Російські ЗМІ створюють дітям інструкції про те, які міста потрібно бомбити: чи правда

Бахмут Брехомір Данило Вінниченко 12:36, 29 Листопада 2023
Ілюстрація Бахмут IN.UA

Російські пропагандисти поширюють зображення з “ліберального” російського видання meduza, де читачам пропонують авторську інструкцію для батьків, у яких діти “підтримують не ту війну”.

Чому це маніпуляція та яку ідею переслідують окупанти, пояснює журналіст видання Данило Вінниченко. 

Про що йдеться?

12 жовтня 2023 року російський пропагандист дмитро стєшин у своєму Telegram-каналі зробив допис та поширив зображення, на якому читачам пропонують авторську інструкцію від “ліберального” російського видання meduza для батьків, у яких діти нібито підтримують не ту війну.

Медуза опублікувала матеріал / скриншот

Цю інформацію почали поширювати інші проросійські Telegram-канали, де, окрім зображення, також цитували стєшина. Пропагандисти порівнювали події в Авдіївці на Донеччині та у секторі Гази. Нагадаємо, що росіяни одночасно почали штурмувати Авдіївку, а бойовики ХАМАС — територію Ізраїлю.

Невдалий фотошоп

Перевіривши зміст матеріалу, журналіст виявив, що це була маніпуляція. Насправді стаття вийшла під заголовком “Інструкція meduza для батьків, які несподівано зрозуміли, що їхня дитина стала прихильником війни”. У матеріалі психологи розповідають, що робити батькам, чиї діти піддаються кремлівській пропаганді у школах. 

Оригінальний заголовок / скриншот

У статті фахівці роз’яснюють, з якими проблемами можуть зіткнутись батьки, якщо зі школи дитина “приносить” кремлівські наративи та пропонують декілька моделей правильної комунікації з дітьми, якщо йдеться про війну. Навпаки, батькам радять в сучасних умовах подбати про безпеку та втриматись від обговорення теми війни і висловлюватись на публіці. 

Але щоб переконати російського читача в тому, що йдеться виключно про ненависть до певних народів, вони створили фотожабу.

Примітка. Фотожаба — графічна карикатура або шарж, сленговий термін для позначення різновиду фотомонтажу, що являє собою обробку зображення за допомогою растрового або векторного графічного редактора зі спецефектами комп’ютерного дизайну. Простими словами, це змінення змісту зображення. 

На прикладі цього фейку розберемо, які ознаки фотожаби можна відстежити.

1) Пропагандисти намагаються удати, що видання акцентує, що можна підтримувати один конкретний бік конфлікту. Теж саме відстежується у самій росії протягом останніх років — або за путіна, або можна отримати тюремний строк. Також вони намагаються дискредитувати “ліберальні” російські видання, які, на думку пропагандистів, виступають проти путіна та тих, хто підтримує війну. 

Інфографіка / ілюстрація Bahmut IN.UA

2) Інша ознака — це те, що росіяни намагаються легалізувати окупацію українських земель. Авдіївка — наступний після Бахмуту населений пункт, на захоплення якого зс рф сконцентрували великі сили та кількість техніки, попри те, що зазнають великих втрат.

Але їм важливо продемонструвати, що якщо є росіяни, які проти путіна та війни в Україні, то вони мають обов’язково бути антисемітами. Яскравий приклад, коли російські посадовці президент путін та очільник мзс лавров звинувачували Зеленського в антисемітизмі та порівнювали з гітлером.

Такий ж “ярлик” пропагандисти намагаються повісити на українців. Тому цю тезу вони використовують задля виправдовування власних дій та перекладання відповідальності на інших.

Інфографіка / ілюстрація Bahmut IN.UA

Як можна перевірити справжність фотоматеріалу?

Один з ефективніших способів перевірити, справжнє фото чи ні — через Google Об’єктив. Пошук за зображенням знаходиться на пошуковій стрічці Google праворуч. Щоб почати пошук, потрібно завантажити зображення, потім система починає шукати збіги. У результаті сервіс надає посилання на сайти, де використовували схожі зображення. 

Алгоритм пошуку / скриншот

Росіяни заради просування своєї пропаганди готові спотворювати будь-які матеріали в інтернеті, які не відповідають їхнім “стандартам”. Інколи, щоб виправдати свої терористичні дії, варто лише поширити відфотошоплену ілюстрацію, і читач повірить.

Таким чином, ми продемонстрували, якими методами створення та поширення фейків користуються росЗМІ. Будьте пильними та перевіряйте суперечливу інформацію! 

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фото — зброя в інформаційній війні. Як фотознімки можуть змінити сприйняття інформації

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 12:03, 21 Липня 2024
Колаж Бахмут IN.UA

Коли інфопривід публікують із фотографією, автоматично у читача до нього стає більше довіри. Адже це ж наче не просто надруковані слова, а з підтвердженням! Але фотознімками також можна маніпулювати та створювати необхідний “настрій”. Докладніше про це — у матеріалі “Бахмут IN.UA” в рамках роз’яснювального проєкту.

Що таке інформаційна війна

Головна задача інформаційної війни — вплинути на свідомість кожної окремої людини та думку громадськості ворога взагалі. російська федерація виділяє на це шалені ресурси, аби досягнути своєї мети: посіяти розбрат між українцями всередині країни, між українцями та державами-партнерками тощо. Для цього створюються тисячі акаунтів у соцмережах, які публікують фейки, недостовірну інформацію, правдиву інформацію, але прикрашену і так далі. Далі це мережею розносять так звані корисні ідіоти, про яких редакція “Бахмут IN.UA” писала раніше.

Фото не такі, як про них розповідають

Один зі способів ведення інформаційної війни — пости у соцмережах. Це швидкий та ефективний спосіб рознести меседж, і з великою ймовірністю більшість користувачів не перевірятимуть достовірність цієї інформації.

До прикладу, у 2015 році в Фейсбуці користувач боріс павличенко поширив знімок нібито дитини у Донецьку, яка шукає свою загиблу матір серед розвалин будинку, в який влучили ЗСУ. Аналогічний допис з’явився й в Однокласніках. За 9 років цей пост поширило майже 10 тисяч людей у Facebook, а у російській соцмережі — майже 7. У словацькому сегменті Фейсбуку його репостнули 3 тисячі людей. Не оминули це фото й російські ЗМІ: журналісти російського РЕН ТВ розповіли щемку історію хлопчика, але “забули” розповісти, що фото — постановочне. Що ж насправді із цим знімком?

Насправді цей знімок – кадр із відеокліпу «Ангел. Пісня про дітей Донбасу» (51-ша секунда), у зйомках якого брала участь ця дитина. У кліпі показано зруйнований населений пункт Нікишине (Горлівський район, Донецька область), в якому хлопчик та дівчинка шукають допомоги. Діти — брат та сестра, які на момент зйомки кліпу жили у бомбосховищах разом зі своїми батьками. Про це написав автор кліпу ден леві.

Скриншот / Ден Леві

У червні 2022 року у Facebook користувач андрій троіцкій опублікував фото нібито українського військовополоненого у Донецьку, тіло якого вкрито татуюваннями з фашистською символікою. Але, скористувавшись зворотнім пошуком у Google, дізнаємося, що це фото було зроблене у 2005 році в Білорусі під час медичного огляду в’язня 15 колонії міста Могильов.

Скриншот / андрєй троіцкій

У тому ж 2022 році на різних сайтах користувачі публікували допис з однаковим текстом “Олександра Зеленська, дочка Зеленського, ненавидить батька, називає нацистом та вбивцею українського народу. Сама вона втекла до Польщі та розкриває всю правду про батька”. Як доказ, публікують знімок із дівчиною, що плаче. 2 хвилини у Гуглі, і за допомогою зворотнього пошуку ми дізнаємося, що фото — насправді скриншот із відео 2017 року, в якому дівчина плаче, бо її хлопець не купив їй IPhone. Ще кілька секунд у Гуглі та, завдяки запиту “донька Володимира Зеленського”, дізнаємося як виглядає справжня донька президента України.

Скриншот / Х

Українці також розповсюджують дезінформативні фото. До прикладу, ексзаступник міністра МВС України Антон Геращенко у квітні 2022 року опублікував фото, начебто зроблене у Київській області після деокупації. Нібито росіяни залишили на стіні напис “А хто дозволив вам красиво жити?” Першоджерело цього знімку — користувач соцмережі Фейсбук, який видалив свій допис. Насправді ж, знімок був вперше з’явився у мережі ще у 2016 році на російськомовному форумі. Геолокація будівлі невідома.

Це все — лише кілька прикладів, але вони наочно показують, що знімок, вирваний з контексту, може також стати зброєю в інформаційній війні.

Як перевірити фотографію

Перш за все, для перевірки варто здійснити зворотній пошук зображення. І так, для цього варто використовувати не лише Google, а й Bing, Yandex. Останній краще індексує знімки, які були опубліковані саме в російському сегменті інтернету. 

Також можна скористатися інструментом TinEye, який створений як раз для цих цілей. 

Завдяки цим двом способам зазвичай можна виявити першоджерело зображення. Ключовим аспектом є оцінка достовірності ресурсів: варто звертати увагу на фотобанки, інформаційні портали з вказаним авторством знімків, а також на початкові дописи в соціальних мережах.

У випадках, коли пошук за зображенням не дає результатів, важливо правильно сформулювати ефективний пошуковий запит у Google, Bing чи Yandex. Якщо ви припускаєте, що про це фото могли раніше написати зарубіжні верифікатори, рекомендуємо включити до запиту фразу “fact check”, бажано англійською мовою.

Окрім цього, самі соціальні мережі за допомогою ЩІ вже почали маркувати фото. До прикладу знімок із засудженим, опублікований андрієм троіцкім, Facebook позначив як той, що може ввести в оману:

Скриншот / андрій троіцкій

До речі, підробити скриншот також вкрай легко. Як це роблять — розповіли аналітики VoxCheck. Але як перевірити, чи справжній скриншот? Знайти першоджерело. Але, звісно, допис, з якого був зроблений скриншот, можуть видалити. Що робити? У деяких випадках може допомогти Wayback Machine, також відомий як вебархів сайтів. За допомогою інтернет-архіву можна дізнатися, як виглядав сайт раніше: місяць або кілька років тому.

І зазирніть у публікацію “Бахмут IN.UA” про те, як відрізнити фейкове фото від справжнього. Там наші журналісти опублікували корисну добірку інструментів.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Маніпуляція: Міноборони України передає армії списані боєприпаси

Лідія Гук Гук Лідія 14:00, 20 Липня 2024
Колаж Бахмут.IN.UA

Російські медіа та Telegram-канали поширюють інформацію, що Міністерство оборони України вирішило передати на потреби армії списані ще у 2014 році боєприпаси.

Утім, це — маніпуляція, оскільки не було зазначено, що боєприпаси пройшли ретельну перевірку. А причиною їх списання є надлишок. У результаті дописи пропагандистів створюють враження, що ЗСУ отримали нібито дефектні боєприпаси.

Повернення списаних боєприпасів ЗСУ

16 липня на офіційному сайті Міністерства оборони України повідомили про рішення повернути Збройним силам України значну кількість боєприпасів різних калібрів. Ці боєприпаси у 2014 році були передані підприємствам для утилізації як надлишкові ще до початку російської агресії. Однак нині знову стали необхідними через наростаючу потребу у військових ресурсах. 

Цього ж дня низка пропагандистських Telegram-каналів, акаунт у Х (ред. — колишній Twitter) та російських медіа поширили новину, однак не в повному обсязі. Приміром Telegram-канали “Украина.ру”, “дядя слава” та користувачка Alisa Vasilisa у Х лише написали: “Міноборони України вирішило передати на потреби армії списані ще до 2014 року боєприпаси, – пресслужба відомства. Оснащення за стандартами НАТО!”. У той час, медіа рф додали більше інформації про новину, без вимірювального сенсу, як це зробили пропагандистські канали у соцмережах. 

Маніпуляційні дописи Telegram-каналів / скриншоти

У своїх новинах деякі російські ЗМІ не зазначили, що перед передачею армії боєприпаси були ретельно перевірені на придатність. Крім цього, Telegram-канали та інші сторінки в соцмережах також не вказали, що причиною утилізації став надлишок, як про це зазначається в повідомленні на сайті Міноборони:

“Завдяки зусиллям фахівців Управління відчуження та утилізації надлишкового військового майна повернуті боєприпаси, після ретельної перевірки якості, вже застосовуються на полі бою проти російських окупантів.”

Зокрема, йдеться про:

  • артилерійські постріли;
  • боєприпаси до стрілецької зброї;
  • комплектуючі елементи;
  • підривники тощо.

Російські медіа та пропагандистські канали часто подають новини неповно або з маніпулятивними акцентами для створення негативного образу України та збройних сил. У цьому випадку навмисно оминули факт про ретельну перевірку боєприпасів та причину їх списання. Це робиться для того, аби створити враження про нібито недолуге управління ресурсами в Україні, яке ставить під загрозу життя військових та відчуття безсилля. Адже новина про те, що Україна начебто повертає у використання списані боєприпаси може наводити на думку, що країна більше не має ресурсів для захисту, крім тих, які раніше були списані як непридатні до користування.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фото — зброя в інформаційній війні. Як фотознімки можуть змінити сприйняття інформації

Коли інфопривід публікують із фотографією, автоматично у читача до нього стає більше довіри. Адже це ж наче не просто надруковані слова, а з підтвердженням! Але […]

Маніпуляція: Міноборони України передає армії списані боєприпаси

Російські медіа та Telegram-канали поширюють інформацію, що Міністерство оборони України вирішило передати на потреби армії списані ще у 2014 році боєприпаси. Утім, це — маніпуляція, […]

14:00, 20.07.2024 Гук Лідія

ФЕЙК: бій росіян із Французьким легіоном на Харківському напрямку

Росіяни поширюють фейк про бої з французами на Харківському напрямку, при цьому стверджуючи, що нікого в полон не братимуть. Цю “новину” вони використали  як клікбейтну […]

Відеофейк: “ЗСУ використовують Starlink для ігор в онлайн-казино” — Wired

У проросійських пабліках поширюють відео нібито від американського видання Wired, у якому журналісти “викрили”, що супутникові платформи Starlink використовуються військовими ЗСУ задля азартних ігор. У […]

Американський “блогер-журналіст”оббріхує Україну. Джексон Хінкл на службі кремля

Джексон Хінкл — 24-річний американський блогер і теоретик змов, відомий своїми проросійськими та антиізраїльськими поглядами. Відвідавши окуповані українські території за запрошенням рф, він поширює кремлівські […]

16:00, 12.07.2024 Гук Лідія