У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

Естонська рада у справах біженців запускає новий етап проєкту RISE, у межах якого постраждалі від війни зможуть отримати грантову допомогу в розмірі до 210 000 гривень на розвиток власної справи. Скористатися можливістю долучитися до ініціативи можуть й ВПО.

Про це повідомили представники Естонської ради.

Грантова допомога постраждалим від війни українцям

Естонська рада у справах біженців запустила новий етап прийому заявок на програму “Стійкі ініціативи для самозайнятості” у межах проєкту RISE.

Програма призначена для українців, чиї родини постраждали від війни (втрата житла, роботи чи майна, поранення, полон, зникнення, статус ВПО чи ветерана), а також для місцевих підприємців, чий бізнес постраждав через воєнні дії.

Умови участі

Учасники можуть належати до двох груп:

• люди з ідеями для запуску мікробізнесу (пріоритет);
• власники невеликих чинних бізнесів до 10 працівників, яким потрібна підтримка.

Серед інших умов участі виділяють:

• громадянство України та проживання в країні;
• для чинного бізнесу — зареєстрований ФОП на момент подачі заявки;
• бізнес має працювати у Дніпропетровській, Кіровоградській, Полтавській, Харківській або Черкаській області;
• учасник є засновником або власником бізнесу;
• відсутні податкові борги, судові чи корупційні провадження, а також процес ліквідації або банкрутства;
• наймані працівники (якщо є) оформлені офіційно.

Також для участі потрібно мати стабільний інтернет та будь-який сучасний пристрій — ноутбук, комп’ютер або планшет.

Перевага надається тим, хто не отримував подібної підтримки впродовж останніх 12 місяців і не отримував грантів від ERC. Виключення — випадки, коли заявник або члени сім’ї постраждали внаслідок війни.

З чого складається програма

Програма складається з трьох компонентів:

• серія онлайн-тренінгів від партнера — Академії інтернет-маркетингу WebPromoExperts;
• авторський тренінг зі стійкості для підприємців протягом трьох тижнів;
• менторський онлайн-супровід упродовж чотирьох місяців.

Крім того, учасники, які зможуть захистити власний бізнес-проєкт зможуть отримати гранти на закупівлю активів для найперспективніших бізнес-планів:

• до 2 000 доларів США (84 000 гривень) для підтримки запуску нового бізнесу;
• до 5 000 доларів США (210 000 гривень) для розширення або відновлення існуючого мікробізнесу.

Зазначається, що надається безкоштовно і безповоротно, за умови його цільового використання згідно з угодою.

Як подати заявку

Для того, щоб подати заявку, потрібно ознайомитися з повною інформацією про програму та заповнити форму за посиланням. Кінцевий термін подачі — 21 грудня 2025 року.

Читайте також:

Тверде паливо для постраждалих від війни у Краматорську: “Карітас” запускає нову програму

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 1 грудня дві категорії переселенців з окупованих територій, майно яких знищене, можуть подати заявку на житловий ваучер в “Дії”. Зокрема, й бахмутяни.

Куди звертатися мешканцям Бахмута за допомогою при подачі заяви — редакції повідомили у Бахмутській МВА.

У Бахмутській МВА розповіли, як мешканці громади можуть подати заяву на житловий ваучер

У МВА повідомили, що мешканці Бахмутської громади можуть отримати офлайн консультацію щодо оформлення житлового ваучера безпосередньо за місцем проживання — у Центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП). Для тих, хто не має можливості звернутися особисто, працює гаряча лінія за номером: +380 (95) 498 7615.

Зазначимо, що оформити його можуть дві категорії ВПО з ТОТ:

• ВПО, які мають статус учасника бойових дій;
• особи з інвалідністю внаслідок війни.

Учасник не повинен отримувати іншу житлову допомогу або мати чинну заявку в єВідновленні. До заявника не можуть бути застосовані санкції та має бути відсутня судимість за злочини проти держави.

Примітка. Житловий ваучер — це нова програма, яка дозволяє ВПО, які мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, отримати грошову допомогу в розмірі 2 000 000 гривень на купівлю власного житла. Зараз ініціатива знаходиться на першому етапі, проте згодом Уряд планує розширити її на інші категорії внутрішньо переміщених осіб, чиї домівки залишились на ТОТ.

Також нам повідомили, що зараз готують і розміщують прості інструкції, як подати заяву через застосунок “Дія” на житловий ваучер. Ці інформаційні матеріали планують розмістити в осередках підтримки бахмутян у різних містах України.

Наразі подати заявку на отримання житлового ваучера можна лише за допомогою застосунку “Дія”. Для цього потрібно:

• оновити застосунок до останньої версії;
• перейти в розділ “Послуги для ВПО”, а далі обрати “Заява на житловий ваучер”;
• підтвердити склад сім’ї: чоловік або дружина має надати згоду на обробку персональних даних через Дія.Підпис (у разі відсутності згоди протягом 36 годин заява анулюється);
• підписати заяву за допомогою “Дія.Підпис” та надіслати її.

Усі дані підтягнуться автоматично, тобто користувачу не потрібно буде подавати додаткові документи. У МВА зазначають, що подання заяв через ЦНАПи або нотаріусів стане можливим протягом наступних чотирьох місяців.

Читайте також:

2 млн грн на житло для ВПО: коли профінансують ваучери та чи вистачить грошей на всіх

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!