“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Краматорську з 11 вересня зупинять ліфти у багатоповерхівках: що відомо

Семаковська Тетяна 12:08, 1 Вересня 2026
Краматорськ, наслідки обстрілів, 2026 рік, літо / фото Донецька ОДА

У Краматорську з 11 вересня 2026 року призупинять роботу ліфтів у багатоквартирних будинках. Причиною називають посилення російських атак по житлових кварталах, перебої з електропостачанням та ризики для мешканців і аварійних бригад.

Про це повідомили в Краматорській міській раді.

Чому у Краматорську зупинять ліфти

Рішення пов’язане з безпековою ситуацією в місті. За повідомленням, Краматорськ дедалі частіше зазнає атак ударних безпілотників та керованих авіаційних бомб. Під удари потрапляють, зокрема, житлові квартали та багатоповерхові будинки.

У таких умовах користування ліфтом створює додаткові ризики. У разі пошкодження будинку, електромереж або іншої інфраструктури ліфт може раптово зупинитися, а пасажири — опинитися заблокованими всередині.

Проблема полягає не лише у можливості застрягнути в ліфті. Через загрозу повторних ударів аварійні бригади, комунальні працівники та рятувальники можуть не мати можливості швидко прибути на місце та провести евакуацію людей. Таким чином, під час спроби визволити пасажирів небезпеці можуть піддаватися також працівники аварійних служб.

Окремим фактором є нестабільне електропостачання. Через перебої з електроенергією ліфти можуть зупинятися без попередження. У звичайних умовах після такої ситуації пасажирів можуть оперативно визволити аварійні служби. Однак під час обстрілів прибуття бригади може бути небезпечним або відкладатися через загрозу повторного удару.

Як рішення вплине на мешканців верхніх поверхів

Призупинення роботи ліфтів створить додаткові труднощі для мешканців багатоповерхівок. Особливо це стосується літніх людей, людей з інвалідністю та інших маломобільних мешканців, для яких пересування сходами може бути складним. У повідомленні зазначають, що рішення є вимушеним і непопулярним, однак його ухвалили з огляду на необхідність зменшити ризики для цивільних та працівників аварійних служб.

Мешканців Краматорська просять поставитися до призупинення роботи ліфтів із розумінням та враховувати безпекову ситуацію в місті. Нагадаємо, що з Донеччини триває евакуація.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутські школи розпочали новий навчальний рік: скільки дітей вступили та як проходитиме навчання

Валентина Твердохліб 11:15, 1 Вересня 2026
школи

Сьогодні, 1 вересня, в бахмутських школах стартував новий навчальний рік. Цьогоріч дистанційно працюватимуть шість бахмутських шкіл. До чотирьох із них вступили першачки, їх налічується 61. Один навчальний заклад також провів набір учнів до 10 класу, їх налічується понад 140.

Про набір учнів у бахмутських школах та плани на новий навчальний рік редакції Бахмут IN.UA розповіла Анна Артюхіна — заступниця начальниці Управління освіти Бахмутської міської ради.

Скільки дітей навчатимуться в бахмутських школах у 2026-2027 навчальному році

У 2026-2027 навчальному році в бахмутських закладах загальної середньої освіти навчатимуться близько 1 750 учнів і учениць. 61 з них — першокласники. Загалом вдалося набрати чотири перші класи у школах №5 і №24, НВК №11 та Бахмутському ліцеї імені Дмитра Чернявського.

Також був проведений набір до старшої школи. 144 дітей стали учнями 10-х класів. На сьогодні їх набір проводить лише один заклад освіти — Бахмутський ліцей імені Дмитра Чернявського.

“Попит є, у нас в десяті класи дуже гарний набір, і ми радіємо цьому. Десяті класи набрав лише один заклад освіти. Це Бахмутський ліцей імені Дмитра Чернявського. Школа №18 перепрофільована в ліцей і працює відповідно до нових вимог. Там можуть отримувати освіту учні 10-11 класів”, — розповіла Анна Артюхіна.

Як навчатимуться учні бахмутських шкіл

Навчання в бахмутських закладах освіти триватиме дистанційно. Також у школярів є можливість відвідувати офлайн-заходи в освітніх локаціях на базі осередків підтримки “З Бахмутом у серці”. Заходи там проводять і для учнів шкіл, і для вихованців дитячих садків.

“На сьогодні у нас є вісім освітніх локацій. Ми плануємо, що вони працюватимуть протягом цього навчального року так, як і минулого. Там надаватимуть освітні послуги, готуватимуть до НМТ, проводитимуть виховні заходи. Тобто, який попит виникає у батьків і вчителів, на те будемо спрямовувати, за можливості, роботу освітніх локацій. На заняття з підготовки до НМТ до нас навіть приходили діти з інших громад. Крім того, ми дуже активно співпрацюємо в межах національного проєкту “Пліч-о-пліч” з Кременчугом, Гостомелем, Гощею. Проводимо заходи і в очному, і в дистанційному форматах. Зараз також намагаємося налагодити співпрацю з Полтавою, тому сподіваюся, що будемо розширювати можливості”, — зауважила Анна Артюхіна.

Також у дітей є можливість відвідувати очні заняття в межах позашкільної освіти. У новому навчальному році продовжить роботу Бахмутський центр туризму, краєзнавства та екскурсій. Він працює дистанційно, але часто проводить офлайн-заходи на освітній локації у Дніпрі. Цьогоріч гуртки центру відвідуватимуть близько 80 вихованців.

У бахмутських школах також буде продовжена практика класів з українознавчим компонентом, впроваджена у 2025-2026 навчальному році. Ця ініціатива передбачена для дітей, які перебувають за кордоном. У класи з українознавчим компонентом зараховані діти, які навчаються одночасно і за кордоном, і онлайн в українській школі. Мета таких класів — тримати зв’язок з дітьми.

У минулому році такі класи працювали в Бахмутському НВК №11 та Бахмутському ліцеї імені Дмитра Чернявського. Цьогоріч вони продовжать роботу, і ще один такий клас відкрили у школі №10.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Краматорську з 11 вересня зупинять ліфти у багатоповерхівках: що відомо

У Краматорську з 11 вересня 2026 року призупинять роботу ліфтів у багатоквартирних будинках. Причиною називають посилення російських атак по житлових кварталах, перебої з електропостачанням та […]

школи
Важливо

Бахмутські школи розпочали новий навчальний рік: скільки дітей вступили та як проходитиме навчання

Сьогодні, 1 вересня, в бахмутських школах стартував новий навчальний рік. Цьогоріч дистанційно працюватимуть шість бахмутських шкіл. До чотирьох із них вступили першачки, їх налічується 61. Один […]

штурми

Генштаб зафіксував різке зростання атак на Покровському напрямку

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 40 штурмів. Загалом на Донеччині протягом минулої доби […]

краматорську

У Краматорську припинили виплачувати компенсації за пошкоджене житло

У Краматорській громаді припинили виплати за пошкоджене майно в межах державної програми “єВідновлення”. Причиною цього стало те, що громаду внесли до зони активних бойових дій. […]

білі янголи

“Білі янголи” вивезли людей із Дружківки під час атаки КАБами

Евакуаційна група “Білий янгол” провела евакуацію людей з Дружківки. Вивозити їх довелося під час атаки КАБами. Ускладнила дорогу ще й поломка автомобіля. Втім все це […]