Людей живцем замурували в стіну: як нацисти знищували євреїв в Бахмуті

Семаковська Тетяна 13:00, 27 Січня 2024
1187px Bundesarchiv Bild 183 N0827 318 KZ Auschwitz Ankunft ungarischer Juden 05aa0
Людей заживо замурували в стіну / ілюстративне фото з Вікіпедії

27 січня світ вшановує День пам’яті жертв Голокосту. Цього дня мільйони людей схиляють голови на честь вшанування невинно закатованих євреїв. Бахмут має багате минуле, на жаль, в ньому є й немало сумних сторінок, одна з яких й розповідає про те, як в місті жила єврейська громада та як її винищили нацисти.

Про історичне значення до Дня пам’яті жертв Голокосту редакції раніше розповідала колишня директорка Бахмутського краєзнавчого музею Олена Смирнова.

Примітка. Голокост — цей короткий термін насправді описує мільйони сліз, страждань та болю, який відчув на собі єврейський народ під час німецької окупації. За даними відкритих джерел, нацисти вбили близько 6 мільйонів людей єврейського походження. Сьогодні увагу ми приділяємо саме Донеччині, її окупували німецькі війська у жовтні 1941 року.

Бахмут до приходу нацизму

БахмУт — місто міжконфесійне та багатонаціональне протягом своєї різнокольорової історії. За краєзнавчими розвідками неабиякі єврейські частини були в торгівлі і промисловості, на пам’ять нам залишилися будівлі синагоги й благодійної лікарні, школи імені Іцхаака Переця. До другої світової війни в багатьох родинах розмовляли на ідиш, — розповідає пані Олена.

Олена Смирнова // колишня директорка Бахмутського краєзнавчого музею

З приходом Другої світової війни атмосфера затишку і добросусідства в Бахмуті закінчилася. 30 жовтня 1941 року нацисти вписали назву міста (ред. на той час це був Артемівськ) у світову історію Голокосту.

Пам’ятні дати Голокосту

photo 2023 01 26 21 56 25 cf24c

Меморіал відкрито у 1999 році, автор В. Сотнік. Стіна закриває камеру № 46, в якій замурували жителів міста / фото надане пані Оленою

Пані Олена зауважує, що є загальні дати пам’яті світового Голокосту — зокрема, це день звільнення Освенцима. В Угорщині пам’ять закатованих вшановують 16 квітня, це день збору всіх євреїв для спільного перебування в гетто.  В Болгарії — це 10 березня. День, коли вдалося запобігти депортації 50 000 болгарських громадян єврейського походження до нацистських концтаборів. В Латвії — це 4 липня, це дні найбільших страт.

В Бахмуті також є особливий день — 11 січня, це День Пам’яті страчених у № 46 камері. В той день в алебастровому забої Артемівського заводу шампанських вин перебувало понад 3 тисячі жителів міста, більшість з них були представниками єврейської спільноти. Нацисти заживо замурували людей в камері № 46.

На честь пам’яті закатованих  було відкрито Меморіал у 1999 році, автор В. Сотнік. Стіна закриває камеру 46, в якій знаходилися замуровані жителі міста. Наймасовішими місцями знищення євреїв на території Донецького регіону стали  Маріуполь, Краматорськ, Костянтинівка та Бахмут.

Світова пам’ять та бахмутське дерево Праведниці

photo 2023 01 26 22 39 02 77e11

Закатовані люди під час Голокосту / фото з відкритих джерел

Щоб вшанувати пам’ять тих 6 мільйонів невинних людей, яких закатували нацистська Німеччина в Ізраїлі був створений меморіальний комплекс Яд Ваше́м, який розташований в Єрусалимі на 18 гектарах. В цьому мемаріальному комплексі заборонено робити знімки чи відео, каже директорка Бахмутського краєзнавчого музею. Бахмутянка зауважує, що пам’ять про відвідини цього особливого місця повинна залишатися в серці. До слова, КЗК Бахмутський краєзнавчий музей співпрацює з Яд Ваше́м.

Діяльність меморіалу регулюється законом країни. В самому ж меморіалі мітиться науковий і дослідний відділ, архіви, фонди.

Найпотужніший музейний простір з нині існуючих, це — дитячий меморіал. Там назавжди увіковічили вчителя Януша Корчака, який хоче врятувати своїх учнів. Там сад Праведників миру — це висаджені дерева, які мають імена рятівників не єврейського походження. Там же зберігається і бахмутське деревце, на честь нашої Праведниці,

Олена Смирнова // колишня директорка Бахмутського краєзнавчого музею

Вшанування Дня пам’яті жертв Голокосту в Ізраїлі

Stroop Report Warsaw Ghetto Uprising 06b 1 7960c

Повстання у Варшавському гетто / фото з рапорту Юрґена Штропа Генріху Гіммлеру в травні 1943 р. Оригінальний заголовок німецькою повідомляє: “Mit Gewalt aus Bunkern hervorgeholt” — “Силоміць витягнуті з бункера”

Через повномасштабне вторгнення пані Олена, власне, опинилася в Ізраїлі, тож поділилася досвідом, який їй запам’ятався у цьому місті.

В Ізраїлі 2023 року день пам’яті зайде ввечері 17 квітня. Щороку 27 нісана (ред. перший місяць року у єврейському релігійному календарі)  на згадку про героїчне повстання євреїв у Варшавському гетто, що продовжувалося майже місяць. 18 квітня в цьому році вся країна застигне під сирену — за кермом, серед міста, за будь-якою справою. Так згадують знищене європейське єврейство, 6 мільйонів різних людей, серед яких 3 тисячі наших земляків,

Олена Смирнова // колишня директорка Бахмутського краєзнавчого музею

Вклад Бахмута у вшанування

До 2020 року, каже очільниця музею, в екскурсійний маршрут “Давнина і сучасність” були введені міста, в яких відбувалися скорботні події, а саме будівля Окружного суду, в підвалі якої до масової страти три доби знаходилися жителі міста Бахмут. photo 2023 01 26 22 38 25 74aee

Обкладинка книги / фото надане пані Оленою

В місті в 1990 роки був створений та працював міський штаб “Пошук”, який очолював Д. Вігдергауз. Відтак, було навіть видано книгу “Артемівький Бабин Яр” — там перераховані імена тих, кого вдалося розпізнати, знайти. Це далеко не повний перелік. photo 2023 01 26 22 40 12 18dc9

Обкладинка книги / фото надане пані Оленою

Про трагедію написана книга “Камера смерті” В. Черепковим. Це документальне дослідження, що розкрило ще декілька страшних сторінок того страшного січня, пригадує пані Олена.

Сьогодні, в Міжнародний день вшанування пам’яті жертв Голокосту, голова Бахмутської міської військової адміністрації Олексій Рева нагадав, що немає таких слів, щоб висловити пекучий біль та горе, згадуючи ті страшні події та усвідомлюючи масштаби трагедії.

У цей день (ред. 27 січня) згадуємо страшну сторінку нашої спільної історії. В алебастровій шахті, в камері №46, на території заводу шампанських вин у 1942 році окупантами було знищено понад 3 тисячі жителів Бахмута, більшість з яких були представниками єврейської спільноти. Жахливі, криваві події тих часів — знищення національних меншин шляхом вбивства, назавжди закарбовані в пам’яті та відкликаються болем у серці. Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту має нагадати всім тиранам і агресорам сьогоднішнього світу про небезпечність і наслідки їхніх дій. Усі злочинці рано чи пізно обов’язково понесуть покарання за свої нелюдські вчинки. Вічна пам’ять безвинним жертвам…,

Олексій Рева // голова Бахмутської міської військової адміністрації

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Брусничка”, Антимайдан та обстріл прокуратури: яким був Бахмут 10 років тому

Семаковська Тетяна 18:02, 4 Січня 2024
Ілюстрація Бахмут IN.UA

Протягом 2013-2014 років Бахмут пережив багато змін і, на жаль, навіть окупацію. У 2013 бахмутяни приходили дивитися футбольні матчі на реконструйований стадіон “Металург”, а в 2014 місто захопили сепаратисти, тут повісили російський прапор й обстріляли будівлю прокуратури.

Редакція згадує головні події, які відбувалися у Бахмуті у 2013-2014 роках.

Ярмарок в Бахмуті

Ярмарок в Бахмуті, 2013 рік / Бахмутська міська рада

У вересні 2013 року в Бахмуті був традиційний ярмарок, проводили його на бульварі Металургів. Для бахмутян ця подія була святковою, люди приходили просто подивитися на товар чи прикупити щось додому. Продавалося тут практично все: від їжі до саджанців плодових дерев. У 2013 році участь в ярмарку взяли 237 підприємців. На свято їхали не тільки локальні бізнеси, але й учасники з інших областей:

  • Донецької;
  • Луганської;
  • Харківської;
  • Запорізької;
  • Сумської.

Відкриття “Бруснички”

Супермаркет Брусничка
Відкриття супермаркету у Бахмуті, 2013 рік / фото з відкритих джерел

У 2013 році в Бахмуті з’явилося кілька нових магазинів, серед них супермаркет “Брусничка”. Його відкриття припало на останні дні літа. Й хоча відкриття продуктової крамниці було гучним, завершила свою роботу “Брусничка” досить швидко.

У 2018 році магазини торгової мережі почали закриватися. А ще вони прославилися тим, що продавали алкоголь у заборонені години, розпорядження про які ввели у 2015 році.

Магазин Брусничка 2018 рік / Бахмут IN.UA

Початок розчищення русла Бахмутки

Розчистка річки, Бахмут / фото з відкритих джерел

На 2013 рік припав початок масштабного проєкту з розчищення та облагородження річки Бахмутки. Згодом тут з’явилася красива набережна, а сама річка отримала друге життя. Водойму планували розчищати й надалі, план передбачав розбудову до 2027 року.

Загалом облаштування та озеленення набережної коштувало бюджету 17 мільйонів ​​447 тисяч гривень, а скверу поблизу — 5 мільйонів 420 тисяч гривень. Обидва об‘єкти реконструювали коштом обласного фонду охорони навколишнього природного середовища.

Висадка троянд

Алея троянд в Бахмуті / фото з відкритих джерел

У 2013 Бахмут зацвів тисячами троянд. На алеї висадили десятки кущів. Щоправда, потім ці квіти почали красти прямо з клумби невідомі вандали. Крім троянд, крали ще низькорослі ялинки, які теж посадили на площі.

Реконструкція Металурга

Металург стадіон
Стадіон “Металург”, 2013 рік / фото з відкритих джерел

Наприкінці 2012 року завершилася повна реконструкція стадіону “Металург”. За дев’ять місяців 2013 року стадіон відвідали 1920 осіб. Тут проводили тренування футбольні команди, а потім і самі матчі. Стадіон привносив частку у міський бюджет, хоча це не покривало тогочасного дефіциту. У 2018 році тут відбувався Чемпіонат України з легкої атлетики серед молоді.

Наближався 2014 рік, який для Бахмута став знаковим. Місто пережило вплив Антимайдану, сепаратистів та окупацію. Згадуємо, як це було.

Шинкаренко й Антимайдан

Шинкаренко Бахмут
Олександр Шинкаренко, представник Партії Регіонів з Бахмута / скриншот

Примітка. Антимайда́н — провладний рух та серія мітингів в Україні на підтримку Партії регіонів та КПУ, які відбувалися протягом 2013-2014 років під час подій Євромайдану, акцій “Русской весны” та війни на Донбасі.

Олександр Шинкаренко — депутат місцевої ради Бахмуту, голова міської Партії Регіонів. Під його кураторством тогочасні “артёмовцы” їздили в столицю на Антимайдан. Артемівська делегація була однією з найчисельніших на Антимайдані у Києві.

Шинкаренко заявляв, що добровольці беруть участь в акціях без фінансової нагороди, але вони отримують гроші за відрядження на проїзд та харчування. Також він зізнався, що групи збирають з-поміж людей, які можуть без шкоди для основної діяльності підтримати партію, у тому числі безробітних.

Перший проросійський мітинг в Бахмуті

Проросійський мітинг в Бахмуті
Проросійський мітинг в Бахмуті, 2014 / фото 06274

1 березня 2014 року в Бахмуті відбувся перший масовий проросійський мітинг. Звучали заклики до об’єднання з росією та проведення референдуму. Над будівлею міської ради повісили російський прапор. Такі “акції” тривали до середини квітня.

Людей, які б це підтримували, ставало все менше. 12 квітня в Артемівську сепаратистами була проголошена влада так званої днр. Наступного дня Україна розпочала антитерористичну операцію, яку більше знали, як АТО. Вона тривала вісім років, а потім росія почала повномасштабне вторгнення.

Російський танк в Бахмуті, 2014 рік
Російський трофейний танк в Бахмуті, 2014 рік

24 червня сепаратисти спробували штурмувати військову частину в місті, але безрезультатно. 25 травня окупанти зірвали вибори президента України, які мали відбуватись в місті. Згодом було ще кілька великих штурмів військової частини. 4 липня бійці батальйону МВС “Артемівськ” потрапили у вуличний бій біля будівлі прокуратури, де розміщувався штаб ДНР.

6 липня Бахмут був звільнений від росіян. Місто повернулося до життя, а його оборонці не дали росіянам заволодіти зброєю, яка на той час розташовувалась в Центрі забезпечення бронетанкового озброєння в Артемівську і на базі зберігання стрілецької зброї в селі Парасковіївка.

Війна потроху підступала все ближче, а бойові дії на Сході продовжували класифікувати, як АТО. Попри те, місто почало відроджуватися, все частіше тут можна було побачити українських військових, які обороняли наші кордони від росіян.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російськомовний Артемівськ: три міфи про Бахмут

Семаковська Тетяна 11:00, 25 Грудня 2023
Бахмут, Палац Культури
Палац Культури у Бахмуті / Фейсбук

Росіяни часто апелюють до того, що нібито Схід має проросійські настрої та розмовляє російською мовою. Такий наратив окупанти приписували й Бахмуту. Однак, це міф.

Історик Микита Безмен спростовує три головні міфи про Бахмут.

Міф 1. Бахмут заснували росіяни

Традиційна версія каже, що заснування міста пов’язане з Бахмутською сторожею, яка була частиною прикордонної служби Московської держави наприкінці XVI століття. Але цей кордон пролягав річкою Сіверський Донець, тож насправді Бахмутська сторожа знаходилась далеко від сучасного міста.

Про появу поселення на місці сучасного Бахмута є документальні відомості з початку XVIII сторіччя, коли торські козаки (Тор — це сучасний Слов’янськ) знайшли соляні джерела на річці Бахмут і почали їх освоювати.

Спочатку з’явилося маленьке поселення. А у 1703 році у центрі теперішнього міста збудували дерев’яну фортецю. Тобто засновниками міста були не московські прикордонники, а українські козаки Ізюмського слобідського полку.

Міф 2. Бахмут російськомовний

За першим переписом, основна частина населення міста — черкаси, тобто українці, кілька десятків козаків слобідських (з Харківщини), невелика кількість російських людей, які підпорядковувалися Торському воєводі, і лише двоє донських козаків. Це дає підстави вважати, що перші поселенці міста говорили саме українською.

Міф 3. Історична назва Бахмута – Артемівськ

Люди, які жили і формувалися у радянську епоху, принципово називають місто Артемівськом. Але історична назва міста — Бахмут, від самого початку XVIII сторіччя і до 1924 року.

Потім він був перейменований на Артемівськ. На честь радянського вождя, революціонера Артема (Федора Сергєєа), який у 1921 загинув у залізничній катастрофі.

У 2016 році Бахмуту повернули його історичне ім’я.

Бахмут називався Бахмутом більше ніж 220 років, а Артемівськом лише 92 роки. А сам революціонер Федір Сергєєв особливого відношення до Бахмута і не мав.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Знищені памятки в Бахмуті

День пам’яток без них: знакові місця, які росіяни знищили в Бахмуті

18 квітня у світі відзначають Міжнародний день пам’яток і визначних місць. До цього дня редакція підготувала свою добірку локацій, адже Бахмут зі своєю старовинною архітектурою […]

Трагедії на шахтах

Секретна інформація: як радянська влада приховувала трагедії на Донецьких шахтах

Щороку на українських шахтах гине майже 200 гірників. Найбільшим за людськими втратами інцидентом на пострадянських шахтах був вибух метану в квітні 1998 року, що стався […]

15:00, 11.04.2024 Безмен Микита
Олег Віщий

“Кінь вмер, а я ні”: як Олег Віщий вчив людей оподаткуванню та обдурив смерть

Князь Олег Віщий — одна із найважливіших історичних постатей Київської Русі, так каже нам підручник історії. Втім, за тамтешніми сухими фактами стоїть унікальна людина із […]

“Оскар” та робота з Майклом Джексоном: 10 маловідомих фактів про Квітку Цісик

Квітка Цісик — відома американська співачка українського походження, яка підкорила багатьох своїм рідкісним голосом та великою кількістю пісень й джинглів для реклам. Сьогодні, 4 квітня, […]

11:00, 04.04.2024 Скопіч Дмитро
IMG 0718 cbf80 121aa

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

Бахмутські соляні шахти — це те, чим була відома громада до початку повномасштабного вторгнення. Вони зараз знаходяться під окупацією, або на лінії фронту, через що […]