У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

Форма 5 — це один із найпоширеніших та найважливіших документів для військовослужбовців, який офіційно підтверджує факт проходження служби в конкретному підрозділі ЗСУ. Ця довідка необхідна захисникам для оформлення низки соціальних пільг, розв’язання житлових питань, взаємодії з банками та отримання адміністративних послуг у ЦНАПах.

Детальніше про те, як оформити довідку та які пільги він надає — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що таке довідка форми 5 та які дані містить

Документ видається уповноваженою особою військової частини або військовим комісаріатом. Кількість примірників, які може отримати військовий, не обмежується, проте варто пам’ятати, що строк дії довідки становить лише один місяць. Після закінчення цього терміну документ доведеться замовляти повторно.

У довідці обов’язково зазначається така інформація:

• прізвище, ім’я та по батькові військовослужбовця;
• назва військової частини чи підрозділу;
• поточне військове звання;
• назва установи, для якої видається довідка (банк, навчальний заклад, ЦНАП тощо, або формулювання “за вимогою”).

Які можливості та пільги надає документ

Наявність актуальної довідки про проходження служби дозволяє військовослужбовцям реалізувати свої права на державну та місцеву підтримку. Документ потрібен для отримання таких послуг:

• призупинення нарахування відсотків та штрафів за кредитами на період дії особливого стану;
• отримання службового житла або покращення поточних житлових умов;
• надання кімнати у гуртожитках військових частин;
• оформлення житлово-комунальних субсидій;
• реєстрація місця проживання військовослужбовця;
• постановка на квартирний облік;
• проходження спрощеної процедури легалізації та отримання дозволу на зброю;
• оформлення одноразової матеріальної допомоги від місцевої влади.

Як отримати довідку

Процедура оформлення документа є максимально простою. Для отримання форми 5 військовослужбовцю необхідно подати відповідний рапорт безпосередньо до командування своєї військової частини. Також замовити довідку можна у цифровому форматі, скориставшись мобільним застосунком “Армія+”.

Читайте також:

Як отримати витяг з ЄДР для ФОП онлайн: детальна інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Благодійний фонд “СОС Дитячі Містечка” Україна продовжує реалізацію проєкту “Грошова підтримка”. Програма створена для покриття витрат на оренду житла терміном до шести місяців. Розраховувати на фінансову допомогу можуть не всі переселенці, а виключно окремі вразливі категорії родин із дітьми.

Детальніше про те, як отримати кошти та хто може на них розраховувати — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Грошова допомога на оренду житла від “СОС Дитячі Містечка”

Програма орієнтована на підтримку внутрішньо переміщених сімей, які виховують дітей. До переліку категорій, що підпадають під умови проєкту, входять:

• прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу, де батьки-вихователі є переселенцями;
• багатодітні родини, які мають довідку ВПО та виховують трьох або більше дітей;
• опікуни та піклувальники зі статусом ВПО, під опікою яких перебувають неповнолітні діти.
• Головним пріоритетом для благодійників є сім’ї, які отримали офіційний статус внутрішньо переміщеної особи після 24 лютого 2022 року.

Фіксованої суми виплат немає. Розмір цільової благодійної допомоги розраховується індивідуально і залежить від середньої вартості оренди житла у конкретному регіоні проживання сім’ї. Фонд покриває виключно вартість самої оренди. Комунальні послуги та будь-які інші експлуатаційні платежі родина має оплачувати самостійно.

Географія проєкту та розмір виплат

Допомога надається у регіонах, де працюють центри “Укріплення сім’ї” або інші програми фонду. Це:

• Київ та Київська область;
• Полтавська;
• Миколаївська;
• Івано-Франківська;
• Львівська;
• Чернівецька;
• Чернігівська;
• Закарпатська;
• Одеська;
• Волинська;
• Дніпропетровська;
• Сумська;
• Херсонська;
• Запорізька області.

Важлива умова: програма не поширюється на території, де ведуться можливі або активні бойові дії.

Перелік необхідних документів

Для участі у програмі заявники повинні підготувати пакет документів. До нього входять:

• згода на обробку персональних даних дорослих та дітей;
• офіційна заява від законного представника дитини;
• копії документів заявника: паспорт, довідка про місце проживання, ідентифікаційний код;
• копії документів, що підтверджують статус родини: посвідчення багатодітної сім’ї, рішення про створення прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу або встановлення опіки;
• копія довідки ВПО заявника;
• банківські реквізити для отримання коштів;
• копії документів, що підтверджують право власності орендодавця на житло (це необхідно для юридичної перевірки з боку фонду);
• ідентифікаційний код орендодавця;
• копія підписаного договору оренди житла.

Якщо на момент подачі заявки договору оренди ще немає, його дозволяється надати вже після укладення. За необхідності організатори можуть запросити додаткові документи.

Як зареєструватися у програмі

Організатори просять претендентів уважно ознайомитися з переліком вимог та документів. Якщо родина підпадає під зазначені категорії та може надати всі необхідні папери, потрібно заповнити спеціальну онлайн-анкету за посиланням.

Читайте також:

Бахмутські сім’ї з дітьми можуть отримати 5000 гривень допомоги: як правильно подати заявку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!