Яскравим явищем у культурному житті повітового міста Бахмута під час Української революції 1917 – 1921 років став вихід журналу «Вільні думки», що був друкованим органом гуртка Бахмутської української шкільної молоді. Саме до нього наш земляк, молодий Володимир Сосюра, подав свій патріотичний вірш «Чи вже не пора…», який вважав своїм літературним дебютом. Про це видання, яке тривалий час вважалося втраченим, розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Спогад про першопублікацію сосюриного вірша в Бахмуті спричинив зацікавлення дослідників до її джерела, бахмутського учнівського журналу 1918 рок, у зазначеного в спогаді під назвою «Вільна Думка». Відомий краєзнавець Донеччини Валерій Романько, досліджуючи ранній період творчості Сосюри, відзначав: «На жаль, ні в архівах Артемівська (колишнього Бахмута), ні в інших архівах України чи за кордоном поки що не віднайдено журналу «Вільна думка».

Про те, що в Бахмуті в 1918 році розпочав виходити журнал «Вільна думка», в першому і єдиному номері якого надрукований вірш В. Сосюри «Чи вже не пора…», згадував у середині 1990-х років відомий місцевий краєзнавець Валентин Замковий (1911 – 2003). На той час він вже мав точніші відомості про цей часопис та вірогідне місцезнаходження його збережених примірників, але, ймовірно, не встиг скористатися цими відомостями в своїй пошуковій роботі.

Сад Чепурковського в Бахмуті. Десь тут у 1917 році містився будинок Українського клубу. Листівка з фондів Бахмутського краєзнавчого музею.

Обкладинка першого й єдиного номера бахмутського журналу «Вільні думки» (1918). Національна історична бібліотека України.

У фондах Бахмутського краєзнавчого музею зберігаються листи, адресовані Валентину Замковому видатним українським бібліографом й книгознавцем Федором Максименком (1897 – 1983). У перші пореволюційні роки Максименко працював інспектором бібліотечної справи при Бахмутському відділі народної освіти, у 1919 – 1920 роках керував Бахмутською міською бібліотекою й першим у Донбасі педагогічним музеєм, а наступні два роки завідував Костянтинівською районною бібліотекою. Протягом багатьох років збирав матеріали до краєзнавчої бібліографії України, і, зокрема, Донеччини. В повоєнні роки Максименко працював у науковій бібліотеці Львівського університету, яка нині носить його ім’я.

Листування Ф. Максименка з В. Замковим тривало з червня 1980 до лютого 1981 року, й стало для артемівського краєзнавця, за його словами, «криницею знань з історії Бахмута». В шести листах патріарха українського книгознавства містяться відомості про багато місцевих імен і подій. Серед бахмутських періодичних видань, які він колись мав у своїй особистій бібліотеці, згадуються «Вільні думки» – літературно-просвітній журнал, який видавав гурток Бахмутської української молоді за редакцією Гната Побігайла. Перший номер журналу вийшов у Бахмуті в січні 1918 р., більше не виходило. «Між іншими матеріалами були вірші В. Сусюри, як він тоді підписувався. Переданий також до Москви, а м.б. до Київської іст. б-ки». В одному з наступних листів – уточнення: «Вільні думки (єдиний №) в 1950-х рр. я передав, здається, в історичну б-ку, або до Москви, або до Києва».

Бахмутянин Федір Максименко, видатний український бібліограф, якому завдячуємо збереженням раритетного номера «Вільні думки».

Пошук за електронним каталогом Національної історичної бібліотеки України виявив, що в її фондах зберігається примірник бахмутського журналу «Вільні думки», ймовірно, переданий туди Максименком. Журнал на 16 сторінках у сірій паперовій обкладинці містить на титульному аркуші автограф, напевне, колишнього власника «В. Данилевич».

Вихідні дані свідчать, що журнал був надрукований у бахмутській друкарні Г.В. Піпко. На останній сторінці – прізвища редактора (Гнат Побігайло) та його помічника (І. Мороз) і подяка Українському Клубу за сприяння коштами у справі видання журналу. Перший і останній номер «Вільних думок» розпочинається вступною статтею «Од редактора». В ній сформульована мета, яку ставили перед собою ініціатори видання: «пробуджувати українську молодь зі сна, давати їй моральних сил в ідейній праці свому народові, організовувати її в єдину міцну спілку».

Поетична творчість В. Сосюри, крім згадуваного вірша «Чи вже не пора…», представлена на сторінках «Вільних думок» невідомою досі ліричною мініатюрою «Вечір». Надрукований також вірш Гриця Скорохода «Не ріс я, а мучивсь. Усе переносив…» з присвятою В. Скороходу. Розділ художньої прози в журналі складають етюди Гната Побігайла «Вечірня мелодія» та І. М. (здогадно, Івана Мороза) «Од і до».

Сторінка журналу з віршем В. Сосюри «Вечір»

Статті, надруковані в журналі, присвячені злободенним тоді питанням шкільної реформи та самоорганізації учнів-українців. Це відозва Ол. Вержбицького «До українців-учнів» та О. В. (можливо, того ж Ол. Вержбицького) «Шкільні організації українців міста Києва»», Ів. Мороза «Реформа середніх шкіл» і підписана криптонімом М. «Наш «Закон Божий». Псевдонімом «Батіг» підписаний фейлетон «Дедеркальська учительська семінарія і духовна школа». Завершується номер публікацією «Статуту Гуртка української шкільної молоді Бахмута». У розділі «Хроніка» подано звістки про утворення вищих українських шкіл та розвиток учнівського й студентського руху в різних регіонах України.

Принаймні двох авторів «Вільних думок» зустрічаємо вже в радянські часи на сторінках бахмутського журналу «Голос печатника», де в березневому «шевченківському» номері за 1924 рік надруковані поруч стаття Г. Скорохода «До 63-х роковин смерті Тараса Григоровича Шевченка» і його ж вірш «Т.Г. Шевченкові» та статті Ол. Вержбицького «Соціальні моменти в творах Шевченка» й «Шевченко й жіноцтво». Вірші Гриця Скорохода знаходяться і в інших номерах цього журналу.

Попри наївність змісту більшості творів, друкованих у часописі Бахмутського гуртка української учнівської молоді, та невправність літературного пера юних авторів, журнал «Вільні думки» заслуговує уваги читача як пам’ятка культури та історії національно-визвольних змагань 1917 – 1921 років у нашому краї. У 2015 році Бахмутський краєзнавчий музей та місцевий осередок Національної спілки краєзнавців України здійснили перевидання першого й єдиного номера цього журналу за примірником, який зберігається в Національній історичній бібліотеці України, зі збереженням мовних особливостей оригіналу.

«Журнал Вільні думки» – обкладинка перевидання 2015 року

Читайте також:

Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Бахмут Сергія Кримського: спогади філософа складють уяву про місто у 30-ті роки ХХ століття

Гнат Побігайло – шлях від редактора україномовного журналу в Бахмуті до еміграції

Вже близько ворожая сила, вона вже підходить до нас: перший вірш Володимира Сосюри в Бахмуті

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Російські окупанти публікують нові заяви про Бахмут. На початку тижня вони відзвітували про плани щодо розвитку промисловості в місті, щоб привабити майбутніх мешканців. До цієї заяви дали конкретику — окупанти стверджують, що планують створити в Бахмуті близько 15 тисяч робочих місць.

Про нові заяви окупантів повідомляє Бахмут IN.UA.

У Бахмуті планують створювати робочі місця

20 квітня в окупованому Донецьку відбулась нарада представників так званого “уряду днр” з експертами Єдиного інституту просторового планування рф (ЄІПП). Саме ця російська установа займається розробкою планів відновлення окупованих міст, у тому числі й Бахмута.

Під час наради очільниця ЄІПП зазначала, що в Бахмуті планують розвивати промисловість, бо в міста “є економічний потенціал”. Це, нібито, має привабити майбутніх мешканців.

Вчора в ЄІПП більш конкретно пояснили про плани на Бахмут. Російські фахівці стверджують, що Бахмут “може стати центром стягування потенційного населення не лише Артемівського муніципального округу, а й прилеглих територій”. Цьому, нібито, посприяє створення нових робочих місць.

Окупанти наводять цифру — нібито понад 15 тисяч робочих місць можуть створити в Бахмуті. Строків не уточнюють, але стверджують, що це станеться “за умови відновлення роботи ключових промислових підприємств”.

Окрім цього, окупанти кажуть про створення нових підприємств. Вони, нібито, працюватимуть у сфері переробки сировини.

Нагадаємо, що з лютого 2026 року окупаційна влада так званої “днр” активно просуває тему відбудови Бахмута. У 2026 році обіцяють розробити і представити генплан відбудови міста. При цьому рішення про відновлення Бахмута ухвалюватимуть не в “днр”, а в москві. Тобто, розробка генплану ще не означатиме початок робіт з відбудови, адже рішення про це ухвалюватимуть на рівні кремля.

Зазначимо, що окупаційна влада неодноразово давала обіцянки про відбудову Бахмута, але не виконувала їх. У своє виправдання ватажок “днр” пушилін звинувачував ЗСУ в тому, що росіяни не можуть відбудувати Бахмут. При цьому жодних заяв про те, що саме російська армія зруйнувала місто, окупанти не роблять.

Загалом в окупантів немає чіткої думки про відбудову Бахмута. Деякі російські “посадовці” раніше казали про те, що місто будуть відновлювати, а інші заявляють про те, що його знесуть і побудують новий населений пункт.

Читайте також:

• Окупанти заговорили про “відбудову” Авдіївки: що обіцяють
• “За ці гроші можна купити лише барак без світла і води”: що кажуть бахмутяни про компенсації від рф
• Окупанти пропонують іпотеку для заселення Бахмута, Соледара та Часового Яру

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради оголосило тендер на закупівлю послуг з оздоровлення та відпочинку дітей. Очікувана вартість послуги становить понад 1,3 мільйона гривень.

Про це йдеться на платформі Прозорро.

Тендер на оздоровлення

Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради оголосило тендер на закупівлю послуг з відпочинку та оздоровлення дітей у дитячих закладах. Йдеться про послуги центрів і будинків відпочинку, які включені до державного реєстру майнових об’єктів оздоровлення та відпочинку дітей.

Очікувана вартість закупівлі становить 1 344 000 гривень. Фінансування передбачене з місцевого бюджету — бюджету Бахмутської міської територіальної громади.

Закупівля проводиться в межах бюджетної програми “Оздоровлення та відпочинок дітей”. У ній не враховані заходи для дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Оголошення про закупівлю оприлюднили 20 квітня 2026 року. Подати пропозиції учасники можуть до 28 квітня включно. До 25 квітня триває період уточнень та можливого оскарження умов тендеру. Це означає, що потенційні учасники можуть поставити запитання або звернути увагу на можливі недоліки в документації.

Переможця обиратимуть виключно за ціновим критерієм — він становить 100%. Це означає, що головним фактором буде найнижча запропонована вартість послуг.

Як бахмутянам подати заявку на оздоровлення дитини?

Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради вже розпочало підготовку до оздоровчої кампанії 2026 року. Програма поширюється як на тих, хто залишається в регіоні, так і на евакуйованих мешканців громади.

Хто має право на оздоровлення за бюджетні кошти

Програма розрахована на дітей віком від 7 до 18 років, місце проживання яких зареєстроване або задеклароване на території Бахмутської міської територіальної громади. Статус внутрішньо переміщеної особи (ВПО) не є перешкодою — діти, які евакуювалися за межі громади, мають повне право на участь у програмі.

Зазначається, що отримати послугу оздоровлення або відпочинку коштом бюджету можна лише один раз на рік.

Перелік пільгових категорій

Першочергове право на безплатне оздоровлення мають:

• діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
• діти з прийомних сімей,
• діти, один з батьків яких загинув (пропав безвісти) в районах проведення бойових дій, діти загиблих військових;
• діти осіб, визнаних учасниками бойових дій;
• діти з інвалідністю здатні до самообслуговування (за відсутності протипоказань);
• діти з малозабезпечених сімей,
• діти з багатодітних сімей.

Оплата проїзду та матеріальна допомога

Процес транспортування дитини до закладу оздоровлення та у зворотному напрямку має свої особливості. Проїзд здійснюється у супроводі батьків або законних представників за їхній власний кошт.

Проте місцева влада передбачила механізм фінансової підтримки. З бюджету Бахмутської громади виділяється матеріальна допомога у розмірі 2 500 гривень для компенсації витрат на оплату проїзду дитини до місця відпочинку та назад.

Як записатися

Наразі триває етап збору інформації для формування плану заходів на 2026 рік. Батькам необхідно заповнити спеціальну онлайн-форму попереднього запису за покликанням.

До теми:

3 000 грн для дітей ВПО: що змінилось і хто досі не отримає гроші

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!