Яскравим явищем у культурному житті повітового міста Бахмута під час Української революції 1917 – 1921 років став вихід журналу «Вільні думки», що був друкованим органом гуртка Бахмутської української шкільної молоді. Саме до нього наш земляк, молодий Володимир Сосюра, подав свій патріотичний вірш «Чи вже не пора…», який вважав своїм літературним дебютом. Про це видання, яке тривалий час вважалося втраченим, розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Спогад про першопублікацію сосюриного вірша в Бахмуті спричинив зацікавлення дослідників до її джерела, бахмутського учнівського журналу 1918 рок, у зазначеного в спогаді під назвою «Вільна Думка». Відомий краєзнавець Донеччини Валерій Романько, досліджуючи ранній період творчості Сосюри, відзначав: «На жаль, ні в архівах Артемівська (колишнього Бахмута), ні в інших архівах України чи за кордоном поки що не віднайдено журналу «Вільна думка».

Про те, що в Бахмуті в 1918 році розпочав виходити журнал «Вільна думка», в першому і єдиному номері якого надрукований вірш В. Сосюри «Чи вже не пора…», згадував у середині 1990-х років відомий місцевий краєзнавець Валентин Замковий (1911 – 2003). На той час він вже мав точніші відомості про цей часопис та вірогідне місцезнаходження його збережених примірників, але, ймовірно, не встиг скористатися цими відомостями в своїй пошуковій роботі.

Сад Чепурковського в Бахмуті. Десь тут у 1917 році містився будинок Українського клубу. Листівка з фондів Бахмутського краєзнавчого музею.

Обкладинка першого й єдиного номера бахмутського журналу «Вільні думки» (1918). Національна історична бібліотека України.

У фондах Бахмутського краєзнавчого музею зберігаються листи, адресовані Валентину Замковому видатним українським бібліографом й книгознавцем Федором Максименком (1897 – 1983). У перші пореволюційні роки Максименко працював інспектором бібліотечної справи при Бахмутському відділі народної освіти, у 1919 – 1920 роках керував Бахмутською міською бібліотекою й першим у Донбасі педагогічним музеєм, а наступні два роки завідував Костянтинівською районною бібліотекою. Протягом багатьох років збирав матеріали до краєзнавчої бібліографії України, і, зокрема, Донеччини. В повоєнні роки Максименко працював у науковій бібліотеці Львівського університету, яка нині носить його ім’я.

Листування Ф. Максименка з В. Замковим тривало з червня 1980 до лютого 1981 року, й стало для артемівського краєзнавця, за його словами, «криницею знань з історії Бахмута». В шести листах патріарха українського книгознавства містяться відомості про багато місцевих імен і подій. Серед бахмутських періодичних видань, які він колись мав у своїй особистій бібліотеці, згадуються «Вільні думки» – літературно-просвітній журнал, який видавав гурток Бахмутської української молоді за редакцією Гната Побігайла. Перший номер журналу вийшов у Бахмуті в січні 1918 р., більше не виходило. «Між іншими матеріалами були вірші В. Сусюри, як він тоді підписувався. Переданий також до Москви, а м.б. до Київської іст. б-ки». В одному з наступних листів – уточнення: «Вільні думки (єдиний №) в 1950-х рр. я передав, здається, в історичну б-ку, або до Москви, або до Києва».

Бахмутянин Федір Максименко, видатний український бібліограф, якому завдячуємо збереженням раритетного номера «Вільні думки».

Пошук за електронним каталогом Національної історичної бібліотеки України виявив, що в її фондах зберігається примірник бахмутського журналу «Вільні думки», ймовірно, переданий туди Максименком. Журнал на 16 сторінках у сірій паперовій обкладинці містить на титульному аркуші автограф, напевне, колишнього власника «В. Данилевич».

Вихідні дані свідчать, що журнал був надрукований у бахмутській друкарні Г.В. Піпко. На останній сторінці – прізвища редактора (Гнат Побігайло) та його помічника (І. Мороз) і подяка Українському Клубу за сприяння коштами у справі видання журналу. Перший і останній номер «Вільних думок» розпочинається вступною статтею «Од редактора». В ній сформульована мета, яку ставили перед собою ініціатори видання: «пробуджувати українську молодь зі сна, давати їй моральних сил в ідейній праці свому народові, організовувати її в єдину міцну спілку».

Поетична творчість В. Сосюри, крім згадуваного вірша «Чи вже не пора…», представлена на сторінках «Вільних думок» невідомою досі ліричною мініатюрою «Вечір». Надрукований також вірш Гриця Скорохода «Не ріс я, а мучивсь. Усе переносив…» з присвятою В. Скороходу. Розділ художньої прози в журналі складають етюди Гната Побігайла «Вечірня мелодія» та І. М. (здогадно, Івана Мороза) «Од і до».

Сторінка журналу з віршем В. Сосюри «Вечір»

Статті, надруковані в журналі, присвячені злободенним тоді питанням шкільної реформи та самоорганізації учнів-українців. Це відозва Ол. Вержбицького «До українців-учнів» та О. В. (можливо, того ж Ол. Вержбицького) «Шкільні організації українців міста Києва»», Ів. Мороза «Реформа середніх шкіл» і підписана криптонімом М. «Наш «Закон Божий». Псевдонімом «Батіг» підписаний фейлетон «Дедеркальська учительська семінарія і духовна школа». Завершується номер публікацією «Статуту Гуртка української шкільної молоді Бахмута». У розділі «Хроніка» подано звістки про утворення вищих українських шкіл та розвиток учнівського й студентського руху в різних регіонах України.

Принаймні двох авторів «Вільних думок» зустрічаємо вже в радянські часи на сторінках бахмутського журналу «Голос печатника», де в березневому «шевченківському» номері за 1924 рік надруковані поруч стаття Г. Скорохода «До 63-х роковин смерті Тараса Григоровича Шевченка» і його ж вірш «Т.Г. Шевченкові» та статті Ол. Вержбицького «Соціальні моменти в творах Шевченка» й «Шевченко й жіноцтво». Вірші Гриця Скорохода знаходяться і в інших номерах цього журналу.

Попри наївність змісту більшості творів, друкованих у часописі Бахмутського гуртка української учнівської молоді, та невправність літературного пера юних авторів, журнал «Вільні думки» заслуговує уваги читача як пам’ятка культури та історії національно-визвольних змагань 1917 – 1921 років у нашому краї. У 2015 році Бахмутський краєзнавчий музей та місцевий осередок Національної спілки краєзнавців України здійснили перевидання першого й єдиного номера цього журналу за примірником, який зберігається в Національній історичній бібліотеці України, зі збереженням мовних особливостей оригіналу.

«Журнал Вільні думки» – обкладинка перевидання 2015 року

Читайте також:

Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Бахмут Сергія Кримського: спогади філософа складють уяву про місто у 30-ті роки ХХ століття

Гнат Побігайло – шлях від редактора україномовного журналу в Бахмуті до еміграції

Вже близько ворожая сила, вона вже підходить до нас: перший вірш Володимира Сосюри в Бахмуті

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

В умовах повномасштабної війни в Україні спостерігається значне зростання кількості шахрайських дій під час здійснення фінансових операцій в інтернеті. Зловмисники постійно вигадують нові схеми для виманювання коштів та банківських даних громадян.

Детальніше про головні кіберзагрози розповідає Бахмут IN.UA.

Фішингові QR-коди у громадських місцях

За даними Кіберполіції, в Україні активізувалася схема з підміною QR-кодів у загальнодоступних місцях. Шахраї наклеюють власні QR-коди поверх офіційних інформаційних табличок або розміщують фальшиві оголошення на парковках, у громадському транспорті, на афішах чи в місцях збору благодійних внесків.

Скануючи такий код, користувач потрапляє на фішинговий сайт, що копіює офіційний сервіс, де його змушують ввести банківські дані.

Як захиститися:

• скануйте QR-коди лише з надійних джерел та перевіряйте наклейку на наявність слідів підміни (додатковий шар, нерівні краї, інший шрифт);
• використовуйте функцію попереднього перегляду посилання у смартфоні та обов’язково перевіряйте URL-адресу після переходу (наявність https:// та точне написання домену);
• за потреби сплатити послугу онлайн використовуйте віртуальну або тимчасову картку із мінімальним балансом.

Безпечний онлайн-шопінг та захист від фішингу

Купівля товарів у мережі — одна з найпоширеніших сфер для махінацій. Шахраї розміщують оголошення про продаж товарів за привабливими цінами і вимагають часткову або повну передплату, після чого видаляють оголошення та зникають.

Крім того, аферисти створюють фішингові сайти, які зовні копіюють популярні маркетплейси (наприклад, замість rozetka.ua створюють roz3tka.ua або сторонній домен), аби виманити реквізити карток.

Головні правила безпечних покупок:

• не сплачуйте наперед. У разі найменших сумнівів надавайте перевагу післяплаті при отриманні товару в відділенні пошти;
• перевіряйте адреси та домени та звертайте увагу на кожну літеру в стрічці браузера та заходьте на сайти через перевірені джерела чи офіційні додатки;
• використовуйте віртуальну картку;
• залишайтеся всередині платформи під час покупок на майданчиках оголошень, спілкуйтеся з продавцем виключно у вбудованому чаті сайту й не переходьте в сторонні месенджери;
• не розголошуйте дані, зокрема термін дії картки, CVV-код та PIN-код.

Прохання про допомогу в месенджерах та фейкові дзвінки “з банку”

Ще дві популярні схеми пов’язані з використанням соціальної інженерії та зломів акаунтів.

Перша — це прохання позичити гроші в месенджері: Якщо вам надходить повідомлення від друга, родича чи колеги в месенджері (Telegram, Viber, Facebook) з проханням терміново перерахувати кошти на картку, ймовірно, його акаунт зламали. Перш ніж надсилати гроші, обов’язково зв’яжіться з цією людиною іншим каналом (зателефонуйте на мобільний) та уточніть інформацію.

Друга — дзінки від псевдопрацівники банків: Зловмисники телефонують під виглядом співробітників служби безпеки банку чи операторів зв’язку і повідомляють про “підозрілі транзакції” або спроби зняття коштів.

Пам’ятайте:

• Справжній працівник банку ніколи не запитує реквізити картки, CVV-код, паролі з СМС та підтвердження 3D-Secure. У разі підозрілих дій банк самостійно заблокує картку і запросить вас до відділення.
• Банківські працівники ніколи не вимагатимуть встановлювати додатки для віддаленого керування пристроєм (TeamViewer, AnyDesk тощо) чи здійснювати маніпуляції в банкоматах.
• Не вказуйте фінансовий номер у публічних оголошеннях, переведіть його на контрактну основу з мобільним оператором або встановіть пароль на перевипуск SIM-карти.

Що робити, якщо ви стали жертвою шахраїв

Якщо ви випадково ввели свої дані на фішинговому сайті або перерахували кошти аферистам:

• негайно зателефонуйте до свого банку та заблокуйте платіжні картки й доступ до інтернет-банкінгу.
• подайте електронне звернення до Департаменту кіберполіції на офіційному сайті ticket.cyberpolice.gov.ua або зверніться до найближчого відділення поліції.

Читайте також:

“Я повірила, бо вони знали всі мої персональні дані”: шахраї обікрали бахмутянку на 90 тисяч гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство оборони України уточнило правила військового обліку бійців. Зміни стосуються визначення дати виключення зі списків особового складу в разі підтвердження загибелі після зникнення безвісти чи полону, спрощення процедури призначення на посади після самовільного залишення частини (СЗЧ), а також обліку під час переміщення військових до нових місць служби.

Детальніше про нові правила розповідає Бахмут IN.UA.

Виключення зі списків у разі підтвердження загибелі

Зміна стосується військовослужбовців, які раніше вважалися зниклими безвісти за особливих обставин або перебували в полоні чи заручниках, якщо згодом з’явилося офіційне підтвердження їхньої загибелі.

Відтепер датою виключення бійця зі списків особового складу буде дата офіційної реєстрації смерті (дата складання актового запису про смерть у свідоцтві).

Раніше військових виключали зі списків наступного дня після дати, зазначеної у медичному свідоцтві. Проте через те, що офіційне підтвердження та реєстрація смерті могли відбуватися через тривалий час після фактичної загибелі, виникали юридичні розбіжності та плутанина при розрахунку пільгових періодів і оформленні пенсій для родин.

Як зазначила заступниця Міністра оборони України Любов Галан, відтепер військовий облік буде чітко узгоджений з офіційною датою реєстрації смерті, що спростить для близьких оформлення пенсій, пільг та державних допомог.

Важливо: зміни не передбачають автоматичного перегляду раніше виданих наказів. Якщо військовослужбовця виключили зі списків до 30 жовтня 2026 року і родина прагне оскаржити визначену дату виключення, робити це доведеться у судовому порядку.

Призначення на посаду після повернення із СЗЧ

Наказ № 357 скоротив перелік відомостей, які вказуються в наказі про призначення на посаду військовослужбовця, який добровольно повернувся після СЗЧ:

• замість повної назви посади з деталізацією підпорядкування та військового органу тепер зазначатимуть умовне найменування частини (наприклад: «солдат Сидоренко І.І., військовослужбовець в/ч А0000»), зберігаючи при цьому повну назву частини, до якої призначають бійця;
• у примітках зазначатимуть лише рік народження та ідентифікаційний код (РНОКПП), вилучивши дані про освіту, підставу призначення та рівнозначність посади.

Це рішення покликане значно пришвидшити процесуальну підготовку документів та призначення бійців до нових підрозділів.

Облік під час переміщення до нового місця служби

Змінено алгоритм обліку мобілізованих, яких направляють до іншої частини у складі команди поповнення:

• від дня, коли старший команди підписує акт приймання поповнення, військовослужбовець одразу зараховується до списків особового складу нової частини (до фактичного прибуття він значитиметься там як тимчасово відсутній);
• раніше під час транспортування боєць залишався на обліку попередньої частини.

Це нововведення чітко закріплює відповідальність за новою військовою частиною щодо оформлення всіх необхідних документів, якщо під час переміщення боєць отримає травму, здійснить СЗЧ або з ним трапиться інша надзвичайна подія.

Облік призовників та кандидатів на контракт

Окремий порядок заповнення електронних журналів та взяття на облік запроваджено для громадян, які прибули до ТЦК та СП за мобілізацією, а також іноземців та осіб без громадянства, які проходять відбір на службу за контрактом. Зарахування таких осіб на продовольче забезпечення відтепер офіційно оформлюватиметься наказом по стройовій частині.

Читайте також:

Закрита інформація: які дані про зниклих та загиблих військових не можуть отримати родичі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!