Від початку повномасштабного вторгнення росіяни активно виставляють вагнерівці та російську регулярну армію рятівниками, самі ж окупанти називають себе «асвобадітілями» й обіцяють краще життя в росії. Яке воно краще життя евакуйованих в росії? Які умови пропонують для людей та, чи краще піклуються окупанти про українців, ніж українська влада і волонтери?

Редакція «Бахмут IN.UA» проаналізувала на що бахмутяни, які виїхали до росії проміняли життя в Україні.

Збір на необхідне, облізлі стіни та відсутність ліків: очікування й реальність

В пропагандистських роликах росіяни демонструють себе як рятівники, або так звані «асвобадітелі», вони рятують людей із вогню, прикривають собою від пострілів та роблять чимало геройських вчинків, які часто не під силу навіть героям голівудських бойовиків. Принаймні так вагнерівці показують по російському телебаченню. 

Втім, реальність життя ПВК відрізняється від пропагандистських сюжетів. Самі ж члени угрупування зізнавалися у злочинах проти цивільного населення. Зокрема йдеться про вбивство дітей та мирних мешканців у Бахмуті та Соледарі. Також в’язні зізналися у жорстокому поводженні із українськими полоненими. Станом на 27 березня 2023 року, згідно із російськими даними видання ТАСС до окупованого Шахтарська вже привезли з Бахмута та громади понад 2 тисячі осіб.

28 квітня 2023 року пропагандистський канал Риа Новости повідомив, що в так звану ДНР евакуювали вже кілька тисяч українців з Соледару та Бахмута.

Скріншот з росЗМІ

 Влада окупантів запевняє, мовляв, вона не публікує списки евакуйованих з міркувань безпеки. Однак, в телеграм-каналах російського підпорядкування списки з’являються майже щодня.

 Списки евакуйованих до росії датовані 18 травня 2023 року. Фото: скріншот з пропагандистського телеграм-каналу. 

Тож, як бачимо, про безпеку людей окупанти не надто переймаються.Так само відкрито людей показують на російському телебаченні. Пропагандистські сюжети про українців, які розповідають про жахи пережиті в Бахмуті викладають у публічний простір. Детальніше про це ми розповідали у матеріалі:  «Зрадники з Бахмута: на що чекали «ждуни» в місті та про що розповідають?»

Як «асвобадітілі» дбають про українців?

Окупаційна влада розповідає, що евакуйованим на ТОТ забезпечують харчування й допомогу психолога. Однак у бахмутських каналах оголошують збори на необхідне для тих, хто опинився в росії.

Для людей, які евакуювалися в окупований Шахтарськ в бахмутській місцевій групі анонсували збір.

Крім того, ті, хто вирішив евакуюватися на підконтрольну росії територію мають пройти фільтраційні табори. Цю інформацію підтверджувала місцева волонтерка, яка допомагала храму в Ступках.

«Люди, які потрапляють туди спочатку їдуть в Первомайськ, потім Шахтарськ, далі табір фільтрації, далі їм роблять документи в обов’язковому порядку, бо без документів їх нікуди не пускатимуть. Люди очікують на документи, щоб могти купити сім-карти й зв’язатися з рідними. Зазвичай це займає 4-5 днів», — каже волонтерка.

Ще раніше повідомляли, ще деяких людей з Бахмутської громади вивезли примусово, наприклад такі дані були з Володимирівки.

Володимирівку окупували в травні 2022 року сили так званої ДНР, що підконтрольна росії. Спочатку російські війська стріляли по селу важким озброєнням з тимчасово окупованих територій, там були постраждалі, яких встигли вивезти до України, наразі поранені знаходяться у лікарнях на території України та закордоном. 

Від місцевих мешканців, які знаходяться у селі та їх родичів редакція дізналась, що окупаційна влада вивозить людей на раніше окуповані території України – Первомайськ та Луганськ, а також у росію. Дані про це вкрай засекречені, родичі, які шукають своїх близьких навіть не можуть дізнатися чи живі вони зараз.

Окупована Володимирівка. Фото: гугл-карти

Скріншот з бахмутського телеграм-каналу

Умови людей відрізняються від тих, які вони очікували. Нижче наводимо повідомлення, яке розміщене у місцевому телеграм-каналі, яке доводить, що умови життя на ТОТ непристосовані для людей. Замість комфортних осель евакуйованих селять в спортзали, забирають телефони й не можуть забезпечити ліками.

Скріншот з бахмутського телеграм-каналу

Ось в таких умовах, у напівтемному приміщенні на матрасах живуть українці, яких росія евакуювала до Первомайську. Фото: скріншот з відео

Біженка з Бахмута Наталя Плотникова, як її представляють канали окупантів. Фото: скріншот з відео

Примітно, що окупанти вкрай рідко викладають фото житла, де розміщують людей евакуйованих з України. Ймовірно, тому, що воно виглядає погано. Ось, наприклад, кімната біженки із Бахмута.

 

Біженка з Бахмута Наталя Плотникова, як її представляють канали окупантів. Фото: скріншот з відео

У відео її особливо не показують, але все ж деякі елементи побуту можна помітити, зокрема це брудні та обшарпані вікна, сама кімната потребує косметичного ремонту.  Однак, її старанно приховують в кадрах з пропагандистських сюжетів старається оминати демонстрацію житла.

Які умови для біженців пропонують в Україні?

Умови життя в Покровську. Фото: Бахмутська міська рада

Від початку Великої війни з усіх прифронтових територій влада оголосила евакуацію. Людей з небезпечних місць вивозять волонтери, міська влада сприяє організації евакуаційних рейсів, також українці самостійно виїздили на власних авто. Людей з Бахмута та громади евакуювали безкоштовним потягом до Житомирщини, Черкащини та Тернопільщини. 

По прибуттю людям надавали безкоштовний прихисток, їжу, та психологічну й гуманітарну допомогу. Після цього людина вже вирішувала, чи хоче вона залишатися по місцю прибуття, прямувати в інші міста України, або за кордон.

Для бахмутян працюють Центри підтримки та осередки. Детальніше про їх локацію та графік роботи ми писали у матеріалі: Допомога для бахмутян: де та за яким графіком працюють Центри підтримки та осередки в Україні.

Крім того, люди допомагають один одному, наприклад на Черкащині люди зорганізувалися та створили в селі комфортний простір для себе, облаштували приміщення пральнею, а також пропонують послуги перукаря. Звернутися за допомогою завжди можна до міської влади, волонтерів. Людям допомагають знайти роботу, навіть у випадку, якщо особа потрапила у погані умови — вона може їх змінити, про це ми писали на прикладі бахмутянина Дениса Ковальова.

Умови життя в Покровську. Фото: Бахмутська міська рада

Евакуюванні бахмутяни, які зараз живуть на підконтрольних територіях починають своє життя спочатку, люди знаходять роботу, відкривають бізнес, й мають можливість отримати компенсацію за зруйноване росіянами житло.

«У мене є знайомі, які поїхали в росію. Вони побачили, що живуть там набагато гірше, ніж в Україні. Повернутися назад не можуть, бо вже мають російські паспорти, скаржаться на життя там», — каже бахмутянка Олена Воронова.

 Майбутнє тих людей, які виявили бажання поїхати до росії виглядає зовсім інакше: людей примушують брати російські паспорти, вони стають жертвами пропагандистських сюжетів, й живуть в страху за своє життя та майбутнє. Як складеться доля цих осіб в рф невідомо, однак в Україні за публічне дискредитування ЗСУ зрадникам загрожує тюремний термін. 

Проігнорувавши сотні закликів влади й волонтерів евакуюватися ці громадяни опинилися в російській федерації без прав на нормальне існування.

Фото: «Бахмут IN.UA»

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Пропагандисти поширюють інформацію, що американське мілітарне  медіа Army Times нібито хвалить Україну за те, що вона, мовляв, стала постачальником органів та біоресурсів. За їхніми твердженнями, якість українських біологічних матеріалів начебто вища, ніж з Афганістану та Іраку.

Однак, це фейк. Army Times не публікувало жодного матеріалу із такою заявою.

Army Times: фейк від рф

Army Times — це американське онлайн-видання, що висвітлює актуальні новини та важливі питання для військової спільноти країни. Видання охоплює теми фінансів, медичної допомоги, діяльності гвардії та резерву, освіти та інші сфери. ArmyTimes також публікує ексклюзивні відеоматеріали та фотографії, а його соціальні мережі обслуговують військовослужбовців, їхні родини та ветеранів.

Уперше фейк опублікували 21 жовтня Telegram-каналом «запрещённая украина». Наратив нібито авторства Army Times м поширюють виключно прокремлівські Telegram-канали та акаунти у соцмережах Х (ред. — колишній Twitter). На офіційному сайті медіа, сторінці у X, Facebook не публікували такого відео. Як й інших матеріалів, щоб містив текст з сюжету.

Всі дописи до 21 жовтня, у яких згадувалось слово “органи” (англ. organs) жодним чином не стосувались України. А за ключовим словом “Ukraine” існують статті переважно про військову допомогу Америки, заяви Пентагону щодо України та інші теми, що пов’язані з війною. Жодної згадки на тему трансплантації та пересадки органів в контексті України не було.

Скриншот з операційної палати, що міститься у дописі пропагандистів, взято із відеосюжету телеканалу 2+2 про рекордну кількість трансплантацій за ніч українськими хірургами — шість пересадок органів. За інформацією у відео, оперували майже одночасно в чотирьох клініках Запоріжжя та Києва. Серед них уперше в столичній лікарні “Феофанія”. Там пацієнтові пересадили печінку. А в столичному Інституті серця 52-річному чоловікові одночасно пересадили два органи: серце і нирку. У відеосюжеті немає жодного слова про постачання біологічних матеріалів українців до США.

Трансплантація органів та російська пропаганда

Пропагандисти вже неодноразово звинувачують Україну у нібито продажі органів. Раніше ми вже спростовували подібний фейк про трансплантацію біологічних матеріалів українських військових за кордон. Фейк про «чорних трансплантологів» набув значного поширення в Україні саме в той період, коли проводили реформу системи трансплантації. Цей фейк був частиною ширшої кампанії, спрямованої на дискредитацію змін у сфері охорони здоров’я. Російська пропаганда активно підтримувала та розкручувала такі наративи, оскільки медичні реформи порушували інтереси проросійських сил, пов’язаних із корупційними схемами у медичному секторі. Вигідно було створити атмосферу недовіри та страху, підсилюючи стереотипи й маніпулюючи суспільною думкою. Окрім цього, пропаганда намагалася посіяти недовіру до української системи охорони здоров’я загалом, зображаючи її як «розсадник» для чорного ринку органів. Це типова маніпуляція, яка намагається зіграти на емоціях та посіяти страх. 

Щоб не потрапити в пастку таких фейків, важливо не тільки перевіряти джерела інформації, а й розвивати критичне мислення, адже пропаганда розраховує на те, що люди повірять без роздумів. Ставити питання і розбиратися в темі глибше — це найкращий спосіб захиститися від брехні та маніпуляцій.

Читайте також:

• Мобільні крематорії для спалення тіл, бізнес органів та “справжні” власники території України: комбо-фейк від пропагандистів
• МАНІПУЛЯЦІЯ: “Щоб не розвинулась залежність”: Міністерка соцполітики про виплати українцям
• Фейк: в українській лікарні розмістили банер із закликом до наркозалежних та людей з інвалідністю вступати до ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Новинні Telegram канали, засоби масової інформації та блогери, виробляючи тонни контенту, щоденно борються за увагу аудиторії. Не всі з них роблять це екологічно, вдаючись до такого явища як клікбейт. Що це таке, навіщо він використовується та чим шкодить — читайте в матеріалі “Бахмут IN.UA”.

Клікбейт — це…

Клікбейтні заголовки побудовані на психологічних прийомах: використання емоційних тригерів, цікавість, страх пропустити щось важливе та бути не в курсі. Його головне завдання — привернути увагу та змусити людей клікнути на покликання. І так — ця тактика працює. Настільки працює, що один з прикладів старезного клікбейту вже став мемом, розповсюдженим у російськомовному сегменті Інтернету: “щоб вилікувати цю хворобу, достатньо взяти звичайний радянський…”

Клікбейт у ЗМІ

Попри те, що Кодекс етики українського журналіста стверджує: “редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо, не повинна фальсифікувати зміст”, не всі засоби масової інформації дотримуються цього.

Яскрава клікбейтна обкладинка та гучна назва відео, частіше за все, ведуть до звичайних новинних сюжетів, які не містять у собі сенсаційної інформації. Таких прикладів у YouTube щоденно публікується сотнями, і всі вони скроєні за єдиним шаблоном.

Візьмемо до прикладу сюжет “24 каналу” від 26 жовтня 2024 року із кричущою назвою “😱СКАНДАЛ в ООН. Кислиця поставив Гутерреша НА МІСЦЕ! Жорстко РОЗНІС генсека цією ЗАЯВОЮ”. Які очікування можуть виникнути у потенційного глядача цього ролику? Як мінімум, відеодоказ того, що постпред України при ООН Сергій Кислиця кричить на генерального секретаря організації Гутерреша, і між ними дійсно виникає скандал. Що отримав глядач? Ведучу, що 10 хвилин у доволі монотонній манері пояснює як Сергій Кислиця у соцмережі Х (колишній Twitter) відреагував на візит Гутерреша до росії у рамках БРІКС. Тим часом відео отримало майже 300 тисяч переглядів.

Чим шкодить такий підхід медіа до висвітлення інформації? По-перше, він зменшує довіру до засобів масової інформації. Людина, не отримавши того, що її зачепило, розчаровується, запам’ятовує саму ідею того, що її “намахали” ЗМІ (не завжди запам’ятавши саме назву медіа) і втрачає довіру.

По-друге, подібні заголовки та обкладинки до відео — це дезінформація, і такий спосіб просування відеороликів заборонений Google. Глядачі не дивляться кожне відео з власних рекомендацій YouTube, але, гортаючи сторінку, візуально запам’ятовують інформацію. Думаємо, що кожна людина мала діалог на кшталт:

— Я бачив інформацію, що у росії скоро закінчаться гроші на війну?

— Ого, а кинь мені посилання.

— Ой, я не пам’ятаю де це бачив, десь писали.

Саме клікбейтні заголовки можуть бути причиною такого діалогу, а подібні дії деяких ЗМІ знижують рівень медіаграмотності населення.

Чому клікбейт — проблема

Якщо підсумувати, зловживання клікбейтними заголовками у довгостроковій перспективі може стати проблемою. Наведемо кілька причин, чому:

• розчарування і втрата часу. Люди нажимають на клікбейт, очікуючи отримати цікаву або важливу інформацію, але часто зміст не відповідає заголовку або є поверхневим. Це розчаровує і створює відчуття марно витраченого часу;
• поширення дезінформації. Деякі клікбейт заголовки перебільшують або навіть спотворюють факти, щоб привернути увагу. Це може вводити людей в оману, створювати неправильне враження про події або підкріплювати міфи й стереотипи;
• маніпуляція емоціями. Клікбейт активно експлуатує наші емоції, такі як страх щось пропустити, тривогу чи здивування. Це може викликати стрес або тривогу, особливо коли мова йде про теми, пов’язані з важливими темами (наприклад, війною, здоров’ям чи безпекою).
• зниження якості контенту. Коли сайти більше орієнтуються на кількість кліків, а не на якість інформації, страждає сам контент. Це призводить до того, що журналісти і автори надають перевагу поверхневим або сенсаційним матеріалам замість глибоких і добре досліджених статей;
• втрата довіри до медіа. Постійні клікбейти знижують довіру до сайтів і медіа, які їх використовують. Коли люди часто бачать клікбейт, вони починають сумніватися в об’єктивності та надійності таких ресурсів.

Через це клікбейт не просто дратує, але й негативно впливає на інформаційне середовище, ускладнюючи пошук правдивої та корисної інформації.

Як відрізнити клікбейт від корисного контенту

• занадто емоційний заголовок. Клікбейт часто використовує емоційно забарвлені слова, такі як “шокуюче”, “ви не повірите”, “сенсація” тощо. Якщо заголовок обіцяє щось неймовірне або намагається вас здивувати, це вже сигнал бути обережним;
• невизначеність і інтрига. Клікбейт заголовки часто навмисно розмиті або нечіткі. Наприклад, “Цей простий трюк змінить ваше життя!” або “Ось що сталося далі…”. Якщо немає конкретики, то це — типова ознака клікбейту;
• обіцянка “секретної інформації”. Якщо заголовок обіцяє “секретні факти” або “приховану правду”, це також майже на 100% “байт” на перегляди;
• розбіжність заголовка і змісту. Тут все наче просто: сама інформація не відповідає заголовку? Ви попалися на “замануху”.

Українська медійна громадська організація Інститут масової інформації у вересні 2024 року провела аналіз професійних стандартів онлайн-медіа. В моніторинговий період клікбейту було менше у ЗМІ, які аналізували представники ІМІ. Спеціалісти зазначили, що видання “Суспільне” “ефективно уникає клікбейту та емоційно забарвлених заголовків, демонструючи фокус на достовірності та відповідальності”.

Критичне мислення та обережність допоможуть вам уникати клікбейту та вибирати дійсно цінний контент. Окрім цього, радимо вам “білий” список медіа від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа “Бахмут IN.UA” також є у списку регіональних якісних медіа. Журналісти цих майданчиків не роблять новини із гучними заголовками, які не відповідають дійсності. Тому радимо вам читати перевірені новини на сторінках цих ресурсів, які мають всі зручні способи комунікації з аудиторією.

Читайте також:

• Що не так із Telegram та чи має він альтернативи
• Цифрові медіаманіпуляції. Як обманюють за допомогою штучного інтелекту
• Ми всі із цим стикалися. Що таке “астротурфінг”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!