Без військового квитка до лікаря — зась: росЗМІ поширюють новий фейк

Бахмут Брехомір Данило Вінниченко 11:28, 18 Січня 2024
Фейк рф про відвідування лікар з військовим квитком
Ілюстрація Бахмут IN.UA

На проросійських Telegram-каналах поширюють інформацію про те, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України №147 від 26 грудня 2023 року, з 1 січня 2024 року відвідування лікаря нібито здійснюється тільки за наявності військового квитка. Як аргумент росЗМІ наводять фотографію з папірцем, на якому про це наче попереджають у поліклініках Києва. 

Чи існує Постанова Кабміну №147?

Явних доказів того, що інформація на фото є справжньою, ми не знайшли.  Постанови Кабміну, яку згадують пропагандисти, насправді не існує. Від 26 грудня 2023 року ми змогли знайти тільки три розпорядження: під номерами 1200, 1201, 1202. Постанов Кабінету Міністрів під номером 147, які б були пов’язані з наданням медичної допомоги, у відкритому доступі немає. 

Фейкове попередження
Пропагандисти поширили фейкове попередження / скриншот

Слід також зазначити, що з настанням нового календарного року всі постанови видають, починаючи з номера 1. Ми також проаналізували відкриті джерела, із року в рік Постанови Кабміну №147 виходили здебільшого у лютому, а протягом грудня 2023 року всі накази — лише під номерами 1080-1400. 

Пропагандисти не вказують, у якому саме медичному закладі Києва знайшли це нібито попередження. Тому чи існує воно насправді — перевірити не змогли. 

Не у всіх чоловіків є військовий квиток

У цьому “повідомленні” не вказано, які саме категорії громадян мають з’являтись у лікарню з військовим квитком. Військовий квиток можуть мати лише військовозобов’язані особи від 27 до 60 років, або особи від 18 до 27 років, які  проходили строкову службу, закінчили військову кафедру або перебувають у запасі. Якщо чоловіки до 27 років не проходили військову службу або не мають відповідної освіти, то вони є призовниками та мають лише приписне посвідчення. Після досягнення 60 років чоловіків знімають з військового обліку, та вони не є військовозобов’язаними. 

Військовий облік жінок в Україні не обов’язковий, окрім жінок-медиків віком від 18 до 60 років. Тому в цьому начебто попередженні варто було б вказати категорії громадян, хто має приходити до лікаря з військовим квитком. 

Не у всіх випадках треба обов’язково мати військовий квиток

Аналітики VoxCheck навели слова директорки Департаменту охорони здоров’я Тернопільської ОВА Ольги Ярмоленко, яка зауважила, що при плановій допомозі (довготривалому лікуванні чи запланованій операції) чоловіки призовного віку повинні мати певні документи, зокрема і військовий квиток.

“Згідно з постановою Кабміну від 30 грудня 2022 року, це потрібно для своєчасного ведення військового обліку. Якщо ж чоловік не має військового квитка, його відправляють до військкомату. Утім, це не стосується термінової медичної допомоги людям з інфарктом, інсультом, після ДТП із серйозними травмами тощо. У такому випадку лікарі першочергово надають необхідну допомогу”, — зазначають аналітики VoxCheck. 

Росіяни й надалі продовжують розхитувати ситуацію серед українців. Маніпулюючи темою мобілізації в Україні, пропагандисти всіляко намагаються дискредитувати владу в очах суспільства. Вони демонструють, що нібито навіть надання екстреної медичної допомоги, яке забезпечується кожній людині, може бути лише при наявності військового квитка. А українське суспільство настільки поглинуло у стан війни, що чоловіки не мають права жити в тилу, а повинні бути виключно на фронті.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фото — зброя в інформаційній війні. Як фотознімки можуть змінити сприйняття інформації

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 12:03, 21 Липня 2024
Колаж Бахмут IN.UA

Коли інфопривід публікують із фотографією, автоматично у читача до нього стає більше довіри. Адже це ж наче не просто надруковані слова, а з підтвердженням! Але фотознімками також можна маніпулювати та створювати необхідний “настрій”. Докладніше про це — у матеріалі “Бахмут IN.UA” в рамках роз’яснювального проєкту.

Що таке інформаційна війна

Головна задача інформаційної війни — вплинути на свідомість кожної окремої людини та думку громадськості ворога взагалі. російська федерація виділяє на це шалені ресурси, аби досягнути своєї мети: посіяти розбрат між українцями всередині країни, між українцями та державами-партнерками тощо. Для цього створюються тисячі акаунтів у соцмережах, які публікують фейки, недостовірну інформацію, правдиву інформацію, але прикрашену і так далі. Далі це мережею розносять так звані корисні ідіоти, про яких редакція “Бахмут IN.UA” писала раніше.

Фото не такі, як про них розповідають

Один зі способів ведення інформаційної війни — пости у соцмережах. Це швидкий та ефективний спосіб рознести меседж, і з великою ймовірністю більшість користувачів не перевірятимуть достовірність цієї інформації.

До прикладу, у 2015 році в Фейсбуці користувач боріс павличенко поширив знімок нібито дитини у Донецьку, яка шукає свою загиблу матір серед розвалин будинку, в який влучили ЗСУ. Аналогічний допис з’явився й в Однокласніках. За 9 років цей пост поширило майже 10 тисяч людей у Facebook, а у російській соцмережі — майже 7. У словацькому сегменті Фейсбуку його репостнули 3 тисячі людей. Не оминули це фото й російські ЗМІ: журналісти російського РЕН ТВ розповіли щемку історію хлопчика, але “забули” розповісти, що фото — постановочне. Що ж насправді із цим знімком?

Насправді цей знімок – кадр із відеокліпу «Ангел. Пісня про дітей Донбасу» (51-ша секунда), у зйомках якого брала участь ця дитина. У кліпі показано зруйнований населений пункт Нікишине (Горлівський район, Донецька область), в якому хлопчик та дівчинка шукають допомоги. Діти — брат та сестра, які на момент зйомки кліпу жили у бомбосховищах разом зі своїми батьками. Про це написав автор кліпу ден леві.

Скриншот / Ден Леві

У червні 2022 року у Facebook користувач андрій троіцкій опублікував фото нібито українського військовополоненого у Донецьку, тіло якого вкрито татуюваннями з фашистською символікою. Але, скористувавшись зворотнім пошуком у Google, дізнаємося, що це фото було зроблене у 2005 році в Білорусі під час медичного огляду в’язня 15 колонії міста Могильов.

Скриншот / андрєй троіцкій

У тому ж 2022 році на різних сайтах користувачі публікували допис з однаковим текстом “Олександра Зеленська, дочка Зеленського, ненавидить батька, називає нацистом та вбивцею українського народу. Сама вона втекла до Польщі та розкриває всю правду про батька”. Як доказ, публікують знімок із дівчиною, що плаче. 2 хвилини у Гуглі, і за допомогою зворотнього пошуку ми дізнаємося, що фото — насправді скриншот із відео 2017 року, в якому дівчина плаче, бо її хлопець не купив їй IPhone. Ще кілька секунд у Гуглі та, завдяки запиту “донька Володимира Зеленського”, дізнаємося як виглядає справжня донька президента України.

Скриншот / Х

Українці також розповсюджують дезінформативні фото. До прикладу, ексзаступник міністра МВС України Антон Геращенко у квітні 2022 року опублікував фото, начебто зроблене у Київській області після деокупації. Нібито росіяни залишили на стіні напис “А хто дозволив вам красиво жити?” Першоджерело цього знімку — користувач соцмережі Фейсбук, який видалив свій допис. Насправді ж, знімок був вперше з’явився у мережі ще у 2016 році на російськомовному форумі. Геолокація будівлі невідома.

Це все — лише кілька прикладів, але вони наочно показують, що знімок, вирваний з контексту, може також стати зброєю в інформаційній війні.

Як перевірити фотографію

Перш за все, для перевірки варто здійснити зворотній пошук зображення. І так, для цього варто використовувати не лише Google, а й Bing, Yandex. Останній краще індексує знімки, які були опубліковані саме в російському сегменті інтернету. 

Також можна скористатися інструментом TinEye, який створений як раз для цих цілей. 

Завдяки цим двом способам зазвичай можна виявити першоджерело зображення. Ключовим аспектом є оцінка достовірності ресурсів: варто звертати увагу на фотобанки, інформаційні портали з вказаним авторством знімків, а також на початкові дописи в соціальних мережах.

У випадках, коли пошук за зображенням не дає результатів, важливо правильно сформулювати ефективний пошуковий запит у Google, Bing чи Yandex. Якщо ви припускаєте, що про це фото могли раніше написати зарубіжні верифікатори, рекомендуємо включити до запиту фразу “fact check”, бажано англійською мовою.

Окрім цього, самі соціальні мережі за допомогою ЩІ вже почали маркувати фото. До прикладу знімок із засудженим, опублікований андрієм троіцкім, Facebook позначив як той, що може ввести в оману:

Скриншот / андрій троіцкій

До речі, підробити скриншот також вкрай легко. Як це роблять — розповіли аналітики VoxCheck. Але як перевірити, чи справжній скриншот? Знайти першоджерело. Але, звісно, допис, з якого був зроблений скриншот, можуть видалити. Що робити? У деяких випадках може допомогти Wayback Machine, також відомий як вебархів сайтів. За допомогою інтернет-архіву можна дізнатися, як виглядав сайт раніше: місяць або кілька років тому.

І зазирніть у публікацію “Бахмут IN.UA” про те, як відрізнити фейкове фото від справжнього. Там наші журналісти опублікували корисну добірку інструментів.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Маніпуляція: Міноборони України передає армії списані боєприпаси

Лідія Гук Гук Лідія 14:00, 20 Липня 2024
Колаж Бахмут.IN.UA

Російські медіа та Telegram-канали поширюють інформацію, що Міністерство оборони України вирішило передати на потреби армії списані ще у 2014 році боєприпаси.

Утім, це — маніпуляція, оскільки не було зазначено, що боєприпаси пройшли ретельну перевірку. А причиною їх списання є надлишок. У результаті дописи пропагандистів створюють враження, що ЗСУ отримали нібито дефектні боєприпаси.

Повернення списаних боєприпасів ЗСУ

16 липня на офіційному сайті Міністерства оборони України повідомили про рішення повернути Збройним силам України значну кількість боєприпасів різних калібрів. Ці боєприпаси у 2014 році були передані підприємствам для утилізації як надлишкові ще до початку російської агресії. Однак нині знову стали необхідними через наростаючу потребу у військових ресурсах. 

Цього ж дня низка пропагандистських Telegram-каналів, акаунт у Х (ред. — колишній Twitter) та російських медіа поширили новину, однак не в повному обсязі. Приміром Telegram-канали “Украина.ру”, “дядя слава” та користувачка Alisa Vasilisa у Х лише написали: “Міноборони України вирішило передати на потреби армії списані ще до 2014 року боєприпаси, – пресслужба відомства. Оснащення за стандартами НАТО!”. У той час, медіа рф додали більше інформації про новину, без вимірювального сенсу, як це зробили пропагандистські канали у соцмережах. 

Маніпуляційні дописи Telegram-каналів / скриншоти

У своїх новинах деякі російські ЗМІ не зазначили, що перед передачею армії боєприпаси були ретельно перевірені на придатність. Крім цього, Telegram-канали та інші сторінки в соцмережах також не вказали, що причиною утилізації став надлишок, як про це зазначається в повідомленні на сайті Міноборони:

“Завдяки зусиллям фахівців Управління відчуження та утилізації надлишкового військового майна повернуті боєприпаси, після ретельної перевірки якості, вже застосовуються на полі бою проти російських окупантів.”

Зокрема, йдеться про:

  • артилерійські постріли;
  • боєприпаси до стрілецької зброї;
  • комплектуючі елементи;
  • підривники тощо.

Російські медіа та пропагандистські канали часто подають новини неповно або з маніпулятивними акцентами для створення негативного образу України та збройних сил. У цьому випадку навмисно оминули факт про ретельну перевірку боєприпасів та причину їх списання. Це робиться для того, аби створити враження про нібито недолуге управління ресурсами в Україні, яке ставить під загрозу життя військових та відчуття безсилля. Адже новина про те, що Україна начебто повертає у використання списані боєприпаси може наводити на думку, що країна більше не має ресурсів для захисту, крім тих, які раніше були списані як непридатні до користування.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фото — зброя в інформаційній війні. Як фотознімки можуть змінити сприйняття інформації

Коли інфопривід публікують із фотографією, автоматично у читача до нього стає більше довіри. Адже це ж наче не просто надруковані слова, а з підтвердженням! Але […]

Маніпуляція: Міноборони України передає армії списані боєприпаси

Російські медіа та Telegram-канали поширюють інформацію, що Міністерство оборони України вирішило передати на потреби армії списані ще у 2014 році боєприпаси. Утім, це — маніпуляція, […]

14:00, 20.07.2024 Гук Лідія

ФЕЙК: бій росіян із Французьким легіоном на Харківському напрямку

Росіяни поширюють фейк про бої з французами на Харківському напрямку, при цьому стверджуючи, що нікого в полон не братимуть. Цю “новину” вони використали  як клікбейтну […]

Відеофейк: “ЗСУ використовують Starlink для ігор в онлайн-казино” — Wired

У проросійських пабліках поширюють відео нібито від американського видання Wired, у якому журналісти “викрили”, що супутникові платформи Starlink використовуються військовими ЗСУ задля азартних ігор. У […]

Американський “блогер-журналіст”оббріхує Україну. Джексон Хінкл на службі кремля

Джексон Хінкл — 24-річний американський блогер і теоретик змов, відомий своїми проросійськими та антиізраїльськими поглядами. Відвідавши окуповані українські території за запрошенням рф, він поширює кремлівські […]

16:00, 12.07.2024 Гук Лідія