У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

Українці, які через окупацію або активні бойові дії втратили зв’язок зі своїм роботодавцем, відтепер мають можливість офіційно припинити трудові відносини дистанційно. Відповідна послуга стала доступною в мобільному застосунку “Дія”, що дозволяє уникнути тривалих спроб зв’язатися з керівництвом та особистих поїздок до центру зайнятості.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Хто може скористатися послугою та для чого це потрібно

Новий сервіс доступний для повнолітніх громадян України, які досі залишаються офіційно працевлаштованими на підприємствах, в установах чи організаціях, що опинилися на тимчасово окупованих територіях або в зонах ведення активних бойових дій.

Офіційне розірвання договору є необхідним кроком для тих, хто планує рухатися далі. Після припинення трудових відносин громадяни зможуть легально влаштуватися на нове місце роботи, отримати офіційний статус та допомогу по безробіттю, а також за потреби пройти професійну перекваліфікацію.

Як подати заяву на звільнення: алгоритм дій

Процедура звільнення максимально автоматизована. Щоб скористатися сервісом, необхідно відкрити застосунок “Дія” та перейти до послуги “Обрій.Робота — Звільнення з роботи на ТОТ”. Далі система запропонує користувачу перевірити актуальні дані про своє працевлаштування та заповнити електронну заяву. На завершальному етапі сформований документ потрібно засвідчити за допомогою “Дія.Підпису”.

Над розробкою сервісу “Обрій” працювали Міністерство економіки та довкілля України спільно з Міністерством цифрової трансформації, а адміністратором платформи виступає Державна служба зайнятості. Проєкт вдалося реалізувати за підтримки міжнародних партнерів, зокрема урядів європейських країн, Канади, компанії Google та проєкту “Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості” (UK DIGIT). Виконавчим партнером ініціативи став Офіс ефективного регулювання BRDO.

Читайте також:

Житлова субсидія на опалювальний сезон: кому призначать автоматично, а кому треба подавати заяву

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Мобільний застосунок “Дія” дозволяє українцям швидко та зручно відстежувати наявність неоплачених штрафів або інших заборгованостей. Для того, щоб отримати актуальну інформацію, користувачам достатньо авторизуватися в системі, зайти до розділу “Послуги” та обрати необхідну категорію.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Перевірка штрафів за порушення ПДР

Водії можуть самостійно контролювати наявність стягнень за порушення правил дорожнього руху. Після переходу в меню “Послуги” необхідно обрати пункт “Штрафи за порушення ПДР”. Якщо за користувачем числяться неоплачені штрафи, вони одразу відобразяться на екрані разом із детальною інформацією, до якої також додаються матеріали фото- та відеофіксації.

Важливою умовою для коректного відображення таких штрафів є обов’язкова наявність у застосунку підтягнутих цифрових документів — посвідчення водія або свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Судові стягнення та адміністративні порушення

Окрім автомобільних штрафів, у “Дії” можна відстежувати інформацію щодо судових справ та адміністративних порушень.

Для перевірки цієї інформації в розділі “Послуги” потрібно перейти до блоку “Судові послуги”, а потім натиснути на “Судові штрафи” або ж здійснити перевірку через пункт “Судові справи”.

Окрім того, користувачі не пропустять такі нарахування, адже сповіщення про судові штрафи також автоматично приходять у стрічку “Повідомлення”.

Пошук виконавчих проваджень

Застосунок додатково допомагає контролювати наявність боргів. Інформація про них знаходиться у розділі “Послуги” під пунктом “Виконавчі провадження”. Система влаштована так, що автоматично підтягує всі наявні дані за податковим номером (РНОКПП) людини, якщо вона офіційно є боржником у виконавчій службі.

Читайте також:

Житлова субсидія на опалювальний сезон: кому призначать автоматично, а кому треба подавати заяву

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!