Житло в оренду сьогодні не по кишені багатьом ВПО, тож люди шукають прихистку у безплатних шелтерах або гуртожитках. Бахмутянка Лілія живе на Франківщині, тут жінці з родиною надали тимчасовий дім у модульному житлі від компанії “АВ метал груп”. Бізнес від початку повномасштабної війни звільнив свої офісні приміщення для переселенців. Зараз тут живуть люди з Донецької та Луганської областей.

Які умови у прихистку надає металобаза редакції Бахмут IN.UA розповіли дві переселенки, пані Лілія з Бахмута та пані Наталія з Волновахи. Чи є ще місця для заселення – розпитали у адміністраторів шелтера.

Замість металобази створили притулок для ВПО

Після початку повномасштабного вторгнення тисячі людей залишилися без даху над головою. Оренда житла дороговартісна, тож ВПО шукають можливості отримати прихисток безоплатно. Таку опцію надає у різних областях Україна металобаза “АВ метал груп”. Це бізнес з Дніпра, який має філії у кількох регіонах.

Офісні приміщення, які колись слугували працівникам за робоче місце, обладнали житловими меблями:

• Ліжка;
• шафи;
• тумби;
• крісла;
• мікрохвильовки;
• пральні машинки.

Загалом, у імпровізованих шелтерах є все для зручності. Українці, які там живуть створили свій графік чергувань, для дітей є зона дозвілля, а для дорослих можливість працювати дистанційно.

Бахмутянка Лілія мешкає на Франківщині, жінка розповідає, що умовами життя в прихистку задоволена. У кімнатах проживають по дві родини, для дітей та дорослих є зони відпочинку. Також на поверсі є кухня, де люди готують собі сніданки й вечері.

Лілія додає, що в прихистку все облаштовано, є нові меблі. Більшість мешканців вже потроху адаптувалися: дорослі ходять на роботу, а діти в школи та садочки, каже бахмутянка.

Як заселитися у шелтер на Франківщині?

Місця у прихистку ще є. Якщо ви потребуєте житла зверніться за телефоном: 066 150 42 99, Леона-адміністраторка. У коментарі журналістам редакції, пані Леона повідомила, що для того, аби заселитися, потрібно мати довідку ВПО, пройти медогляд, а чоловікам стати на облік у військкомат.

Шелтер у Олександрії

Ще один притулок від металобази розмістився у місті Олександрія, це Кіровоградська область. Тут проживає переселенка з Волновахи. Пані Наталя каже, що умови проживання у притулку хороші.

Їсти у шелтері готують на спільній кухні, черг немає. Попри те, що умови у тимчасовому домі хороші, адаптуватися все одно важко, пояснює пані Наталя. Жінка приїхала сюди з Волновахи, її дім зруйнували росіяни, тож доводиться починати все спочатку.

Як заселитися у Олександрівський шелтер?

Звертайтеся за номером телефону 067 176 75 35, контактна особа Марина. Адміністраторка пояснила, що всі умови та вимоги до проживання розповість у індивідуальному порядку.

Читайте також

• Притулок на Полтавщині: Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Нове життя бахмутян: родина з Бахмута розповіла, як отримала дім у Київській області
• Як виїхати з окупованих територій до України. Історія повернення 70-річної бабусі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Київ готується до зимового періоду. У межах підготовки до зими провели зустріч з командою ЮНІСЕФ. На ній запланували налагодити додаткову підтримку родин, які виховують дітей з інвалідністю.

Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда.

ЮНІСЕФ, грошова допомога в Києві перед зимою

У Києві пройшла зустріч міської влади з командою ЮНІСЕФ щодо підготовки до зимового періоду та додаткової підтримки родин, які виховують дітей з інвалідністю. Під час неї вирішили, що через районні центри соціальних служб оцінюватимуть потреби родин, де виховуються діти з інвалідністю підгрупи А, а також діти з інвалідністю І групи. Окрему увагу приділятимуть районам, які минулої зими постраждали внаслідок російських обстрілів теплоелектроцентралей.

Для родин, які доглядають за дітьми з інвалідністю, підготовка до холодного періоду може потребувати додаткових ресурсів і підтримки. Тому ЮНІСЕФ працюватиме з родинами, щоб визначити їхні індивідуальні потреби.

За результатами оцінювання ЮНІСЕФ зможе надати матеріальну підтримку на придбання необхідних речей тим родинам, які найбільше її потребуватимуть. Спрямування допомоги визначатимуть з урахуванням конкретної ситуації кожної сім’ї.

Читайте також:

• Грошова допомога на опалення 19 400 грн: хто з ВПО отримати виплату у Сумській області
• Краматорці можуть отримати 2 тисячі гривень від GEM
• Людям з інвалідністю доступна грошова допомога у шести прифронтових областях

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Верховній Раді знову можуть розглянути законопроєкт №10242, який передбачає посилення відповідальності за незаконне використання та поширення інформації з державних реєстрів. Представники медіаспільноти застерігають, що ухвалення документа в нинішній редакції може створити загрози для журналістських розслідувань, зокрема тих, що стосуються корупції та майна посадовців.

Про це повідомляє редакція “Української правди”, яка разом з іншими журналістами закликає народних депутатів не підтримувати законопроєкт.

Законопроєкт №10242: які загрози бачать журналісти

У порядку денному Верховної Ради з’явився законопроєкт №10242, який стосується посилення відповідальності за оприлюднення інформації з державних реєстрів. На думку представників журналістської спільноти, запропоновані зміни можуть негативно вплинути на роботу розслідувачів, які використовують інформацію з реєстрів для викриття корупційних схем.

Зокрема, журналісти застерігають, що в разі ухвалення документа правоохоронці можуть отримати додаткові можливості для стеження за журналістами та їхніми джерелами інформації.

Йдеться, зокрема, про випадки, коли журналісти отримують відомості із закритих баз даних для підготовки матеріалів про можливі зловживання посадовців.

За оцінкою критиків законопроєкту, окремі дії з використання інформації з державних реєстрів можуть підпадати під кримінальну відповідальність із покаранням до восьми років позбавлення волі. Водночас це не означає, що будь-яке використання журналістами даних про майно посадовців автоматично призведе до кримінального переслідування. Наслідки залежатимуть від остаточного тексту закону та обставин конкретної справи.

Чому журналісти виступають проти законопроєкту №10242

Редакція “Української правди” разом із колегами закликає Верховну Раду не голосувати за законопроєкт у його нинішній редакції.

Представники медіаспільноти вважають, що запропоновані зміни можуть бути використані для тиску на журналістів, які розслідують корупцію та діяльність посадовців.

Особливе занепокоєння викликає можливість переслідування журналістів і встановлення їхніх джерел інформації. Журналісти наголошують на необхідності захисту свободи слова та права суспільства отримувати інформацію про можливі зловживання представників влади.

Нагадаємо, що законопроєкт №10242 уже намагалися винести на голосування у грудні 2024 року. Тепер документ знову з’явився в порядку денному Верховної Ради.

Редакція “Української правди” та інші представники журналістської спільноти закликають народних депутатів не підтримувати законопроєкт у його нинішньому вигляді.

До теми:

Скільки заробляло керівництво Званівської СВА під час повномасштабної війни: дані за 2022-2026 роки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!