“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни намагаються перерізати сполучення з Покровськом — 7 ДШВ

Семаковська Тетяна 14:04, 25 Листопада 2025
покровська
Вулиці Покровська / фото Костянтин і Влада Ліберови

Ситуація навколо Мирнограда загострюється: російські сили активізували тиск на місто та намагаються перерізати сухопутне сполучення з Покровськом. Українські підрозділи стримують просування ворога та посилюють оборону.

Про це повідомили в 7 корпусі десантно-штурмових військ.

Росіяни хочуть відрізати сполучення з Покровськом

Росіяни тиснуть на Мирноград, намагаючись створити умови для оточення міста. Як повідомили у 7 корпусі ДШВ, ймовірно, найближчим часом вони прагнуть перерізати сухопутне сполучення між Мирноградом і Покровськом.

Російські сили намагаються просунутися в напрямку населених пунктів Рівне та Світле. Одночасно десантно-штурмові підрозділи Сил оборони стримують ворога в районі Красного Лимана, не дозволяючи росіянам розширити зону наступу.

У північній частині Мирнограда окупанти намагаються штурмувати позиції малими піхотними групами. Ворог пересувається цілодобово та активно застосовує повітряні дрони для коригування своїх дій.

Українське командування посилює групування сил у місті, особливо для захисту південних околиць, де противник намагається накопичувати живу силу для подальших спроб просування.

На північному сході Мирнограда військові 38-ї окремої бригади морської піхоти взяли в полон чотирьох російських військових, які намагалися штурмувати місто. За даними українських оборонців, троє з них — колишні ув’язнені, мобілізовані через підписання контрактів. Полонені розповіли, що перед штурмом вони чотири дні перебували у підвалі однієї з будівель у сусідньому населеному пункті та не мали належного забезпечення.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“У Костянтинівку поки не заїжджаємо, але вивозимо з інших напрямків”: волонтер Євген Ткачов про евакуацію на Донеччині

Валентина Твердохліб 13:00, 25 Листопада 2025
евакуація
Евакуація броньованим транспортом / фото гуманітарна місія “Проліска”

У Донецькій області триває евакуація. Однією з організацій, яка щоденно займається вивозом людей є “Проліска”, в якій працює волонтер з Часів Яру Євген Ткачов. Раніше основним напрямком Євгена Ткачова була евакуація людей з Костянтинівки. Та сьогодні “Проліска” не заїжджає в місто, оскільки росіяни пошкодили дроном авто, яким вивозили людей.

Які напрямки евакуації на сьогодні є основними, редакції розповів волонтер Євген Ткачов.

Евакуація на Донеччині від “Проліски”

Волонтер Євген Ткачов працює у складі гуманітарної місії “Проліска”. Він вивозив людей з Костянтинівської громади. 8 листопада російський дрон поцілив в евакуаційне авто волонтерів, транспорт отримав значні пошкодження.

Через втрату броньовика волонтери не їздять у Костянтинівку. Працюють на інших пріоритетних напрямках.

“У Костянтинівку поки не заїжджаємо, тому найближче до фронту — це Дружківка. Також Миколаївка, Краматорськ, Слов’янськ і решта Донецької області. Основний напрямок — це з шелтера в Краматорську і з проміжного пункта в Олександрівці. Це те, що стосується евакуації мікроавтобусами. Також вивозимо спеціальним медичним транспортом під наглядом лікаря, там вже індивідуально з адреси людей забирають. Або з небезпечних місць нам вивозять “Білі Янголи” чи “База UA”, — каже Євген Ткачов.

Займається “Проліска” і вивозом родин з дітьми. Їх вивозять мікроавтобусами, в людей є можливість забрати всі потрібні їм речі. Найбільше родин з дітьми зараз вивозять з Дружківської громади.

Чи може “Проліска” відновити евакуацію в Костянтинівці?

Відновити евакуаційні рейси в Костянтинівку планують через тиждень. Це буде можливо, якщо дозволятиме безпекова ситуація.

“У нас ще тиждень наш броньовичок буде ремонтуватися. Але хто ж знає, що буде через тиждень з Костянтинівкою? Евакуацію в будь-якому випадку плануємо відновлювати, але якщо в Костянтинівку неможливо буде заїжджати і фронт наблизиться, то тоді ж Олексієво-Дружківка, Дружківка, на жаль, мабуть перетворяться на Костянтинівку”, — зауважив волонтер.

За словами волонтера Євгена Ткачова, зараз збільшилась кількість бажаючих виїхати з Костянтинівки. Але ситуація там складна, не в усі райони можуть заїжджати поліція і волонтери.

Чи впливають політичні заяви про мир на евакуацію?

Редакція запитала у волонтера, які тенденції зараз спостерігаються у вивозі людей. Євген Ткачов зазначив, що на зменшення бажаючих виїхати впливають політичні заяви. Люди чекають на можливе закінчення війни, тому обирають залишатися вдома. Також є певний контингент людей, які категорично відмовляються від евакуації.

“Знову є обіцянки миру і люди чекають результатів перемовин. Через це вони і не виїжджають, чекають закінчення війни. Також є група людей, котрим немає значення де мешкати — в Україні чи в росії. Це пенсіонери, люди старшого віку. Вони намагаються зберегти своє житло, тому залишаються на Донеччині”, — зазначив Євген Ткачов.

Контакти для евакуації

Волонтер Євген Ткачов вивозить людей у складі гуманітарної місії “Проліска”. Зробити заявку на евакуацію можна за телефонами: +380 (93) 202 2232, +380 (96) 404 1034.

Звернення на евакуацію також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

покровська

Росіяни намагаються перерізати сполучення з Покровськом — 7 ДШВ

Ситуація навколо Мирнограда загострюється: російські сили активізували тиск на місто та намагаються перерізати сухопутне сполучення з Покровськом. Українські підрозділи стримують просування ворога та посилюють оборону. […]

евакуація

“У Костянтинівку поки не заїжджаємо, але вивозимо з інших напрямків”: волонтер Євген Ткачов про евакуацію на Донеччині

У Донецькій області триває евакуація. Однією з організацій, яка щоденно займається вивозом людей є “Проліска”, в якій працює волонтер з Часів Яру Євген Ткачов. Раніше […]

Соледар

Соледарська МВА створює комісію для розгляду заяв ВПО на покриття першого іпотечного внеску

Соледарська МВА формує комісію, яка розглядатиме заяви щодо виділення грошової допомоги окремим категоріям ВПО на стартовий внесок за житло. Наразі триває збір кандидатур для роботи […]

солодкі набори

Пенсіонери-ВПО в Білій Церкві можуть отримати подарунки до свят: деталі

На Київщині пенсіонери-ВПО можуть отримати солодкі подарунки до різдвяних свят. Видача солодощів відбудеться в місті Біла Церква. Подати заявку на отримання подарунків можуть люди віком […]

сіверськ

Росіяни просунулись до Сіверська: частина міста в сірій зоні

Російська армія має нові просування на Донеччині. Їх зафіксували в Бахмутському і Покровському районах: ворог просунувся під містами Сіверськ та Новоекономічне. Про ситуацію на фронті […]