Бахмут в уяві штучного інтелекту: як виглядало б місто без росіян

Семаковська Тетяна 17:55, 23 Січня 2024
Бахмут відбудова
Майбутній Бахмут / ілюстрація згенерована ШІ

Бахмут до війни був унікальним містом зі старовинною архітектурою та сучасними громадськими просторами, його мешканці добре пам’ятають Алею троянд, а набережна Бахмута була гордістю бахмутян та улюбленим місцем для відпочинку. Сюди на вихідні приходили цілими родинами. Редакція вирішила за допомогою штучного інтелекту (ШІ) зобразити, як міг б виглядати Бахмут в майбутньому, якби його не зруйнували росіяни.

Всі зображення згенеровані ШІ.

Бахмут без росіян

За версією штучного інтелекту, Бахмут без росіян став б містом не тільки троянд, але й сакур. На згенерованих ілюстраціях це дерево часто фігурує.

Центральна вулиця Бахмута / ілюстрація згенеровані ШІ
Школа в Бахмуті / ілюстрація згенерована ШІ

Бахмутську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №7 штучний інтелект зобразив зберігши основні кольори, але додав сюди незвичне дерево — сакуру.

Бахмут – місто троянд / фото згенероване ШІ
Набережна в Бахмуті
Набережна в Бахмуті / ілюстрація згенеровані ШІ
Бахмутський парк
Парк в Бахмуті / ілюстрація згенерована ШІ
Храм в Бахмуті
Церква в Бахмуті / ілюстрація згенерована ШІ

Червоні троянди, які є символом Бахмута, збереглися у майбутньому. Місто квітне та розвивається, приваблюючи мандрівників з усього світу.

Бахмут майбутнє
Екоферми на околицях Бахмута / ілюстрація згенерована ШІ

Виробництво ігристого перетворило б Бахмут в мекку для туристів, а також тут процвітали б екоферми.

Огядова тераса заводу Artwinery / ілюстрація згенерована ШІ
Огядова тераса заводу Artwinery / ілюстрація згенерована ШІ

Виробничі потужності заводу Artwinery в майбутньому мали б кілька оглядових терас, а на скляних полицях зберігалися б вина. Саме таким Artwinery бачить ШІ.

Соляні шахти в Бахмуті
Соляні шахти у Бахмуті / ілюстрація згенерована ШІ

Видобування солі в Бахмуті, за версією ШІ, стало б модернізованим, а для гостей, які приїжджали у місто пропонували би спеціальні соляні кімнати.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмут. Минуле й сьогодення: як бахмутян вчать любити та розрізняти урбаністику 

Семаковська Тетяна 14:48, 11 Вересня 2023

Зараз Бахмут відомий багатьом у світі. На жаль, передумови такої відомості трагічні не тільки для містян, а й для всієї України. Багато людей бачили страшні руйнування, які завдали Бахмуту росіяни протягом повномасштабної війни. Напротивагу цьому місцеві мешканці намагаються також показати, яким місто було до вторгнення росії та як воно жило колись, до цієї великої трагедії. Одним із ресурсів, де можна порівняти минуле та сьогодення та дізнатися більше про колись квітуче та щасливе місто є сторінка «Бахмут. Минуле й сьогодення». Ми вирішили розпитати у засновників про цей проєкт та розповісти детальніше про їх мотивацію. 

Історія та минуле Бахмута наразі є одним з акцентів роботи бахмутян та людей, яким важливо розповісти більшій аудиторії про місто. Якщо ввести у пошуковій системі слово «Бахмут», то можна побачити переважно фотографії руйнувань. В таких умовах згадувати та демонструвати те, яким місто було до приходу росіян дуже важливо. Минуле тісно переплітається із сьогоденням і ці паралелі можуть збурити ностальгічні спогади та продемонструвати, яким прекрасним містом був колись Бахмут. Одним із джерел розповсюдження є відносно нова сторінка у Facebook «Бахмут. Минуле й сьогодення». Наша редакція поспілкувалася із її засновниками, щоб дізнатися, як прийшла ідея створення такого проєкту, як проходять пошуки інформації та про подальші плани розвитку. 

Читайте також: Як зруйнована набережна Бахмутки може стати громадським простором на прикладі Німеччини

Повномасштабна війна змінила плани автора

Автори та надхненники створення сторінки побажали залишитися анонімними, але розповіли нам історію створення проєкту та перепони, які спіткали цю ідею з початком повномасштабної війни. Сама ідея сторінки «Бахмут. Минуле й сьогодення» виникла ще кілька років тому, але її вдалося реалізувати наприкінці 2022 року. Великий наступ росіян на Україну та руйнація міста трансформували початковий задум до нових реалій. 

Задум спочатку полягав у наступному. Порівняння фотографії минулих років із фотографією, що зроблена у теперішній час з того ж ракурсу. Назва спільноти «Бахмут. Минуле й сьогодення»  передбачає саме таку спрямованість. На березень-квітень 2022 року було заплановано визначення необхідних локацій та, власне, сам процес фотографування. Але повномасштабне вторгнення РФ в Україну внесло суттєві корективи у ці плани. Тепер приходиться порівнювати фотографії міста до 2022 року та після жахливих руйнувань. Це дуже сумно та боляче. Але, на мою думку, слід фіксувати та публікувати фотодокази наслідків війни.

Адміністратор сторінки // Бахмут. Минуле й сьогодення

Повномасштабна війна внесла суттєві корективи у плани авторів сторінки

Джерело: знімок екрана зі сторінки на Facebook

«Нам цікаво все»: автори сторінки про пошук контенту

За час існування сторінка зібрала понал 900 читачів, а деякі дописи можуть набирати до 100 та більше реакцій. Тут можна знайти велику кількість фотографій чи відео про Бахмут з різних часів, починаючи з минулого сторіччя, закінчуючи сьогоденням. Автори намагаються зібрати максимальну кількість матеріалів про Бахмутський район та поділитися нею. Таким чином, люди, які хочуть дізнатися про різні аспекти життя міста зможуть це зробити в одному конкретному місці, а пошук таких матеріалів може суттєво спроститися.

Головним призначенням групи є збереження максимальної кількості матеріалів про бахмутський регіон у одному місці. Можливо, створення фото-відеоархіву про Бахмут різних часів. До речі, на деяких тематичних ресурсах, коли користувачі діляться своїми знахідками,  модератори зазначають, що ми це бачили, ми про це знаємо, нам це не цікаво.  Засновники сторінки «Бахмут. Минуле й сьогодення» мають протилежну думку – нам цікаво все. Кожна крихта, кожна дрібничка. З маленького складається велике. Щодо бачення майбутнього групи «Бахмут. Минуле й сьогодення». Задача максимум – створення єдиного інформаційного ресурсу про історію міста Бахмут. Зрозуміло, що для реалізації цих задумів необхідна підтримка, а прагнення є.

Адміністратор сторінки // Бахмут. Минуле й сьогодення

Головним призначенням групи є збереження максимальної кількості матеріалів про бахмутський регіон у одному місці

Джерело: сторінка Бахмут. Минуле й сьогодення на Facebook

Оскільки ідея створення сторінки виникла задовго до її реалізації, то багато матеріалів, які можна на ній побачити, це результат праці авторів та засновників протягом довгого часу. Це містить в собі й особисті архіви, і ті матеріали, які в різні часи можна було знайти в інтернеті. 

Деякі матеріали було зібрано протягом кількох попередніх років з різних сайтів для особистого користування  без збереження джерел. Згодом виникла думка про створення фейсбук-сторінки. Відшукати всі посилання та джерела зараз досить складно, тому певний контент публікується  без зазначення авторів. Хочеться вибачитися за цей недолік і подякувати всім небайдужім користувачам всесвітнього павутиння за те, що ділитися своїми матеріалами. Щось публікується з особистого архіву. Дещо цікаве можна відшукати на інтернет-аукціонах. Здебільшого контент формується спонтанно. Проте, деякі публікації готуються завчасно до певних дат.

Адміністратор сторінки // Бахмут. Минуле й сьогодення

Кожен може долучитися до формування контенту на сторінці та надіслати свої архівні фото та відео авторам

Джерело: сторінка Бахмут. Минуле й сьогодення на Facebook

Крім того, долучитися до розвитку сторінки можуть і самі читачі. Адже автори радо приймуть фото, відео та інші матеріали за тематикою групи від підписників. Поки що таких випадків не дуже багато, але адміністрація сторінки сподівається на підвищення активності читачів у майбутньому. Інколи люди можуть мати у своїх архівів дуже цінні для історії матеріали, але навіть не здогадуватися про це. Тому, якщо у вас збереглися фото, відео чи інші матеріали, що пов’язані з минулим міста, то ви можете надіслати їх і, там самим, долучитися до створення контенту на сторінці.

У закріпленій публікації є звернення до бахмутян і не тільки з пропозицією ділитися фотографіями, відео, спогадами тощо, які так чи інакше пов’язані з нашим містом. Але активність майже дорівнює нулю.  Хоча у мене є впевненість, що майже кожна родина має фото-, а хтось і відеоархів, де можна знайти щось цікаве.  Тому, користуючись нагодою, звертаюся до містян – давайте разом збережемо історію нашого славного міста заради майбутнього.  Хочу навести такий приклад. У однієї людини зберігалося кілька фото минулих років, на яких на задньому плані можна було спостерігати фрагмент будівлі, якої вже немає. Для власника цих світлин вони не мають жодної цінності з точки зору урбаністики, а для дослідників історії рідного краю – безцінна знахідка.

Адміністратор сторінки // Бахмут. Минуле й сьогодення

Читайте також: Бахмутський Цветмет в евакуації: що стало з підприємством?

Головний ухил у групі – урбаністичний

Автори порівнюють фото Бахмута до та після повномасштабного наступу, тим самим фіксують наслідки війни

Джерело: сторінка Бахмут. Минуле й сьогодення на Facebook

Найбільший акцент на сторінці приділяється саме питанням урбаністики та архітектури. У Бахмуті було розташовано велика кількість історичних будівель, які зараз знищенні або суттєво пошкоджені росіянами. Раніше ми розповідали, що відбудова історичної спадщини може, зокрема, відбуватися із відтворенням початкового вигляду будівель через збережені фото та відео матеріали. Тому, ідея сторінки «Бахмут. Минуле й сьогодення» може мати позитивний вплив і на подальший процес відбудови міста. 

Головний ухил у групі – урбаністичний. І, саме, архітектура і є тим зв’язком між минулим і майбутнім. Шкодую, що цей проєкт не було реалізовано раніше, коли ми всі жили вдома. Тепер у багатьох мешканців фотоальбоми залишилися в Бахмуті й, напевно, знищені або втрачені назавжди. Звісно, у кожної людини свої вподобання. Я особисто відчуваю позитивні емоції, коли вперше бачу стару світлину з видами міста. А процес пошуку таких фотографій нагадує полювання. Можливо всім бахмутянам слід згуртуватися навколо створення фотоархіву нашого старовинного, унікального,  дивовижного міста.

Адміністратор сторінки // Бахмут. Минуле й сьогодення

Читайте також: Діалоги з владою: соціологиня Марія Грищенко про варіанти залучення громади до відбудови Бахмута

Фото: Бахмут.IN.UA

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Як зруйнована набережна Бахмутки може стати громадським простором на прикладі Німеччини

Семаковська Тетяна 09:49, 11 Серпня 2023

Що таке громадський простір у розумінні громади? Насамперед — це місце, де можуть збиратися містяни, щоб відпочивати, ухвалювати рішення чи зустрічатися з близькими людьми. Зазвичай громадськими просторами стають парки, грамотно розплановані центральні площі, а також такими зонами можуть бути набережні річок. На прикладі зруйнованої річки Бахмутки разом з експертами в містобудівництві показуємо, як водойма з набережною можуть стати громадським осередком. Досвід подібних проєктів вже є у Німеччині.

 Якою була річка Бахмутка раніше, скільки грошей витратили на її будівництво, та як Німеччина створює комфортне міське середовище — читайте в матеріалі «Бахмут. IN.UA».

Якою була Бахмутка до повномасштабної війни?

photo 2023 08 03 10 59 04 2 b6a53

Бахмутка простягається на 88 кілометрів, вона входить у праву притоку Сіверського Донця. Води з водойми використовували для різних технічних потреб, а також зрошення. На Бахмутці розташовані два міста – Сіверськ та власне сам Бахмут. Фото: Іван Сидоров

Облагороджувати набережну поблизу водойми почали у 2000-х роках. За словами Марини Юхно, колишньої начальниці Управління економічного розвитку, на облаштування набережної з Правого та Лівого берега витратили близько шести років.

Будівництво відбувалося кількома етапами. Перший етап передбачав розчищення русла та двох берегів, далі викладали основні конструкції. Другим етапом стало облаштування набережної, третім завершальні роботи поблизу водойми й четвертим – озеленення території.

«Оскільки розбудова набережної поблизу річки відбувалася за бюджетні кошти, то всіх підрядників обирали через платформу “ProZorro”. Були відкриті конкурсні торги, все могла відслідкувати громадськість. Проєкт був втілений так, як його запланували. Крім того, у нас було бачення продовження розчищення річки за мостом. Ми облагородили зону від дерев’яного храму до Миколаївського мосту», — каже Марина Юхно.

В Бахмуті планували розчищати річку й надалі, план передбачав розбудову до 2027 року. Проєкт узгоджував Департамент екології Донецької обласної адміністрації, працівники установи потім моніторили хід робіт. Загалом, облаштування та озеленення набережної коштувало бюджету 17 млн ​​447 тис. грн, а скверу поблизу — 5 млн 420 тис. грн. Обидва об‘єкти реконструювали коштом обласного фонду охорони навколишнього природного середовища.

Чому набережна поблизу Бахмутки важлива для деокупованого міста?

photo 2023 08 03 10 59 04 9eaf6Бахмутська набережна. Фото: з відкритих джерел

Головна редакторка нашого сайту – бахмутянка Ганна Бокова зараз живе у Німеччині, за її словами, тут у маленьких містах часто можна помітити невеличкі річки, джерельця та водойми, які використовуються у якості громадських просторів.

«У Німеччині існуючі громадські простори дозволяють людям різного соціального статусу мати насичене життя у будь-якому віці. Якщо у нас люди з низьким доходом або люди з інвалідністю рідко беруть участь у громадському житті, тут навпаки людей поважного віку часто можна побачити на вулиці, в кафе, в кіно, в театрі, на ярмарках і міських концертах. Доступність міського простору у цьому грає велику роль. У храмах, магазинах, на вулицях тут повно людей з інвалідністю, пенсіонерів. Біля водойм розташовані спуски, так що мама з візочком може безпроблемно заїхати з малям та сісти поблизу води й брати участь у соціальному житті, не відчуваючи себе “ізгоєм”», — каже бахмутянка.

Якщо в Україні ми звикли, що біля води можна тільки гуляти, то в Європі — це часто повноцінний громадський простір, де можна знайти розваги для дітей, молоді та дорослих. 

photo 2023 08 08 09 52 46 7ee5a

Навіть маленькі водойми в Німеччині облагороджують. Фото: Ганна Бокова

«У Європі мене приємно дивує повага до природи, тут намагаються максимально зберегти умови, в яких живе людина, та гармонійно вписати ландшафти в міську інфраструктуру. Навіть маленькі джерельця стають повноцінним місцем для відпочинку, їх облагороджують й роблять зону відпочинку», — ділиться в розмові бахмутянка.

Місто, в якому живе Ганна Бокова, налічує 16 тисяч мешканців, до прикладу, в Бахмуті до повномасштабного вторгнення проживало близько 70 тисяч осіб. Однак, німці, каже бахмутянка, не дивлячись на малу спільноту, облаштовують свої громади так, щоб вони були комфортні всім – й мамі з дитиною, й людині з інвалідністю. Тут велику увагу звертають на безбар’єрність, її можна прослідкувати всюди, водойми не виняток.

Набережна в Бахмуті, каже Ганна Бокова, була ідеальним місцем для родин з дітьми. Ганна сама мама трьох дітей, сюди вона приїжджала погуляти. Були й заїзди для мам з колясками, але на світлинах, які збереглися, можна помітити, що в багатьох місцях по доріжці є підвищення.

Бахмутська набережна була місцем для родин з дітьми

Screenshot 53 ae125

Річка Бахмутка. Фото: Іван Сидоров

У Бахмуті місцева набережна біля водойми була головним місцем відпочинку для дітей та дорослих. Одна із причин цьому — відсутність альтернатив та доступність, вважає бахмутянка. 

До повномасштабного вторгнення в місті було кілька розважальних закладів, проте місцеві частіше віддавали перевагу саме прогулянці біля набережної, це не потребувало багато коштів.  Часто тут було людно – приходили мами з дітьми, пенсіонери, сюди приводили друзів з інших міст та навіть приїжджали екскурсії.

photo 2023 08 11 10 24 04 795fb

Ганна Бокова. Фото: надане героїнею

Бахмутянка додає, що набережна поблизу Бахмутки була популярна не просто так, це був один із бюджетних способів відпочити для місцевих. Наприклад, німці розважаються у ландшафтних парках чи розважальних комплексах. Для них це доступно – похід в кіно чи на бутут, у парк розваг чи відкритий басейн обійдеться від 3 до 15 євро з людини, в той час, як мінімальна зарплата складає близько 2000 євро. В Україні сьогодні за даними платформи Work.ua середня зарплата 17 500 гривень, це 430 євро.

В 2018 році, коли тільки відкрили набережну, середня зарплата в Бахмуті складала 6 352 гривні, пенсія приблизно в два-три рази менша, відповідно бюджет на розваги люди могли собі дозволити набагато скромніший, якщо взагалі дозволяли. А от, похід до набережної та прогулянка вздовж річки – доступна кожному річ.

Тому, в майбутньому при поверненні в Бахмут важливо правильно організувати цей міський простір, аби він був безпечним, такої думки дотримується й соціологиня та урбаністка, доцентка факультету соціології КНУ Алла Петренко-Дисак. 

Легенда повернення або як правильно організувати громадський простір

348619683 227562593344338 2319788259781591464 n 7c23b

Алла Петренко. Фото: Фейсбук

За словами Алли Петренко, якщо розглядати проєкт створення громадського простору біля Бахмутки в ідеалістичному контексті, то щоб правильно спланувати громадський простір, потрібно провести комплексне дослідження місцевості.  

«Перед тим, як робити громадський простір у Бахмуті, нам потрібно створити “легенду повернення”, Це важлива точка, за яку будуть чіплятися. Ми не знаємо, хто буде повертатися у місто, які будуть робочі місця тощо», — каже Алла Петренко.

Серед факторів, які потрібно дослідити:

  • об’єкти, які будуть поблизу набережної
  • вік та соціальний статус людей, які повернуться в Бахмут після деокупації
  • бізнес, який буде готовий надавати робочі місця в деокупованому місті
  • потоки, звідки приходитимуть люди та їхні потреби 

Урбаністка наголошує, що створений громадський простір має бути доступним, а от його концепція може бути різною: просто прогулянкова зона без зайвих втручань в ландшафти не виняток.

«Сьогодні ми маємо тренд на природність, ніяких бетонувань, бар’єрів. Але узгоджувати вигляд громадського простору потрібно із громадськістю, яка житиме в цьому місці. Якщо ми дамо дизайн проєкту на суд громаді — то побачимо, що й на хай-тек є свої запити», — каже соціологиня.

Вона додає, що варто зробити й просторовий аналіз об’єкта, цей метод застосовується до структур в людському масштабі. Такий комплексний аналіз виявить основні запити: хто буде під’їжджати до набережної, яким транспортом, чи люди ходитимуть пішки, чи треба буде подбати про парковку.

При плануванні Набережної у дискусію повинні врахувати думку громади з інвалідністю

Screenshot 54 6a788

Наталя та її чоловік Максим Зубар на фестиваль-конкурсі сімейних пар з інвалідністю «Світ без обмежень» у 2021 році. Фото: Олександр Сімоненко, ГО «Луганський пресклуб»

Бахмутянка Наталя Зубар має інвалідність, в Бахмуті жінка пересувалася на візку. Набережна була її улюбленим місцем для прогулянок. Зараз жінка проживає в Києві, ми попросили пані Наталю поділитися своїм поглядом на проблеми, з якими вона стикалася під час прогулянок поблизу річки.

«Там було майже все зручно: доріжки, заїзди, пандуси, пониження. На стоянці були виділені місця для осіб з інвалідністю. “Майже”, тому що не вистачало поручнів на заїзді з боку ринку та пішохідного мосту, а схил крутий, самостійно не заїдеш. Туалету працюючого не пам’ятаю, бо там весь час щось було негаразд, і було зачинено.Тому про його інклюзивність в мене ніякої інформації немає. Дуже хотілося б відбудувати набережну, зробити її ідеально доступною. Може, слід додати інклюзивні гойдалки. Бо діти – вони такі діти, навіть з інвалідністю хочуть кататися. Я тут в Ботанічному саду знайшла такий майданчик, і сама, як  дитина, із задоволенням перепробувала декілька гойдалок, щастя було стільки!», — пригадує бахмутянка.

Вона додає, важливо, щоб інклюзивні гойдалки були серед гойдалок для здорових дітей, а не десь у виокремленому місці. На думку жінки соціум повинен сприймати людей з інвалідністю, як звичайне явище, а не щось огидне. Крім того, потрібно, щоб самі батьки дітей з інвалідністю не ховали своїх чад, а виводили їх до інших дітей. Вчили спілкуватися без упереджень.

Фудкорти чи соло-природа?

photo 2023 08 08 11 58 10 da4a1

Річка в Німеччині – це повноцінний громадський простір. Фото: Ганна Бокова

Окремо потрібно розглянути біля зони відпочинку наявність закладів харчування. За словами урбаністки, часто саме кав’ярні стають темою для конфліктів бізнесу з громадою. Якщо від містян є запит на заклади поблизу набережної, коли люди хотітимуть просто попити кави — на це варто зважати. Але є інші ситуації, коли мешканці категорично не хочуть розміщувати у зоні відпочинку та громадських просторах кафе та ресторани, остерігаючись запахів від їжі, зайвого гомону відвідувачів, гучної музики, тому, створюючи дизайн відпочинкової зони поблизу Бахмутки, потрібно опитати громаду. 

Бахмутянка Ганна Бокова каже, що в Німеччині громадські простори поблизу водойм зазвичай не обтяжені фудкортами. Неподалік від них розміщують невеликі крамниці із соло-продуктом (морозиво, кава, лимонад, сендвічі тощо).

Як не потрібно роботи публічний простір поблизу Бахмутки?

При плануванні набережної слід врахувати де в Бахмуті буде Меморіал пам’яті. Якщо його передбачатимуть поблизу річки — то це місце буде мати значення пам’яті, а не зони відпочинку.  

Соціологиня наголошує, що орієнтуючись на створення публічного простору, потрібно заважати на помилки, які допускають архітектори. Наприклад, поганою ідеєю буде зробити зону, орієнтуючись на власні уявлення, тоді вона буде пустою, бо не відповідатиме запиту громади.

Разом з тим, орієнтуватися виключно на теперішню громаду потрібно з обережністю, адже створений простір має бути продуманий й для тих поколінь, які будуть в майбутньому.

«В архітектурі є таке поняття, як гнучкий дизайн. Простими словами, він може трансформуватися, дозволяє змінювати компоненти нашого дизайну. Цього принципу варто дотримуватися навіть у будівельних матеріалах. Припустимо, ми поклали якусь доріжку біля набережної, але люди витоптують собі інший шлях, ми маємо мати змогу перекласти її мобільно під запит громади», — пояснює соціологиня.

Алла Петренко додає, що є завжди актуальні рішення для набережних, які користуватимуться популярністю незалежно від часу, серед них оглядовість.

«Ніщо людині не має перешкоджати дивитися на воду та зелень. В наших широтах особливо актуальне питання безпеки, цей фактор теж треба врахувати. Простір повинен давати відчуття спокою та захисту», — резюмує урбаністка.

Вам буде цікаво: 

Фото: «Бахмут. IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Садочки та школи: Рева розповів про компенсації та відбудову

На цьому тижні Олексій Рева, мер Бахмута, зустрівся з бахмутянами у місті у Кам’янському, що на Дніпропетровщині. Він розповів про перспективи видачі бахмутянам компенсацій за […]

15:30, 16.02.2024 Скопіч Дмитро
проєкт КО-ХАТИ

“Всі зранку до ночі дерли ті стіни”: що таке проєкт КО-ХАТИ та чому він важливий для переселенців

Чому модульне житло для переселенців ризикує стати гетто та як можна цьому завадити? Редакція поспілкувалася з Анною Пашинською, співзасновницею ініціативи КО-ХАТИ, цей проєкт допомагає переселенцям […]

Укриття й меморіал село Гатне

На Київщині збудують протирадіаційне укриття за 10 млн: фото

У селі Гатне, що на Київщині планують побудувати сучасне протирадіаційне укриття разом з меморіальним комплексом. Про це повідомив Олександр Паламарчук, сільський голова на своїй сторінці […]

Відбудова Бахмута

Відбудова району Ювілейний: бахмутянам представлять концепцію

Мер Бахмута Олексій Рева та його заступник Олександр Марченко зустрілися з проєктантами офісу Метінвест-СМЦ. На зустрічі обговорювали співпрацю з післявоєнної відбудови міста Бахмут та Бахмутської […]

Скільки грошей українські колаборанти “пожертвували” на відбудову України

Українські зрадники Ворон та Сальдо, які перейшли на бік окупантів та потрапили під санкції “надали” до держбюджету 32 мільйони гривень. Також до цієї суми доклалися […]