Як краєзнавці відшукали журнал бахмутської української молоді початку ХХ століття

Семаковська Тетяна 14:25, 27 Серпня 2022

289684181 554066389589469 1564719349760378288 n 877d4Яскравим явищем у культурному житті повітового міста Бахмута під час Української революції 1917 – 1921 років став вихід журналу «Вільні думки», що був друкованим органом гуртка Бахмутської української шкільної молоді. Саме до нього наш земляк, молодий Володимир Сосюра, подав свій патріотичний вірш «Чи вже не пора…», який вважав своїм літературним дебютом. Про це видання, яке тривалий час вважалося втраченим, розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Спогад про першопублікацію сосюриного вірша в Бахмуті спричинив зацікавлення дослідників до її джерела, бахмутського учнівського журналу 1918 рок, у зазначеного в спогаді під назвою «Вільна Думка». Відомий краєзнавець Донеччини Валерій Романько, досліджуючи ранній період творчості Сосюри, відзначав: «На жаль, ні в архівах Артемівська (колишнього Бахмута), ні в інших архівах України чи за кордоном поки що не віднайдено журналу «Вільна думка».

Про те, що в Бахмуті в 1918 році розпочав виходити журнал «Вільна думка», в першому і єдиному номері якого надрукований вірш В. Сосюри «Чи вже не пора…», згадував у середині 1990-х років відомий місцевий краєзнавець Валентин Замковий (1911 – 2003). На той час він вже мав точніші відомості про цей часопис та вірогідне місцезнаходження його збережених примірників, але, ймовірно, не встиг скористатися цими відомостями в своїй пошуковій роботі.

289684181 554066389589469 1564719349760378288 n 877d4

Сад Чепурковського в Бахмуті. Десь тут у 1917 році містився будинок Українського клубу. Листівка з фондів Бахмутського краєзнавчого музею.

290646972 715324522862866 1453328125769200615 n 3185c

Обкладинка першого й єдиного номера бахмутського журналу «Вільні думки» (1918). Національна історична бібліотека України.

У фондах Бахмутського краєзнавчого музею зберігаються листи, адресовані Валентину Замковому видатним українським бібліографом й книгознавцем Федором Максименком (1897 – 1983). У перші пореволюційні роки Максименко працював інспектором бібліотечної справи при Бахмутському відділі народної освіти, у 1919 – 1920 роках керував Бахмутською міською бібліотекою й першим у Донбасі педагогічним музеєм, а наступні два роки завідував Костянтинівською районною бібліотекою. Протягом багатьох років збирав матеріали до краєзнавчої бібліографії України, і, зокрема, Донеччини. В повоєнні роки Максименко працював у науковій бібліотеці Львівського університету, яка нині носить його ім’я.

Листування Ф. Максименка з В. Замковим тривало з червня 1980 до лютого 1981 року, й стало для артемівського краєзнавця, за його словами, «криницею знань з історії Бахмута». В шести листах патріарха українського книгознавства містяться відомості про багато місцевих імен і подій. Серед бахмутських періодичних видань, які він колись мав у своїй особистій бібліотеці, згадуються «Вільні думки» – літературно-просвітній журнал, який видавав гурток Бахмутської української молоді за редакцією Гната Побігайла. Перший номер журналу вийшов у Бахмуті в січні 1918 р., більше не виходило. «Між іншими матеріалами були вірші В. Сусюри, як він тоді підписувався. Переданий також до Москви, а м.б. до Київської іст. б-ки». В одному з наступних листів – уточнення: «Вільні думки (єдиний №) в 1950-х рр. я передав, здається, в історичну б-ку, або до Москви, або до Києва».

290266094 3171536816428911 1938723793566923179 n da354

Бахмутянин Федір Максименко, видатний український бібліограф, якому завдячуємо збереженням раритетного номера «Вільні думки».

Пошук за електронним каталогом Національної історичної бібліотеки України виявив, що в її фондах зберігається примірник бахмутського журналу «Вільні думки», ймовірно, переданий туди Максименком. Журнал на 16 сторінках у сірій паперовій обкладинці містить на титульному аркуші автограф, напевне, колишнього власника «В. Данилевич».


Вихідні дані свідчать, що журнал був надрукований у бахмутській друкарні Г.В. Піпко. На останній сторінці – прізвища редактора (Гнат Побігайло) та його помічника (І. Мороз) і подяка Українському Клубу за сприяння коштами у справі видання журналу. Перший і останній номер «Вільних думок» розпочинається вступною статтею «Од редактора». В ній сформульована мета, яку ставили перед собою ініціатори видання: «пробуджувати українську молодь зі сна, давати їй моральних сил в ідейній праці свому народові, організовувати її в єдину міцну спілку».

Поетична творчість В. Сосюри, крім згадуваного вірша «Чи вже не пора…», представлена на сторінках «Вільних думок» невідомою досі ліричною мініатюрою «Вечір». Надрукований також вірш Гриця Скорохода «Не ріс я, а мучивсь. Усе переносив…» з присвятою В. Скороходу. Розділ художньої прози в журналі складають етюди Гната Побігайла «Вечірня мелодія» та І. М. (здогадно, Івана Мороза) «Од і до».

290270094 780611983295388 2937124592837536363 n 5c63c

Сторінка журналу з віршем В. Сосюри «Вечір»

Статті, надруковані в журналі, присвячені злободенним тоді питанням шкільної реформи та самоорганізації учнів-українців. Це відозва Ол. Вержбицького «До українців-учнів» та О. В. (можливо, того ж Ол. Вержбицького) «Шкільні організації українців міста Києва»», Ів. Мороза «Реформа середніх шкіл» і підписана криптонімом М. «Наш «Закон Божий». Псевдонімом «Батіг» підписаний фейлетон «Дедеркальська учительська семінарія і духовна школа». Завершується номер публікацією «Статуту Гуртка української шкільної молоді Бахмута». У розділі «Хроніка» подано звістки про утворення вищих українських шкіл та розвиток учнівського й студентського руху в різних регіонах України.

Принаймні двох авторів «Вільних думок» зустрічаємо вже в радянські часи на сторінках бахмутського журналу «Голос печатника», де в березневому «шевченківському» номері за 1924 рік надруковані поруч стаття Г. Скорохода «До 63-х роковин смерті Тараса Григоровича Шевченка» і його ж вірш «Т.Г. Шевченкові» та статті Ол. Вержбицького «Соціальні моменти в творах Шевченка» й «Шевченко й жіноцтво». Вірші Гриця Скорохода знаходяться і в інших номерах цього журналу.

Попри наївність змісту більшості творів, друкованих у часописі Бахмутського гуртка української учнівської молоді, та невправність літературного пера юних авторів, журнал «Вільні думки» заслуговує уваги читача як пам’ятка культури та історії національно-визвольних змагань 1917 – 1921 років у нашому краї. У 2015 році Бахмутський краєзнавчий музей та місцевий осередок Національної спілки краєзнавців України здійснили перевидання першого й єдиного номера цього журналу за примірником, який зберігається в Національній історичній бібліотеці України, зі збереженням мовних особливостей оригіналу.

290610411 1248088249354413 1625654235137454230 n 5c05b«Журнал Вільні думки» – обкладинка перевидання 2015 року

Читайте також:

Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Бахмут Сергія Кримського: спогади філософа складють уяву про місто у 30-ті роки ХХ століття

Гнат Побігайло – шлях від редактора україномовного журналу в Бахмуті до еміграції

Вже близько ворожая сила, вона вже підходить до нас: перший вірш Володимира Сосюри в Бахмуті

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Як відновити втрачені документи: свідоцтво про народження, шлюб, смерть та права на житло

Семаковська Тетяна 12:00, 22 Листопада 2026
Оформлення документів / фото ілюстративне

Якщо ви загубили свідоцтво про народження, шлюб, смерть або документи на нерухоме майно, їх можна офіційно відновити. Покроковий алгоритм дій залежить від типу втраченого документа та наявності відомостей про нього в державних реєстрах.

Як діяти в кожній ситуації та де отримати фахову юридичну підтримку, пояснили в системі надання безоплатної правничої допомоги (БПД). Детальніше розповідає Бахмут IN.UA.

Як відновити свідоцтво про народження, шлюб чи смерть

Якщо свідоцтво про народження, шлюб, розірвання шлюбу або смерть було загублено, викрадено, пошкоджено чи знищено, його можна отримати повторно. Єдиний виняток стосується шлюбу, який уже розірвано — у такому разі свідоцтво про його укладення повторно не видається.

Щоб замовити дублікат документа, потрібно звернутися:

  • в Україні — до будь-якого відділу ДРАЦС незалежно від місця державної реєстрації акта цивільного стану та вашого місця проживання;
  • за кордоном — до дипломатичного представництва або консульської установи України.

Повторне свідоцтво видають за наявності паспорта (паспортного документа) заявника. Залежно від виду документа подати заяву можуть:

  • людина, щодо якої складено актовий запис;
  • батьки, усиновлювачі, опікуни чи піклувальники;
  • представники закладів охорони здоров’я, навчальних чи інших закладів, де постійно перебуває дитина, а також органів опіки та піклування;
  • другий із подружжя, діти, близькі родичі померлої людини та спадкоємці — якщо йдеться про свідоцтво про смерть.

Як відновити документи на квартиру чи будинок

Якщо право власності на нерухомість зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, власник може отримати інформацію з цього реєстру у вигляді витягу. Такий витяг підтверджує право власності та, зокрема, дає змогу подати заяву на компенсацію, якщо житло було пошкоджене чи знищене.

Отримати витяг можна двома способами:

  • у паперовій формі — звернутися з паспортом і документом про сплату адміністративного збору до помічника нотаріуса, адміністратора ЦНАПу або державного реєстратора прав на нерухоме майно;
  • в електронній формі (за наявності технічної можливості) — замовити через портал “Дія” або офіційний вебсайт Міністерства юстиції України.

Якщо ж даних у реєстрі немає, варто з’ясувати можливість отримання дубліката правовстановлюючого документа в органі, який його видавав. Для цього потрібно звернутися до нотаріуса, органу місцевого самоврядування (ОМС) або до ЦНАПу (якщо йдеться про дублікат свідоцтва про приватизацію).

У випадках, коли документ на нерухомість був оформлений до 1 січня 2013 року й інформацію про нього не вносили до Держреєстру речових прав, а отримати дублікат неможливо, право власності можуть зареєструвати на підставі відомостей з інших реєстрів або архівів БТІ. Якщо жоден із цих способів не дав результату, доведеться звертатися до суду.

Де отримати безоплатну юридичну допомогу

Зі складанням заяви до суду та супроводом справи можуть допомогти юристи системи надання безоплатної правничої допомоги — така послуга передбачена для пільгових категорій громадян, визначених ст. 14 Закону України “Про безоплатну правничу допомогу”, зокрема для внутрішньо переміщених осіб.

Отримати первинну консультацію щодо відновлення документів можна будь-яким зручним способом:

  • зателефонувати на гарячу лінію 0 800 213 103 (усі дзвінки в межах України безкоштовні);
  • написати фахівцям у Telegram (@LegalAidUkraineBot), Viber, Facebook або Instagram;
  • звернутися особисто до найближчого бюро правничої допомоги.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

Росіяни здійснили 290 атак, із них 118 — на Покровському напрямку — Генштаб ЗСУ

Семаковська Тетяна 11:00, 22 Листопада 2026
Донеччина / фото з DeepState

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському та Костянтинівському напрямках, де протягом доби українські військові зупинили 13 та 10 штурмів відповідно. Загалом у Донецькій області протягом минулої доби зафіксували 29 наступальних дій російських військових, що на 17 менше, ніж напередодні. Інтенсивність штурмів найбільше знизилася на Покровському напрямку — удвічі (на 13 атак), тоді як на Костянтинівському тиск зріс на один штурм.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше атак протягом минулої доби, 21 листопада, зафіксовано на Покровському напрямку. За даними Генштабу, тут українські військові зупинили 13 штурмів противника — на 13 менше, ніж добою раніше. Російські військові намагалися просунутися неподалік Вільного, Добропілля та в бік Кучерового Яру, Чернігівки, Святогорівки, Мирного, Сергіївки й Новопавлівки. На момент вечірнього зведення три штурми тривали.

За попередніми підрахунками, на Покровському напрямку російські військові втратили 11 одиниць автомобільної техніки, чотири одиниці спеціальної техніки, чотири пункти управління БПЛА та 30 укриттів противника, а пошкодили — 11 одиниць автотехніки, три артилерійські системи, п’ять одиниць спецтехніки, три пункти управління БПЛА та 120 укриттів. Крім того, знищено або подавлено 230 безпілотних літальних апаратів різних типів.

На Костянтинівському напрямку зафіксовано 10 атак — на 1 більше, ніж напередодні. Противник вів штурмові дії у районі Костянтинівки та в бік Новопавлівки, одне боєзіткнення тривало.

На Лиманському напрямку минулої доби росіяни провели 5 атак — на 1 менше, ніж днем раніше. Українські військові зупинили спроби противника просунутися вперед у бік Зеленої Долини, Лимана та Діброви.

На Слов’янському напрямку противник здійснив 1 атаку (на 4 менше, ніж за попередню добу) — поблизу Миколаївки.

На Краматорському напрямку минулої доби російські військові наступальних дій не проводили, як і напередодні.

Втрати росіян за 21 листопада

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 21 листопада російські військові втратили:

  • близько 2 310 осіб особового складу (пораненими та вбитими);
  • 2 танки;
  • 39 бойових броньованих машин;
  • 66 артилерійських систем;
  • 6 РСЗВ;
  • 6 наземних робототехнічних комплексів;
  • 1 392 БПЛА оперативно-тактичного рівня;
  • 243 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн;
  • 4 одиниці спецтехніки.

Бойові дії на Донеччині за тиждень (16–22 листопада)

Найбільше атак протягом тижня, з 16 по 22 листопада, зафіксовано на Покровському напрямку. За даними Генштабу, тут українські військові зупинили 118 штурмів противника. Російські військові атакували у районах та в напрямку Білицького, Добропілля, Мирного, Сергіївки, Новопавлівки, Торецького, Вільного, Світлого, Молодецького, Кучерового Яру, Грузького, Ганнівки, Чернігівки, Новофедорівки, Новогришиного, Новопідгороднього, Нового Донбасу, Красноподілля, Гулівого та Святогорівки.

На Костянтинівському напрямку за тиждень зафіксовано 87 атак. Противник вів штурмові дії в районах та у бік Новодмитрівки, Костянтинівки, Довгої Балки, Вільного, Молочарки, Кіндратівки, Миколайпілля, Новоселівки, Кучерового Яру, Торецького, Софіївки, Новопавлівки та Золотого Колодязя.

На Лиманському напрямку за цей період росіяни провели 49 атак. Українські військові зупинили спроби противника просунутися вперед у районах та у напрямку Надії, Ставків, Лимана, Зарічного, Нового, Мирного, Ямполя, Греківки, Зеленої Долини, Колодязів та Діброви.

На Слов’янському напрямку противник здійснив 34 атаки — у районах та в бік Ямполя, Кривої Луки, Озерного, Миколаївки, Пискунівки, Діброви та Оріхуватки.

На Краматорському напрямку протягом тижня російські військові провели 2 атаки — у бік Попасного та Малинівки.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як відновити втрачені документи: свідоцтво про народження, шлюб, смерть та права на житло

Якщо ви загубили свідоцтво про народження, шлюб, смерть або документи на нерухоме майно, їх можна офіційно відновити. Покроковий алгоритм дій залежить від типу втраченого документа […]

Росіяни здійснили 290 атак, із них 118 — на Покровському напрямку — Генштаб ЗСУ

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському та Костянтинівському напрямках, де протягом доби українські військові зупинили 13 та 10 штурмів відповідно. […]

Робота в ОПК для ветеранів: як знайти вакансію та пройти навчання через портал ZBROYA

Міністерство оборони України розвиває можливості для захисників і захисниць, які завершили військову службу та прагнуть продовжити професійний шлях в оборонно-промисловому комплексі (ОПК). На порталі державних […]

10:00, 22.11.2026 Скопіч Дмитро

Пільговий проїзд для ветеранів по-новому: як працюватиме система та коли запрацює

Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №5651-2, який запускає реформу пільгових пасажирських перевезень. Документ змінює механізм оплати поїздок для ветеранів війни […]

Фронт на Донеччині: росіяни зменшили кількість атак на Костянтинівському та Лиманському напрямках

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському та Костянтинівському напрямках, де протягом доби українські військові зупинили 26 та 9 штурмів відповідно. […]