Бахмут з наголосом на “У” став містом-фортецею й найбільшим Пунктом Незламності. Чимало українців після цього почали цікавитися, звідки ж пішла назва Бахмут, яке її походження та чому саме воно називається містом-фортецею.

Про це редакції Бахмут IN.UA розповів Ігор Корнацький — історик, краєзнавець та завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею.

Назва Бахмут — історичні згадки

За словами історика, появу самої назви міста Бахмýт можна простежити майже від самого початку старовинного поселення в середній течії однойменної річки.

Перший письмовий документ, у якому згадується місто-фортеця — це царська грамота адресована козакам Ізюмського слобідського полку, яка датується 14 жовтня 1704 року, тоді суперечка між донськими й слобідськими козаками за володіння бахмутськими соляними промислами була вирішена на користь слобожан. 

Кожна сторона, доводячи свої права й давність володіння, посилалася на давніші документи й події минулих років. Серед іншого згадувалось, що в 1701 році солевари із сусіднього Тору (ред. сьогодні — це Слов’янськ) перейшли на річку Бахмýт, “где соль варить мощно прибыльнее торского”, так що старе містечко Тор залишилося порожнім. 

Бахмутські першопоселенці – вихідці з Тору. 1701 рік. Фото з відкритих джерел

Оскільки торські жителі були підпорядковані Ізюмському полку, і нове поселення теж було у “дачах” Ізюмського полку, де на річці Бахмýт торяни й маячани здавна користувалися мисливськими угіддями, пасіками й сінокосами, то полковник Федір Шидловський просив дозволу записати переселенців у той же полк і на тому місці Бахмýті збудувати фортецю. 

Так річка Бахмутка виглядала до повномасштабного вторгнення. Фото: Вікіпедія

Саме так уперше Бахмýт згадується не лише як річка, назва якої була відома ще з XVI сторіччя, а і як населений пункт. Тоді відома нині фортеця не мала статус міста, лише новопоселеного місця. На початку свого існування воно бути вписаним в Торський повіт, і часом навіть називалося  “новозаведеним Тором на річці Бахмуті”, але дуже скоро отримало свою власну назву від однойменної річки. 

Скільки людей жило в Бахмуті

Перший перепис населення на Бахмуті. 1703 рік. Фото з відкритих джерел

За першим переписом початку XVIII ст. населення Бахмýта складало лише 150 осіб. Переважно це були так звані “черкас”, тобто українці з Тору й Маяків. Перші бахмутяни мали у своєму володінні:

•  29 соляних колодязів;
•  49 дворів та хат;
•  11 комор;
• 48 куренів і землянок. 

Однак життя перших бахмутян було сповнене тривог і небезпеки, їх постійно грабували, як не калмицькі орди, то самі ж свавільні запорожці грабували місцевих жителів. Крім того, у них крали коней, а сховатися солеварам було ніде.

Згодом, у 1703 році, козаки збудували дерев’яну фортецю, яка розмістили по обидва береги річки Бахмут. Фортеця слугувала сховищем для людей і для згону худоби. Вже з 1703 року в документах згадується острожок або городок Бахмýт. 

Після розслідування суперечки між донцями й слобожанами, за царською грамотою 1704 року Бахмýт був приписаний до Ізюмського слобідського полку, оскільки більшість поселенців становили саме слобідські козаки.

Повстання солеварів в Бахмуті

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті. 1971 рік. Фото з відкритих джерел

Царське втручання насправді змогло загасити полум’я суперечки, й вже у наступні роки Бахмýтськими соляними промислами заволоділо донське козацтво. До слова, в тогочасних документах Бахмýт не раз називається Бахмýтською станицею, юртом, або козацьким містечком.

Читайте також: Надихає однокласників вчити історію: як маленький українець популяризує Бахмут

У 1705 році в Бахмуті вирішили відновити справедливість, раз і назавжди розібравшись з царськими чиновниками. Цю ініціативу очолив отаман солеварів Кіндрат Булавін, який згодом став справжнім ватажком великого козацького повстання 1707 — 1708 років на Дону. Під час придушення повстання в липні 1708 року бригадир Федір Шидловський доповідав царю, що тисяча карателів зруйнувала й спалила “юрт их донской Багмут, в котором месте оные воры сбирались з запорожцами”. 

Заснування Бахмутської фортеці

План міста-фортеці Бахмут. 1730-і роки. Фото: Шведський національний архів.

Уряд, спаливши юрти в Бахмуті, швидко зрозумів, що їх дії стали великою помилкою. Тож вони вирішують відновлювати Бахмýтські солеварні, а щоб захистити їх від ворожих нападів збудувати земляне укріплення. 

Бахмут швидко перетворився з бунтівного козацького містечка в адміністративний центр цілого повіту. В 1719 року до Бахмýтської провінції належали також Райгородок, Сухарів, Ямпіль, Старий і Новий Айдар та інші поселення довколишнього Придонців’я. 

Ще навіть у 1725 році старожили міста пам’ятали ім’я першовідкривача бахмутських соляних джерел козака Бірюкова й свідчили, що “город Бахмут, построен был деревянный острог тому лет с 30 по притчине, что чрез торского казака Бирюкова сысканы соляные воды”. 

На той час відбудований Бахмýт поруч із сусіднім Тором став не тільки центром солеваріння, а й важливою оборонною фортецею на степовому кордоні із Кримським ханством. 

Читайте також:

• Ким був Василь Стус для Донеччини? Відповідь історика Микити Безмена
• Як і коли в Бахмуті з’явилась баптистська церква?
• Три міфи про Бахмут від росіян та їх розвінчання.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Наш Бахмут за останній рік пережив чимало трансформацій, місто стало символом Незламності, боротьби та мужності. Попри те, що в Бахмуті зруйновано вже на 90%, воно продовжує асоціюватися у нас з найкрасивішим. Однак, одне залишається незмінним — це наголос про БАхмут чи БахмУт? 

Про правильний наголос у назві міста розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмут. Назва

На головній площі Бахмута всі десять місців від повномасштабного вторгнення майоріють українські прапори. Місто тримають сили ЗСУ. Фото: Роман Потапенко

Річка Бахмутка. Фото: Володимир Зеленський, Телеграм

Отже, спершу головне. Вірно говорити саме БахмУт — з наголосом на “ý“.

З 2016 року, коли місто Бахмут повернуло своє історичне ім’я, в засобах масової інформації раз у раз воно стало звучати як Бáхмут із наголосом на першому складі. Це викликало здивування місцевих жителів, які ніколи не забували справжню назву Бахмýт, хоч місто й називалося майже одне століття Артемівськом, пояснює Ігор Корнацький.

Крім того, каже історик, річку Бахмýт, в честь якої виникла назва міста, здавна також називали зменшено Бахмýткою. До слова, в радянські часи річку хотіли перейменувати в Артемівку, але така назва не прижилася й була забута. Водночас із цим вплив медіа розповсюдився серед місцевих жителів, через що вони стали засвоювати “новий” наголос на “á”. 

Питання про наголос нібито не найгостріше з тих, що постають перед містом і країною в умовах повномасштабної війни. Але довкола нього так само як і досі, точаться суперечки. Можна почути навіть: “Сказала людина з цього міста таке: “Будь ласка, кажіть Бахмýт, бо кажуть Бáхмут, то воно у нас і бахкає…”

Ігор Корнацький // Завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею

Звідки взялася назва Бахмута?

В енциклопедіях і словниках ХІХ століття не було правил стосовно наголосу, пояснює бахмутський історик. Водночас вже в довідкових виданнях ХХ століття є значні розбіжності. 

Українське козацтво в Бахмуті. 12 травня 1918 року. Фото: надане Ігорем Корнацьким

Відтак, нормативний “Словарь географических названий СССР” датований 1983 наводить лише один варіант назви річки: Бахмýт.  Аналогічний довідник “Словарь географических названий Украинской ССР” має позначку “Узгоджений з Президією Верховної Ради УРСР”. 

В цьому словнику назва річки Бахмýт передана однаково російською й українською мовами – теж із наголосом на “ý”. Цікавий факт, наводить пан Ігор, у “Топонімічному словнику України”, де є подвійний наголос: Бáхмýт. Розбіжності в наголосах є в “Словнику гідронімів України” де річка Бахмýтка, а місто Бáхмут.

Ігор Корнацький наводить також приклад з видання “Словарь русских народных говоров”, який містить цілу низку похідних від Бахмýта, і всі з наголосом на “ý”.

Внесок Івана Котляревського в Бахмýт

“Енеїда” І. П. Котляревського (видання 1862 року). Фото: надане Ігорем Корнацьким

Історик припускає, що, ймовірно, російською буде правильний наголос на “ý”, а  українською чомусь на “á”. Однак, прихильники наголосу на “á”, каже Ігор Корнацький,  посилаються на невідоме досі правило української мови.

Своєю чергою, вже перший твір нової української літератури — “Енеїда” Івана Котляревського містить згадку про сіль-бахмýтку. З цим же наголосом і з посиланням на Котляревського слово “бахмýтка” увійшло до “Словаря української мови” за авторством Бориса Грінченка.

Про те, як назва “Бахмутский уезд” (Бахмутський повіт) наголошувалась у дорадянські часи, можна дізнатися з видання середини ХІХ століття “Предварительные сведения о числе жителей в России по губерниям и уездам, в 1851 году”, розповідає історик. 

Повіт у своїй назві, утвореній від назви повітового центру, називався теж Бахмýтським. Такий самий наголос і досі мають інші топоніми, похідні від Бахмýта: Бахмýтське, Бахмýтівка, а також і прізвища Бахмýтов і Бахмýтський, пояснює історик. 

Будинок Бахмутської повітової земської управи, над яким у листопаді 1917 року було піднято перший на Донеччині український прапор. Фото: надане Ігорем Корнацьким

Будівля колишньої земської управи, в якій до повномасштабного вторгнення розташовувався Бахмутський коледж транспортної інфраструктури, значно постраждала під час пожежі після влучання російського снаряду у жовтні 2022 року. Фото Фейсбук Олексій Рева.

Нові відкриття

Досить нещодавно був виявлений один факт від краєзнавця з Нью-Йорка, Донецької області, відомого у мережі Facebook як Etnografo Donetz. Він виявив, що у журналі “Детский отдых” 1894 року є нарис географа Сергія Меча “Поездка в южную Россию”. Тут міститься опис Бахмута з такими словами: 

За словами Ігоря Корнацького, ці нотатки про місцеву вимову назви Бахмýт стосуються україномовного місцевого населення. Цей факт корелюється з даними перепису 1897 року, за яким понад 61% жителів Бахмута назвали своєю рідною мовою малоруську, тобто українську.

Вірші українських поетів минулого — ще один зі способів пересвідчитися, якою була традиційна вимова назви. Справжній наголос тут підказує сам розмір вірша, правильне чергування наголошених і ненаголошених складів. Ось приклад на вірші В. Сосюри.

Володимир Сосюра. Туга за Бахмуткою (1955). Фото: надане Ігорем Корнацьким

Володимир Сосюра. Туга за Бахмуткою (1955). Фото: надане Ігорем Корнацьким

Сосюра використовував наголос саме на “ý”, в словах Бахмýт, Бахмýтка, і вживав його послідовно з 1920-х до 1960-х років. 

Взявши до уваги суперечливість різноманітних друкованих версій, здається, варто довіряти місцевій усній традиції, яку добре знали й відчували наші попередники, й яка була письмово зафіксована в українській мові ще до будь-яких радянських перейменувань. Усталена вимова назви Бахмýт – це, безумовно, складова частина нематеріальної культурної спадщини нашого краю, яку варто цінувати й берегти,

Ігор Корнацький // Завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею

Центральна площа Бахмута. Грудень 2022 року. Фото: Роман Потапенко.

Вулиця миру в Бахмуті. Грудень 2022 року. Фото: Роман Потапенко.

Читайте також: 

• Як звільняли Бахмут від німецько-фашистських загарбників у 1943 році? Спогади містян;
• Бахмýт чи Артемівськ: розвінчуємо міф про назву міста-фортеці;
• Що відомо про міський прапор Бахмута та його значення?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Один з головних наративів російської пропаганди, який окупанти активно просувають з часів боїв за місто, – ніякої назви Бахмут немає, натомість є Артемівськ, як це було в радянські часи. Конкретної аргументації вони не надають, лише агресивна риторика проти України. 

У сьогоднішньому матеріалі журналіст редакції Данило Вінниченко розвінчує цей міф та розповість головні факти, чому саме сучасна назва Бахмут є історично правильною. 

Походження назви Бахмут: від історії до припущень росіян

Бахмутський історик Ігор Корнацький зазначив, що походження назви міста Бахмут походить від однойменної річки Бахмутки. А перший документ, де вона згадується – царська грамота, адресована козакам Ізюмського слобідського полку і датована 14 жовтня 1704 року. Корнацький також пояснює, що наголос в назві Бахмýт падає на другий “У”, а не на “А”, як часто можна почути.

Є й інший варіант походження назви Бахмут. Корнацький припускає, що назва річки походить від імені дикого степового коня “бахмата”. До речі, це слово тюркського походження, що утворилося від імені Мехмет. Одна з правих приток Сіверського Дінця має назву Жеребець, яка згадується з 16 століття, але це, ймовірно, прямий переклад тюркської назви на українську, тому Бахмут може бути спорідненою назвою, яка з якихось причин не була перекладена на українську.

У документах XVIII століття згадуються імена Омеляна Бірюкова, торського козака, який першим відкрив соляні джерела в Бахмуті, та Федора Шидловського, полковника Ізюмського слобідського полку, до якого з початку XVIII століття був підпорядкований Бахмут. Персонально назвати засновника міста неможливо, але дізнатися, ким він був, можна лише в тому випадку, якщо його ім’я десь зафіксоване, нехай і в різних версіях. 

Однак російські пропагандисти постійно наголошують на тому, що назва Бахмута походить з часів правління Івана Грозного. Тоді на території сучасного міста будувалась оборона від татарських нападів, тож “русское государство” розпочало будувати цивілізацію.

У матеріалах російських істориків нерідко згадується словосполучення “Бахмутська сторожа”, звідки також припускають походження слова «Бахмут» – саме так називалась прикордонна служба тих часів. Цей історичний факт пропагандисти використовують як один з аргументів для легалізації окупації, що нібито “Бахмут – русский город”. 

Радянські часи й “героїзм Артема”

Вперше назва Бахмута була змінена вже з приходом більшовиків. У 1924 місто стало Артемівськом на честь Федіра Сергєєва (Артема) – більшовика та засновника Донецько-Криворізької Радянської Республіки (ДКРР), яка входила у склад Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки (РРФСР). 

Сакральне значення має те, що “Артем” загинув у 1921 році у залізничній катастрофі, тому і став “більшовицьким героєм”, тоді як його живі колеги у майбутньому стануть жертвами радянського терору. 

Попри тоталітарну політику Радянського союзу, напередодні проголошення незалежності України було проведено референдум про повернення місту історичної назви – Бахмут. Однак тоді рішення не було прийнято, бо лише 25% проголосували “за”. На всеукраїнському референдумі у грудні 1991 році бахмутяни разом з усією Донеччиною проголосували 83,9% за незалежність України. 

Сьогодення. Повернення Бахмуту історичної назви

Попри вже усталену назву міста, вторгнення росіян на Донбас у 2014 році знов внесло корективи. Створення т.з. “ДНР” було зумовлено також тим, що вони є послідовниками “Донецько-Криворізької Радянської Республіки”, тому мають право на існування. Тодішній Артемівськ був окупований з квітня по липень 2014 року російськими терористами. 

У 2015 році знов з’явилась дискусія щодо повернення назви на тлі ухвалення законів про декомунізацію, що стосувались і перейменування населених пунктів та вулиць, назви яких пов’язані з тоталітарним режимом. У мікрорайонах міста проводились слухання, за результатами яких громадяни підтримали ініціативу повернути дореволюційну назву міста.

23 вересня 2015 року тоді ще Артемівська міська рада ухвалила рішення звернутися до Верховної Ради України про повернення місту історичної назви. “За” проголосував 31 народний депутат, а “проти” – 8. 

4 лютого 2016 року Верховна Рада прийняла постанову про перейменування деяких населених пунктів і районів, яка набула чинності 18 лютого. Назва Артемівськ була змінена на Бахмут, також були змінені назви 76 вулиць і проїздів, а назва району була перейменована на Бахмутський.

Цей факт не сподобався росіянам. На тлі повномасштабного вторгнення пропагандисти розповідають про те, що назва міста має бути тою, яку започаткувала радянська влада. А Бахмут буцімто перейменував у 2016 році український “ворожий” уряд.

Самопроголошений ватажок регіону Денис Пушилін наголошував, що всі назви міст будуть “поверненні” на момент проголошення т.з. “ДНР”, тобто 11 травня 2014 року. Попри “чітку позицію” гауляйтера Пушиліна, самі ж росіяни досі не можуть визначитись з назвою міста. Дехто вважає, що потрібно повернути назву міста Артемівськ, а хтось каже залишити сучасну назву. 

Сьогодні Бахмут – одне з найбільш зруйнованих міст не тільки Донеччини, а всієї України. Росіяни замість “відбудови” міста, продовжують дискредитувати українську армію, однак свої ж злочини вони виставляють “на показ”, підкріплюючи це цинізмом та байдужістю до людей.

Читайте також:

• Бахмутський краєзнавець Ігор Корнацький розповів історію міського прапора
• Людей заживо замурували в стіну: як нацисти знищували євреїв в Бахмуті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!