Житло в оренду сьогодні не по кишені багатьом ВПО, тож люди шукають прихистку у безплатних шелтерах або гуртожитках. Бахмутянка Лілія живе на Франківщині, тут жінці з родиною надали тимчасовий дім у модульному житлі від компанії “АВ метал груп”. Бізнес від початку повномасштабної війни звільнив свої офісні приміщення для переселенців. Зараз тут живуть люди з Донецької та Луганської областей.

Які умови у прихистку надає металобаза редакції Бахмут IN.UA розповіли дві переселенки, пані Лілія з Бахмута та пані Наталія з Волновахи. Чи є ще місця для заселення – розпитали у адміністраторів шелтера.

Замість металобази створили притулок для ВПО

Після початку повномасштабного вторгнення тисячі людей залишилися без даху над головою. Оренда житла дороговартісна, тож ВПО шукають можливості отримати прихисток безоплатно. Таку опцію надає у різних областях Україна металобаза “АВ метал груп”. Це бізнес з Дніпра, який має філії у кількох регіонах.

Офісні приміщення, які колись слугували працівникам за робоче місце, обладнали житловими меблями:

• Ліжка;
• шафи;
• тумби;
• крісла;
• мікрохвильовки;
• пральні машинки.

Загалом, у імпровізованих шелтерах є все для зручності. Українці, які там живуть створили свій графік чергувань, для дітей є зона дозвілля, а для дорослих можливість працювати дистанційно.

Бахмутянка Лілія мешкає на Франківщині, жінка розповідає, що умовами життя в прихистку задоволена. У кімнатах проживають по дві родини, для дітей та дорослих є зони відпочинку. Також на поверсі є кухня, де люди готують собі сніданки й вечері.

Лілія додає, що в прихистку все облаштовано, є нові меблі. Більшість мешканців вже потроху адаптувалися: дорослі ходять на роботу, а діти в школи та садочки, каже бахмутянка.

Як заселитися у шелтер на Франківщині?

Місця у прихистку ще є. Якщо ви потребуєте житла зверніться за телефоном: 066 150 42 99, Леона-адміністраторка. У коментарі журналістам редакції, пані Леона повідомила, що для того, аби заселитися, потрібно мати довідку ВПО, пройти медогляд, а чоловікам стати на облік у військкомат.

Шелтер у Олександрії

Ще один притулок від металобази розмістився у місті Олександрія, це Кіровоградська область. Тут проживає переселенка з Волновахи. Пані Наталя каже, що умови проживання у притулку хороші.

Їсти у шелтері готують на спільній кухні, черг немає. Попри те, що умови у тимчасовому домі хороші, адаптуватися все одно важко, пояснює пані Наталя. Жінка приїхала сюди з Волновахи, її дім зруйнували росіяни, тож доводиться починати все спочатку.

Як заселитися у Олександрівський шелтер?

Звертайтеся за номером телефону 067 176 75 35, контактна особа Марина. Адміністраторка пояснила, що всі умови та вимоги до проживання розповість у індивідуальному порядку.

Читайте також

• Притулок на Полтавщині: Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Нове життя бахмутян: родина з Бахмута розповіла, як отримала дім у Київській області
• Як виїхати з окупованих територій до України. Історія повернення 70-річної бабусі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Невелика, але важлива для Донеччини річка Бахмутка десятиліттями формувала життя регіону, забезпечуючи водою міста, села й промисловість. Проте, зараз вона опинилася на межі повного зникнення через дії росіян в Бахмуті.

Детальніше про те, що ми знаємо про річку Бахмутку — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутка: що відомо про річку

Річка Бахмутка — одна з малих водних артерій Донеччини, яка, попри свої скромні розміри, відігравала важливу роль у житті регіону. Її протяжність становить 88 кілометрів, а басейн охоплює площу 1 680 км².

Бахмутка протікає через Горлівку, Бахмут, Соледар і Сіверськ, зрештою впадаючи в Сіверський Донець поблизу села Дронівка.

Свій початок річка бере неподалік Горлівки. У верхній течії її долина має V-подібну форму, нижче — трапецієподібну, а ширина коливається від 700 метрів до 3 кілометрів. Заплава у верхів’ї заболочена, місцями сягає 600 метрів завширшки. Річище помірно звивисте, завширшки 15–20 метрів і глибиною до 3 метрів. Похил річки становить 2,1.

Бахмутка живиться переважно сніговими та дощовими водами. Льодостав триває з грудня до березня, однак крига нестійка. Під час весняної повені у пониззі можливе затоплення територій на глибину до двох метрів. Серед приток річки — Мокра Плотва і Кам’янка з правого берега, а також Жованка і Суха з лівого.

Тваринний світ поблизу Бахмутки

Заплава Бахмутки характерна для степової зони: тут росте різнотрав’я, береги вкриті вищою водною рослинністю, а влітку мілководдя заростає лататтям і ряскою. У басейні річки мешкали дрібні ссавці — тушканчики, ховрахи, миші. Серед птахів траплялися качки, кулики, ворони, горлиці, а під час міграцій — сірі гуси та казарки. Через забруднення води чисельність риби суттєво зменшилася, однак ще зберігалися окунь, плітка, краснопірка та деякі інші види. З початку повномасштабного вторгнення — ситуація погіршилася, проте доступу до річки немає, тож не відомо чи збереглася тут живність.

Екологічний стан

Річка не є судноплавною. Її воду використовували для зрошення та технічних потреб, а на окремих ділянках облаштовані зони відпочинку. Стік Бахмутки зарегульований чотирма водосховищами та численними ставками.

Водночас екологічний стан річки залишався проблемним до початку повномасштабного вторгнення. За даними моніторингу Сіверськодонецького басейнового управління водних ресурсів, станом на 2021 рік у Бахмутку здійснювали скиди десять комунальних і промислових підприємств. Фіксувалося перевищення середньорічних концентрацій марганцю, міді, цинку, кадмію та свинцю.

Вперше про критичні зміни в Бахмутці заговорили у 2023 році, коли російські військові засипали річище річки ґрунтом, створюючи переправи для техніки. Це суттєво змінило природний ландшафт та порушило баланс річкового потоку.

Такі насипи фактично перетворюють Бахмутку на мінігреблю. Вода застоюється, течія сповільнюється, річка втрачає здатність до самоочищення. Це означає втрату біорізноманіття, порушення природного руху води та ризики для навколишніх громад.

Весною 2025 року стає дедалі помітніше — Бахмутка змінюється. На кадрах з окупованої території, оприлюднених російськими джерелами, видно — вода у річці майже не рухається, вона застоюється. Раніше це була жива водна артерія, тепер же майже ставок.

Легенди

Окрім наукових і господарських фактів, із Бахмуткою пов’язана й місцева легенда. За переказами, у давнину річка була настільки повноводною, що по ній могли ходити судна, і нібито один із човнів із золотом затонув на її дні. Після здобуття Україною незалежності іноземна компанія пропонувала розчистити річище в обмін на право забрати все знайдене, однак влада відмовилася.

Читайте також:

Як росіяни перетворюють Бахмутку в ставок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Щовесни християни відзначають Великдень — одне з головних релігійних свят, присвячене воскресінню Ісуса Христа. Попри те, що Великдень завжди припадає на неділю, його дата щороку змінюється.

Детальніше про те, коли Великдень відзначатимуть у 2026 році католики та православні християни — в матеріалі Бахмут IN.UA

Коли святкуватимуть Великдень у 2026 році

Дата Великодня не є фіксованою, адже її визначають за спеціальною формулою, пов’язаною з місячним календарем. За традицією, за основу беруть день весняного рівнодення — 21 березня, після якого визначають першу повню. Найближча до неї неділя і стає днем святкування Великодня.

Водночас у католиків і православних християн дати часто різняться. Причина полягає в різних календарях: православна церква досі користується юліанським календарем, де весняне рівнодення припадає на 3 квітня. Саме тому дати святкування у двох конфесій збігаються лише приблизно в третині випадків.

У 2026 році католицький Великдень припаде на 5 квітня. Православні та греко-католики же святкуватимуть Великдень пізніше — 12 квітня. Таке переміщення дати пов’язане ще й з тим, що святкування не може збігатися з єврейським святом Песах.

Як відзначається Великдень

У католицькій традиції Великодня є особливий символ — великодній заєць. За повір’ями, саме він приносить дітям солодощі та іграшки, а також ховає по оселі шоколадні яйця, які малеча шукає під час святкових розваг.

В Україні ж на Великдень переважають православні звичаї. До свята традиційно фарбують і розписують яйця — крашанки й писанки, орнаменти яких відрізняються залежно від регіону. Родини також готують святковий стіл із м’ясними стравами, де головною візитівкою стає паска — дріжджова або сирна випічка. Напередодні свята в церквах також освячують великодні кошики з продуктами.

Читайте також:

Де провести новорічні свята в Україні: найкращі напрямки для відпочинку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!