Мрія чи близька реальність: експерт розказав про економічне відродження Бахмута

Семаковська Тетяна 05:10, 20 Вересня 2023

Економічне відновлення громад є важливою передумовою відновлення нормального життя людей та їх подальшого розвитку соціально-економічного розвитку. Під час подальшого    відновлення міста Бахмут, на міську раду та мешканців очікує задача перезапустити бізнес-активність у місті. Від цього залежить наявність робочих місць, виробництво та податкові надходження. Ці кроки мають бути закладені у візію відбудови. Адже вже зараз громада втрачає свої прибутки, які так необхідні під час воєнного стану. Згідно із відповіддю міської ради Бахмута, у 2022 році громада отримала 31,5 млн грн єдиного податку, сплаченого підприємцями до бюджету. У 2021 році ця сума складала майже 57,5 млн грн. Тобто, громада втратила тільки на одному податку близько 54% надходжень до бюджету. 

Редакція Бахмут.IN.UA поспілкувалася з експертом, щоб дізнатися, які є можливості відновлення економіки міста та регіону у майбутньому та що для цього треба робити вже зараз. 

Процес майбутнього відновлення буде довгим та складним етапом життя України. Адже він містить в собі багато складових, ще необхідні для повноцінного перезапуску життя громад. Першочергово це відновлення безпекової ситуації, потім відбудова критичної інфраструктури населених пунктів, створення базових умов для життя людей тощо. 

Втім, для функціонування громади важливо звертати увагу  також на економічне відновлення, від якого залежить те, чи громада зможе забезпечити людей робочими місцями, а себе податковими надходженнями. Ці плани та бачення мають бути розробленні на місцевому рівні з урахуванням рівня руйнувань, потенціалу та ресурсів кожної окремої громади. 

За півтора року повномасштабної війни, Бахмутська міська рада втратила 54% надходжень до бюджету тільки від єдиного податку

Джерело: витяг із відповіді Бахмутської міської ради на запит на отримання публічної інформації

Наразі Бахмутська міська рада спільно із мешканцями працює над розробкою спільної візії майбутньої відбудови. Зважаючи на те, що громада отримала та продовжує отримувати колосальні збитки, спричинені повномасштабною війною росії проти України, планування таких заходів стає задачею із зірочкою.

Ігор Бураковський, Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій розповів нам, з яких етапів буде складатися процес саме економічного відновлення та про те, за яких умов можливо буде повернути бізнес-активність до громади. 

Що таке економічне відновлення та який пріоритет воно повинно мати

Від ефективності та швидкості економічного відновлення громади залежить її майбутня фінансова спроможність та повернення населення. Результатами такого процесу є повернення бізнесу та інвестицій.

Від цього залежить наявність робочих місць, відповідно, повернення працездатного населення до населеного пункту й фінансові надходження до бюджету громади у вигляді податків. У лютому 2023 року дослідження свідчили,  що серед українських переселенців за кордоном більш схильними повернутися  є люди похилого віку.

Це значить, що повернеться переважно населення, яке потребує фінансової допомоги з боку держави і є менш економічно активним. Відповідно, для того, щоб громада змогла повернути й працездатне населення, яке буде вкладатися у її розвиток, та інвестиції, вона має розробити план дій, який дозволить принаймні приблизно зрозуміти, як буде відбуватися цей процес. 

Ігор Бураковський, Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

Джерело: відкриті джерела

По-перше, треба відновити нормальне життя – це забезпечення громади відповідними послугами. Мова йде, перш за все, про послуги, пов’язані з життєдіяльністю громади. Тобто це інфраструктура, це житло, це все, що пов’язано з обслуговуванням безпосередньо мешканців. Друге – це відновлення життя громади в частині освіти, школи, дитячі садки, тобто відновлення соціальних послуг в широкому розумінні цього слова, все що входить в цей соціальний комплекс. І третє – це відновлення економічної активності. В якихось межах тут все між собою взаємопов’язане. Три такі цілі відновлення досягаються різного роду кроками з різних джерел фінансування і різними способами.

Ігор Бураковський // Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

Читайте також: Діалоги з владою: соціологиня Марія Грищенко про варіанти залучення громади до відбудови Бахмута

Падіння ВВП та брак робочої сили

Попри те, що плани росіян окупувати східну значну частину України провалилась, але станом на зараз ця територія зазнала значних втрат.

Запеклі бої та постійні обстріли спустошують східні області, підприємства, які мали суттєвий вплив на ВВП країни та на фінансовий стан громад вщент зруйновані або зазнали пошкоджень, аграрії не можуть повноцінно працювати через постійні обстріли та мінування полів. 

Кнауф був одним із найуспішніших прикладів іноземних інвестицій в Донецькій області, росіяни зруйнували його ще в травні 2022 року

Джерело: медіа Заборона

Це все спустошує цю частину країни та змушує бізнес або припиняти свою активність, або переносити свої потужності у більш безпечні регіони. Таким чином, власні доходи громад зменшуються, бізнес перереєстровується в інших громадах, а східна частина України ризикує залишитися дотаційним, депресивним регіоном без приватних інвестицій на довгі роки. Відповідно, кількість робочих місць теж буде зменшуватися.

Це потягне за собою такий наслідок, як неповернення до громад навіть тих, хто наразі готовий це зробити при сприятливій безпековій ситуації. Людям для життя потрібна не тільки критична та житлова інфраструктура, хоча це безперечно важливий елемент.

Відсутність роботи, перспектив заробітку може негативно вплинути на готовність людей повернутися додому, навіть у випадку відбудови цього самого дому. Саме тому плани економічного відновлення мають таку вагу при плануванні загальної відбудови.

Ігор Бураковський, Голова Правління Інституту економічних досліджень, пропонує розділити всі громади України на три великі групи:

  • Перша група – це громади, які зазнали порівняно невеликих збитків від війни. Це, умовно кажучи, Київська громада, Львівська громада і багато інших. Ці території не мають якихось суттєвих руйнувань, тут є свої проблеми, але ці громади готові до досить швидкого відновлення.
  • Друга група це громади, які перебувають на прифронтових територіях. Звичайно, ці громади зазнали більше руйнувань. В таких населених пунктах багато об’єктів знищено або зруйновано, дещо  можна відновити. І тут кожна громада матиме свою власну стратегію відновлення.
  • Третя група – це ті громади, які безпосередньо перебувають на звільнених територіях. Це, зокрема, Бахмут, Маріуполь, Волноваха та інші, які були дуже сильно зруйновані. Тут процес відновлення буде мати іншу логіку та вимір, можливо, навіть інші пріоритети й абсолютно інші інструменти й джерела фінансування, ніж громади першої та другої груп.

Я не бачу на сьогодні можливості побудувати абсолютно зрозумілі дорожні карти, що має робити кожна така громада. Я думаю, що в процесі відновлення ми всі самі будемо навчатися тому, як це (стратегії та плани) безпосередньо робити. Якщо мова йде про терміни, то тут все залежить від збитків, які понесла та чи інша громада: фізичних збитків (інфраструктура, соціальні об’єкти тощо), збитків, пов’язаних із людським капіталом, тобто скільки людей поїхало, скільки повернеться, або не повернеться тощо. Якщо ми забудемо про громади й будемо говорити про українську економіку в цілому, то, не запитуйте мені чому так, але я думаю, що таке відновлення затягнеться в Україні щонайменше на 20, а може на 25 і більше років. На 25 і більше років, зважаючи на масштаби збитків.

Ігор Бураковський // Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

Читайте також: Відбудова Бахмута не в Бахмуті: чи можливо це?

Що має бути у планах економічного відновлення

21 липня наша редакція організувала відкриту онлайн зустріч з приводу обговорення майбутньої візії відбудови Бахмута. На зустрічі були присутні представники громади, міської ради та експертного середовища.

Зокрема, була презентована вже сформована візія відбудови Маріуполі у якості позитивного прикладу того, як може виглядати план відбудови та як він може формуватися. Втім, план відбудови це окремий документ для кожної громади. Він має формуватися з урахуванням ступеня пошкодження, минулих та потенційних промислових потужностей, кон’юнктури ринку кожної окремої громади тощо. 

Бахмутська міська рада разом з громадськістю та експертами обговорює візію майбутньої відбудови міста

Наразі міська рада Бахмута працює над цим баченням. Ігор Бураковський пояснює, що в сучасних реаліях навряд чи вийде сформувати остаточний та детальний план дій на майбутнє. Адже умови можуть змінитися, і цей план може і повинен змінюватися з урахуванням відповідних реалій. 

Одразу хочу сказати, що я не впевнений в тому, що можна буде написати дуже чіткий план. Цей документ має містити конкретні цілі, пріоритети й пояснювати, чому саме ці речі у нас є пріоритетними й коли ми це будемо безпосередньо робити, щоб не було такого враження, що ми хочемо, щоб було все та одразу. Так не буває, це мають бути якісь зрозумілі пріоритети. Ну і, звичайно, в цьому плані мають бути чітко вказані відповідні ресурси. Тобто, хто що і за які кошти безпосередньо це все буде робити. Ясно, що така стратегія має містити елементи контролю та розуміння того, хто їх реалізує. І, звичайно, має містити якісь механізми або бачення того, як ця стратегія буде переглядатись.

 

Ігор Бураковський // Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

Пан Ігор пояснив, що відновлення – це відкритий процес “навчання в процесі практичної роботи”. Тобто в процесі самого відновлення ми навчаємося відновлювати громаду й економіку України. При цьому ми весь час моніторимо, що ми робимо, та приймаємо якісь рішення, які пов’язані, можливо, із корекцією певних наших кроків, тому що середовище навколо нас весь час змінюється. 

Тому важливо ще на етапі планування закласти в план механізми, за якими буде здійснюватися корегування заявлених раніше кроків: за яких умов вони будуть відбуватися, хто буде здійснювати процес оновлення планів, яким чином ці оновлення будуть затверджуватися, як відбуватиметься моніторинг їх виконання. У такому випадку, громада не тільки буде готова до внесення змін, але й міська рада зможе дотримуватися прозорого механізму відбудови під час постійних змін.

Крім того, співрозмовник також наголошує, що розробка подібних планів має відбуватися не тільки силами органів місцевої влади та громадськості, але й з залученням профільного експертного середовища. 

Ясно, що вона (ред.- місцева рада) повинна, хоче вона цього чи не хоче, залучати відповідних фахівців, консультуватися у відповідних експертів. Хто ці експерти і як залучати, це тема окремої розмови. Як на мене, вирішення цього питання багато в чому залежить від потужності місцевої громади. Мається на увазі спроможність громади залучати експертів зі сторони, скористатись місцевим експертним потенціалом. Якщо говорити про спеціалізацію потрібних експертів, це можуть бути експерти-економісти, фінансисти, юристи й, звичайно, фахівці з територіального розвитку, територіального планування, архітектори.

Ігор Бураковський // Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

Читайте також: Відбудова Бахмута: як не допустити розкрадання грошей?

Чи повернеться бізнес на схід: опитування Бахмутських підприємців

Наша редакція нещодавно провела опитування власників місцевого бізнесу, щоб дізнатися, якими потужностями вони володіли, як на їх діяльність вплинула повномасштабна війна та чи планують вони відновлювати свою справу у майбутньому саме у Бахмуті. 

В опитуванні взяли участь власники понад 100 переважно мікро та малих бізнесів Бахмута. З них менше ніж 5% встигли вивезти своє обладнання до руйнування міста та тільки 2.8% бізнесів змогли з цим обладнанням відновити роботу на новому місці. 

Більша частина респондентів, а саме 62%, зазначили, що готові відновити свій бізнес у Бахмуті. Втім, власники зазначили, що найбільшими їх потребами для майбутнього відновлення є грошова компенсація за втрачений бізнес (84%) та державні програми підтримки бізнесу (72%).

Водночас 53% зазначили, що для відновлення підприємницької діяльності їм потрібне припинення бойових дій на території України. 

Тобто, хоча фізична безпека залишається очевидним пріоритетом для бізнесу, потреба у фінансовій підтримці від держави переважає серед тих, хто втратив всі свої потужності. 

Певні програми, які спрямовані на допомогу бізнесу зараз вже існують. Але ясно, що їх ресурсів абсолютно не досить. Відновлення на місцевому рівні залежатиме від того, що відбуватиметься в масштабах країни, якою буде політика відновлення, які будуть для цього застосовані стимули та інструменти тощо. Звичайно, кожна громада буде також приймати рішення на своєму рівні.Наприклад, якщо громада має сьогодні якісь – бодай, навіть, і невеликі доходи -, вона має для себе визначитися, скільки коштів та на яких умовах вона може вкладати безпосередньо у відновлення, у підтримку місцевого  бізнесу, а скільки грошей треба залишати на те, щоб виконувати соціальні й інші функції, за які відповідає саме громада.

 

 

Ігор Бураковський // Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

За словами експерта, наразі країна більше просунулася у питаннях компенсації людям за зруйноване чи пошкоджене житло, адже ця проблема має вищий пріоритет. Людям буквально немає де жити. Втім, ведуться активні розмови й щодо компенсації збитків власників українського бізнесу, які втратили свої активи та виробничі потужності.

З урахуванням стану української економіки та обсягу витрат на оборону, таке фінансування потенційно може здійснюватися зокрема коштом програм підтримки України, які реалізують міжнародні партнери України. 

Повернення людей до громади залежить від наявності робочих місць, водночас бізнесу потрібна впевненість, що він зможе знайти працівників для свого функціонування та роботи

Джерело: Depositphotos

Ігор також зазначає, що для повернення бізнесу важливо врахувати багато інших факторів, таких як джерела надходження коштів для відбудови, кількість та структура робочої сили, яка реально наявна зараз та буде наявною в майбутньому громадах тощо.

Що стосується фінансування процесу відбудови, то громади отримуватимуть кошти з бюджету (але ці можливості виглядають обмеженими) через програми міжнародної допомоги, яка регулюватиметься на рівні Уряду. Крім того, громади мають можливість укладати угоди про пряме партнерство із міжнародними організаціями та іноземними містами для розв’язання певних точкових проблем. 

Якщо мова йде про повернення інвесторів та приватних підприємців, які працювали в регіоні до повномасштабного вторгнення, то для них одним із принципово важливих питань є інфраструктура, наявність та якість транспортних шляхів, електропостачання тощо. Бізнес не може сам собі це все побудувати. Питання номер два: а як щодо  робочої сили. Війна дуже сильно вплинула на український ринок праці в тому числі внаслідок масштабного переміщення людей між регіонами та за кордон.. Якщо я приходжу як бізнес на якусь територію, у мене одразу виникає питання, а хто буде у мене працювати на підприємстві, які я планую створити,  яку зарплату слід платити, щоб ці люди працювали саме на моєму підприємстві, а не на іншому. Це дуже велика проблема. Взагалі, пошук працівників є традиційною проблемою для українського і великого, і середнього, і малого бізнесу, але зараз, на мою думку, ця проблема набуває якихось ну дуже великих масштабів.

 

Ігор Бураковський // Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

Наразі важко спрогнозувати стан економіки та фактичний обсяг фінансової підтримки від міжнародних партнерів станом на кінець війни, так само як і терміни перемоги. Проте, процес планування відбудови вже розпочався як на рівні держави, так і на рівні деяких громад.

За допомогою експертного середовища, громадськості та аналізу всіх змінних важливо спрогнозувати подальші дії на підтримку бізнесу та на спонукання його повернутися у майбутньому. Без цього невіддільного елементу візії відбудови громада не зможе якісно відновитися та функціонувати. 

Читайте також: Інклюзивне місто або як зробити Бахмут доступним для всіх після відбудови

Фото: «Бахмут.IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У Гостомелі планують звести житло для бахмутян: ключові факти і актуальні дані на 2026 рік

Валентина Твердохліб 12:20, 10 Квітня 2026
гостомель

З 2025 року в селищі Гостомель на Київщині планують збудувати житло для бахмутян. У межах реалізації проєкту міська влада Бахмута стикнулась з проблемами, які, в першу чергу, стосувались виділення земельної ділянки. Хоч проєкт так і не вдалось повноцінно запустити, його не зупинили, зараз тривають роботи щодо його можливої реалізації.

Що відомо про проєкт та на якому етапі його реалізація? Редакція Бахмут IN.UA зібрала всю відому інформацію.

Коли стало відомо про житловий проєкт для бахмутян у Гостомелі

Вперше про проєкт будівництва житла для бахмутян у Гостомелі публічно заявили у березні 2025 року. Про це заявив мер Бахмута Олексій Рева в інтерв’ю журналісту з Покровська. Міський голова тоді зазначав, що паралельно з проєктом “Бахмут-Гоща” стартувала розробка аналогічного проєкту в Гостомелі. На той час жодних деталей щодо нового проєкту він не озвучував.

Після цієї заяви редакція Бахмут IN.UA звернулась із запитом до Бахмутської МВА. Нам відповіли, що міська влада Бахмута провела зустріч з Гостомельською селищною радою, аби дізнатися про можливість будівництва багатоквартирних будинків для бахмутян на території громади. Візуалізація житлового кварталу на той момент не розроблялась.

26 серпня 2025 року Бахмутська МВА та Гостомельська СВА підписали Меморандум про співпрацю. Тоді ж розпочались перемовини та узгоджувальні процедури з приватними власниками щодо передачі земельних ділянок Бахмутській громаді в тимчасове користування.

Проєкт “Спільне бачення нового дому”

У вересні 2025 року громадська організація “Бахмутська фортеця” разом із партнерами запустила проєкт “Спільне бачення нового дому”. Нашими партнерами стали Антикризовий медіа-центр з Краматорська, урбаністична організація Ro3kvit, Бахмутська МВА та Гостомельська СВА. Ми, як аплікант, зобов’язалися прозоро комунікувати про цей проєкт від початку й до кінця.

Метою проєкту було дослідження та спільне бачення, сформоване через залучення як майбутніх, так і нинішніх мешканців. Його особливість — людиноцентричний компонент, бо майбутній квартал у Гостомелі мав плануватися з урахуванням голосу людей, адже саме вони визначатимуть, яким має бути цей простір. Проєкт передбачав відкриту комунікацію та залучення громад до обговорення, аби новий квартал відповідав потребам людей і став прикладом якісної співпраці.

У січні 2026 року в Києві презентували результати проєкту “Спільне бачення нового дому”. Захід об’єднав бахмутян, представників громадських організацій, органів місцевого самоврядування та експертного середовища.

Результатом проєкту стало дослідження потреб бахмутян в евакуації та розробка підходів до створення нового житла для ВПО Бахмутської громади. У висновках дослідження йдеться про необхідність використання кількох моделей заселення людей з урахуванням різних життєвих ситуацій. Основний фокус рекомендацій спрямований на розвиток муніципального орендного та тимчасового житла, а також формування просторових рішень, що враховують повсякденні практики бахмутян, принципи безбар’єрності та умови для збереження й розвитку спільноти.

Дослідження “Спільне бачення нового дому” / скриншот

Чому в Гостомелі призупинили житловий проєкт для бахмутян

Наприкінці жовтня 2025 року стало відомо, що Бахмутська громада не змогла отримати в користування приватну земельну ділянку, де планували реалізувати проєкт. Раніше власник цієї ділянки сам запропонував її Бахмутській громаді на умовах суперфіцію. Але укласти договір на користування землею не вдалось. Як повідомляв тоді Олександр Марченко, заступник начальника Бахмутської МВА, причиною цьому стали невигідні умови від приватного землевласника для майбутнього будівництва.

Однак тоді ж представник бахмутської влади запевнив — житло для бахмутян у Гостомельській громаді все одно буде. Одразу після зриву попередніх напрацювань щодо приватної ділянки розпочали пошук комунальної земельної ділянки для майбутнього будівництва. Тоді селищна влада Гостомеля запропонувала на розгляд три ділянки, дві з яких у самому селищі, а одна в межах громади.

“Ми подивимося по обмеженнях цих ділянок, зробимо аналіз і визначимось, яку ділянку ми зможемо взяти. Ділянку саме комунальної власності Гостомельської громади. Минулий у нас досвід був з приватними (ред. приватним власником землі), ми не знайшли порозуміння щодо передачі земельної ділянки. Напрацювання є, шлях, яким земельна ділянка буде передаватися, також визначений. Це може бути договір суперфіцію або право постійного користування на час будівництва”, — говорив Олександр Марченко під час внутрішнього воркшопу учасників проєкту “Спільне бачення нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу для ВПО з Бахмута”.

У листопаді 2025 року нам стало відомо, що відмовитись від приватної ділянки для будівництва вирішили через невигідні умови. Приватний власник пропонував передбачити у договорі частку житлових приміщень під свої потреби (за повідомленням — близько 12%), при цьому землю планувалося передати в користування на умовах суперфіцію (ред. тимчасове право користування). Наприклад, якщо умовно вартість усього проєкту становила б $300 млн, то 12% житлових приміщень дорівнювали б приблизно $36 млн вартості готового об’єкта, які власник отримав би у вигляді відповідної площі.

Житловий квартал для бахмутян у Гостомелі: актуальна інформація на 2026 рік

У квітні 2026 року Бахмутська МВА у відповідь на запит редакції повідомила, що пошук земельної ділянки ще триває. Її шукають на території Гостомельської громади. На сьогодні пріоритетними та найбільш придатними визначено три земельні ділянки, але остаточний вибір ще не зроблений. Точних строків отримання земельної ділянки для будівництва не прогнозують.

“Потенційні строки ухвалення рішення щодо конкретної земельної ділянки на сьогоднішній день відсутні. Наступні етапи будуть обговорюватися спільно з Гостомельською селищною військовою адміністрацією”, — зазначили в Бахмутській МВА.

Основними труднощами та викликами під час пошуку земельних ділянок стали:

  • місцерозташування;
  • площа;
  • відповідність містобудівній документації на місцевому рівні;
  • транспортне сполучення;
  • наявність інженерних мереж.

Нагадаємо, що в Гостомелі проживають майже 3 тисячі переселенців, серед яких є й родини бахмутян, їх близько 15. Громада розвиває власні волонтерські осередки, допомагає з житлом і інтегрує ВПО в культурне та соціальне життя, створюючи приклад співпраці замість розділення. Чим у Гостомелі займаються місцеві та як живуть у громаді переселенці, розповідаємо в нашому матеріалі.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Проєкт “Бахмут-Софіївка”: все, що відомо про створення житла для переселенців на Дніпропетровщині

Семаковська Тетяна 17:30, 9 Квітня 2026

Питання забезпечення мешканців житлом залишається одним із найактуальніших для Бахмутської громади. Окрім відомого проєкту “Бахмут-Гоща” на Рівненщині, місцева влада розпочала роботу над ще однією ініціативою — реконструкцією будівлі місцевої амбулаторії під соціальне житло у селищі Софіївка Дніпропетровської області.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала всю наявну інформацію про проєкт та відтворила повну хронологію подій довкола нього станом зараз.

Як з’явився проєкт “Бахмут-Софіївка”

У липні 2025 року начальник Бахмутської міської військової адміністрації Олексій Рева повідомив, що на території Софіївської громади у Криворізькому районі наразі проживають 70 родин з Бахмутської громади. Саме тоді з цією громадою було підписано офіційний Меморандум про співпрацю, котрий передбачав низку проектів. Одним з них став спільний проект реконструкції та перетворення будівлі місцевої амбулаторії в повноцінне соціальне житло.

Замовником будівництва виступає виконавчий комітет Софіївської селищної громади.

Яким буде житло та інфраструктура

Об’єкт розташований у селищі Софіївка за адресою: вулиця Спортивна, 1, корпус 6. Загалом проєкт має забезпечити житлом внутрішньо переміщених осіб (насамперед бахмутян, які перебувають у Єдиній базі ВПО), а також окремі категорії місцевих жителів.

Реконструйований будинок буде розрахований на 28 однокімнатних квартир, де загалом зможуть проживати від 33 до 49 людей.

Умови в квартирах:

  • загальна площа кожної квартири складатиме близько 30 квадратних метрів;
  • кожне помешкання матиме окремий вхід, власну кухню та санвузол;
  • у нежитловій частині будівлі облаштують спеціальну кімнату для дітей та загальне приміщення для прання.

Поруч із будинком планується створити повноцінну інфраструктуру. Проєкт передбачає облаштування дитячого, дорослого та спортивного майданчиків, зони для зберігання велосипедів, тимчасової автостоянки та майданчика для збору сміття. Також заплановане комплексне озеленення території.

Важливо: після заселення всі мешканці самостійно оплачуватимуть житлово-комунальні послуги, що передбачено постановою Кабміну №495 щодо тимчасового проживання ВПО.

Хто фінансує розробку проєкту

12 серпня 2025 року начальник Бахмутської МВА підписав розпорядження про виділення 600 тисяч гривень із місцевого бюджету. Ці кошти передали у вигляді міжбюджетного трансферту до бюджету Софіївської громади саме на розробку проєкту реконструкції амбулаторії.

Вже 30 вересня 2025 року виконавчий комітет Софіївської селищної ради опублікував на сайті Prozorro відповідний тендер на суму 1 198 217,40 грн. Фінансування було паритетним: половину коштів надала Бахмутська громада, іншу половину — місцевий бюджет Софіївки.

Переможцем тендеру став підприємець із Дружківки Вадим Макогон, який мав розробити проєктну документацію до 25 грудня 2025 року.

Хто зможе отримати квартири

За інформацією Бахмутської МВА, точний і вичерпний перелік категорій громадян, які матимуть право на це житло, наразі ще не визначений, оскільки він значною мірою залежатиме від вимог майбутніх інвесторів.

Втім, планується, що квартири надаватимуть найвразливішим верствам населення та захисникам України, зокрема:

  • людям з інвалідністю;
  • особам, старшим за 60 років;
  • сім’ям, які виховують дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування;
  • родинам військовослужбовців, які безпосередньо беруть участь у бойових діях або забезпечують заходи з національної безпеки та оборони.

На якому етапі проєкт у 2026 році

Станом на 2026 рік проєкт успішно внесено до інтеграційної ІТ-системи управління публічними інвестиційними проєктами DREAM. Наразі триває активний пошук інвесторів для його реалізації. Через те, що джерела фінансування безпосередніх будівельних робіт ще не визначені, точних строків завершення реконструкції та здачі об’єкта в експлуатацію наразі немає.

Читайте також

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Дмитро Перов, Григорій Соколовський

“Ми кажемо, що Бахмуту 460 років, а чим це довести? Нема будівель, немає нічого”: чому потрібно відбудувати історичне обличчя міста

Нещодавно ЮНЕСКО випустила звіт, в якому зафіксували руйнацію або знищення 274 культурних об’єктів в Україні протягом повномасштабного вторгнення. Найбільше таких об’єктів було в Донецькій області, […]

“Без води, проте зі сміттям”: як живуть українці в Донецьку

Війна росії проти України почалася задовго до 24 лютого 2022 року. Перша фаза фізичної окупації територій нашої держави у сучасній історії відбулася ще 2014 року. […]

Бахмут до війни

“У 2021 був останній День міста, коли можна було радіти”: бахмутяни про 9 вересня

9 вересня Бахмут відзначатиме своє 452 День Народження. Місто — зруйноване росіянами продовжує жити в евакуації, бахмутяни тепер є по всюди, від Дніпра й до […]

Бахмут. Минуле й сьогодення: як бахмутян вчать любити та розрізняти урбаністику 

Зараз Бахмут відомий багатьом у світі. На жаль, передумови такої відомості трагічні не тільки для містян, а й для всієї України. Багато людей бачили страшні […]

Вино Артвайнері

Бахмутський Artwinery відкриє власні потужності на Черкащині

Найбільше у Східній Європі та єдине в Україні підприємство Artwinery, де ігристі вина створюються за класичними методами Шампенуа, відкриє власні виробничі потужності на Черкащині, а […]