3 листопада в Україні відзначають свято ракетних військ та артилерії. Саме вогнева підтримка наземних військ є визначальною на полі бою. Хто такі артилеристи, та з чого складається їх рутина? Ми поспілкувалися з артилеристкою Олександрою, жінка родом з Київської області, раніше працювала у тату-салоні, але від початку повномасштабної війни мобілізувалась й зараз служить в ЗСУ.
Редакція Бахмут.IN.UA розпитала Олександру про її будні на фронті й дізналася, хто саме може стати артилеристом, а також чому наша героїня не хотіла б, щоб жінки були в армії.
Робота артилериста не має графіку
Олександра не планувала пов’язувати своє життя з армією. У цивільному житті жінка працювала у тату-салоні. Сама героїня родом з Київщини, але перші дні війни зустріла в Умані. Жінка вирішила, що має бути корисною та захищати свою країну, пройшла шлях від розвідниці до артилеристки, зараз вона обіймає посаду головного сержанта взводу.
У артилериста немає чіткого графіка роботи. Кожен день виглядає по-різному. Інколи буває, що прокидатися треба вночі, взагалі не спати, а буває по-іншому. Все залежить від поставленої перед тобою задачі. Робота постійно одна й та сама: ти отримуєш БК (ред. бойовий комплект) й вистрілюєш БК.
Олександра // про специфіку роботи артилериста
Вона додає, що її робочий інструмент — міномет 120, дальність стрільби — 5 кілометрів.
Ми запитали у артилеристки, чи не стикалася вона із гендерними стереотипами у армії. Жінка запевняє, що таких випадків у її досвіді не було.
Втім, потрібно розуміти, каже героїня, що працювати з чоловіками нелегко, інколи можуть бути специфічні жарти чи підвищені тони, бо всі на емоціях та виснажені. Своїм побратимам-артилеристам українка бажає сили й наснаги все витримати
Олександра отримала травму, служачи у піхоті
Олександра додає, що вона не одразу потрапила у війська артилерії, спершу жінка служила розвідницею, разом з побратимами вона звільняла від росіян Харківську область, зокрема Ізюм. У складі піхоти жінка отримала травму, але не демобілізувалась, а перевелась у війська артилерії.
Прийшовши в армію, я розуміла, що маю бути корисна. Здогадувалась, що не буду робити таку важку роботу, як піхота, хоча й там я була. Якщо у нас люди не будуть розуміти, що кожен повинен щось робити, то ця війна буде дуже тяжкою.
наголошує військовслужбовиця // про хід війни
Серед основних складнощів у своїй роботі, героїня вбачає недостатню кількість БК, часом доводилося працювати на трофейній техніці росіян, яка не була сучасною, згадує Олександра.
А от бути артилеристом може кожен, хто має сильне бажання вчитися й бути корисним у армії, каже співрозмовниця.
Раніше, я навіть уявлення не мала, як виглядають міномети, а мої хлопці напевно уявити не могли, що вони служитимуть з дівчиною в артилерії, яка ще буде їх командиром. Життя так складається, що ніколи не вгадаєш, де будеш.
каже артилеристка // про свою роботу
Жінки в армії
В українській армії служить понад 40 тисяч жінок, але попри це, вона ще не до кінця адаптована під потреби жіночого тіла. Наприклад, тільки нещодавно у Міноборони презентували жіночу форму. Олександра розповідає, що жінкам в українській армії часто допомагають благодійні фонди чи організації, зокрема Землячки.
Примітка. Земляки — благодійний проєкт створений Ксенією Драганюк та Андрім Колесником. 3 1-го березня 2022 року 2З землячки.Ukrainian Front” – майданчик для підтримки та забезпечення захисниць на фронті.
“У мене немає таких проблем, що немає часу на себе на службі. Якось я сиділа зі своїм командиром у бліндажі й фарбувала брови. Бо чому й ні? У мене є кишенька, де зберігається туш для вій, блиск для губ й олівець для брів. Тобі, як жінці, хочеться зробити собі якісь маленькі радощі, навіть якщо це просто пофарбувати брови.
каже героїня // Олександра
Водночас героїня каже, вона не хотіла б, щоб українські жінки служили в армії, бо хочеться їх зберегти. Однак, якщо людина має щире бажання вступити у ЗСУ та захищати дім, то їй нічого не завадить, каже Олександра.
Щоб підтримати роботу військовослужбовиці та її побратимів можна задонатити на банку: https://send.monobank.ua/jar/83mzrWdWDz. Ця банка є постійною, за зібрані кошти військові частково покривають витрати на ремонт автівок, а також на підготовку до зими.
Читайте також:
- Як диспетчерка з Бахмута допомагає рятувати мешканців Донеччини
- Як утримували Бахмут розповів військовий Володимир Єлець
- Монолог про Бахмут: волонтерка Вікторія Хамаза про ціну Свободи
Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!
