У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

За листопад 2025 року Званівська громада витратила понад 500 000 гривень з бюджету. Серед закупівель є й оборонні.

Детальніше про закупівлі Званівської сільської ради — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Званівська сільська рада: що було придбано у листопаді 2025 року

У листопаді 2025 року Званівська сільська рада провела п’ять закупівель через систему Prozorro на загальну суму 556 542 гривні.

Найдорожчим тендером у місяці стала купівля одного засобу радіоелектронної боротьби “Писець” на загальну суму 364 092 гривні.

У листопаді Званівська сільська рада за місяць закупила будівельних матеріалів та стрижнів на 85 040 гривень та 28 копійок, а саме:

• 240 метрів профільної труби 40х40 міліметрів, стінка 3 міліметрів, 6 метри;
• 264 метрів профільної труби 40х20, стінки 2 міліметрів, 6 метри;
• 84 метрів профільної труби 60×40, стінки 2 міліметри, 6 метри.

Усі труби на виконання першочергових заходів підготовки територій громад до оборони в особливий період, у тому числі на здійснення заходів територіальної оборони/

Для оборони також закупили 47 штук канільованих сіток на 39 010 гривень.

Протягом місяця Званівська сільська рада також закупила:

• послуги, щодо розрахунку норм використання витрат палива на 100 кілометрів пробігу з подальшим використанням AdBlue — реагенту, що використовується для очищення відпрацьованих газів дизельних двигунів — 46 032 гривні;
• послуги з технічної підтримки системи електронного документообігу на базі програмного забезпечення “Автоматизована система управління документами “ДОК ПРОФ 3” — 22 368 гривні.

Читайте також:

На що витрачав бюджетні кошти Часів Яр: детальний огляд закупівель за листопад

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У межах програми “Зимова підтримка” передбачена виплата в розмірі 6 500 гривень для вразливих категорій населення. Ці кошти мають допомогти родинам пройти опалювальний сезон. Однак багато українців запитують, чи не вплине ця виплата на оформленні і отримання субсидії.

Пенсійний фонд України дав офіційне роз’яснення.

Як розраховується субсидія

Під час розрахунку житлової субсидії використовується середньомісячний сукупний дохід родини. Саме цей показник визначає, чи має сім’я право на допомогу та яким буде її розмір.

До сукупного доходу входять різні надходження, що відображають реальний фінансовий стан родини:

• заробітна плата;
• пенсія;
• стипендія (за винятком соціальної для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування);
• соціальні виплати;
• допомога по безробіттю та інші страхові виплати;
• грошові перекази, отримані з-за кордону;
• дивіденди від цінних паперів;
• кошти від оренди землі та продажу майна.

Саме ця загальна сума формує матеріальний портрет сім’ї, який і враховується при нарахуванні субсидії, щоб підтримка була адресною й надходила тим, хто найбільше її потребує.

Чи впливає зимова підтримка на нарахування субсидії

Кабінет міністрів ухвалив постанову №1433, яка визначає, що одноразова допомога в межах програми “Зимова підтримка” не включається до доходу сім’ї під час призначення субсидії.

Це означає, що виплата не впливає на право родини отримувати субсидію та не буде врахована під час розрахунків на оплату комунальних послуг.

Читайте також:

• Яку допомогу можуть отримати військові з Бахмута: детальне пояснення
• Нова грантова допомога від Естонської ради: як українцям отримати до 210 000 гривень на власну справу
• Куди звертатися бахмутянам за консультацією щодо житлового ваучера

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!