У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

Міжнародна гуманітарна організація Mercy Corps спільно з партнером ГО “Центр Зайнятості Вільних Людей” продовжує реалізацію Програми економічної стійкості України. Ініціатива фінансується Швейцарією через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва і спрямована на посилення самозайнятості населення.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Грошова допомога для мікробізнесу ВПО

Програма охоплює Київ, Київську, Чернігівську, Дніпропетровську та Одеську області. Отримати підтримку можуть внутрішньо переміщені особи та місцеві жителі. Головна умова — реєстрація та проживання в районах, де велися або ведуться бойові дії на підконтрольній уряду території (згідно з наказом № 376 Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року).

Програма не працює у районах з активними бойовими діями, на територіях з обмеженим доступом або з високим ризиком для життя та ведення бізнесу.

Середній обсяг фінансової підтримки становить 2600 доларів США або 116 220 у гривневому еквіваленті за актуальним курсом. Кошти виділяються для придбання інструментарію, приладів, обладнання та інших засобів, необхідних для ведення власної справи. Фінансування має на меті створення джерела прибутку, подолання складних життєвих обставин та зменшення залежності громадян від зовнішньої підтримки.

Учасники отримують підтримку експертів на кожному етапі та проходять відбір за прозорими правилами. Кандидатів оцінюють за такими показниками:

• чітка аргументація необхідності отримання коштів;
• відповідність бізнес-ідеї загальним цілям програми;
• життєздатність та реалістичність проєкту;
• спроможність учасника реалізувати ідею на практиці;
• розуміння потоку клієнтів та ринку збуту;
• наявність попереднього досвіду ведення бізнесу;
• наявність фінансової або соціальної вразливості.

Реєстрація та контактна інформація

Подання заявки можливе виключно після обов’язкової реєстрації на головній сторінці сайту програми. Для отримання консультацій працює телефонна лінія ГО “Центр Зайнятості Вільних Людей” за номером +380 (97) 460 10 48, також запитання можна залишити за електронним посиланням організаторів.

Організатори наголошують, що надання гуманітарної допомоги є безкоштовним. У разі вимагання винагороди працівниками необхідно звертатися на електронну пошту [email protected] або через портал.

Для відгуків, скарг та пропозицій працюють окремі канали зв’язку:

• електронна пошта [email protected];
• телеграм-бот t.me/mercycorpscarmbot;
• спеціальна онлайн-форма;
• гаряча лінія 0 800 332 590 (безкоштовно в межах України).

Вказані канали зворотного зв’язку не здійснюють реєстрацію на отримання допомоги.

Читайте також:

Оплата комуналки для ВПО: як не платити за послуги в покинутому житлі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За перше півріччя 2026 року Бахмутська міська військова адміністрація зареєструвала понад 5,4 тисячі вхідних і вихідних документів. Найбільше навантаження припало на Eправління економічного розвитку та соціального захисту населення. Також за цей період у громаді затвердили чотири нові цільові програми.

Про це йдеться у розпорядженні № 201рр.

Як працювала Бахмутська міськрада у першому півріччі 2026 року

До Бахмутської міськради у першому півріччі 2026 року надійшло 2 560 документів. З яких 2 134 документи занесли до електронної програми та 426 — зареєстрували в журналі обліку (запити реєстрації, запити на характеристику тощо). Вихідної кореспонденції зареєстрували 2 907 документів.

Найбільше листів підготовлено:

• Управлінням економічного розвитку — 630;
• Управлінням соціального захисту населення — 533;
• відділом реєстрації — 388;
• Управлінням розвитку міського господарства та капітального будівництва — 208;
• відділом діловодства і контролю — 164;
• відділом з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи — 83.

За перше півріччя 2026 року видано 189 розпоряджень начальника Бахмутської МВА.

Станом на 1 січня 2026 року на контролі Бахмутської міськради була 21 цільова Програма за різними напрямками. В першому півріччі 2026 року в дев’ять Програм внесли зміни, а 10 Програм зняли з контролю. Також у 2026 році затверджено чотири нові Програми:

• Програма “Освіта Бахмутської міської територіальної громади на 2026-2027 роки”;
• Програма протидії корупції, організованій злочинності та тероризму “Безпека 2026-2027”;
• Програма забезпечення мобілізаційних та оборонних заходів Бахмутської міської територіальної громади на 2026-2028 роки;
• Цільова соціальна програма з утвердження української національної та громадянської ідентичності Бахмутської міської територіальної громади на 2026-2028 роки.

Станом на 31 червня 2026 року на контролі залишилося 15 цільових Програм.

Читайте також:

• Закупівлі Бахмута у липні 2026: на що міськрада та управління витратили понад 700 000 грн
• У серпні бахмутяни можуть подати заяву на допомогу до Дня захисників і захисниць України
• Скільки матеріальної допомоги від початку 2026 року отримали бахмутяни від місцевої влади

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!