Яскравим явищем у культурному житті повітового міста Бахмута під час Української революції 1917 – 1921 років став вихід журналу «Вільні думки», що був друкованим органом гуртка Бахмутської української шкільної молоді. Саме до нього наш земляк, молодий Володимир Сосюра, подав свій патріотичний вірш «Чи вже не пора…», який вважав своїм літературним дебютом. Про це видання, яке тривалий час вважалося втраченим, розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Спогад про першопублікацію сосюриного вірша в Бахмуті спричинив зацікавлення дослідників до її джерела, бахмутського учнівського журналу 1918 рок, у зазначеного в спогаді під назвою «Вільна Думка». Відомий краєзнавець Донеччини Валерій Романько, досліджуючи ранній період творчості Сосюри, відзначав: «На жаль, ні в архівах Артемівська (колишнього Бахмута), ні в інших архівах України чи за кордоном поки що не віднайдено журналу «Вільна думка».

Про те, що в Бахмуті в 1918 році розпочав виходити журнал «Вільна думка», в першому і єдиному номері якого надрукований вірш В. Сосюри «Чи вже не пора…», згадував у середині 1990-х років відомий місцевий краєзнавець Валентин Замковий (1911 – 2003). На той час він вже мав точніші відомості про цей часопис та вірогідне місцезнаходження його збережених примірників, але, ймовірно, не встиг скористатися цими відомостями в своїй пошуковій роботі.

Сад Чепурковського в Бахмуті. Десь тут у 1917 році містився будинок Українського клубу. Листівка з фондів Бахмутського краєзнавчого музею.

Обкладинка першого й єдиного номера бахмутського журналу «Вільні думки» (1918). Національна історична бібліотека України.

У фондах Бахмутського краєзнавчого музею зберігаються листи, адресовані Валентину Замковому видатним українським бібліографом й книгознавцем Федором Максименком (1897 – 1983). У перші пореволюційні роки Максименко працював інспектором бібліотечної справи при Бахмутському відділі народної освіти, у 1919 – 1920 роках керував Бахмутською міською бібліотекою й першим у Донбасі педагогічним музеєм, а наступні два роки завідував Костянтинівською районною бібліотекою. Протягом багатьох років збирав матеріали до краєзнавчої бібліографії України, і, зокрема, Донеччини. В повоєнні роки Максименко працював у науковій бібліотеці Львівського університету, яка нині носить його ім’я.

Листування Ф. Максименка з В. Замковим тривало з червня 1980 до лютого 1981 року, й стало для артемівського краєзнавця, за його словами, «криницею знань з історії Бахмута». В шести листах патріарха українського книгознавства містяться відомості про багато місцевих імен і подій. Серед бахмутських періодичних видань, які він колись мав у своїй особистій бібліотеці, згадуються «Вільні думки» – літературно-просвітній журнал, який видавав гурток Бахмутської української молоді за редакцією Гната Побігайла. Перший номер журналу вийшов у Бахмуті в січні 1918 р., більше не виходило. «Між іншими матеріалами були вірші В. Сусюри, як він тоді підписувався. Переданий також до Москви, а м.б. до Київської іст. б-ки». В одному з наступних листів – уточнення: «Вільні думки (єдиний №) в 1950-х рр. я передав, здається, в історичну б-ку, або до Москви, або до Києва».

Бахмутянин Федір Максименко, видатний український бібліограф, якому завдячуємо збереженням раритетного номера «Вільні думки».

Пошук за електронним каталогом Національної історичної бібліотеки України виявив, що в її фондах зберігається примірник бахмутського журналу «Вільні думки», ймовірно, переданий туди Максименком. Журнал на 16 сторінках у сірій паперовій обкладинці містить на титульному аркуші автограф, напевне, колишнього власника «В. Данилевич».

Вихідні дані свідчать, що журнал був надрукований у бахмутській друкарні Г.В. Піпко. На останній сторінці – прізвища редактора (Гнат Побігайло) та його помічника (І. Мороз) і подяка Українському Клубу за сприяння коштами у справі видання журналу. Перший і останній номер «Вільних думок» розпочинається вступною статтею «Од редактора». В ній сформульована мета, яку ставили перед собою ініціатори видання: «пробуджувати українську молодь зі сна, давати їй моральних сил в ідейній праці свому народові, організовувати її в єдину міцну спілку».

Поетична творчість В. Сосюри, крім згадуваного вірша «Чи вже не пора…», представлена на сторінках «Вільних думок» невідомою досі ліричною мініатюрою «Вечір». Надрукований також вірш Гриця Скорохода «Не ріс я, а мучивсь. Усе переносив…» з присвятою В. Скороходу. Розділ художньої прози в журналі складають етюди Гната Побігайла «Вечірня мелодія» та І. М. (здогадно, Івана Мороза) «Од і до».

Сторінка журналу з віршем В. Сосюри «Вечір»

Статті, надруковані в журналі, присвячені злободенним тоді питанням шкільної реформи та самоорганізації учнів-українців. Це відозва Ол. Вержбицького «До українців-учнів» та О. В. (можливо, того ж Ол. Вержбицького) «Шкільні організації українців міста Києва»», Ів. Мороза «Реформа середніх шкіл» і підписана криптонімом М. «Наш «Закон Божий». Псевдонімом «Батіг» підписаний фейлетон «Дедеркальська учительська семінарія і духовна школа». Завершується номер публікацією «Статуту Гуртка української шкільної молоді Бахмута». У розділі «Хроніка» подано звістки про утворення вищих українських шкіл та розвиток учнівського й студентського руху в різних регіонах України.

Принаймні двох авторів «Вільних думок» зустрічаємо вже в радянські часи на сторінках бахмутського журналу «Голос печатника», де в березневому «шевченківському» номері за 1924 рік надруковані поруч стаття Г. Скорохода «До 63-х роковин смерті Тараса Григоровича Шевченка» і його ж вірш «Т.Г. Шевченкові» та статті Ол. Вержбицького «Соціальні моменти в творах Шевченка» й «Шевченко й жіноцтво». Вірші Гриця Скорохода знаходяться і в інших номерах цього журналу.

Попри наївність змісту більшості творів, друкованих у часописі Бахмутського гуртка української учнівської молоді, та невправність літературного пера юних авторів, журнал «Вільні думки» заслуговує уваги читача як пам’ятка культури та історії національно-визвольних змагань 1917 – 1921 років у нашому краї. У 2015 році Бахмутський краєзнавчий музей та місцевий осередок Національної спілки краєзнавців України здійснили перевидання першого й єдиного номера цього журналу за примірником, який зберігається в Національній історичній бібліотеці України, зі збереженням мовних особливостей оригіналу.

«Журнал Вільні думки» – обкладинка перевидання 2015 року

Читайте також:

Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Бахмут Сергія Кримського: спогади філософа складють уяву про місто у 30-ті роки ХХ століття

Гнат Побігайло – шлях від редактора україномовного журналу в Бахмуті до еміграції

Вже близько ворожая сила, вона вже підходить до нас: перший вірш Володимира Сосюри в Бахмуті

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Роумінг – це можливість користуватися своїм номером за кордоном, наприклад: телефонувати, користуватися інтернетом або іншими послугами зв’язку. Він потрібен, коли ви подорожуєте за межі країни або регіону, де зазвичай користуєтеся зв’язком, і хочете зберегти можливість дзвонити, приймати SMS чи користуватися інтернетом.

Як правильно підключити роумінг і налаштувати роботу інтернету, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Роумінг закордоном: що перевірити перед поїздкою

Перед поїздкою за межі країни варто переконатися, що у вас не виникне проблем зі зв’язком та мобільним інтернетом.

Уточніть у свого оператора, чи підключена у вас послуга роумінгу, особливо якщо ви плануєте користуватися мобільним інтернетом. Це допоможе уникнути ситуацій, коли зв’язок або передача даних недоступні одразу після прибуття за кордон.

Також дізнайтеся, чи включає ваш тарифний план роумінг і які умови діють у країні, куди ви їдете. Вартість хвилин, SMS та мобільного інтернету може суттєво відрізнятися залежно від напрямку, тому краще перевірити тарифи заздалегідь.

Переконайтеся, що на вашому мобільному рахунку достатньо коштів. У роумінгу послуги можуть бути дорожчими, і недостатній баланс часто стає причиною того, що інтернет або дзвінки не працюють.

Зверніть увагу на налаштування смартфона – перевірте точку доступу (APN), мобільні дані та роумінг даних. Коректні параметри забезпечать стабільне підключення до інтернету.

Перед поїздкою також варто впевнитися, що телефон зможе автоматично підключитися до мережі місцевого оператора. Якщо автоматичне підключення з якоїсь причини недоступне, ви завжди зможете обрати мережу вручну в налаштуваннях.

Що потрібно перед виїздом за кордон

Для того, щоб користуватися роумінгом за кордоном, спершу потрібно:

• вимкнути/вмикнути блокування міжнародних дзвінків, (якщо така функція є в вашого оператора), щоб дзвінки були доступні;
• перевірити, чи на рахунку достатньо коштів – роумінг часто передбачає оплату за хвилини, SMS або інтернет;
• переконатися, що тариф вашого оператора підтримує міжнародний інтернет роумінг;
• перевірити, чи підтримує ваш телефон 4G/5G у країні призначення, якщо плануєте користуватися мобільним інтернетом;
• перевірити, чи підтримує ваш оператор, або оператор-партнер  зв’язок у країні, куди ви їдете.

Як працює роумінг

Роумінг працює за принципом передачі вашого мобільного сигналу в мережу іншого оператора, коли ви знаходитесь поза територією України або зоною покриття свого мобільного оператора.

Тобто, коли ви виїжджаєте за кордон  ваш телефон автоматично шукає доступні мережі інших операторів, а ви підключаєтеся до мережі оператора-партнера.

Після успішної реєстрації у мережі іноземного оператора ви отримуєте можливість:

• дзвонити;
• приймати дзвінки;
• надсилати/отримувати SMS;
• користуватись мобільним інтернетом.

Зазначимо, що усі операції тарифікує ваш український оператор. Тож якщо коротко:  роумінг, це тимчасовий договір між операторами різних країн.

Як увімкнути інтернет у роумінгу (APN, мобільні дані)

Для того, щоб увімкнути можливість використовувати інтернет в роумінгу, потрібно:

• увімкніть мобільні дані у налаштуваннях смартфона;
• активуйте “Роумінг даних” (Data Roaming);
• переконайтесь, що тип мережі встановлено на 4G/3G/5G (залежно від країни);
• якщо інтернет не з’являється, перевірте налаштування APN (має бути internet для Київстару за замовчуванням);
• за потреби перезавантажте смартфон або вручну оберіть оператора в меню вибору мережі.

Для того, щоб підключити функцію на iPhone потрібно:

• відкрийте Налаштування – Стільникові – Параметри стільникових даних.;
• увімкніть опцію “Роумінг даних” (Data Roaming);
• якщо потрібно – вручну оберіть оператора: параметри – вибір мережі – вручну – обрати Vodafone UA, UA-Kyivstar або lifecell (якщо автоматичне не працює).

Для того, щоб підключити функцію на Android потрібно:

• перейдіть до Налаштування – Мобільні мережі (Підключення) – SIM / Оператор;
• увімкніть Мобільні дані;
• для інтернету за кордоном – активуйте Роумінг даних;
• якщо автопідключення не спрацьовує – вручну оберіть оператора.

Як підключити роумінг у Київстар

Є два види підключення: автоматичне та ручне.

• Автоматичне підключення

Роумінг у Київстар активується автоматично, щойно номер під’єднується до мережі партнера за кордоном. Щоб інтернет працював, увімкніть мобільні дані та роумінг даних у смартфоні.

Після реєстрації ви можете дзвонити, приймати дзвінки, надсилати SMS та користуватися інтернетом. Вартість залежить від країни перебування.

• Підключення вручну

Це можна зробити як через дзвінок за номером 477, так і через додаток “Мій Київстар”. 

Як підключити роумінг у Vodafone

Для абонентів передплати роумінг у Vodafone Україна увімкнений за замовчуванням. Головна умова – це наявність достатньої суми на рахунку для користування послугами у країні перебування. Для контрактних абонентів роумінг автоматично активується при переході на тарифи Vodafone Red.

Також можна увімкнути роумінг вручну. Для цього потрібно ввести наступні USSD-коди:

• *600*16# – підключення;
• *600*16*0# – відключення;
• *600*16*1# –  перевірка статусу послуги.

Підключитися також можна й через застосунок оператора.

Як підключити роумінг у lifecell

У lifecell роумінг активується автоматично після входу в мережу іноземного оператора. Для роботи інтернету увімкніть мобільні дані та роумінг даних. Послуги дзвінків, SMS та інтернету будуть доступні відповідно до тарифів lifecell у країні вашого перебування.

Підключення також можна здійснити вручну через коди:

• *141# – меню послуг;
• *150# – деталі тарифу та роумінгу.

Здійснити підключення можна й через застосунок чи особистий кабінет.

Тарифи на роумінг: короткий огляд

• Для тарифів і умов роумінгу у Київстар – дивіться на офіційному сайті або в додатку “Мій Київстар”.
• Для Vodafone Україна – подивитися тарифи можна через додаток My Vodafone або на сайті Vodafone. 
• Для lifecell – інформація про пакети, тарифи та підтримку 4G/5G доступна на сайті lifecell у розділі роумінгу.

Читайте також:

Як зігрітися без світла та опалення: практичні поради на час блекаутів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Попри тимчасову окупацію міста, Бахмут продовжує жити в культурному просторі України. Волонтери ГО “Бахмут Український” через виставки та мистецькі проєкти доводять: ідентичність Донеччини — глибоко українська.

Редакція Бахмут IN.UA разом з однією із засновниць організації “Бахмут Український” Світланою Кравченко підготувала огляд знакових експозицій, що проходили та проходитимуть в Дніпропетровській області взимку.

Культурний фронт та ствердження української ідентичності

Паралельно з волонтерством ГО “Бахмут Український” продовжує реалізовувати культурні ініціативи. В цій роботі беруть участь багато волонтерів, зокрема Світлана Кравченко.

“Ми не прив’язуємося до сезону — культурні проєкти реалізуються постійно“, — зазначає вона в коментарі редакції Бахмут IN.UA.

Лише за останній час громадська організація організувала декілька культурних подій в Дніпропетровській області. Зокрема, нині в місті Самар триває виставка “Про Бахмут мовою українських строїв”, створена у співпраці з творчою майстернею “Бахмутський оберіг”. Як зізнається Світлана Кравченко, через великий інтерес громади експозицію продовжили на січень.

“І на фоні цієї виставки багато відбувається екскурсій цікавих розповідей про Бахмут, презентації, майстер-класи. І це не дає забути про те, що таке місто є в українському просторі, не дивлячись на те, що воно тимчасово окуповане“, — каже одна із засновниць “Бахмуту Українського”.

Окреме місце в діяльності організації займає робота з історичною пам’яттю про українську ідентичність Бахмута. Одним із таких прикладів є картина бахмутського художника Сергія Садчикова “Підняття українського прапора над Бахмутом у 1917 році”. Картина була презентована в бахмутському краєзнавчому музеї восени 2021 року і втрачена в Бахмуті у 2022-му. 

“Ця картина відображає важливу подію, яка відбулася на сході у 1917 році. Вона фіксувала те, що Бахмут на рівні державних органів підтримав Українську Народну Республіку. Ця картина є маркером історії міста, яка показує ще інший бік, котрий зовсім невідомий, як би мовити, великій Україні“, — вказує Світлана Кравченко.

Вона додала, що сама доля в картини не менш бурхлива. Оригінал роботи був знищений у Бахмуті під час повномасштабного вторгнення. Сам же художник переїхав до Німеччини з однією валізою, де з ним зв’язалися активісти “Бахмута Українського”. Їм вдалося надихнути Сергія Садчикова на створення авторської копії вже за кордоном, яку згодом вдалося повернути в Україну і на День прапора у 2025 році вона була презентована в окремій залі музею Дмитра Яворницького в Дніпрі.

Вказана картина буде показана в лютому в стінах Музею спротиву Голодомору до річниці його заснування. ГО “Бахмут Український” також реалізує ще одну культурну ініціативу — виставку “МОВОЮ СЕРЦЯ: українська жінка в художній творчості та дослідженнях Людмили Огнєвої” з циклу “Світлана Кравченко представляє”. Ця виставка розповідає про жінок-політв’язнів часів срср мовою вишивок, зроблених ними в радянських таборах.

Вона є серією експозицій народних майстрів Донеччини, та майстрів з тимчасово окупованих територій України Їх проводять в Дніпровському національному історичному музеї імені Д.І. Яворницького. У стінах того ж музею в кінці лютого в рамках цього ж проєкту Світлани Кравченко планується відкриття ще однієї виставки, присвяченій народній творчості Донеччини.

Читайте також:

Голосування за незалежність та президента в Бахмуті: як у місті проходив референдум 1991 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!