“Не можна заморожувати ці продукти”. Чи часто ви бачили такий надпис на молоці, яйцях чи шоколаді або рисі? Якраз такі продукти, одні з тих, які не можна піддавати заморозці. Заморозка — це легкий і простий спосіб для тривалого зберігання продуктів, однак певні продукти можуть втратити свої поживні властивості, зіпсуватися або навіть стати небезпечними для здоров’я.

Редакція «Бахмут IN.UA» зібрала для своїх читачів перелік продуктів, які, на думку експертів із безпеки харчових продуктів і санітарії та лікарів, не варто заморожувати.

Отже, фахівці не радять піддавати заморожуванню:

• молочні продукти;
• сирі яйця;
• консерви;
• смажені продукти;
• рис;
• макаронні вироби;
• картоплю;
• свіжі овочі;
• фрукти;
• салати, зелень;
• каву;
• шоколад.

Продукти, що не можна заморожувати та зберігати в морозилці

Молочні продукти

Фахівці радять не зберігати за мінусової температури все, що складається з молока. Молоко, сметана, вершки, йогурти, м’який сир після заморозки втратять смакові властивості, розшаруються та стануть непридатними для використання. А після розморозки ви отримаєте згорнуту або розсипчасту «кашу» замість сиру та сметани. До того ж, після розморожування молочні продукти втратять звичний смак, оскільки розділяться на воду та шматочки густої маси.

Молочні продукти на столі. Фото: radiotrek.rv.ua

Сирі яйця

Свіжі яйця не варто класти до морозилки. Сирі яйця — це продукти, що не можна зберігати в морозилці. Під час заморожування вони стискаються і можуть луснути прямо в морозильній камері.

На практиці закон фізики спрацює так, що під час замороження яєць, їхня шкаралупа розірветься.

Сирі яйця можна заморожувати, але без шкаралупи. У такому вигляді вони можуть зберігатися тривалий час. Для цього треба розбити яйця і розподілити по ємностях. Найкращий варіант — відокремити білки від жовтків і зберігати окремо в герметичних контейнерах.

Сирі яйця в тарілці. Фото: з відкритих джерел

Консерви — продукти, що зберігаються без заморозки

Консерви можуть зберігатися тривалий час і практично за будь-яких умов. Водночас вони не призначені для заморожування. Консерви можна зберігати просто в холодильнику або коморі, адже там для них ідеальні умови.

Відкриті консерви. Фото: usap.ua

Смажені продукти — їжа, яку не можна заморожувати

Низька температура в морозильній камері призведе до того, що смажені продукти стануть непридатними для споживання.

Смажені страви краще не заморожувати, а їсти одразу. Справа в тому, що низька температура у морозилці негативно вплине на смажену їжу. Вона втратить свою смачну скоринку, стане в’ялою та втратить смак. До того ж, попередньо обсмажені продукти, які заморозили, погано розігріваються.

М’ясна тарілка з картоплею і овочами. Фото: usap.ua

Рис

Приготований рис після заморозки стане м’яким та втратить свій смак. Навряд хтось з’їсть таку страву з великим задоволенням.

Приготований рис у тарілці. Фото: з відкритих джерел

Макаронні вироби

Як і рис, приготовані макарони та подібні вироби після заморозки втрачають свій смак та текстуру. Тож, після розморозки ви отримаєте згусток незрозумілої на смак та вигляд суміші. Робимо висновок, що макарони — їжа, яку не можна зберігати в морозилці.

Макарони по-флотськи на сковороді. Фото: Depositphotos

Картопля

Сира картопля погано переносить заморожування. При заморозці вона стає «зернистою» через крохмаль, який змінює свою текстуру при низьких температурах. Ви просто отримаєте борошнистий, зернистий і поганий на смак продукт.

Якщо ви все ж плануєте заморозити картоплю, то перед цим слід піддати її термічній обробці. Потім картоплю треба помістити у контейнери або «Zip-Lock» пакети, які підходять для зберігання у морозилці. У такий спосіб можна зберегти смак і текстуру продукту.

Картопля в ящику. Фото: Depositphotos

Свіжі овочі

Свіжі овочі краще не заморожувати, адже вони перетворяться на сире місиво при приготуванні або розморожуванні. Мова йде про свіжі огірки, помідори, кабачки, баклажани тощо. Справа в тому, що в таких продуктах міститься велика кількість води. Тому під час побутової заморозки вони повністю вкриваються кригою.

До слова, овочі для магазинів попередньо обробляють та заморожують за спеціальною технологією. Приготовані овочі можна заморожувати, але свіжі не варто.

Свіжі овочі в ящику. Фото: daytoday.ua

Фрукти

Як і овочі, фрукти, що містять багато води не можна заморожувати. Яблука, груші та інші водянисті фрукти не залишаємо в морозилці.

Яблука і груші в кошику. Фото: з відкритих джерел

Салати, зелень

У морозилці салат, селера, капуста, редька та дрібна зелень втрачає смакові якості. Заморожування зруйнує структуру зелених овочів і призводить до того, що вони втрачають свою свіжість.

У морозильнику салат з хрусткого перетвориться в м’який, млявий, чорний і непридатний для використання.

Салат у піалі. Фото: з відкритих джерел

Кава

Запам’ятайте каву (у зернах чи мелену) не можна заморожувати у будь-якому вигляді. Кавові зерна наберуться вологи та матимуть непритаманні для цього продукту запах і смак.

Каву краще зберігати в герметичних пакетах чи банках.

Кава мелена та кава у зернах. Фото: з відкритих джерел

Шоколад

При заморожуванні кондитерських виробів, у складі яких є шоколад, на них з’являється «білий наліт». Це жири під впливом температури зосереджуються на поверхні з меншою щільністю, що і призводить до таких змін. Особливо це стосується білого шоколаду, основою якого є пальмова олія. Тому краще не зберігати шоколад у морозилці.

Шоколад з горіхами. Фото: tea.ua

Читайте також: Як обрати обприскувач для саду? Поради від експерта з Бахмута

Продукти, що не можна заморожувати повторно

М’ясо

Розморожування та повторне заморожування продуктів — це дуже погана ідея. М’ясо і так втрачає значну кількість вологи після розморожування, а повторне заморожування та подальше розморожування перетворить його на сухий шматок, який навряд чи вдасться «врятувати» спеціями чи соусами.

Заморожування м’яса вдруге також може призвести до погіршення якості самого продукту та  поширення бактерій. Виробники зазвичай заморожують м’ясо при температурі близько -60°C, щоб вбити паразитів. Водночас температура м’яса знижується дуже швидко, і клітини в ньому «не вибухають». Заморожування м’яса при стандартній температурі морозилки (до -18 °C) робить його жорстким і несмачним. Крім того, мікроби виживають за такої температури в морозильнику.

Без побоювань можна повторно заморожувати продукти, приготовані з розмороженого м’яса, які зазнали тривалої термічної обробки.

Червоне м’ясо на кухонній дошці. Фото: з відкритих джерел

Фарш

Цей м’ясний продукт зберігається в морозильній камері практично у кожної родини. Зазвичай фарш готується з замороженого м’яса, оскільки так він виходить кращим за текстурою та смаковими якостями. Водночас це і є причиною того, що фарш категорично не можна заморожувати. Вторинне заморожування м’ясних продуктів сприяє стрімкому розвитку бактерій та шкідливих мікроорганізмів. Отже фарш — їжа, яку не можна заморожувати.

Фарш на тарілці. Фото: nashkraj.ua

Дитяче харчування

Дитяче харчування, тістечка, десерти (особливо з сирими яйцями в складі) не слід повторно заморожувати. Діти особливо чуйно реагують на продукти, в яких можуть розмножуватися мікроорганізми. Про всяк випадок їжу для дітей взагалі краще не заморожувати, а слідкувати, аби малеча споживала свіжі продукти.

Дитяче пюре. Фото: Pinterest

Розморожені продукти

Напевно, всі господині та господарі знають, що продукти не можна заморожувати повторно після того, як вони були розморожені.

Більшість заморожених продуктів (фрукти, овочі, риба тощо) втратять форму та смакові властивості після розморозки. Також повторне заморожування може бути небезпечним для здоров’я, оскільки це призводить до поширення бактерій.

Заморожені вироби. Фото: Dela.biz

Вам буде цікаво:

• Подорожі до Європи: які країни варто відвідати?
• Як організувати дешевий відпочинок?
• Де провести вихідні в Києві?
• Креативні ідеї: як надати нове життя старим меблям?
• Де провести вихідні в Дніпрі?

Фото: з відкритих джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Держава надає військовослужбовцям грошову компенсацію у разі переїзду до іншого населеного пункту через зміну місця служби. Виплата складається з підйомної допомоги та добових на час перебування в дорозі для військового і членів його родини.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Підйомна допомога при переїзді

За даними Міноборони, право на фінансову допомогу мають громадяни, які проходять військову службу за контрактом, перебувають на кадровій військовій службі або призвані як особи офіцерського складу.

Мобілізовані особи та військовослужбовці базової служби не мають права на отримання підйомних виплат.

Підстави для нарахування грошової компенсації

Виплати призначають при переїзді до іншого населеного пункту за кількох обставин. До них належать призначення на нову військову посаду, передислокація військової частини чи підрозділу, а також переведення з пункту постійної дислокації до відокремленого підрозділу або між підрозділами у різних містах.

Гроші нараховують у разі зарахування до військового навчального закладу на термін від шести місяців, якщо за військовослужбовцем не зберігається попередня посада. Також компенсація передбачена при поверненні з відрядження до державних органів, підприємств чи закладів освіти, після служби або навчання за кордоном, та при переході з інших військових формувань до Збройних Сил України з призначенням на посаду в іншому місті.

У яких випадках гроші не виплачують

Фінансова допомога не передбачена при направленні на навчання терміном до шести місяців або якщо за військовим зберігається його посада. Гроші не виплачують після закінчення навчального закладу у разі призначення на посаду в тому ж населеному пункті, де відбувалося навчання, за умови, що родина вже переїжджала туди під час освітнього процесу.

Розмір виплат для військового та родини

Сума підйомної допомоги на самого військовослужбовця становить одне місячне грошове забезпечення за новим місцем служби. На кожного члена сім’ї, який переїжджає разом із ним, додатково виплачують 50 відсотків від цієї суми.

Також держава компенсує добові за кожен день у дорозі. Розрахунок базується на проїзних документах: день вибуття та день прибуття рахуються як дві доби. Якщо квитків немає, добові виплачують лише за одну добу переїзду. Протягом одного календарного року компенсацію можна отримати максимум за два переїзди.

Критерії для членів сім’ї

Виплати нараховують на родичів, які вказані в особовій справі військовослужбовця на момент приїзду. До переліку входять чоловік або дружина, незалежно від віку та працездатності, за умови реєстрації шлюбу до дати прибуття на нове місце служби.

Гроші передбачені на дітей військовослужбовця та його партнера, зокрема усиновлених, які є неповнолітніми або мають інвалідність незалежно від віку. Компенсацію також виплачують на непрацездатних батьків або усиновителів подружжя, які досягли пенсійного віку чи мають інвалідність. У випадку, коли обоє з подружжя є військовослужбовцями, підйомну допомогу виплачують кожному окремо за новим місцем служби. Кошти на інших членів сім’ї розраховують із грошового забезпечення одного з них за їхнім вибором.

Процедура оформлення та терміни

Для отримання коштів військовослужбовець має написати рапорт на ім’я командира після прибуття до нової частини. Датою виникнення права на виплату є день прийняття посади, дата зарахування на навчання або оголошена наказом дата прибуття частини до нового місця дислокації.

На основі рапорту командир видає наказ із зазначенням суми виплати. У разі необхідності він може створити комісію для перевірки факту переїзду родини. Виплату здійснює нова військова частина. Звернутися за підйомною допомогою дозволяється протягом трьох років з моменту виникнення такого права.

Читайте також:

Як відновити втрачене або пошкоджене посвідчення УБД: інструкція від Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За останні повні чотири роки Донеччина скоротила понад 80% посівних площ. До повномасштабного вторгнення Донеччина залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України. Попри потужну промисловість, область щороку засівала сотні тисяч гектарів зернових і технічних культур. Основу агровиробництва становили пшениця, ячмінь, кукурудза та соняшник. Частина господарств також вирощувала овочі, картоплю, плодові культури та ріпак.

Після лютого 2022 року ситуація кардинально змінилася. Частина сільськогосподарських земель опинилася під російською окупацією, ще частина — у зоні активних бойових дій або була замінована. Фермери втратили доступ до полів, техніки, складів та логістики. Як наслідок, аграрний сектор області пережив одне з найбільших скорочень за всю історію незалежної України.

Редакція Бахмут IN.UA отримала у розпорядження дані Головного управління статистики у Донецькій області за 2021–2025 роки та простежила, як за цей час змінилися посівні площі, виробництво та врожайність основних культур. Усі наведені показники стосуються територій, які залишалися під контролем України, без урахування тимчасово окупованих територій та районів активних бойових дій.

Донеччина до повномасштабної війни: понад пів мільйона гектарів зернових

Останнім відносно мирним для аграрного сектору роком став 2021-й. Попри те, що частина Донеччини вже перебувала під окупацією з 2014 року, сільське господарство області залишалося одним із ключових секторів економіки.

У 2021 році господарства всіх категорій засіяли:

Як бачимо, фактично майже 600 тисяч гектарів лише зернових культур свідчили про масштаб аграрного виробництва регіону. Найбільшу площу займала пшениця, це понад 380 тисяч гектарів. Соняшник також залишався однією з головних культур області.

Перший удар: вже за рік область втратила понад половину посівів

Перший рік повномасштабної війни став переломним.

Уже у 2022 році площа посівів зернових та зернобобових скоротилася з 597,1 тис. га до 238,5 тис. га. Це означає, що лише за один рік Донеччина втратила майже 359 тисяч гектарів посівів або близько 60% довоєнних площ.

Подібна ситуація спостерігалася майже за всіма основними культурами.

Культура	2021	2022	Зміна
Пшениця	381,7	183,1	−52%
Ячмінь	116,6	29,6	−75%
Кукурудза	56,0	17,2	−69%
Соняшник	358,4	116,3	−68%
Картопля	35,3	15,4	−56%
Овочі	16,1	6,9	−57%
Плодові культури	7,5	3,5	−53%

Фактично за один сезон аграрії втратили більше половини площ практично всіх культур. Причина полягала не лише в окупації частини території. Значні площі опинилися безпосередньо на лінії фронту, були заміновані або стали непридатними для ведення сільського господарства через постійні бойові дії. Крім цього, частина фермерів не мала можливості провести весняну посівну через небезпеку для працівників та відсутність доступу до техніки.

Після різкого падіння почалося повільне відновлення, але ненадовго

У 2023 році з’явилися перші ознаки часткового відновлення окремих культур. Наприклад, площі під ячменем збільшилися з 29,6 до 36,7 тис. га, кукурудзи — з 17,2 до 19,3 тис. га, а соняшнику — зі 116,3 до 120,1 тис. га. Водночас площі під пшеницею продовжили скорочуватися — до 74,7 тис. га.

У 2024 році аграрії змогли дещо збільшити загальні посіви зернових — до 165,8 тис. га, а площі під пшеницею зросли майже до 100 тис. га. Однак це відновлення виявилося нетривалим. Уже у 2025 році посівні площі зернових знову різко скоротилися — до 106 тис. га. Це найнижчий показник за весь період спостереження.

Якщо порівнювати із довоєнним 2021 роком, то за чотири роки Донеччина втратила майже 491 тисячу гектарів зернових посівів. Це означає, що область засіває лише близько 18% тих площ, які використовувалися до початку повномасштабної війни.

Пшениця: Донеччина втратила майже 87% посівів головної зернової культури

Саме пшениця традиційно була основною зерновою культурою Донеччини. У 2021 році під неї відвели 381,7 тис. гектарів, тобто понад 60% усіх зернових площ області. Проте вже після початку повномасштабного вторгнення ситуація почала стрімко погіршуватися, простежити це можна у таблиці нижче:

Тож, бачимо, що за чотири роки площі під пшеницею скоротилися майже у вісім разів. У порівнянні з довоєнним роком аграрії засіяли на 331,8 тисячі гектарів менше, тобто залишилося лише 13% від площ, які оброблялися до великої війни. Це означає, що сьогодні Донеччина втратила майже всю свою довоєнну базу вирощування головної продовольчої культури.

Ячмінь став культурою, яка відновлювалася найкраще

На відміну від пшениці, ситуація з ячменем виглядає дещо інакше. Після різкого падіння у 2022 році площі під цією культурою почали поступово відновлюватися.

Попри те, що область втратила понад 72% площ під ячменем, саме ця культура стала однією з небагатьох, де після першого воєнного року не відбулося подальшого обвалу. У 2025 році площі залишалися приблизно на одному рівні із двома попередніми роками — понад 30 тисяч гектарів.

Кукурудза також втратила більшу частину площ

Кукурудза ще до війни займала значно меншу частку посівів, ніж пшениця чи соняшник. Однак вона також зазнала суттєвих втрат.

У порівнянні з 2021 роком площі під кукурудзою скоротилися майже на 68%. Після першого року війни спостерігалося незначне збільшення посівів, однак повернутися хоча б до половини довоєнних площ області так і не вдалося.

Соняшник: одна з головних технічних культур області також різко скоротилася

До початку великої війни Донеччина була одним із регіонів, де соняшник займав значні площі. У 2021 році його вирощували на 358,4 тисячі гектарів. Це була друга за масштабами культура після зернових.

Після 2022 року ситуація змінилася кардинально.

За чотири роки площі під соняшником скоротилися майже на 277 тисяч гектарів, або приблизно на 77%. Показово, що якщо у 2023 році аграрії ще змогли трохи збільшити площі порівняно з першим роком великої війни, то вже у 2024–2025 роках знову почалося скорочення (ред. тут варто зазначити, що у 2024 році росіяни окупували 80 населених пунктів Донеччини, а у 2025 – 100). Фактично у 2025 році в області залишилася лише кожна четверта довоєнна площа під соняшником.

Найбільше скоротилися саме зернові культури

Якщо порівняти всі основні культури, можна побачити одну закономірність. Саме зернові культури, які займали найбільші площі до війни, втратили найбільше.

Культура	2021	2025	Скорочення
Зернові	597,1	106,0	-82%
Пшениця	381,7	49,9	-87%
Ячмінь	116,6	32,6	-72%
Кукурудза	56,0	18,2	-68%
Соняшник	358,4	81,4	-77%

Ці цифри показують, що війна змінила не лише обсяги виробництва, а й саму структуру аграрного сектору Донеччини. Якщо до 2022 року область була одним із найбільших виробників зерна на сході України, то сьогодні більшість земель, які використовувалися для вирощування зернових і технічних культур, більше не обробляються.

Менше полів — менше врожаю: як скоротилося виробництво сільгоспкультур

Скорочення посівних площ неминуче позначилося і на обсягах урожаю. Якщо у перші роки великої війни частина господарств ще намагалася працювати на доступних територіях, то з кожним роком загальний валовий збір основних культур зменшувався. Найпомітніше це видно на прикладі зернових.

У 2024 році господарства всіх категорій зібрали 3,53 млн центнерів зернових та зернобобових культур. Уже наступного року цей показник скоротився до 2,07 млн центнерів, або майже на 41,4%.

Схожа ситуація і з іншими культурами.

Культура	Валовий збір 2024, тис. ц	Валовий збір 2025, тис. ц	Зміна
Зернові та зернобобові	3532,1	2068,6	-41,4%
Пшениця	2392,0	991,9	-58,5%
Ячмінь	680,3	825,9	+21,4%
Кукурудза	380,0	205,3	-46,0%
Соняшник	1711,7	967,9	-43,5%
Картопля	1162,8	937,3	-19,4%
Овочі відкритого ґрунту	958,7	830,9	-13,3%

Найбільше впало виробництво пшениці. Якщо у 2024 році аграрії зібрали майже 2,4 млн центнерів, то вже через рік — менше 1 млн центнерів. Водночас є й виняток. Попри скорочення площ, ячменю у 2025 році зібрали навіть більше, ніж роком раніше. Це стало можливим завдяки суттєвому зростанню врожайності.

Чому врожайність окремих культур зростає, хоча полів стає менше

На перший погляд статистика може здатися суперечливою. З одного боку, Донеччина продовжує втрачати посівні площі. З іншого, окремі культури демонструють навіть кращу врожайність, ніж роком раніше. Наприклад, середня врожайність зернових та зернобобових у 2025 році становила 23,6 центнера з гектара, тоді як у 2024 році — 22,1 центнера.

Ще більш показовою є ситуація з окремими культурами.

Культура	Урожайність 2024 (ц/га)	Урожайність 2025 (ц/га)
Пшениця	24,9	27,3
Ячмінь	18,5	26,8
Кукурудза	19,6	12,8
Соняшник	16,6	14,3
Картопля	109,9	106,2
Овочі	161,1	160,8

Найбільший приріст продемонстрував саме ячмінь. Його врожайність за рік зросла майже на 45% — із 18,5 до 26,8 центнера з гектара. Водночас урожайність кукурудзи, навпаки, різко впала, майже на третину. Такі зміни не означають, що аграрний сектор області відновлюється. Однією з причин може бути те, що статистика після 2022 року охоплює лише території, де ведеться сільське господарство. Водночас самі статистичні дані не дають змоги визначити причини зміни врожайності. Саме тому середня врожайність окремих культур може навіть зростати, хоча загальна площа посівів і валовий збір продовжують скорочуватися.

Не лише зерно: скорочуються овочі, картопля та сади

Війна зачепила не тільки великі агропідприємства. Меншими стали й площі під культурами, які традиційно вирощували господарства населення. За чотири роки площі під картоплею скоротилися із 35,3 тис. гектарів до 8,8 тис. гектарів. Це майже 75% втрат.

Посіви овочів відкритого ґрунту за цей самий період зменшилися з 16,1 до 5,1 тис. гектарів, або майже на 68%. Не оминули зміни й багаторічні насадження. Площі плодових та ягідних культур скоротилися з 7,5 до 1,9 тис. гектарів, тобто приблизно на 75%. Це свідчить, що війна змінила не лише структуру промислового землеробства, а й значною мірою вплинула на дрібне сільське господарство, яке забезпечувало продукцією місцеві громади.

Як війна змінила аграрну карту Донеччини: головні цифри

За чотири роки повномасштабної війни аграрний сектор Донеччини зазнав кардинальних змін. Якщо у 2021 році область залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України, то у 2025 році значна частина земель уже не обробляється через окупацію та бойові дії.

Найбільше скоротилися площі під зерновими культурами. Загалом вони зменшилися із 597,1 тис. гектарів до 106 тис. гектарів, тобто майже на 82%. Площі під пшеницею скоротилися майже на 87%, під соняшником — приблизно на 77%, під картоплею — на 75%, під овочами відкритого ґрунту — майже на 68%.

Не менш показовою є динаміка виробництва. Упродовж лише одного року — між 2024 та 2025 роками, валовий збір зернових і зернобобових культур скоротився більш ніж на 1,4 млн центнерів, а виробництво соняшнику, це майже на 744 тис. центнерів.

Як змінився агросектор Донеччини за роки великої війни

Показник	2021	2025	Зміна
Зернові та зернобобові	597,1 тис. га	106,0 тис. га	–82,2%
Пшениця	381,7 тис. га	49,9 тис. га	–86,9%
Соняшник	358,4 тис. га	81,4 тис. га	–77,3%
Картопля	35,3 тис. га	8,8 тис. га	–75,1%
Овочі відкритого ґрунту	16,1 тис. га	5,1 тис. га	–68,3%
Плодові та ягідні культури	7,5 тис. га	1,9 тис. га	–74,7%

Статистика також демонструє, що навіть за умов війни сільське господарство на Донеччині не зникло повністю. У регіоні й надалі засівають зернові культури, соняшник, картоплю та овочі. Для окремих культур у 2025 році навіть зафіксовано підвищення врожайності порівняно з попереднім роком. Однак це не свідчить про відновлення аграрного сектору. Швидше, йдеться про концентрацію виробництва на відносно безпечних та більш продуктивних землях, тоді як значна частина орних площ залишається недоступною через окупацію, мінування або близькість до лінії фронту.

Фактично за роки повномасштабної війни Донеччина перейшла від масштабного сільськогосподарського виробництва до роботи на тих територіях, де це ще дозволяє безпекова ситуація. І хоча окремі господарства продовжують працювати, статистика показує: область втратила більшу частину свого аграрного потенціалу. Так, станом на 2025 рік область засіває лише близько шостої частини тих площ, які оброблялися до повномасштабної війни. Це означає не лише скорочення виробництва продовольства, а й втрату одного з ключових секторів економіки регіону.

*Важливо: починаючи з 2022 року Держстат оприлюднює показники без урахування тимчасово окупованих територій та частини територій, де ведуться або велися бойові дії. Через це пряме порівняння з 2021 роком демонструє не лише наслідки війни для аграрного сектору, а й зміну території, з якої збирається статистика.

Сподобався матеріал? Ми створюємо такі тексти завдяки підтримці наших читачів. Приєднуйтеся до спільноти Бахмут IN.UA — це допомагає нам і надалі розповідати історії людей, документувати події та працювати для бахмутян. Стати учасником спільноти.

До теми:

Як росіяни перетворюють Бахмутку в ставок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!