WhatsApp, Telegram, Viber, Signal та інші, стали невіднятною частиною нашого спілкування. Це популярно, бо можна швидко поширити інформацію, переписки вважаються конфіденційними, а самі месенджери — зручні у використанні. Однак ці переваги також роблять їх ефективним інструментом для поширення фейкових новин, дезінформації та маніпуляцій. “Бахмут IN.UA” пояснить детальніше.
Чому месенджери є ідеальним середовищем для фейків?
Більшість популярних месенджерів використовують наскрізне шифрування (end-to-end encryption), що ускладнює виявлення неправдивої інформації. Повідомлення поширюються в особистих чатах і групах, де модерація майже відсутня.
До прикладу, великі соціальні мережі, такі як Facebook або Instagram, розробили алгоритми, завдяки яким деякі (але далеко не всі) недостовірні відео або фото маркуються як фейкові або створені за допомогою штучного інтелекту. У месенджерах же такого функціоналу немає. Окрім цього, на відміну від соціальних мереж, у месенджерах складно відстежити першоджерело інформації або перевірити її достовірність.
Користувачі можуть легко пересилати повідомлення одразу десяткам чи сотням інших людей. Це дозволяє фейкам поширюватися з неймовірною швидкістю, а інформація, отримана від друзів, родичів або знайомих, сприймається більш правдоподібно. Люди рідко перевіряють факти, якщо повідомлення прийшло від близької особи.
Типові форми фейків у месенджерах
Всі ми стикалися із так званими “ланцюговими повідомленнями”. Зазвичай це текст із проханням переслати далі. Наприклад, вигадані попередження про віруси, нові закони чи знижки.
Дуже популярними є фейкові фото та відео. Часто це маніпулятивний контент або підроблені записи від імені офіційних осіб. Про один з таких прикладів ми розповідали у нашому тексті “14 тисяч гривень українцям, які не виїздили за кордон: “нашумілий законопроєкт”, про який відомо лише з TikTok“.
Окремим щаблем стоять небезпечні посилання. Фальшиві новини можуть бути прикриттям для посилань, що ведуть до фішингових сайтів або шкідливих програм.
І не забуватимемо про конспірологічні теорії. Месенджери активно використовуються для поширення теорій змов, особливо у кризові періоди. Сюди підходять всі повідомлення про “влада нас всіх кинула”, “військові масово відступають з…” і так далі.
Наслідки поширення фейків у месенджерах
- Соціальна паніка. Недостовірна інформація про загрози (наприклад, про здоров’я чи безпеку) може викликати паніку серед населення;
- політична дестабілізація. Дезінформація використовується для маніпуляцій під час виборів, протестів та особливо під час війни.
- економічний вплив. Фейки про банківську систему, знижки чи дефіцит товарів можуть призводити до фінансових втрат або ажіотажу на ринку.
- шахрайство. Шахраї використовують месенджери для поширення фейкових акцій, лотерей чи зборів коштів.
Як боротися з поширенням фейків у месенджерах?
Не вестися на фейки — це виключно ваша особиста зона відповідальності. Ніхто не може контролювати на 100% інформацію, яку ви споживаєте в Інтернеті. Тому, аби захистити себе від навали неправдивої інформації, варто почати виховувати у собі критичне мислення.
Також ви можете звертати увагу на джерело. Фейкові новини зазвичай не посилаються на авторитетні джерела або мають розмиту інформацію. Будьте критичними до сенсаційних новин: якщо інформація виглядає занадто шокуючою або неймовірною, це може бути ознакою маніпуляції. Перевірте дані в інтернеті — можливо фактчекери вже зробили спростування або ж цієї інформації взагалі ніде не існує, окрім як у вашій особистій переписці із кумою. Просто напишіть в Google суть новини чи пару ключових фраз і гляньте скільки разів про це писали медіа чи офіційні джерела, міжнародних організацій тощо.
Також існує “білий” список медіа від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа “Бахмут IN.UA” також є у списку регіональних якісних медіа. Журналісти цих майданчиків не роблять новини, засновані на чутках. Тому радимо вам читати перевірені новини на сторінках цих ресурсів, які мають всі зручні способи комунікації з аудиторією, включаючи Телеграм-канали.
Месенджери — це потужний інструмент комунікації, але їхня анонімність і масштабність створюють ризики для поширення дезінформації. Боротися з цією проблемою можна лише шляхом поєднання технологічних рішень, освіти користувачів та індивідуальної відповідальності кожного за поширення інформації.
Читайте також:
- 14 тисяч гривень українцям, які не виїздили за кордон: “нашумілий законопроєкт”, про який відомо лише з TikTok
- “У вашій будівлі я заклав вибухівку”. Українці отримують листи з погрозами від “військових”
- Діти та шахрайство в Інтернеті: як захистити від виманювання грошей
Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!
