Яскравим явищем у культурному житті повітового міста Бахмута під час Української революції 1917 – 1921 років став вихід журналу «Вільні думки», що був друкованим органом гуртка Бахмутської української шкільної молоді. Саме до нього наш земляк, молодий Володимир Сосюра, подав свій патріотичний вірш «Чи вже не пора…», який вважав своїм літературним дебютом. Про це видання, яке тривалий час вважалося втраченим, розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Спогад про першопублікацію сосюриного вірша в Бахмуті спричинив зацікавлення дослідників до її джерела, бахмутського учнівського журналу 1918 рок, у зазначеного в спогаді під назвою «Вільна Думка». Відомий краєзнавець Донеччини Валерій Романько, досліджуючи ранній період творчості Сосюри, відзначав: «На жаль, ні в архівах Артемівська (колишнього Бахмута), ні в інших архівах України чи за кордоном поки що не віднайдено журналу «Вільна думка».

Про те, що в Бахмуті в 1918 році розпочав виходити журнал «Вільна думка», в першому і єдиному номері якого надрукований вірш В. Сосюри «Чи вже не пора…», згадував у середині 1990-х років відомий місцевий краєзнавець Валентин Замковий (1911 – 2003). На той час він вже мав точніші відомості про цей часопис та вірогідне місцезнаходження його збережених примірників, але, ймовірно, не встиг скористатися цими відомостями в своїй пошуковій роботі.

Сад Чепурковського в Бахмуті. Десь тут у 1917 році містився будинок Українського клубу. Листівка з фондів Бахмутського краєзнавчого музею.

Обкладинка першого й єдиного номера бахмутського журналу «Вільні думки» (1918). Національна історична бібліотека України.

У фондах Бахмутського краєзнавчого музею зберігаються листи, адресовані Валентину Замковому видатним українським бібліографом й книгознавцем Федором Максименком (1897 – 1983). У перші пореволюційні роки Максименко працював інспектором бібліотечної справи при Бахмутському відділі народної освіти, у 1919 – 1920 роках керував Бахмутською міською бібліотекою й першим у Донбасі педагогічним музеєм, а наступні два роки завідував Костянтинівською районною бібліотекою. Протягом багатьох років збирав матеріали до краєзнавчої бібліографії України, і, зокрема, Донеччини. В повоєнні роки Максименко працював у науковій бібліотеці Львівського університету, яка нині носить його ім’я.

Листування Ф. Максименка з В. Замковим тривало з червня 1980 до лютого 1981 року, й стало для артемівського краєзнавця, за його словами, «криницею знань з історії Бахмута». В шести листах патріарха українського книгознавства містяться відомості про багато місцевих імен і подій. Серед бахмутських періодичних видань, які він колись мав у своїй особистій бібліотеці, згадуються «Вільні думки» – літературно-просвітній журнал, який видавав гурток Бахмутської української молоді за редакцією Гната Побігайла. Перший номер журналу вийшов у Бахмуті в січні 1918 р., більше не виходило. «Між іншими матеріалами були вірші В. Сусюри, як він тоді підписувався. Переданий також до Москви, а м.б. до Київської іст. б-ки». В одному з наступних листів – уточнення: «Вільні думки (єдиний №) в 1950-х рр. я передав, здається, в історичну б-ку, або до Москви, або до Києва».

Бахмутянин Федір Максименко, видатний український бібліограф, якому завдячуємо збереженням раритетного номера «Вільні думки».

Пошук за електронним каталогом Національної історичної бібліотеки України виявив, що в її фондах зберігається примірник бахмутського журналу «Вільні думки», ймовірно, переданий туди Максименком. Журнал на 16 сторінках у сірій паперовій обкладинці містить на титульному аркуші автограф, напевне, колишнього власника «В. Данилевич».

Вихідні дані свідчать, що журнал був надрукований у бахмутській друкарні Г.В. Піпко. На останній сторінці – прізвища редактора (Гнат Побігайло) та його помічника (І. Мороз) і подяка Українському Клубу за сприяння коштами у справі видання журналу. Перший і останній номер «Вільних думок» розпочинається вступною статтею «Од редактора». В ній сформульована мета, яку ставили перед собою ініціатори видання: «пробуджувати українську молодь зі сна, давати їй моральних сил в ідейній праці свому народові, організовувати її в єдину міцну спілку».

Поетична творчість В. Сосюри, крім згадуваного вірша «Чи вже не пора…», представлена на сторінках «Вільних думок» невідомою досі ліричною мініатюрою «Вечір». Надрукований також вірш Гриця Скорохода «Не ріс я, а мучивсь. Усе переносив…» з присвятою В. Скороходу. Розділ художньої прози в журналі складають етюди Гната Побігайла «Вечірня мелодія» та І. М. (здогадно, Івана Мороза) «Од і до».

Сторінка журналу з віршем В. Сосюри «Вечір»

Статті, надруковані в журналі, присвячені злободенним тоді питанням шкільної реформи та самоорганізації учнів-українців. Це відозва Ол. Вержбицького «До українців-учнів» та О. В. (можливо, того ж Ол. Вержбицького) «Шкільні організації українців міста Києва»», Ів. Мороза «Реформа середніх шкіл» і підписана криптонімом М. «Наш «Закон Божий». Псевдонімом «Батіг» підписаний фейлетон «Дедеркальська учительська семінарія і духовна школа». Завершується номер публікацією «Статуту Гуртка української шкільної молоді Бахмута». У розділі «Хроніка» подано звістки про утворення вищих українських шкіл та розвиток учнівського й студентського руху в різних регіонах України.

Принаймні двох авторів «Вільних думок» зустрічаємо вже в радянські часи на сторінках бахмутського журналу «Голос печатника», де в березневому «шевченківському» номері за 1924 рік надруковані поруч стаття Г. Скорохода «До 63-х роковин смерті Тараса Григоровича Шевченка» і його ж вірш «Т.Г. Шевченкові» та статті Ол. Вержбицького «Соціальні моменти в творах Шевченка» й «Шевченко й жіноцтво». Вірші Гриця Скорохода знаходяться і в інших номерах цього журналу.

Попри наївність змісту більшості творів, друкованих у часописі Бахмутського гуртка української учнівської молоді, та невправність літературного пера юних авторів, журнал «Вільні думки» заслуговує уваги читача як пам’ятка культури та історії національно-визвольних змагань 1917 – 1921 років у нашому краї. У 2015 році Бахмутський краєзнавчий музей та місцевий осередок Національної спілки краєзнавців України здійснили перевидання першого й єдиного номера цього журналу за примірником, який зберігається в Національній історичній бібліотеці України, зі збереженням мовних особливостей оригіналу.

«Журнал Вільні думки» – обкладинка перевидання 2015 року

Читайте також:

Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Бахмут Сергія Кримського: спогади філософа складють уяву про місто у 30-ті роки ХХ століття

Гнат Побігайло – шлях від редактора україномовного журналу в Бахмуті до еміграції

Вже близько ворожая сила, вона вже підходить до нас: перший вірш Володимира Сосюри в Бахмуті

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

З 1 вересня 2026 року в Україні почнуть діяти нові розміри студентських стипендій. У Державному бюджеті на ці виплати передбачено 6,6 мільярда гривень, що на 1,2 мільярда перевищує показники минулого року. Абітурієнтам та студентам варто очікувати суттєвого збільшення фінансової підтримки.

Детальніше про те, скільки отримуватимуть студенти у2026-2027 — в матеріалі Бахмут IN.UA

Види стипендій в Україні

В Україні існують різні види фінансової допомоги для здобувачів освіти. Академічні стипендії надаються студентам за рейтингом успішності. Вони формуються виключно на основі результатів навчання та виплачуються коштом державного або місцевих бюджетів.

Також існують іменні стипендії від президента України, Верховної Ради та Кабінету міністрів — це особливий вид стипендіальних виплат, які вважаються найвищою мотиваційною винагородою для учнів та студентів. Їх виплачують тим, хто має вагомі наукові досягнення, зокрема, перемогли у всеукраїнських і міжнародних конкурсах чи олімпіадах, а також за найвищі бали на ЗНО чи НМТ.

Кандидатів на отримання такого виду академічної стипендії обирають вчені та представники педагогічних рад вищих навчальних закладів. Саме призначення здійснюється двічі на рік за результатами екзаменаційної сесії впродовж місяця після її закінчення.

Виплати для студентів університетів

Державний бюджет на 2026 рік, розроблений Міністерством фінансів та ухвалений Верховною Радою 3 грудня 2025 року, закріплює підвищення виплат. З початком нового навчального року, а саме зз 1 вересня, студенти закладів вищої освіти отримуватимуть:

• стипендія президента України зросте з 10 000 до 20 000 гривень на місяць;
• стипендія Верховної Ради України збільшиться з 4 400 до 8 800 гривень;
• стипендія Кабінету міністрів України зросте з 4 000 до 8 000 гривень;
• мінімальна академічна стипендія становитиме 4 000 гривень замість 2 000;
• підвищена академічна стипендія за особливі успіхи зросте з 2 910 до 5 820 гривень;
• стипендія за галузевим принципом збільшиться з 2 550 до 5 100 гривень;
• підвищена стипендія за галузевим принципом становитиме 7 420 гривень замість 3 710.

Зміни для студентів коледжів

Підвищення фінансового забезпечення стосується і здобувачів фахової передвищої освіти. Для студентів коледжів встановлені наступні розміри виплат:

• стипендія президента України зросте з 7 600 до 15 200 гривень;
• стипендія Верховної Ради України збільшиться з 3 320 до 6 640 гривень;
• мінімальна академічна стипендія становитиме 3 020 гривень замість 1 510;
• підвищена академічна стипендія за особливі успіхи зросте з 2 197 до 4 394 гривень;
• стипендія за галузевим принципом збільшиться з 1 930 до 3 860 гривень;
• підвищена стипендія за галузевим принципом становитиме 5 618 гривень замість 2 809.

Читайте також:

Вступна кампанія 2026: як створити кабінет та які документи необхідні для вступу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Лимані 59-річна жінка, за даними слідства, приховала російського диверсанта, який переховувався у приватному будинку, та передала йому інформацію про операторів БпЛА ЗСУ.

Про це повідомила Донецька обласна прокуратура.

У Лимані жінка передала російському диверсанту інформацію про операторів БпЛА ЗСУ — СБУ

У Донецькій області правоохоронці повідомили про підозру у державній зраді 59-річній жительці Лиману, яка, за версією слідства, допомогла російському диверсанту отримати інформацію про українських військових. Як повідомили у Донецькій обласній прокуратурі, на початку лютого 2026 року військовослужбовець зс рф із позивним “Шаман” проник до житлового сектору Лиману та переховувався у приватному будинку.

За даними слідства, жінка прийшла до оселі свого сина, щоб погодувати собак, і там виявила російського штурмовика. Під час розмови вона добровільно повідомила окупанту про тимчасову дислокацію операторів БпЛА ЗСУ на її вулиці.

Слідчі стверджують, що жителька Лиману вказала напрямок розташування українських військових та назвала приблизну відстань до позицій. Отримані дані російський диверсант одразу передав командуванню по рації.

Крім того, за інформацією прокуратури, підозрювана розповіла військовому рф про власний досвід стрільби зі снайперської зброї під час проживання на території росії разом із колишнім чоловіком. У прокуратурі наголошують, що жінка не повідомила ЗСУ про місцезнаходження диверсанта та фактично допомогла окупантам визначити ціль для подальшого вогневого ураження.

Через кілька днів українські військові під час контрнаступальних дій ліквідували російського розвідника. У його телефоні правоохоронці виявили запис розмови з місцевою мешканкою. Підозрювану затримали у травні 2026 року в одному із селищ Харківської області, куди вона евакуювалася з небезпечного регіону.

Наразі жінці повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 111 КК України — державна зрада. Вона перебуває під вартою.

Досудове розслідування здійснює ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях. Санкція статті передбачає покарання у вигляді 15 років позбавлення волі або довічного ув’язнення з конфіскацією майна.

До теми:

38 штурмів за добу: російська армія зосередила сили на Покровському напрямку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!