У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) є найбільш поширеними хворобами у осінньо-зимовий сезон. З настанням холодів лікарі щорічно фіксують збільшення захворюваності. Цьогоріч бахмутські медики спостерігають стабільну, але високу захворюваність на грип та ГРВІ.

Які симптоми найчастіше зустрічаються цього сезону, за яких симптомів треба негайно звертатися до медиків та як знизити ризики захворіти, редакції Бахмут IN.UA розповіла Ганна Чеботенко — лікарка-терапевтка Багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування міста Бахмут.

Які віруси зараз циркулюють в Україні, симптоми

Цього року в Україні домінують віруси грипу А та респіраторні віруси. Загалом їх налічують близько 200 видів. Залежно від того, яким вірусом захворіла людина, відрізняються і протікання хвороби.

“У цьому сезоні домінують віруси грипу, зокрема грип А, та респіраторні віруси. Це і риновірус, і аденовірус, і коронавірус нікуди не зник. Залежно від того, яким вірусом заразилася людина, буде залежати форма протікання захворювання. Але, як правило, ці віруси вражають слизові оболонки верхніх дихальних шляхів: носа, горла. Саме тому, передусім, з’являються такі симптоми, як нежить, закладеність носа, біль у горлі, кашель. Може бути підвищення температури, але зазвичай це 37-37,5 градусів”, — розповіла лікарка-терапевтка Ганна Чеботенко.

Оскільки цього сезону активно циркулює вірус грипу, люди можуть відчувати різкий початок хвороби, переважно починається це з високої температури.

“У зв’язку з тим, що в цьому сезоні циркулює вірус грипу А, то для нього характерний більш гострий, раптовий початок хвороби. Починається, як правило, з більш високої температури, це більше 38 і до 40 градусів. Супроводжується головним болем, ломотою в тілі, болем у м’язах, сильною втомою. А вже характерні катаральні явища (ред. ураження верхніх дихальних шляхів) і кашель, як правило, з’являються на другу-третю добу від початку захворювання”, — розповіла лікарка.

За словами терапевтки, зараз спостерігається стабільна, але висока захворювальність на грип та ГРВІ. За статистикою, протягом минулого тижня на Київщині, де зараз працює бахмутська лікарня, захворіли понад 11 тисяч людей. При цьому захворюваність не досягає епідеміологічного порогу.

У порівнянні з другим тижнем січня захворюваність знизилась на на 1,8%.

ГРВІ і грип: коли звертатися до лікаря

Серед симптомів, за яких треба найближчим часом звернутися до лікаря: висока температура, ускладнене дихання, сильні біль у горлі і виділення з носа. Також лікуватися під наглядом лікаря рекомендують людям з хронічними або важкими супутніми хворобами і вагітним жінкам.

“Негайно або найближчим часом потрібно звернутися до лікаря, якщо температура 39 та більше градусів і не збивається жарознижувальними препаратами. Або коли після кількох днів нормальної температури вона знову підвищується. Коли з’являється задишка або кашель з гнійним мокротинням, коли турбує сильний біль у горлі або в ділянці обличчя і при цьому з’являються гнійні виділення з носа, коли наростає слабкість, сонливість. Також хочу наголосити, що пацієнти, які мають хронічні хвороби легень, серця, ендокринну чи онкопатологію, вагітні пацієнтки навіть при легких формах респіраторної хвороби вимагають уваги лікаря”, — зауважила Ганна Чеботенко.

Лікарка також називає перелік симптомів, за яких людині потрібна екстрена допомога. Викликати швидку допомогу вона радить за таких симптомів:

• виразна задишка;
• висипи на шкірі;
• синюшний відтінок шкіри;
• блювота;
• пронос;
• біль у грудях;
• зниження артеріального тиску, поява аритмії або сповільнення пульсу;
• судоми; 
• втрата свідомості.

Найбільший ризик ускладнень мають діти віком до 5 років, вагітні, люди з хронічними хворобами легень і серця, люди з ослабленим імунітетом та люди віком понад 65 років.

Кроки для профілактики грипу і ГРВІ

Убезпечити себе від грипу та ГРВІ можна, дотримуючись таких заходів:

• регулярне миття рук;
• провітрювання приміщення;
• уникнення скупчення людей;
• вакцинація. 

Серед цих заходів лікарка вважає саме вакцинацію найефективнішим методом профілактики. У разі захворювання вона зменшує ризик серцевих ускладнень, госпіталізації та смерті.

Читайте також:

• Які аптеки працюватимуть у Києві під час відключень світла: перелік
• Ожеледиця і падіння: що робити у разі травмування взимку та хто несе за це відповідальність
• Гуманітарна допомога онкопацієнтам: як отримати нову підтримку від ГО “Афіна. Жінки проти раку”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Евакуація цивільного населення з Донецької області в останні дні триває у штатному режимі, попри складну безпекову та погодну ситуацію. Волонтерські та гуманітарні організації фіксують стабільний попит на виїзд із прифронтових громад і забезпечують повний супровід людей — від подання заявки до розселення у безпечних регіонах.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ірина Панченко, регіональна координаторка проєкту з евакуації та соціального перевезення в Харківській та Донецькій областях.

Евакуація на Донеччині

За словами Ірини Панченко, наразі евакуація охоплює місто Дружківка, Миколаївку, Краматорськ, Слов’янськ та інші населені пункти Донецької області. Щоб виїхати, люди звертаються на гарячу лінію гуманітарної місії та залишають заявку.

Вона додає що у більшості випадків між поданням заявки та фактичним виїздом минає не більше однієї доби. Якщо людина звертається сьогодні, то вже наступного дня її можуть евакуювати. В такому темпі лише за останній тиждень вдалося евакуювати близько 100 людей.

До волонтерів звертаються різні категорії населення — люди старшого віку, родини з дітьми, а також мешканці громад, де оголошена примусова евакуація сімей з дітьми. Йдеться, зокрема, про Святогірську та Миколаївську громади.

Евакуація здійснюється з урахуванням потреб людей: дозволено брати особисті речі та домашніх тварин. Водночас за словами координаторки, запитів на залучення вантажівок для перевезення великої кількості майна останніми місяцями не надходило.

Динаміка заявок і вплив зовнішніх факторів

Кількість заявок на евакуацію змінюється залежно від кількох факторів. Основними серед них залишаються інтенсивність обстрілів, погодні умови та святкові періоди. Під час свят багато людей намагалися залишитися вдома, однак після їх завершення кількість звернень зросла.

Проте, на думку Ірини Панченко, нестабільність ситуації навколо погодних умов часто може стримувати частину людей від евакуації, адже вони вагаються через невизначеність щодо подальшого проживання.

Куди доставляють евакуйованих

За словами Ірини Панченко, людей забирають безпосередньо з місць проживання та доставляють на транзитний пункт у місті Лозова. Там працює окрема команда, яка займається логістикою та подальшим розселенням. Вже звідти організовується подальше перевезення до різних регіонів України: або потягом (квитки оплачує Донецька ОВА), або евакуаційними автобусами до Одеси, Полтави, Кривого Рогу при наявності достатньої кількості охочих переїхати в певний населений пункт.

“Наприклад, у нас був 2 тижні тому один приклад. 14 людей були поселені в Одеську область, де був знайдений притулок, куди люди можуть переїхати та жити. Ми змогли допомогти в евакуації цих людей, надавши евакуаційний автобус“, — каже регіональна координаторка місії.

Основні виклики для волонтерів

Евакуація має певні проблемні питання, які можуть викликати складнощі. Одним з таких Ірина Панченко виділяє вивезення маломобільних та лежачих осіб. Формально місія може вивозити їх за допомогою наявного медичного транспорту в супроводі лікаря. Проте, складність полягає в пошуку місць для подальшого проживання таких людей, особливо якщо вони не мають родичів в Україні.

Читайте також:

Центр підтримки бахмутян у Вінниці збирає інформацію від родин, щоб надати допомогу: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!