Мобілізація людей з інвалідністю й облави ТЦК: як росіяни спекулюють на темі війни

Бахмут Брехомір Данило Вінниченко 13:11, 27 Жовтня 2023
Українські військові / Генштаб

На тлі великих втрат особового складу зс рф російські пропагандисти намагаються зачепитися за будь-який недолік в українській владі, аби приховати свої проблеми. Наприклад, вириваючи з контексту слова окремих політиків/експертів, або військових щодо мобілізації українців.

Журналіст редакції Данило Вінниченко спростовує російські наративи.

Загальна мобілізація в Україні суперечить Конституції

Пропагандисти розповідають про порушення Конституції України / скриншот

Слід одразу зазначити, що попри неоголошення Україною війни рф, в країні триває воєнний стан та було оголошено загальну мобілізацію.

Обов’язок захищати свою країну прописаний у Конституції України. І для того, щоб бути готовим виконувати свій обов’язок щодо захисту України, необхідно з’явитися у ТЦК (ред. військкомати) та оновити облікові дані. Якщо існує право на відтермінування, воно має бути підтверджене, щоб забезпечити правильне використання ресурсів, наявних у ТЦК. Те саме стосується і жінок-медиків,

Володимир Фітьо // речник сухопутних військ ЗСУ

Пропагандисти на цьому маніпулюють, мовляв, це порушення Конституції України. 

Однак слова Фітьо підтверджує Стаття 17 Конституції України. А самого оголошення війни для цього не потрібно, згідно зі статтею 4 Закону України «Про оборону України»

Підсумовуючи розбір цього наративу можна зробити висновки, що інформація з боку російських ЗМІ щодо «порушення Закону та Конституції України» є недостовірною.

Відсутність людського ресурсу та великі втрати

Заголовки пропагандистських ресурсів / скриншот

Нещодавно дав інтерв’ю Сергій Рахманін депутат Верховної ради України (ВР), член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Він детально розповів журналістам про мобілізацію в Україні. Саме це інтерв’ю росіяни у своїй пропаганді використали як маніпуляцію свідомістю українців та росіян.

Окупанти, вириваючи з контексту, підкреслювали слова Рахманіна про те, що обсяги мобілізації будуть збільшуватись, тому що «ЗСУ зазнають великих втрат, і воювати вже нема кому, і нема чим». Про це йдеться в їхніх заголовках. 

Заголовок пропагандистського ресурсу про інтерв’ю Рахманіна / скриншот

Вони всіляко намагаються акцентувати виключно на недоліках, не розкриваючи інших деталей розмови. Насправді повністю фраза, звідки пропагандисти брали основну цитату про буцімто «втрати ЗСУ», звучить так: 

« Чи варто очікувати посилення мобілізаційних процесів найближчим часом? 

Складне питання. Ця війна вже має всі характеристики так званої війни на виснаження. Війна на виснаження це завжди війна ресурсів. І один із найважливіших ресурсів мобілізаційний. Коли планувалася велика наступальна операція (яка і зараз триває), то, починаючи з листопада і приблизно по квітень-травень мобілізаційні плани суттєво збільшувалися. Зараз, наскільки я розумію, додаткова потреба в ресурсах знадобиться і через втрати особового складу (через загиблих, поранених під час бойових дій) і, можливо, через необхідність формувати нові з’єднання, нові бригади». 

Тобто чиновник наголошує на тому, що триває «війна ресурсів», і треба збільшувати свої обороноздатні можливості для більш ефективного наступу української армії. Натомість, на думку депутата, ВР зменшує граничний вік призовників в Україні з 27 до 25 років, хоча закон так і не був підписаний президентом. 

Пропагандисти демонструють лише той факт, що українці, мовляв, розуміють «провал війни» через «величезні втрати», тому вдаються до збільшення мобілізаційних заходів, вириваючи з контексту слова різних чиновників, ставлячи їх в один ряд зі зрадниками. 

Росіяни повідомляють про посилення мобілізації / скриншот

Також пропагандисти звернули увагу на інтерв’ю Владислава Шевчука командира роти 80-ї ОДШБр, бригада якого нещодавно звільнила Кліщіївку. У цьому випадку вони використали тезис з його слів, що нібито «в Україні закінчуються солдати, потрібна повна мобілізація, в тому числі жінок». 

Владислав Шевчук / Фейсбук
Цитування Владислава Шевчука пропагандистами / скриншот

Насправді журналістка спитала про те, чи вистачає зараз людей на фронті, щоб виконувати важкі операції. Військовий вважає, що зважаючи на повномасштабну війну, кожен громадянин України має не відсиджуватись та чекати на закінчення бойових дій, а сприяти перемозі самим. 

Українське видання DailyLviv.com цитує Шевчука / скриншот

На війну забирають всіх підряд

Ще один вкид роспропаганди на війну забирають абсолютно усіх: обмежено придатних, людей з інвалідністю, мирних витягують з машин, ловлять по вулицях. Як, наприклад, пропагандистське джерело використовує фото нібито «насильницького затримання» чоловіка у Києві. 

Фото «насильницького затримання у Києві» на пропагандистському ресурсі / скриншот

Насправді це фейк. Бо, по-перше, фото зроблено не в Києві, а на Івано-Франківщині. І друге, правоохоронці разом з представниками військової служби правопорядку затримали водія за порушення дорожнього руху. 

Роз’яснення ситуації на сайті видання Telegraf / скриншот

Ще один випадок, який стався нещодавно, у місті Сміла Черкаської області. Зі слів російських пропагандистів, на відео, зняте військовослужбовцями та камерами відеоспостереження місцевого кафе, видно, як представники ТЦК буцімто «насильно» намагаються забрати чоловіка на війну «під Авдіївку». 

Допис з пропагандистського телеграм-каналу / скриншот

Однак цей інцидент майже одразу прокоментували в місцевому ТЦК.

Допис з фейсбук-сторінки «Доброго вечора, ми зі Сміли» /скриншот

Наступне це те, що забирають на війну обмежено придатних та людей з інвалідністю. Російський «воєнкор» Андрій Руденко опублікував на своєму ресурсі знімок екрана посту дружини пораненого військового Ольги Щербак, де жінка нібито розповідає історію, як її чоловік з «обмеженою придатністю» має залишатись військовим. 

Допис російського «воєнкора» Руденка у його телеграм-каналі / скриншот

Тут також можна простежити маніпуляцію. Бо, по-перше, «Наказу Кабміну №402» не існує, а по-друге, згідно з наказом Міністерства оборони України №402, обмежено придатні громадяни України не можуть служити у: високомобільних десантних військах, плавскладах, морській піхоті, спецспорудах. Про це йдеться у документі наказу

Росія продовжує далі інформаційно дискредитувати українську владу. Не перевіряючи джерела, вони поширюють неправдиву інформацію, яка вводить в оману читача.

Читач вірить наративам, українці починають панікувати, а росіяни зловтішатись, чого не має бути. Тому ще раз нагадуємо, що якщо інформація виглядає суперечливо краще її перевірити в різних, офіційних джерелах.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як же він дратує: клікбейт у ЗМІ зменшує рівень медіаграмотності українців

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 12:02, 30 Жовтня 2024
Колаж Бахмут IN.UA

Новинні Telegram канали, засоби масової інформації та блогери, виробляючи тонни контенту, щоденно борються за увагу аудиторії. Не всі з них роблять це екологічно, вдаючись до такого явища як клікбейт. Що це таке, навіщо він використовується та чим шкодить — читайте в матеріалі “Бахмут IN.UA”.

Клікбейт — це…

Клікбейтні заголовки побудовані на психологічних прийомах: використання емоційних тригерів, цікавість, страх пропустити щось важливе та бути не в курсі. Його головне завдання — привернути увагу та змусити людей клікнути на покликання. І так — ця тактика працює. Настільки працює, що один з прикладів старезного клікбейту вже став мемом, розповсюдженим у російськомовному сегменті Інтернету: “щоб вилікувати цю хворобу, достатньо взяти звичайний радянський…”

Клікбейт у ЗМІ

Попри те, що Кодекс етики українського журналіста стверджує: “редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо, не повинна фальсифікувати зміст”, не всі засоби масової інформації дотримуються цього.

Яскрава клікбейтна обкладинка та гучна назва відео, частіше за все, ведуть до звичайних новинних сюжетів, які не містять у собі сенсаційної інформації. Таких прикладів у YouTube щоденно публікується сотнями, і всі вони скроєні за єдиним шаблоном.

Колаж Бахмут IN.UA

Візьмемо до прикладу сюжет “24 каналу” від 26 жовтня 2024 року із кричущою назвою “😱СКАНДАЛ в ООН. Кислиця поставив Гутерреша НА МІСЦЕ! Жорстко РОЗНІС генсека цією ЗАЯВОЮ”. Які очікування можуть виникнути у потенційного глядача цього ролику? Як мінімум, відеодоказ того, що постпред України при ООН Сергій Кислиця кричить на генерального секретаря організації Гутерреша, і між ними дійсно виникає скандал. Що отримав глядач? Ведучу, що 10 хвилин у доволі монотонній манері пояснює як Сергій Кислиця у соцмережі Х (колишній Twitter) відреагував на візит Гутерреша до росії у рамках БРІКС. Тим часом відео отримало майже 300 тисяч переглядів.

Чим шкодить такий підхід медіа до висвітлення інформації? По-перше, він зменшує довіру до засобів масової інформації. Людина, не отримавши того, що її зачепило, розчаровується, запам’ятовує саму ідею того, що її “намахали” ЗМІ (не завжди запам’ятавши саме назву медіа) і втрачає довіру.

По-друге, подібні заголовки та обкладинки до відео — це дезінформація, і такий спосіб просування відеороликів заборонений Google. Глядачі не дивляться кожне відео з власних рекомендацій YouTube, але, гортаючи сторінку, візуально запам’ятовують інформацію. Думаємо, що кожна людина мала діалог на кшталт:

— Я бачив інформацію, що у росії скоро закінчаться гроші на війну?

— Ого, а кинь мені посилання.

— Ой, я не пам’ятаю де це бачив, десь писали.

Саме клікбейтні заголовки можуть бути причиною такого діалогу, а подібні дії деяких ЗМІ знижують рівень медіаграмотності населення.

Чому клікбейт — проблема

Якщо підсумувати, зловживання клікбейтними заголовками у довгостроковій перспективі може стати проблемою. Наведемо кілька причин, чому:

  • розчарування і втрата часу. Люди нажимають на клікбейт, очікуючи отримати цікаву або важливу інформацію, але часто зміст не відповідає заголовку або є поверхневим. Це розчаровує і створює відчуття марно витраченого часу;
  • поширення дезінформації. Деякі клікбейт заголовки перебільшують або навіть спотворюють факти, щоб привернути увагу. Це може вводити людей в оману, створювати неправильне враження про події або підкріплювати міфи й стереотипи;
  • маніпуляція емоціями. Клікбейт активно експлуатує наші емоції, такі як страх щось пропустити, тривогу чи здивування. Це може викликати стрес або тривогу, особливо коли мова йде про теми, пов’язані з важливими темами (наприклад, війною, здоров’ям чи безпекою).
  • зниження якості контенту. Коли сайти більше орієнтуються на кількість кліків, а не на якість інформації, страждає сам контент. Це призводить до того, що журналісти і автори надають перевагу поверхневим або сенсаційним матеріалам замість глибоких і добре досліджених статей;
  • втрата довіри до медіа. Постійні клікбейти знижують довіру до сайтів і медіа, які їх використовують. Коли люди часто бачать клікбейт, вони починають сумніватися в об’єктивності та надійності таких ресурсів.

Через це клікбейт не просто дратує, але й негативно впливає на інформаційне середовище, ускладнюючи пошук правдивої та корисної інформації.

Як відрізнити клікбейт від корисного контенту

  • занадто емоційний заголовок. Клікбейт часто використовує емоційно забарвлені слова, такі як “шокуюче”, “ви не повірите”, “сенсація” тощо. Якщо заголовок обіцяє щось неймовірне або намагається вас здивувати, це вже сигнал бути обережним;
  • невизначеність і інтрига. Клікбейт заголовки часто навмисно розмиті або нечіткі. Наприклад, “Цей простий трюк змінить ваше життя!” або “Ось що сталося далі…”. Якщо немає конкретики, то це — типова ознака клікбейту;
  • обіцянка “секретної інформації”. Якщо заголовок обіцяє “секретні факти” або “приховану правду”, це також майже на 100% “байт” на перегляди;
  • розбіжність заголовка і змісту. Тут все наче просто: сама інформація не відповідає заголовку? Ви попалися на “замануху”.

Українська медійна громадська організація Інститут масової інформації у вересні 2024 року провела аналіз професійних стандартів онлайн-медіа. В моніторинговий період клікбейту було менше у ЗМІ, які аналізували представники ІМІ. Спеціалісти зазначили, що видання “Суспільне” “ефективно уникає клікбейту та емоційно забарвлених заголовків, демонструючи фокус на достовірності та відповідальності”.

Критичне мислення та обережність допоможуть вам уникати клікбейту та вибирати дійсно цінний контент. Окрім цього, радимо вам “білий” список медіа від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа “Бахмут IN.UA” також є у списку регіональних якісних медіа. Журналісти цих майданчиків не роблять новини із гучними заголовками, які не відповідають дійсності. Тому радимо вам читати перевірені новини на сторінках цих ресурсів, які мають всі зручні способи комунікації з аудиторією.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Цифрові медіаманіпуляції. Як обманюють за допомогою штучного інтелекту

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 13:01, 23 Жовтня 2024
Колаж “Бахмут IN.UA”

Графічний контент — невіддільна частина Інтернету. Фотографіями та картинками ілюструють новини, а іноді й самі знімки стають інформаційним приводом. Але не всі фотознімки є справжніми, хай там як реалістично вони виглядають. Деякі з таких фейкових фото створили ажіотаж у мережі. Команда “Бахмут IN.UA” на прикладах розкаже про такі кейси.

Використання ШІ там, де це не треба

Кожен з нас має телефон, на який може встановити застосунки на основі ШІ, в яких змінюється обличчя, тло знімка тощо. Такі додатки ми використовуємо для розваги. Але для тих, хто заробляє на дезінформації, штучний інтелект — найкращий помічник. Адже за його допомогою можна створити реалістичний знімок на будь-яку тему, супроводити це потрібним контекстом — у вуаля! Гучний інфопривід готовий. Почнемо з доволі невинного прикладу. 

Відомі у світі інформаційні агентства Reuters і Associated Press на своїх онлайн-сторінках опублікували фотознімки принцеси Уельської Кейт з дітьми, зроблені вперше після операції Кейт на черевній порожнині. Але пізніше журналісти відкликали ці фото. Причина — виявлені на світлині ознаки цифрової маніпуляції. Інформагентства виявили на фотографії непослідовність у положенні руки принцеси Шарлотти – дочки Кейт та Вільяма.

Джерело: Prince and Princess of Wales

Пізніше принцеса публічно попросила вибачення за фотознімок. У соцмережі Х (колишній Twitter) Кейт написала, що, як і багато фотографів-любителів, вона “іноді експериментує з редагуванням” світлин.

Якщо продовжувати тему офіційних акаунтів, то Верховна Рада України також вдалася до використання ШІ контенту у 2023 році. У соцмережі X адміністратори сторінки зробили допис про обстріл міста Дніпро, який здійснили росіяни 14 січня. Для цього вони використали зображення дитини, згенероване штучним інтелектом. Користувачі мережі розкритикували пост, що набрав майже 40 тисяч переглядів. 16 січня допис видалили зі сторінки.

Джерело: видалений допис Верховної Ради

Штучний інтелект — зброя у руках дезінформаторів

У 2023 році мережею рознісся знімок, на якому буцімто володимир путін припав на коліна перед лідером китаю сі цзіньпінем. На фейковому знімку путіна і сі задній черевик президента рф надто великий і широкий. Литка тієї ж ноги здається подовженою. Та й голова при уважному розгляді надто велика і непропорційна щодо тіла. Окрім того, існують інші ознаки нереалістичності цього “знімку”:


Джерело: Twitter/DW

Використання ШІ для дезінформації

18 жовтня заступник міністра закордонних справ України Антон Демьохін повідомив Reuters про те, що росія використовує генеративний штучний інтелект для посилення кампаній з дезінформації проти України.

“Цього року ми бачимо, що щільність кібератак з боку росії зберігається, але більше акценту на дезінформації”, – сказав заступник міністра МЗС в кулуарах Сінгапурського міжнародного кібертижня.

Демохін зауважив, що, відтоді як з’явився генеративний ШІ, це дозволяє рф множити та поширювати дезінформаційні наративи на новому, складнішому рівні. За його словами, ці нові кампанії з дезінформації важко виявити. Антон Демьохін сказав Reuters, що сама Україна використовує генеративний штучний інтелект для відстеження кампаній з дезінформації.

Окрім того, росія, китай та іран використовують інструменти штучного інтелекту, аби вплинути на вибори президента США. Про це повідомили представники Офісу директора національної розвідки та ФБР під час брифінгу для журналістів. Зазначається, що дії росії найагресивніші та наймайстерніші з усіх трьох країн — вони націлені на віцепрезидентку, кандидатку від Демократичної партії Камалу Гарріс. 

Зокрема, росія фальсифікувала фрагменти промов Гарріс, щоб замінити деякі її слова. Також вона використала штучний інтелект для створення неправдивого тексту, фотографій, відео та аудіо.

Раніше “Бахмут IN.UA” розповідав про те, як розпізнати зображення, створене ШІ. Якщо коротко підсумувати цей матеріал, то головна порада — це зберігати “холодну голову”, бути уважними та критично оцінювати все, що зустрічаєте в інтернеті. Це допоможе не вестися на фейки, як-от про путіна, що кланяється сі.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Є людина, яка за квіткою може ідентифікувати місцевість”: закулісся роботи DeepStateMAP

DeepStateMAP — мапа, яку знає кожен українець. Саме за допомогою цього ресурсу багато українців слідкують за просуванням ЗСУ та ситуацією на фронті. Однак, мало хто […]

Rumen Radev 640x360 b5406

Президент Болгарії заявив, що Україна наполягає на продовженні війни

Президент Болгарії Румен Радев 14 липня сказав журналістам, що Україна наполягає на продовженні війни. Це є не першою його заявою, яка транслює російську риторику. Після […]

309181543 5187751717997978 1400684820378547703 n 5931e

Рік окупації Світлодарська: що відбувається в місті?

Українська влада втратила контроль над Світлодарськом 24 травня 2022 року. Наразі тут активно працює російська пропаганда, російські політичні сили проводять зустрічі з мешканцями, окупанти заселяються […]