Гнат Побігайло – шлях від редактора україномовного журналу в Бахмуті до еміграції

Семаковська Тетяна 15:16, 5 Серпня 2022

291891334 1082463759321732 1863184060985523758 n b3cc0У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

291891334 1082463759321732 1863184060985523758 n b3cc0

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

291401796 750767159599442 3867288304845070500 n 6ef84

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

292214947 1241501939928613 14239246271530833 n 867d6

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

292163268 4010780139147450 2292509828455924184 n 04c56

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

291441263 1451325865313274 8333528458988454715 n 7feab

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

Читайте також:

Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Бахмут Сергія Кримського: спогади філософа складють уяву про місто у 30-ті роки ХХ століття

 Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Росіяни розглядають трасу через Маріуполь як альтернативу Кримському мосту: деталі

Семаковська Тетяна 13:40, 19 Листопада 2026
Траса через Маріуполь / фото Маріупольська міська рада

Після пошкодження Кримського мосту російська влада почала активніше обговорювати альтернативні маршрути сполучення з тимчасово окупованим Кримом. Одним із ключових варіантів для загарбників стала траса Р-280 “Новоросія”, яка проходить через захоплений Маріуполь.

Детальніше про плани противника розповіли в Маріупольскій міській раді.

Як росіяни використовують трасу Р-280 та які удари по ній фіксують

Транспортна артерія Р-280 “Новоросія” з’єднує російський Ростов-на-Дону з тимчасово окупованими Маріуполем і Кримом. Російські війська намагаються перетворити цю дорогу на один із головних логістичних маршрутів для постачання боєприпасів, пального та інших ресурсів своїм підрозділам.

Водночас військова логістика росіян на цьому напрямку зазнає ударів українських сил. Зокрема, у ніч на 17 листопада під удар потрапив міст через річку Міус, який є частиною траси Р-280. Також, за повідомленнями місцевих джерел, було пошкоджено дорожнє покриття поблизу переправи.

Міський голова та начальник Маріупольської міської військової адміністрації Вадим Бойченко наголосив, що росіяни використовують місто як стратегічний плацдарм для армії та спроб закріпити контроль над захопленими землями.

“Для росіян Маріуполь — це не просто захоплене місто, а важливий логістичний вузол, який вони намагаються використати для забезпечення своєї армії. Будуючи транспортні зв’язки, окупанти водночас прагнуть ще більше інтегрувати тимчасово окуповані території України у російський простір та закріпити свою присутність. Маємо фіксувати ці злочини та порушення міжнародних правових норм“, — зазначив Вадим Бойченко.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Житло для ВПО у селах: уряд виділив додаткові кошти на придбання ще 21 будинку

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 12:30, 19 Листопада 2026
Житло за програмою “Будиночок у селі” / фото ілюстративне

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про збільшення обсягу субвенції місцевим бюджетам на придбання житла для внутрішньо переміщених та евакуйованих осіб у сільській місцевості. Додаткове фінансування дозволить громадам придбати ще 21 будинок для тимчасового проживання людей, які вимушено залишили свої домівки.

Про це повідомили в Міністерстві соціальної політики.

Скільки коштів виділили та в яких областях придбають житло

Новим рішенням уряд збільшив обсяг державної субвенції на 10,475 мільйона гривень. Раніше на цю програму вже спрямували 26,5 мільйона гривень, що дозволило профінансувати купівлю 53 осель.

Таким чином, загальний обсяг фінансування зріс до 36,975 мільйона гривень, а загальна кількість будинків, які громади зможуть придбати для переселенців у сільській місцевості, становитиме 74.

Додаткові кошти розподілять між обласними бюджетами дев’яти регіонів:

  • Дніпропетровської;
  • Донецької;
  • Житомирської;
  • Київської;
  • Кіровоградської;
  • Харківської;
  • Хмельницької;
  • Черкаської;
  • Чернігівської областей.

Довідка. Програма “Будиночок у селі” — це урядовий експериментальний проєкт, спрямований на забезпечення внутрішньо переміщених осіб (ВПО) безоплатним тимчасовим житлом у сільській місцевості. У межах цієї ініціативи територіальні громади за кошти бюджету та донорів викуповують вільні або покинуті будинки, обстежують їх на придатність до проживання та передають родинам переселенців. Головна мета проєкту полягає не лише в підтримці ВПО, але й у відновленні соціально-економічного життя в українських селах.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни розглядають трасу через Маріуполь як альтернативу Кримському мосту: деталі

Після пошкодження Кримського мосту російська влада почала активніше обговорювати альтернативні маршрути сполучення з тимчасово окупованим Кримом. Одним із ключових варіантів для загарбників стала траса Р-280 […]

Житло для ВПО у селах: уряд виділив додаткові кошти на придбання ще 21 будинку

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про збільшення обсягу субвенції місцевим бюджетам на придбання житла для внутрішньо переміщених та евакуйованих осіб у сільській місцевості. Додаткове фінансування […]

12:30, 19.11.2026 Скопіч Дмитро
Наша історія

“Створювати з нічого скло — це диво”: бахмутянка Галина Щекодіна про роботу Артемівського склозаводу

Щороку 19 листопада в Україні відзначають День скловиробника. Колись скляна промисловість була важливою частиною життя і міста Бахмута. Тут працював Артемівський скляний завод, де виготовляли […]

народжуваність

Від 300 тисяч до 1,2 мільйона гривень: Верховна Рада хоче збільшити виплати за народження дітей

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає суттєве збільшення державної допомоги при народженні дітей. Сім’ї можуть отримати від 300 тисяч до 1,2 мільйона гривень, а […]

рай-олександрівка

Російська армія просунулася поблизу Рай-Олександрівки: оновлення DeepState

Російська армія має нові просування на Донеччині. Окупанти пройшли вперед на Слов’янському напрямку фронту. Про ситуацію на фронті повідомляє Бахмут IN.UA. Просування рф на Донеччині, […]