У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

Поліцейські підрозділу “Білий янгол” вивезли з Дружківки жінку та двох дітей. Евакуацію проводили під час туману, щоб бути непоміченими ворожими дронами.

Про це повідомили у відділі комунікації поліції Донецької області.

Евакуація з Дружківки

Поліцейські підрозділу “Білий янгол” евакуювали з Дружківки родину з дітьми — матір та її доньок віком 7 і 9 років. Евакуацію проводили під час туману, щоб ускладнити роботу ворожих дронів.

Врятовану родину передали волонтерам. Вони відвезли людей до більш безпечного регіону.

За інформацією поліції, заїхати у Дружківку зараз можливо лише на броньованому транспорті і з антидроновим спорядженням. Обстріли відбуваються постійно.

На сьогодні в місті залишаються близько 19,5 тисяч жителів. Люди виїжджають повільно, але евакуація триває.

Читайте також:

• Скільки дітей на Донеччині залишаються у зоні активних бойових дій: статистика
• Оновлення з фронту: росіяни зайняли село в Костянтинівській громаді
• Евакуація на Донеччині тривала щодня: волонтер про роботу на фронті у святковий період

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У грудні 2025 року Бахмутська районна державна адміністрація (РДА) та її структурні підрозділи провели низку закупівель через систему Prozorro, витративши понад 100 000 гривень.

Детальніше про те, що купувала районна державна адміністрація в грудні 2025 року — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутська РДА: що купували у грудні 2025 року

У грудні 2025 року Бахмутська районна державна адміністрація та її структурні підрозділи здійснили закупівлі товарів і послуг, пов’язаних з організаційною діяльністю, соціальною підтримкою та обслуговуванням транспорту й техніки.

Найбільшою за вартістю стала закупівля Відділом з питань ветеранської політики Бахмутської РДА послуг відпочивально-розважальних комплексів на суму 37 260 гривень. Йдеться про організацію відвідування дитячого центру “Crazy Land” для дітей ветеранів війни з нагоди Дня Святого Миколая.

Серед закупівель у сфері програмного забезпечення та адміністрування:

• постачання примірника та пакетів оновлень комп’ютерної програми “M.E.Doc” (модуль “Звітність”) — 3 600 гривень (Архівний відділ Бахмутської РДА);
• комп’ютерна програма “M.E.Doc” — 5 400 гривень (Управління соціального захисту населення Бахмутської РДА);
• послуги з адміністрування програмної продукції — 6 293,40 гривні.

Бахмутська РДА також закуповувала канцелярські товари — двома окремими закупівлями на 10 790 гривень та 8 740,60 гривень.

Частина витрат була спрямована на обслуговування автомобільного транспорту, зокрема:

• матеріали для ремонту автомобільного транспорту — 4 838,86 гривні, 7 407,17 гривні та 1 055 гривень;
• запчастини та матеріали для ремонту транспорту — 486,86 гривні, 4 570 гривень та 5 423,84 гривні;
• мастильні засоби — 2 875 гривень;
• послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту автомобільного транспорту — 7 200 гривень та 24 160,98 гривні.

Окремо проводилися закупівлі послуг з обслуговування офісної техніки:

• заправка картриджа — 684,40 гривні (Управління соціального захисту населення Бахмутської РДА);
• послуги з технічного обслуговування та ремонту офісної техніки, заправки й відновлення картриджів — 3 960 гривень та 4 242 гривні.

Загальна сума бюджетних витрат у грудні 2025 склала 138 988,11 гривні.

Читайте також:

Що купляла Званівська сільська рада у грудні 2025 року: аналізуємо закупівлі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!