У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше ворог атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Ворог намагається повністю захопити Покровськ і Мирноград, а також окупувати село Гришине. Для накопичення сил армія рф використовує захоплені території Покровська.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на Покровському напрямку

Найбільше ворожих атак на Донеччині протягом минулої доби, 15 березня, зафіксовано на Покровському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 36 ворожих штурмів. Окупанти атакували в бік Вільного, Новоолександрівки, Шевченка, Торецького, Білицького, Нового Шахового та в районах Затишка, Никанорівки, Котлиного, Новомиколаївки, Удачного, Новопідгороднього, Мирнограда, Родинського, Молодецького і Філії.

За даними оперативного командування “Схід”, окупанти намагаються повністю оволодіти Покровськом і Мирноградом. Підрозділи ЗСУ утримують позиції на північних околицях цих міст.

Також окупанти намагаються взяти під повний контроль село Гришине. Українські захисники проводять пошуково-ударні дії в селі та зривають спроби його окупувати. Зокрема, ЗСУ завдають ударів дронами у північно-західній частині Покровська. Саме цю ділянку росіяни намагаються використати як плацдарм для накопичення перед подальшим просуванням у напрямку Гришиного.

“Здійснюється посилена аеророзвідка, додаткове мінування ймовірних маршрутів просування ворога та блокування ворожої логістики, системно проводяться пошуково-ударні дії та вогневе ураження. Активно працюють наші дронові підрозділи, артилерія та авіація. Наші воїни завдають ворогу значних втрат”, — розповідають у командуванні “Схід”.

Ситуація на інших напрямках фронту Донеччини, зведення за 15 березня

На Костянтинівському напрямку фронту російська армія провела 23 атаки. Окупанти атакували в напрямку Костянтинівки, Іллінівки? Новопавлівки та в районі Плещіївки, Берестка і Русин Яру.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в напрямку Діброви, Лимана і Дробишевого. Загалом минулої доби тут відбулось шість боєзіткнень.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут ворог атакував 13 разів, намагаючись просунутись у районах Ямполя, Закітного, Платонівки та в напрямку Озерного, Різниківки і Рай-Олександрівки.

На Краматорському напрямку окупанти провели три наступальні дії в районі Ступочок.

Читайте також:

• Окупанти просунулися біля Горіхового та масовано штурмують Костянтинівку: зведення з фронту Донеччини
• “Пошкоджених не залишаємо”: як бійці 25-ї бригади евакуюють підбиті наземні дрони з-під Покровська
• Росіяни показали, як виглядає зруйнований ними Торецьк у березні 2026 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Внутрішньо переміщені особи, які опинилися у складних життєвих обставинах, отримали можливість зареєструватися на фінансову допомогу для компенсації витрат на комунальні послуги впродовж опалювального періоду 2025-2026 років. Ініціативу реалізує благодійний фонд “Карітас Полтава” в межах проєкту “Багатогалузева допомога постраждалим від війни в Україні” за фінансової підтримки американського народу.

Редакція видання Бахмут IN.UA зібрала всі деталі щодо критеріїв відбору, переліку необхідних документів та графіку реєстрації.

Грошова допомога від Карітас для ВПО

Процес прийому заявок стартує у понеділок, 16 березня. Реєстрація відбуватиметься у кількох територіальних громадах (ТГ) Полтавської області за визначеним графіком:

• Новооржицька ТГ: початок о 10:00 (приміщення сільської ради, проспект Миру, 2);
• Білицька ТГ: початок об 11:00 (вулиця Будівельна, 2-А);
• Кобеляцька ТГ: початок об 11:30 (простір “МРІЙ. ДІЙ. НАДИХАЙ”, вулиця Юріївська, 2);
• Оржицька ТГ: початок о 14:00 (адміністративне приміщення, вулиця Центральна, 24).

Важливо зазначити, що фінансова допомога надається не на одну особу, а розраховується на все домогосподарство.

Хто має право на отримання коштів

Допомога орієнтована виключно на новоприбулих переселенців. Основна вимога — статус ВПО має бути отриманий у період 2025-2026 років. Крім того, заявник повинен підпадати хоча б під один із визначених критеріїв вразливості:

• особи з інвалідністю (1 або 2 група, а також інвалідність з дитинства);
• люди похилого віку (старші 60 років);
• самотні матері або батьки;
• опікуни неповнолітніх дітей або недієздатних осіб;
• вагітні жінки та матері, які годують немовлят віком до 3 років;
• багатодітні сім’ї (які виховують трьох і більше неповнолітніх дітей);
• особи з важкими захворюваннями (хвороби, що обмежують фізичні/психічні можливості та потребують довготривалого лікування, вартість якого не покривається доходом родини).

Фінансові обмеження

Благодійники встановили чіткі фінансові ліміти для відбору кандидатів. Допомога буде призначена лише тим родинам, чий середньомісячний дохід не перевищує 8 422 гривні на одну особу. Також діє правило щодо уникнення подвійного фінансування: домогосподарство не повинно було отримувати аналогічну грошову допомогу на опалення від інших гуманітарних чи благодійних організацій.

Перелік необхідних документів

Для успішної реєстрації представнику домогосподарства необхідно мати при собі оригінали особистих документів та довідки про доходи. Повний перелік включає:

• оригінал паспорта громадянина України;
• оригінал ідентифікаційного коду (РНОКПП);
• довідку ВПО (з датою видачі від 2025 року);
• офіційний документ із реквізитами банківського рахунку (у форматі IBAN);
• довідку про наявність пічного опалення або квитанції на оплату комунальних послуг;
• медичні довідки, посвідчення чи інші документи, що підтверджують заявлену категорію вразливості.

Окремо подаються документи, що підтверджують доходи:

• довідка з Державної податкової служби;
• довідки форми ОК-5 або ОК-7 (можна згенерувати через портал “Дія” або на сайті Пенсійного фонду);
• довідка з Пенсійного фонду або Фонду соціального страхування;
• для фізичних осіб-підприємців (ФОП) — довідка або заява з квартальною декларацією про доходи.

Контактна інформація

Для отримання додаткових консультацій щодо умов програми громадяни можуть звертатися за номером телефону: +380 (50) 346 4693.

Для подання відгуків, скарг, зауважень або пропозицій працює безкоштовна гаряча лінія 0 800 336 734 (графік роботи: з понеділка по п’ятницю, 09:30–16:00). Також звернення приймаються на електронну пошту [email protected] або через спеціальну форму на сайті благодійного фонду.

Читайте також:

ВПО з 2 областей можуть отримати до 4 000 доларів на запуск власного бізнесу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!