Як вибрати оприскувач для саду, аби не витрати марно гроші?  Садовий обприскувач — це незамінна річ для догляду за рослинами. Він має бути у кожного садівника, фермера чи дачника. Обприскувачі підходять для поливу, підгодівлі та лікування рослин. Також вони стануть у нагоді під час обробки дерев, виноградників, розсади і клумб. Щоб правильно обрати обприскувач, важливо зрозуміти, що саме ви оброблюватимете ним. 

Ольга М’ясникова, яка тримала в Бахмуті садовий магазин «Gardenside», поділилася з редакцією «Бахмут IN.UA», який обрати обприскувач для саду.

Види садових обприскувачів

Обприскувач садовий використовують для саду чи городу, вони бувають:

• механічні (ручні);
• акумуляторні;
• електричні;
• важільні;
• помпові;
• бензинові.

Вже сама назва говорить про те, чим вони відрізняється.

Механічний

Інструмент для обприскування рослин має різні механізми. Найпростіший – це звичайний механічний обприскувач — це найдешевший варіант. Те, що кожен може собі дозволити. Але, знову-таки, тут теж є варіанти. Категорія залежить від якості та різної цінової політики. Ємність може бути різною два, три, пять літрів і більше.

«Все залежить від терміну служби та комфорту під час роботи. Ціна безпосередньо впливає на термін служби роботи та якість матеріалів. У своєму магазині ми працювали весь час із двома виробниками «Леміра» та «Kwazar». Це українсько-польські товари. Спочатку була «Леміра», потім ми від неї відмовилися. «Kwazar» коштує дорожче, як мінімум у два рази. На обприскувачі гарантія йде один рік. Але ще є термін служби. Тобто реально обприскувач «Kwazar» працює три роки без жодних проблем. «Леміра» вже через сезон починає бризкати не дуже добре», — пояснила бахмутянка.

Механічний обприскувач «Marolex Master 1000». Фото: ek.ua

Важільний

Важільний — один з різновидів обприскувачів, які працюють від мускульної сили. У розпилювачах цього типу важіль потрібно качати постійно. Це може бути досить виснажливо, однак важільні розпилювачі мають свої переваги.

По-перше, вони більш прості, дешеві і водночас більш надійні і безпечні: пошкодження резервуара не приводить до «вибуху» з розбризкуванням вмісту, а працездатність у багатьох моделях зберігається навіть при негерметичному баку.

По-друге, великі наплічні агрегати цього типу зазвичай переносяться на двох плечах, на зразок рюкзаків — це забезпечує максимально рівномірний розподіл навантаження.

Важільний обприскувач «Lemira OG-101». Фото: elektromotor.com.ua

Помповий

Помповий — однин із різновидів обприскувачів, які працюють від мускульної сили. Відмінність полягає в тому, що в цьому випадку використовується накопичувальний принцип: за допомогою помпи в резервуар заздалегідь нагнітається запас стисненого повітря, яке поступово витрачається в процесі роботи. Запас потрібно час від часу поповнювати, підкачуючи помпу.

Характерною зовнішньою ознакою помпового обприскувача є ручка підкачки, яка розташована на верхній частині. Моделі з наплічним переміщенням доводиться носити на одному плечі, щоб ручка залишалася в межах досяжності. Це менш зручно, ніж переміщення важільних моделей на двох плечах.

Загальною особливістю всіх помпових агрегатів є те, що під час роботи не потрібно постійно качати повітря. З іншого боку, така конструкція погано підходить для великих обсягів, тому ємність резервуару в розпилювачах цього типу не перевищує 12 літрів. Садові обприскувачі часто використовують й для поливу кімнатних рослин, саме помповий буде зручний для такого призначення.

Помповий обприскувач «Kwazar Orion 9». Фото: prom.ua

Акумуляторний

Це обприскувач з живленням від вбудованих акумуляторів. Випускаються в безлічі різновидів — від найпростіших моделей, створених як більш зручна альтернатива ручним оприскувачам, до потужних професійних агрегатів, що наближаються за можливостями до бензинових.

Загалом акумуляторні моделі зручні у використанні та обслуговуванні, відносно прості і дешеві, працюють тихо та можуть без обмежень застосовуватися як на відкритому повітрі, так і в теплицях. Ключовий недолік — неможливість швидко відновити роботу при вичерпанні заряду, адже процес зарядки займає досить багато часу.

«Акумуляторний обприскувач на нашому сегменті ринку представлений переважно різними китайськими виробниками. Вони всі схожі, однакові. Тут варто, напевно, дивитися на ємність акумулятора, який заряджається. Це впливатиме на час роботи. Але цінова політика приблизно однакова. Акумуляторним обприскувачем працювати, звичайно, набагато простіше. Коли у нас велика площа картоплі, припустимо, або ще чогось на городі, і треба постійно бризкати, то акумуляторні дуже зручні», — додає Ольга М’ясникова.

Акумуляторний обприскувач «Forte KF-16». Фото: ek.ua

Вам буде цікаво

• Експерт розповів, коли і як садити гарбуз
• Як підготуватися до сімейної фотосесії? Покрокова інструкція від фотографині з Бахмута
• Експерт розповів, як захистити домашніх тварин від кліщів

Електричний

Розпилювачі з електромоторами, що живляться від звичайних розеток, мають меншу вагу і вартість, ніж акумуляторні аналоги, а час їхньої роботи практично необмежений. З іншого боку, необхідність тягнути дріт від розетки помітно обмежує мобільність. Тому особливого поширення цей варіант не отримав, він зустрічається лише в деяких колісних моделях, де автономністю пожертвували заради переваг електричного двигуна.

Електричний обприскувач на колесах — професійний обприскувач, який має зручну систему управління, міцні колеса та опору. Легко маневрує, стійкий на похилих поверхнях.

Акумуляторна батарея може працювати впродовж чотирьох годин, в залежності від тиску використання. Обприскувач комплектується 30-метровим шлангом із котушкою для шлангу та алюмінієвою фурмою з регульованою насадкою. Як правило, електричні обприскувачі мають велику ємність (40 літрів і більше).

Електричний обприскувач на колесах «Stocker». Фото: sekator.net

Бензиновий

Обприскувачі, оснащені бензиновими двигунами, зазвичай, належать до професійного рівня і відрізняються високою продуктивністю і дальністю дії.

Для невеликої ділянки біля приватного будинку або дачі купувати такий пристрій немає сенсу, а от на великих площах бензиновий агрегат може виявитися досить корисним. Одна з ключових переваг подібних моделей перед акумуляторними полягає в тому, що бак двигуна можна швидко заправити пальним. З іншого боку, бензинові оприскувачі більш складні й дорогі, вони сильніше шумлять і виробляють вихлопні гази. Як бачимо, пристрій для обприскування рослин потрібно вибирати опираючись на свої потреби.

«Бензиновий обприскувач створений для саду. Він має велике сопло. Високі дерева (3-4 метри) такі обприскувачі чудово кроплять. Для саду це загалом класно. У нас був великий сад: яблуні, груші, сливи тощо. Ми постійно користувалися бензиновим обприскувачем. Чесно кажучи, вдома ми користувалися тільки механічними та бензиновим (16-18 літрів) обприскувачами. Для саду взагалі чудова штука, найкраща», — поділилася бахмутянка.

Бензиновий обприскувач «STIHL SR 200-D». Фото: Stihl 

Використання на практиці

«Особисто я люблю ручні обприскувачі. Дуже часто дозування всіх пестицидів, які використовуються в домашніх господарствах, на городах маленькі. Вони переважно йдуть на 5 або 10 літрів. Акумуляторні обприскувачі мають більшу ємність — мінімум 12 або 16 літрів. Тобто ранець вішається на плечі і з ним потрібно ходити. В основному цим займаються жінки, і досить важкувато носити з собою 10 літрів і більше. Тому іноді дуже зручно мати маленький 5-літровий механічний обприскувач для того, щоб вийти побризкати кабачки, огірки, помідори на невеликій ділянці. Підсумую, що добре мати все. Але в цьому випадку потрібно враховувати бюджет», — резюмувала Ольга М’ясникова.

Читайте також: Креативні ідеї: як надати нове життя старим меблям?

Фото: «iStock»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У закладах вищої освіти розпочався другий етап вступної кампанії на контрактну форму навчання. Процес відбувається в університетах, де залишилися вільні місця для зарахування.

Про це повідомили видання Освіта.юа.

Друга хвиля вступу 2026

До другого етапу вступу на контракт мають право долучитися вступники, які:

• не отримали жодної рекомендації на зарахування 6 серпня;
• отримали рекомендацію на контракт, але не виконали вимоги для зарахування;
• виконали вимоги, зараховані на навчання та хочуть паралельно здобувати ще одну вищу освіту.

Заяви, які абітурієнти подали під час основного періоду вступної кампанії, беруть участь у конкурсному відборі на контракт автоматично. Під час проведення другої хвилі ці заяви вже не мають пріоритетності.

Вступник може отримати рекомендації на контрактне навчання одразу від кількох університетів. Це відбувається за умови наявності вільних місць у закладі та достатнього конкурсного бала. Університети формують списки рекомендованих у межах свого ліцензованого обсягу, розпочинаючи зарахування зі вступників із найвищим конкурсним балом.

Процес зарахування вступників на контрактну форму навчання до закладів вищої освіти триватиме до 30 серпня. Абітурієнти мають змогу перевіряти наявність вільних контрактних місць безпосередньо в обраних університетах для вступу або здобуття додаткової спеціальності.

Умови отримання гранту на навчання

Учасники другої хвилі мають право претендувати на грант для оплати навчання. Це правило діє для тих вступників, які під час першого етапу відмовилися від контрактного місця за пріоритетом, а під час другої хвилі вступають на контракт. Існує обмеження: фінансова підтримка у вигляді гранту не надається тим абітурієнтам, які раніше відмовилися від рекомендації на навчання за кошти бюджету.

Читайте також:

Вступна кампанія до аспірантури: оновлений графік та етапи відбору

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Споживчий кошик — це базовий перелік із понад 290 товарів і послуг, який визначає мінімальний рівень споживання для підтримання життєдіяльності. Саме його вартість є фундаментом для розрахунку прожиткового мінімуму, від якого залежать мінімальні зарплати, пенсії та соціальні субсидії. У 2026 році цей економічний індикатор чітко демонструє розрив між державними стандартами, затвердженими ще у 2016 році, та реальними цінами в магазинах.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ціни та прожитковий мінімум: скільки коштує кошик

Вартість споживчого кошика щомісяця коригується відповідно до середніх цін по Україні, фіксуючи рівень інфляції, зокрема, для прикладу, у лютому 2026 року інфляція склала 1%, де найбільший ціновий стрибок припав на овочі.

У 2026 році загальний усереднений показник вартості кошика становить 3 209 гривень. Однак ця сума варіюється залежно від соціальної та вікової групи:

• діти до 6 років: 2 817 гривень.
• діти та підлітки (6–18 років): 3 512 гривень (найдорожчий кошик);
• працездатні дорослі: 3 328 гривень.
• пенсіонери (непрацездатні особи): 2 595 гривень (найдешевший кошик).

Оскільки офіційні цифри не враховують оренду житла чи вартість дорогих медикаментів, реальні мінімальні витрати українських сімей часто перевищують ці показники у 1,5–2 рази.

Продовольчий кошик: левова частка витрат

Понад 65% вартості українського споживчого кошика йде саме на харчування (для порівняння: у Європі цей показник рідко перевищує 30%). Офіційний набір розрахований на забезпечення базового калоражу (2790 ккал для дорослого), проте акцент зроблено на найдешевших продуктах — хлібі та картоплі.

Категорія продуктів	Діти до 6 років	Діти 6–18 років	Працездатні	Непрацездатні
Хліб та хлібобулочні	43,8 кг	79,1 кг	101 кг	85 кг
М’ясо та м’ясопродукти	26,8 кг	43 кг	47 кг	29,4 кг
Молочні продукти (л екв.)	182,6 л	164,2 л	220 л	105 л
Овочі та картопля	110 кг	140 кг	155 кг	120 кг
Фрукти та ягоди	50 кг	60 кг	60 кг	40 кг
Яйця	182,5 шт.	365 шт.	220 шт.	180 шт.

Зважаючи на постійні коливання цін на ринку, багато українців змушені доповнювати цей набір продуктами з власного городу або купувати дешевші сезонні овочі.

Непродовольчі товари та послуги (близько 33% вартості)

На одяг, техніку, гігієну та комунальні послуги залишається близько третини від загальної суми прожиткового мінімуму. Саме ця частина кошика демонструє найбільш жорстку економію і є найважчим фінансовим тягарем, особливо для пенсіонерів:

• одяг та взуття — закладено вкрай тривалі терміни використання. Зимова куртка чи пальто має прослужити 4 роки, зимові чоботи — 3 роки, а постільна білизна оновлюється раз на 5 років;
• гігієна —розраховано лише 1 рулон туалетного паперу. На рік виділяється 14 шматків мила та 6 тюбиків зубної пасти. Жінкам не передбачено окремих норм на шкарпетки;
• побутова техніка — холодильник має працювати 15 років, пральна машина — 14 років, а телевізор — 10 років.
• послуги та медицина — електроенергія обмежена нормою 150 кВт-год на місяць, а транспорт — 600 поїздок на рік, домашня аптечка включає лише базові засоби (парацетамол, пластирі) без сучасних вітамінів, культурне дозвілля обмежене 1–2 заходами на рік.

Міжнародний контекст: чи відповідає кошик сучасності

Структура українського споживчого кошика (297 позицій) суттєво відстає від світових стандартів. Наприклад:

• у США кошик включає 300 товарів, але з обов’язковим урахуванням витрат на інтернет та розваги;
• у Німеччині набір складається з 475 позицій (включно з тонометрами та технікою);
• у Великій Британії та Франції до мінімальних витрат держава відносить послуги перукаря, корм для тварин і навіть витрати на хобі.

Застарілість українських норм призводить до того, що офіційна вартість кошика не враховує витрати на сучасні базові потреби, як-от смартфон, мобільний зв’язок чи швидкісний інтернет, перетворюючи його скоріше на інструмент бюджетної економії, ніж на відображення реального життя.

Читайте також:

Чи треба платити податки з допомоги сім’ям загиблих військових: пояснення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!