Про що думають українські студенти: редакція поспілкувалася з молоддю

Семаковська Тетяна 15:00, 17 Листопада 2023
Ілюстрація Бахмут IN.UA

Щорічно 17 листопада відзначають День студента. Зараз саме українська молодь стає рушійною силою для змін в країні. Тож редакція вирішила дізнатися у студентів про те, які думки вони мають, як навчаються та що планують.

Ми поспілкувались із трьома студентами з Чернігівської, Донецької та Херсонської областей.

Ганна навчається у Харкові

Нашій першій героїні Ганні 25 років. Дівчина родом з Донецька, але після окупації рідного міста вона переїхала до Бахмута у 2016 році. Співрозмовниця каже, що за цей час місто стало для неї настільки рідним, що вона вважає себе бахмутянкою.

Ганна спершу навчалася у Бахмуті, тож вже має вищу освіту. Крім того, дівчина закінчила військову кафедру при інституті. Зараз Ганна вирішила отримати ще одну вищу освіту, вона вступила у Харківський національний університет внутрішніх справ за спеціальністю “Право”. Героїня навчається на другому курсі, але паралельно вже працює у правоохоронній сфері.

Ганна студентка / фото надане героїнею

Цю спеціальність, як і свою роботу, я обрала за покликом душі. Мені завжди були притаманні справедливість та чесність, я завжди хотіла захищати права, честь та гідність громадян. Через повномасштабну війну в Україні очне навчання стало небезпечним, тому дистанційне навчання для сучасної молоді — це чудова можливість здобути знання та оволодіти практично будь-якою спеціальністю,

Ганна // розповідає у коментарі Бахмут IN.UA

Дівчина розмірковує, що кожному хочеться відчувати атмосферу повноцінного студентського життя: лекції до вечора, зустрічі на перервах з однокурсниками, життя в гуртожитку тощо.

Ганна каже, що їй, на щастя, вдалося пережити цей досвід раніше, але зараз його неймовірно не вистачає. Втім студентка запевняє, що першочергова мета — збереження життя та здоров’я громадян, а тому можливість навчання онлайн є гарною альтернативою у сучасних реаліях.

Ми запитали Ганну про те, що вона думає про студентську спільноту та її роль у війні. На думку героїні кожна людина, яка робить внесок у свій розвиток, робить внесок у розвиток своєї Батьківщини. Вже зараз треба формувати осередки свідомих, активних людей, які будуть націлені на максимально ефективне відновлення України.

Я вірю, що моя освіта та життєвий досвід допоможуть у відбудові рідної Донеччини. Все, що я зараз роблю, всіма своїми справами та досягненнями, я прагну славити рідний край, мій рідний Донбас, наших сміливих та волелюбних людей,

Ганна // студентка другого курсу

Дмитро навчається в Херсоні

Університет, у якому навчався Дмитро / фото ілюстративне

Дмитру 22 роки. Хлопець навчається у Херсонському державному університеті на спеціальності “Журналістика”. Родом він також з Херсона. Студент каже, що обрав цю спеціальність, адже любить процес написання текстів.

Коли пишеш для людей, а вони читають та отримують інформацію від тебе — це викликає задоволення. Тож я буду намагатися працювати за спеціальністю,

Дмитро // розмірковує про майбутнє

Дмитро навчається у дистанційному форматі. Хлопець наголошує, що така освіта має як переваги, так й недоліки. Проте юнак задоволений процесом. Серед плюсів такого навчання студент виділяє те, що тепер не потрібно перейматися через логістику чи графік пар.

На думку Дмитра, якісніші знання легше отримувати саме через аудиторну форму навчання. Але, зважаючи на ситуацію в країні, онлайн-навчання дає студентам мобільність. Вони мають можливість виходити на пари в будь-якому місці, навіть на роботі.

Дмитро / фото надане героєм

Дмитро вірить, що війна закінчиться і його рідний університет повернеться до Херсону. Герой каже, що він хотів би бачити більш розвинуту комунікацію між студентами та керівниками, адже це дозволило б реалізовувати безліч цікавих та сучасних проєктів.

Студентська спільнота — це “свіжа кров”, яку зараз, на жаль, не розуміють та не чують. Так, у нас ще немає досвіду роботи. Але ми розуміємо, як функціонує нове цифрове покоління. Ми здатні хапати нові знання та пояснювати їх старшим. Я за цифровізацію кожного моменту життя. Я за спрощення процесів,

Дмитро // студент журналістики

Ліза навчається у Чернігові

Ліза студентка / фото надане героїнею

Лізі 19 років, дівчина навчається в Чернігівській політехніці на третьому курсі. Вона опановує професію психолога. Її майбутня спеціалізація — це психологія бізнесу та дизайн мислення.
Психологією Лізу зацікавила майбутня викладачка, за що дівчина їй вдячна. Студентка закликає майбутніх вступників звернути увагу на Чернігівську політехніку, адже викладачі тут фахові, а сама програма навчання дуже насичена.

Зараз навчання стало набагато прогресивнішим, ніж раніше. Сьогодні залучається неформальний підхід. Бо все ж таки онлайн-освіта має включати різні формати, щоб студентам було, як мінімум, цікаво. Якщо людина хоче вчитися, то вона знайде можливості,

Ліза // студентка Чернігівської політехніки

Студенти з Лізиного університету після звільнення території Чернігівської, Київської та Сумської області від окупантів, повернулися до очного навчання. Зараз вони навчаються за змішаною системою. Йдеться про те, коли студенти обирають зручний для себе формат.

Ліза вже почала працювати за спеціальністю, вона тренерка у питанні гендерної рівності, протидії насиллю, також дівчина проводить арттерапії. На її думку, зараз студенти є величезним запасом в кадрах. Адже через війну чимало українців виїхали за кордон у країни Європи, а робочі
місця залишилися без фахівців.

Саме студенти можуть замінити кадрових спеціалістів, а заодно й набратися практичних знань. Ліза закликає молодь не опускати руку, якщо вас не беруть на роботу чи практику, а, навпаки, шукати нові можливості.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як 72-річна художниця з Бахмута прикрасила деокуповані території патріотичними муралами

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 14:45, 17 Червня 2024
Мурал від бахумтянки / фото Слобідський край

72-річна Катерина Радченко працювала викладачем малювання на відділенні живопису Бахмутського аграрного технікуму, який був релокований до селища Савинці, що на Харківщині. В цьому ж населеному пункті вона розфарбувала безліч об’єктів, зокрема, зупинки та укриття.

Детальніше про її творчість розповіли журналісти “Слобідський край“.

Життя бахмутян в Україні

На початку війни пані Катерина евакуювалася з Бахмута до Івано-Франківська. Згодом, їй запропонували провести майстер-клас з малювання для дітей з Савинців, що в Ізюмському районі. Після цієї події вона вирішила залитися в громаді, де взяла на себе обов’язки керівника художнього гуртка при Савинському будинку культури.

Створення малюнків у селищі почалося з двох зупинок. Бахмутянка надихнулася вродою місцевих жінок, яку вирішила увіковічити. Ці образи художниця доповнювала різними рослинами, зокрема соняшниками, мальвами та жовтим колоссям. 

Робота бахмутянки Катерини Радченко / фото Слобідський край
Малюнок жінки / фото Слобідсьский край

Трохи згодом Катерина Радченко розмалювала два укриття в адмінцентрі громади.

Малюнок на укритті / фото Слобідський край

За оздоблення зупинок і укриттів бахмутянка отримувала лише невелику символічну платню, оскільки бюджет селища не дуже великий. Утім, як зазначає начальниця Савинської селищної військової адміністрації Оксани Супрун, художниця неодноразово казала, що працює не за гроші, а щоб залишити по собі у Савинцях добрий слід.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Дізналася про війну в поїзді: художниця Маша Вишедська про життя, творчість та культуру (відеорепортаж)

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 18:17, 5 Червня 2024
Маша Вишедська / ілюстрація Бахмут IN.UA

Маша Вишедська — художниця з Бахмута, яка нині живе в Івано-Франківську. Вона поїхала з рідного Бахмута за кілька днів до початку великої війни.

Про життєвий шлях відомої художниці з Бахмута, творчість та плани на майбутнє дивіться у відеорепортажі Романа Потапенка для Бахмут IN.UA.

Творчість в евакуації

За словами відомої художниці, війна застала її під час поїздки на поїзді до Івано-Франківська:

Вночі, 21 лютого, ми виїхали з Бахмута та приїхали до Києва. Там побачилися з усіма друзями. Зупинились у Тетяни Крюковської, з якою ми робити спільний проєкт у серпні. Погуляли, сходили навіть до синагоги, щоб познайомитись з моїм родичем. Вночі, 23 лютого, сіли на поїзд. Вже в поїзді ми дізнались новини, що почалося повномасштабне вторгнення,

Маша Вишедська // художниця з Бахмута

Художниця зараз планує їхати в Берлін, де вона буде брати участь в обговорені болючих питань, зокрема, вина, які можуть супроводжувати людей, які знаходяться у безпеці та продовжують жити.

Маша Вишедська також розповіла про те, який вплив має війна на культуру нашої країни. За її словами, зараз існує багато культурних діячів, які захищають країну та полишають на фронті свої життя. Водночас бахмутянка розуміє, що це наш шанс заявити про українську культуру на увесь світ, що вона — це не придаток до російської культури, а щось самостійне, самобутнє.

Більше цікавинок про життя, думки та плани бахмутської художниці, дізнавайтесь у нашому репортажі за посиланням.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Олександра артилеристка

“Мій робочий інструмент — міномет 120”: артилеристка, яка обороняє Донеччину розповіла про свою роботу

3 листопада в Україні відзначають свято ракетних військ та артилерії. Саме вогнева підтримка наземних військ є визначальною на полі бою. Хто такі артилеристи, та з […]

Вокзал в Бахмуті

“Він бачив більше сліз, ніж РАЦС”: історія Бахмутського вокзалу від працівників станції

Станція Бахмутського залізничного вокзалу була відкрита 1913 року — з того часу вокзал став місцем прибуття та відправлення пасажирів, а безліч людських доль вирішувалася прямо […]

Марія Макарович

З Бахмута до Азії: бахмутянка розповіла, чому в Тайвані беруть приклад з українців

Де знаходиться Тайвань Тайвань — це країна у Східній Азії за багато тисяч кілометрів від України. Попри таку відстань, там добре знають про Україну та […]