Житло в оренду сьогодні не по кишені багатьом ВПО, тож люди шукають прихистку у безплатних шелтерах або гуртожитках. Бахмутянка Лілія живе на Франківщині, тут жінці з родиною надали тимчасовий дім у модульному житлі від компанії “АВ метал груп”. Бізнес від початку повномасштабної війни звільнив свої офісні приміщення для переселенців. Зараз тут живуть люди з Донецької та Луганської областей.

Які умови у прихистку надає металобаза редакції Бахмут IN.UA розповіли дві переселенки, пані Лілія з Бахмута та пані Наталія з Волновахи. Чи є ще місця для заселення – розпитали у адміністраторів шелтера.

Замість металобази створили притулок для ВПО

Після початку повномасштабного вторгнення тисячі людей залишилися без даху над головою. Оренда житла дороговартісна, тож ВПО шукають можливості отримати прихисток безоплатно. Таку опцію надає у різних областях Україна металобаза “АВ метал груп”. Це бізнес з Дніпра, який має філії у кількох регіонах.

Офісні приміщення, які колись слугували працівникам за робоче місце, обладнали житловими меблями:

• Ліжка;
• шафи;
• тумби;
• крісла;
• мікрохвильовки;
• пральні машинки.

Загалом, у імпровізованих шелтерах є все для зручності. Українці, які там живуть створили свій графік чергувань, для дітей є зона дозвілля, а для дорослих можливість працювати дистанційно.

Бахмутянка Лілія мешкає на Франківщині, жінка розповідає, що умовами життя в прихистку задоволена. У кімнатах проживають по дві родини, для дітей та дорослих є зони відпочинку. Також на поверсі є кухня, де люди готують собі сніданки й вечері.

Лілія додає, що в прихистку все облаштовано, є нові меблі. Більшість мешканців вже потроху адаптувалися: дорослі ходять на роботу, а діти в школи та садочки, каже бахмутянка.

Як заселитися у шелтер на Франківщині?

Місця у прихистку ще є. Якщо ви потребуєте житла зверніться за телефоном: 066 150 42 99, Леона-адміністраторка. У коментарі журналістам редакції, пані Леона повідомила, що для того, аби заселитися, потрібно мати довідку ВПО, пройти медогляд, а чоловікам стати на облік у військкомат.

Шелтер у Олександрії

Ще один притулок від металобази розмістився у місті Олександрія, це Кіровоградська область. Тут проживає переселенка з Волновахи. Пані Наталя каже, що умови проживання у притулку хороші.

Їсти у шелтері готують на спільній кухні, черг немає. Попри те, що умови у тимчасовому домі хороші, адаптуватися все одно важко, пояснює пані Наталя. Жінка приїхала сюди з Волновахи, її дім зруйнували росіяни, тож доводиться починати все спочатку.

Як заселитися у Олександрівський шелтер?

Звертайтеся за номером телефону 067 176 75 35, контактна особа Марина. Адміністраторка пояснила, що всі умови та вимоги до проживання розповість у індивідуальному порядку.

Читайте також

• Притулок на Полтавщині: Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Нове життя бахмутян: родина з Бахмута розповіла, як отримала дім у Київській області
• Як виїхати з окупованих територій до України. Історія повернення 70-річної бабусі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!