У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

Для переселенців з Бахмутської громади запрацювали оновлені правила отримання грошової підтримки. В межах затвердженої “Програми підтримки та інтеграції внутрішньо переміщених осіб на 2026–2027 роки” місцеві родини з дітьми мають право на разову фінансову виплату в розмірі 5 000 гривень.

Про це повідомили в Центрі підтримки бахмутян в Одесі та Одеській області.

Хто має право на грошову допомогу

Фінансова підтримка розрахована на родини, які опинилися у складних життєвих обставинах та виховують дітей віком до 18 років. Програма має чіткі винятки: ця виплата не передбачена для багатодітних родин, а також для сімей, які виховують дітей з інвалідністю.

Головна вимога до заявників — наявність офіційної реєстрації у дитини. Станом на 24 лютого 2022 року місце проживання або перебування дитини мало бути задеклароване саме на території Бахмутської міської територіальної громади.

Розмір виплати та терміни подання документів

Розмір фінансової допомоги становить 5000 гривень на одну сім’ю. Гроші виплачують один раз на рік.

Подати документи на оформлення допомоги можна протягом усього 2026 року. Фахівці просять людей не поспішати та максимально уважно готувати документи згідно з вимогами. Правильно зібраний пакет паперів допоможе уникнути затримок у розгляді. Усі надіслані заявки розглядають оперативно та суворо в порядку черги.

Перелік необхідних документів

Для отримання коштів необхідно підготувати заяву та зробити чіткі скан-копії або фотографії наступних документів:

• паспорта заявника;
• паспорта дитини (якщо їй виповнилося 14 років) або іншого документа, який підтверджує особу та містить дані про місце реєстрації;
• ідентифікаційних кодів заявника та дитини;
• довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (ВПО) на всіх членів сім’ї;
• свідоцтва про народження дитини разом з документом про її зареєстроване місце проживання;
• банківських реквізитів рахунку для зарахування коштів.

Куди надсилати заявку та звертатися за консультаціями

Зяву таусі зібрані документи необхідно надіслати на офіційну електронну адресу: [email protected]. Уважне ознайомлення з процедурою та правильне оформлення електронного листа може значно пришвидшити процес нарахування грошей.

Для отримання додаткових консультацій щодо процедури подання документів працює спеціальна гаряча лінія. Дзвонити можна з понеділка по п’ятницю з 09:00 до 17:00 за номерами:

• +380 (95) 498 7615;
• +380 (99) 713 3980.

Читайте також:

Скільки грошей та допомоги отримали бахмутяни у I кварталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська міська військова адміністрація відзвітувала за перший квартал 2026 року. Зокрема, в ньому йдется про те, що МВА надала грошову допомогу бахмутянам на суму близько 10 мільйонів гривень,а також понад 9 900 продуктових наборів.

Редакція Бахмут IN.UA провела детальний аналіз звіту.

Робота Бахмутської МВА за перший квартал 2026 року

В І кварталі представники Бахмутської МВА зареєстрували 112 звернень громадян (з них 67% — усні через “Пряму лінію”) та опрацювали 27 запитів на публічну інформацію. Також у березні 2026 року провели загальнодержавний скринінг щодо 494 публічних та адміністративних послуг.

Для забезпечення зв’язку з мешканцями також організували низку прийомів:

• 12 прийомів адміністраторами ЦНАП на робочих місцях в осередках у Києві та Дніпрі;
• 3 прийоми у відеоформаті за участю керівників ЦНАП, відділу реєстрації та КП “Бахмутське БТІ”;
• 27 виїзних прийомів у різних містах України (Жовті Води, Київ, Дніпро, Львів, Вінниця) та щоденні прийоми в Харкові з питань соціальних послуг та ветеранської політики.

Підтримка ВПО

Станом на 1 квітня 2026 року офіційно зареєстровано понад 29,9 тисяч бахмутян-ВПО (це 13,5 тисяч родин, де виховуються 5,7 тисяч дітей). Для них працюють 11 осередків “З Бахмутом у серці” по всій Україні.

Завдяки залученню 41 партнера переселенцям видали значний обсяг гуманітарної допомоги:

• понад 9 900 продуктових наборів;
• 5 240 одиниць одягу, ковдр та грошових сертифікатів;
• 466 одиниць засобів гігієни.

В осередках переселенці отримують не лише речі, а й послуги: консультації юристів, працівників ЦНАП, соцзахисту, Пенсійного фонду та центру зайнятості. У 10 містах працюють “Соціальні шафи”, а в окремих локаціях (Жовті Води, Харків) доступні безкоштовні послуги перукаря, швачки та масажиста.

Окрім гуманітарної допомоги, в осередках надаються:

• консультації ЦНАПу, УПСЗН, Пенсійного фонду, центру зайнятості та БТІ;
• послуги “Соціальної шафи” у 10 містах;
• послуги перукаря, швачки та масажиста в окремих локаціях (Жовті Води, Харків);
• функціонують бібліотеки та проводяться майстер-класи для дітей.

Грошові виплати

Управління соцзахисту отримало та опрацювало 2 513 заяв на матеріальну допомогу.

• Комісія затвердила фінансові виплати для 1 744 осіб.
• Загальна сума виділеної допомоги склала понад 10,8 мільноа гривень (10,6 млн грн з місцевого бюджету громади та 187 тисяч гривень — з обласного).

Окрема увага приділяється ветеранам та їхнім родинам. На обліку перебуває 116 осіб із сімей загиблих Захисників України (серед них 19 дітей). Для них діє комплексна цільова програма підтримки, адаптації та психологічного відновлення.

Читайте також:

У Бахмуті затвердили план трансформації освіти: що змінилося

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!