Мрія чи близька реальність: експерт розказав про економічне відродження Бахмута

Семаковська Тетяна 05:10, 20 Вересня 2023

Економічне відновлення громад є важливою передумовою відновлення нормального життя людей та їх подальшого розвитку соціально-економічного розвитку. Під час подальшого    відновлення міста Бахмут, на міську раду та мешканців очікує задача перезапустити бізнес-активність у місті. Від цього залежить наявність робочих місць, виробництво та податкові надходження. Ці кроки мають бути закладені у візію відбудови. Адже вже зараз громада втрачає свої прибутки, які так необхідні під час воєнного стану. Згідно із відповіддю міської ради Бахмута, у 2022 році громада отримала 31,5 млн грн єдиного податку, сплаченого підприємцями до бюджету. У 2021 році ця сума складала майже 57,5 млн грн. Тобто, громада втратила тільки на одному податку близько 54% надходжень до бюджету. 

Редакція Бахмут.IN.UA поспілкувалася з експертом, щоб дізнатися, які є можливості відновлення економіки міста та регіону у майбутньому та що для цього треба робити вже зараз. 

Процес майбутнього відновлення буде довгим та складним етапом життя України. Адже він містить в собі багато складових, ще необхідні для повноцінного перезапуску життя громад. Першочергово це відновлення безпекової ситуації, потім відбудова критичної інфраструктури населених пунктів, створення базових умов для життя людей тощо. 

Втім, для функціонування громади важливо звертати увагу  також на економічне відновлення, від якого залежить те, чи громада зможе забезпечити людей робочими місцями, а себе податковими надходженнями. Ці плани та бачення мають бути розробленні на місцевому рівні з урахуванням рівня руйнувань, потенціалу та ресурсів кожної окремої громади. 

За півтора року повномасштабної війни, Бахмутська міська рада втратила 54% надходжень до бюджету тільки від єдиного податку

Джерело: витяг із відповіді Бахмутської міської ради на запит на отримання публічної інформації

Наразі Бахмутська міська рада спільно із мешканцями працює над розробкою спільної візії майбутньої відбудови. Зважаючи на те, що громада отримала та продовжує отримувати колосальні збитки, спричинені повномасштабною війною росії проти України, планування таких заходів стає задачею із зірочкою.

Ігор Бураковський, Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій розповів нам, з яких етапів буде складатися процес саме економічного відновлення та про те, за яких умов можливо буде повернути бізнес-активність до громади. 

Що таке економічне відновлення та який пріоритет воно повинно мати

Від ефективності та швидкості економічного відновлення громади залежить її майбутня фінансова спроможність та повернення населення. Результатами такого процесу є повернення бізнесу та інвестицій.

Від цього залежить наявність робочих місць, відповідно, повернення працездатного населення до населеного пункту й фінансові надходження до бюджету громади у вигляді податків. У лютому 2023 року дослідження свідчили,  що серед українських переселенців за кордоном більш схильними повернутися  є люди похилого віку.

Це значить, що повернеться переважно населення, яке потребує фінансової допомоги з боку держави і є менш економічно активним. Відповідно, для того, щоб громада змогла повернути й працездатне населення, яке буде вкладатися у її розвиток, та інвестиції, вона має розробити план дій, який дозволить принаймні приблизно зрозуміти, як буде відбуватися цей процес. 

Ігор Бураковський, Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

Джерело: відкриті джерела

По-перше, треба відновити нормальне життя – це забезпечення громади відповідними послугами. Мова йде, перш за все, про послуги, пов’язані з життєдіяльністю громади. Тобто це інфраструктура, це житло, це все, що пов’язано з обслуговуванням безпосередньо мешканців. Друге – це відновлення життя громади в частині освіти, школи, дитячі садки, тобто відновлення соціальних послуг в широкому розумінні цього слова, все що входить в цей соціальний комплекс. І третє – це відновлення економічної активності. В якихось межах тут все між собою взаємопов’язане. Три такі цілі відновлення досягаються різного роду кроками з різних джерел фінансування і різними способами.

Ігор Бураковський // Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

Читайте також: Діалоги з владою: соціологиня Марія Грищенко про варіанти залучення громади до відбудови Бахмута

Падіння ВВП та брак робочої сили

Попри те, що плани росіян окупувати східну значну частину України провалилась, але станом на зараз ця територія зазнала значних втрат.

Запеклі бої та постійні обстріли спустошують східні області, підприємства, які мали суттєвий вплив на ВВП країни та на фінансовий стан громад вщент зруйновані або зазнали пошкоджень, аграрії не можуть повноцінно працювати через постійні обстріли та мінування полів. 

Кнауф був одним із найуспішніших прикладів іноземних інвестицій в Донецькій області, росіяни зруйнували його ще в травні 2022 року

Джерело: медіа Заборона

Це все спустошує цю частину країни та змушує бізнес або припиняти свою активність, або переносити свої потужності у більш безпечні регіони. Таким чином, власні доходи громад зменшуються, бізнес перереєстровується в інших громадах, а східна частина України ризикує залишитися дотаційним, депресивним регіоном без приватних інвестицій на довгі роки. Відповідно, кількість робочих місць теж буде зменшуватися.

Це потягне за собою такий наслідок, як неповернення до громад навіть тих, хто наразі готовий це зробити при сприятливій безпековій ситуації. Людям для життя потрібна не тільки критична та житлова інфраструктура, хоча це безперечно важливий елемент.

Відсутність роботи, перспектив заробітку може негативно вплинути на готовність людей повернутися додому, навіть у випадку відбудови цього самого дому. Саме тому плани економічного відновлення мають таку вагу при плануванні загальної відбудови.

Ігор Бураковський, Голова Правління Інституту економічних досліджень, пропонує розділити всі громади України на три великі групи:

  • Перша група – це громади, які зазнали порівняно невеликих збитків від війни. Це, умовно кажучи, Київська громада, Львівська громада і багато інших. Ці території не мають якихось суттєвих руйнувань, тут є свої проблеми, але ці громади готові до досить швидкого відновлення.
  • Друга група це громади, які перебувають на прифронтових територіях. Звичайно, ці громади зазнали більше руйнувань. В таких населених пунктах багато об’єктів знищено або зруйновано, дещо  можна відновити. І тут кожна громада матиме свою власну стратегію відновлення.
  • Третя група – це ті громади, які безпосередньо перебувають на звільнених територіях. Це, зокрема, Бахмут, Маріуполь, Волноваха та інші, які були дуже сильно зруйновані. Тут процес відновлення буде мати іншу логіку та вимір, можливо, навіть інші пріоритети й абсолютно інші інструменти й джерела фінансування, ніж громади першої та другої груп.

Я не бачу на сьогодні можливості побудувати абсолютно зрозумілі дорожні карти, що має робити кожна така громада. Я думаю, що в процесі відновлення ми всі самі будемо навчатися тому, як це (стратегії та плани) безпосередньо робити. Якщо мова йде про терміни, то тут все залежить від збитків, які понесла та чи інша громада: фізичних збитків (інфраструктура, соціальні об’єкти тощо), збитків, пов’язаних із людським капіталом, тобто скільки людей поїхало, скільки повернеться, або не повернеться тощо. Якщо ми забудемо про громади й будемо говорити про українську економіку в цілому, то, не запитуйте мені чому так, але я думаю, що таке відновлення затягнеться в Україні щонайменше на 20, а може на 25 і більше років. На 25 і більше років, зважаючи на масштаби збитків.

Ігор Бураковський // Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

Читайте також: Відбудова Бахмута не в Бахмуті: чи можливо це?

Що має бути у планах економічного відновлення

21 липня наша редакція організувала відкриту онлайн зустріч з приводу обговорення майбутньої візії відбудови Бахмута. На зустрічі були присутні представники громади, міської ради та експертного середовища.

Зокрема, була презентована вже сформована візія відбудови Маріуполі у якості позитивного прикладу того, як може виглядати план відбудови та як він може формуватися. Втім, план відбудови це окремий документ для кожної громади. Він має формуватися з урахуванням ступеня пошкодження, минулих та потенційних промислових потужностей, кон’юнктури ринку кожної окремої громади тощо. 

Бахмутська міська рада разом з громадськістю та експертами обговорює візію майбутньої відбудови міста

Наразі міська рада Бахмута працює над цим баченням. Ігор Бураковський пояснює, що в сучасних реаліях навряд чи вийде сформувати остаточний та детальний план дій на майбутнє. Адже умови можуть змінитися, і цей план може і повинен змінюватися з урахуванням відповідних реалій. 

Одразу хочу сказати, що я не впевнений в тому, що можна буде написати дуже чіткий план. Цей документ має містити конкретні цілі, пріоритети й пояснювати, чому саме ці речі у нас є пріоритетними й коли ми це будемо безпосередньо робити, щоб не було такого враження, що ми хочемо, щоб було все та одразу. Так не буває, це мають бути якісь зрозумілі пріоритети. Ну і, звичайно, в цьому плані мають бути чітко вказані відповідні ресурси. Тобто, хто що і за які кошти безпосередньо це все буде робити. Ясно, що така стратегія має містити елементи контролю та розуміння того, хто їх реалізує. І, звичайно, має містити якісь механізми або бачення того, як ця стратегія буде переглядатись.

 

Ігор Бураковський // Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

Пан Ігор пояснив, що відновлення – це відкритий процес “навчання в процесі практичної роботи”. Тобто в процесі самого відновлення ми навчаємося відновлювати громаду й економіку України. При цьому ми весь час моніторимо, що ми робимо, та приймаємо якісь рішення, які пов’язані, можливо, із корекцією певних наших кроків, тому що середовище навколо нас весь час змінюється. 

Тому важливо ще на етапі планування закласти в план механізми, за якими буде здійснюватися корегування заявлених раніше кроків: за яких умов вони будуть відбуватися, хто буде здійснювати процес оновлення планів, яким чином ці оновлення будуть затверджуватися, як відбуватиметься моніторинг їх виконання. У такому випадку, громада не тільки буде готова до внесення змін, але й міська рада зможе дотримуватися прозорого механізму відбудови під час постійних змін.

Крім того, співрозмовник також наголошує, що розробка подібних планів має відбуватися не тільки силами органів місцевої влади та громадськості, але й з залученням профільного експертного середовища. 

Ясно, що вона (ред.- місцева рада) повинна, хоче вона цього чи не хоче, залучати відповідних фахівців, консультуватися у відповідних експертів. Хто ці експерти і як залучати, це тема окремої розмови. Як на мене, вирішення цього питання багато в чому залежить від потужності місцевої громади. Мається на увазі спроможність громади залучати експертів зі сторони, скористатись місцевим експертним потенціалом. Якщо говорити про спеціалізацію потрібних експертів, це можуть бути експерти-економісти, фінансисти, юристи й, звичайно, фахівці з територіального розвитку, територіального планування, архітектори.

Ігор Бураковський // Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

Читайте також: Відбудова Бахмута: як не допустити розкрадання грошей?

Чи повернеться бізнес на схід: опитування Бахмутських підприємців

Наша редакція нещодавно провела опитування власників місцевого бізнесу, щоб дізнатися, якими потужностями вони володіли, як на їх діяльність вплинула повномасштабна війна та чи планують вони відновлювати свою справу у майбутньому саме у Бахмуті. 

В опитуванні взяли участь власники понад 100 переважно мікро та малих бізнесів Бахмута. З них менше ніж 5% встигли вивезти своє обладнання до руйнування міста та тільки 2.8% бізнесів змогли з цим обладнанням відновити роботу на новому місці. 

Більша частина респондентів, а саме 62%, зазначили, що готові відновити свій бізнес у Бахмуті. Втім, власники зазначили, що найбільшими їх потребами для майбутнього відновлення є грошова компенсація за втрачений бізнес (84%) та державні програми підтримки бізнесу (72%).

Водночас 53% зазначили, що для відновлення підприємницької діяльності їм потрібне припинення бойових дій на території України. 

Тобто, хоча фізична безпека залишається очевидним пріоритетом для бізнесу, потреба у фінансовій підтримці від держави переважає серед тих, хто втратив всі свої потужності. 

Певні програми, які спрямовані на допомогу бізнесу зараз вже існують. Але ясно, що їх ресурсів абсолютно не досить. Відновлення на місцевому рівні залежатиме від того, що відбуватиметься в масштабах країни, якою буде політика відновлення, які будуть для цього застосовані стимули та інструменти тощо. Звичайно, кожна громада буде також приймати рішення на своєму рівні.Наприклад, якщо громада має сьогодні якісь – бодай, навіть, і невеликі доходи -, вона має для себе визначитися, скільки коштів та на яких умовах вона може вкладати безпосередньо у відновлення, у підтримку місцевого  бізнесу, а скільки грошей треба залишати на те, щоб виконувати соціальні й інші функції, за які відповідає саме громада.

 

 

Ігор Бураковський // Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

За словами експерта, наразі країна більше просунулася у питаннях компенсації людям за зруйноване чи пошкоджене житло, адже ця проблема має вищий пріоритет. Людям буквально немає де жити. Втім, ведуться активні розмови й щодо компенсації збитків власників українського бізнесу, які втратили свої активи та виробничі потужності.

З урахуванням стану української економіки та обсягу витрат на оборону, таке фінансування потенційно може здійснюватися зокрема коштом програм підтримки України, які реалізують міжнародні партнери України. 

Повернення людей до громади залежить від наявності робочих місць, водночас бізнесу потрібна впевненість, що він зможе знайти працівників для свого функціонування та роботи

Джерело: Depositphotos

Ігор також зазначає, що для повернення бізнесу важливо врахувати багато інших факторів, таких як джерела надходження коштів для відбудови, кількість та структура робочої сили, яка реально наявна зараз та буде наявною в майбутньому громадах тощо.

Що стосується фінансування процесу відбудови, то громади отримуватимуть кошти з бюджету (але ці можливості виглядають обмеженими) через програми міжнародної допомоги, яка регулюватиметься на рівні Уряду. Крім того, громади мають можливість укладати угоди про пряме партнерство із міжнародними організаціями та іноземними містами для розв’язання певних точкових проблем. 

Якщо мова йде про повернення інвесторів та приватних підприємців, які працювали в регіоні до повномасштабного вторгнення, то для них одним із принципово важливих питань є інфраструктура, наявність та якість транспортних шляхів, електропостачання тощо. Бізнес не може сам собі це все побудувати. Питання номер два: а як щодо  робочої сили. Війна дуже сильно вплинула на український ринок праці в тому числі внаслідок масштабного переміщення людей між регіонами та за кордон.. Якщо я приходжу як бізнес на якусь територію, у мене одразу виникає питання, а хто буде у мене працювати на підприємстві, які я планую створити,  яку зарплату слід платити, щоб ці люди працювали саме на моєму підприємстві, а не на іншому. Це дуже велика проблема. Взагалі, пошук працівників є традиційною проблемою для українського і великого, і середнього, і малого бізнесу, але зараз, на мою думку, ця проблема набуває якихось ну дуже великих масштабів.

 

Ігор Бураковський // Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

Наразі важко спрогнозувати стан економіки та фактичний обсяг фінансової підтримки від міжнародних партнерів станом на кінець війни, так само як і терміни перемоги. Проте, процес планування відбудови вже розпочався як на рівні держави, так і на рівні деяких громад.

За допомогою експертного середовища, громадськості та аналізу всіх змінних важливо спрогнозувати подальші дії на підтримку бізнесу та на спонукання його повернутися у майбутньому. Без цього невіддільного елементу візії відбудови громада не зможе якісно відновитися та функціонувати. 

Читайте також: Інклюзивне місто або як зробити Бахмут доступним для всіх після відбудови

Фото: «Бахмут.IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Бахмутян, які не брали участь в презентаціях “Сталева Мрія”, запрошують на зустріч

Семаковська Тетяна 11:10, 9 Липня 2024
Будинок у Бахмуті
Пошкоджений будинок у Бахмуті / фото Бахмут IN.UA

12 липня бахмутян, які не брали участь у обговоренні проєкту відновлення Бахмута “Сталева Мрія” запрошують на онлайн-зустріч. Нагадаємо, що план післявоєнної відбудови охоплює мікрорайон Бахмута в межах вулиць Вартових неба (колишня вулиця Чайковського), Захисників України, Іллі Ахметгарєєва (колишня вулиця Декабристів) та Ювілейна (до межі селища Хромове).

Про зустріч повідомляє Бахмутська міська рада.

Сталева Мрія, Бахмут

Презентація онлайн планується 12 липня (п’ятниця) о 12:00. Посилання зареєстрованим учасникам буде надіслане на електронну пошту, зазначену в заповненій вами анкеті.

На зустріч запрошують мешканців Бахмутської громади, які цікавляться концепцією відновлення міста або готові долучитися до робочої групи з вдосконалення проєкту “Сталева Мрія”. Реєстрація на участь за посиланням.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Скільки бахмутян мають побоювання, що не отримають компенсацію: результати опитування

Семаковська Тетяна 13:15, 3 Липня 2024
Бахмут
Пошкоджений будинок у Бахмуті, осінь 2023 /фото Бахмут IN.UA

14 червня редакція опублікувала опитування для бахмутян в евакуації. Участь в ньому взяли понад 700 людей. Бахмутяни відповіли на питання пов’язані з відновленням та компенсацією. Більшість опитаних, навіть попри те, що місто в окупації, хочуть повернутися додому. Водночас бахмутяни мають переживання щодо компенсації за зруйноване житло, зараз людям найбільше не вистачає житла. Публікуємо детальні результати опитування.

Опитування було опубліковане на ресурсах медіа.

Евакуація з Бахмута

Серед опитаних респондентів, 83% евакуювалися з Бахмута 2 роки тому й більше, ще близько 12% виїхали з міста 1/2 роки тому.

Результати опитування / скриншот

63% опитаних не адаптувалася у новому місті/селі, 36% навпаки.

Результати опитування / скриншот
Результати опитування / скриншот

Серед опитаних респондентів 71% людей хочуть повернутися до Бахмута, коли це стане можливо. 16% думали про це раніше, ще 9% не хочуть повертатися до міста навіть, якщо це буде можливо.

Результати опитування / скриншот

За результатами опитування, серед респондентів найбільша частка людей старшого віку 65+, їх частка складає понад 30%, ще 23% налічують люди віком від 55 до 65 років, 21% налічують люди віком від 45 до 55 років, участь в опитуванні людей від 35 до 45 років склала 15%, 5% налічують люди від 25 до 35 років, та 1, 5% — респонденти від 18 до 25 років.

Результати опитування / скриншот

Серед опитаних бахмутян, 37% мають роботу як наймані працівники, 41% не працюють, адже є пенсіонерами/пенсіонерками, також 1% не працюють, оскільки є студентами.

Результати опитування /скриншот

3,6% бахмутян мають свій бізнес та працюють як підприємці, 96% не мають власної справи.

Результати опитування / скриншот

Серед ризиків, які бачать бахмутяни для тих, хто повернеться у Бахмут, перше місце займає фактор того, що у місті не буде де жити, адже все зруйновано/заміновано, таку думку висловили 48% опитаних. 16% відзначили, що держава не дасть компенсацію на відновлення житла, 15% респондентів вважать, що земля та вода будуть забруднені настільки, що жити у Бахмуті буде неможливо. 8% висловили побоювання, що гроші, які виділяться на відбудову після деокупації, можуть розкрасти.

5% бахмутян вважать, що росія може напасти повторно й місто знову буде у зоні ризику, а 3% вважають, що грошей на відбудову міста не буде, ще майже 3% висловили думку, що в місті не буде роботи, адже всі підприємства зруйновані.

Результати опитування / скриншот

57% опитаних бахмутян вважають, що міжнародна підтримка допоможе повернути Бахмут, 42% не думають так.

Результати опитування / скриншот

58% опитаних вірять у деокупацію Бахмута, 41% не вірять у те, що місто буде звільнене від росіян.

Результати опитування / скриншот

75% респондентів розглядали варіант, що вони можуть не повернутися у Бахмут, 24% таку можливість відкидає.

Результати опитування / скриншот

На думку 47% опитаних бахмутян їм допомогло б повернутися у місто після деокупації надане житло та робота, 29% відзначили безпековий фактор, а саме розмінування, укріплення міста, достатня кількість зброї, 18% надали б перевагу фінансовій підтримці, 4% висловили думку про зміну місцевої влади або її реформування.

Результати опитування / скриншот

Серед потреб, яких зараз не вистачає бахмутянам, найбільша кількість респондентів проголосувала за житло, це майже 70% людей. Ще 21% відзначили брак грошей, а 8% не мають належного спілкування.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Дмитро Перов, Григорій Соколовський

“Ми кажемо, що Бахмуту 460 років, а чим це довести? Нема будівель, немає нічого”: чому потрібно відбудувати історичне обличчя міста

Нещодавно ЮНЕСКО випустила звіт, в якому зафіксували руйнацію або знищення 274 культурних об’єктів в Україні протягом повномасштабного вторгнення. Найбільше таких об’єктів було в Донецькій області, […]

“Без води, проте зі сміттям”: як живуть українці в Донецьку

Війна росії проти України почалася задовго до 24 лютого 2022 року. Перша фаза фізичної окупації територій нашої держави у сучасній історії відбулася ще 2014 року. […]

Бахмут до війни

“У 2021 був останній День міста, коли можна було радіти”: бахмутяни про 9 вересня

9 вересня Бахмут відзначатиме своє 452 День Народження. Місто — зруйноване росіянами продовжує жити в евакуації, бахмутяни тепер є по всюди, від Дніпра й до […]

Бахмут. Минуле й сьогодення: як бахмутян вчать любити та розрізняти урбаністику 

Зараз Бахмут відомий багатьом у світі. На жаль, передумови такої відомості трагічні не тільки для містян, а й для всієї України. Багато людей бачили страшні […]

Вино Артвайнері

Бахмутський Artwinery відкриє власні потужності на Черкащині

Найбільше у Східній Європі та єдине в Україні підприємство Artwinery, де ігристі вина створюються за класичними методами Шампенуа, відкриє власні виробничі потужності на Черкащині, а […]