Житло в оренду сьогодні не по кишені багатьом ВПО, тож люди шукають прихистку у безплатних шелтерах або гуртожитках. Бахмутянка Лілія живе на Франківщині, тут жінці з родиною надали тимчасовий дім у модульному житлі від компанії “АВ метал груп”. Бізнес від початку повномасштабної війни звільнив свої офісні приміщення для переселенців. Зараз тут живуть люди з Донецької та Луганської областей.
Які умови у прихистку надає металобаза редакції Бахмут IN.UA розповіли дві переселенки, пані Лілія з Бахмута та пані Наталія з Волновахи. Чи є ще місця для заселення – розпитали у адміністраторів шелтера.
Замість металобази створили притулок для ВПО
Після початку повномасштабного вторгнення тисячі людей залишилися без даху над головою. Оренда житла дороговартісна, тож ВПО шукають можливості отримати прихисток безоплатно. Таку опцію надає у різних областях Україна металобаза“АВ метал груп”. Це бізнес з Дніпра, який має філії у кількох регіонах.
Офісні приміщення, які колись слугували працівникам за робоче місце, обладнали житловими меблями:
Ліжка;
шафи;
тумби;
крісла;
мікрохвильовки;
пральні машинки.
Загалом, у імпровізованих шелтерах є все для зручності. Українці, які там живуть створили свій графік чергувань, для дітей є зона дозвілля, а для дорослих можливість працювати дистанційно.
Бахмутянка Лілія мешкає на Франківщині, жінка розповідає, що умовами життя в прихистку задоволена. У кімнатах проживають по дві родини, для дітей та дорослих є зони відпочинку. Також на поверсі є кухня, де люди готують собі сніданки й вечері.
Як я знайшла це житло? Ми шукали собі прихисток, бо дорого було винаймати й так натрапили на компанію з Дніпра, яка має шелтери. Нам надали номер телефону, після цього ми приїхали поглянути на умови, оскільки все сподобалося, то переїхали сюди жити. Й вже півтора року тут перебуваємо.
Лілія // бахмутянка
Лілія додає, що в прихистку все облаштовано, є нові меблі. Більшість мешканців вже потроху адаптувалися: дорослі ходять на роботу, а діти в школи та садочки, каже бахмутянка.
Як заселитися у шелтер на Франківщині?
Місця у прихистку ще є. Якщо ви потребуєте житла зверніться за телефоном: 066 150 42 99, Леона-адміністраторка. У коментарі журналістам редакції, пані Леона повідомила, що для того, аби заселитися, потрібно мати довідку ВПО, пройти медогляд, а чоловікам стати на облік у військкомат.
Шелтер у Олександрії
Місто Олександрія/Вікіпедія
Ще один притулок від металобази розмістився у місті Олександрія, це Кіровоградська область. Тут проживає переселенка з Волновахи. Пані Наталя каже, що умови проживання у притулку хороші.
Я проживаю тут з квітня 2023 року. Умови у нас чудові, всі меблі та техніка у новому стані. У кімнаті ми проживаємо родиною, нас троє осіб, а сусідів немає. Для малечі у нас є дитяча кімната, але переважно тут уже дорослі дітки 10-12 років. Також є майданчик на вулиці й умови для навчання чи дистанційної роботи.
пані Наталя // про умови проживання
Їсти у шелтері готують на спільній кухні, черг немає. Попри те, що умови у тимчасовому домі хороші, адаптуватися все одно важко, пояснює пані Наталя. Жінка приїхала сюди з Волновахи, її дім зруйнували росіяни, тож доводиться починати все спочатку.
Як заселитися у Олександрівський шелтер?
Звертайтеся за номером телефону 067 176 75 35, контактна особа Марина. Адміністраторка пояснила, що всі умови та вимоги до проживання розповість у індивідуальному порядку.
В Україні спростили процедуру отримання соціальних виплат для матерів. Відтепер через застосунок та портал “Дія” можна оформити допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, а також щомісячні виплати по догляду за дитиною до досягнення нею одного року.
Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.
Хто може отримати допомогу та які суми передбачено
Розмір допомоги залежить від виду виплати та категорії родини:
допомога по вагітності та пологах становить 7 000 гривень щомісяця для жінок, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;
допомога по догляду за дитиною до року становить 7 000 гривень щомісяця;
для родин, які виховують дитину з інвалідністю виплата по догляду складає 10 500 гривень щомісяця.
Вимоги до отримувачів наступні:
для виплат по вагітності — наявність діючого медичного висновку про тимчасову непрацездатність (МВТН) або якщо після його закриття минуло не більше ніж шість місяців;
для допомоги по догляду — наявність дитини віком до 1 року і 7 місяців, на яку ще не отримували цю виплату;
заявниця має бути мамою дитини;
наявність паспорта в Єдиному державному демографічному реєстрі (ЄДДР) та ідентифікаційного коду (РНОКПП);
наявність зареєстрованого місця проживання або фактичного (для внутрішньо переміщених осіб із відповідним статусом).
Особливості використання коштів
Обидві виплати зараховуватимуться на “Дія.Картку”, але з різними умовами використання:
виплата по вагітності та пологах надходить на основний рахунок без жодних обмежень за MCC-кодами, її можна витрачати вільно;
виплата по догляду за дитиною до року є цільовою. Гроші зараховуються на спеціальний рахунок “Турбота про дитину” і можуть використовуватися виключно на товари та послуги для малюка.
Як подати заяву через “Дію”
Подача заяви відбувається за наступним алгоритмом:
авторизуйтеся на порталі “Дія” та заповніть першу частину заяви, після чого система автоматично перевірить право на виплату.
у разі успішної перевірки на вашу електронну пошту надійде посилання на другу частину заяви.
заповніть другу частину та підпишіть її “Дія.Підписом” протягом 24 годин.
Після подання онлайн-заяви “Дія” передає дані до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, яка автоматично збирає інформацію з державних реєстрів і формує рішення, яке згодом перевіряє та погоджує працівник Пенсійного фонду.
Окрім онлайн-формату, можливість оформити виплати залишається доступною у сервісних центрах Пенсійного фонду України, ЦНАПах або через уповноважених осіб територіальних громад.
Бахмутянка Анастасія Калужських роками працювала в дошкільній освіті рідного міста, дбаючи про виховання найменших містян. Повномасштабне вторгнення змусило її разом із двома синами залишити дім і шукати прихисток у безпечнішому регіоні.
Опинившись у Вінниці, жінка не лише змогла адаптуватися на новому місці, а й наважилася реалізувати давню мрію — відкрити власний дитячий центр.
Про переїзд, перші кроки у бізнесі в евакуації, залучення грантів та спогади про бахмутську Алею Троянд Анастасія розповіла редакції Бахмут IN.UA.
З Бахмута до Вінниці: вимушений переїзд заради дітей
Пані Анастасія народилася в Костянтинівці, але вже у дитячому віці разом із родиною переїхала до Бахмута. Тут вона закінчила школу №24, її дитинство проходили на вулиці Перемоги, саме тут жила родина дівчинки Коли Анастасія завершила школу, тоздобула фах історикині в Донецькому національному університеті, проте так склалося, що за спеціальністю вона не працювала жодного дня — серце лежало до роботи з дітьми. До повномасштабної війни наша героїня була вихователькою-методисткою у дитячому садку “Кульбабка”.
Початок повномасштабного вторгнення родина зустріла вдома. Проте, пам’ятаючи переляк дітей під час подій АТО, Анастасія вирішила не ризикувати їхнім емоційним станом і виїхати.
“Ми виїхали в березні, а 25 березня були вже у Вінниці. Їхали, щоб вивезти дітей, аби вони не лякалися. Не збиралися надовго, планували на Великдень повернутися додому. Але ось уже який рік у Вінниці. Опинилися тут випадково — просто їхали потягом, куди було можливо, і залишилися”, — пригадує бахмутянка.
Адаптація на новому місці вимагала сил та фінансової витривалості, адже великих заощаджень родина не мала. Звикати до нового життя допомагала активна підтримка місцевих служб, які організовували дозвілля для дітей.
“Мені здається, ми, люди нашого регіону, швидко адаптуємося. Ми не боїмося працювати й розуміємо, що треба рухатися вперед. Було нелегко, але, маючи двох дітей, треба було працювати. У Вінниці дітям добре допомагала ювенальна поліція — за перші пів року вони багато де побували. Тому я мала можливість виходити на роботу й працювати”, — ділиться Анастасія.
Власний дитячий центр у Вінниці: від ідеї до грантів
Дитячий центр / фото з особистого архіву героїні
Одна з кімнат у центрі / фото з особистого архіву героїні
Попрацювавши у вінницьких приватних закладах освіти, Анастасія вирішила спробувати започаткувати власний проєкт. Вона пройшла у місті навчання від благодійних організацій та курси підвищення кваліфікації в Києві, де навчали основ ведення бізнесу в сфері дошкілля.
Поштовхом для героїністало тримісячне навчання за програмою “Право на бізнес” від БФ “Право на захист”. Написавши бізнес-план, бахмутянка змогла виграти декілька грантів на запуск власної справи — омріяного дитячого центру.
“Вінниця — відносно спокійний регіон, тут багато діток, а батьки зацікавлені в якісній освіті. Маючи великий досвід у дошкільній системі, я вирішила спробувати. Навчання в благодійних організаціях дало велику підтримку. Там роз’яснювали все простою мовою: від маркетингу до фінансової частини. Потихеньку, власними силами робили ремонт, довго шукали приміщення, щоб воно було безпечним для дітей”, — розповідає педагогиня.
Основна концепція закладу — це садок із додатковими гуртками, який працює 12 годин на добу, забезпечуючи максимальний комфорт для працюючих батьків. Головний акцент у центрі зроблено на безпеці та безперебійному навчальному процесі.
“Найголовніше — це безпека. Дітки фактично не мають реагувати на повітряні тривоги, вони зранку приходять і цілий день спокійно займаються. Ми маємо власну територію для прогулянок та безперебійне живлення. Крім того, ми проводимо безкоштовні сезонні свята, куди через хаби ВПО запрошуємо діток-переселенців зі всього району”, — зазначає Анастасія.
Ключі від втраченого дому та джерело натхнення
Анастасія за роботою / фото з особистого архіву героїні
Робота з малечею вимагає колосального емоційного ресурсу. Анастасія зізнається, що уникати вигорання їй допомагає щирість вихованців та підтримка рідних.
“Саме дітки заряджають цією енергією. Ти приходиш кожного ранку, а це радість, сміх, вони тебе обіймають. Якщо ти до них із любов’ю, то й вони так само. Це найосновніший ресурс. І, звісно, вдячність батьків, коли вони кажуть ‘дякуємо, дитина біжить у садок із задоволенням'”, — каже співрозмовниця.
Попри облаштоване життя у Вінниці, спогади про рідний Бахмут залишаються важливою частиною життя родини.
“Коли їхали, перевезти багато чого було неможливо. Але ми бережемо ключі від квартир, яких вже немає… Це частинка дому. Також у нас із синами була tradition — кожного вечора ходити гуляти на Алею Троянд. Зараз у вихідні ми ходимо до місцевого парку у Вінниці, але все одно наших бахмутських троянд і рідних вулиць дуже не вистачає”, — з теплотою згадує бахмутянка.
Іншим переселенцям, які мріють про власну справу в евакуації, Анастасія радить не боятися, але діяти зважено:
ретельно прораховувати фінансову модель та бізнес-план;
починати з маленьких кроків і не занурюватися одразу у великі ризиковані проєкти;
враховувати всі потенційні ризики сьогодення (відключення світла, безпекові умови);
не соромитися вчитися, ставити питання та переймати досвід інших підприємців.
Життя ВПО у Вінниці: ринок праці та оренда житла
Оцінюючи Вінницю як місто для релокації та проживання внутрішньо переміщених осіб, Анастасія зазначає, що знайти роботу тут цілком реально, якщо людина готова сумлінно працювати. Втім, головною проблемою для переселенців залишається вартість оренди житла.
“Роботу я знайшла вже через три місяці після приїзду. Головне — робити свою справу чесно. Але Вінниця — недешеве місто. Ціни на оренду житла зараз дуже високі, це основна стаття витрат. За високі кошти іноді пропонують дуже скромні умови, тому до цього варто бути готовими”, — зауважує жінка.
Водночас у місті діє Бахмутський хаб, де переселенці можуть отримати гуманітарну допомогу, відвідати культурні заходи та відчути підтримку земляків.
“У Вінниці є хороший Бахмутський хаб, де працюють чудові дівчата. Вони за можливості видають гуманітарну допомогу та організовують заходи. Я намагаюся більше співпрацювати з ними та заробляти сама, залишаючи гуманітарну підтримку тим, кому вона зараз потрібніша”, — підсумовує Анастасія Калужських.
VSIMDIM — це програма адаптації родин, що втратили дім через війну, її ініціювали Кирило Ярко і Тетяна Каменєва. Завдяки цьому проєкту ті, чия домівка окупована […]
Сьогодні бахмутяни не можуть отримати компенсацію за зруйноване житло, а розрахованої ж суми виплат вистачить на квартиру далеко не в кожному місті. Редакція “Бахмут.IN.UA” поговорила […]
У Бахмуті зруйнований або знищений практично кожний будинок, тож люди вже намагаються дізнатися як працюватиме компенсація, та на яку суму вони зможуть розраховувати. Не всі […]