Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку

Семаковська Тетяна 12:00, 15 Квітня 2024
Допомога ВПО / фото з особистого архіву героїні

Тетяна Красько раніше мешкала у Нью-Йорку, на лінії зіткнення. Жінка звикла до постійних бойових дій ще у 2014 році, але початок повномасштабної війни змусив її евакуюватися в більш безпечну локацію. Зараз вона проживає у місті Миргород, що на Полтавщині, де веде активну волонтерську діяльність.

Про труднощі, які спіткають вимушених переселенців, життя в новій громаді та депресію українців після евакуації — героїня розповіла редакції Бахмут IN. UA.

Як живуть ВПО

340771267 546263467632283 5442093309031617148 n 2d30d
Тимчасово-вимушені переселенці на Полтавщині / фото з Facebook

Тетяна Красько — членкиня ГО “Студія громадських жіночих ініціатив”, яка підтримує жінок в евакуації. Після приїзду на Полтавщину, близько місяця жінка не могла нічого робити, адже виникла сильна апатія. Проте, героїня вирішила, що жити далі так не можна й почала шукати де є осередки переселенців, щоб допомагати їм. Таким місцем став гуртожиток в селі Хомутець.

Вперше ми туди поїхали у травні, або на початку червня 2022 року. Коли ми приїхали, допомоги туди не привозили, а на той момент там було 80 людей, зараз вже менше. Багато людей виїхали в січні, було дуже холодно, проблеми з опаленням. Ні дров, ні вугілля не було. Ми завезли їх за допомогою Восток-SOS,

Тетяна Красько // волонтерка

До березня 2023 року працівники коледжу, які надали гуртожиток, самотужки забезпечували переселенців дровами, щоб зберігти хоча б мінімальне тепло.

За словами волонтерки, гуртожиток для переселенців потребує ремонту. Активісти за допомогою грантової програми завозили посуд, речі для сну, холодильники та пральні машини. Осінню 2022 року до ініціативи приєдналися міжнародні організації, хоча ще літом з допомогою було тяжко. Річ у тому, що Хомутець — це невелике село, яке віддалене від самого Миргорода. Через цей факт волонтери не знали перший час, що в громаді є постійно перебуваючі переселенці.

Як облаштований побут у людей

340763125 487532343478157 1908253981847919005 n ddb91
Спільне місце в гуртожитку, де люди можуть випити чай чи зіграти в настільні ігри / фото з Facebook

Кожна родина, каже Тетяна Красько, живе в окремій кімнаті на 20 квадратних метрах. В них вміщаються чотири людини. Переселенців не селять порізно, тож це вагомий плюс. Деякі мешканці гуртожитку вже почали робити ремонт у кімнаті, щоб покращити умови життя.

Також коледж надав людям невелику ділянку для городини, тож ті, хто має сили почали вирощувати овочі чи зелень. Час від часу до гуртожитку приїздять перукарі, щоб люди могли привести зачіску в порядок.

331671869 1231409601140988 2747771722835221521 n 99921
Тетяна Красько / фото з Facebook

Щоб інтегрувати переселенців у нову громаду започаткували проєкт за підтримки ООН — “ВПО, як ресурс для розвитку громади”. Також провели соціологічне дослідження, виявилося, що переселенці до місцевих ставляться краще, ніж ті до них.

Здавалося, що люди повинні входити положення тих, хто залишився без нічого. Ми проводили заходи для місцевих й переселенців, щоб їх познайомити. Ті, хто брав участь у проєкті через місцевих людей, вони об’єдналися, підняли дух й готові далі співпрацювати. В гуртожитку для ВПО ми створили спільний простір, закупили матеріали для ремонту, а працівники коледжу зробили цей ремонт. Закупили настільні ігри, меблі, щоб люди в гуртожитку могли зібратися разом навіть попити чай, поговорити й подивитися телевізор. Відтворили такі домашні умови,

Тетяна Красько // волонтерка

Роботу в маленькому селі знайти важко, допоміг коледж, який запропонував пару вакансій. Втім здебільшого коли люди приїздять потрібно немало часу, щоб усвідомити все, що відбувається. 

Емоційні переживання у переселенців

332027612 604232741523164 8042329871328089218 n 59108
В гуртожитку люди можуть помалювати разом з дітками / фото з Facebook

В шелтері на Полтавщині мешкають переважно люди похилого віку з Донецької та Луганської областей, є тільки три молоді родини. Після приїзду багатьом важко впоратися із депресією, каже Тетяна Красько. Є люди, які вже все втратили, є ті, в кого ще є майно, але воно може бути знищене.

Людей старшого віку важко зібрати разом, пояснити для чого їм це, хоча й часу у них вдосталь. Потім вони вже звикли, самі приходили, грали в настільні ігри, сміялися…Переживають люди багато, є родина, в яких батьки в Часів Ярі залишилися,

Тетяна Красько // волонтерка

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українка пояснила, чому потрібно ходити на мітинги закордоном

Семаковська Тетяна 10:00, 21 Квітня 2024
Олександра / ілюстрація Бахмут IN.UA

Одеситка Олександра через війну евакуювалася у Бухарест (Румунія). Тут дівчина потроху адаптується до нового життя, але не забуває про громадянську позицію та регулярно ходить на проукраїнські мітинги. Олександра вважає, що кожен українець має бути свідомим та нагадувати світу про те, що відбувається в Україні.

Дівчина поділилася з редакцією Бахмут IN.UA думками, чому важливо відвідувати проукраїнські мітинги закордоном та як взагалі живеться українцям в інших країнах світу.

Українці в Румунії

мітинг Бухарест
Українці на мітингу в Бухаресті / фото надане героїнею

Бухарест — столиця Румунії, яка стала прихистком українців. Загалом в’їхати до Румунії можна з тимчасовим захистом, на короткий термін перебування або, як шукач притулку. Українці в Румунії можуть перебувати 90 днів, але за цей час варто подати заяву про надання притулку, якщо ви плануєте залишитися закордоном.

Документи для проходження румунського кордону — це звичайний закордонний або біометричний паспорти, для дітей бажано прихопити свідоцтво про народження.

Безплатне житло в Румунії зараз вже знайти дещо важче, ніж на початку війни, але це можливо. Один із центрів, який допомагає з розміщенням українців, розташований у місті Ясси. Йдеться про центр Гуманітарної та Соціальної Допомоги для Біженців CTR “Николина”. Він працює з понеділка по п’ятницю з 09:00 до 16:00. Також ви можете звернутися за телефоном: +40 (072) 470 0087.

На проукраїнські мітинги в Бухаресті приходять румуни

Мітинг в Бухаресті
Мітинг в підтримку України, Бухарест / фото надане героїнею

Одеситка Олександра зараз живе в Бухаресті. Дівчина активно бере участь в проукраїнських мітингах. За її словами, існує назвала кілька основних причин, які, демонструють важливість цих заходів, а саме:

  • нагадати, що українці продовжують боротись за своє існування і війна не закінчилась, а росія продовжує обстрілювати наші міста, інфраструктуру та вбиває людей;
  • показати, що нам як і раніше необхідна підтримка від західних партнерів, зокрема зброя;
  • проявити солідарність, щоб українці відчували, що ті, хто в Бухаресті, не забули, що в країні війна, вони хочуть повернутися додому й допомагати;
  • виразити вдячність і підтримку всім, хто боронить нашу країну і допомагає;
  • об’єднатись і підтримати один одного, адже цього зараз дуже не вистачає.

Мені дуже приємно бачити, що на мітинги регулярно приходять румуни. Якщо вони бачать в цьому сенс, то ми теж повинні проходити хоча б через повагу до них,

Олександра // у коментарі Бахмут IN.UA

Де можна плести сітки в Бухаресті

Окрім мітингів, дівчина також допомагає плести маскувальні сітки для наших військових у “Humanity UA Hub“, який розташований за адресою Strada Acțiunii 26, București. Хаб працює щодня 14:00 до 19:00.

У них дуже багато замовлень, а ось рук не вистачає. Будь-яка підтримка важлива, головне — не залишатись осторонь,

українка // про важливість допомоги ЗСУ

Нагадаємо, що спільноту українських жінок в Бухаресті можна знайти у центрі “Мальва”.

Як організувати мітинг закордоном

Якщо ви проживаєте поза межами України, то все одно можете висловити свою солідарність та підтримку. Для цього можна організувати мітинг однодумців. Однією із платформ для сповіщення про захід є WorldForUkraine. Тут можна додати всю інформацію про акцію, але також вам потрібно узгодити зустріч із місцевою владою.

Крім того, потрібно бути готовим до ймовірних провокацій на мітингу. Якщо таке сталося, дійте за алгоритмом:

  • зберігайте спокій;
  • зверніться до поліції, аби повідомити про провокації;
  • пам’ятайте, що всі мітинги мають бути мирними.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Є людина, яка за квіткою може ідентифікувати місцевість”: закулісся роботи DeepStateMAP

Семаковська Тетяна 10:00, 20 Квітня 2024
Засновники Deep State / ілюстрація Бахмут IN.UA

DeepStateMAP — мапа, яку знає кожен українець. Саме за допомогою цього ресурсу багато українців слідкують за просуванням ЗСУ та ситуацією на фронті. Однак, мало хто знає, що такий проєкт заснували два друга, один з яких молодий хлопець Роман Погорілий. В мирному житті співзасновник DeepStateMAP був студентом, навчався на юриста. А потім почалася повномасштабна війна, й Роман у свої 23 з командою однодумців заснував онлайн мапу війни.

Хто працює над мапою, як вона оновлюється та ким саме — Роман Погорілий розповів редакції Бахмут IN.UA.

Як з’явився DeepStateMAP

До початку повномасштабного вторгнення Роман з однодумцями вів новинний телеграм-канал. Це було хобі, каже співрозмовник. Тоді канал мав близько 5 тисяч підписників. Перед 24 лютим, коли росія почала стягувати до кордонів свої ешелони — команда каналу почали моніторити дії рф. Спочатку мапу планували створити на основі GoogleMaps, але сервіс був заблокований. Роман каже, що радше за все, до цього доклали руку саме російські масові скарги. Тож, розробники створили власну незалежну платформу, щоб вберегти її від блоку.

Карту створили для того, щоб люди слідкували за переміщенням ворога, ця ініціатива спочатку мала бути корисною, так власне й вийшло. Наша команда зараз — це понад 100 людей, всі вони працюють на волонтерських засадах,

Роман Погорілий // співзасновник DeepStateMAP

271189487 299293972214674 1487644736775144806 n 8e673
Роман Погорілий. / фото з відкритих джерел

Співзасновник ініціативи додає, що найактивніших волонтерів намагаються заохочувати, крім того, за допомогою донатів від українців підтримують сам адмінресурс мапи. Однак, в першу чергу головна мотивація для команди — це Перемога.

800x dsc4903 web fb009
У команді мапи є люди з різними фаховими вподобаннями, не виключені й ботаніки, які за рослиною можуть визначити місцевість / фото Дмитрf Балховітінf

Я не можу назвати загальну картину нашого працівника — всі наші волонтери дуже різні, й кожен експерт у своїй сфері. Наприклад, команда OSINT (ред. розвідка на відкритих джерелах) працює з купою інформації, хтось займається ботанікою, у нас був такий випадок, коли людина визначила, що відео фейк — за квіткою. Хтось добре орієнтується в місцевості, й так далі. Я б сказав, що це частина нашого успіху,

Роман Погорілий // співзасновник DeepStateMAP

“Пригожинське повстання” на карті DeepState

Screenshot 832 f23d3
Співзасновник мапи / фото Scripps News

Збройне повстання в росії під кураторством євгена пригожина так нічим й не завершилося, однак для багатьох українців відмітка російських територій сірим кольором від DeepState — стала приводом для радості.

Сам же Роман Погорілий каже, що їхня команда цю подію сприйняла досить стримано, бо подібні інциденти вже були. Він зазначив, що команда DeepState уважно слідкувала за перебігом подій та намагалася дати українцям точну інформацію. Коли з’являлися певні зрушення, то вони одразу потрапляли на карту.

Щодня на мапу заходять десятки тисяч користувачів. Пік аудиторії часто спостерігається після заяв офіційних представників про звільнення того, чи іншого населеного пункту.  

Попри все, ми велику увагу звертаємо на точність, все робимо виважено, всі уточнення перевіряємо. Ось близько місяця тому була ситуація біля Опитного, а ми позначили його тільки нещодавно, бо перевіряли інформацію. Так само було з Берхівкою. Зараз ситуація біля Кліщіївки якраз вимагає аналізу, а не поспішних рішень. Але всюди є винятки, є такі населені пункти, які ми можемо відзначати на карті практично одразу,

Роман Погорілий // співзасновник DeepStateMAP

Ядерний удар: пояснення від DeepState

На мапі розроблена функція на випадок ядерного удару / скриншот Бахмут IN.UA

DeepState, каже Роман Погорілий, підлаштовується під сучасні потреби українців. Минулого року активно підіймалося питання про ймовірний ядерний удар росії, через що розробники мапи спроєктували ймовірну зону поширення радіації. Ця функція на сайті присутня й досі.

«На сайті є калькулятор, людина вносить приблизну масу бомби, яку можуть застосувати росіяни. Після цього відбувається розрахунок й людина отримує приблизну зону поширення. Зараз популярністю користується функція позначення окопів, або поширення пожеж. Я б не сказав, що опція з вирахування симуляції ядерного удару має динамічні перегляди, але нам важливо, щоб люди її мали», — каже розробник мапи.

Роман Погорілий // співзасновник DeepStateMAP

Що буде з DeepState після кінця війни

Сама мапа після завершення війни, на думку Романа, не буде актуальною. Саме тому розробники думають над тим, щоб перейти в OSINT-формат (розвідка по відкритим джерелам). Крім того, в планах є допомога українській армії завдяки досвіду, отриманому при плануванні онлайн-мапи, але про цей проєкт розробники ще не оголошують.

Як підтримати DeepState

Підтримати команду, яка понад рік працює на волонтерських засадах, можна донатом за посиланням.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українці в Румунії, Бухарест

Українка пояснила, чому потрібно ходити на мітинги закордоном

Одеситка Олександра через війну евакуювалася у Бухарест (Румунія). Тут дівчина потроху адаптується до нового життя, але не забуває про громадянську позицію та регулярно ходить на […]

“Є людина, яка за квіткою може ідентифікувати місцевість”: закулісся роботи DeepStateMAP

DeepStateMAP — мапа, яку знає кожен українець. Саме за допомогою цього ресурсу багато українців слідкують за просуванням ЗСУ та ситуацією на фронті. Однак, мало хто […]

Перше незалежне ЗМІ у Вільногірську

Бахмутяни відкрили перше незалежне медіа у Вільногірську: відеорепортаж

Громадська організація “Бахмутська фортеця” працює з 2015 року. Одна із засновниць організації бахмутянка Альона Щекодіна після повномасштабного вторгнення росії в Україну евакуювалась у Вільногірськ. У […]

14:30, 13.04.2024 Микола Ситник
IMG 3146 f21ac

Одна камера — одне бажання: як волонтери дарують дітям мрію в обмін на фотокартку

26-річний Артем Скороходько — один із засновників фотопроєкту Behind Blue Eyes (За блакитними очима). У межах цієї ініціативи діти із деокупованих сіл на плівку фотографують […]

Яна Баришева – двічі переселенка

Двічі переселенка та вчителька з Бахмута: розповідаємо історію Яни Баришевої

Яна Баришева — двічі переселенка. Жінка родом із Дебальцевого, після початку війни у 2014 році вона евакуювалась у Бахмут. Тут донеччанка розпочала власну справу та […]

14:00, 06.04.2024 Микола Ситник