У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

На Донеччині тривають активні бойові дії. Попри це в області продовжують працювати медичні заклади, вони надають весь перелік необхідних послуг. Не припиняється на Донеччині і вакцинація. Однак через війну в регіоні була змінена логістика доставки вакцин.

Про це під час брифінгу повідомила Галина Шишова — завідувачка відділу імунопрофілактики Донецького обласного центру контролю та профілактики хвороб.

Де зберігаються вакцини на Донеччині

До 2022 року на Донеччині працював обласний склад, де зберігалися вакцини. Він розташовувався в місті Українськ Селидівської громади, яка на сьогодні є тимчасово окупованою.

У зв’язку з бойовими діями, склад перемістили до Краматорська. Разом з цим була змінена логістика доставки вакцин. Тепер їх завозять за запитами керівників медичних закладів.

“У нас розподіл вакцини зараз відбувається тільки за запитами керівників закладів охорони здоров’я, які разом з фахівцями філій Донецького ЦКПХ проводять верифікацію населення. Тобто, вакцина не складується, а завозиться в тій кількості, скільки потрібно”, — розповіла Галина Шишова.

Далі з Краматорська вакцини доставляють у конкретні медзаклади. В області є відповідне обладнання для транспортування вакцин з дотриманням вимог холодового ланцюга.

“За потреби відбувається перерозподіл вакцини в інші заклади охорони здоров’я нашої області. Ми своїм рефрижератором перевозимо її до інших закладів охорони здоров’я для того, щоб не зіпсувалася будь-яка доза цієї вакцини”, — зазначила Галина Шишова.

На сьогодні Донецька область повністю забезпечена вакцинами, дефіциту препаратів немає. Всі медичні заклади мають необхідний ресурс для проведення планової та підтримуючої вакцинації.

Читайте також:

• Бахмутська стоматологія тепер у складі БЛІЛ: деталі рішення
• Вакцинація для дорослих: поради та рекомендації від медичних працівників
• Бахмутяни можуть безоплатно пройти флюорографію: графік прийому

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Гощі відбулась робоча зустріч щодо реалізації житлового проєкту “Бахмут-Гоща”. Представники Бахмутської та Гощанської громад перейшли до практичного обговорення реалізації проєкту. Вже сформовано робочу групу, яка координуватиме реалізацію проєкту. На початок будівельних робіт передбачили 158 мільйонів гривень.

Звідки братимуть фінансування і хто увійшов до складу робочої групи, в коментарі редакції Бахмут IN.UA повідомив Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА.

Проєкт “Бахмут-Гоща”: що відомо про фінансування

У Гощі на Рівненщині відбулась робоча нарада щодо реалізації проєкту будівництва житлового кварталу “Бахмут-Гоща”. Участь у ній взяли представники Бахмутської громади — заступник начальника Бахмутської МВА Олександр Марченко та директор КП “Бахмутська житлова управляюча компанія” Олександр Бондарєв.

На сьогодні з бюджету Бахмутської громади спрямовано понад 62 мільйони гривень на розробку проєктно-кошторисної документації. Ще 158 мільйонів гривень передбачено на початок будівельних робіт.

“Це закладено в програмі (ред. Програма економічного і соціального розвитку). Якщо знайдемо інші джерела, то, звісно, будемо використовувати інші джерела. Поки що такої можливості немає. У Програму економічного розвитку закладені кошти на виконання робіт. Але це тільки у програмі, а вже далі будемо вирішувати звідки брати ці кошти”, — зазначив Олександр Марченко.

Перелік першочергових робіт буде визначено після того, як їх розробить проєктувальник.

“Тільки відбувся тендер на визначення переможців на виконання проєктних робіт. Зараз переходимо до проєктування, очікуємо від проєктувальників надходження всього пакету документів. Далі будемо вирішувати, згідно з проєктом, коли розпочинати за календарним планом”, — зауважив Олександр Марченко.

Завершити проєктування першої черги будывництва планують до кінця вересня 2026 року.

За словами Олександра Марченка, вже сформовано робочу групу, яка координуватиме подальші етапи реалізації проєкту. До її складу увійшли фахівці Гощанської селищної ради, Бахмутської МВА та Бахмутської міської ради.

Що передбачає проєкт “Бахмут-Гоща”

За інформацією Бахмутської міськради, проєкт передбачає зведення житлового кварталу з три- та чотириповерховою забудовою. Він розрахований орієнтовно на 1 200 мешканців. Окрім зведення будинків заплановано облаштування дитячих і спортивних майданчиків, зон відпочинку, паркувальних місць та укриттів. У межах проєкту також запланована інтеграція елементів бахмутської ідентичності.

Згідно з плановими показниками по кварталу, в житлових будинках передбачені 174 смарт-квартири та 395 стандартних квартир, з яких:

• однокімнатні — 236 квартир;
• двокімнатні — 107 квартир;
• трикімнатні — 52 квартири.

Загальна площа нежитлових приміщень складатиме 2 600 м². Частина площ перших поверхів запланована під комерційну оренду. Споруда для керуючої компанії складатиме 500 м².

Читайте також:

• Бахмут витратить понад 1,3 млн грн на відпочинок дітей: як подати заявку на оздоровлення
• Як ВПО стати на квартирний облік в 2026 році: покрокова інструкція
• У Гостомелі планують звести житло для бахмутян: ключові факти і актуальні дані на 2026 рік

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!