На Київщині збудують протирадіаційне укриття за 10 млн: фото

Семаковська Тетяна 17:59, 12 Лютого 2024
Протирадіаційне укриття на Київщині /візуалізація проєкту

У селі Гатне, що на Київщині планують побудувати сучасне протирадіаційне укриття разом з меморіальним комплексом.

Про це повідомив Олександр Паламарчук, сільський голова на своїй сторінці у Фейсбук.

Укриття на Київщині 

Очільник громади анонсував проєкт “Протирадіаційного укриття”. За планом його збудують в центрі села, біля будівлі сільської ради. У сховищі передбачено ліфти-підйомники для маломобільних людей.

Також у проєкті збудують меморіальні дошки в пам’ять про загиблих героїв, які були уродженцями Гатного і загинули захищаючи Україну.

Протирадіаційне укриття / візуалізація проєкту

Голова села також додав, що після перемоги в цьому укритті буде облаштовано музей, присвячений російсько-українській війні.

Село Гатне на Київщині

Меморіл та укриття водночас / візуалізація проєкту

Село Гатне розташоване за 12 кілометрів від Києва, тут проживає 12 500 мешканців. До Гатенської громади входить ще 2 прилеглих села: Юрівка та Віта Поштова.

Укриття в Гатному / візуалізація проєкту

У Гатному вже є два укриття, проте вони належать навчальним закладам і не захистять населення від радіації у разі катастрофи. Саме тому радою громади було прийнято рішення збудувати протирадіаційне укриття в центрі села. 

Обсяг бюджету територіальної громади становить 203 мільйонів гривень, з цих коштів на проєкт з побудови сучасного протирадіаційного укриття виділять 10 мільйонів. 

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Відбудова району Ювілейний: бахмутянам представлять концепцію

Семаковська Тетяна 14:50, 6 Лютого 2024
Метінвест, зустріч по відбудові Бахмута / Facebook

Мер Бахмута Олексій Рева та його заступник Олександр Марченко зустрілися з проєктантами офісу Метінвест-СМЦ. На зустрічі обговорювали співпрацю з післявоєнної відбудови міста Бахмут та Бахмутської громади в межах концепції універсальної відбудови мікрорайону Ювілейний “Сталева мрія Бахмут”. Бахмутянам у найближчі місяці представлять презентацію, а потім будуть враховувати побажання громади.

Про це редакції повідомив Олександр Марченко, заступник міського голови.

Відбудова Бахмута на прикладі мікрорайону Ювілейний

Метінвест-СМЦ презентував концепт відбудови кварталу Ювілейний в Бахмуті. Фахівці використали сучасні інструменти просторового планування та будівництва з дотриманням норм доступності та зберегли унікальність мікрорайону.

Організація “Метінвест” завершує розробку проєкту мікрорайону , щоб презентувати громадськості Бахмута цей проєкт. Для того, щоб можна було корегувати його. Це не готовий проєкт, який кимось вже затверджений. Це пропозиція фахівців, які бачать і розробляють концепції відбудови одного з мікрорайонів Бахмуту. Вони скористалися нашою стратегією розвитку міста і враховували її під час розробки проєкту,

пояснює Олександр Марченко // у коментарі.

Відомо, що відновлювати мікрорайон будуть за принципом build back better (відбудувати краще, ніж було). Архітектори будуть впроваджувати наступне:

  • мережу сучасної транспортної інфраструктури;
  • об’єкти житлового та громадського призначення;
  • освітні та культурі заклади;
  • місця відпочинку з дитячими та спортивними просторами;
  • обов’язкове спорудження укриттів.

Наступним кроком стане публічна презентація розробленого концепту мешканцям громади.

Формат, дата та час заходу наразі не відомі, але Олександр Марченко додав, що ймовірно презентація буде в найближчі два місяці. Наразі напрацьовують формат зворотнього зв’язку від громади, можливо це буде електронна пошта, слухання тощо.

Заступник міського голови додає, що після поїздки в Польщу на форум присвячений відбудові України, Бахмутська міськрада вирішила звернутися до компанії “Метінвест”.

“Це на 100% українська компанія, яка складається з українських фахівців. Вона розробляє концепції по Україні, але вийшли, вони з Донеччини, знайомі з цією архітектурою та ландшафтами, тому звернулися до цих фахівців”, — каже Олександр Марченко.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Відродження Бахмута. Погляд із Варшави

Ольга Гембік Гембік Ольга 17:24, 2 Листопада 2023
Руїни Бахмута та Варшави / колаж Бандус Катерина

У майже знищеної під час Другої Світової війни Варшави, і нині зруйнованого росіянами Бахмута є чимало спільного. Мало хто вірив, що польська столиця постане з руїн. І позитивний досвід сусідньої країни показує, що все можливо — якщо є палке бажання і чітке планування.

М’який пил літав над містом

Дитина сидить на руїнах у місті Варшави / Вікімедіа

Після закінчення війни влада тодішньої Польської Народної Республіки розглядала ймовірність залишити польську столицю страхітливим антивоєнним пам’ятником – нагадуванням про звірства німецьких завойовників. Говорилося також про перенесення адміністративного центру Польщі до Любліна. 

Ось що про ті часи у книзі “Найкраще місто в світі. Варшава у відбудові 1944-1949 років” пише Гжегож Пьонтек.

Купи завалів ускладнювали не лише пересування містом, але й дихання, осідаючи на одяг і обличчя, просочуючись в рот і легені, додаючи ранньої сивини, потрапляючи в шафи і посуд, а після сильного дощу брудно-жовтими потьоками виливаючись на вулиці. Мабуть, середньостатистичний житель Варшави вдихає дві цеглини на рік – тобто, вісім кілограмів пилу.

уривок з книги // автор Гжегож Пьонтек

85% будівель і 90% промислових підприємств Варшави було зруйновано дощенту. Але уже у 1980 році відбудоване варшавське Старе місто потрапило до Списку світової спадщини ЮНЕСКО, де стало приємним винятком.

Адже це єдиний архітектурний ансамбль, відновлений після воєнного знищення майже повністю. Все це стало можливим завдяки невтомній реконструкції, розпочатій у 1945 році – складному тривалому процесові, який об’єднав не лише варшав’ян, а й усіх поляків. 

Бюро відбудови / Вікімедіа

Мешканці окремих вулиць чи ділянок почали спонтанно прибирати завали. Коли організовувались регулярні кампанії з їх розчищення, варшав’яни були готові працювати за низьку зарплату, за миску супу, за житло чи безкоштовно.

читаємо у книз // Гжегожа Пьонтека

Перш ніж дійшло до очищення вулиць міста від уламків і решток зруйнованих стін, реконструкції передували розмови, планування, суперечки і палкі дискусії навколо того, що потрібно відбудовувати, а що – ні, а також навколо черговості відбудови. Згодом розпочалися виснажливі роботи із розмінування й ексгумації тіл, що їх знаходили під рештками будинків.

Економічне обґрунтування відновлення

Люди на вулицях Варшави / Вікімедіа

За словами директора Варшавського столичного управління зі збереження пам’яток Міхала Красуцького, було однозначно вирішено відбудувати так звану “старувку” – Старе місто Варшави і Королівський тракт. Першочергово відроджували будинки, котрі хоч якось надавалися до життя, і куди можна було одразу заселити людей.

Оглядаючись на ті події, поляки кажуть, що варто розуміти, що відбудова не означатиме повернення міста до стану перед війною. Тож радять відмовитися від зайвих очікувань і будувати місто, виправляючи помилки найперших архітекторів, адаптуючи його до сучасного життя, яке неодмінно сюди завітає. 

До слова, поляки першими придумали вдале застосування завалам і уламкам міста – усього понад 20 млн мтак званого “будівельного сміття”. Після війни було створено декілька штучних пагорбів, які існують у столиці й до сьогодні: це так звані Гірка Щеншлівицька (зараз це – гірка у парку, де навчаються лижному спорту й місце відпочинку), Копець Мочидловський та найбільший Копець Черняковський (зараз має назву “Курган Варшавського повстання”).

Залишками також укріпили русло річки Вісли поблизу залізничного вокзалу “Варшава Гданська”.

Щодо відновлення Бахмута, спочатку потрібно провести дослідження демографії, щоб з’ясувати, скільки людей залишилося в місті та скільки планують повернутися. Відновлення будь-якого населеного пункту, включаючи Бахмут, має бути економічно обґрунтованим.

Петро Владіміров // архітектор, випускник факультету архітектури Вроцлавського університету науки та технологій.

Разом із Зофією Яворовською та фундацією Brda він керує проєктом Okno, в рамках якого відправляє вікна з Польщі в Україну громадським організаціям на відбудову житла у зруйнованих війною містах.

Утім, він переконаний, що одного лишень бажання мешканців Бахмута буде недостатньо. 

Вирішенням питань щодо відновлення міста повинна займатися держава. Рішення про те, що і яким чином відновлювати, має базуватися на даних, прогнозах. Важливо розуміти, що хоча багато людей можуть бажати повернутися додому, розуміння та планування майбутнього міста вимагають об’єктивного підходу та прогнозування. Отже, майбутнє цих міст ще не втрачене, але потребує ретельного аналізу та обґрунтованих рішень.

Петро Владіміров // архітектор

Покінчити з імперською спадщиною

Собор Олександра Невського / Вікімедіа

Варшавські експерти прогнозують, що важливим аспектом питання відродження Бахмута будуть розмови навколо відбудови пам’яток – тих, що існували раніше і нових, які постануть як результат російського вторгнення. Якщо у доцільності відбудови довоєнних пам’яток, що стосуються української історії, питань не виникатиме, то пам’ятники радянської окупації можуть викликати у громаді різні думки.

У Варшаві було вирішено твердо покінчити із російською імперською спадщиною. Як приклад, директор Варшавського столичного управління зі збереження пам’яток Міхал Красуцький наводить демонтаж православного собору Олександра Невського – символу російського панування на теренах Польщі. 

У 1912 році собор щойно постав на головній площі Варшави, а в 1924-1926-му роках вже був розібраний. Різні елементи цієї будівлі були використані у різних місцях країни, наприклад, добротний мармур – як елемент надгробка першому голові відродженої польської держави Юзефу Пілсудському.

Міхал Красуцький // директор Варшавського столичного управління зі збереження пам’яток

Поляки так завзято знищували пам’ятники радянського минулого, що поклали оком також на один із символів Варшави — Палац культури і науки на площі Дефіляд, зведений під керівництвом радянського архітектора Льва Руднєва.

“Ми демонтували комунізм, але не Палац імені Сталіна, який отримав це ім’я 7 березня 1953 року, через два дні після смерті генералісимуса”, – запит на дискусії такого штибу мають місце у пресі й досі.

Уродженці Варшави у розмовах щоразу підкреслюють, що не в захваті від цієї будівлі. Останнім часом палац називають опорним стовпом на шляху російської експансії на захід.

Бахмут після приходу росіян / Констянтин та Влада Ліберови

За словами польських експертів, з відбудовою і відродженням міста важливо буде зосередитися на встановленні пам’ятників і монументів загиблим місцевим жителям і воїнам, які обороняли Бахмут. І маючи зараз позитивний приклад Варшави, можна резюмувати, що цінність тих пам’ятників не у монументалізмі, такому типовому для радянського штибу вшанування.

Вона – у донесенні й збереженні пам’яті кожного загиблого у місті, на кожній вулиці й у кожному районі. Без невеликих місць вшанування поряд із будинками буде важко пережити й переосмислити травму, яка ще довгі роки буде частиною буденності кожного жителя Бахмута. Без місць пам’яті у нововідбудованому місті неможливо буде збудувати щасливого життя. Доведено досвідом Варшави.

Матеріал підготовлений за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Святогірськ

Коли в Святогірську відкриють відбудований міст до Лаври

Сьогодні, 29 грудня, в Святогірську урочисто відкриють відбудований міст через річку Сіверський Донець, який зруйнували окупаційні війська рф. Відома бахмутянка Інна Гайдай опублікувала цю інформацію […]

12:20, 29.12.2023 Микола Ситник
Марія Грищенко

Діалоги з владою: соціологиня Марія Грищенко про варіанти залучення громади до відбудови Бахмута

Дискусія про відбудову Бахмута вже активно ведеться між місцевими. Бахмутяни хочуть бачити активні кроки від міської влади, водночас громада не повинна забувати, що вона є […]

Гроші у руках

Крану за 7 мільйонів не буде: КП “Бахмут Вода” скасувало торги

Нещодавно серед бахмутян спалахнула дискусія через те, що Управління культури Бахмутської міської ради хотіло придбати для своїх потреб автомобіль Opel Combo Life Edition L2 за […]