Як вибрати оприскувач для саду, аби не витрати марно гроші?  Садовий обприскувач — це незамінна річ для догляду за рослинами. Він має бути у кожного садівника, фермера чи дачника. Обприскувачі підходять для поливу, підгодівлі та лікування рослин. Також вони стануть у нагоді під час обробки дерев, виноградників, розсади і клумб. Щоб правильно обрати обприскувач, важливо зрозуміти, що саме ви оброблюватимете ним. 

Ольга М’ясникова, яка тримала в Бахмуті садовий магазин «Gardenside», поділилася з редакцією «Бахмут IN.UA», який обрати обприскувач для саду.

Види садових обприскувачів

Обприскувач садовий використовують для саду чи городу, вони бувають:

• механічні (ручні);
• акумуляторні;
• електричні;
• важільні;
• помпові;
• бензинові.

Вже сама назва говорить про те, чим вони відрізняється.

Механічний

Інструмент для обприскування рослин має різні механізми. Найпростіший – це звичайний механічний обприскувач — це найдешевший варіант. Те, що кожен може собі дозволити. Але, знову-таки, тут теж є варіанти. Категорія залежить від якості та різної цінової політики. Ємність може бути різною два, три, пять літрів і більше.

«Все залежить від терміну служби та комфорту під час роботи. Ціна безпосередньо впливає на термін служби роботи та якість матеріалів. У своєму магазині ми працювали весь час із двома виробниками «Леміра» та «Kwazar». Це українсько-польські товари. Спочатку була «Леміра», потім ми від неї відмовилися. «Kwazar» коштує дорожче, як мінімум у два рази. На обприскувачі гарантія йде один рік. Але ще є термін служби. Тобто реально обприскувач «Kwazar» працює три роки без жодних проблем. «Леміра» вже через сезон починає бризкати не дуже добре», — пояснила бахмутянка.

Механічний обприскувач «Marolex Master 1000». Фото: ek.ua

Важільний

Важільний — один з різновидів обприскувачів, які працюють від мускульної сили. У розпилювачах цього типу важіль потрібно качати постійно. Це може бути досить виснажливо, однак важільні розпилювачі мають свої переваги.

По-перше, вони більш прості, дешеві і водночас більш надійні і безпечні: пошкодження резервуара не приводить до «вибуху» з розбризкуванням вмісту, а працездатність у багатьох моделях зберігається навіть при негерметичному баку.

По-друге, великі наплічні агрегати цього типу зазвичай переносяться на двох плечах, на зразок рюкзаків — це забезпечує максимально рівномірний розподіл навантаження.

Важільний обприскувач «Lemira OG-101». Фото: elektromotor.com.ua

Помповий

Помповий — однин із різновидів обприскувачів, які працюють від мускульної сили. Відмінність полягає в тому, що в цьому випадку використовується накопичувальний принцип: за допомогою помпи в резервуар заздалегідь нагнітається запас стисненого повітря, яке поступово витрачається в процесі роботи. Запас потрібно час від часу поповнювати, підкачуючи помпу.

Характерною зовнішньою ознакою помпового обприскувача є ручка підкачки, яка розташована на верхній частині. Моделі з наплічним переміщенням доводиться носити на одному плечі, щоб ручка залишалася в межах досяжності. Це менш зручно, ніж переміщення важільних моделей на двох плечах.

Загальною особливістю всіх помпових агрегатів є те, що під час роботи не потрібно постійно качати повітря. З іншого боку, така конструкція погано підходить для великих обсягів, тому ємність резервуару в розпилювачах цього типу не перевищує 12 літрів. Садові обприскувачі часто використовують й для поливу кімнатних рослин, саме помповий буде зручний для такого призначення.

Помповий обприскувач «Kwazar Orion 9». Фото: prom.ua

Акумуляторний

Це обприскувач з живленням від вбудованих акумуляторів. Випускаються в безлічі різновидів — від найпростіших моделей, створених як більш зручна альтернатива ручним оприскувачам, до потужних професійних агрегатів, що наближаються за можливостями до бензинових.

Загалом акумуляторні моделі зручні у використанні та обслуговуванні, відносно прості і дешеві, працюють тихо та можуть без обмежень застосовуватися як на відкритому повітрі, так і в теплицях. Ключовий недолік — неможливість швидко відновити роботу при вичерпанні заряду, адже процес зарядки займає досить багато часу.

«Акумуляторний обприскувач на нашому сегменті ринку представлений переважно різними китайськими виробниками. Вони всі схожі, однакові. Тут варто, напевно, дивитися на ємність акумулятора, який заряджається. Це впливатиме на час роботи. Але цінова політика приблизно однакова. Акумуляторним обприскувачем працювати, звичайно, набагато простіше. Коли у нас велика площа картоплі, припустимо, або ще чогось на городі, і треба постійно бризкати, то акумуляторні дуже зручні», — додає Ольга М’ясникова.

Акумуляторний обприскувач «Forte KF-16». Фото: ek.ua

Вам буде цікаво

• Експерт розповів, коли і як садити гарбуз
• Як підготуватися до сімейної фотосесії? Покрокова інструкція від фотографині з Бахмута
• Експерт розповів, як захистити домашніх тварин від кліщів

Електричний

Розпилювачі з електромоторами, що живляться від звичайних розеток, мають меншу вагу і вартість, ніж акумуляторні аналоги, а час їхньої роботи практично необмежений. З іншого боку, необхідність тягнути дріт від розетки помітно обмежує мобільність. Тому особливого поширення цей варіант не отримав, він зустрічається лише в деяких колісних моделях, де автономністю пожертвували заради переваг електричного двигуна.

Електричний обприскувач на колесах — професійний обприскувач, який має зручну систему управління, міцні колеса та опору. Легко маневрує, стійкий на похилих поверхнях.

Акумуляторна батарея може працювати впродовж чотирьох годин, в залежності від тиску використання. Обприскувач комплектується 30-метровим шлангом із котушкою для шлангу та алюмінієвою фурмою з регульованою насадкою. Як правило, електричні обприскувачі мають велику ємність (40 літрів і більше).

Електричний обприскувач на колесах «Stocker». Фото: sekator.net

Бензиновий

Обприскувачі, оснащені бензиновими двигунами, зазвичай, належать до професійного рівня і відрізняються високою продуктивністю і дальністю дії.

Для невеликої ділянки біля приватного будинку або дачі купувати такий пристрій немає сенсу, а от на великих площах бензиновий агрегат може виявитися досить корисним. Одна з ключових переваг подібних моделей перед акумуляторними полягає в тому, що бак двигуна можна швидко заправити пальним. З іншого боку, бензинові оприскувачі більш складні й дорогі, вони сильніше шумлять і виробляють вихлопні гази. Як бачимо, пристрій для обприскування рослин потрібно вибирати опираючись на свої потреби.

«Бензиновий обприскувач створений для саду. Він має велике сопло. Високі дерева (3-4 метри) такі обприскувачі чудово кроплять. Для саду це загалом класно. У нас був великий сад: яблуні, груші, сливи тощо. Ми постійно користувалися бензиновим обприскувачем. Чесно кажучи, вдома ми користувалися тільки механічними та бензиновим (16-18 літрів) обприскувачами. Для саду взагалі чудова штука, найкраща», — поділилася бахмутянка.

Бензиновий обприскувач «STIHL SR 200-D». Фото: Stihl 

Використання на практиці

«Особисто я люблю ручні обприскувачі. Дуже часто дозування всіх пестицидів, які використовуються в домашніх господарствах, на городах маленькі. Вони переважно йдуть на 5 або 10 літрів. Акумуляторні обприскувачі мають більшу ємність — мінімум 12 або 16 літрів. Тобто ранець вішається на плечі і з ним потрібно ходити. В основному цим займаються жінки, і досить важкувато носити з собою 10 літрів і більше. Тому іноді дуже зручно мати маленький 5-літровий механічний обприскувач для того, щоб вийти побризкати кабачки, огірки, помідори на невеликій ділянці. Підсумую, що добре мати все. Але в цьому випадку потрібно враховувати бюджет», — резюмувала Ольга М’ясникова.

Читайте також: Креативні ідеї: як надати нове життя старим меблям?

Фото: «iStock»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Кабінет міністрів України змінив умови фінансування за програмою “Власна справа”. З 1 вересня 2026 року механізм запрацює за новою моделлю.

Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

Уряд оновив програму “Власна справа”

У межах проєкту “Зроблено в Україні” мікрогранти на відкриття бізнесу отримали понад 34 тисячі українців. Це дозволило створити 60 тисяч робочих місць та залучити в економіку понад 6,8 мільярда гривень.

З 1 вересня 2026 року програма охоплюватиме заявників, які лише планують відкрити бізнес, а також підприємців, котрі вже працюють. Передбачені такі суми фінансування:

• на старт бізнесу: від 100 до 300 тисяч гривень. Ліміт може бути збільшений до 500 тисяч гривень;
• на масштабування: від 500 тисяч до 1,5 мільйона гривень. Максимальна сума може бути збільшена до 2,5 мільйона гривень.

Критерії та цільове призначення коштів

Розмір гранту розраховується на основі кількості створених робочих місць, регіону, обраної галузі та категорії заявника.

Отримані кошти підприємці мають право витратити на:

• закупівлю обладнання;
• оренду та ремонт приміщень;
• процеси цифровізації;
• маркетинг;
• розвиток виробництва.

“Цього року ми розширили можливості програми для учасників бойових дій, людей з інвалідністю внаслідок війни та їхніх родин, а також сімей загиблих захисників: збільшили мікрогранти до 300–500 тис. грн залежно від кількості робочих місць, для молоді – до 200 тис. грн на старт бізнесу“, — заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

Наразі уряд працює над тим, щоб відкрити можливості для створення бізнесу в громадах по всій території України. Подати заявку на участь у програмі можна через портал “Дія”.

Читайте також:

Житлові ваучери для ВПО: як самостійно перевірити місце у черзі на фінансування

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство оборони України оприлюднило чіткий алгоритм дій для військовослужбовців ЗСУ, які зіткнулися з порушенням своїх прав. Незаконні накази, несправедливі стягнення, сумнівні висновки військово-лікарських комісій або проблеми з виплатами — усе це можна оскаржити. Головне — знати, куди саме звертатися та як правильно оформити документи.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як військовослужбовцю оскаржити незаконні дії командира

Відповідно до чинних правил, військовослужбовець має законне право подати скаргу на:

• прийняття незаконних рішень, дії чи бездіяльність командування, які порушують права та інтереси;
• незаконне покладення обов’язків або безпідставне притягнення до відповідальності;
• факти порушення рівності прав, сексуальні домагання чи насильство у колективі;
• рішення військово-лікарської комісії;
• накази про дисциплінарні стягнення;
• порушення порядку нарахування та виплати грошового забезпечення;

Головні правила оскарження

Перед початком процедури захисту своїх прав варто пам’ятати про три базові принципи:

• подання скарги не зупиняє дію наказу, винятком є лише очевидно злочинні накази, від виконання яких підлеглий зобов’язаний відмовитися;
• скарги подаються виключно індивідуально із дотриманням субординації, колективні звернення не передбачені правилами;
• скарги не подаються під час виконання службових обов’язків, несення варти чи занять, окрім випадків офіційного опитування особового складу;

Позасудовий шлях вирішення проблеми

Це найшвидший варіант, який не потребує залучення юристів. Базовий механізм полягає у поданні письмового рапорту своєму безпосередньому командиру або старшому начальнику. На розгляд звернення дається до 30 днів, а у складних ситуаціях — до 45 днів.

Ключове правило процедури полягає у тому, що рапорт треба подавати із фіксацією доказу реєстрації. Це може бути відмітка на другому примірнику або відправлення цінним листом з описом вкладення. Без такого підтвердження довести факт звернення буде неможливо.

У самому рапорті обов’язково треба вказати:

• повне найменування посади та прізвище адресата і дані заявника;
• хронологічний виклад фактів порушення;
• конкретну вимогу щодо скасування рішення, перерахунку чи призначення перевірки;
• копії документів, які підтверджують викладені факти;

Куди звертатися, якщо командир ігнорує проблему

Якщо вирішити питання на рівні військової частини не вдалося, існують інші контрольні та правоохоронні інстанції:

• гаряча лінія Міноборони за номером 1512 для ініціювання перевірок щодо виплат чи процедурних порушень;
• представник з питань рівних прав жінок і чоловіків у разі фактів насильства за ознакою статі;
• Військова служба правопорядку для фіксації фактів фізичного насильства чи перевищення повноважень командирами;
• Офіс Військового омбудсмана, куди можна написати на електронну пошту “[email protected]”, термін розгляду становить 10 днів, а при загрозі життю — 3 дні;
• Уповноважений Верховної Ради з прав людини для захисту від дискримінації чи приниження гідності;
• Спеціалізована прокуратура у сфері оборони для розгляду неправомірних дій командування чи питань самовільного залишення частини;
• Державне бюро розслідувань, якщо дії командування містять чіткі ознаки кримінального злочину, наприклад, фізичне насильство чи знущання;

Судовий захист прав

Якщо контрольні органи не допомогли, військовослужбовець має право звернутися до адміністративного суду. Зробити це потрібно протягом одного місяця з моменту, коли особа дізналася про порушення своїх прав. Якщо перед судом була спроба письмового досудового оскарження, цей строк становить три місяці з моменту отримання офіційної відповіді. Важливо знати, що військовослужбовці звільнені від сплати судового збору у справах, які стосуються виконання їхніх службових обов’язків.

Загальний алгоритм дій

У будь-якій конфліктній ситуації варто дотримуватися чіткої послідовності:

• зафіксувати порушення та зберегти копії документів;
• підготувати та подати рапорт із обов’язковими доказами реєстрації;
• звернутися до вищих інстанцій чи на гарячу лінію 1512 у разі ігнорування;
• звернутися до правоохоронних органів при наявності кримінального злочину або до суду з дотриманням строків;

Читайте також:

Довідка форми 5 для військових: як оформити документ та які пільги він надає

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!