Після запровадження безвізового режиму у 2017 році, подорожі до Європи стали простішими та дешевшими для українців. Початок повномасштабної війни також вніс великі зміни у сферу туризму. Проте, навіть закриття повітряного простору та години очікування на кордоні не зупиняють українців від поїздок за кордон.

Світлана Прохорович, керівниця туристичної агенції Токіо, розповіла нашій редакції про те, як українці поступово відновляють свої поїздки до Європи та що змінилося в туристичній сфері.  Як спланувати поїзду та як організувати собі подорож до Європи — читайте в матеріалі «Бахмут.IN.UA»

Подорож до Європи

Європа, це прекрасне місце для відпочинку на будь-який смак. Не важливо, любите ви активно проводити час, ходити по музеях та виставках чи хочете просто лежати на пляжі. Під час подорожі по Європі кожен зможе знайти своє ідеальне місце для проведення відпустки. Крім того, подібне дозвілля допоможе відновити свої сили та енергію, які зараз так необхідні для роботи задля перемоги.

Світлана Прохорович прийшла в туристичний бізнес ще у 2007-2008 роках без глибоких знань про цю сферу. Проте, у неї було сильне бажання навчитися та стати професіоналкою. Протягом всіх цих років вона активно відвідувала навчальні семінари та тури, що допомогло їй досягти своєї мети та заробити свою репутацію. Вона допомогла організувати відпочинок для багатьох людей з різних куточків України. Наразі вона керує туристичною агенцією «Токіо» та змогла зберегти свій бізнес навіть попри повномасштабну війну.

«Спочатку війні було страшно та важко. Як і всім. Але я й далі працюю в цій галузі. Я думала, що з туризмом буде все глухо. Адже люди витрачають кошти на туризм, коли у них все добре, коли мають стабільний дохід та знають, що буде завтра. Тоді ніхто нічого не розумів та не знав, коли війна закінчиться. Те літо (ред.-2022 року) було важке, мало людей подорожувало. Але цього літа вже більше людей питають про відпочинок. Я навіть робила опитування у своїх соціальних мережах: 50% тих, хто відповів, хочуть відпочивати», – поділилася Світлана Прохорович.

Підготовка до подорожі Європою

Підготуйте всі необхідні документи та речі перед подорожжю. Джерело: Depositphotos

 Підготовка – це важливий етап перед будь-якою подорожжю, особливо за кордон. Навіть маленькі неприємності можуть зіпсувати вам настрій від поїздки, а мовний та культурний бар’єр збільшить час на розв’язання проблем. Тому, важливо мінімізувати різні несподіванки під час подорожей.

Першочергово важливо перевіряти різні варіанти щодо транспорту/розміщення/країни для відпочинку тощо. Якщо ви хочете спланувати бюджетну подорож, то обов’язково передивіться та порівняйте різні варіанти для її здійснення. Це може зайняти певний час та потребує терпіння, проте фінальний результат буде того вартувати.

Основне, що треба перевіряти перед подорожами – документи. Для виїзду за кордон вам потрібно мати:

Важливо перевіряти термін дії вашого закордонного паспорта перед поїздкою. Джерело: 24 канал

• Біометричний паспорт. Не забудьте перевірити, до якого терміну дійсний ваш паспорт та вчасно його замінити у разі потреби.
• Свідоцтво про народження для дітей, які не мають паспорту або доручення на осіб, які супроводжують дитину за кордон (якщо це не офіційні опікуни). Деякі країни вимагають, щоб родичі мали таке доручення для супроводу дитини. Наприклад, у випадку, якщо дитина їде з бабусею чи дідусем.
• Бажано оформити на кожного мандрівника туристичне страхування. В різних онлайн сервісах це можна зробити дистанційно і це не буде дорого коштувати (близько 300-500 грн).
• Квитки. Зараз багато людей купляють квитки в інтернеті та зберігають на телефонах. Перед поїздкою перевірте, чи маєте ви доступ до цих квитків навіть у випадку, якщо зв’язок буде відсутній. Також, краще надіслати файли з квитками людям, з якими ви подорожуєте на випадок, якщо ваш телефон розрядиться.

Світлана також радить контролювати кількість днів, які ви знаходитеся за кордоном. Українцям за умовами безвізу можна перебувати на території Європи не більше 90 днів за пів року.

Крім того, при пакуванні валіз перевірте, чи ви зібрали наступні речі:

• Ліки, які можуть вам знадобитися під час поїздки. В Європі багато ліків можна купити лише за рецептом від лікаря. А ті, що продаються вільно в аптеках, можуть мати інакшу назву чи склад. Майте у себе в запасі необхідні для комфортної подорожі медикаменти.
• Павербанк. Без телефону та інтернету дуже легко загубитися в іншій країні, тому важливо завжди мати можливість підзарядитися.
• Готівка. Хоча в Європі майже всюди є термінали, для вашої впевненості та безпеки краще завжди мати невелику суму готівки. Наприклад, в Німеччині ви не зможете розплатитися в багатьох ресторанах карткою, а в магазині вас попросять придбати продукти мінімум на 10 євро, щоб оплатити їх через термінал. Також, готівка може знадобитися, щоб доїхати від аеропорту до міста, або навіть оплатити за вхід до вбиральні, які в Європі майже завжди платні.

• Працюю он-лайн і живу за кордоном: як уродженці Бахмута поєднують роботу і подорожі світом
• Де провести вихідні в Києві?
• Як бахмутянин евакуювався до Полтави велосипедом?

Перед поїздкою краще спланувати своє дозвілля. По-перше, інколи купівля квитків в музей, галереї тощо можуть вартувати дешевше, якщо їх придбати заздалегідь. По друге, деякі заклади мають дуже багато туристів та продають квитки на кілька днів чи тижнів наперед.

Також, ви можете перевірити, які заклади надають українцям безплатний вхід. В Європі ви знайдете таку опцію в різних музеях, галереях або історичних пам’ятках. Не забудьте взяти з собою паспорт, бо Дія не має офіційного статусу документів за кордоном.

Як доїхати до Європи

Через закриття повітряного простору, українці стали частіше купляти автобусні тури. Джерело: Ліга.Life

До повномасштабної війни потрапити в Європу з України було достатньо швидко та дешево. Завдяки великій кількості авіакомпаній, які пропонували дешеві квитки, цей варіант став доступний для багатьох українців. Зараз, щоб потрапити з Києва до найближчих країн Європи потрібно мінімум 15-20 годин. Проте, навіть ці перешкоди не змогли припинити роботу туристичної сфери країни.

«Ми (ред.- туроператори) підлаштовуємося. Таке життя. Я думаю, кожен бізнес зараз так виживає. Наразі багато туроператорів зробили на літній відпочинок цього року автобусні тури з виїздом з Києва, Запоріжжя, Дніпра, Львова», – розповідає Світлана. 

Українські туроператори зараз зробили багато автобусних турів: до Чорногорії, Греції, Болгарії. Остання має великий попит і вже багато готелів заповнені, адже там знаходиться таке улюблене українцями Чорне море. Також, завдяки роботі Укрзалізниці, українці можуть потягами доїхати до Польщі, Угорщині, Молдови, Словаччини тощо. Це комфортніше, ніж автобусом, адже туристи можуть відпочити у дорозі.

Світлана. Джерело: надане героїнею 

За словами Світлани, туроператори України налагодили співпрацю зі своїми колегами з Європи та тепер є можливість бронювати тури під чартери з Молдови, Польщі, Румунії та інших країн. На жаль, ціни на такі тури є вищими, аніж було раніше.

«Ми з жалем цінуємо те, що у нас було раніше. Коли наші літаки літали й люди могли вилетіти не у сезон за 25 тисяч грн у п’ятизірковий готель, а по гарячих турах і за 20 тисяч грн. Зараз таких цін вже нема, ціни європейські набагато вищі», – поділилася Світлана.

Як змінилися українські туристи

Українці демонструють високий рівень адаптивності в усіх сферах, зокрема і в туристичній. Багато людей отримали вимушений досвід поїздок до Європи, самостійного життя в нових умовах. Можливо, тому люди стали сміливішими у питаннях планування власних подорожей. Оскільки, виїзд за кордон за останній рік для багатьох став звичним явищем.

«Туристи стали сміливішими. Раніше десь 70% клієнтів обирали пасивний відпочинок у Туреччині або Єгипті. Люди боялися відпочивати в Європі, бо там немає послуг «все включено», до яких вони звикли. Зараз вони більш самостійні. Вони подорожують потягом по Європі до аеропортів і далі по світу. Ми бронюємо окремо квитки, проживання, надаємо послуги прорахування таких подорожей тощо», – говорить Світлана. 

Світлана. Джерело: надане героїнею 

Паелья в Іспанії та круасани у Парижі. Яку країну обрати для подорожі?

Якщо це ваша перша поїздка до Європи, то Світлана рекомендує почати знайомство з міста Краків у Польщі або з Праги у Чеській Республіці.

«Я не знаю жодної людини, якій би не сподобалася Прага. Всі просто у захваті від неї», – поділилася Світлана.

Для першої поїздки за кордон рекомендуємо обрати Прагу, Чеська Республіка. Джерело: Depositphotos

Шукаючи ідеальне місце для літнього відпочинку, варто звернути увагу на Італію, де можна подорожувати містами та комбінувати це з відпочинком на морі. Варто відвідати Чорногорію. Ця країна має старі міста та прекрасну природу. Не забудьте сходити на екскурсію до неперевершеного каньйону.

«Я люблю подорожувати, тому для мене кожна країна Європи дивовижна. Але влітку я б виділила Іспанію. Це якісні пляжі, парк для дітей Авентура, де навіть дорослому буде дуже цікаво, це смачна та натуральна їжа. Тут подається паелья, можна пити вино та їсти хамон на балконі готелю або посидіти на пляжі за келихом сангрії. Тут можна поєднати відпочинок на морі та екскурсійну програму. Погуляти по вулицях Барселони й кожного разу знаходити щось нове для себе», – розповіла Світлана. 

Іспанія – країна, де можна поєднати відпочинок на пляжі та екскурсії старовинними містами. Джерело: www.cnbc.com 

 Якщо ж вам хочеться чогось цікавого, то Світлана рекомендує поїхати у Париж.

«Я була там декілька разів і знову хотіла б повернутися туди. Ти гуляєш історичними місцями й ти їх згадуєш з книг, які раніше читав. Рекомендую відвідати екскурсії по старим творчим районам, пагорбу Монмартр. Взяти вина з сиром брі та посидіти на Марсовому полі, скуштувати французьких круасанів. Я б дуже радила кожній людини побувати в Парижі й відчути всю цю красу», – згадує Світлана. 

Відчуйте красу Парижа через прогулянки історичними районами міста. Джерело: https://www.earthtrekkers.com/ 

Фото: Depositphotos

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Держава надає військовослужбовцям грошову компенсацію у разі переїзду до іншого населеного пункту через зміну місця служби. Виплата складається з підйомної допомоги та добових на час перебування в дорозі для військового і членів його родини.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Підйомна допомога при переїзді

За даними Міноборони, право на фінансову допомогу мають громадяни, які проходять військову службу за контрактом, перебувають на кадровій військовій службі або призвані як особи офіцерського складу.

Мобілізовані особи та військовослужбовці базової служби не мають права на отримання підйомних виплат.

Підстави для нарахування грошової компенсації

Виплати призначають при переїзді до іншого населеного пункту за кількох обставин. До них належать призначення на нову військову посаду, передислокація військової частини чи підрозділу, а також переведення з пункту постійної дислокації до відокремленого підрозділу або між підрозділами у різних містах.

Гроші нараховують у разі зарахування до військового навчального закладу на термін від шести місяців, якщо за військовослужбовцем не зберігається попередня посада. Також компенсація передбачена при поверненні з відрядження до державних органів, підприємств чи закладів освіти, після служби або навчання за кордоном, та при переході з інших військових формувань до Збройних Сил України з призначенням на посаду в іншому місті.

У яких випадках гроші не виплачують

Фінансова допомога не передбачена при направленні на навчання терміном до шести місяців або якщо за військовим зберігається його посада. Гроші не виплачують після закінчення навчального закладу у разі призначення на посаду в тому ж населеному пункті, де відбувалося навчання, за умови, що родина вже переїжджала туди під час освітнього процесу.

Розмір виплат для військового та родини

Сума підйомної допомоги на самого військовослужбовця становить одне місячне грошове забезпечення за новим місцем служби. На кожного члена сім’ї, який переїжджає разом із ним, додатково виплачують 50 відсотків від цієї суми.

Також держава компенсує добові за кожен день у дорозі. Розрахунок базується на проїзних документах: день вибуття та день прибуття рахуються як дві доби. Якщо квитків немає, добові виплачують лише за одну добу переїзду. Протягом одного календарного року компенсацію можна отримати максимум за два переїзди.

Критерії для членів сім’ї

Виплати нараховують на родичів, які вказані в особовій справі військовослужбовця на момент приїзду. До переліку входять чоловік або дружина, незалежно від віку та працездатності, за умови реєстрації шлюбу до дати прибуття на нове місце служби.

Гроші передбачені на дітей військовослужбовця та його партнера, зокрема усиновлених, які є неповнолітніми або мають інвалідність незалежно від віку. Компенсацію також виплачують на непрацездатних батьків або усиновителів подружжя, які досягли пенсійного віку чи мають інвалідність. У випадку, коли обоє з подружжя є військовослужбовцями, підйомну допомогу виплачують кожному окремо за новим місцем служби. Кошти на інших членів сім’ї розраховують із грошового забезпечення одного з них за їхнім вибором.

Процедура оформлення та терміни

Для отримання коштів військовослужбовець має написати рапорт на ім’я командира після прибуття до нової частини. Датою виникнення права на виплату є день прийняття посади, дата зарахування на навчання або оголошена наказом дата прибуття частини до нового місця дислокації.

На основі рапорту командир видає наказ із зазначенням суми виплати. У разі необхідності він може створити комісію для перевірки факту переїзду родини. Виплату здійснює нова військова частина. Звернутися за підйомною допомогою дозволяється протягом трьох років з моменту виникнення такого права.

Читайте також:

Як відновити втрачене або пошкоджене посвідчення УБД: інструкція від Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За останні повні чотири роки Донеччина скоротила понад 80% посівних площ. До повномасштабного вторгнення Донеччина залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України. Попри потужну промисловість, область щороку засівала сотні тисяч гектарів зернових і технічних культур. Основу агровиробництва становили пшениця, ячмінь, кукурудза та соняшник. Частина господарств також вирощувала овочі, картоплю, плодові культури та ріпак.

Після лютого 2022 року ситуація кардинально змінилася. Частина сільськогосподарських земель опинилася під російською окупацією, ще частина — у зоні активних бойових дій або була замінована. Фермери втратили доступ до полів, техніки, складів та логістики. Як наслідок, аграрний сектор області пережив одне з найбільших скорочень за всю історію незалежної України.

Редакція Бахмут IN.UA отримала у розпорядження дані Головного управління статистики у Донецькій області за 2021–2025 роки та простежила, як за цей час змінилися посівні площі, виробництво та врожайність основних культур. Усі наведені показники стосуються територій, які залишалися під контролем України, без урахування тимчасово окупованих територій та районів активних бойових дій.

Донеччина до повномасштабної війни: понад пів мільйона гектарів зернових

Останнім відносно мирним для аграрного сектору роком став 2021-й. Попри те, що частина Донеччини вже перебувала під окупацією з 2014 року, сільське господарство області залишалося одним із ключових секторів економіки.

У 2021 році господарства всіх категорій засіяли:

Як бачимо, фактично майже 600 тисяч гектарів лише зернових культур свідчили про масштаб аграрного виробництва регіону. Найбільшу площу займала пшениця, це понад 380 тисяч гектарів. Соняшник також залишався однією з головних культур області.

Перший удар: вже за рік область втратила понад половину посівів

Перший рік повномасштабної війни став переломним.

Уже у 2022 році площа посівів зернових та зернобобових скоротилася з 597,1 тис. га до 238,5 тис. га. Це означає, що лише за один рік Донеччина втратила майже 359 тисяч гектарів посівів або близько 60% довоєнних площ.

Подібна ситуація спостерігалася майже за всіма основними культурами.

Культура	2021	2022	Зміна
Пшениця	381,7	183,1	−52%
Ячмінь	116,6	29,6	−75%
Кукурудза	56,0	17,2	−69%
Соняшник	358,4	116,3	−68%
Картопля	35,3	15,4	−56%
Овочі	16,1	6,9	−57%
Плодові культури	7,5	3,5	−53%

Фактично за один сезон аграрії втратили більше половини площ практично всіх культур. Причина полягала не лише в окупації частини території. Значні площі опинилися безпосередньо на лінії фронту, були заміновані або стали непридатними для ведення сільського господарства через постійні бойові дії. Крім цього, частина фермерів не мала можливості провести весняну посівну через небезпеку для працівників та відсутність доступу до техніки.

Після різкого падіння почалося повільне відновлення, але ненадовго

У 2023 році з’явилися перші ознаки часткового відновлення окремих культур. Наприклад, площі під ячменем збільшилися з 29,6 до 36,7 тис. га, кукурудзи — з 17,2 до 19,3 тис. га, а соняшнику — зі 116,3 до 120,1 тис. га. Водночас площі під пшеницею продовжили скорочуватися — до 74,7 тис. га.

У 2024 році аграрії змогли дещо збільшити загальні посіви зернових — до 165,8 тис. га, а площі під пшеницею зросли майже до 100 тис. га. Однак це відновлення виявилося нетривалим. Уже у 2025 році посівні площі зернових знову різко скоротилися — до 106 тис. га. Це найнижчий показник за весь період спостереження.

Якщо порівнювати із довоєнним 2021 роком, то за чотири роки Донеччина втратила майже 491 тисячу гектарів зернових посівів. Це означає, що область засіває лише близько 18% тих площ, які використовувалися до початку повномасштабної війни.

Пшениця: Донеччина втратила майже 87% посівів головної зернової культури

Саме пшениця традиційно була основною зерновою культурою Донеччини. У 2021 році під неї відвели 381,7 тис. гектарів, тобто понад 60% усіх зернових площ області. Проте вже після початку повномасштабного вторгнення ситуація почала стрімко погіршуватися, простежити це можна у таблиці нижче:

Тож, бачимо, що за чотири роки площі під пшеницею скоротилися майже у вісім разів. У порівнянні з довоєнним роком аграрії засіяли на 331,8 тисячі гектарів менше, тобто залишилося лише 13% від площ, які оброблялися до великої війни. Це означає, що сьогодні Донеччина втратила майже всю свою довоєнну базу вирощування головної продовольчої культури.

Ячмінь став культурою, яка відновлювалася найкраще

На відміну від пшениці, ситуація з ячменем виглядає дещо інакше. Після різкого падіння у 2022 році площі під цією культурою почали поступово відновлюватися.

Попри те, що область втратила понад 72% площ під ячменем, саме ця культура стала однією з небагатьох, де після першого воєнного року не відбулося подальшого обвалу. У 2025 році площі залишалися приблизно на одному рівні із двома попередніми роками — понад 30 тисяч гектарів.

Кукурудза також втратила більшу частину площ

Кукурудза ще до війни займала значно меншу частку посівів, ніж пшениця чи соняшник. Однак вона також зазнала суттєвих втрат.

У порівнянні з 2021 роком площі під кукурудзою скоротилися майже на 68%. Після першого року війни спостерігалося незначне збільшення посівів, однак повернутися хоча б до половини довоєнних площ області так і не вдалося.

Соняшник: одна з головних технічних культур області також різко скоротилася

До початку великої війни Донеччина була одним із регіонів, де соняшник займав значні площі. У 2021 році його вирощували на 358,4 тисячі гектарів. Це була друга за масштабами культура після зернових.

Після 2022 року ситуація змінилася кардинально.

За чотири роки площі під соняшником скоротилися майже на 277 тисяч гектарів, або приблизно на 77%. Показово, що якщо у 2023 році аграрії ще змогли трохи збільшити площі порівняно з першим роком великої війни, то вже у 2024–2025 роках знову почалося скорочення (ред. тут варто зазначити, що у 2024 році росіяни окупували 80 населених пунктів Донеччини, а у 2025 – 100). Фактично у 2025 році в області залишилася лише кожна четверта довоєнна площа під соняшником.

Найбільше скоротилися саме зернові культури

Якщо порівняти всі основні культури, можна побачити одну закономірність. Саме зернові культури, які займали найбільші площі до війни, втратили найбільше.

Культура	2021	2025	Скорочення
Зернові	597,1	106,0	-82%
Пшениця	381,7	49,9	-87%
Ячмінь	116,6	32,6	-72%
Кукурудза	56,0	18,2	-68%
Соняшник	358,4	81,4	-77%

Ці цифри показують, що війна змінила не лише обсяги виробництва, а й саму структуру аграрного сектору Донеччини. Якщо до 2022 року область була одним із найбільших виробників зерна на сході України, то сьогодні більшість земель, які використовувалися для вирощування зернових і технічних культур, більше не обробляються.

Менше полів — менше врожаю: як скоротилося виробництво сільгоспкультур

Скорочення посівних площ неминуче позначилося і на обсягах урожаю. Якщо у перші роки великої війни частина господарств ще намагалася працювати на доступних територіях, то з кожним роком загальний валовий збір основних культур зменшувався. Найпомітніше це видно на прикладі зернових.

У 2024 році господарства всіх категорій зібрали 3,53 млн центнерів зернових та зернобобових культур. Уже наступного року цей показник скоротився до 2,07 млн центнерів, або майже на 41,4%.

Схожа ситуація і з іншими культурами.

Культура	Валовий збір 2024, тис. ц	Валовий збір 2025, тис. ц	Зміна
Зернові та зернобобові	3532,1	2068,6	-41,4%
Пшениця	2392,0	991,9	-58,5%
Ячмінь	680,3	825,9	+21,4%
Кукурудза	380,0	205,3	-46,0%
Соняшник	1711,7	967,9	-43,5%
Картопля	1162,8	937,3	-19,4%
Овочі відкритого ґрунту	958,7	830,9	-13,3%

Найбільше впало виробництво пшениці. Якщо у 2024 році аграрії зібрали майже 2,4 млн центнерів, то вже через рік — менше 1 млн центнерів. Водночас є й виняток. Попри скорочення площ, ячменю у 2025 році зібрали навіть більше, ніж роком раніше. Це стало можливим завдяки суттєвому зростанню врожайності.

Чому врожайність окремих культур зростає, хоча полів стає менше

На перший погляд статистика може здатися суперечливою. З одного боку, Донеччина продовжує втрачати посівні площі. З іншого, окремі культури демонструють навіть кращу врожайність, ніж роком раніше. Наприклад, середня врожайність зернових та зернобобових у 2025 році становила 23,6 центнера з гектара, тоді як у 2024 році — 22,1 центнера.

Ще більш показовою є ситуація з окремими культурами.

Культура	Урожайність 2024 (ц/га)	Урожайність 2025 (ц/га)
Пшениця	24,9	27,3
Ячмінь	18,5	26,8
Кукурудза	19,6	12,8
Соняшник	16,6	14,3
Картопля	109,9	106,2
Овочі	161,1	160,8

Найбільший приріст продемонстрував саме ячмінь. Його врожайність за рік зросла майже на 45% — із 18,5 до 26,8 центнера з гектара. Водночас урожайність кукурудзи, навпаки, різко впала, майже на третину. Такі зміни не означають, що аграрний сектор області відновлюється. Однією з причин може бути те, що статистика після 2022 року охоплює лише території, де ведеться сільське господарство. Водночас самі статистичні дані не дають змоги визначити причини зміни врожайності. Саме тому середня врожайність окремих культур може навіть зростати, хоча загальна площа посівів і валовий збір продовжують скорочуватися.

Не лише зерно: скорочуються овочі, картопля та сади

Війна зачепила не тільки великі агропідприємства. Меншими стали й площі під культурами, які традиційно вирощували господарства населення. За чотири роки площі під картоплею скоротилися із 35,3 тис. гектарів до 8,8 тис. гектарів. Це майже 75% втрат.

Посіви овочів відкритого ґрунту за цей самий період зменшилися з 16,1 до 5,1 тис. гектарів, або майже на 68%. Не оминули зміни й багаторічні насадження. Площі плодових та ягідних культур скоротилися з 7,5 до 1,9 тис. гектарів, тобто приблизно на 75%. Це свідчить, що війна змінила не лише структуру промислового землеробства, а й значною мірою вплинула на дрібне сільське господарство, яке забезпечувало продукцією місцеві громади.

Як війна змінила аграрну карту Донеччини: головні цифри

За чотири роки повномасштабної війни аграрний сектор Донеччини зазнав кардинальних змін. Якщо у 2021 році область залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України, то у 2025 році значна частина земель уже не обробляється через окупацію та бойові дії.

Найбільше скоротилися площі під зерновими культурами. Загалом вони зменшилися із 597,1 тис. гектарів до 106 тис. гектарів, тобто майже на 82%. Площі під пшеницею скоротилися майже на 87%, під соняшником — приблизно на 77%, під картоплею — на 75%, під овочами відкритого ґрунту — майже на 68%.

Не менш показовою є динаміка виробництва. Упродовж лише одного року — між 2024 та 2025 роками, валовий збір зернових і зернобобових культур скоротився більш ніж на 1,4 млн центнерів, а виробництво соняшнику, це майже на 744 тис. центнерів.

Як змінився агросектор Донеччини за роки великої війни

Показник	2021	2025	Зміна
Зернові та зернобобові	597,1 тис. га	106,0 тис. га	–82,2%
Пшениця	381,7 тис. га	49,9 тис. га	–86,9%
Соняшник	358,4 тис. га	81,4 тис. га	–77,3%
Картопля	35,3 тис. га	8,8 тис. га	–75,1%
Овочі відкритого ґрунту	16,1 тис. га	5,1 тис. га	–68,3%
Плодові та ягідні культури	7,5 тис. га	1,9 тис. га	–74,7%

Статистика також демонструє, що навіть за умов війни сільське господарство на Донеччині не зникло повністю. У регіоні й надалі засівають зернові культури, соняшник, картоплю та овочі. Для окремих культур у 2025 році навіть зафіксовано підвищення врожайності порівняно з попереднім роком. Однак це не свідчить про відновлення аграрного сектору. Швидше, йдеться про концентрацію виробництва на відносно безпечних та більш продуктивних землях, тоді як значна частина орних площ залишається недоступною через окупацію, мінування або близькість до лінії фронту.

Фактично за роки повномасштабної війни Донеччина перейшла від масштабного сільськогосподарського виробництва до роботи на тих територіях, де це ще дозволяє безпекова ситуація. І хоча окремі господарства продовжують працювати, статистика показує: область втратила більшу частину свого аграрного потенціалу. Так, станом на 2025 рік область засіває лише близько шостої частини тих площ, які оброблялися до повномасштабної війни. Це означає не лише скорочення виробництва продовольства, а й втрату одного з ключових секторів економіки регіону.

*Важливо: починаючи з 2022 року Держстат оприлюднює показники без урахування тимчасово окупованих територій та частини територій, де ведуться або велися бойові дії. Через це пряме порівняння з 2021 роком демонструє не лише наслідки війни для аграрного сектору, а й зміну території, з якої збирається статистика.

Сподобався матеріал? Ми створюємо такі тексти завдяки підтримці наших читачів. Приєднуйтеся до спільноти Бахмут IN.UA — це допомагає нам і надалі розповідати історії людей, документувати події та працювати для бахмутян. Стати учасником спільноти.

До теми:

Як росіяни перетворюють Бахмутку в ставок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!