Бахмутський психолог Андрій Кузнєцов рекомендує прості техніки майндфулнес для швидкого покращення психологічного стану в складних умовах війни.

Про це редакції Бахмут IN.UA Андрій Кузнєцов поділився у відео.

Мета вправ 

Практики майндфулнес (усвідомленості) допомагають зосередитися на поточному моменті, відволіктися від тривожних думок і відновити спокій. Ці способи особливо корисні для людей, які перебувають в зоні бойових дій або постраждали від війни.

Психолог радить звертати увагу на своє дихання, зосереджуватися на вдихах і видихах. Глибоке черевне дихання заспокоює нервову систему і знімає напругу.

Проведення практики

Читайте також:

• Як підтримувати рідних, які залишаються на прифронтових територіях: пояснення психологів
• Безплатна психологічна допомога постраждалим від сексуального насильства російських військових: як отримати
• Сімейні та групові: де переселенцям у столиці отримати безплатні консультації психолога

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У європейському контексті фемінізм виступив однією з найвпливовіших течій XX-XIX століття, ціллю якої завжди були рівність прав жінок та чоловіків, боротьба з сексизмом, гендерною дискримінацією, а також з насильством щодо жінок. Ці ідеї далеко не нові для України, адже багато відомих історичних постатей були її прихильниками.

Редакція Бахмут IN.UA до Міжнародного дня фемінізму, який відзначають у світі 30 травня, підготувала список видатних діячок цього руху в історії України.

Історія фемінізму

Фемінізм — це рух за права жінок, який має давню історію. Виник він у ХІХ столітті, коли жінкам було вже нестерпно бути безправними рабинями патріархального суспільства. 

Дослідники вважають, що XIX і початок XX століть — це період виникнення “першої хвилі” фемінізму, яка часто асоціюється з суфражистським рухом жінок. Його учасниці вимагали надання жінкам права голосу на виборах, можливості здобувати вищу освіту, гідних умов праці та скасування дитячої праці. Першою країною, де цей рух став популярним, стала Франція, а пізніше до неї приєдналися Нідерланди, Велика Британія та США.

“Друга хвиля” феміністичного руху з’явилася на початку 1960-х років. Вона акцентувала свою увагу на сталих гендерних стереотипах, а також на тому, що жінки — це окремі індивіди з власними потребами, бажаннями та правами. Учасниці цього етапу феміністичного руху також розпочали дискусію про сексизм та насильство в суспільстві.

На початку 1990-х років вже виник фемінізм “третьої хвилі“, який триває й досі. Учасниці цього етапу феміністичного руху, спираючись на здобуті другою хвилею громадянські права, взяли за основу, почали виступати за квір-теорію, антирасизм, інтернаціоналізм і дестереотипізацію жінок. Вони також говорять про домашнє насильство, виступають за використання фемінітивів у мові, бодипозитив.  

Як зазначає кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри соціології Національного університету “Києво-Могилянська академія” Тамара Марценюк, наразі у світі не завершилася друга хвиля фемінізму, а при цьому вже йде третя — тобто, вони йдуть паралельно.

Фемінізм не обійшов стороною й Україну. Наша країна в плані боротьби жінок за права бути рівними з чоловіками не пасла задніх, адже майже з самою появою ідеї в нашій країні почали з’являтися феміністки, імена яких ми знаємо й сьогодні.

Леся Українка

Леся Українка — одна з найвідоміших жінок за всю історію України, яка була феміністкою. За словами поетеси Лесі Демської-Будзуляк, батьки Лесі Українки з самого її дитинства хотіли виростити інтелігентну дівчину. При вихованні активно використовувалися ідеї європейського просвітництва, зокрема, толерантність

У своїй творчості Леся Українка відкинула патріархальний устрій та почала висвітлювати межі й обставини, у яких жінка мала досить сил, щоб постояти за себе як за особистість. Наприклад, відома поетична драма “Камінний господар” — це історія Дон Жуана, якого двічі подолали Долорес та донна Анна. Сам образ цих героїнь сильний, з власною думкою. Він також позбавлений класичних стереотипів для жінок в українській літературі, який існував раніше.

Сама Леся Українка так визначила задум драми: 

“Ідея її — перемога камінного, консервативного принципу, втіленого в командорі, над роздвоєною душею гордої, егоїстичної жінки донни Анни, а через неї — і над Дон-Жуаном, лицарем волі”. 

Іншими словами, саме Леся Українка однією з перших в українській літературі почала розкривати ідеї фемінізму в класичному прояві. 

Ольга Кобилянська

Іншою представницею феміністичного руху в українській історії є письменниця-модерністка Ольга Кобилянська, яка до того ж була активною учасницею руху за права жінок на Буковині. 

Бажаючи реалізувати феміністичні ідеї, відома культурна діячка стала однією з ініціаторок створення “Товариства руських жінок”. У брошурі цієї організації, яку написала сама Ольга Кобилянська, описувались важке становище жінок, активно просувалися рівність між чоловіками та жінками, а також право жінок на гідне життя.

Ідеї феміністичного руху проявлялися й у творчості. Героїні письменниці — це сильні образи з чіткою життєвою позицією. Вони позбавлені романтичних рис характеру та готові у будь-який момент кинути виклик суспільству. На противагу цьому, чоловіки у творах Ольги Кобилянської постають перед читачами слабкими. Деякі дослідники пов’язують такі дії авторки з українським патріархатом і консерватизмом, які були актуальними в минулому.

Наталія Кобринська

Біля витоків організованого українського фемінізму стояла Наталія Кобринська — письменниця та громадська діячка, 

Шлях фемінізму Наталії Кобринської почався у 1883 році, коли вона опублікувала оповідання “Шумінська”, а через рік повість “Задля кусника хліба”. Саме Тоді Наталія Кобринська зрозуміла, що мета її життя — реалізація феміністичних ідей через літературу.

Письменниця відома й тим, що стала ініціаторкою створення першої української жіночої організації “Товариство руських жінок”, а також випуском монументального альманаху “Перший вінок” — антології жіночої літературної творчості України, який став основою для створення жіночих часописів в Україні. Наталія Кобринська також просувала ідеї надання жінкам права навчатися в університетах та гімназіях, для чого збирала підписи різних громадських діячів.

Мілена Рудницька

Мілена Рудницька – одна з найяскравіших діячок України XX століття. Вона досягла успіху і як викладачка, і як політикиня, і як літераторка, і як журналістка. Вона також очолювала Спілку українок та була ідеологинею жіночого руху Західної України.

Громадська діячка вела активну роботу не тільки з реалізацією ідей фемінізму в суспільстві, але й з іншими проблемами. Зокрема, саме вона стала однією з ключових постатей, що розкрила світові становище українців на Галичині після польської Пацифікації — злочину проти цілої нації, який супроводжувався  масовими арештами, побиттям та вбивствами людей, закриттям і руйнуванням установ на Галичині. Трохи пізніше, у 1933 році, Рудницька ініціювала розгляд Голодомору в Україні в Лізі Націй.

Софія Окуневська

Жінки не могли вступити до університету в Австро-Угорській імперії XIX століття. Проте, існує приклад Софії Окуневської, яка кинула виклик патріархальній системі та стала першою лікаркою у Австро-Угорщині.

На превеликий жаль, навіть отриманий диплом та захищена дисертація не змогли гарантувати лікарці гідну роботу: не через професійну нездатність, а, тому що вона — жінка. Однак Софія продовжувала практикуватися у добродійній приватній “Народній лічниці” для бідних, яку очолив її двоюрідний брат Євген Озаркевич. Трохи згодом вона організувала курси для сестер милосердя, потім — курси акушерок.

Одним із найбільших досягнень лікарки можна вважати те, що вона першою почала  використовувати променеву терапію в боротьбі з онкологією на Галичині та в усій Австро-Угорщині.

Софія була талановитою й ерудованою, тож, крім медицини, вона реалізувала свій потенціал й у літературі. Свої твори вона опублікувала у жіночому виданні “Перший вінок”.

Сучасний український фемінізм

Фемінізм як організований жіночий рух, ідеологія і культурна традиція продовжує розвиватися й сьогодні. Насамперед цьому треба завдячувати дослідникам і дослідницям із літературознавчих студій, зокрема, докторкці філологічних наук, професорці Києво-Могилянської академії Соломії Павличко. Науковиця заснувала у 1992 році видавництво “Основи”, яке вже після її смерті випустило книгу з лаконічною назвою “Фемінізм”.

Справу, яка почала Соломія Павличко на початку незалежності України, продовжують багато чоловіків, жінок, громадських організацій та медіаресурсів, з підбіркою яких редакція Бахмут IN.UA пропонує ознайомитися за посиланням.

Читайте також:

• Як росія намагалася присвоїти собі бахмутську кінорежисерку
• Скіфи, обереги та “буденки”: 10 маловідомих фактів про українські вишиванки
• Вкрадені відкриття: десять видатних жінок-вчених, чия слава дісталася чоловікам

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За даними Мінекономіки, від початку війни з України виїхало 6,2 млн українців, які наразі перебувають за кордоном. Українські біженці живуть у Європі, США, Азії. За майже два роки повномасштабної війни умови життя українців значно змінилися. Правила перебування стали більш суворими, а витрати на біженців планують зменшити. Наприклад, Німеччина майже вполовину скоротить бюджет, як й Польща.

Як зміниться життя українців закордоном найближчий рік – читайте в матеріалі редакції Бахмут.IN.UA.

Ми обрали 5 країн, де у найбільшій кількості перебувають українці: Німеччина, Польща, Чехія, Італія та Іспанія

Німеччина скорочує виплати

З 2024 року Німеччина скоротить фінансування допомоги українським біженцям, про це пише видання Reuters. Берлін повідомив, що на підтримку біженців виділить щонайбільше 1,7 млрд євро. Це приблизно половина від витрат 2023 року, тоді на потреби людей виділили 3,75 мільярда євро.

Загалом, понад 1 мільйон українців опинилися у Німеччині після російського вторгнення. 

Їхня підтримка лягла важким тягарем на плечі міст і муніципалітетів країни, а 16 земель країни вимагають більше федеральних коштів для покриття витрат на біженців наступного року, пише Reuters. 

Крім того, федеральний уряд Німеччини також скасує свій внесок у витрати на утримання та інтеграцію українських біженців. Але проте, є й позитивні зміни. Наприклад, деяким українським біженцям у Німеччині підвищать соцвиплати:

• батьки-одинаки або самотні дорослі – 563 євро (близько 22 тис. грн), замість 502 євро;
• діти до 6 років – 357 євро (близько 14 тис. грн), замість 318 євро;
• діти віком 7-14 років – 390 євро, (близько 15 тис. грн) замість 348 євро;
• діти 15-18 років – 471 євро (близько 15 тис. грн), замість 420 євро.

Щоб знайти високооплачувану роботу у Німеччині українцям потрібно знати мову на рівні C1 або C2. Інакше, шанс, що вас не візьмуть на роботу значно зростає. 

Польща планує обмежити для українців вільний доступ до шкіл та можливість працювати

Польща також планує урізати виплати для українців, про це пише  Bloomberg, посилаючись на польських урядовців. Додамо, що в Польщі зараз перебуває близько 990 тисяч українців – за кількістю біженців сусідню країну обігнала тільки Німеччина.

Підтримка українських біженців не буде продовжена наступного року, заявив речник уряду Пьотр Мюллер в інтерв’ю телеканалу Polsat. Підтримка, про яку говорить Мюллер охоплює:

• відмову від вимог щодо проживання і надання дозволів на роботу;
• вільний доступ до шкіл;
• медичної допомоги;
• та сімейних виплат.

Читайте також: Танцюристка з Бахмута розповіла про зумбу та життя в Польщі

За словами заступника соціальної політики Анни Шмідт, Польща витратила близько 2,4 млрд злотих ($550 млн) на допомогу українським сім’ям, які втекли до Польщі, щоб уникнути війни.

Чехія скорочує пільги для українців

У Чехії налічують близько 340 тисяч українських біженців. У кінці серпня 2023 року Чехія посилила умови для виплати допомоги українцям, аби зекономити бюджет країни. Про це повідомляє місцеве видання Seznam Zprávy. 

Відтак, тільки Прага скоротила витрати на українських біженців більше, ніж на третину. Хоча на початку літам 2023 року вона витратила майже 71 млн євро на гуманітарну допомогу та гранти солідарності, а вже у липні ці витрати впали до 46 млн євро.

Такі невтішні зміни для українців натомість привели до скорочення витрат у бюджеті Чехії. В уряді кажуть, що деякі біженці залишили країну і повернулися до України. Є й ті, хто почав працювати, аби закрити свої потреби. За інформацією бюро праці Чехії, у липні 2023 року майже 110 тисяч біженців з тимчасовим захистом працювали.

Раніше українці, які проживали у зареєстрованих квартирах, отримували житлову допомогу в розмірі 125 євро на місяць, це понад 4 тисячі гривень. Крім того, біженці отримують гуманітарну допомогу.

Біженці, які підпадають під вразливу категорію, а це діти, студенти та люди похилого віку мають право на більшу допомогу – близько 200 євро на місяць (ред. орієнтовно 7 тисяч гривень), тоді як інші отримують близько 130 євро (ред. орієнтовно 5 тисяч гривень). 

Крім того, з 1 вересня Чехія скоротила число міст, які ще можуть приймати українців. Тепер Прага вже не доступна для проживання, але місця для проживання ще є у містах Брно та Острава. Також влада Чехії запускає програму з добровільного повернення біженців в Україну. Людям, які оберуть цей варіант частково відшкодовуватимуть витрати, повідомляє Radio Prague International.

Італія не визначилася із продовженням тимчасового захисту для біженців

В Італії проживає близько 170 тисяч українських біженців, більшість з цих осіб мають тимчасовий захист. Це дозволяє людям отримувати дозвіл на проживання протягом року, наразі така функція діє до 31 грудня 2023 року. Далі невизначеність, а це аж ніяк не полегшує життя вимушеного мігранта.

Протягом перших трьох місяців італійський уряд виплачує соцвиплати біженцям, це 300 євро на дорослого (ред. 11 тис. грн)  і 150 (ред. майже 6 тис. грн) євро на дитину. З травня 2023 року українці, які прибули до Італії на власному автомобілі, мають зареєструвати його. Незареєстрований транспортний засіб попросять вивезти з країни.

Італія – доволі бюрократична країна, українці відзначають, що знайти роботу тут досить важко через кризу робочих місць, знання мови також впливає на оплату праці. Крім того, тут не визнають диплом українських вузів, тож навіть із хорошим знанням мови — знайти роботу буде нелегко.

Читайте також: Подорожі до Європи: куди поїхати, якщо за кордон збираєтеся вперше

Іспанія зменшила виплати

Сонячна Іспанія прихистила понад 150 тисяч українців, які тікали від війни. Біженці отримували тимчасовий захист, який гарантував проживання, фінансову допомогу, навчання в школі та уроки іспанської мови, психосоціальну допомогу та сприяння в працевлаштуванні.

Іспанія надає грошову допомогу  українцям, дорослим 400 євро на місяць (ред. 15 тис. грн), а дітям 100 євро (майже 4 тис. грн)  на місяць.

Грошова допомога мала б надаватися протягом 6 місяців. Однак, ще на початку березня цього року виник резонанс, через те що країна не змогла виплатити обіцяної допомоги через бюрократію. Як надалі країна справлятиметься із біженцями – поки невідомо.

В кінці січня 2023 року країна перестала приймати заявки на соцвиплати у розмірі 400 євро. Зараз вразливі категорії біженців можуть отримати 200 євро, витрачати їх дозволяють лише на їжу.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!