Як виїхати з окупованих територій до України. Історія повернення 70-річної бабусі

Семаковська Тетяна 18:01, 17 Жовтня 2023
Ілюстрація Бахмут IN.UA

На тимчасово окупованих росією територіях сьогодні проживають тисячі українців. Повернення додому для них складний та довгий процес, проте завдяки таким волонтерам, як бахмутянка Катерина Арісой, цей шлях стає легшим.

Одна з героїнь (ім’я жінки з міркувань безпеки не розкриваємо), якій допомогла Катерина, поділилася з редакцією історією про те, як їй вдалося вивезти 70-річну бабусю з окупації на Херсонщині.

Як готувалися до виїзду з окупації

Шлях виїзду з окупації починається задовго до самого рішення, бо перед усім людину ще потрібно вмовити виїхати. Часто пенсіонери бояться виїздити з окупації, бо не вірять, що пройдуть фільтрацію або не мають грошей на виїзд. Така історія була у нашої співрозмовниці. Жінка пояснює, що вона дуже довго готувала бабусю до виїзду, ще з початку повномасштабного вторгнення.

Річ у тому, що бабуся не хотіла залишати свій будинок у Херсонській області. Під час окупації жінка перенесла інфаркт, а на додаток вона має проблеми з ногою. Тож, діти вирішили, що спробують умовити пенсіонерку виїхати.

Як українці живуть в окупації?

За словами співрозмовниці, її бабусі не відмовляли у медичній допомозі на ТОТ. Окупанти пропонували літнім людям оформлювати російську пенсію, її видали тим, хто планував жити у російській окупації.

Наша бабуля російську пенсію не отримувала, лише якусь фінансову допомогу від них. На самому початку окупації було складно, майже не було ліків та самих необхідних продуктів. Але через деякий час, а саме з Криму, привозили багато, в магазинах та аптеках на даний час є все.

українка // якій вдалося вивезти бабусю з окупації на Херсонщині

Ставлення до українців в окупації різне, але якщо поводити себе тихо та не привертати увагу, то ніхто тебе чіпати не буде, пояснює співрозмовниця.

Як виїхати з окупованої території?

Пункт пропуску “Колотилівка”/ росЗМІ

Героїня ділиться своїм досвідом виїзду з окупації, каже, що спочатку вона зверталася до волонтерів Rubikus, але понад місяць чекали на виїзд.

Довідка. Rubikus.HelpUA – некомерційна волонтерська організація, яка займається евакуацією громадян України до країн ЄС. Він почав працювати 24 лютого 2022 року, відразу після початку російського вторгнення в Україну.

Після тривалого очікування родина звернулася до приватних перевізників. Знайшли водія лише за один день, узгодили дату 10 жовтня, а потім чекали відправлення.

Скільки коштує виїхати з ТОТ і як це відбувається?

Ціна перевезення однієї людини з Херсонщини склала близько 8 000 грн, каже героїня. Її бабусю забрали із вказаної адреси та відвезли до КПП (Контрольно-пропускний пункт) Колотилівка, це пункт пропуску до кордону з Україною.

Весь час водій знаходиться з пасажирами, доки вони не перейдуть КПП. Якщо перехід займає багато часу, тобто декілька днів, то водії везуть пасажирів до хостелу на ніч, а зранку знов відвозять до КПП, і так поки не перейдуть.

пояснює співрозмовниця // у коментарі Бахмут.IN.UA

Скільки часу займає дорога?

Евакуація/ з відкритих джерел

Дорога з села де проживала бабуся героїні до КПП склала 27 годин. Жінка каже, що головне, аби водій встиг до комендантської години перетнути кордон України з росією.

Співрозмовниця пояснює, що краще мати російський паспорт для виїзду. Тоді на російських КПП буде менше питань й людину швидше пропустять.

Родичам потрібно підготуватися, що під час виїзду й весь час, аж поки людина не опиниться на нашій території, з нею не буде зв’язку взагалі. В нашій ситуації, все пройшло дуже добре та швидко. Що російська сторона, що українська відносилися до бабусі добре. Черги майже не було. Руські пропустили швидко, дивилися телефон, питали куди їдете та і все.

пояснює українка // особливості проходження КПП

Бабуся героїні виїхала з окупованої території 10 жовтня, а вже наступного дня о 13:00 була на КПП Колотилівка. Після цього почалися перевірки російської сторони, тут все пройшло добре, далі жінка пройшла сіру зону. Це зайняло 50 хвилин, з собою бабуся героїні мала тільки кравчучку (сумка для перевезення невеликих вантажів).

Що відбувається після КПП Колотилівка?

Після проходження пункту в Колотилівці та сірої зони людина потрапляє в Покровку. Там її зустрічають наші прикордонники та автобусом відвозять в Краснопілля. Вже у Краснопіллі бабуся пройшла перевірку, згадує жінка.

Загалом, щоб потрапити в Україну людина з ТОТ має пройти 6 кабінетів, приблизно за 5-6 годин, Прикордонники ставлять стандартні питання, нічого провокативного, каже співрозмовниця.

Після проходження контролю волонтери взяли дані бабусі та контакти особи, до якої вона їде. Їй дали подзвонити рідним, видали мінімальний пакет необхідних речей (засоби особистої гігієни та інше), також нагодували та напоїли. Потім зібрали людей та відвезли в Суми, в хостел.

розповідає героїня // про проходження українського контролю

Вже з Сум людей відправляють туди, куди їм потрібно дістатися. 12 жовтня о 22:30 бабуся нашої героїні була вдома, у Дніпрі. Зараз вона почувається добре. Загалом дорога зайняла 3 дні. Жінка вдячна волонтерам на українській стороні, які безплатно надають:

  • їжу;
  • транспорт;
  • ночівлю;
  • медичну допомогу.

Нагадаємо, що волонтерський центр “Атмосфера”, де працює бахмутянка Катерина Арісой створили цього року весною. Станом на кінець червня 2023 року “Атмосфера” допомогла більш ніж 4 тисячам українців повернутися додому з окупації. Великий відсоток з цієї цифри — маломобільні люди та матері з дітьми.

Читайте також

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Ти сама винна”: чому постраждалих звинувачують у сексуальному насильстві та які ризики збільшила війна для ВПО

Семаковська Тетяна 16:10, 24 Червня 2024

Занадто коротка спідниця, червоні губи, вузькі джинси, високі підбори — це й ще багато що може стати виправданням для кривдника, який заподіює сексуальне насильство. Таким чином соціум намагається раціоналізувати насильство, шукаючи виправдання злочинцю та звинувачуючи людину, яка пережила травму.

Чому так відбувається, чи справді одяг може бути причиною сексуального злочину та чому ВПО стали новою групою ризику? Редакція дізнавалась у Катерини Бороздіної, віцепрезидентки ГО “Ла Страда-Україна”, котра працює з людьми, які пережили сексуальне насилля.

Примітка. “Ла Страда-Україна” — це громадська правозахисна організація, яка працює для забезпечення гендерної рівності, миробудування, запобігання гендернозумовленому насильству, зокрема, домашньому насильству, протидії торгівлі людьми та забезпечення прав дітей, сприяючи впровадженню стандартів прав людини в усіх сферах життя суспільства та держави.

Сексуальне насильство

Сексуальне насильство в Україні підпадає під статтю 153 Кримінального кодексу України, за якою кривднику передбачається позбавлення волі. Крайній прояв сексуального насильства — зґвалтування (стаття 152 Кримінального кодексу України). Втім, далеко не всі люди, які пережили насильство, звертаються до суду, поліції чи навіть за психологічною допомогою. Цьому є декілька причин, одна з них — це не довіра до правоохоронної системи та звинувачення у злочині самої жертви, мовляв: “Сама спровокувала”.

Одне зі спрямувань, з якими працюють у правозахисній організації “Ла Страда-Україна” — це допомога людям, які пережили сексуальне насильство. Зараз, каже пані Катерина, майже 90% дзвінків на гарячу лінію стосуються домашнього насильства, зокрема й сексуального. Але кількість звернень по останньому дуже мала, адже не всі люди розуміють, що таке сексуальне насильство, бо переважно уявляють лише зґвалтування, хоча це не так.

Катерина Бороздіна / фото з відкритих джерел

“Сексуальне насильство — це не тільки зґвалтування. Насильство може відображатися у різних проявах, зокрема — це примусові доторки до геніталій, пестощі, примус до перегляду порнографічних фільмів тощо”, — пояснює Катерина Бороздіна, віцепрезидентка ГО “Ла Страда-Україна”.

У 2023 році Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації, діяльність якої забезпечує “Ла Страда-Україна” отримала майже 40 тисяч звернень, з них лише кілька відсотків — це були звернення щодо сексуального насильства.

“Насправді, це не означає, що його немає. Наше суспільство ще не готове заявити про це повною мірою та пройти весь шлях для того, щоб кривдник був покараний”, — говорить співрозмовниця.

Гендерна нерівність “допомагає” замовчувати сексуальне насильство

Звинувачення постраждалої людини у вчиненні над нею сексуального насильства — це не рідкість. Здебільшого починають звертати увагу на одяг чи макіяж — мовляв, саме це може стати тригером для кривдника. А ще чоловікові “інстинкти” нібито можна виправдати.

“Чоловік нібито не може стриматися, йому важко боротися зі своїми сексуальними відчуттями, а жінка через те, що вона може бути “сексуально одягнена”, викликає цей сексуальний потяг й через це є випадки зґвалтування. Це стереотип, хоча він поступово вже й починає відходити. На жаль, для того, щоб побороти стереотипи, необхідно на рік, не два, та навіть не п’ять”, — пояснює у коментарі пані Катерина.

Вона додає, що у сприйнятті суспільства жінка “наділяється” сексуальністю, й нібито вона повинна сама стежити за тим, щоб її не зґвалтували.

Сексуальне насильство нерідко виправдовують, звинувачуючи особу, яка його пережила у надто “відвертому вбранні” / фото з відкритих джерел

“І досі у мережі гуляють так звані рекомендації дівчинці, жінці як не бути зґвалтованою. Не носи коротку спідницю, не одягай глибоке декольте, не фарбуй губи червоною помадою і ти не будеш зґвалтована, не йди вночі через темний парк чи щось таке. Але чому ніхто не говорить хлопчикам, чоловікам про те, що ти не маєш права ґвалтувати? І навіть якщо ти йдеш через темний парк, а поруч з тобою йде дівчина в короткій спідниці, ти не маєш її гвалтувати”, — каже у коментарі Катерина Бороздіна та наголошує, що відповідальність за будь-який акт сексуального насильства, зґвалтування несе та особа, яка вчиняє це сексуальне насильство або ж зґвалтування.

Жодним чином постраждала особа не може бути винна у скоєному проти неї злочині, хоча соціум все ще намагається раціоналізувати злочини, шукаючи провину в самій постраждалій від насильства – у її одязі, поведінці тощо У 2018 році у Брюсселі відкрили виставку, на якій показали одяг тих, хто постраждали від сексуального насильства — там ви побачите одяг дітей, підлітків, жінок, людей старшого віку. У “Ла Страді-Україна” кажуть, що наймолодшою особою, яка пережила сексуальне насильство, з якою вони працювали, є 5-річна дитина, а найстаршою — особа понад 60 років.

“Ґвалтівники, обираючи об’єкт, не звертають увагу на одяг. Вони цілеспрямовано готують злочин”, — пояснює пані Катерина.

Сексуальне насильство в умовах війни

На жаль, сексуальне насильство набуло нової загрози через російську окупацію.
Наразі, за весь період повномасштабного вторгнення, “Ла Страда-Україна” через гарячу лінію отримала інформацію про 88 випадків сексуального насильства, яке заподіяли російські окупанти.

В цю цифру входять орієнтовно 15% чоловіків і 15% дітей, неповнолітніх хлопчиків і дівчаток. З цього питання “Ла Страда-Україна” тісно співпрацює з Офісом Генерального прокурора.

Допомога одиноким мамам
ВПО увійшли в групи ризику тих, хто може постражжати від насильства / фото ілюстративне

“Маємо звертати увагу на те, що змінюються групи ризику тих, хто може постраждати від будь-якого виду гендернозумовленого насильства, в тому числі й сексуального насильства. Йдеться також і про втягнення в сексуальну експлуатацію. В умовах війни, коли багато людей залишились без засобів до існування та втратили все, що вони мали до цього, люди, не розуміючи, можуть погоджуватися на певні пропозиції злочинців і бути втягнутими в сексуальну експлуатацію”, — розповідає експертка.

Вона додає, що такі випадки не одразу стають відомими, тому що людина проходить тяжкий шлях. На думку фахівчині, після завершення війни ми можемо отримати певний сплеск заяв, звернень та інформації про сексуальне насильство, пов’язане із війною.

Як діяти, якщо ви підозрюєте, що близька людина пережила сексуальне насильство?

Катерина Бороздіна дала кілька порад, які допоможуть під час розмови:

  • варто дуже обережно говорити з ймовірно постраждалою чи постраждалим, якщо ви маєте підозри про сексуальне насильство:
  • можна проінформувати людину про те, де отримати допомогу та залишити номер телефону гарячої лінії “Ла Страда-Україна” 116-123, яка працює цілодобово, анонімно і безкоштовно для всієї території України;
  • ні в якому випадку не звинувачуйте людину у тому, що з нею відбулося.

Якщо сексуальне насильство стосується дитини, то тут важливо мати довірливі стосунки з дитиною, а батькам пояснювати та говорити дітям про те, що будь-які прояви насильства, не тільки сексуального, а фізичного, психологічного — це не нормально й про це потрібно говорити. Навчіть дитину, що ніхто не має торкатися її тіла чи змушувати замовчувати будь-які доторки.

Щодо підлітків, батькам варто відверто говорити з ними й завжди пояснювати, що вони підтримують їх у будь-якій ситуації, а зовнішній вигляд хлопчиків чи дівчат не може стати причиною зґвалтування чи сексуального насильства.

“Коли я фарбую губи червоною помадою, я не хочу бути зґвалтованою. Я хочу, щоб мої губи були пофарбовані червоною помадою. І все, це головний такий меседж, який має бути. Хлопці також мають розуміти, що сексуальне насильство і зґвалтування — це злочин. Важливо, щоб була спільна згода між дорослими повнолітніми особами, які вступають в сексуальний зв’язок, і ця згода може бути сьогодні згодою, а завтра вже ні. І треба до цього дослухатися. Оцю культуру нам треба вибудовувати в нашому суспільстві”, — резюмує віцепрезидентка ГО “Ла Страда-Україна.

Довідка. “Ла Страда – Україна” гаряча лінія:

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації. Лінія працює цілодобово
За номерами 0 800 500 335 (зі стаціонарних) або 116 123 (з мобільних)
Дзвінки безкоштовні, анонімні, конфіденційні.

Національна гаряча лінія для дітей та молоді.Цілодобово
За номерами 0 800 500 225 (зі стаціонарних) або 116 111 (з мобільних)
Дзвінки безкоштовні, анонімні, конфіденційні.

Примітка. Матеріал створений у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як зв’язатися з військкоматом Донеччини: номери телефонів довіри

Валентина Славінська Славінська Валентина 14:25, 24 Червня 2024
Військовий із телефоном
Гаряча лінія / фото АрміяInform

Тепер жителі Донецької області можуть швидко повідомити про проблеми у військкоматах або отримати потрібну інформацію. Для цього створили спеціальні гарячі лінії довіри.

Про це повідомляє Донецький обласний ТЦК та СП.

Контактні номери ОТЦК та СП

  • Донецька область: +380 (66) 033 8135, цілодобово;
  • Дніпропетровська область: +380 (66) 033 8105, 08:30-16:30;
  • Запорізька область: +390 (66) 033 8129, цілодобово;
  • Харківська область: +380 (66) 033 8162, 09:00-18:00;
  • Луганська область: +380 (66) 033 8169, цілодобово.

Гаряча лінія Командування Сухопутних військ ЗСУ: 0 800 301 937.

Для чого створені гарячі лінії

Завдяки цим гарячим лініям ви можете повідомити про будь-які незаконні дії працівників військкомату, якщо ви з ними стикнулися. Також зможете отримати відповіді на свої питання про призов та військовий облік. Головне, що ваше звернення допоможе швидко розв’язувати проблеми, пов’язані з роботою військкомату, і покращити його діяльність для всіх.

Які документи потрібно брати з собою в ТЦК 

Для оновлення даних в ТЦК необхідно мати при собі наступний пакет документів:

  • паспорт громадянина України;
  • ідентифікаційний код;
  • військовий квиток або тимчасове посвідчення;
  • медичні документи;
  • довідку про освіту;
  • водійське посвідчення необхідне тільки у разі служби водієм.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Історія бахмутянки Тетяни Шиян: евакуюватися з пекла війни та знайти кохання

Як виїхати жінці з трьома дітьми, перейти кордон пішки, працювати на двох роботах, а потім знайти кохання всього життя в Україні, в лавах ЗСУ — […]

У Львові відкрилася виставка присвячена Бахмуту та Маріуполю

Бахмут та Маріуполь разом: у Львові представили виставку «Лабіринти незламних міст»

Днями у Львові представили спільний проєкт від Маріупольської міської ради та Бахмутської міської військової адміністрації — «Лабіринти незламних міст». Ця виставка має допомогти всім охочим […]

“Реакції не було, люди були просто беземоційні”, — 19 річний волонтер розповів про свої поїздки в Бахмут

“Найстрашніша картина, яку я бачив, була саме в Бахмуті” — так каже волонтер Максим, який приїжджав сюди з гуманітарною допомогою для мешканців. Історією своїх поїздок […]

Screenshot 299 367d7

Світлодарськ: як це жити в російській окупації?

У травні 2022 року російські війська захопили містечко Світлодарськ у Бахмутському районі. Місто й досі перебуває в російській окупації. Чи багато в місті колаборантів, як […]