Житло в оренду сьогодні не по кишені багатьом ВПО, тож люди шукають прихистку у безплатних шелтерах або гуртожитках. Бахмутянка Лілія живе на Франківщині, тут жінці з родиною надали тимчасовий дім у модульному житлі від компанії “АВ метал груп”. Бізнес від початку повномасштабної війни звільнив свої офісні приміщення для переселенців. Зараз тут живуть люди з Донецької та Луганської областей.

Які умови у прихистку надає металобаза редакції Бахмут IN.UA розповіли дві переселенки, пані Лілія з Бахмута та пані Наталія з Волновахи. Чи є ще місця для заселення – розпитали у адміністраторів шелтера.

Замість металобази створили притулок для ВПО

Після початку повномасштабного вторгнення тисячі людей залишилися без даху над головою. Оренда житла дороговартісна, тож ВПО шукають можливості отримати прихисток безоплатно. Таку опцію надає у різних областях Україна металобаза “АВ метал груп”. Це бізнес з Дніпра, який має філії у кількох регіонах.

Офісні приміщення, які колись слугували працівникам за робоче місце, обладнали житловими меблями:

• Ліжка;
• шафи;
• тумби;
• крісла;
• мікрохвильовки;
• пральні машинки.

Загалом, у імпровізованих шелтерах є все для зручності. Українці, які там живуть створили свій графік чергувань, для дітей є зона дозвілля, а для дорослих можливість працювати дистанційно.

Бахмутянка Лілія мешкає на Франківщині, жінка розповідає, що умовами життя в прихистку задоволена. У кімнатах проживають по дві родини, для дітей та дорослих є зони відпочинку. Також на поверсі є кухня, де люди готують собі сніданки й вечері.

Лілія додає, що в прихистку все облаштовано, є нові меблі. Більшість мешканців вже потроху адаптувалися: дорослі ходять на роботу, а діти в школи та садочки, каже бахмутянка.

Як заселитися у шелтер на Франківщині?

Місця у прихистку ще є. Якщо ви потребуєте житла зверніться за телефоном: 066 150 42 99, Леона-адміністраторка. У коментарі журналістам редакції, пані Леона повідомила, що для того, аби заселитися, потрібно мати довідку ВПО, пройти медогляд, а чоловікам стати на облік у військкомат.

Шелтер у Олександрії

Ще один притулок від металобази розмістився у місті Олександрія, це Кіровоградська область. Тут проживає переселенка з Волновахи. Пані Наталя каже, що умови проживання у притулку хороші.

Їсти у шелтері готують на спільній кухні, черг немає. Попри те, що умови у тимчасовому домі хороші, адаптуватися все одно важко, пояснює пані Наталя. Жінка приїхала сюди з Волновахи, її дім зруйнували росіяни, тож доводиться починати все спочатку.

Як заселитися у Олександрівський шелтер?

Звертайтеся за номером телефону 067 176 75 35, контактна особа Марина. Адміністраторка пояснила, що всі умови та вимоги до проживання розповість у індивідуальному порядку.

Читайте також

• Притулок на Полтавщині: Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Нове життя бахмутян: родина з Бахмута розповіла, як отримала дім у Київській області
• Як виїхати з окупованих територій до України. Історія повернення 70-річної бабусі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!