У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

В Україні готують новий проєкт житлового кредитування REACH, який має розширити доступ українців до іпотеки. Особливу увагу в документах приділяють внутрішньо переміщеним особам та іншим вразливим категоріям населення. Серед потенційних отримувачів такої підтримки можуть бути й ВПО з Бахмута. Водночас програма ще не запрацювала, а остаточні ставки, перший внесок та критерії для позичальників поки не затверджені.

Редакція Бахмут IN.UA проаналізувала документи проєкту REACH та розповідає, що вже відомо про майбутню програму, яку роль у ній відводять ВПО та чого поки немає в затверджених умовах.

Що таке REACH та навіщо Україні нова програма житлового кредитування

REACH — це проєкт “Стійке, справедливе та доступне кредитування житла”, який Україна готує у співпраці зі Світовим банком. Його офіційний номер, P517177. Мета проєкту — розширити доступ до доступного житлового фінансування для українських домогосподарств, які зараз недостатньо охоплені такими можливостями, а також створити умови для розвитку сталого ринку житлового фінансування.

Фактично йдеться не лише про запуск ще однієї пільгової іпотечної програми. REACH має стати частиною ширшої реформи житлового кредитування в Україні.

Світовий банк у концептуальному документі проєкту звертає увагу на те, що український іпотечний ринок залишається дуже малим, його обсяг становить менш як 1% ВВП. Після початку повномасштабної війни головним рушієм іпотечного кредитування стала державна програма єОселя. Водночас майбутню систему хочуть зробити менш залежною виключно від державних грошей та активніше залучати до кредитування комерційні банки.

Саме тому REACH передбачає одразу кілька напрямів:

• реформування системи житлового фінансування;
• нову програму підтримки іпотечних кредитів із залученням коштів комерційних банків;
• технічну допомогу державним установам, які реалізовуватимуть зміни.

Чому REACH може бути важливим для ВПО

Внутрішньо переміщені особи окремо згадуються серед груп, яким планують приділяти особливу увагу під час реалізації майбутньої програми. Укрфінжитло зазначає, що нова програма підтримки іпотечного кредитування має бути орієнтована на українські родини та домогосподарства, які потребують доступніших умов придбання житла, з особливою увагою до вразливих груп населення та ВПО.

Проблема житла для ВПО залишається значною. У проєктних документах REACH зазначається, що частка власників житла серед ВПО суттєво нижча, ніж серед населення України загалом. Водночас сама згадка ВПО серед пріоритетних груп ще не означає автоматичного права на пільгову іпотеку. Майбутньому позичальнику потрібно буде відповідати критеріям програми, які мають остаточно визначити перед її запуском. Поки цих критеріїв немає.

Близько 30 тисяч домогосподарств: скільки людей можуть охопити програмою

У Плані залучення зацікавлених сторін REACH вказана орієнтовна кількість прямих бенефіціарів майбутньої програми підтримки іпотечного кредитування — близько 30 тисяч домогосподарств.

Цю цифру важливо правильно трактувати. Йдеться не про 30 тисяч ВПО і не про гарантовану видачу 30 тисяч кредитів виключно переселенцям. Це загальна орієнтовна кількість домогосподарств, які можуть стати прямими бенефіціарами програми. Але ВПО є однією з категорій, на які планують звернути особливу увагу.

Одна з ключових відмінностей REACH, це спроба активніше залучити до житлового кредитування приватні банки. Ідея полягає в тому, щоб комерційні банки використовували власні кошти для видачі іпотечних кредитів, тоді як державна та міжнародна підтримка допомагала б зробити ці кредити доступнішими для визначених категорій населення.

Це має відрізнятися від моделі, за якої доступність іпотеки значною мірою залежить від обсягу державного фінансування. Світовий банк пояснює необхідність змін, зокрема, тим, що українські банки після попередніх криз обережно ставляться до іпотечного та будівельного кредитування. Водночас банки мають ліквідність, яку потенційно можна залучити до фінансування житла.

У вересні 2026 року Мінекономіки та Укрфінжитло вже проводили публічні консультації щодо REACH. Під час них мали обговорювати, зокрема, концепцію нової програми підтримки іпотечного кредитування та збирати пропозиції від потенційних учасників, представників ринку, громадськості й медіа.

Чи відомо, під який відсоток ВПО зможуть отримати кредит

Наразі, з документи, який опублікований Міністерством економіки та довкілля України — ні.

Станом на початок жовтня 2026 року у відкритих офіційних документах проєкту немає остаточно затверджених умов, за якими можна було б сказати:

• якою буде процентна ставка для ВПО;
• яким буде мінімальний перший внесок;
• який максимальний дохід дозволятиме отримати підтримку;
• якою буде максимальна сума кредиту;
• які вимоги висуватимуть до віку та площі житла;
• які документи потрібно буде подавати;
• яким буде термін кредитування.

Тому порівнювати REACH із єОселею за конкретними ставками поки зарано. Наприклад, за чинною єОселею ВПО можуть отримувати кредити за визначеними програмою умовами. Однак автоматично переносити ці ж параметри на REACH не можна, остаточна конструкція нової програми ще формується.

Чи враховуватимуть доходи родини

Загальний напрям майбутньої реформи передбачає більшу адресність державної допомоги. Тобто підтримка має передусім спрямовуватися на домогосподарства, яким складно отримати іпотеку на звичайних ринкових умовах.

У документах Укрфінжитла раніше вже розглядалася можливість запровадження критеріїв доходу для державної іпотечної підтримки. Ідея полягає в тому, щоб більш заможні домогосподарства, які здатні самостійно отримати ринковий кредит, не користувалися субсидією на тих самих умовах, що й люди, яким така допомога справді необхідна. Однак конкретний максимальний дохід саме для учасників REACH наразі не варто називати, остаточних правил програми ще немає.

Скільки грошей планують спрямувати на REACH та коли він запрацює

У документі Світового банку проєкт має кілька фінансових компонентів. Зокрема, попередня структура передбачає близько 300 мільйонів доларів на напрям реформування системи житлового фінансування, 195 мільйонів доларів — на програму підтримки іпотечного кредитування та ще 5 мільйонів доларів — на технічну допомогу й інституційний розвиток.

Водночас сам проєкт REACH перебуває на стадії підготовки. Тому до остаточного затвердження проєкту його бюджет і структура ще можуть змінитися. 30 листопада 2026 року зазначене як орієнтовна дата розгляду та схвалення проєкту.

Водночас сама ця дата не означає, що вже 30 листопада українці зможуть подавати заявки на іпотеку. Зараз можна говорити лише про те, Україна та Світовий банк готують нову модель житлового кредитування.

До теми:

Житлові ваучери та іпотека: Україна отримає 140 мільйонів євро для підтримки переселенців і ветеранів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Житлова субсидія на опалювальний сезон надається на період з 1 жовтня до 30 квітня. Частині отримувачів виплату перерахують автоматично, проте деяким категоріям потрібно звертатися за її призначенням окремо.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Кому допомогу перерахують автоматично

Автоматичний перерахунок проводять для людей, які вже отримували житлову субсидію в неопалювальному сезоні. Також виплату автоматично продовжать тим громадянам, які мали призначену “нульову” субсидію.

Звернутися за призначенням допомоги потрібно у випадках, якщо субсидія призначається вперше, або якщо раніше у її призначенні відмовили. Заяву також необхідно подати, якщо змінився склад домогосподарства, соціальний стан або інші обставини, що впливають на призначення допомоги.

Окремо звернутися за субсидією потрібно певним категоріям громадян, якщо вони не подавали документи після 1 травня поточного року. Зокрема, це стосується:

• домогосподарств, де фактично проживає менше людей, ніж зареєстровано;
• ВПО, які отримують субсидію за адресою, відмінною від місця реєстрації;
• громадян, які орендують житло та самостійно сплачують за житлово-комунальні послуги.

Як можна подати документи

Людям, які не встигли або не мали можливості звернутися за субсидією протягом неопалювального сезону, необхідно подати заяву для її призначення на осінньо-зимовий період.

Звернутися для оформлення документів можна кількома способами:

• особисто до органів Пенсійного фонду України;
• поштою;
• в електронній формі;
• через уповноважених посадових осіб виконавчих органів сільських, селищних та міських рад.

Читайте також:

Як отримати закордонний паспорт в Україні у 2026 році: покрокова інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!