Подорожі в різні країни світу допомагають людям отримати нові позитивні враження, досвід, розширити їх бачення світу. Проте, часто цей вид дозвілля сприймають як дороге задоволення. Насправді подорожувати можна навіть не мати великого бюджету на це й отримати велику кількість вражень. Наша журналістка Марія Макарович, бахмутянка, яка обожнює подорожі, розповіла про свої секрети планування недорогих подорожей та про країни для бюджетного відпочинку.

Як спланувати недорогу подорож та обрати країни для бюджетного відпочинку — читайте в матеріалі «Бахмут.IN.UA»

Літо найкращий час для того, щоб організувати для себе невелику відпустку. Відпочинок потрібен кожній людині, бо без цього на нас може чекати виснаження та вигорання. Набратися сил, енергії, отримати приємні враження та спогади можна завдяки подорожам за кордон. Бюджетні напрямки для відпочинку часто можна знайти в турах.

В сучасному світі кожен може запланувати таку поїздку самостійно й обрати ті варіанти, які підійдуть не тільки для душі, але й для вашого гаманця. Наша редакція зібрала кілька основних порад щодо того, де можна недорого відпочити та як організувати для себе незабутню поїздку.
Марія Макарович. Джерело: надане героїнею

«Я почала подорожувати відносно пізно, моя перша поїздка за кордон була тоді, коли мені було 21 рік. До того, я дійсно вважала, що не заробляю достатньо для цього. Можливо, я ще трохи боялася виїжджати в незнайомі місця. Проте, коли я перше побувала за кордоном, я зрозуміла, що помилялася. З кожною новою поїздкою я розширюю свій кругозір, знайомлюся з неймовірними людьми та отримую цінний досвід» – згадує Марія.

Марія вважає, що бюджетні подорожі не свідчать про те, що людина отримає від поїздки менше вражень. Головне це планування та бажання пізнавати нове. Пізнавати нові для себе країни можна і без дорогих ресторанів, готелів та атракцій. Якщо ви плануєте зекономити на подорожі, то довгі прогулянки по вулицях міст, парків, пошуки місцевих смаколиків на фудкортах зможуть вам у цьому допомогти. Крім того, країни з дешевим туризмом розраховують на вуличну їжу, тож її є вдосталь й на будь-який смак.

Вид з оглядового колеса у Відні, Австрія. Джерело: надане героїнею

Як поїхати відпочивати недорого?

Для економії бюджету важливо заздалегідь запланувати всі деталі подорожі. Адже, чим менше часу у вас є на розв’язання будь-яких питань під час подорожей, тим дорожче вам обійдеться поїздка. Першочергово потрібно обрати транспорт, яким ви будете пересуватися до країни призначення та під час відпустки.

Автобус

Ви зможете знайти велику кількість автобусних рейсів, які прямують у різних напрямках. Проте, такі поїздки тривають довго, а у мандрівника зазвичай немає можливості відпочити в таких умовах.

Потяг

Укрзалізниця наразі здійснює щоденні рейси в різні сусідні країни та співпрацює з європейськими залізницями. Такий спосіб подорожувати є довгим, але наразі найбільш зручним. Ви матимете змогу відпочити в дорозі та поспати. Крім того, потягом можна доїхати до найближчого аеропорту в сусідній країні та продовжити свій шлях. Якщо ви купляєте квитки європейських компаній, то варто це зробити якомога раніше. Так ви зможете зекономити суттєву суму. Ближче до дати відправлення ціна квитків може піднятися в декілька разів.

Літак

Якщо ви плануєте доїхати до найближчого аеропорту і продовжити свій шлях літаком, то варто обирати квитки заздалегідь. Чим раніше ви придбаєте квиток на літак, тим дешевше він вам обійдеться. Крім того, варто обирати рейси в середині тижня. В такі дні квитки будуть вартувати найменше коштів.

Літак це найшвидший спосіб дістатися до місця відпочинку. Джерело: надане героїнею

«Я обожнюю подорожувати літаками, це найшвидший та найменш виснажливий спосіб дістатися кудись. Якщо ви хочете організувати для себе бюджетний відпочинок, то краще робити це або без прив’язки до конкретних дат, або без конкретного місця. Оберіть місто, з якого ви плануєте вилітати та місто, куди ви хочете прибути. Якщо не зазначати точні дати поїздки, ви зможете побачити в які дні вам найбільш вигідно буде вилетіти. Я так робила раніше. Зараз я маю багато роботи й мало вільного часу. Тому, я обираю дати та встановлюю фільтр у додатку для пошуку квитків «Хочу полетіти будь-куди» і вже потім обираю, в які країни мені цікаво полетіти і які квитки є найдешевшими» – ділиться Марія.

Для того, щоб знайти дешеві авіаквитки, можна використати спеціальні додатки та сервіси, які вам запропонують найвигідніші варіанти поїздок у будь-яку точку світу:

• Skyscanner
• Kiwi.com
• Google Авіарейси

«Краще використовувати ці додатки для пошуку рейсів, але купляти квитки на сайтах авіакомпаній. Тоді ви зможете зекономити на комісії посередника та матимете можливість вільно керувати власними квитками через офіційні сайти перевізників» – радить Марія

Що робити під час бюджетної подорожі?

Транспорт, це важлива частина планування бюджетного відпочинку, проте існує також потреба у пошуку житла, виборі ресторанів та місць для дозвілля. Щоб організувати подорож з невеликим бюджетом важливо врахувати всі ці питання. Марія рекомендує перевіряти ціни на готелі в додатках на кшталт Booking.com та на офіційних сайтах. Часто на офіційному сайті готелю можна забронювати житло дешевше.

Хостел може стати ідеальним варіантом для проживання під час бюджетної подорожі. Джерело: internationalstudent.com

«Житло це основна організаційна частина подорожі. Країни пропонують варіанти для різних гаманців. Якщо у вас обмежений бюджет, то можна забронювати хостел. Чудово, якщо ви подорожуєте компанією. Адже можна забронювати всі місця в кімнаті хостела (наприклад 4-хмісний номер) і вам не потрібно буде жити з чужими людьми. Якщо ви любите знайомитися з новими людьми, спілкуватися з місцевими та хочете потренувати мовні навички, то ідеальний варіант для вас це сайт Couchsurfing.com. Тут можна знайти місцевих, які безплатно пропонують житло іноземцям на короткі строки. Звісно треба уважно дивитися відгуки та обережно ставитися до нових людей. Але у мене був тільки позитивний досвід такого проживання. Люди показувати мені місто, розповідали про секретні місця для прогулянок та підказували, де смачно та дешево можна поїсти» – розповідає Марія

Також важливо розуміти, як можна зекономити на їжі. Це обов’язкова стаття витрат кожної людини, яка дуже сильно впливає на вартість подорожі.

Чеські традиційні смаколики продаються у вуличних фудкортах за невеликі кошти. Джерело: slevadne.cz

«Багато грошей в нашому житті ми витрачаємо на їжу, це стосується і подорожей. Якщо ви відпочиваєте в Грузії, Вірменії або в країнах західної Європи, то ціни в ресторанах вас можуть порадувати. Проте, якщо ви поїхали в країни центральної або північної Європи, то я б радила купляти їжу в магазинах. Продукти у звичайних супермаркетах в багатьох країнах Європи можуть бути навіть дешевшими, ніж в Україні. Тому це допоможе туристу зекономити велику кількість коштів», – радить Марія.

Раніше ми також розповідали про те, як обрати бюджетні розваги в країнах Європи: Подорожі до Європи: які країни варто відвідати?

Які країни обрати для дешевого відпочинку

Якщо у вас невеликий бюджет і ви плануєте свою подорож, то краще звернути увагу на країни Європи, разом із Грузією, Молдовою, Вірменією та іншими. Ці недорогі курорти попри свою популярність точно вас здивують. Адже на більші відстані потрібні будуть дорожчі квитки, які можуть вартувати близько 1000 доларів. Країни, що розташовані близько до України (крім країни-терориста) пропонують своїм гостям неперевершені краєвиди, цікаву культуру та недорогі ціни. Крім того, варто не забувати про найпопулярніші місця для відпочинку серед українців: Туреччина та Єгипет. Ці країни мають багато недорогих курортів та всі умови для прекрасного відпочинку.

Неперевершені гірські краєвиди Грузії. Джерело: надане героїнею

«Я вважаю, що у будь-якій країні можна організувати для себе бюджетний відпочинок. Мені дуже подобаються Скандинавські країни, які є дуже дорогими для туристів. Проте, при гарному плануванні та використанні тих порад, які описані вище, кожен зможе організувати собі недорогий відпочинок. Кілька років тому я з подругами їздила до Німеччини, за 8 днів ми побували в 4 містах, відвідали різні музей, галереї та пам’ятки архітектури, отримали купу неймовірних вражень та знайшли нові гарні знайомства. Мені ця поїздка разом з усіма квитками, житлом та їжею обійшлася у 12000 грн» – розповіла Марія.

Світанок на набережній у місті Гдиня, Польща. Джерело: надане героїнею

Навіть якщо ви маєте невеликий бюджет, це не значить, що ви не зможете організувати для себе подорож. Головне, мати натхнення та гарну компанію, й звісно проглянути варіанти країн, де найдешевший відпочинок.

«У мене подорожі викликають захват, я люблю відкривати для себе нові країни, бачити схожі риси та відмінності між різними куточками світу. Моя порада мандрівникам-новачкам це не заганяти себе під час подорожей. У перші свої поїздки я оббігала всі можливі визначні місця, ходила по 25-30 тисяч кроків на день та жахливо втомлювалася через це. Зараз у мене трохи інша філософія подорожей: я насолоджуюсь життям та країною. Якщо я щось не встигну побачити зараз, то це буде прекрасним приводом повернутися. Адже після відпочинку бажано бути сповненим енергією, а не виснаженим» – радить Марія
Насолоджуйтеся кожною країною, яку відвідуєте. Джерело: надане героїнею

Фото: з відкритих джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Аліна Горб — правозахисниця і громадська діячка з Бахмута. Ще зі шкільних років вона мала внутрішній запит на допомогу людям, тому вирішила пов’язати своє життя з юриспруденцією. Окрім роботи юристкою, Аліна Горб поєднувала і громадську діяльність, зокрема реалізувала мистецький проєкт у Бахмуті. З початком повномасштабної війни бахмутянка сфокусувалась на правозахисній діяльності, зокрема у справах щодо фіксації воєнних злочинів.

Своєю історією Аліна Горб поділилась з редакцією Бахмут IN.UA.

Спогади про Бахмут

Аліна Горб народилась і виросла в Бахмуті. Тут вона навчалась у загальноосвітній школі №18, відвідувала танцювальний гурток та різні додаткові заняття — загалом мала активне шкільне життя. У 2016 році Аліна Горб завершила навчання у школі з відзнакою та вступила до Київського національного університету імені Тараса Шевченка на омріяну спеціальність.

Дівчина навчалась на юридичному факультеті і під час навчання на магістратурі влаштувалась в одну з київських юридичних компаній. Попри те, що вона влаштувала життя у столиці, Аліна Горб цінувала час, проведений у рідному Бахмуті.

“У 2020 році почався карантин, тому я багато часу провела вдома в Бахмуті з батьками. Можна сказати, що карантин став для мене можливістю побути вдома, набутися вдома. Хоча, звісно, тоді це так не відчувалося. Тоді здавалося, ніби життя на паузі, що хочеться працювати і стільки всього навколо, а ти просто сидиш вдома. Але зараз я дуже вдячна тому часу, що в мене була така можливість побути вдома з батьками. Бо хто знав, що далі все так складеться”, — каже Аліна Горб.

Востаннє дівчина була у рідному місті на новорічні свята на початку 2022 року. Вона згадує, що мала передчуття наближення війни, тому взяла відпустку додому, щоб побути вдома з близькими.

“Останній раз я була в Бахмуті у 2022 році, в січні. Я приїжджала на новорічні свята. Мене, до речі, тоді не хотіли давати відпустку, але я випросила, ніби відчувала. 2022 рік я зустріла в Бахмуті, це було сімейне свято. Ми були з батьками вдома, хоч тоді в мене і багато друзів, і варіантів святкувати було, але я чомусь захотіла бути вдома. Насправді вже тоді я відчувала наближення повномасштабної війни. Чесно, я не думала, що вона буде настільки масштабною, по всій Україні, але я розуміла, що бойові дії активізуються. Це напруження я відчувала десь з листопада 2021 року”, — розповідає бахмутянка.

Про правозахисну діяльність

Повномасштабне вторгнення Аліна Горб зустріла в Києві. Перші дні війни минули в невизначеності, бо ніхто не міг спрогнозувати подальшу ситуацію. Та за деякий час компанія, в якій працювала дівчина, вирішила продовжити роботу. Юристи почали давати безоплатні консультації людям.

“Ми створили Google-форму, в якій люди могли писати свої будь-які запити, і ми безоплатно консультували. Це була ініціатива тодішнього директора компанії, ми це підтримали. У такому незрозумілому режимі ми працювали до травня, а потім вийшли на роботу і все потроху стабілізувалося”, — розповідає дівчина.

У 2022 році бахмутянка почала працювати в Міністерстві юстиції. Там вона занурилась у роботу, пов’язану з Європейським судом з прав людини. Цей досвід став їй корисним для подальшої правозахисної діяльності, якою вона займається зараз.

“У Міністерстві юстиції в мене було більше практики в розумінні роботи з Європейським судом з прав людини. Я була у відділі, який займається комунікацією з цим органом. Там я пропрацювала півтора роки, це було цікаво, я отримала гарний досвід. Але я зрозуміла, що державна служба мені просто не підходить, адже мені хочеться більш активно працювати, хочеться більше бути корисною саме громадянам. Тому це була моя ініціатива — звільнитися і перейти назад в юрбізнес, але я розуміла, що хочу займатися саме правозахисною діяльністю. На це впливало два фактори. По-перше, я розуміла, що юридичний ринок змінився і що ти не можеш просто бути компанією або юристом, який закриває очі на реалії. І по-друге, в мене завжди була внутрішня потреба бути корисною суспільству”, — каже Аліна Горб.

Зараз фокус роботи пані Аліни — це справи щодо фіксації воєнних злочинів і робота з Європейським судом з прав людини. Є у правозахисниці і приклади успішних кейсів. Один із них стосується ракетного обстрілу селища Сергіївка на Одещині. Завдяки роботі юристів справа щодо цього воєнного злочину визнана прийнятною (ред. справа є прийнятною для Європейського суду з прав людини, якщо вона стосується порушення прав за Європейською конвенцією).

“У мене було 47 заяв від родичів загиблих і постраждалих. Ми подали в Європейський суд близько 20 кілограмів паперу, бо це все докази і їх треба в паперовому вигляді до суду відправляти. Ми подали заяву, скаргу на порушення права на життя, це друга стаття Європейської конвенції з прав людини. І ця заява визнана прийнятною. Чому це дуже важливо? Тому що ці справи проти росії поки що є складними, бо немає прецеденту. Міжнародні юристи, з якими ми спілкуємося, дуже часто з нами обговорюють проблему того, що ситуація в Україні поки що є безпрецедентною. Навіть ті збройні конфлікти, які відбувалися, наприклад, в Ічкерії, їх не можна порівняти, це непорівнювані конфлікти. Тому важливо, що Європейський суд прийняв до розгляду. Це означає, що ми буквально з юридичної точки зору зробили все правильно для подачі, він буде розглядати цю справу по суті. І якщо рішення буде прийняте про те, що росія дійсно порушила права цих людей, це буде зафіксований воєнний злочин і це рішення стане беззаперечним доказом для, наприклад, Міжнародного кримінального суду. Це створить юридичний прецедент, який можна буде використовувати в інших міжнародних інституціях”, — зазначає правозахисниця.

Примітка. Ракетний удар по Сергіївці Білгород-Дністровського району стався в ніч на 1 липня 2022 року. Тоді росіяни вдарили по селищу двома ракетами Х-22. Одна ракета влучила у дев’ятиповерхових житловий будинок, повністю зруйнувавши один під’їзд, а інша — в базу відпочинку. Внаслідок удару загинули 22 людей, з яких одна дитина. Також відомо про 40 постраждалих, серед яких шестеро дітей та вагітна жінка.

Про громадську діяльність

Окрім правозахисної діяльності, Аліна Горб займається громадською активністю. З 2021 року вона є членкинею організації Tolerance in you. Спочатку дівчина хотіла долучитися до громадських проєктів як учасниця, а потім стала їх співорганізаторкою.

Перший проєкт Аліна Горб допомогла реалізувати в рідному Бахмуті. У 2021 році за її сприяння відбувся проєкт Bakhmut street art camp, у межах якого 12 активістів-митців з різних куточків України знайомилися з культурою і молодіжним життям Бахмута через активності. Результом проєкту стала виставка сучасного мистецтва.

“Спочатку я подавалася як учасниця і Таня (ред. Тетяна Крюковська — тодішня голова організації) побачила в моїй заявці на участь, що я з Бахмута. Ми з нею зідзвонилися і вона запропонувала, як я можу допомогти, наприклад, в організаційних моментах. Оскільки я досить відповідальна людина, то ми дуже плідно спрацювалися. І якось з першого проєкту так сталося, що я перейшла з розділу учасників в розділ співорганізаторів, тому що разом ми проробили багато організаційних моментів”, — згадує пані Аліна.

У 2022 році аналогічний проєкт планувати провести в Маріуполі. Були навіть попередні домовленості, але їхній реалізації завадила війна.

Під час повномасштабної війни фокус роботи організації змістився на молодіжні обміни.

“Ми почали робити молодіжні обміни на території Польщі. Наші країни-партнери — це, зазвичай, Польща і Німеччина, і молодіжні обміни зараз ми робимо на території цих країн. Вони передбачають знайомство з місцевими культурами. Наприклад, у нас був проєкт у Перемишлі в 2024 році, де збирались німці, поляки та українці. У нас був фокус на стійкість українців. Загалом у наших проєктах ми найбільше фокусуємось на тому, щоб розповідати іноземцям як виживають українці і як вони борються”, — розповіла Аліна Горб.

У вересні 2025 році Аліна Горб очолила організацію Tolerance in you. Як лідерка вона хоче реалізовувати більше проєктів, направлених на допомогу ВПО.

“У нас зміниться вектор роботи, можливо зміниться формат, бо мені хочеться більше фокусуватися на допомозі українцям в Україні. Можливо хотілося б і проєкт в Україні зробити. Мені хочеться допомагати ВПО не тільки з Донецької області, але, можливо, і з інших областей, але якщо фокусуватися, то, звичайно, хотілося б говорити більше про схід України”, — ділиться планами очільниця організації.

“Важливо зберігати самоідентичність, бо це про збереження себе”

Окрім допомоги іншим, Аліна Горб просуває тему самоідентичності. Для неї важливо позиціонувати себе саме як представницю Донеччини. Ще до повномасштабної війни дівчина хотіла показати людям, що мешканці Донеччини не проросійсько налаштовані, а мають стійку проукраїнську позицію, є розумними і гарними людьми. Це вона доводила оточуючим своїм прикладом.

“Ще до початку повномасштабного вторгнення я багато розповідала про Бахмут своїм друзям в університеті, своїм колегам. Тобто, моя ідентичність як людини зі східного регіону з’явилась у мене навіть до початку повномасштабної війни. Я хотіла, щоб люди більше знали про схід України хорошого, позитивного. Що ми теж освічені люди, і оці всі стереотипи проросійські абсолютно нав’язані, і нам треба з цим якось боротися. Але я не хотіла це робити агресивно чи робити якимись пропагандистськими методами. Я хотіла, щоб це було через інструмент м’якої сили, щоб люди, знайомлячись зі мною, знали про мою дуже сильну самоідентифікацію як людини з Донецької області, як людини з Бахмута, і щоб я своїм прикладом показувала, що бути людиною з Донецької області класно. Для мене це було важливо”, — розповідає Аліна Горб.

За словами бахмутянки, збереження самоідентичності дозволяє гуртуватися людям та знаходити спільноту однодумців.

“Зберігати самоідентичність — це зберігати себе, в першу чергу. Бо коли стаються такі буремні часи, часи нестабільності, ти не знаєш, що буде буквально через годину, дуже важливо якось себе ідентифікувати і не втратити в цьому світі. Я розумію, що комусь може бути важко це зберігати. Наприклад, дехто навпаки хоче це забути, особливо якщо вони пережили окупацію або травматичні події. І це окей. Але при цьому більшість людей, з мого досвіду, намагаються горнутися один до одного, шукають схожі риси. Тому ти одразу можеш знайти схожих на себе людей, ком’юніті, яке тебе розуміє. І це дуже важливо. Чим більше таких людей, тим сильнішим ти себе відчуваєш”, — зауважує бахмутянка.

Аліна Горб каже, що плекає надію повернутися в Бахмут і доєднатися до його відбудови. Але головна проблема, на її думку, — знищення самого поняття дому.

“Звичайно, я б дуже хотіла приїхати в Бахмут, і я вірю, що його деокупують. Але якщо дивитися раціонально, розумієш, що мого дому вже не існує фізично. Моєї квартири, мого будинку, моєї школи. І тут важливо, що не тільки стін немає, зруйновані всі спогади і асоціації. Навіть якщо його відбудують колись, це вже не буде моє місто, яким я його знала, яким любила. Моє місто, на жаль, зруйноване. І з цим дуже складно змиритися. Але я б дуже хотіла, щоб Бахмут колись відновили, і якщо буде щось, чим я зможу допомогти, я буду це робити”, — підсумовує Аліна Горб.

Читайте також:

• “Ми не планували їхати назавжди”: як змінилося життя поетеси з Бахмута Валерії Глущенко
• “Поезія про тих, хто тримав Бахмут”: поетеса Олена Голубцова створила збірку з історіями війни
• Коледж, який не замовк: викладачка з Бахмута Юлія Гаврашенко про музику, ефект доміно та новий дім

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2023 році редакція Бахмут IN.UA вже спілкувалася з пані Валерією — тоді вона жила в евакуації на Житомирщині й продовжувала писати вірші попри війну. За цей час минуло майже два роки, і життя бахмутянки знову кардинально змінилося. Сьогодні Валерія разом із родиною мешкає в Німеччині. Ми знову зателефонували, щоб дізнатися, що принесла їй еміграція, і як змінилася творчість.

За словами Валерії, шлях за кордон був не спонтанним, але й не бажаним. Після евакуації з Бахмута родина певний час жила у Бердичеві, згодом — у Дніпрі. Остаточне рішення виїхати з України було пов’язане одразу з кількома чинниками: відсутністю житла, постійними обстрілами та тяжкою хворобою свекрухи. Валерія зізнається: країну обирали з огляду на медицину та підтримку для українців, а також тому, що багато знайомих бахмутян уже перебували саме в Німеччині.

“Ми виїхали в квітні 22-го року і думали, що це на місяць-два, взяли тільки змінний одяг. А вийшло так, що втратили все — житло, роботу, фотографії, усе життя. В один момент уся родина залишилася без нічого”, — говорить Валерія.

У Німеччині родина живе вже півтора року, наразі — у соціальному житлі. Переїзд до Німеччини не став легким початком нового життя. Родина, яка в Бахмуті жила окремо й самостійно, була змушена знову об’єднатися під одним дахом у соціальному житлі. Спільне проживання кількох поколінь принесло не лише підтримку, а й побутову напругу — адже люди, звиклі до незалежності, опинилися в нових, обмежених умовах. Водночас саме тут з’явилося відчуття фізичної безпеки.

“Якби у нас було житло хоча б у Дніпрі, ми б ніколи не поїхали за кордон. Я була ініціаторкою виїзду, але ні чоловік, ні мама не хотіли. Ми не планували еміграцію — ми просто шукали, де вижити”, — зізнається поетеса.

Попри відносну стабільність, Валерія не відчуває впевненості в майбутньому. Війна, за її словами, позбавила можливості щось планувати — навіть на кілька місяців уперед. 

“Ми вже четвертий рік не відчуваємо себе впевнено. Я не знаю, де ми будемо жити через рік, чи залишимось тут. Наші плани були в Бахмуті — квартира, сім’я, життя. Зараз цього просто немає”, — каже вона.

У Бахмуті родина мала власну квартиру — придбали її в 2018 році. Механізму компенсації для переселенців з тимчасово окупованих територій, коли Валерія виїздила, взагалі не було. Зараз ситуація дещо краща, адже постанова 1161 дозволяє отримати житловий ваучер до 2 млн гривень двом категоріям ВПО з ТОТ.

Творчість, яка колись допомагала проживати стрес, нині відійшла на другий план. Валерія зізнається, що вже близько пів року не пише віршів — не через брак натхнення, а через постійне навчання й внутрішню втому.

“Це велика психічна травма. Мені досі сниться Бахмут — зруйнований, палаючий. Я прокидаюся у сльозах. Можливо, моя психіка ще не готова пропускати це через себе і знову переживати”, — пояснює поетеса.

Водночас, творчість не зникла з її життя повністю. Уже перебуваючи в Німеччині, Валерія двічі виступала зі своїми віршами. Перший раз — на благодійному заході в Нюрнберзі, організованому українцями для збору донатів на підтримку України. Для неї це стало несподіваним поверненням до сцени, з якою вона, здавалося, попрощалася після евакуації.

“Коли я їхала в Німеччину, я попрощалася зі своєю творчістю. Думала, що більше не виступатиму. Але коли вийшла на сцену і читала українські вірші — я згадала Бахмут. Ті вечори, ті люди. Це було дуже важливо для мене”, — ділиться Валерія.

Другий виступ був камернішим — власний поетичний вечір у колі близьких і знайомих. Хоч він і не зрівнявся за атмосферою з творчими вечорами в Бахмуті, але став важливим особистим кроком. Саме тоді Валерія усвідомила: навіть у вимушеній еміграції її поезія залишається частиною неї та способом зберігати зв’язок із домом.

Окремо вона говорить про українську спільноту за кордоном — неоднорідну, інколи болісну, але надзвичайно цінну там, де вона справжня.

“Коли приходиш на концерти, як-от “Океан Ельзи”, або на українські творчі події — душа відпочиває. Бо ми всі любимо свою країну. Ніхто з нас не хотів їхати”, — каже поетеса.

У фіналі розмови Валерія знову повертається до думки про дім — не як про місце, а як про майбутнє, у яке хочеться вірити.

“Я мрію, щоб війна закінчилась, і ми змогли повернутися. Привезти в Україну щось добре, що побачили тут. І зробити нашу країну кращою. Я дуже хочу в це вірити”.

Читайте також:

• Гостомельська громада очима бахмутян: які переваги тут бачать переселенці
• “Поезія про тих, хто тримав Бахмут”: поетеса Олена Голубцова створила збірку з історіями війни
• Фармацевтична компанія з Бахмута відновила роботу у новому місті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!