Як краєзнавці відшукали журнал бахмутської української молоді початку ХХ століття

Семаковська Тетяна 14:25, 27 Серпня 2022

289684181 554066389589469 1564719349760378288 n 877d4Яскравим явищем у культурному житті повітового міста Бахмута під час Української революції 1917 – 1921 років став вихід журналу «Вільні думки», що був друкованим органом гуртка Бахмутської української шкільної молоді. Саме до нього наш земляк, молодий Володимир Сосюра, подав свій патріотичний вірш «Чи вже не пора…», який вважав своїм літературним дебютом. Про це видання, яке тривалий час вважалося втраченим, розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Спогад про першопублікацію сосюриного вірша в Бахмуті спричинив зацікавлення дослідників до її джерела, бахмутського учнівського журналу 1918 рок, у зазначеного в спогаді під назвою «Вільна Думка». Відомий краєзнавець Донеччини Валерій Романько, досліджуючи ранній період творчості Сосюри, відзначав: «На жаль, ні в архівах Артемівська (колишнього Бахмута), ні в інших архівах України чи за кордоном поки що не віднайдено журналу «Вільна думка».

Про те, що в Бахмуті в 1918 році розпочав виходити журнал «Вільна думка», в першому і єдиному номері якого надрукований вірш В. Сосюри «Чи вже не пора…», згадував у середині 1990-х років відомий місцевий краєзнавець Валентин Замковий (1911 – 2003). На той час він вже мав точніші відомості про цей часопис та вірогідне місцезнаходження його збережених примірників, але, ймовірно, не встиг скористатися цими відомостями в своїй пошуковій роботі.

289684181 554066389589469 1564719349760378288 n 877d4

Сад Чепурковського в Бахмуті. Десь тут у 1917 році містився будинок Українського клубу. Листівка з фондів Бахмутського краєзнавчого музею.

290646972 715324522862866 1453328125769200615 n 3185c

Обкладинка першого й єдиного номера бахмутського журналу «Вільні думки» (1918). Національна історична бібліотека України.

У фондах Бахмутського краєзнавчого музею зберігаються листи, адресовані Валентину Замковому видатним українським бібліографом й книгознавцем Федором Максименком (1897 – 1983). У перші пореволюційні роки Максименко працював інспектором бібліотечної справи при Бахмутському відділі народної освіти, у 1919 – 1920 роках керував Бахмутською міською бібліотекою й першим у Донбасі педагогічним музеєм, а наступні два роки завідував Костянтинівською районною бібліотекою. Протягом багатьох років збирав матеріали до краєзнавчої бібліографії України, і, зокрема, Донеччини. В повоєнні роки Максименко працював у науковій бібліотеці Львівського університету, яка нині носить його ім’я.

Листування Ф. Максименка з В. Замковим тривало з червня 1980 до лютого 1981 року, й стало для артемівського краєзнавця, за його словами, «криницею знань з історії Бахмута». В шести листах патріарха українського книгознавства містяться відомості про багато місцевих імен і подій. Серед бахмутських періодичних видань, які він колись мав у своїй особистій бібліотеці, згадуються «Вільні думки» – літературно-просвітній журнал, який видавав гурток Бахмутської української молоді за редакцією Гната Побігайла. Перший номер журналу вийшов у Бахмуті в січні 1918 р., більше не виходило. «Між іншими матеріалами були вірші В. Сусюри, як він тоді підписувався. Переданий також до Москви, а м.б. до Київської іст. б-ки». В одному з наступних листів – уточнення: «Вільні думки (єдиний №) в 1950-х рр. я передав, здається, в історичну б-ку, або до Москви, або до Києва».

290266094 3171536816428911 1938723793566923179 n da354

Бахмутянин Федір Максименко, видатний український бібліограф, якому завдячуємо збереженням раритетного номера «Вільні думки».

Пошук за електронним каталогом Національної історичної бібліотеки України виявив, що в її фондах зберігається примірник бахмутського журналу «Вільні думки», ймовірно, переданий туди Максименком. Журнал на 16 сторінках у сірій паперовій обкладинці містить на титульному аркуші автограф, напевне, колишнього власника «В. Данилевич».


Вихідні дані свідчать, що журнал був надрукований у бахмутській друкарні Г.В. Піпко. На останній сторінці – прізвища редактора (Гнат Побігайло) та його помічника (І. Мороз) і подяка Українському Клубу за сприяння коштами у справі видання журналу. Перший і останній номер «Вільних думок» розпочинається вступною статтею «Од редактора». В ній сформульована мета, яку ставили перед собою ініціатори видання: «пробуджувати українську молодь зі сна, давати їй моральних сил в ідейній праці свому народові, організовувати її в єдину міцну спілку».

Поетична творчість В. Сосюри, крім згадуваного вірша «Чи вже не пора…», представлена на сторінках «Вільних думок» невідомою досі ліричною мініатюрою «Вечір». Надрукований також вірш Гриця Скорохода «Не ріс я, а мучивсь. Усе переносив…» з присвятою В. Скороходу. Розділ художньої прози в журналі складають етюди Гната Побігайла «Вечірня мелодія» та І. М. (здогадно, Івана Мороза) «Од і до».

290270094 780611983295388 2937124592837536363 n 5c63c

Сторінка журналу з віршем В. Сосюри «Вечір»

Статті, надруковані в журналі, присвячені злободенним тоді питанням шкільної реформи та самоорганізації учнів-українців. Це відозва Ол. Вержбицького «До українців-учнів» та О. В. (можливо, того ж Ол. Вержбицького) «Шкільні організації українців міста Києва»», Ів. Мороза «Реформа середніх шкіл» і підписана криптонімом М. «Наш «Закон Божий». Псевдонімом «Батіг» підписаний фейлетон «Дедеркальська учительська семінарія і духовна школа». Завершується номер публікацією «Статуту Гуртка української шкільної молоді Бахмута». У розділі «Хроніка» подано звістки про утворення вищих українських шкіл та розвиток учнівського й студентського руху в різних регіонах України.

Принаймні двох авторів «Вільних думок» зустрічаємо вже в радянські часи на сторінках бахмутського журналу «Голос печатника», де в березневому «шевченківському» номері за 1924 рік надруковані поруч стаття Г. Скорохода «До 63-х роковин смерті Тараса Григоровича Шевченка» і його ж вірш «Т.Г. Шевченкові» та статті Ол. Вержбицького «Соціальні моменти в творах Шевченка» й «Шевченко й жіноцтво». Вірші Гриця Скорохода знаходяться і в інших номерах цього журналу.

Попри наївність змісту більшості творів, друкованих у часописі Бахмутського гуртка української учнівської молоді, та невправність літературного пера юних авторів, журнал «Вільні думки» заслуговує уваги читача як пам’ятка культури та історії національно-визвольних змагань 1917 – 1921 років у нашому краї. У 2015 році Бахмутський краєзнавчий музей та місцевий осередок Національної спілки краєзнавців України здійснили перевидання першого й єдиного номера цього журналу за примірником, який зберігається в Національній історичній бібліотеці України, зі збереженням мовних особливостей оригіналу.

290610411 1248088249354413 1625654235137454230 n 5c05b«Журнал Вільні думки» – обкладинка перевидання 2015 року

Читайте також:

Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Бахмут Сергія Кримського: спогади філософа складють уяву про місто у 30-ті роки ХХ століття

Гнат Побігайло – шлях від редактора україномовного журналу в Бахмуті до еміграції

Вже близько ворожая сила, вона вже підходить до нас: перший вірш Володимира Сосюри в Бахмуті

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Як ветеранам та ветеранкам отримати безплатне житло коштом держави: інструкція

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 10:00, 13 Липня 2025
Квартирний облік / фото Мінветеранів

Отримати власне житло — одна з головних потреб для багатьох українських ветеранів та ветеранок, які повертаються до мирного життя. Завдяки постановці на квартирний облік учасники бойових дій можуть претендувати на повну компенсацію вартості квартири.

Детальніше про те, як стати на квартирний облік — у матеріалі Бахмут IN.UA.

Як ветеранам стати на квартирний облік у 2025 році

Міністерство у справах ветеранів України опублікувало докладну інструкцію про те, як ветерани, родини загиблих захисників і внутрішньо переміщені особи можуть отримати безоплатне житло або грошову компенсацію від держави.

Перший крок — стати на квартирний облік. З цього починається процес отримання державної підтримки. Після цього — очікування черги, рішення місцевої влади і, зрештою, надання житла або компенсації.

Хто має право стати на облік

Податися на квартирний облік можуть громадяни, які потребують поліпшення житлових умов і належать до однієї з таких категорій:

  • учасники бойових дій;
  • особи з інвалідністю внаслідок війни;
  • сім’ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;
  • внутрішньо переміщені особи (ВПО).

На яких підставах беруть на облік

Серед основних причин:

  • житлова площа менша за встановлену норму;
  • дві або більше сімей мешкають в одній кімнаті або разом проживають особи різної статі, старші за 9 років;
  • тяжкі хронічні захворювання, які унеможливлюють спільне проживання;
  • житло не відповідає санітарним чи технічним вимогам;
  • проживання в гуртожитках або комунальних квартирах;
  • оренда житла (державного, комунального чи приватного) за офіційним договором не менше ніж 5 років.

Які документи потрібно подати

  • заява про взяття на облік (підписана всіма членами родини);
  • довідка про реєстрацію місця проживання (на кожного члена родини);
  • копія посвідчення УБД, інвалідності або документа, що підтверджує статус члена родини загиблого;
  • довідки про перебування на обліку за місцем роботи або підтвердження відсутності такого обліку;
  • для ВПО — довідки відповідний про статус для кожного члена родини.

Куди звертатися

Заяву можна подати до одного з таких органів:

  • Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП);
  • виконавчий комітет сільської, селищної чи міської ради;
  • райдержадміністрація в місті Києві — за місцем проживання.

Рішення ухвалюється впродовж одного місяця. Заявник отримує письмову відповідь із зазначенням дати постановки на облік або причин відмови.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Жіночі купе в потягах Укрзалізниці: скільки їх в Україні

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 12:00, 12 Липня 2025
Потяг Укрзалізниці / фото Укрзалізниці

Жіночі купе в поїздах Укрзалізниці стають дедалі популярнішими серед пасажирок, адже забезпечують додатковий комфорт і відчуття безпеки під час подорожі. Наразі такі купе доступні вже на 15 маршрутах.

Детальніше про те, де курсують жіночі купе — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Жіночі купе в потягах Укрзалізниці

Укрзалізниця розширює послугу жіночих купе — зручного та безпечного формату подорожей для пасажирок. Вони дозволяють жінкам почуватися комфортніше під час поїздки, особливо в нічних потягах, де питання приватності та безпеки мають особливе значення.

У такі купе допускаються лише жінки або жінки з дітьми до 5 років включно. За вартістю вони не відрізняються від звичайних купе.

Повний список поїздів із жіночими купе

Наразі в Україні діє 15 напрямків, де українки можуть оформити квиток у жіночому купе. Це:

  • № 1/2 Харків – Ворохта;
  • № 3/4 Запоріжжя – Ужгород;
  • № 5/6 Запоріжжя – Ясіня;
  • № 15/16 Харків – Ясіня;
  • № 17/18 Харків – Мукачево (Ужгород);
  • № 21/22 Львів – Харків;
  • № 25/26 Одеса – Ясіня;
  • № 29/30 Київ – Ужгород;
  • № 37/38 Київ – Запоріжжя;
  • № 41/42 Дніпро — Трускавець;
  • № 43/44 Черкаси – Івано-Франківськ;
  • № 75/76 Київ – Кривий Ріг;
  • № 81/82 Київ – Чоп (Ужгород);
  • № 95/96 Київ – Рахів;
  • № 97/98 Ковель – Київ.

У відомстві зазначили, що під час вибору вагона слід звертати увагу на позначку “Жіноче купе” під час оформлення квитка в застосунку або на сайті.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як ветеранам та ветеранкам отримати безплатне житло коштом держави: інструкція

Отримати власне житло — одна з головних потреб для багатьох українських ветеранів та ветеранок, які повертаються до мирного життя. Завдяки постановці на квартирний облік учасники […]

10:00, 13.07.2025 Скопіч Дмитро

Жіночі купе в потягах Укрзалізниці: скільки їх в Україні

Жіночі купе в поїздах Укрзалізниці стають дедалі популярнішими серед пасажирок, адже забезпечують додатковий комфорт і відчуття безпеки під час подорожі. Наразі такі купе доступні вже […]

12:00, 12.07.2025 Скопіч Дмитро
Screenshot 788 73c4d

Княгиня Ольга: як помститися за смерть чоловіка та розбудувати державу?

Княгиня Ольга — одна з найвідоміших жінок в історії Русі, яка увійшла в історію як мудра правителька, реформаторка та перша з українських правителів, хто прийняв […]

11:00, 12.07.2025 Безмен Микита

Професійні курси для жінок в Одесі: як долучитися та отримати нові навички

Жінки в Одесі можуть безплатно здобути нову професію завдяки програмам професійного навчання, які підтримують соціальну адаптацію, фінансову незалежність і працевлаштування. Курси охоплюють різні напрями — […]

10:00, 12.07.2025 Скопіч Дмитро

Обвал на шахті “Алмазна” в Добропіллі: загинув гірничий

11 липня 2025 року на шахті “Алмазна” ДП “Добропіллявугілля-видобуток” стався обвал породи на глибині 550 метрів, внаслідок чого загинув 47-річний гірничий майстер. Про це повідомив […]