У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

Українські військові продовжують успішно ліквідовувати аеророзвідку противника. На Донецькому напрямку підрозділи Сил оборони виявили та завдали нищівного удару по позиції операторів російського розвідувального дрона Zala.

Про це повідомили представники 15 ОМБр “Чорний ліс”.

Знищення росіян на Донеччині

Успішну операцію реалізували воїни бригади “Чорний ліс”. Вони зуміли відстежити маршрут переміщення російського екіпажу одразу після завершення розвідувального польоту. Як зазначають військові, росіяни були впевнені, що непомітно та безпечно покинули стартовий майданчик, проте згодом їх відстежили.

Зібрані координати військовослужбовці оперативно передали суміжним підрозділам, після чого по вказаній локації завдали точного вогневого удару, який повністю знищив укриття та позицію російських окупантів.

Читайте також:

Росіяни просунулися у бік Костянтинівки та Родинського: нові дані DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українці, які залишилися без роботи, мають право зареєструватися в центрі зайнятості та отримувати фінансову підтримку від держави. Розмір цих виплат розраховується суворо індивідуально. Кінцева сума залежить від загального страхового стажу, офіційного доходу перед звільненням та безпосередньої причини розірвання трудового договору.

Детальніше про те, як саме розрахувати виплати у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA

Як працює формула розрахунку допомоги з безробіття

Для самостійного обчислення розміру майбутньої допомоги необхідно знати свій середній дохід за останні шість місяців роботи до моменту реєстрації. Також для розрахунку знадобиться точна кількість календарних днів у цьому розрахунковому періоді.

Процес обчислення складається з двох кроків:

• визначення середньоденної заробітної плати (загальну суму доходу за останні шість місяців необхідно поділити на загальну кількість календарних днів у цьому періоді);
• визначення щоденної допомоги (триману середньоденну зарплату потрібно помножити на визначений відсоток, який залежить від стажу та поділити на 100).

Відсоткові ставки та вплив страхового стажу

Для громадян, які мають щонайменше сім місяців страхового стажу протягом останнього року, розмір допомоги формується у відсотках від їхньої середньої зарплати. Відсоткова ставка зростає пропорційно до кількості років загального стажу:

• до 3 років — 50%;
• від 3 до 6 років — 55%;
• від 6 до 12 років — 60%;
• від 12 до 18 років — 65%;
• від 18 до 24 років — 70%;
• від 24 до 30 років — 75%;
• понад 30 років — 80%.

Окремий бонус передбачено для працівників зі стажем понад 15 років. Якщо така людина жодного разу не отримувала допомогу з безробіття протягом останніх 15 років, її базова відсоткова ставка автоматично збільшується ще на 10%.

Також варто враховувати поступове зменшення суми виплат з часом. У першу половину встановленого строку безробітний отримує 100% від розрахованої суми, а в другу половину терміну — лише 50%.

Максимальні ліміти під час воєнного стану

Законодавство обмежує максимальну суму допомоги півтора розмірами мінімальної зарплати. Проте на час дії воєнного стану працює інше правило: максимальна виплата обмежується рівнем мінімальної заробітної плати станом на 1 січня поточного року. Таким чином, у 2026 році найбільша можлива щомісячна сума допомоги становить 8 647 гривень (до цього ліміт складав 8 000 гривень).

Хто отримує мінімальні виплати у 2026 році

З 1 січня 2026 року оновилися розміри базових виплат. Стандартна мінімальна допомога зросла до 3 900 гривень (замість 3 600 гривень). На неї претендують:

• особи, які мають менше ніж сім місяців страхового стажу за останній рік;
• співробітники, які працювали неповний робочий день чи тиждень, через що неможливо вирахувати їхню середню зарплату;
• внутрішньо переміщені особи та мешканці тимчасово окупованих територій, які не мають документів для підтвердження свого стажу;
• працівники, яких звільнили на підставі спеціальних законів (“Про державну службу”, “Про Національну поліцію”, “Про прокуратуру”, “Про місцеве самоврядування”).

Знижений мінімум у розмірі 1 650 гривень (раніше 1 500 гривень) отримуватимуть дві категорії громадян:

• молодь без страхового стажу, яка реєструється для пошуку свого першого робочого місця;
• працівники, яких звільнили за порушення трудової дисципліни, прогули або через втрату довіри.

Читайте також:

Довідка форми 5 для військових: як оформити документ та які пільги він надає

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!