

На Костянтинівському напрямку фронту російська армія провела 17 атак. Окупанти намагалися просунутись в районах Олександро-Шультиного, Плещіївки, Софіївки, Іванопілля, Щербинівки та Русин Яру.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону поблизу Мирного, Новоселівки та в бік селищ Дробишеве, Ставки і села Коровій Яр. Загалом минулої доби тут відбулось 11 боєзіткнень.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут ворог атакував сім разів, намагаючись просунутись поблизу Серебрянки та Виїмки.

На Краматорському напрямку росіяни наступальних дій не проводили.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Евакуація під обстрілами: “Білі Янголи” евакуювали 92-річного чоловіка з Костянтинівки

Семаковська Тетяна 18:00, 3 Листопада 2025

“Білі янголи” евакуювали 92-річного пораненого чоловіка та літнє подружжя з інвалідністю з Костянтинівки.

Про це повідомили представники Національної поліції в Донеччині.

Евакуація з Костянтинівки

У Костянтинівці поліцейські підрозділу “Білі янголи” евакуювали 92-річного чоловіка, який отримав осколкові поранення ніг внаслідок вибуху поблизу його будинку.

Крім того, екіпаж спільно з волонтером вивіз із-під вогню літнє подружжя з інвалідністю, яке тривалий час залишалося у зоні ризику через постійні атаки ворога.

Під час евакуації поліцейські помітили, як до автівки наближається ворожий дрон.Екіпажу вдалося збити безпілотник та безпечно евакуювати людей, що дозволило безпечно завершити рятувальну операцію.

Контакти для евакуації

Звернення на евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

гур

Підрозділи ГУР взяли під контроль оборонні рубежі в Покровську: що відбувається на фронті

На Донеччині тривають активні бойові дії. Російська армія штурмує одразу на кількох напрямках фронту, намагаючись розвинути наступ. Найважча ситуація зараз на Покровському напрямку, де протягом доби […]

Евакуація під обстрілами: “Білі Янголи” евакуювали 92-річного чоловіка з Костянтинівки

“Білі янголи” евакуювали 92-річного пораненого чоловіка та літнє подружжя з інвалідністю з Костянтинівки. Про це повідомили представники Національної поліції в Донеччині. Евакуація з Костянтинівки У […]

Російські джерела заявляють про “евакуацію” перших цивільних із Покровська: що відомо

Російські пропагандистські ресурси 3 листопада повідомили, що з окупованого Покровська Донецької області нібито почали вивозити перших цивільних осіб. Зазначається, що людей “евакуюють” до підконтрольних росії […]

Історії

“До глини не можна йти з сумом чи поганими думками”: історії кераміки Анни Полосухіної

Анна знову сідає за глину. Усередині поступово настає тиша — лише чути стукіт пальців і м’який пластичний подих матеріалу, що піддається кожному руху. Анна не […]

Українські військові вдарили по нафтобазі в окупованому Шахтарську на Донеччині

Вчора увечері, 2 листопада, українські військовослужбовці атакували нафтобазу в тимчасово окупованому місті Шахтарськ, що в Горлівському районі Донецької області. Відео атаки опублікував Telegram-канал “Supernova+”. Удар […]