У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

Тривалі відключення електроенергії в Одесі змушують мешканців міста шукати локації, де доступні світло, тепло та зв’язок. Окрім офіційних пунктів незламності, у місті діють волонтерські ініціативи, мобільні кухні та простори, які під час блекаутів стають тимчасовою підтримкою.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала місця, де одесити можуть зігрітися, зарядити гаджети та отримати гарячу їжу.

Пункти незламності Одеси, актуальні адреси

Пункти незламності — це локації, які розгортають на випадок тривалих відключень електроенергії чи тепла. У них є електрика, тепло, інтернет та альтернативне живлення. Такі пункти працюють цілодобово та безкоштовно.

Пункти незламності працюють у всіх районах міста. Нижче — адреси, де мешканці можуть зігрітися під час відключень.

Приморський район:

• вулиця Балківська, 28/1;
• вулиця Лузанівська, 58;
• вулиця Володимира Висоцького, 23А;
• проспект Князя Володимира Великого, 126А.

Малиновський район:

• Адміральський проспект, 32;
• вулиця Балківська, 88;
• вулиця Генерала Петрова, 11;
• вулиця Маршала Малиновського, 27-А.

Київський район:

• проспект Академіка Глушка, 2;
• вулиця Академіка Вільямса, 43;
• проспект Небесної Сотні, 5-А.

Повний та актуальний перелік пунктів доступний на офіційному сайті Одеської міської ради та на інтерактивній мапі пунктів незламності.

Гуманітарні та волонтерські ініціативи

24/7 обігрів на Куликовому полі

На Куликовому полі працює цілодобовий пункт обігріву, організований у співпраці з місцевою християнською місією New Life. Він складається з двох зон:

• Point of Invincibility — простір із теплом, зарядкою для телефонів, чаєм та базовою підтримкою;
• Heating Point — зона, де можна отримати гарячий сніданок та обід, відпочити й звернутися за первинною медичною допомогою.

Food Train — мобільна кухня

Під час останніх блекаутів у місті працював Food Train — мобільна кухня, яка забезпечувала мешканців гарячими стравами. Ініціатива з’явилася завдяки зусиллям Укрзалізниці спільно з волонтерами та має на меті забезпечити доступ до гарячої їжі й чаю навіть під час масштабних відключень.

За інформацією Суспільного, лише за три доби роботи в Одесі команда Food Train приготувала понад 20 тисяч порцій їжі для людей, які залишились без електроенергії, води та опалення після російських атак 12–13 грудня 2025 року. Гарячі страви доставляли у пункти незламності, соціальні центри, громади та людям, які не могли пересуватися самостійно.

Бізнес і громадські простори

Деякі коворкінги в центрі міста та спальних районах мають генератори й відкривають доступ під час блекаутів за попереднім записом або з обмеженим графіком.

• Cooffice (вулиця Базарна, 18) — центральний коворкінг з генератором та безперебійним інтернетом, працює 24/7 і часто зазначається саме через наявність резервного живлення; 
• CLUSTER (вулиця Канатна, 6) — простір зі стабільною роботою світла навіть при відключеннях;
• Poverh (вулиця Генуезька, 5/2) — центральний коворкінг-простір у Аркадії зі стабільним живленням та інтернетом (за потреби уточнювати графік роботи). 

Кафе та кав’ярні

Під час відключень світла частина одеських кафе та кав’ярень продовжують роботу завдяки генераторам або резервному живленню. Такі заклади не є офіційними пунктами обігріву, однак часто стають неформальними “теплими точками”, де можна зігрітися, випити гарячий напій та зарядити телефон.

Мешканцям радимо заздалегідь дізнаватися, чи має улюблена кав’ярня або заклад поруч із домом генератор чи альтернативне живлення. У разі раптового відключення світла це допоможе швидко зорієнтуватися, де неподалік можна провести кілька годин у теплі, попрацювати або залишатися на зв’язку.

Графік роботи таких бізнесів під час блекаутів може змінюватися, тому актуальну інформацію зазвичай публікують на сторінках закладів у соціальних мережах або повідомляють безпосередньо на місці.

Примітка. Над текстом працювала Марія Дубенко

Читайте також:

• Які аптеки працюватимуть у Києві під час відключень світла: перелік
• Послаблення комендантської години: що передбачає надзвичайна ситуація в енергетиці
• Як зігрітися без світла та опалення: практичні поради на час блекаутів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Держава продовжує підтримувати захисників та захисниць України. У 2026 році для громадян, які мають офіційний статус учасника бойових дій (УБД), зберігається широкий пакет соціальних гарантій. Одним із ключових напрямків допомоги залишається суттєве зменшення фінансового навантаження на оплату житлово-комунальних послуг.

Редакція Бахмут IN.UA підготувала детальне роз’яснення, як саме оформити пільги за УБД у 2026 році.

Які знижки на комунальні послуги передбачено законом

Згідно з положеннями Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, держава гарантує учасникам бойових дій фіксовані знижки на утримання житла та споживання ресурсів. Основний перелік пільг включає:

• 75% знижки на квартплату (плата за користування житлом);
• 75% знижки на оплату комунальних послуг (газопостачання, електроенергія, водопостачання та водовідведення та інші послуги);
• 75% знижки на придбання твердого або рідкого пічного побутового палива (зокрема скрапленого газу) для тих, хто проживає в будинках без центрального опалення.

Окремо варто зазначити, що для осіб з інвалідністю внаслідок війни ця знижка на комунальні послуги становить 100%.

Важливо розуміти, що держава компенсує витрати в межах встановлених соціальних норм, а не на всю фактичну площу житла, якщо вона перевищує нормативи.

Під час розрахунків плати за опалення знижка надається на:

• 21 квадратних метрів опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у приміщенні та має право на пільгу (сам УБД);
• додатково 10,5 квадратних метрів на сім’ю.

Існують винятки для родин, які складаються виключно з непрацездатних осіб. У такому разі надається 75% знижки на газ для опалення на подвійний розмір нормативної площі: 42 квадратних метрів на кожну особу з правом на знижку та 21 квадратних метрів на сім’ю.

Житлові та земельні пільги

Окрім комунальних знижок, статус УБД надає пріоритетне право на розв’язання житлових питань:

• першочергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення умов проживання;
• першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального будівництва, садівництва та городництва;
• першочерговий ремонт будинків і квартир;
• пільгові позики. Учасники бойових дій можуть отримати кредит на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт житлових будинків, дач та подвірних будівель. Погашення позики розтягується на 10 років, а виплати починаються лише з п’ятого року після завершення будівництва.

Особи, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час бойових дій, забезпечуються житлом протягом двох років після взяття на квартирний облік.

Також УБД мають право на першочерговий вступ до житлових кооперативів, автостоянок та садівницьких товариств.

Пільги на зв’язок

Держава також регулює вартість послуг зв’язку для ветеранів:

• позачергове користування всіма видами послуг зв’язку;
• позачергове встановлення квартирних телефонів (оплата становить 20% від тарифу вартості основних робіт та 50% — додаткових);
• абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50% від затверджених тарифів.

Інструкція: як оформити пільги у 2026 році

Головна умова для початку оформлення — наявність вже отриманого посвідчення учасника бойових дій. Якщо ви перебуваєте в процесі оформлення статусу, подавати документи на пільги ще зарано.

Адмініструванням цих виплат займається Пенсійний фонд України (ПФУ). Для отримання пільг необхідно подати дві заяви до ПФУ:

• заява про внесення відомостей до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (ЄДАРП).
• заява про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг.

При собі потрібно мати оригінали та копії:

• паспорта громадянина України;
• реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційний код);
• посвідчення УБД.

Звернутися до ПФУ можна трьома способами:

• офлайн: особисто відвідати найближчий сервісний центр Пенсійного фонду;
• онлайн (вебпортал): через особистий кабінет на порталі електронних послуг ПФУ;
• онлайн (Дія): через мобільний застосунок або портал “Дія” (для цього необхідна верифікація через Дія.Підпис).

Після опрацювання звернення фахівці Пенсійного фонду повідомлять заявника про прийняте рішення та призначення пільг.

Читайте також:

Зарплати військовим: скільки вони отримуватимуть у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!