У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

Російські окупанти публікують нові заяви про Бахмут. На початку тижня вони відзвітували про плани щодо розвитку промисловості в місті, щоб привабити майбутніх мешканців. До цієї заяви дали конкретику — окупанти стверджують, що планують створити в Бахмуті близько 15 тисяч робочих місць.

Про нові заяви окупантів повідомляє Бахмут IN.UA.

У Бахмуті планують створювати робочі місця

20 квітня в окупованому Донецьку відбулась нарада представників так званого “уряду днр” з експертами Єдиного інституту просторового планування рф (ЄІПП). Саме ця російська установа займається розробкою планів відновлення окупованих міст, у тому числі й Бахмута.

Під час наради очільниця ЄІПП зазначала, що в Бахмуті планують розвивати промисловість, бо в міста “є економічний потенціал”. Це, нібито, має привабити майбутніх мешканців.

Вчора в ЄІПП більш конкретно пояснили про плани на Бахмут. Російські фахівці стверджують, що Бахмут “може стати центром стягування потенційного населення не лише Артемівського муніципального округу, а й прилеглих територій”. Цьому, нібито, посприяє створення нових робочих місць.

Окупанти наводять цифру — нібито понад 15 тисяч робочих місць можуть створити в Бахмуті. Строків не уточнюють, але стверджують, що це станеться “за умови відновлення роботи ключових промислових підприємств”.

Окрім цього, окупанти кажуть про створення нових підприємств. Вони, нібито, працюватимуть у сфері переробки сировини.

Нагадаємо, що з лютого 2026 року окупаційна влада так званої “днр” активно просуває тему відбудови Бахмута. У 2026 році обіцяють розробити і представити генплан відбудови міста. При цьому рішення про відновлення Бахмута ухвалюватимуть не в “днр”, а в москві. Тобто, розробка генплану ще не означатиме початок робіт з відбудови, адже рішення про це ухвалюватимуть на рівні кремля.

Зазначимо, що окупаційна влада неодноразово давала обіцянки про відбудову Бахмута, але не виконувала їх. У своє виправдання ватажок “днр” пушилін звинувачував ЗСУ в тому, що росіяни не можуть відбудувати Бахмут. При цьому жодних заяв про те, що саме російська армія зруйнувала місто, окупанти не роблять.

Загалом в окупантів немає чіткої думки про відбудову Бахмута. Деякі російські “посадовці” раніше казали про те, що місто будуть відновлювати, а інші заявляють про те, що його знесуть і побудують новий населений пункт.

Читайте також:

• Окупанти заговорили про “відбудову” Авдіївки: що обіцяють
• “За ці гроші можна купити лише барак без світла і води”: що кажуть бахмутяни про компенсації від рф
• Окупанти пропонують іпотеку для заселення Бахмута, Соледара та Часового Яру

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради оголосило тендер на закупівлю послуг з оздоровлення та відпочинку дітей. Очікувана вартість послуги становить понад 1,3 мільйона гривень.

Про це йдеться на платформі Прозорро.

Тендер на оздоровлення

Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради оголосило тендер на закупівлю послуг з відпочинку та оздоровлення дітей у дитячих закладах. Йдеться про послуги центрів і будинків відпочинку, які включені до державного реєстру майнових об’єктів оздоровлення та відпочинку дітей.

Очікувана вартість закупівлі становить 1 344 000 гривень. Фінансування передбачене з місцевого бюджету — бюджету Бахмутської міської територіальної громади.

Закупівля проводиться в межах бюджетної програми “Оздоровлення та відпочинок дітей”. У ній не враховані заходи для дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Оголошення про закупівлю оприлюднили 20 квітня 2026 року. Подати пропозиції учасники можуть до 28 квітня включно. До 25 квітня триває період уточнень та можливого оскарження умов тендеру. Це означає, що потенційні учасники можуть поставити запитання або звернути увагу на можливі недоліки в документації.

Переможця обиратимуть виключно за ціновим критерієм — він становить 100%. Це означає, що головним фактором буде найнижча запропонована вартість послуг.

Як бахмутянам подати заявку на оздоровлення дитини?

Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради вже розпочало підготовку до оздоровчої кампанії 2026 року. Програма поширюється як на тих, хто залишається в регіоні, так і на евакуйованих мешканців громади.

Хто має право на оздоровлення за бюджетні кошти

Програма розрахована на дітей віком від 7 до 18 років, місце проживання яких зареєстроване або задеклароване на території Бахмутської міської територіальної громади. Статус внутрішньо переміщеної особи (ВПО) не є перешкодою — діти, які евакуювалися за межі громади, мають повне право на участь у програмі.

Зазначається, що отримати послугу оздоровлення або відпочинку коштом бюджету можна лише один раз на рік.

Перелік пільгових категорій

Першочергове право на безплатне оздоровлення мають:

• діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
• діти з прийомних сімей,
• діти, один з батьків яких загинув (пропав безвісти) в районах проведення бойових дій, діти загиблих військових;
• діти осіб, визнаних учасниками бойових дій;
• діти з інвалідністю здатні до самообслуговування (за відсутності протипоказань);
• діти з малозабезпечених сімей,
• діти з багатодітних сімей.

Оплата проїзду та матеріальна допомога

Процес транспортування дитини до закладу оздоровлення та у зворотному напрямку має свої особливості. Проїзд здійснюється у супроводі батьків або законних представників за їхній власний кошт.

Проте місцева влада передбачила механізм фінансової підтримки. З бюджету Бахмутської громади виділяється матеріальна допомога у розмірі 2 500 гривень для компенсації витрат на оплату проїзду дитини до місця відпочинку та назад.

Як записатися

Наразі триває етап збору інформації для формування плану заходів на 2026 рік. Батькам необхідно заповнити спеціальну онлайн-форму попереднього запису за покликанням.

До теми:

3 000 грн для дітей ВПО: що змінилось і хто досі не отримає гроші

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!