Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

• Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного
• Вулиця Героїв Небесної Сотні у Бахмуті: на честь кого вона названа
• Там, де народжуються янголи в білих халатах: ювілей Бахмутського медичного коледжу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська МВА ухвалила розпорядження Про надання матеріальної допомоги на забезпечення іпотечного кредитування на придбання житлових приміщень. Воно передбачає виділення бахмутянам до 200 тисяч гривень гривень на покриття першого внеску за іпотекою. Скористатися програмою можуть ветерани війни та члени сімей загиблих захисників і захисниць.

Хто може подати заявку на кошти та як це зробити, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутська МВА схвалила надання грошової допомоги на іпотеку

10 червня Бахмутська МВА ухвалила розпорядження Про організацію надання матеріальної допомоги на забезпечення іпотечного кредитування на придбання житлових приміщень ветеранам війни. Воно передбачає можливість виділення грошової допомоги з бюджету на покриття першого внеску за іпотекою.

У межах дії програми створили комісію з надання матеріальної допомоги, до якої увійшли 11 людей. Це представники міськради, комунальних підприємств і ГО. Головою комісії, яка ухвалюватиме рішення про надання допомоги, призначили Сергія Родіна, заступника міського голови.

Хто має право на допомогу за іпотекою

Матеріальну допомогу на покриття першого внеску за іпотекою можуть отримати люди, які станом на 24 лютого проживали в Бахмутській громаді і на дату звернення мають зареєстроване/задеклароване місце проживання на території Бахмутської громади. Допомогу надаватимуть тих, хто має один із статусів:

• учасники бойових дій, визначені пунктами 19-24 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
• особи з інвалідністю внаслідок війни, визначені пунктами 11-16 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
• члени сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України: батьки, один з подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не мають і не мали власних сімей, діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття, діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти, утриманці загиблого (померлого) захисника або захисниці України, яким у зв’язку з цим виплачується пенсія.

Для отримання матеріальної допомоги ці категорії людей мають бути учасниками програми “єОселя” або ж мати зобов’язання по інших іпотечних кредитах на придбання житла на території України (за винятком іпотечних кредитів на придбання житла на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях).

Потрібно мати іпотечний договір на придбання житла за програмою “єОселя” або інших іпотечних кредитах на придбання житла після 24 лютого 2022 року. Серед умов також вказано, що людина має зробити перший внесок за іпотечним договором.

Матеріальну допомогу надаватимуть за умов, якщо:

• заявник та члени його сім’ї не мають у власності житлової нерухомості, окрім об’єктів на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях;
• заявник та члени його сім’ї протягом 36 місяців до дати подання заяви про надання матеріальної допомоги не здійснювали відчуження об’єктів житлової нерухомості на підконтрольній Україні території.

Компенсація першого внеску бахмутам: який розмір виплат

Розмір матеріальної допомоги складає до 200 000 гривень, але не більше розміру першого внеску за іпотекою. Вона надається одноразово.

Кошти перераховуватимуть на рахунок в одному з перелічених банків:

• Ощадбанк;
• ПриватБанк;
• ПУМБ;
• Сенс Банк;
• Райффайзен Банк.

Заява на компенсацію першого внеску за іпотеку

Для отримання матеріальної допомоги потрібно подати заяву до Управління соціального захисту населення Бахмутської міськради.

До заяви також потрібно додати документи:

• копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;
• витяг з реєстру Бахмутської громади про зареєстроване/задеклароване місце проживання (перебування) на території громади до 24 лютого 2022 року і на дату звернення;
• копію реєстраційного номера облікової картки платника податків, для громадян, які через свої релігійні переконання його не мають — копію сторінки паспорта з відповідною відміткою;
• копію довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
• копію довідки про взяття на облік ВПО;
• копію документа, що посвідчує наявність визначеної категорії: посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни або члена сім’ї загиблого (померлого) захисника чи захисниці України;
• копії документів, що підтверджують сімейні правовідносини та родинні зв’язки (для членів сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць);
• нотаріально завірену копію договору іпотечного кредитування, укладеного з банківською установою;
• копію документа про сплату першого внеску за програмою “єОселя” або інших іпотечних кредитів;
• нотаріально завірену копію договору купівлі-продажу житла;
• довідку з банківської установи про відкриття особового рахунку для перерахування коштів;
• відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо заявника та членів його сім’ї.

Всі копії документів мають бути завірені словами “Згідно з оригіналом”, підписом, прізвищем та ініціалами і датою. Заяву та пакет документів потрібно відправити поштою за власний рахунок.

Документи, які надійшли на розгляд комісії, розглядатимуть у порядку черги протягом місяця з моменту їх отримання.

Коли можуть відмовити в компенсації першого внеску

Підставами для відмови в наданні матеріальної допомоги визначені:

• подання неповного пакета документів;
• невідповідність заявника категоріям, визначеним для отримання допомоги;
• подання заявником документів з недостовірною інформацією або з порушенням вимог.

У разі відмови з підстави подання неповного пакета документів заявник має право звернутися вдруге.

Читайте також:

• Державні житлові програми: різниця між сертифікатом та ваучером і чи можна отримати їх одночасно
• У Вінниці проведуть виїзний прийом для бахмутян: допоможуть оформити виплати та допомогу
• Соціальна стипендія для студентів-переселенців: критерії отримання та розмір виплат у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За минулу добу на території Донецької області загальна інтенсивність бойових дій дещо знизилася. Зафіксовано 86 бойових зіткнень, що на 14 штурмів менше порівняно з попереднім днем, коли відбулося 100 атак. Найбільша кількість зіткнень продовжує фіксуватися на Покровському напрямку. Водночас аналітики DeepState повідомляють про просування російської армії, внаслідок якого околиці Костянтинівки поступово переходять під контроль російських військ.

Детальніше про ситуацію на фронті — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ситуація на Покровському та Костянтинівському напрямках

За даними Генштабу ЗСУ, на Покровському відтинку кількість штурмових дій зменшилася з 55 до 47. Наступальні дії російської армії зупинили поблизу Затишку, Новоолександрівки, Муравки, Гришиного, Котлиного та Удачного. Також атаки відбито у напрямку Нового Донбасу, Білицького, Шевченка, Дорожнього, Вільного та Новопавлівки.

На Костянтинівському напрямку інтенсивність боїв також знизилася. Зафіксовано 11 атак порівняно з 14 напередодні. Зіткнення відбулися біля Плещіївки, Костянтинівки та Іллінівки. Аналітичний проєкт DeepState зазначає, що російські війська просунулися поблизу Іллінівки та Костянтинівки. За їх оновленням, через ці наступальні дії південі околиці Костянтинівки поступово переходять під контроль противника.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російські війська 17 разів намагалися прорвати лінію оборони, що на одну атаку більше порівняно з попереднім днем. Бої точилися біля Новоселівки, а також у напрямку Дробишевого, Озерного, Лимана, Шийківки та Степового.

На Слов’янському напрямку кількість штурмів зменшилася з 14 до 11. Атаки фіксували поблизу Закітного, а також у бік Кривої Луки й Рай-Олександрівки.

На Краматорському напрямку російська армія наступальних дій не проводила. Напередодні на цій ділянці фіксували одну спробу штурму.

Втрати російської армії

За добу кількість ліквідованого особового складу російських військ склала 1300 осіб. Цей показник трохи зменшився порівняно з попереднім днем, коли втрати становили 1310 військових. Українські захисники також знищили наступну військову техніку противника:

• 2 218 безпілотників оперативно-тактичного рівня;
• 352 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн;
• 78 артилерійських систем;
• 8 наземних робототехнічних комплексів;
• 4 танки;
• 3 одиниці спеціальної техніки;
• 2 реактивні системи залпового вогню;
• 1 бойову броньовану машину;
• 1 засіб протиповітряної оборони.

Читайте також:

ЗСУ зупинили просування росіян на Покровському напрямку: Генштаб

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!