Яскравим явищем у культурному житті повітового міста Бахмута під час Української революції 1917 – 1921 років став вихід журналу «Вільні думки», що був друкованим органом гуртка Бахмутської української шкільної молоді. Саме до нього наш земляк, молодий Володимир Сосюра, подав свій патріотичний вірш «Чи вже не пора…», який вважав своїм літературним дебютом. Про це видання, яке тривалий час вважалося втраченим, розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Спогад про першопублікацію сосюриного вірша в Бахмуті спричинив зацікавлення дослідників до її джерела, бахмутського учнівського журналу 1918 рок, у зазначеного в спогаді під назвою «Вільна Думка». Відомий краєзнавець Донеччини Валерій Романько, досліджуючи ранній період творчості Сосюри, відзначав: «На жаль, ні в архівах Артемівська (колишнього Бахмута), ні в інших архівах України чи за кордоном поки що не віднайдено журналу «Вільна думка».

Про те, що в Бахмуті в 1918 році розпочав виходити журнал «Вільна думка», в першому і єдиному номері якого надрукований вірш В. Сосюри «Чи вже не пора…», згадував у середині 1990-х років відомий місцевий краєзнавець Валентин Замковий (1911 – 2003). На той час він вже мав точніші відомості про цей часопис та вірогідне місцезнаходження його збережених примірників, але, ймовірно, не встиг скористатися цими відомостями в своїй пошуковій роботі.

Сад Чепурковського в Бахмуті. Десь тут у 1917 році містився будинок Українського клубу. Листівка з фондів Бахмутського краєзнавчого музею.

Обкладинка першого й єдиного номера бахмутського журналу «Вільні думки» (1918). Національна історична бібліотека України.

У фондах Бахмутського краєзнавчого музею зберігаються листи, адресовані Валентину Замковому видатним українським бібліографом й книгознавцем Федором Максименком (1897 – 1983). У перші пореволюційні роки Максименко працював інспектором бібліотечної справи при Бахмутському відділі народної освіти, у 1919 – 1920 роках керував Бахмутською міською бібліотекою й першим у Донбасі педагогічним музеєм, а наступні два роки завідував Костянтинівською районною бібліотекою. Протягом багатьох років збирав матеріали до краєзнавчої бібліографії України, і, зокрема, Донеччини. В повоєнні роки Максименко працював у науковій бібліотеці Львівського університету, яка нині носить його ім’я.

Листування Ф. Максименка з В. Замковим тривало з червня 1980 до лютого 1981 року, й стало для артемівського краєзнавця, за його словами, «криницею знань з історії Бахмута». В шести листах патріарха українського книгознавства містяться відомості про багато місцевих імен і подій. Серед бахмутських періодичних видань, які він колись мав у своїй особистій бібліотеці, згадуються «Вільні думки» – літературно-просвітній журнал, який видавав гурток Бахмутської української молоді за редакцією Гната Побігайла. Перший номер журналу вийшов у Бахмуті в січні 1918 р., більше не виходило. «Між іншими матеріалами були вірші В. Сусюри, як він тоді підписувався. Переданий також до Москви, а м.б. до Київської іст. б-ки». В одному з наступних листів – уточнення: «Вільні думки (єдиний №) в 1950-х рр. я передав, здається, в історичну б-ку, або до Москви, або до Києва».

Бахмутянин Федір Максименко, видатний український бібліограф, якому завдячуємо збереженням раритетного номера «Вільні думки».

Пошук за електронним каталогом Національної історичної бібліотеки України виявив, що в її фондах зберігається примірник бахмутського журналу «Вільні думки», ймовірно, переданий туди Максименком. Журнал на 16 сторінках у сірій паперовій обкладинці містить на титульному аркуші автограф, напевне, колишнього власника «В. Данилевич».

Вихідні дані свідчать, що журнал був надрукований у бахмутській друкарні Г.В. Піпко. На останній сторінці – прізвища редактора (Гнат Побігайло) та його помічника (І. Мороз) і подяка Українському Клубу за сприяння коштами у справі видання журналу. Перший і останній номер «Вільних думок» розпочинається вступною статтею «Од редактора». В ній сформульована мета, яку ставили перед собою ініціатори видання: «пробуджувати українську молодь зі сна, давати їй моральних сил в ідейній праці свому народові, організовувати її в єдину міцну спілку».

Поетична творчість В. Сосюри, крім згадуваного вірша «Чи вже не пора…», представлена на сторінках «Вільних думок» невідомою досі ліричною мініатюрою «Вечір». Надрукований також вірш Гриця Скорохода «Не ріс я, а мучивсь. Усе переносив…» з присвятою В. Скороходу. Розділ художньої прози в журналі складають етюди Гната Побігайла «Вечірня мелодія» та І. М. (здогадно, Івана Мороза) «Од і до».

Сторінка журналу з віршем В. Сосюри «Вечір»

Статті, надруковані в журналі, присвячені злободенним тоді питанням шкільної реформи та самоорганізації учнів-українців. Це відозва Ол. Вержбицького «До українців-учнів» та О. В. (можливо, того ж Ол. Вержбицького) «Шкільні організації українців міста Києва»», Ів. Мороза «Реформа середніх шкіл» і підписана криптонімом М. «Наш «Закон Божий». Псевдонімом «Батіг» підписаний фейлетон «Дедеркальська учительська семінарія і духовна школа». Завершується номер публікацією «Статуту Гуртка української шкільної молоді Бахмута». У розділі «Хроніка» подано звістки про утворення вищих українських шкіл та розвиток учнівського й студентського руху в різних регіонах України.

Принаймні двох авторів «Вільних думок» зустрічаємо вже в радянські часи на сторінках бахмутського журналу «Голос печатника», де в березневому «шевченківському» номері за 1924 рік надруковані поруч стаття Г. Скорохода «До 63-х роковин смерті Тараса Григоровича Шевченка» і його ж вірш «Т.Г. Шевченкові» та статті Ол. Вержбицького «Соціальні моменти в творах Шевченка» й «Шевченко й жіноцтво». Вірші Гриця Скорохода знаходяться і в інших номерах цього журналу.

Попри наївність змісту більшості творів, друкованих у часописі Бахмутського гуртка української учнівської молоді, та невправність літературного пера юних авторів, журнал «Вільні думки» заслуговує уваги читача як пам’ятка культури та історії національно-визвольних змагань 1917 – 1921 років у нашому краї. У 2015 році Бахмутський краєзнавчий музей та місцевий осередок Національної спілки краєзнавців України здійснили перевидання першого й єдиного номера цього журналу за примірником, який зберігається в Національній історичній бібліотеці України, зі збереженням мовних особливостей оригіналу.

«Журнал Вільні думки» – обкладинка перевидання 2015 року

Читайте також:

Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Бахмут Сергія Кримського: спогади філософа складють уяву про місто у 30-ті роки ХХ століття

Гнат Побігайло – шлях від редактора україномовного журналу в Бахмуті до еміграції

Вже близько ворожая сила, вона вже підходить до нас: перший вірш Володимира Сосюри в Бахмуті

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) є найбільш поширеними хворобами у осінньо-зимовий сезон. З настанням холодів лікарі щорічно фіксують збільшення захворюваності. Цьогоріч бахмутські медики спостерігають стабільну, але високу захворюваність на грип та ГРВІ.

Які симптоми найчастіше зустрічаються цього сезону, за яких симптомів треба негайно звертатися до медиків та як знизити ризики захворіти, редакції Бахмут IN.UA розповіла Ганна Чеботенко — лікарка-терапевтка Багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування міста Бахмут.

Які віруси зараз циркулюють в Україні, симптоми

Цього року в Україні домінують віруси грипу А та респіраторні віруси. Загалом їх налічують близько 200 видів. Залежно від того, яким вірусом захворіла людина, відрізняються і протікання хвороби.

“У цьому сезоні домінують віруси грипу, зокрема грип А, та респіраторні віруси. Це і риновірус, і аденовірус, і коронавірус нікуди не зник. Залежно від того, яким вірусом заразилася людина, буде залежати форма протікання захворювання. Але, як правило, ці віруси вражають слизові оболонки верхніх дихальних шляхів: носа, горла. Саме тому, передусім, з’являються такі симптоми, як нежить, закладеність носа, біль у горлі, кашель. Може бути підвищення температури, але зазвичай це 37-37,5 градусів”, — розповіла лікарка-терапевтка Ганна Чеботенко.

Оскільки цього сезону активно циркулює вірус грипу, люди можуть відчувати різкий початок хвороби, переважно починається це з високої температури.

“У зв’язку з тим, що в цьому сезоні циркулює вірус грипу А, то для нього характерний більш гострий, раптовий початок хвороби. Починається, як правило, з більш високої температури, це більше 38 і до 40 градусів. Супроводжується головним болем, ломотою в тілі, болем у м’язах, сильною втомою. А вже характерні катаральні явища (ред. ураження верхніх дихальних шляхів) і кашель, як правило, з’являються на другу-третю добу від початку захворювання”, — розповіла лікарка.

За словами терапевтки, зараз спостерігається стабільна, але висока захворювальність на грип та ГРВІ. За статистикою, протягом минулого тижня на Київщині, де зараз працює бахмутська лікарня, захворіли понад 11 тисяч людей. При цьому захворюваність не досягає епідеміологічного порогу.

У порівнянні з другим тижнем січня захворюваність знизилась на на 1,8%.

ГРВІ і грип: коли звертатися до лікаря

Серед симптомів, за яких треба найближчим часом звернутися до лікаря: висока температура, ускладнене дихання, сильні біль у горлі і виділення з носа. Також лікуватися під наглядом лікаря рекомендують людям з хронічними або важкими супутніми хворобами і вагітним жінкам.

“Негайно або найближчим часом потрібно звернутися до лікаря, якщо температура 39 та більше градусів і не збивається жарознижувальними препаратами. Або коли після кількох днів нормальної температури вона знову підвищується. Коли з’являється задишка або кашель з гнійним мокротинням, коли турбує сильний біль у горлі або в ділянці обличчя і при цьому з’являються гнійні виділення з носа, коли наростає слабкість, сонливість. Також хочу наголосити, що пацієнти, які мають хронічні хвороби легень, серця, ендокринну чи онкопатологію, вагітні пацієнтки навіть при легких формах респіраторної хвороби вимагають уваги лікаря”, — зауважила Ганна Чеботенко.

Лікарка також називає перелік симптомів, за яких людині потрібна екстрена допомога. Викликати швидку допомогу вона радить за таких симптомів:

• виразна задишка;
• висипи на шкірі;
• синюшний відтінок шкіри;
• блювота;
• пронос;
• біль у грудях;
• зниження артеріального тиску, поява аритмії або сповільнення пульсу;
• судоми; 
• втрата свідомості.

Найбільший ризик ускладнень мають діти віком до 5 років, вагітні, люди з хронічними хворобами легень і серця, люди з ослабленим імунітетом та люди віком понад 65 років.

Кроки для профілактики грипу і ГРВІ

Убезпечити себе від грипу та ГРВІ можна, дотримуючись таких заходів:

• регулярне миття рук;
• провітрювання приміщення;
• уникнення скупчення людей;
• вакцинація. 

Серед цих заходів лікарка вважає саме вакцинацію найефективнішим методом профілактики. У разі захворювання вона зменшує ризик серцевих ускладнень, госпіталізації та смерті.

Читайте також:

• Які аптеки працюватимуть у Києві під час відключень світла: перелік
• Ожеледиця і падіння: що робити у разі травмування взимку та хто несе за це відповідальність
• Гуманітарна допомога онкопацієнтам: як отримати нову підтримку від ГО “Афіна. Жінки проти раку”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Евакуація цивільного населення з Донецької області в останні дні триває у штатному режимі, попри складну безпекову та погодну ситуацію. Волонтерські та гуманітарні організації фіксують стабільний попит на виїзд із прифронтових громад і забезпечують повний супровід людей — від подання заявки до розселення у безпечних регіонах.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ірина Панченко, регіональна координаторка проєкту з евакуації та соціального перевезення в Харківській та Донецькій областях.

Евакуація на Донеччині

За словами Ірини Панченко, наразі евакуація охоплює місто Дружківка, Миколаївку, Краматорськ, Слов’янськ та інші населені пункти Донецької області. Щоб виїхати, люди звертаються на гарячу лінію гуманітарної місії та залишають заявку.

Вона додає що у більшості випадків між поданням заявки та фактичним виїздом минає не більше однієї доби. Якщо людина звертається сьогодні, то вже наступного дня її можуть евакуювати. В такому темпі лише за останній тиждень вдалося евакуювати близько 100 людей.

До волонтерів звертаються різні категорії населення — люди старшого віку, родини з дітьми, а також мешканці громад, де оголошена примусова евакуація сімей з дітьми. Йдеться, зокрема, про Святогірську та Миколаївську громади.

Евакуація здійснюється з урахуванням потреб людей: дозволено брати особисті речі та домашніх тварин. Водночас за словами координаторки, запитів на залучення вантажівок для перевезення великої кількості майна останніми місяцями не надходило.

Динаміка заявок і вплив зовнішніх факторів

Кількість заявок на евакуацію змінюється залежно від кількох факторів. Основними серед них залишаються інтенсивність обстрілів, погодні умови та святкові періоди. Під час свят багато людей намагалися залишитися вдома, однак після їх завершення кількість звернень зросла.

Проте, на думку Ірини Панченко, нестабільність ситуації навколо погодних умов часто може стримувати частину людей від евакуації, адже вони вагаються через невизначеність щодо подальшого проживання.

Куди доставляють евакуйованих

За словами Ірини Панченко, людей забирають безпосередньо з місць проживання та доставляють на транзитний пункт у місті Лозова. Там працює окрема команда, яка займається логістикою та подальшим розселенням. Вже звідти організовується подальше перевезення до різних регіонів України: або потягом (квитки оплачує Донецька ОВА), або евакуаційними автобусами до Одеси, Полтави, Кривого Рогу при наявності достатньої кількості охочих переїхати в певний населений пункт.

“Наприклад, у нас був 2 тижні тому один приклад. 14 людей були поселені в Одеську область, де був знайдений притулок, куди люди можуть переїхати та жити. Ми змогли допомогти в евакуації цих людей, надавши евакуаційний автобус“, — каже регіональна координаторка місії.

Основні виклики для волонтерів

Евакуація має певні проблемні питання, які можуть викликати складнощі. Одним з таких Ірина Панченко виділяє вивезення маломобільних та лежачих осіб. Формально місія може вивозити їх за допомогою наявного медичного транспорту в супроводі лікаря. Проте, складність полягає в пошуку місць для подальшого проживання таких людей, особливо якщо вони не мають родичів в Україні.

Читайте також:

Центр підтримки бахмутян у Вінниці збирає інформацію від родин, щоб надати допомогу: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!