Яскравим явищем у культурному житті повітового міста Бахмута під час Української революції 1917 – 1921 років став вихід журналу «Вільні думки», що був друкованим органом гуртка Бахмутської української шкільної молоді. Саме до нього наш земляк, молодий Володимир Сосюра, подав свій патріотичний вірш «Чи вже не пора…», який вважав своїм літературним дебютом. Про це видання, яке тривалий час вважалося втраченим, розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Спогад про першопублікацію сосюриного вірша в Бахмуті спричинив зацікавлення дослідників до її джерела, бахмутського учнівського журналу 1918 рок, у зазначеного в спогаді під назвою «Вільна Думка». Відомий краєзнавець Донеччини Валерій Романько, досліджуючи ранній період творчості Сосюри, відзначав: «На жаль, ні в архівах Артемівська (колишнього Бахмута), ні в інших архівах України чи за кордоном поки що не віднайдено журналу «Вільна думка».

Про те, що в Бахмуті в 1918 році розпочав виходити журнал «Вільна думка», в першому і єдиному номері якого надрукований вірш В. Сосюри «Чи вже не пора…», згадував у середині 1990-х років відомий місцевий краєзнавець Валентин Замковий (1911 – 2003). На той час він вже мав точніші відомості про цей часопис та вірогідне місцезнаходження його збережених примірників, але, ймовірно, не встиг скористатися цими відомостями в своїй пошуковій роботі.

Сад Чепурковського в Бахмуті. Десь тут у 1917 році містився будинок Українського клубу. Листівка з фондів Бахмутського краєзнавчого музею.

Обкладинка першого й єдиного номера бахмутського журналу «Вільні думки» (1918). Національна історична бібліотека України.

У фондах Бахмутського краєзнавчого музею зберігаються листи, адресовані Валентину Замковому видатним українським бібліографом й книгознавцем Федором Максименком (1897 – 1983). У перші пореволюційні роки Максименко працював інспектором бібліотечної справи при Бахмутському відділі народної освіти, у 1919 – 1920 роках керував Бахмутською міською бібліотекою й першим у Донбасі педагогічним музеєм, а наступні два роки завідував Костянтинівською районною бібліотекою. Протягом багатьох років збирав матеріали до краєзнавчої бібліографії України, і, зокрема, Донеччини. В повоєнні роки Максименко працював у науковій бібліотеці Львівського університету, яка нині носить його ім’я.

Листування Ф. Максименка з В. Замковим тривало з червня 1980 до лютого 1981 року, й стало для артемівського краєзнавця, за його словами, «криницею знань з історії Бахмута». В шести листах патріарха українського книгознавства містяться відомості про багато місцевих імен і подій. Серед бахмутських періодичних видань, які він колись мав у своїй особистій бібліотеці, згадуються «Вільні думки» – літературно-просвітній журнал, який видавав гурток Бахмутської української молоді за редакцією Гната Побігайла. Перший номер журналу вийшов у Бахмуті в січні 1918 р., більше не виходило. «Між іншими матеріалами були вірші В. Сусюри, як він тоді підписувався. Переданий також до Москви, а м.б. до Київської іст. б-ки». В одному з наступних листів – уточнення: «Вільні думки (єдиний №) в 1950-х рр. я передав, здається, в історичну б-ку, або до Москви, або до Києва».

Бахмутянин Федір Максименко, видатний український бібліограф, якому завдячуємо збереженням раритетного номера «Вільні думки».

Пошук за електронним каталогом Національної історичної бібліотеки України виявив, що в її фондах зберігається примірник бахмутського журналу «Вільні думки», ймовірно, переданий туди Максименком. Журнал на 16 сторінках у сірій паперовій обкладинці містить на титульному аркуші автограф, напевне, колишнього власника «В. Данилевич».

Вихідні дані свідчать, що журнал був надрукований у бахмутській друкарні Г.В. Піпко. На останній сторінці – прізвища редактора (Гнат Побігайло) та його помічника (І. Мороз) і подяка Українському Клубу за сприяння коштами у справі видання журналу. Перший і останній номер «Вільних думок» розпочинається вступною статтею «Од редактора». В ній сформульована мета, яку ставили перед собою ініціатори видання: «пробуджувати українську молодь зі сна, давати їй моральних сил в ідейній праці свому народові, організовувати її в єдину міцну спілку».

Поетична творчість В. Сосюри, крім згадуваного вірша «Чи вже не пора…», представлена на сторінках «Вільних думок» невідомою досі ліричною мініатюрою «Вечір». Надрукований також вірш Гриця Скорохода «Не ріс я, а мучивсь. Усе переносив…» з присвятою В. Скороходу. Розділ художньої прози в журналі складають етюди Гната Побігайла «Вечірня мелодія» та І. М. (здогадно, Івана Мороза) «Од і до».

Сторінка журналу з віршем В. Сосюри «Вечір»

Статті, надруковані в журналі, присвячені злободенним тоді питанням шкільної реформи та самоорганізації учнів-українців. Це відозва Ол. Вержбицького «До українців-учнів» та О. В. (можливо, того ж Ол. Вержбицького) «Шкільні організації українців міста Києва»», Ів. Мороза «Реформа середніх шкіл» і підписана криптонімом М. «Наш «Закон Божий». Псевдонімом «Батіг» підписаний фейлетон «Дедеркальська учительська семінарія і духовна школа». Завершується номер публікацією «Статуту Гуртка української шкільної молоді Бахмута». У розділі «Хроніка» подано звістки про утворення вищих українських шкіл та розвиток учнівського й студентського руху в різних регіонах України.

Принаймні двох авторів «Вільних думок» зустрічаємо вже в радянські часи на сторінках бахмутського журналу «Голос печатника», де в березневому «шевченківському» номері за 1924 рік надруковані поруч стаття Г. Скорохода «До 63-х роковин смерті Тараса Григоровича Шевченка» і його ж вірш «Т.Г. Шевченкові» та статті Ол. Вержбицького «Соціальні моменти в творах Шевченка» й «Шевченко й жіноцтво». Вірші Гриця Скорохода знаходяться і в інших номерах цього журналу.

Попри наївність змісту більшості творів, друкованих у часописі Бахмутського гуртка української учнівської молоді, та невправність літературного пера юних авторів, журнал «Вільні думки» заслуговує уваги читача як пам’ятка культури та історії національно-визвольних змагань 1917 – 1921 років у нашому краї. У 2015 році Бахмутський краєзнавчий музей та місцевий осередок Національної спілки краєзнавців України здійснили перевидання першого й єдиного номера цього журналу за примірником, який зберігається в Національній історичній бібліотеці України, зі збереженням мовних особливостей оригіналу.

«Журнал Вільні думки» – обкладинка перевидання 2015 року

Читайте також:

Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Бахмут Сергія Кримського: спогади філософа складють уяву про місто у 30-ті роки ХХ століття

Гнат Побігайло – шлях від редактора україномовного журналу в Бахмуті до еміграції

Вже близько ворожая сила, вона вже підходить до нас: перший вірш Володимира Сосюри в Бахмуті

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

У липні 2026 року послуга автоматичної реєстрації фізичної особи-підприємця у сервісі “Дія” функціонує в оновленому форматі. Процедура обробки заяви відбувається повністю онлайн без залучення державного реєстратора. У більшості випадків створення ФОП триває кілька хвилин після підписання заяви.

Детальніше про те, як відкрити ФОП через “Дію” — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як відкрити ФОП через “Дію”

Для оформлення статусу підприємця необхідний мінімальний перелік документів. Користувачу знадобляться паспорт громадянина України, податковий номер та кваліфікований електронний підпис або система “Дія.Підпис”, яку можна створити безплатно безпосередньо у додатку.

Процес відкриття ФОП складається з кількох послідовних етапів. Спочатку на порталі “Дія” необхідно зареєструватися або авторизуватися за допомогою системи BankID чи електронного підпису. Після цього у розділі “Послуги” на головній сторінці потрібно обрати меню “Створення бізнесу”, а потім натиснути на опцію “Автоматична реєстрація ФОП”. Сервіс супроводжує процес текстовими підказками щодо вибору системи оподаткування та кодів економічної діяльності.

На етапі заповнення онлайн-форми у заяві вказуються такі дані:

• підтвердження громадянства України та унікальний номер запису в реєстрі, який знаходиться поруч із ID-карткою або закордонним паспортом у застосунку;
• адреса реєстрації місця проживання;
• один або декілька видів економічної діяльності;
• інформація про ведення підприємницької діяльності на спрощеній системі у поточному році;
• тип системи оподаткування;
• місце здійснення діяльності;
• статус платника податку на додану вартість;
• актуальний номер телефону та електронна пошта.

Сформовану заяву за потреби можна завантажити та роздрукувати. Для підтвердження документа накладається кваліфікований електронний підпис. Заява опрацьовується автоматично, після чого сповіщення про результат надходить на вказану електронну пошту та в кабінет громадянина.

Виписка про реєстрацію формується після того, як податкова служба та органи статистики візьмуть підприємця на облік. Цей документ містить ключову інформацію про ФОП і зберігається в кабінеті громадянина.

Особливості функціонування сервісу

Реєстрація ФОП через портал є повністю безплатним. Процес заповнення заяви триває до десяти хвилин, а сама реєстрація займає до однієї хвилини.

Податкова служба отримує дані автоматично, тому окремо звертатися до органів для взяття на облік не потрібно. Сповіщення про це надходить в електронний кабінет платника. Також із 2025 року сервіс пропонує спрощений довідник КВЕДів для популярних видів діяльності, зокрема у сферах ІТ, торгівлі, креативу та фрилансу.

Перед початком реєстрації користувачам необхідно перевірити коректність даних у профілі застосунку “Дія” та ознайомитися з податковими зобов’язаннями для обраної системи оподаткування. У разі виникнення труднощів передбачена можливість звернення до служби підтримки сервісу.

Після успішної реєстрації підприємці отримують можливість змінити КВЕД, подавши відповідну заяву через застосунок без створення нового ФОП. У розділі “Мій бізнес” зберігаються всі податкові довідки, виписки та сповіщення. Крім того, доступні опції створення електронної печатки, замовлення бізнес-картки онлайн та оформлення картки національного кешбеку.

Читайте також:

Виплати до Дня Незалежності: кому потрібно самостійно подавати заяву до Пенсійного фонду

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Станом на липень 2026 року в штаті Сіверської міської військової адміністрації працювали двоє людей. А в Сіверській міській раді — 22 посадових осіб та двоє працівників. Редакція Бахмут IN.UA подала запит, аби дізнатися, яку зарплату отримували посадовці Сіверської МВА та міськради у першому півріччі 2026 року.

Детальний аналіз заробітних плат у матеріалі Бахмут IN.UA.

Сіверська МВА: яку зарплату отримували у першому півріччі 2026 року

У відповідь на запит редакції Сіверська МВА повідомляє, що станом на липень 2026 року в складі МВА працюють двоє людей.

• Олексій Воробйов, начальник Сіверської МВА, за перше півріччя 2026 року отримав 863 842,27 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 294 488,94 гривень, а найменша у березні — 77 010,93 гривень.
• Ганна Кіхтєва, заступниця начальника Сіверської МВА, за перше півріччя 2026 року отримала 516 703,58 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 155 440,08 гривень. Всі інші місяці рівень зарплати був сталий і складав 72 252,70 гривень.

Сіверська міська рада: яку зарплату отримували у першому півріччі 2026 року

У відповідь на запит Сіверська МВА повідомила, що штатна чисельність працівників Сіверської міськради станом на липень 2026 році складала 22 посадових осіб і двоє працівників.

Найвищу зарплату за півріччя — 471 824,77 гривень — отримав перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Віталій Гатченко. Найнижчу зарплату — 25 516,95 гривень — отримав прибиральник службових приміщень, який працює на 0,25 ставки, його ім’я не вказується.

З січня по червень (включно) 2026 року посадовці Сіверської міськради отримали такі зарплати:

• Андрій Черняєв, міський голова — 75 067,98 гривень. Щомісячна зарплата була сталою і складала 12 511,33 гривень;
• Тетяна Волошина, секретарка міської ради — 68 812,02 гривень. Щомісячна зарплата була сталою і складала 11 468,67 гривень;
• Наталія Прусаченко, керуюча справами виконкому — 340 519,26 гривень. Найвища оплата праці була у січні — 91 069,38 гривень, а найменша у лютому — 44 917,65 гривень;
• Віталій Гатченко, перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради — 471 824,77 гривень. Найвища оплата праці була у травні — 204 496,11 гривень, а найменша у березні — 36 939,24 гривень;
• Віктор Буслов, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради — 383 535,78 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 66 186,18 гривень, а найменша у травні — 59 165,20 гривень;
• Марина Хорсун, заступниця міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради — 74 828,82 гривень. Працює з травня. Оплата праці у травні склала 35 382,29 гривень, у червні — 39 446,53 гривень;
• Інна Стешенко, староста Серебрянського округу — 171 375,69 гривень. Найвища оплата праці була у квітні — 31 496,03 гривень, а найменша у січні — 19 930,36 гривень;
• Людмила Іващенко, начальниця – головна бухгалтерка — 313 932,30 гривень. Найвища оплата праці була у квітні — 90 521,20 гривень, всі інші місяці рівень зарплати коливався від 43 до 45 тисяч гривень;
• Алла Бочерова, заступниця начальника – заступниця головного бухгалтера — 281 994,57 гривень. Найвища оплата праці була у квітні — 107 649,09 гривень, а найменша у січні — 23 273,56 гривень;
• Дмитро Романенко, головний спеціаліст з правового забезпечення — 293 997,35 гривень. Найвища оплата праці була у січні і лютому — по 52 700 гривень, а найменша у березні і травні — по 45 200 гривень;
• Оксана Юрченко, начальниця відділу надання адміністративних послуг — 165 589,69 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 29 156,16 гривень, а найменша у лютому, березні і травні — по 26 858,18 гривень;
• Вікторія Баран, начальниця відділу з питань економічного розвитку — 268 815,14 гривень. Більшість місяців зарплата була сталою — 36 060,30 гривень. Лише два місяці зарплата відрізнялася: у червні — 88 377,28 гривень, у квітні — 36 196,76 гривень;
• Рустам Агаєв, спеціаліст І категорії відділу з питань економічного розвитку — 83 368,02 гривень. Працює з квітня. Найвища оплата праці була у червні — 44 576,20 гривень, а найменша у квітні — 18 281,82 гривень;
• Вадим Фомішин, начальник відділу з питань цивільного захисту, мобілізаційної, обороннної роботи — 292 262,67 гривень. Найвища оплата праці була у квітні — 92 458,67 гривень, а найменша у червні — 22 737,60 гривень;
• Наталія Маркова, спеціалістка І категорії відділу з питань цивільного захисту, мобілізаційної, оборннної роботи — 157 895,02 гривень. Найвища оплата праці була у квітні — 33 265,26 гривень, а найменша у травні — 18 724,98 гривень;
• Олена Оводова, начальниця відділу житлово-комунального господарства — 245 344,50 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 48 859 гривень, решта місяців зарплата була сталою — 39 297,10 гривень;
• Аліна Шерстюкова, головна спеціалістка відділу житлово-комунального господарства — 165 439,78 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 32 689,78 гривень, решта місяців зарплата була сталою — 26 550 гривень;
• Таіна Володіна, провідна спеціалістка відділу житлово-комунального господарства — 186 200,01 гривень. Більшість місяців зарплата була сталою — 26 200 гривень. Лише два місяці зарплата відрізнялася: у березні — 49 140,23 гривень, у червні — 32 259,78 гривень;
• Юлія Кібець, провідна спеціалістка відділу житлово-комунального господарства — 141 239,78 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 30 439,78 гривень, а найменша у січні і лютому — по 19 940 гривень;
• Юлія Даниленко, спеціалістка І категорії з діловодства, обліку та реєстрації кореспонденції — 188 312,45 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 57 906,70 гривень, а найменша у січні — 25 545,75 гривень;
• Наталія Токарева, головна спеціалістка з організації діловодства та архівного зберігання документів — 144 779,56 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 39 639,78 гривень, а найменша у січні, березні і травні — по 19 800 гривень;
• Наталія Вайцеховська, головна спеціалістка відділу з питань ветеранської політики — 278 467,48 гривень. Більшість місяців зарплата була сталою — 46 282,50 гривень. Лише два місяці зарплата відрізнялася: у березні — 46 915,20 гривень, у червні — 46 422,28 гривень;
• Світлана Різникова, спеціалістка І категорії відділу з питань ветеранської політики — 151 624,78 гривень. Більшість місяців зарплата була сталою — 24 490 гривень. Лише два місяці зарплата відрізнялася: у травні — 24 390 гривень, у червні — 29 274,78 гривень;
• водій службового автомобіля (ім’я працівника не зазначається) — 356 935,58 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 65 422,28 гривень, а найменша у лютому — 30 990,70 гривень;
• прибиральник службових приміщень (0,25 ставки, ім’я працівника не зазначається) — 25 516,95 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 4 281,95 гривень, решта місяців зарплата була сталою — 4 247 гривень.

Також МВА звітує про зарплати колишніх працівників, які працювали у міськраді. Це:

• Світлана Гатченко, яка працювала заступницею міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради. Вона працювала до червня. За п’ять місяців роботи отримала 347 716,44 гривень;
• Василь Хлистов, який працював головним спеціалістом з інформаційних технологій, аналізу та цифрової трансформації. Він працював до червня. За п’ять місяців роботи отримав 91 125,98 гривень;
• Анастасія Старостенко, яка працювала головною спеціалісткою з питань сім’ї та молоді. Вона працювала до травня. За чотири місяці роботи отримала 85 887,15 гривень.

За даними Сіверської МВА, всі розміри зарплат вказані включно з преміями.

Нагадаємо, що редакція Бахмут IN.UA з метою висвітлення зарплат посадовців надіслала інформаційні запити до міськрад Бахмутського району. Ми просили надати для публікації дані про зарплати працівників МВА, міськрад та комунальних підприємств за перше півріччя 2026 року. Бахмутська МВА вже надала відповідь, аналіз зарплат працівників Бахмутської міськради ми публікували раніше. Натомість Часовоярська МВА відмовилася надавати дані про зарплати.

Читайте також:

• Скільки заробили за І півріччя 2026 працівники Бахмутських КП: детальний огляд
• Які зарплати отримували працівники Бахмутської МВА в першому півріччі 2026 року
• Як працює бюджет окупованої громади: пояснюємо на прикладі Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!