“Дітям треба було вчити мову”: як у Польщі заснували українську школу

Семаковська Тетяна 11:26, 22 Грудня 2023
Освітній центр "Школа "Материнка" ім. Д.Павличка у Варшаві
Освітній центр “Школа “Материнка” ім. Д.Павличка / Фейсбук

У Польщі зараз перебуває близько 990 тисяч українських біженців. Переважно, це жінки з дітьми, які були змушені тікати від війни. Але слідом за нею у життя українців прийшли інші труднощі — працевлаштування у новій країні, оренда житла та навчання для дітей. Якраз з останнім у Польщі допомагає українка Наталія Кравець, яка заснувала спочатку суботню міні-школу, що згодом трансформувалася у повноцінний освітній центр.

Редакція Бахмут IN.UA дізнавалась, як працює осередок освіти для українських дітей в Польщі.

Примітка. Матеріал створений за підтримки Media Lifeline Ukraine.

Українська мова для дітей в Польщі

Наталія Кравець / фото надане з дозволу героїні

Українка Наталія Кравець за освітою вчитель, зараз вона очолює освітній центр “Школа “Материнка” ім. Д.Павличка у Варшаві”. Колись все починалося з того, що жінка приїхала в Польщу на заробітки.

А потім українка побачила, що закордоном діти не мають можливості вчити українську мову. Так й з’явилася ідея відкрити суботню міні-школу, у 2016 році цю ідею втілили в життя.

Головна мета школи – це підтримки української мови та культури, історії. Також ми надаємо психологічну допомогу дітям та батькам. Часто було так, що людина приїжджає в Польщу на заробітки, а дитина лишилася вдома, а так вони мають можливість вчитися тут,

Наталія Кравець // в коментарі

Пані Наталя об’єдналася з однодумцями, разом вони написали проєкт та запустили його. Допомагала у настановах Наталії її добра колега — пані Лариса. Жінки зрозуміли, що найкращим способом відкрити школу буде заснування громадської організації. Над статутом працювали пів року, кілька раз його правили, але все ж колежанкам вдалося його зробити.

Спочатку заняття були тільки по суботах. Потім самі батьки почали просити збільшити кількість уроків. Діток навчають за українською програмою МОН (міністерство науки та освіти) та МУШ (міжнародна українська школа). Водночас вчителі можуть вносити корективи у програму, якщо вони мають ідеї.

Навчання українців закордоном

Школа «Материнка» спільно з FC Impuls провела український шкільний футбольний чемпіонат «Український дитячий кубок Варшава 2023».
Турнір з футболу у Польщі / Фейсбук

До повномасштабного вторгнення у школі навчалися 200 діток, а зараз є вже понад 1000 осіб. Батьки сплачують за дитину щомісячний внесок, підписують договір. Його можна розірвати, якщо є потреба.

Головна вимога до наших вчителів, це щоб дітям подобалося. У нас немає рейтингової системи, але ми хочемо, щоб діти, які навчалися у нас мали гарну базу знань,

Наталія Кравець // у коментарі

У школі діти вивчають також польську мову, пані Наталя каже, що це важливо. Як дітям, так й батькам заняття в школі подобаються. Кілька раз, згадує співрозмовниця батьки запитували: “Чи не планують відкривати ще такі заклади у Любліні та інших польських містах”. Втім таких планів наразі немає, каже пані Наталя, адже школи вже працюють у Катовіце, Гданську та Варшаві.

Суботня школа функціонує за графіком з 10.00 до 13.00, а у будні діти мають заняття з понеділка по п’ятницю з 8:00 до 18.00. Тут також допомагають дітям готуватися до НМТ (національного мультипредметного тесту), приділяють увагу кожній дитині. Малюки можуть ходити на підготовчі групи, а також відвідувати різні гуртки.

@bahmut.in.ua Розповідаємо як працює освітній центр "Школа "Материнка" ім. Д.Павличка у Варшаві" #бахмутinua #бахмут #школа #школавпольщі ♬ оригінальний звук – Бахмут IN.UA

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Лютий, який неможливо забути: 7 історій бахмутян до річниці вторгнення

Семаковська Тетяна 14:45, 23 Лютого 2024
Ілюстрація Бахмут IN.UA

У лютому 2022 року росіяни почали нову фазу війни, повномасштабну. Бахмут у лютому 2022 року був ще транзитним пунктом, до якого прибували люди з інших сіл та міст. Втім тривало це недовго. Невдовзі Бахмут почали регулярно обстрілювати війська рф. Поступово 70-тисячне місто перетворювалося в руїну.

До річниці повномасштабного вторгнення ми зібрали 10 спогадів бахмутян про лютий 2022 року.

Сергій Старусєв до останнього залишався в Бахмуті

Бахмутська амбулаторія / фото з відкритих джерел

Лікар Сергій Старусєв не покинув Бахмут, коли почалася повномасштабна війна, він працював у амбулаторії й продовжував надавати людям медичну допомогу. До березня 2023 року Сергій разом з іншими медиками працював у місцевій амбулаторії №2.

“Як тільки війна почалася кожен працював по своїм амбулаторіям, потім люди почали потроху роз’їжджатися, й ближче до осені ми всі ходили в центральну лікарню, але й звідти почали евакуйовуватися. Коли нас залишилося буквально три людини – нас почали розділяти по амбулаторіях, бо вже й добиратися було складно”, — згадує Сергій Старусєв.

Весною 2023 року Сергій Старусєв евакуювався, виїздив самостійно з батьком та 30- кілограмовою собакою, бо залишатися в Бахмуті далі було вже надто небезпечно.

Театральний гурток “Фенікс” 24 мав представити прем’єру

 Тетяна Павловна-Салієва, керівниця театрального гуртка Фенікс в Бахмутському Народному домі / особистий архів

24 лютого у Бахмутському народному домі мала б бути прем’єри казки “Русалонька”, весь колектив театрального гуртка “Фенікс” довго готувався до цього дня.

Увечері 24-го лютого дзвонить мені знайома, та як нічого не сталося, просить пробачення, що не змогла прийти. – Куди прийти? – запитую її. – Ну як же, у вас прем’єра! – чутно на іншому боці.

І тиша.Скрізь сльози ледве вичавлюю з себе: сьогодні прем’єра…Таким я запам’ятала перший день війни,

Тетяна Павловна-Салієва, // керівниця театрального гуртка Фенікс в Бахмутському Народному домі згадує цей день.

Писанкар Дмитро Денисенко працював у Пункті Незламності

Писанкар Дмитро Денисенко розважав малечу в Пункті незламності / фото надане героєм

Майстер народної творчості з писанкарства Дмитро Денисенко до повномасштабного вторгнення викладав дітям образотворче мистецтво, займався писанкарством та гончарством – його роботи були відомі по всій Україні. З початком повномасштабного вторгнення чоловік не евакуювався з Бахмута, а залишився допомагати рідному місту. Він працював у Пункті незламності та побачив багато зруйнованих війною життів.

Був такий випадок, до Пункту Незламності приходила дівчинка 11 років. За тиждень перед моєю евакуацією, їхнього батька було вбито на сусідньому подвір’ї. Вже тоді ця родина евакуювалася, але можна уявити в якому стані. Смерть це така річ… це можна відчути тільки перебуваючи там. Дуже страшні речі, коли навколо всі гинуть. Війна — це страшна річ,

Дмитро Денисенко // писанкар

Волонтерка Наталія Роменська забезпечувала ЗСУ

Лялечки, які виготовляє Наталя Роменська / фото надані героїнею
Лялечки, які виготовляє Наталя Роменська / фото надані героїнею

Наталя Роменська народилася та виросла в Бахмуті. Жінка волонтерка ГО “Бахмут Український”, до останньої можливості пані Наталя залишалися в Бахмуті, щоб допомагати військовим та бахмутянам. Вона з перших днів допомагала армії, а у вільний час робила ляльки-мотанки.

Гуманітарний штаб, в якому працювала пані Наталя, розміщувався неподалік від залізнодорожного вокзалу у напівпідвальному приміщенні, сюди за допомогою приходили місцеві бахмутяни й військові. Інколи жінка сама відносила допомогу літнім людям, яким було важко самотужки дістатися до пункту. Переважно, це були люди з інвалідністю.

День, коли я могла допомогти нашим хлопцям, дати ковдри теплі, термобілизну чи їжу — я розуміла, що тут залишилися не дарма. Отакі в мене були думки,

наголошує бахмутянка // у коментарі

Медсестра Олена Воронова йшла через зруйнований міст на роботу

Олена Воронова в Бахмуті / фото надане героїнею

Бахмутянка Олена Воронова до війни працювала у Центральній міській лікарні Бахмута, медикинею. Коли почалася повномасштабна війна, героїня не евакуювалася, бо знала, що потрібна людям. Разом з родиною вона залишилась в місті, й до січня 2023 року рятувала місцевих й оборонців Бахмута.

Олена Воронова в Бахмуті жила в районі Забахмутки разом із донькою, чоловіком та батьками. Сьогодні ця частина міста тимчасово знаходиться під контролем окупантів. Міст через саму річку Бахмутка давно був підірваний, але Олена все одно йшла на роботу кожного дня.

Усі люди згуртувалися й зробили таку імпровізовану переправу через міст: накидали піддони, металевий паркан, який огороджував цей міст, шини кидали, все що могло слугувати за переправу. До мосту я їхала велосипедом, потім брала його на плече, так переходила несучи його на собі. Й так кожного дня, аж до 31 жовтня,

Олена Воронова // згадує про будні в Бахмуті

Бахмутянки Олена та Світлана проводжали людей з Бахмутського вокзалу

Бахмутський вокзал / фото надане героїнею

Світлана працювала у довідковому бюро. На Бахмутському вокзалі працювало близько 20 осіб. Всі працівники чергувалися по змінах: вечірня або ранкова. Перші дні повномасштабної війни вокзал був досить безлюдний. Працівникам було незвично без людей, проте паніки в місті не було.

24 лютого я була на роботі, мені вранці подзвонила колега й сказала: “Свєта, почалася війна”. Потім про це сказали по телевізору. Вокзал працював ще кілька днів, потім його закрили. Дуже дивно було ходити на роботу на вокзал без людей. Люди хотіли виїхати, але можливості вже не було…

Світлана  // працівниця довідкового бюро

Бахмутянка Олена раніше проживала у районі Забахмутка, а працювати на вокзалі жінка почала з 2006 року. Героїня віддала залізниці 17 років життя й жодного разу не пожаліла про свій вибір. Олена пригадує, що з початком повномасштабної фази війни в Бахмут почали приїздити біженці з Попасної. Люди розповідали моторошні речі, згадує жінка. Тоді ще ніхто не міг повірити, що така доля буде й у Бахмута.

Тетяна Шиян впустила в свій дім десятки людей

Тетяна Шиян / фото надане героїнею

Тетяна Шиян — бахмутянка, раніше жила в районі Дитячої лікарні, зараз вона розтрощена російськими окупантами. Жінка — мама трьох дітей, вона пам’ятала події 2014 року й не могла наражати малечу на небезпеку. Тож, з важким серцем героїня прийняла рішення залишити домівку й евакуюватися. Але її дім дав прихисток десяткам донеччан, які тікали від війни.

Ми вже переживали окупацію в 2014 році, тоді я поїхала в Київ. 26 лютого 2023 року я вже виїжджала з Бахмута – боялася, що росіяни можуть дуже швидко зайти в місто. Я могла не встигнути виїхати з дітьми, тому прийняла таке рішення. В моєму будинку потім жили люди з Попасної, я залишила ключі сусідам, щоб вони відкрили дім, якщо буде потрібно. Знадобилося… Мій дім був як перевалочний пункт, я навіть не знаю скільки людей там було. Одні їхали, інші приїжджали,

Тетяна Шиян // у коментарі

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Цікавитися історією мають всі”: вчитель історії з Бахмута про меми, диктаторів та сучасну культуру

Семаковська Тетяна 16:45, 21 Лютого 2024
Screenshot 345 08474
Герой за волонтерською діяльністю / фото з Instagram

Микита Безмен — бахмутянин, який раніше офлайн викладав історію в локальній ЗОШ №10, а зараз навчає діток онлайн. Наші читачі вже знайомі з Микитою завдяки його дописам про славетні битви українських козаків в Instagram та багатьох інших на сайті. Сьогодні ж ми поговорили з Микитою, щоб дізнатися більше про його хобі, також розповімо про телеграм-канал бахмутянина, у якому чоловік розповідає про історичні події у розважальному форматі.

Про це все дізнавайтеся в матеріалі Bahmut IN.UA.

Бахмутський історик Микита Безмен

Микита Безмен — краєзнавець, який вже не перший рік займається вивченням історії. На думку чоловіка, нею мають цікавитися всі свідомі громадяни. Нещодавно, Микита створив свій телеграм-канал, у якому ділиться з підписниками розважальними роликами. У сюжетах знайомі нам події, які Микита інтерпретує у новому форматі. До прикладу, чоловік в одному з випусків скопіював персонажів Гітлера та Сталіна, при цьому висміюючи диктаторів.  

Насправді, як каже вчитель, ідея популяризації історії в соцмержах з’явилася ще в 2016 року. Вже тоді бахмутянин на базі простору “Ідеї майстерні” разом з друзями організував історичний клуб “Вітер часу”, де юні бахмутяни дізнавалися цікаві моменти з минулого та вчилися медіаграмотності. 

Згодом я намагався створити Ютуб-канал, ця ідея мені не зайшла і я розумію чому. Більшість людей втратили сконцентрованість, тож їм важко переглядати довгі сюжети. У нас є культура свайпання, тобто не більше ніж хвилинна інформація сприймається. Тому зараз я займаюся саме Тік-Ток каналом і телеграмом,

Микита Безмен // історик з Бахмута

Не тільки історія, там є людина

Screenshot 344 bb317

Микита Безмен / Фото з Instagram

За кожною справою в житті, великою або маленькою, стоїть людина, так само і канал Микита Безмена — це не тільки історія, а й власні думки. Зараз чоловік має мрію здобути ступінь кандидата історичних наук.

Аудиторія каналу “Вітер твого часу” — це люди, які цікавляться історією. Як результат, невеликий блог можна назвати напівісторичним, напівособистим. Це все потрібно, щоб мати розуміння того, що відбувається зараз

Бахмутянин додає, що до війни він працював в школі офлайн, вже тоді його учні схвально відгукувалися про розважальний формат вивчення історії. Спочатку разом з дітьми Микита знімав короткі ролики, робили меми на шкільну тематику. Зараз чоловік, як і багато вчителів, уроки проводить онлайн, а у вільний час допомагає переселенцям в столиці.

У Києві дуже багато бахмутян зустрічаю, допомагаю видавати продуктові та гуманітарні набори, гігієнічні. Також проводимо розважальні заходи для дітей, які постраждали внаслідок війни,

Микита Безмен // історик з Бахмута

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутське ІРЦ

Бахмутський ІРЦ збільшив кількість підопічних: як вчаться діти

Бахмутський інклюзивно-ресурсний центр зараз працює в евакуації дистанційно. Попри свій формат роботи, за новий навчальний рік заклад збільшив кількість підопічних на 108 осіб. Навіть бахмутяни, […]

Дія

Нові серіали від Дія.Освіта: українців навчать створювати професійні відео

На платформі Дія.Освіта зʼявилися нові освітні серіали. Вони допоможуть переселенцям та шукачам нової професії освоїти навички у сфері відеовиробництва, змінити професію й заробляти гроші на […]

12:47, 10.12.2023 Микола Ситник
День Студента думки молоді

Про що думають українські студенти: редакція поспілкувалася з молоддю

Щорічно 17 листопада відзначають День студента. Зараз саме українська молодь стає рушійною силою для змін в країні. Тож редакція вирішила дізнатися у студентів про те, […]