У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

Російські пропагандистські канали опублікували нові кадри з тимчасово окупованого Торецька. Їх зробив окупант, коли фіксував наслідки боїв за місто.

Редакція публікує вибрані знімки.

Який вигляд має Торецьк в березні 2026 року

На опублікованих кадрах в російських пропагандистських ресурсах можна простежити наслідки бойових дій у місті — вся локація, де вівся запис, була повністю знищена.

Нагадаємо, що бої за Торецьк розпочалися влітку 2024 року та тривали до середини 2025. Вони супроводжувалися постійними обстрілами з боку росіян, через що наразі місто повністю зруйноване.

Читайте також:

Бахмут після боїв: що залишилося від міста у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Внутрішньо переміщені особи, які проживають у Рівному або селищі міського типу Квасилів та належать до пільгових категорій, можуть оформити грошову допомогу у розмірі 2 000 гривень. Реєстрацію на отримання виплат відкрила благодійна організація “Благодійний фонд Global Empowerment Mission Ukraine”.

Про це повідомляють у групі для ВПО у Рівному.

Хто з ВПО у Рівному може отримати 2000 гривень допомоги

Допомога передбачена для внутрішньо переміщених осіб, які проживають у Рівному або Квасилові та належать до однієї з визначених категорій. Зокрема, йдеться про:

• пенсіонерів віком від 60 років;
• людей з інвалідністю I, II або III групи;
• дітей з інвалідністю;
• багатодітні родини;
• одиноких батьків;
• опікунів;
• сім’ї загиблих, зниклих безвісти або полонених.

Також допомогу можуть отримати особи, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Виплати надає благодійна організація “Благодійний фонд Global Empowerment Mission Ukraine”. Розмір допомоги становить 2 000 гривень. Виплату планують здійснювати тричі до кінця року — орієнтовно один раз на три місяці.

Як подати заявку на допомогу

Для оформлення виплати переселенцям необхідно прийти до “Центру рівнян” у Рівному за адресою: вулиця Пересопницька, 58. Прийом документів проводиться з 10:00 до 17:00, при цьому відвідувачів просять приходити не пізніше 16:45. Зверніть увагу: у четвер, 12 березня, о 18:00 буде відкрита реєстрація на п’ятницю, 13 березня, стежити за покликанням.

Однією з обов’язкових умов є наявність дебетової банківської картки ПУМБ, яка має бути приєднана до проєкту благодійної організації. У приміщенні центру працюватиме представник банку, який допоможе відкрити рахунок і видати картку.

Для відкриття рахунку потрібно мати при собі оригінал паспорта, ідентифікаційний код та особистий телефон, на який надходитиме SMS-повідомлення від банку.

Під час подачі документів необхідно заповнити заяву, бланк якої видадуть на місці.

До заяви потрібно додати копії паспорта, ідентифікаційного коду, довідки внутрішньо переміщеної особи та документа, що підтверджує належність до однієї з пільгових категорій. Також необхідно додати копію довідки про відкриття банківського рахунку або витяг із банківського кабінету з номером IBAN дебетової картки ПУМБ.

Копії документів мають бути якісними та завіреними заявником. На кожній копії потрібно написати “Згідно з оригіналом”, вказати дату, підпис і прізвище та ініціали. Оригінали документів також потрібно мати із собою.

Подати заявку може лише одна людина з родини. Якщо заявник належить до кількох пільгових категорій, потрібно обрати одну та надати відповідні підтверджувальні документи. Повторна реєстрація не допускається, якщо заявник або члени його родини вже подавали документи на цю допомогу. Заявник має бути присутнім особисто.

До теми:

Як ВПО в Києві отримати 36 тисяч гривень від Карітасу: деталі програми

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!