У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

Пенсійне посвідчення виготовляється на ім’я особи, якій призначено виплати. Сьогодні українці можуть користуватися не лише традиційним паперовим чи пластиковим документом, а й повністю електронним посвідченням у мобільному застосунку “Дія”. Оформити його можна самостійно онлайн.

Детальніше про процедуру — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відомо про електронне посвідчення

Зазвичай пенсійне посвідчення видається у паперовій формі або у вигляді банківської платіжної картки (яка містить графічну інформацію, електронні дані та ключі кваліфікованого підпису).

Проте Пенсійний фонд України (ПФУ) запровадив сервіс, що дозволяє сформувати суто електронний документ. Таке е-посвідчення відображається виключно в застосунку “Дія” без виготовлення паперового оригіналу чи пластикової картки. Замовити його можна під час особистого візиту до сервісного центру ПФУ або дистанційно через офіційний вебпортал.

Як замовити документ через портал ПФУ

Для онлайн-оформлення необхідно заздалегідь підготувати скановані копії паспорта громадянина України, ідентифікаційного коду (РНОКПП), кольорової фотографії 3х2,5 см (зробленої протягом останніх пів року, де обличчя займає 70-80% площі), а також фото фізичного підпису чорним кольором у форматі .jpg.

Покроковий алгоритм дій для замовлення:

• авторизуйтеся на вебпорталі ПФУ за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП);
• у розділі “Щодо пенсійного забезпечення” оберіть пункт “Заява на виготовлення пенсійного посвідчення в електронній формі”;
• заповніть онлайн-форму особистими даними, прикріпіть підготовлені скан-копії документів та натисніть “Сформувати заяву”;
• перевірте правильність внесеної інформації, підпишіть заяву електронним ключем і відправте на розгляд до ПФУ.

Відстежувати статус обробки документа можна безпосередньо в особистому кабінеті, перейшовши у розділ “Мої звернення” — “Статус звернення”.

Відображення посвідчення в Дії

Після успішного опрацювання заяви фахівцями електронне пенсійне посвідчення з’явиться в мобільному застосунку “Дія”.

Варто враховувати специфіку різних типів документів: посвідчення, призначене за віком, підтягується в систему автоматично. Натомість спеціальні документи — посвідчення по інвалідності, за вислугу років або у зв’язку з втратою годувальника — користувачу необхідно додавати в застосунок самостійно.

Читайте також:

В Україні спростили підтвердження пенсійного стажу без трудової книжки: що змінилося

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Рішення припинити підприємницьку діяльність вимагає чіткого розуміння процедури закриття фізичної особи-підприємця (ФОП). Сьогодні цей процес можна здійснити як онлайн, так і офлайн.

Як правильно закрити ФОП у 2026 році, які звіти необхідно подати та куди звертатися — читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Підготовка до закриття ФОП

Перш ніж розпочинати офіційну процедуру ліквідації, підприємцю необхідно перевірити наявність заборгованостей чи штрафів по єдиному податку та переконатися, що звітність за останні три роки подана в повному обсязі. Крім того, слід анулювати наявні ліцензії, звернувшись до органу, який їх видав.

Наступним кроком є закриття всіх наявних підприємницьких банківських рахунків шляхом подання відповідної заяви до свого банку. Важливо: перед закриттям сформуйте та збережіть паперову виписку про рух коштів за всіма рахунками від дати можливої податкової перевірки по день офіційного закриття ФОП, оскільки після анулювання рахунку доступ до цих даних буде втрачено.

Сплата податків та подання звітності

Підприємець зобов’язаний сплатити всі податки та збори за останній звітний період, а також погасити заборгованості, що виникли раніше. Незалежно від системи оподаткування, необхідно сплатити Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) за місяць, у якому було закрито ФОП.

• для спрощеної системи оподаткування необхідно сплатити єдиний податок за місяць (або за квартал для 3-ї групи), в якому закрито ФОП. Також потрібно подати декларацію платника єдиного податку за відповідний місяць чи квартал. Це можна зробити протягом 40 днів після закінчення кварталу.
• для загальної системи оподаткування необхідно подати ліквідаційну звітність про майновий стан і доходи протягом 30 днів після закриття ФОП (за період з початку року до дня ліквідації). Протягом 10 днів після подання цього звіту слід сплатити податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовий збір.

Після внесення до ЄДР запису про закриття ФОП, необхідно остаточно подати ліквідаційну звітність, зокрема декларацію платника єдиного податку та звіт по ЄСВ (це зручно зробити онлайн через Кабінет платника податків).

Як закрити ФОП онлайн через “Дію”

Щоб закрити ФОП онлайн, дотримуйтеся такого алгоритму:

• скасуйте всі ліцензії, форми №20-ОПП та касовий апарат (за наявності);
• подайте електронну заяву про припинення підприємницької діяльності на порталі «Дія»;
• дочекайтеся підтвердження заяви, після чого подайте ліквідаційний звіт;
• закрийте банківський рахунок, попередньо взявши виписки.

Заява автоматично надсилається до Єдиного державного реєстру (ЄДР) та Державної податкової служби. Статус обробки можна відстежувати в особистому кабінеті «Дії», а повідомлення про успішне закриття надійде на вашу електронну пошту.

Як закрити ФОП офлайн

Для офлайн-закриття підприємцю необхідно подати встановлену законодавством «Заяву щодо державної реєстрації фізичної особи-підприємця за формою 1» у найближчий Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Із собою бажано мати ідентифікаційний код.

Подати заяву в ЦНАП можна:

• особисто;
• через законного представника (з відповідним дорученням);
• надіславши документи рекомендованим листом поштою (у цьому випадку справжність підпису на заяві обов’язково має бути завірена нотаріально).

Читайте також:

Податки на доходи з-за кордону: у ДПС пояснили ставки та правила декларування

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!