Ворог продовжує атакувати у бік Часів Яру, зі сторони захопленого Іванівського, Хромового та Богданівки відбуваються регулярні атаки.

Про це свідчить онлайн-мапа Deep State.

Часів Яр під вогнем

Через постійні обстріли та російські дрони, мешканці, які залишилися у Часів Ярі пересуваються лише рано-вранці. Ворог намагається атакувати з боку окупованого Іванівського, фіксують бої у районі Кліщіївки та Андріївки. За минулу добу, шість спроб російських окупантів прорвати наші рубежі успіху не мали. Ситуація наразі напружена. Триває бій в районі Нового.

У мережах українські військові ширять відео, де росіяни пересуваються у районі мікрорайону “Новий” у Часів Ярі.

За даними Генштабу, найважче зараз на Покровському напрямку. Тут ворог 21 раз намагався штурмувати позиції поблизу Євгенівки, Новоолександрівки, Новопокровського, Яснобродівки, Уманського та Карлівки. 19 ворожих атак відбито.

Втрати росіян на цьому напрямку склали 198 окупантів вбитими та пораненими. Знищено літак СУ-25, один танк, бойову броньовану машину, гармату та чотири автомобілі.

Читайте також:

• “Можуть мріяти”: військовий розповів про плани рф вийти на трасу “Констаха-Покровськ”
• Росіяни просунулися в районі Часового Яру: де зараз йдуть бої
• Уряд оновив перелік тимчасово окупованих територій та зон бойових дій: ситуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Після деокупації територій відбувається не тільки розмінування та в’їзд у місто української влади та правоохоронних органів, але й починається важливий етап — пошук та ексгумація тіл цивільних та військових. На прикладі Харківщини ми дізналися, як це відбувалося у селі Мала Рогань, про ці процеси розповів Сергій Прокопенко, харківський журналіст та головний редактор локального видання Gwara Media, а про пошуки тіл військових безпосередньо на Донеччині, зокрема й в Бахмутському районі, розповів Олексій Юков, член пошукового загону “Плацдарм”.

Чи можуть бути цивільні корисними при пошуку тіл, куди передають тіла, та до чого потрібно готуватися вже зараз — читайте у матеріалі.

Яка ситуація в Бахмуті

Зараз Бахмут окупований, а до міста немає доступу. На момент окупації, а це весна 2023 року, тут ще залишилися цивільні, люди з різних причин ухвалили рішення не евакуюватися попри всі заклики від влади та волонтерів. Вже згодом російські окупанти почали публікувати повідомлення про знаходження тіл цивільних за різними адресами. Першого лютого 2024 року окупанти надіслали фото приватного будинку на вулиці Сибірцева та повідомили, що знайшли там тіло жінки.

Пропагандисти ще у 2023 році обіцяли розпочати в Бахмуті розмінування, а відтак й пошук тіл, втім жодних пошуків тіл, звісно, не було. Крім руїн, зруйнованих життів та смертей, росія не принесла нічого. 

У кінці березня 2024 року загарбники знову показали кадри з приватного будинку в Бахмуті, де знайшли тіла вбитих своїми ж військами цивільних. Росіяни показали наслідки свого вторгнення — рештки тіл бахмутян у підвалі. Останки, ймовірно, пролежали там близько року.

Вже зараз можна говорити, що після деокупації Бахмута останки людей будуть знаходити у різних місцях, й вже зараз потрібно готуватися до цього процесу.

Пошукова група “Плацдарм”: пошуки тіл на Донеччині

Керівник пошукової групи “Плацдарм” Олексій Юков вже не перший рік разом з іншими волонтерами займається пошуком та ексгумацією тіл військових, як український, так й російських. Група “Плацдарм” працювала безпосередньо у районі Кліщіївки, Курдюмівки та Андріївки. Звідси вивозили рештки тіл та передавали у морг. Олексій пояснює, що це дуже не легка робота не тільки морально, але й фізично, адже російські FPV-дрони не дозволяють працювати, волонтери ризикують життям, щоб повернути додому загублені душі.

Однак, за час своєї роботи він зустрічав й тих осіб, які намагалися нажитися на родичах зниклих безвісти військових, виманюючи у людей кошти. Тому слід обережно ставитися до всіх дзвінків та повідомлень, які ви отримуєте від незнайомих людей. 

На думку Олексія цивільні можуть бути корисні у пошуку тіл інформаційно, тобто повідомляти, де бачили тіло, давати точну локацію тощо. 

“Багато хто хоче допомогти. Втім якщо ми будемо долучати просто людей, які в цьому нічого не розуміються, то можемо накоїти лиха”, — пояснює співрозмовник. 

Крім того, далеко не кожен цивільний зможе брати участь у пошуку чи ексгумації тіл, адже є багато факторів, до яких не можливо звикнути й вони можуть шокувати: трупний запах, останки людей, які вже почали розкладатися тощо, тому потрібна ще й психологічна витримка. Співрозмовник додає, що допомагає відволіктися від важкої праці — робота з діткамию. Олексій Юков також тренер з таїландського боксу й навчає маленьких українців:

“Ми проводимо фізичні та медичні тренування для дітей. Тобто, накладання турнікетів, щоб діти могли, якщо, не дай Боже, станеться лихо десь поруч або з ними, надати собі чи своїм близьким допомогу. Я вважаю, що психологічний стан вирівнюється завдяки спілкуванню з дітьми. Це мертве і живе, минуле і майбутнє. Оці ці моменти, вони дуже допомагають. Це усвідомлення, що ти десь там загубився на війні, а що ти ще живий”.

Як організовують процес пошуку тіл на деокупованих територіях

Насамперед — це зона відповідальності поліції та прокуратури, які безпосередньо займаються пошуками та ексгумацією тіл, а також фіксують воєнні злочини, що були вчинені на деокупованих територіях. Олексій Юков пояснює, що їх група співпрацює з іншими організаціями, які також шукають тіла, волонтери допомагають один одному.

“Розкопками допомагаємо, тому що в нас є спеціалісти, це археологи. Фактично, люди, які можуть правильно розчистити рештки, не втратити якісь елементи, які можуть бути дуже важливі, наприклад, це актуально для фіксації воєнних злочинів: відстріляні гільзи, кулі, які могли бути в тілах. Тобто всі ці дрібнички важливо не втратити у ході роботи”, — каже Олексій Юков.

Та додає, що “Плацдарм” співпрацює з поліцією, а також з Генеральним штабом.

“Якщо потрібна допомога, то цивільна військова адміністрація може звернутися до поліції, Генерального штабу або напряму до нас. Ми завжди відкриті для діалогу і для співпраці. Вже неодноразово співпрацювали із Донецькою обласною адміністрацією стосовно пошуку загиблих, жодних проблем у цьому немає. Важливо розуміти, що ми займаємося пошуком тіл військових, а поліція, наприклад — цивільними особами, які загинули внаслідок бойових дій. Але завжди пересікається, бо ми ж розуміємо, що це війна. І на війні можуть бути в одній ямі, як цивільні, так і військові. Тобто тут треба чітко розуміти, як правильно відпрацювати дану локацію”, — поясню Олексій Юков.

Ексгумація тіл на Харківщині

Сергій Прокопенко — головний редактор харківського видання Gwara Media, йому довелося побачити процес ексгумації тіл на власні очі, адже він висвітлював новини з деокупованих територій.

“Перший раз я побував на ексгумації десь весною 2022 року (ред. село звільнили 25 березня), коли докупували селище Мала Рогань. Я до цього ніколи не був на ексгумації. У селищі ми були присутні при виявленні тіл цивільних в приватному будинку. Там була пара, дружина чоловіка мала поранення в око, і їй не могли надати медичну допомогу. Вона полежала деякий час та загинула, чоловік закопав її у дворі. Це було найстрашніше, що я міг уявити. А потім я побачив ще страшніші речі”, — пригадує у розмові Сергій Прокопенко.

Він додає, що при ексгумації була слідча група прокурорів і криміналістів. Вони прийшли на город, де закопали загиблу та почали її відкопувати. Тіло жінки дістали з могили, вона була загорнута у ковдру.

“Тіло було білого кольору. Це було дуже страшно, був сильний запах. Її забрали в мішок і відвезли. Все фотографувала поліція, знімали на фото й те місце, де в неї було око. Тому я це все запам’ятав, цей запах переслідував мене кілька днів. Але я знаю, що це не так ще страшно. Бо люди були в страшніших місцях”, — каже Сергій.

Під час ексгумації на Харківщині команда Сергія зняла документальний фільм “Атака на цивільних”. Gwara Media досліджувала тему воєнних злочинів 

“Документування цього процесу підвищує довіру до всього, що відбувається. Це є стимулом для діалогу і створення контексту для правосуддя і правозахисного процесу. Також, це питання національної ідентичності і історичної пам’яті”, — розмірковує Сергій у розмові. 

Він пояснює, аби потрапити на деокуповані території потрібно пройти кілька етапів, зокрема – це слідування за представниками правоохоронних органів, поліції, СБУ, прокуратури. Вони першими потрапляють у такі міста та села, роль військової адміністрації тут не настільки важлива.

Чим можуть бути корисні цивільні при ексгумації?

Сергій погоджується з думкою Олексія Юкова про те, що цивільні можуть бути інформаторами, але також бути задіяними, як свідки воєнних злочинів. Мова йде про тих людей, які перебували в окупації та могли бачити те, що відбувається.

Якщо територія вже безпечна для цивільних, то вони також можуть допомагати копати, аби витягувати людей з братських могил.

“Ця чорна робота найважча, значна її частина робиться руками невідомих для суспільства людей, зморених сонцем”, — Сергій Прокопенко, редактор Gwara Media.

Редакція не володіє достовірною інформацією, чи залишилися зараз у Бахмуті цивільні, на момент окупації вони ще були у місті. Потім окупанти регулярно подавали списки тих, кого вивезли до непідконтрольних Україні територій, доля цих людей здебільшого лишається невідомою.

У вересні 2023 року ми зафіксували один з останніх списків вивезених з Бахмута, а в березні 2024 року росіяни повідомили, що вивезли людей з Іванівського, це село неподалік від Бахмута. Ймовірно, що саме ці люди могли бути свідками російських воєнних злочинів, зокрема й вбивства цивільних, останки яких й показують росіяни.

Примітка. Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.

Читайте також:

• Освітній скринінг та протидія російським наративам: чи готові Бахмутські школи до навчання дітей з деокупованих територій
• Як росіяни зомбують дітей на ТОТ та популяризують війну серед молоді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На проросійських ресурсах поширюють інформацію, що школи та університети мають відправити в ТЦК списки тих, кому виповнюється 17 років. Пропагандисти вважають, що ці списки потрібні для подальшої відправки на війну.  

Про деталі нової маніпуляції росіян, розповідає журналіст видання Данило Вінниченко.

На чому наголошують пропагандисти?

У Telegram-каналах російських пропагандистів стали поширювати інформацію про те, що навчальні заклади, роботодавці та органи влади мають подати до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки списки військовозобов’язаних, який має виповнитись 17 років. 

Вищенаведений канал, посилаючись на повідомлення радника ватажка “днр” яна гагіна, пише, що українці мали залишити близько 200 бійців на позиціях перед Донецьком. Тим самим вони намагаються підкреслити, що українська влада готова йти на “кроки”, які не передбачені законодавством, заради поповнення втрат у війську. 

Про що йдеться насправді?

Наприкінці 2022 року Кабмін ухвалив постанову №1487 “Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів”.

У документі йдеться, що щороку до 1 грудня виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та навчальні заклади мають подавати списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць. У цей список також входять всі юнаки, яким у рік приписки виповнюється 17 років. Громадяни, яким немає 18 років, отримують посвідчення про приписку до призовної дільниці (приписне) та статус допризовника. 

Однак вже були випадки, коли у зв’язку зі зменшенням віку постановки на військовий облік з 16 років (у рік, коли виповнюється 17 років) неповнолітніх громадян Держприкордонслужба не випускала за кордон. Юрист Ростислав Кравець дав роз’яснення, що неповнолітні, які стоять на військовому обліку, мають всі права на виїзд за кордон. 

Також юрист зазначив, що при досягненні відповідного віку хлопці мають ставати на військовий облік. 

Росіяни намагаються кожного разу підкреслити, які втрати несе українське військо на полі бою. Їхні власні підходи, такі як прихована мобілізація, відомі майже всім росіянам, однак про це пропагандисти розповідати на своїх ресурсах не хочуть. Про проблеми мобілізації в України говорять відкрито військові та посадовці, але пропагандисти на цьому маніпулюють, щоб посіяти страх в українців. 

На момент 29 листопада 2023 року Генштаб ЗСУ відзвітував про 327 580 загиблих окупантів. 

Читайте також:

• Російські ЗМІ створюють дітям інструкції про те, які міста потрібно бомбити: чи правда
• “Фонд Зеленської торгує дітьми”: росіяни створили фейк про першу леді
• Міфи про Голодомор від росіян: що потрібно знати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!