У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

Громадська організація “ВПО Україна” анонсувала нову благодійну ініціативу для родин, які втратили свої домівки через війну. Цього разу благодійники розіграють п’ять готових для проживання будинків у Черкаській області.

Про це повідомив Максим Ткаченко співзасновник організації ГО “ВПО України”.

Хто має право на участь у розіграші

Програма орієнтована на найбільш вразливі категорії громадян, які змушені будувати своє життя з нуля. Головна вимога до претендентів — наявність офіційного статусу внутрішньо переміщеної особи (наявність дійсної довідки ВПО).

У розіграші можуть брати участь сім’ї переселенців, які евакуювалися з:

• тимчасово окупованих територій України;
• зон ведення активних бойових дій;
• територій, які наближені до лінії фронту.

Як подати заявку: покрокова інструкція

Процедура реєстрації максимально спрощена, проте організатори просять учасників бути вкрай уважними під час внесення особистих даних. Щоб долучитися до розіграшу, необхідно виконати кілька простих кроків:

• Перейти за спеціальним посиланням для реєстрації (знайти його можна на офіційних ресурсах ГО “ВПО Україна”).
• Уважно заповнити електронну форму, вказавши всю необхідну інформацію про себе та свою родину;
• Ретельно перевірити правильність введених даних перед їхнім відправленням, адже помилки можуть ускладнити процес верифікації;

Організатори гарантують, що всі заявники, чиї анкети відповідають зазначеним критеріям програми, будуть обов’язково включені до фінального списку учасників розіграшу.

Читайте також:

ВПО, які оселилися на Одещині, можуть отримати відшкодування за оренду житла і комунальні послуги: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Цьогорічна вступна кампанія для майбутніх магістрів та аспірантів вже має чіткий графік. Міністерство освіти і науки остаточно затвердило дати проведення вступних іспитів на 2026 рік.

Редакція Бахмут IN.UA, спираючись на дані Українського центру оцінювання якості освіти, зібрала всю необхідну інформацію про терміни реєстрації, дати тестувань та структуру завдань.

Коли та як реєструватися на іспити

Аби взяти участь у вступних випробуваннях, майбутнім магістрам та аспірантам необхідно звернутися до приймальних комісій обраних університетів та подати відповідні документи.

Основний період реєстрації триватиме з 23 квітня до 14 травня включно. Після успішного оформлення кожен вступник отримає екзаменаційний листок, який міститиме дані для входу на персональну інформаційну сторінку.

Для тих, хто не встигне зареєструватися вчасно або потребуватиме зміни вже внесених даних, передбачений додатковий період — з 26 до 28 травня.

Графік вступу до магістратури

Учасники, які реєструвалися на основну сесію, отримають запрошення-перепустки на своїх інформаційних сторінках до 19 червня. У них буде вказано точну дату, час та місце проведення іспиту. Для магістратури встановлені такі терміни:

• Основна сесія: триватиме з 26 червня до 14 липня. Результати за шкалою 100-200 балів з’являться в електронних кабінетах до 23 липня.
• Додаткова сесія: проходитиме з 3 до 21 серпня. Запрошення на неї надійдуть до 28 липня, а результати оголосять до 21 серпня.

Графік вступу до аспірантури

Для здобувачів ступеня доктора філософії та доктора мистецтва запрошення на основну сесію також надійдуть до 19 червня. Графік іспитів дещо відрізняється:

• Основна сесія: відбудеться з 14 до 29 липня. Офіційні результати оприлюднять до 7 серпня.
• Додаткова сесія: запланована на 24-28 серпня. Запрошення учасникам надішлють до 19 серпня, а підсумкові бали стануть відомі до 4 вересня.

З чого складається єдиний вступний іспит (ЄВІ)

У 2026 році єдиний вступний іспит для магістратури та аспірантури залишається незмінним. Він складається з двох великих частин: тесту загальної навчальної компетентності (ТЗНК) та блоку з іноземної мови.

Блок “ТЗНК”

Ця частина перевіряє вербально-комунікативні та логіко-аналітичні навички вступника. На виконання відводиться 75 хвилин. Тест містить 27 завдань:

• 4 завдання передбачають заповнення пропусків у мікротекстах (загалом це 10 окремих підзавдань);
• 23 завдання з вибором однієї правильної відповіді.

За кожну правильну відповідь та коректно заповнений пропуск учасник отримує 1 бал. Максимальна кількість тестових балів за цей блок — 33.

Блок “Іноземна мова”

Під час реєстрації вступник самостійно обирає мову складання: англійську, німецьку, французьку або іспанську. Блок триває 45 хвилин і складається з частин “Читання” та “Використання мови”. Усього потрібно виконати 30 завдань:

• 6 завдань на встановлення логічних пар (відповідності);
• 5 завдань із вибором однієї правильної відповіді;
• 19 завдань на заповнення пропусків у запропонованому тексті.

Система оцінювання тут ідентична: 1 бал за кожну правильну відповідь. Максимально за мовний блок можна набрати 30 балів.

Читайте також:

Як зареєструватися на НМТ-2026: покрокова інструкція через “Дію” та вручну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!