У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

У червні 2026 року багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування міста Бахмут провела десятки закупівель через електронну систему Prozorro. Загальна вартість успішних та активних тендерів склала понад 2,2 мільйона гривень. Основні кошти медичний заклад спрямував на фармацевтичну продукцію, витратні медичні матеріали та спеціалізований ремонт обладнання.

Детальний огляд витрат лікарні — редакція Бахмут IN.UA.

Закупівлі багатопрофільної лікарні Бахмута у червні 2026

Для забезпечення медичного процесу лікарня здійснила закупівлі ліків та спеціальних препаратів. До цього переліку увійшли:

• фармацевтична продукція (лікарські засоби) — 498 200 гривень;
• наркотичні та психотропні препарати — 330 000 гривень;
• вакцина для профілактики захворювань, що викликаються вірусом папіломи людини (9-валентна) — 228 800 гривень;
• лабораторні реактиви — 70 000 гривень;
• онкологічні препарати — 60 000 гривень;
• розчин для ін’єкцій промедол — 30 400 гривень;
• лікарські засоби для лікування хвороб нервової системи та захворювань органів чуття — 15 000 гривень;
• препарат віракса (500 мг) — 10 396,12 гривні.

Медичні матеріали та інструменти

Значну частину тендерів медичного закладу склало придбання витратних матеріалів, інструментів та засобів реєстрації медичної інформації:

• перев’язувальні матеріали — 196 500 гривень;
• медичні матеріали нехімічні та гематологічні одноразового застосування — 152 800 гривень;
• медичні матеріали нехімічні та гематологічні одноразового застосування — 92 700 гривень;
• швидкі тести для визначення інфекційних захворювань та тести-набори для аналізаторів — 65 000 гривень;
• стоматологічні та вузькоспеціалізовані інструменти та прилади — 58 500 гривень;
• гель для ЕЕГ, електроди для холтера, стрічка для ЕКГ — 13 600 гривень;
• скальпелі хірургічні з нержавіючої сталі — 12 800 гривень;
• скальпелі хірургічні з нержавіючої сталі — 8 200 гривень;
• приладдя для венепункції та забору крові — 6 600 гривень;
• тестові смужки для аналізу сечі — 6 500 гривень;
• серветка спиртова, просочена ізопропіловим спиртом — 6 000 гривень;
• контейнери та пакети для забору матеріалу для аналізів, дренажі та комплекти — 6 000 гривень;
• приладдя для венепункції та забору крові — 4 300 гривень;
• серветки антисептичні на основі ізопропілового спирту — 3 000 гривень;
• стрічка для ЕКГ — 2 500 гривень.

Послуги, ремонт та господарські закупівлі

Лікарня також замовляла послуги з обслуговування техніки, проведення ремонтних робіт та закуповувала матеріали для функціонування закладу:

• поточний ремонт цифрової мамографічної системи — 297 000 гривень;
• послуги з ремонту і технічного обслуговування охолоджувальних установок — 39 600 гривень;
• тканинні ролети — 18 100,08 гривні;
• електричні лампи розжарення та світлодіодні панелі — 9 680,60 гривні;
• будівельні товари, фасадні та кабінетні таблички зі шрифтом Брайля — 8 840 гривень;
• проведення вимірювання опору ізоляції електричних мереж — 7 000 гривень;
• паперові чи картонні реєстраційні журнали — 5 760 гривень;
• страховий платіж згідно з договором — 4 352 гривні;
• конструкційні матеріали різні, ЛДСП та кромка — 3 571,82 гривні;
• прилади для вимірювання витрати, рівня та тиску рідин і газів — 1 392 гривні;
• столярні та теслярні роботи, розкрій та порізка матеріалів — 933,04 гривні;
• автоматичний вимикач для захисту електричних кіл — 363 гривні.

Загальна сума успішних та активних закупівель медичного закладу за червень 2026 року склала 2 274 388,66 гривні. Найдорожчою позицією стала закупівля загальних лікарських засобів за 498 200 гривень, а найдешевшою — придбання автоматичного вимикача за 363 гривні. Водночас низка торгів, зокрема на закупівлю обладнання для анестезії та додаткових партій перев’язувальних матеріалів, не відбулася.

Читйте також

Часовоярська МВА у червні витратила найменше коштів від початку року: скільки саме

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Абоненти мобільного оператора lifecell мають можливість отримати консультацію служби підтримки кількома способами. Зв’язатися зі спеціалістами можна через безкоштовні короткі номери, дзвінки з інших мереж, а також за допомогою месенджерів та онлайн-чатів.

Детальніше про те, як саме зв’язатися з оператором lifecell — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як зв’язатися з оператором lifecell

lifecell — одна з найпопулярніших компаній, яка надає послуги мобільного зв’язку в Україні. Її послугами користуються понад 10 мільйонів українців та українок.

Бренд має декілька робочих номерів, завдяки яким громадяни та громадянки можуть зв’язатися з оператором для розв’язання проблемних питань чи отримання додаткової інформації про умови власного тарифу.

Найшвидший спосіб зв’язку для абонентів мережі — короткий номер 5433. Дзвінки на цю лінію є безоплатними з мобільних номерів оператора. Після з’єднання з автовідповідачем абоненту необхідно прослухати голосове меню та обрати відповідний пункт для перемикання розмови на живого оператора.

Зв’язок з номерів інших операторів та міських телефонів

Для дзвінків з номерів Vodafone, Київстар або зі стаціонарних телефонів працює єдина гаряча лінія 0 800 20 5433. Дзвінки на цей номер не тарифікуються по всій території України. Цей спосіб підходить для випадків, коли основна SIM-картка втрачена, телефон зламався або виникли технічні збої на лінії.

Під час дзвінка з міського телефону апарат необхідно перевести в тональний режим. Для цього потрібно виконати наступні дії:

• знайти на трубці перемикач з позначенням “P/T” або “T” і перевести його в положення “T”;
• натиснути зірочку * після набору номера, якщо спеціального перемикача немає.

Після з’єднання необхідно діяти за стандартною процедурою — прослухати автовідповідач та обрати пункт для зв’язку з фахівцем.

Як зателефонувати оператору у роумінгу

Абоненти, які перебувають за кордоном, можуть зателефонувати до контакт-центру за номером +380 (63) 543 3111. З’єднання також відбувається через автовідповідач, де треба обрати пункт для зв’язку з експертом. Вартість такого дзвінка розраховується за розцінками оператора країни перебування.

Для уникнення додаткових роумінгових витрат компанія пропонує користуватися онлайн-чатом, який працює по всьому світу.

Текстова підтримка: онлайн-чат та соціальні мережі

Отримати текстову допомогу можна на офіційному сайті lifecell у розділі “Підтримка”. У вікні віртуального помічника треба ввести запит “консультація експерта” та пройти обов’язкову авторизацію за номером телефону.

Також існує варіант чату без авторизації за посиланням. Алгоритм дій тут наступний:

• вказати у спеціальній формі ім’я, номер телефону та електронну пошту;
• написати своє запитання у відповідне поле;
• натиснути кнопку “Почати розмову”;
• дочекатися з’єднання з оператором, яке відбувається протягом 5 хвилин.

Підтримка lifecell через Телеграм-бот

Зв’язатися з живим фахівцем можна через офіційний Телеграм-бот компанії. Для цього потрібно зайти у розділ “Підтримка” на сайті оператора та натиснути на іконку Telegram у нижньому правому куті, після чого відбудеться перенаправлення у додаток. Процедура з’єднання виглядає так:

• відкрити меню у боті та обрати пункт “Підтримка”;
• натиснути “Так” у вікні із запитанням “Вам потрібна консультація експерта?”;
• пройти авторизацію, ввівши свій номер телефону та код з SMS, або використати Супер пароль.

Читайте також:

Як зв’язатися з оператором ПриватБанк: усі способи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!