Алебастровий декор, який бахмутяни могли бачити на будівлях міста може стати першим з Бахмута об’єктом нематеріальної культурної спадщини Донеччини. Управління культури Бахмутської міської ради ініціювало включення цього елементу до обласного переліку. Зазначимо, що офіційно в Бахмуті не має жодного елементу, який був б включений до нематеріальної культурної спадщини.

Про деталі ініціативи редакції Бахмут IN.UA розповіла Ірина Булгакова, начальниця управління культури.

Алебастрове лиття

Йдеться про унікальне місцеве ремесло, це виготовлення прикрас для інтер’єру з алебастру, що побутувало серед мешканців Бахмута в минулому столітті. Колись подібні вироби прикрашали стелі, дзеркала, дверні арки, зокрема й у громадських будівлях.

Ірина Булгакова пояснює, що ідея внести алебастрове лиття до нематеріальної культурної спадщини області з’явилося під час обговорень з іншими громадами, які активно збирають та зберігають історію своїх громад таким чином.

“Вирішили, що нам так само треба цим зацікавиться і зайнятися цим питанням, бо в нас жодного елементу не було внесено. Але наша культура дуже багата. Ми знайшли носійку цієї культури, в якої ще прабабуся займалася ліпленням. Ми хочемо зберегти  ідентичність бахмутської культури, й передати цю традицію далі. Це може стати першим елементом нематеріальної культурної спадщини з Бахмута, якщо громада підтримає цю ініціативу”, — додає Ірина Булгакова.

Наразі фахівці збирають спогади, свідчення та думки громади через онлайн-анкету.

“Зараз працюємо з нашим краєзнавчим музеєм, щодо історичної довідки всього напрямку, працюємо по заповненню документів. Це робота така дуже кропітка, бо багато документів треба заповнити. Це й інвентарна картка, і облікова картка”, — пояснює Ірина Булгакова.

В серпні планується обласна нарада, на якій й представлятимуть алебастрове лиття та ухвалюватимуть рішення, чи включати його до нематеріальної спадщини регіону. У планах є відродження алебастрового ремесла, бахмутян хочуть залучати до майстер-класів та уроків при Центрах або осередках підтримки бахмутян, аби зберегти історію.

Крім того, у планах є й виставки елементів алебастрового лиття. Очільниця управління культури пояснює, що експозиція може включати як нові роботи бахмутян, які будуть створені під час майстер-класів, так й зацифровані елементи з Бахмута.

Заповнити анкету можна за посиланням: https://forms.gle/xowqBgCQcrTrcX8C6. Форма буде відкрита до 31 липня 2025 року. За словами пані Ірини, у анкеті вже є понад 20 відповідей, і в багатьох з них люди згадують, що алебастрові вироби вони часто зустрічали в Бахмуті.

До теми:

Таємниці Будьонівки: як 15-річний бахмутянин розкриває історію рідного міста

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни часто апелюють до того, що нібито Схід має проросійські настрої та розмовляє російською мовою. Такий наратив окупанти приписували й Бахмуту. Однак, це міф.

Історик Микита Безмен спростовує три головні міфи про Бахмут.

Міф 1. Бахмут заснували росіяни

Традиційна версія каже, що заснування міста пов’язане з Бахмутською сторожею, яка була частиною прикордонної служби Московської держави наприкінці XVI століття. Але цей кордон пролягав річкою Сіверський Донець, тож насправді Бахмутська сторожа знаходилась далеко від сучасного міста.

Про появу поселення на місці сучасного Бахмута є документальні відомості з початку XVIII сторіччя, коли торські козаки (Тор — це сучасний Слов’янськ) знайшли соляні джерела на річці Бахмут і почали їх освоювати.

Спочатку з’явилося маленьке поселення. А у 1703 році у центрі теперішнього міста збудували дерев’яну фортецю. Тобто засновниками міста були не московські прикордонники, а українські козаки Ізюмського слобідського полку.

Міф 2. Бахмут російськомовний

За першим переписом, основна частина населення міста — черкаси, тобто українці, кілька десятків козаків слобідських (з Харківщини), невелика кількість російських людей, які підпорядковувалися Торському воєводі, і лише двоє донських козаків. Це дає підстави вважати, що перші поселенці міста говорили саме українською.

Міф 3. Історична назва Бахмута – Артемівськ

Люди, які жили і формувалися у радянську епоху, принципово називають місто Артемівськом. Але історична назва міста — Бахмут, від самого початку XVIII сторіччя і до 1924 року.

Потім він був перейменований на Артемівськ. На честь радянського вождя, революціонера Артема (Федора Сергєєа), який у 1921 загинув у залізничній катастрофі.

У 2016 році Бахмуту повернули його історичне ім’я.

Бахмут називався Бахмутом більше ніж 220 років, а Артемівськом лише 92 роки. А сам революціонер Федір Сергєєв особливого відношення до Бахмута і не мав.

Читайте також:

• Гіпсові шахти та Дюссельдорф: історія Artwinery
• Бахмутський краєзнавчий музей: минуле, теперішнє та сьогодення
• В Бахмуті окупанти пошкодили один із найдавніших храмів Донбасу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутський краєзнавчий музей має дуже цікаву історію. Сьогодні ця будівля понівечена росіянами, а раніше це був перший краєзнавчий музей Донецької губернії. На його долю випали нацистська окупація в 1941 році та повномасштабна війна рф проти України.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає історію будівлі.

Бахмутський музей. Історія заснування

Будинок музею був збудований на початку ХХ столітті і до 1917 року належав В.Г. Французову, власнику Бахмутського дротяно-цвяхового заводу. Музей тут створили в 1923 році, ініціатором виступив лікар-епідеміолог та зоолог родом з Донеччини Борис Вальх.

Він надав свої власні експонати у колекцію музею. Спершу заклад назвали на честь комуніста Артема, працювали тут лише троє людей: завідувач, сторож та техробітниця. Керівником став сам Вальх.

У радянський період в будинку працювали різні державні організації. У 1941 році музей спіткала сумна доля, його спалили нацистські окупанти. Втім у 1962 році споруду вдалося відновити, а через кілька років, у 1989, Бахмутський краєзнавчий музей набув державного значення.

Музей до повномасштабного вторгнення

До повномасштабного вторгнення краєзнавчий музей перебував у стані реконструкції. Однак це не заважало проводити виставки, лекції та інші просвітницькі заходи.

На оновлення музею виділили майже 11,5 мільйонів гривень, за графіком реконструкція головного приміщення музею запланована на два роки. Експозиція музею була виставлена у 14 залах, тут зберігалося 30 тисяч експонатів, серед них особисті речі поетів Миколи Чернявського та Володимира Сосюри.

Сучасний стан

Під час повномасштабного вторгнення росіяни практично повністю зруйнували Бахмут, вони знищили міську інфраструктуру до невпізнаваності. На жаль, фото самого музею, яке б продемонструвало усі масштаби руйнувань, немає. Однак оцінити ситуацію можна за допомогою знімків з повітря.

Відомо, що колекцію музею вдалося евакуювати. Наразі більшість експонатів можна побачити тільки в архівному відео Бахмут IN.UA за 2018 рік.

Читайте також:

• У мережі з’явились фото зруйнованого Бахмутського вокзалу
• Бахмут: історія назви міста-фортеці
• В Бахмуті окупанти пошкодили один із найдавніших храмів Донбасу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!