Як краєзнавці відшукали журнал бахмутської української молоді початку ХХ століття

Семаковська Тетяна 14:25, 27 Серпня 2022

289684181 554066389589469 1564719349760378288 n 877d4Яскравим явищем у культурному житті повітового міста Бахмута під час Української революції 1917 – 1921 років став вихід журналу «Вільні думки», що був друкованим органом гуртка Бахмутської української шкільної молоді. Саме до нього наш земляк, молодий Володимир Сосюра, подав свій патріотичний вірш «Чи вже не пора…», який вважав своїм літературним дебютом. Про це видання, яке тривалий час вважалося втраченим, розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Спогад про першопублікацію сосюриного вірша в Бахмуті спричинив зацікавлення дослідників до її джерела, бахмутського учнівського журналу 1918 рок, у зазначеного в спогаді під назвою «Вільна Думка». Відомий краєзнавець Донеччини Валерій Романько, досліджуючи ранній період творчості Сосюри, відзначав: «На жаль, ні в архівах Артемівська (колишнього Бахмута), ні в інших архівах України чи за кордоном поки що не віднайдено журналу «Вільна думка».

Про те, що в Бахмуті в 1918 році розпочав виходити журнал «Вільна думка», в першому і єдиному номері якого надрукований вірш В. Сосюри «Чи вже не пора…», згадував у середині 1990-х років відомий місцевий краєзнавець Валентин Замковий (1911 – 2003). На той час він вже мав точніші відомості про цей часопис та вірогідне місцезнаходження його збережених примірників, але, ймовірно, не встиг скористатися цими відомостями в своїй пошуковій роботі.

289684181 554066389589469 1564719349760378288 n 877d4

Сад Чепурковського в Бахмуті. Десь тут у 1917 році містився будинок Українського клубу. Листівка з фондів Бахмутського краєзнавчого музею.

290646972 715324522862866 1453328125769200615 n 3185c

Обкладинка першого й єдиного номера бахмутського журналу «Вільні думки» (1918). Національна історична бібліотека України.

У фондах Бахмутського краєзнавчого музею зберігаються листи, адресовані Валентину Замковому видатним українським бібліографом й книгознавцем Федором Максименком (1897 – 1983). У перші пореволюційні роки Максименко працював інспектором бібліотечної справи при Бахмутському відділі народної освіти, у 1919 – 1920 роках керував Бахмутською міською бібліотекою й першим у Донбасі педагогічним музеєм, а наступні два роки завідував Костянтинівською районною бібліотекою. Протягом багатьох років збирав матеріали до краєзнавчої бібліографії України, і, зокрема, Донеччини. В повоєнні роки Максименко працював у науковій бібліотеці Львівського університету, яка нині носить його ім’я.

Листування Ф. Максименка з В. Замковим тривало з червня 1980 до лютого 1981 року, й стало для артемівського краєзнавця, за його словами, «криницею знань з історії Бахмута». В шести листах патріарха українського книгознавства містяться відомості про багато місцевих імен і подій. Серед бахмутських періодичних видань, які він колись мав у своїй особистій бібліотеці, згадуються «Вільні думки» – літературно-просвітній журнал, який видавав гурток Бахмутської української молоді за редакцією Гната Побігайла. Перший номер журналу вийшов у Бахмуті в січні 1918 р., більше не виходило. «Між іншими матеріалами були вірші В. Сусюри, як він тоді підписувався. Переданий також до Москви, а м.б. до Київської іст. б-ки». В одному з наступних листів – уточнення: «Вільні думки (єдиний №) в 1950-х рр. я передав, здається, в історичну б-ку, або до Москви, або до Києва».

290266094 3171536816428911 1938723793566923179 n da354

Бахмутянин Федір Максименко, видатний український бібліограф, якому завдячуємо збереженням раритетного номера «Вільні думки».

Пошук за електронним каталогом Національної історичної бібліотеки України виявив, що в її фондах зберігається примірник бахмутського журналу «Вільні думки», ймовірно, переданий туди Максименком. Журнал на 16 сторінках у сірій паперовій обкладинці містить на титульному аркуші автограф, напевне, колишнього власника «В. Данилевич».


Вихідні дані свідчать, що журнал був надрукований у бахмутській друкарні Г.В. Піпко. На останній сторінці – прізвища редактора (Гнат Побігайло) та його помічника (І. Мороз) і подяка Українському Клубу за сприяння коштами у справі видання журналу. Перший і останній номер «Вільних думок» розпочинається вступною статтею «Од редактора». В ній сформульована мета, яку ставили перед собою ініціатори видання: «пробуджувати українську молодь зі сна, давати їй моральних сил в ідейній праці свому народові, організовувати її в єдину міцну спілку».

Поетична творчість В. Сосюри, крім згадуваного вірша «Чи вже не пора…», представлена на сторінках «Вільних думок» невідомою досі ліричною мініатюрою «Вечір». Надрукований також вірш Гриця Скорохода «Не ріс я, а мучивсь. Усе переносив…» з присвятою В. Скороходу. Розділ художньої прози в журналі складають етюди Гната Побігайла «Вечірня мелодія» та І. М. (здогадно, Івана Мороза) «Од і до».

290270094 780611983295388 2937124592837536363 n 5c63c

Сторінка журналу з віршем В. Сосюри «Вечір»

Статті, надруковані в журналі, присвячені злободенним тоді питанням шкільної реформи та самоорганізації учнів-українців. Це відозва Ол. Вержбицького «До українців-учнів» та О. В. (можливо, того ж Ол. Вержбицького) «Шкільні організації українців міста Києва»», Ів. Мороза «Реформа середніх шкіл» і підписана криптонімом М. «Наш «Закон Божий». Псевдонімом «Батіг» підписаний фейлетон «Дедеркальська учительська семінарія і духовна школа». Завершується номер публікацією «Статуту Гуртка української шкільної молоді Бахмута». У розділі «Хроніка» подано звістки про утворення вищих українських шкіл та розвиток учнівського й студентського руху в різних регіонах України.

Принаймні двох авторів «Вільних думок» зустрічаємо вже в радянські часи на сторінках бахмутського журналу «Голос печатника», де в березневому «шевченківському» номері за 1924 рік надруковані поруч стаття Г. Скорохода «До 63-х роковин смерті Тараса Григоровича Шевченка» і його ж вірш «Т.Г. Шевченкові» та статті Ол. Вержбицького «Соціальні моменти в творах Шевченка» й «Шевченко й жіноцтво». Вірші Гриця Скорохода знаходяться і в інших номерах цього журналу.

Попри наївність змісту більшості творів, друкованих у часописі Бахмутського гуртка української учнівської молоді, та невправність літературного пера юних авторів, журнал «Вільні думки» заслуговує уваги читача як пам’ятка культури та історії національно-визвольних змагань 1917 – 1921 років у нашому краї. У 2015 році Бахмутський краєзнавчий музей та місцевий осередок Національної спілки краєзнавців України здійснили перевидання першого й єдиного номера цього журналу за примірником, який зберігається в Національній історичній бібліотеці України, зі збереженням мовних особливостей оригіналу.

290610411 1248088249354413 1625654235137454230 n 5c05b«Журнал Вільні думки» – обкладинка перевидання 2015 року

Читайте також:

Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Бахмут Сергія Кримського: спогади філософа складють уяву про місто у 30-ті роки ХХ століття

Гнат Побігайло – шлях від редактора україномовного журналу в Бахмуті до еміграції

Вже близько ворожая сила, вона вже підходить до нас: перший вірш Володимира Сосюри в Бахмуті

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

В Україні вперше запустили мережу 5G в тестовому режимі

Валентина Славінська Славінська Валентина 16:00, 27 Травня 2024
Інтернет-зв’язок / фото ілюстративне

Vodafone та Nokia провели перший в Україні 5G-телеміст між Івано-Франківськом, Києвом та Гельсінкі, продемонструвавши роботу інноваційної мережі нового покоління.

Про це повідомив Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Впровадження нових технологій

Тестові майданчики 5G були розгорнуті на території інноваційного центру “Промприлад” в Івано-Франківську та в київському офісі Vodafone. Це перші в Україні локації, де нова мережа стала доступною не лише на демонстраційному обладнанні.

“Ми маємо розвивати інновації та наздоганяти світ, навіть попри повномасштабну війну”, – наголосив Віцепрем’єр-міністр з інновацій Михайло Федоров під час виступу на Action Forum 2024 в Івано-Франківську.

Переваги 5G

Під час першого тестування 5G було досягнуто швидкості завантаження даних 1508 Мбіт/с. Це втричі більше теоретичного максимуму 4G та до 5 разів швидше за реальні показники у чинних 4G-мережах України.

Розгортання повноцінної 5G-мережі дозволить значно підвищити швидкість мобільного інтернету для українських користувачів.

Vodafone планує продовжувати тестування 5G та готується до масштабного впровадження цієї технології в Україні.  Розвиток 5G в Україні важливий з огляду на плани ЄС покрити нею всі міста та основні транспортні шляхи до 2025 року. 

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Виплати ВПО: чи можуть їх отримувати українці, які повторно евакуювалися

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 15:00, 27 Травня 2024
Гроші для ВПО / фото ілюстративне

Через війну, яку розпочала рф, багато українців були змушені покинути свої домівки та стати внутрішньо переміщеними особами. Цей статус  гарантує можливість отримувати грошову допомогу від держави. Проте виникає питання: а чи можуть ті, хто повторно евакуюється із небезпечних регіонів Харківщини та інших населених пунктів України, поновити виплати ВПО.

Відповідь надала пресслужба Мінреінтеграції.

Допомога повторно евакуйованим ВПО

За словами віцепрем’єр-міністерки Ірини Верещук, особи, які спершу евакуювалися на Харківщину, а тепер змушені робити це повторно, можуть поновити статус внутрішньо переміщених осіб та оформити виплати від держави. Аналогічну процедуру можуть пройти й інші ВПО, які повторно евакуюються в інші міста країни.

Як поновити статус ВПО

Для того, щоб відновити статус ВПО та знову почати отримувати грошову допомогу від держави, потрібно звернутися до ЦНАПу або іншої установи Управління соціального захисту населення у громадах, що приймають переселенця. 

Грошова допомога для ВПО призначається на шість місяців та становить:

  • 2000 гривень на місяць для дорослих;
  • 3000 гривень на місяць для дітей і осіб з інвалідністю.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні вперше запустили мережу 5G в тестовому режимі

Vodafone та Nokia провели перший в Україні 5G-телеміст між Івано-Франківськом, Києвом та Гельсінкі, продемонструвавши роботу інноваційної мережі нового покоління.

Виплати ВПО: чи можуть їх отримувати українці, які повторно евакуювалися

Через війну, яку розпочала рф, багато українців були змушені покинути свої домівки та стати внутрішньо переміщеними особами. Цей статус  гарантує можливість отримувати грошову допомогу від […]

15:00, 27.05.2024 Скопіч Дмитро

Уряд планує розширення програми “єВідновлення” та запровадження нових компенсацій для постраждалих від війни

Кабінет Міністрів України готується запустити низку нових ініціатив у рамках програми “єВідновлення”, спрямованих на підтримку громадян, чиє житло було пошкоджене чи знищене внаслідок російської агресії. 

Евакуація з Торецької громади до Дніпра: як записатися

На території Торецької громади продовжується обов’язкова евакуація населення до більш безпечних регіонів України. Організацією займається місцева влада за підтримки благодійних організацій з Дніпра. Найближча дата […]

13:00, 27.05.2024 Скопіч Дмитро

Безплатний відпочинок і реабілітація для військових в Карпатах: як долучитися

Благодійний фонд “Зорі надії” надає можливість військовим безплатно відпочити в Карпатах. Там їх чекатимуть робота з психологом на природі та інші цікаві активності. Про це […]

12:00, 27.05.2024 Скопіч Дмитро