Інклюзивне місто або як зробити Бахмут доступним для всіх після відбудови

Семаковська Тетяна 13:28, 2 Серпня 2023

Повномасштабна війна привнесла в наше життя величезну кількість фізичних та моральних травм. Після перемоги на нас очікує багаторічний процес відновлення. Відбудова Бахмута буде проводитися ледве не з нуля. Хоча наразі складно спрогнозувати коли та як це буде відбуватися, важливо вже зараз починати планування. В цьому процесі треба передбачити відновлення інфраструктури таким чином, щоб всі громадяни мали безбар’єрний та безперешкодний доступ до будь-яких локацій та створити візію інклюзивного міста.

Збільшення рівня інклюзивності було актуальним в Україні ще до повномасштабного вторгнення. Втім, бойові дії та постійні обстріли кожного дня підвищують актуальність цього питання. Адже велика кількість людей зазнають поранень, які впливають на їх життя. Тому планування відбудови має проходити з урахуванням розробки інклюзивного простору, де мешканці зможуть отримати доступ до будь-якої установи, простору чи житлового приміщення, незважаючи на свій фізичний або ментальний стан.

«Якщо звернутись до термінології, то «Інклюзія» (від англ. inclusion — включення, залучення) — процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціумі. Бар’єри можна поділити на: архітектурні – це коли потрібні пандуси, ліфти, пласкі входи, кардинальна зміна підходів до будівництва, інформаційні – в цьому випадку ми думаємо, як надавати інформацію, так щоб різні люди могли нею користуватись, наприклад, роботи сайти доступними для незрячих людей, вчити людей використовувати додатками та знати хоч кілька слів жестовою мовою тощо), бар’єри бувають у ставлені – тут як раз треба думати, як нам, як суспільству, ставати відкритішими – приймати різних людей, пам’ятати про них в тому числі коли ми приймаємо рішення», – пояснила Ольга Хіцевич, адвокаційниця ГО «Fight For Right/Боротьба за права».

Screenshot 41 4c09eГО «Fight For Right/Боротьба за права»  допомагає та всіляко підтримує людей з інвалідністю по всій країні. Джерело: сайт ГО «Fight For Right/Боротьба за права»

Рівень інклюзивності в Бахмуті до 24 лютого та що має бути після перемоги

Варто відзначити, що Бахмут до повномасштабного вторгнення став досить інклюзивним містом. Містяни, які так чи інакше були дотичні до побудови безбар’єрного простору, достатньо високо оцінюють намагання місцевого бізнесу та влади підвищити рівень доступності. 

«Можна сказати, що у питанні доступності я б поставила Бахмуту 8, а то й 9 балів по десятибальній системі. Звісно, було куди ще розвиватися. Але, порівнюючи з іншими містами, в нас було досить все гарно організовано, продумано. Навіть якщо знаходилися якісь недоліки, то місцева і влада та інші люди, наприклад, підприємці, вони були готові йти на зустріч. Більшість магазинів та установ вже при відкритті враховували, що треба робити пандуси», – поділилася Дар’я Ковшарова, бахмутянка, мати дитини з інвалідністю.

«У нас було одне із найдоступніших міст, рівень доступності на висоті. Можу сказати, що десь такий як у Львові, а інколи й вище, адже у нас не було бруківки й все було заасфальтовано. Наш стадіон був повністю придатний для змагань міжнародного рівня для спортсменів з інвалідністю, в місті кожного дня ходило два три тролейбуси по маршруту, в яких були умови для людей з інвалідністю, були в центрі доріжки для людей з порушеннями зору тощо », – розповів бахмутянин Денис Ковальов.

На стадіоні “Металург” проводилися спортивні чемпіонати, зокрема для спортсменів з інвалідністю. Джерело: відкриті джерела

«Завжди бажаємо ліпшого. Але моя Олександра самостійно їхала до школи, самостійно пересувалася центром міста, у неї був пандус до будівлі школи, був інклюзивний туалет та доступна їдальня. У інших дівчат не все так гарно, особливо у тих, хто жив у віддалених районах від центра. Можливо, те, що Олександра живе у центрі міста, то це і впливає на її мобільність.», – згадує Альбіна Гребенюк, керівниця ГО «Бахмут Особливий».

Втім, всі респонденти згадували про складнощі з доступним громадським транспортом, який далеко не весь був обладнаний для легкого доступу до нього людей з інвалідністю. Місто намагалося покращити ситуацію з транспортування та навіть запровадило соціальне таксі, яке допомагало людям пересуватися. Це не виправляло ситуацію повністю, адже таке таксі не можна було використовувати у побутових чи повсякденних цілях. 

Screenshot 42 38a99

Соціальне таксі для людей з інвалідністю. Фото: з відкритих джерел

Проєкт з Бахмута, націлений на підтримку дітей з інвалідністю, переміг у міжнародному конкурсі ЮНІСЕФ “Cities Inspire Awards” наприкінці 2021 року. А дитячий центр «Кіндер-клаб» був відкритий для дітей з інвалідністю міста та пропонував різноманітне дозвілля та навчання.

Кіндер b0d8b

У Кіндер-клабі діти могли навчатися, спілкуватися з однолітками та спеціалістами або просто приємно проводити своє дозвілля. Джерело: ресурс Всі Свої

На жаль, після руйнування, всі переваги Бахмута, зокрема рівень інклюзивності, було знищено. Попереду чекає довгий процес відбудови. Він має містити в собі не тільки моменти, які б дозволили повернути попередній рівень доступності міста, але й перевершити його. Адже найбільша цінність України це є люди й всі ми маємо право на рівний доступ до інфраструктури міста.

У 2021 році команда ГО «Доступно.UA» провела перевірку на рівень доступності 19 міст України. Тоді в 10-ку кращих потрапили два міста Донеччини, Маріуполь (1-ше місце) та Краматорськ (9-те місце). Втім, найкращий результат складав менше ніж 20% доступності зі 100% можливих. Це свідчить про те, що на контрасті з іншими містами, ці населені пункти мають більш дружню до людей інфраструктуру. На жаль, це не є доказом наявності повного доступу всіх людей до будь-чого у місті. 

У майбутньому є низка моментів, які потрібно врахувати під час відбудови. Бахмутянка Дар’я Ковшарова поділилася кількома з них:

  • перш за все це інклюзивний транспорт, адже не всі мають змогу використовувати власний транспорт для пересування;
  • доступні житлові будинки: це і й пандуси із правильним та безпечним кутом нахилу, і й широкі ліфти, в які можу поміститися крісло колісне;
  • планування дворів: спуски та пандуси не мають перекриватися жодними транспортними засобами, також потрібно зменшити кількість бордюрів та їх висоту, щоб будь-хто міг безперешкодно пересуватися; 
  • потрібно мати більше звукових світлофорів та контактних доріжок;
  • треба продумувати соціальні об’єкти (наприклад, школи чи лікарні тощо) не тільки ззовні, але й зсередини: широкі ліфти для крісел колісних, інклюзивні вбиральні тощо.

«Соціальні об’єкти, як  школа чи лікарня, повинні враховувати, що є люди з особовими потребами. Потрібно врахувати це не тільки в контексті доступу до будівлі, але й в, наприклад, біологічних потребах людини. В середині приміщення людина має мати доступ до всього, щоб вона не тільки потратив у будівлю, але й отримати там весь спектр послуг. У нас була поліклініка. Це висока, велика будівля, але не всі кабінети, які потрібні в людині, були на першому поверсі. Ліфт в ній був не дуже широким, не кожен візок поміститься. Як жінці на візку прийти на верхні поверхи на огляд, наприклад, до гінеколога? Тому, такі простори треба повністю продумувати, не тільки ззовні, але й зсередини», – ділиться поділилася Дар’я Ковшарова.

У Німеччині є спуски з тротуарів, щоб люди з інвалідністю або маломобільні групи населення безперешкодно могли переходити дорогу. Джерело: архів Альбіни Гребенюк

Ці заходи допоможуть людям з інвалідністю та маломобільним групам населення пересуватися по місту та активніше включатися у соціальне життя. Адже відсутність доступної інфраструктури спричиняє замкненість людей та обмежує їх право бути рівноправною частиною нашого суспільства. 

«Доступність – це ключ до успішного та незалежного ЖИТТЯ людей з інвалідністю в цивілізованому суспільстві. Люди з інвалідністю рівноправна частина суспільства і вони мають право і повинні брати участь у суспільному житті держави, щоб влада чула і бачила ті проблеми, які дійсно існують в цьому напрямку – такі консультації мають відбуватись не раз на рік і не за зачиненими дверима, в них мають брати участь громадський сектор та самі громади, щоб разом планувати й зміни та долати виклики», – пояснила Ольга Хіцевич.

«Звертати увагу на потреби, а потреби можуть озвучити люди на візочках, люди незрячі, люди на милицях. З цими людьми потрібен діалог. Якщо влада буде вести монолог: ми вам зробили – користуйтесь, то не буде толку. Треба розмовляти», – каже Альбіна Гребенюк.

«Люди з інвалідністю закриваються (ред.- якщо у громаді низький рівень доступності). Там, де я зараз, є соціальний центр. Люди сюди приходять і я тут спілкуюся з ними, і от я чую з розмов. Вони дуже жаліються, що їм немає куди вийти. Кругом перепони. Для них це складно. Я з цим живу та вже не звертаю уваги. Дуже вибиває, коли людина ось тільки отримала травму або захворювання. Вона, скажімо так, жила повним життям. А потім щось трапляється і їй вже чогось не вистачає. Такі люди ховаються у свою мушлю і це дуже впливає ще й на психологічний стан людини. Потрібно зробити умови, щоб ці люди жили повним життям і відчували себе повноправними в соціумі», – поділився бахмутянин Денис Ковальов.

Гойдалка для людей на кріслах колісних у Німеччині. Приклад інклюзивного простору. Джерело: архів Альбіни Гребенюк

Чи готова Україна до відбудови з урахуванням принципів інклюзивності

В Україні на всіх рівнях говорять про майбутню відбудову. Загальнодержавний план було презентовано міжнародним партнерам ще минулого року. Громади на місцевому рівні теж намагаються створити візію цього процесу. Наприклад, нещодавно за сприяння нашої редакції була організована зустріч на тему відбудови Бахмута. 

«Торік держава представила план відновлення України, який складається з 24 проєктних груп за різними напрямками роботи. Одним із таких напрямків є будівництво, містобудування, модернізація міст та регіонів, проєктні матеріали якого передбачають відбудову із застосуванням інклюзивних рішень. Але ці заходи не є системними та пов’язаними з іншими напрямками (бо без цього ми не можемо розглядати успішну відбудову) і потребують доопрацювань, оскільки цей напрямок торкається багатьох аспектів і напрямків відбудови одночасно», – каже Ольга Хіцевич.

Також Ольга говорить, що ті нормативно правові акти, які регулюють питання інклюзивності в Україні, є суттєво кращими, ніж 10 років тому. Проте, досі існує потреба їх адаптувати та удосконалювати. 

«Те, що ми маємо на сьогодні в законодавчому арсеналі, недостатньо для того, щоб говорити про успішну відбудову з урахуванням інклюзивних аспектів. Але, якщо порівнювати з тим, що було ще років 10 тому, то сьогодні ми, звісно, просунулись вперед, поступово вносяться зміни в законодавство, запроваджуються плани/програми, але все одно цього недостатньо, нам ще потрібно зробити багато кроків на цьому шляху. Наприклад, стандарти щодо будівництва є у державних будівельних нормах, їх оновлювали вже у 20-х роках цього століття, але зараз знову переглядають деякі, з огляду на потребу врахувати питання доступності як раз у повоєнній відбудові та покращені стану укриттів тощо», – розповіла Ольга Хіцевич.

1 8 9bb82

2 6 397bf

Завдяки високому рівню доступності у Німеччині, люди з інвалідністю ведуть активний образ життя, відвідують розважальні заклади та ресторани. Джерело: архів Альбіни Гребенюк

Хоча навіть в ідеальних законодавчих умовах не було б можливості предметно обговорити відбудову з урахуванням інклюзивності в окупованих містах. Дані не є повні, а ситуація щодня змінюється. 

«Для того, щоб розуміти, як вибудовувати процес відбудови цих міст, треба розуміти ступінь руйнації, Бахмут, наприклад, вщент зруйнований. Також, не можна нехтувати питаннями екоциду, нам достеменно невідомо наскільки ці міста екологічно придатні для відновлення життя на їхніх територіях. Після нашої перемоги, ми маємо оцінити ступінь руйнації, екологічних проблем, держава має визначитись, в якому напрямку діяльності можуть розвиватись ці міста тощо. І тільки тоді ми можемо говорити про відбудову з урахуванням інклюзивності та визначити план дій, за яким маємо рухатись. Також, слід звернути увагу на такий підхід, як універсальний дизайн – він орієнтований на те, щоб робити простори доступними для різних верств населення та максимально враховувати потреби людського різноманіття. Але все це держава має обговорювати з громадськістю, між ними має існувати діалог і досягнутий консенсус, тільки так ми побудуємо інклюзивну державу/відбудуємо зруйноване.» – пояснила Ольга Хіцевич

Проте, попередні етапи планування та обговорення можливо проводити вже зараз. Адже доступність та інклюзивність міського простору це перевага для міста. В розробці таких механізмів та принципів може допомогти європейський досвід. Багато країн ЄС змогли якісно та доступно продумати міський простір, навіть в історичних районах. 

«Україна для себе обрала шлях євроінтеграції, тому ми маємо рівнятись на практику Європейського Союзу в цілому. Ми маємо реформувати/адаптувати наше законодавство (ратифікувати ряд директив ЄС, які надають змогу поліпшити та посунути з мертвої крапки багато процесів у цьому напрямку) під європейські стандарти. І головне, ми маємо взяти за основу  європейську Стратегію захисту прав людей з інвалідністю на 2021-2030 роки, яка розширює права і можливості людей з інвалідністю в європейському суспільстві. І вже на підставі всього цього займатись побудовою інклюзивного простору в містах, можливо, із залученням європейських експертів, які брали участь в аналогічних процесах у своїх країнах, робити архітектурно доступними простори, переглянути послуги та подумати, як  їх зробити доступними» – розповідає Ольга Хіцевич 

Війна змусила бахмутян змінити місце проживання, ті хто виїхав за кордон тепер мають досвід проживання у дружньому до людей з інвалідністю просторі і знають, як такий простір має виглядати і хочуть, щоб такі умови були створені і в відбудованому Бахмуті.  

«Моя дитина отримала прихисток від війни у Німеччині, місто Бремен. Такої кількості людей на візочках я не бачила ніде. У магазинах є спеціальні тачки, вони чіпляються до передньої нижньої рами інвалідного візочка і людина вільно робить покупки. Увесь транспорт інклюзивний.Трамваї, буси нахиляються до візка, і людина без перешкод заїжджає. Ніхто ніколи не займе місце для коляски. До електрички, до потяга вільний доступ. Є багато крутезних мобільних пандусів на вокзалах. Без супроводу людина сама не залишиться. У лікарнях ліфти всюди, немає лікарні без ліфта, немає магазина без ліфта або пандуса. Нам з Олександрою не треба прокладати маршрут, ми знаємо, що доберемось до будь-якої точки Німеччині. Туалети інклюзивні скрізь, це не тільки для інвалідних візків, а ще й звичайних мам, для того, щоб поміняти підгузок дитини. Двері усюди відчиняються самі. Тому що зробити це людині на візку самостійно неможливо.» – розповіла Альбіна Гребенюк.

Фото: «Бахмут.IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У Гощі стартували підготовчі роботи до будівництва житла для бахмутян. Редакція поспілкувалася з виконавцем

Валентина Твердохліб 15:10, 19 Листопада 2026

У серпні 2026 року КП “Бахмутська житлова управляюча компанія” провела тендер на виконання підготовчих робіт з будівництва житла для ВПО в селищі Гоща (перша черга). Переможцем торгів стало приватне підприємство “Будінжиніринг-ТМ”, яке має провести ці роботи за понад 36 мільйонів гривень. На підготовку до будівництва з бюджету Бахмутської громади вже виділили перші 10 мільйонів гривень. Підготовчі роботи на земельній ділянці вже почалися.

Що відомо про підприємство “Будінжиніринг” і чи розпочало воно роботи в Гощі, розповідає Бахмут IN.UA.

Хто виграв тендер на підготовчі роботи з будівництва в Гощі

У серпні 2026 року КП “Бахмутська житлова управляюча компанія” провела тендер на виконання підготовчих робіт з будівництва житла для ВПО в селищі Гоща (перша черга). Переможцем торгів стало приватне підприємство “Будінжиніринг-ТМ”.

31 серпня Бахмутська житлова управляюча компанія і “Будінжиніринг-ТМ” уклали договір на 36 597 467,20 гривень. 17 вересня провели перший переказ коштів на виконання робіт — на рахунок ПП “Будінжиніринг-ТМ” перевели 10 979 240,16 гривень. Джерелом фінансування є місцевий бюджет Бахмутської громади.

Чи стартували роботи в Гощі

Щоб дізнатися чи стартували роботи на земельній ділянці та що саме передбачають підготовчі роботи, редакція звернулася за коментарем до ПП “Будінжиніринг-ТМ”. Там нам розповіли, що на сьогодні вже проведені всі земляні роботи.

“Роботи почалися. Пройшли торги, договір уклали, але ми не могли починати, поки в нас не було дозволу на початок робіт. Він трохи затримався через те, що паралельно йшов тендер з технічного нагляду. Дозвіл на роботи ми отримали на початку жовтня і одразу ж розпочали роботи. Потім ми дали рахунок на передоплату. Для чого вона потрібна? Тому що треба був основний матеріал, який має закупитись — це дорожня плита, яка викладається дорогою через майданчик і робиться демонстраційна зона. Поки ми чекали передоплату, то перебазували техніку і виконали весь обсяг земляних робіт. По позначках зняли родючий шар ґрунту, який ми повинні передати Гощанській раді, і глину окремо. Зараз майданчик вирівняний у ті позначки, які встановлені проєктом”, — розповів у коментарі редакції комерційний директор ПП “Будінжиніринг-ТМ” Юрій Требік.

Зараз фахівці готуються до укладання дорожньої плити, але поки не можуть приступити до робіт через дощову погоду. Сам матеріал вже доставляють з Київської області, його зберігають на складі.

“Вже привезли 112 або 115 плит, вони вже готові до укладання. Але зараз ми встановлюємо паркан: стояки всі поставили, зараз монтуємо профлист. Вже як два дні погода нормальна стоїть, тому думаю, що у вихідні почнемо викладати плити”, — розповів Юрій Требік.

До 31 грудня 2026 року ПП “Будінжиніринг-ТМ” має зробити паркан, демонстраційну зону, прокласти дорогу до однієї з чотирьох ділянок (перша черга) і встановити відеоспостереження. Також договором передбачені демонтажні роботи, щоб на готовий майданчик зайшли будівельники. Ймовірно, ці роботи будуть зроблені вже після того, як пройдуть тендери на будівництво.

ПП “Будінжиніринг-ТМ”: інформація про компанію

За даними Опендатаботу, приватне підприємство “Будінжиніринг-ТМ” засноване 26 лютого 2019 року.  Адресою вказане місто Дніпро, вулиця Калинова, 74, квартира 94. Директор — Колісник Євген Сергійович. Власник — Селезньов Костянтин Семенович.

Основний вид діяльності підприємства — будівництво житлових і нежитлових будівель. Як інші види діяльності вказані різні види будівельних робіт: знесення, монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, штукатурні роботи, покриття підлоги й облицювання стін тощо.

Інформація про ПП “Будінжиніринг-ТМ” / скриншот

З 2023 по 2026 роки ПП “Будінжиніринг-ТМ” взяло участь у 41 тендері. Щороку підприємство збільшувало суми доходу від тендерів. Обсяг продажів за роками становить:

  • 2023 рік — 1 278 252 гривні;
  • 2024 рік — 69 998 544 гривні;
  • 2025 рік — 290 881 615 гривень;
  • 2026 рік — 438 755 984 гривні.

Серед головних замовників послуг ПП “Будінжиніринг-ТМ” — навчальні заклади і органи місцевої влади Донецької, Херсонської і Закарпатської областей. У топі за продажами також КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”, яке замовило підготовчі роботи для будівництва житла бахмутянам у Гощі. 

Найдорожчі тендери / скриншот

Суди, в яких фігурувало ПП “Будінжиніринг-ТМ”

ПП “Будінжиніринг-ТМ” фігурувало у двох судових справах. 

Адміністративна справа

У 2025 році підприємство фігурувало в адміністративній справі, яку розглядав Дніпропетровський окружний адміністративний суд. ТОВ “АТРІУМ СОЛЮШН” звернулося до суду з позовом проти Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України. 

ПП “Будінжиніринг-ТМ” не було стороною судового спору. Згідно з матеріалів справи, ТОВ “АТРІУМ СОЛЮШН” та ПП “Будінжиніринг-ТМ” уклали договір постачання товару. Йшлося про придбання сендвіч-панелей для стін із наповнювачем PIR. Загальна вартість товару за виставленим рахунком становила 4 253 056,50 гривень. ПП “Будінжиніринг-ТМ” мало його придбати та оплатити.

Покупець здійснив часткову передоплату за товар двома платежами на 1,3 мільйона гривень. Після отримання цих коштів ТОВ “АТРІУМ СОЛЮШН” склало дві податкові накладні на відповідні суми. Коли їх подали на реєстрацію, податкова зупинила цей процес, бо система визначила операції як такі, що відповідають критеріям ризиковості. Далі ТОВ “АТРІУМ СОЛЮШН” звернулося до суду.

Кримінальна справа

Влітку 2026 року ПП “Будінжиніринг-ТМ” стало фігурантом кримінальної справи, яку розглядає Херсонський міський суд. Громадська організація “Платформа Громадський контроль” подала в суд скаргу на бездіяльність Слідчого управління ГУ Національної поліції в Херсонській області. ГО заявила, що поліція не внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою про можливе привласнення бюджетних коштів під час будівництва протирадіаційного укриття Киселівської гімназії.

Керівництво ГО повідомило орган досудового розслідування про те, що представники Чорнобаївської сільської ради та ПП “Будінжиніринг-ТМ”, маючи спільний злочинний умисел, розробили та здійснили готування до реалізації схеми щодо недоцільного використання і подальшого привласнення бюджетних коштів під час будівництва протирадіаційного укриття. З цією метою було скасовано конкурентну процедуру закупівлі, переможцем якої мало стати ТОВ “ПОЛГРУП” з вигіднішою пропозицією, та проведено повторну закупівлю за участю лише одного “потрібного” учасника ПП “Будінжиніринг-ТМ”, що створило умови для збільшення вартості тендерної пропозиції на 3 мільйони гривень, порівняно з ціною, сформованою за результатами конкурентних торгів.

Крім того, в тендерну пропозицію ПП “Будінжиніринг-ТМ” була внесена ціна на матеріальні ресурси значно вище ринкових, завищення складає понад 1,3 млн. гривень.

Поліція відмовилася вносити відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), пояснюючи це тим, що заява містить припущення і недостатньо даних про злочин. Однак слідчий суддя вирішив, що наведені обставини мають бути перевірені в межах досудового розслідування. 30 липня 2026 року суд задовольнив скаргу громадської організації та зобов’язав поліцію внести відповідні відомості до ЄРДР.

Далі ця справа не пішла. Офіційно підозри про привласнення бюджетних коштів не повідомляли.

Завищення цін на закупівлях

Завищення цін на закупівлях ПП “Будінжиніринг-ТМ” також фіксував моніторинговий портал DoZorro. Фахівці виявили завищення цін на деякі матеріали в кошторисі з будівництва бомбосховища на території Високопільського ліцею в Херсонській області. Загалом на будматеріали заклали 17,1 млн грн. Завищення зафіксували в закупівлях деяких матеріалів.

ПП “Будінжиніринг-ТМ” вписало в кошторис бетонну суміш В25 [М350] по 4 740 грн/куб.м. Для порівняння, “Кривбастрансбуд” продавав її по 3 660 грн/куб.м, Миколаївський завод залізобетонних виробів — по 3 619 грн/куб.м, а “Момот бетон” — по 3 640 грн/куб.м. 

Арматуру класу А-ІІІ діаметром 12 мм постачали по 48 394,24 грн/т. Компанія “Метінвест-СМЦ” продавав її по 34 000 грн/т, “КТ Сталь” — по 36 990 грн/т, а “Паритет” — по 31 995 грн/т. 

Завищили ціни й на керамічну цеглу марки М100. Підрядник постачав її по 14 400 грн за 1000 шт., у той час як “Тривіта” продавав її по 7 350 грн, а “Крайт” — 9 420 грн.

Імовірна переплата через завищення цін на ці позиції будматеріалів може сягати 1,99 мільйона гривень.

Також підрядник вписав у кошторис 60 сонячних панелей N-type Jinko Solar по 9 150 грн, тоді як Altek продає їх по 4 837 грн, а ERGY — по 5 550 грн. Тобто потенційна переплата на сонячних панелях може скласти 231 тисяч гривень.

Цей матеріал створено за підтримки ГО “Детектор медіа” в межах проєкту “Зміцнення незалежних медіа та інформаційної стійкості в Україні”, що фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Зміст матеріалу є виключною відповідальністю його авторів і не обов’язково відображає позицію ГО “Детектор медіа” та Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Житловий проєкт для бахмутян у Гощі презентують іноземним інвесторам: що відомо

Валентина Твердохліб 16:00, 13 Листопада 2026
житло в гощі
Візуалізація проєкту “Бахмут-Гоща” / скриншот

12-13 листопада у Варшаві проходить міжнародна виставка ReBuild Ukraine Construction&Energy, присвячена відбудові України. Мета заходу — презентувати проєкти з відбудови потенційним інвесторам з-за кордону. Серед проєктів, представлених у межах виставки, є проєкт “Бахмут-Гоща”, що передбачає будівництво житла для ВПО на Рівненщині. Хоч делегація з Бахмутської громади не була особисто присутня на виставці, її проєкт увійде в каталог для розсилки партнерам.

Про це редакції Бахмут IN.UA розповіла Тетяна Федорова, генеральна директорка Premier Expo Ukraine, організаторка ReBuild Ukraine Construction&Energy.

ReBuild Ukraine 2026: як заявлені проєкти представлятимуть інвесторам

12-13 листопада у Варшаві проходить міжнародна виставка ReBuild Ukraine Construction&Energy. Участь у ній приймають громади різних регіонів України, міжнародні партнери та потенційні інвестори. Громади презентують свої проєкти з відбудови та шукають можливості їх реалізації.

Серед проєктів, які шукають інвесторів у межах виставки, є проєкт Бахмутської громади “Сталева Мрія Бахмут-Гоща: Доступне житло в оренду для ВПО”. Його мета — будівництво 580 орендних квартир для інтеграції 1 230 ВПО з Бахмута в Гощанській громаді. Загальний житловий фонд складатиме 1 480 квартир.

Хоч бахмутський проєкт і був представлений на виставці, сама делегація з Бахмута не відвідувала захід. Проте це не означає, що потенційні донори не зможуть ознайомитися з проєктом. Він розміщений на сайті ReBuild Ukraine та буде розісланий партнерам заходу.

“Ми робимо підтримку на нашому сайті і продовжуємо розміщувати проєкти громад, які не мають можливості виступити зі стендом, отримати від нас стенд і виступ на марафоні громад. Ми їх (ред. проєкти) пишемо англійською, українською мовою. І для наших донорів — інвестори, фінансові установи, ті, хто займається страхуванням військових ризиків — ми на них потім робимо дубльовану розсилку, де інформуємо про ці проєкти, щоб вони могли на них подивитися. Але їх дуже-дуже багато, і потрібно щось дуже таке унікальне, щоб вихопити в сотнях проєктів саме якийсь цікавий”, — зауважила Тетяна Федорова.

За словами організаторки виставки, раніше проєкт “Бахмут-Гоща” було складніше втілити і презентувати інвесторам, бо були проблеми зі статусом житла, побудованого не у своїй громаді. Зараз це питання врегульоване, тому проєкт може бути більш привабливим для донорів.

“У нас раніше був Бахмут, вони дуже активно брали участь. Але в той момент ще була одна проблема. На рівні держави не було вирішене питання, як вони можуть розпоряджатися житлом, яке побудоване не на їх території. Якщо я не помиляюся, то зараз це питання вирішено. Вони зараз мають можливість домовлятися з місцевою владою, будувати житло для своїх мешканців і вже розпоряджатися і надавати це житло для них. Але є ще такий момент. Донорські організації, які не можуть втілити свою задачу, умовно кажучи, надати гроші громаді, то такі громади їм менш цікаві. Вони не розуміють, як потім будуть звітувати про такі дії. Це трохи складний процес, його треба пройти. Можливо десь потрібно, щоб держава допомогла цим громадам якось створити правильно комунікацію, в тому числі якісь гарантії для цих донорських організацій, щоб вони розуміли, з ким вони співпрацюють”, — зазначає Тетяна Федорова.

Нагадаємо, що вперше про проєкт “Бахмут-Гоща” офіційно заявили в листопаді 2024 року. Його анонсували у Варшаві під час заходу ReBuild Ukraine. Сьогодні вже розроблена проєктна документація і виділені перші 10 мільйонів гривень на підготовчі роботи до будівництва.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Будівництво в Гощі

У Гощі стартували підготовчі роботи до будівництва житла для бахмутян. Редакція поспілкувалася з виконавцем

У серпні 2026 року КП “Бахмутська житлова управляюча компанія” провела тендер на виконання підготовчих робіт з будівництва житла для ВПО в селищі Гоща (перша черга). […]

житло в гощі
Важливо

Житловий проєкт для бахмутян у Гощі презентують іноземним інвесторам: що відомо

12-13 листопада у Варшаві проходить міжнародна виставка ReBuild Ukraine Construction&Energy, присвячена відбудові України. Мета заходу — презентувати проєкти з відбудови потенційним інвесторам з-за кордону. Серед […]

Важливо

Від житла для переселенців до цифрових архівів: які проєкти громади Донеччини подали до DREAM та скільки вони коштують

Громади Донецької області внесли до державної системи DREAM 91 інвестиційний проєкт загальною орієнтовною вартістю 12,9 мільярда гривень. Ініціативи передбачають будівництво житла для переселенців, модернізацію медичних […]

житло
Важливо

Маріупольська громада домовляється про співпрацю з французькою стороною для будівництва житла для ВПО

12–13 листопада у Варшаві проходить міжнародна виставка ReBuild Ukraine Construction&Energy, де Маріупольська громада представила проєкт будівництва соціального житла для переселенців на Київщині та Львівщині. Під […]

гощі
Важливо

Житло для бахмутян у Гощі: на підготовку до будівництва виділили перші 10 мільйонів гривень

У селищі Гоща на Рівненщині планують будівницво житла для мешканців Бахмутської громади. На підготовчі роботи в межах проєкту вже спрямували перші 10 мільйонів гривень. Про […]