Яскравим явищем у культурному житті повітового міста Бахмута під час Української революції 1917 – 1921 років став вихід журналу «Вільні думки», що був друкованим органом гуртка Бахмутської української шкільної молоді. Саме до нього наш земляк, молодий Володимир Сосюра, подав свій патріотичний вірш «Чи вже не пора…», який вважав своїм літературним дебютом. Про це видання, яке тривалий час вважалося втраченим, розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Спогад про першопублікацію сосюриного вірша в Бахмуті спричинив зацікавлення дослідників до її джерела, бахмутського учнівського журналу 1918 рок, у зазначеного в спогаді під назвою «Вільна Думка». Відомий краєзнавець Донеччини Валерій Романько, досліджуючи ранній період творчості Сосюри, відзначав: «На жаль, ні в архівах Артемівська (колишнього Бахмута), ні в інших архівах України чи за кордоном поки що не віднайдено журналу «Вільна думка».

Про те, що в Бахмуті в 1918 році розпочав виходити журнал «Вільна думка», в першому і єдиному номері якого надрукований вірш В. Сосюри «Чи вже не пора…», згадував у середині 1990-х років відомий місцевий краєзнавець Валентин Замковий (1911 – 2003). На той час він вже мав точніші відомості про цей часопис та вірогідне місцезнаходження його збережених примірників, але, ймовірно, не встиг скористатися цими відомостями в своїй пошуковій роботі.

Сад Чепурковського в Бахмуті. Десь тут у 1917 році містився будинок Українського клубу. Листівка з фондів Бахмутського краєзнавчого музею.

Обкладинка першого й єдиного номера бахмутського журналу «Вільні думки» (1918). Національна історична бібліотека України.

У фондах Бахмутського краєзнавчого музею зберігаються листи, адресовані Валентину Замковому видатним українським бібліографом й книгознавцем Федором Максименком (1897 – 1983). У перші пореволюційні роки Максименко працював інспектором бібліотечної справи при Бахмутському відділі народної освіти, у 1919 – 1920 роках керував Бахмутською міською бібліотекою й першим у Донбасі педагогічним музеєм, а наступні два роки завідував Костянтинівською районною бібліотекою. Протягом багатьох років збирав матеріали до краєзнавчої бібліографії України, і, зокрема, Донеччини. В повоєнні роки Максименко працював у науковій бібліотеці Львівського університету, яка нині носить його ім’я.

Листування Ф. Максименка з В. Замковим тривало з червня 1980 до лютого 1981 року, й стало для артемівського краєзнавця, за його словами, «криницею знань з історії Бахмута». В шести листах патріарха українського книгознавства містяться відомості про багато місцевих імен і подій. Серед бахмутських періодичних видань, які він колись мав у своїй особистій бібліотеці, згадуються «Вільні думки» – літературно-просвітній журнал, який видавав гурток Бахмутської української молоді за редакцією Гната Побігайла. Перший номер журналу вийшов у Бахмуті в січні 1918 р., більше не виходило. «Між іншими матеріалами були вірші В. Сусюри, як він тоді підписувався. Переданий також до Москви, а м.б. до Київської іст. б-ки». В одному з наступних листів – уточнення: «Вільні думки (єдиний №) в 1950-х рр. я передав, здається, в історичну б-ку, або до Москви, або до Києва».

Бахмутянин Федір Максименко, видатний український бібліограф, якому завдячуємо збереженням раритетного номера «Вільні думки».

Пошук за електронним каталогом Національної історичної бібліотеки України виявив, що в її фондах зберігається примірник бахмутського журналу «Вільні думки», ймовірно, переданий туди Максименком. Журнал на 16 сторінках у сірій паперовій обкладинці містить на титульному аркуші автограф, напевне, колишнього власника «В. Данилевич».

Вихідні дані свідчать, що журнал був надрукований у бахмутській друкарні Г.В. Піпко. На останній сторінці – прізвища редактора (Гнат Побігайло) та його помічника (І. Мороз) і подяка Українському Клубу за сприяння коштами у справі видання журналу. Перший і останній номер «Вільних думок» розпочинається вступною статтею «Од редактора». В ній сформульована мета, яку ставили перед собою ініціатори видання: «пробуджувати українську молодь зі сна, давати їй моральних сил в ідейній праці свому народові, організовувати її в єдину міцну спілку».

Поетична творчість В. Сосюри, крім згадуваного вірша «Чи вже не пора…», представлена на сторінках «Вільних думок» невідомою досі ліричною мініатюрою «Вечір». Надрукований також вірш Гриця Скорохода «Не ріс я, а мучивсь. Усе переносив…» з присвятою В. Скороходу. Розділ художньої прози в журналі складають етюди Гната Побігайла «Вечірня мелодія» та І. М. (здогадно, Івана Мороза) «Од і до».

Сторінка журналу з віршем В. Сосюри «Вечір»

Статті, надруковані в журналі, присвячені злободенним тоді питанням шкільної реформи та самоорганізації учнів-українців. Це відозва Ол. Вержбицького «До українців-учнів» та О. В. (можливо, того ж Ол. Вержбицького) «Шкільні організації українців міста Києва»», Ів. Мороза «Реформа середніх шкіл» і підписана криптонімом М. «Наш «Закон Божий». Псевдонімом «Батіг» підписаний фейлетон «Дедеркальська учительська семінарія і духовна школа». Завершується номер публікацією «Статуту Гуртка української шкільної молоді Бахмута». У розділі «Хроніка» подано звістки про утворення вищих українських шкіл та розвиток учнівського й студентського руху в різних регіонах України.

Принаймні двох авторів «Вільних думок» зустрічаємо вже в радянські часи на сторінках бахмутського журналу «Голос печатника», де в березневому «шевченківському» номері за 1924 рік надруковані поруч стаття Г. Скорохода «До 63-х роковин смерті Тараса Григоровича Шевченка» і його ж вірш «Т.Г. Шевченкові» та статті Ол. Вержбицького «Соціальні моменти в творах Шевченка» й «Шевченко й жіноцтво». Вірші Гриця Скорохода знаходяться і в інших номерах цього журналу.

Попри наївність змісту більшості творів, друкованих у часописі Бахмутського гуртка української учнівської молоді, та невправність літературного пера юних авторів, журнал «Вільні думки» заслуговує уваги читача як пам’ятка культури та історії національно-визвольних змагань 1917 – 1921 років у нашому краї. У 2015 році Бахмутський краєзнавчий музей та місцевий осередок Національної спілки краєзнавців України здійснили перевидання першого й єдиного номера цього журналу за примірником, який зберігається в Національній історичній бібліотеці України, зі збереженням мовних особливостей оригіналу.

«Журнал Вільні думки» – обкладинка перевидання 2015 року

Читайте також:

Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Бахмут Сергія Кримського: спогади філософа складють уяву про місто у 30-ті роки ХХ століття

Гнат Побігайло – шлях від редактора україномовного журналу в Бахмуті до еміграції

Вже близько ворожая сила, вона вже підходить до нас: перший вірш Володимира Сосюри в Бахмуті

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

У червні 2026 року багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування міста Бахмут провела десятки закупівель через електронну систему Prozorro. Загальна вартість успішних та активних тендерів склала понад 2,2 мільйона гривень. Основні кошти медичний заклад спрямував на фармацевтичну продукцію, витратні медичні матеріали та спеціалізований ремонт обладнання.

Детальний огляд витрат лікарні — редакція Бахмут IN.UA.

Закупівлі багатопрофільної лікарні Бахмута у червні 2026

Для забезпечення медичного процесу лікарня здійснила закупівлі ліків та спеціальних препаратів. До цього переліку увійшли:

• фармацевтична продукція (лікарські засоби) — 498 200 гривень;
• наркотичні та психотропні препарати — 330 000 гривень;
• вакцина для профілактики захворювань, що викликаються вірусом папіломи людини (9-валентна) — 228 800 гривень;
• лабораторні реактиви — 70 000 гривень;
• онкологічні препарати — 60 000 гривень;
• розчин для ін’єкцій промедол — 30 400 гривень;
• лікарські засоби для лікування хвороб нервової системи та захворювань органів чуття — 15 000 гривень;
• препарат віракса (500 мг) — 10 396,12 гривні.

Медичні матеріали та інструменти

Значну частину тендерів медичного закладу склало придбання витратних матеріалів, інструментів та засобів реєстрації медичної інформації:

• перев’язувальні матеріали — 196 500 гривень;
• медичні матеріали нехімічні та гематологічні одноразового застосування — 152 800 гривень;
• медичні матеріали нехімічні та гематологічні одноразового застосування — 92 700 гривень;
• швидкі тести для визначення інфекційних захворювань та тести-набори для аналізаторів — 65 000 гривень;
• стоматологічні та вузькоспеціалізовані інструменти та прилади — 58 500 гривень;
• гель для ЕЕГ, електроди для холтера, стрічка для ЕКГ — 13 600 гривень;
• скальпелі хірургічні з нержавіючої сталі — 12 800 гривень;
• скальпелі хірургічні з нержавіючої сталі — 8 200 гривень;
• приладдя для венепункції та забору крові — 6 600 гривень;
• тестові смужки для аналізу сечі — 6 500 гривень;
• серветка спиртова, просочена ізопропіловим спиртом — 6 000 гривень;
• контейнери та пакети для забору матеріалу для аналізів, дренажі та комплекти — 6 000 гривень;
• приладдя для венепункції та забору крові — 4 300 гривень;
• серветки антисептичні на основі ізопропілового спирту — 3 000 гривень;
• стрічка для ЕКГ — 2 500 гривень.

Послуги, ремонт та господарські закупівлі

Лікарня також замовляла послуги з обслуговування техніки, проведення ремонтних робіт та закуповувала матеріали для функціонування закладу:

• поточний ремонт цифрової мамографічної системи — 297 000 гривень;
• послуги з ремонту і технічного обслуговування охолоджувальних установок — 39 600 гривень;
• тканинні ролети — 18 100,08 гривні;
• електричні лампи розжарення та світлодіодні панелі — 9 680,60 гривні;
• будівельні товари, фасадні та кабінетні таблички зі шрифтом Брайля — 8 840 гривень;
• проведення вимірювання опору ізоляції електричних мереж — 7 000 гривень;
• паперові чи картонні реєстраційні журнали — 5 760 гривень;
• страховий платіж згідно з договором — 4 352 гривні;
• конструкційні матеріали різні, ЛДСП та кромка — 3 571,82 гривні;
• прилади для вимірювання витрати, рівня та тиску рідин і газів — 1 392 гривні;
• столярні та теслярні роботи, розкрій та порізка матеріалів — 933,04 гривні;
• автоматичний вимикач для захисту електричних кіл — 363 гривні.

Загальна сума успішних та активних закупівель медичного закладу за червень 2026 року склала 2 274 388,66 гривні. Найдорожчою позицією стала закупівля загальних лікарських засобів за 498 200 гривень, а найдешевшою — придбання автоматичного вимикача за 363 гривні. Водночас низка торгів, зокрема на закупівлю обладнання для анестезії та додаткових партій перев’язувальних матеріалів, не відбулася.

Читйте також

Часовоярська МВА у червні витратила найменше коштів від початку року: скільки саме

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Абоненти мобільного оператора lifecell мають можливість отримати консультацію служби підтримки кількома способами. Зв’язатися зі спеціалістами можна через безкоштовні короткі номери, дзвінки з інших мереж, а також за допомогою месенджерів та онлайн-чатів.

Детальніше про те, як саме зв’язатися з оператором lifecell — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як зв’язатися з оператором lifecell

lifecell — одна з найпопулярніших компаній, яка надає послуги мобільного зв’язку в Україні. Її послугами користуються понад 10 мільйонів українців та українок.

Бренд має декілька робочих номерів, завдяки яким громадяни та громадянки можуть зв’язатися з оператором для розв’язання проблемних питань чи отримання додаткової інформації про умови власного тарифу.

Найшвидший спосіб зв’язку для абонентів мережі — короткий номер 5433. Дзвінки на цю лінію є безоплатними з мобільних номерів оператора. Після з’єднання з автовідповідачем абоненту необхідно прослухати голосове меню та обрати відповідний пункт для перемикання розмови на живого оператора.

Зв’язок з номерів інших операторів та міських телефонів

Для дзвінків з номерів Vodafone, Київстар або зі стаціонарних телефонів працює єдина гаряча лінія 0 800 20 5433. Дзвінки на цей номер не тарифікуються по всій території України. Цей спосіб підходить для випадків, коли основна SIM-картка втрачена, телефон зламався або виникли технічні збої на лінії.

Під час дзвінка з міського телефону апарат необхідно перевести в тональний режим. Для цього потрібно виконати наступні дії:

• знайти на трубці перемикач з позначенням “P/T” або “T” і перевести його в положення “T”;
• натиснути зірочку * після набору номера, якщо спеціального перемикача немає.

Після з’єднання необхідно діяти за стандартною процедурою — прослухати автовідповідач та обрати пункт для зв’язку з фахівцем.

Як зателефонувати оператору у роумінгу

Абоненти, які перебувають за кордоном, можуть зателефонувати до контакт-центру за номером +380 (63) 543 3111. З’єднання також відбувається через автовідповідач, де треба обрати пункт для зв’язку з експертом. Вартість такого дзвінка розраховується за розцінками оператора країни перебування.

Для уникнення додаткових роумінгових витрат компанія пропонує користуватися онлайн-чатом, який працює по всьому світу.

Текстова підтримка: онлайн-чат та соціальні мережі

Отримати текстову допомогу можна на офіційному сайті lifecell у розділі “Підтримка”. У вікні віртуального помічника треба ввести запит “консультація експерта” та пройти обов’язкову авторизацію за номером телефону.

Також існує варіант чату без авторизації за посиланням. Алгоритм дій тут наступний:

• вказати у спеціальній формі ім’я, номер телефону та електронну пошту;
• написати своє запитання у відповідне поле;
• натиснути кнопку “Почати розмову”;
• дочекатися з’єднання з оператором, яке відбувається протягом 5 хвилин.

Підтримка lifecell через Телеграм-бот

Зв’язатися з живим фахівцем можна через офіційний Телеграм-бот компанії. Для цього потрібно зайти у розділ “Підтримка” на сайті оператора та натиснути на іконку Telegram у нижньому правому куті, після чого відбудеться перенаправлення у додаток. Процедура з’єднання виглядає так:

• відкрити меню у боті та обрати пункт “Підтримка”;
• натиснути “Так” у вікні із запитанням “Вам потрібна консультація експерта?”;
• пройти авторизацію, ввівши свій номер телефону та код з SMS, або використати Супер пароль.

Читайте також:

Як зв’язатися з оператором ПриватБанк: усі способи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!